ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ КЛЮЧОВИХ ПОНЯТЬ І КАТЕГОРІЙ ОСНОВ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ : СРАВНИТЕЛЬНЫЙ АНАЛИЗ ключевых понятий и КАТЕГОРИИ ОСНОВ НАЦИОНАЛЬНОЙ БЕЗОПАСНОСТИ УКРАИНЫ

Краткое описание

РАДА НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ І ОБОРОНИ УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ ПРОБЛЕМ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ

На правах рукопису

Шипілова Лариса Миколаївна

УДК 351.74 (477)

ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ КЛЮЧОВИХ ПОНЯТЬ І
КАТЕГОРІЙ ОСНОВ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

Спеціальність 21.01.01
Основи національної безпеки держави (політичні науки)”
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
політичних наук

Науковий керівник: доктор технічних наук,
старший науковий співробітник
Качинський Анатолій Броніславович

Київ-2007

ЗМІСТ

ВСТУП

.........................

3

РОЗДІЛ 1

СПІВВІДНОШЕННЯ КЛЮЧОВИХ ПОНЯТЬ І КАТЕГОРІЙ ОСНОВ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ..........................................................................

11

1.1.

Методологічні підходи до визначення понять і категорій основ національної безпеки .........................................................

13

1.2.

Поняття безпека” як ключовий термін осмислення національної безпеки..........................................................................

21

1.2.1.

Національна безпека як комплексна система забезпечення функціонування держави..............................................................

36

1.2.2.

Національні інтереси як основний компонент системи національної безпеки.....................................................................

44

1.2.3.

Співвідношення понять безпека”, загроза”, ризик”....................

53

Висновки........................................................................................

64

РОЗДІЛ 2

МЕХАНІЗМИ ФОРМУВАННЯ ПОНЯТЬ І КАТЕГОРІЙ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ.................................

69

2.1.

Формалізація системи понять і категорій основ національної безпеки............................................................................................

70

2.1.1.

Математичне забезпечення оцінки кількісних характеристик загроз національній безпеці України...................................

71

2.1.2.

Лінгвістичне забезпечення оцінки загроз національній безпеці України.................................................................

91

2.2.

Семантичний аналіз, синтез і формалізація ключових термінів основ національної безпеки ...........................................................

98

2.3.

Структури взаємозв’язків між поняттями та категоріями основ національної безпеки.......................................................................

127

2.4.

Система показників оцінки політичної ситуації в Україні у контексті національної безпеки......................................................

137

Висновки......................................

143

ВИСНОВКИ........................................................................................................

144

Список використаних джерел...............................................

148

Додаток А

Послідовність процедур обґрунтування понятійно--категоріального апарату основ національної безпеки України.............................................................................................

161

Додаток Б

Джерела та визначення аналізованих термінів...........................

168

ВСТУП

Актуальність теми. В Україні триває процес усвідомлення та формування загального уявлення про національну безпеку і потребу в ній як атрибуті зрілої політичної нації та сучасної європейської держави. Однією з вимог до здійснення ефективної політики безпеки є постійний її моніторинг, що супроводжується політичними кроками та прийняттям ефективних рішень.
Державна політика євроатлантичної інтеграції України здійснюється на засадах пріоритетності, ефективності та публічності. Реалізація Україною базових принципів державної незалежності, суверенітету та територіальної цілісності ґрунтується на розумінні взаємозв’язку між ключовими поняттями та категоріями основ національної безпеки України і вимагає їх приведення у відповідність з європейським нормативно-правовим та експертно-аналітичним забезпеченням.
Організація державної політики євроатлантичної інтеграції вимагає поглибленого міждисциплінарного аналізу, уточнення та визначення ключових понять і категорій основ національної безпеки України. Наявний понятійний апарат характеризується фрагментарністю. В деяких випадках він містить суперечності. У ньому відсутні загальновизнані та офіційно вживані наукові категорії, які характеризують його як цілісну систему, тобто розкривають доцільність і головні здобутки основ національної безпеки, що як дисципліна, перебуває на межі гуманітарних, суспільних і точних наук.
Дослідження національної безпеки України свідчить про те, що забезпечення безпеки особи, суспільства і держави є досить складною науковою проблемою, що потребує поглибленого вивчення її в комплексі, як певної динамічної системи. Функціонування цієї системи зазнає впливу низки внутрішніх і зовнішніх загроз, що впливають на її окремі елементи і на систему загалом.
Засадничі принципи та пріоритетні цілі держави у сфері національної безпеки України визначаються законодавчими та іншими нормативно-правовими актами. Конституція України, Закон України Про основи національної безпеки України”, та інші основоположні документи формулюють довгострокові цілі та пріоритети розвитку держави. Визначення Україною курсу на інтеграцію у євроатлантичні структури потребує подальшого встановлення нових суспільних відносин, які відповідають нормам демократичної правової держави і, як наслідок, коригування правових документів держави щодо забезпечення національної безпеки.
Актуальними є проблеми теоретико-методологічного характеру, невирішеність яких негативно впливає на формування правового поля держави. Серед науковців тривають дискусії щодо методологічного обґрунтування понятійно-категоріального апарату, визначення його сутності, змісту, структури. Характер зазначених дискусій свідчить про потребу об’єктивного обґрунтування процесів операціоналізації понять і категорій національної безпеки України. Недостатня наукова обґрунтованість, досить широка інтерпретація понять і категорій визначають необхідність синтезування теоретичних положень щодо формування понятійно-категоріального апарату основ національної безпеки України, який віддзеркалює специфіку явищ і процесів в сфері національної безпеки.
Понятійно-категоріальний апарат основ національної безпеки України потребує визначення загальновизнаних і офіційно прийнятих наукових категорій, що здатні обґрунтувати його властивості як цілісної системи, як складного механізму функціонування держави. Основною для формування системи забезпечення безпеки є категорія національні інтереси”. Розробка концептуальних положень національної безпеки у контексті національних інтересів та національних пріоритетів України є життєво важливим завданням, без вирішення якого здійснення внутрішньої та зовнішньої політики є принципово неможливим.
Впровадження стратегії забезпечення національної безпеки України в сучасних умовах один із найактуальніших напрямів теорії і практики національної безпеки, що розробляється на засадах відповідних наукових досліджень, важливою складовою яких мають стати результати аналізу вітчизняного та зарубіжного понятійно-категоріального апарату, досвіду їх формування. Саме такий підхід дозволить сформувати загальновизнану систему понять і категорій основ національної безпеки, з урахуванням вимог до чинного законодавства України, і забезпечить глибше розуміння проблеми загалом та пошук її практичного розв’язання, що визначає актуальність теми наукового дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження проводилося відповідно до плану фундаментальних та прикладних досліджень Інституту проблем національної безпеки при РНБО України на 2004-2006 роки.
Роботу виконано в рамках планових наукових проектів: Системний аналіз цілісної моделі цінності-інтереси-цілі” у контексті Стратегії національної безпеки України”; Створення системи оцінки зовнішніх та внутрішніх загроз національній безпеці, сприяння законотворчій діяльності у сфері євроатлантичної інтеграції”.
Мета дослідження: формалізація ключових понять і категорій основ національної безпеки України.
Із зазначеною метою пов’язана реалізація наступних завдань:
дослідження сутності висхідної категорії безпека” й тісно пов’язаних з нею понять, перелік яких обумовлений внутрішніми та зовнішніми (інтеграційними) практичними потребами;
логічне та логіко-семантичне впорядкування ключових понять і категорій основ національної безпеки України;
встановлення структурно-функціональних співвідношень зазначених понять і категорій;
визначення семантичних і лінгвістичних зв’язків між ключовими термінами для визначення їх змісту.
Об'єктом дослідження є ключові поняття і категорії основ національної безпеки України як складові системи національної безпеки.
Предметом дослідження є порівняльний аналіз понять і категорій основ національної безпеки, їх вплив на формування понятійно-категоріального апарату основ національної безпеки України.
