ПОЛІТИКО-КОМУНІКАТИВНА БЕЗПЕКА УКРАЇНИ У ЄВРОІНТЕГРАЦІЙНОМУ КОНТЕКСТІ : ПОЛИТИКО-КОММУНИКАТИВНАЯ БЕЗОПАСНОСТЬ УКРАИНЫ В ЕВРОИНТЕГРАЦИОННОМ КОНТЕКСТЕ

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!



  • Название:
  • ПОЛІТИКО-КОМУНІКАТИВНА БЕЗПЕКА УКРАЇНИ У ЄВРОІНТЕГРАЦІЙНОМУ КОНТЕКСТІ
  • Альтернативное название:
  • ПОЛИТИКО-КОММУНИКАТИВНАЯ БЕЗОПАСНОСТЬ УКРАИНЫ В ЕВРОИНТЕГРАЦИОННОМ КОНТЕКСТЕ
  • Кол-во страниц:
  • 197
  • ВУЗ:
  • НАЦІОНАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ ПРОБЛЕМ МІЖНАРОДНОЇ БЕЗПЕКИ РАДИ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ ТА ОБОРОНИ УКРАЇНИ
  • Год защиты:
  • 2007
  • Краткое описание:
  • НАЦІОНАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ ПРОБЛЕМ МІЖНАРОДНОЇ БЕЗПЕКИ РАДИ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ ТА ОБОРОНИ УКРАЇНИ



    На правах рукопису


    ДУБОВ ДМИТРО ВОЛОДИМИРОВИЧ

    УДК 327.009.11



    ПОЛІТИКО-КОМУНІКАТИВНА БЕЗПЕКА УКРАЇНИ У ЄВРОІНТЕГРАЦІЙНОМУ КОНТЕКСТІ




    21.01.01 Основи національної безпеки держави


    Дисертація
    на здобуття наукового ступеня
    кандидата політичних наук








    Науковий керівник
    Ожеван Микола Андрійович, доктор філософських наук, професор







    Київ 2007









    ЗМІСТ
    Вступ.. 3
    РОЗДІЛ 1.. 12
    1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОЛІТИКО-КОМУНІКАТИВНОЇ БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ ТА НАДДЕРЖАВНИХ УТВОРЕНЬ І ПРОЦЕСІВ ЇХ ТРАНСФОРМАЦІЇ. 12
    1.1 Теоретичні моделі політичних комунікацій.. 12
    1.2 Кризи політичних комунікації в процесі трансформації наддержавних структур 40
    1.3 Інтегративні процеси як чинник забезпечення безпеки політичних комунікацій в інформаційному суспільстві 62
    РОЗДІЛ 2.. 78
    2. БЕЗПЕКА ЄВРОПЕЙСЬКИХ ПОЛІТИЧНИХ КОМУНІКАЦІЙ В ПРОЦЕСІ СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТКУ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА... 78
    2.1 Спільноєвропейська політика в сфері комунікативної безпеки.. 78
    2.2 Електронна демократія як засіб політичної трансформації ЄС та подолання кризи політичних комунікацій.. 95
    2.3 Електронне урядування як один із засобів подолання кризи комунікативної безпеки ЄС.. 114
    3. РОЗДІЛ 3. 135
    3. БЕЗПЕКА ПОЛІТИЧНИХ КОМУНІКАЦІЙ В СУЧАСНІЙ УКРАЇНІ В ЄВРОІНТЕГРАЦІЙНОМУ ВИМІРІ. 135
    3.1 Сучасний стан політико-комунікативної безпеки України.. 135
    3.2 Євроінтеграційні виклики політико-комуніктивній безпеці України 154
    3.3 Інформаційні технології як засіб забезпечення політико-комунікативної безпеки України.. 178
    4. ВИСНОВКИ... 193
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРА... 197








    Вступ
    Актуальність теми. Політичні комунікації це процес інформаційного обміну, спілкування та взаємодії в різноманітних сферах політичної активності, коли досягається належний вплив (взаємовплив) різноманітних суб’єктів та об’єктів внутрішньої й зовнішньої політики. Найвищим виявом політичної комунікації є політиковладна взаємодія, яка характеризується творенням принципово нових інститутів із відповідним розподілом статусів і ролей, досягненням консенсусу між основними політичними акторами. Саме такий евристичноконструктивний характер мають політичні комунікації в сучасній Україні.
    Важливим зовнішнім чинником формування політикокомунікаційної системи в сучасній Україні є європейські структури, Рада Європи, ОБСЄ, ЄС тощо.
    Європейська інтеграція характеризується тісним взаємозв’язком і взаємодією процесів міждержавної співпраці учасників інтегративних процесів та внутрішньополітичних процесів у відповідних країнах. Основними складовими цих процесів є визначення місця окремих країн в інтеграційних структурах, формування національних доктрин щодо напрямів та інтенсивності інтегрування, поступок національним суверенітетом на користь більш тісної співпраці у спільних інституціях.
    Зазначене повною мірою стосується взаємозв’язку міждержавних відносин всередині інтеграційних утворень із політичним процесом в окремих державахучасницях, інтеграція національних політичних суб’єктів до політичного дискурсу міжнародного рівня не тільки визначають сучасний стан інтеграційних процесів та їх перспективи, але й впливають на форми та зміст політичної комунікації всередині України.
    Процес реалізації основних напрямів євроінтеграційного процесу зумовлює появу нових викликів у сфері національної безпеки, зокрема у сфері політичних комунікацій, як такій, де практично реалізується народний суверенітет здійснення народом невід’ємного права на управління державою на засадах демократії.
    Проблема співвідношення національного та наднаціонального загострюється в процесі розбудови інтеграційних механізмів Європейського Союзу, оскільки актуалізує питання щодо сумісності (несумісності) певних комунікативних ознак наднаціональних міжнародних структур, притаманних ЄС, із суверенними комунікативними атрибутами окремих держав, на тлі чого знову й знову постають (реанімуються”) латентні гостродискусійні політикокомунікативні проблеми, й передусім мови, набуття або втрати політичної ідентичності, вибору цивілізаційних зовнішньополітичних орієнтирів та ін.
    Актуалізовані євроінтеграційнисми процесами старі й нові політикокомунікативні проблеми потенційних членів ЄС ускладнюються проблемами у сфері політичних комунікацій всередині ЄС. Йдеться про протиріччя між новими” та старими” членами ЄС й проблеми, пов’язані з набуттям європейської ідентичності, наявністю діаметрально протилежних поглядів на подальший розвиток ЄС як наддержавної структури.
    Взаємопов’язані і взаємоузалежнені внутрішньополітичні проблеми України та проблеми, властиві ЄС, утворюють низку викликів, які істотно впливають не лише на регулювання процесів на євроінтеграційному напрямі зовнішньої політики нашої держави, але й на розвиток внутрішньополітичної ситуації в Україні. Такі проблеми потребують розв’язання шляхом налагодження ефективної системи політичних комунікацій створення повноцінної системи політикокомунікативної безпеки, під якою слід розуміти стан захищеності провідних політичних інтересів держави і суспільства, особистості та громадянина у провідних сферах політичних комунікацій від загроз та викликів як внутрішнього так і зовнішнього походження.
    Аналіз наукових джерел вказує на відсутність спеціально зорієнтованих праць, в яких системно, всебічно висвітлювалися б результати дослідження проблем забезпечення політикокомунікативної безпеки України в процесі євроінтеграції. Зазначені проблеми не знайшли відповідного відображення у політичній теорії, що позначається на низькій ефективності рішень у практичній сфері розв’язання євроінтеграційних комунікативних процесів. Отже, актуальність даного дослідження зумовлена необхідністю подолання суперечності між ініційованими згори” процесами євроінтеграції та появою у ході їх реалізації потенційних загроз та викликів у сфері політичних комунікацій.
    Вагомий внесок в розвиток уявлень про механізм та складові елементи політикокомунікативних процесів зроблено представниками таких методологічних підходів, як біхевіористський (Г.Лассуелл, П.Лазарсфельд), кібернетичний (Н.Вінер, К.Дейч), структурнофункціональний (Г.Алмонд, Дж.Коулман) і власне комунікативістський (Ю.Хабермас, Х.Арендт, М.Фуко).
    Питанням політичної комунікації (в тому числі, в умовах розвитку сучасних інформаційних технологій) присвячені роботи зарубіжних дослідників Д.Батлера, Б.Бірельсона, Х.Годе, Л.Гроссмана, К.Дейча, Д.Істона, П.Лазарсфельда, У.Липпмана, Н.Негропонте, Л.Пая, А.Етціоні, українських вчених Н.Костенко, Ю.Ганжурова, Н.Нижник, Г.Почепцова, О.Кабачної, російських дослідників Т.Андреєвої, В.Пугачова, О.Соловйова, М.Грачова, М.Вершиніна.
    Проблемами забезпечення національної безпеки (в її політичному аспекті) займались такі західні дослідники як Д.Кауффман, К.Ноор, Ч.Мур, П.Хат, З.Бжезинський та ін. Серед вітчизняних вчених варто відзначити В.Горбуліна, О.Данильяна, О.Дзьобаня, О.Гончаренка та Є.Лисицина, В. Кременя, О.Литвиненка, Б.Парахонського, С.Пирожкова, М.Хилько, В.Циганова.
    Політичні аспекти інформатизації суспільства аналізуються в наукових дослідженнях В.Горбатенка, О.Дубаса, С.Наумкіної, Ф.Рудича, А.Сіленко та ін.
    Проблеми функціонування мережі Інтернет у політичних процесах розглядаються зарубіжними вченими А.Абрамсоном, Ф.Артертоном, Дж. Бредфордом, Е.Коррадо, Д.Куа, К.Орреном, Х.Рейнольда, Ч.Фаерстона, російськими дослідниками О.Вершинською, В.Костюком, Ю.Савостицьким, Г.Смоляном, Д.Черешкіним, українськими дослідниками С.Кашавцевою, В.Королько. Інтернет як фактор суспільних трансформацій аналізується російськими вченими Г.Вайнштейном, А.Чугуновим.
    Політично активну роль інформаційних технологій у децентралізації і демократизації розкривають у своїх роботах Дж. К. Гелбрейт і Ф.Фукуяма.
    Проблемою взаємовідносин влади та суспільства займались такі видатні філософи як Н.Макіавелі, Ж.Ж.Руссо, Т.Гоббс, Дж.Локк та інші. Активна дискусія з даної теми велась в межах теорії масового суспільства (Г.Лебон, Г.Тард, Х.ОртегаіГассет, К.Маннгейм, Г.Блумер та інші). Серед українських вчених даною проблемою займались В.Липкан, Н.Нижник, В.Кремень, Д.Табачник, В.Ткаченко, В.Бобик, В.Бакуменко, І.Кресніна, Ф.Рудич та багато ін.. Крім того, взаємовідносини в системі «керуючийкеровані” активно обговорювались в дискусіях з розвитку громадянського суспільства.
    Проблемам інтегрування пострадянських країн і, зокрема, України в європейські структури присвячено наукові праці Г.Моргентау, Ю.Ростоу, М.Майєра, Г.Кіссінджера, Д.Ачесона, Дж.Маршалла, Т.Еріксена, А.Сміта, В.Фрідмана.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане відповідно до тематичного плану наукових досліджень Національного інституту проблем міжнародної безпеки при Раді національної безпеки і оборони України Інформаційна безпека України в умовах внутрішніх трансформацій: індикатори рівня зовнішніх медіа інформаційних впливів на розвиток внутрішньополітичної ситуації в Україні” (№ державної реєстрації 0106U011655).
    Мета дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні шляхів та засобів багаторівневого забезпечення політикокомунікативної безпеки України в євроінтеграційному контексті.
    Реалізація мети дослідження обумовила потребу реалізувати такі завдання:
    1. Систематизувати теоретичні моделі, на базі яких формуються сучасні політичні комунікації.
    2. Визначити особливості кризових явищ в процесі трансформації політичних комунікацій.
    3. Встановити взаємозв’язок між глобальними інтеграційними процесами та безпекою політичних комунікацій в інформаційному суспільстві.
    4. Проаналізувати тенденції розвитку політикокомунікативної безпеки ЄС в умовах його розширення та наближення до кордонів України.
    5. Проаналізувати вплив новітніх форм політичних комунікацій на вибір шляхів подолання комунікативних криз в ЄС.
    6. Охарактеризувати особливості політикокомунікативної безпеки України в умовах її взаємодії із ЄС на умовах політики добросусідства
    7. Систематизувати потенційні загрози вітчизняній системі політичних комунікацій в умовах поглибленої європейської інтеграції.
    Об’єктом дослідження є система політикокомунікативної безпеки України.
    Предметом дослідження є особливості еволюції безпеки політичних комунікацій України за умов внутрішньополітичних трансформацій в євроінтеграційному контексті.
    Методи дослідження. Специфіка досліджуваної проблеми обумовила вибір методологічних принципів і підходів до наукового аналізу політичних процесів та політиковладних структур, адекватних меті і завданням дисертаційної роботи. Застосування системного підходу до аналізу відносин, що виникають внаслідок політичних комунікацій дозволяє чітко виокремити функціональний, інституційний та соціокультурний аспекти політичних комунікацій, що обумовлює потребу проведення комплексного аналізу процесів трансформації політикокомунікативних зв’язків як в контексті євроінтеграційної політики, так і з урахуванням процесів становлення та розвитку інформаційного суспільства.
    При виконанні дисертаційної роботи використовувалися загальнонаукові методи: структурнофункціональний та порівняльний методи з метою визначення поняття політикокомунікативна безпека”; історичний метод використовувався з метою осмислення менталітету українського народу та притаманних йому стереотипів політичної свідомості й поведінки, виявлення суті процесів, що відбуваються на сучасному етапі євроінтеграційних процесів; інституційний метод використовувався для виявлення ролі наддержавних (ЄС) та державних (Україна) інституцій, задіяних в процесах забезпечення ефективних політичних комунікацій.
    Окрім загальнонаукових, використовувались спеціальні методи: емпіричних досліджень для виявлення особливостей здійснення політикокомунікативних процесів у ЄС, визначення української громадської думки із найбільш дискусійних питань, що постають перед українським суспільством.
    Наукова новизна виконаного дослідження полягає в тому, що на основі широкого кола джерел і наукової літератури проаналізовані євроінтеграційні прагнення України в контексті проблем забезпечення національної безпеки та із урахуванням загроз та викликів системі політичних комунікацій України. В роботі:
    · вперше у контексті дослідження проблем європейської інтеграції сформульоване поняття політикокомунікативна безпека”, яке визначене як атрибутивний елемент у системи національної безпеки, що забезпечує стабільність та ефективність політичних комунікацій, запобігає негативному чи деструктивному впливу на соціальнополітичну систему у процесі здійснення внутрішніх й зовнішніх політичних комунікацій включно із євроінтграційними;
    · уточнена теоретична модель політичних комунікацій із урахуванням процесів формування інформаційного суспільства як системи, спрямованої на перерозподіл руху інформації від комунікативної моделі промовляння згори” до моделей діалогової й консультативної;
    · систематизовані причини та наслідки впливу криз політичних комунікацій на політичні системи держав та наддержавних утворень;
    · узагальнені причини кризових ситуацій в політикокомунікативній сфері, що виникають в ЄС у відповідь на процеси розширення, посилення міграційних процесів, кризи європейської ідентичності;
    · охарактеризовані основні виклики, що постають перед політикокомунікативною системою Україною внаслідок інтенсифікації та поглиблення процесів інтеграції до європейських структур;
    · дістала подальшого наукового осмислення роль новітніх інформаційних технологій у формуванні політичних комунікацій в сучасному інформаційному суспільстві, що практично втілюється у різноманітних формах електронного урядування, найвищою та найдосконалішою серед яких електронна демократія”.
    Практичне значення отриманих результатів. Науковопрактичне значення отриманих результатів полягає у тому, що матеріали, положення та висновки дисертації можуть бути використані як теоретичної основи опрацювання зовнішньополітичних стратегій держави, а також для підготовки фахівців з міжнародних відносин в процесі розробки лекцій, спеціальних курсів, навчальнометодичних посібників і рекомендацій на допомогу викладачам і студентам при вивченні деяких тем політології, конфліктології, геополітики, теорії міжнародних відносин тощо.
    Результати дисертаційного дослідження можуть бути використані також в діяльності аналітичних центрів, державних структур під час розробки прогнозів щодо європейської інтеграції України, в процесі аналізу та прогнозування розвитку як вітчизняної системи політикокомунікативної безпеки, так і політикокомунікативної безпеки в зарубіжних країнах.
    Особистий внесок. Основні наукові положення та висновки дисертації, що базуються на широкому масиві використаних джерел і літератури, зокрема ті, що характеризують наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, отримані автором самостійно.
    Отримані результати дослідження впроваджені у наукові розробки Національного інституту проблем міжнародної безпеки (довідка № 13/312 від 18.06.2007 р.), у навчальнопедагогічний процес Університету економіки та права КРОК” (довідка № 87 від 12.06.2007 р).
    Апробація результатів дисертації Основні положення та результати дисертаційного дослідження, висновки та пропозиції доповідались, обговорювались в доповідях і виступах на міжнародних і всеукраїнських науковопрактичних конференціях та семінарах:
    · Круглий стіл Стратегічні комунікації: виклики для національної безпеки України” (17 квітня 2007 р., м. Київ);
    · Міжнародна наукова конференція Міжнародна інформаційна безпека: сучасні виклики та загрози” (7 грудня 2006 р., м. Київ);
    · Міжнародна науковопрактична конференція Держава, управління і право” ( 26 травня 2006 р., м. Київ);
    · IV міжнародна науковопрактична конференція Людина, культура, техніка в новому тисячолітті” (26 квітня 2005 р., м. Харків);
    · Всеукраїнська науковопрактична конференція Суспільство: історія, методологія дослідження, практика” (18 червня 2004 р., м. Тернопіль);
    · Міжнародна науковопрактична конференція студентів, аспірантів і молодих науковців Європейські інтеграційні процеси та транскордонне співробітництво: міжнародні відносини, економіка, політика, історія, право” (30 вересня 2004 р., м. Луцьк);
    · 4й Международный Конгресс телерадиовещателей и операторов кабельного телевидения стран СНГ (17 травня 2004 р., м. Київ).
    Публікації. Основні теоретичні положення і висновки дисертаційного дослідження знайшли своє відображення у 11 наукових працях, з них:
    4 у фахових виданнях, 3 у інших наукових виданнях, 4 тези конференцій, а також у навчальному посібникові з грифом Рекомендовано Міністерством освіти і науки України”.
    Структура дисертації. Дисертація складається з вступу, 3 розділів, загальних висновків та списку використаних джерел і літератури. Обсяг дисертації складає (без врахування списку літератури) 197 сторінок, список використаних джерел становить 221 найменувань.
  • Список литературы:
  • 1. ВИСНОВКИ
    У дисертації наведене теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання, що полягає у визначенні особливостей трансформації українських політичних комунікацій з огляду на інтенсифікацію євроінтеграційних процесів, що можуть створити низку загроз вітчизняній політикокомунікативній безпеці, та використання інструментарію інформаційного суспільства з метою мінімізації негативних наслідків від означених інтеграційних процесів.
    1. Сучасний стан політичних комунікацій коректно описує модель, яка характеризує їх як такі, що здійснюються за відсутності розгалуженої системи елементів зворотного зв’язку та жорстко визначених політичних акторів. Дана модель накладає істотні обмеження на пошук нових форм розв’язання конфліктів у сфері політичних комунікацій. Водночас, методологічно продуктивним уявляється поєднання імперативної” комунікативної моделі із новими неімперативними” моделями розподілу інформації.
    2. Визначено, що особливістю криз, що виникають в процесі трансформації наддержавних структур, є їх транскордонний характер із істотним перерозподілом усталених напрямів комунікацій між громадянами та керівництвом держав на користь наддержавних організацій, посиленням радикальних рухів всередині держав, що є учасницями цих процесів. В процесі подібної трансформації виникає ефект накладання існуючих небезпек та їх нових різновидів, що породжує комбіновані чи системні кризи. Така взаємодія перетворилася у головну загрозу стабільному розвитку, посиливши дестабілізуючий вплив на суспільство та всі його основні системи включно зі сферою політичних комунікацій (ефект інтерференції).
    3. Виникнення потужних наднаціональних утворень, процеси їх бурхливої трансформації, інформаційна революція спричинили значні зрушення в сфері безпеки політичних комунікацій. Відповідно в результаті дослідження зроблено висновок про появу нових політичних акторів (ЗМІ, міжнародні неурядові організації), що трансформують політичну систему в напрямі поствестфальської невизначеності із її м’якою десуверенізацією”, коли питання набуття або втрати державного суверенітету набуло принципово нових вимірів. Пришвидшені процеси інтеграції між державами спричинилися до актуалізації латентних проблем демократичного розвитку: кризи демократії, кризи ідентичності, послаблення комунікативних взаємодій як між громадянами, так і між громадянами та державою. Першоджерелом подібних криз є глобальна криза комунікацій в її соціогуманітарному значенні, за умов якої сфера політичних комунікацій зазнає істотних трансформацій, що актуалізує проблеми політикокомунікативної безпеки як такої складової (підсистеми) національної (наднаціональної) безпеки, що забезпечує стабільність та ефективність політичних комунікацій, запобігає негативному чи деструктивному впливу на соціальнополітичну систему у процесі здійснення політичних комунікацій.
    4. Стан політикокомунікативної безпеки ЄС як одного із найпотужніших наддержавних утворень охарактеризовано як кризовий. Цей стан є джерелом і водночас наслідком посилення політичного абсентеїзму, демократичного конформізму”, труднощів в утвердженні спільноєвропейської ідентичності тощо. Саме криза європейської ідентичності призвела до активізації радикальних угруповань, посилила відцентрові сили в ЄС, що загрожує цьому наддержавному утворенню посиленням дезінтегративних (відцентрових) тенденцій.
    5. Одним із перспективних шляхів подолання політикокомунікативних криз, пов’язаних із кризою європейської ідентичності, визначено появу нових (або трансформація вже існуючих) форм комунікацій і демократичних інститутів. В умовах становлення інформаційного суспільства та широкого впровадження інформаційних технологій така трансформація приводить до утвердження електронної демократії”, яка спричинює структурні соціальні зміни, полегшує можливість безпосередньої участі громадян у політичному житті країни і може розвиватися у найрізноманітніших формах (електронні консультації, електронні петиції, електронне прийняття рішень тощо). Недоліками електронної демократії є поглиблення соціальноінформаційного розмежування (інформаційно заможні” та інформаційно бідні” класи), вияви соціальнополітичної апатії, розчарування у можливостях докорінних змін в організаційних формах прийняття державноуправлінських рішень.
    6. В Україні, яка активно залучена до загальносвітових та європейських процесів інтеграції та глобалізації, кризові явища у сфері політичних комунікацій мають своїм виявом: несформованість єдиної політичної нації з урахуванням всіх національних особливостей; відсутність загальноприйнятної для соціуму національної ідеї, що могла би виконувати мобілізуючу роль у формуванні єдиної політичної нації; відсутність ефективно діючої системи демократичних інститутів; високий рівень конфліктності політичної еліти, яка дистанціюється від ведення конструктивного діалогу і віддає перевагу перманентним протистоянням”; критично низький рівень довіри громадян до всієї державної структури органів влади та до основних інститутів громадянського суспільства. Визначено, що основною причиною зазначених кризових явищ є криза наявних моделей політичних комунікацій та низькі темпи їх трансформації у якісно нові.
    7. Процес євровропейської інтеграції України є амбівалентним та тісно пов’язаним з системою викликів у сфері національної політикокомунікативної безпеки. Євроінтеграція сприяє розв’язанню існуючих в українському соціумі політикокомунікативних проблем (розвиток демократичних інститутів, сприяння створенню якісно нових форм політичних комунікацій тощо), але водночас вона є одним із факторів актуалізації та істотного загострення внутрішніх суперечностей соціуму (мовні питання, а також питання вибору глобальних систем безпеки, становлення національної ідентичності тощо). Викликом системі національної безпеки України є також м’яка десуверенізація”, яка реально може обернутися втратою реального суверенітету. Подібні виклики та загрози виникають на кожному із стратегічних напрямів та етапів інтеграції України до ЄС, стосуючись передусім потреб адаптації законодавства України до законодавства ЄС, забезпечення прав людини, інтеграції України до ЄС у контексті загальноєвропейської безпеки, політичної консолідації та зміцнення демократії, культурноосвітньої та науковотехнічної інтеграції.
    8. Кардинальне розв’язання сучасної кризи політичних комунікацій в Україні можливе лише за умов фундаментального переходу від інституційноцентристської до громадяноцентристської моделі політичних комунікацій. Одним із основних шляхів реалізації цього засадничого завдання є впровадження електронної демократії й ефективне використання в політичній практиці її інформаційнотехнологічного інструментарію (електронного урядування).







    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРА


    Американцы доверяют военным, полицейским и церкви) [Електронний ресурс] // Вашингтон Профайл.- Режим доступу: http://www.washprofile.org/- Заголовок з екрану.
    Анохин П. К. Очерки по физиологии функциональных систем. - М.: Медицина, 1974.- 446 с.
    Ачкасов В. А. Этническая идентичность в ситуациях общественного выбора // Журнал социологии и социальной антропологи.- 1999.- Т.II.- Выпуск 1.-С.5-10
    Бадрак В. В. Фактори ефективності впливу друкованих ЗМІ (преси) на електорат. Автореф. дис.канд. філологічних наук (10.01.08 журналістика).-Київ, 2000.-19 с.
    Банчук М. Громадянське суспільство в Україні: поняття і реальність//Людина і політика.-2003.-№ 1.-С. 42-49.
    Бард А., Зодерквист Я. Nетократия. Новая правящая элита и жизнь после капитализма. СПб.: Стокгольмская школа экономики в Санкт-Петербурге, 2004. 256 с.
    Барматова С. Роль Ю.Габермеса в розвитку універсальної теорії політичної комунікації//Соціологія: теорія, методи, маркетинг.-2003.-№2.-С. 60-71.
    Безансон А. Ислам // Континент.- 2005.- №123.- С. 13-22
    Безансон А. Россия европейская страна? // Отечественные записки.- 2004.- №5.- С. 24-29
    Белл Д. Грядущее постиндустриальное общество. Опыт социального прогнозирования.- М.,1999.- 357 с.
    Бек У. Общество риска. На пути к другому модерну.- М.: Прогресс-Традиция, 2001.- 384 с.
    Бжезинский Б. Великая шахматная доска.- М.:Международные отношения, 2002.- 256 с.
    Бодріяр Ж. Симулякри та симуляція.- К.: Основи, 2004.- 230 с.
    Бодрук О.С.. Силові методи кризового реагування (Гуманітарний інтервенціоналізм) // Стратегічна панорама.- 2005.- № 1.- C. 6-10
    Боплан Г. Л.. Опис України / Пер. з фр. З.П.Борисюк.- К.: „Древлехранилище”, 2004.- 576 с.
    Бондаренко С.В. Краткий курс истории развития конструкта «электронная демократия». 2004.-Режим доступу: http://www.adenauer.ru .- Заголовок з екрану.
    Бурдяк В., Ротар Н.Політична культура країн Європи в контексті інтеграційних процесів:Монографія.-Чернівці: Рута, 2004.-328 с.
    Буренко Н.М. Еволюція політики Європейського Союзу щодо країн Центральної та Східної Європи: Автореф. Дис. канд.політ.наук.-К.: Київ. Нац. Ун-т ім.. Т.Шевченка, 2004.- 26 с.
    Бюрократия при В.Путине субъект развития или его тормоз? // Социс.- 2006.- №3(263).- С. 21-28
    Вершинин М.С Политическая коммуникация в информационном обществе: перспективные направления исследований // Актуальные проблемы теории коммуникации". Сборник научных трудов. - СПб.:Изд-во СПбГПУ, 2004. - C. 98-107.
    Весна побеждает Інтернет.- Режим доступу: http://www.sputnikmedia.net.- Заголовок з екрану.
    Вусатюк О.А. Цивилизационные дрейфы и цивилизационная безопасность восточноевропейского мира // Экономические стратеги.- 2005.- № 5-6.- С. 30-35.
    Гарден Т. Перестраивая отношения // NATO review.- 2003.- №2.- С. 1-4.
    Глоссарий терминов.- Гармиш-Партенкирхен (Германия): Центр Маршала, 2006.- 30 с.
    Гончаренко О. М., Лисицин Е. М. Методологічні засади розробки нової редакції Концепції національної безпеки України // Національна безпека.- К.:НІСД.- №4.- 2001.- С. 4-16.
    Гончаров М.Ю. Риторика политической коммуникации // Массовая коммуникация в современном мире: Сборник научных трудов / Под ред. д.ф.н., проф. Ю.П. Буданцева и др. М.: МГИМО, 1991. С. 5560.
    Горбулін В. П., Качинський А. Б. Стратегія національної безпеки України в аксіологічному вимірі: від «суспільства ризику» до громадянського суспільства // Стратегічна панорама.- 2005.- № 2.- С. 3-7
    Горбулін В.П., Качинський А.Б. Стратегічні ризики — нова парадигма стратегії національної безпеки України // Стратегічна панорама.- 2005.- № 1.- С. 4-7
    Грачев М.Н. Политическая коммуникация: теоретические концепции, модели, векторы развития.- М.: Прометей, 2004. 328 с.
    Данільян О.Г. Національна безпека України: сутність, структура та напрямки реалізації/ О.Г.Данільян, О.П.Дзьобань, М.І.Панов. - Х.: Фоліо, 2002. - 285 с.
    Деррида Ж. Голос и феномен. Sppech and Phenomena: и др. работы по теории знака Гуссерля / Калинина С.Г., Суслов Н.В. (пер. с англ.).- СПб.: Алетейя, 1999.- 208 с.
    Дзьобань О. П. Національна безпека в умовах соціальних трансформацій (теоретико- методологічний аналіз): Автореф. дис... д-ра філос. наук: 21.03.01 / Національний ін-т стратегічних досліджень.- К., 2005.- 32с.
    Доннелли К. Европейская безопасность: новые вызовы и новые ответы.- Режим доступу: http://magazines.russ.ru/.- Заголовок з екрану.
    Дубов Д.В., Дубова С.В. Основи електронного урядування.-К.: ЦНЛ, 2006.- 176 с.
    Дубов Д.В. Безпека політичних комунікацій: сутність і зв’язок із загальною системою національної безпеки України //Вісник ДАКККіМ.- 2006.- №4.- С. 155-160.
    Дубов Д.В. Засоби масової інформації як якісно нові суб’єкти політичних комунікації // Політичний менеджмент.- 2007.- №1.- С. 57-65.
    Дубов Д.В. Криза політичниx комунікацій в Європейському Союзі: виклики для європейської безпеки та національної безпеки України // Стратегічна панорама.- 2006.- №3.- С. 84-89.
    Дубов Д.В. Політико-комунікативна безпека України в контексті формування інформаційного суспільства // Актуальні проблеми міжнародних відносин: Збірник наукових праць. Випуск 64. Ч.1.- С. 120-124.
    Дубова С.В. Інформаційна культура державних службовців як чинник якості впровадження та функціонування автоматизованих інформаційних систем // Вісник Книжкової палати.- 2005.-№4.-С.35-37.
    Евроскептики.- Режим доступу: http://www.nato.lv/.- Заголовок з екрану.
    Е-демократія: від концепції до втілення. Кращий світовий досвід (Свобода інформації, прозорість, електронне врядування: погляд громадянського суспільства (аналітичні доповіді, збірка перекладів документів)) /За ред. к.ю.н. А.В. Пазюка. - Київ: МГО "Прайвесі Юкрейн", 2004. С.5-25
    Единая Европа выдохлась.- Режим доступу: http://www.vremea.net/.- Заголовок з екрану.
    Жданов И., Якименко Я. Формула помаранчевой победы // Зеркало недели.- 2005.- №2.- С. 4-5
    Закон України «Про основи національної безпеки» // Відомості Верховної Ради.- 2003.- № 39.- С. 351.
    Зарубежная политология: Словарь-справочник. / Под ред. А.В. Миронова, Г.А. Цыганкова.- М.: Социально-политический журнал, Независимый открытый университет, 1998.- 359 с.
    Зінов’єв А. Средства массовой информации - Ватиканы современного мира.- Режим доступу: http://www.washprofile.org/.- Заголовок з екрану.
    Зливков В. Психологія перемоги: віртуальні та реальні чинники // Соціальна психологія. - 2005. - № 3 (11). - C.33-42
    Інформаційна безпека України: сутність та проблеми: матеріали круглого столу // Стратегічна панорама.- 1998.- №3-4.- С. 35-44
    Картунов О., Лаптєв С. Західні теорії економічної та політичної інтеграції: спроби стислого аналізу // Зовнішня торгівля.- 1999.- № 3-4.- С.140-143.
    Кастельс М. Галактика Интернет: Размышления об Интернете, бизнесе и обществе. - М.: У-Фактория, 2004.- 328 c.
    Кастельс М. Могущество самобытности. В кн.: Новая постиндустриальная волна на Западе. Антология /Под ред. В.Л. Иноземцева // М.: Academia, 1999. 450 с.
    Ковальова О.О. Неофункціоналізм проти традиційних підходів в теоріях європейської інтеграції//Грані.-2003.-№1(27).-С.114-117.
    Копійка В. В., Шинкаренко Т. І. Європейський Союз: заснування і етапи становлення. Навч. посібник для студентів вищих навчальних закладів. К.: Видавничний Дім „Ін Юре”, 2001. 448 с.
    Конституція України: прийнята на п’ятій сесії Верхової Ради України 28 червня 1996 р.- К.: Пресса України, 1997.- 25 с.
    Кормич Б.А. Суб’єктно-об’єктний склад інформаційної безпеки//Актуальні проблеми політики.-2003.-Вип.8.-С.130-137.
    Корнієвський О. А., Терешко С. В. Європейський Союз і Україна: перспективи та можливості співробітництва у сфері безпеки // Стратегічна панорама.- 2006.- №1.- С.
    Косов В. В. Процесс федерализации в Западной Европе: миф или реальность? // Вестник Нижегородского государственного университета им. Н. И. Лобачевского.- НижН.: ННГУ, 2005.- С. 34-38
    Кремень В. Г., Бінько І. Ф., Головащенко С. І. Політична безпека України: концептуальні засади та система забезпечення / Міжрегіональна академія управління персоналом.- К., 1998.- 91 с.
    Кулеба Д. Союз нерушимый... государств европейских? // Зеркало Недели.- 2006.- № 33(612).- С. 7
    Кулик А.Н. E-democracy й електронна демократія: західна концепція в російському контексті // Проблеми становлення громадянського суспільства в Росії.- М., 2003.-91с.
    Латынов В.В. Политическая коммуникация. // Политическая энциклопедия: В 2 т. / Национальный общественно-научный фонд; Рук. проекта Г.Ю. Семигин.- Т. 2.- М.: Мысль, 1999.- С. 172173.
    Ле Бон. Психология народов и масс.- М.: Макет, 1995.- 320 с.
    Локк Дж. Сочинения в 3 - х т. / Ред. И.С.Нарский, А.Л.Субботин, М.: Мысль, 1985.- 341 c.
    Маклюэн М. Телевидение. Страшащийся гигант // Телевидение вчера, сегодня, завтра. - Вип. 7. - М., 1987.- 220 с.
    Мартинюк Р.С. Державна влада та громадянське суспільство в сучасній Україні: політико-правовий аспект//Актуальні проблеми вдосконалення чинного законодавства.-2003.-Вип.ХІ.-С.24-36.
    Маслоу А. Мотивация и личность / Перевод А.М.Татлыбаевой.- СПб.: Евразия, 1999.- 352 с.
    Масуда Й. Комп’ютопія // Філософська і соціологічна думка.-К.,1993.-№6.-С.36-50.
    Матвієнків С. М. Політична свідомість: суть та умови її формування в процесі державотворення в Україні // Автореферат дис. канд.політ. наук (23.00.02 політичні інститути та процеси).- Львів, 2001.-19 с.
    Матвієнко О.В. Соціально-психологічні аспекти інформаційної взаємодії в системі управління // Вісник КНУКіМ.- 2000.- №3.- С.36-41
    Меркель А. требует определения окончательных границ Евросоюза.-Режим доступу: http://www.veneportaal.ee/.- Заголовок з екрану.
    Мид Дж., Мертон Р., Парсонс Т., Шюц А. Американская социологическая мысль: Тексты.-М.: "МУБП", 1996.- 560 с.
    Мишелетти М. Государственное управление в демократическом обществе. СПб.: Петро-РИФ, 1998. 34 с.
    Міщенко М., Буров І. Соціальні аспекти приватизаційних процесів в Україні.- К.:Інститут соціології НАНУ.- 1998.- 124 с.
    Моисеев Н. Информационное общество: возможность и реальность / В кн.: Информционное общество.- СПб., М.:ООО «Издательство АСТ», 2004.- 507 с.
    Моль А. Социодинамика культуры.- М.: Прогрес, 1973.- 408 с.
    Мурашин Г., Кравец Е.О концепции национальной безопасности // Політика і час.- 1992.- № 5.- С. 3-9
    Недбаевский С. Наше послезавтра: Взгляд с Украины на события во Франции.- Режим доступу: http://politua.ru/.- Заголовок з екрану.
    Неклесса А. Внешняя политика нового мира: движение к нестационарной системе мировых связей // "Pro et Contra".- №4 (Т.7).- 2002.- С.7-25
    Ожеван М.А. Європейське інформаційне суспільство
    Ожеван М. А. Українська національна ідея та культурполітика. наздоганяючої модернізації // Стратегічна панорама. . 2000. № 12. С. 162182.
    Ожеван М. Двогостра зброя//Підприємництво в Україні.- 2001.-№ 8.- С. 13-16
    Ожеван М. Ми виступаємо в ролі мазохістів, вважаючи, що все, що надходить з Росії є на порядок вищим від українського.-Режим доступу: http://dialogs.org.ua/- Заголовок з екрану.
    Ожеван М. Фронти й тили великих інформаційних війн//Підприємництво в Україні.- 2001.- № 4-5.- С. 24-27
    Опитування громадської думки. Євро барометр.- Режим доступу: http://ec.europa.eu/public_opinion/ - Заголовок з екрану.
    Ортега-и-Гассет Х. Бесхребетная Испания.- М.: Ермак, 2003.- 269 с.
    Основы политологии: Краткий словарь терминов и понятий. / Под ред. д.ф.н., проф. Белова Г.А. и д.ф.н., проф. Пугачева В.П. М.: МГУ им. М. В. Ломоносова, О-во Знание” России, 1993. 168 с.
    Паламарчук В., Литвиненко О. Взаємодія напівдемократій та усталених демократій — можливе майбутнє Європи // Віче.— 2003.— №4.- С.23-27.
    Палій Г.Формування української політичної нації//Політичний менеджмент.-2003.-№1.-С.93-101.
    Панина Н. Социологический мониторинг. украинское общество 1994-2005: Год перелома.- К.: Институт социологии НАН Украины, 2005.- 149 с.
    Парахонський Б. О. Перспективи України у системі європейської та євроатлантичної безпеки // Стратегічна панорама.-2004.-№ 4.-С. 17-24
    Парахонський Б. О. Стратегічне мислення як основа прийняття соціально-політичних рішень // Стратегічна панорама.- 2006.-№ 1.-С. 16-21
    Парахонський Б.О., Молостовцева В.П. Україна і Південно-Східна Європа // Стратегічна панорама. - 2002.- № 4. - С.18-22.
    Пирожков С. И. Развитие сотрудничества Украины с НАТО на этапе его трансформации // Стратегічна панорама.- 2004.-№ 1.-С. 30-35
    Пирожков С. І. Україна у системі міжнародної безпеки та військового співробітництва// Стратегічна панорама.- 2004.-№ 3.-С. 10-16
    Пирожков С.І. Концептуальні підходи до формування системи національної безпеки України // Стратегічна панорама.- 2003.- №1.- С. 95-103.
    Підлуська І. Політична комунікація: український досвід // Медіа-навігатор.- No. 2.- 2001.- С.4-5
    Политическая энциклопедия: В 2 томах. - Т. М.: Мысль, 1999.- 701 с.
    Политологический словарь. / Научн. ред., рук. авт. колл. А.А. Миголатьев, сост. В.А. Варывдин.- В 2 ч.- М.:Луч, 1994.- Ч.1.- 208 с.; Ч.2.- 224 с.
    Политология: Энциклопедический словарь / Общ. ред. и сост.: Ю. И. Аверьяном.- М.: Изд-во Моск. коммерч. ун-та, 1993.- 431 с.
    Політологічний енциклопедичний словник: Навчальний посібник для студентів вищ. навч. закладів.- К.: Ґенеза, 1997.- 400 с.
    Політологічний енциклопедичнй словник / Упорядник В.П. Горбатенко; За ред. Ю.С. Шемчушенка, В.Д. Бабкіна, В.П. Горбатенка.- 2-і вид., доп. і перероб.- К.: Генеза, 2004.- 736 с.
    Порфирьев Б. Н. Риски и «кризисы»: новое направление общественно-научных исследований // Новая и новейшая история.- 2005.- №3.- С. 230-238
    Порфирьев Б. Н. Современные „кризисы” и принятие управленческих решений. - Российский экономический журнал, 2004, N 4, с. 37 - 50.
    Почепцов Г.Г. Теория коммуникации.- М.: «Рефл-бук», К.: «Ваклер, 2003.- 656 с.
    Приватизационные процессы в Украине (Материалы Круглого стола, 21 апреля, 1999 г.).- К., 1999.- 118 с.
    Рар А. Европа может расколоться // Российская газета.- 2005.- №121 ( 3790 ).- С. 8.
    Романець Д. Комп'юТЕРРА ІНКОГНІТА //Україна молода.- 2006.- №207.- С. 6
    Руссо Ж.-Ж. Про суспільну угоду або Принципи політичного права.- К.: «Port-Poyal», 2001.-348 с.
    Руссо Ж.Ж. Трактаты / Изд. подгот.: В.С. Алексеев-Попов и др. М.: Наука,1969.- 703 с.
    Сафронова Л.В. Политическая коммуникация как аппликация символов // Россия: прошлое, настоящее будущее: материалы Всерос. науч.-практ. конф. Санкт-Петербург, 16-19 декабря 1996 г. / отв ред. М.С. Уваров. — СПб. : Изд-во БГТУ, 1996.- С.31-32
    Скляренко О. Роль ЗМІ у формуванні інформаційної культури держвних службовців // Вісник Книжкової палати.- 2005.- №4.- С.31-33
    Словарь по правам человека. Легитимность (Legitimacy).- Режим доступу: http://www.biometrica.tomsk.ru/ - Заголовок з екрану.
    Совершенствование государственного управления на основе его реорганизации и информатизации. Мировой опыт / Под ред. В.И. Дрожжинова. М.: Эко-Трендз, 2002.- 235 с.
    Солнышков А. Ю. Дедовщина: тип отношения к «значимому другому» / Социс.- 2004.- №6.- С. 45-53.
    Соловьев А.И. Политическая коммуникация: к проблеме теоретической идентификации // Полис.- 2002.- №3.- С. 4-15.
    Сомов М.В. Политическая коммуникация: вопросы теории//Учен. записки Тавр. нац. Ун-та им. В.И.Вернадского.-2003.-Т.16 (55), №1: Сер.Полит. науки.-С.146-157.
    Средства массовой информации Ватиканы современного мира (Washington ProFile).- Режим доступу: http://www.washprofile.org/ - Заголовок з екрану.
    Ставлення громадян до зовнішньополітичних орієнтацій України (2005) // Тижневі аналітичні огляди. Проблеми і події суспільного розвитку.- Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/ - Заголовок з екрану.
    Ставлення громадян до зовнішньополітичних орієнтацій України (2006 рік) // Тижневі аналітичні огляди. Проблеми і події суспільного розвитку.- Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/ - Заголовок з екрану.
    Стан громадської думки щодо надання російській мові статусу другої державної // Тижневі аналітичні огляди. Проблеми і події суспільного розвитку.-Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/ - Заголовок з екрану.
    Стратегічне партнерство в контексті європейської інтеграції. Із засідання Наукової ради МЗС України (Виступ) // Політика і час. 2001.-№ 8.- С. 4-6.
    Сушко А. Европейская «абсорбция» и украинские перспективы // Зеркало Недели.- 2006.- № 24(603).- С. 4
    Тихомирова Є.Б. Транспарентність і відкритість діяльності влади та шляхи їх забезпечення в Україні//Наук. записки Національного університету «Києво-Могилянська академія».- 2002.- Т.20: Сер.Політ.науки.- С.39-43.
    Тищенко Ю. Місце та значення політичних партій після політичної реформи: питання політичної комунікації.- Режим доступу: http://www.ucipr.kiev.ua/ - Заголовок з екрану.
    Тодоров І. Міжнародно-правове співробітництво України з країнами Євросоюзу та НАТО: кількісний вимір // Історичні і політичні дослідження.-2004.-№2 (20).-С.161-166.
    Тоффлер Э. Метаморфозы власти / Э. Тоффлер. - М.: ООО "Издательство ACT", 2001.- 669 с.
    Тоффлер Э. Третья волна / Э. Тоффлер. - М.: ООО "Издательство ACT", 2002.- 781 с
    Тоффлер Э. Шок будущего / Э. Тоффлер. - М.: ООО "Издательство ACT", 2002.- 557 с.
    Указ Президента України № 615/98 від 1998-06-11 „Про затверд­ження Стратегії інтеграції України до Європейського Союзу” (Із змінами і доповненнями, внесеними Указами Президента України) // Голос України.-1998.- № 135 (1442).- С. 3-4
    Український соціум. Монографія НІСД / Власюк О.С., Крисаченко В.С., Степико М. Т., Микитенко В. В. та ін./ За ред. Крисаченко В.С.- К.:Знання України, 2005.- 792 с.
    Урсул А.Д. Информатизация общества и безопасность развития цивилизации //Социально-политические науки.- 1990.- № 10.-С. 24-32.
    Уэбстер Ф. Теории информационного общества/Пер. с англ.. М.В.Арапова.- М.: Аспект Пресс, 2004.- 400 с.
    Філософсько-світоглядні підвалини української геополітичної думки: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.12 [Електронний ресурс] / М.М.Хилько; Київ.нац.ун-т ім. Т.Шевченка.- К., 2004.- 16 с.
    Феен Г.-Й. Розвиток партійних систем у посткомуністичних країнах.- Режим доступу: www.kas.de/ - Заголовок з екрану.
    Фомін С. „Європейський вибір” України без „українського вибору” ЄС// Політика і час.- 2002.- №11.- С. 61-71.
    Франция отвергла Евроконституцию.-Режим доступу: http://www.km.ru/ - Заголовок з екрану.
    Фрейд З. Психология масс и анализ человеческого Я// Психология масс. Хрестоматия.- Самара:БАХРАХ-М, 2001.- С.131-194.
    Фукуяма Ф. Конец истории и последний человек.- М.:АСТ, 2005.- 592 с.
    Хабермас Ю. Политические работы.- М.: Праксин, 2005.- 368 с.
    Хантингтон С. Столкновение цивилизаций.- М.:ООО «Издательство АСТ», 2003.- 603, [5] с.
    Хилько О. Л.. Теоретичні засади визначення загроз національній безпеці України та шляхи її забезпечення: Автореф. дис. канд. політ. наук: 23.00.01.- К.: Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка, 2004.- 16 с.
    Хотеев А. Достойная старость становится роскошью даже в богатых европейских странах // Телеграф.- 2004.- 16 ноября.- С. 3.
    Циганов В. В. Політична безпека і безпечна політика: Складові, ознаки, стан, тенденції.- К.:Ніка-Центр, 2006.- 112 с.
    Цуладзе А. Большая манипулятивная игра. М.: Алгоритм, 2000.-336 с.
    Чеснаков А.А. Ресурсы Internet и российские политические технологии: состояние и перспективы развития // Вестник Московского университета. Сер. 18: Социология и политология.- 1999.- № 4.- С. 65-73.
    Шварценберг Р.-Ж. Политическая социология: В 3 ч. &nd
  • Стоимость доставки:
  • 100.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины