ЗМІНИ В ЕТНОКУЛЬТУРІ НАСЕЛЕННЯ ПЕРЕДМІСТЯ КИЄВА В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХХ – НА ПОЧАТКУ ХХІ СТ. : ИЗМЕНЕНИЯ В этнокультуре НАСЕЛЕНИЯ пригороде Киева ВО ВТОРОЙ ПОЛОВИНЕ ХХ - начале ХХI в.

Краткое описание

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

на правах рукопису

ОСИПЧУК ОЛЕНА ЮРІЇВНА

УДК 94 (477-41) «19/20 : 39»

ЗМІНИ В ЕТНОКУЛЬТУРІ НАСЕЛЕННЯ ПЕРЕДМІСТЯ КИЄВА В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХХ НА ПОЧАТКУ ХХІ СТ.

Спеціальність 09.00.12 українознавство

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата історичних наук

науковий керівник
Борисенко Валентина Кирилівна
доктор історичних наук, професор

КИЇВ 2009

ЗМІСТ
ВСТУП..3-7
РОЗДІЛ 1. ІСТОРІОГРАФІЯ ТА ДЖЕРЕЛЬНА БАЗА ДОСЛІДЖЕННЯ
1.1. Стан наукової розробки проблеми.8-43
1.2. Джерельна база дослідження....44-48
РОЗДІЛ 2. РОЗВИТОК ЕТНОКУЛЬТУРИ НАСЕЛЕННЯ ПЕРЕДМІСТЯ КИЄВА У 1960 1980-Х РОКАХ ХХ СТ.
2.1. Суспільно-політичні чинники в динаміці змін традиційної культури....49-84
2.2. Впровадження радянських традицій, звичаїв та обрядів у повсякденну культуру..85-116
РОЗДІЛ 3. СУЧАСНІ ТРАНСФОРМАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ В ЕТНОКУЛЬТУРІ НАСЕЛЕННЯ ПРИМІСЬКОЇ ЗОНИ
3.1. Тенденції змін у культурі за роки незалежності України.117-130
3.2.Процеси формування субкультури передмістя Києва....131-161
ВИСНОВКИ......162-166
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ...167-187

