КУЛЬТУРНО-ОСВІТНЯ СФЕРА ТА ДУХОВНЕ ЖИТТЯ УКРАЇНСЬКОГО СЕЛА В 1943 – 1950 рр. (ЗА МАТЕРІАЛАМИ ЦЕНТРАЛЬНИХ ОБЛАСТЕЙ УРСР) : КУЛЬТУРНО-образовательная сфера и духовная жизнь УКРАИНСКОГО СЕЛА В 1943 - 1950 рр. (За материалы Центрального ОБЛАСТЕЙ УССР)

Краткое описание

ЧЕРКАСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО

УДК 94 (477) „1943 1950”
На правах рукопису

ШАМРАЙ ОЛЕКСАНДР ГРИГОРОВИЧ

КУЛЬТУРНО-ОСВІТНЯ СФЕРА ТА ДУХОВНЕ ЖИТТЯ
УКРАЇНСЬКОГО СЕЛА В 1943 1950 рр. (ЗА МАТЕРІАЛАМИ ЦЕНТРАЛЬНИХ ОБЛАСТЕЙ УРСР)

07.00.01 історія України

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата історичних наук

Науковий керівник
МЕЛЬНИЧЕНКО Василь Миколайович,
кандидат історичних наук, доцент

Черкаси 2008

СПИСОК СКОРОЧЕНЬ
АН УРСР Академія наук Української Радянської Соціалістичної Республіки
ВКП (б) Всесоюзна Комуністична партія (більшовиків)
ДАДО Державний архів Дніпропетровської області
ДАПО Державний архів Полтавської області
ДАЧО Державний архів Черкаської області
ЛКСМУ Ленінська Комуністична Спілка молоді України
МВС УРСР Міністерство внутрішніх справ Української Радянської Соціалістичної Республіки
МДБ УРСР Міністерство державної безпеки Української Радянської Соціалістичної Республіки
МТС машино-тракторна станція
НКВС УРСР Народний Комісаріат внутрішніх справ Української Радянської Соціалістичної Республіки
РБК районний будинок культури
РНК УРСР Рада Народних комісарів Української Радянської Соціалістичної Республіки
Спілка РПУ Спілка радянських письменників України
Спілка РХУ Спілка радянських художників України
СРСР Союз Радянських Соціалістичних Республік
ССТ сільське споживче товариство
УРСР Українська Радянська Соціалістична Республіка
ЦДАГО України Центральний державний архів громадських об’єднань України
ЦДАВО України Центральний державний архів виконавчих органів влади України
ЦК КП (б) України Центральний Комітет Комуністичної партії (більшовиків) України

ЗМІСТ

СПИСОК СКОРОЧЕНЬ.......................................................................................2
ЗМІСТ.....................................................................................................................3
ВСТУП ..................................................................................................................4
РОЗДІЛ 1. Історіографія, характеристика джерел та методологія дослідження.........................................................................................................11
1.1. Історіографія теми ...............................................................................11
1.2. Джерельна база....................................................................................21
1.3. Теоретико-методологічні засади дослідження..................................29
РОЗДІЛ 2. Втрати культурно-освітньої сфери за роки війни та її відновлення..........................................................................................................35
2.1. Збитки, завдані культурно-освітній сфері села в роки війни...........35
2.2. Відновлення мережі сільських культурно-освітніх установ та їх кадрове забезпечення..........................................................................................44
РОЗДІЛ 3. Культурно-освітня робота як засіб формування світогляду сільського населення у повоєнний період (1943 1950 рр.)..........................66
3.1. Роль клубів в громадсько-культурному житті села..........................66
3.2. Сільські бібліотеки та форми їх роботи.............................................90
3.3. Участь професійних митців у культурному обслуговуванні сільського населення........................................................................................104
РОЗДІЛ 4. Ідеологізація духовного життя українського села......................114
4.1. Масово-політична робота сільських закладів культури.................114
4.2. Вплив преси та радіомовлення на культурно-освітні процеси на селі......................................................................................................................138
4.3. Кіно в системі культурно-освітньої роботи у повоєнному селі.....155
ВИСНОВКИ......................................................................................................170
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ І ЛІТЕРАТУРИ.............................179

