Бабире Олена Валентинівна. Персуазивні і маніпулятивні стратегії англомовної комунікації з екотематики : Бабырэ Елена Валентиновна. Персуазивности и манипулятивные стратегии англоязычной коммуникации с екотематикы Olena V. Babire. Persuasive and manipulative strategies of English-language communication on ecotematics

Краткое описание

Бабире Олена Валентинівна. Персуазивні і маніпулятивні стратегії англомовної комунікації з екотематики.- Дисертація канд. філол. наук: 10.02.04, Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. - Київ, 2014.- 236 с.

Міністерство освіти і науки України Київський національний університет імені Тараса Шевченка
На правах рукопису УДК 811.1142=111
БАБИРЕ ОЛЕНА ВАЛЕНТИНІВНА
ПЕРСУАЗИВНІ І МАНІПУЛЯТИВНІ СТРАТЕГІЇ АНГЛОМОВНОЇ КОМУНІКАЦІЇ З ЕКОТЕМАТИКИ
Спеціальність 10.02.04 - германські мови
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук
Науковий керівник доктор філологічних наук, професор Бєлова А.Д.
Київ - 2014
ЗМІСТ
ВСТУП 4
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
ЕКОЛОГІЧНОГО ДИСКУРСУ 11
1.1. Екологізація свідомості та її відображення в сучасному
комунікативному просторі 11
1.2. Концептуалізація і категоризація у сфері екології 18
1.3. Екологічний дискурс у сучасному комунікативному просторі 31
1.4. Персуазивність як дискурсивна стратегія 52
1.5. Маніпулятивність сучасної комунікації 57
ВИСНОВКИ ДО ПЕРШОГО РОЗДІЛУ 65
РОЗДІЛ 2. ПЕРСУАЗИВНІ СТРАТЕГІЇ І ТАКТИКИ КОМУНІКАЦІЇ
З ЕКОТЕМАТИКИ 69
2.1. Стратегія самопрезентації в екологічному брендингу 69
2.1.1. Т актика створення позитивного образу 80
2.1.2. Тактика дискредитації опонента 90
2.2. Стратегії і тактики екологічного іміджмейкінгу 95
2.3. Рефреймінг як засіб персуазивності в екологічному
іміджмейкінгу 112
2.3.1. Фрейм Free Market vs. Environment 114
2.3.2. Фрейм Jobs vs. Environment 118
2.4. Стратегія спростування позиції опонента в соціальних медіа
під час висвітлення екологічних проблем 121
2.5. Іронія як форма непрямої критики у блогосфері 139
ВИСНОВКИ ДО ДРУГОГО РОЗДІЛУ 155
РОЗДІЛ 3. МАНІПУЛЯТИВНІ ВЛАСТИВОСТІ НЕВЕРБАЛЬНИХ
ЗАСОБІВ У КОМУНІКАЦІЇ З ЕКОТЕМАТИКИ 161
3.1. Роль візуальних компонентів у екобаченні 161
3.2. Візуальні екообрази як конденсаційні символи 165
3.3. Аргументативний і прагматичний потенціал фотографії
в сучасній екологічній дискусії 177
3.4. Особливості візуального екобрендингу 185
ВИСНОВКИ ДО ТРЕТЬОГО РОЗДІЛУ 191
ВИСНОВКИ 194
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 199
ДОВІДКОВА ЛІТЕРАТУРА 226
ДЖЕРЕЛА ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ 227
ДОДАТОК А. Персуазивні стратегії і тактики комунікації з
екотематики 232
ВСТУП
Суспільство все частіше починає піддавати сумніву панівне положення антропоцентричної парадигми, відповідно до якої людина є центром Всесвіту. Стихійні лиха та природні катаклізми змушують сучасну спільноту задуматись про навколишнє середовище і важливість «екологічно дружнього», а не споживацького ставлення до світу. Питання екології відіграють усе помітнішу роль у соціумі, тому не дивно, що екотематика активно проникає в комунікативну діяльність і впливає на дискурсивний простір, що посприяло виокремленню екологічного дискурсу як одного з об’єктів дослідження сучасної лінгвістики.
Сучасний спосіб мислення все більше набуває ознак екологізованості, на що реагує й мова, адже вона є унікальним засобом фіксації і збереження уявлень про світ. Про цю її властивість свідчать нові концепти, нові номінації, які відображають рух, напрям людської думки та розвиток цивілізації. Унаслідок вербалізації різних думок і суджень щодо сучасного екологічного стану комунікація з екотематики набуває конфліктогенного характеру, тому все частіше метою адресанта стає здійснення персуазивного впливу на ментальну сферу реципієнта, що, у свою чергу, може призвести до зміни його посткомунікативної поведінки.
Актуальність екологічних питань і їх активне обговорення служить поштовхом для зростання інтересу дослідників до аналізу дискусії щодо сучасного стану навколишнього середовища. Дослідженням англомовної комунікації з екотематики займалися Р.Кокс [155-157], А.Хансен [198], К.Херндл і С.Браун [202], Дж.Кіллінгсворс і Дж.Палмер [209-210], Дж.Ланж [217-218], М.Мур [235], М.Нізбет [239-240], К.Оравек [243-244], Т.Петерсон [248], Б.Шорт [261]. Більшість із них, описуючи конфлікти на тему дикої природи, лісів та тварин, що перебувають під загрозою зникнення, використали інструментарій риторичного критицизму [157, 217, 218, 235, 243, 244, 248, 261]. Працю Крістін Оравек про «сублімованість» творчості Джона Мура, зокрема, вважають початком досліджень комунікації з екотематики. З часом у межах комунікації з екотематики з’явилися нові напрями дослідження: вчені почали розглядати особливості обговорення екологічних проблем на рівні наукових інститутів та в засобах масової інформації. Дослідники аналізують використання PR і популярних журналів у створенні екологічних «образів» з метою формування чи коригування суспільної думки щодо тієї чи іншої проблеми [146, 192], особливості вербалізації повідомлень на тему ядерної енергетики після аварій на станції Трі-Майл-Айленд і Чорнобилі [177, 221]. У межах журналізму і масової комунікації систематично досліджується вплив способу подачі матеріалу на громадське ставлення до навколишнього середовища [127, 260]. У лінгвістиці вітчизняні науковці Е.Г. Балюта [13], О.В. Іванова [62], І.О. Розмаріца [106] зосередили свою увагу на лексиці і фразеології у сфері охорони довкілля [13], концептах, релевантних для екологічного дискурсу [62, 106].
Актуальність роботи зумовлено важливістю екологічних проблем та їх обговоренням у сучасному комунікативному просторі, інтересом до пошуку механізмів мовленнєвого впливу на адресата в комунікації з екотематики.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертацію виконано в межах наукової теми «Мови та літератури народів світу: взаємодія та самобутність» (код № 11БФ044-01), затвердженої Міністерством освіти і науки України, що розробляється в Інституті філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Тему дисертації затверджено вченою радою Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка (протокол № 5 від 23 грудня 2011 року).
Мета дисертаційної роботи - здійснення комплексного та багатоаспектного дослідження персуазивності й феномену маніпуляції в його вербальній та невербальній реалізації в комунікації з екотематики, виявлення та систематизація домінантних мовних засобів, а також комунікативних стратегій і тактик.
Для досягнення поставленої мети необхідно розв’язати такі завдання:
• окреслити тенденції розвитку екологічного дискурсу в сучасному англомовному комунікативному просторі;
• виявити кореляційний зв'язок між персуазивністю і маніпулятивністю в екологічному дискурсі;
• встановити персуазивні комунікативні стратегії в комунікації з екотематики;
• визначити вербальні засоби реалізації комунікативних стратегій, установити їх домінантність і частотність у сучасній екологічній дискусії;
• встановити інструментарій невербальної маніпуляції в комунікації екологічного спрямування.
Об’єктом наукової роботи є англомовна комунікація з екотематики в маркетингових кампаніях та інтернет-ресурсах, що формується під впливом екстралінгвістичних чинників і є полісеміотичним утворенням.
Предмет дослідження - вербальні та невербальні засоби, за допомогою яких реалізуються персуазивні та маніпулятивні стратегії в текстах з екотематики.
Для вирішення поставлених завдань використовувалися такі загальні та спеціальні лінгвістичні методи дослідження: описовий для виокремлення мовних одиниць та структур, властивих комунікації з екотематики, з метою їх подальшого лінгвопрагматичного, когнітивно-дискурсивного,
інтерпретаційного аналізу та формулювання висновків шляхом індукції; зіставний для виявлення лексико-стилістичних, структурних і функціональних особливостей як наслідку перетину екологічного та інших типів дискурсу; семіотичного аналізу з метою з’ясування ролі графічних і невербальних знаків у комунікації з екотематики; елементів кількісного аналізу для виокремлення домінантних мовних елементів у екологічній дискусії. Для визначення рівня популярності макротем екологічного дискурсу було використано текстовий корпус “Corpus of Contemporary American English” та програму “Ngram Viewer”.
Матеріалом дослідження є англомовні тексти з екотематики, пов’язані з маркетинговою політикою світових корпорацій, вербальний та невербальний матеріал соціальних медіа загальним обсягом 5 тис. текстів. Відеоматеріал дослідження збережено в графічному форматі MP4 на електронному носії (CD-R). У роботі над дисертацією було активно використано мережу Інтернет, що забезпечило доступ до нових текстів з екологічної тематики, які відбивають зміни в англомовному суспільстві.
Наукова новизна роботи полягає у здійсненні комплексного лінгвістичного дослідження раніше не вивченої проблеми вербального та невербального впливу на адресата в комунікації з екотематики. Уперше на матеріалі англійської мови і на основі сучасних методів, що забезпечують новизну й достовірність результатів, було проведено комплексний аналіз сучасної екологічної дискусії в маркетингових кампаніях та соціальних медіа. У роботі обґрунтовано й досліджено маніпулятивний потенціал вербальних та невербальних засобів, розроблено класифікацію стратегій і тактик персуазивного впливу, що застосовуються в комунікації з екотематики, встановлено сучасні фрейми і концепти в межах екологічного брендингу та іміджмейкінгу.
Наукова новизна отриманих результатів може бути узагальнена в таких положеннях, що виносяться на захист:
1. Визначальною стратегією текстотворення в англомовному екологічному дискурсі є персуазивність. У процесі комунікації з екотематики адресант здійснює відповідний фреймінг ситуації, використовує лексичні одиниці та комунікативні стратегії, що забезпечують персуазивний та маніпулятивний вплив, намагаючись завуалювати при цьому свої інтенції.
2. Персуазивний ефект в англомовній комунікації з екотематики досягається завдяки модифікації іллокутивної сили висловлювання. Основними механізмами зміни сили іллокутивного акту в текстах з екотематики є інтенсифікація та модерація. Інтенсифікація іллокутивної сили висловлювання характерна для подачі інформації в професійних екологічних
організаціях, а модерація властива мовленнєвій діяльності комерційних структур.
3. Екологічному брендингу та іміджмейкінгу притаманний значний маніпулятивний потенціал, що реалізується на рівні використання стратегії ухилення від істини, стратегії викривлення інформації, стратегії імунізації висловлювань, стратегії групової ідентифікації, стратегії модифікації іллокутивної сили висловлювання та тактик у їх межах.
4. Для англомовного екологічного дискурсивного простору характерним є рефреймінг існуючих екологічних цінностей і проекологічної діяльності в межах фреймів Free Market vs. Environment та Jobs vs. Environment, що базуються на конфліктній природі їхніх аксіологічних компонентів.
5. Концепт CLIMATEGATE знаходить своє мовне вираження у вигляді концептуальних метафор і номінацій, об’єднаних темою кліматичного скептицизму. Ключові концептуальні метафори CLIMATOLOGY = RELIGION, CLIMATOLOGY = POLITICS, CLIMATOLOGY = FAKE, відповідні негативно марковані номінативні одиниці, зокрема, авторські неологізми і колоквіалізми з негативним конотативним значенням, особливості креолізованих текстів на тему «кліматгейту» є свідченням зміни сучасних тенденцій в уявленнях про екологію та екологічні проблеми.
6. Поряд із вербальним складником в англомовній комунікації з екотематики важливе місце посідають невербальні засоби комунікації, використання яких сприяє підвищенню рівня персуазивності повідомлення. Фотографії слугують беззаперечним доказом правдивості певної інформації, тому вони стали домінантною візуальною мовою екологічних рухів. На вербальному рівні істинність зображеного на фотографії підтверджують числівники на позначення років, темпоральні прийменники і прислівники.
Теоретичне значення роботи полягає в тому, що вона є внеском у вивчення специфіки сучасної англомовної комунікації з екотематики та її персуазивного і маніпулятивного потенціалу, узагальнення особливостей
англомовного екологічного дискурсу на сучасному етапі. Отримані результати можуть сприяти кращому розумінню категорії персуазивності та феномену маніпуляції у сучасній комунікації.
Практичне значення дослідження пов’язано із застосуванням його висновків та матеріалів у курсах із теорії дискурсу, інтернет-дискурсу, теорії мовленнєвого впливу, теорії комунікації, прагматики, лінгвістики тексту.
Апробація результатів дисертації. Основні положення роботи були висвітлені в доповідях на всеукраїнських наукових конференціях «Мова, свідомість, художня творчість, Інтернет у дзеркалі сучасних філологічних студій» (Київ, КНУ імені Тараса Шевченка, 11 квітня 2013 р.), «Філологічна наука в інформаційному суспільстві» (Київ, КНУ імені Тараса Шевченка, 10 квітня 2014 р.); міжнародних наукових конференціях «Людина і соціум у контексті проблем сучасної філологічної освіти» (Київ, КНУ імені Тараса Шевченка, 5 квітня 2012 р.), «Мови та літератури в глобалізованому світі: взаємодія і самобутність» (Київ, КНУ імені Тараса Шевченка, 18 жовтня 2012 р.), «Етнознакові функції культури: мова, література, фольклор» (Київ, КНУ імені Тараса Шевченка, 17 жовтня 2013 р.). На основі результатів дослідження були прочитані лекції для магістрантів кафедри англійської філології Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка.
Публікації. Основні положення й результати дослідження викладено в 6 одноосібних публікаціях [5-10], надрукованих у фахових виданнях, затверджених ДАК Міністерства освіти і науки України та 1 публікації в іноземному виданні [11].
Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів із висновками до кожного з них, загальних висновків, переліку джерел використаної наукової та довідкової літератури (285 позицій), списку джерел ілюстративного матеріалу (45 позицій), одного додатка. Загальний обсяг роботи становить 236 сторінок (198 сторінок основного тексту).
У вступі обґрунтовано вибір теми дослідження та її актуальність, визначено об’єкт та предмет аналізу, а також мету і завдання роботи, розкрито її наукову новизну, теоретичну та практичну цінність, окреслено методи дослідження, сформульовано основні положення, які виносяться на захист, наведено відомості про апробацію результатів дослідження.
У першому розділі «Теоретичні засади дослідження екологічного дискурсу» розглянуто явище екологізації свідомості, проведено аналіз екологічного дискурсу в сучасному комунікативному просторі, з’ясовано особливості концептуалізації і категоризації у сфері екології, а також досліджено феномени персуазивності та маніпулятивності.
У другому розділі «Персуазивні стратегії і тактики комунікації з екотематики» проаналізовано ключові концепти і лексеми зеленого маркетингу, розглянуто персуазивні стратегії і тактики екологічного брендингу та іміджмейкінгу, досліджено особливості процесу рефреймінгу комунікації з екотематики.
У третьому розділі «Маніпулятивні властивості невербальних засобів у комунікації з екотематики» досліджено роль візуального складника комунікації з екотематики, зокрема, екобачення, конденсаційних екологічних символів, а також проаналізовано взаємозв’язки вербальних та невербальних елементів.
У висновках узагальнено теоретичні та практичні результати дисертаційної роботи, сформульовано основні висновки.

Список литературы

ВИСНОВКИ
Екологія - відносно молода наука, якою до 60-х рр. ХХ ст. цікавилися в основному спеціалісти, проте вже у ХХІ ст. проблеми навколишнього середовища стали настільки важливими, що поставили під сумнів антропоцентричну модель світу і сприяли поступовій екологізації суспільної свідомості.
Зростання інтересу до екології на всіх рівнях життя стало поштовхом до дослідження особливостей вербалізації екологічних знань у комунікації. Аналіз комунікації з екотематики відбувається в межах таких пріоритетних напрямів, як екологічна риторика, екологічний журналізм, комунікація ризику. Вивчаються вербальні особливості соціально-символічного тлумачення природи та її зображення в корпоративній рекламі і поп-культурі, участі громадян у прийнятті рішень щодо стану екології, пропаганди та вирішення конфліктів у комунікації з екотематики.
Вербалізація знань і уявлень про навколишнє середовище відображає не лише фактологічну інформацію і ставлення людей до неї, у процесі комунікації відбувається орієнтування суспільства в певному напрямку, намагання вплинути на громадську думку. Унаслідок конфліктогенної природи комунікації з екотематики відбувається постійна концептуалізація та категоризація вже існуючих знань про екологічні проблеми і сталий розвиток на користь адресанта повідомлення.
Актуальність екологічної проблематики, важлива роль соціокультурного контексту та особливості спілкування на тему екології дозволяють виокремити особливий тип дискурсу - екологічний, що слугує символічним середовищем для вербального формулювання екологічних проблем та їх обговорення різними верствами населення. У межах екологічного дискурсу люди за допомогою вербальних знаків та комунікативних стратегій наділяють природу і певні її аспекти значенням і цінністю, а персуазивність повідомлення залежить від способу його вербальної реалізації.
Оскільки результатом різних систем поглядів на світ природи та
екологічні проблеми є постійне вербальне протистояння між комунікантами, персуазивність, що полягає у використанні лінгвістичних технік переконання адресата, стає визначальною стратегією текстотворення в екологічному дискурсі. У процесі комунікації з екотематики адресант здійснює відповідний фреймінг ситуації, використовує лексичні одиниці та комунікативні стратегії, що забезпечують маніпулятивний вплив, намагаючись завуалювати при цьому свої інтенції.
Результати дослідження дискурсивного простору зеленого маркетингу та соціальних медіа показали, що основоположними для сучасної англомовної комунікації з екотематики є персуазивна стратегія самопрезентації, що реалізується на рівні тактики створення позитивного образу і тактики дискредитації опонента, та стратегія спростування позиції опонента. Якщо стратегія самопрезентації передбачає показ певної компанії під вигідним кутом зору на фоні організацій, що не сповідують екологічних цінностей і користується переважно лінгвістичними засобами вираження позитивних емоцій у вигляді афективних прикметників та позитивно забарвлених метафоричних словосполучень, то стратегія спростування позиції опонента полягає в нівелюванні висловлених конкурентами думок за допомогою використання метафоричних словосполучень з негативною конотацією.
Персуазивний ефект у англомовній комунікації з екотематики досягається завдяки модифікації іллокутивної сили висловлювання, основними механізмами якої в текстах з екотематики є інтенсифікація та модерація. Професійні екологічні організації надають перевагу інтенсифікації іллокутивної сили висловлювання. Модерація властива мовленнєвій діяльності комерційних структур.
У процесі створення іміджу «екологічно дружніх» підприємств використовується низка персуазивних стратегій і тактик. Так, для реалізації стратегії ухилення від істини застосовуються тактики «перенесення», «навішування ярликів», «сяючих узагальнень». Стратегія викривлення інформації включає тактики повторення, контрасту, гіперболізації,
подрібнення цілісної картини. Тактики використання універсальних тверджень, конкретизації, посилання на авторитети реалізують стратегію імунізації висловлювань, а тактика інклюзивності - стратегію групової ідентифікації. Стратегія модифікації іллокутивної сили висловлювання передбачає використання тактик категоричної і некатегоричної номінації (хеджингу).
Аналіз англомовної комунікації з екотематики доводить, що рекурентним в екологічному дискурсивному просторі є рефреймінг наявних екологічних цінностей і проекологічної діяльності в межах фреймів Free Market vs. Environment та Jobs vs. Environment, що базуються на конфліктній природі їх аксіологічних компонентів.
Популярність інтернет-комунікації, особливо в соціальних медіа, сприяє виникненню нових екологічно релевантних концептів в англомовній комунікації з екотематики, які відображають рух, напрям людської думки та дух сучасної цивілізації, серед яких і утвердився концепт CLIMATEGATE.
Концепт CLIMATEGATE знаходить своє мовне вираження у вигляді концептуальних метафор і номінацій, об’єднаних темою кліматичного скептицизму. Ключові концептуальні метафори CLIMATOLOGY =RELIGION, CLIMATOLOGY=POLITICS, CLIMATOLOGY=FAKE, негативно марковані номінації в їх межах, зокрема, авторські неологізми і колоквіалізми з негативним конотативним значенням, особливості креолізованих текстів на тему «кліматгейту» є свідченням зміни сучасних тенденцій в уявленнях про екологію та екологічні проблеми.
Важлива роль у реалізації прагматичної спрямованості повідомлень, що торкаються екологічної проблематики, відводиться іронії, за допомогою якої уможливлюється завуальована передача скептичної позиції адресанта щодо діяльності антиекологічних чи неефективних проекологічних організацій.
В англомовній комунікації з екотематики іронія реалізується на лексичному та синтаксичному рівнях. Було визначено, що засобами створення іронічного ефекту на лексичному рівні є блендинг, прецедентне словотворення, актуалізація значення слова чи словосполучення завдяки незвичайному сприйняттю навколишньої дійсності, взаємодія прямого значення і контекстуального зсуву, використання іншої мови. На синтаксичному рівні іронічність досягається завдяки повтору (в тому числі й повторенню оказіональних синонімів), вставній конструкції (indeed, of course, obviously, after all, in fact), риторичному питанню, імперативу, інтонаційно- графічним засобам, синтаксичній грі слів, парцеляції, каузальним структурам, синтаксичному протиставленню.
З метою надання англомовній комунікації з екотематики іронічного характеру адресанти використовують стилістичні тропи (епітет, гіперболу, метонімію, літоту, мейозис, оксюморон, антономазію, каламбур) та фігури (алітерацію, інверсію). Комуніканти умисно вживають патетичну лексику і колоквіалізми, пародіюють логічні умовиводи, звертаються до алюзії, що підвищує експресивність і збільшує персуазивний ефект у сучасній екологічній дискусії.
Поряд з вербальним складником в англомовній комунікації з екотематики важливе місце посідають невербальні засоби комунікації, використання яких сприяє підвищенню рівня персуазивності повідомлення. Візуальний складник впливає на адресата повідомлення на емоційному, чуттєвому рівні, забезпечує швидше та ефективніше сприйняття інформації і посилює психологічний вплив мовних засобів персуазивності.
В англомовній комунікації з екотематики було виокремлено декілька екотипів (типових візуальних образів), що служать конденсаційними символами й активують в адресата низку асоціацій, пов’язаних із зображеннями. За рівнем використання виділяються конденсаційні символи міжнародного (білий ведмідь, панда), національного (білоголовий орел) та місцевого масштабу (білохвостий олень, ламантин), що створюють екологічні дискурсивні простори на відповідних рівнях і презентують країну, регіон чи організацію як «екологічно дружні». Екотипи доповнюють вербальний рівень подачі інформації і створюють додаткове персуазивне навантаження на адресата.
З метою заклику суспільства до захисту навколишнього середовища активно використовуються фотографії, що характеризуються високим аргументативним і прагматичним потенціалом. Оскільки знімки слугують беззаперечним доказом правдивості певної інформації, вони стали домінантною візуальною мовою екологічних рухів. Підтвердженню істинності зображеного на фотографії на мовному рівні слугують такі індексаційні елементи, як числівники на позначення років, темпоральні прийменники і прислівники.
У креолізованих текстах, що використовуються в межах екобрендингу і спрямовані на створення іміджу екологічно відповідального підприємства, природа зображується як фон, як продукт, як результат і перебуває в комплексній взаємодії з елементами вербального рівня. Вербальні та невербальні елементи в англомовній комунікації з екотематики підпорядковуються одній меті - реалізації маніпулятивного впливу на адресата повідомлення.
Перспективою подальшої розробки теми може бути дослідження еволюції екологічного брендингу та іміджмейкінгу; поглиблений аналіз інтерактивності креолізованих текстів на екотематику; виявлення кореляційного зв’язку між гендерними, соціальними, віковими факторами та особливостями комунікації з екотематики. Дослідження можуть стосуватися аналізу комунікації з екотематики на матеріалі інших мов.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Аксенова О.В. Экологическая модернизация в условиях стабильного Запада и трансформирующейся России: автореф. дисс. ... канд. социологических наук: 22.00.08 / О.В. Аксенова. - М., 2002. - 27 с.
2. Антонова А.В. Система средств речевой манипуляции в британском политическом дискурсе: реципиентоцентрический подход: дисс. ... д-ра филол. наук: 10.02.04 / А.В. Антонова. - Самара, 2011. - 386 с.
3. Аристотель. Риторика // Аристотель. Этика. Политика. Риторика. Поэтика. Категории. - Минск: Литература, 1998. - С. 751.
4. Аскольдов С.А. Концепт и слово // Русская словесностью. От теории словесності к структуре текста: антологія / под ред. В.П. Нерознака. - М.: Академия, 1997. - С. 267-279.
5. Бабире О.В. Аргументативний і прагматичний потенціал фотографії в сучасній екологічній дискусії / О.В. Бабире // Лінгвістика ХХІ століття: нові дослідження і перспективи. - К., 2013. - С. 15-25.
6. Бабире О.В. Кліматгейт у концептах і номінаціях англійської мови / О.В. Бабире // Мовні і концептуальні картини світу. - К., 2013. - № 43. - С. 64-73.
7. Бабире О.В. Концепт АПОКАЛІПСИС у текстах на екотематику / О.В.Бабире // Мовні і концептуальні картини світу. - К., 2013. - № 46. - Ч. 1. - С. 112-124.
8. Бабире О.В. Метафоричність та інші стилістичні засоби персуазивності у текстах на екотематику (на матеріалі книги «Тиха весна» Р.Карсон) / О.В. Бабире // Лінгвістика ХХІ століття: нові дослідження і перспективи. - К., 2012. - С. 31-41.
9. Бабире О.В. Мовні засоби екобрендингу / О.В. Бабире // Мовні і концептуальні картини світу. - К., 2012. - № 41. - С. 51-58.
10. Бабире О.В. Стилістичні засоби як аргументативні прийоми в англомовному екологічному дискурсі (на матеріалі документальних фільмів) / О.В. Бабире // Лінгвістика ХХІ століття: нові дослідження і перспективи. - К.: Логос, 2011. - С. 51-56.
11. Бабырэ Е.В. Рефрейминг как средство воздействия в коммуникации на экотематику / Е.В. Бабырэ // Филологические науки. Вопросы теории и практики. - Тамбов: Грамота, 2014. - № 1 (31). - Ч. 2. - С. 27-31.
12. Баксанский О.Е., Кучер Е.Н. Когнитивные науки: от познания к действию / О.Е. Баксанский, Е.Н. Кучер. - М.: КомКнига, 2005. - 184 с.
13. Балюта Е.Г. Нова лексика та фразеологія англійської мови сфери охорони довкілля: структурно-семантичні і функціональні параметри:
автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.02.04 [Електронний ресурс] / Емма Григорівна Балюта. - Одеса, 2007. - Режим доступу:
http://librar.org.ua/sections_load.php?s=natural_science&id=28&start=1. - Назва з екрану.
14. Безменова Н.А. Риторическая модель речевой деятельности / Н.А. Безменова // Речевое воздействие в сфере массовой коммуникации / отв. ред. Ф. М. Березин, Е. Ф. Тарасов. - М.: Наука, 1990. - С. 25-40.
15. Белова А.Д. Лингвистические аспекты аргументации / А.Д. Белова. - К.: Астрая, 1997. - 311 с.
16. Белова А.Д. Категоризация и концептуализация знаний в теоретической и прикладной лингвистике / А.Д. Белова // Лінгвістика ХХІ століття: нові дослідження і перспективи. - К.: Логос, 2008. - № 2. - С. 26-36.
17. Беляева Е. И. Грамматика и прагматика побуждения: английский язык / E. И. Беляева. - Воронеж: Изд-во ВГУ, 1992. - 168 с.