ВАСЕНКО Олександр Васильович РОЗВИТОК ГЕРПЕТОЛОГІЇ НА ТЕРЕНІ УКРАЇНИ В СЕРЕДИНІ – КІНЦІ ХХ СТОЛІТТЯ НАУКОВИЙ, ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ТА ПЕДАГОГІЧНИЙ ВНЕСОК ПРОФЕСОРА М.М. ЩЕРБАКА

Краткое описание

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Державний вищий навчальний заклад «Переяслав-Хмельницький
державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди»

На правах рукопису

ВАСЕНКО Олександр Васильович

УДК 001.891:598.1(477)«19»

РОЗВИТОК ГЕРПЕТОЛОГІЇ НА ТЕРЕНІ УКРАЇНИ В СЕРЕДИНІ КІНЦІ ХХ СТОЛІТТЯ: НАУКОВИЙ, ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ
ТА ПЕДАГОГІЧНИЙ ВНЕСОК ПРОФЕСОРА М.М. ЩЕРБАКА

07.00.07 історія науки й техніки

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
історичних наук

Науковий керівник:
Куйбіда Віктор Віталійович
кандидат біологічних наук, доцент

Переяслав-Хмельницький 2012

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ 3
ВСТУП РОЗДІЛ І
Історіографія проблеми та методологічна основа дослідження. 11
1.1. Історіографія наукової спадщини М.М. Щербака 11
1.2. Джерельна база й теоретико-методологічна основа 15
дослідження
РОЗДІЛ ІІ
Розвиток вітчизняної герпетології та формування наукового 24
світогляду М.М. Щербака на її тлі
2.1. Історія та особливості розвитку герпетології у ХХ ст. 24
2.2. Формування наукового світогляду М.М. Щербака 43
РОЗДІЛ ІІІ
Основні напрями наукових досліджень М.М. Щербака 64

3.1. Науково-дослідницька робота професора М.М. Щербака в
галузі вивчення фауни
3.2. Фундаментальні герпетологічні дослідження та становлення
наукової школи М.М. Щербака
РОЗДІЛ IV
Організаційна та науково-просвітницька діяльність М.М. Щербака
4.1 Реалізація наукових задумів у створенні Центрального
науково-природничого музею України
4.2 Науково-світоглядні засади природоохоронної діяльності в
Україні: вклад М.М. Щербака

64

77

117

117

137

ВИСНОВКИ 162
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 168
ДОДАТКИ 198

Список литературы

ВИСНОВКИ
У результаті проведеного дослідження життя і творчої діяльності М.М. Щербака вченого, педагога, організатора досліджень та музейної справи другої половини ХХ ст. нами зроблено такі висновки:
Вивчення та аналіз стану наукової проблеми дає підставу констатувати, що наукова, організаційна та педагогічна діяльність М.М. Щербака в 1947 1998 рр. не була предметом окремого системного й цілісного дослідження.
Опубліковано лише кілька розрізнених праць, які фрагментарно розкривають деякі аспекти біографічних даних та творчої спадщини вченого і потребують уточнення. Ім’я українського вченого доктора біологічних наук, професора М.М. Щербака (1927 1998 рр.) не зайняло належного місця в когорті вітчизняних учених. Його життєвий шлях та наукова спадщина М.М. Щербака лише в запропонованій роботі вперше стала об’єктом комплексного наукового аналізу.
Робота з матеріалами періодики, архівними документами, першоджерелами праць М.М. Щербака дала змогу комплексно проаналізувати систему наукових поглядів, теоретичний і прикладний аспекти творчого доробку видатного вченого-біолога. У дисертаційному дослідженні зібрано і введено до наукового обігу архівні документи та опрацьовані джерела, які переконують у непересічності особистості вченого, організатора-дослідника, музеєзнавця, популяризатора науки. Проведений аналіз джерельної бази дає підстави стверджувати, що використані в дисертаційній роботі матеріали становлять належний і доволі повний масив документального забезпечення досліджуваної проблеми. Проведений у дисертаційному дослідженні комплексний аналіз наукового доробку вченого повністю виправдовує доцільність внесення його імені до сторінок історії вітчизняної біологічної науки.
Ґрунтовний аналіз наявних архівних джерел та наукової літератури з проблеми дослідження забезпечує досягнення мети дисертаційної роботи і демонструє значення всього комплексу наукової спадщини вченого у розвитку вітчизняної зоологічної науки та дає змогу визначити періоди життя і діяльності професора М.М. Щербака.
Герпетологічна наука ХХ ст. на території України пройшла ряд етапів:
1) фауністичний (1917 1941 рр.); 2) екологічний (1945 1959 рр.); 3)
координаційний (від початку 60-х рр. ХХ ст. до сьогодні).
З ХІХ ст. починають проводитися спеціальні герпетологічні дослідження. На початку ХХ ст. вони стають чисельнішими та розширюють свою географію. З цього моменту можемо говорити про початок першого етапу в розвитку герпетологічної науки.
Фауністичні розвідки дали поштовх до розвитку наукових герпетологічних досліджень, і вже із середини ХХ ст. прослідковується глибоке вивчення екології видів цієї групи холоднокровних тварин. Таким чином, розширення методологічних основ дослідження дає змогу констатувати про перехід до якісно нового етапу природничих досліджень.

На третьому етапі герпетологічних досліджень було розширено географію й розроблено нову методичну базу. На сучасному етапі широко впроваджуються нові методики, спостерігається покращення підходів та матеріально-технічного забезпечення для вивчення зоології.
Вагому роль мало створення низки установ і товариств, які сприяли координації й консолідації зусиль науковців, забезпеченню виконання поставлених завдань. Слід відзначити помітну роль Герпетологічного комітету у процесі розвитку герпетологічних досліджень на терені України. Ця установа консолідувала науковців різних рівнів на виконання поставлених завдань, що дало змогу провести масштабні еколого-фауністичні дослідження вітчизняних територій, вивчити та описати видовий склад, походження, виявити екологічні особливості існування цієї групи тварин.
У результаті проведених досліджень були написані фахові статті та ґрунтовні узагальнюючі зведення щодо різних груп тварин, розроблено наукові обґрунтування з практичного використання та охорони герпетофауни вказаних територій.
Наступним важливим етапом стає утворення на основі Герпетологічного комітету Всесоюзного герпетологічного товариства при Відділенні загальної біології АН СРСР, що дало поштовх для нової хвилі досліджень, але розпад Радянського Союзу і зміна географії об’єднань науковців загальмували реалізацію потенціалу цієї організації.
Із 70-х рр. ХХ ст. зароджується школа герпетологів на території України на чолі з професором М.М. Щербаком. Завдяки впровадженню передових ідей та методик досліджень вона забезпечила прискорення темпів виходу герпетологічної науки України на якісно новий рівень. У розвитку вітчизняної зоологічної науки значну роль відігравав Зоологічний музей. Він ефективно виконував низку просвітницько-популяризаційних функцій, сприяв поширенню передового досвіду серед науковців країни. Науковці і співробітники музею започаткували нові наукові видання, забезпечили підготовку фахівців-герпетологів, створили й поповнювали фондові колекції, здійснили подальші наукові розвідки.
У дисертаційній праці показано, що світогляд М.М. Щербака, його творча діяльність відзначаються самобутністю. Наукові дослідження вченого в галузі фауністики, систематики, зоогеографії хребетних відображені в більше ніж двохстах друкованих працях. Чимало з них були піонерськими і заклали міцний фундамент для подальших наукових розробок. Вони стали невід’ємною часткою загального процесу дослідження тваринного світу України другої половини ХХ ст.
У становленні й розвитку наукової, організаційної, педагогічної
діяльності вченого-фауніста М.М. Щербака ми виділили п’ять етапів:
до першого етапу (1947 1963 рр.) належать роки його студентства та безпідставного засудження; повернення до проведення систематичних польових досліджень у Криму та навчання в аспірантурі, яке завершується захистом кандидатської дисертації;

другий етап (1964 1971 рр.) характеризується розширенням кола наукових пошуків природодослідника, пов’язаних із вивченням батрахо- і герпетофауни Курильських островів та країн Центральної Азії, написанням монографії та захистом докторської дисертації;
третій етап (1972 1979 рр.) окреслюється вивченням
систематики й філогенії Палеоарктичних ящурок роду Eremias, дослідженням рідкісних та вимираючих видів тварин колишнього СРСР, впорядкуванням систематики африканських ящурок, відкриттям нових видів та підвидів плазунів в експедиційній діяльності; обґрунтуванням герпетологічного районування Українських Карпат;
четвертий етап (1980 1991 рр.) ознаменувався вивченням
проблем зоогеографії, систематики, екології земноводних і плазунів Палеоарктики, експедиційними дослідженнями в Таджикистані, Україні, інвентаризацією фауни Ірану та Пакистану;
п’ятий етап (1992 1998 рр.) вирізняється короткотривалістю й
насиченістю міжнародної наукової діяльності вченого та його співпрацею з відомими зарубіжними зоологами.
Аналіз основних віх життя М.М. Щербака дає підстави констатувати, що становлення особистості вченого, його професійних і загальнолюдських цінностей значною мірою проходило під впливом соціально-політичних умов
. Визначальний вплив на формування наукового світогляду молодого природодослідника мали його наставники й однодумці М.А. Воїнственський, С.О. Чернов, І.С. Даревський та ін. У діяльності вченого-зоолога яскраво проявилися риси талановитого науковця, організатора музейної справи, наставника-педагога. Результативності його роботи сприяли неординарні здібності дослідника й експериментатора, наполегливість і працьовитість, самоорганізованість, цілеспрямованість та високий професіоналізм.
Доведено, що творча діяльність М.М. Щербака не обмежується виконаними дослідженнями та ідеями в галузі герпетології. Наявність екологічних проблем вимагала долучення зусиль ученого до їх вирішення, а бажання популяризації зоологічних знань до створення широкодоступних можливостей їх отримання.
Теоретична спадщина М.М. Щербака має важливе значення для фундаментальних і прикладних досліджень на сучасному етапі розвитку герпетологічної науки. Встановлено, що його науковий доробок є значним внеском у теорію розвитку герпетології, завдяки якому він став одним із провідних фахівців-зоологів. Велике значення має наукова спадщина вченого в галузі вивчення фауни степів, напівпустель і пустель, гірських територій.
Численні опубліковані та рукописні роботи фауністичної спрямованості мають не лише наукове, а й педагогічне значення, бо сприяють поглибленню процесів самоусвідомлення української нації, вихованню почуття шани до своєї історії, любові до рідної землі і глибокої відповідальності за життя кожної живої істоти.
У дослідженні визначено особливу роль М.М. Щербака як організатора музейної справи з природознавства. Заснування М.М. Щербаком і когортою

визначних науковців на початку 70-х р. Центрального науково-природничого музею і керівництво Зоологічним музеєм, ефективна організація експедицій з метою поповнення фондів забезпечили досягнення музеєм високого статусу серед подібних установ. Результати активної науково-організаційної діяльності М.М. Щербака свідчать про його вражаючий організаторський талант і доповнюють портрет ученого як творчу наукову особистість.
Встановлено, що наукові дослідження М.М. Щербака здійснювалися в контексті конкретних завдань біологічної науки. Його діяльність у справі популяризації ідей охорони природи, розвитку заповідної справи, боротьби за збереження окремих об’єктів живої природи стала вагомим внеском у розвиток природоохоронної галузі в Україні першої половини ХХ століття. Широкий спектр теоретичної і практичної діяльності вченого дає підстави зарахувати його до когорти видатних вітчизняних діячів охорони природи.
Наукова спадщина М.М. Щербака займає особливе місце в системі української історії науки. Вивчення фауни України, здійснене під керівництвом і за безпосередньої участі вченого, лягло в основу подальших територіальних досліджень і до сьогодні залишається науково актуальними. Напрацювання вченого в галузі герпетології, екології, систематики, зоогеографії були розвинуті його учнями й послідовниками, зокрема З.В. Селюніною, Є.М. Писанцем та ін.
М.М. Щербак створив герпетологічну наукову школу на Україні. Серед його учнів відомі зоологи-науковці: І.Б. Доценко, С.В. Таращук, С.М. Заброда, Т.І. Котенко, В.І. Бадмаєва, Т. С. Сатторов, М.Ф. Тертишніков та ін. Він забезпечив формування герпетологічних засад досліджень на території не лише України, а й зарубіжних країн.
Науковий доробок ученого-фауніста М.М. Щербака налічує понад 230 опублікованих праць, у тому числі близько 30 іноземною мовою та близько 20 фундаментальних монографій, написаних у співавторстві або одноосібно.
Науковий, організаційний внесок у становлення герпетології на терені України в середині кінці ХХ ст., музеєтворча, педагогічна, просвітницька і природоохоронна діяльність М.М. Щербака займає особливе місце у становленні української зоологічної науки та історії науки загалом.