ВСТУП

Актуальність теми. В умовах, коли в Україні відбуваються докорінні трансформації в політичній та економічній сферах, особливого значення набуває відродження економічного і духовного потенціалу українського села як важливого чинника розв’язання завдань сучасного державотворення.
Звідси випливає актуальність всебічного дослідження глибинних процесів і змін, що відбувалися в житті українського села в минулому, передусім відтворення реальної картини життя пересічних людей з їхніми повсякденними інтересами та потребами. Усвідомленням саме такого підходу зумовлено дедалі частіше звернення сучасних істориків до наукового аналізу повсякденного життя сільських жителів на різних відрізках нашої історії, в тому числі й у воєнний та повоєнний періоди.
Дослідження цих періодів української історії підійшло до якісно нового рубежу, коли відкривається багато аспектів історичного процесу, до цього часу всебічно не вивчених дослідниками або висвітлених тенденційно і неповно. В колі наукових пошуків дослідників сільського життя все більш важливе місце посідають його гуманітарні аспекти, зокрема культурно-освітні процеси, що відбувалися в українському селі у 1943 1950-х рр. Адже історична наука радянського часу, перебуваючи під впливом тоталітарної ідеології і методологічного догматизму, не змогла достатньо об’єктивно, неупереджено і всебічно висвітлювати особливості духовного життя повоєнного українського села. Повною мірою це стосується і центральних областей України, населення яких з огляду історико-географічного та геополітичного розташування регіону, завжди значною мірою уособлювало найбільш характерні риси українського селянства, в тому числі й у контексті духовного життя та культурно-освітніх процесів, що відбувалися у повоєнному селі.
Виходячи з цього, вивчення культурно-освітньої сфери і особливостей функціонування сільських закладів культури як основних чинників впливу на формування культурного середовища і світогляду жителів села в умовах війни та повоєнної відбудови є досить актуальним. Це зумовлюється не тільки потребою об’єктивної і всебічної реконструкції духовного життя українського селянства, а й набуває значення у зв’язку з необхідністю врахування практичного досвіду минулого в організації культурно-освітньої роботи серед сільського населення в сучасних умовах. Тому його узагальнення, критичне осмислення і урахування сприятиме вирішенню окресленої проблеми.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано згідно із комплексною темою ,,Актуальні проблеми історії Другої світової та Великої Вітчизняної воєн”, що розробляється в Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького. Проблематика дисертації узгоджується також з дослідницькою темою Науково-дослідного інституту селянства Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького ,,Історичні форми ментальності, соціально-економічної та громадсько-політичної самоорганізації українського селянства” (номер державної реєстрації 0102U006796).
Об’єктом дослідження є культурно-освітні процеси в сільській місцевості центральних областей України в умовах повоєнного часу.
Предмет дослідження комплексне вивчення характерних особливостей культурно-освітньої сфери в центральноукраїнських селах та її вплив на духовне життя і формування світогляду сільського населення, участь у цьому органів партійно-державної влади, громадських об’єднань та різних верств сільського населення.
Хронологічні рамки дослідження охоплюють період 1943 1950 рр. Нижня межа зумовлена визволенням території Центральної України від фашистської окупації і початком відбудовчих процесів, верхня завершенням першої повоєнної п’ятирічки, впродовж якої було розв’язано чимало культурно-освітніх проблем українського села. В окремих випадках для забезпечення логіки викладу у дисертації здійснено екскурси за межі вказаного періоду.
Територіальні межі дослідження. Опрацьовані матеріали стосуються території центральних областей України, відповідно до існуючого в періоді, що досліджується, адміністративно-територіального поділу Київської, Полтавської, Кіровоградської та Дніпропетровської областей. Такий вибір територіальних меж зумовлений певною історико-географічною цілісністю цього регіону та схожим характером перебігу подій в періоді, що досліджується.
Мета дослідження полягає в тому, щоб на основі виявленого та опрацьованого комплексу джерел, здобутків історіографії та застосування сучасних методологічних підходів всебічно дослідити сутність та характер культурно-освітніх процесів, що відбувалися в сільській місцевості центральних областей України в 1943 1950-х рр.
Досягнення поставленої мети передбачає вирішення наступних дослідницьких завдань:
- з’ясувати стан наукового вивчення проблеми та проаналізувати джерельну базу дослідження;
- охарактеризувати політику окупаційної влади у гуманітарній сфері та збитки, заподіяні німецько-фашистськими окупантами закладам культури;
- висвітлити роботу з відновлення мережі культурно-освітніх установ, зміцнення їх матеріально-технічної бази та забезпечення кадрами;
- дати характеристику основних форм та змісту роботи клубів і бібліотек та їх роль в організації дозвілля сільського населення у 1943 1950 рр.;
- розкрити основні тенденції формування репертуару художньої самодіяльності та тематичної спрямованості книжкового фонду як чинника формування культурного світогляду сільського населення;
- визначити найбільш характерні риси повсякденного культурного життя селян в контексті офіційної ідеології повоєнного часу;
- показати вплив преси, радіо та кіно на культурно-освітні процеси на селі;
- домогтися об’єктивної інтерпретації та доказовості наукових висновків за наслідками дослідження.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному:
- вперше здійснено спробу комплексного аналізу культурно-освітніх процесів в сільській місцевості центральних областей України у період повоєнної відбудови;
- використано і введено до наукового обігу раніше невідомі джерельні дані;
- охарактеризовано динаміку розвитку мережі сільських культурно-освітніх установ, зміцнення їхньої матеріальної бази та забезпечення кадрами;
- критично осмислено ідеологічні умови функціонування сільських культурно-освітніх установ, з’ясовано позитивні і негативні тенденції у їхній роботі;
- на основі опрацювання значного фактичного матеріалу із сучасних методологічних позицій оцінено роль державних інституцій і громадськості у формуванні культурного світогляду сільського населення.
Практичне значення дисертації полягає в тому, що її матеріали, теоретичні положення і висновки суттєво розширюють сучасні знання культурно-освітніх аспектів повсякденного життя українського селянства в контексті історії воєнного і повоєнного періодів. Результати дослідження можуть залучатися до розробки лекційних курсів, підготовки підручників та навчальних посібників з історії України, при викладанні програмних дисциплін у закладах освіти. Методологічні підходи, що використовувалися у процесі дослідження, можуть бути застосовані при вивченні аналогічних проблем в інших регіонах.
Апробація результатів дослідження. Основні положення і висновки дисертації доповідалися і обговорювалися на засіданнях кафедри новітньої історії Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького.
Загальна концепція дослідження пройшла апробацію на міжнародній науковій конференції ,,Україна в добу окупації 1941 1944 рр.” (Кривий Ріг, 2006), Третій науково-краєзнавчій конференції ,,Черкащина в контексті історії України” (Черкаси, 2007), Всеукраїнська науково-практична конференція ,,Україна: від самобутності до соборності” (Київ, 2008), ІV Міжнародній науково-практичній конференції ,,Стратегічні шляхи світової науки 2008. Право. Історія. Політологія” (Пшемишль, Польща), науково-практичній конференції ,,Український Південь у контексті вітчизняної історії” (Миколаїв, 2008).
Публікації. Основні положення та висновки дослідження викладені автором у 8 публікаціях, 4 з яких у фахових виданнях, визначених переліком ВАК України. Загальний обсяг публікацій становить 19,5 друкованих аркушів.
1. Їхній подвиг житиме у віках. Черкаси, 2003. 462 с.
2. Відновлення роботи культурно-освітніх закладів Києва та області після звільнення від нацистської окупації (1943 1945 рр.) // Вісник Черкаського університету. Серія ,,Історичні науки”. Черкаси, 2005. № 77. С. 116 126.
3. Економічні збитки нанесені німецько-фашистськими окупантами на території Кам’янського району // Черкащина в контексті історії України. Матеріали Другої науково-краєзнавчої конференції Черкащини. Черкаси, 2005. С. 264 268.
4. Роль клубів в громадсько-культурному житті повоєнного села центральних областей України // Борисфен. Дніпропетровськ, 2006. № 4. С. 20 22.
5. Організація пам’яткоохоронної роботи у повоєнний період (1944 1950 рр.) // Черкащина в контексті історії України. Матеріали Третьої науково-краєзнавчої конференції Черкащини. Черкаси, 2007. С. 39 43.
6. Художня самодіяльність та інші форми дозвілля у повоєнному українському селі // Вісник Черкаського університету. Серія ,,Історичні науки”. Черкаси, 2008. № 133 134. С. 167 172.
7. Кінообслуговування сільського населення областей Центральної України у повоєнний період (1945 1950 рр.) // Український Південь у контексті вітчизняної історії: матеріали науково-практичної конференції. Миколаїв-Одеса: ТОВ ВіД, 2008. С. 108 117.
8. Радіофікація сіл Центральної України у повоєнні роки (1945 1950 рр.) // Наукові праці Миколаївського державного гуманітарного університету ім. Петра Могили. Історичні науки. 2008. Т. 88. Вип. 75. С. 129 132.
Обсяг і структура дисертації зумовлені метою, дослідницькими завданнями, проблемно-хронологічним принципом дослідження. Робота складається зі вступу, чотирьох розділів, які включають 11 підрозділів, висновків, списку використаних джерел і літератури (38 сторінок, 301 позиція). Загальний обсяг дисертації становить 217 сторінок).

Список литературы

ВИСНОВКИ
Наслідки здійсненого наукового дослідження історії розвитку культурно-освітньої сфери українського села за матеріалами центральних областей УРСР у повоєнний період (1943 1950 рр.) дають підстави для узагальнюючого висновку про те, що ця специфічна сфера духовного життя українського селянства розвивалася під безпосереднім впливом складних і неоднозначних суспільно-політичних умов періоду, що досліджується.
Аналіз стану наукової розробки обраної теми дисертаційного дослідження засвідчив, що культурно-освітні проблеми українського села в період повоєнної відбудови взагалі, і в центральних областях зокрема, досліджені лише фрагментарно і не дають цілісного та об’єктивного уявлення щодо формування культурного середовища в сільській місцевості і зумовлює необхідність комплексного дослідження на дисертаційному рівні.
Під час опрацювання джерельної бази з’ясовано, що більшість документів, зосереджених в центральних державних архівах України та державних архівах Дніпропетровської, Київської, Кіровоградської, Полтавської та Черкаської областей не використовувалися і не вводилися до наукового обігу при висвітленні проблеми, що досліджується.
Також з’ясовано і підтверджено достатньо високу репрезентативність виявлених джерел з досліджуваної проблематики. Їх використання і введення до наукового обігу дало змогу в поєднанні з опрацюванням значного масиву наукової літератури та періодичних видань і преси зробити аргументовані узагальнення та висновки, забезпечити досягнення мети та реалізації дослідницьких завдань дисертаційної роботи.
Застосування різних принципів і методів та сучасної методології дозволило, на нашу думку, уникнути суб’єктивних і упереджених оцінок та забезпечити наукову достовірність результатів дисертаційного дослідження.
З’ясовано, що культурно-освітні установи основні осередки культурного життя в сільській місцевості в період війни і нацистської окупації зазнали великих руйнувань і збитків. Більшість з них була зовсім знищена, або ж понівечена чи використовувалася не за призначенням і на час звільнення сіл від окупантів була непридатна для використання. Тому відновлення роботи клубів і бібліотек було одним з основних завдань повоєнної відбудови соціально-культурної сфери українського села.
Вивчені в процесі дослідження матеріали свідчать, що на час визволення території центральних областей України від нацистської окупації власне мережі культурно-освітніх установ і самої системи культурно-освітньої роботи в сільській місцевості практично не існувало. Приміщення сільських клубів і бібліотек були зруйновані в ході бойових дій або перебували в запущеному і аварійному стані внаслідок бездоглядності чи використання їх не за призначенням. Тому організовувати культурно-освітню роботу на селі в більшості випадків доводилося в пристосованих приміщеннях, які не відповідали елементарним вимогам, не мали меблів, інвентара, музичних інструментів, літератури тощо.
В умовах повоєнної розрухи коштів, що виділялися на відновлення матеріально-технічної бази сільської культури з державного бюджету за залишковим принципом було недостатньо. Не могли суттєво поліпшити справу і економічно слабкі колгоспи. Тому поширення, особливо в перші післявоєнні роки, набув метод ,,народної будови” залучення громадськості, передусім молоді, до виконання ремонтно-будівельних робіт на сільських культурно-освітніх об’єктах.
Не менш гострою проблемою організації культурно-освітньої роботи на селі був дефіцит кадрів. Низька заробітна плата, незадовільні умови роботи та повсякденного побуту сільського культпрацівника робили цю професію не престижною і зумовлювали велику плинність кадрів. А ті ентузіасти, що залишалися працювати в сільських клубах та бібліотеках, в переважній більшості не мали фахової підготовки і досвіду практичної роботи та необхідної освіти. Тому не поодинокими були випадки висування працівників по партійній і комсомольській лінії, а також сумісництва представників сільської інтелігенції. Суттєво не розв’язували проблеми й різноманітні курси підвищення кваліфікації, які періодично організовувалися на районному та обласному рівнях.
Всі ці чинники ускладнювали роботу з налагодження повноцінної роботи сільських культурно-освітніх установ. Однак, навіть за таких несприятливих умов, мережа сільських клубів і бібліотек на кінець 1940-х рр. була практично відновлена і відігравала помітну роль у культурному житті сільського населення.
Важливим вбачається висновок про те, що відновлення культурного життя в сільській місцевості після звільнення від німецько-фашистських окупантів відбувалося вкрай складно і неоднозначно. Одночасно з відбудовою матеріальної бази культурно-освітніх установ, їх робота, як і все культурне середовище села, потрапила під посилений ідеологічний тиск тоталітарного режиму і підпорядковувалася не стільки задоволенню духовних потреб людини, як завданням політичної пропаганди та агітації.
Робота сільських культурно-освітніх установ перебувала під неослабним контролем партійних і радянських органів, які встановлювали жорсткі рамки художньо-творчої діяльності клубів, бібліотек, засобів масової інформації, підпорядковуючи їх офіційній ідеології. Негативно оцінюючи і не виправдовуючи цензурну практику, водночас, як це не видається парадоксальним, не можна не помітити, що вона перекривала доступ в культурне середовище повоєнного села хамству, вульгарності і аморальності.
За умов надзвичайно слабкої мережі та незадовільним технічним забезпеченням сільського радіомовлення і кінообслуговування, культурно-освітні установи, передусім клуби, були єдиними і найбільш доступними осередками дозвілля і спілкування жителів села.
Діючі в клубах гуртки художньої самодіяльності, особливо хорові та драматичні, користувалися особливою популярністю і притягували до себе у повоєнні роки велику кількість учасників, зокрема молоді. Незважаючи на партійні установки щодо утвердження в роботі сільських клубів ідеологічно витриманого, побудованого на класових засадах репертуару, в драматичному жанрі масового поширення набули твори класиків української національної культури, виконання яких з непідробним інтересом сприймалося сільським глядачем.
Навіть в незадовільних матеріальних умовах і обмежених книжкових фондах, не меншою популярністю в сільській місцевості користувалися і бібліотечні установи, що відображало тягу сільських жителів різного віку до книги, їхнє прагнення збагатитись духовно та інформаційно. Бібліотечні працівники намагалися урізноманітнювати свою роботу, впроваджувати крім стаціонарного обслуговування, й такі форми як пересувні бібліотеки, книгоношення, поштовий абонемент.
Одночасно з пронизаною ідеологічним впливом роботою сільських установ культури, помітне місце в організації вільного часу і задоволенні духовних потреб сільського населення, мали самобутні громадські форми сільського дозвілля. Вони проводилися, як правило, за місцем проживання і будувалися на основі народних традицій українського села.
В культурному обслуговуванні сільського населення брали участь також професійні митці, однак епізодичність цієї роботи суттєво не змінювала культурно-освітньої ситуації в українському селі.
В цілому ж культурно-освітня робота у повоєнні роки виступала важливим засобом формування світогляду сільського населення. Навіть в умовах жорсткої ідеологічної регламентації вона в поєднанні з народними культурними традиціями сприяла збереженню національної самобутності духовного життя українського села.
Оцінюючи особливості культурно-освітніх процесів, що відбувалися в повоєнному українському селі, можна зробити висновок, що вони характеризувалися посиленням ідеологізації усього духовного життя сільського населення. Пануюча тоді компартійна ідеологія не обмежувалася підпорядкуванням своїм завданням власне культурно-освітньої роботи клубів і бібліотечних установ, а й поширювалася на інші засоби ідеологічного впливу на свідомість людей усну політичну агітацію, пресу, радіо і кіно.
Сільські культурно-освітні установи використовувалися як опорні пункти масово-політичної роботи організацій КП (б) У, пропагуючи партійні рішення і лінію партії, відволікаючи при цьому працівників і актив клубів і бібліотек від організації художньої творчості і дозвілля людей. Під тиском місцевих владних структур на базі сільських культурно-освітніх установ створювалися гуртки політичної освіти, агітколективи, агітаційно-художні бригади та інші ланки масово-політичної роботи, не властивої діяльності установ культури. Культпрацівники разом з іншими верствами сільської інтелігенції постійно залучалися до участі в перманентно здійснюваних партійними організаціями агітаційно-пропагандистських кампаніях.
Помітний вплив на формування культурного середовища і громадської думки повоєнного села мали преса і радіо, які виступали важливим джерелом інформації. Не маючи альтернативи, ці, підпорядковані партійній ідеології, засоби масової інформації були єдиним тлумачем подій місцевого, внутрішнього і міжнародного життя. Крім суто інформаційних функцій, преса, і особливо радіо, сприяли розширенню культурного світогляду сільських жителів, висвітлюючи на сторінках газет проблеми культури, включаючи в радіопередачі музично-пісенні та драматичні твори.
Складовою розгортання культурно-освітніх процесів у сільській місцевості було кіно, яке у повоєнні роки стало вагомим чинником організації дозвілля і задоволення духовних та інформаційно-освітніх потреб жителів села. Незважаючи на ідеологічну заангажованість кінорепертуару та низький рівень технічної оснащеності, кіно користувалося великою популярністю серед сільського населення.
Узагальнюючи підсумки виконаного дослідження, вищевикладені оцінки і міркування щодо культурно-освітніх процесів в сільській місцевості центральних областей України у 1943 1950-х рр. можна звести до таких заключних висновків:
1. Проблема історії культурно-освітньої сфери в селах центральних областей України в повоєнний період розроблена лише фрагментарно і не дає цілісного та об’єктивного уявлення щодо її сутності і характерних особливостей, що зумовило необхідність дослідження теми на дисертаційному рівні.
2. Сільські культурно-освітні установи в роки війни зазнали великих руйнувань та збитків і були непридатні для використання, самої системи культурно-освітньої роботи в сільській місцевості на час визволення не існувало. Відновлення установ культури відбувалося в складних умовах дефіциту фінансових та матеріально-технічних ресурсів, незадовільного кадрового забезпечення. За таких обставин, як спосіб розв’язання проблеми, набув поширення метод ,,народної будови” із залученням громадськості до будівництва та ремонту об’єктів соціально-культурної сфери.
3. Навіть у несприятливих умовах повоєнного часу сільські культурно-освітні установи на кінець 1940-х рр. були практично відновлені, а їх робота мала помітний вплив на формування культурного середовища українського села.
4. Культурно-освітні процеси в сільській місцевості центральних областей України були позначені жорсткою цензурою і підпорядкуванням усіх форм і методів роботи з людьми завданням пануючої тоді комуністичної ідеології, що дозволяє визначити державну політику у сфері сільської культури в 1943 1950-х рр.. як надмірно політизовану.
5. Найдоступнішими осередками дозвілля та місцем громадського спілкування різних верств сільського населення у повоєнні роки були сільські клуби, а також бібліотеки, в яких діяли гуртки художньої самодіяльності, здійснювалося книгообслуговування, проводилися культурно-масові, а також агітаційно-пропагандистські та інші сільські заходи.
6. Масовими і найбільш поширеними серед селян жанрами художньої творчості були драматичний та пісенно-хоровий. Навіть в умовах ідеологічного контролю значне місце в репертуарі клубних гуртків посідали твори народного мистецтва та українських класиків, які з великим задоволенням сприймалися сільськими глядачами і помітно впливали на формування їх духовного світогляду.
7. Популярністю у жителів села користувалися сільські бібліотеки та хати-читальні, які використовували стаціонарні та пересувні форми книгообслуговування. У тематиці бібліотечних фондів переважала політична література та художні твори, що возвеличували соціалістичний спосіб життя і пропагували радянський патріотизм.
8. Важливу інформаційно-просвітницьку роль у формуванні культурного середовища повоєнного села відігравала преса, радіо та кіно, які виступали практично безальтернативними джерелами інформації і тлумачами місцевих, внутрішніх і міжнародних подій з позицій пануючої ідеології.
9. Крім роботи, що здійснювалася клубами та бібліотеками, невід’ємною частиною культурно-освітніх процесів і задоволення духовних потреб людей в сільській місцевості були громадські форми дозвілля на основі народних традицій. Вони набували поширення, передусім там, де незадовільно працювали культурно-освітні установи і проводилися, як правило, за місцем проживання.
Отже, на прикладі дослідження центральних областей України, які з огляду свого історико-культурного та геополітичного положення значною мірою уособлюють найбільш характерні особливості українського села, можна зробити підсумковий висновок про те, що в культурно-освітніх процесах, що відбувалися в сільській місцевості у повоєнні роки, мали місце як негативні, так і позитивні тенденції.
У роки повоєнної відбудови в українському селі була відновлена і функціонувала розгалужена мережа культурно-освітніх установ. Незважаючи на засилля ідеології тоталітаризму і матеріально-фінансові труднощі, вони, опираючись на громадськість, своєю роботою сприяли збереженню основ української народної культури і національних традицій, умови для повноцінного розвитку яких відкрилися лише зі здобуттям Україною державної незалежності.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ І ЛІТЕРАТУРИ