ВСТУП
Структура дисертації обумовлена метою та завданнями дослідження. Вона складається зі вступу, трьох розділів, що охоплюють 6 підрозділів, висновків, списку використаних джерел і літератури. Загальний обсяг дисертації становить 187 сторінки, в тому числі основний текст 166 сторінок, список використаних джерел та літератури містить 235 позицій.
Вступ. Актуальність теми дослідження. Актуальність обраної теми зумовлена необхідністю розглянути еволюцію культури етносу за певних історичних умов, що забезпечували її розвиток або спричиняли руйнацію, призводили до перерваності процесу успадкування цінності. Пониження статусу української мови, культури протягом існування тоталітарного комуністичного режиму призвело до розмивання, а часом і повного руйнування традиційної культури, культурних пріоритетів, моральних цінностей, свідомості українського етносу. Важливо дослідити, як нові радянські свята та обряди, що запроваджувалися в повсякденне життя українців, спричинилися до уніфікації традиційної культури. Трансформація культури чи певних її елементів відбувається постійно й залежить від різних факторів та чинників. Для минулих десятиріч характерним є процеси урбанізації, уніфікації, що впливали на зміни в культурі, особливо активно на населення приміської смуги.
Виокремлення передмістя для самостійного дослідження етнокультури його жителів має свої підстави. Відомо, що вся політика Радянського Союзу базувалася на централізованому управлінні, тому приміські села зазнавали значно відчутнішого впливу у порівнянні з більш віддаленими. Постійний міграційний потік, який не припиняється й сьогодні, перетворив приміські села в буферну зону, котра втратила значну частину корінних мешканців. Більшість переселенців передмістя прагнуть одного стати киянином. Тимчасовість становища призводить до негативних наслідків у культурі жителів передмістя. Окремих робіт, які б вивчали зміни в культурі мешканців передмістя, немає. Практично відсутні в українознавстві праці, що досліджують у цілому в Україні зміни, які відбуваються в сучасній культурі українців.
Етнокультурні процеси передмістя періоду незалежності України теж мають свої особливості й потребують окремого вивчення. Так, на формування культури населення передмістя насамперед впливає саме місто, й чим менша відстань між даними об’єктами, тим сильнішого впливу та тиску зазнає село. Тому науково-теоретичне вивчення змін культури українців передмістя вказаного періоду детермінується, передусім, культурним та громадсько-політичним значенням. Аналіз цих змін необхідний для вирішення проблем сучасності.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане в рамках науково-дослідницьких тем Центру українознавства філософського факультету, Київського національного університету імені Тараса Шевченка; «Дослідження проблем українознавства в системі сучасних загальноосвітніх тенденцій розвитку націєтворчих концепцій» (державний реєстраційний № 20005-010) та «Дослідження в історичному досвіді та сьогоденні української спільноти» (державний реєстраційний № 06 БФ 034-01).
Об’єктом дослідження є традиційна культура українців сільського населення передмістя Києва другої половини ХХ початку ХХІ ст.
Предметом дослідження є процеси трансформації та зміни в культурі жителів передмістя другої половини ХХ початку ХХІ ст.
Мета дослідження полягає у розкритті динаміки змін культурних явищ в середовищі передмістя Києва, висвітленні процесів трансформації культури під впливом урбанізації в другій половині ХХ на початку ХХІ ст. Реалізація цієї мети зумовила вирішення наступних завдань:
проаналізувати ступінь вивчення проблеми попередниками;
охарактеризувати різні види джерел, що сприяють розкриттю теми;
виявити роль суспільно-політичних чинників у динаміці змін традиційної культури етносу;
дослідити процес впровадження нової радянської обрядовості та його вплив на руйнування традиційної культури українців;
простежити тенденцію культурних змін серед населення передмістя Києва та виявити специфіку збереження української культури у приміській зоні;
показати суперечності в розвитку етнокультури українців передмістя за роки незалежності України.
Хронологічні межі дослідження охоплюють другу половину ХХ початок ХХІ ст. З історичного погляду його можна розмежувати на три етапи. Перший кінець 1960-х початок 1980-х років. Це період розвитку культури українців в умовах змін національної політики СРСР. З кінця 1960-х років було розпочато процес впровадження нової радянської обрядовості та подальшої уніфікації всього культурного життя українського етносу. Наприкінці 1960-х років ХХ ст. було проголошено еру побудови комунізму в окремо взятій країні СРСР. Його будівником мала стати нова людина з новим типом мислення, мовою, мораллю, обрядами, в цілому з новою культурою. Відтоді розпочинає активно формуватися нова радянська обрядовість. З’являються перші сценарії сімейних, громадських обрядодій. Саме в ці часи були внесені до державного календаря шість радянських свят із державними вихідними. Другий етап 80-ті роки, що ознаменувалися початком змін в етнокультурі українців за нових політичних, соціальних, економічних та соціокультурних умов. Третій трансформація культури в незалежній Україні.
Географічні межі дослідження визначаються районами Київської області, які входять до приміської смуги Києва: Києво-Святошинським, Бородянським, Обухівським, Бориспільським, Васильківським, Макарівським, Вишгородським.
Методологічні засади дисертаційної праці ґрунтуються на принципах історизму, системності. Важливою методологічною засадою в українознавстві при висвітленні культури українського етносу є вивчення її у діахронному і синхронному вимірах. Для розв’язання поставлених у дослідженні завдань використано комплекс взаємодоповнюючих методів. Теоретичні методи: аналіз, порівняння, узагальнення даних із проблеми дослідження; Емпіричні методи: метод безпосереднього спостереження, інтерв’ю, метод аналізу документів.
Наукова новизна. Вперше досліджено процеси трансформації етнокультури українців приміської зони м. Києва. Вивчення архівних джерел, зокрема фондів Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України, а також матеріалів Державного архіву Київської області і наукової літератури розкривають практику влади до обов’язкового поширення радянських свят та обрядів серед населення України через спеціально розроблені сценарії, які впливали на витіснення і забуття кращих народних традицій, сприяли уніфікації культури етносу.
У дисертації показано вплив міста на форми дозвілля, побуту селян передмістя, що мало як позитивні, так і негативні моменти. На основі системного аналізу вперше простежено процес активних змін у культурі передмістя Києва; уперше етнокультура українців передмістя стала об’єктом окремого українознавчого наукового дослідження.
Розкрито вплив підвищеної міграційності населення, яке у якості переважно маятникових мігрантів, засвоювало поверхові шари міської культури. Модними ставали форми міського дозвілля, святкування, участь у видовищних заходах, наслідування у способі вираження думки на міському жаргоні, а згодом все більшого використання суржику.
В роботі також звернуто увагу на ті складні процеси, які відбуваються і після проголошення незалежності України, що, з одного боку, сприяють відродженню традиційної основи обрядовості та одночасно появи нових форм в етнокультурі українців передмістя під впливом посиленої глобалізації. Вперше в дисертаційній роботі акцентовано увагу на необхідності державної програми щодо збереження народних традицій, морально-етичних норм поведінки у суспільстві, необхідності зацікавлення шкільної молоді у здоровому способі життя, глибшому пізнанню національної української культури.
Практичне значення результатів дослідження полягає у тому, що фактичні матеріали та теоретичні узагальнення, оцінки й висновки створюють більш повну картину про зміни та причини, що їх зумовлювали в етнокультурі жителів передмістя Києва в другій половині ХХ на початку ХХІ ст. Матеріали дисертаційного дослідження можуть бути використанні при підготовці вузівських курсів з українознавства, етнології, краєзнавства а також спецкурсів, спецсемінарів, при написанні курсових, бакалаврських, дипломних і дисертаційних робіт. Виявлення причин деформації культури передмістя допоможуть звернути увагу на необхідність забезпечення умов збереження культури українців приміської смуги.
Апробація результатів дисертації. Наукові висновки та результати дослідження апробовано на засіданнях і теоретико-методологічних семінарах Центру Українознавства філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, а також на конференціях круглих столах. Зокрема: Міжнародній науковій конференції «Український досвід спільнотного згуртування» (Київ, 2005); Науково-практичній конференції до дня науки історичного факультету, присвяченій 15-й річниці незалежності України (Київ, 2006); Міжнародній науковій конференції «Національна культура в контексті сучасних глобалізаційних процесів» (Київ, 2006); ІV Міжнародній науково-практичній конференції «Молодіжна політика: проблеми і перспективи» (Дрогобич, 2007); Міжнародній науковій конференції «Поведінкові типи в українському соціокультурному середовищі: історичний досвід та аналіз тенденцій» (Київ, 2007); Другому Міжнародному конгресі «Українська освіта у світовому часопросторі» (Київ, 2007); Міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених «Шевченківська весна: історія» (Київ, 2008); Міжнародній науковій конференції «Дні науки філософського факультету-2008» (Київ, 2008).
Основні результати та висновки дисертаційного дослідження відображено у восьми наукових статтях, з яких чотири опубліковано у наукових фахових виданнях, що входять до переліку ВАК України у галузі історичні науки.

Список литературы

ВИСНОВКИ
У результаті конкретного дисертаційного дослідження можна зробити наступні висновки.
В роботі проаналізовано стан історіографії з досліджуваної проблеми. Встановлено, що вивченню змін в традиційній культурі населення передмістя радянські вчені приділяли недостатньо уваги. Праці радянського періоду висвітлювали трансформаційні зміни в етнокультурі українців винятково через призму марксистсько-ленінської ідеології. Та все ж ученими радянського часу етнологами, соціологами, філософами накопичено певний фактичний матеріал, який варто використовувати сучасним дослідникам. Сьогодні тема культури українського етносу у вітчизняній історіографії привертає все більше увагу вчених. З проголошенням незалежності України вчені отримали змогу використовувати сучасні методи та підходи у власних дослідженнях. Фахові періодичні видання, монографії окремих науковців вказують на зацікавленість проблемами трансформаційних процесів етнокультури українців, які відбувалися під тиском тоталітаризму та моноідеології, а також формами деформації традиційної культури українців. Ці питання висвітлювалися у працях Г. Кривчика, О. Рафальського, П. Панченка, М. Вівчарика, В. Капелюшного, В. Скляра, Т. Воропаєвої, М. Обушного, О. Гриценко та ін. Відповідно, на даному етапі відбувається лише становлення методологічної бази та понятійного апарату різних галузей науки. Чимало уваги значенню традиції, як колективному досвідові, приділено у публікаціях В. Куєвди, Л. Сохань, Б. Білик, І. Печеранського, М. Шульги, М. Заковича та ін. Вони слушно підкреслили важливість передачі традиційних світоглядних уявлень морально-етичних норм з покоління в покоління. Руйнація цієї трансляції веде до змін в структурі етнічної культури.
Вивчення архівних джерел, зокрема фондів Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України, а також Державного архіву Київської області, переконливо свідчить про нав’язування населенню радянської обрядовості, що призводило до змін у свідомості, культурній поведінці. Архівні джерела розкривають процес утворення та запровадження нової радянської культури, показують засоби та методи контролю влади над святково-обрядовою поведінкою сільського населення передмістя. Ґрунтовних досліджень, що висвітлювали б питання змін в етнокультурі населення передмістя, не існує, тому матеріали, зібрані автором під час експедиційних досліджень 2005 2008 років, дали змогу виявити тенденції змін в етнокультурі мешканців даного регіону. Свідчення респондентів доповнили інші види джерел: статистичні, архівні, матеріали періодики.
Встановлено, що суспільно-політичні чинники другої половини ХХ ст. негативно впливали на традиційну культуру українців. У результаті дії комплексу суспільно-політичних факторів радянської влади, що прямо або опосередковано були спрямовані на руйнацію традиційної культури, та активне впровадження політики зросійщення призвели до оманливого почуття «меншовартості», «другорядності» рідної мови, культури, розвинувся комплекс національної і громадянської неповноцінності. Запровадження колгоспної системи, планового ведення сільського господарства, політики подолання істотних відмінностей між містом та селом спричинилися до змін в традиційній культурі українців передмістя. Традиційна культура українського народу це не лише календарно-святкова, весільна, родинна чи поховальна обрядовість, це цілий комплекс звичаїв, морально-етичних норм, традицій, виховних засобів. Культура душа українського народу, яка, окрім вищевказаного, включає в себе життєво необхідні для повноцінного існування етносу родинних цінностей, стереотипи поведінки тощо. Відповідно штучне порушення, втручання в процес етнокультурного розвитку, що й відбувалося в роки існування радянської влади, ставило під загрозу існування етносу як такого. Політика Радянського Союзу не лише в галузі культури, а й освіти, економіки, мала негативні наслідки для існування і належного функціонування традиційної культури. Вказано, що, попри руйнівну політику тоталітарної влади прояви традиційної культури українського народу були ще виразними, і якщо вони не проявлялися в святковій обрядовості, залишалися стійкими у світоглядних уявленнях, певних моделях поведінки, використанні елементів народної атрибутики, символіки, гостинності тощо.
Досліджено, що політика впровадження нової радянської обрядовості прискорювала трансформаційні процеси в етнокультурі. Насадження спеціально розроблених радянських свят призводило до неповного бачення етнокультури українців. Середовище етнокультури є життєво необхідним для повноцінного розвитку людини. Бо національна культура це, свого роду, історично сформована, протягом віків викристалізувана форма пристосування людини до світу, становлення її в світі, засіб актуалізації людської діяльності перед обличчям світу, спосіб розв’язання проблем взаєморозуміння між людьми та проблемами розуміння між людиною і певною соціальною спільнотою, людиною і історичною епохою, людством. В роботі виявлено фактори, що призводили до нівеляції етнокультурних явищ українців в другій половині ХХ ст. Це насамперед впровадження нової радянської обрядовості, заборона релігійних свят, формування нового святкового календаря, а також зміна поселенської структури українського села передміської зони Києва. Цьому процесу сприяло будівництво житлових масивів у приміських селах для робітників, які направлялися на роботу в радгоспи. В результаті звичний устрій присадибного господарства було зруйновано. Недосконала економічна та культурна політика радянської влади призвела до породження в середовищі українського селянства прагнень оселитися в місті і залишити село. Розкрито вплив засобів влади для уніфікації етнічної культури шляхом розробки спеціальних радянських свят та обрядів.
Виявлено, що розпад Радянського Союзу і проголошення незалежності України сприяли відродженню національної культури та не уповільнювали трансформаційні процеси і зміни в етнокультурі українців передмістя. Постала проблема відродження національної ідентичності та культурної самобутності. Свобода самовиразу нації стає особливо актуальною на сучасному етапі розвитку людської цивілізації. Зокрема виявлено, що найвиразніше трансформація етнокультури проявляється в молодіжному середовищі передмістя. З одного боку, пропаганда у сучасному світі космополітичної культури, котра, як і будь-яка інша технічно створена культура, є штучною і надуманою культурою без форми, з іншого порушення радянським тоталітарним режимом комплексу традиційної культури українців призвели до нівеляції етнокультури. Це, в першу чергу, проявляється у поведінці молоді, її пріоритетах та моральних цінностях, масовому запозиченні святковості та елементів американізованої культури, яка потрапляє через засоби масової інформації на український простір. В умовах демократизації українського суспільства та поширення новітніх інформаційних технологій, трансформаційні процеси поглиблюють загальносвітові глобалізаційні тенденції та вплив «масової культури».
Підтверджено, що сьогодні у приміських селах сформувалася напівміська, напівселянська культура. Спостерігаються позитивні моменти в процесі змін етнокультури українців передмістя, які спрямовані на відродження традицій можливість селян залучатися до кращих здобутків культурного розвитку столиці, відкрито святкувати Різдво, Великдень, Проводи. Відповідно зміни, що відбулися в етнокультурі українців передмістя за роки незалежності України, мають як позитивний, так і негативний характер.
У своєму дисертаційному дослідженні автор доводить, що значна частина мігрантів, не маючи можливості потрапити до столиці, розглядає приміські села як буферну зону, тимчасовість свого перебування. Ця частина мешканців передмістя особливо вразлива на різноманітні впливи міської культури, Обмежене святково-родинне спілкування в зоні тимчасового проживання змушує мігрантів проводити свій відпочинок, дозвілля, розваги у місті. А міська сфера розважальних послуг, як відомо, і досі мало використовує національні надбання культури.
Отже, дослідження етнокультури українців другої половини ХХ початку ХХІ ст., доводить: втручання держави в традиційну, повсякденну культуру, заміну ідеалів та моральних принців у результаті чого відбулася трансформація традиційної культури, її розмивання. Ці процеси більшою мірою позначилися на святах громадського характеру, стійкішими до змін виявилися свята родинного циклу. Насадження нової радянської обрядовості, з нехтуванням елементів етнокультури українського народу, що негативно позначилося на сприйнятті народної культури, унеможливлювало передачу дійсно морально-культурних принципів традиційної культури. Тому для другої половини ХХ ст. стали характерними наступні риси: порушення традиційної культури, витіснення національних компонентів культури, відмирання окремих свят чи обрядів, зникнення певних атрибутів традиційної культури, еклектичне поєднання традиційних явищ та соціалістичних новоутворень, зміна традиційної функціональної семантики самих обрядів та набуття ними суто розважальної спрямованості.
За роки незалежності України при відродженні національної культури, спостерігається і помітний вплив на культуру процесів урбанізації та глобалізації. Відбувається запозичення через засоби масової інформації нових, особливо молодіжних, свят та розваг. Зокрема, свято св. Валентина, Хелоуін та інші. Такі запозичення не сприяють збереженню національної самобутності.
Результати дисертаційного пошуку переконують у необхідності поглибленого вивчення змін етнокультури українців та розробки спеціальних державних освітніх програм з системи українознавчих знань національної культури етносу.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ

ДЖЕРЕЛА
неопубліковані
Державний архів Київської області
Фонд 880. Виконавчий комітет Київської обласної Ради народних депутатів
Опис 11.
1. Спр. 92. Протокол № 10 засідання Урядової комісії по регулюванню в’їзду в м. Київ та райони 50 км зони № 23. 97 арк.
2. Спр. 1406. Протокол № 1 засідання виконкому від 12 січня 1951 року. Рішення № 1139 1230 том 2. 364 арк.
3. Спр. 1446. Рішення №№ 3121 3163 до протоколу № 35, засідання виконкому від 20 грудня 1951 року. 313 арк.
4. Спр. 1936. Протокол № 1 засідання виконкому від 10 січня 1956 р. та рішення від 20 червня 1956 року № 451. 469 арк.
Опис 12.
5. Спр. 2118. Протоколи та рішення з № 276-319, від 22 травня 1972 року. 483 арк.
6. Спр. 2420. Протоколи засідань виконавчого комітету № 17 від 23 серпня 1976 року. 310 арк.
Фонд 4791. Киевское областное управление культуры Киевского облисполкома
Опис 2.
7. Спр. 92. Справки, обзоры, информации о деятельности управления 1958. 128 арк.
8. Спр. 629. Отдел культпросветучреждений. Справки и информации Управления по вопросам культпросветработы за 1968 год. 156 арк.

Центральний державний архів вищих органів влади та управління України
Фонд 2. Кабінет Міністрів України
Опис 9.
9. Спр. 4955 (37). Листування з міністерствами і центральними установами УРСР з питань культури, фізкультури і спорту. 137 арк.
Опис 13.
10. Спр. 744. Матеріали з питань розвитку клубів, бібліотек, музеїв і інших культурно-освітніх закладів в Українській РСР 18 січня 1856 р. 15 січня 1966 рр. . 313 арк.
11. Спр 4643. Матеріали про роботу клубів, бібліотек, музеїв та інших культурно-освітніх закладів і розвитку художньої самодіяльності в УРСР від 30 жовтня 1969 20 листопада 1970 рр. 263 арк.
Опис 14.
12. Спр. 816. Листування з ЦК Компартії України, Президією Верховної Ради УРСР та Радою Міністрів УРСР з питань впровадження радянських традицій, свят та обрядів. арк. 83.
13. Спр. 817. Листування з республіканськими установами, організаціями і комісіями по радянських традиціях, святах та обрядах при облвиконкомах з питань впровадження радянської обрядовості. 237 248 арк.
14. Спр. 818. Протокол засідань секції наукового обґрунтування радянської обрядовості при президії Комісії по вивченню і втіленню нових громадських свят та обрядів УРСР від 7 січня 1976 року. 89 арк.
15. Спр. 819. Документи про роботу комісії по радянських традиціях, святах та обрядах при Раді Міністрів УРСР за 1976 рік. 175 арк.
16. Спр. 820. Статистична звітність з впровадження радянської обрядовості. Релігійна обрядовість по УРСР за 1961 1970 роки. 124 арк.
17. Спр. 821. Рекомендації до урочистого вручення паспорту громадянина СРСР. 89 арк.
18. Спр. 824. Матеріали до обряду Виряджання до Збройних сил Союзу РСР. 163 арк.
Фонд Р. 337. Державний плановий комітет Ради Міністрів УРСР.
Опис 3.
19. Спр.-553. Постанова № 310. Ради міністрів Української РСР від 24 березня 1956 року. 181 арк.
20. Спр.675. Державний план розвитку господарства та культури УССР на 1957 рік. 129 арк.
Фонд 5116. Міністерство культури УРСР.
Опис 8.
21. Спр. 118. Довідки управлінь культури з питань підготовки культурно-освітніх установ до відзначення 40-річчя утворення комуністичної партії України. 215 арк.
опубліковані
22. Альманах „Гомону України” Торонто :1965. 207 с.
23. Бюлетень державного комітету статистики України. Соціально-економічне становище Київської області за січень травень 1998 року. // відповід. за випуск Крамарська Л.М. К. : 140 с.
24. Итоги Всесоюзной переписи населения 1959 г., Украинская ССР. М. : Госстатиздат, 1963. 324 с.
25. Київська область. Адміністративно-територіальний поділ. К. : Видавництво Реклама, 1975. 101 с.
26. Молодь України. Стат. збірник. / Державний комітет статистики України. К. : 2003. 171 с.
27. Народне господарство Української РСР у 1970 році. К. : 1971. 423 с.
28. Народное хозяйство СССР в 1988. М. : Статистика, 1989. 564с.
29. Національна культура в сучасній Україні / [за ред. І.Ф. Курас] К. : Асоціація Україна, 1995. 336 с.
30. Програма Комуністичної Партії Радянського Союзу. К. : Держполітвидав УРСР, 1961. 111 с.
31. Пути переустройства населенных пунктов Украинской ССР. / за ред. Выдыборец А.В. К. : УкрНИИНТИ, 1972. 64 с.
32. Статистичний збірник „Регіони України 2006 р” // за ред. Осауленка О.Г. К. : Державний комітет статистики України, 2006. 512 с.
33. Щербицький В.В. ХХV съезд КПСС о совершенствовании социалистического образа жизни и формировании нового человека / В. В. Щербицький. М. : Политиздат, 1977. 220 с.

ЛІТЕРАТУРА
34. Андрієвський В. Звичаї й обряди українського народу / Віктор Андрієвський. Краків : 1941. 52 с.
35. Антонович Д. Українська культура / Дмитро Антонович. Мюнхен : 1988. 520 с.
36. Арутюнов С.А. Билингвизм и биокультуризм / С. А. Арутюнов // Советская этнография. 1978. № 2. С. 3 14.
37. Арутюнов С.А. Народы и культуры: развитие и взаимодействие / Сергей Александрович Арутюнов. М. : Наука, 1989. 244 с.
38. Арутюнян Ю.В. Опыт социологического изучения села / Юрий Вартанович Арутюнян. М. : Издательство МГУ, 1968. 61 с.
39. Бабаков В.Г. Национальное сознание и национальная культура (методологические проблемы) / В. Бабаков, В. Семенов. М. : РАН, Ин-т философии, 1996. 71 с.
40. Баньковская С. Маргинальность в перспективе социологической теории / С. Баньковская // Этничность на постсоветском пространстве: роль в обществе и перспективы. Материалы конференции. К., УАННП Феникс, 1995. 110 с.
41. Білик Б.І. Етнокультурологія: навч.посібник / Борис Іванович Білик. К. : ДАКККіМ, 2005. 160 с.
42. Борисенко В. Вірування у повсякденному житті українців на початку ХХІ століття / Валентина Борисенко // Етнічна історія народів Європи. 2003. № 15. С. 4 10.
43. Борисенко В. Нариси з історії української етнології 1920 1930-х років / Валентина Борисенко. К. : Унісерв, 2002. 92 с.
44. Борисенко В. Традиції і життєдіяльність етносу: на матеріал святково-обрядової культури українців / Валентина Борисенко. К. : Унісерв, 2000. 191 с.
45. Борисенко В. Українознавчі аспекти розвитку національної культури / В. Борисенко // Українці у світовій цивілізації і культурі [за ред. Кононенка П.П.]. К. : НДІУ, 2008. С. 327 345.
46. Борисенко М. До проблеми осмислення тоталітарної культури / М. Борисенко // Етнічна історія народів Європи. 2001. № 10. С. 30 33.
47. Бражник І.І. Радянська святковість дійова форма боротьби з релігійними пережитками / І. І. Бражник // Народна творчість та етнографія. 1962. № 2. С. 25 33.
48. Бродель Ф. Матеріальна цивілізація, економіка і капіталізм XV XVIII ст. / Фернан Бродель. К. : Основи, Т.2 : Ігри обміну. 585 с.
49. Бромлей Ю.В. Новая обрядность важнейший компонент советского образа жизни / Ю. В. Бромлей // Социалистическая обрядность и формирование нового человека. 1979. С. 75 98.
50. Бромлей Ю.В. Очерки теории этноса / Юлиан Владимирович Бромлей. М. : Наука, 1983. 411 с.
51. Булавка Л.А. Феномен советской культуры / Людмила Алексеевна Булавка. М. : Культурная революция, 2008. 288 с.
52. Буслинська В. Соціалістичний спосіб життя і всебічний розвиток особи / В. Буслинська // Соціалістична культура. 1975. № 7. С. 19 20.
53. Бушин В.І. Соціально-культурне перетворення села / В.І. Бушин // Український історичний журнал. 1990. № 1 С. 25 34.
54. Вайль П. 60-е. Мир советского человека / П. Вайль, А. Генис. М. : Новое литературное обозрение, 2001. 368 с.
55. Вайнштейн С.И. Еще раз о полевом исследовании традиционной культуры / С. И. Вайнштейн // Советская этнография. 1986. № 1. С. 61 68.
56. Василенко К. Золоті зерна / Кім Василенко. К. : Молодь, 1963. 124 с.
57. Виткалов В. Українська культура: сторінки історії ХХ-го століття / Володимир Виткалов. Рівне : Ліста, 1997. 433 с.
58. Вівчарик М.М. Українське село: етнонаціональний вимір (70-ті-середина 90-х років) / Михайло Миколайович Вівчарик. К. : Наукова думка, 1998. 199 с.
59. Вовк Х.К. Студії з української етнографії та антропології / Хведір Кіндратович Вовк. К. : Мистецтво, 1995. 336 с.
60. Ворончук Н. Стан харчування людності в СРСР / Н. Ворончук // Український збірник. Мюнхен. 1955. Кн.3. 193 с.
61. Воропаєва Т. Українська мова як базова основа національної ідентичності / Т. Воропаєва // Вісник Українознавства. 2007. Вип. 11. С. 13 17.
62. Гаврилюк О.Ю. Соціальний розвиток села в умовах перебудови: проблеми, пошуки / О.Ю. Гаврилюк // Український історичний журнал. 1990. № 3. С. 36 49.
63. Галущинський М. Одиниця і громада / Михайло Галущинський. Львів : 1921. 24 с.
64. Гатальська С.М. Філософія культури: підруч. [для студ. вищ. навч. закл.] / Стелла Миколаївна Гатальська. К. : Либідь, 2005. 328 с.
65. Генкин Д.М. Массовые праздники / Дмитрий Михайлович Генкин. М. : Просвещение, 1975. 140 с.
66. Говерля С. Грані культури / Степан Говерля. Лондон : Українська видавнича спілка, 1984. 184 с.
67. Голованов С.О. Сучасна Україна: історичні, правові, економічні та духовно культурні аспекти становлення і розвитку / С.О. Голованов, М.Л. Головко, Г.В. Балабанов, В.П. Капелюшний, В.М. Петренко. К. : АПСВ, 2005. 192 с.
68. Голубець М. Екологія й культура: до питання про структурно-функціональні зв’язки / М. Голубець // Ойкумена. 1991. № 1. С. 29 40.
69. Горелов М.Є. Цивілізаційна історія України : нариси / М.Є. Горєлов, О.П. Моця, О.О. Рафальський ; Національна академія наук України, Інститут політичних і етнонаціональних досліджень. К. : ТОВ УВПК ЕксОБ, 2006. 631 с.
70. Горленко В.Ф. Нариси з історії української етнографії та російсько-українських етнографічних зв’язків / Володимир Федорович Горленко. К . : Наукова думка. 1964. 248 с.
71. Грабович Дж. Плоди колоніалізму та пастки постколоніалізму / Дж. Грабович // Сучасність. 1992. № 7. С. 61 62.
72. Грабовська І. Ментальність. Особистість. Екологія. / Ірина Грабовська. К. : Київське братство, 1997. 146 с.
73. Григоріїв Н.Я. Українська національна вдача / Никифор Якович Грироріїв. Вінніпег : Українська видавнича спілка в Канаді, 1941. 60 с.
74. Губогло М.Н. Преемственность и новаторство в разработке национальных проблем на этапе развитого социализма / М.Н. Губогло // Советская этнография. 1986. №. 3. С. 3 13.
75. Губогло М.Н. Социально-этнические последствия двуязычия / М.Н. Губогло // Советская этнография. 1972. № 2. С. 31 40.
76. Гумилев Л.Н. Этногенез и биосфера Земли / Леонид Николаевич Гумилев. Ленинград : 1990. 276 с.
77. Даниленко В. Регіони України як об’єкт наукового аналізу / В. Даниленко // Проблеми історії України. 1998. № 12. С. 400 403.
78. Дзюба І. Між культурою і політикою / Іван Дзюба. К. : Сфера, 1998. 372 с.
79. Дзюба І. Сучасне суспільне і церковне становище в Україні / Іван Дзюба // Народна творчість та етнографія. 2001. № 3. С. 5 13.
80. Дмитерко Р. Міжнародні та радянські революційні свята на Україні / Ростислав Дмитерко. К. : Наукова думка, 1989. 192 с.
81. Додонов Р.А. Этническая ментальность: опыт социально-философского исследования / Роман Александрович Додонов. Запорожье : РА Тандем-У, 1998. 205 с.
82. Донченко О. Архетипи соціального життя і політика (Глибинні регулятиви психополітичного повсякдення) / О. Донченко, Ю. Романенко. К. : Либідь, 2001. 334 с.
83. Екологія і культура / [ В.С. Крисаченко, С.Б. Кримський, М.А. Голубець та ін.]. К. : Наукова думка, 1991. 258 с.
84. Етнічний довідник. поняття та терміни / [авт.-уклад. Л. Аза та ін.]. К. : Ерідс, 1997. 140 с.
85. Етнокультура Волинського Полісся і Чорнобильська трагедія / [ ред. О. А. Галич.]. Рівне : 1998. 324 с.
86. Етнокультурні процеси в українському урбанізованому середовищі ХХ ст.: [зб.наук.праць]. Івано-Франківськ : Нова зоря, 2004. 182 с.
87. Етнонаціональні трансформації в Україні / [зб.наук.праць / наук. ред. Б. В. Попов.]. К. : Український центр духовної культури, 2003. 205 с.
88. Етнопсихологічні особливості міжособистісного спілкування та їх урахування в процесі взаємодії дітей і дорослих / [зб.наук.праць / наук. ред. Л.Е. Орбан.]. Івано-Франківськ : Плай, 1996. 81 с.
89. Етнопсихологія: навчально-методичний посібник / [ Орбан Л. Е., Хрущ В. Д., та ін.]. за ред. Хруща В.Д. Івано-Франківськ : 1994. 83 с.
90. Єгорова О. Клуби Києва селу / О. Єгорова // Соціалістична культура. 1964. № 7. С. 18 19.
91. Єрмоленко С. Етнонаціональна ідентичність як форма становлення людини в світі / С. Єрмоленко // Етнос, культура, нація: міжнарод. наук.-практ.конф., 27-28 жовт.2000р.: К., Вип. 2. 2000. С. 312.
92. Єрмоленко С. Соціальна престижність української мови в сучасному комунікативно-інформаційному світі / Світлана Єрмоленко // Українознавство. К., 2005. № 4 (17). С. 55 56.
93. Загробська А.Ф. Організовані переселення в системі міграцій населення УРСР / А.Ф. Загробська. К. : Наукова думка, 1974. 111с.
94. Закович Н.М. Праздники и обряды как элемент социалистической культуры / Н.М. Закович // Социалистическая обрядность и формирование нового человека. 1979. № 4. С. 248 266.
95. Зашкільняк Л. Методологія історії від давнини до сучасності / Леонід Зашкільняк. Львів : Львівський державний університет ім. Івана Франка, 1999. 168 с.
96. Зенькович Г.В. Сельские клубные здания / Г.В. Зенькович. К. : Будивельник, 1980. 248 с.
97. Зибцев В.М. Господарський менталітет України: теорія, історія та