Основна мета і завдання визначили методи дослідження: системний, порівняльного аналізу, статистичної класифікації, історичний, експертного оцінювання, формалізації. Системний підхід у дослідженні національної безпеки виступає як головний принцип і метод дослідження, який дає змогу розглядати всі сфери національної безпеки України з урахуванням впливу на них різних об’єктів і суб’єктів безпеки. Розуміння сутності, бачення структурних і функціональних компонентів загальної системи забезпечення національної безпеки, сприяє методологічній обґрунтованості завдань забезпечення національної безпеки. При дослідженні ключових понять і категорій використовуються методи синтезу і формалізації для виділення загальних понять як елементів системи забезпечення національної безпеки України.
Обґрунтування понятійно-категоріального апарату основ національної безпеки базується на сукупності методологічних принципів аналізу та конструювання об’єктів системи в умовах орієнтації зовнішньої і внутрішньої політики України на європейську та євроатлантичну інтеграцію.
Наукова новизна отриманих результатів. У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що виявляється у порівняльному аналізі ключових понять і категорій основ національної безпеки України та виробленні рекомендацій до концептуально-методологічної бази для обґрунтування конкретних аспектів державної політики національної безпеки, що полягає у наступному:
на основі узагальнення та систематизації методологічних підходів щодо обґрунтування понятійно-категоріального апарату основ національної безпеки з’ясована сутність категорії безпека”;
проведено логічне та логіко-семантичне впорядкування ключових понять основ національної безпеки України з урахуванням практичних напрямів їх застосування;
на основі порівняльного аналізу вітчизняного і зарубіжного понятійно-категоріального апарату встановлені структурно-функціональні співвідношення між поняттями і категоріями національної безпеки України;
на основі визначення семантичних і лінгвістичних зв’язків між ключовими термінами основ національної безпеки України проведено формалізацію ключових понять і категорій і із застосуванням методу системного аналізу розроблено підхід щодо визначення рівня забезпечення національної безпеки з урахуванням впливу внутрішніх і зовнішніх загроз в усіх сферах національної безпеки України.
Результати проведеного дослідження можуть застосовуватися для опрацювання рішень, спрямованих на обґрунтування напрямів і шляхів розвитку держави та бути частиною інструментальної бази в процесі створення теоретичного підґрунтя у дослідженні проблем національної безпеки України.
Теоретичне та практичне значення отриманих результатів. Теоретичне значення отриманих результатів полягає у сприянні розвитку концептуально-методологічної бази для розробки документів у державних установах відповідного спрямування, а також, підготовки навчального курсу з основ національної безпеки.
Практичне значення одержаних результатів полягає в підвищенні ефективності застосування понять і категорій основ національної безпеки України в сучасних умовах адаптації чинного законодавства до міжнародних норм.
Результати дисертаційного дослідження було використано в аналітичній роботі Інституту проблем національної безпеки; при проведенні експертизи проектів законодавчих актів, які були передані на розгляд у Верховної Ради України та при підготовці висновків на проекти законів України; в якості навчально-методологічних матеріалів при проведенні занять з гуманітарної підготовки особового складу згідно з планом наукової діяльності Військ Протиповітряної оборони Збройних Сил України, Національного науково-дослідного центру оборонних технологій і воєнної безпеки України, Центрального науково-дослідного інституту Збройних Сил України.
Розроблені практичні рекомендації щодо застосування понять і категорій при обґрунтуванні, формуванні та реалізації засад державної політики у сфері національної безпеки України пропонується використовувати в аналітичній роботі.
Особистий внесок здобувача. В роботах, що написані у співавторстві, особистий внесок здобувача полягає в наступному: виявлено аналогії у використанні понять, що застосовуються у безпекових дослідженнях зарубіжними та вітчизняними науковцями у галузі суспільних наук і основ національної безпеки, встановлено їх сутність та зміст. Запропоновано побудову і логічну організацію дослідження понять і категорій основ національної безпеки України. На основі аналізу політичної ситуації запропонований підхід до визначення рівня забезпечення національної безпеки України з урахування впливу зовнішніх та внутрішніх загроз в усіх сферах національної безпеки.
Апробація результатів дисертації. За обраним науковим напрямом дослідження дисертант брав участь у 4 наукових конференціях та у засіданні круглого столу”: Зокрема, в обговоренні питань щодо оцінки національних інтересів держави в контексті реформи системи безпеки на конференції за темою: Експертний контроль у контексті реформи сфери безпеки” (2003 р., м. Київ); в обговоренні питань щодо оцінки національних інтересів держави під час оборонного планування за участю представників НАТО (2003 р. м. Київ); у засіданні круглого столу” за темою: Європейська та євроатлантична інтеграція України: проблеми військово-технічної кооперації” (2004 р., м. Київ), здобувач брав участь в обговоренні питань щодо оцінки міжнародно-правових та інституційних механізмів військово-технічної кооперації України з країнами НАТО та ЄС; в обговоренні питань щодо оцінки ризиків і загроз національній безпеці України в контексті європейської та євроатлантичної інтеграції на міжнародній науково-практичній конференції за темою: Оцінка ризиків та загроз національній безпеці в контексті європейської і євроатлантичної інтеграції України” (2006 р. м. Київ); в обговоренні питань щодо методологічних аспектів реалізації політики національної безпеки на міжнародній науково-практичній конференції за темою: Актуальні проблеми імплементації політики національної безпеки України”.
Публікації: результати дисертаційної роботи опубліковані в монографії та 9 статтях, що друкувалися у фахових виданнях ВАК. Загальний обсяг публікацій 12 умовних авторських аркушів.

Структура дисертації. Дисертація складається із вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Усього в дисертації 178 сторінок, у тому числі: таблиць 2 на 2 сторінках, рисунків 2 на 2 сторінках, список використаних джерел на 12 сторінках, включає 150 найменувань і додатків 2 на 17 сторінках.

Список литературы

ВИСНОВКИ.

У ході дослідження було вирішено наукове завдання, що полягало у порівняльному аналізі ключових понять і категорій основ національної безпеки України та вироблено рекомендації до концептуально-методологічної бази для обґрунтування конкретних аспектів державної політики національної безпеки.
У здійсненому синтезі понять і категорій основ національної безпеки України пріоритетне місце було відведено порівняльному, логічному, логіко-семантичному аналізу та формалізації, що сприяло методологічному обґрунтованою досліджень основ національної безпеки і дало змогу дійти таких висновків:
1. Відповідно до обраних методологічних підходів щодо визначення ключових понять і категорій основ національної безпеки, під національною безпекою слід розуміти необхідний і динамічний стан відносної неуразливості держави, який визначає характер взаємодії з зовнішнім середовищем і забезпечується переважно спільними зусиллями зовнішньополітичних, силових і координаційних державних органів у спосіб використання різних засобів в умовах явного чи прихованого, прямого чи опосередкованого негативного впливу внутрішніх чинників на прийняття рішень у сфері забезпечення життєдіяльності і розвитку держави, а також системи забезпечення її безпеки.
Наявні розбіжності свідчать про різні підходи до цієї проблеми, які пояснюються в основному суб’єктивним фактором, тобто точкою зору конкретного автора, а не методологічними особливостями, що притаманні тій чи іншій галузі науки.
2. Логіко-семантичне впорядкування ключових понять і категорій, із врахуванням практичних напрямів їх визначення, дозволило розглянути процес забезпечення безпеки як явище, що спрямоване на захист і кожної окремої особи, пов'язане з інтересами життєдіяльності великих соціальних спільнот, спрямоване на підтримку державної влади. Отже, суть безпеки полягає у тому, що її потрібно розглядати як соціальну систему, усі складові якої взаємопов’язані. Для кожного суспільства існують параметри, в межах яких забезпечується належний рівень безпеки, достатній для підтримання стабільності та розвитку.
3. Встановлення структурно-функціональних відношень та зв’язків між поняттями та категоріями дозволило з'ясувати особливості та межі можливого правового регулювання діяльності суб'єктів і об'єктів безпеки. Ці особливості визначаються наявними правовими нормами, які є основним принципом сталого розвитку суспільства.
Відсутність суспільної злагоди в питаннях суспільно-політичних та соціально-економічних трансформацій українського суспільства може бути класифікована як загроза національній безпеці України. Внаслідок досить нетривалого існування демократії в Україні, а також іноді жорсткого протистояння політичних сил, не всі конституційні норми, що стосуються сфери безпеки, були законодавчо визначені. В деяких випадках існувала непослідовність під час прийняття законів.
Понад те, якщо говорити про логіку законотворчого процесу, який враховує сучасні досягнення політичної науки, необхідно наводити категорії національних інтересів і політики безпеки в різних законодавчих актах. Ці категорії відображають різні функції одного внутрішньополітичного процесу. Таким чином, формулювання переліку національних інтересів в зовнішньополітичній сфері потрібно було здійснити в Законі України "Про засади зовнішньої політики", а визначення загроз національним інтересам та заходів щодо їх запобігання та відвертання в Законі України "Про основи національної безпеки України".
4. Розробка критеріїв та групування понять і категорій за відповідними класифікаційними рядами дозволила: привести у взаємну відповідність основні категорії безпеки; розширити систему понять, пов’язаних з категорією безпека”. Проведений семантичний аналіз ключових термінів дозволив побудувати лексичну систему (структуру), в якій логічно було визначено місце поняття забезпечення національної безпеки”, у відповідність якому були поставлені тотожні образи для синтезування цільової лексичної логічно несуперечливої системи термінів.
5. Виокремлені підходи щодо синтезу та формалізації ключових понять основ національної безпеки України, на яких засновані критерії обґрунтування, формування та реалізації засад державної політики безпеки життєдіяльності людини, суспільства та держави дозволили визначити рівень забезпечення національної безпеки в усіх сферах національної безпеки з урахуванням впливу чинників на політичну ситуацію.
Виконана формалізація термінів та встановлені семантичні зв’язки можуть бути підґрунтям для синтезу системи програмного управління щодо визначення рівня безпеки. Проведений аналіз виявив недостатність наявного понятійного апарату для кількісного оцінювання рівня забезпечення національної безпеки” як комплексу заходів і засобів, спрямованих на запобігання і ліквідацію загроз життєдіяльності особі, суспільству і державі, що спричинило введення у науковий дискурс нових понять, що характеризують в динаміці стан захисту і є важливими для відпрацювання заходів щодо прогнозування, своєчасного виявлення, відвернення та нейтралізації загроз національній безпеці України.
6. Виявлено стійку тенденцію до розширеного тлумачення поняття національна безпека” при формуванні державної політики в різних сферах життєдіяльності суспільства. Внаслідок цього до змісту національної безпеки включають суспільні та індивідуальні потреби й цінності, будь-які загрози яким, якщо вони позначаються на нормальному функціонуванні держави, житті суспільства або індивіда, тією чи іншою мірою стають об'єктами національної безпеки.
Закон України "Про основи національної безпеки України" не передбачає розподілу пріоритетних національних інтересів за сферами національної безпеки, але перелік загроз національним інтересам здійснено саме за цими сферами. Тому необхідною є чітка класифікація сфер національної безпеки, з подальшим виявленням в їх межах національних інтересів та загроз щодо їх досягнення.
Таким чином, за допомогою розробленого методологічного підходу було визначено, що здебільшого дефініції визначаються природою об’єкта дослідження і залежать виключно від суб’єктивних уявлень. З точки зору повноти визначення, поняття безпека” є імперативним, тому логічним є академічний підхід, який визначає поняття безпеки у тісному взаємозв’язку з поняттям система”, а в свою чергу під поняттям система забезпечення національної безпеки” включає в себе сукупність державних і недержавних органів, що у межах своєї компетенції забезпечують безпеку особи, суспільства і держави на різних рівнях. Згадані рівні, їх складові та ієрархія, мають бути чітко окресленими. Система забезпечення національної безпеки повинна бути відкритою”, тобто зорієнтованою на створення колективної безпеки у зовнішньополітичній сфері і передбачати участь опозиційних партій, блоків, громадських організацій у діяльності відповідних державних структур, що забезпечують безпеку у зовнішньо- та внутрішньополітичній сферах.
Результати проведеного дослідження можуть застосовуватися при відпрацюванні рішень, спрямованих на обґрунтування напрямів і шляхів розвитку держави та бути частиною інструментальної бази в процесі створення теоретичного підґрунтя у дослідженні проблем національної безпеки України.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Акимов В. А., Новиков В. Д., Радаев Н. Н. Природные и техногенные чрезвичайные ситуации (опасности, угрозы, риски): Монография. М.: ЗАО ФИД "Деловой экспресс", 2001. 344 с.
2. Алешников М. С., Родионов Б. Н., Секьюритология: Монография. М.: МГУЛ, 2000. 104 с.
3. Аристотель. Сочинения: в 4 т. М.: Политиздат, 1983. Т. 4. С.445.
4. Безопасность России. Правовые, социально-экономические и научно-технические аспекты: Слов. терминов и определений. 2-е изд. М.: 1999. 368 с.
5. Белов П. Г. Системная инженерия безопасности: методологические основы // Пробл. безопасности при чрезв. ситуациях 1993. № 8. С. 49-65.
6. Белов П. Методология национальной и международной безопасности // Обозреватель. 2000. № 7. С. 85.
7. Белов П. Базовые понятия и категории национальной безопасности России // Национальная безопасность и геополитика России. 2001. № 9 10. С. 10-16.
8. Бельков О. Глобализация: проблемы безопасности России // Обозреватель. 2000. С. 41-43.
9. Бодрук О. С. Національні інтереси // Політика і час. 2001. № 12. С. 52-62.
10. Бодрук О. С. Структура воєнної безпеки: національний та міжнародний аспекти. К.: НІПМБ, 2001. С. 6-24.
11. Бодрук О. С. Воєнно-політичні аспекти забезпечення безпеки // Стратегічна панорама. 2002. № 2. С. 65-74.
12. Богданович В. Ю., Маначинский А. Я. Методологические основы системных исследований проблем военной безопасности государства К.: 2001. 172 с.
13. Бочарніков В. П., Возняк С. М. Алгоритм кластеризації воєнно-політичних сил в умовах невизначеності: Наук-техніч. зб. Вип. 3. К.: ННДЦ ОТ і ВБ України, 1999. С. 35-42.
14. Бочарников В. П. Fuzzy-технологія: Математические основы. Практика моделирования в экономике Санкт Петербург: "Наука" РАН, 2001. 328 с.
15. Brown Н. Thinking About National Security. Defense and Foreign Policy in a Dangerous World Colorado, 1983. P. 4.
16. Бураківський І., Немиря Г., Павлюк О. Україна і Європейська інтеграція // Політика і час. 2000. № 3-4. С. 5-39.
17. Бус К., Смит С. Теория международных отношений на рубеже столетий: Пер. с англ. / Общ. ред. и предисл. П.А. Цыганкова. - М.: Гардарики, 2002. 362 с.
18. Быков А. А., Мурзин И. В. Проблема анализа безопасности человека, общества и природы. СПб.: Наука, 1997. 247 с.
19. Быстров Н. Методика оценки могущества государства (по взглядам зарубежных военных специалистов) // Зарубежное военное обозрение, 1991. № 9. С. 12-15.
20. Веймер Д. Л.,Вайнінг Е. Р. Аналіз політики: концепції, практика / Пер. з англ. К.: Основи, 1998. 654 с.
21. Weidlich W. Stability and Cyclicity in Social Systems // Behavioral Sci. 1988. V. 33. P. 241-256.
22. Военная безопасность России: Слов.-справ / Сост. М.И.Абдурахманов, В.А.Баришполец, В.Л.Манилов. М.: Пробел, 2000. 389 с.
23. Военный энциклопедический словарь М.: Военное издательство Московсого коммерческого университета, 1993. С. 197-199.
24. Возжеников А. В, Глебов И. Н., Золотарев В. А. Основные концептуальные положения национальной безопасности России в XXI веке М.: Изд-во "ЭДАК ПАК", 2000. 48 с.
25. Возжеников А. В. Национальная безопасность (теория, политика, стратегия): Монография. М.: НПО "Модуль", 2000. 234 с.
26. Возженников А. В., Кривельськая Н.В., Макаренко И.К. Общая теория национальной безопасности: Учеб. / Под общ. ред. А.А.Прохожаева. М.: Изд во РАГС, 2002. 320 с.
27. Wolfers A. Diskort and Collaboration, Essays on International Politics. Baltimore: Johns Hopkins University Press, 1962. P. 150.
28. Воробйов В. М., Сорокін В. П., Шпура М. І., Шипілова Л. М. Форми розвитку воєнно-наукових знань. Логічна послідовність дослідницького процесу: Зб. наук. пр. К.: ННДЦ ОТ і ВБ України. 2001, № 5. С. 6-14.
29. Воробьев Ю. Л. Основы формирования и реализации государственной политики в области снижения рисков чрезвычайных ситуаций. М.: ФИД Деловой экспресс”, 2000. 248с.
30. Воробйов В. М., Шипілова Л. М. Побудова і логічна організація методики дослідження понятійно-категорійного апарату основ політики безпеки України: Зб. наук. пр. К.: ННДЦ ОТ і ВБ України. 2003, № 16. С. 35-43.
31. Гаджиев К. С. Введение в геополитику М.: Логос, 2000 432 с.
32. Геополитика, международная и национальная безопасность: Слов-справ. / Сост. М. И. Абдурахманов, В. А. Баришполец, Д. В. Баришполец, В. Л. Манилов. М.: Пробел, 2000. 375 с.
33. Herd, Graeme P Security”. Chpter 1 in Political Issues in the World Today, edited by D.N. Maclver. Manchester. Manchester University Press, 2004, pp. 17-32.
34. Гловацкая Н., Лазуренко С., Жукова И. Безопасность человека и общества: новые ориентиры социально-экономического развития // Вопр. экономики. 1992, № 1. С. 41-52.
35. Глоссарий терминов / Без. указ. авт. Гармиш-Партенкирхен (Германия), 2002. 30 с. (Препр. Европ.Центр по изучению вопросов безопасности им. Джорджа К. Маршалла (Коледж по изучению международных отношений и вопросов безопасности) С. 15.
36. Гоббс Т. Левиафан. Избр.произв в 2 т. М., 1964, Т.2, С. 197.
37. Гончаренко О. М., Лисицин Е. М., Вагапов В. Б. Поняття національної безпеки в контексті національних інтересів України // Наука і оборона 2002, №1. С. 18-24.
38. Гончаренко О. М. Генезис и эволюция концепции глобального и регионального развития. // Глобальные трансформации и стратегии развития. К.; Орияне. 2000. С. 28-41. / Под ред. Гончаренко О. М.
39. Гончаренко О. Стратегія національної безпеки України: геополітичні пріоритети та регіональні реалії / Стратегія національної безпеки України в контексті досвіду світової спільноти К.: НІСД, 2001. С. 220-224.
40. Гончаренко О., Джангужин Р., Лисицин Е. Громадянський контроль і система національної безпеки // Нац. Безпека України. 2003, № 1. С. 39-46.
41. Горбулін В. П., Качинський А.Б. Пріоритетність національних інтересів у світлі Стратегії національної безпеки України. // Стратегічна панорама 2005, № 3. С. 11-18.
42. Даль В. Толковый словарь великорусского языка М.: Рус.яз., 1989. Т. 1.
43. Данільян О. Г. Дзьобань О. П., Панов М. І. Національна безпека України: структура та напрями реалізації: Навч. посіб. Х.: Фоліо, 2002. 285 с.
44. Демидов Б. А., Величко А. Ф., Волощук И. В. Системно-концептуальные основы деятельности в военно-технической области. Кн 1. Концептуальные основы и элементы национальной безопасности. К.: 2004. С. 15-34.
45. Державна політика: аналіз та впровадження в Україні: Конспект лекцій до навчального модуля / Уклад. В. А. Ребкало, В. В.Тертичка К.: Вид-во УАДУ, 2002. 80 с.
46. Дзлиев М. И., Потрубач Н. Н. Основы обеспечения безопасности жизнедеятельности: Курс лекций. М., 1996. 185 с.
47. Дюран Б., Оделл П. Кластерный анализ : Пер. с англ. М.: Статистика, 1977. 123 с.
48. Заде Л. А. Понятие лингвистической переменной и его применение к принятию приближенных решений. М.: Мир. 1976. 168 с.
49. Закон України Про основи національної безпеки України” // Уряд. кур’єр. 2003. 30 лип.
50. Зверев А., Ремакль Э., Копитерс Б. Этнические и региональные конфликты в Евразии: Монография. Кн. 3: Международный опыт разрешения этнических конфликтов. М.: Изд-во «Весь мир», 1997. 304 с.
51. Зленко В. Нова роль міжнародного соціального співробітництва / Глобалізація і безпека розвитку. Під ред. Білоруса О.Г. К., 2001. 530 с.
52. Иванов С. Б. Стратегия безопасности России // Национальная безопасность и геополитика России. 2001. № 1. С. 11-16.
53. Каплан М. Система и процес в международной политике // Вестн. Моск.универс. сер. 18. Социология и политология. 1998. № 2. С. 125-141.
54. Кафман А. Введение в теорию нечетких множеств. - М.: Сов. радио, 1982. 432 с.
55. Качинський А. Б. Екологічна безпека України: системний аналіз перспектив покращення: Монографія. К.: НІСД, 2001. 312 с.
56. Качинський А. Б. Безпека, загрози і ризик: наукові концепції та математичні моделі: Монографія. К.: ІПНБ НАСБУ. 2004. 366 с.
57. Кокошин А. А. Стратегическое управление: Теория, исторический опыт, сравнительный анализ, задачи для России: Монография. М.: МГИМО, 2003. 528 с.
58. Кондаков А. М., Смульский С. В. Философско-политологические проблемы национальной и военной безопасности: Учеб.пособие (Ч.1) / Под общ.ред. А.М. Кондакова. М.: Изд-во Воен.акад. РВСН им. Петра Великого, 1998. 238 с.
59. Концепция национальной безопасности Российской Федерации. серия «Научные доклады». № 61. Московский общественный научный фонд, М.: 1998. 40 с.
60. Концепция (основы государственной политики) национальной безопасности Украины // Зеркало недели. 1997. 18 янв.