1. Володарський Л.М. Возрождение районов СССР, пострадавших от немецкой оккупации / Л. Володарский. М.: Госполитиздат, 1946. 104 с.
2. Володарський Л. Піклування Радянської держави про населення визволених районів. К.: Укрдержвидав, 1946. 36 с.
3. Грабовський М. Шляхи піднесення матеріального і культурного рівня радянського народу / М. Грабовський. К.: Держполітвидав України, 1947. 20 с.
4. Жуковский Я.М. Повышение материального и культурного уровня жизни народа в новой пятилетке / Я. Жуковский. Воронеж, 1947. 48 с.
5. Золотоверхий І. Розквіт української радянської культури / І. Золотоверхий. К.: Держполітвидав України, 1947. 68 с.
6. Швайко Р. За дальше піднесення культосвітньої роботи / Р. Швайко // Культурно-освітня робота. 1949. № 1. С. 10 13.
7. Литвин К. Бібліотеки важливий центр культури / К. Литвин // Культурно-освітня робота. 1949. № 1. С. 3 8.
8. Бриль М. Кінообслуговування населення важлива ділянка культосвітньої роботи / М. Бриль // Культурно-освітня робота. 1948. № 4. С. 6 13.
9. Валігура В. Створити в кожному населеному пункті парк культури і відпочинку / В. Валігура // Культурно-освітня робота. 1948. № 4. С. 10 12.
10. Стефановский П.Т. КПСС в борьбе за дальнейший рост культуры советского народа в годы первой послевоенной пятилетки / П. Стефаеовский. М.: Госполитиздат, 1953. 214 с.
11. Карпов Г.Г. О советской культуре и культурной революции в СССР / Г. Карпов. М.: Наука, 1954. 186 с.
12. Глушенок С. Борьба КПСС за подъем культурного уровня советского народа в послевоенный период. 1946 1950 гг. / С. Глушенок. М.: Госполитиздат, 1954. 248 с.
13. Грачев А.Д. Борьба КПСС за подъем культурного уровня советского народа в годы четвертой пятилетки / А. Грачев. М., 1955. 196 с.
14. Розвиток культури за роки радянської влади. К.: Наукова думка, 1967. 368 с.
15. Культурное строительство в СССР. Стат. Сборник. М.: Статистика, 1956. 331 с.
16. Український драматичний театр: Нариси в 2-х томах. Т. 2. Радянський період. К.: Видавництво АН УРСР, 1959. 646 с.
17. Історія української радянської музики / Л.Б. Архімович, Н.І. Грицюк, Л.М. Грищенко та ін. К.: Музична Україна, 1990. 296 с.
18. Гимальдинова З.В. Библиотечное дело на Украине. 1945 1961 / З. Гимальдинова. Харьков, 1965. Вып. 1. 135 с.; Гімальдінова З.В. З історії організації бібліотечного обслуговування сільського населення України (1929 1959 рр.) / З. Гімальдінова // Бібліотекознавство і бібліографія. Харків, 1972. Вип. 13. С. 80.
19. Сільські клуби: Збірник матеріалів до сорокаріччя Великої Жовтневої соціалістичної революції. К.: Держполітвидав України, 1957. 79 с.
20. Українська РСР у Великій Вітчизняній війні Радянського Союзу 1941 1945 рр.: В 3-х т. К.: Політвидав України, 1968. Т.2. 519 с.
21. Українська РСР у Великій Вітчизняній війні Радянського Союзу 1941 1945 рр.: В 3-х т. К.: Політвидав України, 1969. Т.3: Радянська Україна в завершальний період Великої Вітчизняної війни (1944 1945 рр.). 455 с.
22. Історія Української РСР: У 8-ми томах, 10-ти книгах. К.: Наукова думка, 1977. Т.7: Українська РСР у Великій Вітчизняній війні Радянського Союзу (1941 1945 рр.) /Ред. Колегія В.І. Коваль та ін. 536 с.
23. Історія Української РСР: У 8-ми томах, 10-ти книгах. К.: Наукова думка, 1979. Т.8: Радянська Україна в період зміцнення і поступового переходу до комунізму 1945 70-ті рр. Кн. 1: Українська РСР в період зміцнення соціалізму (1945 1950-і роки). 390 с.
24. Історія селянства Української РСР: В 2-х т. К.: Наукова думка, 1967. Т. 2: Від Великого Жовтня до наших днів. 534 с.
25. Історія міст і сіл Української РСР: У 26-ти т. Дніпропетровська область / Ред. колегія П.Л. Варгатюк та ін. К.: Гол. Редакція УРЕ АН УРСР, 1970. 992 с.
26. Історія міст і сіл Української РСР: У 26-ти т. Київська область / Ред. колегія Ф.М. Рудич та ін. К.: Гол. Редакція УРЕ АН УРСР, 1971. 791 с.
