УТИЛІЗАЦІЯ ПРОМИСЛОВИХ ВІДХОДІВ ЧЕРЕЗ СТВОРЕННЯ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОБНИЦТВА НОВИХ ДОБРИВ ДЛЯ ЕКОЛОГІЧНО-БЕЗПЕЧНОГО ЗЕМЛЕРОБСТВА. : УТИЛИЗАЦИЯ ПРОМЫШЛЕННЫХ ОТХОДОВ ЧЕРЕЗ СОЗДАНИЕ ТЕХНОЛОГИИ ПРОИЗВОДСТВА НОВЫХ УДОБРЕНИЙ ДЛЯ экологически безопасных ЗЕМЛЕДЕЛИЯ.

Краткое описание

Національний технічний університет України
Київський політехнічний інститут”

На правах рукопису

Корнієнко Ярослав Микитович

УДК 628.5:66.002.8

Утилізація промислових відходів через створення
технології виробництва нових добрив
для екологічно-безпечного землеробства.

Спеціальність 21.06.01 Екологічна безпека

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора технічних наук

Науковий консультант
д.х.н., проф. Заграй Ярослав Михайлович

Київ 2002 р.

З М І С Т
ВСТУП8
РОЗДІЛ 1. ВИЗНАЧЕННЯ ПІДХОДІВ ЩОДО ПІДВИЩЕННЯ
ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ В ПРОМИСЛОВОСТІ
І СІЛЬСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВІ...23
1.1. Фактори, які негативно впливають на довкілля....23
1.2. Наслідки техногенного та антропогенного тиску на довкілля....25
1.2.1. Обсяги утворення промислових відходів в Україні...25
1.2.2. Наслідки антропогенного тиску в землеробстві.....27
1.2.2.1. Причини дегуміфікації ґрунтів..29
1.2.2.2. Порушення структури ґрунту ...31
1.2.2.3. Фізико-хімічна та ерозійна деградація ґрунту.....32
1.2.2.4. Забруднення ґрунтів токсичними відходами, важкими
металами та радіонуклідами...33
1.3. Підходи щодо знешкодження та утилізації промислових
відходів.37
1.3.1. Класифікація відходів в хімічній промисловості.......38
1.3.2. Способи утилізації промислових відходів......39
1.3.2.1. Основні підходи щодо утилізації мінералізованих стічних
вод в хімічній промисловості.....40
1.3.2.2. Промислові технології утилізації водних розчинів
сульфату амонію виробництва капролактаму..43
1.3.3. Техніко-економічна доцільність застосування
техніки псевдозрідження для зневоднення рідких систем..45
1.4. Підходи щодо зменшення антропогенного та техногенного
впливу на довкілля в Україні..52
1.4.1. Роль мінеральних добрив у зберіганні родючості ґрунтів..53
1.4.2. Роль гумінових речовин у збереженні родючості ґрунтів.57
1.4.3. Основні властивості гумінових речовин.59
1.4.3.1. Структурні схеми будови гумінових кислот...60
1.4.3.2. Дія фізіологічно активних речовин на рослину..61
1.4.3.3. Сировинна база для виробництва гумінових
препаратів....62
1.4.3.4. Способи вироблення гуматів....63
1.4.3.5. Характеристика гумінових препаратів....64
1.4.3.6. Засади створення органомінеральних добрив.66
1.5. Фізичні основи процесів переносу в дисперсних
системах66
1.5.1. Масообмін у псевдозрідженому шарі..66
1.5.2. Теплообмін у псевдозрідженому шарі68
1.6. Математичні моделі процесів зневоднення та грануляції
у псевдозрідженому шарі74
1.7. Апаратурне оформлення процесів зневоднення і грануляції
із застосуванням техніки псевдозрідження...79
1.7.1. Підходи щодо розробки пристроїв для введення
рідкої фази83
1.7.2. Підходи щодо створення газорозподільних
пристроїв..83
1.8.Висновки84
1.9. Постановка задач дослідження...85
Розділ 2. Моделювання багатофакторних процесів
в дисперсному середовищі при зневодненні
і грануляції рідких систем...88
2.1. Фізична модель зневоднення і грануляції рідких систем із
застосуванням адгезійно-сорбційного способу88
2.2. Математичне моделювання теплообміну при зневодненні
і грануляції композитних розчинів....90
2.3. Методика чисельного рішення математичної моделі...95
2. 4. Методика проведення експериментальних досліджень......99

2.4.1. Методика досліджень кінетичних характеристик
процесу гранулоутворення...100
2.4.2. Методика дослідження гідродинамічної характеристики
газорозподільного пристрою....103
2.4.3. Методика дослідження розподілення маси рідини у факелі
диспергатора..106
2.4.4. Методика досліджень конструкцій вловлювачів центрів
грануляції...107
2.5. Опис пілотної установки для проведення експериментальних
досліджень..110
2.5.1. Організація процесу зневоднення рідких систем у
грануляторі.114
2.6. Методика визначення температурного поля у
псевдозрідженому шарі.115
2.7. Висновки.117
РОЗДІЛ 3. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ......119
3.1.Дослідження впливу конструкцій вузлів гранулятора на
ефективність процесу зневоднення і грануляції в дисперсних
системах..119
3.1.1. Визначення гідродинамічних характеристик ГРП жалюзійного
типу.119
3.1.2. Дослідження конструкції вловлювачів центрів
грануляції...121
3.1.3. Дослідження впливу конструкції диспергатора на ефективність
процесу грануляції125
3.1.3.1. Визначення раціональної конструкції диспергатора125
3.2. Дослідження температурного поля в грануляторі
з псевдозрідженим шаром135

3.3. Дослідження кінетики процесів утилізації водних розчинів
сульфату амонія із застосуванням адгезійно-сорбційного способу
зневоднення і грануляції...145
3.3.1. Дослідження кінетики процесу гранулоутворення
азотно-фосфорних добрив....145
3.3.2. Дослідження кінетики процесу гранулоутворення
органомінеральних добрив...158
3.3.2.1. Дослідження кінетики процесу гранулоутворення
азотно-гумінових добрив..158
3.3.2.2. Дослідження кінетики процесу гранулоутворення
азотно-гумінових добрив з розкислюючою добавкою..184
3.3.2.3. Дослідження процесу гранулоутворення
азотно-фосфорно-гумінових добрив191
3.4. Узагальнення результатів експериментальних
досліджень..199
3.5 Теоретичні засади адгезійно-сорбційного способу зневоднення
і грануляції рідких композитних систем214
3.6. Технічна концепція апарату для реалізації адгезійно-сорбційної
технології зневоднення і грануляції
рідких систем.220
3.7. Висновки.225
РОЗДІЛ 4. АПРОБАЦІЯ ПРОМИСЛОВОЇ ТЕХНОЛОГІЇ УТИЛІЗАЦІЇ
ВОДНИХ РОЗЧИНІВ СУЛЬФАТУ АМОНІЮ І РЕЗУЛЬТАТИ
АГРОДОСЛІДЖЕНЬ.228
4.1. Технологічні засади утилізації водних розчинів сульфату амонію з
одержанням гранульованих органомінеральних добрив...228
4.2. Апробація промислової технології утилізації водних розчинів
сульфату амонію з одержанням гранульованих добрив228
4.2.1. Технологічно-конструктивні засади створення
дослідно-промислової установки228
4.2.2. Визначення технологічних параметрів процесу
гранулоутворення азотно-гумінових добрив.233
4.2.3. Визначення кінетичних характеристик процесу
гранулоутворення азотно-фосфорних добрив236
4.3. Технологічні засади створення блочно-модульного агрегату
для виробництва гранульованих органомінеральних добрив...243
4.4. Спосіб виробництва гранульованих комплексних
органомінеральних добрив...245
4.5 Результати агродосліджень різних модифікацій гранульованих
органомінеральних добрив...247
4.6 Висновки..254
Розділ 5. Математичне моделювання багато­
факторних процесів у псевдозрідженому шарі256
5.1. Чисельний розв’язок математичної моделі теплообміну у
псевдозрідженому шарі256
5.1.1. Чисельні експерименти..259
5.2. Моделювання в’язкопружних характеристик
в дисперсних системах.266
5.2.1 Структурна модель..274
5.2.2. В’язко-пружні властивості.282
5.2.3. Результати розрахунків..285
5.3. Моделювання багатофакторних процесів зневоднення
і грануляції гетерогенних систем у псевдозрідженому шарі288
5.4 Методики розрахунків гранулятора з псевдозрідженим шаром.293
5.4.1. Вихідні дані..293
5.4.2. Матеріальний баланс гранулятора.293
5.4.3. Тепловий баланс гранулятора294
5.4.4. Теплові витрати...295
5.4.5. Дисперсний склад псевдозрідженого шару..297

5.4.6. Потужність внутрішнього джерела нових центрів
грануляції...298
5.4.7. Робоча швидкість теплоносія....299
5.4.8. Розрахунок площі газорозподільного пристрою.300
5.4.9 Розрахунок робочої зони гранулятора..301
5.5. Висновки.305
ВИСНОВКИ.....307
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.310
ДОДАТКИ..339

ВСТУП
Зменшення антропогенного та техногенного тиску на довкілля, раціональне використання природних ресурсів і, зокрема, збереження родючості ґрунтів є стратегічним питанням подальшого успішного розвитку суспільства . Ця ж проблема є актуальною і для України.
На території України зосереджено близько 8 % світових запасів чорноземів та інших родючих ґрунтів, однак внаслідок систематичного порушення науково обґрунтованих принципів ведення землеробства природна родючість їх катастрофічно падає. Останні роки землеробство ведеться при різко від'ємному балансі гумусу, азоту, фосфору і калію у ґрунті, що обумовило втрату 10 % його енергетичного потенціалу. Так, більш як на половині орних земель вміст рухомого фосфору низький, а землі з оптимальним його вмістом не перевищують 15 % . На фоні низького вмісту фосфору в ґрунтах знижується ефективність азотних добрив. Якщо врахувати, що 14 млн. га орних земель (33 % від загальної площі) зазнають водяної та вітрової ерозії, то сумарні щорічні витрати гумусу становлять 32 млн. т, що еквівалентно 320 - 330 млн. т органічних добрив. Все це разом із недотриманням вимог до технології вирощування призвело до зниження врожайності і валових зборів сільськогосподарських культур у порівнянні з 1986 - 1990 рр. озимої пшениці на 35%, соняшника - 15%, цукрових буряків - на 48%. [1].
Суттєвим фактором, який сприяє збереженню родючості ґрунтів, є внесення мінеральних добрив та розробка туків нового покоління із збільшеним вмістом діючої речовини та мікроелементів.
Згідно статистичних даних виробництво мінеральних добрив по діючій речовині в Україні в 1990 р. становило - 4,8 млн. тонн в 1996 р. - 2,9 млн. Якісний склад добрив в 1990 р. становив: азоту - 3022 тис. тонн, фосфору - 1648 тис. тонн, калію - 143 тис. тонн. В 1996 р. відповідно: азоту - 2084 тис. тонн, фосфору - 327 тис. тонн. Тобто кількість фосфоровміщуючих добрив зменшилась в 5 раз, а калійні взагалі відсутні. Таким чином, загальна кількість поживних речовин, внесених на 1 га, в 1990 році становила 180 кг/га (у співвідношеннях N : Р : К = 90 : 50 : 40), а в 1998 році в цілому по Україні цей показник становив 21 кг/га, і то, в основному, азотних добрив [1]. Відповідно по Київській області - 32 кг/га (N=23,1;P= 1,9;К=1,7 кг/га)[1].
В той же час фахівцями УААН [1] встановлено, що в середньому 1 кг діючої речовини добрив окуповується приростом урожаю: озимої пшениці — 3-4 кг, цукрових буряків - 19-20 кг, соняшника - 2-2,5 кг, а при збільшенні внесення традиційних мінеральних добрив з 0,4 до 3 млн. т на рік, зросте врожайність зернових і соняшнику на 50 %, а цукрових буряків в 2 рази, і дасть прибуток обсягом 3635 млн. грн.
Дуже важливим стратегічним напрямком для АПК України є вирощування цукрових буряків. На базі багаторічного досліду вітчизняних виробників встановлено, щоб виробництво цукрових буряків було рентабельним, їх урожайність повинна бути не нижче 280-300 ц/га, а це можливо лише при внесенні комплексних мінеральних добрив [1]. Так, площа посіву цукрових буряків має бути не менше 1 млн. га, в т. ч. 40% - під буряками, що вирощуються за інтенсивною технологією. За прогнозами фахівців для досягнення поставленої мети слід вносити на гектар як мінімум 60 кг фосфору, 60 кг калію, 80-100 кг азоту, що відповідає рівню 1990р.
Звідси виникає потреба в розробці принципово нових комплексних гранульованих добрив із змінним співвідношенням поживних і стимулюючих речовин в залежності від грунтово-кліматичних умов регіону і їх застосування.
Загострення екологічних проблем в Україні і, як наслідок, погіршення якісного стану агроландшафтів і водних ресурсів, зумовлено також і значними відходами вугільної та хімічної промисловості.
В той же час ці відходи містять значні кількості речовин, які можуть бути використані для виробництва нового покоління органомінеральних добрив.
Тому розробка екобезпечної енергоощадної технології виробництва і застосування нових гранульованих органомінеральних добрив з промислових відходів, що містять мінеральні поживні компоненти і гумінові речовини, дозволить вирішити важливу народно-господарську проблему збереження родючості ґрунтів.
Актуальність теми.
Існування та розвиток суспільства пов’язаний із збільшенням техногенного та антропогенного тиску на довкілля, що має негативні наслідки - збільшення обсягів промислових відходів та зниження родючості продуктивних земель. Так, загальний обсяг накопичених відходів у поверхневих сховищах України перевищує 25 млрд.т. Щорічний обсяг забруднення, який припадає на 1 км2 в Україні, у 6,5 рази вищий, ніж у США, та в 3,2 рази, ніж у всіх країнах ЄЕС.
Тут є велика частка і хімічної промисловості - 35 млн.т., в тому числі щорічно на вітчизняних виробництвах капролактаму утворюється до 500 тис. м3 водних розчинів сульфату амонію та до 100 тис. м3 аміачної води на виробництвах аміаку, а при видобутку і збагаченні вугілля і проведенні розкривних робіт утворюється біля 150 млн. м3 породи. У цих відходах міститься значна кількість азоту та гумінових речовин.
Для забезпечення своїх продовольчих потреб Україна змушена збільшити розораність своїх ґрунтів до 57%, що майже в 2 рази більше, ніж в розвинених країнах західної Європи і в 3 рази більше, ніж в США. Існуюча в світі система компенсації витрат поживних речовин в ґрунті базується на внесенні мінеральних добрив на рівні 300 і більше кілограмів діючої речовини на 1 га з оптимальним співвідношенням азотних, фосфорних і калійних компонентів. В Україні до 1990 р. вносилось 180 кг діючої речовини на 1 га азотних, фосфорних і калійних добрив у відповідних співвідношеннях, але, починаючи з 1996 р., цей показник зменшився більше, ніж в 7 разів і становить близько 21 кг д. р. на 1 га і це, в основному, азотні добрива. Сукупність дії цих факторів призвела до того, що за даними фахівців УААН, середній щорічний винос гумінових речовин в Україні за останні 80 років збільшився в 1,6 рази.
Тому утилізація рідких відходів через створення екобезпечної, енергоощадної технології виробництва і застосування гранульованих органомінеральних добрив з промислових відходів, що містять мінеральні поживні компоненти та гумінові речовини, доведення їх прямо до кореневої системи рослин та відновлення структури ґрунтів, дозволить вирішити важливу народногосподарську проблему створення засад збалансованого екологічно безпечного землеробства.
Нова технологія утилізації відходів хімічної та вугледобувної промисловостей сприятиме підвищенню екологічної безпеки в промисловості та дозволить отримати нові гранульовані добрива із змінним співвідношенням поживних і гумінових речовин, які визначаються агроекологічними умовами регіону їх застосування.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в межах державної тематики:
Тема: Определение оптимальных технологических параметров получения комплексных минеральных удобрений гумата-сульфата аммония ” (д/б №2051), № державної реєстрації 01910003550. Термін виконання: 1990-1991 р. Замовник Міністерство освіти України.
Тема: Дослідження кінетичних характеристик процесу зневоднення органомінеральних систем” (д/б №2139) № державної реєстрації 0196U009814. Термін виконання: 1996-1997 р. Замовник Міністерство освіти України.
Тема: Дослідження впливу гідродинамічних характеристик псевдозрідженого шару на процес тепло-масообміну” (д/б № 2/49 - 98) №державної реєстрації 0198U003090. Термін виконання: 1997-1998 р. Замовник: Міністерство України у справах науки і технологій.
Тема: Розробка технології виробництва нового покоління комплексних органомінеральних добрив” (д/б № 109/473-97) № державної реєстрації 0197U017033. Термін виконання: 1997-1998 р. Замовник Міністерство у справах науки і технологій.
Тема: Доопрацювання та впровадження технології виробництва нового покоління азотно-гумінових добрив комплексної дії та агроекологічне обґрунтування їх застосування” (д/б №501/1047-97) № державної реєстрації 0198U003092. Термін виконання: 1997 1999 р. Замовник Міністерство України у справах науки і технологій.
Тема: Розробка теоретичних засад комплексних технологій утилізації відходів хімічної промисловості та енерго- та ресурсозбереження” (д/б №2323) № державної реєстрації 0198U001438. Термін виконання: 1998 1999 р. Замовник - Міністерство освіти та науки України.
Тема: Розробка технічних пропозицій по проектуванню блочно-модульного агрегату по виробництву гранульованих органомінеральних добрив із стічних вод” (д/б №2423) № державної реєстрації 0100U000429.Термін виконання: 2000 2001р. Замовник - Міністерство освіти та науки України.
Тема: Теоретичні засади процесів в дисперсних середовищах, як основа створення технології утилізації відходів і виробництва добрив для екобезпечного землеробства” (д/б №2546) № державної реєстрації 0102U000715. Термін виконання: 2002 2003 р. Замовник Міністерство освіти та науки України.
Мета і задачі досліджень.
Метою дисертаційної роботи було створення засад нової концепції утилізації водних промислових відходів через розробку технології і апаратури для виробництва твердих композитів із заданими фізичними і фізико-хімічними властивостями для екобезпечного промислового і сільськогосподарського виробництва.
Поставлена мета визначила необхідність проведення комплексу багатопланових досліджень в дисперсних системах: кінетики зневоднення і грануляції рідких систем, процесів тепло- і масообміну та їх математичного моделювання, а також спеціальних досліджень з розробкою технології застосування нових добрив у відповідності до чинного закону державної реєстрації.
Для досягнення поставленої мети сформульовані такі завдання:
- розробити теоретичні засади і моделі багатофакторних процесів в дисперсному середовищі при зневодненні і грануляції мінеральних гомо- і гетерогенних систем з домішками гумінових речовин;

- дослідити механізми та умови трансформації дрібнодисперсної кристалічної речовини у тверду структуру, в яку можливо включати інші поживні, мінеральні та органічні компоненти під час надання їм заданих фізичних та фізико-хімічних властивостей;
- дослідити механізм та умови протікання багатофакторних процесів масо- і теплообміну на змінній поверхні частинок дисперсної системи;
- дослідити кінетику безперервного безрециклового процесу грануляції композитних складних систем з метою визначення області стійкого його проведення;
- створити моделі і розробити методи визначення в’язко-пружних характеристик дисперсного середовища хаотичних структур;
- розробити спосіб одержання різних модифікацій комплексних гранульованих органомінеральних добрив, виготовлених за індивідуальними рецептурами в залежності від агроекологічних умов регіонів їх застосування;
- дослідити і обґрунтувати причини та умови формування плівки на змінній поверхні міжфазового контакту з метою створення адгезійно-сорбційних технологій утилізації водних промислових відходів через виробництво гранульованих складних органомінеральних добрив комплексної дії;
- визначити вихідні дані для створення пілотної та дослідно-промислових установок з метою дослідження і розробки технології та апаратури утилізації водних розчинів сульфату амонію, аміаку та гумінових речовин через виробництво гранульованих органомінеральних добрив;
- провести апробацію нової технології і апаратури для утилізації водних розчинів сульфату амонію і гумату амонію через виробництво органомінеральних добрив та визначити основні технологічні параметри, які забезпечують стійке протікання безперервного безрециклового процесу з одержанням гранульованого продукту із заданими фізико-хімічними властивостями;
- розробити методики розрахунку основного та допоміжного обладнання для виробництва базових модифікацій органомінеральних добрив;
- провести агродослідження та відповідні експертизи, необхідні для внесення нових добрив до державного реєстру України.
Об’єкт дослідження: процес створення композитів із заданими фізичними і фізико-хімічними властивостями з промислових відходів для забезпечення екологічної безпеки в промисловості та землекористуванні.
Предмет дослідження: утилізація рідких відходів шляхом застосування багатофакторних процесів зневоднення і грануляції складних гомо- і гетерогенних систем на змінній поверхні міжфазового контакту, умови, механізм та кінетика їх протікання, тепло- масообмінні, а також фізичні і фізико-хімічні перетворення.
Методи дослідження: системні теоретико-експериментальні дослідження, моделювання процесів, фізико-хімічні аналізи, масштабування від дослідної до пілотної та дослідно-промислової установки.
Наукова новизна одержаних результатів:
1.Розроблені нові принципи, методи, теоретичні засади та устаткування для утилізації водних промислових відходів, що підвищують екологічну безпеку в промисловості та сільськогосподарському виробництві шляхом зменшення техногенного тиску на довкілля при виробництві капролактаму та аміаку, видобутку вугілля, а також доведення до кореневої системи рослин відповідного складу поживних мінеральних і гумінових речовин, що визначаються агроекологічними умовами регіону. Встановлено суттєве підвищення врожайності сільськогосподарських культур при значному зменшенні вмісту в продуктивній частині врожаю нітратів, важких металів та радіонуклідів.
2. Вперше виконані системні аналітичні та експериментальні дослідження багатофакторних процесів формування плівки на змінній поверхні міжфазового контакту та адгезійно-сорбційної технології утилізації водних розчинів сульфату амонію, аміаку та гумінових речовин з одержанням твердих композитів із заданими фізичними і фізико-хімічними властивостями. Встановлено, що стійка кінетика процесу гранулоутворення при зневодненні і грануляції гомо- і гетерогенних систем здійснюється в апараті з псевдозрідженим шаром при створенні спеціальних технологічних умов проведення процесу за рахунок застосування оригінальних конструкцій основних вузлів гранулятора.
3. Розроблено фізичну і математичну моделі теплообміну при зневодненні і грануляції рідких систем у псевдозрідженому шарі. Чисельний розв’язок моделі дозволяє розрахувати температурне поле в апараті і визначити закономірність зміни градієнту температури по висоті апарата.
4. На основі методу фрактальних множин створено модель для визначення в’язко-пружних характеристик дисперсного середовища хаотичних ст

Список литературы

В И С Н О В К И

1. На основі теоретико-експериментальних досліджень створені засади утилізації водних розчинів сульфату амонію, аміаку та гумінових речовин через розробку технології виробництва гранульованих органомінеральних добрив комплексної дії для екологічно безпечного збалансованого землеробства.
2. Вперше проведено комплекс системних взаємопов’язаних досліджень процесів, явищ, принципів і методів, які необхідно реалізувати при здійсненні адгезійно-сорбційної технології зневоднення і грануляції дисперсій, що містять водні розчини сульфату амонію, аміаку, гумату амонію та інших домішок.
3. Створені фізична і математичні моделі для розрахунку теплообміну та визначення умов стабільного протікання процесу, а також розрахунку реологічних характеристик псевдозрідженого шару при наявності локальних неоднорідностей. Для врахування впливу параметрів, які змінюються стохастично, запропоновано математичну модель на базі методу нечітких множин”, яка є основою для створення алгоритму керування процесом, що підвищує його екологічну безпеку.
4. За результатами комплексних експериментальних досліджень визначено технологічні умови проведення ефективного процесу грануляції за створеною технологією з одержанням гранульованого продукту із заданими фізичними та фізико-хімічними властивостями, а також визначені вихідні дані для створення промислової екобезпечної технології.
5. Виконано комплекс науково-дослідних, проектно-конструкторських і монтажно-налагоджувальних робіт щодо розробки технологічних схем, розрахунку нестандартного та вибору типового обладнання промислової технології утилізації водних розчинів сульфату амонію, аміаку та гумінових речовин. Розроблені технологічний регламент виробництва нових добрив та технічні умови на гранульований сульфат амонію з домішками гумінових речовин.
Проведена апробація створеної технології виробництва гранульованих азотно-гумінових добрив шляхом утилізації водних розчинів сульфату амонію, аміаку та гумінових речовин в промислових умовах ВАТ Азот”, м.Черкаси, та вироблена необхідна кількість цих добрив для проведення лабораторних і діляночних агродосліджень та польових випробувань в господарствах Черкаської, Чернігівської та Житомирської областей.
6. Разом з фахівцями Української аграрної академії наук проведено агродослідження різних модифікацій гранульованих органомінеральних добрив та визначені їх рецептури для різних агроекологічних зон України і розроблена технологія їх екобезпечного застосування.
7. На основі нових методів і принципів утилізації рідких відходів розроблено екобезпечний спосіб виробництва різних модифікацій гранульованих органомінеральних добрив із змінним співвідношенням поживних і гумінових речовин та заданими фізико-хімічними властивостями, захищений патентом України.
8. Створено принципово новий апарат гранулятор комплексної дії, захищений сімома патентами України, що підвищує екологічну безпеку процесу утилізації рідких промислових відходів.
9. Економічний ефект від впровадження дослідно-промислової установки продуктивністю 20 тис. тонн на рік становить 1,1 млн. грн. за рахунок зменшення енерговитрат та підвищення її екологічної безпеки.
10. Проведено відповідні спеціальні дослідження та реєстрацію нових добрив в держхімкомісії України (Посвідчення серія Б №00201 від 30 березня 2000 р.), а також одержано дозвіл Міністерства екології та природних ресурсів України для їх роздрібного продажу населенню (Посвідчення серія Б №00440 від 21 серпня 2002 р.).
11. В цілому розроблені нові напрямки утилізації водних розчинів сульфату амонію, аміаку та гумату амонію через виробництво гранульованих органомінеральних добрив комплексної дії із заданими фізико-хімічними властивостями для екологічно безпечного збалансованого землеробства.
Нові добрива, виготовлені за індивідуальними рецептурами з урахуванням агроекологічних умов регіону їх застосування, забезпечують підвищення врожайності сільськогосподарських культур при суттєвому зменшенні вмісту в них нітратів, важких металів та радіонуклідів, а також покращують структуру ґрунту, мають пролонговану дію, не злежуються при зберіганні і можуть бути доведені, згідно розробленої технології, безпосередньо до кореневої системи рослин.
Це досягнуто на основі створеної нової екобезпечної технології з відповідним апаратурним оформленням і, як наслідок, створення засад для вирішення важливої для України народногосподарської задачі впровадження засад екологічно безпечного збалансованого землекористування.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Зубець М.В. Напрями економічного зростання агропромислового комплексу України. - К.: Аграрна наука, 1999. - 56 с.
2. Росновский И.Н. Устойчивость почвы: техногенно-механические аспекты. Новосибирск: ВО Наука”, 1993. - 159 с.
3. Словарь-справочник по экологии / Сост. К.М. Сытник, О.В. Брайон, А.В. Гордецький, А.П. Брайон - Київ: Наукова думка, 1994. - 664 с.
4. Національна доповідь про стан навколишнього природного середовища в Україні/ Підгот.: Я. Мовчан, В. Дьомін, М. Полікарпов та ін.-К.: Б.в., 1993. - 289с.
5. Національна доповідь про стан навколишнього природного середовища в Україні у 1996 році. Скорочений виклад / М-во охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України. - К.: Вид-во Раєвського, 1998. - 96 с.
6. Національна доповідь про стан навколишнього природного середовища в Україні у 1994 році: / Мін-во охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України [Ред. Ю. Некрутенко] - К.: Вид-во Раєвського, 1997. - 80 с.
7. Довідник з агрохімічного та агроекологічного стану ґрунтів України /Б.С.Носко, Б.С. Прістер, М.В. Лобода та ін. - К.: Урожай, 1994. - 372 с.
8. Рейсмера Н.Ф. Охрана живой природы: проблемы и перспективы - М.: Лесная промышленность, 1983. - 271 с.
9. Надточій П.П., Вольвач Ф.В., Гермашенко В.Г. Екологія ґрунту та його забруднення. - К.: Аграрна наука, 1998. - 286 с.
10. Органические удобрения. / Бацула А.А., Дегодюк Є.Г., Гамалей В.И., Виноградов П.М., Ворошилов В.И. / Под ред. Бацула А.А. К.: Урожай 1988. 184 с.
11. Полупан Н.И. Современное развитие, классификация и пути повышения плодородия почв Южной и сухой степи Украины. Автореф. дис. д-ра с.х. наук .06.01.03 / Х., 1986. - 41 с.
12. Медведев В.В. Теоретические и прикладные основы оптимизации физических свойств чернозёмов. Автореф. дис. д-ра биол. наук: 3.00.01 /МГУ им. Ломоносова. Фак. почвоведения - М., 1982. 47с.
13. Почвенно-экологические условия возделывания сельскохозяйственных культур / Медведев В.В., Бука А.Я., Губарева Д.Н., Кривоносова Г.М., Деревянко Р.Г., Лактионова Т.Н., Лыдина Т.Е., Розумный И.А., Трусковецкий Р.С. - К.: Урожай, 1991. - 172 с.
14. Матвійчук Г.Х. К вопросу выбора приоритетных направлений утилизации отходов. Техногенные ресурсы Украины. // Тезисы докладов конференции, 6-7 февраля 1996. К.: Общество Знание Украины. 1996. - С. 46 - 47.
15. Переработка и утилизация отходов промышленности минеральных удобрений. / Тезисы докладов совещания Переработка и утилизация” 23 25 мая 1983. Черкассы. 1983. - 106 с.
16. Производство капролактама / А. С. Бадриан, Ф. Г. Конулин / Под ред. В. И. Овчинникова, В. Р. Ручинского - М.: Химия, 1965. - 168 с.
17. Производство капролактама за рубежом / Составил Г. Н. Бабич. - М.: НИИТЭХИМ, 1982. - 22 с.
18. Мельников Б.П., Кудрявцева И.А. Производство мочевины. - М.: Химия, 1965. - 168 с.
19. Лазорин С.Н., Стеценко Е.Я. Сульфат аммония. - М.: Металлургия, 1973. - 286 с.
20. Таубман Е.И., Бильдер З.П. Термическое обезвоживание минерализо­ванных промышленных сточных вод. - Л.: Химия, 1975. - 205 с.
21. Бакластов А.М. Проектирование, монтаж и эксплуатация теплоиспользующих установок. - М.: Энергия, 1970. - 568 с.
22. Чернобыльский И.И. Выпарные установки. - Киев: изд. КГУ, 1960. - 260 с.
23. Фізико-хімічні основи технології очищення стічних вод / А.К. Задольский, Н.А.МєшковаКлименко, І.М. Астрелін, М.Т. Брік, П.І. Гвоздяк, Т.В.Князькова К.: Лібра, 2000. 552 с.
24. Лыков М.В., Леончик Б.И. Распылительные сушилки. М.: Машиностроение, 1966. - 331 с.
25. Обезвоживание растворов в кипящем слое / О.М. Тодес, Ю.Я. Каганович, В.А. Себалло, С.П. Налимов - М.: Металлургия, 1973. - 288 с.
26. Биндер Ю. И, Кондуков Н. Б. О теплообмене частиц со средой в псевдоожиженном слое. // Хим. пром-сть, 1966, №6 С. 429-431.
27. Матусевич Л.Н. Кристаллизация из растворов в химической промышленности. - М.: Химия, 1968. - 304 с.
28. Пономаренко В.Г., Ткаченко К.П., Курлянд Ю.Я. Кристаллизация в псевдоожиженном слое. К.: Техніка 1972. 131 с.
29. Каганович Ю.Я. Промышленное обезвоживание в кипящем слое. - Л.: Химия, 1990. - 144 с.
30. Вилесов Н.Г. Процессы гранулирования в промышленности. - К.: Техника, 1976. - 192 с.
31. Развитие теории, техники и технологии псевдоожиженного слоя /Хвастухин Ю.И., Когута Н.К., Орлик В.Н., Кожан А.П., Пикашов В.С., Кульбачеий В.Г., Ильенко Б.К. / Экотехнологии и ресурсосбережение 1999. - №3. С. 57 62.
32. Классен П.В., Гришаев И.Г. Основы техники гранулирования. М.: Химия, 1982. 272с.
33. Классен П.В., Гришаев И.Г., Шомин И.П. Гранулирование. М.: Химия, 1991. 240с.
34. Обезвоживание растворов сульфата аммония производства капролактама в псевдо­ожиженном слое / Марчевский В.Н., Корниенко Я.Н., Коннов В.А., Вальс В.И., Шульман В.З. / Промышленная теплотехника 1983, - №5. С. 57 - 59.
35. Классен П.В. Основы процессов гранулирования фосфорсодержащих удобрений // Химическая промышленность. 1999. - №11. - С. 708 - 712.
36. Классен П.В., Гришаев И.Г. Методы гранулирования фосфатов аммония //Химическая промышленность. 200l. - №2. - С. 19 - 25.
37. Горбачев А.Л., Черненко Ю.Д., Классен П.В. Перспективы производства широкого ассортимента минеральных удобрений. // Химия в сельском хозяйстве. 1998. - №9. - С. 15 - 17.
38. Овчинников Л.Н. Разработка эффективных технологических процессов гранулирования и модификации минеральных удобрений в аппаратах взвешенного слоя: Автореф. дис. д-ра техн. наук: 05.17.08 / Иванов. Гос. арх. -стоит. ин-т. - Иваново, 1998. - 35с.
39. Классен П.В. Исследование и совершенствование процессов гранулирования минеральных удобрений. Автореф. дис. д-ра техн. наук. 05.17.08 / МИХМ. М.: 1978. 32 с.
40. Кувшинников И.М. Минеральные удобрения и соли: Свойства и способы их улучшения. - М.: Химия, 1987. - 256с.
41. Классен П.В., Гришаев И.Г. Основные процессы технологии минеральных удобрений. М.: Химия, 1990. - 304с.
42. Лісовий М.В. Географічні закономірності ефективності мінеральних добрив на території України та прогнозування їх дії під озиму пшеницю залежно від грунтово-кліматичних умов з використанням математичних моделей. Автореф. дис. д-ра с-г. наук.:6.00.04 / Ін-т ґрунтознавства та агрохімії ім. О.Н. Соколовського Укр. Академія аграрних наук Х., 1996. - 47с.
43. Вернадский В.И. Философские мысли натуралиста [Сборник: к 125-летию со дня рождения] / АН СССР - М.: Наука, 1988. - 519с.
44. Вернадский В.И. Биосфера и ноосфера / АН СССР, Ин-т геохимии и аналит. химии им. В.И. Вернадского. -М.: Наука, 1989. - 258с.
45. Вернадский В.И. Живое вещество и биосфера. М.: Наука, 1994. - 669с.
46. Орлов Д.С. Гуминовые кислоты почвы и общая теория гумификации. - М.: Изд-во МГУ, 1990. - 235с.
47. Лиштан И.И., Абрамцев А.М. Гуминовые препараты и охрана окружающей среды. - М.: Наука, 1993. 236с.
48. Реутов В.А. Использование бурых углей Днепровского бассейна в качестве сырья для получения гуминовых удобрений в степной зоне УССР //Гуминовые удобрения. Теория и практика их применения. - К.: Изд-во С.Х. академии УССР. - 1962. - С. 445 - 467.
49. Христева Л.А. О природе действия физиологически активных гуминовых кислот и других стимуляторов роста растений // Гуминовые удобрения. Теория и практика их применения. К.: Тр. ДСХИ - 1968. - С. 13 - 27.
50. Рекомендации по применению и производственной оценке гумата натрия /Под ред. Л.А. Христевой. - Днепропетровск: ДСХИ, - 1981. - C. 1 - 4.
51. Гуминовые препараты из углей для повышения урожайности сельскохозяйственных культур / Л.Н. Екатеринова, М.В. Мотовилова, Р.Х. Аляутдинова, В.В. Родэ - М.: Хімія, 1989. - 87с.
52. Орлов Д.С. Гумусовые кислоты почв и общая теория гумификации - М.: издательство МГУ, 1990. - 324 с.
53. Булли В.А. Влияние гуматосодержащих препаратов на выращивание подсолнечника в условиях деляночного опыта / Донецкий ун-т. Донецк, 1994. 9 с. Укр. Деп. В ГНТБ Укр. 07.12.94, №2356 Ук 94.
54. Орлов Д.С. Свойства и функции гуминовых веществ. Гуминовые вещества в биосфере. / РАН Научн. совет по пробл. почвоведения, МГУ им. М.В.Ломоносова, Моск. с.-х. акад. им. К.А. Тимирязева МСХ РФ. Тюмень. с.-х. ин-т МСХ РФ М.: Наука, 1993. 236с.
55. Горовая А. И. Роль физиологически активных гуминовых веществ в адаптации растений к действию ионизирующей радиации и пестицидов. Гуминовые вещества в биосфере. / РАН. Научн. совет по пробл. почвоведения, МГУ им. М.В. Ломоносова, Моск. с.-х. акад. им. К.А. Тимирязева МСХ РФ. Тюмен. с.-х. ин-т МСХ РФ М.: Наука, 1993. 236с.
56. Shritzen M. Humic substances, Chemistry and reactions // Soil Organic Mater. Amsterdam 1978. - p.1.
57. Драгунов С.С. Химическая природа гуминовых веществ // Гуминовые удобрения: Теория и практика их применения - К.: С.Х. Академии УССР. - 1962. - С. 11 - 22.
58. Мастерски В.Н., Логинов В.А. Исследование некоторых физико-химических свойств гуминовых кислот // Почвоведение, - 1959. №2. 39с.
59. Горовая А.И., Орлов Д.С., Щербенко О.В. Гуминовые вещества. Строение, функции, механизм действия, протекторные свойства, экологическая роль - К.: Наукова думка, 1995. - 302с.
60. Комиссаров И.Д., Логинов Л.Ф. Молекулярная структура и реакционная способность гуминовых кислот / Труд. Тюменского СХИ - 1970. С. 120 - 127.
61. Комиссаров И.Д., Логинов Л.Ф. Молекулярная структура и реакционная способность гуминовых кислот. // Гуминовые вещества в биосфере 1993. - С. 36 45.
62. Орлов Д.С. Кинетическая теория гумификации и схема вероятностного строения гуминовых кислот. // Биологические науки 1977. №9. С. 5 - 11.
63. Христева Л.А. Физиологическая функция гуминовой кислоты в процессах обмена веществ высших растений. // Гуминовые удобрения: Теория и практика их применения. 1957. - С. 95 - 108.
64. Христева Л.А. О природе действия физиологически активных веществ на растения в экстремальных условиях // Гуминовые удобрения: Теория и практика их применения. 1977. - С. 3 14.
65. Долгова Л.Г., Кучма В.Н. Влияние гумата натрия на биологическую активность веществ. // Гуминовые удобрения: Теория и практика их применения. Днепропетровск: ДСХИ. - 1983. - С. 126 127.
66. Ільїн М.І. Закономірності поведінки 90Sr і 137Cs Чорнобильських випадінь в системі ґрунт-рослина на природних та меліорованих луках Полісся України. Автореф. дис. канд. біол. наук: 3.00.01 / Нац. АН України Ін-т експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.С. Кавецького -К., 1994. - 24с.
67. Жукова П.С., Аниховская Т.Е. Регуляторы роста на томатах // Химия в сельском хозяйстве. - 1988. - №4. - С. 12 - 16.
68. Жукова П.С., Забара Ю.М., Аниховская Т.Е. Влияние гумата натрия на продуктивность томата и огурца // Изв. АН БССР: Сер с.-х. Науки. - 1986. - №3. - С. 80 87.
69. Петрик Г.К., Думтай И.Н., Натковская И.Г., Горина Л.В. Применение гуматов калия в сельском хозяйстве // Гуминовые удобрения: Теория и практика их применения Днепропетровск: Тр. ДСХИ. - 1983. - С. 52 - 54.
70. Гоник Г.Е. Применение гумата натрия на посевах озимой пшеницы //Химия в сельском хозяйстве. - 1987. - №8. - С. 43 - 45.
71. Мельник И.А. Универсальный стимулятор роста растений // Земледелие. - 1984. - №10. - С. 48 - 56.
72. Сторчай Л. П. Влияние гумата натрия на некоторые физиологические процессы и уменьшение аккумуляции яда в тканях яблони // Теория действия физиологически активных веществ. - Днепропетровск: Тр. ДСХИ. - 1983. - С. 47 - 50.
73. Козюкина Ж.Т. Некоторые аспекты положительного действия гумата натрия на устойчивость растений к промышленному загрязнению атмосферы // Гуминовые удобрения. Теория и практика их применения. Днепропетровск: Тр. ДСХИ - 1983. - С. 32 - 33.
74. Измаилович О.И. Действие гумата аммония на физико-химические свойства почвы. Органо-минеральные удобрения. - Л.: ОНТИ-ХИМТЕОРЕТ, - 1936. - Вып.127. - С. 132 - 142.
75. Кириченко Е.И., Сторчай П.П. Эффективность применения физиоло­гически активного гумата натрия в плодоводстве // Гуминовые удобрения. Теория и практика их применения. Днепропетровск: Тр. ДСХИ. - 1983. - С. 83 - 86.
76. Пальчук Л.М., Литвиненко В.В. Эффективность гумата натрия в условиях Кировоградской области // Степное земледелие. К.: Урожай, 1989. - Вып. 23. - С. 35 - 38.
77. Смирнов А.Н., Криштат С.Г., Бадзюк Л.В., Топалов Д.И. Эффективность гуминовых удобрений в основных почвенно-климатических зонах УССР. //Гуминовые удобрения. Теория и практика их применения К.: Тр. ДСХИ 1968. - С. 307 - 302.
78. Практическое использование гумата натрия в растениеводстве / Информ. ВНИИ информ. и технико-экономическое исследование АПК. - М.: 1988. - 12с.
79. Алов А.С. Факторы эффективности удобрений. - М.: Всесоюзный институт НТИ по сельскому хозяйству, 1965. - 188 с.
80. Булли В.А. Влияние добавок микроэлементов на биологическую активность буроугольных гуматов аммония / Донец. ун-т. Донецк, 1994. 11 с. Рус. Деп. в ГНТБ Украины 25.01.95, № 201 - Ук95.
81. Бутюгин А.В., Волкова М.В. Влияние буроугольных гуматов на энергию прорастания и всхожесть овощных культур / Донец. ун-т. Донецк, 1994. 12 с. - Рус. Деп. в ГНТБ Украины 25.01.95, № 202 - Ук95.
82. Антонова А.Л., Рыктор И.А., Зеленцова О.А., Ященко М.В. Биологическая активность жидкого гумата аммония / Донец. ун-т. Донецк, 1999. 9 с. - Рус. Деп. в ГНТБ Украины 1.06.99, № 149 Ук99.
83. Антонова А.Л. Влияние гуматсодержащих препаратов на проращивание семян в лабораторных условиях / Донец. ун-т. - Донецк, 1994. 8с. - Рус. Деп. в ГНТБ Украины 16.02.95, № 986 Ук94.
84. Антонова А.Л. Влияние физиологической активности гуматов аммония на развитие растений / Донец. ун-т. Донецк, 1996. 12 с. - Рус. Деп. в ГНТБ Украины 02.04.96, № 851 Ук96.
85. Антонова А.Л. Влияние физиологической активности гуматов аммония на развитие растений (сообщение 2) / Донец. ун-т. Донецк, 1998. 7с. - Рус. Деп. в ГНТБ Украины 13.07.98, № 314 Ук98В.
86. Довідник по удобренню сільськогосподарських культур / За редакцією П.О. Дмитренка та Б.С. Носка. - К.: Урожай, 1987. 208 с.
87. Батячев Е.Б., Пивоваров Л.Р., Улитина В.П., Павлинец И.Б. Агрохимическая характеристика торфов Украинской ССР как сырьевая база для производства органо-минеральных гуминовых удобрений //Гуминовые удобрения. Теория и практика их применения. К.: Тр. ДСХИ. - 1968. - С. 157 - 168.
88. Бачурина А.Ф., Брадик Б.М. Торфяной фонд Украинской ССР как сырьевая база для производства гуминовых удобрений. // Гуминовые удобрения. Теория и практика их применения. К.: Тр. ДСХИ. - 1962. - С. 157 - 168.
89. Реутов В.А., Вигдергауз Л.М. Основы технологии производства гуминовых удобрений из бурых углей и их сырьевая база на Украине //Гуминовые удобрения. Теория и практика их применения. К: Тр. ДСХИ. - 1968. - С. 176 - 188.
90. Кравченко Р.Н. Технологический режим получения гуматов натрия из торфа и некоторые характеристики препарата // Теория действия физиологически активных веществ. Тр. ДСХИ. Т.8. 1983. С. 60-63.
91. Батячев Е.Б., Моисеенко В.Г., Сербин Ф.Е., Тенклевский М.М. Технологические схемы производства торфо-минерально-аммиачных удобрений // Гуминовые удобрения. Теория и практика их применения. К.: Тр. ДСХИ. - 1962. - С. 381 393.
92. Батячев Е.Б., Танклевский М.М. Приготовление гуминовых торфо-минерально-аммиачных удобрений на дозировочно-смесительной установке // Гуминовые удобрения. Теория и практика их применения. К.: Тр. ДСХИ. 1968. - С. 291 - 293.
93. Пат. 2076087/13 Россия, МКП 6 СО5F11/02. Способ получения жидкого комплексного гуминового удобрения / В.И. Горячев, Е.В.Стрелец (Россия) - №95101805/5; Заявлено 7.2.95; Опубл. 27.3.97, Бюл. №9. - 4с.
94. Пат. 97103008/13 Россия, МКП 6 СО5F7/00. Способ получения органоминерального удобрения / И.В. Соколова, А.А. Щупляк, Л.А. Петрова (Россия) - №97103008/13; Заявлено 5.3.97; Опубл. 20.9.98, Бюл. №26. - 4с.
95. Пат. 97100398/13 Россия, МКП 6 СО5F11/02. Способ получения гуминосодержащего органоминерального удобрения / Л.Р. Браткова, Г.В. Леплялин, Е.Г. Леплялина (Россия) - №97100398/13; Заявлено 14.1.97; Опубл. 20.3.99, Бюл. №8. - 3с.
96. Пат. 2110503 Россия, МКИ 6 СО5С9/02, СО5G3/00. Гуматизированное минеральное удобрение и способ его получения / В.Я. Соколов, Б.В. Левинский, В.Н. Евдокимов, В.А. Говорин (Россия) - №9615600/25; Заявлено 24.7.97; Опубл. 10.5.98; Бюл. №13. - 6с.
97. Пат. 203619 Россия, МКИ C05F 11/02. Способ получения гуматов щелочных металлов / А.А. Бацуев, Б.В. Левинский, А.В. Фурсов, Л.Н. Строганова (Россия); Иркутский государственный НИИ редких и цветных металлов. - № 92011339/26; Заявл. 08.12.92; Опубл. 27.05.95; Бюл. №15. - 3 с.
98. Пат. 2031095 Россия, C05F 11/02; А01 В79/00, AON65/00. Водорастворимые гуминовые кислоты, способ их получения и способ детоксикации земель и рекультивации почв сельскохозяйственного назначения, осуществляемая с помощью этих водорастворимых гуминовых кислот / А.И. Шульгин (Россия); Акционерное общество закрытого типа "Специальные биологические технологии" - № 94019460/15; Заявл. 09.06.94; Опубл. 20.03.95; Бюл. №8. - 5 с.
99. Пат. 95105292/13 Россия, МКП 6 СО9Н17/00. Способ получения балластного гумата кальция / Н.И. Гаркавенко, В.А. Гречишкин, А.Е. Зайдерварг (Россия) - №95105292/13; Заявл. 17.4.95; Опубл. 27.03.97; Бюл. № 8. - 4с.
100. Пат. 2130004 Россия, МКП 6 СО5F11/02. Способ получения гуминовых препаратов / В.А. Игошин, А.В. Виноградов, Б.М. Кершангольц, В.А.Игошина (Россия). - №96122208/13; Заявл. 20.1196; Опубл. 10.5.99; Бюл. № 13. - 5с.
101. Wojtas A.; Mazur Z. Mozliwosci granulacji nawozow organiczno-mineralnych. // Odpady organiczne a ochrona i produktywnosc gleb. -Warszawa, 1996. - S. 347 - 352.
102. Способ выделения гуминовых кислот из бурого угля: А.с. 140450 СССР, МКИ 4 C05F11. / В.М. Хаустов, В.Н. Кулаков, В.В. Кулаков, А.П. Мещеряков, М.Т. Шокин. Р.Е. Фридбург (СССР) - Заявлено 15.04.87; Опубл. 23.06.88, Бюл. №23. - 6 с.
103. Kaemmerer M.; Guiresse M.; Hafidi M.; Brun G.; Seibane L.; Revel J.C. Complexation du Ca++ par les substances humiques extraites de tourbe naturelle et de tourbe traitee aux oxydes d'azote. // Agrochimica, 1999. Vol. 43. - №1. - P. 38 - 45.
104. Пат. 2057105 Россия, МКИ C05F11/02. Способ получения балластного гумата калия / Н.И. Гаркавенко, В.А. Гречишкин, В.Е. Зайдерварг, Л.В. Заводчиков, Ю.Н. Малышев, В.Ю. Никифоров, В.Н. Попов, А.В. Сабанин (Россия); Центр по развитию новых технологий и торгово-коммерческой деятельности АОО по добыче и переработке угля "Тулауголь". - № 95104407/15; Заявл. 23.03.95;Опубл. 27.03.96; Бюл. № 9. - 5 с.
105. Драгунов С.С. Исследования по технологии органо-минеральных удобрений // Органо-минеральные удобрения - Л.: ОНТИ-ХИМТЕОРЕТ, 1936. Вып. 127. - С. 7 - 13.
106. Зуссер Е.Е. Обработка растительных веществ аммиаком при разных температурах и давлениях // Органо-минеральные удобрения - Л.: ОНТИ-ХИМТЕОРЕТ, - 1936. - Вып. 127. - С. 62 - 66.
107. Стимулятор роста и развития декоративных и овощных культур Гумат”. ТУ 6-15-1082-77. Введ. 01.12.77 до 01.12.82.-12с. Взамен ТУ 39-9-34-75.
108. Стимулятор повышения урожайности Гидрогумат”. ТУ 39 Укр 0135407007-92. Введ. 10.10.92 до 10.10.97.-12c.
109. Гидрогумат”. ТУ 88 БССР 202-91.
110. Оксигумат”. ТУ 88 БССР 20491.
111. Жукова П.С. Эффективность применения регуляторов роста в овощеводстве и картофелеводстве - М.: ВНИИТЭИагропром, 1990. 52 с.
112. Совместное применение гумата натрия и жидких азотных удобрений на посевах озимой пшеницы: Рекомендации / Краснодар.: НИИСХ, 1985. - 10с.
113. Gheorghiev N. Continutul aminoacizilor la orzul de toamna in functie de nivelul recoltei si asigurarea cu elemente de nutritie // Lucrari sti. Univ.agrara de stat din Moldova. - Chisinau, 1996. Vol.4. - P. 85 88.
114. Malis L.; Kovacik P. Vplyv humatu sodneho na prijem N, P, K, Ca, Mg a Cd organmi jacmena jarneho // Pol'nohospodarstvo. 2000. R.46. с.10. - S. 733 743.
115. Kovacik P.; Fecenko J. Podny dusik,humat sodny a parametre urody jarneho jacmena // Pol'nohospodarstvo. 1996. R.42. c.5. - S. 334 343.
116. Pavlikova D.; Tlustos P.; Szakova J.; Balik J. Vliv aplikace humatu draselneho na obsah kadmia,zinku a arzenu v rostlinach // Rostl.Vyroba. 1997. Vol.43. - N10. - S. 481 486.
117. Ходянкова С.Ф., Кукреш С.П. Эффективный фактор улучшения экологической обстановки окружающей среды - новые медленнодействующие формы удобрений // Сб. Материалы междунар. науч. - техн. конф. "Моделирование и прогнозирование аграр. энергосберегающих процессов и технологий". Минск. - 1998. Ч.2. - С. 106 107.
118. Эффективность применения адаптогена-гумата калия при совместном применении с гербицидом и удобрениями при выращивании сеянцев сосны обыкновенной в питомниках / Мухамедшин К.Д., Панина Н.Б., Раздайводин А.Н., Жуков Е.А., Виноградов А.Н. / Науч. тр. Моск. гос. ун-т леса. 1999. - №297. - С. 62 66.
119. Баранов А.А., Евдокимова Н.А. Влияние регуляторов роста и азотных удобрений на формирование урожая и содержание белка в зерне ячменя: Селекция, семеноводство и технология возделывания зерн. культур и многолет. трав на Северо-Западе России - Сборник, - 1993. - С. 27 34.
120. Квасов Н.А. Применение гумата натрия и азотных удобрений с целью повышения урожая и качества зерна озимой пшеницы: Пути повышения качества зерна с.-х. культур Ставрополь, 1999. - С. 111 - 116.
121. Влияние инкрустации гранул нитрофоски гуматом натрия на урожайность и качество зерна твердой пшеницы / Трапезников В.К., Иванов И.И., Тальвинская Н.Г., Анохина Н.Л. / Агрохимия. 2000. - № 9. - С. 48 49.
122. Пироговская Г.В., Шейко Л.Г.; Силкова А.С. Влияние новых форм азотных медленнодействующих удобрений и удобре