Організаційно-економічні засади розвитку системи оборонного планування в Україні : Организационно-экономические основы развития системы оборонного планирования в Украине

Краткое описание

Національний інститут стратегічних досліджень

На правах рукопису

Федоренко Руслан Миколайович

УДК 330.1: 336.1: 338: 355

Організаційно-економічні засади розвитку
системи оборонного планування в Україні

21.04.01. Економічна безпека держави

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук

Науковий керівник
Кириленко Володимир Іванович
кандидат економічних наук, доцент

Київ 2006 зміст

Перелік умовних позначень..................................................................... 3
Вступ............................................................................................................ 4
Розділ1. Концептуальні засади дослідження системи оборонного планування 15
1.1. Роль планування в системі забезпечення економічної безпеки........ 15
1.2. Процес оборонного планування та його основні елементи............. 31
1.3. Принципи побудови системи оборонного планування.................... 47
Висновки до першого розділу.................................................................. 72
Розділ2. Організаційно-економічна модель оборонного планування в Україні 75
2.1. Аналіз структури оборонного бюджету України............................ 75
2.2. Засади розвитку системи оборонного планування в Україні.......... 86
2.3. Механізм реалізації програмно-цільового методу в системі оборонного планування......................................................................................... 99
Висновки до другого розділу................................................................. 113
Розділ3. Методики розрахунку потреб Збройних сил України та пропозиції до оборонних завдань................................................................................ 116
3.1. Впровадження комп’ютерних моделей підтримки прийняття рішень в процесі оборонного планування.................................................................. 116
3.2. Методики розрахунку потреб Збройних сил України щодо гарантування воєнно-економічної безпеки держави............................................. 129
3.2.1. Методика проведення розрахунку потреб Збройних сил України. 130
3.2.2. Методика розрахунку видатків на проведення організаційно-штатних заходів у Збройних силах України........................................ 142
3.3. Пропозиції до розробки оборонних завдань та програм розвитку військ (сил).......................................................................................................... 152
Висновки до третього розділу................................................................ 163
Висновки................................................................................................. 166
Список використаних джерел.............................................................. 171
Додаток А................................................................................................ 184

Додаток Б................................................................................................ 190

Вступ

Актуальність теми. Активізація євроатлантичної інтеграції України з орієнтацією на вступ до НАТО як основи загальноєвропейської системи безпеки та пов'язане з цим глибоке реформування оборонної сфери держави відповідно до європейських стандартів належать до найважливіших пріоритетів як зовнішньої, так і внутрішньої політики. Підтримання на належному рівні оборонної достатності держави та боєздатності Збройних сил України є основою забезпечення національних інтересів і воєнно-економічної безпеки держави. Створення сучасних збройних сил неможливе без розвитку системи оборонного планування, що має враховувати здатність національної економіки зберігати та поновлювати достатній оборонний потенціал держави.
Система оборонного планування являє собою комплекс взаємопов’язаних елементів, за допомогою якого Міністерство оборони має визначати оборонні ресурси та бойові можливості Збройних сил України, необхідні для виконання оборонних завдань захисту національних інтересів, суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності України. У нинішній системі управління оборонними ресурсами України основне протиріччя полягає у тому, що структура і обсяги оборонного бюджету не відповідають організаційно-штатній структурі збройних сил та покладеним на них завданням згідно бойового призначення.
Таким чином, виникло нове наукове завдання: розробити організаційно-економічні засади розвитку системи оборонного планування для раціонального розподілу та ефективного використання оборонних ресурсів з метою гарантування воєнно-економічної безпеки України.
Проблеми національної безпеки та забезпечення економічної безпеки держави розглядалися у фундаментальних працях українських та зарубіжних науковців: Л.Абалкіна, В.Андрійчука, О.Архипова, О.Барановського, О.Бєляєва, Є.Бершеди, І.Богданова, В.Богдановича, О.Бодрука, З.Варналія, О.Власюка, А.Гальчинського, Б.Гаріна, В.Горбуліна, Б.Губського, М.Єрмошенка, Я.Жаліла, Л.Жука, В.Кириленка, В.Кухаренка, А.Мокія, В.Мунтіяна, Л.Осипчук, Г.Пастернак-Таранушенка, С.Пирожкова, В.Предборського, Д.Прейгера, А.Сухорукова, Ю.Тараненка, А.Шевцова тощо [1, 2, 5, 8, 9, 12, 13, 17, 23, 26, 28, 31, 35-38, 52, 55-56, 64, 66, 67, 73, 75, 77, 78, 80, 82, 86, 87, 96-99, 111, 116].
Концептуальні засади воєнно-економічної безпеки держави та проблеми фінансування Збройних сил України висвітлювалися у наукових працях українських вчених В.Бегми, І.Бінька, А.Гриценка, Б.Дємідова, В.Кириленка, В.Корендовича, А.Лодзянова, А.Маначинського, В.Мунтіяна, О.Нестерова, В.Ольшевського, Г.Перепелиці, І.Семеніхіна, В.Шлемка тощо [4, 6, 7, 20, 27, 29, 30, 32, 34, 58, 60, 61, 68-70, 76, 79, 83, 89-95, 98, 100, 102].
Принципи розробки та розвитку системи оборонного планування як основи реформування збройних сил були закладені американськими вченими Ч.Хітчем, Р.Маккіном, Б.Радвіком [85, 112, 113] та продовжені російськими вченими В.Васютовичем, Ю.Катасоновим, Ю.Солнишковим, Р.Фарамазяном [14, 19, 51, 104] і вітчизняними вченими А.Іващенком, В.Мунтіяном, А.Невольниченком, В.Шевченком, Є.Шелестом, М.Шпурою тощо [54, 65, 74, 84, 103, 107, 114, 115].
Основна ідея згаданих досліджень полягає в тому, що заплановані результати розвитку збройних сил не можуть розглядатися у відриві від ресурсів, необхідних для досягнення цих результатів. А виконання оборонних завдань взаємопов’язане із загальним контекстом соціально-економічного розвитку країни та необхідністю вирішення інших державних завдань.
Незважаючи на розробленість методів оборонного планування у світовій практиці, вони ще не знайшли достатнього теоретичного обґрунтування щодо їх застосування в Україні з врахуванням реалій сучасності, внутрішніх і зовнішніх загроз, а також за відсутності досконалої нормативно-правової, інформаційно-технічної та технологічної бази в оборонній сфері держави. Потребують подальшого дослідження завдання впровадження принципів стратегічного управління на основі програмно-цільового підходу в системі оборонного планування України. Дана наукова робота є актуальною та доцільною як для розвитку економічної науки, так і для практичного застосування запропонованих сучасних принципів та методів оборонного планування, направлених на зміцнення обороноздатності держави.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації безпосередньо пов’язана з наступними науковими програмами, планами та темами наукових досліджень Міністерства оборони України: Стратегічним оборонним бюлетенем України на період до 2015 року; Державною програмою розвитку Збройних сил України на 2006-2011рр.; планом проведення Оборонного огляду в Україні; планами наукової та науково-технічної діяльності у Збройних силах України; планами науково-дослідних робот Національного науково-дослідного центру оборонних технологій і воєнної безпеки України 6 НДР на спеціальні теми: НДРРозподіл”, замовник: начальник Генерального штабу Збройних Сил України; НДРЕкономіка-В” (номер державної реєстрації 0101U007412), замовник: начальник Головного оперативного управління заступник начальника Генерального штабу Збройних Сил України; НДРМрія” (номер державної реєстрації 0101U007417), замовник: начальник Головного управління зв’язку і автоматизованих систем управління заступник начальника Генерального штабу Збройних Сил України; НДРІній” (номер державної реєстрації 0104U000536), замовник: головнокомандувач Сухопутних військ Збройних Сил України; НДРПальміра” (номер державної реєстрації 0105U000007), замовник: Перший заступник Міністра оборони України; НДРРезонанс” (номер державної реєстрації 0105U003182), замовник: начальник Головного управління оборонного планування заступник начальника Генерального штабу Збройних Сил України. Результати дослідження знайшли відображення в проміжних та заключних звітах про НДР, а також у наукових програмах та планах Міністерства оборони України.
Мета і завдання дослідження. В дослідженні ставиться мета: розробити організаційно-економічні засади розвитку системи оборонного планування для підвищення ефективності управління оборонними ресурсами та забезпечення воєнно-економічної безпеки України.
Відповідно до поставленої мети визначено такі завдання дослідження:
- проаналізувати теоретико-методичні основи побудови системи оборонного планування;
- визначити пріоритети розвитку системи оборонного планування щодо забезпечення воєнно-економічної безпеки країни;
- виявити особливості застосування наявних підходів і методів організації оборонного планування з метою підвищення ефективності управління оборонними ресурсами в Україні;
- розробити організаційно-економічну модель оборонного планування із використанням програмно-цільового методу;
- надати практичні рекомендації щодо впровадження в систему оборонного планування спеціалізованого програмного забезпечення та методик розрахунку потреб Збройних сил України.
Об’єкт дослідження система оборонного планування.
Предмет дослідження організаційно-економічні засади розвитку системи оборонного планування в Україні.
Методи дослідження. Для досягнення поставленої в роботі мети використано загальнонаукові та емпіричні метод

Список литературы

Висновки

Одержані у процесі дослідження наукові результати дозволили вирішити наукове завдання щодо розробки організаційно-економічних засад розвитку системи стратегічного оборонного планування для раціонального розподілу та ефективного використання оборонних ресурсів з метою забезпечення воєнно-економічно безпеки України. Недосконалість системи оборонного планування та відсутність повноцінного демократичного контролю за процесом управління оборонними ресурсами в Україні робить результати дослідження актуальними.
Дослідження існуючих підходів і методів стратегічного оборонного планування в контексті забезпечення економічної безпеки держави дало можливість отримати такі основні висновки та пропозиції:
1. Розвиток системи стратегічного оборонного планування в Україні має відбуватися за такими напрямами: збалансування організаційно-штатної структури збройних сил із покладеними на них функціями та завданнями, щорічне коригування оборонних завдань з урахуванням наявних оборонних ресурсів та бойових можливостей військ (сил), підсилення відповідальності та контролю за цільовим використанням ресурсів, що сприятиме їх раціональному розподілу і використанню для підвищення оборонного потенціалу України.
2. Ефективність оборонного планування буде підвищена за умови застосування основних принципів стратегічного оборонного планування: системність, альтернативність, адресна відповідальність, комплексність, орієнтація на кінцеві цілі та результати, оцінка рішень за критерієм результативність-витрати-ефективність” з урахуванням ресурсних обмежень та бойового потенціалу військ (сил). Постійний характер процесу оборонного планування з забезпеченням зворотного зв’язку між етапами планування, розробки програм, складання і виконання бюджету дасть можливість аналізувати поточний стан військ (сил), порівнювати фактичні параметри з запланованими та коригувати їх у відповідності до змін внутрішніх і зовнішніх факторів впливу на воєнну організацію держави.
3. Застосування рівняння економічного зростання дало можливість виявити закономірність оптимального рівня бюджетних асигнувань на потреби оборони (2,0-2,5%ВВП) та співвідношення 50%:25%:25% в структурі оборонних видатків (утримання особового складу, поточні та капітальні витрати). Для забезпечення достатнього оборонного потенціалу України на даному етапі соціально-економічного розвитку співвідношення в структурі оборонного бюджету має складати 60%:20%:20% з забезпеченням бюджетних асигнувань потреб Збройних сил України на рівні не нижче 2%ВВП, без врахування видатків на пенсійне забезпечення.
4. Доведено, що обсяг та цільове спрямування оборонних видатків прямо впливає на науково-технічний рівень розвитку національної економіки. Так збільшення фінансування оборонних науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт сприятиме розвиткові оборонно-промислового комплексу, впровадженню ноу-хау та технологій подвійного використання, підвищенню технологічного рівня оборонного виробництва, а також забезпечуватиме мультиплікативний ефект у суміжних галузях.
5. В результаті аналізу сучасних моделей оборонного планування зарубіжних держав визначено, що їх застосування має проводитися у відповідності до національних інтересів України через застосування критеріїв воєнно-економічної безпеки. Для проведення стратегічного оборонного планування в Україні на сучасному рівні доцільним є врахування сильних сторін” існуючих моделей планування та їх конструктивне поєднання при створенні та розвитку національної системи оборонного планування.
6. Визначено, що система стратегічного оборонного планування це комплекс взаємопов’язаних елементів, за допомогою якого воєнно-політичне керівництво України має визначати оборонні ресурси та можливості, необхідні для досягнення цілей і виконання завдань, покладених на Збройні сили України з метою гарантування воєнно-економічної безпеки держави, а також передбачувати майбутні виклики та ризики в оборонній сфері з метою підтримки рівня наявних оборонних можливостей та надбання нових, в міру їхнього розвитку.
7. Впровадження програмно-цільового методу планування в Україні дає можливість оптимізувати структуру оборонного бюджету, забезпечити зв’язок цілей плану розвитку бойових можливостей військ (сил) з наявними ресурсами за допомогою програм. Програмно-цільовий метод дає можливість відобразити кінцеву продукцію” діяльності збройних сил як у вартісному вираженні, так і у показниках боєздатності військ (сил), до яких відносяться: кількість організаційних структур, чисельність особового складу, наявність озброєння та військової техніки у складі різних угруповань, характеристики інфраструктури тощо. Впровадження програмно-цільового методу забезпечить прозорість та контроль за цільовим використанням асигнувань на вирішення комплексних проблем розвитку військ (сил), виключить відомчий підхід і дублювання функцій, що в цілому забезпечить економію бюджетних коштів.
8. Запропонована організаційно-економічна модель оборонного планування дозволяє, на основі оцінки воєнно-політичної обстановки, даних оборонного огляду та ресурсних обмежень, обґрунтувати обрис майбутніх Збройних сил України. Для переходу до перспективної структури збройних сил має бути розроблена середньострокова оборонна програма, яка передбачатиме якісне оновлення складу військ (сил), їх оптимальну чисельність і забезпечення сучасним озброєнням та військовою технікою. На основі такої програми розвитку військ (сил) повинен розроблятися проект оборонного бюджету, який враховуватиме і визначатиме щорічну вартість перетворення існуючих військ (сил) у сучасні збройні сили, здатні до виконання оборонних завдань мирного і воєнного часу.
9. Розвиток системи стратегічного оборонного планування в Україні потребує автоматизації процесу на основі подальшого впровадження спеціалізованого програмного забезпечення інформаційно-аналітичної системи підтримки оборонного планування Ресурс”. Дисертант особисто брав участь у процесі розробки ІАС Ресурс”, а саме підсистем економічного обґрунтування оборонних потреб, моделювання організаційно-штатних заходів та структур Збройних сил України, прогнозування оборонних витрат, запровадження стандартів НАТО у систему оборонного планування України.
10. Визначено перспективи розвитку існуючих комп’ютерних моделей підтримки прийняття рішень в процесі оборонного планування та шляхи виконання формалізованих процедур планування з використанням спеціалізованого програмного забезпечення, що дозволятиме отримувати прозорі та прості для розуміння дані стану військ (сил) та їх забезпечення оборонними ресурсами.
11. Запропоновано функції та ролі виконавців органу планування оборонного бюджету з використанням спеціалізованого програмного забезпечення, що полягає у експертному аналізі, плануванні та координації реалізації цільових комплексних програм з метою контролю цільової і економічної ефективності використання ресурсів, що призначені для виконання цільових програм.
12. Оптимізація організаційно-штатної структури збройних сил на основі авторської Методики проведення розрахунку потреб Збройних сил України” дозволяє визначати економічно доцільні варіанти розвитку військ (сил) на стратегічному рівні планування. За умови проведення запропонованих організаційно-штатних заходів та забезпечення співвідношення у структурі оборонного бюджету 60%:20%:20%, розрахункова економія коштів на забезпечення потреб Збройних сил України у 2009р. та 2010р. складатиме 6,4млрдгрн. та 9,3млрдгрн..
13. Порівняльний аналіз, проведений на основі розробленої автором Методики розрахунку видатків на проведення організаційно-штатних заходів у Збройних силах України”, дає можливість приймати рішення щодо подальшого утримання, реорганізації або ліквідації тих чи інших однотипних військових частин, враховуючи їхній бойовий ефект та витрати. Розрахунок видатків виконується за наступними варіантами: поточне утримання, передислокація та розформування (повна ліквідація) військової частини. Методика дає можливість з похибкою у 10-15% оцінити вартість проведення організаційно-штатних заходів та визначити доцільність їх здійснення в однотипних військових частинах.
14. Впровадження отриманих висновків та пропозицій, які мають теоретичне та практичне значення для раціонального розподілу та ефективного використання оборонних ресурсів України, пропонується для Ради національної безпеки і оборони України, Міністерства оборони України, Генерального штабу Збройних Сил України при розробці стратегії національної безпеки та стратегії воєнної безпеки України, при проведенні стратегічного оборонного планування та забезпеченні воєнно-економічної безпеки, а також для Міністерства економіки України і Міністерства фінансів України при розробці проекту Державного бюджету України і формуванні державного оборонного замовлення.

Список використаних джерел

1. АбалкинЛ.И. Экономическая безопасность России: угрозы и их отражение // Вопросы экономики. 1994. №12. С.5.
2. АрхиповА., ГородецкийА., МихайловБ. Экономическая безопасность: оценки, проблемы, способы обеспечения // Вопросы экономики. 1994. №12. С.36-41.
3. БабичД.В. Стратегическое регулирование устойчивого функционирования и развития экономических систем: Дис. ... д-ра екон. наук: 08.02.03. Харьков, 2002. 530с.
4. БегмаВ.М. Стратегічне управління експортом продукції військового призначення та подвійного використання в контексті економічної безпеки держави: Автореф. дис. ... д-ра екон. наук: 21.04.01 / РНБОУ. Національний ін-т проблем міжнародної безпеки. К., 2004. 31с.
5. БершедаЄ.Р., СухоруковА.І., ОстрийО.Г. Співробітництво України і Російської Федерації в інвестиційній сфері та економічна безпека України. К., 1999. 115с.
6. БогдановичВ.Ю. Воєнна безпека України: методологія дослідження та шляхи забезпечення. К.: Дельта, 2002. 322с.
7. БогдановичВ.Ю., МаначинскийА.Я. Методологические основы системных исследований проблем военной безопасности государства. К., 2001. 172с.
8. БодрукО.С. Структури воєнної безпеки: національний та міжнародний аспекти. К.: НІПМБ, 2001. 300с.
9. БрежнєваТ.В., ЇжакО.І., ШевцовА.І. Євроатлантична інтеграція України: військово-політичні аспекти. Д.: Пороги, 2003. 163c.
10. БухвальдЕ., ГловацкаяН., ЛазуренкоС. Макроаспекты экономической безопасности: факторы, критерии и показатели // Вопросы экономики. 1994. №12. С.25-33.
11. Бюджетний Кодекс України від 21.06.2001р. №2542-III // Відомості Верховної Ради України. 2001. №37. стаття 189.
12. ВарналійЗ.С. Державна політика підтримки малого підприємництва. К.: НІСД, 1996. 130с.
13. ВарналійЗ.С. Основи підприємництва: Навчальний посібник. К.: Знання-Прес, 2003. 285с.
14. ВасютовичВ.П. Военные расходы и система военного финансирования Великобритании. М.: ИМЭМО, 1972. 163с.
15. ВласьевичЮ.В., СухогузовА.С., ЗубковВ.А. Основы военно-экономических знаний. М.: Воениздат, 1989. 270с.
16. ВласюкО.С. Моделі аналізу та прогнозування економічного і соціального розвитку України: Автореф. дис. ... д-ра екон. наук: 08.03.02 / НАН України; Інститут економіки. К., 1997. 48с.
17. ВласюкО.С., ПирожковС.І. Індекс людського розвитку: досвід України. К.: ПРООН, 1995. 84с.
18. Военные расходы стран мира // Зарубежное военное обозрение. 2001. №3. C.13-18.
19. Военные финансы: издержки конфронтации и выгоды разоружения / Р.А.Фарамазян, М.Ю.Бабичев, Н.А.Бацанова и др. М.: Финансы и статистика, 1990. 173с.
20. Воєнна безпека України на межі тисячоліть / ПерепелицяГ.М., ДмитровС.О., КорендовичВ.С. та ін. К.: Стилос, 2002. 394с.
21. ГаркавкоВ.К., ГарінБ.Б. Макроекономіка: Курс лекцій. К.: Регістр, 1999. 86с.
22. ГеєцьВ.М. Економіка України: моделі реформування, зміна структури та прогноз розвитку. К.: ІДУС при КМ України, 1993. 120с.
23. ГеецВ.М., ПирожковС.І., ГубскийБ.В. О современных проблемах экономического развития Украины // Экономика Украины. 1999. №9. С.91-94.
24. ГлазьєвС.Ю. Безопасность экономическая // Политическая энциклопедия. Т.1. М.: Мысль, 1999. С.113.
25. ГолубковЕ.П. Программно-целевой метод управления. М.: Знание, 1980. 64с.
26. ГорбулінВ.П. На захист національних інтересів // Політика і час. 1995. №2. С.3-8.
27. ГриценкоА., ПоляковЛ. Воєнна реформа в Україні: старт чи черговий фальстарт? // Національна безпека і оборона. 2000. №1. С.2-39.
28. ГубськийБ.В. Економічна безпека України: методологія виміру, стан і стратегія забезпечення. К., 2001. 122с.
29. ДемидовБ.А. Программно-целевое планирование и научно-техническое сопровождение вооружения и военной техники. кн.I-ІІІ. Харьков: ХВУ, 1997.
30. ДемидовБ.А. Системный анализ вооружения и военной техники. Кн.1. Харьков: ХВУ, 1994. 366с.
31. Економіка України: стратегія і політика довгострокового розвитку / В.М.Геєць, В.П.Александрова, Т.І.Артьомова та ін. К.: ІЕП НАН України; Фенікс, 2003. 1008с.
32. Економіка Збройних Сил України: Навчальний посібник / За ред. В.І.Кириленка. К.: НАОУ, 2004. 316с.
33. Экономическая безопасность региона: единство теории, методологии исследования и практики / А.И.Татаркин, А.А.Куклин, О.А.Романова и др. Екатеринбург, 1997. 240с.
34. Європейська та євроатлантична інтеграція України: проблеми військово-технічної кооперації: Матеріали круглого столу” / Г.М.Перепелиця (наук. ред.). К.: НІСД, 2004. 43с.
35. ЄрмошенкоМ.М. Фінансова безпека держави: національні інтереси, реальні загрози, стратегія забезпечення. К.: НТЕУ, 2001. С.26.
36. ЖалілоЯ.А. До формування категоріального апарату науки про економічну безпеку // Стратегічна панорама. 2004. №3. С.97-104.
37. ЖалілоЯ.А. Економічна стратегія держави: теорія, методологія, практика. К.: НІСД, 2003. 368с.
38. ЖукЛ.А., ЖукІ.Л., НеживецьО.М. Правові основи підприємницької діяльності: Навчальний посібник. К.: Видавництво Європейського університету, 2004. 292с.
39. ЗайцеваЛ.М. Методологические основы формирования региональной системы управления: Дис. ... д-ра екон. наук: 08.02.03. Донецк, 1998. 380с.
40. Закон України Про Державний бюджет України на 2000 рік” від 17лютого 2000 року №1458-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. 2000. №14. стаття121.
41. Закон України Про Державний бюджет України на 2001 рік” від 7грудня 2000 року №2120-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. 2001. №2. стаття10.
42. Закон України Про Державний бюджет України на 2002 рік” від 20грудня 2001 року №2905-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. 2002. №12. стаття92.
43. Закон України Про Державний бюджет України на 2003 рік” від 26грудня 2002 року №380-ІV // Відомості Верховної Ради України. 2003. №10. стаття86.
44. Закон України Про Державний бюджет України на 2004 рік” від 27листопада 2003 року №1344-ІV // Відомості Верховної Ради України. 2004. №№17-18. С.578, стаття250.
45. Закон України Про Державний бюджет України на 2005 рік” від 23грудня 2004 року №2285-IV // Відомості Верховної Ради України. 2005. №№7-8. С.290, стаття162.
46. Закон України Про Державний бюджет України на 2006 рік” від 20грудня 2005 року №3235-IV // Відомості Верховної Ради України. 2006. №9. С.256, стаття96.
47. Закон України Про оборону України” від 6 грудня 1991 року №1932-ХІІ // Відомості Верховної Ради. 1992. №9. стаття106.
48. Закон України Про організацію оборонного планування” від 18листопада 2004року №2198-ІV // Відомості Верховної Ради України. 2005. №4. С.168, стаття97.
49. Закон України Про основи національної безпеки України” від 19червня 2003 року №964-IV // Відомості Верховної Ради України. 2003. №39. стаття351.
50. ИлларионовА. Критерии экономической безопасности // Вопросы экономики. 1998. №10. С.35-58.
51. КатасоновЮ.В. США: военная политика и бюджет. М.: Наука, 1984. 191с.
52. КириленкоВ.І. Інвестиційна складова економічної безпеки: Монографія. К., 2005. 232с.
53. КлиландД., КингУ. Системный анализ и целевое управление: Пер с англ. М.: Советское радио, 1974. 279с.
54. Комп’ютерна модель управління оборонними ресурсами DRMM”: сучасний стан та перспективи розвитку. Монографія / В.Л.Шевченко, Є.Ф.Шелест, Р.М.Федоренко та ін. К.: ННДЦ ОТ і ВБ України, 2004. 218с.
55. Концепція економічної безпеки України / НАН України; Інститут економічного прогнозування / В.М.Геєць (підгот.). К.: Логос, 1999. 56с.
56. КосевцовВ.О., БінькоІ.Ф. Національна безпека України: проблеми та шляхи реалізації пріоритетних національних інтересів / РНБОУ; НІСД. К., 1996. 54с.
57. ЛейбкиндА.Р., РудневаЕ.В., РудникВ.А. Проблемы методологии и организации разработки комплексных программ. М., 1983. 111с.
58. ЛодзяновА.Д., СніжкоГ.Т. Воєнно-економічна безпека в умовах реформування оборонної сфери України: системний підхід до визначення критеріїв і показників // Стратегічна панорама. 2004. №1. С.65-72.
59. ЛощихінО.М. Інституціональне забезпечення трансформації економічної системи: Дис. ... канд. екон. наук: 08.01.01. К., 2001. 210с.
60. МаначинськийО.Я., СоболєвА.А. Воєнна безпека України та вплив на неї геополітичних факторів. К.: НІСД, 1997. 164с.
61. МаначинськийО.Я. Сучасні воєнно-політичні відносини України із суміжно-прилеглими державами. К.: НІСД, 1996. 91с.
62. МесконМ., АльбертМ., ХедоуриФ. Основы менеджмента: Пер. с англ. / Общ. ред. и вступ. ст. Л.И.Евенко. М.: Дело, 1998. 700с.
63. Методичні рекомендації щодо оцінки рівня економічної безпеки України / Національний інститут проблем міжнародної безпеки; За ред. А.І.Сухорукова. К., 2003. 64с.