Акуленко Віталій Володимирович. Формування врожайності та якості насіння квасолі звичайної за різних технологій вирощування в Правобережному Лісостепу

Краткое описание

Акуленко Віталій Володимирович. Формування врожайності та якості насіння квасолі звичайної за різних технологій вирощування в Правобережному Лісостепу.- Дисертація канд. с.-г. наук: 06.01.09, Нац. акад. аграр. наук України, Нац. наук. центр "Ін-т землеробства НААН". - Київ, 2015.- 195 с.

НАЦІОНАЛЬНИЙ НАУКОВИЙ ЦЕНТР «ІНСТИТУТ ЗЕМЛЕРОБСТВА
НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК УКРАЇНИ»

На правах рукопису

Акуленко Віталій Володимирович

УДК 635.652:631.51

ФОРМУВАННЯ ВРОЖАЙНОСТІ ТА ЯКОСТІ НАСІННЯ КВАСОЛІ ЗВИЧАЙНОЇ ЗА РІЗНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ВИРОЩУВАННЯ В ПРАВОБЕРЕЖНОМУ ЛІСОСТЕПУ

Спеціальність 06.01.09 – рослинництво

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата сільськогосподарських наук

Науковий керівник:
Голодна Антоніна Василівна,
провідний науковий співробітник, кандидат сільськогосподарських наук

Чабани – 2015
ЗМІСТ
Стор.
ВСТУП 4
РОЗДІЛ 1. ВПЛИВ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ЗАХОДІВ НА ФОРМУВАННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ КВАСОЛІ ЗВИЧАЙНОЇ (Огляд літературних джерел)

9
1.1. Значення квасолі звичайної та її біологічні особливості 9
1.2. Вплив елементів технології вирощування на урожайність квасолі звичайної
16
1.2.1. Удобрення квасолі звичайної 16
1.2.2. Норма висівання насіння 19
1.2.3. Застосування рістстимулюючих препаратів 22
1.2.4. Інокулювання насіння квасолі азотфіксуючими бактеріями 26
РОЗДІЛ 2. УМОВИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ 31
2.1. Ґрунтово-кліматичні умови 31
2.2. Погодні умови в роки проведення досліджень 32
2.3. Програма і методика проведення досліджень 35
РОЗДІЛ 3. РІСТ І РОЗВИТОК РОСЛИН КВАСОЛІ ЗВИЧАЙНОЇ ЗАЛЕЖНО ВІД ЕЛЕМЕНТІВ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ
41
3.1. Вплив гідротермічних умов на тривалість міжфазних періодів розвитку рослин квасолі
41
3.2. Густота рослин квасолі залежно від доз добрив, норм висівання та передпосівного обробляння насіння
45
3.3. Динаміка формування висоти рослинами квасолі залежно від варіанту удобрення, норми висівання та передпосівного обробляння насіння
49
3.4. Накопичення надземної маси і сухої речовини рослинами квасолі
54
РОЗДІЛ 4. ФОТОСИНТЕТИЧНА І СИМБІОТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ РОСЛИН КВАСОЛІ ЗВИЧАЙНОЇ ЗАЛЕЖНО ВІД ДОСЛІДЖУВАНИХ ФАКТОРІВ

67
4.1. Динаміка формування листкового апарату рослинами квасолі
67
4.2. Фотосинтетичний потенціал листової поверхні посіву квасолі 76
4.3. Чиста продуктивність фотосинтезу рослин квасолі 84
4.4. Вплив досліджуваних факторів на формування симбіотичного апарату рослин квасолі звичайної
89
РОЗДІЛ 5. ВПЛИВ УДОБРЕННЯ, НОРМ ВИСІВАННЯ ТА ОБРОБЛЯННЯ НАСІННЯ НА УРОЖАЙНІСТЬ І ЯКІСТЬ НАСІННЯ СОРТІВ КВАСОЛІ ЗВИЧАЙНОЇ

94
5.1. Показники елементів структури врожаю 94
5.2. Висота прикріплення та довжина нижнього бобу 103
5.3. Урожайність насіння квасолі залежно від технологічних заходів 106
5.4. Математичні моделі залежності рівня врожайності квасолі звичайної від гідротермічних умов вегетаційного періоду 113
5.5. Зміна показників якості насіння квасолі під впливом агротехнічних заходів
116
РОЗДІЛ 6. ЕКОНОМІЧНА ТА ЕНЕРГЕТИЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ЕЛЕМЕНТІВ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ КВАСОЛІ ЗВИЧАЙНОЇ
125
6.1. Економічна ефективність вирощування квасолі 125
6.2. Енергетична ефективність вирощування сортів квасолі 130
ВИСНОВКИ 136
ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ 140
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 141
ДОДАТКИ 170

ВСТУП
Актуальність теми. Квасоля – важлива продовольча культура, за рахунок якої у світі забезпечується 22 % потреби білка рослинного походження. На світовому ринку ціни на насіння квасолі стабільно високі, вона користується значним попитом.
На сьогоднішній день в Україні вирощують культуру на площі близько 20,0 тис. га, її урожайність у виробничих умовах становить 1,5-1,7 т/га, проте потреба як у посівному матеріалі, так і зерні для харчових цілей на внутрішньому ринку залишається незадоволеною.
Значний вклад у розроблення технології вирощування культури, зокрема з питань удобрення, строків і способів сівби, норм висівання насіння, внесли вчені В.Ф. Петриченко, П.М. Мінюк, Ф.С. Стаканов та ін. Сучасні технології вирощування сільськогосподарських культур базуються на використанні високоврожайних сортів, адаптованих до умов вирощування, інтенсифікації процесів росту та розвитку рослин з метою реалізації їх потенціалу.
Створені останніми роками нові сорти квасолі звичайної, придатні для механізованого вирощування та збирання, потребують удосконалення таких елементів технології як удобрення, норми висівання насіння, передпосівного інокулювання, застосування стимуляторів росту біологічного походження в єдиному технологічному процесі.
З огляду на вище наведене, вивчення впливу доз добрив, норм висівання насіння, його обробляння препаратами на основі активних штамів бульбочкових бактерій, а також цих препаратів у поєднанні з рістстимулюючими речовинами на формування продуктивності рослинами сортів квасолі звичайної, які різняться за типом росту та формою куща, а також якість отриманої продукції, є актуальним для сільськогосподарської науки та виробництва.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження за темою дисертаційної роботи виконані впродовж 2011-2013 рр. і є складовою частиною науково-дослідних робіт ННЦ ,,Інститут землеробства НААН” згідно з ПНД «Зернові культури» на 2011–2015 рр. за завданням «Розробити наукові основи підвищення продуктивності агроценозів нових сортів зернобобових культур та реалізації їх потенціалу у технологіях вирощування в зоні Лісостепу» (№ державної реєстрації 0111U009078).
Мета і задачі дослідження. Мета досліджень полягала у з’ясуванні особливостей формування врожайності та якості насіння різних за типом росту стебла та формою куща сортів квасолі звичайної залежно від впливу рівня удобрення, норм висівання та передпосівного обробляння насіння інокулянтами в умовах Правобережного Лісостепу.
Для досягнення цієї мети передбачалось вирішення наступних задач:
- встановити ефективність впливу доз добрив, норм висівання та передпосівного обробляння насіння на зміну морфологічних показників і елементів структури врожаю досліджуваних сортів квасолі звичайної і частку участі факторів, поставлених на вивчення, в його формуванні;
- встановити вплив досліджуваних факторів на формування асиміляційного та симбіотичного апаратів рослин квасолі за різних технологій вирощування;
- визначити особливості зміни показників якості насіння квасолі звичайної залежно від дії досліджуваних факторів;
- дати економічну та енергетичну оцінки ефективності досліджуваних елементів технологій вирощування квасолі звичайної.
Об’єкт дослідження – процеси росту, розвитку та формування врожайності посівами сортів квасолі звичайної і показників якості насіння залежно від впливу досліджуваних елементів технології вирощування.
Предмет дослідження – сорти квасолі звичайної Перлина і Щедра, рівень удобрення, норми висівання насіння та передпосівне його обробляння препаратом на основі штаму азотфіксуючих бактерій роду Rhizobium phaseoli №8 і рістстимулюючим препаратом Фітоцид-р на основі бактерій роду Bacillus subtilis.
Методи дослідження. При проведенні досліджень були використані загальнонаукові та спеціальні методи: польовий – для визначення взаємовпливу об’єкта досліджень з абіотичними та біотичними факторами; вимірювально-ваговий – для визначення показників росту і розвитку рослин і формування врожаю насіння квасолі звичайної; лабораторний – для визначення показників якості насіння квасолі звичайної; статистичний – для визначення вірогідності даних і кореляційних залежностей, дисперсійного та факторіального аналізу; порівняльно – розрахунковий – для визначення економічної та енергетичної ефективності досліджуваних елементів технології вирощування.
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше в умовах Правобережного Лісостепу визначено вплив доз мінеральних добрив, норм висівання та передпосівного обробляння насіння в єдиному технологічному процесі на формування врожаю нових сортів квасолі звичайної (Перлина, Щедра) з високою якістю продукції. Виявлено сортову специфіку у формуванні фотосинтетичного та симбіотичного апаратів, а також накопиченні сухої речовини рослинами в онтогенезі.
Науково обґрунтовано окремі елементи технології вирощування квасолі звичайної в умовах Правобережного Лісостепу на сірому лісовому ґрунті.
Набули подальшого розвитку питання впливу сортових особливостей, доз мінеральних добрив, норм висівання та передпосівного обробляння насіння на продуктивність і якість насіння квасолі звичайної.
На основі економічного та енергетичного аналізів обґрунтовано доцільність застосування окремих елементів у технології вирощування культури.
Практичне значення отриманих результатів полягає в удосконаленні і рекомендації виробництву ефективних сортових технологій вирощування квасолі звичайної, що забезпечує одержання 2,53-2,88 т/га насіння з умістом 20,26-20,65 % білка та чистого прибутку на рівні 28016-32420 грн. / га.
Розроблена технологія вирощування квасолі звичайної пройшла виробничу перевірку та впроваджена у 2012-2014 рр. у ФГ «Колос» Переяслав-Хмельницького району Київської області на площі 3 га; ФГ «Нива - ПП» Ружинського району Житомирської області на площі 2 га; СФГ «Долина» Переяслав – Хмельницького району Київської області на площі 10 га; ПП «Агрокомунсервіс» Шполянського району Черкаської області на площі 15 га; ТОВ «ПКЗ – Агро» Пирятинського району Полтавської області на площі 15 га. Впроваджена розробка забезпечила врожайність 2,09-2,68 т/га насіння квасолі за рівня у господарствах 1,81-2,23 т/га.
Особистий внесок здобувача. Автором особисто проведено інформаційний пошук, узагальнення наукових даних вітчизняної та зарубіжної літератури, визначено мету і завдання досліджень. За безпосередньої участі автора розроблено схеми дослідів, проведено польові дослідження, самостійно систематизовано, узагальнено та інтерпретовано отримані експериментальні дані, підготовлено друковані праці за темою дисертації, сформульовано висновки та рекомендації виробництву, здійснено науковий супровід впровадження розробки у виробництво.
Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати досліджень оприлюднені і обговорені: на науково-практичній конференції молодих учених і спеціалістів «Високоефективні технології – шлях до стабілізації аграрного виробництва» (Чабани, ННЦ «Інститут землеробства НААН», 28-30 листопада 2011 року); VIII Міжнародній конференції «Мікробні біотехнології: актуальність і майбутнє» (Київ, Національний університет харчових технологій, 19-22 листопада 2012 р.); науково - практичній конференції молодих учених і спеціалістів «Агротехнології для стабільного виробництва конкурентоспроможної продукції» (Чабани, ННЦ «Інститут землеробства НААН», 26-28 листопада 2012 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Молодежь и инновации 2013» (г. Горки, Белорусская государственная сельскохозяйственная академия, 29-31 мая 2013 г.); Міжнародній науково-практичній конференції «Інноваційні технології підвищення ефективності виробництва і зберігання сільськогосподарської продукції» (Харків, Національний аграрний університет імені В.В. Докучаєва, 24-25 жовтня 2013 р.); засіданнях методичної комісії з питань землеробства і рослинництва ННЦ «Інститут землеробства НААН» (2011-2013, 2015рр.)
Публікації. За темою дисертації опубліковано 10 наукових праць, з них 4 – у фахових виданнях України, 1 – у зарубіжному періодичному науковому виданні, 5 – матеріали конференції.

Список литературы

ВИСНОВКИ
1. У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової задачі з оптимізації елементів технології вирощування сортів квасолі звичайної, яка базується на раціональному поєднанні оптимальних доз добрив, норм висівання, передпосівного інокулювання насіння та обробляння рістстимулюючим препаратом з метою отримання стабільного врожаю зерна в умовах Правобережного Лісостепу України.
2. Гідротермічні умови впливали на тривалість міжфазних періодів росту та розвитку рослин квасолі. Тривалість періоду вегетації квасолі змінювалася в роки досліджень від 87 до 102 діб та мала сильний позитивний кореляційний зв'язок з кількістю опадів і сумою середньодобових температур повітря (r = 0,912 і 0,989).
3. Оптимальна густота стояння рослин сортів Перлина і Щедра формувалася у варіантах з нормою висівання насіння 450 тис. шт./га, внесенням N52P35K63 і N22P35K63+N30 та передпосівним оброблянням насіння штамом №8 + стимулятор росту Фітоцид-р.
4. Максимальною висота рослин у сортів Перлина (67,4 см) та Щедра (52,9 см) формувалась у фазі наливу бобів у варіантах технології вирощування, де вносили N60P60K60 для сорту Перлина і N52P35K63 для сорту Щедра, за норми висівання 550 тис. шт./га та передпосівного обробляння насіння штамом №8+ Фітоцид-р.
5. Найінтенсивніше рослини квасолі формували надземну масу (198,9 і 99,7 г/рослина) і накопичували суху речовину (30,0 і 17,7 г/рослина) у фазі наливу бобів у варіантах за внесення рекомендованої дози мінеральних добрив для сорту Перлина та розрахункової дози для сорту Щедра, сумісного передпосівного обробляння насіння препаратом на основі штаму №8 бульбочкових бактерій та рістстимулюючим препаратом Фітоцид-р, за норми висівання насіння 350 тис. шт./га.
6. Рослини квасолі сортів Перлина і Щедра максимальну площу листкової поверхні (відповідно 1415,6 і 983,0 см2/рослина) формували у фазі цвітіння за внесення N52P35K63 та N22P35K63+N30, сівби з нормою висівання 350 тис. шт./га з передпосівним оброблянням насіння штамом №8 і препаратом Фітоцид-р.
Зростання індексу листкової поверхні відмічали на варіантах з застосуванням розрахункової та рекомендованої доз добрив, за норми висівання насіння 550 тис. шт./га, де він становив у сортів Перлина і Щедра відповідно 6,7 і 4,4 м2/м2.
7. Максимальний фотосинтетичний потенціал (79,1 і 66,7 м2/діб × м2) рослини сортів Перлина і Щедра за період від 2-х пар листків до наливу бобів формували за внесення відповідно N52P35K63 і N22P35K63+N30, норми висівання 550 тис. шт./га, передпосівного обробляння насіння штамом №8 і препаратом Фітоцид-р.
8. Процес фотосинтезу в рослин квасолі Перлина і Щедра найінтенсивніше відбувався за внесення N52P35K63 і N22P35K63+N30, норми висівання 450 тис. шт./га, передпосівного обробляння насіння штамом №8 + Фітоцид-р, забезпечуючи максимальну чисту продуктивність фотосинтезу – відповідно 6,20 і 4,88 г/м2 за добу.
9. Найкращі умови для формування симбіотичного апарату квасолі створювались у фазі цвітіння рослин за передпосівного оброблянням насіння штамом №8 і препаратом Фітоцид-р, за норми висівання 350 тис. шт./га – кількість сирих бульбочок у сортів Перлина і Щедра становила відповідно 26,7 і 26,9 шт./рослина, а їх маса – 229,8 і 221,7 мг/рослина. Підвищення норми висівання насіння і застосування мінеральних добрив призводило до зменшення кількості і маси сирих бульбочок на рослинах.
10. У сортів Перлина і Щедра максимальна кількість бобів, озерненість рослин і маса насіння з рослини сформувалися за внесення рекомендованої (N60P60K60 кг/га д.р.) і розрахункової доз добрив (N52P35K63 кг/га д.р.), сівби з нормою висівання 350 тис. шт./га, передпосівного обробляння насіння штамом бактерій №8 і препаратом Фітоцид-р.
Найбільшою маса 1000 насіння (196,9 г у сорту Перлина та 243,8 г у сорту Щедра) зафіксована за норми висівання 550 тис. шт./га схожого насіння, передпосівного обробляння штамом №8 азотфіксувальних бактерій і препаратом Фітоцид-р та внесення N52P35K63 кг/га д.р. у сорту Перлина і N60P60K60кг/га д.р. у сорту Щедра.
11. Сорт квасолі звичайної Перлина індетермінантного типу росту максимальну врожайність насіння (2,88 т/га) сформував у варіанті технології вирощування, який передбачав внесення N60P60K60, сівбу з нормою висівання 450 тис. шт./га насіння, обробленого штамом бульбочкових бактерій №8 та препаратом Фітоцид-р. Рівень його врожайності мав сильну обернену залежність від гідротермічних умов періоду вегетації.
Сорт квасолі Щедра детермінантного типу росту максимальну врожайність насіння (2,53 т/га) сформував у варіанті технології, який передбачав внесення N52P35K63, сівбу з нормою висівання 450 тис. шт./га насіння, обробленого штамом бульбочкових бактерій №8 та препаратом Фітоцид-р. Чіткої залежності рівня врожайності від кількості опадів і суми середньодобових температур повітря не відмічено.
12. Вміст білка в насінні квасолі більшою мірою залежав від гідротермічних умов року і доз мінеральних добрив. Перенесення частини азоту в підживлення підвищувало вміст сирого білка в насінні сортів Перлина і Щедра відповідно на 0,39-0,51 і 0,44-0,60 % (абс.) порівняно з показниками на варіантах без добрив 17,96-19,69 і 18,60-20,05 %.
13. Поєднання у технології вирощування квасолі сорту Перлина дози добрив N60P60K60, норми висівання 450 тис. шт./га, передпосівного обробляння насіння штамом №8 та препаратом Фітоцид-р забезпечує урожай насіння вартістю 43200 прибуток – 32420 грн./га за рівня рентабельності 301% та собівартості 3743 грн./т.
За вирощування сорту Щедра найефективнішим є поєднання дози добрив N52P35K63, норми висівання 450 тис. шт./га, передпосівне обробляння насіння штамом №8 та препаратом Фітоцид-р, що забезпечує вартість валової продукції 37950 грн./га, собівартість 4639 грн./т, прибуток – 28016 грн/га за рівня рентабельності 282%.
14. Максимальний вихід енергії з урожаєм сорту Перлина забезпечило поєднання у технологічному циклі внесення N60P60K60, норма висівання 450 тис. шт./га насіння, обробленого штамом №8 + Фітоцид-р – 57,6 ГДж/га з коефіцієнтом енергетичної ефективності – 4,2; у сорту Щедра – поєднання зі внесення N52P35K63, норми висівання 450 тис. шт./га насіння, обробленого штамом №8 + Фітоцид-р – 48,6 ГДж/га з коефіцієнтом енергетичної ефективності – 3,8.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

Для господарств Правобережного Лісостепу на сірих лісових ґрунтах рекомендується:
- для сортів квасолі звичайної індетермінантного типу росту (сорт Перлина) в єдиному технологічному циклі поєднати внесення мінеральних добрив у дозі N60P60K60 кг/га д.р., норму висівання 450 тис. шт./га насіння, обробленого препаратами на основі активного штаму бульбочкових бактерій роду Rhizobium phaseoli та рістстимулюючим препаратом Фітоцид-р на основі бактерій роду Вacillus subtilis, що забезпечує урожайність на рівні 2,88 т/га;
- для сортів детермінантного типу росту (сорт Щедра) з метою отримання високоякісного насіння з умістом білка 20,53 % використовувати технологію, яка передбачає внесення мінеральних добрив у дозі N52P35K63 кг/га д.р., норму висівання 450 тис. шт./га насіння, обробленого препаратами на основі активного штаму бульбочкових бактерій роду Rhizobium phaseoli та рістстимулюючим препаратом Фітоцид-р на основі бактерій роду Вacillus subtilis, забезпечує урожайність на рівні 2,53 т/га.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Агроэкологическая роль азотфиксирующих микроорганизмов в аллелопатии высших растений /В.Ф. Патыка, Г.Ф. Наумов, Л.В. Подоба и др.; [под ред. В. Ф. Патыки]. – К.: Основа, 2004. – 318 с.
2. Адамень Ф.Ф. Досягнення генетики і селекції олійних культур / Ф.Ф. Адамень, В.И. Сичкарь //Генетика і селекція на межі тисячоліть. – К.: Логос, – 2001. – Т. 3. – С. 159–179.
3. Азаров Б.Ф. Симбиотический азот в земледелии Центрально–Черноземной зоны Российской Федерации /Автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора с.–х. наук, спец. 06.01.04 “Агрохімія” /Борис Фадеєвич Азаров. – М., 1995. –59 с.
4. Акимова Г.П. Влияние низкой температуры на содержание белка и активность пероксидазы при инокуляции гороха Rhizobium leguminosarum /Г.П. Акимова, М.Г. Соколова //Журнал стресс–физиологии и биохимии. – 2010. – Т. 6, № 4. – С. 81–89.
5. Акуленко В.В. Влияния системы удобрений на формирование урожая и качества семян фасоли в северной части правобережной Лесостепи Украины /В.В.Акуленко //Материалы Международной науч. – практ. конф. молодых ученых “Молодежь и инновации – 2013”. – Горки, 2013. – Ч. 1. – С. 3–5.
6. Акуленко В.В. Вплив біологічно активних речовин на урожайність та якість насіння квасолі /В.В.Акуленко //Зб. мат. VIII Міжнарод. конф. студентів і аспірантів daRostim 2012 (Мікробні біотехнології: актуальність і майбутнє). – Київ, 2012 – С. 30–31.
7. Акуленко В.В. Вплив норми висівання насіння та удобрення на урожайність квасолі в північній частині Лісостепу /В.В.Акуленко //Матеріали наук.-практ. конф. молодих вчених і спеціалістів “Високоефективні технології - шлях до стабілізації аграрного виробництва”. – Чабани, 2011. – С. 40–41.
8. Акуленко В.В. Продуктивність сортів квасолі залежно від технології вирощування в північному Лісостепу /В.В.Акуленко //Мат. Між народ. наук. – практ. конф. молодих вчених, аспірантів та студентів “Інноваційні технології підвищення ефективності виробництва і зберігання сільськогосподарської продукції”. – Харків, 2013. – С. 16–18.
9. Акуленко В.В. Ріст рослин квасолі звичайної залежно від технології вирощування в північній частині Лісостепу /В.В.Акуленко //Вісник Центру наук. забезпечення АПВ Харківської області”. – Харків, 2014. – Вип. 16. – С. 5–11.
10. Акуленко В.В. Урожайність квасолі залежно від технології вирощування /В.В.Акуленко //Матеріали наук.–практ. конф. молодих вчених і спеціалістів “Агротехнології для сталого виробництва конкурентоспроможної продукції”. – Чабани, 2012. – С. 12–14.
11. Бабич А.О. Проблеми фотосинтезу і біологічної фіксації азоту бобовими культурами /А.О.Бабич, В.Ф.Петриченко, Ф.Ф. Адамень // Вісник аграрної науки. – 1996. – №2. – С.34–39.
12. Бaбич A.O. Рoзмiщeння, вирoбництвo i викoристaння зeрнoвих бoбoвих культур для збiльшeння прoдoвoльчих i кoрмoвих рeсурсiв в Укрaїнi / A.O. Бaбич, A.A. Пoбeрeжнa //Пeршa Всeукр. (мiжнaрoднa) кoнф. пo прoблeмi «Кoрми i кoрмoвий бiлoк». – Вiнниця, 1994. – С. 375.
13. Бабич А.О. Світове виробництво однорічних зернових бобових культур для вирішення проблеми білка і біологічного азоту / А.О. Бабич, В.Ф. Петриченко, А.О. Побережна //Корми і кормовий білок: тр. І Всеукраїнської (міжнародної ) конф. – Вінниця, 1994. – С. 164–165.
14. Бaбич A.O. Сeлeкцiя сoї нa пoнижeний вмiст iнгiбiтoрiв трипсину в Лiсoстeпу Укрaїни /A.O. Бaбич, С.В. Iвaнюк, Ю.В. Oбeртюх // Пeршa всeукрaїнськa (мiжнaрoднa) кoнфeрeнцiя пo прoблeмi «Кoрми i кoрмoвий бiлoк». – Вiнниця, 1994. – С. 96–97.
15. Барабаш О.Ю. Овочівництво /О.Ю.Барабаш. – К.: Вища школа, 1994. – 364 с.