КОНЦЕПТУАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ПІДВИЩЕННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ВИРОБНИЦТВА СИНТЕТИЧНИХ НИТОК, ВОЛОКОН, ПЛІВОК : КОНЦЕПТУАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ засідки Підвищення екологічної БЕЗПЕКИ ВИРОБНИЦТВА Синтетичністю ниток, ВОЛОК, ПЛІВОК

Краткое описание

відкрите акціонерне товариство "хімтекстильмаш"

На правах рукопису

іванова інна миколаївна

удк 574+677.46.02

концептуально-методичні засади
підвищення екологічної безпеки виробництва
синтетичних ниток, волокон, плівок

21.06.01 Екологічна безпека

Дисертація на здобуття наукового ступеня
доктора технічних наук

Науковий консультант:
доктор технічних наук,
професор Чернігівського державного
технологічного університету
Котельніков Д.І.

Чернігів 2005

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

8

СПИСОК СКОРОЧЕНЬ ..

10

ВСТУП .....

12

Розділ 1. аналітичний огляд Основних напрямів робіт щодо підвищення екологічної безпеки промислових підприємств в україні, у тому числі і виробництва синтетичних ниток, волокон, плівок. ОБҐРУНТУВАННЯ постановки мети та завдання дослідження

21

1.1. Пошук шляхів збереження довкілля.

21

1.1.1. Створення природоохоронних законів .......

21

1.1.2.Дослідження впливу відходів промислових підприємств на довкілля, забруднення водних ресурсів .

23

1.1.3. Розробка методик оцінювання екологічної безпеки виробництв .

27

1.1.4.Екологічна освіта населення, впровадження екологічних стандартів, розробка економічних важелів захисту довкілля ...

31

1.2. Дослідження відповідності виробництва синтетичних ниток, волокон, плівок завданням збереження довкілля та забезпечення сталого соціально-економічного розвитку України ..

33

1.2.1. Значення синтетичних ниток, волокон, плівок...

36

1.2.2. Аналіз деяких екологічних проблем у ланцюжку "вуглеводнева сировина синтетичні нитки, волокна, плівки довкілля"..

52

1.3. Вплив промислових відходів на екологічну ситуацію Чернігівщини...

67

Висновки і постановка мети та завдань дослідження...

71

Розділ 2. МЕТОДИЧНІ ПИТАННЯ ДОСЛІДЖЕННЯ ..

74

2.1. Теоретичні та експериментальні дослідження впливу основних компонентів системи на екологічну безпеку

79

2.1.1. Декомпозиція системи на компоненти нижчого рівня, дослідження зв’язку між ними і їх впливу на екологічну безпеку .

79

2.1.2. Виявлення емерджентної властивості системи ..

80

2.1.3. Дослідження інтоксикації біоценозів відходами виробництва синтетичних ниток, волокон, плівок .

81

2.2. Дослідження щодо розробки апаратурно-технологічних засобів зменшення токсичних і мутагенних відходів ...

83

2.2.1. Експериментальні дослідження можливості зменшення токсичних газоподібних відходів замаслювачів нитки ..

83

2.2.2 Дослідження можливості підвищення раціонального використання природних ресурсів шляхом впровадження сталей з меншою кількістю дефіцитних компонентів

87

2.2.3. Дослідження властивостей експериментальних сталей з метою виготовлення устаткування, що зменшує ремонтні відходи ...

88

2.2.4. Математичне забезпечення досліджень ..

94

2.2.5. Розробка поверхні ниткопровідника, що забезпечує мінімізацію відходів .

98

2.3.Аналіз ліквідованого завдяки впровадженню результатів досліджень екологічного збитку

103

Розділ 3. ВИНИКНЕННЯ ВІДХОДІВ. СТРУКТУРУВАННЯ ОСНОВНИХ КОМПОНЕНТІВ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ЕКОЛОГІЧНУ БЕЗПЕКУ ВИРОБНИЦТВА ..

107

3.1. Вплив сировини на формування екологічно негативного ефекту....

108

3.2. Забруднення водних ресурсів..

122

3.3. Використання енергії у виробництві...

125

3.4. Роль технології у збереженні довкілля...

127

3.5. Значення устаткування для екологічної безпеки виробництва

135

3.6. Інтоксикація біоценозів відходами виробництва .

141

ВИСНОВКИ

143

Розділ 4. ДОСЛІДЖЕННЯ ЕМЕРДЖЕНТНОЇ ВЛАСТИВОСТІ СИСТЕМИ. КОНЦЕПЦІЯ ЕКОЛОГІЧНО НЕГАТИВНОГО СИНЕРГІЧНОГО ЕФЕКТУ (ЕНСЕ)..

145

ВИСНОВКИ .

165

Розділ 5. технологічні засоби раціонального використання сталей.

167

5.1. Теоретичні основи обрання матеріалу обладнання з мінімізацією ЕНСЕ. Розробка критерію можливості використання сталей..

170

5.2.Дослідження можливості запобігання екологічно небезпечної руйнації хромованих ниткопровідників під час їх реновації ..

180

Висновки

190

Розділ 6. Зменшення ремонтних відходів. Підвищення працездатності екструдера ..

192

6.1.Вплив екструдера на виникнення відходів та забруднення довкілля..

192

6.2.Дослідження та розробка технологічних засобів підвищення працездатності устаткування і зменшення відходів .

196

6.3. Ефективність вдосконалення екструдера з використанням нової сталі ..

217

Висновки .

222

Розділ 7. Утворення відходів у парі нитка ниткопровідник і можливості їх мінімізації .

223

7.1. Формування ЕНСЕ при взаємодії пари нитка ниткопровідник

223

7.2.Технологічні можливості створення хромованої поверхні, що забезпечує мінімізацію відходів..

227

7.3. Зменшення відходів нитки за допомогою контактних нагрівачів

235

Висновки .

257

Розділ 8. Підвищення екологічної безпеки виробництва

259

8.1.Розрахунок ліквідованих забруднення довкілля та екологічного збитку

260

8.2.Результати практичного впровадження .

268

Висновки

284

Загальні висновки .

286

Список використаних джерел ..

290

Додаток А. Акти, протоколи, документи щодо впровадження результатів дисертації у виробництво та наукові організації...

321

А.1. Акт про впровадження результатів дисертаційних досліджень к.т.н. Івановой І.М. в Інституті сільськогосподарської мікробіології Української академії аграрних наук .............

322

А.2.Акт про впровадження результатів дисертації на підприємствах СНД ...

323

А.3. Розрахунок економічного ефекту робіт щодо зміцнення гільзи екструдера

326

А.4 Лист головного інженера Світлогорського ВО "Хімволокно" Кубракова А.Л. №12909/2 (про необхідність створення вітчизняних фрикційних дисків) ..

333

А.5. Техніко-економічне обґрунтування створення направляючого диску для машини FK6-UF-900 фірми "Barmag" (Німеччина)

335

А.6.Протокол попередніх випробувань хромованих дисків у ВО "Хімволокно" м. Світлогорськ ..

339

А.7.Протокол приймальних випробувань хромованих дисків у ВО "Хімволокно" м. Світлогорськ ..

342

А.8.Акт приймальних випробувань хромованих дисків у ВО "Хімволокно" м. Світлогорськ ..

346

А.9.Протокол випробувань хромованих дисків на машині TFT-620 фірми "Tojobo" (Японія) у ВО "Хімволокно" м. Могильов

349

А.10. Акт про впровадження результатів дисертації у ВАТ "Чернігівське хімволокно"

351

А.11.Акт про впровадження результатів дисертації у ЗАТ "Чексіл-постач" ..

353

А.12.Акт про впровадження результатів дисертації у ВАТ "Чернігівський завод радіоприладів" ...

355

А.13.Акт про впровадження у ВАТ "Хімтекстильмаш" "Методики розрахунку термопластифікатора. Підвищення екологічної безпеки та економо-кібернетичної ефективності процесу витягування нитки" ...

357

А.14.Акт щодо впровадження у ВАТ "Хімтекстильмаш" "Способу відновлення хромового покриття деталі" .

359

А.15.Акт про впровадження у ВАТ "Хімтекстильмаш" "Програми розрахунку ефективності повернення відходів у виробничий процес" .

361

А.16.Акт про впровадження у ВАТ "Хімтекстильмаш" "Рекомендацій щодо технології обрання економно легованих сталей для виготовлення обладнання виробництва синтетичних ниток, волокон, плівок" ..

363

А.17.Впровадження результатів дисертації у Державному управлінні екології та природних ресурсів в Чернігівській області ..

365

А.18.Акт про впровадження результатів дисертації у АТ "ВНДІХІМПРОЕКТ" ..

367

А.19.Акт про впровадження результатів дисертації в НТУ "Інститут хімічної технології та промислової екології", м. Рубіжне ..

369

Додаток Б. Акти впровадження результатів дисертації в навчальний процес.

371

Б.1.Акт про впровадження результатів дисертації в Чернігівському державному технологічному університеті

372

Б.2. Акт про впровадження результатів дисертації в Івано-Франківському національному технічному університеті нафти і газу ...

375

Б.3.Акт про впровадження результатів дисертації в Ніжинському державному педагогічному університеті імені Миколи Гоголя .

378

Б.4. Акт про впровадження результатів дисертації в Сєверодонецькому технологічному інституті Східноукраїнського національного університету ім. В. Даля .

380

Б.5.Акт про впровадження результатів дисертації в Сіверському державному технологічному університеті, Російська Федерація

382

Б.6.Акт про впровадження результатів дисертації в Російському державному університету нафти і газу ім. І.М. Губкіна ..

384

Додаток В. Програма розрахунку ефективності повернення відходів у виробничий процес на мові Паскаль, робочі листи, блок-схема та таблиця ідентифікаторів .

386

В.1. Програма розрахунку ефективності повернення відходів у виробничий процес на мові Паскаль .

387

В.2. Робочі листи до програми розрахунку ефективності повернення відходів у виробничий процес

390

В.3. Блок-схема розрахунку ефективності повернення відходів у виробничий процес ..

396

В.4. Перелік ідентифікаторів щодо програми розрахунку ефективності повернення відходів у виробничий процес на мові Паскаль ..

вступ

Актуальність теми. Національна доктрина інноваційного розвитку та модернізації економіки України, а також зобов’язання щодо реалізації рішень Всесвітнього самміту в Йоганнесбурзі (2002 р.), політика Європейської інтеграції України та рішення 5-ї Загальноєвропейської конференції міністрів навколишнього середовища спонукають виробників і науковців до збільшення обсягів продукції при зменшенні її питомої енерго- і ресурсоємкості, а також покращення екологічної безпеки виробництв у кожній галузі. Виробництво синтетичних ниток, волокон, плівок (СНВП) у всіх розвинених країнах визначає технічні можливості розв’язання багатьох сучасних проблем — від космічних до побутових, а також створює численні робочі місця на своїх виробництвах і виробництвах легкої промисловості. Це виробництво зростає в усьому світі, проте воно має велику кількість екологічно небезпечних відходів, які забруднюють довкілля й потребують подальшої переробки з додатковим використанням енергії та інших ресурсів, створюють небезпеку не тільки для робітників виробництва СНВП, а й пересічних громадян. Уявлення щодо екологічної безпеки виробництва виникли у СРСР у 60—70 роки (у період серійного впровадження СНВП) і базуються на визначених у той час ГДК окремих компонентів. Сьогодні вже загально визнано, що необхідно передбачити не тільки ризик окремого відходу, а й усієї сукупності відходів, до того ж із урахуванням регіональної екотоксикологічної ситуації. Таким чином, стає актуальнім комплексне дослідження взаємодії виробництва та довкілля, розробка концептуально-методичних засад підвищення екологічної безпеки виробництва синтетичних ниток, волокон, плівок.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Результати роботи входять у госпдоговірні (г/д) і держбюджетні (д/б) НДР за тематичними планами ВАТ "Хімтекстильмаш" (раніше — Всесоюзний науково-дослідний інститут машин для виробництва синтетичних волокон ВНДІМСВ), Чернігівського відділення Інженерної академії України, АТ "Інститут" ВНДІХІМПРОЕКТ", в яких автор був виконавцем, відповідальним виконавцем або керівником: 2002—2003 рр. д/б НДР № 222в-01 "Розробка технології та напрямків використання змішаних відходів багатошарових полімерних і комбінованих плівок" (РК № 0102U001087) згідно з Програмою використання відходів виробництва та споживання на період до 2005р., затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1314; 1997-2002 рр. д/б НДР № 03-42-97 "Прийняти участь у розробці обладнання, асортименту та технології одержання надзвичайно тонких ниток із полімерних систем для товарів народного призначення" (РК № 0199U000763, ОК № 0299U000548), згідно з Державною програмою розвитку легкої промисловості на період до 2000 р., затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.1996р. № 147; 2003 р. г/д № 1686ДУ "Дослідження й впровадження інновацій у виробництво ниткопровідників з метою підвищення його техногенної безпеки" (РК № 0103U007412, ОК №0204U003107); 2003 р. г/д НДР № 70-100-03 "Опанування науково-технічною продукцією — фарбованими та нефарбованими нитками та гранулами" (РК № 0103U006515, ОК № 0303U007559); 1995-1997 рр. д/б НДР № 14/95-97 "Перспективні напрями геологорозвідувальних робіт на нафту та газ в південних регіонах України" (РК № 0195U024057, ОК № 0399U002530); 1995-1998 рр. г/д НДР № 222-а "Дослідження нафтогазогенеруючих властивостей порід, нетрадиційних скупчень газу та складення бази даних по Дніпровсько-донецькій западині" (РК № 0199U002309, ОК № 0299U000641); 1987р. г/д НДР № 12-87 "Створити направляючий диск із хромовим покриттям для оснащення крутильних механізмів текстуруючих машин FK6-UF-900" (РК № 01.87.0082672, ОК №028.80017830); 1985р. д/б № 44-85 "Провести науково-дослідні роботи по створенню високошвидкісного крутильного механізму фрикційного типу для текстурування синтетичних текстильних ниток" (РК №01.85.000 87 38, ОК № 0287.0 020485); 1976-1977 рр. дб НДР № 22-76 "Науково-дослідні роботи щодо підвищення довговічності гільз, шнеків та деталей шестеренних насосів машин формування синтетичних волокон та розробка технології виготовлення цих вузлів", етап 1 (РК №76015055, ОК№Б510201), етап 2 (РК № 76015055, ОК № Б626156).
Мета та завдання дослідження. Мета роботи — розробити концептуально-методичні засади підвищення екологічної безпеки виробництва синтетичних ниток, волокон, плівок.
Відповідно до мети були поставлені та розв’язані такі завдання:
Ø визначити шляхи підвищення екологічної безпеки виробництва на основі системного аналізу його як природно-техногенного комплексу вуглеводнева сировина— синтетичні нитки, волокна, плівки і відходи — довкілля;
Ø розробити ієрархію за впливом на довкілля складових виробництва, виявити послідовності виникнення відходів та їх вплив на довкілля, сформулювати концепцію екологічно негативного ефекту виробництва;
Ø на основі започаткованого автором нового наукового напрямку створення необхідних для зменшення токсичних відходів хромових покриттів (які на відміну від традиційних покриттів не повторюють мікрорельєф основи) розкрити закономірності впливу технології отримання нового хромового покриття на його фізико-механічні параметри. Для цього необхідно:
· установити закономірності впливу технології абразивної обробки деталі на її мікрорельєф на стадії підготовки деталі до хромування;
· визначити роль основних параметрів у формуванні хромованої поверхні з кулькоподібними мікровиступами, розробити нову технологію хромування;
· дослідити вплив мікрорельєфу хромованої поверхні на нагрівання нитки під час її витягування;
· запропонувати методологію вибору технології отримання спеціального хромового покриття на деталях машин, що працюють в різних експлуатаційних умовах. Це дозволить конструктору та технологу ще на етапі проектування цілеспрямовано визначити розміри деталі та технологію отримання захисного покриття щодо зменшення токсичних відходів;
Ø розробити концептуально-методичні засади забезпечення підвищення екологічної безпеки виробництва щодо екологічного контролю за впровадженням нової техніки та зменшення кількості екологічно небезпечних відходів:
· розвинути теоретичні уявлення щодо екологічної небезпеки використання сталей з урахуванням впливу продуктів корозії на термодеструкцію полімеру та запропонувати нову методологію використання сталей в устаткуванні;
· вдосконалити з використанням відходів процес реновації ниткопровідників;
· створити нагрівач, що зменшує токсичні відходи;
· вдосконалити екструдер із використанням литої безнікелевої сталі;
· дослідити адсорбцію ПА ниткою промислових замаслювачів;
· розробити методологію екологічної оцінки новацій на стадії проектування.
Об’єкт дослідження — процес виробництва синтетичних ниток, волокон, плівок у природно-техногенному комплексі вуглеводнева сировина — синтетичні нитки, волокна, плівки і відходи — довкілля.
Предмет дослідження — виникнення та шляхи зменшення екологічно негативного ефекту в природно-техногенному комплексі вуглеводнева сировина — синтетичні нитки, волокна, плівки і відходи — довкілля; інтоксикація біоценозів — азотфіксуючих бактерій Agrobacterium radiobacter і Enterobacter aerogenes; закономірності вибору та удосконалення технологій і устаткування, які впливають на використання природних ресурсів і забруднення довкілля.
Методи дослідження. Методологічною основою роботи є системний підхід дослідження об’єкту. Для вирішення поставлених завдань використовували теоретичні положення та методи екології, ґрунтової мікробіології, електрохімії, хімії високомолекулярних сполук, машинобудування, трибології, теплофізики, математичного аналізу. Експерименти проводили на технологічному обладнанні та в лабораторних умовах із використанням стандартних методик та сучасних приладів. результати обробляли методом кореляційного аналізу, застосовуючи сучасне програмне забезпечення. Методом кількісного розрахунку ґрунтових мікроорганізмів та культивації азотфіксуючих бактерій вивчали вплив відходів на бактерії. місцевий коефіцієнт тепловіддачі α обчислювали за допомогою програми Microsoft Excel методом Ньютона—Котеса. хромування здійснювали електрохімічним методо

Список литературы

Загальні висновки

У дисертації запропоноване новий розв’язок актуальної науково-технічної проблеми підвищення екологічної безпеки виробництва синтетичних ниток, волокон, плівок, який ґрунтується на встановленні ієрархії компонентів, врахуванні не адитивного, як визнавалося раніше, а синергічного зв’язку між ними та забезпечується розробленими концептуально-методичними засобами щодо зменшення токсичних відходів на різних етапах виробництва. Теоретичні й експериментальні результати дисертаційної роботі дозволили розвинути і поглибити уявлення щодо екологічної безпеки виробництва синтетичних ниток, волокон, плівок.
1. Вперше розроблено ієрархію за впливом на довкілля складових виробництва (сировина, водні й інші природні ресурси, енергія, технологія, устаткування). Встановлено, що зв’язок між цими компонентами (внаслідок існування забруднюючих довкілля відходів) носить не адитивний, а синергічний характер, що формує в якості емерджентної властивості системи екологічно негативний синергічний ефект (ЕНСЕ). Визначене зростання амплітуди ЕНСЕ до Ак=А0·(1÷100) обумовлює необхідність мінімізації відходів для безпечного функціонування виробництва та пояснює посилення навіть нетоксичними відходами процесу зростання кількості токсичних відходів. Представлено авторську концепцію формування ЕНСЕ та поширення у просторі й часі, що сприяє виявленню шляхів підвищення екологічної безпеки виробництва.
2. Виявлено можливий механізм впливу відходів виробництва СНВП на біоценози через забруднене довкілля . Уперше встановлено руйнацію ґрунтових азотфіксуючих бактерій Agrobacterium radiobacter і Enterobacter aerogenes відходами виробництва поліаміду та ремонтними відходами. Додавання до поживного середовища замість чистої води водного розчину 35 г/л e-капролактаму за 72 год. зменшує кількість бактерій на 63100%, водного розчину 0,030,3 мг/л CrO3 на 5080%. Руйнація ґрунтових азотфіксуючих бактерій спричиняє деградацію ґрунтів, заважає ефективному впровадженню сучасних засобів підвищення продуктивності рослин і забезпечення населення екологічною продукцією.
3. Встановлено негативний вплив відходів виробництва СНВП на довкілля на прикладі одного з найбільших регіонів України Чернігівщини з урахуванням захворюваності населення за 40 років, використанням статистичних даних щодо накопичення відходів і забруднення довкілля (вміст e-капро-лактаму у ґрунтових водах перевищує ГДК до 50 разів, нафтопродуктів до 25 разів, а вміст хрому в річках до 40 разів), а також на основі проведених уперше експериментів з використанням в якості біоіндикаторів ґрунтових бактерій.
4. Започатковано для зменшення токсичних відходів і розвинуто науковий напрямок створення нових хромових покриттів (які на відміну від традиційних покриттів не повторюють мікрорельєф поверхні деталі). На основі теоретичних і експериментальних досліджень розкрито механізм отримання відкладень хрому у вигляді кульки і закономірності впливу технології отримання нового хромового покриття на його фізико-механічні параметри, що дозволило створити методологію спрямованого вибору ефективних технологій з метою зменшення різноманітних токсичних відходів. Зокрема, встановлено при дослідженні субмікронних (від 5 до 900 нм) елементів топографії хромованої при Ік = (0,19) · 104 А/м2 поверхні механізм її вигладжування шляхом зростання окремих виступів внаслідок різниці між миттєвими щільностями струму на мікровиступах і мікрозападинах. Визначено, що відкладення хрому у вигляді кульки відбуваються за умов наступного співвідношення висоти мікровиступів (Ra), діаметру основи (Д) та щільності струму (Ік): Ra/Д=1÷10 та Ік/Ra=100-1000 А/дм2·мкм (А.с. 1313013). Знайдено залежність мікрорельєфу поверхні (Ra) від розміру абразивних часток (АЧ) та їх тиску (Р) під час підготовки до хромування: Ra = (0,0094АЧ - 0,0611) · еγ, де γ = (0,296АЧ + 3,814) · Р. Це уможливлює технологічну підтримку виготовлення деталей с заданими властивостями щодо зменшення відходів.
5. Визначено властивості нових хромових покриттів, на основі теоретичних досліджень встановлена залежність між коефіцієнтом тепловіддачі нової (αХПКМ) і традиційної (αПЛ) хромованої поверхні та радіусом мікровиступів (R) нової поверхні: αХПКМ = 0,0068R22,1502R+αПЛ. Результати теоретичних і експериментальних досліджень реалізовано при створені нового нагрівача (А.с 1542974). Розроблено номограму та інженерну методику розрахунку параметрів нагрівача, що забезпечує підтримку прийняття рішення щодо конструкції і технології її виготовлення, мінімізацію відходів, дозволяє встановити зв'язок впливу режимів виготовлення з теплофізичними властивостями деталі.
6. Відповідно до авторської концепції ЕНСЕ і вимог, які пред’являються до чистоти технологічного середовища, розроблено методологія та критерій (Вдоп) вибору сталей для устаткування Вдоп= gFe · mТС із урахуванням обмежень щодо наявності заліза (γFe) у технологічному середовищі (ТС). Ця методологія полягає у порівнянні запропонованого критерію Вдоп із тією кількістю заліза (Вх), накопичення якої в технологічному середовищі може забезпечити передбачуваний матеріал із урахуванням його корозійної стійкості (Вх=uкор · τ ·s). За умови Вх ≤ Вдоп стає можливим використання сталі. Розроблено і впроваджено рекомендації, що сприяють на стадії проектування використанню сталей з меншою кількістю дефіцитних компонентів.
7. На основі теоретичних і експериментальних розробок запропоновано доповнити методологію екологічного моніторингу і об’єктивно оцінювати екологічність нової техніки не тільки за фактом забруднення довкілля, а ще й на стадії проектування. Запропонована методологія та критерій (К) екологічного оцінювання новацій з повернення відходів у виробничий процес: К=[1-(1-α)n · fn · kRn]/[1-(1-α) · f · kR], де К - коефіцієнт зростання кількості сировини, для отримання одиниці готової продукції, а α, f, n, kR показники процесу і наявності відходів. Розроблено програму розрахунку цього критерію і впроваджено в Державному управлінні екології та природних ресурсів в Чернігівській області.
8. На основі дослідження кінетики розхромування без та в присутності інгібітору встановлено, що використання 13 г/дм3 відходу виробництва ПА забезпечує зменшення корозії (gm=2,13 3,22, zm=53-68,9, де gm коефіцієнт гальмування корозії, zm захисний ефект) і не уповільнює суттєво швидкість розхромування (Деклараційний патент України № 2834)
9. Встановлено шляхом дослідження адсорбції (Г) промислових замаслювачів ПА ниткою можливість зменшення токсичних відходів. Визначено, що при концентрації (С) досліджених замаслювачів С = 1·10-5 - 1·10-3 моль/дм3 залежність адсорбції від концентрації носить лінійний характер, найбільшу стійкість при Т=298-328К виявляє НПАР марки ДС-4, що можна використовувати з метою розробки нових більш екологічних замаслювачів.
10. За результатами експериментальних досліджень встановлено властивості безнікелевих експериментальних сталей залежно від вмісту легуючих компонентів, а також вплив температури й часу відпалу, гартування та відпуску, забезпечено необхідна для виготовлення та експлуатації на різних етапах виробництва твердість деталей із сталі 70Х15М2К2: 27-29 HRC після відпалу, 55 HRCпісля гартування, 60 HRC після відпуску. Використання литого безнікелевого матеріалу 70Х15М2К2, розробка технології виготовлення з нього гільз екструдерів значно (у 6 разів) підвищила їх ресурс, зменшено у шість разів токсичні ремонтні відходи та відходи сировини.
11. Створені в дисертації концептуально-методичні засади підвищення екологічної безпеки виробництв СНВП впроваджено в науково-дослідних, проектних, навчальних організаціях України та Російської Федерації, на підприємствах країн СНД. Запропоновані технології отримання спеціальних хромових покриттів дозволили позбутися залежності від імпорту хромованих ниткопровідників, забезпечити відновлення робочих місць, зменшення токсичних відходів в Україні і Білорусі. Вдосконалена гільза екструдера з використанням безнікелевої сталі 70Х15М2К2 впроваджена у виробництві СНВП м.Даугавпілс, Кемерово, Київ, Руставі, Чернігів, Щокіно та інших. Реальний економічний ефект від їх впровадження становить 1,5 млн. грн., а розрахований щодо фактично зменшених токсичних відходів екологічний ефект становить 50,15млн. грн/рік.

спісок використанних джерел

1. Стратегія формування державної політики на засадах сталого розвитку: Специальное издание к 5-й общеевропейской конференции министров окружающей среды "Окружающая среда для Европы", К., 2003. с. 45.
2. Закон України "Про основи національної безпеки України" // Екологія і ресурси. 2003. №7. С. 7.
3. Доповідь Міністра екології та природних ресурсів України В.Я. Шевчука на парламентських слуханнях 13 січня 2003 року // Екологія і ресурси. 2003. №5. С. 1925.
4. Постанова Верховної Ради України від 5 березня 1998 року №188-98-ВР "Основні напрями державної політики України у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки".
5. Декларация министров окружающей среды региона Европейской экономической комиссии ООН // Екологія і ресурси. 2003. №6. С. 14.
6. Яковлєв Є.О. Екологічна геологія. На межі двох наук. // Мінеральні ресурси України. 1994. №1. С. 2123.
7. Бент О.Й. Використання мінеральних відходів усвідомлена необхідність // Мінеральні ресурси України. 1994. №1. С. 2830.
8. Байсарович І.М., Митропольський О.Ю. Вплив нафтопереробних заводів півдня України на стан геологічного середовища // Геологічний журнал. 2002. №1. С. 4143.
9. Гурський Д.С. Стратегію геологічної галузі схвалено // Мінеральні ресурси України. 2002. №1. С. 36.
10. Іванюта М.М. Українська нафтогазова Академія // Мінеральні ресурси України. 1994. №1. С. 8.
11. Яковлєв Є.О., Сляднєв В.О., Огняник М.С., Білоус А.М., Бент О.Й. Нафтохімічне забруднення як новий фактор екологічного ризику геологічного середовища // Мінеральні ресурси України. 1998. №1. С. 2627.
12. Волошкіна О.С., Красовський Г.Я., Трофимчук О.М. Технологічні основи космічного моніторингу поверхневих вод суші // Екологія і ресурси. 2003. №7. С. 2645.
13. Гомеля Н.Д., Крысенко Т.В., Шаблий Т.А. Получение гидроксохлоридов алюминия и оценка их эффективности при осветлении воды // Экотехнологии и ресурсосбережение. 2004. №2. С. 4951.
14. Василенко С.Л., Волошкіна О.С., Красовський Г.Я. Моделі якості води, зумовленої транскордонним переносом забруднюючих речовин у водостоках // Екологія і ресурси. 2003. №5. С. 98105.
15. Закон України "Про питну воду та питне водопостачання" №2918-111 // Відомості Верховної Ради України, 2002. №16. С. 410425.
16. Доповідь про стан навколишнього природного середовища в Чернігівській області за 2002 рік // Державне управління екології та природних ресурсів в Чернігівській області, Чернігів, 2003 187 с.
17. Чумаченко С.М., Дудкін О.В., Коржнєв М.Н., Яковлєв Є.О. Методичні аспекти оцінки і ранжирування загроз для біорізноманіття в Україні // Екологія і ресурси. 2003. №7. С. 7786.
18. Пляцук Л.Д., Осадчая Э.Н. Радиоэлементы в водах нефтяных месторождений // Хімічна промисловість України. 2003. №5. С. 3740.
19. Іванюта С.П. Щодо класифікації надзвичайних ситуацій техногенного характеру за їх медико-соціальними наслідками // Екологія і ресурси. 2003. №8. С. 4551.
20. Трофимчук О.М., Яковлєв Є.О. Проблемні питання щодо зростання еколого-геологічного ризику в процесі реструктуризації вуглевидобувної галузі Донбаса // Екологія і ресурси. 2003. №5. С. 2633.
21. Статюха Г.О., Бойко Т.В., Бендюг В.І. Розробка методики оцінки небезпечних видів діяльності промислових підприємств // Екологія і ресурси. 2003. №7, №8. С. 4655, 2231.
22. Шевчик А.Д., Измайлов С.Г. Оценка экологического состояния геологической среды на основе средне-крупномасштабных комплексных исследований // Мінеральні ресурси України. 2002. №1. С. 4445.
23. Буравльов Є.П. Науково-методичне забезпечення визначення негативного впливу на навколишнє середовище // Екологія і ресурси. 2003. №5. С.3444.
24. Морозов А.А., Яровой А.Д., Кузьменко Г.Е., Рогач В.Д., Серебровский А.Н., Трацевский А.В., Хоминич В.С. О паспортизации потенциально опасных объектов // Екологія і ресурси. 2003. №5. С. 6872.
25. Железный В.П., Быковец Н.П., Хлиева О.Я. Принципы эколого-энергетического анализа эффективности стекловаренных производств // Экотехнологии и ресурсосбережение. 2002. №5. С. 4553.
26. Биченок М.М., Довгий С.О., Трофимчук О.М. Системні принципи інформатизації управління природно-техногенною безпекою // Екологія і ресурси. 2003. №5 С. 4457.
27. Джигирей В.С., Сторожук В.М., Яцюк Р.А. Основи екології та охорона навколишнього природного середовища (Екологія та охорона природи). Навч. посіб. Л., Афіша. 2004. 272с.
28. Білявський Г.О., Ракша Л.В., Нагорнюк О.М., Боголюбов В.М. Нові тенденції вдосконалення екологічної освіти як важливого фактора гармонійного розвитку // Екологія і ресурси. 2003. №8. С. 8091.
29. Білик Л.І. особливості екологічної підготовки фахівців економічних спеціальностей // Екологія і ресурси. 2003. №7. С. 120124.
30. Лозанський В., Лозанська Н., Єсиркенов Є. Редакція ДСТУ ISO 14001-97 потребує уточнення // Стандартизація, сертифікація, якість. 2003. №4. С. 6971.
31. Програма використання відходів виробництва і споживання на період до 2005 р., затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001р. №1314.
32. Мельник Л.Г. Екологічна економіка: Навч. посіб. Суми: Університетська книга, 2002. 346 с.
33. Кислый В.Н., Лапин Б.В., Трофилин И.А. Экологизация управления предприятием: Учебн. пособ. Сумы: Университетская книга, 2002. С. 104107.
34. Лексин В.Н., Мельник Л.Г. Экономический анализ экологических издержек промышленного производства // Методы расчета характеристик загрязнений природних сред. М.: Гидрометиздат, 1986. С. 100106.
35. Дордоль О.Г. Екологія і розвиток транспортної системи // Екологія і ресурси. 2003. №8. С. 95103.
36. Воробьев В.М., Селихов Ю.А., Бухкало С.И. Использование полимерных материалов в солнечной энергетике // Экотехнологии и ресурсосбережение. 2003. №6. С. 3134.
37. Волкогон В.В. Мікробіологія у сучасному аграрному виробництві // Сільськогосподарська мікробіологія: Міжвідомчий тематичний науковий збірник. Українська академія аграрних наук, Інститут сільськогосподарської мікробіології, Чернігів, 2005. № 12. С. 630.
38. Черний В.Г. Методичні засади прогнозування параметрів послаблення основи видовжених капітальних об’єктів над карстовими порожнинами // Екологія і ресурси. 2003. №7. С. 7076.
39. Білявський Г.О., Гетьман В.В., Трофимчук О.М. Військова екологічна політика України: стан і перспективи розвитку // Екологія і ресурси. 2003. №8. С. 1221.
40. Вахула Я.І., Васійчук В.О., Ящишин Й.М. Підвищення ефективності виробництва скловиробів // Экотехнологии и ресурсосбережение. 2003. №6. С. 4244.
41. Айзенштейн Э.М. Химические волокна и нити на современном этапе развития в мире и СНГ // Сб. докл. Междунар. научн.-практич. конф. "Техника для химволокон". Чернигов: ЧнЦНТЭИ, 2001. С. 1415; 2003. С. 1617.
42. Айзенштейн Э.М., Ефремов В.Н., Шнайдер Р. Ретроспективный анализ состояния текстильного сырья в 2001г // Химические волокна. 2003. №1. С. 310.
43. Пунь Д.Г. Основные технико-экономические требования, предъявляемые к синтетической непрерывной нити промышленностью по ее переработке // Создание и исследование оборудования для производства синтетических волокон, ВНИИМСВ, М. 1970. №2. C. 127141.
44. Пидтилок Л.М., Белитченко В.И., Шнуренок Р.И. и др. Разработать оборудование для получения полых волокон формованием из расплавов и принять участие в разработке технологического процесса получения полых волокон для разделения газовых смесей: Отчет о НИР (заключительный) // Всесоюз. НИИ машин для пр-ва синтетич. волокон. № ГР 77026910; Инв. № Б 950201. Чернигов, 1980. 66 с.
45. Хутарева Г.В., Пидтилок Л.М., Белитченко В.Т., Шнуренок Р.И. Свойства и применение капроновых комплексных нитей, состоящих из бикомпонентных элементарных нитей // Текстильная промышленность. 1973. №2. С. 13.
46. Чередниченко П.И. Разработка технологического процесса и оборудования для замасливания химических нитей: Дис. докт. техн. наук: 05.19.03, 05.02.13. М., 1989. 568с.
47. Рукавцев Г. Хімічні волокна та нитки, застосовані у виготовленні текстильних матеріалів // Легка промисловість. К., 2003. №1. С. 68.
48. Голубов О.Г. Хімічний комплекс України // Хімічна промисловість України. 1999. №1. С. 37.
49. Хімія України. 2004. №3 (105). С. 5.
50. Хімічна промисловість України. 2004. №1. С. 35.
51. Хімічна промисловість України. 2004. №4. С. 37.
52. Збірник матеріалів Всеукраїнської конференції працівників легкої промисловості України. К.: Укрлегпром, 2003. С. 47.
53. Збірник матеріалів з'їзду працівників легкої промисловості України. К.: Укрлегпром, 2002. С. 72.
54. Перепелкин К.Е. История и хронология развития химических волокон в мире // Химические волокна. 2002. №5. С. 84.
55. Рисюк Б.Д., Кириченко В.І., Пушкарьов В.А. Перспективи створення малотоннажних виробництв хімічних волокон, матеріалів та виробів із них спеціального та загального призначення в Україні // Сб. докл. Междунар. научн.-практич. конф. "Техника для химволокон". Чернигов: ЧнЦНТЭИ, 2004. С.202207.
56. Матвеев В.С. Инновационные проекты высокоэффективных производств // Химические волокна. 1992. №2. С. 35.
57. Ильин В.Г., Лоза В.М., Шостак Т.С. Формование композиционных волокон из расплава смеси поликапроамид пек // Сб. докл. Междунар. научн.-практич. конф. "Техника для химволокон". Чернигов: ЧнЦНТЭИ, 2004. С. 307310.
58. Закон України "Про основи національної безпеки України" Ст. 7 // Екологія і ресурси. 2003. №7. С. 10.
59. Schafter K. Neues flexibles Maschinenkonzept zur kostengünstigen Produktion von Glattgarn aus PP und anderen Polzmeren // Сб. докл. Междунар. научн.-практич. конф. "Техника для химволокон". Чернигов: ЧнЦНТЭИ, 2003. С.2932.
60. Платонов Е.К., Ступа В.И., Богославский А.А. Сравнительный анализ различных схем непрерывной полимеризации, экстракции и сушки поликапроамида // Сб. докл. Междунар. научн.-практич. конф. "Техника для химволокон". Чернигов: ЧнЦНТЭИ, 2003. С. 3238.
61. Івасенко М.В., Іванова І.М., Масіч В.О., Сочевець В.М., ЛаврененкоЛ.М. Деякі властивості швацьких та взуттєвих хімічних ниток// Вісник Інженерної Академії України. 2004. №2. С. 1920.
62. Гайда Л.Т., Фисун В.В., Борщ Н.Н. и др. Перспективы развития оборудования для производства нетканых материалов // Сб. докл. Междунар. научн.-практич. конф. "Техника для химволокон". Чернигов: ЧнЦНТЭИ, 2003. С.274278.
63. Платонов Е.К., Ступа М.В., Ступа В.И. Аспекты технологии и оборудования для полимеризации, экстракции и сушки поликапроамида // Химические волокна. 2002. №3. С. 5764.
64. Ильин В.Г., Ступа В.И., Лоза В.М. Основные перспективы модернизации оборудования для формования синтетических волокон // Сб. докл. Междунар. научн.-практич. конф. "Техника для химволокон". Чернигов: ЧнЦНТЭИ, 2003. С. 229234.
65. Paul J., Frankl & Thomas Inc., USA Separator Rolls That Meet The Toughest Quality Standards // International Fiber Journal. 2002. № 1. Р. 6869.
66. Іванова І.М. Реновація деталей імпортного обладнання // Экотехнологии и ресурсосбережение. 2004. №2. С. 6467.
67. Майборода И.Н. Внедрение новой техники на Черниговском комбинате // Химические волокна. 1968. №6. С. 6364.
68. Березненко М.П. Сучасні волокнисті полімерні матеріали та їх використання для виробництва товарів широкого вжитку // Вісник Київського національного університету технологій та дизайну. 2003. №1. С. 79.
69. Разметаев С.В., Костенко В.Ф., Белявская И.В., Петрищев В.Г. Проблемы утилизации промышленных отходов // Сб. научн. трудов ХІ Междунар. научн.-практич. конф. "Экология и здоровье человека. Охрана водного и воздушного бассейнов. Утилизация отходов". Бердянск: в 4-х т. // УГНИИ "УкрВОДГЕО" ЧП Сиверская, 2003. С. 596598.
70. Химкурьер. 2003. №5. С. 3642.
71. Тахакси Г. Пленки из полимеров: Монографія. Л.: Химия, 1971 С.9.
72. Іванова І.М. Екологічна вартість поліпропіленової плівки // Вісник Чернігівського державного технологічного університету. 2004. №21. С.232235.
73. Пахаренко В.О., Левицька Г.Я., Утилізація відходів легкої, хімічної промисловості та полімерної тари // Вісник Київського національного університету технологій та дизайну. 2003. №1. С. 105110.
74. Шеваленко Н.В., Матушко Л.В. Многослойные полимерные и комбинированные пленки. Исследование по разработке методов переработки смешанных отходов // Хімічна промисловість України. 2003. №5. С. 1415.