Українсько-російські торговельні відносини як чинник економічної безпеки України : Российско-украинские торговые отношения как фактор экономической безопасности Украины

Краткое описание

Національний інститут проблем міжнародної безпеки

На правах рукопису

ЛАДЮК Ольга Дмитрівна

УДК 339.56 (477:470)

Українсько-російські торговельні відносини як чинник економічної безпеки України

21.04.01 економічна безпека держави

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук

Науковий керівник:
доктор економічних наук,
доцент
СУХОРУКОВ
Аркадій Ісмаїлович

Київ - 2003

ЗМІСТ

Стор.

Вступ..

3

Розділ 1.

принципи ФОРМУВАННЯ ЗОВНІШНЬОТОРГОВЕЛЬНої політики з урахуванням економічної БЕЗПЕКИ держави

10

1.1.

Наукові основи формування зовнішньоторговельних відносин держави

10

1.2.

Україна та Росія в новій системі світогосподарських торговельних зв’язків

20

1.3.

Економічна безпека міжнародної торгівлі України в умовах глобалізації

28

Висновки до розділу 1

43

Розділ 2.

АНАЛІЗ КЛЮЧОВИХ ПРОБЛЕМ ТОРГОВЕЛЬ-НО-ЕКОНОМІЧНОГО СПІВРОБІТНИЦТВА МІЖ УКРАЇНОЮ ТА РОСІЄЮ

47

2.1.

Аналіз стану торговельних відносин

47

2.2.

Фактори формування торговельних відносин України і Росії

79

2.3.

Стан міжрегіонального співробітництва

92

Висновки до розділу 2

106

Розділ 3.

напрями розвитку ТОРГОВЕЛЬНих ВІДНОСИН україни та росії в контексті ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ

110

3.1.

Економічний механізм розвитку і реалізації експортного потенціалу України на російському векторі

110

3.2.

Рекомендації щодо розвитку міжрегіонального торговельного співробітництва країн

133

3.3.

Прогнозна оцінка перспектив торговельного співробітництва з Росією за умов забезпечення економічної безпеки України

139

Висновки до розділу 3.

143

висновки .

147

Список використаних джерел.

154

Додатки.

165

ВСТУП

Актуальність теми. Раціоналізація торговельних відносин з Російською Федерацією одне з пріоритетних завдань України, що передбачає, з одного боку, відновлення та розвиток раціональних торговельних зв’язків, з другого забезпечення економічної безпеки України у торгівлі з Росією. До того ж вирішувати це завдання доводиться з урахуванням змін у глобальному економічному середовищі.
Обидві держави значною мірою взаємозалежні з ресурсної та технологічної точок зору, мають багатосторонні економічні зв’язки, з’єднані транспортними комунікаціями, прагнуть до інтеграції у світовий економічний простір. Особливості сучасного глобального і національного економічного розвитку вимагають від обох країн нових підходів до формування своїх відносин у стратегічній перспективі. Вони мають базуватися на взаємовигідному використанні економічних потенціалів, можливостей міжрегіонального співробітництва та взаємодії з міжнародними економічними організаціями.
Нагальні проблеми забезпечення структурної перебудови та усталеного зростання економіки для обох країн є схожими, але водночас мають певні відмінності, пов’язані з особливостями виробничих сил та механізмів ринкових перетворень. Зазначимо, що в окремих випадках українські і російські виробники перетворилися на конкурентів, а саме у тих сегментах ринку, які раніше поглинали усю їхню продукцію. За час існування незалежних держав України та Російської Федерації відбувалося формування сучасних відносин між ними. Нині можна казати про початок нового етапу, що характеризується активним пошуком взаємовигідних шляхів співробітництва, у тому числі в торгівлі.
Негативні тенденції у зовнішній торгівлі України (значне пасивне сальдо у торгівлі з Російською Федерацією, посилення сировинного перекосу в структурі експорту, розриву між експортоспроможністю та імпортоємністю) свідчать про те, що умовою інтенсифікації зовнішньоторговельної діяльності стає, насамперед, ефективне використання вітчизняного експортного потенціалу.
Згідно з даними проведеного аналізу, Росія є домінуючим торговельним партнером України. Однак з 1997 р. внаслідок запровадження Росією ПДВ на імпорт українських товарів чітко визначилася тенденція до спаду обсягу експорту товарів на російський ринок. Разом з тим є реальні можливості завдяки нарощуванню обсягу експорту до РФ досягти позитивного торговельного балансу з цією країною без скорочення імпорту життєво необхідних для України російських товарів (в першу чергу, паливно-енергетичних ресурсів).
Інший бік проблеми раціоналізації торговельних відносин з Росією стосується забезпечення безпеки України у зовнішньоторговельній сфері. Адже ця проблема має розглядатися в контексті загального впливу внутрішніх і зовнішніх чинників загрозливого характеру з урахуванням процесів реформування національної економіки, розвитку міждержавних відносин, тенденцій світового розвитку тощо.
Дослідженням проблем забезпечення економічної безпеки держави присвячено теоретичні та прикладні розробки вітчизняних учених: В.І. Мунтіяна, І.Ф. Бінька, В.М. Гейця С.І. Пирожкова, О.С. Ємельянова, О.С. Власюка, А.І. Сухорукова, Б.В. Губського, Б.Є. Кваснюка, Д.К. Прейгера, Я.А. Жаліла, Г.А. Пастернака-Таранушенка, Г.В. Задорожного, І.П. Михасюка, В.Т. Шлемка та ін.
Проблема формування раціональних зовнішньоторговельних відносин між країнами становила предмет колишніх і сучасних досліджень західних науковців: Дж.М. Кейнса, Б. Оліна, П. Самуельсона, Е. Хекшера, П. Кругмана, М. Портера, В. Леонтьєва; та вітчизняних: І.В. Бураковського, А.С. Гальчинського, А.С. Філіпенка, А.А. Мазаракі та ін.
Між тим, відсутність державної стратегії забезпечення економічної безпеки, зокрема у співробітництві з Росією, спричиняє істотні проблеми у міждержавних відносинах.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. В основу дисертаційної роботи покладено результати досліджень, проведених автором у рамках наукових проектів Національного інституту проблем міжнародної безпеки при Раді національної безпеки і оборони України протягом 20002002 рр.:
- Стратегічні питання розвитку українсько-російських відносин у контексті забезпечення економічного зростання та економічної безпеки України” (затверджено Секретарем РНБОУ 24 лютого 2000 р.);
- Посилення економічної складової зовнішньої політики України: концептуальне бачення та вибір пріоритетів” (затверджено Секретарем РНБОУ 24 лютого 2001 р.);
- Стратегія торговельно-економічних відносин України з провідними державами світу” (затверджено Секретарем РНБОУ 24 лютого 2001 р.);
- Перспективи розвитку зовнішньоекономічної діяльності України” (затверджено Секретарем РНБОУ 27 грудня 2001 р.).
Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є обґрунтування головних напрямів і організаційно-економічного механізму розвитку взаємовигідних торговельних відносин між Україною та Росією з урахуванням необхідності забезпечення економічної безпеки України.
Для досягнення поставленої мети в роботі передбачені такі завдання теоретичного, методичного та прикладного характеру:
· обґрунтувати теоретичні аспекти формування зовнішньоторговельних відносин держави з урахуванням економічної безпеки;
· визначити показники для діагностики зовнішньоекономічної безпеки та розрахувати їх значення на російському векторі;
· дати характеристику торговельних відносин між Україною та РФ на тлі загальної зовнішньоторговельної політики України;
· визначити основні фактори впливу на торговельні взаємини України та Росії;
· дослідити стан міжрегіонального співробітництва країн;
· визначити чинники, що впливають на експортний потенціал, та запропонувати концептуальні підходи до формування експортного потенціалу України на російському векторі;
· розробити пропозиції щодо вдосконалення організаційно-економічного механізму українсько-російських торговельних відносин у стратегічній перспективі;
· дати оцінку перспектив торговельного співробітництва з Росією з урахуванням необхідності забезпечення економічної безпеки України.
Об’єктом дослідження є торговельні відносини України та Російської Федерації на державному, регіональному і виробничому рівнях.
Предмет дослідження теоретичні, методологічні і практичні проблеми раціоналізації та підвищення рівня економічної безпеки міждержавних торговельних відносин України та Росії.
Методи дослідження: системний аналіз, методи порівняльного економічного аналізу, математичної статистики, експертних оцінок та прогностики.
Наукова новизна одержаних результатів:
· уточнено поняття економічної безпеки держави і такої важливої складової економічної безпеки, як експортно-імпортна безпека;
· досліджено рівні експортної залежності України від російського ринку по найбільш представницьких вітчизняних товарах;
· виходячи з національних інтересів визначено головні загрози, що виникають в процесі торгівлі між Україною та Російською Федерацією;
· визначено показники зовнішньоекономічної безпеки України на російському векторі та встановлено їхні порогові значення;
· визначено зовнішні та внутрішні фактори, що зумовлюють формування українсько-російських торговельних відносин;
· запропоновано заходи щодо підвищення ефективності торговельного міжрегіонального співробітництва двох країн;
· визначено чинники, що впливають на експортний потенціал, та обґрунтовано концептуальні підходи формування експортного потенціалу України на російському векторі;
· розроблено пропозиції щодо вдосконалення організаційно-економічного механізму українсько-російських торговельних відносин у стратегічній перспективі.
Практичне значення одержаних результатів. Сукупність представлених у дисертаційній роботі наукових результатів може бути використана як підґрунтя для подальшого розвитку теорії і практики формування зовнішньоторговельної політики з урахуванням економічної безпеки держави. Визначені у формі практичних рекомендацій шляхи розвитку торговельних відносин України та Росії, у тому числі на міжрегіональному рівні, сприятимуть ефективній реалізації економічного механізму розвитку експортного потенціалу України на російському векторі.
Окремі результати дослідження використано Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції України під час щорічного коригування Програми економічного співробітництва України та Російської Федерації на 19982007 роки, Програми міжрегіонального та прикордонного співробітництва України та Російської Федерації на 20012007 роки і підготовки матеріалів у рамках Змішаної Українсько-Російської комісії зі співробітництва (довідка №3118/144 від 22.11.2002 р.), Національним інститутом проблем міжнародної безпеки при РНБО України при формуванні тематичної доповіді Економічні відносини України та Російської Федерації у стратегічній перспективі” у складі Послання Президента України до Верховної Ради України (довідка №10/621 від 10.12.2002 р.), управлінням зовнішніх зносин та зовнішньоекономічної діяльності Миколаївської обласної державної адміністрації при розробці регіональної програми Експорт” та прийнятті рішень у сфері зовнішньоекономічної діяльності регіону (довідка № 4/63 від 27.01.2003 р.).
Матеріали дисертаційного дослідження використовуються у навчальному процесі Київського національного торговельно-економічного університету при викладанні навчальних дисциплін Зовнішньоекономічна діяльність”, ”Міжнародна торгівля” для підготовки студентів економічних спеціальностей (довідка № 2093/50 від 22.11.2002 р.).
Особистий внесок здобувача. Сформульовані в дисертації наукові результати, висновки, рекомендації та пропозиції належать особисто автору і є його науковим доробком. Автором особисто визначені принципи формування зовнішньоторговельної політики з урахуванням економічної безпеки держави, проведено аналіз ключових проблем торговельно-економічного співробітництва між Україною та Російською Федерацією. В роботі отримані нові науково обгрунтовані результати, які у сукупності сприяють вирішенню завдання раціоналізації українсько-російських торговельних відносин у контексті економічної безпеки держави, що має істотне значення для підгалузі науки Економічна безпека держави”.
Апробація результатів дисертації. Ключові положення дисертаційного дослідження були представлені на наукових конференціях та семінарах, в тому числі на конференції Економічні та гуманітарні проблеми розвитку суспільства у III тисячолітті” (м. Рівне, травень 2000 р.), на 2-й міжнародній науково-практичній конференції Економіка, екологія і суспільство Росії на порозі 21-го століття” (м. Санкт-Петербург, 2325 травня 2000 р.), на 5-й міжнародній науковій конференції Проблеми економічної інтеграції України в Європейський Союз: європейські студії” (Ялта Форос, 1315 вересня 2000 р.), Круглому столі Національна програма забезпечення економічної безпеки в контексті соціально-економічного розвитку України” (м. Київ, 1 листопада 2000 р.), міжнародному симпозіумі Україна і Росія: актуальні проблеми адаптації правових систем” (м. Одеса, 20 червня 2002 р).
Публікації. За результатами дослідження з теми дисертаційної роботи опубліковано 7 одноосібних друкованих видань загальним обсягом 3,9 друк. арк., з них 1 стаття в журналі, 5 у збірниках наукових праць та 1 матеріал до Круглого столу. В наукових фахових виданнях опубліковано 3 статті загальним обсягом 2,9 друк. арк.

Структура та обсяг дисертаційної роботи. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, загальних висновків, списку використаних літературних джерел, додатків. Загальний обсяг дисертації - 224 сторінки, у тому числі основного тексту 153 сторінки. Дисертація містить 10 таблиць, 16 рисунків, 42 додатки. У списку використаних джерел нараховується 127 найменувань на 12 сторінках.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретико-методологічне узагальнення проблеми раціоналізації українсько-російських торговельних відносин у контексті економічної безпеки держави. Запропоновано нові науково-методичні підходи до вирішення відповідних питань, що має істотне значення для підгалузі науки Економічна безпека держави”, а також для практики налагодження торговельних відносин між Україною і Російською Федерацією в умовах глобалізації світового економічного простору. Проведене дисертаційне дослідження дає можливість зробити такі висновки:
1. В умовах глобалізації посилюється інтеграція країн, зростає відкритість національної економіки. Інтеграційними процесами бажано керувати з точки зору забезпечення економічної безпеки держави. В роботі уточнено поняття економічної безпеки держави в умовах глобалізації, що передбачає необхідність постійного підвищення конкурентоспроможності країни на зовнішніх ринках.
2. В роботі проаналізовано стан торговельних відносин України та РФ на тлі загальної зовнішньоторговельної політики України. Доведено, що Україна може претендувати на чільне місце в світовій спільноті лише у разі активізації зовнішньоекономічної діяльності, у тому числі з країнами СНД. Серед останніх надзвичайно важливе значення для України має Російська Федерація. Визначено зовнішні та внутрішні (соціальні, політичні, економічні) фактори, що зумовлюють формування українсько-російських торговельних відносин.
3. Враховуючи особливості українсько-російських відносин (їх асиметричність, високий рівень експортної та імпортної залежності, успадковану спеціалізацію і кооперацію) при організації торгівлі з Росією необхідно дотримуватися вимог економічної безпеки.
4. На основі запропонованої автором системи показників (індикаторів) зроблено оцінку рівня зовнішньоекономічної безпеки України, зокрема на російському векторі. Адекватна оцінка рівня зовнішньоекономічної безпеки має важливе значення для раціоналізації і динамічного розвитку зовнішньоторговельних українсько-російських відносин. В якості оціночних показників рівня зовнішньоекономічної безпеки запропоновано використовувати: коефіцієнт відкритості національної економіки; коефіцієнт покриття експорту імпортом; коефіцієнт покриття імпорту експортом за товарами; коефіцієнт покриття імпорту експортом за послугами; експортна залежність; імпортна залежність. Визначені також порогові значення цих показників у нинішній час.
5. Проведені дослідження свідчать про те, що коефіцієнт покриття імпорту експортом на російському векторі за товарами є меншим за нормативне значення, внаслідок чого Україна має негативне сальдо у торгівлі товарами з Росією і повинна нарощувати конкурентоспроможність своїх товарів. Водночас коефіцієнт покриття імпорту експортом за послугами є виграшним, що дає змогу покривати негативне сальдо у торгівлі товарами. Все це відбиває особливості українсько-російських торговельних відносин і стан національного економічного розвитку в умовах ринкової трансформації.
6. Упродовж 19962001 рр. переважна частка (понад 70%) у структурі українського експорту на російський ринок належить таким представницьким товарам, як цукор і кондитерські вироби з нього 71,4%, м’ясо і субпродукти харчові, вироби з м’яса та риби. Середню питому вагу у структурі українського експорту до РФ (3565%) мають: фармацевтичні продукти 34,0%, алкогольні і безалкогольні напої 36,3%, продукт неорганічної хімії 37,4%, продукція борошномельного виробництва 41,2%, електричні машини 44,6%, машини та устаткування 53,7%, тютюн та тютюнові вироби 57,7%, вироби з чорних металів 57,9%, паперу та картону 59,6%, засоби наземного транспорту 61,2%, каучук та гумові вироби 62,3%, екстракти дубильні 62,5%, керамічні вироби 65,6%. Помірна частка українського експорту до РФ (до 30% ринку) з чорних металів 11,7%, літальних апаратів та їх частинах 22,5%.
7. З другого боку, ключовою проблемою торговельних відносин між Україною та Росією є критична залежність України від російських енергоресурсів. Частка імпорту енергоносіїв із Росії у забезпеченні загальної потреби України в енергоносіях становить 70%, що істотно перевищує порогове значення обсягу надходжень енергоносіїв з однієї країни-імпортера (30%).
8. В роботі доведено, що саме на російському векторі Україні вдається в результаті науково-технічної та виробничої кооперації утримувати баланс у торгівлі наукоємною продукцією і навіть збільшувати обсяги експорту цієї продукції у порівнянні з її імпортом (у 1997 р. коефіцієнт покриття українського експорту імпортом з наукоємних товарів дорівнював 0,91, у 2001 р. 1,20). Зазначена тенденція свідчить про можливості повнішого використання і розвитку науково-технічного потенціалу України в разі активізації співробітництва з Росією.
9. Загалом у торговельних відносинах з Росією Україна має реалізувати такі найважливіші економічні інтереси:
¨ налагодження нових і раціоналізація існуючих коопераційних зв’язків для збільшення участі України у замкнених циклах спільного виробництва певної продукції;
¨ використання єдиної бази стандартизації для збільшення обсягів експорту на російський ринок машинобудівної продукції;
¨ збереження традиційного ринку збуту товарів і послуг;
¨ завантаження російською нафтою українських нафтопереробних заводів, що побудовані за часів СРСР;
¨ збільшення обсягів транспортування російських енергоносіїв до Європи територією України.
Виходячи з цих інтересів, основними домінантами українсько-російських торговельних відносин у контексті забезпечення економічної безпеки України слід вважати: збільшення обсягів торгівлі товарами через підвищення їх конкурентоспроможності; співробітництво в сфері послуг, перш за все у використанні розгалуженої транспортної інфраструктури; транскордонне співробітництво; розвиток промислової і науково-технічної кооперації; створення спільних українсько-російських підприємств.
10. У роботі визначено і систематизовано основні загрози безпеці України з боку Росії у торговельній сфері, що перешкоджають налагодженню рівноправних відносин, зокрема:
· підвищення залежності України від постачання російських енергоносіїв, а також енергоносіїв з інших країн через російські трубопроводи;
· активізація зусиль Росії щодо одержання у власність об’єктів, розташованих на території України, що може обмежувати вітчизняне виробництво і експорт товарів та послуг;
· введення російською стороною тарифних і нетарифних обмежень на імпорт української продукції, антидемпінгового мита, експортних мит на енергоносії тощо;
· переорієнтація значної частини російського ринку на продукцію країн далекого зарубіжжя (75% російського імпорту), витіснення українських товарів з російського ринку, що є додатковим чинником падіння виробництва в Україні.
11. Для розширення і поглиблення торговельних відносин України і Росії необхідним є удосконалення форм регіонального співробітництва на новітніх засадах, а саме поваги до національного суверенітету держав, свободи зовнішньоекономічного підприємництва, захисту суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, державної підтримки з обох сторін.
12. В роботі визначено складові експортного потенціалу країни, обґрунтовано концептуальні підходи до формування експортного потенціалу України на російському векторі. Розроблені пропозиції щодо вдосконалення механізму розвитку двосторонніх відносин у короткостроковому та довгостроковому періодах:
У короткостроковий період:
¨ використати досвід Росії щодо удосконалення нормативно-правової бази відповідно до вимог СОТ, ініціативної та гнучкої тактики переговорів з країнами членами СОТ з метою створення передумов для укладання відповідних угод. Доцільно здійснювати моніторинг та зіставляння темпів реалізації намірів України і Росії щодо вступу до СОТ, оскільки він впливатиме на розвиток українсько-російських відносин;
¨ поновити переговорний процес з розробки щорічних балансів попиту і споживання найважливіших видів продукції, включаючи паливно-енергетичні ресурси як підгрунтя для укладання довгострокових міжурядових угод про обсяг виробництва (видобутку) і постачання сировини і товарів, що відповідають економічним інтересам України;
¨ активізувати переговори з РФ щодо розширення виробничої кооперації для уточнення положень двосторонньої угоди та використання всіх преференцій ашгабатської угоди від 23.12.1993 р. (в контексті реалізації положень статей 1, 3) з поверненням до укладання міжгалузевих угод про кооперовані поставки;
¨ в умовах збереження дії експортного мита на широкий асортимент стратегічно важливих для України російських товарів спільно узгоджувати питання поновлення практики укладання щорічних або довгострокових міжурядових угод про торговельно-економічне співробітництво, які передбачатимуть взаємне звільнення найважливіших видів продукції від стягування експортних мит, усіх податків і зборів, забезпечуючи при цьому прозорі схеми взаєморозрахунків;
¨ в результаті стійкої позиції Росії щодо обмеження доступу товарів традиційного українського експорту на ринки РФ досягнути домовленості про усунення штучних бар¢єрів у товарообміні, незастосування спеціальних санкцій щодо українських товарів через запровадження партнерської практики врегулювання спірних питань між товаровиробниками країн;
¨ з метою активізації діяльності координаційної ради з реалізації Програми економічного співробітництва між Україною і Російською Федерацією на 19982007 роки необхідно дотримуватися термінів в рамках двосторонньої співпраці робочих груп за всіма напрямами торговельно-економічного співробітництва;
¨ окремим аспектом співпраці має стати боротьба з відмиванням доходів через укладання двосторонньої угоди з відповідними структурами РФ щодо обміну загальною інформацією, інформацією стосовно сумнівних операцій, що здійснюються суб’єктами підприємництва, з надання правової допомоги у справах, пов’язаних з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом.
У довгостроковий період:
¨ на перспективу спільно з науковими установами розробляти прогнози розвитку торговельно-економічної кон’юнктури з метою вироблення виваженої стратегії і прийняття оперативних рішень щодо її нормалізації та попередження загроз економічній безпеці України;
¨ аналізувати зовнішньоекономічну політику РФ, включаючи можливий перегляд відносин РФ з окремими країнами СНД (у т. ч. з Україною) щодо запровадження вибіркових режимів найбільшого сприяння, з підготовкою відповідних прогнозів та адекватних дій з метою впливу на розвиток українсько-російських відносин;
¨ з метою забезпечення моніторингу трансформації Митного союзу в ЄврАзЕС та підготовки відповідних прогнозів узагальнювати процеси перегрупування країнучасниць СНД, прогнозувати можливий вплив цих процесів на розвиток українсько-російських торговельних відносин;
¨ з метою найповнішого використання вигідного географічного положення України на торговельних напрямках Схід Захід, Північ Південь забезпечити контроль за виконанням домовленостей між Україною та Росією щодо створення умов для ефективного функціонування транспортних коридорів, формування тарифної політики на транспорті, диференціації тарифів за видами сполучень, вантажів та відправлень;
¨ систематизувати укладання довгострокових контрактів на постачання в РФ продукції машинобудівного комплексу України, необхідної для оновлення застарілого та зношеного технологічного обладнання і машин, вироблених і раніше поставлених у Росію українськими підприємствами;
¨ на основі аналізу економічної ситуації в регіонах Росії, структури споживання і кон’юнктури регіональних споживчих ринків систематично надавати пропозиції щодо найбільш привабливих напрямів товаропотоків українського експорту до РФ;
¨ активізувати діяльність українських суб’єктів господарювання на російському ринку через участь у тендерах, рекламі, виставково-ярмарковій діяльності, різноманітних семінарах, конференціях, круглих столах” тощо;
Зазначені розробки грунтуються на використанні комплексних підходів, що відповідають сучасним реаліям, національним економічним інтересам, вимогам економічної безпеки держави.
23 лютого 2003 року в Кремлі лідери України, Росії, Казахстану і Білорусі підписали документ, що передбачає формування на території цих країн єдиного економічного простору (ЄЕП) на основі принципів зони вільної торгівлі. Отже, на даному етапі розвитку торговельно-економічних відносин між Україною та Росією створюються передумови для збільшення обсягів товарообороту між країнами.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Blaug, Marc. Economic Theory in Retrospect.-Homewood, ILL: Richard D. Irwin, 1962. - P.12 - 23.
2. Smith, Adam. An Inquiry into the Nature and Causes of the Wealth of Nations.- London: J.M. Dent and Sons, 1977 (Reprint of work originally published in 1776). - 460 p.
3. Ricardo, David.The Principles of Political Economy and Taxation.-London: J.M. Dent and Sons, 1948.(Originally published in 1817). - 670p.
4. Ekelund, B. Torrens Jr. and Robert F. Hebert. A History of Economic Theory and Method.- New York: Mc Gaw-Hill, 1990.- Ch7.
5. Chipman, John S. A Survey of Theory of International Trade. Part 1: The Classical Theory” // Econometrica 33, № 3 (July 1965). - P.477-519.
6. Бураковський І.В. Теорія міжнародної торгівлі. К.: Основи, 1996. - С. 21-35.
7. Appleyard, R. Dennis and Alfred J. Field, Jr. International Economics.- Homewood, IL: Irwin, 1992. - P. 31-32.
8. Heckscher E. The Effect of Foreign Trade on the Distribution of Income. In H.S. Ellisand L.A. Meltzer. Readingin the Theory of International Trade.-Philadelphia, PA: Blakiston, 1949. - Р. 272-300.
9. Ohlin B. Interregional and International Trade.-Cambridge, Mass: Harvard University Press, 1933. P. 256-265.
10. Samuelson P. International Trade and the Equalization of Factor Prices.// Economic Journal.-1948.-Vol.58. - P. 163-184.
11. Leontief W. Factor Proportions and the Structure of American Trade: Further Theoretical and Empirical Analysis.// Review of Economics and Statistics 38.-1956.-no.4. - P. 386-407.
12. Porter M. The Competitive Advantade of Nations-London and Basingsloke: MacMillan Press, 1990. 354 p.
13. Krugman P. Increasing Returns, Monopolistic Competition, and International Trade.// Journal of International Economics 9.-1979. - №4. - P. 469-476.
14. Bhagwati, Jagdish N., and T.N.Srinivassan. Lectures on International Trade.-Cambridge, MA: The MIT Press, 1983. - P. 5-7.
15. Samuelson, Paul A. The Gains from International Trade Once Again” // Economics Journal 72, № 288 (December 1962). P. 820-829.
16. Samuelson, Paul A. The Gains from International Trade” // Canadian Journal of Economics and Political Science 9 (1939). P. 195-205.
17. Leontieff, Wassily W. The Use of Indifference Curves in the Analysis of Foreign Trade” // Quarterly Journal of Economics 47, №3 (May 1933). P. 493-503.
18. Heckscher, Eli. The Effect of Foreign Trade on the Distribution of Income” // Economics Tidskrift 21 (1919). P. 12-89.
19. Ohlin, Bertil. Interregional and International Trade.- Cambridge, MA: Harvard University Press, 1933. 189 p.
20. Jones, Ronald W. Factor Proportions and the Heckscher - Ohlin Theorem” // Review of Economics Studies 24 (1956-1957). P.1-10.
21. Lancaster, Kelvin. The Heckscher Ohlin Trade Model: Geometrical Treatment” // Economica 24, no 93. (New Series) (February 1957). P. 19-39.
22. Samuelson, Paul A. International Factor Price Equalization Once Again” // Economic Journal 59, no 234 (June 1949). P. 181-197.
23. Robinson, Romney. Factor Proportions and Comparative Advantage” // Quarterly Journal of Economics 70, №2 (May 1956). P. 169-192.
24. Mundell, Robert A. International Trade and Factor Mobility” // American Economic Review 47, no 3 (June 1957). P. 321-335.
25. Stolper, Wolfgang F., and Paul A. Samuelson. Protection and Real Wages” // Review of Economic Studies 9 (November 1941). P. 58-73.
26. Rybczynski, Thomas M. Factor Endowment and Relative Commodity Prices” // Economica 22, №84 (November 1955). P. 336-341.
27. Corden, Max W. The Theory of Protection. Oxford: Clarendon Press, - 1971. 370 p.
28. Corden, Max W. Trade Policy and Economic Welfare.- Oxford: Clarendon Press, - 1974. - 350 p.
29. Портер, Майкл. Э. Конкуренция.: Пер. с анг.: Уч. пос. М.: Издательский дом ”Вильямс”, 2000. 495 с.
30. Кейнс Дж. М. Избранные произведения: Пер. с анг. Предисл., коммент., сост.: А.Г.Худокормов. М.:Экономика, 1993. С. 517.
31. Селезнев В.В. Основы рыночной экономики Украины: Власть. Право. Предпринимательство. Финансы. Налоги. Маркетинг. Менеджмент. Торговля. Реклама. Преступность: Учеб. Пособие. - К.: А.С.К., 1999. 544 с.
32. Довгополов М.М. Конспект лекцій з дисципліни Основи економічної теорії ” для студентів усіх спеціальностей денної та заочної форми навчання.-К.: УДУХТ, - 14 с.
33. Азов В.Н. и Рубинштейн Г.И. Международная торговля: два подхода. - М.: ” Знание ”, 1978.
34. Dornbusch, Rudiger. ” The Case for Trade Liberalization in Developing Countries // Journal of Economic Perspectives, 1992, 6(1). - P. 68-85.
35. Michaeli, M., D. Papageorgiu, A.Choksi. Liberalizing Foreign Trade: Volume 7, - Oxford: Basil Blackwell, 1991. P. 10-24.
36. Rodrik, Dani. Closing the Productivity Gap: Does Trade Liberalization Really Help? ” // G.K. Helleiner, ed. Trade Policy, Industrialization and Development: New Perspectives.- Oxford: Clarendon Press, 1992. P. 45-118.
37. Greenaway, David and O.Morrissey, Structural Adjustment and Liberalization in Drveloping Countries: What We Here Learned ? // Kyklos, 1993, 46 (2). P. 241-261.
38. Концепція і модель економічного розвитку для України // Матеріали наукової дискусії провідних українських вчених, організованої Фондом інтелектуальної співпраці ” Україна XXI століття ”. К., - 2001. 31 с.
39. Савельєв Є.В. Міжнародна економіка: теорія міжнародної торгівлі і фінансів: Підручник для магістрантів з міжнародної економіки і державної служби. - Тернопіль: Економічна думка, - 2002. 504 с.
40. Бінько І.Ф., Базилюк Я.Б., Коваленко С.О. Політика протекціонізму як складова економічної безпеки України // Монографія, Київ, - 1997.- 78с.
41. Закон України Про захист національного товаровиробників від демпінгового імпорту” // Відомості Верховної ради України. - 12 березня 1999 р. - №9-10. - ст.65.
42. Закон України Про захист національного товаровиробників від субсидованого імпорту” // Відомості Верховної ради України. - 2 квітня 1999 р. - №12-13. - ст.80.
43. Закон України Про застосування заходів імпорту в Україну” // Відомості Верховної ради України. - 19 березня 1999 р. - №11.-ст.78.
44. Іщук С.І. Розміщення продуктивних сил (Теорія, методи, практика). Вид. 4-е, доп. К.: Європ. Ун-т, - 2001. 216 с.
45. Зовнішня торгівля України, Стат. зб. / Держкомстат України К. 2001. 113 с
46. Зовнішня торгівля України, Стат. зб. / Держкомстат України К. 2002. - 105 с.
47. Ладюк О. Росія - Україна - Захід: розвиток двохвекторності економічної політики // Вісник тернопільської академії народного господарства. - 2000.-№15. - С. 86-93.
48. Гальчинський А. Альтернативи європейському вибору не існує // День. - №78, 26 квітня 2002.- С. 4.
49. Дзьобко А.Б.Можливості і шляхи входження України у Європейську спільноту. К.: Знання, - 2000. 29 с.
50. Путь в Європу // Кіевскій телеграфъ, 13-19 мая, 2002 г., №17, - С. 8-9.
51. Ильичев Р., Лавриненко И.Тайна риска // Бизнес, - №21 (488), 27 мая 2002 г. - С. 41-42.
52. России надо быть сильной и конкурентоспособной. Послание президента РФ В.В.Путина Федеральному собранию Российской Федерации // Российская газета, - 19 апреля 2002 г. С. 4-7.
53. Пороховський А. Россия и современный мир // Вопросы экономики. 1995. - №1. С. 127-134.
54. Михасюк І., Поплавська Ж. Економічна безпека України. В кн.: Національні інтереси. Львів. - 1996. С. 16-24.
55. Пастернак-Таранушенко Г.А. Економічна безпека держави. Підручник для осіб, що навчаються за фахом ”Службовець державного управління” / Під ред. проф. Б. Кравченка. К.: ІДУС при Кабінеті Міністрів України, - 1994. 140 с.
56. Бєлов П. Системные основы обеспечения национальной безопасности России // Безопасность. 1994. - №6. С. 80-94.
57. Murdoch C. Economic factories as object of security. - Economic issues and national security”. Lawrence. - 1977. P. 58-72.
58. Задорожний Г.В., Іващенко П.О. та Тютюнниковa С.В. Економічна безпека і тіньова економіка. Монографія. Х.: ХІБМ, - 1999. 208 с.
59. Городецкий А. Вопросы безопасности экономики России // Экономист. 1995. №10. С. 44-50.
60. Ипполитов К.Х. Экономическая безопасность: стратегия возрождения России. М.: РСПБ, - 1996. 263 с.
61. Савин В. Некоторые аспекты экономической безопасности России // Международный бизнес России. 1995. №9. С. 14-16.
62. Ревенко А. Проблеми формування національної економічної безпеки України // Економіка України. 1993. - №11. С. 15-21.
63. Лєпіхов О. Технологічна незалежність як елемент економічної безпеки // Економіка України. 1994. - №11. С.80-81.
64. Медведев В. Проблемы экономической безопасности России // Вопросы экономики. 1997. -№3. С. 111-127.
65. Основи економічної безпеки. (Держава, регіон, підприємство, особа). / Під редакцією Є.А. Олійникова. М.: ЗАТ ”Бізнес-школа ” Інтел-Синтез”, - 1997. С. 288.
66. Славін Г.Б., Чельцов М.Б. Енергетична безпека: терміни і гасла / За редакцією М.І. Воропая / ІСЕМ. Препр. №4. Іркутськ, - 1999. С. 31.
67. Концепція економічної безпеки України / Інститут економічного прогнозування; кер. проекту В.М.Геєць. К.: Логос, - 1999. 56 с.
68. Кузнецов С.А. О соотношении микро- и макроуровневого подходов к анализу экономической безопасности. В кн.: Хозяйственно-правовые средства предотвращения экономических преступлений. Тезисы докладов и выступлении, рекомендации круглого стола”. Донецк, 16 ноября 1995 г. Донецк, - 1996. С. 76-79.
69. Економічна безпека України сутність і напрямки забезпечення / В.Т. Шлемко, І.Ф. Бінько: Монографія. К.: НІСД, - 1997. 144 с.
70. Економічна безпека України / Мунтіян В.І. Монографія. К.: КВІЦ, - 1999. 462 с.
71. Жаліло Я. Економічна безпека справа всіх і кожного // Урядовий кур’єр. 1998. - №154-155 С. 18.
72. Стратегія національної безпеки України в контексті досвіду світової спільноти: Зб.ст.за матер.Міжнар. Конф. К.:”Сатсанга”, 2001.224 с.
73. Губський Б.В. Економічна безпека держави: методологія виміру, стан і стратегія забезпечення: Монографія. К.: 2001. 122 с.
74. Ладюк О.Д. Тенденції розвитку зовнішньоекономічної діяльності України // Економічні та гуманітарні проблеми розвитку суспільства у III тисячолітті: Збірник наукових праць Рівненського економіко-гуманітарного інституту.Рівне, - 2000. С. 635636.
75. Статистичний щорічник України за 1994 рік / Міністерство статистики України: Відп. за вип. В.В.Самченко. - К.: Техніка, 1995. 519с.
76. Статистичний щорічник України за 1995 рік / Міністерство статистики України: Відп. за вип. В.В.Самченко. -К.: Техніка, 1996. 576с.
77. Зовнішня торгівля України за 2001 рік, т.2, Стат.зб. / Держкомстат України К. 2002. 329 с.
78. Ладюк О.Д. Зовнішньоторговельна політика України у контексті економічної безпеки // Стратегія економічного розвитку України: Наук.зб.Вип.7 / Голов.ред. О.П. Степанов. К.: КНЕУ, 2001. С. 264270.
79. Гранберг А. К рынку не ходят в одиночку // Правительственный вестник. - 1992. №3 (133). - С. 8.
80. Леонид Кучма: информация о продаже Украиной оружия Ираку, мягко говоря, не полностью безосновательна // Факты, 24 апреля, 2002 г. С. 2.
81. Статистичний щорічник України за 2001 рік / Державний комітет статистики України: За ред. О.Г. Осауленка; Відп. за вип. В.А. Головко. - К.: Техніка, 2002. 644 с.
82. Статистичний щорічник України за 1998 рік / Державний комітет статистики України: За ред. О.Г. Осауленка; Відп. за вип. В.А. Головко. - К.: Техніка, 1999. 576 с.
83. Статистичний щорічник України за 1999 рік / Державний комітет статистики України: За ред. О.Г. Осауленка; Відп. за вип. В.А.Головко. - К.: Техніка, 2000. 645 с.
84. Народне господарство України у 1991 році: Стат. щорічник / Міністерство статистики України: Відповідальний за випуск В.В. Самченко. - К.: Техніка, 1992. 468 с.
85. Народне господарство України у 1992 році: Стат. щорічник / Міністерство статистики України: Відповідальний за випуск В.В. Самченко. - К.: Техніка, 1993. - 464 с.
86. Народне господарство України у 1993 році: Стат. щорічник / Міністерство статистики України: Відповідальний за випуск В.В. Самченко. - К.: Техніка, 1994. 494 с.
87. Статистичний щорічник України за 1996 рік / Державний комітет статистики України: Відп. за вип. О.Г. Осауленко. - К.: Українська енциклопедія, 1997. 618 с.
88. Статистичний щорічник України за 1997 рік / Державний комітет статистики України: Під ред. О.Г. Осауленка. - К.: Українська енциклопедія, 1999. 624 с.
89. Статистичний щорічник України за 2000 рік / Державний комітет статистики України: За ред. О.Г. Осауленка; Відп. за вип. В.А.Головко. - К.: Техніка, 2001. 598 с.