Вітюк Олександр Олегович. Міське самоврядування на Поділлі в добу Української революції 1917-1920 рр.

Краткое описание

Вітюк Олександр Олегович. Міське самоврядування на Поділлі в добу Української революції 1917-1920 рр..- Дисертація канд. іст. наук: 07.00.01, Кам'янець-Поділ. нац. ун-т ім. Івана Огієнка. - Кам'янець-Подільський, 2014.- 255 с.

КАМ’ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ІВАНА ОГІЄНКА

На правах рукопису
ВІТЮК Олександр Олегович

УДК 94(477.43/.44) “1917/1920”:352.075

МІСЬКЕ САМОВРЯДУВАННЯ НА ПОДІЛЛІ В ДОБУ УКРАЇНСЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ 1917-1920 РР.

07.00.01 – історія України

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата історичних наук

Науковий керівник:
Баженов Лев Васильович,
доктор історичних наук, професор

Кам’янець-Подільський – 2014

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ……………………………………………4
ВСТУП………………………………………………………………………….....7
РОЗДІЛ 1. СТАН НАУКОВОЇ РОЗРОБКИ ПРОБЛЕМИ, ДЖЕРЕЛЬНА БАЗА ТА МЕТОДОЛОГІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ………………………………………...13
1.1. Історіографія проблеми……………………………………………………..13
1.2. Характеристика джерельної бази…………………………………………..32
1.3. Теоретико-методологічні засади та методи дослідження………………..43
Висновки до першого розділу…………………………………………………..48
РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЯ ОРГАНІВ МІСЬКОГО САМОВРЯДУВАННЯ ПЕРІОДУ УКРАЇНСЬКОЇ ЦЕНТРАЛЬНОЇ РАДИ (березень 1917 – квітень 1918 рр.)………………………………………………………………………….50
2.1. Передумови формування органів міського самоврядування на Поділлі та їхній розвиток на початковому етапі національно-визвольних змагань українського народу (березень-листопад 1917 р.)…..………………………...50
2.2. Основні напрямки діяльності органів міського самоврядування завершального періоду існування Української Центральної Ради (листопад 1917 – квітень 1918 рр.)…………………………………………………………84
Висновки до другого розділу…………………………………………………...99
РОЗДІЛ 3. СИСТЕМА САМОВРЯДУВАННЯ ДОБИ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ (квітень-грудень 1918 р.) ………………………………………...100
3.1. Політика Гетьманату П. Скоропадського щодо органів міського самоврядування…………………………………………………………………100
3.2. Взаємостосунки міського та земського самоврядування……………….133
Висновки до третього розділу…………………………………………………140
РОЗДІЛ 4. РОЗБУДОВА МІСЬКОГО САМОВРЯДУВАННЯ ПЕРІОДУ ДИРЕКТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ (грудень 1918 – листопад 1920 рр.)……………………………………………………………...141
4.1. Правові і організаційні засади діяльності Директорії УНР щодо місцевого самоврядування…………………………………………………….141
4.2. Міське самоврядування завершального періоду національно-визвольних змагань на Поділлі …………………………………………………………….156
Висновки до четвертого розділу………………………………………………169
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………….171
ДОДАТКИ………………………………………………………………………178
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ………………...185

ВСТУП
Актуальність теми дослідження. У багатьох країнах сучасного світу відбуваються процеси регіоналізації, за яких підвищується роль міського самоврядування. На нього центральні органи державної влади покладають більше функцій, пов’язаних із вирішенням господарських, медичних, культурно-освітніх та інших питань життя місцевих територіальних громад.
Міське самоврядування в Україні у її сучасних територіальних вимірах пройшло складний та суперечливий шлях розвитку. Історична характеристика міського самоврядування не є однозначною, оскільки наявні різні трактування науковців щодо його виникнення, періодизації та розвитку, спостерігається недостатній рівень дослідженості етапів становлення міського самоврядування доби Української революції.
Світовий досвід державотворчого процесу засвідчує, що система органів самоврядування на місцях формувалася різними шляхами, відповідно до особливостей становлення державності тієї чи іншої країни. Проблема формування, функціонування та взаємостосунків органів міського самоврядування й інших державних інституцій на прикладі регіонів завжди залишалася актуальною.
Актуальність дослідження зумовлюється тим, що на сучасному етапі розвитку Україна обрала шлях розбудови та реформування самоврядування у всіх регіонах, а тому, ретроспективне відтворення діяльності його органів на Поділлі у добу Української революції 1917-1920 рр. сприятиме теоретичному розумінню сучасної системи та дасть можливість розробити стратегії та визначити пріоритети якісно нових змін.
У період Української революції 1917-1920 рр. відчувався брак постійної та стабільної державної влади на вищому рівні, а отже, і єдиного шляху формування самоврядування на місцях. Із проголошенням незалежної Української Народної Республіки були здійснені спроби реформувати міське самоврядування, однак при дослідженні та порівнянні періодів формування його органів, виявлено процес їх централізації, який за своєю природою вже нівелює саму ідею самоврядування.
Дослідження органів міського самоврядування в регіоні на даному історичному етапі зумовлене відсутністю глибокого наукового аналізу, трактування у історіографії та потребою в об’єктивному аналізі функціонування його органів у системі управління містами періоду 1917-1920 рр., а також, необхідністю вивчення досвіду діяльності органів міського самоврядування для потреб становлення системи самоврядування України.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана на кафедрі всесвітньої історії Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, відповідно до науково-дослідної теми, яку розробляє кафедра історії України - «Проблеми історії суспільних змін і трансформацій в Україні від найдавніших часів до сьогодення» (Державний реєстраційний № 0110U004634).
Об’єктом дослідження є органи міського самоврядування Поділля доби Української революції (міські думи, міські управи, народні (земські) управи).
Предмет дослідження – функціонування органів міського самоврядування на Поділлі, форми та методи їхньої діяльності в добу Української революції.
Хронологічні межі дослідження охоплюють період від березня 1917 р., тобто з моменту повалення самодержавства в Російській імперії та утворення Української Центральної Ради, до листопада 1920 р., коли було припинено діяльність уряду Директорії УНР та остаточно встановлено більшовицький режим на території Поділля. В окремих випадках автор виходив за визначені хронологічні рамки, щоб ґрунтовніше проаналізувати стан міського самоврядування в складні періоди Української революції.
Географічні межі дослідження охоплюють територію за адміністративно-територіальним поділом країни початку ХХ ст. та в її складі міста: Бар, Балта, Брацлав, Вербовець, Вінниця, Гайсин, Жмеринка, Кам’янець-Подільський, Летичів, Літин, Могилів-Подільський, Нова Ушиця, Ольгопіль, Проскурів, Сальниця, Стара Ушиця, Тульчин, Хмільник, Ямпіль. Сьогодні у цей регіон входить Вінницька, південна частина Хмельницької та частково Одеська області.
Мета дослідження полягає в тому, щоб на основі архівних джерел, опублікованих документів та здобутків історіографії дослідити й проаналізувати процес становлення, етапи розвитку міського самоврядування на Поділлі доби Української революції.
Досягнення поставленої мети передбачає вирішення таких науково-дослідних завдань:
- проаналізувати стан наукової розробки проблеми, охарактеризувати повноту джерельної бази та визначити методологію і методи дослідження;
- обґрунтувати й проаналізувати періодизацію розвитку міського самоврядування на Поділлі в роки Української революції (1917-1920 рр.);
- визначити структуру і склад органів міського самоврядування періоду Української Центральної Ради;
- висвітлити процес формування системи органів міського самоврядування на прикладі Поділля у добу Української Держави;
- охарактеризувати організацію та діяльність органів міського самоврядування періоду діяльності Директорії УНР;
- з’ясувати особовий склад працівників та їхню роль в органах міського самоврядування Поділля на різних етапах Української революції;
- дослідити взаємостосунки органів міського самоврядування Поділля з Тимчасовим урядом, Українською Центральною Радою, Гетьманатом П. Скоропадського та Директорією УНР;
- проаналізувати характер взаємодії органів міського самоврядування з військово-політичними силами, що перебували повсякчас на території Подільської губернії;
- охарактеризувати заходи органів міського самоврядування в суспільно-економічному житті міського населення регіону.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:
- уперше в українській історіографії зроблено спробу комплексного дослідження, систематизації та узагальнення питань, пов’язаних із процесами формування, розвитку та практичної діяльності органів міського самоврядування на Поділлі доби Української революції;
- на основі дослідження масиву неопублікованих та опублікованих джерел визначені етапи розвитку міського самоврядування на Поділлі в роки Української революції 1917-1920 рр.;
- запропоновано періодизацію розвитку міського самоврядування на Поділлі у даний історичний період;
- проаналізовано та визначено фактори, що вплинули на становлення і розвиток міського самоврядування на Поділлі;
- охарактеризовано загальну картину функціонування державно-владних структур доби Української революції із залученням органів міського самоврядування;
- розглянуто правові та організаційні засади функціонування органів міського самоврядування на Поділлі в роки Української революції;
- уперше досліджено діяльність національних органів в складі міського самоврядування Поділля, їхні основні функції, повноваження та вплив на життя національних громад.
Практичне значення дисертаційного дослідження полягає в тому, що основні його положення, фактологічний матеріал, висновки та узагальнення суттєво розширюють сучасні знання історії місцевого самоврядування доби Української революції. Результати дослідження можуть бути використані при написанні узагальнюючих праць з історії розвитку місцевого самоврядування доби національно-визвольних змагань українського народу 1917-1920 рр., регіонів України; під час вивчення спецкурсів, курсів за вибором, у ВНЗ ІІІ-ІV рівнів акредитації; загальноосвітній та краєзнавчій роботі. Також результати дослідження можуть мати вагоме значення для практичної діяльності органів самоврядування за сучасних умов, подальшого удосконалення його форм і методів роботи з громадами областей, міст та сіл.
Достовірність результатів дисертації забезпечена використанням значної кількості раніше неопублікованих архівних матеріалів, періодики, мемуарної літератури, опублікованих документів, теоретико-методологічною обґрунтованістю її положень, застосуван¬ням комплексу взаємодоповнюючих методів дослідження, які цілком відпові¬дають меті, предмету та завданням роботи.
Апробація результатів дисертаційної роботи. Основні положення роботи обговорено на спільному засіданні кафедри всесвітньої історії та кафедри історії України Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Результати дослідження та висновки відображено у доповідях та повідомленнях автора на ХІІІ Подільській історико-краєзнавчій конференції (м. Кам’янець-Подільский, 2010 р.), ХХV Вінницькій науковій історико-краєзнавчій конференції «Вінниччина: минуле та сьогодення. Краєзнавчі дослідження» (м. Вінниця, 2013 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції аспірантів та молодих учених «Історико-педагогічні дослідження в Україні: сучасний стан та тенденції» (м. Хмельницький, 2013 р.), Другій всеукраїнській науковій конференції з міжнародною участю «Науковий діалог. Схід-Захід» (Автономна Республіка Крим, м. Бахчисарай, 2013 р.), Третій міжнародній науковій конференції для молодих учених та студентів «Глухівські наукові читання – 2013» (м. Глухів, 2013 р.), Третій всеукраїнській науковій конференції «Актуальні проблеми соціально-гуманітарних наук» (м. Дніпропетровськ, 2013 р.), Третій всеукраїнській науковій конференції з міжнародною участю «Науковий діалог. Схід-Захід» (м. Кам’янець – Подільський, 2014 р.).
Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження викладено в 14 публікаціях, з яких 6 опубліковано у виданнях, рекомендованих для апробації дисертаційних досліджень, визначених Департаментом атестації кадрів Міністерства освіти і науки України.
Обсяг та структура дисертації визначається змістом проблеми, поставленою метою і завданнями дослідження. Робота складається зі вступу, чотирьох розділів, дев’яти підрозділів, висновків, списку використаних джерел і літератури (720 позицій) та додатків. Обсяг основного тексту становить 177 сторінок. Загальний обсяг дисертації – 255 сторінок.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Дослідження процесу становлення, етапів розвитку та функціонування міського самоврядування на Поділлі в роки Української революції дає змогу нам сформулювати такі основні положення і висновки:
1. Встановлено, що в історіографії не було створено узагальнюючої праці з історії міського самоврядування на Поділлі, а лише закладені основи для дослідження сприяли поглибленому аналізу джерельної бази.
Автором уперше в українській історіографії комплексно вивчено та досліджено питання, пов’язані із процесами формування, розвитку та практичної діяльності органів міського самоврядування у регіоні в окремий історичний період. Запропоновано поділ історіографії з історії міського самоврядування на три періоди.
Головну джерельну базу дисертаційної роботи, що забезпечила наукову новизну дослідження, стали опрацьовані автором документи та матеріали відповідних фондів ЦДАВО України, ЦДАГО України, Державних архівів Вінницької та Хмельницької областей, численні опубліковані збірники документів, мемуарів і матеріалів з періодичної преси. Залучена до дисертації джерельна база є достовірною, репрезентативною і сприяє розв’язанню поставлених завдань.
2. Міське самоврядування на Поділлі у 1917-1920 рр. розвивалось у складний період національно-визвольних змагань українського народу. Воно пройшло три етапи формування і становлення: добу Української Центральної Ради (березень 1917 р. – квітень 1918 р.), період Гетьманату П. Скоропадського (квітень-грудень 1918 р.) та Директорії УНР (грудень 1918 р. – листопад 1920 р.). Проте, саме поняття «міське самоврядування» як таке залишалось формально не визначеним впродовж усього періоду Української революції. Найбільш поширеними формами органів міського самоврядування були думи, управи та народні (земські) управи.
3. У добу Української Центральної Ради система міського самоврядування на Поділлі не мала чіткої структури. Особливість її полягала у функціонуванні в умовах так званого «двовладдя», «тривладдя» та «багатовладдя» на місцях. Це визначало специфічні взаємостосунки між органами міського самоврядування та представниками державних органів на місцях (комісарами, комендантами). Через відсутність нової нормативної бази органи міського самоврядування керувалися ще царськими законодавчими актами, які вже не відповідали умовам того часу.
Міське самоврядування, не маючи належного правового забезпечення, більше керувалося самостійно прийнятими актами, постановами та інструкціями з налагодження господарства, постачання продовольства, санітарного стану, медичного обслуговування тощо, які створювали місцеву специфіку діяльності.
У міських думах при розгляді важливих питань самоврядування формується опозиція, яка забезпечувала демократичні засади прийнятих рішень.
4. Адміністрацією гетьмана П. Скоропадського було окреслено проблеми, які існували в міському самоврядуванні, запропоновано шляхи їх вирішення в господарському житті, культурно-освітній галузі, медико-санітарній сфері та соціальному забезпеченні.
З приходом до влади гетьмана П. Скоропадського позитивні настрої службовців органів міського самоврядування розділились: одна частина виступали за нову владу, інші агітували за повстання проти гетьманського режиму. Така позиція міського самоврядування позначилась і на радикально-налаштованому ставленні до них гетьманської адміністрації.
Міське самоврядування доби Гетьманату П. Скоропадського керувалося законами: «Про зміну чинного Статуту Громадського управління міст», «Про проведення виборів губернських і повітових земських гласних», «Статутом про тимчасові ревізійні комісії із перевірки діяльності органів місцевого самоврядування» та ін. Проте ці закони не врахували інтереси громади, нерідко гальмували становлення і розвиток, викликали протидію в населення. П. Скоропадський прагнув створити нову нормативно-правову базу діяльності органів міського самоврядування. Однак змін не сталося, оскільки заплановані вибори гласних наприкінці 1918 р. не відбулись.
5. Прихід до влади Директорії УНР зумовив чергові трансформації органів міського самоврядування в регіоні за рахунок відновлення нормативно-правових актів щодо нього, які діяли за доби Української Центральної Ради та побудови управління по вертикалі влади «знизу-верх».
Уперше від початку Української революції було запропоновано узагальнений законопроект «Про місцеве самоврядування», однак він не став законом через постійні зміни влади, але заклав базу реформування міських громад на європейському рівні.
6. Серед особового складу органів міського самоврядування на Поділлі переважали заможні та відомі на місцевому рівні люди. Національний склад цих органів був строкатим. У більшості дум кількісно переважали євреї. В управах значне представництво відводилось українцям, яких обирали зі складу дум. Роль службовців міського самоврядування була досить вагома, на них покладався обов’язок представляти інтереси міських територіальних громад, вирішувати нагальні проблеми. Однак підхід значної їх частини до вирішення цих проблем не завжди був задовільним, нерідко через відсутність на засіданнях та відстоювання переважно власних інтересів.
7. Доведено, що взаємовідносини органів міського самоврядування регіону впродовж Української революції з Тимчасовим урядом, Українською Центральною Радою, Гетьманатом П. Скоропадського та Директорією УНР не завжди були узгоджені й ефективні, порушувалась вертикаль влади, спостерігалась тенденція перетворення органів самоврядування на державні структури, що негативно впливало на становлення і розвиток міського самоврядування.
8. Встановлено, що відносини міського самоврядування із військово-політичними силами, які повсякчас перебували на території регіону, були вкрай напруженими. Австро-угорська військова адміністрація 1918 року прагнула співпрацювати з органами міського самоврядування, але, активно втручаючись у їхню роботу, більше шкодила реалізації їхніх повноважень. Під час встановлення на Поділлі тимчасової польської влади, вона фактично руйнувала міське самоврядування. Присутність іноземних військ на території губернії призводило, по-перше, до розорювання та подальшого занепаду міського господарства, по-друге, до залякування жителів територіальних громад міст регіону, і як наслідок, до їх негативного ставлення.
9. Виявлено, що основні заходи, які впроваджувались органами міського самоврядування в регіоні, спрямовувались на забезпечення життєдіяльності територіальних громад міст шляхом підтримки суспільно-важливих галузей життя, зокрема, житлової, комунальної, санітарно-медичної, соціальної, освітньої, культурної, духовної та економічної.
Однак, протягом усього періоду Української революції органам міського самоврядування краю так і не вдалося вирішити такі важливі питання життя населення як житлове, забезпечення належного електроосвітлення, водопостачання та водовідведення, вирішення земельного питання і забезпечення продовольством, була відсутня єдина централізована система забезпечення роботою жителів міст.
Втілення державної житлової політики історично співпало з житловою кризою, спричиненою значним перенаселенням міст вихідцями із сіл та відсутністю чіткого законодавчого регулювання. Житлові проблеми та тому етапі не було можливості розв’язати, оскільки більшість жителів краю (домовласників та квартиронаймачів) не виконували прийняті закони, керуючись лише власними інтересами.
Комунальна галузь у регіоні залишалася недосконалою. Міські органи самоврядування намагалися за рахунок власного адмінресурсу вирішити питання забезпечення своїх жителів передовсім електроосвітленням та водопостачанням. Звичайно ж вирішити ці питання в умовах паливної кризи, пік якої припав на 1919 р., було вкрай важко. Ще більшої проблеми стосовно реалізації комунальної політики набула відсутність коштів та дорожнеча основної енергетичної сировини – торфу. Враховуючи складність здійснення комунальної політики в повному обсязі, органи міського самоврядування намагались хоча б якимись коштами підтримувати зовнішній вигляд населених пунктів. Проблема питної води на Поділлі була серед найголовніших. Брак фінансування не дав можливості провести дослідження водних ресурсів Південного Бугу Полтавській пошуковій організації, а від цього залежало водозабезпечення та енергопостачання принаймні Вінниці та повіту.
Відсутність належного електроосвітлення, водопостачання та каналізаційної системи призводило до погіршення санітарних умов міст, а розробка різноманітних проектів каналізаційних систем залишалась здебільшого лише на проектних документаціях, за виготовлення яких сплачували значні кошти міські думи.
Вирішення земельного питання, забезпечення продовольством у Подільській губернії було на контролі всіх урядів, які перебували при владі. Звичайно ж, єдиної відпрацьованої політики щодо реалізації земельної реформи та утвердження твердих цін на продукти першої необхідності вони не мали. Приймаючи раз по раз нормативно-правові акти, керівники урядів намагались демонструвати свою роботу. Однак, провести земельну реформу в регіоні в повному обсязі не вдавалося через присутність іноземних військ, що в свою чергу впливало на значне зростання цін навіть на товари першої необхідності. Таким становищем не могли не скористатись спекулянти, які намагались на цьому заробити, а відтак органи міського самоврядування приймали відповідні постанови для боротьби із спекуляцією.
Специфіка діяльності міського самоврядування в регіоні полягала в тому, що воно стало ареною боротьби між політичними партіями та громадськими організаціями. Зазвичай значна кількість представників органів самоврядування була від тих партій, які отримали велику кількість голосів на виборах. Громадські організації активізувались після повалення самодержавства, намагались створити органи самоврядування із своїх представників, однак з плином часу їхні представники розпорошились в існуючих органах міського самоврядування.
10. Поняття і юридична природа організаційних форм діяльності органів міського самоврядування пройшли значний шлях у своєму історичному розвитку, зокрема, у добу Української революції 1917-1920 рр. Наша правова держава – незалежна Україна, що тільки творить власну систему самоврядування шляхом реформування на всіх її рівнях, має перед собою значний досвід європейських країн. Міське самоврядування як складова частина місцевого є засобом втілення усіх частин політичного, соціально-економічного й культурного життя, на сучасному етапі відіграє важливу роль у функціонуванні цілого державного організму, та з впевненістю можна стверджувати, що є важливим інструментом безпосередньої участі громадян у прийнятті рішень.
Законодавство сучасної України в організації та реалізації міського самоврядування значною мірою вважається найбільш демократичним та відповідає нормам європейського співтовариства. Існуючі недоліки у сучасному законодавстві як і в законодавчих актах урядів 1917-1920 рр., досить подібні, передовсім за рахунок дублювання функцій та реалізації повноважень органів виконавчої гілки влади на місцях. У сучасному українському законодавстві таке становище одержало назву «делегованих повноважень». Для дійсного запровадження та реального забезпечення територіальних громад правом брати участь у вирішенні місцевих питань і таким чином сформувати дійсне громадянське суспільство на сучасному етапі розвитку правової держави України необхідно також звертатися до досвіду урядування часів національно-визвольних змагань 1917-1920 рр. Чіткий розподіл владних повноважень між органами міського самоврядування та державними органами, зокрема, виконавчими, дасть змогу обмежити втручання державних структур у справи міських територіальних громад.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ
І. Неопубліковані джерела
Центральний державний архів вищих органів влади і управління України, м. Київ
Ф. 9 Мiнiстерство народного господарства Української Народної Республiки. 1919 – 1922 рр.
оп.1
1. Спр. 13. Накази Головної управи військ УНР, 27 червня – 28 серпня 1919 р., 79 арк.
2. Спр. 85. Доповідь представника МВС УНР про становище місцевих самоврядувань, списки панських маєтків та повідомлення з місць про ринкові ціни на зерно, 25 вересня – 28 жовтня 1919 р., 40 арк.

Ф. 538 Кам’янець – Подільський губернський комісар Української Народної республіки, м. Кам’янець-Подільський Подільської губернії. 1918 – 1920 рр.
оп. 1
3. Спр. 1. Накази про переміщення, призначення й звільнення по Міністерствах народної освіти, фінансів та внутрішніх справ, 10 травня 1918 р. – 08 березня 1919 р., 91 арк.

Ф. 628 Подільський губернський комісар Української Народної Республіки, м. Вінниця Подільської губернії. 1917 – 1918 рр.
оп. 1
4. Спр. 1. Про революційні виступи селян, захоплення ними поміщицьких земель, повстання селян Брацлавського повіту, 02 грудня 1917 р. – 03 травня 1918 р., 238 арк.

Ф. 1064 Рада міністрів Української Держави, м. Київ. 1918 р.
оп. 1
5. Спр. 255. Закон про перейменування губернських, повітових комісарів в губернських, повітових старост, 14 травня – 1 червня 1918 р., 4 арк.

Ф. 1115 Українська Центральна Рада, м. Київ. 1917 – 1918 рр.
оп. 1
6. Спр. 49. Відомості організаційної комісії при Центральній Раді про стан виборів до волосних народних рад (земств), 18 жовтня – 28 травня 1917 р., 160 арк.

Ф. 1216 Міністерство внутрішніх справ Української Держави. 1917 – 1919 рр.
оп. 1
7. Спр. 17. Законопроекти Української Держави про надання губернським старостам права розпуску волосних земських зборів і управ, про політичне становище військових, положення про Державне хлібне бюро, 20 травня – 18 жовтня 1918 р., 151 арк.
оп. 3
8. Спр. 26. Протоколы заседаний комиссии по обсуждению вопроса размещения австро-венгерских оккупационных войск; рапорты и переписка с Подольским губернским старостой, Винницкой уездной земской управой, австро-венгерским командованием о передаче в распоряжение австро-венгерских оккупационных войск Пироговской земской больницы в г.Виннице, 16 июня – 5 сентября 1918 г., 8 арк.

Ф. 1613 Юринецкая волостная земельная управа. 1918 г.
оп. 1
9. Спр. 1. О запасах свеклы и свекловичных семян; об отпуске дров; охране леса, 1918 р., 78 арк.

Ф. 1616 Проскурiвська повiтова земельна управа, м. Проскурiв Подiльської губернії. 1917 – 1918 рр.
оп. 1
10. Спр. 1. Особовий склад Проскурівської повітової земельної управи за 1918 р., 24 арк.

Ф. 1633 Клембiвський волосний виконавчий комiтет громадських органiзацiй, с. Клембiвка Ямпiльського повiту Кам’янець-Подiльської губернії. 1917 р.
оп. 1
11. Спр. 1. Сведения и руководство, 1917 г., 7 арк.

Ф. 1681 Вінницька повітова народна управа. м. Вінниця Подiльської губернії. 1917 – 1918 рр.
оп. 1
12. Спр. 1. Про земські поштові станції. Переписка про сдачу в оренду приватним особам земських поштових станцій, 1917 – 1918 рр., 331 арк.

Ф. 1685 Люлинецкая волостная земская управа, Винницкий уезд Подольськой губернии. 1917 – 1918 гг.
оп. 1
13. Спр. 1. Сведения и руководство, 1917 г., 164 арк.

Ф. 1792 Подiльський губернський комiсар Тимчасового уряду, м. Вiнниця. 1917 – 1918 рр.
оп. 1.
14. Спр. 1. Справа про призначення губернського комісара та його помічників, 06 березня 1917 р. – 18 листопада 1918 р., 176 арк.
15. Спр. 2. Про усунення з посади губернатора і призначення губернського і повітових комісарів, список повітових комісарів, 1917 р., 121 арк.
16. Спр. 3. Про призначення Балтського повітового комісара, постанови ІІ повітового селянського з’їзду, 1917 р., 117 арк.
17. Спр. 4. Про призначення Брацлавського повітового комісара і його помічників, 1917 р., 53 арк.
18. Спр. 5. Про призначення Вінницького повітового комісара і його помічників, 1917 р., 95 арк.
19. Спр. 6. Про призначення Гайсинського повітового комісара і його помічників, 1917 р., 190 арк.
20. Спр. 7. Про призначення Кам’янецького повітового комісара і його помічників, 1917 р., 131 арк.
21. Спр. 8. Про призначення Летичівського повітового комісара і його помічників, 1917 р., 179 арк.

Ф. 1793 Подiльський губернський староста Української держави, м. Вiнниця. 1918 р.
оп. 1.
22. Спр. 1. Про встановлення влади гетьмана і скасування універсалів УНР, 03 травня – 31 жовтня 1918 р., 18 арк.
23. Спр. 3. Розпорядження губернського старости, 1918 р., 39 арк.
24. Спр. 5. Обіжники Міністерства народної освіти та листування про відкриття учбових закладів і призначення в них директорів, 1918 р., 88 арк.
25. Спр. 7. Обіжники Міністерства внутрішніх справ по адміністративно-політичному департаменту, 1918 р., 189 арк.
26. Спр. 144. Про організацію губернських та повітових ревізійних комісій для обревізування діяльності земських управ та проведення земських виборів, 18 травня – 6 листопада 1918 р., 51 арк.
27. Спр. 204. Про організацію губернських та повітових ревізійних комісій для обревізування діяльності земських управ та проведення земських виборів, 18 травня – 6 листопада 1918 р., 715 арк.
28. Спр. 207. Про скарги землевласників на обов’язкові постанови Подільського губернського і повітових земельних комітетів, надання старостам права скликати земські збори, вибори гласних міських дум, скасування волосних земств і заміна їх волосними правліннями та оподаткування земським збором нерухомого майна. Списки гласних міських і повітових земських рад, 8 січня 1918 р. – 10 січня 1919 р., 44 арк.

Ф. 1940 Ободнянська волосна земельна управа УНР, Брацлавського повіту Подільської губернії. 1919 р.
оп. 1.
29. Спр. 1. Акти про взяття на облік економій, відомості на видачу заробітної плати службовцям, 16 січня – 08 листопада 1919 р., 148 арк.

Ф. 2003 Могилiв-Подiльський повiтовий земельний комiтет, м. Могилiв-Подiльський Подiльської губернії. 1917 р.
оп. 1.
30. Спр. 1. Журнал засідань, 30 листопада – 18 грудня 1917 р., 10 арк.

Ф. 2014 Кам’янецька повiтова народна управа УНР, м. Кам’янець-Подільський Подiльської губернії. 1919 р.
оп. 1.
31. Спр. 1. Протоколи і доповіді, 1919 р., 201 арк.

Ф. 2025 Подільська губернська земельна управа УНР. 1919 р.
оп. 1.
32. Спр. 1. Протоколи засідань Подільської губернської ради представників повітових земельних управ і спеціалістів по земельних питаннях, 1919 р., 36 арк.

Ф. 2026 Гайсинський повiтовий староста Української Держави, м. Гайсин Подiльської губернії. 1918 р.
оп. 1.
33. Спр. 1. Про відмову селян обробляти поміщицькі бурякові поля, 1918 р., 29 арк.
Ф. 2171 Подільська окружна комісія по виборам. 1917 р.
оп. 1.
34. Спр. 1. Список партій, селянських спілок та українських вояків, 1917 р., 60 арк.

Ф. 2520 Подiльський губернський виконавчий комiтет громадських органiзацiй, м. Вiнниця Подiльської губернії. 1917 р.
оп. 1.
35. Спр. 1. Про газету «Известия Подольского исполнительного коммитета». Протоколи загального засідання робітників Подільської губернської типографії, 1917 р., 66 арк.
36. Спр. 3. Щодо призначення П.Д. Шостаковського губернським комісаром, 1917 р., 12 арк.

Ф. 3143 Кам’янець-Подiльська мiська управа, м. Кам’янець-Подiльський Подiльської губернії. 1920 р.
оп. 1.
37. Спр. 1. Переписка по питанням єврейських шкіл, 1920 р., 42 арк.

Центральний державний архів громадських об’єднань України, м. Київ

Ф. 43 Центральний комітет Української партії соціалістів-революціонерів, Української комуністичної партії (боротьбистів) та їх місцеві організації (об’єднаний фонд). 1917 – 1920 рр.
оп. 1.
38. Спр. 3. Резолюция об отношении ЦК УПСР к Директории, 28 декабря 1918 г., 7 арк.
39. Спр. 7. Копії списків делегатів всеукраїнського з’їзду «хліборобів – власників», знятих агентурним відділом контррозвідки ЦК УПСР в особистій канцелярії гетьмана, 1918 р., 121 арк.
40. Спр. 34. Сообщение о проведении учредительного собрания «Учительского союза» в г. Каменец-Подольский. Сообщения о созыве Всеукраинского съезда «Учительского союза». Решение Всеукраинского съезда «Учительского союза», 1918 г., 3 арк.
41. Спр. 70. Информация и переписка Подольского губкома УКП (б) о составе, работе и финансировании, вхождение представите лей боротьбистов в состав губревкома. Отчет о работе Каменец – Подольской организации, 1918 – 1919 гг., 21 арк.

Ф. 59 Колекція спогадів учасників революційних подій, громадянської і Великої Вітчизняної воєн, соціалістичного будівництва. Кінець ХІХ ст. – середина ХХ ст. 1870 – 1988 рр.
Оп. 1.
42. Спр. 279. Голованевский-Барский Г.А., февраль 1917 г. – 1921 г., 16 арк.
43. Спр. 359. Дерманер М.М. Революционные события в Проскурове, июнь 1917 г. – февраль 1918 г., 9 арк.
44. Спр. 372. Добротвор А.С., 1918 – 1919 гг., 5 арк.
45. Спр. 416. Ефимов Е.Г. О революционных событиях в г. Могилев-Подольский, 1917 – 1919 гг., 67 арк.
46. Спр. 443. Зарубин Т.А. О политических настроениях солдатских масс, деятельности большевиков и ревкома 7-й армии Юго-Западного фронта, 1917-1918 гг., 5 арк.
47. Спр. 445. Зноев Ф.И. О революционных событиях, 1917 г., 16 арк.
48. Спр. 593. Колбасова А.П., 1918 г., 39 арк.
49. Спр. 661. Красноленский В.П. О революционных событиях и установлении советской власти в г. Виннице, 1917 – 1919 гг., 21 арк.
50. Спр. 676. Крутошинский С.С., 1917 – 1918 гг., 45 арк.
51. Спр. 759. Ленский. О создании большевистской организации в г. Виннице, 1917 г., 6 арк.
52. Спр. 817. Лукин П.А. О революционных событиях в 1917 г. в г. Виннице, 1917 г., 4 арк.
53. Спр. 881. Мельник Н.И., 1918 г., 49 арк.
54. Спр. 937. Наймушина Е. О деятельности большевистских организаций в Ямпольском уезде, 1917 – 1921 гг., 9 арк.
55. Спр. 941. Неверовский И.Ф. О революционных событиях на Подольской железной дороге в депо Гречаны, 1917 г., 69 арк.
56. Спр. 991. Осликовская Е.С. О положении в Летичеве, 1917 г., 66 арк.
57. Спр. 1122. Резников М.Г., 1917 г., 6 арк.
58. Спр. 1247. Силин И.И. Создания Совета рабочих и солдатских депутатов, 1918 г., 14 арк.
59. Спр. 1279. Снегов (Фаликзон) А.В. О революционных событиях на Подолии, 1917 г., 242 арк.
60. Спр. 1360. Тимощук Я.П., 1917 г., 43 арк.
61. Спр. 1381. Труфанов И.В., апрель – ноябрь 1920 г., 22 арк.
62. Спр. 1408. Федоров (Бульман) Ф.А., 1917 г., 13 арк.

Державний архів Вінницької області
Ф. Д – 230 Вінницька міська управа. 1871 – 1920 рр.
оп. 1.
63. Спр. 1508. Циркуляр Подольского губернатора о принятии мер борьбы с холерой и переписка с городским санитарным врачём, губернской санитарной исполнительной комиссией и др. по вопросам санитарии, 06 сентября 1913 г. – 27 декабря 1918 г., 576 арк.
64. Спр. 1812. Доклад городского головы об открытии городской больницы. Протоколы заседаний Винницкой городской управы и медико-санитарной комиссии, 14 ноября 1917 г. – 30 октября 1918 г., 98 арк.
оп. 2.
65. Спр. 9. Прошение учреждений служащих управы и других городских организаций об увеличении жалования. Постановления управы и думы по этому вопросу. Список служащих по городскому управлению, 27 марта – 17 июля 1917 г., 84 арк.
оп. 3.
66. Спр. 113. Постановления, протоколы Винницкой городской думы; отчеты Винницкого городского общественного банка, 15 марта 1918 г. – 20 ноября 1919 г., 321 арк.
оп. 4.
67. Спр. 4. Циркуляри УНР. Протоколы заседаний, воззвание правления Пироговского общества русских врачей; положение, программа организационного комитета по созыву Всеукраинского съезда садоводов, 22 ноября 1917 г. – 27 декабря1918 г., 144 арк.
68. Спр. 7. Протоколы заседаний по выборам гласных в земство, списки гласных, 01 сентября – 04 декабря 1917 г., 34 арк.
69. Спр. 8. Документы к протоколам заседаний думы с 16 сентября 1917 г. Переписка о забастовке на заводе «Молот». Протокол заседания станечного комитета и правления завода, 16 сентября – 08 декабря 1917 г., 103 арк.
70. Спр. 11. Акты санитарной комисии городской управы, 02 мая 1917 г. – 23 января 1919 г., 10 арк.
71. Спр. 17. Протоколы заседаний городской думы, положение о трудовом товариществе бывших офицеров; прошения граждан об устройстве их на работу, 03 февраля – 18 сентября 1918 г., 104 арк.

Ф. Д – 255 Винницкая уездная земская управа. 1899 – 1920 гг.
оп. 1.
72. Спр. 126. Акти ревизии Брацлавской уездной управы, 04 июля – 08 августа 1918 г., 100 арк.
оп. 5.
73. Спр. 1. О выборах волостных земских гласных в волостное земство, 27 июня – 10 сентября 1917 г., 98 арк.

Ф. Д – 262 Винницкая городская дума. 1846 – 1920 гг.
оп. 1.
74. Спр. 22. Протоколы заседаний городской думы, 16 августа 1910 г. – 22 декабря 1917 г., 393 арк.
75. Спр. 28. Протоколы заседаний городской думы, 02 апреля – 20 декабря 1918 г., 193 арк.
76. Спр. 29. Протоколы заседаний городской думы, 03 января 1918 г. – 23 июня 1920 г., 362 арк.

Ф. Д – 266 Сальницкая городская дума, г. Сальница Литинского уезда Подольской губернии. 1869 – 1920 гг.
оп. 1.
77. Спр. 1. Протоколы заседаний думы, 10 января – 16 декабря 1918 г., 224 арк.
78. Спр. 2. Протоколы заседаний думы, 02 августа – 24 декабря 1919 г., 225 арк.

Ф. Д – 286 Гайсинская городская управа. 1879 – 1920 гг.
оп. 1.
79. Спр. 41. Протокол внеочередных заседаний Гайсинской городской думы, 1916 – 1918 гг., 118 арк.
80. Спр. 44. Книга постановлений Гайсинской городской думы, 1918 – 1919 гг., 50 арк.

Ф. Д – 903 Липовецька міська управа. 1827 – 1880 рр., 1917 р.
Оп. 1.
81. Спр. 1. Протоколи засідань виборчої комісії від 26, 30, 31 липня 1917 р. і списки кандидатів в гласні думи, 1917 р., 30 арк.

Ф. Р – 1196 Подольский губернский комендант. 1918 – 1919 гг.
оп. 1.
82. Спр. 1. Договор между украинским националистическим гетманским правительством и правительством РСФСР о прекращении военных действий от 12 июня 1918 г.; законы и постановления гетманского правительства; приказы по штабу губернского коменданта на Подолии и приказы коменданта г. Жмеринки и Браилова, 03 января – 23 декабря 1918 г., 42 арк.
83. Спр. 22. Обращение Центральной Рады к населению; постановления и объявления Винницкой городской управы; устав районных и общегородского советов домовых комитетов г. Киева, устав общества «Просвита», 05 июля – 29 сентября 1918 г., 43 арк.
84. Спр. 25. Протоколы заседаний губернской демобилизационной комисии при губернском коменданте на Подолии, 31 июля – 31 грудня 1918 г., 59 арк.
85. Спр. 29. Перечень законов и постановлений правительства УНР, изданых с 24 декабря 1918 г. по 21 июня 1919 г., 1918 – 1919 рр., 29 арк.

Ф. Р – 2625 Подільський губернський революційний комітет. 1919 – 1921 рр.
оп. 2.
86. Спр. 97. Справа про діяльність відділу управління губревкому, 10 липня – 08 грудня 1920 р., 54 арк.
87. Спр. 109. Звернення відділів управління Київського та Подільського губревкомів про політичний стан в губерніях, боротьбу з бандитизмом, 06 листопада 1920 р. – 04 червня 1921 р., 158 арк.

Ф. Р – 3979 Вінницька повітова народна управа. 1919 р.
оп. 1.
88. Спр. 1. Заявка Подільському губернському лісничому про виділення дров для опалення приміщень управи, будинків арештантів, шпиталів, шкіл та інших закладів, 09 вересня – 03 жовтня 1919 р., 1 арк.

Ф. Р – 4155 Могилев-Подольская єврейская общинная управа УНР. 1918 – 1920 гг.
оп. 1.
89. Спр. 12. Приказы Могилев-Подольского уездного коммисара о привлечении к ответственности лиц, распространяющих фальшивые деньги, 28 апреля 1919 г. – 18 мая 1920 г., 46 арк.

Ф. Р – 4364 Исполнительный комитет Винницкого Совета рабочих и солдатских депутатов. 1917 – 1918 гг.
оп. 1.
90. Спр. 2. Журнал пленарных заседаний Совета рабочих, солдатських и крестьянских депутатов, 08 марта – 25 октября 1917 г., 60 арк.
91. Спр. 3. Журнал заседаний исполнительного комитета Совета рабочих, солдатських и крестьянских депутатов, 21 марта – 06 июня 1917 г., 42 арк.

Державний архів Хмельницької області
Ф. 132 Кам’янець-Подільська міська дума. 1814 – 1919 рр.
оп. 3.
92. Спр. 2. Особое мнение члена земельной комиссии И. Самуся с приложением доклада на заседании земельной комиссии при рассмотрении вопроса по благоустройству города, 1919 р., 19 арк.

Ф. 233 Подільська губернська земська управа. 1903 – 1920 рр.
оп. 2.
93. Спр. 9. Справа про переписку з повітовими, міськими управами про складання шкільної статистики, 1917 – 1918 рр., 162 арк.
94. Спр. 10. Списки шкіл Балтського, Брацлавського, Вінницького, Гайсинського повітів, 1917 – 1918 рр., 44 арк.
95. Спр. 11. Списки шкіл Летичівського, Ямпільського, Ново-Ушицького, Могилівського, Проскурівського повітів, 1917 – 1918 рр., 77 арк.
96. Спр. 643. Ведомости о справочных ценах на провиант, фураж и другие предметы по городу Каменцу и Каменецкому уезду за 1918 г., 18 марта – декабрь 1918 г., 219 арк.

Ф. 255 Проскурівська повітова земська управа. 1914 – 1918 рр.
оп. 1.
97. Спр. 1. Переписка з Подільським губернатором по міським і земським справам по фінансово – економічним питанням, 1918 р., 132 арк.
98. Спр. 2. Перелік кошторисів і витрат на 1917 р., 19 арк.

Ф. Р – 260 Подільська губернська народна управа. 1917 – 1920 рр.
оп. 1.
99. Спр. 2. Журнал собрания Каменец-Подольского губернського народного сонета, 21 марта – 3 апреля 1919 г., 35 арк.
100. Спр. 135. Накази і циркуляри по Комісаріату Внутрішніх справ, Міністерства охорони здоров’я та опіки про притягнення до відповідальності учасників саботажу лікарів, про взаємодію з австрійською владою, про боротьбу з епідемічними захворюваннями, про призначення на службу медико-санітарного персоналу та їх списки, 01 грудня 1917 р. – 26 грудня 1918 р., 87 арк.
101. Спр. 141. Постанови, журнали засідань про призначення епідемічних лікарів, видавання їм заробітної плати та боротьбу з епідемічними захворюваннями в повітах губернії, 02 січня 1918 р. – 21 грудня 1919 р., 594 арк.
102. Спр. 221. Виписки з книг угод про орендні ціни на землю та працю з 1905 до 1918 рр., 341 арк.

Ф. Р – 270 Подільський губернський староста. 1918 – 1920 рр.
оп. 1.
103. Спр. 1. Накази міністрів УНР головнокомандуючого головному начальнику постачання армії, 29 березня – 30 грудня 1918 р., 18 арк.

Ф. Р – 1162 Виконавча продовольча комісія Кам’янець-Подільської міської управи. 1916 – 1918 рр.
оп. 1.
104. Спр. 6. Протоколы заседаний продовольственной комиссии при Каменец-Подольской городской думе за 1918 г. Доклады, отчёт и докладные записки комисси Думе о разрешении вопросов снабжения продовольствием города, 09 июля 1918 г. – 07 февраля 1919 г., 145 арк.
105. Спр. 8. О снабжении населения продовольствием через государственное хлебное бюро, 16 июля 1918 г. – 07 ноября 1919 г., 474 арк.

Ф. Р – 1210 Проскурівська міська управа. 1919 р.
оп. 1.
106. Спр. 1. Протоколи, заяви і переписка про оренду міського млину, 1919 р., 83 арк.

Ф. Р – 3345 Подільський губернський комісар Тимчасового уряду. 1917 – 1918 рр.
оп. 1.
107. Спр. 2. Переписка про роботу військовополонених, їх склад і розшук втікачів, 18 березня 1917 р. – 18 листопада 1918 р., 66 арк.

ІІ. Опубліковані документи
108. Агрономічна нарада // Хвиля. – Вінниця. – 1920. – 29 трав. – Ч. 20. – С. 20.
109. Брак учителів // Робітнича газета. – 1919. – 14 січ. – С. 3.
110. Відбудування зруйнованих селищ // Україна: Щоденна газета. – 1919. – 9 серп. – С. 4.
111. Вінницьке земство // Шлях: щоден. газ. вид. т-ва «Просвіта». – 1919. – 15 серп. – Ч. 1. – С. 4.
112. Вінницьке повітове земство // Шлях: щоден. газ. вид. т-ва «Просвіта». – 1919. – 30 верес. – Ч. 35. – С. 4.
113. Вінницьке повітове земство // Шлях: щоден. газ. вид. т-ва «Просвіта». – 1919. – 12 жовт. – Ч. 44. – С. 4.
114. Вінницьке повітове народне самоврядування // Хвиля. – Вінниця. – 1920. – 16 трав. – Ч. 44. – С. 3.
115. Воззвание Губернского Земского Собрания к населению Подолии // Подольские губернские ведомости. – 1917. – 11 марта. – С. 2.
116. Всеросійський Земський Союз // Україна : щоден. газ. – 1919. – 25 верес. – С.1.
117. «Городовое положение» 16 июня 1870 года // Полное собрание законов Российской империи. – Спб., 1874. – Собр. 2-е. Т. 45: 1870. – С. 821-839.
118. «Городовое положение» 11 июня 1892 года // Полное собрание законов Российской империи. – Спб., 1892. – Собр. 3-е. Т. 12: 1892. – С. 431 – 456.
119. Губерніальне земське зібрання // Робітнича газета. – 1919. – 1 січ. – С.6.
120. Грушевський М.С. Якої ми хочемо автономії й федерації / М.С. Грушевський // Хто такі українці і чого вони хочуть / М.С. Грушевський. – К, 1991. – С. 121-133.
121. Грушевський М.С. Підстави Великої України / М.С. Грушевський // Вибрані праці / М.С. Грушевський. – Нью-Йорк, 1960. – С. 90-110.
122. Гражданская война на Украине 1918-1920 гг. : сб. док. и материалов / С.М. Короливский (отв. ред.), Н.К. Колесник, И.К. Рибалка. – К. : Наук. думка, 1967. – Т. 1. Кн. 1. – 874 с.
123. Діяльність місцевих органів державної влади на Правобережжі у добу Гетьманату П. Скоропадського: зб. док. / [упоряд. Галатир В.В., Олійник Ю.В., Павлунішена Т.Д.]. / Держархів Хмельниц. обл. – Хмельницький: Мельник А.А., 2014. – 310 с. (Серія: «Праці державного архіву Хмельницької області»).
124. Дещо про місцеву владу // Народна воля: орган Центрального комітету Всеукраїнської ради селянських депутатів. – 1919. – 30 жовт. – С.1.
125. Директорія, Рада Народних Міністрів Української Народної Республіки. Листопад 1918 – листопад 1920 рр. У 2 т., 3 ч. / упоряд. В.Верстюк (кер.) [та ін.]. – К. : Вид-во ім. Олени Теліги, 2006. – Т. 1 : док. і матер. – 688 с.
126. Директорія, Рада Народних Міністрів Української Народної Республіки. Листопад 1918 – листопад 1920 рр. У 2 т., 3 ч. / упоряд. В. Верстюк (кер.) [та ін.]. – К. : Вид-во ім. Олени Теліги, 2006. – Т. 2 : док. і матер. – 744 с.
127. До п.п. Губерніальних комісарів // Вісник Народного міністерства внутрішніх справ Української Народної Республіки. – 1919. – (Серп.-верес.). – Ч.1-2. – С.14.
128. До Народних Самоврядувань // Там само. – С.14.
129. До Народних Самоврядувань // Там само. – С.14-15.
130. До Народних Самоврядувань // Там само. – С.15.
131. До Народних Самоврядувань // Там само. – С.16.
132. Доклади Подільської губернської народної управи губернській народній раді Першого чергового народного зібрання. По народній освіті. Сесія з 22 по 26 квіт. 1918 р. – Кам’янець-Поділ., 1918. – 119 с.
133. Дорошенко Д.І. Про минулі часи на Поділлю / Д.І. Дорошенко. – Кам’янець на Поділлю : Типогр. Поділ. губерн. земства, 1919. – 40 с.
134. Журналы заседаний Временного правительства, март – октябрь 1917 года. В 4 т. / сост. Е.Д. Гринько, О.В. Лавинская ; отв. ред. и авт. предисл. Б.Ф. Додонов. – М. : Росспэн, 2001. – Т. 1. Март – апрель 1917 г. – 447 с.
135. Журналы заседаний Временного правительства, март – октябрь 1917 года. В 4 т. / сост. Е.Д. Гринько, О.В. Лавинская ; ред. Б.Ф. Додонов. – М. : Росспэн, 2002. – Т. 2. Май – июнь 1917 года. – 511 с.
136. Журналы заседаний Временного правительства, март – октябрь 1917 года. В 4 т. / сост. Е.Д. Гринько ; отв. ред. тома Б.Ф. Додонов. – М. : Росспэн, 2004. – Т. 3. Июль – август 1917 года. – 413 с.
137. Журналы заседаний Временного правительства. Март – октябрь 1917 года. В 4 т. / сост. Е.Д. Гринько ; отв. ред. Б.Ф. Додонов. – М. : Росспэн, 2004. – Т. 4. Сентябрь – октябрь 1917 года. – 510 с.
138. З життя Повітової Народньої Управи // Життя Поділля. – 1918. – 26 груд. – С. 4.
139. Законодавча база процесу становлення місцевих органів державної влади доби Гетьманату П. Скоропадського : зб. док. і матер. / [упоряд. Галатир В.В., Олійник Ю.В.]. – Хмельницький : Держархів Хмельниц. обл., 2013. – 156 с.
140. З життя повітового земства // Життя Поділля. – 1918. – 31 груд. – С. 1.
141. Закон про скасування Статуту про тимчасові ревізійні комісії по перевірці діяльности органів місцевого самоуправління й доповнень до цього Статуту // Вістник Державних Законів для всіх земель Української Народньої Республіки. – 1919. – 18 січ. (Вип. 1). – С. 5.
142. Закон про скасування закону бувшого гетьманського уряду від 29 черв 1918 р. «Про надання губернським старостам права розпускати волосні земські зібрання і управи» // Там само. – С. 7.
143. Закон про скасування законів бувшого гетьманського уряду про земські та мійські самоврядування від 30 серпня, 16 і 24 вересня та 6 листопада 1918 р. // Вістник Державних Законів для всіх земель Української Народньої Республіки. – 1919. – 21 січ. (Вип. 2). – С. 14.
144. Збір врожаю в Могилівському повіті // Україна : щоден. газ. – 1919. – 18 верес. – С. 4.
145. Збірник законів, розпоряджень та обіжників по справам земельним в УНР. – К., 1918. – 22 с.
146. Земські фінанси // Україна : щоден. газ. – 1919. – 19 жовт. – С. 4.
147. Ладинський В. Волосні Народні Самоврядування / В. Ладинський // Село. – 1919. – 26 листоп. – С. 11.
148. Местная хроника // Подольская мысль. – 1918. – 4 авг. – С. 2.
149. Местная хроника // Подольская мысль. – 1918. – 6 авг. – С. 2.
150. Местная хроника // Подольская мысль. – 1918. – 29 окт. – С. 1–2.
151. Местная хроника // Подольская мысль. – 1918. – 3 нояб. – С. 2.
152. Местная хроника // Подольская мысль. – 1918. – 13 нояб. – С. 2.
153. Местная хроника // Подольская мысль. – 1918. – 14 нояб. – С. 2.
154. Місцева хроніка // Життя Поділля. – 1918. – 26 груд. – С. 4.
155. Місцеве життя // Україна : щоден. газ. – 1919. – 23 жовт. – С. 4.
156. Місцеве життя // Шлях : щоден. газ. вид. т-ва «Просвіта». – 1919. – 9 верес. – Ч. 20. – С. 2.
157. Місцеве життя // Хвиля. – Вінниця, 1920. – 12 трав. – Ч. 8. – С. 2.
158. Новый квартирный закон: Постановление Временного Правительства от 5 августа 1917 года об установлении предельных цен на квартиры и другие помещения / Мордухай-Болтовский И.Д., Суслов М.М. – Пг : Сенат. типогр., 1917. – 108 с.
159. Накази і розпорядження по Міністерству Праці // Вісник Ради Народних Міністрів УНР. – 1918. – 18 берез. – С. 4.
160. Нарада Земських діячів України // Україна : щоден. газ. – 1919. – 13 серп. – С. 3.
161. Народним (Земським) Управам // Вісник Ради Народних Міністрів УНР. – 1918. – 18 берез. – С. 4.
162. Народня Управа // Україна : щоден. газ. – 1919. – 13 серп. – С. 4.
163. Обіжник про порушення закону в органах самоврядування // Вісник Ради Народних Міністрів УНР. – 1918. – 7 квіт. – С. 1.
164. Обіжник про відпустки для урядовців народних управ // Вісник Ради Народних Міністрів УНР. – 1918. – 7 квіт. – С. 1.
165. Обіжник в справі ревізування та припинення діяльності міських та земських самоврядувань // Державний вісник. – 1918. – 11 лип. – С. 3.
166. Обіжник-телеграма в справі проведення надзвичайних