Корзун Олена Вікторівна СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ДОСЛІДНОЇ СПРАВИ НА ПОДІЛЛІ (КІНЕЦЬ ХІХ - ПОЧАТОК ХХ СТ.)

Краткое описание

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК УКРАЇНИ ДЕРЖАВНА НАУКОВА СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКА БІБЛІОТЕКА
На правах рукопису
Корзун Олена Вікторівна
УДК 63.001.5 (477.43/.44) 18/19” (043.3)
СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК
СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ДОСЛІДНОЇ СПРАВИ
НА ПОДІЛЛІ (КІНЕЦЬ ХІХ - ПОЧАТОК ХХ СТ.)
07.00.07 - історія науки і техніки
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук
Науковий керівник:
Вергунов Віктор Анатолійович, доктор сільськогосподарських наук, професор, член-кореспондент НААН
Київ - 2010
ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ 3
ВСТУП 5

РОЗДІЛ 1. СУЧАСНИЙ СТАН ВИВЧЕННЯ ПРОБЛЕМИ
1.1. Історіографія проблеми
1.2.Огляд джерельної бази
1.3. Методологічні засади дослідження

11
11
31
43

РОЗДІЛ 2. СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ ПЕРЕДУМОВИ
ЗАРОДЖЕННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ДОСЛІДНОЇ СПРАВИ НА ПОДІЛЛІ

48

РОЗДІЛ 3. СТАНОВЛЕННЯ ТА ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ПРИВАТНИХ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ДОСЛІДНИХ УСТАНОВ ПОДІЛЛЯ

70

3.1. Приватні сільськогосподарські дослідні установи - ініціатори зародження системного галузевого дослідництва на Поділлі

70

3.2. Плотянська сільськогосподарська дослідна станція князя П . П. Трубецького.

110

РОЗДІЛ 4. ГРОМАДСЬКА ІНІЦІАТИВА У СТАНОВЛЕННІ ТА ФУНКЦІОНУВАННІ МЕРЕЖІ ДОСЛІДНИХ УСТАНОВ ПОДІЛЬСЬКОЇ ГУБЕРНІЇ

132

4.1. Діяльність галузевих товариств у становленні та розвитку сільськогосподарської дослідної справи в Подільській губернії

132

4.2. Діяльність земських установ у розбудові сільськогосподарської дослідної справи Поділля

