ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА ТЕХНОПРИРОДНИХ ГЕОСИСТЕМ ( наукові та методичні основи ) : ЭКОЛОГИЧЕСКАЯ БЕЗОПАСНОСТЬ техноприродных геосистем (Научные и методические основы)

Краткое описание

Державна комісія України по запасах корисних копалин

Рудько Георгій Ілліч

ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА ТЕХНОПРИРОДНИХ
ГЕОСИСТЕМ
( наукові та методичні основи )

Спеціальність 21.06.01 екологічна безпека

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
доктора технічних наук

Науковий консультант
доктор геолого-мінералогічних
наук, професор
Адаменко О.М.

Київ, 2005

З М І С Т

стор.

Загальна характеристика роботи

8

Частина І. Наукові основи техногенно-екологічної безпеки геоло­гічного середовища

18

Розділ 1. Фундаментальні властивості геологічного середови­ща та геосистеми

19

1.1. Фундаментальні властивості геологічного середовища

19

1.2. Геосистеми, їхні властивості та типізація

21

1.3. Конструювання та головні властивості техноприродних геосистем

24

1.4. Техноприродні геосистеми геологічної спеціалізації

32

1.5. Екологічний аспект взаємодії людини, інженерних споруд і геологічного середовища

35

1.6. Гірничопромислові комплекси, як техноприродні геосис­теми

39

Розділ 2. Функціонування гірничопромислових та нафтогазо­вих комплексів як техно­природних геосистем

52

2.1. Функціональна структура техноприродних геосистем

52

2.2. Техноприродні геосистеми гірничопромислових комп­лексів на стадії оптимального функціонування

55

2.3. Гірничопромислові комплекси як техноприродні геосис­теми на стадії ліквідації

64

Розділ 3. Стан геологічного та суміжних середовищ в межах гірничих комплексів Західного регіону України

71

3.1. Мінерально-сировинна база Західних областей України

71

3.2. Закарпатська золотоносна провінція. Вплив розробки золоторудних родовищ на екологічний стан геологічного середовища (на прикладі родовища Сауляк)

73

Розділ 4. Геодинамічні функції геологічного середовища та його екологічна ємність (на прикладі Східноєвропейської плат­форми та областей альпійської складчастості Євразії)

80

4.1. Основні положення механізму формування та розвитку типів геологічного середовища

86

4.2. Платформенний тип геологічного середовища та його еко­лого-геологічні параметри (на прикладі геодинамічних процесів)

86

4.3. Гірськоскладчастий тип геологічного середовища та його еколого-геологічні параметри (на прикладі геодинамічних процесів)

98

4.3.1. Кавказький регіон

99

4.3.2. Памірський регіон (на прикладі зони зчленування Південного Тянь-Шаню і Паміру)

114

Розділ 5. Геодинаміка Карпатського регіону як чинник фор­му­вання екологічних функцій геологічного середовища

128

Розділ 6. Гідрохімічні умови стану геологічного середовища та техно­логія створення моделей гідрохімії підземних вод

155

6.1. Гідрохімічна характеристика підземних вод Волино-Подільсь­кого артезіанського басейну

155

6.2. Підземні води Передкарпатського артезіанського ба­сейну

159

6.3. Карпатський басейн тріщинно-пластових вод

161

6.4. Гідрохімічна характеристика підземних вод Закарпатсько­го артезіанського басейну

164

Розділ 7. Гідродинамічні умови геологічного середовища. Оцін­­ка ре­­­сур­­сів та забруднення підземної гідросфери (на прик­ла­ді Кар­патського регіону). Екологічна безпека підземної гідро­сфери

167

7.1. Умови формування ґрунтових та підземних вод

167

7.2. Типізація території за умовами формування режиму підземних вод

176

7.3. Рекомендації щодо розвитку режимної спостережної ме­режі та методики спостережень в умовах виділених спеціа­лі­зованих гідрогеоре­жимних районів

180

7.4. Екологічна оцінка забруднення підземної гідросфери

183

7.4.1. Особливості техногенного впливу на підземну гідросферу в межах Передкарпатської соленосної провінції

185

7.4.2. Особливості техногенного впливу на підземну гідросферу в межах Передкарпатської нафтогазо­нос­ної провінції

190

7.4.3. Особливості техногенного впливу на підземну гідро­сферу звалищ відходів промислово-міських агломерацій

193

7.4.4. Особливості техногенного впливу на підземну гідросферу об’єктів агропро­мис­лового комплексу

198

7.5. Екологічний контроль підземної гідросфери та управління ресурсами підземних вод

199

7.6. Медико-екологічні параметри підземної гідросфери як чинник здоров’я населення

204

Розділ 8. Ландшафтно-геохімічні умови стану геологічного сере­до­вища та технологія створення фактографічних і карто­графічних моделей геохімії ґрунтів і порід

205

8.1. Технологія оцінки геохімії ландшафтів

205

8.2. Комплексне ландшафтне районування

206

8.3. Прогнозна характеристика стану ландшафтів визначення геохімічної спеціалізації ландшафту та його динаміки. Геохімія ландшафту

209

8.4. Визначення геохімічних бар’єрів

214

8.5. Складання ландшафтно-геохімічних карт та екологічна безпека ландшафтної сфери

215

8.6. Радіоекологічні умови геологічного середовища (на прикладі Карпатського регіону України)

217

Частина ІІ. Екологічна безпека геологічного і суміжних середовищ в межах техноприродних геосистем регіонального рівня

223

Розділ 9. Екологічна безпека геологічного середовища та проб­лема опти­мального використання гідроресурсів Карпатського регіону України

224

9.1. Басейнова концепція раціонального природоко­ристуван­ня (у кон­­текс­ті використання гідроресурсів та екологічної безпеки геологіч­ного середовища)

226

9.2. Технологічні аспекти екологічно оптимального вико­ристання гідро­ре­сурсів Карпатських рік

230

9.3. Результати досліджень перспективних ділянок

241

Розділ 10. Екологічна безпека геологічного середовища у зв’язку з катастрофічним розвитком геологічних процесів Кар­патського ре­гіону України (на прикладі Закарпатської та Чер­нівецької областей)

248

10.1. Чинники екологічної безпеки при розвитку зсувів у межах ТПГ Закар­патської області

248

10.1.1. Катастрофічний розвиток зсувів в межах межиріччя рік Уж, Латориця і Боржава

249

10.1.2. Розвиток зсувів у межах межиріччя рік Ріка, Тереб­ля та Тересва

259

10.1.3. Зсуви в межах соленебезпечних територій басейнів рік Свидовець і М.Флантус

277

10.2. Локальні закономірності катастрофічного розвитку зсувів у межах Закарпатської області

280

Розділ 11. Катастрофічна активізація зсуву в с. Костинці Сторожи­нець­кого району Чернівецької області та заходи з лікві­дації його наслідків

283

Розділ 12. Методичні основи екологічної безпеки технопри­род­них геосистем від зсувонебезпечних територій

296

ЧАСТИНА ІІІ Екологічна безпека техноприродних геосистем за критичних еколого-геологічних умов, у разі аварій і катастроф

306

Розділ 13. Екологічні чинники геологічного середовища як інструмент контролю здоров’я людини (на прикладі Кар­патського регіону України)

306

Розділ 14. Екологічний стан геологічного середовища, як чин­ник здоров’я населення Червоно­градського гірничопромисло-вого району

325

14.1. Геологічне середовище гірничопромислового району та його головні техногенна трансформація

329

14.2. Геомеханічне техногенне навантаження на геологічне середовище

338

14.3. Забруднення ґрунтів

344

14.4. Забруднення поверхневих та підземних вод

361

14.5. Комплексний аналіз геологічних умов взаємодії в сис­темі людина-геологічне середовище для Червоноградсь­ко­го ГПР

370

14.6. Аналіз причин гіпоплазії і флюорозу у дітей Червоно­градського району та технологія покращання стану довкілля

377

Розділ 15. Екологічний стан геологічного середовища Яво­рівсь­кого гірничо­про­мис­лового району та технологія оптиміза­ційних рішень

385

Розділ 16. Екологічна безпека техноприродних геосистем нафтога­зового комплексу з високим ризиком екологічних ава­рій (на прикладі Стинавського нафтового родовища)

395

16.1. Стинавське родовище як ТПГ

395

16.2. Характеристика умов геологічного середовища

396

16.3. Гідрогеологічні умови родовища

399

16.4. Екологічна безпека ТПГ Сти­навсь­кого нафтового родо­вища

405

Висновки

413

Список літератури

417

Додатки

447

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. В техногені, тобто в період коли діяльність людини є вирішальним фактором в процесі трансформації геологічного і суміжних середовищ, на чільне місце виходять методологічні засади екологічної безпеки в межах системи „людина геологічне середовище”. Загальна тенденція роз­витку цивілізації тільки загострює проблему боротьби за ресурсний потенціал геологічного і суміжних середовищ.
Виходячи з вищевикладеного, об’єктом наукового дослідження є геоло­гічне та суміжні середовища в межах техноприродних геосистем (ТПГ) з точки зору чинників, які характеризують ресурсний потенціал території з метою роз­робки технічних рішень для впровадження оптиміза­ційних заходів.
Як об’єкт дослідження геологічне середовище в межах ТПГ розгля­дається з позицій наступних основних ресурсних функцій.
1. Ресурсної, як мінеральної основи біосфери (ландшафтного комплексу літосферного простору). Кожен ландшафтний комплекс має свою міру вартості, яка змінюється в залежності від ресурсних, економічних та екологічних чинників.
2. Ресурсної, як корисних копалин для забезпечення сировинно-енерге­тичних проблем суспільства. Геологічне середовище є основним постачаль­ником енергетичних ресурсів. Кожен тип корисних копалин має відповідну цінову вартість, включаючи чинники екологічної безпеки, яка характеризує рентабельність розробки родовища.
3. Ресурсної, як літосферного простору для будівництва інженерних споруд і комунікацій. З використанням геологічного простору, як ресурсу, по­в’я­­зана значна кількість аварій і катастроф, обумовлених природними та техно­природними геологічними процесами.
Будь-який тип літосферного простору має свою вартість, яка характери­зується відно­шен­ням ринкової вартості геологічного середовища до затрат на безпечне функціонування технопри­род­ної геосистеми. В Україні проблема еко­ло­гічної безпеки техноприродних геосистем має над­зви­чайно велике значення, оскільки функціонування ТПГ в межах колишнього СРСР було орієн­то­вано на екстенсивне виробництво із відповідною його технологією. В перехідний період еконо­мі­ки, в незалежній Україні, наукова основа екологічної безпеки ТПГ розроблена вкрай недос­тат­ньо, що і обумовило мету роботи.
Предметом наукового дослідження є екологічна безпека техно­при­родних геосистем, яка досягається шляхом реалізації методологічних прин­ципів, технологічних засобів та технічних рішень в межах цих систем, з позицій керованого контролю геологічними процесами: геодинамічними, ландшафтно-геохімічними, гідрогеологічними, радіологічними та геофізичними.

Екологічна безпека техноприродної геосистеми це такий її стан в межах розрахункового періоду, який забезпечує функціонування системи в режимі, що виключає порушення гомеостазису. Такими власти­вос­тя­ми харак­те­ризується будь-яка з геологічних систем: людина-геологічне середовище (тех­но­­­генний об’єкт геологічне середовище), які розглядалися нами як технопри­род­ні геосистеми різного об’єму, функціонального призначення та оптималь­ного періоду функціонування.

Список литературы

ВИСНОВКИ
1. Обґрунтовані наукові та методичні основи екологічної безпеки геологічного і суміжних середовищ в межах техноприродних геосистем. Розроблені математичні алгоритми оцінки екологічної ємності, екологічної стійкості та інших чинників, що характеризують геологічне і суміжні середовища, як ресурс для народногосподарського використання з точки зору екологічної безпеки.
Теоретично обґрунтовані техноприродні геосистеми та здійснена їх математична форма­лізація. На прикладі гірничопромислових комплексів виконана оцінка особливостей конструюван­ня, функціонування та ліквідації техноприродних геосистем. На прикладах геологічного середовища різних типів розглянуті екологічні функції літосфери: ресурсна, яка визначає роль мінеральних, органічних та мінерально-органічних ресурсів літосфери для життя та розвитку біоти як в якості біоценозів, так і соціальної структури (суспільства); геодинамічна, яка визначає вплив динаміки літосфери в результаті її природного та техногенного розвитку на умови існування біоценозів, в тому числі і суспільства; геофізико-геохімічна, яка визначає забруднення території, в першу чергу ґрунтів і літосферного простору та визначає медико-санітарні умови існування біоти; гідрогеоло­гічна (гідродинамічно-гідрохімічна), яка визначає умови водозабезпечення біоценозів та людини, і радіоекологічна.
2. Обґрунтоване поняття тип геологічного середовища” та його функціональні аспекти з точки зору екологічної безпеки в рамках техноприродних геосистем. Для кожного типу геоло­гіч­ного середовища визначені основні парагенезиси небезпечних геологічних процесів. На прикладах геодинамічних моделей окремо розглянуті закономірності та параметри розвитку геодинамічних процесів для платформенного типу геологічного середовища, які контролюються басейновими геосистемами та можуть бути описані алгоритмом морфометричних чинників, а також параметри розвитку геодинамічних процесів для гірськоскладчастого типу геологічного середовища, які характеризуються складними механізмами розвитку геодинамічних процесів ендогенного та екзогенного генезису, та генетичним взаємозв’язком екзогенних процесів з ендогенними. Експертна оцінка закономірностей розвитку цих процесів дозволила виконати інженерно-геодинамічне районування території Вірменії для оцінки екологічної безпеки з прогнозом зсувних процесів, а для Паміру - визначити концепцію екологічної безпеки в разі розвитку сейсмогенних зсувів. На основі виконаних досліджень охарактеризовані підходи до аналізу геодинаміки областей альпійської системи складчатості.
3. Порівняльна характеристика різних типів геологічного середовища та аналіз його екологічних функцій дозволив науково обґрунтувати поняття екологічна ємність геологічного середовища”. Екологічна ємність геологічного середовища визначається інтегральними показни­ка­ми, які харак­теризують геодинамічні, геохімічні, гідродинамічні, радіоекологічні та геофізичні процеси, що проходять в межах досліджуваних техноприродних геосистем в природно-історич­ному, та техно­генно-зміненому режимах, створюючи відповідні екологічні умови функціонування системи людина-геологічне середовище”.
4. На основі геодинамічної моделі Карпатського регіону, охарактеризована зональність міграції флюїдів, вод, газу. Встановлені закономірності зміни геохімічних та гідро­хімічних пара­метрів, які обумовлюють екологічну безпеку геологічного середовища в зоні контакту платформи з прогином.
5. Виконані дослідження по комплексній оцінці гідрохімічних умов стану геологічного середовища дозволили встановити відповідність кожного типу геологічного середовища гідро­хімічним комплексам підземних вод зі своєю вертикальною та горизонтальною зональністю, і є чинниками екологічної безпеки ГС. На прикладі Карпатського регіону досліджені гідро­ди­на­мічні умови геологічного середовища з оцінкою їх ресурсів та параметрів забруднення підзем­ної гідросфери. Виконане районування території Карпатського регіону за умовами формування режиму підземних вод, розраховані фактори формування режиму підземних вод та їх вплив на екологічну безпеку техноприродних геосистем.
6. Виконана комплексна оцінка забруднення підземної гідросфери в межах техноприродних геосистем. Досліджена спеціалізація забруднення підземних вод та охарактеризовані медико-екологічні параметри підземної гідросфери як вагомого чинника здоров’я населення.
7. Визначені ландшафтно-геохімічні умови геологічного середовища в межах ТПГ та розроблена технологія створення фактографічних та картографічних моделей геохімії ґрунтів і порід. Розрахована екологічна безпека ландшафтів. Розроблена методика комплексного ландшафт­ного районування. Виконаний прогноз стану ландшафтів, визначені геохімічні бар’єри та складені ландшафтно-геохімічні карти ТПГ.
8. Досліджені радіоекологічні умови геологічного середовища (на прикладі Карпатського регіону України) з точки зору природного і техногенно-обумовленого радіоактивного забруднення території.
9. Розроблені наукові основи екологічної безпеки геологічного і суміжних середовищ в межах регіональних техноприродних геосистем.
Розрахована екологічна безпека геологічного і суміжних середовищ в межах ТПГ з метою оптимального використання гідроресурсів Карпатського регіону України.
Визначені чинники екологічної безпеки геологічного і суміжних територій у зв’язку з необхідністю ліквідації наслідків катастрофічного розвитку небезпечних геологічних процесів в ме­жах техноприродних геосистем Карпатського регіону України в 1998-1999 р.р. (на прикладах За­карпатської та Чернівецької областей). Визначені пріоритетні методичні основи прогнозування і інженерного захисту геосистем від зсувів та розроблені динамічні моделі окремих типових об’єктів.
10. Розроблені методичні основи інженерного захисту техноприродних геосистем від зсу­вів. Розраховані активні та пасивні методи захисту для різних геологічних і народногосподарських умов ТПГ.
11. Обґрунтовані та розроблені комплексні еколого-біохімічні детерміновані моделі геологічного середовища Карпатського регіону у зв’язку з його техногенною трансформацією. Виконана оцінка впливу на здоров’я населення. Складовими елементами моделі є показники геодинамічних, геохімічних, гідрохімічних, гідродинамічних, геофізичних геологічних процесів. Розроблені управлінські рішення по усуненню причин захворювання населення.
12. Науково обґрунтовані управлінські рішення та розрахований алгоритм комплексної оцінки екологічних показників повернення системи в екологічно безпечний стан після завершення розробки родовища корисних копалин (на прикладі Львівсько-Волинського кам’яновугільного басейну та Яво­рівського сірчаного родовища) та розкриті причини масового захворювання населення. Визначена система оптимізаційних технічних рішень, яка полягає в розробці заходів по розрахунковому відновленню природного стану ТПГ (на рівні гірничопромислових комплексів), та зміни технології водозабезпечення населення шляхом зміни глибини водозабірних свердловин для Черновоградського ГПК. Науково обґрунтований екологічно-безпечний підхід шляхом реалізації екологічного аудиту геологічного середовища для родовищ корисних копалин, які розташовані в межах санітарних зон родовищ підземних вод (на прикладі Стинавського нафтового родовища). Приведений в дисертації методологічний та практичний досвід може бути використаний для аналогічних або близьких геологічних об’єктів (наприклад для Битківського нафтового родовища, розташованого в зоні Надвірнянського водозабору).

13. В дисертації викладені науково-методологічні основи екологічної безпеки техно­природних геосистем як нового наукового напрямку. Це дозволяє підвести наукову і методичну базу для Державного екологічного картування України, в процесі якого екологічна ємність геологічного і суміжних середовищ буде параметризована і нормована в рамках ТПГ.

ЛІТЕРАТУРА

1. Абелов М.Ю. Строительство промышленных и гражданских соору-жений на слабых водонасыщенных грунтах. М.: Стройиздат, 1983.
2. Абрамова Т. Т. и др. Защита геологической среды от поражений на основе силикатизации и других методов физико-химической мелио-рации грунтов. С. 136 - 141.
3. Аваклян А.Б., Салтакин В.П., Шаранов В.А. Водохранилища. М.: Мысль, 1987-325с.
4. Аварии и катастрофы. Предупреждение и ликвидация последствий. Учебное пособие / Под. Ред.: К. Е. Кочеткова, В. А. Котляревского и А. В. Забегаева. М.: Изд-во АСВ, 1995. Кн. 1. 320 с.
5. Аварии и катастрофы. Предупреждение и ликвидация последствий. Учебное пособие / Под. Ред.: К. Е. Кочеткова, В. А. Котляревского и А. В. Забегаева. М.: Изд-во АСВ, 1995. Кн. 2. 384 с.
6. Авсюк Ю.Н. Сопоставление эндогенных режимов материков в устой-чивую геосинклинально-платформенную стадию со схемой приливной эволюции системы «Земля Луна» // Строение и эволюция тектоносферы. М.: ВИНИТИ, 1987. С.193-215.
7. Адаменко О.М., Рудько Г.І. Основы экологической геологии. Фiрма "Манускрипт" при АН України, Київ, 1995р., 211с.
8. Адаменко О.М., Рудько Г.І. Еколого-геологiчнi аспекти аналiзу та керованого контролю станом геологiчного середовища в межах природно-технiчних систем з пониженням рiвня пiдземних вод. Экологические аспекты загрязнения окружающей среды (тезисы докладов международной научно-практ. конф., Киев, 26-28 марта 1996г.) Ч.3.1996, с.17-18.
9. Адаменко О.М., Рудько Г.І. Наукові та методичні основи розрахунку ризику впливу на навколишнє природне середовище при проектуванні, функцірнуванні і ліквідації гірничих та нафтогазових промислових комплексів. Матеріали науково-технічної конференції, м.Київ, 28-30 жовтня 1997р., Київ, 1997.-ч.2-с.23-27.
10. Адаменко О.М., Рудько Г.І. Екологічна проблема та інформаційно- керуючі комп’ютерні системи екологічного моніторингу Прикарпаття. Тези доповідей третьої Всеукраїнської конферерції з геоінформаційних технологій «Теорія, технологія, впровадження ГІС», ГІС- Форум, Київ, 3-6 листопада 1997р.-с.53-54.
11. Адаменко О.М., Рудько Г.І. Наукові та методичні основи спеціальностей «Прикладна екологія» та «Екологічна геологія». Доп. у Вістнику Українського Будинку економічних та науково-технічних знань. Тов-во «Знання» України, 1998р. ст. 72-74.
12. Адаменко О.М., Рудько Г.І. Екологічна геологія. Підручник для студентів вищих навчальних закладів, екологічних, геологічних, географічних спеціальностей. Київ, Манускрипт, 1998р., 340с.
13. Айзенберг М.М., Лундин С.М., Сименихина А.С., Яблонский В.В. "Селевые очаги в Украинких Карпатах" - //Тр.УкрНИГМИ.-1972,вып.119 с.64-83.
14. Акимов В. А., Кузьмин И. И., Фалеев М. И. Снижение риска и смягчение последствий черезвычайных ситуаций: политика, практика, наука // С. 147-149.
15. Акимов В.А., Новиков В.Д., Радаев Н.Н. Природные и техногенные чрезвычайные ситуации: опасность, угрозы, риски. М. : изд-во ЗАО ФИД. «Деловой экспресс», 2001 344 с.
16. Алексеев В.В. Экология и экономика энергетики. М.: Знание, 1990.
17. Алексеенко В.А. Геохимия ландшафта и окружающая среда. М.: Недра, 1990. 142с.
18. Андерсон М.Г., Берт Т.П., Ханкс Р.Дж. и др. Гидрогеологическое прогнозирование ; Пер.с анг. /Под ред. М.Г. Андерсона и Т.П. Берта - М: Мир, 1988. - 736 с.
19. Аникеев В.А., Копп И.З., Скалкин Ф.В.. Технологические аспекты охраны окружающей среды. Ленинград гидрометеоиздат, 1982. 255с.
20. Аэрокосмическое изучение сейсмоопасных зон. М.: Наука, 1988. 133с.
21. Бабушкин Г.У., Гинзбург Л.К. Усиление фундаментов на просадочных грунтах с помощью задавливаемых свай.- Основания; фундаменты и механика грунтов. 1984, №1, С. 12-15.
22. Баганов П.А., Манн- Сунг Им. Экологические риски учеб. пособие. СПб.: изд-во С.- Петерб. Ун-та, 2001 152 с.
23. Балабанов Г.В., Давидчук Г.С. Комплексный географический подход к проблеме рационального природопользования. Киев: Наукова думка. 1987- С 5-7.
24. Барабанов В.Ф. Геохимия. Л.: Недра, 1985, 423с.
25. Бачинський Г.А. Геоэкология как область соприкосновения географии и социоэкологии // Изв. Всесоюз. геогр. об-ва. 1989. Техноген 121, Вып.1, с 31-39.
26. Безопасность России. Правовые, социальные -економические и научно-технические аспекты. Безопасность и устойчивое развитие крупных городов. М.: МГФ «Знание», 1999. 496 с.
27. Безопасность России. Правовые социально-економические и научно-технические аспекты. Защита населения и территорий от черезвычайных ситуаций природного и техногенного характера. Безопасность и устойчивое развитие крупных городов. М.: МГФ «Знание», 1999. 592 с.
28. Безопасность России. Правовые социально-економические и научно-технические аспекты. Региональные проблемы безопасности с учетом риска возникновения природных и техногенных катастроф. . Безопасность и устойчивое развитие крупных городов. М.: МГФ «Знание», 1999. 392 с.
29. Безопасность России. Правовые социально-економические и научно-технические аспекты. Словарь терминов и определений. Изд. 2, дополненное. Безопасность и устойчивое развитие крупных городов. М.: МГФ «Знание», 1999. 368 с.
30. Беляев В.С. Теория сложных геосистем. -К. 1978. 156 с.
31. Беринл Дж. Ж., Карелина Н.Л., Цекулиня В.Я. Нагрузка автотранспорта и загрязнение почв придорожной зоны металлами.- В кн.: Загрязнение природной среды выбросами автотранспорта. Рига, 1980, С. 16-27.
32. Бертман Д.Я., Шуйский Ю.Д. Искуственные формы рельефа как средство защиты морских берегов от разрушения// Физическая география и геоморфология. 1983- Вып. 29 - С. 127-134.
33. Билык М.С. Мониторинг формирования градостроительных структур непроизводственной сферы. -М.:Стройиздат, 1991. - 192с.
34. Бондарик Г. К., Невечеря В. Л. и др. Научные основы оптимизации процесса производства инженерно-геологической информации о режиме функционирования ПТС в целях решения экологической проблемы. В кн.: Геология. 2. М.: Изд-во Моск. ун-та. 1995. С. 109 - 113.
35. Бондарик Г. К. Новый этап инженерной геологии// Инж. геология. 1989. № 4. С. 115 - 120.
36. Бондарик Г.К. Общая теория инженерной (физической) геологии. -М.: Недра, 1981.-256с.
37. Бондарчук В.Г., Чебаненко И.И., Довгаль Ю.М. и др. Закономерности развития региональной тектоники Украины, Наукова думка, 1983.
38. Бранлоу А. Геохимия. Пер. с англ. М.: Недра, 1984 463с.
39. Быков А. А., Мурзин Н. В. Проблемы анализа безопасности человека, общества и природы. СПб.: Наука, 1997. 247 с.
40. Бурков В.Н., Грацианский Е.В. Дзюбко С. И., Щепкин А.В. Модели и механизмы управления безопасностью М.: изд-во СИНТЕК, 2001 160 с.
41. Ваганов П.А., Манн-Сунг Им. Экологический риск. Учеб. пособие. СПб. Изд-во С. Питерб. Ун-та, 1999. 116 с.
42. Ваганов П.А. Человек-Риск-Безопастнотсь. СПб.: изд-то С.-Петерб. Ун-та, 2002.160 с.
43. Варецький Ю., Лозовий І., Мудрицький В. Перспективи розвитку малої гідроенергетики. В зб.: Нетрадиційні енергоресурси та екологія України”. Київ, Манускрипт”, 1996, с.33-34.
44. Васильев Ю.С., Хрисанов Н.И. Экология использования возобновляющихся энергоисточников. Л.: 1991. - 343 с.
45. Ващалова Т. В., Мягков С. М., Шныпарков А. Л. Проблема отношения людей к природному и иному риску // Анализ и оценка природных рисков в строительстве. М.: Изд-во ПНИИИС, 1997. С. 149-151.
46. Вейц Р.И. Предупреждение аварий при строительстве зданий. Л.: Стройиздат, 1985.
47. Вендров С.Л., Коронкевич Н.И., Малик Л.К. Природоохранные ситуации, связанные с гидротехническим строительством //Изв. АН СССР. Сер. геогр. 1988. №4.С. 47-57.
48. Вернадский В.И. Биосфера //Избр. соч. Т. 5. М.: Л., 1960. 422 с.
49. Вернадский В.И. Очерки геохимии. М. Недра, 1983 422с.
50. Виноградов Б.В. Аерокосмические методы в екологическом прогнозе. -Природа, 1985, №7.С.13-23.
51. Войткевич Г.В., Закруткин В.В. Основы геохимии. Изд. Ростов. унт-та, 1970 241с.
52. Волошин И.И., Кононенко Н.И. О влиянии высотной зональности и карста на внутригодовое распределение стока рек Карпат. - //Тр.УкрНИГМИ.-1983,вып.19 с.78-114.
53. Вотах О.А. Введение в геотектонику. Новосибирск: Наука, 1985. -178с.
54. Воронов А.Н., Шварц А.А. Принципы совершенствования оценки качества пресных подземных вод. В кн.: Геология. 2. М.: Изд-во Моск. ун-та. 1995. С.125 - 130.
55. Габинет М.П., Кульчицкий Я.О., Матковский О.И.. Геология и полезные ископаемые Украинских Карпат. К.: Издательское объединение Вища школа”, 1976, с.200.
56. Гальперин А.М., Зайцев В.С., Невратов Ю.А. Гидрогеология и инженерная геология. М.: Недра, 1989. 383с.
57. Гарецкий Р. Г., Каратаев Г. И. Основные проблемы экологической геологии// Геоэкология. 1995. № 1. С. 28 - 35.
58. Геодинамика и сейсмопрогностические исследования на Украине: Сб. Науч. Тр.| АН Укаины. Ин-т геофизики им. Субботина; Редкол.; М.А. Лазаренко (отв. ред.) и др. Киев : Наук. думка, 1992- 192c.
59. Геология и полезные ископаемые Украинских Карпат, ч.2. Под общ. ред. Кульчицкого Я.О. и Матковского О.И. Львов, Издательское объеди-нение Вища школа”, 1977, 220с.
60. Геоекологія України: Зб. наук. пр./Відп. за вип. Рудько Г.І. К.: Манускрипт, 1993. 117с.
61. Геоэкология: Глобальные проблемы (Материалы к ІХ съезду Геогра-фического общества СССР (Казань, 1990)). Л., 1990. 156с.
62. Геохимия окружающей среды. Саст. Ю.В., Ревич Б.А., Яник Е.П. и др. М.: Недра, 1990. 335с.
63. Герасимова А.С., Королев В.А. Проблемы устойчивости геологической среды к техногенным воздествиям. - М.: 1994. 47с.
64. Гидротехнические сооружения речные. Основные положения проектирования. Нормы проектирования. СНиП 11-50-74 - М: Строй-издат, 1975. 24с.
65. Глазовская М.А., Касимов Н.А., Теплицкая Т.А. и др. Ландшафтно-геохимические основы фонового мониторинга природной среды. М.: Наука, 1989. 264с.
66. Говард А.Д., Ремсон И. Геология и охрана окружающей среды. Перевод с английского. Л.: Недра. 1982. 583с.
67. Голодковская Г.А. и др. Проблемы рационального использования и охраны геологической среды. М..: Наука, 1987, с.103-116.
68. Голодковская Г. А., Королев В. А. и др. Методологические основы оценки эколого-геологического состояния територий промышленных регионов. В кн.: Геология. 2. М.: Изд-во Моск. ун-та. 1995. С. 102 - 109.
69. Горшков С.П. Экзогеодинамические процесы освоеных територий. М., 1982. 286 с.
70. Голубец М.А., Гаврусевич А.Н., Загайкевич И.К. и др. Украинские Карпаты. Природа. - Киев: Наук.думка, 1988. -208с.
71. Гофштейн И.Д.. Геоморфологический очерк Украинских Карпат. Киев, Наук.думка, 1995. 84с.
72. Гофштейн И.Д. Неотектоника Западной Волыно-Подолии. К.:Наук.думка, 1979. 156с.
73. Грезе І., Полікарпов В.С. та ін. Природа Української РСР. Моря та внутрішні води. К.: Наукова думка, 1987.
74. Григорян С.В. Первичные геохимические ореолы при поисках и разведке рудных месторождений. М.: Недра, 1987. 408с.
75. Гуцуляк В.М. Ландшафтно-геохімічна екологія. Навчальний посібник .-Чернівці:Ру-та, 1995. 317с.
76. Гуцуляк В.М. Медична географія (екологічний аспект) : Навчальний посібник. Чернівці: Рута, 1997. 72с.
77. Гуцуляк В.М. Стан навколишнього середовища і його вплив на трудові ресурси Чернівецької області. Чернівці: «Прут», 1998, 152 с.
78. Демчишин М.Г. Учет ослабленных зон в делювиальных накоплениях на склонах при оценке устойчивости территорий //Методы расчета устойчивости склонов в условиях Украины. Киев, 1972. с.33-34.
79. Демчишин М.Г. Прогноз и предупреждение оползневых явлений на територии Украины. Киев, 1982-53с. Препр. / АН УССР Институт гео-логических наук; 82-18 .
80. Дзекцер Е. С. Геологическая опасность и риск ( методологическое исследование) // Инженерная геология. 1992. № 6. с. 3-10.
81. Дзекцер Е. С. Методологические аспекты проблемы геологической опасности и риска // Геоекология. 1994. № 3. С. 41-47.Кейлис-Борок В. И., Кронкорд Т. Л., Молчан Г. М., Расчет сейсмического риска // Сейсмическое районирование територии СРСР. М.: Наука, 1980. С. 69-82.
82. Дзекунов Н.Е., Жернов И.Е., Файбишенко Б.А. Термодинамические методы изучения водного режима зоны аэрации. - М.: Недра, 1987. 176с.
83. Дранников А.М. Оползни Украины и опыт борьбы с ними // Тр. первого Украинского гидрогеологического совещания. Киев. 1961.-Т.2 - С.17-28.
84. Дружинин М.К. Основы инженерной геологии. Изд. 2-е, перераб. и доп. М., ”Недра”, 1978. 246с.
85. Дублянская Г.Н., Дублянский В.Н. Картографирование, районирование и инженерно-геологическая оценка закарстованных територий. Новоси­бирск, 1992.-144с.
86. Дудлер И.В. Методика инженерно-геологических изысканий для АЕС с учетом требования охраны окружающей среды и новых стадий проектирования. Тр. Гидропроэкта, вып.82, 1982- С.51-61.
87. Егоров А.В., Каллистов Ю.Н., Митрофанов В.Б. Глобальные модели развития. Л., 1980. 192 с.
88. Ерозия почв и борьба с ней. М.: Колос. 1980.
89. Изменение геологической среды под влиянием деятельности человека. Под редакцией Р.С. Знангирова. М.: Наука 1982.
90. Израэль Ю.А. Экология и контроль состояния окружающей среды. Л.: Гидрометеоиздат, 1984. 470с.
91. Елохин А.Н. Анализы и управление риском: теория и практика. М.: Изд-во Страховая группа «Лукоил», 2000. 186 с.
92. Измалков В. И., Измалков А. В. Техногенная и экологическая безопасность и управление риском. СПб.: Изд-во НИЦЭБ РАН, 1998. 482 с.
93. Изучение показателей здоровья населения в связи с загрязнением окружающей среды (Методические рекомендации) Киев, 1985. с 29.
94. Изучение режима оползневых процесов. М.: Недра, 1982. -255с.
95. Исследование геодинамических процесов и предвесники землетрясений на территории УССР : Сб. Науч. Тр.| АН УССР.Ин-т геофизики им. Субботина, Науч. Совет по пробл.”Современная геодинамика и прогноз землетрясений” ; Редкол.: Лазаренко М.А.(отв. ред.) и др.- Киев : Наук. думка, 1989 - 132с.
96. Інформаційний бюлетень про стан геологічного середовища України за 1994-1995 роки. Випуск 14 . Київ -1997р. -120с.
97. Жупанский Я., Цепенда М. Використання малих річок Українських Карпат - один з альтернативних напрямків розвитку енергетики України // Міжнар. наук.-практ. конф. "Проблеми і шляхи енергозабезпечення України" (7-10 грудня 1993 р.): Зб.стат.Ч.5. - Івано-Франківськ: Вид-во ІФДТУНГу. 1995. - с.25-29.
98. Золотарев Г.С. Методика инженерно-геологических исследований : Учебник . -М.: Изд-во МГУ, 1990 -384с.
99. Зотов С.И. Бассейново-ландшафтная концепция природопользования // Изв. АН СССР. Сер.геогр. 1992. №6. с.55-65.
100. Зубаков В.. 21 Век. Сценарий будущего: анализ последствий глобаль-ного экологического кризиса. Санкт-Петербург, 1995. 87с.
101. Кабалин Г.В., Бакланов А.А. Принципы создания региональной инфор-мационной системы экологического мониторинга /Эколого-географи-ческие проблемы Кольского Севера / РАН. Кол. науч. центр.Апатиты, 1992, с. 57 - 66.
102. Каган А.А. Инженерно-геологическое прогнозирование. М.: Недра, 1984.- 196с.
103. Карта природного риска строительного освоения России / спец. Сдерж. Разраб. Рагозин А.Л. Сост.: Рагозин А. Л., Пырченко В. А., Слинко О. В. И др. Масштаб 1:5000000. М.: Изд-во ПНИИИС, 1990.
104. Кейлис-Борок В. И., Кронкорд Т. Л., Молчан Г. М., Сейсмический риск для крупнейших городов мира: предварительная оценка // Математические модели строения Земли и прогноза землятрясений. М.: Наука, 1982. С. 82-98.
105. Кейлис-Борок В. И., Кронкорд Т. Л., Молчан Г. М. Сейсмический риск крупнейших городов мира (восьмибальные сотрясения) // Вычеслительная сейсмология. 1984. Вып. 17. С. 93-117.
106. Клиорина Г.И., Осин В.А., Шумилов М.С. Инженерная подготовка городских территорий: Учеб.для студ.вузов поспец.”Гор. стр-во”. Под ред. В.А.Осина. М.:Высш. шк. 1984. -271с.
107. Кнатько В. М. Управление свойствами шламов при производстве техногенных пород. С. 141 - 147.
108. Коваленко А. В., Камзист Ж. С. Основы инженерной геоэкологии. Методика эколого-геологических исследований. М., 1991. 113 с.
109. Ковальчук І.П., Дубіс Л.Ф. Гідроекологічні проблеми річкових басейнів у прикордонній частині Західної України // Проблеми географії України: Матер. наук. конф. - Львів: Вид-во ЛДУ, 1994. - С.196 -198.
110. Козлова Э. В., Воронов А. Н. Эколого-гидрогеологическое карти-рование и пути его популяризации. В кн.: Геология. 2. М.: Изд-во Моск. ун-та. 1995. С. 113 - 119.
111. Комаров А.Н.,Черкашин Л.А.; Отв.ред. Коваль В.Б. Редкометальные тектоно-метасоматические зоны Укр.щита.|; АН УССР. Ин-т геохимии и физики минералов. -Киев:Наук.думка, 1991. -180с.
112. Комплексный глобальный мониторинг состояния биосферы. Тр. меж-дународ. симпозиума. Л., Гидрометеоиздат, 1986, т. 1,2.
113. Корниенко Н.В. Балков В.А. O прогнозе агрессивности грунтовых вод подтопляемых территорий населенных пунктов. Основания и фундамен-ты. Республиканский межведомственный научно-технический сборник. Киев: Будивельнык, 1984 с. 84-87.
114. Котлов Ф.В. Измениние геологической среды под влиянием деятель-ности человека. М.: Недра, 1978 - 252с.
115. Котляревский В.А., Райнин И.М. Расчёт стальных каркасов зданий и сооружений на действия взрывных, ударных и сейсмических нагрузок. Строительная механика и расчёт сооружений. 1990, №5, С.52-56.
116. Котляревский В.А. Статистическое моделирование сейсмических воз-действий на сооружения. Строительная механика и расчёт сооружений, 1988, №3, С.44-48.
117. Коробкин В.И., Передельский Л.В. Инженерная геология и охрана природной среды. Учебник для вузов. Ростов Н. Д. : Изд-во Рост. ун-та, 1993. -352с.
118. Королев В.А. Мониторинг геологической среды. Учебник. Под редак-цией В.Т.Трофимова. - М.: Изд-во МГУ ,1995. -272с.
119. Коронкевич Н.И. Зайцева И.С. Географическое направление в изучении и прогнозировании гидроэкологических ситуаций // Изв. АН СССР. Сер. географ., 1992, №3, с.47-58.
120. Кофф Г. Л., Баранников В. Г., Карагодина М. В. Информационное обеспечение прогноза ущерба от расчетного землетрясения (на примере Центральной планировочной зоны Бурятии) // Прикладная геоэкология, черезвычайные ситуации, Земельный кадастр и мониторинг. М. : И-во РЭФИА, 1995. Вып. 1. с. 52-55.
121. Кофф Г. Л., Гиттис В. Г., Баранников В. Г. И др. Геоинформационный подход к оценке сейсмического риска урбанизованых территорий // Прикладная геоэкология, черезвычайные ситуации, Земельный кадастр и мониторинг. М. : И-во РЭФИА, 1995. Вып. 1. с. 34-37.
122. Кофф Г. Л., Гусев А. А., Воробьев Ю. Л. и др. Оценка последствий черезвычайных ситуаций. М.: Изд-во РЕФИА, 1997. 364 с.
123. Кофф Г. Л., Гусев А. А., Козьменко С. Н. Экономическая оценка последствий катастрофических землятрясений. М.: Изд-во ВНТИЦ, 1996. 200 с.
124. Кофф Г. Л., Карагодина М. В., Гиттис В. Г. И др. Геоинформационный подход к оценке сейсмического риска урбанизованых территорий // Анализ и оценка природного и техногенного риска в строительстве. М.: Изд-во ПНИИИС, 1995. С. 78-79.
125. Кофф Г. Л., Карагодина М, В. Опыт оценки сейсмической уязвимости жилой застройки с учетом военных повреждений и расчет потен­циального экономического ущерба жилой застройки от прогнозного землетрясения // Комплексная оценка сейсмической опасности территории г. Грозного/ Под ред. С. И. Полтавцева. М., 1996. С. 81-94.
126. Кофф Г.Л., Рюмина В.Е. Сейсмический риск (виды, оценка, управление). М.: изд-во ПОЛТЕКС, 2003. 108 с.
127. Кофф Г. Л., Чеснокова И. в. Оценка сейсмического риска и вопросы страхо­вания от землетрясений // Прикладная геоэкология, черезвы­чайные ситуации. Земельный кадастр и мониторинг. М.