НАРОДНИЙ ЕТИКЕТ УКРАЇНЦІВ ЗАХІДНИХ ОБЛАСТЕЙ (на матеріалах сімейної обрядовості) : НАРОДНЫЙ ЭТИКЕТ УКРАИНСКАЯ ЗАПАДНЫХ ОБЛАСТЕЙ (на материалах семейной обрядности)



  • Название:
  • НАРОДНИЙ ЕТИКЕТ УКРАЇНЦІВ ЗАХІДНИХ ОБЛАСТЕЙ (на матеріалах сімейної обрядовості)
  • Альтернативное название:
  • НАРОДНЫЙ ЭТИКЕТ УКРАИНСКАЯ ЗАПАДНЫХ ОБЛАСТЕЙ (на материалах семейной обрядности)
  • Кол-во страниц:
  • 206
  • ВУЗ:
  • Інститут народознавства НАН України
  • Год защиты:
  • 2011
  • Краткое описание:
  • Національна Академія Наук України
    Інститут народознавства НАН України


    На правах рукопису

    Пахолок Світлана Богданівна

    УДК 392.3:395 (477. 8=161.2)


    НАРОДНИЙ ЕТИКЕТ УКРАЇНЦІВ ЗАХІДНИХ ОБЛАСТЕЙ
    (на матеріалах сімейної обрядовості)


    Спеціальність 07.00.05 – етнологія
    Дисертація
    на здобуття наукового ступеня
    кандидата історичних наук


    Науковий керівник:
    Павлюк Степан Петрович
    академік НАН України,
    доктор історичних наук,
    професор


    Львів – 2011









    ЗМІСТ
    Вступ………………………………………………………………………………..3
    Розділ І. Народний етикет українців як об’єкт етнологічного дослідження……………………………………………………………………….10
    1.1. Основні вектори дослідження народного етикету українців та наукові здобутки етнологів……………………………………………………..10
    1.2. Методологічні засади дисертаційної роботи…………………………..22
    Розділ ІІ. Етикетні норми – невід’ємна складова родильної обрядовості………………………………………………………………………26
    2.1. Прояви правил пристойності в обрядовості дородового та післяродового періодів…………………………………………………………………………….26
    2.2. Народні поведінкові норми як значущі елементи соціалізуючих звичаїв та обрядів…….....…………………………………………………………………55
    Розділ ІІІ. Традиційний етикет у весільній обрядовості українців…………………………………………………………………………..86
    3.1. „Стандарти” й „атрибути” народного етикету у довесільному етапі… 86
    3.2. Прояви етикетних зразків власне весільного циклу……………………....113
    3.3. Українське весільне застілля як традиційне явище…………………….134
    Розділ ІV. Усталені норми поведінки у похоронно-поминальній обрядовості українців………………………………………………………..………………..143
    4.1. Традиційні етикетні норми під час похорону…..………………………143
    4.2. Жалоба та поминання у контексті народного етикету………...155 Висновки………………………………………………………………………..166
    Список використаних джерел та літератури………………………………172









    ВСТУП

    Актуальність теми. Упродовж віків наші предки створили низку звичаєвих норм народного етикету, які стали для нас традиційними. Правила хорошого тону є такою сферою духовно-практичної діяльності людей, до якої з особливою увагою ставляться представники різних напрямів гуманітарних знань [271, с. 3]. Попри це у спеціалізованих працях, присвячених дослідженню цього аспекту життєдіяльності людини, важко виявити єдиний підхід щодо визначення смислових меж як окремих норм етикету, так і поняття етикету загалом. У наявних дефініціях увагу акцентують на окремі, інколи на різні сторони етикетних проявів. У цьому випадку втрачається його якісна визначеність, а найголовніше – його рольове призначення. Отож подальше наукове дослідження інституту взаємин між людьми на сьогодні вбачається і актуальним, і перспективним.
    Пропоноване дослідження актуальне й з інших причин. Передусім тому, що традиції народного етикету формують духовно-моральні орієнтири народу. Усвідомлення тяглості прабатьківських етичних ідеалів сприяє зцементуванню соціально-економічних структур, духовних і політичних основ життєдіяльності українців.
    Народний етикет автохтонів західних областей України ще не був предметом монографічних розробок. Виключна роль етикету в діалозі культур, його можливості у розширенні різноманітних комунікативних зв’язків зумовлюють те, що у наш час це поліаспектне явище має стійку позицію і в багатьох галузях наукового знання. Стосовно етнографічних аспектів досліджень, то порушена проблема поки що не посідала належного місця у дослідженях. Проте, мабуть, немає людини, яка б не цікавилась чи відсторонювалась від етноетикету. Це і не дивно, позаяк він супроводжує нас усе життя. Незважаючи на це, перелічити всі норми етикету досить складно, адже важко передбачити всі життєві ситуації.
    На сучасному етапі етикет виступає предметом зацікавлення „етнографії спілкування”, яка перебуває на етапі становлення [110]. Етикет завжди знаходить своє втілення у процесі спілкування, проте не кожне спілкування є етикетним. Етикетною вважається ситуація, для якої важливими передовсім є відмінності (статеві, вікові, соціальні та інші) між учасниками спілкування.
    Відомі російські вчені А. Байбурін та А. Топорков, автори ґрунтовного історико-етнографічного дослідження, про виникнення та розвиток етикетних норм, вживаючи термін „етикет”, розуміють його як „сукупність прийомів і рис поведінки, за допомогою яких відбувається виявлення, підтримка і гра комунікативних статусів партнерів під час спілкування [111, с. 5]”. У „Тлумачному словнику української мови” зазначено, що етикет – це „установлені норми поведінки, правила чемності у певному товаристві [340, с. 299]”.
    Відомо, що слово етикет запозичене із французької мови та має два значення: „церемоніал” і „етикетка”. Я. Радевич-Винницький доречно зауважив, що „на Західній Україні до 1939 р. це слово звучало як етикета [272, с. 32]”.
    Незважаючи на те, що слово „етикет” прижилось у багатьох мовах, але в українській мові частіше вживаємо слова-синоніми: „ґречність”, „чемність”, „норми поведінки”, „правила хорошого тону”, „норми порядності”, „правила пристойності”. Поведінка, що відповідала такого роду усталеним нормам, правилам і вимогам, кваліфікувалась як добропорядна, світська, культурна. Безперечно, етикет – це передусім зовнішній прояв внутрішньої поваги до оточуючих людей. Звернений до поведінки людини, етикет сприяє виборові таких учинків і дій, які відображають духовні цінності, що склалися у суспільстві, головним чином моральні. Термін „етноетикет” у дисертації вживаємо для позначення системи традиційно-ритуальних норм і правил поведінки людей у всіх сферах побуту, сім’ї, суспільних місцях, у період свят та багатьох інших життєвих ситуаціях.
    Зв’язок роботи з планами наукових досліджень. Дисертацію виконано згідно з науково-дослідною програмою та тематикою наукових планів Інституту народознавства НАН України: „Традиційна і професійна культура українців: проблеми і перспективи” (2002-2006 рр.) РК № 0104U004028, „Етнологічні процеси в Україні: національна ідентичність та міжетнічні взаємовпливи” (2006-2010 рр.) РК № 0106U011006.
    Відомо, що правила етикету відображаються у конкретних, заздалегідь обумовлених обставинах, у певних повторюваних життєвих ситуаціях (привітаннях, побажаннях, виявах вдячності). Метою дослідження є з’ясування проявів традиційного етикету в сімейній обрядовості автохтонів західних областей України, використовуючи також фольклорний матеріал.
    Згідно з поставленою метою основні завдання роботи полягають у тому, щоб:
    – висвітлити визначальні риси народного етикету в сімейній обрядовості;
    – з’ясувати значення етноетикету в ділянці „етнографії спілкування”;
    – з’ясувати присутність паремійного матеріалу в сімейній обрядовості як важеля комунікативної поведінки;
    – показати характерні особливості гостинності як невід’ємного компонента народного етикету;
    – з’ясувати чинники формування моральних міжособистісних взаємин;
    – простежити специфіку народного етикету досліджуваного регіону;
    – встановити стан збереження поведінкових норм у сучасній сімейній обрядовості.
    Крім цього, ставимо перед собою завдання простежити процес становлення, засвоєння і реалізації етикетних норм та переконань та його вплив на формування системи життєвих вартостей українців.
    Об’єктом дисертаційного дослідження є обрядова сфера традиційного сімейного трибу життя українців, предметом дослідження – окремі аспекти функціонування етикетних норм українців у родильній, весільній і похоронній обрядовості, враховуючи найбільш широке розуміння поняття етикету.
    Територіальні межі дослідження охоплюють західні області України, зокрема такі сучасні адміністративно-територіальні одиниці: Львівську, Тернопільську, Хмельницьку, Івано-Франківську, Чернівецьку, Закарпатську, Волинську і Рівненську області. Як відомо, з другої половини ХІХ до 30-х років ХХ ст. до західних земель України належали Східна Галичина, Буковина і Закарпаття і західна частина Волинської губернії (у 20-30-х роках ХХ ст. – Волинське воєводство). Зазначений регіон становить науковий інтерес і тому, що тут зберігся цінний етнографічний матеріал про сімейну обрядовість з виявом різноманітних локальних рис.
    Хронологічні межі роботи охоплюють період зі середини ХІХ – до початку ХХІ ст. Водночас є очевидним, що багато традиційних етикетних норм сформувалось задовго до цього періоду, через що зазначені хронологічні межі є умовними. Умовність хронологічних меж зумовлюють також діахронні і синхронні порівняння аналізованих у дисертації явищ, з’ясування їхніх історичних джерел.
    Джерельну основу дисертації становлять рукописні та опубліковані етнографічні дані, які зафіксували українські етнографи протягом ХІХ – ХХ ст., зокрема й польові етнографічні матеріали, які зібрала авторка особисто під час експедиційних досліджень у 2003–2004, 2008 роках на теренах Мостиського (села Крукеничі, Острожець, Підліски, Зав’язанці, Ятвяги, Хлиплі), Городоцького (села Стоділки, Угри, Братковичі) районів Львівської області; Долинського (села Лолин, Старий Мізунь), Рожнятівського (села Луги, Ілемня, Брошнів, Суходіл), Богородчанського (села Хмелівка, Росільна, Саджава, Міжгір’я), Рогатинського (хутір Млиниська, села Гоноратівка, Верхня Липиця, Чесники) районів Івано-Франківської області; Камінь-Каширського (села Грудки, Осівці) району Волинської області.
    Загалом дисертантка опитала 93 інформаторів у 25 населених пунктах. Опрацьовані та оформлені польові матеріали дисертації зберігаються в архіві Львівського національного університету імені Івана Франка (ф. 119, оп. 17, спр. 55-Е, 67-Е) та в архіві Інституту народознавства НАН України м. Львова (ф. 1, оп. 2, спр. 570).
    Методологія дослідження базується на принципах історизму, об’єктивності та комплексності. У роботі використовувалися спеціальні етнологічні методи польового дослідження, а також методи історичної реконструкції, комплексного, порівняльно-історичного, структурно-функціонального аналізу.
    Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що:
    – в українській етнологічній науці досліджено етикетні норми в обрядах життєвого циклу людини;
    – у наукових публікаціях і дисертації авторка ввела нові фактологічні дані, аналіз та узагальнення яких дозволили внести новий елемент у розуміння й оцінку значення поведінкових норм під час важливих подій сімейного побуту;
    – узагальнено етикетні атрибути сімейних обрядодій українців;
    – зроблено спробу з’ясувати роль етикету в різних ситуаціях спілкування людей відповідно до статі, віку, суспільного становища, родинних зв’язків, ступеня знайомства.
    В широкому розумінні, новизна дисертації зумовлена постановкою та розробкою актуальної проблеми, яка ще не отримала належного висвітлення в етнологічній науці.
    Практичне значення дисертації полягає в тому, що її положення і висновки можуть бути використані: для подальшого ґрунтовного дослідження народного етикету та написання узагальненої монографії; для підготовки навчального спецкурсу з етноетикету українців, слов’ян загалом; для написання синтетичних праць, посібників з етнології України для вищих та інших навчальних закладів. Фактологічний матеріал, який зібрала авторка, розширює джерельну основу для вивчення цієї теми (або окремих її аспектів) чи суміжної проблематики іншими дослідниками.
    Апробація результатів дисертації. Основні тези та висновки дисертації у формі доповідей обговорювалися на Міжнародних наукових конференціях: „Україна в етнокультурному вимірі ХVIII – поч. XXI століття” (Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, Київ, 22-23 травня 2008 р.); „Духовність як основа сталого розвитку сучасного українського суспільства” (Національний лісотехнічний університет України, Український католицький університет, Львівська національна академія мистецтв, Інститут народознавства НАН України, Львів, 18-19 вересня 2008 р.); „Розвиток етнокультури в умовах трансформаційних та глобальних процесів” (Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 26-27 вересня 2008 р.).
    Публікації. Основні положення дисертації викладені у шести публікаціях, з яких чотири опубліковано у фахових наукових виданнях, що входять до переліку ВАК України.
    Статті, які надруковані у фахових наукових виданнях:
    1. Пахолок С. Побажання у весільній обрядовості українців західних областей (народний етикет) / Світлана Пахолок // Народознавчі Зошити. – 2007. – № 3-4 (75-76). – С. 275–281.
    2. Пахолок С. Прояви народного етикету у похоронній обрядовості українців / Світлана Пахолок // Науковий часопис НПУ ім. М. П. Драгоманова. Серія : історичні науки : збірник наукових праць. – К. : Вид-во НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2008. Вип. 6. – С. 343–350.
    3. Пахолок С. Звичай гостинності в родильній обрядовості українців західних областей / Світлана Пахолок // Етнічна історія народів Європи : збірник наукових праць. – К. : Вид.-поліграф. Центр „Київський університет”, 2008. – Вип. 25. – С. 64–70.
    4. Пахолок С. „Атрибути спілкування” в контексті народного етикету українців / Світлана Пахолок // Українознавство ; за ред. П. Кононенка. – К., 2009. – № 3. – С. 215–219.
    Матеріали та тези доповідей наукових конференцій:
    5. Ковальчук (Пахолок) С. Побажання у традиційному побуті та обрядовості українців / Світлана Ковальчук (Пахолок) // Матеріали наукової конференції студентів історичного факультету 2004 р. – Львів : Видавничий центр ЛНУ ім. І. Франка, 2005. – С. 102–109.
    6. Пахолок С. Вплив народного етикету на формування духовності українського суспільства / Світлана Пахолок // Матеріали Міжнародної наукової конференції „Духовність як основа сталого розвитку сучасного українського суспільства : соціокультурний, релігійний і мистецький аспекти”, (Львів, 18-19 вересня 2008 р.) / М-во освіти і науки України, національний лісотехнічний ун-т України [та ін.]. – Львів, 2008. – С. 86–88.
    Структура роботи. Дисертаційне дослідження складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків (разом 171 сторінки), списку використаних джерел та літератури (343 позиції). Загальний обсяг праці становить 206 сторінок.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ
    Аналіз результатів досліджень етнологів, фольклористів, лінгвістів, філософів, присвячених етикету, засвідчує, що норми порядності моделюють поведінку людини – спонукають її в певній ситуації поводитись у відповідний спосіб. Поведінку під час сімейних урочистостей відрізняє її семіотичність. Етикетна поведінка святково-ритуальної спрямованості вимагає не просто виконання належного, але й деякого удавання всупереч бажанню. На такому рівні етикетної поведінки відповідні жести та пози одержують свою семантику і стилістику.
    Набутком нашої праці стало з’ясування передовсім проявів народного етикету у сімейній обрядовості. Для розкриття етикетних ситуацій родинної обрядовості досліджено формули мовленнєвого етикету, рухи, жести, пози, етикетні атрибути та особливості організації навколишнього середовища в етикеті. Для розкриття особливостей використання етикетних норм в обрядах життєвого циклу досліджено формули і способи привітання з нагоди народження немовляти, весілля та висловлювання жалю через втрату близької людини. Встановлено, що святковий етикет відрізняється від повсякденного підвищеним етикетним статусом деяких атрибутів: подарунків до дня народження чи весілля, одягу.
    З’ясовано, що значення речей, які використовуються в етикеті, визначається тим, як з їхньою допомогою регулюються відносини між учасниками спілкування. Отже, етикетні атрибути з категорії речей перетворюються у знаки певних відносин. Відповідно за допомогою речей передається важлива інформація. Тому вивчення поведінкових норм неможливе без знання „мови” знаків, якими послуговується етикет.
    Зокрема, дослідженням встановлено, що у родильній обрядовості певними знаками, які свідчили, що можна провідати немовля із породіллею, були: вивішування на високій жердині сорочки породіллі або постріли з рушниці, розпалювання багаття, прив’язування червоної стрічки, поясу, крайки до причілкового вікна (у верховинців Карпат), прив’язування до воріт шматка домотканого полотна (якщо народилася дівчинка) або ременя з упряжі тягла (якщо народився хлопчик – у буковинців). Отже, засобом комунікації серед селян було вивішування певних предметів, які повідомляли про важливі життєві події. Дослідження виявило, що знаком відмови під час сватання було повернення хліба, який принесли старости, відмова подати чи випити чарку горілки, приймання сватів без частування, мовчання дівчини у відповідь на привітання сватача. Водночас оповіщення про смерть могло також супроводжуватися передачею від оселі до оселі певного предметного знаку (палиці, гілки, хрестика, ікони), що було відоме також серед західних слов’ян.
    Завдяки дослідженню етикетних правил й емоційних реакцій, розмаїттю символів і жестів, присутніх у родильній, весільній і похоронній обрядовості, визначається етнічний характер та його зовнішній вираз – етнічний темперамент українців. Аналіз поведінкових норм підтверджує, що українцям властиві такі риси характеру, як добродушність, жертовність, веселість, правдолюбство, стриманість. Відповідно „життя в малому гурті” сприяє також теплоті взаємин.
    Дослідженням встановлена залежність етнічних особливостей етикету від норм проксемічної поведінки. Водночас вагоме значення для моделювання етикетної поведінки має врахування місцезнаходження учасників спілкування: попереду – позаду, вище – нижче, всередині – ззовні. Наприклад, поведінкові норми, яких українці дотримувалися у домі новонародженого, тісно пов’язані із просторовими опозиціями: внутрішній / зовнішній, спереду / ззаду та впливали і підпорядковувалися міфологічному програмуванню повсякденного життя. У жителів Західного Полісся і нині існує переконання, що на немовля не можна дивитися, стоячи позаду голівки, бо не буде спати.
    Регіональні варіанти етикетних норм, які знайшли своє втілення у родинній обрядовості, виникали насамперед під впливом етнокультурних процесів та особливостей природно-географічного середовища. Дослідження хрестинних гостинців та дарунків свідчить: на території Гуцульщини жінки приносили перемітки, полотно, хліб, кукурудзу, яйця. Зайшовши в хату, чоловіки кидали у купіль дитини гроші, а жінки – васильок. Натомість на Західному Поліссі давніше жінки йшли на хрестини з кошиками, повними наїдків: 4–5 буханців хліба, пироги з квасолею, сало, ковбаса, хлібчики висушеного сиру (мандрички чи маґулки). Водночас чоловіки до цього додавали пляшку горілки чи вина. З’ясовано, що серед хрестинних подарунків українців Карпат найчастіше зустрічалося зерно чи полотно. У гуцулів такими подарунками міг бути одяг – сорочка, сіряк, перемітка. Дуже заможний ґазда міг подарувати хрещенику вівцю чи коня. Отже, можемо стверджувати, що залежно від природно-географічного середовища та господарської діяльності на досліджуваній території у середовищі селян побутували певні види гостинців для немовляти та породіллі. Окрім цього, дослідженням встанолевлено відмінність в асортименті святкових страв та черговості їх подачі. Наприклад, хрестинний обід на Поліссі був багатий такими стравами, як каша, борщ, картопля, голубці, налисники, кисіль. На Поділлі, окрім каші та борщу, першою подавали тушковану капусту, а наприкінці частували гостей печенею з пампушками та подавали калачі для обдарування запрошених.
    У процесі дослідження з’ясовано, що народний етикет забезпечує комунікацію нерівних учасників спілкування, оскільки цьому сприяють такі їхні диференціюючі ознаки, як стать, вік, суспільне становище, родинні зв’язки, ступінь знайомства. Встановлено: чим більше ознак, відповідно до яких особи, що спілкуються, „не співвпадають”, тим вищий ступінь етикетної ситуації.
    У різноманітних життєвих ситуаціях мають застосовуватися відповідні вислови вітань, прощань, вдячності. Проте у родинній обрядовості українців виявляємо певні винятки під час вітань. Отже, правила етикету можуть одночасно пропонувати та виключати той самий вчинок залежно від конкретної ситуації. В одних випадках певний варіант вітання допустимий з погляду доброго тону, в іншому – він неприпустимий. Зокрема дослідженням встановлено, що той, хто заходив в оселю поліжниці з немовлям, за українським звичаєм, замість звичайного вітання міг промовити: „Христос воскрес!”. Це правило було актуальним навіть тоді, якщо пологи проходили поза межами світлого тижня. Зайшовши в оселю покійного, за етикетом, віталися не традиційно „Доброго дня”, а словами „Здорові будьте”. На Гуцульщині той, хто прийшов відвідати небіжчика, після молитви промовляв до присутніх: „Єк дужі”; „Єк днували”. Лемки у хаті покійного віталися: „Дай, Боже, добрий вечір”; „Дай, Боже, добре здоров’я”. З’ясовано, що мовчання та стриманість – характерні риси етикетної поведінки похоронно-поминальної обрядовості.
    Дослідженням встановлено, що стан збереження поведінкових норм у сімейній обрядовості залежав від середовища їхнього побутування та досвіду попередніх поколінь. Так, важливою функцією застільного етикету є дидактичність. Поведінка старших за столом завжди була прикладом для дітей, котрі на основі споглядання та настанов засвоювали правила пристойності. Окрім цього, застільний етикет є яскравим проявом статево-вікової та соціальної структури колективу.
    Для з’ясування характерних особливостей гостинності важливим стало дослідження правил розсаджування гостей, подавання страв та припрошування учасників застілля, правил користування столовим набором, сигналів для початку трапези, заміни страв, завершення частування, мови та жестів у застільному етикеті. Особливістю української гостинності є її релігійний характер. Християнство сприяло трансформації старих язичницьких форм гостинності та наповнило їх новим змістом. Характер родинної гостинності поступово змінювався.
    Безперечно, родинні звичаї мають виховну силу і спрямованість: естетика невід’ємна від етики – розуміння добра, усталеності людських стосунків. Завдяки правилам пристойності, присутніх у сімейній обрядовості, доносяться до наших часів морально-естетичні категорії давнини. Незважаючи на пов’язаність етикетної поведінки з моральними нормами та цінностями, між ними завжди зберігається дистанція. Наприклад, можна дотримуватись усіх правил етикету і водночас поводитись аморально. Зіставлення і докладний аналіз даних різних галузей знань засвідчили, що етикетні норми є засобом прояву та утвердження тих моральних якостей, що мають комунікативне значення та гуманістичну спрямованість.
    Аналіз та дослідження паремійного матеріалу дають підстави стверджувати, що він є підгрунтям системи сучасного етноетикету, передаючи життєву мудрість наших пращурів.
    Загальноукраїнські правила і норми етикету поширені на всіх теренах, де проживають українці. Але поряд із ними використовуються і дещо відмінні засоби поштивого спілкування, засновані на місцевих традиціях, звичаях, обрядах і віруваннях.
    Через етикетні норми віддзеркалюється лагідна вдача українців, схильність до толерантності у взаєминах. Відповідно лайливі слова, виступаючи елементами антиетикету, є здебільшого іншомовного походження. Зокрема, в середовищі українських селян на початку ХХ ст. побутували перепрошування, які передували лайливим словам: „Шановавши солненько святе (у день), місяць (вечером), неділеньку, свято, образи”; „Перепрашаю вашого гонору; шановавши ваши слухи и вась яко ґречних”; „Шановавши солнце, місяць, зори, хлібь святий и ваши слухи...”; „Шьиную ваш гонор (або вашу честь), образи сьвйиті, сонце сьвіте (або праведне) і днинку божу”. Шанування не лише співрозмовника, а й небесних світил свідчить про давні дохристиянські вірування українців. Звички лихословити в українців не було, оскільки за природою українці – миролюбний народ.
    У процесі дослідження з’ясовано, що українцям притаманний певний тип поведінки, який характеризується стриманою пластикою рухів, урочистістю поз, скупістю міміки та величчю ходи. Натомість відступи від цього зразка – безпричинна метушня, кривляння, смикання, регіт, лихослів’я тощо –засуджуються у народі і нині. Таку поведінку можна назвати антиетикетною і вона потребує окремого дослідження. Найпростіша й очевидна, хоча далеко не єдина причина недотримання поведінкових норм, полягає у незнанні їх. Відповідно низька культура поведінки є виразною ознакою бездуховності.
    Підсумки нашого дослідження окреслили низку проблем, які потребують наукового вивчення. Зокрема, невиокремленість етикету як самостійної системи призвело до того, що різні його підсистеми та елементи не однаково ґрунтовно вивчені та описані. Особливої уваги потребує дослідження етикетних атрибутів, тоді як звичай гостинності та уникання вивчений краще. У зазначеному ракурсі слід звернути увагу на дослідження етикетно значущих предметів оточення, значення костюму чи окремих елементів одягу в етикеті, використання в етикетних ситуаціях предметів хатнього начиння. Дослідження загальних характеристик етикету вимагає більшої уваги до проблеми вивчення реакцій на недотримання етикетних правил.
    За своїм призначенням, етикет гармонізує, естетизує відносини між людьми, виступає універсальним засобом вияву і закріплення високих духовних вимог. Сукупність етикетних дій і вчинків забезпечує виразність, надаючи емоційного звучання особливо значущим подіям чи фактам суспільного життя. У таких стандартизованих сумісних діях людей акумулюється і передається етнічна специфіка народного побуту, зберігаються національні традиції. Дослідження підтвердило, що головним завданням етикету є полегшити, організувати та упорядкувати контакти між людьми.
    Традиційні етичні стереотипи становлять основу і сучасного спілкування, щоправда, виступаючи системою етикетних норм та правил поведінки без їхньої колишньої міфологізації. Натомість посилюється акцент на загальнолюдських цінностях, закріплення яких у свідомості людей можливе лише через національні форми їхнього виявлення. Тож можна сподіватись, що водночас із відродженням української нації відбуватиметься й оновлення тих рис, які віддавна були притаманні українцям, − гостинності, благозичливості, шанування та щиросердя.









    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
    І. Джерела
    І. 1. Неопубліковані джерела
    Архів Інституту народознавства НАН України
    Ф. 1.
    Оп. 2.
    1. Спр. 570. Польові етнографічні матеріали до теми „Народний етикет українців західних областей України (на матеріалах сімейної обрядовості)”, зафіксовані аспіранткою другого року навчання Пахолок Світланою Богданівною 10–16 липня 2008 р. у Богородчанському районі, 18–23 липня 2008 р. у Рожнятівському районі, 21 липня 2008 р. у Долинському районі, 9–12 серпня 2008 р. у Рогатинському районі Івано-Франківської області, 22–23 серпня 2008 р. у Городоцькому районі Львівської області, 73 арк.
    Архів Львівського національного університету імені Івана Франка
    Ф. 119. Львівського національного університету імені Івана Франка
    Оп. 17.
    2. Спр. 55–Е. Матеріали польових етнографічних досліджень Світлани Ковальчук (Пахолок) до теми: „Народний етикет”, зафіксовані в Львівській області Мостиського району 7–21 липня 2003 року, 65 арк.
    3. Спр. 67–Е. Польові етнографічні матеріали до теми „Народний етикет”, зібрані у Камінь-Каширському районі Волинської області 7–12 липня 2004 року Ковальчук (Пахолок) Світланою), 27 арк.
    Центральний державний історичний архів України у м. Львові
    4. Ф. 309. НТШ у Львові
    Оп. 1.
    Спр. 1039. Праця Андрієвського В. „Звичаї й обряди українського народу”, 61 арк.
    5. Ф. 379. Мочульський М. – нотаріус
    Оп. 1.
    Спр. 2. Рукописні праці про весільний обряд. Уривки, 222 арк.
    6. Ф. 735. Шухевич Володимир - етнограф
    Оп. 1.
    Спр. 24. Лист невстановленого автора до Шухевича В. з описом застосування ложки на гуцульському весіллі, 6 арк.
    І. 2. Опубліковані джерела
    7. А. К. Свадебныя песни, записанные въ Подольской губерніи / А. К. // Киевская старина. – 1897. – Т. LVI. – Январь-март. – Отд. І. – С. 375–395.
    8. Беньковский И. Народный взгляд на „нечистую” женщину / Ив. Беньковский // Киевская старина. – 1899. – Т. LХV. – Апрель-июнь. – Отд. ІІ. – С. 128–131.
    9. Беньковский И. Поверья и обрядности родин и крестин (у Заславськ[ом] уезде Волинськ[ой] губерн[ии]) / Ив. Беньковский // Киевская старина. – 1904. – Т. LХХХVІІ. – Кн. І. – Октябрь. – Отд. ІІ. – С. 1–3.
    10. Беньковский И. Смерть, погребеніе и загробная жизнь по понятиям и верованию народа / Ив. Беньковский // Киевская старина. – 1896. – Т. LIV. – Июль-сентябрь. – Отд. І. – С. 229–261.
    11. Брайловский С. Малорусская похоронная причеть и мифическое еë значение / С. Брайловский // Киевская старина. – 1885. – Т. ХІІI. – Июль-сентябрь. – С. 73–84.
    12. Бугера І. Звичаї та вірування Лемківщини / Іван Бугера. – Львів : Наш Лемко, 1939. – 40 с.
    13. Васильев М. К. К малорусским похоронным обрядам и поверьям / М. К. Васильев // Киевская старина. – 1889. – Т. ХХV. – Апрель – май – июнь. – С. 635–637.
    14. Васильев М. К. Малорусские похоронные обряды и поверья / М. К. Васильев // Киевская старина. – 1890. – Т. ХХХ. – Июль-сентябрь. – С. 317–322.
    15. Волошинський І. Весілє в Далешеві, Городенського пов[іту] / І. Волошинський // Матеріали до української етнолоґії. – Львів, 1919. – Т. ХІХ-ХХ. – С. 2–34.
    16. Галевич О. Гуцульські примівки / Галевич О. // Етноґрафічний збірник. – Львів, 1898. – Т. V. – С. 71–72.
    17. Галицькі приповідки і загадки / Зібрані Г. Ількевичем ; ред. Н. Бічуя ; авт. післямови Р. Кирчів. – Львів : Вид. центр ЛНУ ім. І. Франка, 2003. – 144 с. – (репр. відтв. вид. 1841 р.).
    18. Галицько-руські народні легенди: біблійні легенди Старого Завіта / Зібр. Володимир Гнатюк // Етноґрафічний збірник. – Львів, 1902. – Т. ХІІ. – С. 1–60.
    19. Галицько-руські народні приповідки. – Т. 1. Вип. 1 / Зібрав, упорядкував і пояснив Д-р Іван Франко // Етноґрафічний збірник. – Львів, 1901. – Т. Х. – 200 с.
    20. Галицько-руські народні приповідки. – Т. 1. Вип. 2. / Зібрав, упорядкував і пояснив Д-р Іван Франко // Етноґрафічний збірник. – Львів, 1901. – Т. XVI. − С. 201–600.
    21. Галицько-руські народні приповідки. – Т. 2. Вип. 1 / Зібрав, упорядкував і пояснив Д-р Іван Франко // Етноґрафічний збірник. – Львів, 1907. – Т. ХХІІІ. – 300 с.
    22. Галицько-руські народні приповідки. – Т. 2. Вип. 2 / Зібрав, упорядкував і пояснив Д-р Іван Франко // Етноґрафічний збірник. – Львів, 1908. – Т. ХХІV. – С. 301–612.
    23. Галицько-руські народні приповідки. – Т. 3. Вип. 1 / Зібрав, упорядкував і пояснив Д-р Іван Франко // Етноґрафічний збірник. – Львів, 1909. – Т. ХХVІІ. – 300 с.
    24. Галицько-руські народні приповідки. – Т. 3. Вип. 2 / Зібрав, упорядкував і пояснив Д-р Іван Франко // Етноґрафічний збірник. – Львів, 1910. – Т. ХХVІІІ. – С. 301–541.
    25. Галька І. Русинське весілля над Збручем (у с. Дудківці, Раштівці і Сороці) / І. Галька // Основа : южно-русскій литературно-ученый вестникь. – 1862. – Кн. 4. – С. 1–40.
    26. Гнатюк В. Народня пожива і спосіб її приправи у Східній Галичині / Гнатюк В. // Материяли до українсько-руської етнольоґії. – Львів, 1899. – Т. І. – С. 96–110.
    27. Гнатюк В. Народна пожива на Бойківщині / В. Гнатюк // Науковий Збірник присвячений Михайлови Грушевському учениками й прихильниками з нагоди його десятилітньої наукової праці в Галичині (1894-1904). – Львів, 1906. – С. 576–594.
    28. Гнатюк В. Народня пожива в Галичині / Гнатюк В. // Матеріяли до української етнольоґії. – Львів, 1918. – Т. XVIII. – С. 5–85.
    29. Голубовичева О. Весілє в селі Ілинцях, Снятинського пов[іту] / Голубовичева Олена // Матеріали до української етнолоґії. – Т. ХІХ-ХХ. – Львів, 1919. – С. 177–193.
    30. Даль В. Пословицы и поговорки русского народа / В. Даль : у 2 т. – М. : Правда, 1987. – Т. 2. – 654 с.
    31. Деркач В. Похоронні звичаї й обряди в селі Вербівци, Теребовельського пов[іту] / Деркач Василь // Етноґрафічний збірник. – Львів, 1912. – Т. ХХХІ-ХХХІІ. – С. 369–378.
    32. Дерлиця М. Селянські діти / Дерлиця М. // Етноґрафічний збірник. – Львів, 1898. – Т. V. – С. 121–140.
    33. Дучинский Н. Свадебные обряды в Ольгопольскомьъ уезде Подольской губернии / Н. Дучинский // Живая старина. – СПб., 1896. – Вып. ІІІ-IV. – С. 501–522.
    34. Заклинскій К. Про весільні пісні руского народу. Благословенє / Корнелій Заклинскій // Зоря. – Львов, 1881. – № 2. – С. 18–20.
    35. Зубрицький М. Похоронні звичаї й обряди в Мшанци і сусідніх селах Старосамбірського і Турчанського пов[іту] / Зубрицький Михайло // Етнографічний збірник. – Львів, 1912. – Т. ХХХІ-ХХХІІ. – С. 211–226.
    36. Казимир Е. П. Из свадебних и родильных обычаев Хотинскаго уезда Бессарабской губернии / Е. П. Казимир // Этнографическое обозрение. – М., 1907. – № 1-2. – С. 200–208.
    37. Кайндль Р. Ф. Гуцули: їх життя, звичаї та народні перекази / Р. Ф. Кайндль ; [пер. з нім. (за вид. 1894 р. З. Ф. Пенюк) ; післямова О. М. Масана]. – Чернівці : Молодий буковинець, 2000. – 208 с. ; іл.
    38. Кміт Ю. Бойківське весілє в Гвіздци (Турчанського пов[іту]) / Кміт Юрій // Матеріяли до українсько-руської етнольоґії. – Львів, 1908. – Т. Х. – Ч. 2. – С. 82–100.
    39. Колесса Ф. Людові вірування на Підгірю, в с. Ходовичах, Стрийського пов[іту] / Колесса Філярет // Етноґрафічний збірник. – Львів, 1898. – Т. V. – С. 76–98.
    40. Кравченко В. З побуту й обрядів північно-західної України / Василь Кравченко // Волинський науково-дослідний музей : збірник. – Житомир, 1928. – Т. 2. – С. 67–115.
    41. Кравченко В. Г. Свадьба в с. Курозванах / В. Г. Кравченко // Труды Общества изследователей Волыни. – Житомир : Тип. М. Дененмана, 1902. – Т. 1. – С. 118–150.
    42. Кузеля З. Бойківське весілє в Лавочнім: етнографічні матеріали ; упоряд. У. Скальська / Кузеля Зенон. – Івано-Франківськ : Лілея-НВ, 2004. – 63 с.
    43. Кузьмак М. Похоронні звичаї й обряди в селі Жабю-Маґурі, Косівського пов[іту] / Кузьмак Михайло // Етноґрафічний збірник. – Львів, 1912. – Т. ХХХІ-ХХХІІ. – С. 290–299.
    44. Левинський В. Бойківське весілє в Доброгостові, Дрогобицького пов[іту] / Левинський Володимир // Материяли до українсько-руської етнольоґії. – Львів, 1908. – Т. V. – Ч. 2. – С. 101–120.
    45. Ленчевский Л. Похоронные обряды и поверья в Староконстантин[овском] уезде Волынс[кой] губ[ернии] / Л. Ленчевский // Киевская старина. – 1899. – Т. LХVI. – Июль-сентябрь. – Отд. І. – С. 70–78.
    46. Лепкий Д. Деякі віруваня про дитину / Данило Лепкий // Зоря. – Львов, 1886. – № 15-16. – С. 269–270.
    47. Лепкий Д. Похоронні звичаї и обряды у нашого народу / Данило Лепкий // Зоря. – Львов, 1883. – № 1. – С. 13–15.
    48. Литвинова-Бартош П. Весільні обряди і звичаї у селі Землянці, Глухівського пов[іту] у Чернигівщині / Литвинова-Бартош П[елагія] // Материяли до українсько-руської етнольоґії. – Львів, 1900. – Т. ІІІ. – С. 70–173.
    49. Лозинський Й. І. Українське весілля ; упор., перевид. Р. Кирчіва / Й. І. Лозинський. – К. : Наукова думка, 1992. – 175 с.
    50. Людові вірування на Підгірю / Зібрав Д-р Іван Франко // Етноґрафічний збірник. – Львів, 1898. – Т. V. – С. 160–218.
    51. Малинка А. Родыны и хрестыны. (Материал собран в м. Мрини, Нижинскаго уезда) / А. Малинка // Киевская старина. – 1898. – Т. LХI. – Апрель-июнь. – Отд. І. – С. 254–286.
    52. Милорадович В. Житье-бытье лубенскаго крестьянина. Семья / В. Милорадович // Киевская старина. – 1904. – Т. LХХХV. – Кн. ІІ. – Май. – Отд. І. – С. 264–304.
    53. Михайлецький О. Похоронні звичаї й обряди в селі Тростянци, Снятинського пов[іту] / Михайлецький Осип // Етноґрафічний збірник. – Львів, 1912. – Т. ХХХІ-ХХХІІ. – С. 302–315.
    54. Номис М. Українські приказки, прислів’я і таке інше / Номис М. ; перевид. Д. Гулей – Торонто ; К. : Бескид, 1993. – 226 с.; іл.
    55. Онищук А. Похоронні звичаї й обряди в селі Зеленици, Надвірнянського пов[іту] / Онищук Антін // Етноґрафічний збірник. – Львів, 1912. – Т. ХХХІ-ХХХІІ. – С. 231–252.
    56. Онищук А. Похоронні звичаї й обряди в селі Карлові, Снятинського пов[іту] / Онищук Антін // Етноґрафічний збірник. – Львів, 1912. – Т. ХХХІ-ХХХІІ. – С. 315–338.
    57. Перейма Т. Похоронні звичаї й обряди в селі Ропици Руській, Горлицького пов[іту] / Перейма Тимко // Етноґрафічний збірник. – Львів, 1912. – Т. ХХХІ-ХХХІІ. – С. 203–209.
    58. Петрушевич А. С. Общерусский дневник церковных, народных, семейных праздников и хозяйственных занятий, примет и гаданий / А. С. Петрушевич. – Львов : Тип. Ин-та Ставроп., 1865. – 104 с.
    59. П. И[ванов]. Народные обычаи, поверья, приметы, пословицы и загадки, относящиеся к малорусской хате. (Материалы для характеристики миросозерцания крестьянскаго населения Купянскаго уезда) / П. И. // Харьковский сборник. Літературно–научное приложеніе къ „Харковскому Календарю” на 1889 г. ; подъ ред. В. И. Касперова. Х. : Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета, 1889. – Вип. 3. – С. 35–66.
    60. [Б. а.]. План навчання тримісячного курсу зразкових сільських господинь в Коршеві біля Коломиї (від 1 квітня до 30 червня 1929 р.) / [Б. а.] // Жіноча доля. – Коломия, 1929. – Ч. 6. – С. 2–3.
    61. Ракова О. Похоронні звичаї й обряди в селі Раранчу, Черновецького пов[іту] / Ракова Олександра // Етноґрафічний збірник. – Львів, 1912. – Т. ХХХІ-ХХХІІ. – С. 338–347.
    62. [Б. а.]. Свадебные и другые народные обычаи в Червоной Руси. Сто лет назад / [Б. а.] ; [перекл. с польск. О. Л.] // Киевская старина. – 1898. – Т. LХI. – Апрель-июнь. – Отд. І. – С. 245–253.
    63. Свадебный обряд в Угорской Руси // Живая старина. – СПб., 1890. – Вып. 2. – С. 137–156.
    64. Свадебный обряд в Угорской Руси // Живая старина. – СПб., 1891. – Вып. 4. – С. 131–138.
    65. Свєнціцький І. Похоронні голосіння / І. Свєнціцький // Етноґрафічний збірник. – Львів, 1912. – Т. ХХХІ-ХХХІІ. – С. 1–129.
    66. Сокольський Б. Похоронні звичаї й обряди в селі Соколі, Камінецького пов[іту] Подільської губ[ернии] / Сокольський Богдан // Етноґрафічний збірник. – Львів, 1912. – Т. ХХХІ-ХХХІІ. – С. 387–389.
    67. Стрижевский И. Свадьба в деревне / И. Стрижевский // Киевская старина. – 1896. – Т. LII. – Январь-март. – Отд. І. – С. 289–308.
    68. Сумцов Н. Ф. Къ вопросу о влиянии греческого и римского свадебнаго ритуала на малорусскую свадьбу / Н. Ф. Сумцов // Киевская старина. – 1886. – Т. ХIV. – Январь. – С. 17–40.
    69. Сумцов Н. Ф. О свадебных обрядах, преимущественно русских / Сумцов Н. Ф. – Х. : Тип. И. В. Попова, 1881. – 211 с.
    70. Сумцов Н. Ф. Пожелания и проклятия / Н. Ф. Сумцов // Сборник Харьковского Историко-Филологического Общества. – Х. : Тип. Губерн. Правл., 1897. – Т. 9. – С. 183–208.
    71. Терещенко А. Быт русскаго народа / Терещенко А. – СПб. : Тип. военно-учебнихъ заведений, 1848. – Ч. І. – 507 с. ; Ч. ІІ : Свадьбы. – 619 с. ; Ч. ІІІ : Крещеніе. – С. 35–62.
    72. Теодорович Н. И. Крестьянская свадьба в с. Сковородках / Н. И. Теодорович // Теодорович Н. И. Волынь в описаниях городов, местечек и сëл в церковно-историческом, географическом, этнографическом, археологическом и др[угих] отношениях: историко-статистическое описание церквей и приходов Волынской епархии. – Почаев : Тип. Почаево-Успенской Лаври, 1899. – Т. ІV : Старокостянтиновский уезд. – С. 249–263.
    73. Українські прислів’я, приказки та порівняння з літературних пам’яток ; упоряд. М. М. Пазяк. – К. : Наукова думка 2001. – 392 с.
    74. Фольклорні матеріали із збірки проф. д-ра Раймунда Кайндля // Етноґрафічний збірник. – Львів, 1898. – Т. V. – С. 141–159.
    75. Франко І. Гуцульські примівки / Іван Франко // Етноґрафічний збірник / під ред. д-ра івана Франка. – Львів, 1898. – Т. V. – С. 41–72.
    76. Чубинский Н. Народні повірки і забобони. Повірки в одношеню до людей / Н. Чубинский // Зоря. – Львов, 1881. – № 14. – С. 173–176.
    77. Чубинський П. П. Мудрість віків / Чубинський П. П. : (Українське народознавство у творчій спадщині Павла Чубинського) : у 2 кн. – К. : Мистецтво, 1995. – Кн. 1. – 224 с., іл.
    78. Шекерик-Доників П. Похоронні звичаї й обряди в селі Головах, Косівського пов[іту] / Шекерик-Доників Петро // Етноґрафічний збірник. – Львів, 1912. – Т. ХХХІ-ХХХІІ. – С. 252–288.
    79. Шухевич В. Гуцульщина. Ч. 3 / Володимир Шухевич // Матеріяли до українсько-руської етнольоґії. – Львів, 1902. – Т. V. – 256 c.
    80. Ястребов В. Свадебные обрядные хлебы в Малороссии / В. Ястребов // Киевская старина. – 1897. – Т. LІХ. – Октябрь-декабрь. – Отд. І. – С. 281–288.
    81. Ящуржинский Хр. П. Остатки языческих обрядов, сохранившихся в малорусском погребении / Хр. П. Ящуржинский // Киевская старина. – 1890. – Т. ХХVIII. – Январь-март. – С. 130–132.
    82. Ящуржинский Хр. П. Свадьба малорусская, как религиозно-бытовая драма / Хр. П. Ящуржинский // Киевская старина. – 1896. – Т. LV. – Октябрь-декабрь. – Отд. І. – С. 234–273.
    83. Bayger J. A. Powiat Trembowelski: szkic geograficzno-historyczny i etnograficzny / Jan Aleksander Bayger. – Lwów, 1899. – 319 s.
    84. Kolberg O. Dzieła wszystkie / Oskar Kolberg. – Wrocław ; Poznań : PTL, 1962. – T. 26 : Wołyń. Obzędy, melodje, pieśniе. – S. 214–220.
    85. Kolberg O. Dzieła wszystkie / Oskar Kolberg. – Wrocław ; Poznań : PTL, 1994. – T. 47 : Podole. – 299 s.
    86. Kolberg O. Dzieła wszystkie / Oskar Kolberg. – Wrocław ; Poznań : PTL, 1970. – T. 54 : Rus Karpatcka. – Cz. I. – 339 s.
    87. Kolberg O. Zwyczaje i obrzędy weselne z Polesia / Oskar Kolberg // Zbiór wiadomości do antropologii krajowej. – Kraków, 1889. – T. XIII. – S. 208–228. [Wydawany staraniem komisyi antropologicznej Academii Umiejętnosci w Krakowie].
    88. Kolessa J. Narodziny i chrzciny, wesele i pogreb u ludu ruskiego, we wsi Chodowicach, pow[iati] Stryjskim / Jan Kolessa // Zbiór wiadomości do antropologii krajowej. – Kraków, 1889 – T. XIII. – S. 117–150. [Wydawany staraniem komisyi antropologicznej Academii Umiejętnosci w Krakowie].
    89. Mroczko Fr. X. Wesele / Fr. Xawery Mroczko // Śniatyńszczyzna. Przyczynek do etnografii krajowej. – Lwόw : Z drukarni W. Łozińskiego, 1897. – Cz. 1. – S. 48–56.
    90. Pietkiewicz Cz. Kultura duhowa Polesia Rzeczyckiego. Materiały etnograficzne / Czesław Pietkiewicz. – Warszawa : Towarzystwo naykowe warszawskie, 1938. – 459 s.
    91. Sokalski Br. Zwyczaje i obrędy rodzinne. Wesela wiejskie / Bronisław Sokalski // Sokalski Br. Powiat Sokalski pod względem geograficznym, etnograficznym, historycznym i ekonomicznym. – Lwów, 1899. – S. 93–169.
    92. Strzetelska-Grynbergowa Z. Wesele / Zofia Strzetelska-Grynbergowa // Strzetelska Grynbergowa Z. Staromiejskie ziemia i ludność. – Lwów, 1899. – S. 468–478.
    93. Szujski I. Die Polen und Ruthenen in Galizien. Народні обычаи и народна пісня / І. Szujski // Зоря. – Львов, 1882. – № 4. – С. 59–60.
    ІІ. Спеціальна література
    94. Агапкина Т. А. Дар / Т. А. Агапкина // Славянские древности : Этнолингвистический словарь: в 5 т. / под общей ред. Н. И. Толстого. – М. : Международные отношения, 1999. – Т. 2 : Д–К (Крошки). – С. 16–21.
    95. Агапкина Т. А. Месячные / Т. А. Агапкина // Славянские древности : Этнолингвистический словарь: в 5 т. / под общей ред. Н. И. Толстого. – М. : Международные отношения, 2004. – Т. 3 : К (Круг) – П (Перепелка). – С. 241–244.
    96. Агапкина Т. А. Молчание / Т. А. Агапкина // Славянские древности : Этнолингвистический словарь: в 5 т. / под общей ред. Н. И. Толстого. – М. : Международные отношения, 2004. – Т. 3 : К (Круг) – П (Перепелка). – С. 292–296.
    97. Агапкина Т. А., Виноградова Л. Н. Благопожелания / Т. А. Агапкина, Л. Н. Виноградова // Славянские древности : Этнолингвистический словарь: в 5 т. / под общей ред. Н. И. Толстого. – М. : Международные отношения, 1995. – Т. 1 : А–Г. – С. 188–191.
    98. Агапкина Т. А., Левкиевская Е. Е. Голос / Т. А. Агапкина, Е. Е. Левкиевская // Славянские древности : Этнолингвистический словарь: в 5 т. / под общей ред. Н. И. Толстого. – М. : Международные отношения, 1995. – Т. 1 : А–Г. – С. 510–513.
    99. Агапкина Т. А., Невская Л. Г. Гость / Т. А. Агапкина, Л. Г. Невская // Славянские древности : Этнолингвистический словарь: в 5 т. / под общей ред. Н. И. Толстого. – М. : Международные отношения, 1995. – Т. 1 : А–Г. – С. 531–533.
    100. Азбука поведения / сост. М. И. Воротынова. – Алма-Ата : Кайнар, 1990. – 416 с.
    101. Акишина А. О., Формановская Н. И. Этикет русской речи / А. О. Акишина, Н. И. Формановская. – М. : Русский язык, 1989. – 358 с.
    102. Амирьянц И. А., Самир ат-Тайяр. Иракский этикет / И. А. Амирьянц, Самир ат-Тайяр // Этикет у народов Передней Азии : сб. ст. / под ред. А. К. Байбурина, А. М. Решетова. – М. : Наука, 1988. – С. 69–80.
    103. Артюх Л. Народне харчування, їжа, кухонне начиння / Лідія Артюх // Українці: історико-етнографічна монографія у двох книгах. – Опішне : Українське Народознавство, 1999. – Кн. 2. – С. 121–138.
    104. Артюх Л. Поминальні страви на Поліссі (народний етикет) / Ліда Артюх // Полісся України : матеріали історико-етнографічного дослідження ; [відп. ред. С. Павлюк, М. Глушко]. – Львів : Ін-т народозн. НАН України, 1997. – Вип. 1 : Київське Полісся. 1994. – С. 313–318.
    105. Асатрян Г. С., Геворгян Н. Х. Некоторые материалы по этикету у персов / Г. С. Асатрян, Н. Х. Геворгян // Этикет у народов Передней Азии : сб. ст. / под ред. А. К. Байбурина, А. М. Решетова. – М. : Наука, 1988. – С. 148–163.
    106. Атласова Э. С. Современный погребальный обряд у нижнеколымских юкагиров / Э. С. Атласова // Традиции и обычаи народов России. Вторая российская конференция с международным участием : тез. док. и сообщ. у 2 т., 16-18 мая 2000 г. / под ред. и сост. Н. А. Лобанова. – СПб. : Петровский фонд, 2000. – Т. 1 . – С. 38–40.
    107. Афанасьева Н. Е. Вывешивать / Н. Е. Афанасьева // Славянские древности : Этнолингвистический словарь: в 5 т. / под общей ред. Н. И. Толстого. – М. : Международные отношения, 1995. – Т. 1 : А–Г. – С. 461–465.
    108. Байбурин А. К. Жилище в обрядах и представлениях восточных славян / А. К. Байбурин. – Ленинград : Наука, 1983. – 190 с.
    109. Байбурин А. К. Некоторые вопросы этнографического изучения поведения / А. К. Байбурин // Этнические стереотипы поведения : сб. ст. / под ред. А. К. Байбурина. – Ленинград : Наука, Ленинград. отд., 1985. – С. 7–21.
    110. Байбурин А. К. Об этнографическом изучении этикета / А. К. Байбурин // Этикет у народов Передней Азии : сб. ст. / под ред. А. К. Байбурина, А. М. Решетова. – М. : Наука, 1988. – С. 12–37.
    111. Байбурин А. К., Топорков А. Л. У истоков этикета: Этнографические очерки / А. К. Байбурин, А. Л. Топорков. – Ленинград : Наука, 1990. – 166 с.
    112. Бачинський Л. Добре поведення / Леонід Бачинський. – 3-е вид. – Перемишль : Самоцвіт, 1934. – 127 с.
    113. Бгажноков Б. Х. Культура общения и семиозис / Б. Х. Бгажноков // Этнознаковые функции культуры : сб. ст. / под ред. Ю. В. Бромлея. – М. : Наука, 1991. – С. 43–57.
    114. Бгажноков Б. Х. Прием гостя в традиционной культуре адыгских (черкесских) народов / Б. Х. Бгажноков // Этнические стереотипы поведения : сб. ст. / под ред. А. К. Байбурина. – Ленинград : Наука, Ленинград. отд., 1985. – С. 179–202.
    115. Белова О. В. Инородец / О. В. Белова // Славянские древности : Этнолингвистический словарь: в 5 т. / под общей ред. Н. И. Толстого. – М. : Международные отношения, 1999. – Т. 2 : Д–К (Крошки). – С. 414–418.
    116. Белова О. В., Узенëва Е. С. Огонь / О. В. Белова, Е. С. Узенëва // Славянские древности : Этнолингвистический словарь: в 5 т. / под общей ред. Н. И. Толстого. – М. : Международные отношения, 2004. – Т. 3 : К (Круг) – П (Перепелка). – С. 513–519.
    117. Бернштам Т. А. Будни и праздники: поведение взрослых в русской крестьянской среде (ХІХ – начало ХХ в.) / Т. А. Бернштам // Этнические стереотипы поведения : сб. ст. / под ред. А. К. Байбурина. – Ленинград : Наука, Ленинград. отд., 1985. – С. 120–153.
    118. Блажкевич І. Культурна людина. Наука для старших, а особливо для молодих про те: як жити з людьми – як поводитися в гостях, на вулиці, в читальні і товаристві, як одягатися і держати чистоту – як працювати для громади / Іванна Блажкевич. – Львів : Самоосвіта, [б. р.]. – 32 с.
    119. Богдан С. Побажання в родинній обрядовості Західного Полісся і Волині / Світлана Богдан // Никончук М. В. Велике лядо: зб. ст., присв. 60-річчю докт. філол. наук, проф. М. В. Никончука. – Житомир : [б. в.], 1997. – С. 42–48.
    120. Богдан С. Стереотипи мовноетикетної поведінки волинян і поліщуків : побажання / Світлана Богдан // Діалектологічні студії 2 : Мова і культура. – Львів : Ін-т українозн. ім. І. Крип’якевича НАН України, 2003. – С. 120–129.
    121. Богдан С. К. Мовний етикет українців : традиції і сучасність / Богдан С. К. – К. : Рідна мова, 1998. – 475 с.
    122. Борисенко В. Весільна обрядовість / Валентина Борисенко // Українці: історико-етнографічна монографія у двох книгах. – Опішне : Українське Народознавство, 1999. – Кн. 1. – С. 433–454.
    123. Борисенко В. Обряди перших років життя людини / Валентина Борисенко // Народна культура українців: життєвий цикл людини : історико-етнологічне дослідження у 5 т. / наук. ред. М. Гримич. – К. : Дуліби, 2008. – Т. 1 : Діти. Дитинство. Дитяча субкультура. – С. 82–95.
    124. Борисенко В. К. Весільні звичаї та обряди / В. К. Борисенко // Поділля: історико-етнографічне дослідження. – К. : Доля, 1994. – С. 217–228.
    125. Борисенко В. К. Поховальні звичаї та обряди / В. К. Борисенко // Поділля : історико-етнографічне дослідження. – К. : Доля, 1994. – С. 228–233.
    126. Борисенко В. К. Родильні звичаї та обряди / В. К. Борисенко // Поділля : історико-етнографічне дослідження. – К. : Доля, 1994. – С. 211–217.
    127. Боряк О. Постать баби-повитухи крізь символіку обряду очищення : післяпологові „зливки” / Олена Боряк // Етнічна історія народів Європи : зб. наук. пр. – К. : Унісерв, 2007. – Вип. 22. – С. 5–11.
    128. Боряк О. Творення дитини як семіотичного феномена. Мовлення баби-повитухи / Олена Боряк // Народна культура українців : життєвий цикл людини: історико-етнологічне дослідження у 5 т. / наук. ред. М. Гримич. – К. : Дуліби, 2008. – Т. 1 : Діти. Дитинство. Дитяча субкультура. – С. 13–30.
    129. Бушкевич С. П. Курица / С. П. Бушкевич // Славянские древности : Этнолингвистический словарь: в 5 т. / под общей ред. Н. И. Толстого. – М. : Международные отношения, 2004. – Т. 3 : К (Круг) – П (Перепелка). – С. 60–68.
    130. Валенцова М. М. Каша / М. М. Валенцова // Славянские древности : Этнолингвистический словарь: в 5 т. / под общей ред. Н. И. Толстого. – М. : Международные отношения, 1999. – Т. 2 : Д–К (Крошки). – С. 483–488.
    131. Валенцова М. М. Мужской-женский / М. М. Валенцова // Славянские древности : Этнолингвистический словарь: в 5 т. / под общей ред. Н. И. Толстого. – М. : Международные отношения, 2004. – Т. 3 : К (Круг) – П (Перепелка). – С. 311–317.
    132. Велецкая Н. Н. Языческая символика славянских архаических ритуалов / Н. Н. Велецкая. – М. : Наука, 1978. – 239 с.
    133. [Б. а.]. Весілля : у 2-х кн. / [Б. а.] ; упоряд. М. М. Шубравської. – К. : Наукова думка, 1970. – Кн. 1. – 455 с.
    134. [Б. а.]. Весільні пісні / [Б. а.] ; упоряд., авт. вст. ст. та приміт. М. М. Шубравська. – К. : Дніпро, 1988. – 476 с. ; іл.
    135. Вишневська Г. Прислів’я, приказки українців Холмщини / Г. Вишневська // Холмщина і Підляшшя: історико-етнографічне дослідження / Борисенко Валентина [та ін.]. – К. : Родовід, 1997. – С. 343–352.
    136. Вишневський О. Сучасне українське виховання. Педагогічні нариси / Вишневський О. – Львів : [б. в.], 1996. – 238 с.
    137. Виноградова Л. Н. Бросать / Л. Н. Виноградова // Славянские древности : Этнолингвистический словарь: в 5 т. / под общей ред. Н. И. Толстого. – М. : Международные отношения, 1995. – Т. 1 : А–Г. – С. 263–266.
    138. Виноградова Л. Н., Гура А. В. Бессоница / Л. Н. Виноградова, А. В. Гура // Славянские древности : Этнолингвистический словарь: в 5 т. / под общей ред. Н. И. Толстого. – М. : Международные отношения, 1995. – Т. 1 : А–Г. – С. 168–171.
    139. Виноградова Л. Н., Толстая С. М. Дверь / Л. Н. Виноградова, С. М. Толстая // Славянские древности : Этнолингвистический словарь: в 5 т. / под общей ред. Н. И. Толстого. – М. : Международные отношения, 1999. – Т. 2 : Д–К (Крошки). – С. 25–29.
    140. Вовк. Хв. Етнографічні особливості українського народу / Хведір Вовк // Вовк Хв. Студії з української етнографії та антропології. – К. : Мистецтво, 1995. – С. 39–335 ; іл.
    141. Войтюк Л. Поліська передвесільна гостина / Людмила Войтюк. – К., 2004. – [Цит. 2005, 22 березня]. – Доступний з: .
    142. Воропай М. Весільна обрядовість українців Воронежчини, Курщини та Білгородщини у другій половині ХХ століття / Марина Воропай // Етнічна історія народів Європи : зб. наук. пр. – К. : Унісерв, 2008. – Вип. 24 . – С. 82–87.
    143. Гайдай М. М. Народна етика у фольклорі східних і західних слов’ян. (Проблема добра і зла) / М. М. Гайдай. – К. : Наукова думка, 1972. – 199 с.
    144. Гвоздевич С. Архаїчні елементи у родильній обрядовості поліщуків (кінець ХІХ
  • Стоимость доставки:
  • 200.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины