ЗВОРОТНИЙ ОСМОС У ПОЄДНАННІ З ІНШИМИ ФІЗИКО-ХІМІЧНИМИ МЕТОДАМИ ПРИ ЗНЕСОЛЕННІ СЛАБОМІНЕРАЛІЗОВАНИХ ВОД : Обратный осмос в сочетании с другими физико-химических методов ПРИ обессоливания слабоминерализованную ВОД

Краткое описание

Національна Академія наук України
Інститут колоїдної хімії та хімії води ім. А.В.Думанського

На правах рукопису
УДК 541.18.045:532.711:628.165

Кучерук Дмитро Дмитрович

ЗВОРОТНИЙ ОСМОС У ПОЄДНАННІ З ІНШИМИ ФІЗИКО-ХІМІЧНИМИ МЕТОДАМИ ПРИ ЗНЕСОЛЕННІ СЛАБОМІНЕРАЛІЗОВАНИХ ВОД

Спеціальність 21.06.01 екологічна безпека

Дисертація на здобуття наукового
ступеня доктора хімічних наук

Київ 2002

ЗМІСТ
Стор.
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ ................... 6
ВСТУП .... 7
РОЗДІЛ 1. СУЧАСНІ НАПРЯМКИ ДОСЛІДЖЕНЬ ЗВОРОТНОГО
ОСМОСУ ....................................... 16
1.1. Специфічні властивості напівпроникних мембран ........ 17
1.1.1. Полімерні мембрани .............. 18
1.1.2. Динамічні мембрани .......... 23
1.1.3. Неорганічні мембрани ... 26
1.2. Основні моделі механізму зворотного осмосу ................... 29
1.2.1. Структурна модель ......... 29
1.2.2. Електрохімічна модель .............. 35
1.2.3. Деякі інші поширені моделі .......... 44
1.3. Проблеми використання зворотного осмосу у водоочищенні ......... 46
1.3.1. Знесолення природних вод ............ 46
1.3.2. Очищення та знесолення промислових стічних вод ... 50
1.3.3. Очищення води нанофільтрацією . 52
Закінчення ................................. 55
РОЗДІЛ 2. МЕТОДИ ТА ОБ'ЄКТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ............. 59
2.1. Дослідження фізико-хімічного стану води в мембранах
методами ЯМР та ДСК ......................... 59
2.2. Визначення електрокінетичних та інших фізико-хімічних
властивостей полімерних та динамічних мембран .... 66
2.3. Вивчення сруктури керамічних мембран .... 73
2.4. Вимірювання транспортних властивостей мембран . 77
2.5. Об’єкти досліджень ....... 81
Закінчення . 87

РОЗДІЛ 3. ЗВ¢ЯЗОК МІЖ ТРАНСПОРТНИМИ ТА ІНШИМИ
ФІЗИКО-ХІМІЧНИМИ ВЛАСТИВОСТЯМИ
АЦЕТАТЦЕЛЮЛОЗНИХ МЕМБРАН ... 89
3.1. В’язкість розчинів електролітів у мембранах .... 89
3.1.1. В’язкий опір мембран 89
3.1.2. Енергія активації в’язкої течії розчинів у мембранах .... 94
3.2. Дифузія електролітів у мембранах .. 99
3.2.1. Коефіцієнт дифузії електролітів у мембранах ..... 99
3.2.2. Енергія активації дифузії електролітів у мембрані ........ 101
3.3. Особливості очищення води від органічних речовин ...... 103
3.3.1. Розчини поверхнево-активних речовин .............. 104
3.3.2. Розчини барвників ......... 107
Закінчення .......... 112
РОЗДІЛ 4. ФОРМУВАННЯ ТА ФІЗИКО-ХІМІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ДИНАМІЧНИХ МЕМБРАН З ГІДРОКСОСПОЛУК
ПОЛІЗАРЯДНИХ ІОНІВ МЕТАЛІВ .. 116
4.1. Вплив умов формування мембран на їх транспортні властивості .. 116
4.1.1 Мембрана з часток золю оксиду заліза .... 117
4.1.2 Мембрани з гідроксополімерних сполук полізарядних іонів металів .. 119
4.2. Фізико-хімічний стан води у мембранах на основі
результатів ЯМР і ДСК ........... 130
4.2.1. Спектри 1Н-ЯМР і час релаксації води в мембранах .... 131
4.2.2. Кількість зв’язаної води у мембранах ........ 134
4.3. Очищення води від неорганічних солей ........... 139
4.3.1. Вплив різних чинників на транспортні властивості мембран .... 140
4.3.2. Транспортні властивості композитних мембран ........ 146
4.4. Очищення води від органічних речовин реагентним
зворотним осмосом ....................................................................................... 148
4.4.1. Розчини фенолу .......... 150
4.4.2. Розчини лігносульфонату ...... 154
Закінчення ....... 158
РОЗДІЛ 5. ОСНОВНІ ФІЗИКО-ХІМІЧНІ ЗАКОНОМІРНОСТІ ПРОЦЕСУ ОЧИЩЕННЯ ВОДИ ДИНАМІЧНИМИ МЕМБРАНАМИ
ЗІ СПОЛУК КРЕМНЕЗЕМУ ......... 163
5.1. Мембрани з часток золю кремнезему ...... 163
5.1.1. Умови формування мембран . 164
5.1.2. Розділення розчинів електролітів ..... 168
5.2. Мембрани зі сполук кремнезему та полізарядних іонів металів .. 173
5.2.1. Формування та властивості мембрани з силікату алюмінію ...... 173
5.2.2. Очищення води від іонів важких металів самоутворюваними динамічними мембранами ............. 179
5.3. Очищення води від катіонних барвників динамічними мембранами
з глинистих мінералів ........................... 187
Закінчення .......... 195
РОЗДІЛ 6. ОСОБЛИВОСТІ РОЗДІЛЕННЯ ІОНІВ ЗВОРОТНИМ
ОСМОСОМ ........................................................................................ 199
6.1. Розділення катіонів нанофільтраційними та динамічними
мембранами ..................................................................................................... 199
6.1.1. Нанофільтраційні полімерні мембрани .................................................... 199
6.1.2. Динамічні мембрани з полімерів .............................................................. 206
6.2. Розділення аніонів динамічними мембранами з поліелектролітів ........... 213
6.2.1. Мембрана з поліакриламіду ...................................................................... 213
6.2.2. Мембрана з сополімеру акриламіду і діетиламіноетилметакрилату .... 219
Закінчення ................................................................................................... 222
РОЗДІЛ 7. ЗНЕСОЛЕННЯ СЛАБОМІНЕ­РАЛІЗОВАНИХ ВОД
ЗВОРОТНИМ ОСМОСОМ ДЛЯ ОДЕРЖАННЯ ПИТНОЇ
ВОДИ .............................................................. 226
7.1. Знесолення води Азовського моря .. 227
7.1.1. Попереднє очищення морської води ........ 229
7.1.2. Дослідження процесу знесолення води Азовського моря
зворотним осмосом ........ 235
7.2. Знесолення слабомінералізованих природних вод ........ 242
7.2.1. Знесолення слабомінералізованої річкової води ......... 245
7.2.2. Знесолення слабомінералізованої води зворотним осмосом
з використанням енергії вітру ....... 256
Закінчення ... 265
РОЗДІЛ 8. КОМПЛЕКСНА ПЕРЕРОБКА ПРОМИСЛОВИХ СТІЧНИХ
ВОД З ВИКОРИСТАННЯМ ЗВОРОТНОГО ОСМОСУ ... 271
8.1. Знесолення слабомінералізованих шахтних вод
і концентрування солей ............................................................................ 271
8.1.1. Вплив різних чинників на транспортні властивості мембран .... 274
8.1.2. Ефективні технологічні схеми комплексної переробки слабо­-
мі­не­ра­лі­зованих шахтних вод з використанням зворотного
осмосу .............................................................................................. 283
8.2. Очищення промислових стічних вод від іонів важких металів 293
8.2.1. Очищення промивних вод, які містять іони CrO42-.. 294
8.2.2. Очищення промислових стічних вод від катіонів важких металів ... 300
Закінчення ................... 309
ВИСНОВКИ ...... 315
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ........ 320
ДОДАТКИ ..... 356

ВСТУП

Актуальність роботи. Науково-технічний прогрес розвиває продуктив­ні сили, покращує умови життя людини, але водночас викликає забруд­нення навколишнього природного середовища. Внаслідок техногенної діяль­но­сті людини постійно зростає загроза екологічної катастрофи. Охорона довкілля стала глобальною проблемою, що вимагає об’єднання зусиль усього людства для збереження життя на Землі.
Складна екологічна ситуація виникла в Україні. Це пов’язано з тим, що еко­номіка України розвивалася без належної оцінки екологічних наслідків для окремих регіонів і в цілому держави.
Проблемним в Україні є стан водного гос­подарства. Високий рівень забруднення джерел питного водопостачання, недо­статня ефективність технологій водопідготовки призводять до невисокої якості питної води в Україні, що є серйозною загрозою здоров’ю нації.
Головна причина загострення цієї проблеми полягає у зростанні ант­ропогенного впливу на водні ресурси, що спричиняється інтенсивним хі­міч­ним, біологічним і радіаційним забрудненням діючих і потенційних джерел питного водопостачання. Особливо забруднені ріки Дон­басу та Кривбасу, що перетворилися в колектори мінералізованих стічних вод.
Виходячи з вимог екологічної безпеки, беззастережному знесоленню перед скидом у відкриті водойми підлягають усі мінералізовані води. Знесоленням природних мінералізованих вод можна також вирішити проблему забезпечення питною водою населення південних регіонів України, зокрема, за умов екстремальних ситуацій.
Аналіз науково-технічної літератури показує, що найдоцільніше для цієї мети використовувати зворотний осмос. Проявляючи високу економічність і ефективність, цей метод забезпечує не тільки знесолення мінералізованих вод, але й їх очищення від більшості видів забруднень, у тому числі і радіоактивних.
Якщо технологія знесолення природних мінералізованих вод зворотним осмосом широко відображена й обгрунтована у науково-технічній літературі, то фізико-хімічні аспекти цієї проблеми, на наш погляд, потребують подальшого дослідження. Недостатня увага приділена також науковому обгрунтуванню процесів знесолення промислових стічних вод зворотним осмосом. Особливо обмеженою є інформація з питань знесолення слабомінералізованих (солевміст до 10-12 г/дм3) вод зворотним осмосом, коли з еколого-економічних міркувань виникає необхідність у комплексній переробці цих вод із метою одержання чистої води і цінних речовин, придатних для використання у народному господарстві.
Важливе значення для знесолення зворотним осмосом ряду промислових стічних вод набу­вають динамічні мембрани (ДМ), сформовані з різних органічних і неорганічних речовин у колоїдному стані. Такі мембрани характеризуються високою продук­тив­ністю і просто формуються. Особливо перспективні так звані само­у­тво­рю­вані ДМ, сформовані з домішок, які містяться у стіч­них во­дах. ДМ є також зручними модельними системами для до­слід­ження механізму зворотного осмосу, оскільки часто формуються з дис­перс­них речовин, які добре досліджені у фізичній і колодній хімії. Не виклю­че­но, що в майбутньому ці мембрани знайдуть широке використання для очищення де­яких промислових стічних вод, як від органічних, так і неорганічних речовин. Про це свідчать результати досліджень, проведених у нашій країні і за ру­бе­жем.
Для знесолення слабомінералізованих вод зворотним осмо­сом поряд з ДМ доцільно використовувати полімерні, у тому числі й ацетилцелюлозні мембрани. Вони характеризуються значною затримкою практично всіх видів забруднень із високою концентрацією, що забезпечує одержання питної води високої якості, зокрема, за умов екстремальних ситуацій. Проявляючи високу солезатримку, такі мембрани особливо ефективні для концентрування солей, що важливо для комплексної переробки слабомінералізованих вод.
Таким чином, проблема знесолення слабомінералізованих вод зворот­ним осмосом при їх комплексній переробці є досить складною, як у науковому, так і у технічному аспектах. Адже тут необхідно раціонально узгодити різні ме­тоди водоочищення, що не можна вирішити прямим перенесенням відомих технічних прийомів. Вирішення цих задач неможливе без використання методів дослідження та процесів, які застосовуються у фізичній і колоїдній хімії. Тому розробка фізико-хімічних основ знесолення слабомінералізованих вод зворотним осмосом у поєднанні з іншими методами водоочищення є досить важливою й актуальною задачею, що спрямована на поліпшення екологічної обстановки в Україні.
Мета та задачі роботи. Метою роботи є експериментальне та теоре-тичне об­грун­тування поєднання зворотного осмосу з іншими фізико-хімічними методами водоочищення при знесоленні слабомінералізованих вод. Для здійснення зазначеної мети необхідно було вирішити такі основні задачі:
визначення умов формування та зв’язку транспортних і інших фізико-хімічних властивостей позитивно заряджених ДМ із гідроксосполук поліза-рядних іонів металів;
визначення основних фізико-хімічних закономірностей процесів очи-щення води від різних речовин негативно зарядженими ДМ із колоїдних часток кремнезему;
розробка нових процесів очищення води від органічних і мінеральних речовин зворотним осмосом за допомогою зазначених ДМ;
виявлення особливостей розділення іонів нанофільтраційними полімерними мембранами та ДМ із різних органічних речовин у колоїдному стані;
визначення ролі зв’язаної води у механізмі дії ацетилцелюлозних мембран на основі узагальнення результатів дослідження в’язкої течії, дифузії та осмосу у цих мембранах;
виявлення особливостей очищення води від органічних речовин зворотним осмосом за допомогою ацетилцелюлозних мембран;
розробка науково обгрунтованих ефективних технологий знесолення води Азовського моря зворотним осмосом і комплексної переробки слабомінералізованих вод цим методом у поєднанні з іншими фізико-хімічними методами водоочищення з метою одержання чистої води та цінних речовин, придатних для використання у народному господарстві;
розробка науково обгрунтованих маловідходних технологій очищення промислових стічних вод від іонів важких металів зворотним осмосом у поєднанні з іншими фізико-хімічними методами водоочищення.
Об’єкт дослідження - знесолення розчинів зворотним осмосом.
Предмет дослідження - закономірності знесолення модельних розчинів солей і реальних слабомінералізованих вод зворотним осмосом за допомогою полімерних і динамічних мембран, процеси знесолення слабомінералізованих вод зворотним осмосом у поєднанні з іншими фізико-хімічними методами водоочищення.
Методи дослідження - ЯМР-спектроскопія, ДСК-спектроскопія, електронна мікроскопія, порометрія, вимірювання електрокінетичних, електрохімічних і транспортних властивостей мембран, хімічні та спектро-фотометричні методи аналізу.
Наукова новизна одержаних результатів. Одержані та систематизовані результати знесолення слабомінералізованих вод зворотним осмосом у поєднанні з іншими фізико-хімічними методами водоочищення. Показано, що при цьому доцільно використовувати, як динамічні, так і полімерні мембрани, транспортні властивості яких визначаються сукупним впливом компонентів системи.
Узагальнені результати дослідження впливу різних чинників (тиску, температури, складу, концентрації та рН розчинів) на кінетику формування ДМ із різних органічних і неорганічних речовин у колоїдному стані, що дозволило розробити нові ефективні ДМ із прогнозованими транспортними властивостя-ми. З метою покращання якості ДМ розроблені нові способи їх модифікування різними речовинами.
Вперше встановлено зв’язок між транспортними та іншими фізико-хімічними властивостями (електрокінетичними, гідро­філь­ни­­­ми тощо) ДМ, сформованих із гідроксополімерів полізарядних іонів. Показано, що в кислому середовищі при певних значеннях рН розчинів ДМ із гідроксополімерів іонів Fe3+, Al3+ і Cr3+ не тільки практично повністю затримують ці іони, але і проявляють максимальну вторинну затримку супровідних іонів ( Cl). Одержані закономірності оцінені з позицій можливих механізмів зворотного осмосу: електрохімічного, структур­но­го та стеричного.
Вперше визначені основні фізико-хімічні закономірності процесів очи-щення води від таких шкідливих органічних речовин як фенол і лігно-сульфонати за допомогою ДМ із гідроксопо­лі­ме­рів іонів Fe3+ у при­сутності каталізатора FeCl2 та окислювача Н2О2. Виявлено, що висока ефек­тивність очищення води від цих речовин обумовлена їх каталітичним окисленням, як в об’ємі, так і на мембрані. На основі проведених узагальнень розроблений новий спосіб очищення води реагентним зворотним осмосом, за допомогою якого можна затримувати солі і каталітично розкладати органічні речовини.
Розроблені нові ДМ із колоїдних часток кремнезему. Досліджені основні фізико-хімічні закономірності затримки солей цими мембранами. Вста­новлено, що розроблені мембрани проявляють найбільшу затримку у лужному середо-вищі, коли вони сформовані з найменших часток кремнезему. Визначені умови максимальної затримки іонів важких металів цими мембранами. Розгля­нуті варіанти механізмів знесолення, що реалізуються на ДМ із золей кремнезе­му.
На основі результатів електрокінетичних, електрохімічних і зворотно-осмотичних досліджень визначені основні критерії розділення іонів нано-фільтраційними полімерними мембранами і ДМ із різних органічних речовин у колоїдному стані. Показано, що електрохімічна взаємодія ком­по­нен­тів системи мало впливає на розділення катіонів Mg2+ і К+ нанофільтраційною полімерною мембраною ОПМН-П. Максимальне розділення аніонів SO42- і Cl- ДМ із поліакриламіду (ПАА) і сополімеру акриламіду з діетил­аміно­етил­метакрилатом (АА-ДЕАЕМ) відбувається відповідно у кислому та лужному середовищах при значеннях рН розчинів, коли найкращим чином поєднується роль заряду поверхні пор і структури мембран.
Систематизовані результати дослідження впливу різних чинників (тиску, температури, концентрації розчинів тощо) на транспортні властивості ацетилцелюлозних мембран. Вивченням в’язкої течії розчинів, осмосу розчин­ни­ка і дифузії електролітів у цих мембранах виявлено суттєвий внесок зв’я­заної води у механізм їх дії. Досліджені особливості очищення води від деяких органічних речовин ацетилцелюлозними мембранами. Пока­зано, що очищення води від органічних речовин цими мембранами може відбуватися, як за структурним, так і електрохімічним механізмами зворотного осмосу.
Практичне значення роботи. Розроблені науково обгрунтовані ефек-тивні технології знесолення вод Азов­ського моря та р. Берди методом зво-ротного осмосу для по­ліп­шен­ня водопостачання населення м. Бердянська Запорізької області. Техноло­гіч­ний регламент передано Мінжитлокомунгоспу УРСР для проекту­вання та виготов­лення дослідно-промислової зво­рот­но­ос­мо­тич­ної установки продуктивністю 15-20 м3/год.
Розроблено науково обгрунтовану технологію комплексної переробки слабомінералі­зо­ва­них шахт­­них вод зворотним осмосом у поєднанні з іншими фізико-хімічними ме­тодами, призначеної для отримання чистої води та цінних мінеральних ре­човин, при­датних для їх використання у народному госпо-дарстві. Запро­понована тех­но­ло­гія пере­вірена у промислових умовах на дос-лідній установці про­дук­тив­ні­стю ~1 м3/год, прийнята Міжвідомчою комісією ДКНТ Ради Мі­ністрів СРСР і ре­комендована для впровадження на шахті
ім. А.Ф. Засядька ВО Донецьквугілля”.
Розроблені і впроваджені у виробництво інші техно­логії:
знесолення води зворотним осмосом за допомогою полімерних мембран для зарядження акумуляторів у трамвайному депо ім. Красіна Київського ТТУ; очищення стічних вод гальванічного цеху від іонів CrO42- зворотним ос­мо­сом за допомогою полімерних мембран на НВО Радіоприлад ім. С.П. Коро­льо­ва” (м. Київ); очищення промислових стічних вод від іонів важких ме­та­лів за допомогою ДМ на ремонтно-механічному заводі (м. Хмільник Він­ниць­кої області).
Зв¢язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисер­та­цій­на робота виконана у рамках науково-дослідних робіт ІКХХВ ім. А.В. Ду­ман­сь­кого НАН України згідно з постановою Ради Міністрів УРСР № 261 від 24.07.1986 р. та розпорядженням Президії Академії наук УРСР № 1600 від 08.08.1986 р. (Тема Про заходи подальшого поліпшення цен­т­ра­лізованого водопостачання сільських населених пунктів”), рішенням Бюро від­ділення хімії НАН України, пр. № 7 від 15.09.1998 р. (№ держ. реєстрації: 0199U000598), постановою Колегії Київської міської державної адміністрації та Президії НАН України № 1211/140 від 15.06.2001 р. (Тема Розробка про­мис­ло­вих розчинів для промивки мембран”, 01 АК/4 Кж 9; тема Розробка філь­трів вітчизняного виробництва замість імпортних для очисних споруд Рохем” на полігоні № 5”, 01 АК/ Кж 10).
Особистий внесок автора полягає в експериментальному та теоре-тичному обгрунтуванні поєднання зворотного осмосу з іншими фізико-хіміч-ними методами водоочищення при знесоленні слабомінералізованих вод. Це сприяло розробці науково обгрунтованих ефективних технологій комплексної переробки слабомінералізованих вод з метою одержання чистої води та цінних речовин, придатних для використання у народному господарстві.
У процесі роботи автор установив зв’язок між транспортними та іншими фізико-хімічними властивостями ДМ, сформованих із гідроксосполук полі-зарядних іонів металів і колоїдних часток кремнезему. На цій основі здобувачем розроблені нові процеси очищення води від органічних і мінеральних речовин зворотним осмосом за допомогою зазначених мембран.
Автор установив суттєву роль зв’язаної води у механізмі дії зворотноосмотичних ацетилцелюлозних та інших полімерних мембран, а також виявив особливості розділення іонів нанофільтраційними мембранами та ДМ із різних органічних речовин у колоїдному стані.
Здобувач науково обгрунтував, розробив і впровадив у виробництво ряд ефективних технологій знесолення слабомінералізованих вод зворотним осмосом у поєднанні з іншими фізико-хімічними методами водоочищення.
Особистий внесок автора у працях, опублікованих у фахових журналах і використаних при написанні дисертації, полягає у теоретичному та методо-логічному обгрунтуванні постановки досліджень, узагальненні одержаних результатів і формулюванні висновків, а також участі у проведенні експе-риментів і обробці одержаних даних.
Апробація роботи. Результати дисертаційної роботи доповідались та об­говорювались на таких симпозіумах, конференціях і семінарах: Всесоюзному семінарі Електрохімія іонітів” (м. Крас­но­дар, 1980 р.), Всесоюзному науково-технічному семінарі Теорія й устат­ку­вання для вибірного розділення рідких середовищ із використанням напівпро­никних мем­бран” (м. Краснодар, 1983 р.), науково-технічному семінарі Сучас­ні високо­ефективні методи очищення води (мембранна технологія)”
(м. Москва, 1984 р.), Республіканських семіна-рах з мембран (м. Одеса, І (1984 р.), ІІ (1985 р.), ІІІ (1986 р.)), Всесоюзній науково-технічній конференції Основні напрям­ки водо­постачання, водо-відведення, очищення природних і стічних вод” (м. Хар­ків, 1986 р.), Міжнародній конференції з екології Сибіру (м. Іркутськ, 1993 р.), Міжнародній конференції Комплекс наукових і науково-технічних міроприємств країн СНД” (м. Одеса, 1993 р.), ІІ Між­на­род­ному симпозіумі-виставці, присвяченому питанням забруднення навко­лиш­нього середовища у Центральній і Східній Європі (м. Будапешт, 1994 р.), І Угорсько-українській конференції, присвяченій екології карпатського євро­регіону (м. Ужгород, 1994 р.), ІХ, ХІ та ХІІ семінарах з мембран і мембранної технології (с. Ворзель Київської обл., 1994 р., 1997 р.; м. Київ, 1998 р.), ІІІ Міжнародній конференції з екології карпатського євро­регіону
(м. Мішкольц, 2000 р.), науково-практичній конференції Визначення перспективних шляхів науково-методичної підтримки та наукового забезпечення виконання державних комплексних програм” (м.Київ, 2001 р.).
Експонати з теми дисертації, що пов¢язані з розробкою технології комп­лексної переробки слабомінералізованих шахтних вод для одержання чистої води і мінеральних речовин, придатних для використання у народному госпо-дарстві, відзначені золотою медаллю ВДНГ СРСР (1981 р.).
Публікації. Зміст дисертації викладено у 52 публікаціях, у тому числі в 2‑х монографіях, 1-й брошурі, 36 статтях, які надруковані у фахових журналах, і 5 авторських свідоцтвах на винаходи.
Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, восьми розділів, висновків, списку цитованої літератури (359 найменувань), додатку і викладена на 362 сторінках, містить 38 таблиць і 91 рисунок.

Список литературы

ВИСНОВКИ
1. Експериментально та теоретично об­грун­туване поєднання зворотного осмосу з іншими фізико-хімічними методами водоочищення при знесоленні слабомінералізованих вод. Показано, що для знесо­лен­ня слабомінералізованих вод зворотним осмосом залежно від їх типу та хімічного складу доцільно використовувати, як динамічні, так і полімерні мембрани, при цьому їх транспортні властивості визначаються сукупним впливом компонентів системи. На основі результатів дослідження основних фізико-хімічних закономірностей процесу зворотного осмосу розроб­лені науково обгрунтовані ефективні технології комплексної переробки слабомінералізованих вод з метою одер­жання чистої води та цінних речовин, придатних для використання у на­родному господарстві, що сприяє поліпшенню екологічної обстановки в Україні.
2. Вперше встановлений зв¢язок між зарядом колоїдних часток гід­рок­со­спо­лук полізарядних іонів металів і транспортними властивостями ДМ, сформо­ваних із цих гідроксосполук. Показано, що чітко виражені екстремальні зна­чення транспортних власти­вос­тей цих мембран відповідають тим значенням рН розчинів, при яких утво­рю­ються гідроксополімери полізарядних іонів ме­талів, які найкраще забезпечують поєднання у напівпро­никності мем­бран електро­хіміч­ного та структурного механізмів. Макро­е­лек­т­рофорезом та іншими методами встановлено, що основну роль у затримці іонів досліджуваними мембранами відіграє електрохімічний механізм. Методами ЯМР і ДСК виявлена зміна структури води у цих мембранах, що свідчить також про суттєвий внесок структурного механізму у перенесення води через них.
3. Визначені закономірності зміни транспортних властивостей ДМ із гід­рок­сосполук іонів Fe3+ залежно від рН, концентрації та складу розчинів при їх очищенні від таких екологічно небезпечних органічних речовин, як фенол і лігносульфонати. Показано, що висока затримка (R = 0,98) фенолу цією мембраною при наявності у розчині пероксиду водню (окисника) та солі FeCl2 (каталізатора) обумовлена каталітичним розкладанням органічної речовини, як у розчині, так і на мембрані. Розроблений новий спосіб очищення розчинів реагентним зворотним осмосом, який дає змогу затримувати солі та каталітично розкладати органічні речовини.
4. У результаті визначення закономірностей зміни транспортних вла­с­­тивостей ДМ із колоїдних часток кремнезему залежно від рН, кон­цен­трації, складу розчину тощо, а також залучення для інтерпретації одержаних ре­зультатів концепції Доннана показано, що знесолення розчинів цією мем­бра­ною відбувається переважно завдяки електрохімічному механізмові. На основі виявлених закономірностей розроблений ефективний спосіб очищення розчинів від іонів важких металів самоутворюваними ДМ із колоїдних часток кремнезему та гідроксосполук іонів важких металів. Розроблені також ефек­тив­ні адсорбційні ДМ із глинистих мінералів (монтморилоніту та пали­гор­ські­ту) для очищення промислових стічних вод від катіонних барвників (метиле­но­вого блакитного та брильянтового зеленого), відносно яких низьку затримку проявляють навіть найефективніші зворотноосмотичні ацетатцелюлозні мембрани.
5. Електрокінетичними, електрохімічними та зворотноосмотичними дос­лід­женнями визначені основні критерії розділення іонів нанофільтраційними полімерними мембранами та ДМ із різних органічних речовин у колоїдному стані. Встановлено, що електрохімічна взаємодія мембрани та розчину мало впливає на розділення катіонів Mg2+ і К+ нанофільтраційною полімерною мембраною ОПМН-П. Максимальне розділення аніонів SO42- і Cl- ДМ із ПАА й АА-ДЕАЕМ відбувається відповідно у кислому та лужному середовищах при значеннях рН розчинів, коли найкраще поєднується роль заряду поверхні пор і структури мембран.
6. На основі результатів дослідження впли­ву концентрації, скла­ду та температури розчинів електролітів на їх відносну в’язкість у зворотно-осмотичних ацетил­целюлозних мембранах із різним розміром пор показано, що у механізмі їх напівпроникності суттєву роль відіграє зміна структури води порівняно з її станом в об’ємі. Розроблена методика розрахунку енергії активації в’язкої течії розчинів у мембранах і обгрунтована необхідність її врахування при дослідженні фізико-хімічних закономірностей зворотного осмосу. Визначені закономірності зміни осмотичного та дифузійного масопе­ре­несення через найефективнішу ацетилцелюлозну мембрану МГА-100 залеж­но від температури та концентрації розчину симетричного електроліту KCl. Обгрунтована необхідність урахування енергій активації осмотичного та ди-фузійного масопе­ре­несення через мембрану у механізмі зворотного осмосу.
7. Лабораторними та промисловими дослідженнями ви­значені зако-номірності процесів знесо­лення води Азовсь­кого моря зво­рот­ним осмосом для одержання питної води, зокрема, за умов екстремальних ситуацій. Показано, наприклад, що значення одного з основних техно­ло­гіч­них параметрів зворотноосмотичних установок співвідношення потоків ретентату та пермеату Qр/Qп ~ 3 є прийнятним при знесоленні води Азовського моря. Содово-вапняне по­м’якшення морської води забезпечує завдяки утворенню гідроксиду магнію додаткове її освітлення коагулюванням. На основі проведених дослід­жень роз­роблений та переданий Мін­житлокомунгоспу УРСР технологічний регла­мент для проектування та виготовлення дослідно-промисло­вої зворотноосмотичної установки про­дук­тивністю 15-20 м3/год, призначеної для знесолення води Азовського моря.
8. Проведене еколого-економічне обгрунтування необхідності комп­лекс­­ної переробки слабомінералізованих вод за континентальних умов зворот­ним ос­мосом у поєднанні з іншими фізико-хімічними методами водоочищення. На основі цього розроблені науково обгрунтовані технології комплексної переробки слабоміне­ралізованих вод хлоридного та сульфатного класів із метою одержання питної води та цінних мі­неральних речовин, придатних для використання у народному господарстві. По­казано, що з води р. Берди (Запорізька область), яка належить до сульфатного класу, можна одер­жа­ти поряд з питною водою сульфат і хлорид натрію й інші речовини. При ви­користанні у комплексній установці оригінальної конструкції електродіа­лі­за­то­ра передбачене одержання поряд з питною водою також цінного мі­нерального добрива у вигляді концентрованого розчину сульфату калію з домішкою хло­риду калію.
9. За допомогою дослідної та дослідно-промислової зворотноосмо-тичних установок визначено закономірності процесу знесолення слабомінера­лізованих шахтних вод зворотним ос­мосом. На основі проведених досліджень розроблена науково обгрунтована технологія комплексної переробки слабо-мінералізованих шахтних вод, у тому числі і кислих, зворотним осмосом у поєднанні з іншими фізико-хімічними методами водочищення з метою одер-жання води для сільськогосподарського зрошення та цінних мінеральних речовин, придатних для використання у народному господарстві. Розраховані орієнтовні техніко-економічні показники комплексної установки для переробки води шахти ім. А.Ф. Засядька продуктивністю 500 м3/год. Тех­­но­логічний регламент цієї установки переданий Мінвуглепрому УРСР для проектування та виготовлення.
10. Визначені закономірності очищення промивних вод гальванічних виробництв зворотним осмосом із використанням ацетилцелюлозної мембрани МГА-100. Показано, що лише ця мем­брана проявляє найбільше значення R солей і очищає промивну воду від хро­мат-іонів до норм на скид у відкриті водойми. На основі про­ведених до­сліджень розроблена локальна маловідходна технологія очищення хромовмісних промивних вод гальванічних виробництв зворотним осмосом. Ця технологія з використанням зворотноосмотичної установки продуктивністю ~ 2 м3/год впроваджена на НВО Радіоприлад ім. С.П. Корольова” (м. Київ). Вона забезпечує повторне використання очищеної промивної води у технологічному процесі, а одержаний при цьому ретентат після відповідної обробки використовується для приготу­вання робочих розчинів гальванічних ванн. Розроблені також інші маловідходні технології очищення промивних вод гальванічних виробництв поєднанням зворотного осмосу з електродіалізом, електролізом і гальванокоагуляцією.
11. Всебічно досліджені транспортні властивості ДМ, сформованих на керамічних мембранах. Показано, зокрема, що для очищення стічних вод від іонів важких металів доцільно використовувати самоутворювані ДМ, які сформовані на вітчизняних пористих керамічних трубках із електрокорунду (a-Al2O3), що відзначаються високою хімічною, механічною та термічною стійкістю. При цьому ДМ, які утворюються з гідроксосполук Fe3+ і Cr3+ на поверхні трубок, можуть проявляти вто­ринну затримку інших компонентів. Зокрема, затримка іонів Cl- підлягає закономірностям зворотного осмосу, а за­трим­ка мінеральних масел адсорбції на колоїдних частках гідроксосполук іонів Fe3+. На основі одержаних результатів розроблена та впроваджена на Хміль­ницькому ремонтно-механічному заводі (Вінницька область) установка продук­тив­ністю 4 м3/год із керамічними мембранами, призначена для очищення стіч­них вод від цих забруднень до норм на скид у відкриті водойми.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Дытнерский Ю.И. Мембранные процессы разделения жидких смесей. М.: Химия, 1975. 232 с.
2. Дытнерский Ю.И. Обратный осмос и ультрафильтрация. М.: Химия, 1978. 351 с.
3. Технологические процессы с применением мембран / Под ред. Р. Лейсли, С.Леб. Пер. с англ. М.: Мир, 1976. 380 с.
4. Merten U. Desalination by Reverse Osmosis. Cambridge (Mass.): MIT Press., 1966. 220 p.
5. Дубяга В.П., Перепечкин Л.П., Каталевский Е.Е. Полимерные мембраны. М.: Химия, 1981. 230 с .
6. Мулдер М. Введение в мембранную технологию. М.: Мир, 1999. 513 с.
7. Брык М.Т., Цапюк Е.А., Твердый А.А. Мембранные технологии в про­мыш­ленности. Киев: Техніка, 1990. 247 с.
8. Дмитриев Е.А., Тарарышкин М.В., Тарарышкин А.В. Развитие кон­цент­ра­ци­онной поляризации по длине щелевого напорного канала в процессе обратного осмоса // Хим. промсть. 1994. № . 11 С. 767770.
9. Jagannadh S.N., Muralidhara H.S. Electrokinetics methods to control membrane fouling // Ind. and Eng. Chem. 1996. V. 35, N 4. P. 11331140.
10. Velikova S., Mavrov V., Marinov M. Characterization of the reverse osmosis membranes CA80 and CA95 by transport coefficients // Desalination. 1993. V. 91, N 3. P. 279292.
11. Кулакин А.И., Михайлова А.М., Самсонова Е.В. Исследование транс­порт­ных процессов на границе раздела фаз мембранараствор и в фазе мем­браны: Обзор литературных данных за 19801994 гг. Сообщ. 1. Полимер­ные мембраны // Сарат. гос. техн. унт. Саратов, 1995. 35 с. Деп. в ВИНИТИ 14.11.95, № 30191395.
12. Lipp P., Gimbel R., Frimmel F.H. Parameters influencing the rejection pro­per­ties of FT30 membranes // J. Membrane Sci. 1994. V. 95, N 2. P. 185197.
13. Ацетилцеллюлозные мембраны для опреснения воды гипер­фильт­рацией / И.Е. Апельцин, Ф.Н. Карелин, В.А. Лишневский и др. // Водоснабжение и сан. техника. 1971. № 6. C. 1819.
14. Loeb S., Minnjikjan S. Sixmonth fied test as a reverse osmosis desalination membrane // Ind. and Eng. Chem. Process Des. and Develop. 1964. V. 4, N 2. P. 207212.
15. Кожевникова Н.Е., Грачева А.И., Нефедова Г.З. Полупроницаемые мем­браны из ацетата целлюлозы, предназначенные для гипер и ультра­фильт­рации // Опреснение соленых вод и использование их в водоснабжении. М.: Недра, 1972. С. 149152.
16. Структурные особенности ацетилцеллюлозных мембран для обратного ос­моса / И.Н.Влодавец, Г.З.Нефедова, Н.Е.Кожевникова и др. // Изв. АН СССР. Сер. хим. 1977. № 1. C. 111115.
17. Sourirajan S. The science of reverse osmosis: mechanism, membranes, transport and application // Pure and Appl. Chem. 1978. V. 50, N 7. P. 593615.
18. Meosegaard P., Iohsson G. On the reproducibility of asymmetric cellulose acetate membranes // Desalination. 1983. V. 46, N 1/3. P. 313320.
19. Mindler A.B., Epstein A.C. Measurements and control in reverse osmosis desalination // Desalination. 1986. V. 59, N 1/3. P. 343380.
20. The formation mechanism of asymmetric membranes / H.Strathman, K.Kock, P.Amar, R.W.Baker // Desalination. 1975. V. 16, N 2. P. 179203.
21. Pusch W., Walch A. Synthetic membranes: state of the art // Desalination. 1980. V. 35, N 1/3. P. 520.
22. Аксенова А.Р., Александрова Ю.В., Каталевский Е.Е. Полимерные мембра­ны на основе гетероцепных ароматических полимеров // Пластмассы. 1978. № 11. С. 5859.
23. Yoshida S., Takai N., Yamabe T. The study of membrane from Nelon6” reverse osmosis // Bull. Soc. Sea Water Sci. 1973. V. 26, N 5. P. 279281.
24. Ramani M.P.S., Ramachandran V. Synthesis and study of RO performance of aromatic polyamide hydrazide membranes // Desalination. 1993. V. 90, N 13. P. 3140.
25. Polyvinyl alcohol and modified polyvinyl alcohol reverse osmosis membranes / R.D.Sanderson, E.Immelman, D.Bezuidenhont et. al. // Desalination. 1993. V. 90, N 13. P. 1519.
26. Timmer J.M., Kromkamp J., Robbertsen T. Lactic acid from fermentation broths by reverse osmosis and nanofiltration // J. Membrane Sci. 1994. V. 92, N 2. P. 185197.
27. Nustrum M., Kaipia L., Lugue S. Fouling and retention of nanofiltration mem­branes // J. Membrane Sci. 1995. V. 98, N 3. P. 249262.
28. Брык М.Т., Нигматуллин Р.Р. Нанофильтрация и нанофильт­ра­ци­он­ные ма­териалы // Химия и технология воды. 1995. Т. 17, № 4. С. 375397.
29. Petersen R.J. Composite reverse osmosis and nanofiltration membranes // J. Membrane Sci. 1994. V. 98, N 1. P. 81150.
30. Химическое модифицирование полимерных мембран / М.Т. Брык, А.Ф.Бур­бан, Р.Р.Нигматуллин, А.Ф.Мельник // Химия и технология воды. 1991. Т. 13, № 9. С. 780787.
31. Сульфированные полисульфоновые мембраны / А.Ф.Мельник, А.Ф.Бур­бан, М.Т.Брык // Химия и технология воды. 1990. Т. 12, № 10. С. 921924.
32. Nanofiltration with modified polyacrylonitrile ultrafiltration membranes / M.Becker, Ch.Eisold, H.G.Hicke, H.Bushatz // Membranes and Membrane Processes”: Proc. the 1993 International Congress. Heidelberg, 1993. P. 514.
33. Нигматуллин Р.Р., Брык М.Т. Разделение растворов неорганических эле­к­т­ролитов на пористых заряженных мембранах // Докл. АН УССР. Сер. Б. 1989. N. 2. C. 4751.
34. Binding of DLtryptophan to BSA adsorbed in multilayers by polymer chains grafted onto a porous hollowfiber membrane in a permeation model /
S. Kiohara, M. Nakamura, K. Saito et. al. // J. Membrane Sci. 1999. V. 152, N 2. P. 143149.
35. Characterization of a novel charged thinfilm composite nanofiltration membrane / Ali Hamza, G.Chondluory, T.Matsuura, S.Sourirajan // Membranes and Mem­brane Processes: Proc. the 1993 International Congress (Heidelberg, 30 Aug. 3 Sept., 1993). Heidelberg, 1993. P. 110.
36. Petersen R.J., Eriksson P.K., Kadotte J.E. Highly permeable reverse osmosis mem­branes // Front. Macromol. Sci.: Proc. IUPAC 32nd Int. Symp. Macromol. (Kyoto, 15 Aug., 1988). Oxford ets., 1989. P. 511516.
37. Guizard C., Larbot A., Cot L. A new generation of membranes based on organicinorganic polymer // Proc. Int. Conf. Inorg. Membranes. Monpellier, 1990. P. 55.
38. Nanofiltration of organic and inorganic ions with positively charged inorganic membranes / B.Chaufer, L.Guihard, M.RabillerBaudry, G.Daufin // Mem­branes and Membrane Processes: Proc. the 1993 International Congress (Heidelberg, 30 Aug. 3 Sept., 1993). Heidelberg, 1993. P. 14.
39. Gamma alumina nanofiltration membrane application to the rejection of metallic cations / S. AlamYounssi , A. Larbot , M Persin et. al. // J. Membrane Sci. 1994. V. 91, N 1, 2. P. 8795.
40. Брык М.Т., Нигматуллин Р.Р. Мембраны с дополнительными функциями // Химия и технология воды. 1991. Т. 13, № 5. С. 392412.
41. Erham E., Keskinler B. Catalytical membrane reactor for removing of phenol from wastewater using ceramic membrane // Proc. 6th International Conf. On Inorganic Membr. Montpellier (France). 2000. P. 84.
42. Маеда М. Полимерные мембраны, имеющие полипептидные домены. Про­ектирование функциональных мембран, сходных с биобаромем­бран­­ны­ми // Кагаку то коге. 1989. Т. 42, № 2. С. 270274.
43. Katchalsky A. Polyelectrolytes // Pure and Appl. Chem. 1971. V. 26, N 3/4. P. 327373.
44. Mayer J., Sauer F., Woermann D. Study of a first order diffusion controlled chemical reaction occuring inside catalytically active membranes // Ber. Bunsenges. Phys. Chem. 1970. V. 74, N 3. P. 245250.
45. Woermann D. Hydrolysis of raffinose and separation of its hydrolytic products using a cation exchange membrane loaded with Hions // Ibid. 1970. V. 44, N 5. P. 441443.
46. Aiba S., Hiratani K., Makagawa T. Preparation of poly(styrenesulfonic acid)grafted microporous polytetrafluorethylene membranes and their activity as hydrolysis catalyst // Macromol. Chem. Rapid Commun. 1986. V. 7, N 2. P. 9196.
47. Накатуча Й. Разработка полимерных окислительновосстановительных функциональных мембран // Кагаку то коге. 1988. Т. 41, № 11. С. 10421044.
48. Урагами Т., Нива Н., Сугихара М. Изучение синтеза и проницаемости специальных полимерных мембран. Реакция распада пероксида водорода под действием альгинатмедных (ІІ) комплексных мембран // Кобунси ромбунсю. 1982. Т. 39, № 10. С. 669674.
49. Prenonosil J.E., Hidiger T. Performance of membrane fixed biocatalyst reactors. 1. Membrane reactor system and modeling // Biotechnol. Bioeng. 1988. V. 31, N 9. P. 913921.
50. New reactor systems for large scale stereoselective synthesis and separation on optically active fine chemicals / R.L.Bratzler, S.L.Matson, T.L.Loper, S.A.Wald // World Biotechn. Rept., 1986; Proc. Conf. San Francisco, 1986. V. 2, N 3. P. 89101.
51. Biofunctional membranes. Part IV. Activesite structure and stability of an immobilized enzyme, papain, on modified polysulfone membranes studied by electron paramagnetic resonance and kinetics /D.A. Butterfield , J. Lee, S. Ga­na­pathi , D. Bhattacharyya // J. Membrane Sci. 1994. V. 91, N 1, 2. P. 4764.
52. Forced flow bioreactor for sucrose inversion using ceramic membrane activated by silanization / M. Nakajima, A. Witanabe, N. Jimbo et al. // Biotechnol. Bioeng. 1989. V. 33, N 7. P. 856861.
53. New ensyme reactor forced flow of the substrate through an ensyme immobilized ceramic membrane / M. Nakajima, A. Witanabe, H. Nabetani et al. // Agric. Biol. Chem. 1988. V. 52, N 2. P. 357365.
54. Conversion of sucrose by immobilized invetase in an asymetric membrane reactor / M.Nakajima, N.Jimbo, K.Nishizawa et al. // Process Biochem. 1988. V. 23, N 2. P. 3236.
55. Ansorge W., Staude E. Kinetic investigation of ensyme covalently bonded to heterogeneous ultrafiltration membranes // J. Membrane Sci. 1985. V. 22, N 2/3. P. 283285.
56. Engasser J.M., Caumon J., Mars A. Hollowfiber ensyme reactors // Chem. Eng. Sci. 1980. V. 35, N 1. P. 99105.
57. Malic enzyme immobilization in continuous capillary membrane reactors /
G. Jorio, G. Catapano, E. Drioli et al. // J. Membrane Sci. 1985. V. 22, N 2/3. P. 317324.
58. Урагами Т. Разделительные мембраны с каталитическими функциями // Кагаку то коге. 1987. Т. 38, № 8. С. 716722.
59. Жужиков В.А. Фильтрование. М.: Химия, 1980. 398 с.
60. Hyperfiltration studies IV. Salt rejection by dynamically formed polyelectrolyte membranes / K.A. Kraus, H.O. Phyllips, A.E. Marcincowsky et al. // Desalination. 1966. V. 1, N 2. P. 225230.
61. Очистка сточных вод и обработка водных растворов с помощью ди­на­ми­чес­ки образованных мембран / Ю.И. Дытнерский, Г.В. Терпугов, Г.А. Мо­сешвили и др. // Хим. промсть. 1975. № 7. С. 503507.
62. Цапюк Е.А., Манк В.В. Влияние структуры макромолекул крахмала и же­латина на свойства формируемых из них динамических мембран // Коллоидн. журн. 1987. № 2. C. 398404.
63. Freindlich D., Tanny G.B. The influence of colloid stability on the formation and properties of dynamic hydrous Zr (IV) oxide membranes // J. Colloid. and Interface Sci. 1980. V. 77, N 2. P. 369378.
64. Получение и свойства динамических мембран на основе сополимера Nизопропилакриламида с гептадецилвинилкетонов / Т.А. Савицкая, О.Л. Эп­ш­тейн, О.Г. Кулинкович, С.М. Третьякова // Коллоидн. журн. 2000. Т. 62, № 6. C. 823828.
65. Цапюк Е.А., Манк В.В. Особенности переноса симметричных и не­сим­метричных электролитов через желатиновую мембрану // Укр. хим. журн. 1986. № 10. C. 10201025.
66. Цапюк Е.А. О возможной причине повышения задержки низкомолеку­ляр­ных веществ в течение формирования динамических мембран // Коллоидн. журн. Т. 50, 1988. № 6. C. 11201123.
67. Деминерализация лигнинсодержащих вод обратным осмосом с исполь­зо­ва­нием динамических мембран / Т.В. Князькова, А.А. Кавицкая, С.С. Саидов и др. // Химия и технология воды. 1984. T. ­­­­6, № 3. С. 252256.
68. Цапюк Е.А. Коллоиднохимическкие основы разделения растворов ба­ро­мем­б­ранными методами: Дис... докт. хим. наук. 02.00.11. Киев., 1990. 385 с.
69. Бадеха В.П. Свойства и применение намывных мембран из гидроксидов железа, алюминия и хрома в водоподготовке: Дис... канд. хим. наук. 02.00.11. Киев., 1992. 147 с.
70. Antoniou S., Springer J., Grohman A. Dynamic polyacrilamide membranes in the reverse osmosis // Desalination. 1980. V. 32, N 1/3. P. 4755.
71. Дедечек В.Л. Получение, свойства и применение динамических мембран из полиэлектролитов: Дис... канд. хим. наук. 02.00.11. Киев., 1990. 167 с.
72. Исследование полупроницаемых мембран на основе пористого графита / Ю.И. Ды­т­нерский, Г.В. Терпугов, Н.М. Трапезников, Л.Е. Овчинина // Труды МХТИ им. Д.И.Менделеева. Вып. 93. М.: МХТИ. 1977. С. 114115.
73. Treatment of textile dyeing wastes by dynamically formed membranes / C. Au­rich, C.A. Brandon, J.S. Johnson et al. // J. Water Pollut. Contr. Fed. 1972. V. 44, N 8. P. 15451551.
74. Исследование свойств динамических мембран / Ю.И. Дытнерский, Г.В. Тер­пугов, Н.М. Трапезников, Ю.Н. Жилин // Труды Всесоюзн. Конф. Мембранная технология новое направление в науке и технике”. М.: МХТИ. 1973. С. 148150.
75. Динамическое модифицирование ацетатцеллюлозных мембран полимера­ми / Т.В. Князькова, С.С. Саидов, Л.Д. Барышкевич и др. // Химия и технология воды. 1986. Т. 8, № 2. С. 6067.
76. Potts D.E., Ahlert R.C., Wang S.S. A critical review of fouling of reverse osmosis membranes // Desalination. 1981. V. 36, N 3. P. 235264.
77. Brunelle M.T. Colloidal fouling of reverse osmosis membranes // Desalination. 1980. V. 32, N 1/2/3. P. 127135.
78. Belfort G., Altena F.W. Toward an industrive understanding of membrane fouling / Desalination. 1983. V. 47, N 1. P. 105127.
79. Srivastava R.C., Yadav S. Formation of multilayers of liquid membrane at the cellulose acetate / water interface / Desalination. 1979. V. 28, N 3. P. 291294.
80. Kuppers J.R., Harrison N., Johnson J.S. Hyperfiltration studies. III. Effect of certain metal ions on the salt filtration properties of cellophanes // J. Appl. Polymer Sci. 1966. V. 10, N 7. P. 969979.
81. Drioli E., Lonsdale H.K., Pusch W. Dynamically formed membranes prepared from aluminum ion // J. Colloid. and Interface Sci. 1975. V. 51, N 3. P. 355359.
82. Пилипенко А.Т., Фалендыш Н.Ф., Пархоменко Е.П. Состояние алюминия (ІІІ) в водных растворах // Химия и технология воды. 1982. Т. 4, № 2. С. 136150.
83. Tanny G.B., YagurGradzinsky G. Dynamically formed polyelectrolyte mem­b­rane on partially cured cellulose acetate // Desalination. 1973. V. 13, N 1. P. 5362.
84. Kedem O., Tanny G. Selectivity of polyelectrolyte membranes // Pure and Appl. Chem. 1976. V. 46, N 2/4. P. 117187.
85. Очистка щелокосодержащих вод целлюлознобумажного производства с помощью динамических мембран / Л.А. Кульский, Т.В. Князькова, А.А. Ка­вицкая и др. Киев.: Издво УкрНИИНТИ”, 1983. 55 с.
86. Брык М.Т., Волкова А.П., Бурбан А.Ф. Неорганические мембраны: по­лу­чение, структура и свойства // Химия и технология воды. 1992. Т. 14, № 8. С. 583604.
87. Rocek J., Uchytil P. Evaluation of selected methods for the characterization of ceramic membranes // J. Membrane Sci. 1994. V. 89, N 12. P. 119129.
88. Nazzal F.F., Wiesner M.R. pH and ionic strenth effects on the performance of ceramic membranes in water filtration // J. Membrane Sci. 1994. V. 93, N 1. P. 91103.
89. Change C. H., Gopalan R., Lin J.C.A comparative study on thermal and hyd­ro­thermal stability of alumina, titania and zirconia membranes // J. Membrane Sci. 1994. V. 91, N 12. P. 2745.
90. Пат. 95109670 /25 Россия, М. Кл.6 B 01 D 69/10, 67/00. Керамическая ульт­ра и нанофильтрационная мембрана с селективным слоем на основе оксидов переходных металлов и способы ее получения / В.В. Назаров,
Г.Г. Ка­граманов, Н.Г. Медведкова, Ю.И. Дытнерский. Заявлено 08.06.99. Опубл. 20.06.97. Бюл. № 17.
91. Intergrated cleaning of coloured wastewater by ceramic NFmembranes / J. Vo­igt, M. Stahn, S. Woehner et al. // Proc. 6th International Conf. On Inorganic Membr. Montpellier (France). 2000. P. 52.
92. Terre E. Erweiterte Erfahrunger mit Ultrafiltration in fruchtsaftbetrieben // Flssig. Obst. 1987. V. 54, N 8. P. 437438.
93. Process yield porous ceramic that are lighter without losing strength // Ad. Ma­ter. 1989. V. 11, N 4. P. 25.
94. Hsieh H.P. Inorganic membrane reactors a review // AIChe. Symp. Ser. 1989. V. 85, N 268. P. 5357.
95. Benaim R., Mietton P.M. Recherche en separation solide liquide // Bios. (fr). 1989. V. 20, N 5. P. 5456.
96. Pat. 4737411 USA, МКИ4 B32B9/00. Controlled pore size ceramics particularly for orthopaedic and dental applications /G.A. Graves, D.E. McCollum, S.M. Go­o­drich. Publ. 13.04.88.
97. Business communications. Inorganic membranes // Membr. J. Separ. Technol. News. 1989. V. 7, N 8. P. 4.
98. Leenaars A.F.M., Burggraaf A.J. The preparation and characterization of alumina membranes with ultrafine pores // J. Membrane Sci. 1985. V. 24, N 3. P. 261270.
99. Савицкий А.П., Брык М.Т., Павликов В.Н. Получение и свойства пористой керамики на основе дисперсного оксида алюминия // Хим. технология. 1991. № 6. С. 3943.
100. Савицкий А.П., Брык М.Т., Павликов В.Н. Получение и некоторые свойства микропористых мембран из оксида алюминия // Укр. хим. журн. 1991. Т. 57, № 5. C. 474479.
101. Reg 2553758 France, МКИ C04B38/08, B01D29/10. Materiau poreux et filte tubularie compenant ce material / Auriol. Alain. Publ. 26.04.85.
102. Xomeritakis G., Lin J. Chemical vapor deposition of solid oxides in porous media for ceramic membrane preparation. Comparison of experimental results with semianalytical solutions // Ind. and Eng. Chem. Res. 1994. V. 33, N 11. P. 26072617.
103. Rao A.S., Krishnadev M.R. Structure and property of zirconia toughened alumina composites processed using zirconyl chloride and alumina powders // CIM Bull. 1989. V. 82, N 926. P. 95.
104. Nagai M., Kushida T., Nishino T. Fabrication and evaluation of porous b/b²Al2O3 ceramic prepared by the solgel process // Solid State Ionics. 1989. V. 35, N 3/4. P. 213216.
105. A microporous zircona membrane prepared by the solgel process from zirconyl oxalate / J. Etienne, A. Larbot, A. Juble et al. // J. Membrane Sci. 1994. V. 86, N 12. P. 95102.
106. Solgel strategies for controlled porosity inorganic materials / C.J. Brinker,
R. Se­hgal, S.L. Heitata et al. // J. Membrane Sci. 1994. V. 95, N 1. P. 85102.
107. Aeijelts Averink C.W., Dijkstra I.T., Dijk J.C. Teorie en modellering van membranfiltrate // Tijdschr. Watervoorz. en afvalwaterbehandel. 1995. V. 28, N 10. P. 302307.
108. Van Gauwberger D., Baeyens J. Modeling reverse osmosis by irreversible thermodynamics // Separ. and Purif. Technol. 1998. V. 13, N 2. P. 117128.
109. Чураев Н.В., Дерягин Б.В. Влияние гидрофильности поверхности пор на селективность обратноосмотических мембран // Химия и технология воды. 1986. Т. 8, № 2. С. 2327.
110. Мартынов Г.А., Старов В.М., Чураев Н.В. К теории мембранного раз­де­ле­ния // Коллоидн. журн. 1980. T. 42, № 3. C. 489499.
111. Теория разделения растворов методом обратного осмоса / Б.В. Дерягин, Н.В. Чураев, Г.А. Мартынов, В.М. Старов // Химия и технология воды. 1981. Т. 3, № 2. С. 99104.
112. Теория обратного и капиллярного осмоса в тонкопористых мембранах / Б.В. Дерягин, Г.А. Мартынов, В.М. Старов, Н.В. Чураев // Тр. Всес. конф. Поверхностные силы и граничные слои жидкостей”. М.: Наука, 1983. С. 138146.
113. Дерягин Б.В. К теории нерастворяющего объема // Коллоидн. журн. 1939. T. 5, № 3. C. 257263.
114. Думанский А.В. Лиофильность дисперсных систем. Киев.: Издво АН УССР, 1960. 212 с.
115. Derjagin B.V., Churaev N.V. Disjoining pressure of thin layers of binary solutions // J. Colloid. and Interface Sci. 1977. V. 62, N 3. P. 369380.
116. Anastasion N., Fincham D., Singer K. Computer simulation of water in contact with rigidion crystal surface // JCS Faraday Trans. 1983. V. 79, N 11. P. 16391651.
117. Pashley R.M. Hydration forces between mica surfaces in electrolyte solutions // J. Colloid and. Interface Sci. 1981. V. 80, N 1. P. 153164.
118. Kjellander R., Merlelja S. Polarization of water between molecular surfaces // Chem. Sci. 1985. V. 15, N 1. P. 7380.
119. A Monte Carlo study of fluid water in contact with structureless walls /
N.J. Chri­stou, J.C. Whitehouse, D. Nicholson, N.G. Parsonage // Faraday Symp. Chem. Soc. 1981. N 16. P. 139149.
120. Sonnenschein P., Heinzinger K. A molecular dynamics study of water between LennardJones walls // Chem. Phys. Lett. 1983. V. 102, N 6. P. 550554.
121. Тарасевич Ю.И. Современное состояние и перспективы развития учения о гидрофильности дисперсных систем // Теор. и экспер. Химия. 1993. Т. 29, № 2. С. 100115.
122. Stelmaszek J., Borlai O., Nagy E. Application of different membranes for the separation of aqueous mixtures // Inz. Chem. i Proces. 1982. V. 3, N 1. P. 205222.
123. Дерягин Б.В., Чураев Н.В., Зорин З.М. Структура и свойства граничных сло­ев воды // Изв. АН СССР. Сер. хим. 1982. № 8. C. 16981710.
124. Манк В.В., Кучерук Д.Д., Овчаренко Ф.Д. Химические сдвиги воды в по­лупроницаемых мембранах из ацетилцеллюлозы // Докл. АН СССР. Сер. хим. 1971. T. 199, № 6. C. 13471349.
125. Манк В.В., Кучерук Д.Д. Исследование состояния воды в полупроницаемых мембранах из ацетилцеллюлозы методом ЯМР // Коллоидн. журн. 1973. T. 35, № 6. C. 10731077.
126. Кучерук Д.Д., Манк В.В.,