ПОЛЬОВІ ЕТНОГРАФІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ПОЛІССЯ УКРАЇНИ (друга половина ХХ – початок ХХІ ст.) : ПОЛЕВЫЕ ЭТНОГРАФИЧЕСКИЕ ИССЛЕДОВАНИЯ ПОЛЕСЬЯ УКРАИНЫ (вторая половина ХХ - начало XXI в.)

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!



  • Название:
  • ПОЛЬОВІ ЕТНОГРАФІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ПОЛІССЯ УКРАЇНИ (друга половина ХХ – початок ХХІ ст.)
  • Альтернативное название:
  • ПОЛЕВЫЕ ЭТНОГРАФИЧЕСКИЕ ИССЛЕДОВАНИЯ ПОЛЕСЬЯ УКРАИНЫ (вторая половина ХХ - начало XXI в.)
  • Кол-во страниц:
  • 340
  • ВУЗ:
  • Львівський національний університет імені Івана Франка
  • Год защиты:
  • 2011
  • Краткое описание:
  • Міністерство освіти та науки, молоді та спорту України
    Львівський національний університет імені Івана Франка

    На правах рукопису


    Гілевич Ігор Ярославович

    УДК 39(477.41/.42)“1944/201”

    ПОЛЬОВІ ЕТНОГРАФІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ПОЛІССЯ УКРАЇНИ
    (ДРУГА ПОЛОВИНА ХХ – ПОЧАТОК ХХІ ст.)

    Спеціальність: 07.00.05 – етнологія


    Дисертація на здобуття наукового ступеня
    кандидата історичних наук



    Науковий керівник
    Глушко Михайло Степанович,
    доктор історичних наук, професор




    Львів – 2011








    ЗМІСТ
    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ………………………………...
    ВСТУП…………………………………………………………………….
    Розділ 1. ІСТОРІОГРАФІЯ ТА ДЖЕРЕЛА.
    МЕТОДОЛОГІЧНА ОСНОВА ДОСЛІДЖЕННЯ…………………..........
    1.1. Розробка теми у науковій літературі………………………..………
    1.2. Характеристика джерел…………………………………….………..
    1.3. Методологія дослідження…………………………………………...
    Розділ 2. ГЕОГРАФІЯ ПОЛЬОВОГО ЕКСПЕДИЦІЙНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ……………………………………………………………...
    2.1. Науково-пошукова робота народознавців у повоєнному
    двадцятилітті……………………………………………………………………
    2.2. Збір польових матеріалів задля реалізації наукових проектів
    у 60–80 х роках ХХ ст. …………………………………………………..…….
    2.3. Створення музеїв під відкритим небом – важливий стимул
    пожвавлення польових досліджень на теренах Полісся……………..………
    2.4. Науково-пошукова робота дослідників у радіоактивно
    забруднених районах Полісся України в постчорнобильський
    період…………………………………………………………………….……..
    2.5. Експедиційні дослідження іноземних народознавців……….…….
    2.6. Польові дослідження регіональних етнографічних та
    краєзнавчих осередків…………….……………………………….……...........
    Розділ 3. ПОЛЬОВІ ЕТНОГРАФІЧНІ ДЖЕРЕЛА – ВАЖЛИВА ОСНОВА ПОСТУПУ НАРОДОЗНАВЧОЇ НАУКИ…………..…….........
    3.1. Наукові зацікавлення матеріальною культурою………..………….
    3.1.1. Будівництво………………………………………….………..
    3.1.2. Одяг……………………………………………………………
    3.1.3. Харчування……………………………………………………
    3.1.4. Шляхи сполучення та транспорт……………………..……..
    3.2. Дослідження господарських занять, ремесел і промислів…..……
    3.2.1. Основні господарські заняття………………………………..
    3.2.2. Допоміжні господарські заняття…………………….………
    3.2.3 Ремесла і промисли………………………...…….....................
    3.3. Дослідження духовної культури поліщуків…….………………….
    3.3.1. Сімейна обрядовість……………………….…………………
    3.3.2. Календарна обрядовість………………..…………………….
    3.3.3. Оказіональні звичаї та обряди………….……………………
    3.3.4. Демонологія……………………………….……….………….
    3.3.5. Народні знання…………………………………..……………
    3.4. Громадський і сімейний побут – важлива сфера
    зацікавлень поліссєзнавців…………………………………………………….
    3.5. Результати польових досліджень як джерело для з’ясування місця Полісся у системі історико-етнографічного районування України………………………………………………………………………….
    ВИСНОВКИ……………………………………………………………...
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………….……….........
    ДОДАТКИ………………………………………………………………...









    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
    АНФРФ ІМФЕ НАН України – Архівні наукові фонди рукописів та фонозаписів Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М. Т. Рильського НАН України
    відеооп. – відеооператор
    Вол. – Волинська область
    ДНЦЗКСТК – Державний науковий центр захисту культурної спадщини від техногенних катастроф
    Жит. – Житомирська область
    ІМФЕ АН УРСР / ІМФЕ НАН України – Інститут мистецтвознавства, фольклору та етнографії імені М. Т. Рильського АН УРСР імені М. Т. Рильського АН УРСР, а з 1991 р. – Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М. Т. Рильського НАН України
    ІН НАН України – Інститут народознавства НАН України (м. Львів)
    ІСБ АН СРСР / ІС РАН – Інститут слов’янознавства і балканістики АН СРСР, з 1991 р. – Інститут слав’янознавства РАН
    кер. – керівник експедиції
    Київ. – Київська область
    МЕХП АН УРСР – Український державний музей етнографії та художнього промислу АН УРСР
    НЗ – Народознавчі Зошити
    НТЕ – Народна творчість та етнографія
    ПЭЛА – Полесский этнолингвистический атлас
    Рівн. – Рівненська область
    Сум. – Сумська обл.
    СЭ – Советская этнография
    Черн. – Чернігівська область
    фот. – фотограф
    ЦДАМЛМ України – Центральний державний архів-музей літератури і мистецтв України








    ВСТУП
    Актуальність дослідження. Подальше дослідження традиційної і сучасної культури українського народу загалом і його етнографічних груп зокрема не мислиме без докладного аналізу наукової спадщини багатьох попередніх поколінь народознавців. Ще в середині 1920 х років голова Етнографічної комісії Всеукраїнської АН академік Андрій Лобода (1871–1931) одним із способів прискорення розвитку народознавчих студій уважав “систематичні критично-бібліографічні огляди попередніх дослідів по різних галузях нашої етнографії; підсумовуючи те, що й як розроблено досі, вони цим самим позначали б були питання, що далі розробляти треба, прокидали б до них цікавість і почасти навіть накреслювали б шляхи. На підставі таких оглядів або в зв[’]язку з ними у нас поволі назбиралися б цілі програми для майбутніх дослідів, рівнобіжні програмам для збирання сировинних матеріялів” [639, с. 10]. На важливому значені таких студій наголошує й сучасна російська дослідниця Наталія Пушкарьова: “Без оцінки результатів зробленого попередниками неможливою є постановка нових тем, вибір проблем і методів їх аналізу”, “історія науки – зовсім не склад старих і непотрібних видань, а живе джерело науки сьогоднішнього дня” [742, с. 6, 9].
    Важливу групу праць з історії української етнологічної науки становлять дослідження, що присвячені саме польовим студіям традиційної культури українців та представників інших етносів, які компактно проживають чи проживали на території України. Щоправда, досі відсутня узагальнююча праця, в якій було б докладно описано та проаналізовано весь процес польових етнографічних досліджень на території України з кінця ХVІІІ – до початку ХХІ ст. Ця проблема вперше комплексно і стисло охарактеризована в одному з розділів посібника професора Михайла Глушка про методику польового етнографічного дослідження [463, с. 24–55].
    Однак у науковій літературі майже відсутні студії, присвячені польовому дослідженню того чи іншого регіону, в яких розглядались би окремі періоди чи етапи цієї діяльності, установи, що організовували науково-пошукову роботу, учасники, тематика, методика їх проведення тощо. На особливу увагу заслуговує польове етнографічне дослідження Полісся, адже, на думку багатьох науковців, правобережна частина цього регіону є частиною слов’янської прабатьківщини або ж її найближчою периферією (місцем міграції) [359, с. 11; 360, с. 65; 696; 888, с. 74; та ін.], а його автохтонне населення завдяки особливостям природно-географічного середовища та слабким контактам з оточуючим світом аж до початку ХХІ ст. зберегло численні пережитки у різних ділянках народно-побутової культури.
    Однак досі ця проблема не була об’єктом спеціального монографічного дослідження. Найповніший історіографічний огляд народознавчих студій усього історико-етнографічного регіону Полісся у межах сучасних України, Білорусії та Росії упродовж ХVІІІ – 80 х років ХХ ст. зробили Василь Бондарчик (1920–2009) та Катерина Матейко (1910–1995) у спеціальному розділі колективного дослідження “Полесье. Материальная культура” (1988 р.) [370]. Проте, незважаючи на значний зібраний фактичний матеріал, через обмежений обсяг праці та нерозробленість багатьох питань, автори цієї публікації приділили недостатньо уваги польовим дослідженням. У зв’язку з цим підготовка узагальнюючої праці про польові дослідження Полісся України чи його окремі періоди є надзвичайно актуальною.
    Зв’язок роботи з планами наукових досліджень. Дисертаційна робота виконана на кафедрі етнології історичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка в межах наукових тем кафедри “Етнічні процеси в Україні” (номер державної реєстрації 0105U004937), “Традиційна етнічна культура українців” (номер державної реєстрації 0109U004344).
    Мета роботи – зібрати та проаналізувати відомості про польові етнографічні дослідження Полісся України, проведені у другій половині ХХ – на початку ХХІ ст., на їх основі визначити спільні риси, основні тенденції, досягнення та прогалини цих студій.
    Реалізація поставленої мети вимагає вирішення ряду конкретних завдань, зокрема:
    – проаналізувати наявну історіографію про польові етнографічні студії Полісся України та джерельну основу до дослідження цього питання;
    – комплексно зібрати, опрацювати та ввести у науковий обіг новий джерельний матеріал;
    – визначити наслідки впливу різних факторів (наукових, суспільно-політичних, ідеологічних, економічних, техногенних та ін.) на польові дослідження Поліського краю упродовж другої половини ХХ – початку ХХІ ст.;
    – зібрати та систематизувати відомості про окремі експедиції, проведені на теренах Полісся України науковцями провідних і регіональних наукових осередків України, народознавцями Росії, Білорусії та Польщі;
    – визначити особливості методики проведення, географії, тематики польових досліджень, методів фіксації польового матеріалу, результати збирацької роботи і внесок конкретних народознавчих осередків та вчених на окремих етапах народознавчих студій упродовж другої половини ХХ – початку ХХІ ст.;
    – з’ясувати особливості і результати дослідження окремих ділянок традиційної і сучасної культури поліщуків;
    – визначити найважливіші прогалини у тематиці та географії збирацької роботи, накреслити шляхи їх подолання;
    – визначити місце та роль польового дослідження Полісся у розвитку української етнологічної науки упродовж досліджуваного періоду.
    Об’єктом пропонованого дослідження є польові етнографічні дослідження Полісся України, предметом – наукові установи, тематика, учасники, методика, обстежені упродовж другої половини ХХ – початку ХХІ ст. терени, результати польових досліджень, введення їх в науковий обіг та використання для вирішення важливих теоретичних питань і практичних завдань.
    Територія дослідження охоплює терени Полісся України, до якого належать північні райони сучасних Волинської, Рівненської, Житомирської, Київської, Чернігівської та Сумської областей. Його південна межа проходить по умовній лінії північніше міст Володимир-Волинський, Луцьк, Рівне, Новоград-Волинський, Житомир, Київ, а на Лівобережжі – Ніжин, по р. Сейм до кордону з Росією [475, с. 21, 30; 668, с. 38]. Оскільки у науковій літературі існують різні підходи до членування Полісся України на менші частини, то слід наголосити на тому, що у пропонованій праці будемо дотримуватися його поділу на три райони: Західне, Середнє та Східне, межами між якими є ріки Горинь та Дніпро.
    Хронологічні рамки пропонованої праці охоплюють 1944–2010 роки.
    Методологія дослідження базується на принципах історизму, об’єктивності та комплексності, системному підході до досліджуваних явищ із використанням основних методів етнологічної науки: методів польового дослідження, типологічного, порівняльно-історичного, комплексного та компонентного аналізу.
    Наукова новизна дисертаційного дослідження полягає в тому, що:
    – це одна з перших спроб в українській етнологічній науці розглянути процес етнографічного дослідження окремого історико-етнографічного регіону крізь призму збору польових етнографічних джерел;
    – у науковий обіг введено значну кількість неопублікованих архівних документів та матеріалів інтерв’ю учасників поліських експедицій, що дозволило всебічно і ґрунтовно простудіювати польові дослідження Полісся упродовж другої половини ХХ – початку ХХІ ст.;
    – запропоновано періодизацію польового дослідження Полісся України упродовж 1944–2010 років;
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ
    Польові етнографічні дослідження Полісся України у другій половині ХХ – на початку ХХІ ст. були і досі є важливим напрямом народознавчих студій не лише в українській етнологічній науці, а у слов’янознавстві загалом. На масштаби, методику, тематику, географію польової збирацької роботи упродовж цього періоду вплинули важливі суспільно-політичні (приєднання Західної України до СРСР та радянізація цих теренів; відновлення незалежності України), ідеологічні (заборона публікації окремих праць, що суперечили офіційній ідеології; “редагування” та заздалегідь задані висновки багатьох досліджень), наукові (пошук слов’янської прабатьківщини; реконструкція праслов’янської духовної культури; реалізація інших важливих загальноукраїнських наукових проектів, передусім історико-етнографічного атласу), економічні (недостатнє фінансування), техногенні (чорнобильська катастрофа) та інші чинники.
    На основі опрацювання значної кількості архівних та опублікованих матеріалів досліджуваний період можна поділити на чотири етапи: 1944–1953 роки – окремі тематичні дослідження, підготовка “Атласу матеріальної культури західних областей України”, дві комплексні експедиції львівських народознавців для збору матеріалів до монографії “Українське Полісся”, дослідження робітничого побуту; 1954 – початок 1960 х років – перші спроби підготовки загальноукраїнських колективних досліджень (двотомна монографія “Українці”); 1964 – 1980 ті роки – налагодження широкомасштабної збирацької роботи у рамках підготовки історико-етнографічного атласу, монографічних досліджень про окремі ділянки традиційної культури українців (будівництво, сільськогосподарські знаряддя праці, одяг, весільна та родильна обрядовість, ткацтво тощо) і двотомної колективної монографії про традиційну та сучасну культуру поліщуків, створення музеїв під відкритим небом, реалізації програми ПЭЛА; 1992–2010 роки – постчорнобильські експедиційні дослідження, активізація збирацької роботи численних регіональних народознавчих осередків, відновлення польових досліджень польських етнологів.
    Упродовж досліджуваного періоду спостерігалося поступове зростання зацікавлення Поліссям України – як серед українських народознавців, так і серед наших сусідів (росіян, поляків). У середовищі українських етнологів зацікавлення цим історико-етнографічним регіоном особливо посилилося наприкінці 1970 х – на початку 1980 х років, однак і тоді Поліський край відчутно поступався Українським Карпатам за кількістю експедицій та підготовлених досліджень. Лише в період незалежності України Полісся посіло перше місце за масштабами польових етнографічних досліджень.