27. Історія міст і сіл Української РСР: У 26-ти т. Черкаська область / Ред. колегія О.Л. Стешенко та ін. К.: Гол. Редакція УРЕ АН УРСР, 1972. 788 с.
28. Історія міст і сіл Української РСР: У 26-ти т. Полтавська область / Ред. колегія І.П. Буланий та ін. К.: Гол. Редакція УРЕ АН УРСР, 1972. 1028 с.
29. Історія міст і сіл Української РСР: У 26-ти т. Кіровоградська область / Ред. колегія Д.С. Сиволап та ін. К.: Гол. Редакція УРЕ АН УРСР, 1972. 815 с.
30. Нариси історії Дніпропетровської обласної партійної організації / Ред. колегія І.В. Васильєв та ін. Дніпропетровськ: Промінь, 1979. 616 с.
31. Нариси історії Кіровоградської обласної партійної організації / Ред. колегія А.І. Погрібняк та ін. Дніпропетровськ: Промінь, 1979. 326 с.
32. Нариси історії Київської міської та обласної партійних організацій / Ред. колегія Т.В. Главак та ін. Київ: Політвидав України, 1981. 666 с.
33. Нариси історії Полтавської обласної партійної організації / Ред. колегія І.Ю. Горобець та ін. Харків: Прапор, 1981. 322 с.
34. Нариси історії Черкаської обласної партійної організації / Ред. колегія Г.В. Суховершко та ін. Дніпропетровськ: Промінь, 1981. 254 с.
35. Ясницький І.І. Піклування Комуністичної партії України про піднесення культурного рівня колгоспного селянства в післявоєнні роки (1945 1957) / І. Ясницький // Наукові записки Української сільськогосподарської академії. К., 1958. Т. 2. С. 195 219.
36. Дерев’янко І.І. Діяльність Комуністичної партії України по підготовці кадрів для культурного фронту (1946 1950 рр.) / І. Дерев’янко // УІЖ. 1969. № 1. С. 48.
37. Байраківський А.І., Погорєлов В.Н. Відродження культурно-освітньої роботи на селі в повоєнний період / А. Байраківський // Народна творчість та етнографія. 1980. № 3. С. 69 71.
38. Саханенко Є.А. Партійне керівництво художньою самодіяльністю трудящих України в 1944 1945 рр. / Є. Саханенко // Народна творчість та етнографія. 1980. № 3. С. 22 26.
39. Виноградов А.П. Деятельность культурно-просветительских учреждений в период восстановления народного хозяйства и дальнейшего развития социалистического общества (1946 1955) / А. Виноградов. Харьков, 1969. 132 с.
40. История культурно-просветительской работы в СССР. Ч.2. 1917 1969. Харьков, 1970. 248 с.
41. Пиналов С.А., Чернявский Г.И., Виноградов А.П. История культурно-просветительной работы в СССР / С. Пиналов. К.: Вища школа, 1983. 368 с.
42. История крестьянства СССР: В 5-ти т. М.: Наука, 1988. Т. 4. Крестьянство в годы упрочнения и развития социалистического общества. 1945 конец 50-х годов / Отв. И.М. Волков. 336 с.
43. Волков И.М. Засуха, голод 1946 1947 гг. / И. Волков // История СССР. 1991. № 4. С. 3 19.
44. Манаенков А.И. Культурное строительство в послевоенной деревне 1946 1950 гг. / А. Манаенков. М.: Знание, 1991. 64 с.
45. Курас І.Ф. Створення правдивої і повної історії Компартії України невідкладне завдання вчених / І. Курас // Під прапором ленінізму. 1988. № 15. С. 3 21.
46. Кожукало І.П. Вплив культу особи Сталіна на ідеологічні процеси на Україні в 40-і на початку 50-х років / І. Кожукало // УІЖ. 1989. № 2. С. 14 25.
47. Перковський А.Л., Пирожков С.І. Демографічні втрати народонаселення Української РСР у 40-х рр. / А. Перковський, С. Пирожков // УІЖ. 1990. № 2. С. 15 24.
48. Коваль М.В. Культурное строительство на Украине в 1943 1945 гг. // Культурное строительство в прифронтовых и освобожденных районах СССР в 1941 1945 гг. / М. Коваль. М., 1985. С. 165 176; Коваль М.В. УРСР у період відбудови і розвитку народного господарства (1945 1955 рр.) / М. Коваль // УІЖ. 1990. № 4. С. 80 87.
49. Панченко П.П. Организация планирования сельского хозяйства и функционирования колхозного рынка УССР (вторая половина 40 80-х гг.) / П. Панченко // Аграрный рынок в его историческом развитии. ХХІІІ сессия Всесоюзного симпозиума по изучению проблем аграрной истории. Тезисы докладов и сообщений. М., 1991. С. 51 53.
50. Панченко П.П. Деякі проблеми соціально-економічних та політичних процесів в Україні на етапі завершення Великої Вітчизняної війни і у повоєнні роки / П. Панченко // Україна у Другій світовій війні: уроки історії та сучасність. Матеріали міжнародної наукової конференції. 27 28 жовтня 1994 р. К., 1995. С. 220 225.
51. Панченко П.П. Сторінки історії України ХХ ст. (Українське село: поступ, сподівання, тривоги) / П.Панченко. К.: Либідь, 1995. 230 с.
52. Україна: Друга половина ХХ століття. Нариси історії / Під ред. П.П. Панченка, М.Р. Плюща, Л.А. Шевченко та ін. К.: Либідь, 1997. 357 с.
53. Юрчук В.І Культурне життя в Україні у повоєнні роки: світло і тіні / В. Юрчук. К.: Асоціація ,,Україно”, 1995. 80 с.
54. Лисенко О.Є., Перехрест О.Г. Відбудовчі процеси в 1943 1945 рр. / О. Лисенко, О. Перехрест // Історія українського селянства: Нариси в 2-х томах. К.: Наукова думка, 2006. Т.2. С. 318 329; Даниленко В.М., Романюк І.М. Повсякденне життя селян / В. Даниленко, І. Романюк // Історія українського селянства: Нариси в 2-х томах. К.: Наукова думка, 2006. Т.2. С. 378 390.
55. Мічуда В. Культурне будівництво на селі в перші повоєнні роки )1945 1950) // Україна ХХ ст.: Культура, ідеологія, політика / В. Мічуда. К.: Інститут історії України НАН України, 2004. Випуск 8. С. 213 217; Мічуда В. Проектування і будівництво колгоспних сіл у післявоєнні роки (1946 1950 рр.) / В. Мічуда// Україна ХХ ст.: Культура, ідеологія, політика. К.: Інститут історії України НАН України, 2005. Випуск 8. С. 178 183.
56. Рибак І.В. Стан соціально-побутової сфери українського повоєнного села (1946 1966 рр.) / І. Рибак // УІЖ. 1994. № 1. С. 65 72; Рибак І.В. Соціально-побутова інфраструктура українського села / І. Рибак. Кам’янець-Подільський: Абетка, 2000. 178 с.
57. Ковпак Л.В. Соціально-побутові умови життя населення України в другій половині ХХ ст. (1945 2000 рр.) / Л. Ковпак. К.: Інститут історії України НАН України, 2003. 250 с.
58. Нагайко Т. Сільське житлове будівництво та житлові умови сільського населення України у період 1943 1945 рр. / Т. Нагайко // Український історичний збірник. К.: Інститут історії України НАН України, 2004. Вип. 12. С. 353 370 с.
59. Тимченко С.М., Кириченко В.М. Соціально-демографічні процеси в українському селі 40 80-х рр. ХХ ст. / С. Тимченко, В. Кириченко // Наукові праці історичного факультету. 25-річчю історичного факультету Запорізького державного університету присвячується. 1970 1995. Вип. 2. Дніпропетровськ: МП ,,Промінь”, 1997. С. 169 177.
60. Нікілєв О.Ф. Виробнича інтелігенція українського села: творення соціальної верстви (середина 40-х середина 60-х рр. ХХ ст.): Монографія / О. Нікілєв. Дніпропетровськ: видавництво Дніпропетровського університету, 2004. 208 с.
61. Литвин В.М. Україна у першому повоєнному десятилітті (1946 1955) / В. Литвин. К.: Видавничий дім ,,Лі-Терра”, 2004. 240 с.
62. Кононенко В. Повоєнна сільськогосподарська політика Радянського уряду та її вплив на суспільно-політичні настрої населення України / В. Кононенко // Україна ХХ ст.: Культура, ідеологія, політика. К.: Інститут історії України НАН України, 2005. Випуск 8. С. 158 164; Кононенко В. Суспільно-політичні настрої та моральний стан населення України в повоєнний період (1945 1953 рр.): Дис. ... канд. істор. наук / В. Кононенко. К., 2004. 20 с.
63. Рабенчук О.П. Соціальні настрої та поведінка населення України в період голоду 1946 1947 рр. / О. Рабенчук // УІЖ. 2006. № 4. С. 87 101.
64. Замлинська О.В. Культурне життя в Україні у 1943 1953 рр.: Автореф. дис. ... канд. істор. наук / О. Замлинська. К., 1995. 16 с.