ВПЛИВ ПРОЦЕСІВ ВИДОБУТКУ ЗАЛІЗНИХ РУД НА СТАН НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ТА ЕКОЛОГІЧНУ БЕЗПЕКУ У КРИВОРІЗЬКОМУ ГІРНИЧОВИДОБУВНОМУ РЕГІОНІ : ВЛИЯНИЕ ПРОЦЕССОВ ДОБЫЧИ ЖЕЛЕЗНЫХ РУД НА СОСТОЯНИЕ ОКРУЖАЮЩЕЙ СРЕДЫ И ЭКОЛОГИЧЕСКОЙ БЕЗОПАСНОСТИ В Криворожский горнодобывающих регионах

Краткое описание

ВІДДІЛЕННЯ МОРСЬКОЇ ГЕОЛОГІЇ ТА ОСАДОЧНОГО РУДОУТВОРЕННЯ ННПМ НАН УКРАЇНИ

На правах рукопису
МАЛАХОВ Ігор Миколайович

УДК 504.55.622
ВПЛИВ ПРОЦЕСІВ ВИДОБУТКУ ЗАЛІЗНИХ РУД НА СТАН НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ТА ЕКОЛОГІЧНУ БЕЗПЕКУ У
КРИВОРІЗЬКОМУ ГІРНИЧОВИДОБУВНОМУ РЕГІОНІ

21.06.01 - екологічна безпека
Дисертація на здобуття наукового ступеня
доктора геологічних наук

Науковий консультант:
член-кореспондент НАН України,
доктор геол.-мін. наук, професор,
Куліш Євген Олексійович

Київ, 2005

ЗМІСТ
ВСТУП..........................................................................................................стр. 4
Розділ І. АНАЛІЗ КОНЦЕПТУАЛЬНИХ ЗАСАД РОЗВИТКУ ЕКОЛОГІЧНИХ КРИЗ ТА ЇХ ЗВ’ЯЗОК ІЗ ВИДОБУТКОМ МІНЕРАЛЬНИХ РЕСУРСІВ ...........................................................................................................10
І. 1. Періодизація екологічних криз ................................................................10
І. 2. Концепції природокористування ..............................................................14
1.3. Обговорення результатів аналізу ..............................................................26
Розділ 2. МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ЕКОЛОГО-ГЕОЛОГІЧНОЇ ОЦІНКИ ТЕНДЕНЦІЙ РОЗВИТКУ ВИДОБУВНИХ РОБІТ... ......................................33
2.1. Видобуток мінеральних ресурсів та стан довкілля у видобувних регіонах..................................................................................................................33
2.2. Енерговитрати й видобуток мінеральних ресурсів ...................................35
2.3. Періоди техногенезу гірничого Кривбасу. ..................................................44
2.4 Обґрунтування об’єкта дослідження ............. ..............................................56
Розділ 3. РЕКОНСТРУКЦІЯ ПРИРОДНОГО ЛАНДШАФТУ І ГЕОЛОГІЧНОГО СЕРЕДОВИЩА КРИВОРІЖЖЯ ........................................ 60
3.1. Геоморфологія .............................................................................................. 60
3.2. Природне геологічне середовище ............................................................... 68
3.3. Поверхневі, ґрунтові і підземні води ......................................................... 92
3.4. Біогеоценози ................................................................................................ 99
Розділ 4 ЕКОЛОГО - ГЕОЛОГІЧНА ОЦІНКА ГІРНИЧОВИДОБУВНИХ РОБІТ У КРИВБАСІ .......................................................................................... 103
4.1. Техногенна геоморфологія. ........................................................................103
4.2. Зміни у геологічному середовищі ............................................................. 116
4.3. Техногенез у гідросфері ............................................................................ 130
4.4. Повітря Кривбасу ....................................................................................... 153
4.5. Забруднення ґрунтів .................................................................................. 158
4.6. Сучасний біогеоценотичний покрив .........................................................161

Розділ 5. ПРОГНОЗУВАННЯ НАСЛІДКІВ ВИДОБУТКУ ЗАЛІЗНИХ РУД ТА МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ УПРАВЛІННЯ ЕКОЛОГІЧНОЮ БЕЗПЕКОЮ РЕГІОНУ.......................................................................................173
5.1. Еколого-геологічний прогноз трансформації екосистеми ..................... 173
5.2. Еколого-економічні важелі впливу на екобезпеку регіону ....183
5.3. Технологічні засади управління екобезпекою регіону 194
5.4. Обговорення результатів прогнозування ........ 207

Розділ 6. ОБҐРУНТУВАННЯ МЕТОДІВ І КОМПЛЕКСНА ОЦІНКА ВПЛИВУ ГІРНИЧОДОБУВНИХ РОБІТ НА ГЕОЛОГІЧНЕ СЕРЕДОВИЩЕ ТА ЕКОЛОГІЧНУ БЕЗПЕКУ ............................................................. 210
6.1. Методологічні засади й методи оцінки ........................................... ...... 210
6.2. Обґрунтування методу узагальненої оцінки техногенезу надр ............ 221
6.3. Видобуток залізних руд та якість життя. . 229
6.4 Напрямки поліпшення екобезпеки .......................... ................................ 244
ВИСНОВКИ ...................................................................................................... 255
ПОСИЛАННЯ ................................................................................................... 258
ДОДАТОК 1 ..................................................................................................... 283
ДОДАТОК 2 ....................................................................................................... 297
ДОДАТОК 3 ..................................................................................................... 303
ДОДАТОК 4 ...................................................................................................... 306
ДОДАТОК 5 ...................................................................................................... 309

ВСТУП
Актуальність теми. Попри всі відмінності у концепціях природокористування, єдиним ґрунтом сучасної людської цивілізації, як і мільйон років тому, залишаються невідновлювальні мінеральні ресурси. Невідновлюваність ресурсів, що вилучає з навколишнього середовища гірничовидобувна промисловість є специфічною особливістю цієї галузі, на відміну від лісівництва, сільського господарства тощо. У цьому питанні з часів палеоліту людство залишається на позиціях мисливців-збирачів тип привласнюючої економіки. Тому процеси видобутку мінеральних ресурсів значною мірою впливатимуть на формування систем захисту життєво важливих інтересів людства від загроз, що створюються у надрах внаслідок видобування мінеральної сировини.
Після періоду різкого падіння обсягів виробництва товарної залізної та марганцевої руди з початку 90-х років, упродовж останніх 10 років, у гірничовидобувній галузі України спостерігається стійка тенденція зростання видобутку. У 2004 цей обсяг сягнув майже 80 млн.т. Гірничо-металургійний комплекс, як і в минулому, залишається джерелом існуючих і можливих у майбутньому загроз довкіллю та безпечній життєдіяльності в регіоні.
Техногенні джерела пилу у кар'єрах від масових вибухів, пилоутворення на відвалах і шламосховищах докладно вивчено в роботах П.В.Бересневича, В.О.Гапона, В.В.Кучеревського В.Ю.Тищука, В.О.Храмцова, М.І.Швидкого й багатьох інших дослідників. Зміни у гідросфері досліджено І.Д.Багрієм, В.С.Білецьким, М.М.Коржнєвим, Й.Д.Маяковим, О.С.Огняником, Е.Е.Соболевським, В.М.Шестопаловим, В.К.Шнейдером і ін. Комплексні дослідження техногенних перетворень у гірничовидобувних і індустріальних регіонах висвітлено у роботах І.Д.Багрія, Ю.Г.Вілкула, Галецького Л.С., М.Ф.Глазовського, Демчишина М.Г., В.Ф.Котлова, М.М.Коржнєва, Й.Д.Маякова, І.С.Паранько, Рудько Г.І., І.Д.Рівкіна, Соботовича Е.В., Є.Ф.Шнюкова, Є.О.Яковлева. Керування технологічними процесами з метою зменшення процесів добування на стан довкілля в Кривбасі обговорювалося в роботах М.І.Дядечкіна, Г.М.Малахова, О.Р.Черненко, А.Г.Шапаря. Питанням формування ландшафтів у регіоні присвячені роботи І.А.Добровольського, В.Л.Казакова, А.Ю.Мазур, Паранько І.С., М.Г.Сметани, В.І.Шанди.
Зміна екологічних параметрів довкілля та його забруднення внаслідок ведення гірничих робіт, має, як правило, комплексний характер. Відбуваються зміни у геоморфології, формуються техногенні геохімічні провінції, утворюється нова гідрогеологія. Першоджерелом змін у навколишньому середовищі Кривбасу, як в інших залізорудних басейнах, є техногенні перетворення у геологічному середовищі внаслідок видобутку залізних руд, яким приділено значно менше уваги порівняно з вивченням екологічних проблем у біосфері.
Представлена дисертація робота екологічного напрямку присвячена дослідженню впливу гірничовидобувних робіт на техногенні перетворення у геологічному середовищі Криворізького родовища залізних руд у зв’язку з екологічною безпекою у регіоні.
Зв’язок роботи з науковими програмами, темами. Дослідження є складовою частиною міжгалузевої регіональної програми Кривбас-90”; науково-дослідної роботи Разработка и внедрение поточно-цикличной технологии подземной добычи железных руд, обеспечиающих резкое повышение производительности труда и рациональное использование недр Кривбасса», (РН 08.01.10), № ГР 81047179; проблема: «Геоекологія Криворіжжя і Азово-Чорноморського узбережжя», № 0101U004730 .
Фактичний матеріал. В основу роботи покладені первинні матеріали дослідження геологічного середовища і процесів видобутку залізних руд Криворізького відділу ВМГОР ННПМ НАН України, геологічної експедиції Кривбасгеологія”, данні моніторингу стану навколишнього середовища Міської СЕС Кривого Рогу та регіональної інспекції Міністерства екології, особисті спостереження й дослідження автора.
Мета дослідження: Метою дослідження стало визначення основних закономірностей і зв’язків між гірничовидобувними роботами, станом навколишнього середовища та екологічною безпекою у Криворізькому залізорудному басейні.