    До початку ХХ ст., а на Західному Поліссі аж до кінця 1930 х років, пальма першості у студіювання Полісся належала польським, російським та білоруським народознавцям. У 1920 х – на початку 1930 х років у підрадянській Україні місцеві (українські) вчені почали домінувати у дослідженні Середнього та Східного Полісся, а в повоєнні десятиліття найбільший вклад у польове дослідження Полісся України зробили наукові колективи загальноукраїнських та регіональних народознавчих осередків, частково московські етнолінгвісти. Щоправда, саме робота останніх у 1970–1980 х роках була найбільш скоординованою, масштабною та продуктивною. І лише в останнє двадцятиліття українські поліссєзнавці відчутно випереджають своїх колег із сусідніх держав за масштабами збирацької роботи на теренах Полісся України. Однак за рівнем наукових праць та вагомістю теоретичних висновків це співвідношення поки що не на користь українських народознавців. Ситуація почала змінюватися лише в останні роки (праці М. Глушка, В. Конобродської, К. Кутельмаха, І. Несен, Р. Радовича, Р. Сілецького та ін.).
    З іншого боку, якщо в попередні історичні періоди Полісся досліджувала нечисленна когорта професійних вчених, які індивідуальними зусиллями збирали першоджерела про різні ділянки традиційної культури, то в повоєнний період таку місію почали виконувати вузькотематичні та комплексні (1970–1980 ті роки) етнографічні експедиції, які організовували провідні українські народознавчі центри Києва та Львова, ІСБ АН СРСР, музеї під відкритим небом тощо. Водночас різко зменшилась кількість стаціонарних досліджень, кількість і роль збирачів-аматорів, а також застосування анкет-питальників.
    У досліджуваний період постійно розширювалася географія та зростали масштаби збирацької роботи, однак різні райони Полісся цікавили народознавців неоднаково. Найбільше уваги було приділено Середньому (особливо після аварії на ЧАЕС) і Західному Поліссю, значно менше – Східному Поліссю. Тому саме поліські райони Чернігівської та Сумської областей, а не лише постраждалі від аварії на ЧАЕС, потребують першочергової уваги з боку українських етнологів під час організації нових експедицій.
    Основними способами фіксації польового етнографічного матеріалу були безпосередні спостереження та інтерв’ювання. Нині все частіше народознавці залучають нову фото-, аудіо- та відеотехніку, але через постійне недофінансування це відбувається зі значним запізненням.
    Упродовж другої половини ХХ – початку ХХІ ст. поліссєзнавці досліджували широкий спектр традиційної та сучасної культури поліщуків, однак на різних етапах окремим з них приділялась неоднакова увага. У перші повоєнні десятиліття у тематиці польових досліджень на Поліссі України домінували окремі ділянки матеріальної культури, насамперед будівництво, одяг і сільськогосподарські знаряддя праці. Зі середини 1970-х років тематика збирацької роботи стала багатограннішою, однак і надалі зберігалася диспропорція між окремими темами, повнотою і глибиною їх студіювання.
    За досліджуваний період українські і російські етнологи та частково етнолінгвісти підготували комплексні дослідження про окремі ділянки традиційної культури поліщуків (будівництво (М. Козакевич, Р. Гошко, А. Данилюк), одяг (Г. Стельмащук, Л. Пономар), скотарство (М. Гладкий), допоміжні господарські заняття (А. Дмитренко), ткацтво (О. Нестер), весільна (Г. Пашкова, І. Несен), поховальна (В. Конобродська) та календарна (С. Толстая, Н. Ковальчук) обрядовість, народна медицина (І. Ігнатенко), метеорологія (О. Васянович) тощо), які, щоправда, часто обмежуються окремими районами Полісся, найчастіше Середнім. Натомість і досі відсутні узагальнюючі праці про хліборобство, окремі допоміжні господарські заняття (мисливство, рибальство), харчування, громадський і сімейний побут, демонологію, деякі ділянки народних знань, різні види ремесел і промислів тощо.
    Більших наукових результатів у етнографічних дослідженнях досягали за умови використання не лише польових записів та музейних збірок, а й доробку представників суміжних дисциплін (фольклористів, діалектологів, археологів, мистецтвознавців та ін.). До речі, діалектологи та етнолінгвісти значно випереджають етнологів у дослідженні багатьох ділянок традиційної культури.
    Під час підготовки етнографічних праць основними методами досліджень і надалі є описовий, історично-порівняльний і структурно-типологічний. Спорадично дослідники використовували картографічний (Н. Гаврилюк, В. Конобродська, І. Несен, С. Толстая та ін.), в окремих випадках – метод історичної реконструкції (праці М. Глушка, К. Кутельмаха, Р. Радовича, Р. Сілецького та ін.), однак саме останні дають найвагоміші наукові результати.
    Поліссєзнавчі етнографічні праці другої половини 1940–1980-х років переважно публікувались на сторінках нечисленних фахових періодичних чи серійних виданнях України та Росії. З-поміж небагатьох окремих видань історичною подією були, безперечно, двотомне колективне дослідження за редакцією В. Бондарчика та Р. Кирчіва (1987–1988 рр.) та збірник “Полесский этнолингвистический сборник: материалы и исследования” (1983 р.). Водночас окремі важливі тогочасні наукові праці, підготовлені на поліському чи значно ширшому матеріалі, зокрема й “Атлас матеріальної культури західних областей України”, двотомна монографія “Українці”, “Регіональний історико-етнографічний атлас України, Білорусії та Молдавії”, дисертаційні дослідження Л. Шевченко та М. Козакевича, з різних причин не були опубліковані, а тому вони залишаються мало чи зовсім невідомими сучасній науковій громадськості.
    Після відновлення незалежності України кількість поліссєзнавчих публікацій на сторінках всеукраїнських і регіональних періодичних та серійних видань значно зросла. У світ вийшло три випуски спеціального видання “Полісся України: матеріали історико-етнографічного дослідження” (1997, 1999, 2003 рр.), і, що дуже важливо, значна кількість спеціальних монографій про окремі ділянки традиційної культури поліщуків.
    Етнографічний матеріал, який зібрали українські та іноземні народознавці упродовж другої половини ХХ – початку ХХІ ст., лише частково введений у науковий обіг, позаяк значна його частина залишилась у рукописах. Щоправда, якщо за результатами роботи співробітників народознавчих осередків та численних збирачів-аматорів у 1920 х – на початку 1930 х років на теренах підрадянської України в архівах було відкладено значну кількість етнографічних першоджерел, які нині становлять золотий фонд української етнологічної науки, то ситуація із впорядкуванням, збереженням та введенням у науковий обіг матеріалів експедицій другої половини ХХ – початку ХХІ ст., набутих на теренах Полісся України, є неоднозначною, позаяк в архівах двох провідних народознавчих осередків України зберігається лише частина польових матеріалів поліських експедицій 1940–2000 х років, інша частина – розпорошена по приватних архівах етнологів. Багато цінного та добре впорядкованого матеріалу зібрано у Поліському архіві ІС РАН, який частково у різних формах уже введений у науковий обіг, але самі рукописні матеріали є малодоступними для широкого кола українських поліссєзнавців. Матеріали постчорнобильських експедицій зберігаються у двох архівах – в архіві ІН НАН України та архіві ДНЦЗКСТК. Щоправда, останній ще й досі остаточно не впорядкований і, щонайголовніше, не зареєстрований. Значна кількість етнографічних першоджерел відклалася також в архівах Київського та Львівського скансенів, обласних краєзнавчих музеїв Луцька та Рівного, Інституту культурної антропології, кафедри етнології Львівського національного університету імені Івана Франка та інших народознавчих осередків.
    Під час багатьох поліських експедицій другої половини ХХ – початку ХХІ ст. народознавці збирали експонати для музеїв. Зокрема, упродовж наукових мандрівок 1950–1980 х років значно збагатилася музейна збірка єдиного в Україні спеціалізованого етнографічного музею – МЕХП АН УРСР. Натомість колекції історико-краєзнавчих музеїв Луцька, Рівного, Житомира, Чернігова та Сум у перші повоєнні десятиліття майже не поповнювалися етнографічними експонатами з теренів Полісся. Певне пожвавлення розпочалось лише у 1960 х роках, і ще більше – після відновлення незалежності України.
    Новим явищем в українському етнографічному музейництві другої половини ХХ ст. є скансени. Упродовж другої половини 1960 х – 1980 х років до музеїв під відкритим небом у Києві, Львові та Переяславі-Хмельницькому було перевезено цінні поліські архітектурні пам’ятки, а також інші пам’ятки матеріальної культури (одяг, знаряддя праці, меблі тощо). Щоправда, сектор “Полісся” створено лише в експозиції першого з них. Окремі пам’ятки традиційно-побутової культури поліщуків придбали також російські музеї, передусім тодішній Музей етнографії народів СРСР у Ленінграді. Під час проведення постчорнобильських експедицій збір музейних експонатів на теренах Середнього Полісся посилився. Однак виявлені тут пам’ятки культури і побуту потрібно було дезактивовувати. І досі не вирішена проблема зі створенням окремого музею Полісся.
    Результати польових досліджень етнологів та представників суміжних дисциплін дали можливість обґрунтувати місце Полісся як окремого регіону в системі історико-етнографічного районування України та його поділу на три окремі райони (Західне, Середнє та Східне), джерела якого вчені пов’язують з етнічною історією цього регіону.
    Як засвідчують результати польових досліджень Полісся України, у побуті та духовній культурі поліщуків збереглося багато реліктових явищ, дослідження яких дає можливість народознавцям пролити світло на ряд важливих етногенетичних проблем (етногенез та етнічна історія слов’янства, зокрема й українців, міжетнічні зв’язки та впливи, генезис окремих комплексів духовної і матеріальної культури тощо). Тому збирацьку роботу потрібно проводити і надалі. Щоправда, задля отримання вагомих наукових результатів вона повинна бути добре організованою та координованою, проводитися згідно із заздалегідь розробленою комплексною програми дослідження Поліського краю.









    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
    І. Джерела
    І.1. Неопубліковані джерела

    Архів Інституту народознавства НАН України
    1. Ф. Державний етнографічний музей.
    Оп. 1. Документи постійного зберігання за 1939–1940, 1944–1951 рр.
    Спр. 4. Протоколи засідань наукового семінару працівників музею за 1944–1947 рр., 127 арк.
    2. Ф. Державний етнографічний музей.
    Оп. 1. Документи постійного зберігання за 1939–1940, 1944–1951 рр.
    Спр. 7. Плани науково-дослідної роботи музею на 1945–1949 рр., 57 арк.
    3. Ф. Державний етнографічний музей.
    Оп. 1. Документи постійного зберігання за 1939–1940, 1944–1951 рр.
    Спр. 16. Накази директора музею за 1948 р. (оригінали), 91 арк.
    4. Ф. Державний етнографічний музей.
    Оп. 1. Документи постійного зберігання за 1939–1940, 1944–1951 рр.
    Спр. 17. Протоколи засідань наукового семінару музею за 1948–1950 рр., 79 арк.
    5. Ф. Державний етнографічний музей.
    Оп. 1. Документи постійного зберігання за 1939–1940, 1944–1951 рр.
    Спр. 22. Матеріали етнографічного дослідження Ровенської області (промислових артілей), 1948 р., 239 арк.
    6. Ф. Державний етнографічний музей.
    Оп. 1. Документи постійного зберігання за 1939–1940, 1944–1951 рр.
    Спр. 28. Накази директора музею за 1949 р. (оригінали), 103 арк.
    7. Ф. Державний етнографічний музей.
    Оп. 1. Документи постійного зберігання за 1939–1940, 1944–1951 рр.
    Спр. 29. Стенограма об’єднаної наради етнографів Київського відділу фольклору Академії наук УРСР та етнографів і мистецтвознавців музею, 25 листопада 1949 р., Т. І, 119 арк.
    8. Ф. Державний етнографічний музей.
    Оп. 1. Документи постійного зберігання за 1939–1940, 1944–1951 рр.
    Спр. 30. Стенограма об’єднаної наради етнографів Київського відділу фольклору Академії наук УРСР та етнографів і мистецтвознавців музею, 25 листопада 1949 р., Т. ІІ, 116 арк.
    9. Ф. Державний етнографічний музей.
    Оп. 1. Документи постійного зберігання за 1939–1940, 1944–1951 рр.
    Спр. 36. Крип’якевич І. П., Чехович С. В., Лемеха М. В., Фіголь Д. І. Етнографічний атлас матеріальної культури УРСР (матеріали по західних областях УРСР). Селище, садиба. Житлове обладнання. Домашні промисли. Транспорт, 1949 р., 193 арк.
    10. Ф. Державний етнографічний музей.
    Оп. 1. Документи постійного зберігання за 1939–1940, 1944–1951 рр.
    Спр. 37. Етнографічний атлас матеріальної культури УРСР (матеріали по західних областях УРСР), Ч. І, 1949 р., 120 арк.
    11. Ф. Державний етнографічний музей.
    Оп. 1. Документи постійного зберігання за 1939–1940, 1944–1951 рр.
    Спр. 38. Етнографічний атлас матеріальної культури УРСР (матеріали по західних областях УРСР), Ч. ІІ, 1949 р., 136 арк.
    12. Ф. Державний етнографічний музей.
    Оп. 1. Документи постійного зберігання за 1939–1940, 1944–1951 рр.
    Спр. 39. Козакевич М. З. Промислові та сільськогосподарські артілі Волинської і Ровенської обл. Звіт з відрядження 18 грудня 1948 р. – 1 січня 1949 р., 336 арк.
    13. Ф. Державний етнографічний музей.
    Оп. 1. Документи постійного зберігання за 1939–1940, 1944–1951 рр.
    Спр. 48. Козакевич М. З. Дослідження питання землеробства в західних областях УРСР, 1949 р., 28 арк.
    14. Ф. Державний етнографічний музей.
    Оп. 1. Документи постійного зберігання за 1939–1940, 1944–1951 рр.
    Спр. 50. Березовська О. М. Рибальство, 1949 р., 15 арк.
    15. Ф. 1
    Оп. 1. Науково-організаційної і управлінської документації за 1951–1981 роки
    Спр. 1. Накази директора музею за 1951–1952 рр. (оригінали), 138 арк.
    16. Ф. 1
    Оп. 1. Науково-організаційної і управлінської документації за 1951–1981 роки
    Спр. 10. План науково-дослідної роботи музею у 1952–1953 рр., 19 арк.
    17. Ф. 1
    Оп. 1. Науково-організаційної і управлінської документації за 1951–1981 роки
    Спр. 11. Звіт про науково-дослідну роботу музею за 1952 рік, 63 арк.
    18. Ф. 1
    Оп. 1. Науково-організаційної і управлінської документації за 1951–1981 роки
    Спр. 17. Звіт про роботу етнографічної експедиції у Поліссі у 1952 році, 38 арк.
    19. Ф. 1
    Оп. 1. Науково-організаційної і управлінської документації за 1951–1981 роки
    Спр. 18. Жолтовський П. М., Козакевич М. З. Матеріали з відрядження в поліські райони Волинської і Ровенської областей (Звіт, польовий журнал, ін.), 1952 р., 112 арк.
    20. Ф. 1
    Оп. 1. Науково-організаційної і управлінської документації за 1951–1981 роки
    Спр. 27. Звіт про науково-дослідну роботу музею за 1953 рік, 102 арк.
    21. Ф. 1
    Оп. 1. Науково-організаційної і управлінської документації за 1951–1981 роки
    Спр. 32. Звіт про роботу етнографічної експедиції на Поліссі у 1953 році, 114 арк.
    22. Ф. 1
    Оп. 1. Науково-організаційної і управлінської документації за 1951–1981 роки
    Спр. 41. Накази директора музею за 1954 рік (оригінали), 107 арк.
    23. Ф. 1
    Оп. 1. Науково-організаційної і управлінської документації за 1951–1981 роки
    Спр. 45. План науково-дослідної роботи музею за 1954 рік, 26 арк.
    24. Ф. 1
    Оп. 1. Науково-організаційної і управлінської документації за 1951–1981 роки
    Спр. 46. Звіт про науково-досліду роботу музею за 1954 рік, 101 арк.
    25. Ф. 1
    Оп. 1. Науково-організаційної і управлінської документації за 1951–1981 роки
    Спр. 48. Плани науково-дослідної роботи відділу [етнографії] та звіти про їх виконання у 1954 р., 28 арк.
    26. Ф. 1
    Оп. 1. Науково-організаційної і управлінської документації за 1951–1981 роки
    Спр. 49. Козакевич М. З., Фіголь Д. І. Матеріали з відрядження по етнографічному дослідженню Ровенської і Житомирської обл. у 1954 році, 73 арк.
    27. Ф. 1
    Оп. 1. Науково-організаційної і управлінської документації за 1951–1981 роки
    Спр. 60. Накази директора музею за 1955 рік (оригінали), 129 арк.
    28. Ф. 1
    Оп. 1. Науково-організаційної і управлінської документації за 1951–1981 роки
    Спр. 64. План науково-дослідної роботи музею на 1955 рік, 75 арк.
    29. Ф. 1
    Оп. 1. Науково-організаційної і управлінської документації за 1951–1981 роки
    Спр. 65. Звіт про науково-дослідну роботу музею за 1955 рік, 71 арк.
    30. Ф. 1
    Оп. 1. Науково-організаційної і управлінської документації за 1951–1981 роки
    Спр. 69. Козакевич М. Звіт з відрядження у Волинську область, 1955 р., 144 арк.
    31. Ф. 1
    Оп. 1. Науково-організаційної і управлінської документації за 1951–1981 роки
    Спр. 75. Накази директора музею за 1956 рік (оригінали), 118 арк.
    32. Ф. 1
    Оп. 1. Науково-організаційної і управлінської документації за 1951–1981 роки
    Спр. 78. План науково-дослідної роботи музею на 1956 рік, 148 арк.
    33. Ф. 1
    Оп. 1. Науково-організаційної і управлінської документації за 1951–1981 роки
    Спр. 80. Звіт про науково дослідну роботу музею за 1956 рік, 80 арк.
    34. Ф. 1
    Оп. 1. Науково-організаційної і управлінської документації за 1951–1981 роки
    Спр. 84. Козакевич М. З. Землеробство, матеріальна культура, народне мистецтво, побут (звіт з відрядження в Житомирську та Київську області), 1956 р., 130 акр.
    35. Ф. 1
    Оп. 1. Науково-організаційної і управлінської документації за 1951–1981 роки
    Спр. 94. Накази директора музею за 1957 рік (оригінали), 147 арк.
    36. Ф. 1
    Оп. 1. Науково-організаційної і управлінської документації за 1951–1981 роки
    Спр. 97. Плани науково-дослідної роботи музею на 1957 рік, 60 арк.
    37. Ф. 1
    Оп. 1. Науково-організаційної і управлінської документації за 1951–1981 роки
    Спр. 98. Звіт про науково-дослідну роботу музею за 1957 рік, 69 арк.
    38. Ф. 1
    Оп. 1. Науково-організаційної і управлінської документації за 1951–1981 роки
    Спр. 100. Плани науково-дослідної роботи відділу [етнографії] та звіти про їх виконання у 1957 році, 37 арк.
    39. Ф. 1
    Оп. 1. Науково-організаційної і управлінської документації за 1951–1981 роки
    Спр. 112. Плани науково-дослідної роботи музею на 1958 рік, 43 арк.
    40. Ф. 1
    Оп. 1. Науково-організаційної і управлінської документації за 1951–1981 роки
    Спр. 129. План науково-дослідної роботи музею за 1959 рік, 50 арк.
    41. Ф. 1
    Оп. 1. Науково-організаційної і управлінської документації за 1951–1981 роки
    Спр. 131. Звіт про науково-досвідну роботу музею за 1959 рік, 40 арк.
    42. Ф. 1
    Оп. 1. Науково-організаційної і управлінської документації за 1951–1981 роки
    Спр. 134. Протоколи засідань відділу народного мистецтва за 1959 рік, 85 арк.
    43. Ф. 1
    Оп. 1. Науково-організаційної і управлінської документації за 1951–1981 роки
    Спр. 141. Накази директора музею за 1960 рік (оригінали), 144 арк.
    44. Ф. 1
    Оп. 1. Науково-організаційної і управлінської документації за 1951–1981 роки
    Спр. 144. План науково-дослідної роботи музею на 1960 рік, 100 арк.
    45. Ф. 1
    Оп. 1. Науково-організаційної і управлінської документації за 1951–1981 роки
    Спр. 145. Звіт про науково-дослідну роботу музею за 1960 рік, 73 арк.
    46. Ф. 1
    Оп. 1. Науково-організаційної і управлінської документації за 1951–1981 роки
    Спр. 165. Накази директора музею за 1961 рік (оригінали), 135 арк.
    47. Ф. 1
    Оп. 1. Науково-організаційної і управлінської документації за 1951–1981 роки
    Спр. 168. План науково-дослідної роботи музею на 1961 рік, 57 арк.
    48. Ф. 1
    Оп. 1. Науково-організаційної і управлінської документації за 1951–1981 роки
    Спр. 170. Звіт про науково-дослідну роботу музею за 1961 рік, 97 арк.
    49. Ф. 1
    Оп. 1. Науково-організаційної і управлінської документації за 1951–1981 роки
    Спр. 174. Плани науково-дослідної роботи відділу [етнографії] та індивідуальні звіти про виконання їх у 1961 році, 42 арк.
    50. Ф. 1
    Оп. 1. Науково-організаційної і управлінської документації за 1951–1981 роки
    Спр. 185. Накази директора музею за 1962 рік (оригінали), 127 арк.
    51. Ф. 1
    Оп. 1. Науково-організаційної і управлінської документації за 1951–1981 роки
    Спр. 188. План науково-дослідної роботи музею на 1962 рік, 41 арк.
    52. Ф. 1
    Оп. 1. Науково-організаційної і управлінської документації за 1951–1981 роки
    Спр. 193. План науково-дослідної роботи відділу [етнографії] на 1962 рік, 42 арк.
    53. Ф. 1
    Оп. 1. Науково-організаційної і управлінської документації за 1951–1981 роки
    Спр. 211. План науково-дослідної роботи музею на 1963 рік, 43 арк.
    54. Ф. 1
    Оп. 1. Науково-організаційної і управлінської документації за 1951–1981 роки
    Спр. 216. План науково-дослідної роботи відділу [етнографії] та звіт про його виконання у 1963 році, 49 арк.
    55. Ф. 1
    Оп. 1. Науково-організаційної і управлінської документації за 1951–1981 роки
    Спр. 226. Накази директора музею за 1964 рік (оригінали), 124 арк.
    56. Ф. 1
    Оп. 1. Науково-організаційної і управлінської документації за 1951–1981 роки
    Спр. 229. План науково-дослідної роботи музею у 1964 році, 29 арк.
    57. Ф. 1
    Оп. 1. Науково-організаційної і управлінської документації за 1951–1981 роки
    Спр. 236. План науково-дослідної роботи відділу [етнографії] та звіт про його виконання у 1964 році, 36 арк.
    58. Ф. 1
    Оп. 1. Науково-організаційної і управлінської документації за 1951–1981 роки
    Спр. 244. Накази директора музею за 1965 рік (оригінали), 126 арк.
    59. Ф. 1
    Оп. 1. Науково-організаційної і управлінської документації за 1951–1981 роки
    Спр. 247. План науково-дослідної роботи музею на 1965 рік, 43 арк.
    60. Ф. 1
    Оп. 1. Науково-організаційної і управлінської документації за 1951–1981 роки
    Спр. 248. Звіт про науково-дослідну роботу музею у 1965 році, 24 арк.
    61. Ф. 1
    Оп. 1. Науково-організаційної і управлінської документації за 1951–1981 роки
    Спр. 251. План науково-дослідної роботи відділу [етнографії] за 1965 рік, 27 арк.
    62. Ф. 1
    Оп. 1. Науково-організаційної і управлінської документації за 1951–1981 роки
    Спр. 252. Звіт про науково-дослідну роботу відділу [етнографії] у 1965 році, 39 арк.
    63. Ф. 1
    Оп. 1. Науково-організаційної і управлінської документації за 1951–1981 роки
    Спр. 263. План науково-дослідної роботи музею на 1966 рік, 34 арк.
    64. Ф. 1
    Оп. 1. Науково-організаційної і управлінської документації за 1951–1981 роки
    Спр. 264. Звіт про науково-дослідну роботу музею за 1966 рік, 65 арк.
    65. Ф. 1
    Оп. 1. Науково-організаційної і управлінської документації за 1951–1981 роки
    Спр. 267. Звіт про науково-дослідну роботу відділу [етнографії] за 1966 рік, 35 арк.
    66. Ф. 1
    Оп. 1. Науково-організаційної і управлінської документації за 1951–1981 роки
    Спр. 277. Накази директора музею за 1967 рік (оригінали), 152 арк.
    67. Ф. 1
    Оп. 1. Науково-організаційної і управлінської документації за 1951–1981 роки
    Спр. 280. План науково-дослідної роботи музею на 1967 рік, 37 арк.
    68. Ф. 1
    Оп. 1. Науково-організаційної і управлінської документації за 1951–1981 роки
    Спр. 284. Звіт про науково-дослідну роботу відділу [етнографії] за 1967 рік, 32 арк.
    69. Ф. 1
    Оп. 1. Науково-організаційної і управлінської документації за 1951–1981 роки
    Спр. 291. Накази директора музею за 1968 рік (оригінали), 160 арк.
    70. Ф. 1
    Оп. 1. Науково-організаційної і управлінської документації за 1951–1981 роки
    Спр. 295. План науково-дослідної роботи музею у 1968 році, 12 арк.
    71. Ф. 1
    Оп. 1. Науково-організаційної і управлінської документації за 1951–1981 роки
    Спр. 298. План роботи відділу [етнографії] та звіт про його виконання у 1968 році, 29 арк.
    72. Ф. 1
    Оп. 1. Науково-організаційної і управлінської документації за 1951–1981 роки
    Спр. 307. Накази директора музею за 1969 рік (оригінали), 157 арк.
    73. Ф. 1
    Оп. 1. Науково-організаційної і управлінської документації за 1951–1981 роки
    Спр. 309. План науково-дослідної роботи музею на 1969 рік, 16 арк.
    74. Ф. 1
    Оп. 1. Науково-організаційної і управлінської документації за 1951–1981 роки
    Спр. 312. Звіт про науково-дослідну роботу відділу [етнографії] за 1969 рік, 32 арк.
    75. Ф. 1
    Оп. 1. Науково-організаційної і управлінської документації за 1951–1981 роки
    Спр. 314. План роботи відділу [мистецтвознавства] та звіт про його виконання у 1969 році, 25 арк.
    76. Ф. 1
    Оп. 1. Науково-організаційної і управлінської документації за 1951–1981 роки
    Спр. 317. Звіт про роботу відділу народного будівництва за період з 1 січня по 19 листопада 1969 року, 7 арк.
    77. Ф. 1
    Оп. 1. Науково-організаційної і управлінської документації за 1951–1981 роки
    Спр. 321. Накази директора музею за 1970 рік (оригінали), 148 арк.
    78. Ф. 1
    Оп. 1. Науково-організаційної і управлінської документації за 1951–1981 роки
    Спр. 324. План науково-дослідної роботи музею на 1970 рік, 9 арк.
    79. Ф. 1
    Оп. 1. Науково-організаційної і управлінської документації за 1951–1981 роки
    Спр. 326. План науково-дослідної роботи відділу [етнографії] та звіт про його виконання у 1970 році, 50 арк.
    80. Ф. 1
    Оп. 1. Науково-організаційної і управлінської документації за 1951–1981 роки
    Спр. 328. План роботи відділу [мистецтвознавства] та звіт про його виконання у 1970 році, 19 арк.
    81. Ф. 1
    Оп. 1. Науково-організаційної і управлінської документації за 1951–1981 роки
    Спр. 331. Звіт [відділу народного будівництва] про роботу за 1970 рік, 16 арк.
    82. Ф. 1
    Оп. 1. Науково-організаційної і управлінської документації за 1951–1981 роки
    Спр. 339. Звіт про науково-дослідну роботу музею за 1971 рік, 39 арк.
    83. Ф. 1
    Оп. 1. Науково-організаційної і управлінської документації за 1951–1981 роки
    Спр. 353. Робочі плани науково-дослідної роботи музею на 1972 р., 11 арк.
    84. Ф. 1
    Оп. 1. Науково-організаційної і управлінської документації за 1951–1981 роки
    Спр. 357. Протокол наради редколегії і авторського колективу регіонального історико-етнографічного атласу України, Білорусії і Молдавії, 23–24 березня 1972 р., 9 арк.
    85. Ф. 1
    Оп. 1. Науково-організаційної і управлінської документації за 1951–1981 роки
    Спр. 358. Довідка про роботу Музею народної архітектури і побуту за 1971–1972 рр., 3 арк.
    86. Ф. 1
    Оп. 1. Науково-організаційної і управлінської документації за 1951–1981 роки
    Спр. 386. Робочі плани науково-дослідної роботи музею за 1973 р., 10 арк.
    87. Ф. 1
    Оп. 1. Науково-організаційної і управлінської документації за 1951–1981 роки
    Спр. 392. Плани експедиційних досліджень, 1970–1973 рр., 3 арк.
    88. Ф. 1
    Оп. 1. Науково-організаційної і управлінської документації за 1951–1981 роки
    Спр. 414. Накази № 1–93 директора музею з основної діяльності та особового складу за 1974 р., 107 арк.
    89. Ф. 1
    Оп. 1. Науково-організаційної і управлінської документації за 1951–1981 роки
    Спр. 417. Робочі плани науково-дослідної роботи музею за 1974 р., 9 арк.
    90. Ф. 1
    Оп. 1. Науково-організаційної і управлінської документації за 1951–1981 роки
    Спр. 425. Звіт [відділу етнографії] та індивідуальні плани-звіти про науково-дослідну роботу за 1974 р., 35 арк.
    91. Ф. 1
    Оп. 1. Науково-організаційної і управлінської документації за 1951–1981 роки
    Спр. 442. Накази № 1–114 директора музею з основної діяльності та особового складу за 1975 р., 133 арк.
    92. Ф. 1
    Оп. 1. Науково-організаційної і управлінської документації за 1951–1981 роки
    Спр. 446. Річний звіт про науково-дослідну роботу музею за 1975 р., 36 арк.
    93. Ф. 1
    Оп. 1. Науково-організаційної і управлінської документації за 1951–1981 роки
    Спр. 454. Звіт про науково-дослідну роботу [відділу етнографії] за 1975 р., 13 арк.
    94. Ф. 1
    Оп. 1. Науково-організаційної і управлінської документації за 1951–1981 роки
    Спр. 456. Звіт про науково-дослідну роботу відділу [мистецтвознавства] за 1975 р., 7 арк.
    95. Ф. 1
    Оп. 1. Науково-організаційної і управлінської документації за 1951–1981 роки
    Спр. 468 а. Накази № 1–111 директора музею з основної діяльності та особового складу за 1976 р., 125 арк.
    96. Ф. 1
    Оп. 1. Науково-організаційної і управлінської документації за 1951–1981 роки
    Спр. 472. Річний звіт про науково-дослідну роботу музею за 1976 р., 31 арк.
    97. Ф. 1
    Оп. 1. Науково-організаційної і управлінської документації за 1951–1981 роки
    Спр. 500. Накази № 1–133 директора музею з основної діяльності та особового складу за 1977 р., 151 арк.
    98. Ф. 1
    Оп. 1. Науково-організаційної і управлінської документації за 1951–1981 роки
    Спр. 510. Звіт про науково-дослідну роботу відділу [етнографії] за 1977 р., 9 арк.
    99. Ф. 1
    Оп. 1. Науково-організаційної і управлінської документації за 1951–1981 роки
    Спр. 530. Накази № 1–114 директора музею з основної діяльності та особового складу за 1978 р., 131 арк.
    100. Ф. 1
    Оп. 1. Науково-організаційної і управлінської документації за 1951–1981 роки
    Спр. 534. Річний звіт про науково-дослідну роботу музею за 1978 р., 28 арк.
    101. Ф. 1
    Оп. 1. Науково-організаційної і управлінської документації за 1951–1981 роки
    Спр. 541. Звіт про науково-дослідну роботу відділу за 1978 р., 8 арк.
    102. Ф. 1
    Оп. 1. Науково-організаційної і управлінської документації за 1951–1981 роки
    Спр. 559. Накази № 1–123 директора музею з основної діяльності та особового складу за 1979 р., 136 арк.
    103. Ф. 1
    Оп. 1. Науково-організаційної і управлінської документації за 1951–1981 роки
    Спр. 563. Річний звіт про науково-дослідну роботу музею за 1979 р., 29 арк.
    104. Ф. 1
    Оп. 1. Науково-організаційної і управлінської документації за 1951–1981 роки
    Спр. 569. Індивідуальні плани-звіти співробітників відділу [етнографії], 1979 р., 27 арк.
    105. Ф. 1
    Оп. 1. Науково-організаційної і управлінської документації за 1951–1981 роки
    Спр. 576. Звіт про науково-дослідну роботу відділу [народних художніх промислів] за 1979 р., 8 арк.
    106. Ф. 1
    Оп. 1. Науково-організаційної і управлінської документації за 1951–1981 роки
    Спр. 591. Накази № 1–93 директора музею з основної діяльності за 1980 р., 113 арк.
    107. Ф. 1
    Оп. 1. Науково-організаційної і управлінської документації за 1951–1981 роки
    Спр. 594. Робочі плани науково-дослідної роботи музею на 1980 р., 18 арк.
    108. Ф. 1
    Оп. 1. Науково-організаційної і управлінської документації за 1951–1981 роки
    Спр. 596. Річний звіт про науково-дослідну роботу музею за 1980 р., 36 арк.
    109. Ф. 1
    Оп. 1. Науково-організаційної і управлінської документації за 1951–1981 роки
    Спр. 609. Звіт про науково-дослідну роботу відділу [етнографії] за 1980 р., 9 арк.
    110. Ф. 1
    Оп. 1. Науково-організаційної і управлінської документації за 1951–1981 роки
    Спр. 611. Звіт про роботу відділу етнографії та сектора радянських традицій, звичаїв та обрядів за 1975–1980 рр., 14 арк.
    111. Ф. 1
    Оп. 1. Науково-організаційної і управлінської документації за 1951–1981 роки
    Спр. 637. Накази № 1–110 директора музею з основної діяльності за 1981 р., 125 арк.
    112. Ф. 1
    Оп. 1. Науково-організаційної і управлінської документації за 1951–1981 роки
    Спр. 651. Звіт про науково-дослідну роботу [відділу етнографії] за 1981 р., 9 арк.
    113. Ф. 1
    Оп. 1. Науково-організаційної і управлінської документації за 1951–1981 роки
    Спр. 653. Звіт про науково-дослідну роботу відділу [карпатознавства] за 1981 р., 4 арк.
    114. Ф. 1
    Оп. 2. Науково-дослідна документація за 1951–2000 роки
    Спр. 20. Козакевич М. З. Матеріали етнографічної експедиції у Полісся. Польові журнали (ч. 1, 2), 1953 р., 167 с.
    115. Ф. 1
    Оп. 2. Науково-дослідна документація за 1951–2000 роки
    Спр. 21. Фіголь Д. Матеріали етнографічної експедиції у Полісся. Польові журнали (ч. 1, 2, 3), 1953 р., 261 с.
    116. Ф. 1
    Оп. 2. Науково-дослідна документація за 1951–2000 роки
    Спр. 22. Суха Л. М. Бондарство, ткацтво, збирацтво, плетення з лози (польові журнали експедиції у Полісся), 1953 р., 71 арк.
    117. Ф. 1
    Оп. 2. Науково-дослідна документація за 1951–2000 роки
    Спр. 23. Матейко К. І. Народний одяг українського Полісся (щоденники експедиції у Полісся), 1953 р., 63 арк.
    118. Ф. 1
    Оп. 2. Науково-дослідна документація за 1951–2000 роки
    Спр. 75. Козакевич М. З. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук на тему: “Селянське житло на українському Поліссі в 2-й пол. ХІХ і 1-й пол. ХХ ст. та шляхи дальшого його розвитку”, 1959 р., 233 арк.
    119. Ф. 1
    Оп. 2. Науково-дослідна документація за 1951–2000 роки
    Спр. 91. Козакевич М. З. Таблиці схематичних планів типів житла та обладнання його на Поліссі, 1960 р., 103 арк.
    120. Ф. 1
    Оп. 2. Науково-дослідна документація за 1951–2000 роки
    Спр. 94. Козакевич М. З. Монографія “Селянське житло на українському Поліссі у ІІ ій пол. ХІХ і І ій пол. ХХ ст.”, 1961 р., 264 арк.
    121. Ф. 1
    Оп. 2. Науково-дослідна документація за 1951–2000 роки
    Спр. 105. Суха Л. М. Одяг Полісся (альбом фотографій, зарисовок), 1961 р., 29 арк.
    122. Ф. 1
    Оп. 2. Науково-дослідна документація за 1951–2000 роки
    Спр. 153. Альбом фотографій з експедиції в північні райони Волинської області по збиранню матеріалів народного будівництва. Автори: Ю. Г. Гошко, П. М. Жолтовський, 1965 р., 31 арк.
    123. Ф. 1
    Оп. 2. Науково-дослідна документація за 1951–2000 роки
    Спр. 251. Нестер О. Т. Народне ткацтво та килимарство на Поліссі. Польові матеріали зібрані за період 1974–1979 рр., 4 зошити, 16 + 15 + 28 + 10 арк.
    124. Ф. 1
    Оп. 2. Науково-дослідна документація за 1951–2000 роки
    Спр. 341 Матеріали науково-комплексної експедиції у Ровенську та Волинську обл. з 13.VІІ по 2.VІІІ.87 р., 60 арк.
    125. Ф. 1
    Оп. 2. Науково-дослідна документація за 1951–2000 роки
    Спр. 361 а. Експедиція відділу народних художніх промислів по темі “Народні художні промисли Східного Полісся”. Керівник Станкевич М. С. Польові матеріали Станкевич М. С., Никорак О. І., Савчук Г. В., Боньковської С. М., Гвоздевич С. М., 86 арк.
    126. Ф. 1
    Оп. 3. Документи особового складу
    Спр. 50. Особові справи працівників музею, які звільнені з роботи у 1964 році, 170 арк.
    127. Ф. 1
    Оп. 3. Документи особового складу
    Спр. 75. Особові справи працівників музею, які звільнені з роботи у 1970 році, 307 арк.

    Архів Львівського національного університету імені Івана Франка
    128. Ф. 1
    Оп. 1. Особові справи
    Спр. 5101. Особова справа Пастущина Василя Юрійовича, 1954–1958 рр., 134 арк.
    129. Ф. 119
    Оп. 7
    Спр. 362 Е. Етнографічні матеріали до теми “Польові етнографічні дослідження Полісся України (друга половина ХХ – початок ХХІ ст.)”. Зафіксовані аспірантом Гілевичем Ігорем Ярославовичем у 2007–2009 роках, 2010 р., 162 арк.

    Архів Музею народної архітектури та побуту у Львові
    130. Зв. 32. Данилюк А. Звіт про роботу експедиції в Волинську область, серпень 1977, Ч. 1, 24 арк.
    131. Зв. 35. Данилюк А. Звіт про роботу експедиції в Ровенській обл., 27 травня – 3 червня 1971 р., 9 арк.
    132. Зв. 36. Бульчак Ю. М., Красовський І. Д. Звіт про роботу, проведену під час колективного відрядження в Ровенську та Волинську області (Полісся, Волинь), 22–25 березня 1981 р., 3 арк.
    133. Зв. 37. Мараховська. Отчет по экспедиции (интерьер жилища) в Полесье в 1978 г., 6 арк.
    134. Зв. 38. Красовський І. Д. Звіт про роботу наукової експедиції у волинську частину Ровенської області, 27 липня – 1 серпня 1974 р., 9 арк.
    135. Зв. 52. Данилюк А. Г. Звіт про роботу експедиції на Полісся (Ровенська обл.), 18–25 червня 1984 р., 11 + 8 + 4 арк.
    136. Зв. 66. Данилюк А. Г. Звіт про роботу експедиції у Волинському Поліссі, 19–30 липня 1982 р., 9 + 9 арк.
    137. Зв. 67. Звіт про роботу експедиції в Ровенську область, 11–21 серпня 1976 р., 25 арк.
    138. Зв. 68. Данилюк А. Г. Звіт про роботу наукової експедиції (Волинська обл., зона “Полісся”), 20.05–29.05.1985 р., 14 + 19 + 36 арк.
    139. Зв. 77. Данилюк А. Г. Звіт про роботу експедиції на Полісся (Ровенська область), 11–18 травня 1987 р., 13 + 44 + 25 арк.

    Архів Національного музею народної архітектури та побуту України
    140. Ф. 1
    Оп. 1
    Спр. 14. Верговський С. Щоденник експедиції по Волинській обл., 10–23.VІ.1970 р., 2 зош., 19 арк.

    Архівні наукові фонди рукописів та фонозаписів Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М. Т. Рильського НАН України
    141. Ф. 14–2. Наукові роботи співробітників ІМФЕ імені М. Т. Рильського НАН України. 1944–2008 рр.
    Спр. 22. Пастущин В. Ю. Дрочево Берестейського району на Поліссі (монографія), 1945 р., 102 арк. + 2 карти + 18 фото.
    142. Ф. 14–2. Наукові роботи співробітників ІМФЕ імені М. Т. Рильського НАН України. 1944–2008 рр.
    Спр. 186. Куницький О. С. Інформація про роботу республіканської наради з питань радянської етнографії, яка відбулася за постановою Президії АН УРСР 23–26 лютого 1954 р. в м. Львові, 8 арк.
    14
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины