Сучасні тенденції воєнного виробництва як чинники формування воєнно-економічної безпеки : Современные тенденции военного производства как факторы формирования военно-экономической безопасности

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!



  • Название:
  • Сучасні тенденції воєнного виробництва як чинники формування воєнно-економічної безпеки
  • Альтернативное название:
  • Современные тенденции военного производства как факторы формирования военно-экономической безопасности
  • Кол-во страниц:
  • 187
  • ВУЗ:
  • Національна академія оборони України
  • Год защиты:
  • 2005
  • Краткое описание:
  • Національна академія оборони України



    На правах рукопису

    Жуков Борис Борисович

    УДК 338.245

    Сучасні тенденції воєнного виробництва як чинники формування воєнно-економічної безпеки

    21.04.01 економічна безпека держави

    Дисертація
    на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

    Науковий керівник:
    Кириленко Володимир Іванович, кандидат економічних наук, доцент









    Київ 2005












    ЗМІСТ





    ВСТУП.......................................................................................


    3





    РОЗДІЛ 1. Теоретичні засади аналізу сучасного воєнного виробництва ..


    12




    1.1. Сутнісні характеристики та особливості сучасного воєнного виробництва................................................................................


    12




    1.2. Сучасні тенденції світового воєнного виробництва........................


    29




    Висновки до 1 розділу.................................................................


    61





    РОЗДІЛ 2. Оборонні витрати як критерій економічної оцінки воєнно-економічної безпеки держави......................................................


    64




    2.1. Тенденції змін в концептуальних підходах щодо аналізу оборонних витрат та їх впливу на воєнно-економічну безпеку...........................


    64




    2.2. Принципи та шляхи визначення оборонних потреб Збройних сил України......................................................................................


    90




    Висновки до 2 розділу...................................................................


    103





    РОЗДІЛ 3. Формування та розвиток складових системи гарантування воєнно-економічної безпеки України................................................


    105




    3.1. Методика розрахунку потреб Збройних сил України в умовах реформування...........................................................................


    105




    3.2. Основні напрями розвитку оборонно-промислового комплексу як матеріальної основи воєнно-економічної безпеки................................


    135




    Висновки до 3 розділу...................................................................


    154





    ВИСНОВКИ................................................................................


    156




    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.........................................


    163




    ДОДАТКИ.......................................


    177







    ВСТУП

    Актуальність теми
    Сучасна обстановка у сфері міжнародної безпеки та стабіль­ності характеризується глибокими змінами, що відбуваються в системі міжнародних відносин, які пов’язані насамперед з активізацією інтеграційних процесів на глобальному та регіо­нальному рівнях. Однак, закінчення епохи блокової кон­фронтації не призвело до відмови від застосування воєнної сили в міжнародних відносинах.
    Тому особливо важливими обставинами, що спонукали вивчення проблеми, є:
    По-перше, зростання випадків застосування сили державами (коаліціями держав) для врегулювання політичних конфліктів. Практично усі держави регіону підтримують позицію щодо рішучого врегулювання збройних конфліктів, у тому числі із застосуванням воєнно-силових методів. Провідні держави світу для врегулювання збройних конфліктів і криз не зав­жди повністю використовують можливості політичних та економічних інструментів і застосовують воєнну силу без санкцій Організації Об’єднаних Націй.
    По-друге, існуюча тенденція зниження дієвості міжнародних систем безпеки та ефективності механізмів регулювання міжнародних відносин. Поряд із загальною тенденцією до зближення позицій дер­жав, орієнтованих на оборонні принципи забезпечення на­ціональної безпеки й поглиблення партнерства та співробітництва насамперед на євроатлантичному просторі, активнішим стало суперництво як традиційних, так і нових центрів сили. Насамперед це стосується адаптації існуючих інститутів колективної (політичної, економічної, воєнної) безпеки до геополітичних реалій з висуванням на перший план таких організацій, як НАТО і Європейський Союз. При цьому роль міжнародних інституцій (ООН, ОБСЄ), що мають правом надавати мандати на проведення військових операцій, зни­жується.
    По-третє, суперництво за перерозподіл сфер впливу між провідними світовими воєнно-політичними силами на пострадянському просторі. У регіоні об’єктивно існують інтереси найвпливовіших світових держав, відносини між якими не набули стійкого позитивного характеру. Це особливо небезпечно в сучасних умовах позаблокового статусу України.
    По-четверте, подальша активізація боротьби за енергоносії та розподіл природних ресурсів. З огляду на обмеженість цих ресурсів, боротьба за контроль над ними зростатиме з кожним роком не лише між світовими центрами сили, але й регіональними.
    По-п’яте, порушення стратегічної стабільності у світі внаслідок зниження дієвості міжнародних систем контролю за розповсюдженням зброї масового ураження і засобів її доставки (Договору про ПРО; Договору про всеосяжну й повну заборону випробувань ядерної зброї: Конвенції про заборону розроблення, виробництва та накопичення запасів бактеріологічної, біологічної, токсичної зброї). Політика деяких країн з цього питання є недалекоглядною і потребує корекції зусиллями всього міжнародного співтовариства, у тому числі й України, яка була першою державою, що в односторонньому порядку відмовилась від володіння одним з найпотужніших у Європі ядерних потенціалів.
    По-шосте, подальше розповсюдження зброї масового ураження. Це явище є реальністю й охоплює найбільш нестабільні регіони світу. Воно створює умови для отримання цієї зброї міжнародними терористичними організаціями і становить загрозу для всіх цивілізованих країн.
    По-сьоме, зростання загрози міжнародного тероризму. Ця тенденція визначається такими чинниками, як зростання ймовірності отримання терористами зброї масового ураження та інших засобів великої потужності, інформаційна відкритість сучасного суспільства, яка робить акти терору більш ефективними й привабливими в очах потенційних терористів, зростання уразливості сучасного постіндустріального суспільства, особливо у великих містах, щодо актів терору, подальше розшарування на багаті й бідні суспільства, країни та регіони, внаслідок чого зростає ймовірність хвилі тероризму як з боку відчайдушних, так і від цинічних політичних сил, які розраховують використати цей відчай у власних цілях.
    По-восьме, глобалізація та інтернаціоналізація у сфері економічних і воєнно-політичних відносин та інформаційних технологій. У світі формується нова багаторівнева високомобільна постіндустріальна міжнародна система, яка створюватиме суттєві можливості для розвитку країн, здатних швидко адаптуватися до її вимог і змін. Ця система є вразливою для тероризму щодо застосування зброї масового ураження, економічного тиску, а також інформаційно-психологіч­ного впливу. Об’єктом міжнародного тероризму стають транснаціональні корпорації, які існують незалежно від будь-яких держав чи національних політичних сил, що ускладнює боротьбу з цим явищем. Разом з цим, транснаціональні корпорації та фінансові групи здійснюють все більш непідконтрольний державам вплив на ситуацію в країнах, регіонах та у світі загалом, у тому числі на характер і зміст воєнно-політичних відносин [1, с.15].
    По-дев’яте, завдання перетворення національної оборонної сфери. Воєнна реформа стає об’єктивною необхідністю, без якої подальша демократизація суспільства неможлива. Реформування Збройних сил України йде шляхом лише скорочення Збройних сил без забезпечення їх новітнім озброєнням і військовою технікою (ОВТ), без концептуально нового підходу в оперативній та бойовій підготовці (фактично всі навчання проходять на з урахуванням досвіду Другої світової війни, без врахування особливостей останніх збройних конфліктів, які не передбачають суцільних фронтів і позиційних зіткнень конфронтуючих військ). Такий шлях не забезпечує належну обороноздатність країни. У загальному плані воєнна реформа є реформою воєнної організації суспільства і передбачає широку комплексну програму перетворень воєнної політики держави, структур, які управляють воєнною сферою, з уточненням їх завдань і функцій, закріпленням, де це необхідно, законодавчими актами, створення механізму гарантування безпеки країни і ефективного воєнного будівництва. Вирішення цих проблем значною мірою залежить від матеріального забезпечення заходів воєнної реформи, що здійснюється економікою через її оборонний сектор, який також потребує реструктуризації.
    По-десяте, необхідність наукових досліджень явищ і процесів, які безпосередньо впливають на рівень воєнно-економічної безпеки держави.
    Сучасний стан матеріально-технічного оснащення Збройних сил України свідчить, що вітчизняний оборонний сектор економіки, незважаючи на наявність значного наукового потенціалу, що випереджає в деяких галузях розвинені країни, не вирішує головне завдання щодо забезпечення своєчасного переозброєння армії, створення матеріальних запасів, випуску необхідної кількості сучасних систем ОВТ, а також засобів управління ними. Ситуація загострюється розпадом економічних зв’язків в оборонному секторі економіки, різкім скороченням обсягів фінансування, необхідністю реформування структури Збройних сил та систем озброєння, появою у воєнній галузі нових завдань та загостренням старих (захист держави від можливих екологічних загроз; участь у миротворчих операціях, утилізація ОВТ та ін.).
    Таким чином, актуальність теми дисертаційного дослідження визначається тим, що реформування воєнної організації суспільства, Збройних сил України в умовах трансформаційної економіки держави потребує нагального й ефективного вирішення одного з найважливіших теоретичних і практичних завдань формування принципово нової концепції функціонування оборонного сектора економіки (з урахуванням світових тенденцій воєнного виробництва), розробки та впровадження адекватної щодо нових умов воєнно-економічної безпеки воєнно-економічної політики, включаючи розповсюдження ринкових відносин на оборонний сектор економіки, пошуку оптимальних пропорцій між оборонним та цивільним секторами економіки.

    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами
    Основні положення дисертаційної роботи використовуються автором при викладанні курсу економічної теорії у Національній академії оборони України.
    Ряд положень дисертаційного дослідження використані автором при розробці науково-дослідних робіт Кобза” та Економіст”, при підготовці навчального посібника Економіка Збройних сил України” в розділі Економічне забезпечення локальних війн і збройних конфліктів” (Національна академія оборони України, 2004р.)
    Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є наукове обґрунтування, визначення, аналіз та характеристика сучасних світових тенденцій воєнного виробництва, розкриття напрямів їх впливу на формування воєнно-економічної безпеки держави, розробка рекомендацій та пропозицій щодо підвищення ефективного забезпечення воєнно-економічної безпеки в сучасних умовах.
    Досягнення поставленої мети передбачає розв’язання таких конкретних завдань:
    - обґрунтування теоретичних основ дослідження сучасних світових тенденції воєнного виробництва;
    - визначення сучасних світових тенденцій воєнного виробництва та встановлення їх економічної природи як чинників впливу на воєнно-економічну безпеку;
    - виявлення основних напрямів впливу оборонних витрат на забезпечення воєнно-економічної безпеки;
    - формулювання принципів та шляхів визначення оборонних потреб Збройних сил України;
    - вдосконалення методик розрахунку потреб Збройних сил України та визначення соціально-економічних витрат військових операцій;
    - визначення основних напрямів розвитку оборонно-промислового комплексу України (з погляду гарантування воєнно-економічної безпеки).
    Об’єктом дослідження є сфера воєнного виробництва та воєнно-економічної діяльності держави.
    Предметом дослідження є система відносин воєнного виробництва та воєнно-економічної безпеки держави у їх взаємозв’язку і взаємодії.
    Методологічною основою проведеного дисертаційного дослідження стали фундаментальні положення економічної та воєнно-економічної теорії, праці видатних вітчизняних і зарубіжних учених щодо дослідження сучасних світових тенденцій воєнного виробництва, їх впливу на забезпечення воєнно-економічної безпеки. У дослідженні використані методологічні принципи сучасної економічної думки, що дають змогу виявити закономірності якісних зрушень у сфері воєнного виробництва, обґрунтувати ефективні механізми формування воєнно-економічної безпеки.
    Методи дослідження. Для досягнення поставленої в роботі мети використовуються методи як теоретичного так і емпіричного досліджень. До теоретичних належать методи аналізу та синтезу, які дали змогу поділити елементи та властивості об’єкта досліджень з наступним з’єднанням їх в одне ціле; індукції та дедукції для формулювання висновків; моделювання для створення економіко-математичних моделей; системного підходу, що дав змогу дослідити складну систему відносин воєнно-економічної безпеки; декомпозиції, що викликано необхідністю поділу системи на системи нижчого рівня, які досліджувались автономно, з подальшим узгодженням цілей кожної підсистеми із загальною ціллю системи; історичний за допомогою якого вдалося дослідити виникнення, формування і розвиток процесів і подій у хронологічної послідовності з метою виявлення внутрішніх та зовнішніх зв’язків, закономірностей та суперечностей. До емпіричних належали методи порівняння та вимірювання, що дали змогу встановити подібності та відмінності під час аналізу оборонних бюджетів та їх розподілу за видатками.
    Наукова новизна одержаних результатів. Одержані автором наукові результати, що виносяться на захист, полягають у розробці теоретико-методологічних засад впливу сучасних тенденцій воєнного виробництва на формування воєнно-економічної безпеки та обґрунтуванні практичних рекомендацій щодо вдосконалення механізму формування воєнно-економічної безпеки, пошуку ефективних форм його реалізації. Наукова новизна полягає в тому, що:
    уперше:
    - узагальнено методологічні засади дослідження впливу сучасних тенденцій воєнного виробництва на формування воєнно-економічної безпеки, виявлено його характерні особливості та суперечності. Обґрунтовано, що сучасними світовими тенденціями воєнного виробництва є приватизація, диверсифікація, концентрація та інтернаціоналізація воєнного виробництва.
    - визначено основні напрямки впливу сучасних світових тенденцій воєнного виробництва на формування воєнно-економічної безпеки в країні з трансформаційною економікою;
    - запропоновано методику розрахунку потреб Збройних сил України, що базується на визначенні необхідних потреб Збройних сил України за напрямками: 1)утримання особового складу Збройних сил; 2) підготовка Збройних сил; 3)утримання, експлуатація, розвиток озброєння та військової техніки та інфраструктури; 4)реформування Збройних сил;
    удосконалено:
    - визначення рівня і ступеня впливу оборонних витрат на забезпечення воєнно-економічної безпеки, що полягає в наступному: по-перше, рівень військової могутності залежить від балансу між різними категоріями витрат у рамках оборонного бюджету: утримання персоналу, придбання озброєнь, ремонт і обслуговування техніки, військове будівництво; по-друге, він залежить від вартісних чинників, тобто від тих можливостей, що можна отримати за певну суму грошей; по-третє, цей рівень залежить від технологічного розвитку та якості підготовки збройних сил; по-четверте, найбільшою мірою реальний рівень військової могутності залежить від такої нематеріальної категорії, як адекватність оборонної політики, воєнної доктрини, стратегії, а також від того, яким чином вони реалізуються;
    - методика визначення соціально-економічних витрат військових операцій на підставі концепції виправданого ризику;
    дістало подальшого розвитку:
    - формулювання принципів та шляхів визначення оборонних потреб Збройних сил України в умовах трансформаційної економіки. В основу організації визначення оборонних потреб повинні бути покладені наступні принципи: принцип еволюційного формування єдиної системи визначення оборонних потреб, з коригуванням діючих законів, усуненням в них суперечностей і системних помилок, а також прийняттям необхідних законодавчих актів; принцип базовості бюджетного процесу, що полягає у визнанні його регулюючої ролі щодо всіх інших процесів розробки планів, програм, норм і положень в галузі воєнного будівництва; принцип обов’язкової фінансово-економічної координації системи планів і програм, що означає, що в єдину систему визначення оборонних потреб повинні включатися всі фрагменти довгострокових планів державних установ, що стосуються сфери оборони;
    - пропозиції щодо ефективної реалізації напрямів реструктуризації оборонно-промислового комплексу України з метою гарантування воєнно-економічної безпеки держави.
    Практичне значення одержаних результатів:
    - запропонована методика розрахунку потреб Збройних сил України необхідна для обґрунтування та реалізації Державної програми реформування та розвитку Збройних сил України;
    - висновки дисертаційного дослідження можуть бути запропоновані для оцінки економічної ефективності використання оборонних видатків в інтересах забезпечення оборони України;
    - визначені концептуальні підходи можуть бути застосовані для розробки та проведення воєнно-економічної та воєнно-технічної політики інститутами державної влади;
    - науково-теоретичні висновки можуть бути застосовані в процесі викладання основ економічної теорії та воєнної економіки у вищих навчальних військових закладах Міністерства оборони України.
    Апробація результатів дисертації
    Підсумки дисертаційного дослідження доповідались на засіданнях кафедри економіки та фінансового забезпечення Національної академії оборони України, окремі проміжні результати були представлені автором у виступах на Міжнародній науково-практичної конференції з проблем розвитку і розміщення продуктивних сил (м. Київ, березень 2003р.), Міжнародній науково-практичній конференції Бойове застосування флотів в локальних війнах і збройних конфліктах другої половини ХХ століття: проблеми розвитку теорії та практики” (м. Київ, квітень 2003р.), спільної (НАТО-Україна) конференції з питань оборонного планування (м. Київ, квітень 2003р.), науково-практичному семінарі оперативно-стратегічного факультету Національної академії оборони України з питань тенденцій розвитку форм і способів збройної боротьби у другій половині ХХ та на початку ХХІ століть (м. Київ, вересень 2003р.), VII Міжнародної науково-практичної конференції Наука і освіта ‘2004” (м. Дніпропетровськ, лютий 2004р.).
    Публікації
    Основні результати дисертаційного дослідження опубліковані у 5 наукових статтях (2 у збірниках наукових праць і 3 у наукових журналах) та у вигляді тез на 3 науково-практичних конференціях.
  • Список литературы:
  • Національна академія оборони України



    На правах рукопису

    Жуков Борис Борисович

    УДК 338.245

    Сучасні тенденції воєнного виробництва як чинники формування воєнно-економічної безпеки

    21.04.01 економічна безпека держави

    Дисертація
    на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

    Науковий керівник:
    Кириленко Володимир Іванович, кандидат економічних наук, доцент









    Київ 2005

    ЗМІСТ





    ВСТУП.......................................................................................


    3





    РОЗДІЛ 1. Теоретичні засади аналізу сучасного воєнного виробництва ..


    12




    1.1. Сутнісні характеристики та особливості сучасного воєнного виробництва................................................................................


    12




    1.2. Сучасні тенденції світового воєнного виробництва........................


    29




    Висновки до 1 розділу.................................................................


    61





    РОЗДІЛ 2. Оборонні витрати як критерій економічної оцінки воєнно-економічної безпеки держави......................................................


    64




    2.1. Тенденції змін в концептуальних підходах щодо аналізу оборонних витрат та їх впливу на воєнно-економічну безпеку...........................


    64




    2.2. Принципи та шляхи визначення оборонних потреб Збройних сил України......................................................................................


    90




    Висновки до 2 розділу...................................................................


    103





    РОЗДІЛ 3. Формування та розвиток складових системи гарантування воєнно-економічної безпеки України................................................


    105




    3.1. Методика розрахунку потреб Збройних сил України в умовах реформування...........................................................................


    105




    3.2. Основні напрями розвитку оборонно-промислового комплексу як матеріальної основи воєнно-економічної безпеки................................


    135




    Висновки до 3 розділу...................................................................


    154





    ВИСНОВКИ................................................................................


    156




    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.........................................


    163




    ДОДАТКИ.......................................


    177







    ВСТУП

    Актуальність теми
    Сучасна обстановка у сфері міжнародної безпеки та стабіль­ності характеризується глибокими змінами, що відбуваються в системі міжнародних відносин, які пов’язані насамперед з активізацією інтеграційних процесів на глобальному та регіо­нальному рівнях. Однак, закінчення епохи блокової кон­фронтації не призвело до відмови від застосування воєнної сили в міжнародних відносинах.
    Тому особливо важливими обставинами, що спонукали вивчення проблеми, є:
    По-перше, зростання випадків застосування сили державами (коаліціями держав) для врегулювання політичних конфліктів. Практично усі держави регіону підтримують позицію щодо рішучого врегулювання збройних конфліктів, у тому числі із застосуванням воєнно-силових методів. Провідні держави світу для врегулювання збройних конфліктів і криз не зав­жди повністю використовують можливості політичних та економічних інструментів і застосовують воєнну силу без санкцій Організації Об’єднаних Націй.
    По-друге, існуюча тенденція зниження дієвості міжнародних систем безпеки та ефективності механізмів регулювання міжнародних відносин. Поряд із загальною тенденцією до зближення позицій дер­жав, орієнтованих на оборонні принципи забезпечення на­ціональної безпеки й поглиблення партнерства та співробітництва насамперед на євроатлантичному просторі, активнішим стало суперництво як традиційних, так і нових центрів сили. Насамперед це стосується адаптації існуючих інститутів колективної (політичної, економічної, воєнної) безпеки до геополітичних реалій з висуванням на перший план таких організацій, як НАТО і Європейський Союз. При цьому роль міжнародних інституцій (ООН, ОБСЄ), що мають правом надавати мандати на проведення військових операцій, зни­жується.
    По-третє, суперництво за перерозподіл сфер впливу між провідними світовими воєнно-політичними силами на пострадянському просторі. У регіоні об’єктивно існують інтереси найвпливовіших світових держав, відносини між якими не набули стійкого позитивного характеру. Це особливо небезпечно в сучасних умовах позаблокового статусу України.
    По-четверте, подальша активізація боротьби за енергоносії та розподіл природних ресурсів. З огляду на обмеженість цих ресурсів, боротьба за контроль над ними зростатиме з кожним роком не лише між світовими центрами сили, але й регіональними.
    По-п’яте, порушення стратегічної стабільності у світі внаслідок зниження дієвості міжнародних систем контролю за розповсюдженням зброї масового ураження і засобів її доставки (Договору про ПРО; Договору про всеосяжну й повну заборону випробувань ядерної зброї: Конвенції про заборону розроблення, виробництва та накопичення запасів бактеріологічної, біологічної, токсичної зброї). Політика деяких країн з цього питання є недалекоглядною і потребує корекції зусиллями всього міжнародного співтовариства, у тому числі й України, яка була першою державою, що в односторонньому порядку відмовилась від володіння одним з найпотужніших у Європі ядерних потенціалів.
    По-шосте, подальше розповсюдження зброї масового ураження. Це явище є реальністю й охоплює найбільш нестабільні регіони світу. Воно створює умови для отримання цієї зброї міжнародними терористичними організаціями і становить загрозу для всіх цивілізованих країн.
    По-сьоме, зростання загрози міжнародного тероризму. Ця тенденція визначається такими чинниками, як зростання ймовірності отримання терористами зброї масового ураження та інших засобів великої потужності, інформаційна відкритість сучасного суспільства, яка робить акти терору більш ефективними й привабливими в очах потенційних терористів, зростання уразливості сучасного постіндустріального суспільства, особливо у великих містах, щодо актів терору, подальше розшарування на багаті й бідні суспільства, країни та регіони, внаслідок чого зростає ймовірність хвилі тероризму як з боку відчайдушних, так і від цинічних політичних сил, які розраховують використати цей відчай у власних цілях.
    По-восьме, глобалізація та інтернаціоналізація у сфері економічних і воєнно-політичних відносин та інформаційних технологій. У світі формується нова багаторівнева високомобільна постіндустріальна міжнародна система, яка створюватиме суттєві можливості для розвитку країн, здатних швидко адаптуватися до її вимог і змін. Ця система є вразливою для тероризму щодо застосування зброї масового ураження, економічного тиску, а також інформаційно-психологіч­ного впливу. Об’єктом міжнародного тероризму стають транснаціональні корпорації, які існують незалежно від будь-яких держав чи національних політичних сил, що ускладнює боротьбу з цим явищем. Разом з цим, транснаціональні корпорації та фінансові групи здійснюють все більш непідконтрольний державам вплив на ситуацію в країнах, регіонах та у світі загалом, у тому числі на характер і зміст воєнно-політичних відносин [1, с.15].
    По-дев’яте, завдання перетворення національної оборонної сфери. Воєнна реформа стає об’єктивною необхідністю, без якої подальша демократизація суспільства неможлива. Реформування Збройних сил України йде шляхом лише скорочення Збройних сил без забезпечення їх новітнім озброєнням і військовою технікою (ОВТ), без концептуально нового підходу в оперативній та бойовій підготовці (фактично всі навчання проходять на з урахуванням досвіду Другої світової війни, без врахування особливостей останніх збройних конфліктів, які не передбачають суцільних фронтів і позиційних зіткнень конфронтуючих військ). Такий шлях не забезпечує належну обороноздатність країни. У загальному плані воєнна реформа є реформою воєнної організації суспільства і передбачає широку комплексну програму перетворень воєнної політики держави, структур, які управляють воєнною сферою, з уточненням їх завдань і функцій, закріпленням, де це необхідно, законодавчими актами, створення механізму гарантування безпеки країни і ефективного воєнного будівництва. Вирішення цих проблем значною мірою залежить від матеріального забезпечення заходів воєнної реформи, що здійснюється економікою через її оборонний сектор, який також потребує реструктуризації.
    По-десяте, необхідність наукових досліджень явищ і процесів, які безпосередньо впливають на рівень воєнно-економічної безпеки держави.
    Сучасний стан матеріально-технічного оснащення Збройних сил України свідчить, що вітчизняний оборонний сектор економіки, незважаючи на наявність значного наукового потенціалу, що випереджає в деяких галузях розвинені країни, не вирішує головне завдання щодо забезпечення своєчасного переозброєння армії, створення матеріальних запасів, випуску необхідної кількості сучасних систем ОВТ, а також засобів управління ними. Ситуація загострюється розпадом економічних зв’язків в оборонному секторі економіки, різкім скороченням обсягів фінансування, необхідністю реформування структури Збройних сил та систем озброєння, появою у воєнній галузі нових завдань та загостренням старих (захист держави від можливих екологічних загроз; участь у миротворчих операціях, утилізація ОВТ та ін.).
    Таким чином, актуальність теми дисертаційного дослідження визначається тим, що реформування воєнної організації суспільства, Збройних сил України в умовах трансформаційної економіки держави потребує нагального й ефективного вирішення одного з найважливіших теоретичних і практичних завдань формування принципово нової концепції функціонування оборонного сектора економіки (з урахуванням світових тенденцій воєнного виробництва), розробки та впровадження адекватної щодо нових умов воєнно-економічної безпеки воєнно-економічної політики, включаючи розповсюдження ринкових відносин на оборонний сектор економіки, пошуку оптимальних пропорцій між оборонним та цивільним секторами економіки.

    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами
    Основні положення дисертаційної роботи використовуються автором при викладанні курсу економічної теорії у Національній академії оборони України.
    Ряд положень дисертаційного дослідження використані автором при розробці науково-дослідних робіт Кобза” та Економіст”, при підготовці навчального посібника Економіка Збройних сил України” в розділі Економічне забезпечення локальних війн і збройних конфліктів” (Національна академія оборони України, 2004р.)
    Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є наукове обґрунтування, визначення, аналіз та характеристика сучасних світових тенденцій воєнного виробництва, розкриття напрямів їх впливу на формування воєнно-економічної безпеки держави, розробка рекомендацій та пропозицій щодо підвищення ефективного забезпечення воєнно-економічної безпеки в сучасних умовах.
    Досягнення поставленої мети передбачає розв’язання таких конкретних завдань:
    - обґрунтування теоретичних основ дослідження сучасних світових тенденції воєнного виробництва;
    - визначення сучасних світових тенденцій воєнного виробництва та встановлення їх економічної природи як чинників впливу на воєнно-економічну безпеку;
    - виявлення основних напрямів впливу оборонних витрат на забезпечення воєнно-економічної безпеки;
    - формулювання принципів та шляхів визначення оборонних потреб Збройних сил України;
    - вдосконалення методик розрахунку потреб Збройних сил України та визначення соціально-економічних витрат військових операцій;
    - визначення основних напрямів розвитку оборонно-промислового комплексу України (з погляду гарантування воєнно-економічної безпеки).
    Об’єктом дослідження є сфера воєнного виробництва та воєнно-економічної діяльності держави.
    Предметом дослідження є система відносин воєнного виробництва та воєнно-економічної безпеки держави у їх взаємозв’язку і взаємодії.
    Методологічною основою проведеного дисертаційного дослідження стали фундаментальні положення економічної та воєнно-економічної теорії, праці видатних вітчизняних і зарубіжних учених щодо дослідження сучасних світових тенденцій воєнного виробництва, їх впливу на забезпечення воєнно-економічної безпеки. У дослідженні використані методологічні принципи сучасної економічної думки, що дають змогу виявити закономірності якісних зрушень у сфері воєнного виробництва, обґрунтувати ефективні механізми формування воєнно-економічної безпеки.
    Методи дослідження. Для досягнення поставленої в роботі мети використовуються методи як теоретичного так і емпіричного досліджень. До теоретичних належать методи аналізу та синтезу, які дали змогу поділити елементи та властивості об’єкта досліджень з наступним з’єднанням їх в одне ціле; індукції та дедукції для формулювання висновків; моделювання для створення економіко-математичних моделей; системного підходу, що дав змогу дослідити складну систему відносин воєнно-економічної безпеки; декомпозиції, що викликано необхідністю поділу системи на системи нижчого рівня, які досліджувались автономно, з подальшим узгодженням цілей кожної підсистеми із загальною ціллю системи; історичний за допомогою якого вдалося дослідити виникнення, формування і розвиток процесів і подій у хронологічної послідовності з метою виявлення внутрішніх та зовнішніх зв’язків, закономірностей та суперечностей. До емпіричних належали методи порівняння та вимірювання, що дали змогу встановити подібності та відмінності під час аналізу оборонних бюджетів та їх розподілу за видатками.
    Наукова новизна одержаних результатів. Одержані автором наукові результати, що виносяться на захист, полягають у розробці теоретико-методологічних засад впливу сучасних тенденцій воєнного виробництва на формування воєнно-економічної безпеки та обґрунтуванні практичних рекомендацій щодо вдосконалення механізму формування воєнно-економічної безпеки, пошуку ефективних форм його реалізації. Наукова новизна полягає в тому, що:
    уперше:
    - узагальнено методологічні засади дослідження впливу сучасних тенденцій воєнного виробництва на формування воєнно-економічної безпеки, виявлено його характерні особливості та суперечності. Обґрунтовано, що сучасними світовими тенденціями воєнного виробництва є приватизація, диверсифікація, концентрація та інтернаціоналізація воєнного виробництва.
    - визначено основні напрямки впливу сучасних світових тенденцій воєнного виробництва на формування воєнно-економічної безпеки в країні з трансформаційною економікою;
    - запропоновано методику розрахунку потреб Збройних сил України, що базується на визначенні необхідних потреб Збройних сил України за напрямками: 1)утримання особового складу Збройних сил; 2) підготовка Збройних сил; 3)утримання, експлуатація, розвиток озброєння та військової техніки та інфраструктури; 4)реформування Збройних сил;
    удосконалено:
    - визначення рівня і ступеня впливу оборонних витрат на забезпечення воєнно-економічної безпеки, що полягає в наступному: по-перше, рівень військової могутності залежить від балансу між різними категоріями витрат у рамках оборонного бюджету: утримання персоналу, придбання озброєнь, ремонт і обслуговування техніки, військове будівництво; по-друге, він залежить від вартісних чинників, тобто від тих можливостей, що можна отримати за певну суму грошей; по-третє, цей рівень залежить від технологічного розвитку та якості підготовки збройних сил; по-четверте, найбільшою мірою реальний рівень військової могутності залежить від такої нематеріальної категорії, як адекватність оборонної політики, воєнної доктрини, стратегії, а також від того, яким чином вони реалізуються;
    - методика визначення соціально-економічних витрат військових операцій на підставі концепції виправданого ризику;
    дістало подальшого розвитку:
    - формулювання принципів та шляхів визначення оборонних потреб Збройних сил України в умовах трансформаційної економіки. В основу організації визначення оборонних потреб повинні бути покладені наступні принципи: принцип еволюційного формування єдиної системи визначення оборонних потреб, з коригуванням діючих законів, усуненням в них суперечностей і системних помилок, а також прийняттям необхідних законодавчих актів; принцип базовості бюджетного процесу, що полягає у визнанні його регулюючої ролі щодо всіх інших процесів розробки планів, програм, норм і положень в галузі воєнного будівництва; принцип обов’язкової фінансово-економічної координації системи планів і програм, що означає, що в єдину систему визначення оборонних потреб повинні включатися всі фрагменти довгострокових планів державних установ, що стосуються сфери оборони;
    - пропозиції щодо ефективної реалізації напрямів реструктуризації оборонно-промислового комплексу України з метою гарантування воєнно-економічної безпеки держави.
    Практичне значення одержаних результатів:
    - запропонована методика розрахунку потреб Збройних сил України необхідна для обґрунтування та реалізації Державної програми реформування та розвитку Збройних сил України;
    - висновки дисертаційного дослідження можуть бути запропоновані для оцінки економічної ефективності використання оборонних видатків в інтересах забезпечення оборони України;
    - визначені концептуальні підходи можуть бути застосовані для розробки та проведення воєнно-економічної та воєнно-технічної політики інститутами державної влади;
    - науково-теоретичні висновки можуть бути застосовані в процесі викладання основ економічної теорії та воєнної економіки у вищих навчальних військових закладах Міністерства оборони України.
    Апробація результатів дисертації
    Підсумки дисертаційного дослідження доповідались на засіданнях кафедри економіки та фінансового забезпечення Національної академії оборони України, окремі проміжні результати були представлені автором у виступах на Міжнародній науково-практичної конференції з проблем розвитку і розміщення продуктивних сил (м. Київ, березень 2003р.), Міжнародній науково-практичній конференції Бойове застосування флотів в локальних війнах і збройних конфліктах другої половини ХХ століття: проблеми розвитку теорії та практики” (м. Київ, квітень 2003р.), спільної (НАТО-Україна) конференції з питань оборонного планування (м. Київ, квітень 2003р.), науково-практичному семінарі оперативно-стратегічного факультету Національної академії оборони України з питань тенденцій розвитку форм і способів збройної боротьби у другій половині ХХ та на початку ХХІ століть (м. Київ, вересень 2003р.), VII Міжнародної науково-практичної конференції Наука і освіта ‘2004” (м. Дніпропетровськ, лютий 2004р.).
    Публікації
    Основні результати дисертаційного дослідження опубліковані у 5 наукових статтях (2 у збірниках наукових праць і 3 у наукових журналах) та у вигляді тез на 3 науково-практичних конференціях.
  • Стоимость доставки:
  • 50.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины