ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ НА ОСНОВІ ТЕХНОЛОГІЧНОЇ РЕСТРУКТУРИЗАЦІЇ ПРОМИСЛОВОСТІ : ПОВЫШЕНИЕ УРОВНЯ ЭКОНОМИЧЕСКОЙ БЕЗОПАСНОСТИ ГОСУДАРСТВА НА ОСНОВЕ ТЕХНОЛОГИЧЕСКОЙ РЕСТРУКТУРИЗАЦИИ ПРОМЫШЛЕННОСТИ

Краткое описание

РАДА НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ І ОБОРОНИ УКРАЇНИ
Національний інститут проблем міжнародної безпеки

На правах рукопису
УДК 338.23 (477) : 330.341.1 : 67 (477)

Бреус Світлана Василівна

ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ НА ОСНОВІ ТЕХНОЛОГІЧНОЇ РЕСТРУКТУРИЗАЦІЇ ПРОМИСЛОВОСТІ

Спеціальність 21.04.01 економічна безпека держави

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Науковий керівник:
доктор економічних наук, професор
Сухоруков Аркадій Ісмаїлович

Київ 2007

ЗМІСТ

ВСТУП......

3

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІННОВАЦІЙНО-ТЕХНОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ...........

9

1.1.

Вплив розвитку інноваційної теорії на формування поняття інноваційно-технологічної безпеки як складової економічної безпеки.....

9

1.2.

Нормативно-правове забезпечення інноваційної діяльності..............

22

1.3.

Світові тенденції науково-технологічного розвитку та національні інноваційні системи................................

35

Висновки до розділу...........

50

РОЗДІЛ 2. ДОСЛІДЖЕННЯ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ПРОМИСЛОВОСТІ В КОНТЕКСТІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ.....

52

2.1.

Особливості інноваційної діяльності у промисловості в умовах трансформації економіки України....

52

2.2.

Дослідження науково-інноваційного потенціалу промисловості України.

67

2.3.

Вплив інновацій на конкурентоспроможність промисловості і економічну безпеку держави

84

Висновки до розділу...........

97

РОЗДІЛ 3. КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ТЕХНОЛОГІЧНОЇ РЕСТРУКТУРИЗАЦІЇ ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ........

101

3.1.

Концепція інноваційного розвитку та структурна трансформація національної промисловості......

101

3.2.

Методичні підходи до оцінки рівня інноваційно-технологічної безпеки держави..........

131

3.3.

Вдосконалення методів вибору раціонального інноваційного проекту.........

138

Висновки до розділу...

160

ВИСНОВКИ....

165

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ....

169

ДОДАТКИ........

187

ВСТУП

Актуальність теми. Україна обрала інноваційний шлях розвитку економіки, який передбачає ефективне освоєння у виробництві сучасної науково-технічної продукції. Комплексне використання науково-технічного потенціалу держави та досконалий організаційно-економічний механізм регулювання інноваційного розвитку повинні забезпечити належний рівень економічної безпеки, що є стартовою умовою поступального і стабільного економічного зростання України.
Проведення технологічної реструктуризації необхідне для забезпечення конкурентоспроможності промисловості України та її ефективної інтеграції у світову систему виробничої і науково-технічної кооперації. Водночас, аналіз свідчить про те, що радикальних зрушень у галузевій і технологічній структурі промисловості України, поки що не відбулося. У промисловості України переважають технології третього та четвертого технологічних укладів, вкрай низькою є частка п’ятого технологічного укладу, майже відсутні технології шостого укладу. Отже, одним з важливих чинників забезпечення належного рівня економічної безпеки України є розробка концептуальних засад технологічної реструктуризації вітчизняного промислового комплексу з урахуванням теоретичних досягнень і світового досвіду у цій сфері.
Стан розробки проблеми. Вагомий внесок в розвиток інноваційної теорії і практики внесли такі вчені як М. Кондратьєв, Й. Шумпетер, А. Кляйнкнехт, С. Кузнец, Б. Твісс, Р. Фостер, Г. Варшавський, С. Глазьєв, В. Маєвський, Ю. Яковець, Ю. Бажал, Г. Добров, С. Єрохін, В. Кузьменко, С. Соколенко, В. Соловйов, А. Сухоруков.
Проблемам формування теоретичних засад забезпечення економічної безпеки присвятили наукові дослідження Д. Олвей, Дж. Р. Голден, Р. Келлі, Л. Абалкін, М. Арсентьєв, В. Сєнчагов, О. Власюк, Д. Прейгер. М. Єрмошенко, Я. Жаліло, Т. Ковальчук, В. Мунтіян, А. Сухоруков і ін. Проте, проблеми інноваційно-технологічної безпеки як складової економічної безпеки не знайшли в достатньому обсязі комплексного висвітлення та вирішення в науковій літературі. Наявність цієї проблеми зумовлює тему, мету, завдання, предмет і об’єкт дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження пов’язане із планами фундаментальних і прикладних досліджень Національного інституту проблем міжнародної безпеки, зокрема, з плановими науковими проектами "Економічна безпека країни на етапі активного входження в геоекономічний простір" (державний реєстраційний номер 0106U011479) та "Зовнішні виклики і загрози для економіки України та передумови її ефективного входження до міжнародної економічної системи в умовах динамічних світових економічних трансформацій" (державний реєстраційний номер 0106U011480).
Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка концептуальних засад технологічної реструктуризації вітчизняного промислового комплексу, які б сприяли забезпеченню належного рівня економічної безпеки України.
Досягнення цієї мети зумовило необхідність розв’язання наступних завдань:
- аналіз теоретичних та практичних підходів до обґрунтування напрямів науково-інноваційного розвитку економіки в контексті забезпечення економічної безпеки держави;
- дослідження сучасного стану інноваційного розвитку промисловості, визначення наявних та потенційних загроз економічній безпеці країни в цій сфері;
- розробка концептуальних засад технологічної реструктуризації української промисловості як важливого чинника забезпечення економічної безпеки держави;
- вдосконалення методики розрахунку індикаторів інноваційно-технологічної безпеки держави та вибору раціональних інноваційних проектів.
Об’єктом дослідження є інноваційна сфера української промисловості, організаційно-економічні відносини між суб’єктами інноваційної діяльності і державними органами управління.
Предметом дослідження є проблеми забезпечення інноваційно-технологічної безпеки, моделі і механізми технологічної реструктуризації промисловості на всіх рівнях управління промисловим комплексом України.
Методи дослідження. Дослідження здійснювалися за допомогою методів системного аналізу, порівняльного економічного аналізу, структурного і факторного аналізу, оцінки техніко-економічного рівня, прогностики, програмно-цільового управління, економіко-математичного моделювання.
Інформаційною базою дослідження слугували нормативно-правові акти, що регулюють інноваційну діяльність в Україні, дані Світової організації торгівлі, Євростату, ОЕСР, Всесвітньої організації інтелектуальної власності, Міністерства освіти і науки, Державного департаменту інтелектуальної власності, Державного підприємства "Український інститут промислової власності", Державного підприємства "Українське агентство з авторських та суміжних прав", Державного підприємства "Інтелзахист", Інституту інтелектуальної власності і права, Українського центру інноватики та патентно-інформаційних послуг, монографічні дослідження і публікації у періодичних виданнях вітчизняних і зарубіжних авторів. Аналіз інноваційного розвитку промисловості України проведений на базі даних Держкомстату України за 1990—2005 рр., що дозволило сформулювати концептуальні засади технологічної реструктуризації промислового комплексу країни.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у наступному:
- вперше розроблено понятійний апарат з питань інноваційно-технологічної безпеки, що враховує залежність національної економіки від світової економічної системи; систематизовано перелік загроз інноваційно-технологічній безпеці; виокремлено групу загроз, що викликаються неефективним співвідношенням технологічних укладів та повільним здійсненням технологічної реструктуризації промисловості;
- вперше систематизовані механізми регулювання інноваційного розвитку економіки України із врахуванням позитивного досвіду країн, що є світовими лідерами інноваційного розвитку; визначені етапи технологічної реструктуризації промисловості, виходячи з наявних фінансових, технологічних та організаційних ресурсів;
- вперше визначено загрози економічній безпеці держави в сфері міжнародного науково-технічного співробітництва України, запропоновано відповідні заходи щодо їх нейтралізації;
- дістали подальшого розвитку концептуальні засади технологічної реструктуризації промисловості України, що враховують особливості країни і орієнтовані на збільшення конкурентоспроможності вітчизняних підприємств і економіки в цілому;
- удосконалено методику розрахунку індикаторів інноваційної-технологічної безпеки через розширення системи показників, визначення методів розрахунку граничних і фактичних значень індикаторів, що дозволяє всебічно оцінити стан інноваційної сфери держави та розробити заходи щодо нейтралізації наявних і потенційних загроз;
- поглиблене уявлення про вплив інноваційного розвитку на рівень економічної безпеки України за рахунок застосування авторської методики оцінки рівня інноваційно-технологічної безпеки держави;
- систематизовано пріоритетні чинники зміцнення економічної безпеки України в інноваційній сфері, запропоновано концептуальні засади державної політики в цій сфері;
- удосконалено методику вибору інноваційних проектів на основі визначення раціональних обсягів інвестицій і термінів здійснення інноваційного процесу в конкретних умовах оподаткування, запропонований спосіб оцінки впливу обраних інноваційних проектів на рівень економічної безпеки держави.
Практичне значення результатів дисертаційного дослідження полягає в удосконаленні інноваційної моделі розвитку української промисловості в контексті забезпечення економічної безпеки держави. Отримані результати використані у процесі формування механізму регулювання інноваційного розвитку при виборі державою інноваційної стратегії, при формуванні інноваційної політики у промисловості та визначенні місця інноваційно активних промислових підприємств у забезпеченні економічної безпеки держави.
Результати дослідження впроваджені при підготовці аналітичних матеріалів Національним інститутом проблем міжнародної безпеки (довідка від 02.03.07 №10/87), а також у навчальному процесі Української академії бізнесу та підприємництва (довідка від 15.03.07 №151/01/01-12).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є одноосібно виконаною науковою працею, в якій викладено авторський підхід до розв’язання важливого наукового завдання — розробки концептуальних засад підвищення рівня економічної безпеки держави на основі технологічної реструктуризації національної промисловості.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційного дослідження доповідалися на круглому столі "Національна програма забезпечення економічної безпеки в контексті стратегії соціально-економічного розвитку України" (Київ, 2001 р.), на щорічних наукових конференціях, організованих Інститутом муніципального менеджменту та бізнесу і Українською академією бізнесу та підприємництва (Київ, 2001—2006 рр.).
Публікації. Основні результати виконаного дослідження опубліковані в 15 одноосібних працях автора, загальним обсягом 5,0 д.а. У наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України опубліковано 6 статей, обсягом 2,9 д.а.
Структура та обсяг дисертації. Текст дисертації містить вступ, три розділи з висновками до них, список використаних джерел та додатки. Обсяг роботи складає 198 сторінок комп’ютерного тексту, який вміщує 10 ілюстрацій, 22 таблиці та 13 додатків, викладених на 12 сторінках, список використаних джерел (220 найменувань) — 18 сторінок.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Теоретичні і прикладні результати, отримані у процесі дисертаційного дослідження, у сукупності розв’язують важливе наукове завдання, що полягає в обґрунтуванні концепції забезпечення економічної безпеки України на основі технологічної реструктуризації промисловості. Результати дослідження дозволяють дійти таких висновків:
1. Теорія економічної безпеки держави формується на основі теорії циклів і криз, однією з пріоритетних проблем економічної безпеки держави є подолання технологічного розриву з іншими країнами і підвищення рівня інноваційно-технологічної безпеки.
2. Вивчення досвіду інноваційної діяльності призводить до висновку, що у розвинутих країнах формується досконала національна інноваційна система (НІС), забезпечується надійне і гармонійне функціонування її елементів. Процес становлення НІС в Україні характеризується непослідовністю державної політики, низькою інноваційною активністю підприємств, повільним утворенням наукоємних корпорацій і малого інноваційного бізнесу, слабким розвитком мережі джерел фінансування інновацій, що вцілому загрожує втратою конкурентоспроможності економіки.
3. За умов глобальної конкуренції на ринках високотехнологічної продукції і послуг, конкурентоспроможність країни визначається співвідношенням технологічних укладів. Проведене автором дослідження свідчить про те, що технологічна структура української промисловості є недосконалою, на ринках високотехнологічної продукції частка України не перевищує 0,1 %.
4. Аналіз інноваційної ситуації і міжнародної науково-технічної кооперації дозволив виділити наступні загрози економічній безпеці України: недостатнє фінансування науково-технічної сфери; недоконаність механізмів створення, правового захисту і комерціалізації технологій; відсутність розвинутої інноваційної інфраструктури; деформація структури виробництва і експорту у промисловості у бік низькотехнологічних галузей; низька конкурентоспроможність вітчизняної продукції і втрата переваг в окремих високотехнологічних виробництвах та НДДКР.
5. Ефективно реалізувати свій промисловий і науково-технічний потенціал Україна може за умов технологічної реструктуризації промисловості, для чого потрібне зосередження науково-інноваційних і фінансових ресурсів на напрямках, де є умови реалізації конкурентних переваг і використання можливостей капіталізації нематеріальних активів.
6. Стратегічним завданням держави у контексті забезпечення економічної безпеки є системна модернізація промисловості, наближення її галузевої і технологічної структури до пропорцій, які притаманні провідним країнам.
7. Концептуальні засади технологічної реструктуризації промисловості України полягають в узгодженому проведенні галузевих і технологічних реформ з метою підвищення рівня конкурентоспроможності промисловості і рівня економічної безпеки держави. У роботі обґрунтовані наступні принципи технологічної реструктуризації промисловості:
- поєднання інвестицій з інноваціями, нарощування виробництва і експорту наукоємної продукції, зменшення негативного сальдо у торгівлі високотехнологічною продукцією;
- кардинальна модернізація виробництв на основі базисних інновацій, розвиток наукомістких галузей і науково-технічного потенціалу України;
- створення замкнених циклів виробництва стратегічно важливої продукції;
- кластерний підхід до розвитку промисловості і забезпечення синергетичного ефекту у результаті міжгалузевої взаємодії;
- сприяння транснаціоналізації українських компаній та їх інтеграції з іноземними компаніями — власниками інтелектуального капіталу;
- сприяння розвитку малого венчурного бізнесу і розгортання НДДКР на базі мережі технопарків;
- застосування відносно високотехнологічних сегментів промисловості податкових пільг і довгострокового кредитування під державну гарантію;
- імпортозаміщення компонентів, необхідних для створення проривних технологій;
- поєднання державних і приватних капіталів та їх вкладення у науково-технічні проекти вітчизняних та іноземних корпорацій.
8. У роботі поданий авторський прогноз зміни співвідношення технологічних укладів у промисловості, виходячи з вимог інноваційно-технологічної безпеки України. У залежності від темпів узгодження державних і ринкових регуляторів, визначені етапи технологічної реструктуризації. Перший етап (2007—2009 рр.) передбачає концентрацію коштів, отриманих експортоорієнтованими галузями, на інноваційних напрямках та створення корпоративних структур, здатних перерозподіляти ресурси через диверсифікацію. Протягом другого етапу (2010—2015 рр.) забезпечуються умови для спрямування фінансових ресурсів у галузі з високим рівнем доданої вартості, через збільшення державної підтримки пілотних інноваційних проектів і податкових стимулів, розвиток фінансової інфраструктури з метою підвищення мобільності коштів і концентрації їх на напрямах технологічної реструктуризації. Третій етап (2015—2030 рр.) передбачає послаблення прямого державного регулювання структурних перетворень та зростання ролі ринкових важелів.
9. Важливим елементом технологічної реструктуризації промисловості є здійснення системного моніторингу інноваційно-технологічної безпеки. У роботі запропоновано ряд нових показників інноваційно-технологічної безпеки країни, що дозволяють об’єктивно оцінити її рівень і запропонувати відповідні заходи. Удосконалено методику розрахунку індикаторів інноваційно-технологічної безпеки, визначено нормативні і реальні їх значення.
10. Удосконалено методику вибору інноваційних проектів і перевірено її працездатність на прикладі машинобудівної галузі. Методика передбачає вибір проекту за комплексним критерієм (мінімальні обсяги інвестицій і терміни інноваційного циклу), оптимізацію інноваційного процесу за рахунок суміщення його стадій, врахування умов оподаткування, оцінку впливу проектів на рівень економічної безпеки держави у процесі державної експертизи. Застосування запропонованої методики дозволяє промисловим підприємствам підвищити їх інвестиційну привабливість, що має призвести до їх інноваційного розвитку.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Конституція України // Відомості Верховної Ради України — 1996. — №30. — Ст. 141.
2. Закон України "Про інвестиційну діяльність" від 18.09.1991р. №1560-XII // Відомості Верховної Ради України — 1991. — №47. — Ст.646.
3. Закон "Про наукову і науково-технічну діяльність" від 13.12.1991 р. №1977-XII // Відомості Верховної Ради України — 1999.—№2—3. — Ст. 20.
4. Закон України "Про науково-технічну інформацію" від 25.06.1993 р. №3323-ХІІ // Відомості Верховної Ради України — 1993. — №33. — Ст.345.
5. Закон України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" від 15.12.1993 р. №3687-ХІІ // Відомості Верховної Ради України — 1994. — №7. — Ст. 32.
6. Закон України "Про охорону прав на промислові зразки" від 15.12.1993 р. №3688-ХІІ // Відомості Верховної Ради України — 1994. — №7. — Ст. 34.
7. Закон України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" від 15.12. 1993 р. №3689-ХІІ // Відомості Верховної Ради України — 1994. — №7. — Ст. 36.
8. Закон України "Про авторське право і суміжні права" від 23.12.1993 р. №3792-XII // Відомості Верховної Ради України — 1994. — №13. — Ст. 64.
9. Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 р. №334/94 // Відомості Верховної Ради України — 1995. — №4. — Ст. 28.
10. Закон України "Про промислово-фінансові групи в Україні" від 21 листопада 1995 р. №437/95 // Відомості Верховної Ради України — 1996. — №23. — Ст. 88.
11. Закон України "Про державне замовлення для задоволення пріоритетних державних потреб" від 22.12.1995 р. №493/95 // Відомості Верховної Ради України — 1996. — №3. — Ст. 9.
12. Закон України "Про спеціальний режим інноваційної діяльності технологічних парків" від 16.07.1999 р. № 991-ХІV // Відомості Верховної Ради України — 1999. — №40. — Ст. 363.
13. Закон України "Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України" від 23.03.2000 р. №1602-III // Відомості Верховної Ради України. — 2000. — №25. — Ст. 195.
14. Закон України "Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки" від 11.07.2001 р. № 2623-ІІІ // Відомості Верховної Ради України — 2001. — №48. — Ст. 253.
15. Закон України "Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу" від 07.02.2002 р. №3065-III // Відомості Верховної Ради України — 2002. — №30. — Ст. 205.
16. Закон України "Про інноваційну діяльність" від 4.07.2002 р. № 40-IV // Відомості Верховної Ради України — 2002. — №36. — Ст. 266.
17. Закон України "Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні" від 16.01.2003 р. № 433-IV // Відомості Верховної Ради України — 2003. — №13. — Ст. 93.
18. Закон України "Про основи національної безпеки України" від 19.06.2003 р. №964-IV // Відомості Верховної Ради України. — 2003. — №39. — Ст. 351.
19. Закон України "Про державні цільові програми" від 18.03.2004 р. №1621-ІV // Відомості Верховної Ради України — 2004. — №25. — Ст. 352.
20. Закон України "Про Загальнодержавну комплексну програму розвитку високих наукоємних технологій" від 9.04.2004 р. № 1676-ІV // Відомості Верховної Ради України — 2004. — №32. — Ст. 384.
21. Закон України "Про державне регулювання діяльності у сфері трансферу технологій" від 14.09.2006 р. №143-V // Відомості Верховної Ради України — 2006. — №45. — Ст. 434.
22. Постанова Верховної Ради України "Про Концепція науково-технологічного та інноваційного розвитку України" від 13.07.1999 р. №916-XIV // Відомості Верховної Ради України. — 1999. — №37. — Ст. 336.
23. Постанова Верховна Рада України "Про дотримання законодавства щодо розвитку науково-технічного потенціалу та інноваційної діяльності в Україні" від 16.06.2004 р. №1786-IV // Відомості Верховної Ради України — 2004. — №43—44. — Ст. 494.
24. Указ Президента України "Про Концепцію державної промислової політики" від 12.02.2003 р. №102/2003 // Офіційний вісник України — 2003. — №7. — Ст. 278.
25. Указ Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 3 липня 2001 року "Про невідкладні заходи щодо виводу з кризового стану науково-технологічної сфери України і створення реальних умов для переходу економіки на інноваційну модель розвитку" від 20.08.2001 р. № 640/2001 // Офіційний вісник України — 2001/ — №34/ — Ст. 1579.
26. Указ Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 6 квітня 2006 року "Про стан науково-технологічної сфери та заходи щодо забезпечення інноваційного розвитку України" від 11.07.2006 р. №606/2006 // Офіційний вісник України — 2006. — №28. — Ст. 2005.
27. Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку формування, експертизи та обговорення пріоритетних напрямів інноваційної діяльності" від 17.07.2003 р. №1094 // Офіційний вісник України — 2003. — №30. — Ст. 1536.
28. Постанова Кабінету Міністрів України "Про схвалення Державної програми розвитку промисловості на 2003—2011 роки" від 28.07.2003 р. №1174 // Офіційний вісник України — 2003. — №31. — Ст. 1628.
29. Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядку формування і виконання замовлення на проведення досліджень і розробок, проектних та конструкторських робіт за рахунок коштів Державного бюджету" від 25.08.2004 р. №1084 // Офіційний вісник України — 2004. — №34. — Ст. 2252.
30. Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Державної програми прогнозування науково-технологічного та інноваційного розвитку на 2004—2006 роки" від 25.08.2004 р. №1086 // Офіційний вісник України — 2004. — №34. — Ст. 2254.
31. Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку надання фінансової підтримки суб'єктам інноваційної діяльності за рахунок коштів державного бюджету шляхом здешевлення довгострокових кредитів" від 17.11.2004 р. №1563 // Офіційний вісник України — 2004. — №46. — Ст. 3048.
32. Розпорядження Кабінету Міністрів України "Про схвалення Концепції створення індустріальних (промислових) парків" від 1.08.2006 р. №447-р // Офіційний вісник України — 2006. — №31. — Ст. 2240.
33. Наказ Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України "Методика визначення економічної ефективності витрат на наукові дослідження і розробки та їх впровадження у виробництво" від 25.09.2001 р. №218/446. — К.: ІПС "Консультант".
34. Наказ МОН України, Мінекономіки, Мінпромполітики, Мінагрополітики України, Мінфін України, НАН України "Про затвердження Методики проведення експертизи стратегічних пріоритетних напрямів інноваційної діяльності та середньострокових пріоритетних напрямів інноваційної діяльності загальнодержавного рівня" від 23.12.2003 р. №840/382/528/459/688/513 // Офіційний вісник України — 2004. — №3. — Ст. 146.
35. Конвенція про заснування Всесвітньої організації інтелектуальної власності від 14.07.1967 р.
36. Страсбурзька угода про міжнародну патентну класифікацію від 24.03.1971 р.
37. Женевський договір про міжнародну реєстрацію наукових відкриттів від 07.03.1978 р.
38. Договір Всесвітньої організації інтелектуальної власності про авторське право, прийнятий Дипломатичною конференцією 20.12.1996 р.
39. Статус Страсбурзької угоди про міжнародну патентну класифікацію від 15.07.2002 р.
40. Статус Женевського акта Гаазької угоди про міжнародну реєстрацію промислових зразків від 15.07.2002 р.
41. Статус Договору про закони щодо товарних знаків від 15.07.2002 р.
42. Статус Конвенції про заснування Всесвітньої організації інтелектуальної власності від 15.07.2002 р.
43. Federal Technology Transfer Act of 1986; P.L. 99—502.
44. LOI no 99-587 du 12 juillet 1999 sur l'innovation et la recherche (nor: menx9800171L) // Journal Officiel — 1999. — №160.
45. National Cooperative Research Act of 1984; P.L. 98—462.
46. Omnibus Trade and Competitiveness Act of 1988; P.L. 100—418.
47. Small Business Innovation Development Act of 1982; P.L. 97—219.
48. Stevenson-Wydler Technology Innovation Act of 1980; P.L. 96—480.
49. Trademark Clarification Act of 1984; P.L. 98—620.
50. University and Small Business Patent Procedure Act of 1980 (Bayh-Dole Act of 1980); P.L. 96—517.
51. Абалкин Л. Экономическая безопасность России: угрозы и их содержание // Вопросы экономики. — 1994. — №12. — С. 4—13.
52. Александров Н. И., Комков Н. И. Моделирование организации и управления решением научно-технических проблем. М.: Наука, 1988.
53. Алымов А. Н. и др. Управление инновационным циклом. — К.: Наук. думка, 1993.
54. Анчшикин А. И. Наука, техника, экономика. М.: Экономика. 1986.
55. Анчшикин А. И. Прогнозирование темпов и факторов экономического роста. М.: МАКС-Пресс, 2003.
56. Ансофф И. Стратегическое управление. М.: Экономика, 1989.
57. Арсентьев М. Экономическая безопасность // Обозреватель. — 1998. — №5.
58. Архипов А., Городецкий А., Михайлов Б. Экономическая безопасность: оценки, проблемы // Вопросы экономики. — 1994. — №12. — С36—44.
59. Бажал Ю. М. Економічна теорія технологічних змін: Навчальний посібник. — К.: Заповіт, 1996.
60. Бажал Ю. М. Інвестиційний ресурс інноваційного розвитку / Інноваційний розвиток економіки: модель, система управління, державна політика. — К.: Основа, 2005.
61. Бездудный Ф., Смирнова Г. Сущность понятий инновации и его классификация // Инновации — 1998. — №2—3.
62. Бердашкевич А. П. Об основах инновационной политики и деятельности в США. // Инновации. — 2002.— № 5. С. 57—62.
63. Бернал Дж. Наука в истории общества. — М.: ИЛ, 1956.
64. Блейк Р., Моутон Д. Научные методы управления / Пер. с англ. М.: ЮНИТИ, 1997.
65. Бляхман Л. С. Экономика научно-технического прогресса. — М.: Высш. шк., 1979.
66. Бодяковська Г. О. Трансфер об’єктів інтелектуальної власності, створених при виконанні НДДКР з залученням державного фінансування (досвід США) // Международная научно-практическая конференция: "Рынок технологий: проблемы и пути решения". — К., 2002.
67. Бреус С. В. Аналіз інноваційної діяльності промислових підприємств України. // Актуальні проблеми економіки — 2004. — №5. — С. 121—128.
68. Бреус С. В. Вдосконалення механізму впровадження інновацій. // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. — Т.17 (56). — 2004. — №2. — Экономика. — С. 16—27.
69. Бреус С. В. Інноваційні зрушення на сучасному етапі розвитку економіки України. // Економіка і управління — 2003. — №4. — С. 44—48.
70. Бреус С. В. Організаційно-економічний механізм інноваційної діяльності. // Культура народов Причерноморья — 2004. — №50. — Т.2. — С. 25—30.
71. Бреус С. В. Роль інновацій у забезпеченні конкурентоспроможності машинобудівного комплексу України // Актуальні проблеми економіки 2006. — №1. — С. 162—169.
72. Варшавский А. Е. Исследование инвестиционных стратегий фирм на рынках капитало- и наукоемкой продукции (производственные мощности, цены, технологические изменения). М.: ЦЭМИ РАН, 2003.
73. Варшавский А. Е. Научно-технический прогресс в моделях экономической динамики. М.: Финансы и статистика, 1984.
74. Вострикова Н. IT вновь на высоте. Десять самых перспективных инноваций. 2004 год // Промышленный еженедельник. 2004. 8—14 марта. №8. С. 8.
75. Гальчинський А., Геєць В., Семиноженко В. Україна: наука та інноваційний розвиток. — К.: Б. в., 1997. — 66 с.
76. Глазьев С. Ю. Теория долгосрочного технико-экономического развития — М.: "ВалДар", 1993.
77. Глазьев С. Ю. Экономическая теория технического развития. М.: Новое изд-во, 2003.
78. Гольдштейн Г. Я. Инновационный менеджмент: Учебное пособие. — Таганрог: Изд-во ТРТУ, 1998. — 132 с.
79. Гоман М. Державна підтримка фінансових інновацій // Економіка України. — 2003. — №8.
80. Губський Б. В. Економічна безпека України: методологія виміру, стан і стратегія забезпечення. — К., 2001. — С. 13.
81. Дацків Р. Глобальні економічні війни та національна безпека // Банківська справа. — 2005. — №1. — С. 30—36.
82. Денисюк В. Високі технології і високонаукоємні галузі — ключові напрями в інноваційному розвитку //Економіст — 2004. — № 5.
83. Добров Г. М. Системный анализ организационно-управленческих проблем научно-технического прогресса. — К.: Знание, 1981.
84. Єрмошенко М. М. Фінансова безпека держави: національні інтереси, реальні загрози, стратегія забезпечення. — К.: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2001. — С. 26.
85. Єрохін С. А. Структурна трансформація національної економіки (теоретико-методичний аспект) / Наукова монографія / — К.: Видавництво "Світ Знань", 2002. — 528 с.
86. Єрохін С. Технологічні уклади, динаміка цивілізаційних структур та економічна перспектива України // Економічний часопис — XXI. — 2006. — №1—2.
87. Економіка та організація інноваційної діяльності. Науково-навчальне видання. Сухоруков А. І. — К.: Інститут муніципального менеджменту та бізнесу, 2001. — 184 с.
88. Економічна оцінка державних пріоритетів технологічного розвитку / За ред. д-ра екон. наук Ю. М. Бажала. — К.: Ін-т екон. прогнозув., 2002. — 320 с.
89. Економічна оцінка технологічного розвитку в Україні: стан і перспективи / Україна на порозі ХХІ століття: уроки реформ та стратегія розвитку. Мат-ли наук. конф. — К.: УкрІНТЕІ. — 2001
90. Жаліло Я. А. До формування категоріального апарату науки про економічну безпеку // Стратегічна панорама. — 2004. — №3. — С. 99.
91. Завлин П. В., Васильев А. В. Оценка эффективности инноваций. — СПб., 1994.
92. Зовнішня торгівля України товарами та послугами. Стат. зб. / Том 1. — К.: 2004. — 148 с.
93. Зовнішня торгівля України товарами та послугами. Стат. зб. / Том 1. — К.: 2005. — 156 с.
94. Зовнішня торгівля України товарами та послугами. Стат. зб. / Том 1. — К.: 2006. — 156 с.
95. Зовнішня торгівля України. Стат. зб. — К., 2001. — 114 с.
96. Зовнішня торгівля України. Стат. зб. — К., 2006. — 122 с.
97. Иванова Н. Инновационная сфера: итоги столетия // Мировая экономика и международные отношения. — 2001. — №8.
98. Інноваційна складова економічного розвитку: Монографія / НАН України, Ін-т економіки. Відп. ред. Л. К. Безчасний. — К., 2000. — 262 с.
99. Інноваційний розвиток економіки: модель, система управління, державна політика / Ю. М. Бажал, Л. І. Федулова, В. П. Александрова та ін.; НАН України; Ін- т екон. прогнозування; Ред.. Л. І. Федулова. — К.: Основа, 2005.
100. Інноваційні технології // 2003. — №4—5. — С. 96—115.
101. Инновационный менеджмент. Учебник / Под ред. С. Д. Ильенковой. — М.: Юнити, 1997. — 299 с.
102. Инновационный менеджмент: Уч. пособие / Под ред. В. М. Аньшина, А. А. Дагаева. М.: Дело, 2003.
103. Инновационный менеджмент: Уч. пособие / Под ред. Л. Н. Оголевой. М.: ИНФРА-М, 2003.
104. Качинський А. Б. Безпека, загрози і ризики: наукові концепції та математичні моделі. — К., 2003. — 472 с.
105. Кляйнкнехт А. Циклы нововведений: вопросы теории / Пер. с англ. — М.: Экономика, 1990. — 350 с.
106. Ковальчук Т. Т. Економічна безпека і політика: із досвіду професійного аналітика. — К.: Тв-во "Знання", КОО, 2004. — 638 с.
107. Ковальчук Т. Глобалізація інвестиційних процесів та економічна безпека / Глобалізація інвестиційних процесів та фінансова безпека України: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. — К., 2001. — С. 68—76.
108. Козырев А. Н., Макаров В. Л. Оценка стоимости нематериальных активов и интеллектуальной собственности. М.: РИЦ ГШ ВС РФ, 2003.
109. Кондратьев H.Д. Большие циклы конъюнктуры и теория предвидения. — М.: Экономика, 2002. — 767с.
110. Кондратьев Н. Д. Проблемы экономической динамики /Редкол. Л. И. Абалкин (отв. ред.) и др. — М.: "Экономика", 1989. — 526 с.
111. Конкурентоспроможність економіки України в умовах глобалізації / Я. А. Жаліло, Я. Б. Базилюк, Я. В. Белінська та ін.; За ред. Я. А. Жаліла. — К.: НІСД, 2005. — 388 с.
112. Концепція економічної безпеки України / Ін-т екон. прогнозування; кер. Проекту В. М. Геєць. — К.: Логос, 1999. — 56с.
113. Краснокутська Н. В. Інноваційний менеджмент: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 2003. — 504 с.
114. Крицков В. Ф., Ягудин С. Ю. Особенности оценки эффективности создания и освоения новой техники в шинной промышленности — М.: ЦНИИТЭНЕФТЕХИМ, 1991.
115. Кузык Б. Н., Яковец Ю. В. Россия-2050: стратегия инновационного прорыва — М.: ЗАО "Издательство "Экономика", 2004. — 632 с.
116. Кузьменко В. П. Инновационная теория экономических циклов и прогнозирование общественного развития / Кузьменко В.П. Инвестиционная политика в регионе. — К.: Наукова думка, 1992. — С. 221—235
117. Лопатинський Ю. М. Деякі тенденції розвитку економіки України. Йозеф Шумпетер та проблеми реформування економіки України. — К.: Таксон, 2000. — 244 с.
118. Львов Д. С., Глазьев С. Ю., Фетисов Г.Г. Эволюция технико-экономических систем: возможности и границы централизованного регулирования. М.: Наука, 1992.
119. Маевский В. Экономическая эволюция и экономическая генетика // Вопросы экономики. — 1994. — №5. — С4—20.
120. Макконелл К. Р., Брю С. Л. Экономикс: принципы, проблемы и политика. — М.: "ИНФРА-М", 2004.
121. Мартино Д. Технологическое прогнозирование. М.: Прогресс, 1977.
122. Методичні рекомендації щодо оцінки рівня економічної безпеки України / Національний інститут проблем міжнародної безпеки; За ред. А. І. Сухорукова. — К., 2003. — 64с.
123. Мильнер Б. З. Управление знаниями. М.: ИНФРА-М, 2003.
124. Мунтіян В. І. Економічна безпека України. — К.: Видавництво КВІЦ, 1999. — 464 с.
125. Нагачевська Т. В. Інновації як фактор економічного розвитку. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук. К, 1995.
126. Народное хозяйство СССР в 1990 г. М.: Финансы и статистика, 1991.
127. Наука и безопасность России: Историко-научные, методологические, историко-технические аспекты. — М.: Наука, 2000. — 599с.
128. Наука и высокие технологии России на рубеже третьего тысячелетия: социально-экономические аспекты развития / Рук. авт. колл. В. Л. Макаров, А. Е. Варшавский. М.: Наука, 2001.
129. Наукова та інноваційна діяльність в Україні