Задачі дослідження:
1. Визначити витоки, джерела й загрози техногенних перетворень біосфери й геологічного середовища під впливом гірничих робіт.
2. Виявити чинники і тенденції впливу гірничовидобувних робіт на довкіля і екобезпеку.
3. Дати оцінку техногенним перетворенням внаслідок видобутку залізних руд геоморфологічних і геологічних структур, гідро і атмосфери, біогеоценозів Кривбасу .
4. Прогнозувати розвиток техногених перетворень у навколишньому середовищі.
5. Обгрунтувати технологічні та еколого-економічні засоби управління екобезпекою в регіоні.
Об’єкт дослідженя.- Геологічне середовище Криворізького залізорудного басейну, що знаходиться під впливом технологічних процесів видобутку залізних руд.
Предмет дослідження процеси у геологічному середовищі внаслідок видобутку залізних руд, які становлять загрози безпечній життєдіяльності в регіоні і державі.
Методи дослідження. Системний аналіз чинників екобезпеки. Метод аналогій для теоретичного обґрунтування репрезентативності об’єкту дослідження. Ця методологія застосована також для визначення зв’язків між техногенними процесами у надрах під впливом видобувних робіт та станом довкілля й екобезпекою в регіоні; методи еколого-геологічного моніторингу; методи прогнозування для визначення техногенних перетворень та обгрунтування засад управління екологічною безпекою регіону; математичного моделювання та апарат теорії подібності для обгрунтування критеріїв оцінки геологічного середовища та екобезпеки; статистичні - для обробки даних із визначення тенденцій техногенезу.
Наукова новизна отриманих результатів:
1. Доведена необоротність трансформації природного середовища у техногенну екосистему, зумовлену вилученням з I, II, IV, V, VI залізистих горизонтів Криворізької залізорудної серії більш як 6 млрд. т залізних руд.
2. Встановлено порядок величин об’ємів механічних зрушень у геологічному середовищі (17 км3) та загальний обсяг (100 км3) надр, зазнавших трансформації внаслідок інтенсивної розробки родовищ залізних руд, що обумовило ланцюжок необоротних змін у складових ландшафту на території, що має порядок 103 км2.
3. Запропонована стратегія управління екобезпекою у гірничовидобувному регіоні яка полягає в: 1) обмеженні впливу гірничих робіт на природне середовище за межами техногенної екосистеми через запровадження підземної розробки магнетитових кварцитів новими циклічно-поточними технологіями; 2) забезпеченні екобезпеки на урбанізованих територіях шляхом повернення до масштабного підземного видобутку залізних руд та еколого-економічних методів стимулювання реабілітації ландшафтів регіону.
Теоретичне значення отриманих результатів визначається використанням результатів дослідження для вирішення фундаментальних проблем екологічної безпеки в найбільшому в Європі залізорудному басейну і полягає у тому, що на основі аналізу стану складових екосистеми гірничовидобувного регіону доведена необоротність трансформації природного середовища у техногенну екосистему, як результат великомасштабного, невідтворювального вилучення залізних руд з геологічних структур залізорудної серії.
Практична значення отриманих результатів визначається:
- Використанням результатів дослідження для оцінки й прогнозування впливу гірничовидобувних робіт на стан довкілля.
- Новими методичними підходами у визначенні основних закономірностей і зв’язку гірничовидобувних робіт, стану навколишнього середовища та екологічної безпеки у Криворізькому гірничовидобувному регіоні.
- Рекомендаціями до методичних основ стратегії екобезпеки у Кривбасі.
Особистий внесок здобувача. Автором розвинуто метод аналогій для теоретичного обґрунтування репрезентативності об’єкту дослідження, співставлення світових тенденцій розвитку видобувних робіт, з особливостями цих процесів у Кривбасі. Визначені основні зв’язки між техногенними процесами у надрах під впливом видобувних робіт та станом довкілля й екобезпекою в регіоні. Особисто здійснено моніторинг та польові дослідження техногенних змін у ландшафтах і геологічному середовищі внаслідок гірничовидобувних робіт. Послідовно виконано систематизацію, інтерпретацію й узагальнення масиву різнорідних й різночасових даних про розвиток змін у різних складових навколишнього середовища. Теоретичне осмислення одержаних результатів дозволило обґрунтувати гіпотезу про необоротну трансформацію довкілля й переходу його до техногенної екосистеми внаслідок техногенезу у геологічному середовищі, обумовленому гірничими роботами. Застосування методів прогнозування дозволило зформулювати нову стратегію екобезпеки в регіоні, що спирається на комплекс технологічних і еколого-економічних методів і може контролюватися за допомогою критеріїв техногенезу і якості життя.
Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації повідомлені і обговорені на науковій конференції Оптимізація подземных горных работ на рудниках.”(Институт горного дела, Сибирское отделение АН СССР, Новосибирск 1989); міжнародній науковій конференції Ecologikal Approaches on Еnvironmental and Health in Urban Areas in Central and Eastern Europe”( Катовице/ Краков, Польща,1992); науково-практичній конференції Екологія Кривбасу- проблеми й перспективи” (Кривий Ріг, 1993); ”Ландшафтогенез-2000: Філософія и геграфія. Проблемы постнеокласичних методологій” (Київ,1996, 1998); 7-я международная конференция Greening of Industry” (Рим, Италия,1998); 4-й міжнародний симпозіум та виставка Environmental Contamination in Central and Eastern Europe”. (Варшава, Польща, 1998); Науковий Семінар Contaminated Land Problems in Central and Eastern Europe (Катовице, Польща, 1998, 1999, 2000); Міжнародний теоретико-методологічний семінар Implementing Ecological Integrity” (Будапешт, Угорщина, 1999); 5-й міжнародний симпозіум та виставка Environmental Contamination in Central and Eastern Europe” (Прага, Чехія, 2000), 5-й міжнародна конференція Етика і екологічна політика; Бізнес-стиль та стійкий розвиток” (Київ, 2003); науково-практична конференція Проблеми екології та екологічної освіти” (Кривий Ріг, 2003); Вчених Радах відділення морської геології та осадочного рудоутворення НАН України (Київ, 2001-2004)
Публікації. Результати дисертаційної роботи викладені у 40 наукових роботах, у тому числі у 4 монографіях, основні з яких приведені в авторефераті. У фахових виданнях ВАК опубліковано 28 (12 без співавторів).
Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, 6 розділів, висновків, списку джерел використаної наукової літератури та додатків. Робота викладена на 257 сторінках загального тексту, із них 35 таблиць, 40 рисунків. Бібліографія включає 303 джерела вітчизняної та іноземної літератури.

Дисертація виконана у відділенні морської геології та осадочного рудоутворення ННПМ НАН України. Науковий консультант доктор геолого-мінералогічних наук, професор, член-кореспондент НАН України Куліш Євген Олексійович, якому автор висловлює щиру подяку. Користуючися нагодою, хочу вшанувати пам’ять академіка НАНУ, доктора технічних наук, професора Малахова Г.М., з им’ям якого пов’язано, більш як 10 спільних наукових робіт. Автор глибоко вдячний також доктору геолого-мінералогічних наук, професору, академіку НАН України Шнюкову Є.Ф. за підтримку і допомогу в обговоренні напрямків та результатів наукової роботи. Автор щиро вдячний за надання консультацій: доктору технічних наук, Личичеко Г.В., докторам геолого-мінералогічних наук, професорам Коржнєву М.М., Паранько І.С., за надання фактичного матеріалу та консультацій доктору біологічних наук, професору Сметані М.Г., Т.М.Кульковій, Й.Д.Маякову, за допомогу в оформленні роботи О.І.Храмцовій, Н.О.Логвіновій.

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. Доведено, що навколишнє середовище Криворізького гірничодобувного регіону на площі порядку 103 км2 необоротно трансформувалося у техногенну екосистему. Необоротність спричинена вилученням з I, II, IV, V, VI залізистих горизонтів Криворізької залізорудної серії більш як 6 млрд. т залізних руд упродовж більш як 120 років.
2. Висвітлена роль геологічного середовища у формуванні стратегії екобезпеки в умовах зростання видобутку мінеральної сировини, яке відбувається в межах незмінного з часів палеоліту типу привласнюючою (не відтворювальної) економіки, що якісно вирізняє гірничовидобувну промисловість проміж інших технологічних галузей.
3. Встановлено, що внаслідок видобутку залізної руди у Кривбасі техногенезом охоплено, у першому наближенні, 102 км3 геологічного середовища. Обсяг геологічного середовища, що зазнав механічного техногенного впливу наближається до 17 км3. На відстані до 1300 м від поверхні, впродовж 60-80 км зникли геологічні структури, IV, V, VI залізистих горизонтів, які містили гетит-гематитові, мартит-гематитові, мартитові багаті руди. Частково порушені I і II залізисті горизонти, що уміщюють залізисті кварцити. Зазначене обумовило ланцюжок необоротних змін у складових ландшафту на території, що має порядок 103 км2.
4. Показано, що під впливом інтенсивних, довготривалих гірничих робіт зазначені вище зміни у геологічному середовищі викликали ланцюг перетворень у ландшафті Кривбасу, а саме:
Геоморфологія. У меридіональній смузі завдовжки 120-140 км, і 4-6 км завширшки, виникла нова просторова послідовність геосистем. Характерним став горбкуватий рельєф із перепадами висот «відвал - кар‘єр» понад 400 м, утворений формами рельєфу невластивими степовому ландшафту - антропогенними морфоструктурами (зони обвалення, відвали, кар’єри, шламосховища).
Гідросфера. Штучні солоні водойми містять щонайменше 200 млн. м3 суміші вод неогену, кайнозою та тріщінних вод, з середньою мінералізацією 5-8 г/дм3. Періодичні скиди цих вод в обсязі до 18 млн. м3 до Саксагані й Інгульця утворюють штучні зимові повені, змінюючи гідрологічний і хімічний стан річок. Рівні підземних вод у центральній частині депресійної лійки, у породах глеєватської та гданцівської світ знижені до 319-429 м а у Саксаганській світі відповідають глибині добувних робіт,- 1315 м. Загальна площа депресійної лійки, обумовленою гірничими роботами складає 200-300 км2. Об'єм геологічних структур, що потрапляють до лійки може сягати 80 км3.
Повітря. Містить залізо - силікатний пил, що перевищує, більш як на порядок, фонові значення степової зони, як за хімічно-речовим складом, так і кількісно.
Біогеоценози. Спостерігається просування середнього степу на північ. Регіону притаманна переважно синатропна рослинність. Байрачні ліси у сучасному ландшафті відсутні. Розподіл на степові і лучно-болотні ценози досить умовний і не виразний.
5. Обгрунтована двоскладова стратегія управління екобезпекою у гірничовидобувному регіоні за допомогою якої:
а) обмежується вплив гірничих робіт на оточююче природне середовище за межами техногенної екосистеми через запровадження підземної розробки магнетитових кварцитів новими циклічно-поточними, а в подальшому роботоорієнтованих технологій підземної розробки покладів залізистих кварцитів І та ІІ залізистих горизонтів у диапазоні 250 700 м, що дозволить суттєво (до 40%), скоротити обсяги відкритих горних робіт;
б) забезпечюється екобезпека на урбанізованих територіях шляхом повернення до масштабного підземного видобутку залізних руд та еколого-економічних методів стимулювання відновлення ландшафтів регіону шляхом:
· оптимізації біогеоценотичного покриву антропогенних морфоструктур;
· структуризації їх функціонального використання через зміну економічного статусу морфоструктур з місця розташування відходів на штучні ресурси техногенної екосистеми де суб’єкти підприємницької діяльності платять не за використання, а за невикористання техногенного ресурсу.
· підвищення якості життя внаслідок оптимізації використання вільного часу та збільшення його абсолютних значень для кожної особи за рахунок використання нових технологій.

Посилання

1. Катастрофы и история Земли: Новый униформизм.- М.: Мир, 1986.- 472с.
2. Эволюция и биоценотические кризисы.- М.: Наука, 1987.- 164с.
3. Зербино Д.Д. Антропогенные экологические катастрофы.-К.: Наук.думка, 1991.-138 с.
4. Шевкаленко В.Л. Диалектика геологического развития Земли.- Хабаровск, ДНАН,1992. 188 с.
5. Бердников В.А. Эволюция и прогресс.- Новосибирск, Наука, 1991.- 216с.
6. Будико М.И. Эволюция биосферы.-Л.: Гидрометеоиздат, 1984.-488с.
7. Голубкв В.С. Эволюция: от геохимических систем до ноосферы.-М.: Наука, 1992.- 308 с.
8. Голубець М.А. Плівка життя.- Львів: Поллі, 1997,-186.
9. Гумилев Л.Н. Этногенез и биосфера Земли.- М.:”Институт ДИ-ДИК”, 1997.-640 с.
10. Diamond J. The evolution of human inventiveness. In What is Life? The next fifty years. Speculations on the future of biology. Cambridge Unv. Press? 1997.
11. Крисаченко В.С. Людина і біосфера.- Київ, Заповіт, 1998.-688с.
12. Люри Д.И. Развитие ресурсопользования и экологические кризисы.- М.: Дельта, 1997.- 214с.
13. White L.,Jr. The historical roots of our Ecologic Crisis.//Science”,- 1967,- vol. 155,- № 3767. p. 1203-12107
14. Моисеев Н.Н. Современный антропогенез и цивилизационные разломы.- М.: МНЕПУ, 1994.- 216с.
15. Хантингтон С. Столкновение цивилизаций? // «Полис».- Политические исследования,- 1994,- №1.- с.19-28.
16. Чижевский А.Л. Физические факторы исторического процесса. Калуга, 1-я гостиполитография,- 1924 (Репринт М.: Феникс, 1991)-24 с.
17. Григорьев А.А. Экологические уроки прошлого и современности.-Л.:Наука, 1991.-248 с.
18. Вернадский В.И. Очерки геохимии. 7-е (4-е русское) издание. М.: Наука, 1983.-422 с.
19. Ферсман А.Е. Геохимия; т.2; Л.: ОНТИ Химтеорет., 1935.-354с.
20. Баландин Р.К. Геологическая деятельность человечества.- Минск: «Вышейша школа», 1978.-203 с.
21. Соботович Э.В., Ольштынский С.П. Геохимия техногенеза.- К.: Наук.Думка, 1991.-228с.
22. Тойнби А. Постижение истории.- М.: Прогресс, 1991.- 632с.
23. Назаретян А.П. Цивилизационные кризисы в контексте Универсальной истории: Синергетика, психология и футурология.- М.: ПЕР СЭ, 2001.-240с.
24. Гумилев Л.Н. География этноса в исторический период.- Л.: Наука, 1990.- 280 с.
25. Тютюник Ю.Г. К методологии антропогенного ландшафтоведения.// География и природные ресурсы. -1989,- №4.
26. Уайт Г. География, ресурсы и окружающая середа.- Избранные статьи.- М.: Прогресс, 1990.- 544 с.
27. Крисаченко В.С. Типологія екологічних криз антропогенного походження.// Ойкумена”, -1991,- № 4. с. 6-18.
28. ЗайковГ.И. Экологизация социалистического производства.М.:Высш. шк., 1990.112 с.
29. Воробьев А.Е. Новая концепция освоения минеральных ресурсов в литосфере.// Геоэкология.- сент.-окт., -2001.- с.403-410.
30. Трубецкой К.М., Воробьев А.Е. Классификация методов воспроизводства минерального сырья.// Горн.журн.,- 1998,- №1, с.30-34.
31. Платонов Г.В. Диалектика взаимодействия общества и природы.М.:МГУ, 1989.191с.
32. Комаров В.Д. Научно-техническая екологія и социальная экология. Л.:ЛГУ, 1977.191с.
33. Печчеи А. Человеческие качества. М.: Прогресс, 1985. 312 с.
34. Адаменко О., Рудько Г. Екологічна геологія.- К.: Манускрипт, 1998.- 348 с.
35. Медоуз Донелла Х., Медоуз Денис Л., Рендерс Йорган, Беренс Вильям. Пределы роста.- М.: изд-во МГУ.- 1991.- 206 с.
36. Гелбрейт Дж.К. Экономические теории и цели бщества. - М.: Прогресс, 1979,- 358 с.
37. The value of the world’s ecosystem services and natural capital.- R.Costanza, R.d’Agre, R.de Groot, S.Farber, M.Grasso, B.Hannon, K.Limburg, S.Naeem, R.O’Neill, J.Paruelo, G.Raskin, P.Sutton, M.van den Belt.// Nature - vol.387. -May 1997.-p.253-260.
38. Bekerman W. Small is Stutid: Blowing the Whistle on the Greens.- London: Duckworth, 1995.- p.13-23.
39. Costanza R., Daily H. Natural capital and sustainable Development.// Conservation and Biology.- vol.6.- №1 1992.- p.37-46.
40. Our Common Future.- World Commission on Environment and Development.- Oxford, 1987.-P.XII.
41. Гардашук Т.В. Екологічна політика та екологічний рух: сучасний контекст.- Київ: Тов. ВПЦ Техпрінт”, 2000.-126 с.
42. Гор А. Земля у рівновазі. Екологія і людський дух.- переклад з англійської: ВГО Україна. Порядок денний на ХХІ століття” та Інститут сталого розвитку- К.: Інтелсфера, 2001.-404с.
43. Форрестор Дж. Мировая динамика. М.: Наука, 1978. 167 с.
44. Meadows D. L. Dynamics of Growth. London, 1974. 126 p.
45. Finit World. Cambridge, Mas. Wright Allen Press Inc., 1974. 218 p.
46. Пригожин И., Стенгерс И. Порядок з хаосу. М.: Прогрес, 1984. 431 с.
47. В.А.Межжерин. Цивилизация и ноосфера.\ Kнига 1, 2, 3,- Киев,- 1996,- 1997, -1998.
48. Кримський С.Б. Світоглядний зміст проблеми лімітів людської діяльності. с. 5-16 // кн. Екологія і культура. В.С. Крисаченко, С.Б. Кримський, М.А. Голубець та ін./ Відп. ред. В.С. Крисаченко, В.Л. Храмова; К.: Наук. думка,- 1991. 260 с.
49. Nemerow N. Leonard. Zero Pollution for Industry.- Awiley-interscience Publication John Wiley & Sons, inc.,- New York, 1995.- 217c.
50. Шапарь А.Г. Новые технологии отвалообразования на основе управления состоянием природных и техногенных массивов.// Горн. Журн.,- 1988,- №1,- с. 28-34.
51. Шапар А.Г., Дриженко А.Ю., Поліщук С.З. та ін. Ресурсозберігаючі технології видобутку корисних копалин на кар’єрах України.- К.: Наук.Думка, 1998.- 92 с.
52. Tacconi L., Bennet J. Economic implication of integrational equality for biodiversity conservation.// Ecological Economics. 1995, -№ 12. p. 339-353.
53. Robinson J.G, The Limits to Caring: Sustainable Living and the Loss of Biological Diversity.// Conservation Biology. 1993,- vol.7,- № 1.
54. Toman M.Economics and sustainability.//Land Economics.1994,- № 11,- Nov. p. 399-413.
55. Быстряков И.К. Еколого-економічні проблеми розвитку продуктивних сил. К.: ”Міжнародне фінансове агентство”. 1997. 255 с.
56. Mauch S., Iten R. Ecological Tax Reform. Case study Switherland Zurich, INFRAS AG, 1993.- 48c.
57. Opschoor J.B., Vos H.B. Economic Instruments for Environmental Protection. OECD, Paris, 1989. 117 p.
58. The Brundtland report: A matter of conflicting goals.//Ecol.And Econ.1992,- №2,-p.109117.
59. Коммонер Б. Технологія прибутку. М.: Думка. 1976. 377 с.
60. Brown L., Renner M., Flavin C. Vital Signs 1999.
61. Toffler A Third Walves. New York, 1970. 196 p.
62. Філіпенко А. Цивілізаційні детермінанти Української економічної моделі.// Економіка України,- № 4.- 1994, с. 1119.
63. Бартов В.Ф., Седов В.В. Концепция взаемодействия экономики и природы.М.: Мысль, 1984.159с.
64. Олдак П.Г. Равновесное природопользование. Взгляд экономиста. Новосибирск: Наука, 1983. 128 с.
65. Westra L. An Environmental Proposal for Ethics: The principal of Integrity.- Rowman, Littlefield: Lanham, MD.-1994.
66. Implementing Ecological Integrity./ Edited by P.Crabbe,.Holland,.Ryszokowski, L.Westra.- Kluwer Academic publishers , Dordrecht/Boston/London, 2000.- 478 p.
67. Miller P. Approaches to ecological integrity: diverfence, convergence and implementation. / book Implementing Ecological Integrity”./ Edited by P.Crabbe, A.Holland, L.Ryszokowski, L.Westra.-Kluwer Academic publishers Dordrecht/ Boston /London, 2000.- p. 57-73.
68. Моисеев Н.Н. Алгоритмы развития. М.: Наука, 1987. 304 с.
69. Казначеев В.П. Учение В.И.Вернадского о ноосфере.- Новосибирск, 1989.- 248 с.
70. Казначеев В.П., Спирин Е.А. Космопланетный феномен человека: Проблемы комплексного изучения. Новосибирск: Наука. Сиб. отд., 1991. 304 с.
71. Швейцер А. Культура и этика.- М.: Прогресс, 1973.-344 с.
72. Малахов И.Н. Качество жизни.- Кривой Рог, ВЭЖА, 1999.- 160 с.
73. АкопянА.С. Демография и политика. // Общественные науки и современность, -2001,- №2.
74. Капица С.П. Модель роста населения Земли.// Успехи физических наук,- 195,- т.26,- №3.
75. United Nations, World Population Prospects: The 1998 Revision (New York: December 1998).
76. Стан світу 2000. Доповідь інституту всесвітнього спостереження про прогрес до сталого суспільства.- Наук.рада українського видання В.Вовк, С.Семенець, Т.Яхєєва.- Київ, Інтелсфера, 2000.- 286с.
77. Europes Environment.- Edited by D.Stanners and P.Bourdeau.-European Environment Agency, Copenhagen, 1998.-684p.
78. Chick G. Cultural Complexity: The concept and its measurements.//Cross-Cultural research,- 1997,-v.31,- №4.
79. Brown L. at al. Vital Signs 1999.- W.W.Norton&Company,- New York/ London- 1999.- 165 p.
80. ПевзнерМ.Е., КостовецкийВ.П. Экология горного производства.М.:Недра, 1990.235с.
81. Котлов Ф.В. Изменение геологической среды под влиянием деятельности человека. М.: Недра, 1978.-264с
82. U.S. Bureau of Mines.1997. Mineral Commodity Summaries, 1997. Washington, D.C.: Government Printing Office.
83. U.S. Bureau of Mines.2000. Mineral Commodity Summaries, 2001. Washington, D.C.: Government Printing Office.
84. .Коржнєв М.М, .Андрієвський І.Д, Шеляг-Сосонко Ю.Р. Природно-ресурсний аспект розвитку України // Проект Програма сприяння сталому розвитку в Україні” - К.: КМ ACADEMIA”.-2001.
85. Kellog H. Sizing up the energy requirements for producing primarly materials.//Eng. and Mining Journal- 1977,- vol. 178,- № 4,- p. 61-65.
86. Cunningham W., Saigo Woodworth B. Environmental Science: a Global Concecn.- WCB, Wm. C.Brown Publishers, 1992.- p.622.
87. Annual Report of World Recources Institui, 1990, New York, - p.572
88. Жирмунский А.В., Кузьмин В.И. Критические уровни в развитии природных систем. Л.: Наука. 1990. 233 с.
89. Вальдман И.Ш., Малахов И.Н., Низенко А.П. Самоходные машины с дизельным приводом для механизации вспомогательных работ.// ЦНИИТЭИтяжмаш, - №2-81-32 - М.-1981-Cep/- Горное оборудование
90. Комбайни бурового типа для проходки горизонтальних виработок. Вальдман И.Ш., И.Н. Малахов, А.А. Милач, Тартаковский Л.Д.// Цниитэитяжмаш. - № 2.82-32. М. -1982. 57 с. Cер. - Горное оборудование,
91. Мучник В.С., Голланд Э.Б. Экономические проблемы современного НТП. Новосибирск.: Наука, 1984. 304 с.
92. Бабаянц Г.М., Барон Л.И., Юров Ю.И. Производительность труда і себестоимость добычи железных руд. М.: Наука, 1975. 150 с.
93. Малахов Г.М., Шостак А.Г., Стариков Н.И. История горного дела в Криворожском бассейне.- Госиздат тех.лит., Киев, 1956.- с.344
94. Малахов Г.М. Відбудова і розвиток Кривбасу в роки першої п’ятирічки.- Нариси з історії природознавства і техніки.// Респ.міжвідомчий збірник,- вип.26,- К.: Наук.думк.- 1980- c.94-101.
95. Куликов В.В. Совместная и повторная разработка рудних месторождений.- М.: Недра”, 1972.-с.328.
96. Товстановский Д.П., Подмазко П.С., Нестеров П.Г. Технико-экономический горнорудный справочник. К.: «Техніка», 1969.-с.210
97. Козаченко С.В., Малахов I.М. Модель прогнозування зміни технологій.//Вісник АН УРСР,- №8.-с.62-66.
98. Малахов И.Н. Прогнозирование технико-экономических показателей подземной разработки магнетитовых кварцитов,- Киев,- 1989,- АН УССР, Ин-т геологических наук, - Препринт 89-10.
99. Новиков Р.А. Современный уровень нарушений экологических условий и равновесий на Земле.- Глобальная экологическая проблема.- М.: Мысль, 1988.- с. 5-21.
100. Реймерс М.Ф. Природоведение. М.: Мысль, 1990.- 638 с.
101. Шеляг-Сосонко Ю.Р., Коржнєв М.М., Яковлєв Є.О. Чинники впливу антропогенних змін геологічного середовища України на біорізноманіття і людину.// Екологія довкілля та безпеки життєдіяльності.- 2003,- № 1.- с. 59-69.
102. Багрій І.Д., Блінов П.В., Білокопитова Н.А. та ін. Геоекологічні проблеми Криворізького басейну в умовах реструктуризації гірничо-добувної галузі. К.: Фенікс, 2002. 192 с.
103. Багрій І.Д., Білоус А.М., Вілкул Ю.Г., Гожик П.Ф. і др. Досвід комплексної оцінки та картографування факторів техногенного впливу на природне середовище міст Кривого Рогу та Дніпродзержинська.- Київ, Фенікс”,- 2000.-108с.
104. Малахов Г.М., Храмцов В.О., Могилевський Л.М. Пріоритетні напрямки стабілізації антропогенної екосистеми Кривбасу.// кн. Геологічне середовище антропогенної екосистеми./наук. Ред. Шнюков Є.Ф.- Кривий Ріг,- Октан Принт”,- Кривий Ріг,- 2001.-96с.
105. Маяков Й.Д. Екологічна оцінка стану геологічного середовища.//Зб.- Кривий Ріг, Октан Принт”, Кривий Ріг, 2001.-96с.- Серія: Геологічне середовище антропогенної екосистеми
106. Епатко Ю.Н., Малахов И.Н. Геоэкологические последствия эксплуатации железорудных месторождений Украины.// Геологический журн. НАН Украины. 1992,- № 1. с. 78-87.
107. Малахов І.М. Техногенез у геологічному середовищі.- Кривий Ріг, Октан Принт”, Кривий Ріг, 2003.-252с.
108. Кулиш Е.А., Плотников А.В. Геологические факторы экономической ценности железорудных месторождений.- К.: 2005.- 292 с.
109. Малахов Г.М., Малахов И.Н., Сиволобов Л.И. Циклично-поточная технология подземной разработки магнетитовых кварцитов. К: Наукова думка,- 1986. 128 с.
110. Малахов Г.М., Малахов И.Н. Основы роботизации добычи железных руд. К.: Наук. думка,- 1988. 180 с.
111. Вілкул Ю.Г., Голярчук М.Г., Гравець О.М. Перспективи розвитку гірничо-металургійного комплексу України В умовах необхідності структурної перебудови.// Відомості академії гірничих наук України,- №3,- 1997,-с.16-22.
112. Шнюков Є.Ф., Демчишин М.Г. Структура, компоненты и современное состояние геологической среды.// В кн.Экологическая геология Украины. К.: Наук.Думка, 1993.- 408с.
113. Яковлєв Є.О. О структуре оценки и управления экологическим риском геологической среды Украины.// «Геологический Журнал»,- №3,-1992.- с.11-16.
114. Маяков Й.Д. Екологічна оцінка стану геологічного середовища.// Спроба оцінки і формулюваня проблеми на прикладі Криворіжжя.- Кривий Ріг. Октан-Прінт, 2001.- 96 с. (Серія: Геологічне середовище антропогенної екосистеми).
115. Методические рекомендации по изучению эколого- геологических условий городских агломераций и территориально-промышленных комплексов (Украины) УССР // Днепропетровск. -1988.
116. Арманд Д.Л. Наука о ландшафте.- М.: Мысль, 1975.- 288с.
117. Мильков Ф.Н. Основные проблемы физической географии. М.: Наука, 1967.248с.
118. Малахов І.М.Критерій техногенезу геологічного середовища.// Деякі чинники техногенезу. - Кривий Ріг: Октан Принт, 2002.- 112 с. (Сер. Геологічне середовище антропогенної екосистеми).
119. Белевцев Я.Н. Криворожский бассейн.Т.1. Геологическое строение М.: Государственное изд-во геолог. литературы,- 1951. 178 с.
120. Булава Л.Н. Физико-географический очерк Криворожского горнопромышленного района. КГПИ,- 1990. 125 с.
121. Натаров В.Д. Геоморфологія Криворізького залізорудного басейну// Геологічний журнал. 1961. т. 21. Вип. 4. с. 84-88.
122. Казаков В.Л. Природна ландшафтна структура району балки Кобильної // Географія та екологія Кривбасу. Матер. наук.-практ. конф. Кривий Ріг,- 1999. с. 10-13.
123. Казаков В.Л. Ландшафти балки Кобильної: перспективи заповідання // Роль охоронюваних природних територій у збереженні біорізноманіття. Матер. конф. Канів, -1998. с. 304-306.
124. Золотарьова Л.Й., Калініченко О.О. Комплексні геолого геофізичні дослідження техногенезу геологічного середовища.. //Деякі чинники техногенезу. - Кривий Ріг: Октан Принт, 2002.- 112 с. (Сер. Геологічне середовище антропогенної екосистеми).
125. Казаков В.Л., Шипунова В.О. Карст балки Кобильної // Географія та екологія Кривбасу. Матер. наук.-практ. конф. Кривий Ріг,- 1999. с. 17-20.
126. Железо-кремнистые формации Украинского щита. Т.1 під ред М.П.Семененко. К.: Наук.думка, 1978.-328 с.
127. Белевцев Я.Н., Белевцев Р.Я., Геологическое строение и железные руды Криворожского бассейна. К.: Наук. Думка, 1981.
128. Белевцев Я.Н. Метаморфогенное рудообразование.- М.: Недра, 1979,- 276с.
129. Белевцев Я.Н., Бакаржиев А.Х., Коваль В.Б., и др. Урановые месторождения Украины.- Геологический журнал, 1992, №5, с. 28-44.
130. Лазаренко Е.К., Гершойг Ю.Г., Бучинская Н.И. и др.Минералогия Криворожского басейна.- К.: Наук.думка, 1977.- 544 с.
131. Романченко Г.Н. Техническое развитие Криворожского железорудного бассейна (до 1917г.).// Тр. Института истории естествознания и техники АН СССР.- т.33.-М.: изд-во АН СССР,- 1955, - с.123 141.
132. Малахов Н.Л. О типах залежей бурых железняков Лихмановского простирания Криворожского бассейна.// бюллетень НТИ,- №6, НИГРИ- Металлургиздат,- 1959.-124с.
133. Каплун Е.Я. О проявлении золотоносности в древних метаморфизованных корах выветривания магматогенных пород Кривбаса.//кн. Минералогия осадочных рудообразований, -вып.2,- К.: Наук.Думка,- 1965.- 320 с.
134. О золотоносности железных руд Кривого Рога./ И.С.Рожков, Г.В.Писемский, Л.М.Ганжа, А.Г.Лопатин, И.В.Елеева, Ю.Б.Бабков, Е.И.Зайцев, Н.Л.Малахов.// Доклады АН СССР,- 1971,- т.196,- №4.
135. Куделя А.Д. Комплексное использование минеральных ресурсов железорудных горнообогатительных комбинатов УССР.- К.: Наук.думка, 1984.-496 с.
136. Бас Ю.Б., Рябчун В.К., Славутский М.В., Шалыт Е.С. Бокситы платформенной части Украинской СССР.//кн.: Платформеные бокситы СССР.- М.: Наука, -1971.-544 с.
137. Натаров В.Д., Малахов Н.Л. Марганцевые руды в Криворожском бассейне.// Разведка и охрана недр.- №3,- 1960.- с.4-6.
138. Шнюков Е.Ф. Об Ингулецком марганцевом месторождении.//Геология рудных месторождений, -№2,- 1961.- с.132-135.
139. Зуєв В.Ф. Путешественные записки от Санкт-Петербурга до Херсона в 1781-1782г.г. -С-Петербург, 1787г.
140. Могилевський Л.Д. Вплив техногенезу надр на поверхневі водні об’екти Кривбасу.// Геологічне середовище антропогенної екосистеми. - Кривий Ріг: Октан Принт, 2001.- 96 с. (Сер. Геологічне середовище антропогенної екосистеми).
141. Артюшенко А. Т. Растительность лесостепи и степи Украины в четвертичном периоде. - Киев. 1970. 168 с.
142. Боліховська Н. С. Палинологическое изучение позднеплейстоценовых отложений на юго-востоке Русской равнины. // Тр. Зап. Сиб.геол. разв.нефт. института.- 1983.- № 179.- с. 145-148.
143. Березовук Л. С., Юнанде В. П. Четвертичные отложения Бузулук-Самарского междоречья и их палинологическая характеристика // Плиоценовые и плестоценовые отложения Поволжья и Южного Приуралья.- 1982.- С. 84-100.
144. Гаель А.Г. Материалы к истории освоения песчаных степей Евразии в связи с дефляцией и развитием почв на разновозрастных наносах песка // Проблемы изучения истории современных биогеоценозов.- М.: ИЭМЭЖ АН СССР, 1984. С.122-170.
145. Герасимов И.П. Об абсолютном и относительном возрасте почв // Почвоведение. 1969. № 5.- с.27-32.
146. Глазовская М. А. Почвы мира. М.: МГУ. 1975.- 247 с.
147. Морозова Т. Д. Развитие почвенного покрова Европы в позднем плейстоцене. - М.: Наука, 1981. 282 с.
148. Основы лесной биоценологии / Под ред. В.Н. Сукачева. М.: Наука. 1964. 574 с.
149. Сметана М.Г. До методики практичної оцінки стану довкілля // Матеріали ІІ Міжнар. науково-практичної конф. Екологія і освіта”.- Черкаси. - 1996.- С. 113-126.
150. Добровольський І.А. Влияние промышленного загрязнения воздуха на растения в условиях Криворожского железорудного бассейна.- Растения и промышленная среда.- Киев, 1968.- с.161-169.
151. Бельгард А.Л. Лесная растительность юго-востока УССР.- Киев: Изд-во КДУ, 1950.-264 с.
152. Шатилов И. Сообщение о тарпанах.- М.: 1884.- № 5.
153. Кириков С.В. Человек и природа степной зоны.- М.: Наука, 1983.-128 с.
154. Яворницький Д.І. Історія запорозьких козаків у трьох томах. Т.1, К.: Наук.Думка,1990.-592 с.
155. Евтушенко Е.Х. Формирование комплексов наземных позвоночных техногенного ландшафта Кривбасса.// Вестник зоологии.-1984,- №3.- с. 65-69.
156. Епатко Ю.Н., Малахов И.Н. Геоэкологические последствия эксплуатации железорудных месторождений Украины.// Геологический журн. НАН Украины. 1992,- № 1. с. 78-87.
157. Malakhov Igor.The Environment in the Krevey Rig mining region.// RACE, NEWS, Special Issue, Katowice,- 1998.-p.62-63.
158. Мечніков Ю.П. Неотектонічні рухи та їх вплив на геологічне середовище антропогенної екосистеми Кривбасу. // Деякі чинники техногенезу. - Кривий Ріг: Октан Принт, 2002.- 112 с. (Сер. Геологічне середовище антропогенної екосистеми).
159. Водообмен в геологических структурах Украины: водообмен в наpушенных условиях./ Шестопалов В.М., Огняник Н.С., Дробноход Н.И. и др.- Киев,- Наук. Думка, -1991. 528 с.
160. Маяков Й.Д., Кулькова Т.М. Екологічна оцінка стану навколишнього середовища. // Деякі чинники техногенезу. - Кривий Ріг: Октан Принт, 2002.- 112 с. (Сер. Геологічне середовище антропогенної екосистеми).