61. Копейчиков В., Колодій А., Українчук О. Про концепцію національної безпеки України // Право України. 1993. № 5-6 С. 9-13.
62. Косєвцов В. О., Бінько І. Ф. Національна безпека України: проблеми та шляхи реалізації пріоритетних національних інтересів: Монографія. К.: НІСД, 1996. 61 с. (сер. Національна безпека”; Вип. 1).
63. Косєвцов В. О. Національна безпека України: теорія, реальність, прогноз: Монографія. К.: Центр міжнародної безпеки та стратегічних студій, 2000. 80 с.
64. Костенко Г. Ф., Шипілова Л. М. Удосконалення поняттєво-категорійного апарату стратегії воєнної безпеки суспільства і держави: Труди Академії. № 32. К: НАО України. 2001. С. 33-38.
65. Костенко Г. Ф. Теоретичні аспекти стратегії національної безпеки: Навч.посіб. К.: ЗАТ Вид. дім ДЕМІД, 2002. 144 с.
66. Костров А. В. Интервальное ранжирование объектов по многим показателям // ВИНИТИ. Проблемы безопасности при чрезвычайных ситуациях. 1996. Вып. 1. С. 46-68.
67. Костров А. В., Ткачева А. А. Защита населения и территорий: семантический анализ, синтез и формализация ключевых терминов // Проблемы безопасности. 2000. № 6. С. 24-48.
68. Коэн Р., Михалка М. Безопасность на базе сотрудничества: новые перспективы международного порядка. Центр им. Маршалла: Публикация № 3, 2001. 91 с.
69. Краткий словарь специальных терминов для руководящего состава вооруженных сил Российской Федерации. М., Военное издательство, 1994. 35 с.
70. Кремень В. Державний суверенітет у добу глобалізації // Політика і час. 2003. № 10. С. 36-40.
71. Кремень В., Бінько І., Головащенко С. Політична безпека України: концептуальні засади та система забезпечення: Монографія. К.: МАУП, 1998. 92 с.
72. Кузьмин И. И. Безопасность и риск: системно-динамический подход // Журн. Всесоюзн. хим. об-ва. 1990. 85, № 1. С. 415-420.
73. Кузьмин И. И., Романов С. В. Риск и безопасность с точки зрения системной динамики // Радиационная безопасность и защита АЭС. 1991. Вып. 13. С. 82-105.
74. Ларин В. Безопасность развития и развитие безопасности // Свободная мысль. М.: Изд-во "Горбачев-Фонд", 1996. № 7. С. 37-43.
75. Ларичев О., Мечитов А. Методологические проблемы анализа риска и безопасности использования новых технологий // Сист. исслед. Методол. пробл. М.: Наука, 1988. С. 26-44.
76. Ларичев А., Мечитов А., Ребрик С. Анализ риска и проблемы безопасности М., 1990. 60 с. (Препр. /ВНИИСИ).
77. Ліпкан В. А. Теоретичні основи та елементи національної безпеки України: Монографія. К.: Текст”, 2003. 600 с.
78. Ліснічук О. Національні інтереси України: пошук концепції // Нова безпека. 2001. № 1. С. 33-39.
79. Лисицын Э. М. Вопрос теории международных конфликтов и международной безопасности. // Глобальные трансформации и стратегии развития. / Под ред. Гончаренко О.М. К.: Орияне. 2000. С. 41-45.
80. Макеев А. В. Политика и безопасность: взаимосвязь и соотношение // Вести. МГУ. 1998. № 1 (сер. 18). С. 129-138.
81. Малинецкий Г. Г. Наука о риске и жизнь // Проблемы безопасности при чрезвычайных ситуациях. 2001. №3. С. 59-71.
82. Мандель И. Д. Кластерный анализ. М.: Финансы и статистика 1988. 248 с.
83. Манилов В. Л. Безопасность в эпоху партнерства: Монография. М.: ТЕРРА 1999. 368 с.
84. Манилов В. Л. Национальная безопасность: ценности, интересы и цели // Военная мысль. 1995. № 6. С. 28-40.
85. Матвієнко В. Я. Прогностика: Монографія. К.: Укр. пропілеї, 2000. 484 с.
86. Михеев Ю. Я. Применение принудительных мер по Уставу ООН. М.: Международные отношения, 1967. 206 с.
87. Место и роль государства в догоняющем развитии: Монография. / Авт. кол.: В. Г. Гельбрас, Н. А. Симония, В. В. Сумской и др. М.: ООД ИМЭМО РАН, 1999. 94 с.
88. Могилевский В. Д. Введение в теорию управления безопасностью систем // Пробл. безопасности при чрез. ситуациях. 2001. № 4. С. 215-230.
89. National Security Council. The National Security Strategy of the United Strates of America Washington, DC: US Government Printing Office 2002. 30 p.
90. Нации и национализм: Сб. науч. ст. / Андерсон, О. Бауэр, М. Хрох и др.; Пер. с англ, и нем. Л. Е. Переяславцевой, М. С. Панина, М. Б. Гнедовского. М.: Праксис, 2002. 416 с.
91. Національна безпека України, 1994-1996 р.р.: Наук.доп НІСД / Редкол.: О. Ф. Бєлов (голова та ін.). К.: НІСД 1997. 197 с.
92. Negotai C. V., Ralescu D. A. Application of fuzzy sets to system analysis. Basel:Birkhauzer, 1975. 279 р.
93. Нижник Н. Р., Ситник Г. П., Білоус В. Т. Національна безпека України (методологічні аспекти, стан і тенденції розвитку): Навч. Посіб. / За заг. ред. П. В. Мельника, Н. Р. Нижник. Ірпінь, 2000. 304 с.
94. Обработка нечеткой информации в системах принятия решений / А. Н. Борисов, А. В. Алексеев, Г. В. Меркурьева и др. М.: Радио и связь, 1989. 304 с.
95. Общая теория национальной безопасности: Учебник / Под общей редакцией А. А. Порхожаева. М.: Изд во РАГС, 2002. 320 с.
96. Основы национальной безопасности: Моногр. / М.М.Абдурахманов, В. А. Баришполец, В. Л. Манилов, В. С. Пирумов. М.: Друза, 1998. 327 с.
97. Pal L. A. Beyond Policy Analysis: Public Issue Management in Turbulent Times. ITP Nelson, 1997. 312 p.
98. Панов М., Тихий В. Безпека як фундаментальна категорія в методології правознавства (до постановки проблеми) // Вісник Академії правових наук України. 2001. № 3(22). С. 10-16.
99. Петров .А. О всестороннем обзоре состояния й перспектив развития вооруженных сил США. // Зарубежное военное обозрение. 2002. № 2. С. 2-8.
100. Печеи А. Человеческие качества. М.: Прогресс, 1980. 301 с.
101. Пирожков С., Селіванов В. Національна безпека України: сучасне розуміння // Вісн. АН України. 1992. № 9. С. 3-10.
102. Платон. Диалоги. М.: Наука, 1986. 434 с.
103. Полецький К. Про використання теорії конфлікту в дослідженні проблем соціалістичних суспільств. / Вопросы общественных наук, вып. № 83. М., 1990.
104. Политология. Энциклопедический словарь. М.: Московский коммерческий университет, 1993. 208 с.
105. Проблемы национальной идеологии: Инф. сб. "Безопасность". М.: Фонд национальной и международной безопасности, 2002. № 9-10. С. 60-84.
106. Проскурин С. А. Геополитика в эпоху глобализации // Инф. сб. "Безопасность". М.: Фонд нац. и междунар. безопасности, 2002. № 9-10. С. 93-108.
107. Рамонс И. Геополитика хаоса / Пер. с фр. И.А.Егорова. М.: ТЕИС, 2001. 128 с.
108. Рогов С. Россия и США перед выбором. // Независимое военное обозрение. 2002. № 1.
109. Ротфельд А. Європа: к новому режиму региональной безопасности / СИПРИ. М., Наука, 1994. 614 с.
110. Русский толковый словарь / Сост. В. В. Лопатин, Л. Е. Лопатина. 3 е изд. М.: Русский язык, 1994. С. 333.
111. Руссо Ж-Ж. Об общественном договоре. М.: Политиздат, 1969. С. 171.
112. Rupnik J. Europe's New Frontiers: Remapping Europe // Doedalus. 1994. №3. P. 123.
113. Сааті Т., Кернс К. Аналитическое планирование. Организация систем: Пер. с англ. М.: Радио и связь, 1991. 224 с.
114. Силов В.Б. Принятие стратегических решений в нечеткой обстановке: в политике, макроэкономике, социологии, менеджменте, медицине, экологии. М.: ИНПРО РЕС, 1995. 227 с.
115. Синецкий В. П. О понятийном аппарате общей теории безопасности. Военная мысль, 1994, № 8 С. 197-199.
116. Ситник Г. П., Олуйко В. М. Організаційно-правові засади забезпечення національної безпеки України: навч.посіб. Х.: Вид. ХУУП, 2005. С. 137-146.
117. Ситник Г. П. Державне управління національною безпекою України.: Монографія. К.: НАДУ, 2004. 407 с.
118. Ситник Г. П. Методологічні аспекти формування понятійно- категорійного апарату національної безпеки // Вісн. УАДУ. 2000. № 2. С. 19-27.
119. Скакунов Э. И. Всеобъемлющая безопасность: модель перестройки международных отношений // Советское государство и право. 1987. № 5. 104 с.
120. Словарь русского языка: В 4-х томах / АН СССР, Инст. Рус.яз. М.: Рус.яз., 1981. С. 84.
121. Словарь русского языка / Сост. С. И. Ожегов , 15 е изд. М.: Рус. яз., 1984. 816 с.
122. Советская военная энциклопедия. М.: Воениздат, 1977.
123. Спиноза Б. Богословско-политический трактат // Избранные произведения: В 2 т. М.: Наука, 1957. Т. 2. С. 258.
124. Стратегії економічного розвитку в умовах глобалізації: Монографія. / За ред. Д. Г. Лук'яненка. К.: КНЕУ, 2001. 539 с.
125. Стратегії розвитку України: виклики часу та вибір: Наук. доп. К.: НІСД. 1994. 178 с.
126. Стрельбицький М. П. Державність і національна безпека: 36. наук. пр. // Державна виконавча влада в Україні: формування і функціонування (ч.2).
127. Сунгуровський М. В. Методологічний підхід до формування системи національної безпеки України // Стратегічна панорама. 2001. № 3-4. С. 46-54.
128. Тлумачний словник мінімум української мови / Уклад. Л. О. Ващенко, О. М.Єфімов. 2-е вид. К.: Довіра. 2000. 546 с.
129. The Insecuriti Dilema / Ed. By B. Job. London: Boulder, 1992. 81 p.
130. Тышецький И. Т. Проблема безопасности в международных отношениях // Мировая экономика и международные отношения. 1990. № 7. С. 6.
131. Устав организации Объединенных Наций. Нью-Йорк, 1990. С. 8 (Препр. Деп. общ. информации ООН).
132. Ушаков Н. А. Проблемы теории международного права. М.: Наука, 1988. С. 15.
133. Федулов Г. В., Акимов В. А., Корнейчук А. В. О терминологии в сфере защиты населения от чрезвычайных ситуаций // Проблемы безопасности при чрезвычайных ситуациях. 1999. № 4. С. 200-214.
134. Фромм Э. Духовная сущность человека. Способность к добру и злу. // Мир философии. Ч.2. Составители П. С. Гуревич, В. И. Столяров М.: Политиздат. 1991. 624 с.
135. Hanneman R. A. Computer assisted theory building. Modeling dynamic system. New York: SAGE, 1988 343 p.
136. Хаусхофер К. О геополитике (Работы разных лет). М.: Мысль, 2001. 426 с.
137. Хоффманн О., Мьоллерс Ф. Україна на шляху до Європи / Пер. з англ. А. Гур'янової. К.: Вид-во "Фенікс", 2001. 343 с.
138. Цыганков П. А. Проблема закономерностей международных отношений // Вестник Моск. универс. сер 18. Социология и политология. 1998. № 3 С. 14-27.
139. Чалдымов Н. А. Критика идеологических основ военной стратегии НАТО. М.: Воениздат, 1982. 176 с.
140. Шевченко В., Костенко Г. Концепція національної безпеки: методологічний аспект. / Народна армія, 20 лютого 1996.
141. Шевченко В. О., Іващенко М. М. Концепція національних інтересів України. К.: Слов'янський світ, 1996. С. 5.
142. Шипілова Л. М., Романов І. В., Вещицький І. В., Шпура М. І. Політика безпеки України: сучасна внутрішня і зовнішня політика України: Зб. наук. пр. № 5 (25). К: ННДЦ ОТ і ВБ України 2004. С. 4-13.
143. Шипілова Л. М. Системний підхід у дослідженні концептуальних засад національної безпеки України: Зб. наук. пр. Нова парадигма” № 37. К: НПУ 2004. С. 142-147.
144. Шипілова Л. М. Партійні, етнічні, релігійні та конфесійні структури та їх вплив на розвиток внутрішньої і зовнішньої політики України: Зб. наук. пр. Нова парадигма” № 36. К: НПУ &ndash