179

ВИСНОВКИ

208

ДОДАТКИ

213

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

229

Список литературы

ВИСНОВКИ
Автором узагальнено результати та сформовано висновки дисертаційного дослідження, які виносяться на захист:
1 .Аналіз історіографічного доробку за темою дисертаційного дослідження засвідчив, що опубліковані праці вітчизняних та зарубіжних вчених лише фрагментарно розкривають питання становлення та розвитку сільськогосподарської дослідної справи Подільської губернії кінця ХІХ - початку ХХ ст. Брак узагальнюючого дослідження з названої проблеми ставить на перший план опрацювання історичних джерел як основи для вивчення історії вітчизняної сільськогосподарської дослідної справи.
2 .Проаналізовано особливості соціально-економічного та історико-культурного розвитку Подільської губернії у другій половині ХІХ - початку ХХ ст., в контексті яких відбувалось зародження та становлення галузевого дослідництва краю. У дослідженні обґрунтовується висновок наскрізного характеру, суть якого полягає в тому, що протягом тривалого часу агрономічна наука на Поділлі, на відміну від інших галузей, розвивалась поза державними інститутами, завдячуючи приватній та громадській підтримці. Простежуються зміна обсягів активності в тріаді індивідуум - громадськість - держава: на початковому етапі провідну роль в організації дослідництва в регіоні відіграє приватна ініціатива, згодом її доповнюють громадські галузеві організації та земства, які мали часткову підтримку держави. Це порушує традиційне уявлення про модернізаторську складову центральної влади в розвитку науки у Російській імперії. Доведено, що зволікання царизму щодо запровадження земських органів місцевого самоврядування та негласна заборона тривалий час легальної діяльності громадських об'єднань в Подільській губернії вплинули на початок становлення та темпи розвитку організаційної складової сільськогосподарської дослідної справи в краї.
3 .Узагальнивши визначальні тенденції становлення та розвитку галузевого дослідництва в регіоні у зазначених хронологічних межах, доходимо висновку, що організаційна складова цього процесу виділяється у декілька етапів. І етап (70-ті рр . ХІХ ст. - 1888 р.) - зародження галузевого дослідництва на Поділлі, характеризується появою перших спеціалізованих приватних дослідних установ - помологічних дослідних садів та насіннєвих господарств, які почали проводити спеціальні селекційні досліди. ІІ етап (1888-1911 рр.) охарактеризований регіональною спрямованістю галузевих досліджень і ознаменувався появою перших постійно діючих сільськогосподарських дослідних установ для потреб всього Правобережжя, ініційованих місцевими сільськогосподарськими товариствами ( Деребчинське дослідне поле, Подільська дослідна станція з мережею дослідних полів, Мережа дослідних полів Всеросійського товариства цукрозаводчиків) та степової України (Плотянська сільськогосподарська дослідна станція князя П. П. Трубецького). ІІІ етап (1911-1917 рр.) - інститутизація сільськогосподарської дослідної справи на Поділлі у вигляді організованої мережі галузевих дослідних установ за участю земських органів. У цей час закладаються організаційні підходи щодо створення Київської обласної сільськогосподарської дослідної станції, до зони діяльності якої входила Подільська губернія.
4 .Доведено, що витоки сільськогосподарської дослідної справи в Подільській губернії пов'язані з діяльністю приватних сільськогосподарських закладів різного спрямування, першими з яких були селекційні відділи при насіннєвих господарствах та помологічні сади. Відзначено, що їх частка серед загального числа подільських дослідних установ досліджуваного періоду сягала майже половини. Подільські приватні галузеві дослідні установи, що з'явились наприкінці ХІХ ст., створили унікальні умови як для реалізації наукових та фінансових амбіцій їхніх патронів, так і для подальшої інститутизації вітчизняної сільськогосподарської науки як прототипи теперішніх дослідних підприємств, що входять до мережі НААН.
5 .Приватну ініціативу у становленні та розвитку сільськогосподарської дослідної справи Поділля кінця ХІХ - початку ХХ ст. уособлювали заможні землевласники, які створювали дослідні установи, де працювали наймані фахівці зі спеціальною освітою; на невеликих власних або орендованих земельних ділянках в більшості провадили досліди аматори-дослідники, які не мали фахової освіти.
Визначено, що приватна ініціатива була тісно пов'язана з громадською. Усі постаті, що закладали організаційні основи сільськогосподарської дослідної справи на Поділлі, були членами не лише центральних галузевих товариств, а й ставали ініціаторами створення місцевих. Накопичений досвід співпраці прогресивних землевласників регіону з центральними галузевими, технічними та природознавчими товариствами сприяв консолідації місцевого агрономічного співтовариства, пробуджуючи зацікавленість щодо вивчення місцевих ґрунтово- кліматичних умов, об'єднання зусиль в організації дослідної справи для потреб підвищення продуктивності ведення землеробства й тваринництва краю. Завдяки спроможності акумулювати значні фінансові та організаційні ресурси сільськогосподарські товариства почали виступати як самостійні патрони для заснування сільськогосподарських дослідних установ.
6 .Місцеві сільськогосподарські товариства та земські установи охарактеризовані як головна рушійна сила в організації мережі галузевих дослідних установ Подільської губернії. Результатом їхніх спільних зусиль стала організація інституту дільничної земської агрономії на Поділлі, створеної для надання професійної допомоги населенню. До особливостей роботи дослідних установ місцевих сільськогосподарських товариств та земства належить активна участь у вирішенні низки найактуальніших регіональних проблем аграрної галузі шляхом проведення польових дослідів з метою відпрацювання оптимальної агротехніки вирощування основних сільськогосподарських культур, які б відповідали місцевим умовам. Основна увага спрямовувалась на розробку практичних рекомендацій та їх втілення у реальне життя.
7 .Результати дослідження дають підстави стверджувати, що протягом періоду, який вивчається, невпинно зростала кількість сільськогосподарських дослідних установ на Поділлі, що пов'язано зі значними успіхами подільських приватних селекційних господарств, створенням місцевих сільськогосподарських товариств та органів місцевого самоврядування, які дали змогу акумулювати значні фінансові ресурси для розгортання галузевого дослідництва. Так, якщо у 70-х роках ХІХ століття їх в регіоні нараховувалось 5, то у 1917 рр. їх кількість сягала більше 200.
8 .Як показують результати досліджень, основними організаційними типами сільськогосподарських дослідних установ Поділля окресленого періоду були: поля, розплідники та розсадники, дослідні сади, виноградники та пасіки; за формою організації дослідної роботи - агрономічні лабораторії, дослідні та ентомологічні станції, дослідні та показові поля. Дослідна робота, що провадилась на території Подільської губернії, з огляду на економічну специфіку регіону, мала більшою мірою рослинницьку спрямованість. Здійснюючи польові, вегетаційні, лабораторні досліди, хімічні аналізи ґрунтів, добрив та насіння, метеорологічні спостереження та випробовування сільськогосподарської техніки, галузеві дослідні установи порушували проблеми ефективності застосування мінеральних добрив, їх якісної оцінки, розробки практичних рекомендацій з використання різних типів сівозмін та сортів сільськогосподарських культур, вивчення різноманітних агрокультурних прийомів.