ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА ГІРНИЧОПРОМИСЛОВИХ КОМПЛЕКСІВ ЗАХІДНОГО РЕГІОНУ УКРАЇНИ : ЭКОЛОГИЧЕСКАЯ БЕЗОПАСНОСТЬ горнопромышленных КОМПЛЕКСОВ ЗАПАДНОГО РЕГИОНА УКРАИНЫ

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!



  • Название:
  • ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА ГІРНИЧОПРОМИСЛОВИХ КОМПЛЕКСІВ ЗАХІДНОГО РЕГІОНУ УКРАЇНИ
  • Альтернативное название:
  • ЭКОЛОГИЧЕСКАЯ БЕЗОПАСНОСТЬ горнопромышленных КОМПЛЕКСОВ ЗАПАДНОГО РЕГИОНА УКРАИНЫ
  • Кол-во страниц:
  • 378
  • ВУЗ:
  • ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ НАФТИ І ГАЗУ
  • Год защиты:
  • 2006
  • Краткое описание:
  • МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
    ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ
    ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ НАФТИ І ГАЗУ


    На правах рукопису



    ШКІЦА ЛЕСЯ ЄВСТАХІЇВНА

    УДК 551.131



    ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА ГІРНИЧОПРОМИСЛОВИХ
    КОМПЛЕКСІВ ЗАХІДНОГО РЕГІОНУ УКРАЇНИ

    21.06.01 Екологічна безпека


    Дисертація на здобуття наукового ступеня
    доктора технічних наук


    Науковий консультант:
    Рудько Георгій Ілліч,
    д.геогр.н., д.геол-мін.н.,
    д.т.н., професор



    Івано-Франківськ - 2006






    ЗМІСТ

    Вступ............................................................................................................

    РОЗДІЛ 1. АНАЛІЗ МЕТОДІВ, ЗАСОБІВ ОЦІНКИ ТЕХНОГЕННИХ ВПЛИВІВ ГІРНИЧИХ ПІДПРИЄМСТВ НА СТАН НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИША ТА ШЛЯХІВ ВІДНОВЛЕННЯ ТЕРИТОРІЇ ВПЛИВУ................................................
    1.1. Особливості функціонування гірничопромислових комплексів Західноукраїнського промислового регіону ................................
    1.2. Аналіз аварій та катастроф, пов’язаних із функціонуванням
    гірничопромислових комплексів....................................................
    1.3. Систематизація екологічних наслідків гірничопромислової діяльності...........................................................................................
    1.4. Аналіз методів дослідження та прогнозу стану довкілля гірничопромислових комплексів.....................................................
    1.5. Еколого-геофізичні дослідження стану довкілля гірничих комплексів.........................................................................................
    1.5.1. Механоелектричні перетворення в твердих тілах з
    дефектною структурою....................................................................
    1.5.2. Методика і техніка вивчення ПІЕМПЗ.................................
    1.6. Відновлення територій порушених гірничими роботами.............
    1.6.1. Ліквідація гірничих підприємств в Західній Європі...........
    1.6.2. Ліквідація сіркодобувних комплексів у Польщі..................
    1.7. Обґрунтування напряму досліджень і постановка завдань..........
    Висновки...................................................................................................


    РОЗДІЛ 2. НАУКОВІ ТА МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ГЕОЕКОЛОГІЧНОГО аналізу природно- техногенних систем гірничопромислових комплексів......................
    2.1. Характеристика структури природно-техногенних систем гірничопромислових комплексів.....................................................
    2.2. Дослідження екологічної надійності функціонування
    ПТС гірничого комплексу...............................................................
    2.3. Забезпечення екологічної безпеки гірничопромислових комплексів на стадії оптимального функціонування....................
    2.4. Трансформація природно-техногенних систем
    гірничих комплексів.
    2.4.1. Аналіз екологічного стану гірничопромислового комплексу на стадії ліквідації
    2.4.2. Оцінка ризику території гірничодобувного комплексу на стадії ліквідації
    2.5. Геоекологічний моніторинг території впливу гірничодобувної діяльності..
    2.6. Характеристика принципів політики екологічного управління.........................................................................................
    2.7. Розробка методологічних основ керованого контролю станом природно-техногенних систем гірничих комплексів...................
    Висновки...................................................................................................

    РОЗДІЛ 3. МОДЕЛЮВАННЯ ТА ПРОГНОЗУВАННЯ
    РОЗПОВСЮДЖЕННЯ ЗАБРУДНЕНЬ ДОВКІЛЛЯ ШКІДЛИВИМИ ВИТОКАМИ ІЗ СХОВИЩ ВІДХОДІВ ГІРНИЧОГО ВИРОБНИЦТВА........................
    3.1. Основні рівняння фільтрації рідини та їх аналіз
    3.2. Математичне моделювання фільтрації витоків з хвостосховищ..
    3.3. Закономірності формування ареалу забруднень в процесі створення і експлуатації хвостосховищ..
    3.4. Методика прогнозування формування ареалу забруднень шкідливими витоками із сховищ.
    3.5. Алгоритм знаходження закону розподілу забруднень від джерела витоку при постійній або змінній проникливості грунту.
    Висновки


    РОЗДІЛ 4. АНАЛІЗ ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ СОЛЯНИХ
    ТА СІРЧАНИХ ГІРНИЧИХ КОМПЛЕКСІВ
    ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКОГО РЕГІОНУ.............................................
    4.1. Передкарпатська соленосна провінція............................................
    4.1.1. Геологічні умови соляних родовищ........................................
    4.1.2. Техногенні зміни геологічного середовища...........................
    4.1.3. Екологічні проблеми при відкритій розробці
    родовищ солей..............................................................................
    4.1.4. Вплив підземної розробки родовищ солі
    на геологічне середовище...........................................................
    4.1.5. Відходи соляних виробництв...................................................
    4.1.6. Забезпечення екологічної безпеки гірничих районів
    соленосної провінції....................................................................
    4.2. Передкарпатська сірконосна провінція...........................................
    4.2.1. Геологічні умови сірчаних родовищ.......................................
    4.2.2. Техногенні умови Яворівського гірничо-
    промислового району...............................................................
    4.2.3. Відновлення природних умов Яворівщини............................
    4.2.4. Геомеханічні зміни території впливу
    Яворівського гірничопромислового району.............................
    4.2.5. Геохімічні проблеми сірчаних комплексів.............................
    4.2.6. Забезпечення екологічної безпеки гірничопромислових комплексів сірконосної провінції..............................................
    Висновки......................................................................................................

    РОЗДІЛ 5. ОБГРУНТУВАННЯ ТА ВПРОВАДЖЕННЯ МЕТОДІВ
    І РОЗРОБКА ЗАХОДІВ КЕРОВАНОГО КОНТРОЛЮ ЕКОЛОГІЧНОЮ БЕЗПЕКОЮ ГІРНИЧОПРОМИСЛОВИХ КОМПЛЕКСІВ НА СТАДІЇ ЛІКВІДАЦІЇ (НА ПРИКЛАДІ ЯВОРІВСЬКОГО ТА КАЛУСЬКОГО ГІРНИЧИХ РАЙОНІВ).....
    5.1. Обґрунтування стратегії і тактики керованого контролю ПТС гірничого комплексу на стадії ліквідації..........................................
    5.2. Дослідження напружено - деформованого стану ґрунтового масиву в районах розробки калійних та сірчаних родовищ............
    5.2.1. Дослідження зсувонебезпечних ділянок Яворівського гірничопромислового району.............................................................
    5.2.2. Дослідження процесонебезпечних ділянок Калуського гірничопромислового району............................................................
    5.3. Результати апробації математичної моделі розповсюдження забруднення із сховищ відходів в промислових умовах та адекватність моделі............................................................................
    5.4. Аналіз етапів ліквідації гірничого комплексу
    5.5. Інформаційно - довідкова система гірничого комплексу після завершення експлуатації.
    5.6. Аналіз нормативно - правового забезпечення ліквідаційного процесу гірничого комплексу
    5.7. Впровадження заходів забезпечення екологічної безпеки гірничопромислових комплексів...
    5.7.1. Основні заходи із усунення техногенних наслідків діяльності ДП Калійний завод”........................................................
    5.7.2. Керований контроль екологічним станом довкілля в межах Яворівського гірничопромислового району.....................................
    Висновки

    ВИСНОВКИ.......................
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ..
    ДОДАТОК А..
    ДОДАТОК Б..
    ДОДАТОК В..
    ДОДАТОК Д..
    ДОДАТОК Ж..







    ВСТУП

    Серед сучасних глобальних проблем людства екологічним проблемам надається першочергове значення. Значну питому вагу займають питання екології гірничого виробництва, так як значний внесок у рівень забруднення природного середовища вносить процес видобутку корисних копалин. Великі об’єми добування сировини та її переробки обумовлюють неминучість утворення на підприємствах галузі багатотоннажних твердих, рідких та газоподібних відходів виробництва, які ведуть до негативних змін геологічного середовища. Під відвали та сховища відходів витрачаються сотні тисяч гектарів родючих земель.
    Діяльність гірничодобувних і переробних підприємств характеризується різноманітною дією на геологічне середовище: відбуваються зміни природного стану його компонентів поверхневих і підземних вод, грунтів, рельєфу, гірничих порід. Ці зміни можуть привести до значних, непередбачених негативних наслідків.
    Комплексний техногенний вплив складних технологічних процесів видобутку породи формує техногенез різного профілю і з різними формами його впливу на природні ресурси. Так, навколо кожного технологічного об’єкту, такого як кар’єр, відвал, хвостосховище, формується декілька зон техногенного впливу на компоненти природи. Кожна із зон впливу володіє антропогенними змінами, які відрізняються по якісному та кількісному складу. Розглянуті об’єкти гірничого виробництва є джерелами екологічного ризику. Такий ризик може бути пов’язаний з випадковим виникненням аварійних ситуацій, обумовлених ненадійністю споруд, так і з більш довготривалими випадковими факторами, що приводять до появи ймовірності перевищення допустимого рівня забруднення оточуючого середовища. Для розробки ефективних мір захисту довкілля потрібна велика кількість вихідної інформації, отриманої всіма можливими методами і засобами. Одне із основних завдань полягає в проведенні прогнозної оцінки появи або активізації несприятливих геологічних процесів та явищ.
    Екологічний аналіз гірничого комплексу представляє собою комплексне міждисциплінарне дослідження екологічного стану системи гірниче підприємство - навколишнє середовище”, яка має обмежений період оптимального функціонування. Природно - техногенну систему створюють з метою вирішення проблем технології управління станом довкілля. Перевід системи з одного стану в інший маємо на стадії ліквідації підприємства і на цьому етапі важливість завдання полягає в забезпеченні довготривалої екологічної рівноваги нового ландшафту.
    Елементи, як в природних так і в техногенних системах, пов’язані певними залежностями, процесами, які змінюються в часі та в просторі. Необхідною основою керування процесами формування та розвитку системи є інформаційно-діагностичне забезпечення, що складає комплекс цілеспрямованих дій по накопиченню та ефективному використанню різнохарактерної інформації.
    Проблема техногенно-екологічної безпеки довкілля в межах зон впливу гірничопромислових комплексів є на сьогодні актуальною для України. В першу чергу це вирішення проблеми оптимізації та реабілітації значних за площею територій, які знаходяться в зонах впливу гірничих комплексів, частково або повністю відпрацьованих родовищ мінеральних ресурсів; стратегії природокористування при розробці родовищ корисних копалин, ліквідації гірничого виробництва та в післяліквідаційний період. Ситуація ускладнюється відсутністю наукової основи для реалізації методики техногенно-екологічної безпеки в межах зон впливу гірничопромислових комплексів.
    Гірничопромислові комплекси Західноукраїнського регіону на сьогоднішній день знаходяться в стадіях оптимального функціонування та ліквідації. В межах дії комплексів на кожному етапі функціонування гостро постає проблема забезпечення техногенно-екологічної безпеки довкілля.
    Актуальність теми. Для нашої держави на поточному етапі розвитку та в її найближчому майбутньому значну і все зростаючу роль буде мати проблема закриття гірничих підприємств та трансформації техногенних ландшафтів в природний стан, наскільки це можливо з точки зору технічних, технологічних, економічних умов в контексті вирішення пріоритетних екологічних проблем. Значна кількість гірничопромислових комплексів або вже реалізувала свій економічно доцільний ресурсний резерв корисних копалин, або потребують нової методологічної основи з точки зору реалізації екологічної безпеки довкілля. В Західному регіоні України в найближчі роки будуть послідовно ліквідовані вугільні шахти Львівсько-Волинського басейну, соляні рудники та кар’єри Передкарпаття, сірчані кар’єри, отже є необхідність визначення основних оптимізаційних заходів щодо керованого контролю станом довкілля після завершення гірничодобувної діяльності та ліквідації гірничопромислового комплексу. Головним і загальним недоліком існуючих досліджень є недостатня реалізація системного підходу в науковому вирішенні гірничо-екологічних завдань.
    Вивчення та прогнозування небезпечних геологічних процесів та явищ є важливою складовою забезпечення екологічної безпеки території, зокрема, оцінка напружено-деформованого стану порід в місцях розвитку геомеханічних та інженерно-геологічних порушень і аналіз геохімічних змін в місцях накопичення гірничих відходів. Існує необхідність використання аналітичних та експериментальних досліджень для прогнозування стану довкілля в межах впливу гірничих підприємств та практична їх реалізація на гірничопромислових комплексах Західноукраїнського промислового регіону.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 31.08.1999 р. №1606 Про Концепцію поліпшення екологічного становища гірничовидобувних регіонів України” та Програми екологічної реабілітації гірничодобувних регіонів України”. Наукові та методологічні основи геоекологічного аналізу гірничопромислових комплексів дослідженні в рамках держбюджетної тематики Д-8-04-Ф „Дослідження нових технологій підвищення ефективності видобування вуглеводнів в тому числі з низькодебітних свердловин” (№держреєстрації 0104U004086). Виявлені потенційно-небезпечні зони розвитку деформацій з використанням методу природного імпульсного електромагнітного поля Землі на території Калуського гірничопромислового району (тема №2/2003-К „Проект на проведення комплексних геофізичних досліджень карстових явищ на території Прикарпаття та Закарпаття”, шифр об’єкту У-03-197/19).
    Мета і завдання дослідження. Метою роботи є розробка та впровадження наукових та методологічних основ екологічної безпеки гірничопромислових комплексів на стадії ліквідації (на прикладі гірничодобувних підприємств Західноукраїнського промислового регіону).
    Для реалізації вказаної мети в роботі вирішуються наступні завдання:
    аналіз методів, засобів оцінки техногенних впливів гірничих підприємств на стан довкілля та способів відновлення території впливу;
    розробка наукових основ геоекологічного аналізу системи гірниче підприємство природне середовище” на різних стадіях функціонування;
    формулювання принципів екологічної безпеки гірничодобувних районів та методів контролю екологічної безпеки на стадії ліквідації гірничого виробництва;
    · проведення комплексної оцінки впливу на довкілля процесу експлуатації соляних та сірчаних родовищ Передкарпаття;
    · обґрунтування, дослідження, синтез методів керованого контролю техногенно-екологічною безпекою гірничопромислових комплексів;
    · розробка наукового методу моделювання та прогнозування розповсюдження забруднення довкілля відходами гірничого виробництва;
    · впровадження методів та заходів керованого контролю екологічною безпекою на прикладі Яворівського та Домбровського кар’єрів.
    Об’єкт дослідження природно - техногенна система гірниче підприємство природне середовище” в межах Західноукраїнського регіону.
    Предмет дослідження методи та засоби забезпечення екологічної безпеки природно техногенної системи гірничопромислового комплексу на стадії ліквідації.
    Методи дослідження. Наукові основи аналізу природно техногенних систем гірничопромислових комплексів ґрунтуються на використанні ретроспективного аналізу статистичної інформації про динаміку розвитку антропогенних змін природних компонентів в межах впливу гірничих комплексів, логічному аналізі літературних джерел та існуючих нормативних документів з обраного наукового напрямку. Методи числового моделювання використовувались для прогнозування розповсюдження забруднень довкілля шкідливими витоками із сховищ відходів гірничого виробництва та лежать в основі розробленого методу оцінки розповсюдження забруднень. Геофізичні дослідження методом природного імпульсного електромагнітного поля Землі дозволили оцінювати напружено-деформований стан гірських порід гірничопромислових районів. Картографічне моделювання лежить в основі створеної автоматизованої інформаційно-довідкової системи гірничого комплексу.
    Основні положення, що захищаються:
    · Методологія геоекологічного аналізу гірничопромислових комплексів.
    · Принципи та методи контролю екологічної безпеки гірничодобувних районів.
    · Нові способи моделювання та прогнозування забруднень довкілля відходами гірничого виробництва.
    · Наукове обґрунтування трансформації природно-техногенних систем гірничих комплексів.
    · Методи керованого контролю станом природно-техногенної системи гірничопромислового комплексу.
    Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному:
    - вперше розроблені наукові основи геоекологічного аналізу гірничопромислового комплексу на різних стадіях функціонування, які базуються на розгляді природно-техногенної системи гірничого комплексу з точки зору ієрархічної, функціональної, компонентної структур з визначеними функціональними характеристиками антропогенних змін складових довкілля і дозволяють розробляти, впроваджувати ефективні методи та засоби моніторингу територій порушених гірничодобувною діяльністю;
    - вперше розроблено метод прогнозування гідрохімічної ситуації в зоні впливу відходів гірничого виробництва на основі математичного моделювання гідродинамічних процесів фільтрації рідини в пористому середовищі через розв’язок задачі про дію плоского джерела, що вважався практично неможливим внаслідок складності аналітичного розв’язку просторової моделі;
    - встановлено закономірності фільтрації шкідливих витоків з хвостосховищ в процесі формування ареалу забруднення ґрунтових вод, де джерелом шкідливих витоків вважається площа дна хвостосховища, яка моделюється множиною паралельних ліній, розташованих в одній площині з деяким кроком, на відміну від відомих раніше досліджень, що нехтували вивченням першоджерела формування ареалів розсіювання;
    - набула подальшого розвитку методологія оцінки екологічної безпеки гірничого комплексу на основі аналізу зон техногенного впливу навколо окремих техногенних об’єктів гірничого комплексу та формування екологічної інформаційної системи гірничого комплексу з метою розробки програми відновлення втрачених властивостей природних ландшафтів у відповідності із характером змін;
    - удосконалені принципи керованого контролю екологічною безпекою гірничопромислового комплексу, які ґрунтуються на врахуванні вимог в межах державних законів і програмних документів, виділенні і локалізації найбільш процесонебезпечних територій з проведенням оцінки техногенного ризику територій впливу гірничопромислових комплексів.
    Практичне значення одержаних результатів:
    - систематизовані порушення геологічного середовища в районах розробки родовищ корисних копалин з врахуванням складових технологічного процесу видобутку породи та причинно - наслідкових схем формування порушень природного довкілля, які дозволять ефективно накопичувати та використовувати геоекологічну інформацію про стан довкілля;
    - проведено комплексний екологічний аналіз гірничих комплексів Передкарпатської соленосної та сірконосної провінцій з точки зору їх впливу на екологічний стан геологічного середовища, який дозволив виділити зони з розвитком небезпечних геологічних процесів та запропонувати заходи щодо керованого контролю та управління екологічною безпекою Яворівського та Калуського гірничопромислового районів;
    - запропонована методика та створений алгоритм реалізації математичної моделі розповсюдження забруднень від місць накопичення відходів гірничого виробництва дозволяють проводити прогнозні розрахунки для неоднорідних пористих середовищ з врахуванням фільтрації потоку ґрунтових вод та прогнозувати формування ареалів забруднень в реальних умовах;
    - проведені еколого-геофізичні дослідження в районах розробок відкритим методом калійних та сірчаних родовищ дозволили визначити напружено-деформований стан гірських порід в зонах впливу гірничих підприємств та виділити процесонебезпечні ділянки;
    - результати науково-дослідної роботи використовуються в навчальному процесі, як навчальні елементи дисциплін „Мінерально-сировинні ресурси” та „Регіональна екологія і природні ресурси України”;
    - розроблена автоматизована інформаційна довідкова система гірничопромислового комплексу на стадії завершення експлуатації дозволяє виробляти екологічно оптимальні рішення на етапі ліквідації підприємства і використовується для оперативного задоволення потреб зацікавлених організацій та громадян щодо стану навколишнього середовища державним управлінням екології і природних ресурсів в Івано-Франківській області;
    - запропоновані для розгляду доповнення до нормативних актів: „Гірничого закону України”, „Кодексу України про надра”, проекту закону Про ліквідацію гірничих підприємств” на основі аналізу нормативно - правового забезпечення ліквідаційного процесу гірничого комплексу та проведених теоретичних досліджень.
    Особистий внесок здобувача полягає у розробці наукових та методологічних основ екологічної безпеки гірничопромислових комплексів та способів їх впровадження. Дисертація виконана з використанням фактичного матеріалу, зібраного автором під час навчання в магістратурі Гірничого інституту (м.Алес, Франція) за спеціальністю „Безпека і охорона навколишнього природного середовища в гірництві” (2000-2001р.), проходження наукового стажування в Краківській гірничо-металургійній Академії ім.Сташіца (Польща) на тему „Екологічна безпека сірчаних та соляних комплексів Польщі”(2002,2003р.), так і в бібліотеках різних наукових та виробничих установ. Ідея роботи, постановка проблеми та шляхи її вирішення запропоновані автором. Експериментальні та прикладні дослідження, їх впровадження проводились за безпосередньою участю здобувача.
    Особистий внесок здобувача у роботах, опублікованих у співавторстві полягає в наступному: [1,2] - науково - методологічні основи системного підходу з метою розв’язку природоохоронних завдань гірничих комплексів; [3]- функціональна структура природно-техногенних систем гірничих комплексів; [4] - аналіз досвіду Франції у вирішенні питання реабілітації земель порушених гірничими роботами та способів подолання негативних явищ спровокованих гірничодобувною діяльністю; [5] - оцінка екологічної ситуації гірничопромислових комплексів сірчаної галузі, які знаходяться на стадії ліквідації; [6] - методологічні підходи до оцінки техногенно - екологічної безпеки солевидобувних комплексів; [7] - методика керуючого контролю станом геологічного середовища гірничого комплексу після завершення експлуатації родовища; [8] - аналіз та
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ

    В результаті виконання дисертаційної роботи вирішена важлива науково-прикладна проблема по розробці та впровадженню наукових та методологічних основ екологічної безпеки гірничопромислових комплексів на стадії ліквідації, зокрема набула подальшого розвитку методологія геоекологічного аналізу гірничого комплексу, удосконалені принципи та методи контролю екологічної безпеки гірничодобувних районів, розроблені нові способи моделювання та прогнозування забруднень довкілля відходами гірничого виробництва, запропоновані методи керованого контролю станом природно-техногенної системи гірничопромислового комплексу, запропоновані заходи відновлення території впливу гірничих підприємств порушених гірничодобувною діяльністю після завершення експлуатації родовищ.
    1. Проведений аналіз методів та засобів оцінки техногенних впливів гірничих підприємств на стан довкілля та способів відновлення території впливу з врахуванням особливостей функціонування гірничопромислових комплексів, причинно - наслідкових схем формування порушень складових навколишнього середовища та світового досвіду подолання екологічних наслідків гірничодобувної діяльності, показав, що важливою складовою забезпечення екологічної безпеки території є оцінка напружено-деформованого стану порід в місцях розвитку геомеханічних та інженерно-геологічних порушень і аналіз геохімічних змін в місцях накопичення гірничих відходів, тому існує необхідність використання аналітичних та експериментальних досліджень для прогнозування стану довкілля в межах впливу гірничих підприємств. Виконані дослідження використовуються в навчальному процесі.
    2. Розроблено наукові основи геоекологічного аналізу гірничопромислового комплексу на різних стадіях функціонування, які базуються на розгляді природно-техногенної системи гірничого комплексу з точки зору ієрархічної, функціональної, компонентної структур з визначеними функціональними характеристиками антропогенних змін складових довкілля і дозволяють розробляти, впроваджувати ефективні методи та засоби моніторингу територій, порушених гірничодобувною діяльністю, а також проводити оцінку ризику території гірничодобувного комплексу та прогнозування стану довкілля після завершення експлуатації, що в свою чергу є основою для розробки плану ліквідації та технічної рекультивації території впливу гірничого підприємства.
    3. Обґрунтовані принципи екологічної безпеки та запропонована методологія оцінки екологічної безпеки території впливу гірничодобувних комплексів на стадії ліквідації підприємства, які полягають у вивченні зон техногенного впливу, що формуються навколо кожного технологічного об’єкту (кар’єр, шахта, відвал, хвостосховище) та забезпеченні фізичної, хімічної стабільності відходів гірничого виробництва, а їх коректне застосування дозволить виключити появу екологічно екстремальної ситуації після завершення експлуатації родовища і в майбутньому використанні порушених територій.
    4. Проведений комплексний екологічний аналіз соляних та сірчаних комплексів Передкарпаття з переліком та характеристикою геохімічних, гідрогеологічних, інженерно - геологічних порушень досліджуваних територій, що дозволив виділити зони з розвитком небезпечних геологічних процесів та запропонувати заходи щодо керованого контролю та управління екологічною безпекою Яворівського та Калуського гірничопромислового районів на стадії завершення експлуатації родовищ корисних копалин. На основі виконаних досліджень створена інформаційно-довідкова система Калуського гірничопромислового району, яка використовується державним управлінням екології та природних ресурсів в Івано-Франківській області для інформування зацікавлених підприємств, органів, громадян про стан довкілля вказаного району.
    5. Розроблено метод прогнозування гідрохімічної ситуації в зоні впливу відходів гірничого виробництва на основі створеної математичної моделі гідродинамічних процесів фільтрації рідини в пористому середовищі через розв’язок задачі про дію плоского джерела в масиві ґрунту, що вважався практично неможливим внаслідок складності аналітичного розв’язку просторової моделі. Встановлено закономірності фільтрації шкідливих витоків з хвостосховищ в процесі формування ареалу забруднення ґрунтових вод, де джерелом шкідливих витоків вважається площа дна хвостосховища, яка моделюється множиною паралельних ліній, розташованих в одній площині з деяким кроком, на відміну від відомих раніше досліджень, що нехтували вивченням першоджерела формування ареалів розсіювання. Проведена апробація моделі в промислових умовах і доведена адекватність моделі.
    6. Запропоновані методи контролю напружено-деформованого стану гірських порід і аналізу геохімічної ситуації навколо місць накопичення гірничих відходів та заходи керованого контролю екологічною безпекою природно-техногенних систем гірничопромислових комплексів, які діляться на технологічні, профілактичні і локалізаційні і служать для усунення техногенних наслідків діяльності підприємств, контролю екологічним станом довкілля, реалізовані на прикладі ДП «Калійний завод» та рекреаційної зони на базі озера Яворівського. Проведені еколого-геофізичні дослідження методом природного імпульсного електромагнітного поля Землі в районах розробок відкритим методом калійних та сірчаних родовищ дозволили визначити напружено-деформований стан гірських порід в зонах впливу гірничих підприємств та виділити небезпечні ділянки.
    7. Внесені для розгляду доповнення та зміни до законодавчих актів: Гірничого закону України, Кодексу України про надра, проекту закону «Про ліквідацію гірничих підприємств» та запропоновані способи інформатизації громадськості про стан довкілля території впливу гірничопромислового комплексу в результаті обґрунтування стратегії, тактики і дослідження методів керованого контролю техногенно-екологічною безпекою гірничопромислових комплексів.








    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ



    Рудько Г.І., Шкіца Л.Є. Екологічна безпека та раціональне природокористування в межах гірничопромислових і нафтових комплексів. К.: ЗАТ Нічлава”, 2001. - 528с.
    Рудько Г.І., Шкіца Л.Є. Екологічний стан геологічного та суміжних середовищ в межах залізо-марганцевого регіону України // Матер. конф. ”Сучасний стан навкол. прир. серед. промислових та гірничопромислових регіонів. Проблеми та шляхи вирішення”, Алушта 2004. С.67-70.
    Рудько Г.І., Шкіца Л.Є. Системний підхід до вирішення природоохоронних завдань в межах гірничопромислових комплексів // Науковий вісник Ів.-Фр. нац. техн. ун-ту нафти і газу. - 2002. - №2(3). - C.152-155.
    Рудько Г.І., Шкіца Л.Є. Шляхи вирішення екологічних проблем гірничих комплексів України з врахуванням досвіду Франції // Розвідка та розробка нафтових і газових родовищ. - 2001. - №1. - C.27-31.
    Рудько Г.І., Шкица Л.Є. Техногенно-экологическая безопасность горнопромы-шленных комплексов серной промышленности Прикарпатья на стадии ликвидации // Разработка рудных месторождений. - 2002. - №79. - С.136-140.
    Рудько Г.І., Шкіца Л.Є. Техногенно-екологічна безпека солевидобувних гірничо-промислових комплексів Передкарпаття // Екологія довкілля та безпека життєдіяльності. - 2001. - № 5-6. - C.68-71.
    Рудько Г.І., Шкіца Л.Є. Моделювання геологічних процесів ліквідації гірничо-промислових комплексів та проблема моніторингу // Тр. Одес. Политех. ун-та. - 2002. спецвыпуск. - С.52-54.
    Рудько Г.І., Шкіца Л.Є. Екологічні аварії пов’язані із діяльністю гірничопромислових комплексів // Матер. V-го Севаст. Межд. сем. «Фундамен-тальные и прикладные проблемы мониторинга и прогноза природных, техногенных и соц. катастроф», «Стихия-2002» Севастополь, 14-22 сентября 2002 года. - C.21-23.
    Rudko G., Shkitsa L. Ecological consequences of the activity of Western Ukraine mining complexes // Rocznik AGH Wiertnictwo Nafta Gaz”. - 2002. T. 19/2. - P.415-418.
    Шкица Л., Саломатин М. Эколого-геофизические исследования в районах разработок открытым способом калийных и серных месторождений в Предкарпатье // 14-th International Scientific and Technical Conference, Zakopane 11-13 june 2003. -5p.
    Шкіца Л.Є., Саломатін М.В. Механоелектричні перетворення в твердих тілах із дефектною структурою та можливе рішення за їх допомогою геолого-екологічних задач // Науковий вісник Ів.-Фр. нац. техн. ун-ту нафти і газу. - 2003. - №1(5). - C.96-98.
    Шкица Л.Е., Саломатин М.В. Оценка устойчивости территории в районах разработок калийных и серных месторождений в Предкарпатье // Горный журнал. 2005. - №5. С.64-65.
    Семчук Я.М., Шкіца Л.Є. Вплив систем розробки калійних родовищ на геологічне середовище // Уголь Украины. 2004. - №3. С.10-11.
    Семчук Я.М., Шкіца Л.Є. Екологічні проблеми при відкритій розробці калійних родовищ на Прикарпатті // Экотехнологии и ресурсосбережение. 2004. - №2. С.52-55.
    Семчук Я.М., Шкіца Л.Є. Особливості геологічного середовища калійних родовищ // Матер. ІІІ Всеукр. науково-метод. конф. ”Безпека життя і діяльності людини освіта, наука, практика”, Рівне 2004. С.242-244.
    Шкіца Л.Є., Бакунін Є.М. Математичне моделювання розтікання рідини в поровому просторі за наявності точкового джерела // Науковий вісник Ів.-Фр. нац. техн. ун-ту нафти і газу, Ів.-Фр. - 2004. - №3(9). - C.151-152.
    Данилишин Б.М., Дорогунцев С.И., Міщенко В.С. та ін. Природно-ресурсний потенціал сталого розвитку України. - Київ: Рада ВПС України, 1999. - 716с.
    Атлас. Геологія і корисні копалини України. К.: НАНУ, 2001. 168с.
    Кореневский С.М. Комплекс полезных ископаемых галогенных формаций. - М.: Недра, 1973. - 299с.
    Андреичев А.Н. Разработка калийных месторождений. - М.: Недра, 1976. - 253с.
    Зильбершмидт В.Г., Синопальников К.Г., Полдянина Г.Д. и др. Технология подземной разработки калийных руд. - М.: Недра, 1977. - 287с.
    Алексеенко В.Ф. Сера Предкарпатья. - М.: Недра, 1967. - 304 с.
    Китык В.И. и др. Строение и закономерности размещения серных месторождений СССР. Киев: Наукова думка, 1979. - 320с.
    Прядко Н.А., Руднев Б.Н., Спивак О.А. Природоохранные мероприятия во Львовско - Волынском бассейне // Уголь Украины. - 2001. - №6. C.14-18.
    Адаменко О.М., Рудько Г.И. Основы экологической геологии. Киев: Манускрипт, 1995. - 215с.
    Гайдiн А.М., Рудько Г.І. Сульфатний карст та його техногенна активiзацiя (на прикладi Карпатського регiону України). К.: Видавництво українського Будинку економiчних та науково-технiчних знань товариства Знання України, 1998. - 76 с.
    Блоцкий Н.А. Карст Язовского месторождения и его техногенная активизация // Физическая география и геоморфология. - 1985. Вып.32. - С.78 - 84.
    Бондаренко М.Д. Карстова денудація в умовах техногенезу // Мінералогічний збірник. - 2000. - Вип.1. - № 50. - С.147 - 149.
    Toulemont M. Evolution actuelle des massifs gypseux par lessivage. Cas des gypses lutetiens de la region parisienne, France // Bull.liaison Labo. P. et Ch. 1981. N10. P.35-46.
    Семчук Я.М. Наукові та методичні основи охорони навколишнього середовища в районах розробки калійних родовищ (на прикладі Передкарпаття): Автореф. дис доктора технічних наук: 11.00.11 / Івано-Франківський державний технічний університет нафти і газу. - Івано-Франківськ, 1995. - 46 с.
    Мальований М.С., Ятчишин Ю.Й. Екологічні проблеми переробки полімінеральних руд на теренах Західної України // Екологічний вісник. 2004. - №5(27). с.28-30.
    Рудько Г.І Техногенно-екологічна безпека геологічного середовища. Львів: Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2001. 359с.
    Galan E., Gonzalez I., Fernander-Galiani J.C. Residual pollution load of soils, impacted by the Aznalcollar (Spain) mining spil after clean-up operation // The science of the total environment. - 2002. - Vol.286. P.167-179.
    Gasiuniene V.E. State mineral resources policies // Mineral deposits at the beginning of the 21 century. Proccedings of the joint 6 biennial SGA-SEG meeting, Krakow, 26-29 Aug. 2001. P.1061-1064.
    Pulles W. Development of best practice guidelines for water quality management in the South African mining industry // SAIMM. - 1999. - Vol.99,N 4. P.197-200.
    Zabowski D., Henry C.L., Zheng Z., Zhang X. Mining impacts on trace metal content of water, soil and stream sediments in the Hei river basin, China // Water, air & soil pollution. - 2001. - Vol.131. - P.261-273.
    Кислицын Л.В. Типизация фактов экологического риска горного производства / Влияние процессов горного производства на объекты природной среды. Ин-т горн дела ДВО РАН. - Владивосток: Дальнаука, 1998. C.3-11.
    Шапарь А.Г. Проблемы исчерпаемости и освоения минеральных ресурсов // Междн. конферен. «Освоение недр и эколог. проб. взгляд в XXI век», Москва, 20-25 ноября 2000. - М.: Изд-во ИПКОН РАН, 2000. - C.9-10.
    Быков А.В. Научные, технические, образовательные и производственные проблемы освоения подземного пространства на рубеже третьего тысячелетия. Проблемы строит.геотехнологии: Строител.и експлуат.подзем.сооруж. и шахт // Сб.тр.посвящ. 70-летию каф. Моск.гос.горн.ун-т. - М.: Изд-во МГГУ, 2000. C.175-182.
    II Swiatowy kongres ochrony srodowiska na terenach gorniczych, Katowice, 13-16 maj, 1997: WOMEC’97-Gl.Inst.gor. 620s.
    Кислицын Л.В., Зимин Г.Т., Грехнев Н.И., Блинов И.М. Методы повышения экологической безопасности горного производства. - Хабаровськ: Изд-во ин-та горн.дела ДВО РАН, 2000. C.420-428.
    Ваксманська М. Работа Европейской комиссии над проектом директивы о горных отходах // Вядомости гурниче. - 2002. - №6. - C.237-244.
    Макаров В.Н. Экологические проблемы хранения и утилизации горнопромышленных отходов Ч.1. Апатиты: Кол.научн.центр, 1998. - 125с.
    Барышников В.И., Добромыслов Ю.П. Проблемы безопасности объектов промышленных отходов горнорудных предприятий // Безопас.труда в пром-ти.- 1999. - №1. - C.33-34.
    Baroudi H., Troly G. Environnement dans les mines // Memento des Mines et Carrieres. 1996. N2. P.505-526.
    Tailings Dams Safety Guidelines, Bulletin 74, International Commission on Large Dams, 1989. 108p.
    Шестаков В.А., Посыльный И.Д. Экологические последствия горных работ и пути их снижения // Разработка научных основ и способов ресурсозберегающей и еколог. чистой технологи добычи полезных ископаемых. Матер. 49 научно-техн. конфер. ЮРГТУ(НГИ), НОК, Новочеркаськ, 2000. C.111-114.
    Куликова Е.Ю. Горное дело и окружающая среда: Учебное пособие. М.: Изд-во МГГУ, 2001. - 166с.
    Бодров С.С., Пермяков Р.С. Оценка воздействия горных предприятий на окружающую среду // Обз.инф. Эколог.экспертиза. ВИНИТИ. - 1998. - №1. C.80-87.
    Ochrona srodowiska na terenach gorniczych / Praca zbiorowa pod kierownictwem Janusza Ostrowskiego. Krakow: Wyd.Inst.Gosp.Sur.Miner., 2001. 308s.
    Адаменко О.М.. Рудько Г.І. Екологічна геологія. К.: Манускрипт,1998. - 348с.
    Могалова Л.А., Игнатьева М.Н., Пахальчак Г.Ю. Управление природоохранной деятельностью горнодобывающего предприятия. Учебное пособие. Изд-во УГГГА, 2000. - 173с.
    Полунин Г.В. Динамика и прогноз экзогенных процессов: Физ. аспекты экзоген. процессов. - М.: Наука, 1989. - 231с.
    Кононенко Ю.В. Гидрогеологические аспекты формирования антропогенного рельефа при рекультивации нарушенных горными работами земель // Горн. инф.-анал.бюл. Моск.госуд.горн.ун-та. - 2001. - №10. - C.167-168.
    Adamski W. Modelowanie systemow oczyszczania wod. Warszawa: Wyd.Naukowe PWN, 2002. 254s.
    Chelmicki W. Woda: zasoby, degradacja, ochrona. Warszawa: Wyd.Naukowe PWN, 2001. 306s.
    Боярский В.В., Киров И.П. Водоотлив и осушение на горных предприятиях. - М.: Высшая школа, 1980. - 304 с.
    Гидрогеологические исследования и расчеты для целей ПВС и осушения карьеров. - М.: НИИТЭХИМ, 1983. - 48с.
    Лотош В.Е. Экология природопользования // Вестн. Кузбас. гос. техн. Ун-та. - 2001. - №3. - C.138-139.
    Гродзинський М.Д. Основи ландшафтної екології. - К.: Либідь, 1993. - 224с.
    Бельды М.П. Кинетика свободного конвективного растворения солей // Технология и кинетика растворения солей. - Л.: ВНИИГ, 1985. - 129с.
    Мироненко В.А., Румынин В.Г. Опытно-миграционные работы в водоносных пластах.- М.: Недра, 1986. - 240 с.
    Розанов А.Б., Розанов Б.Г. Экологические последствия антропогенных изменений почв // Итоги науки и техники. Сер.: почвоведение и агрохимия. - М.: ВИНИТИИ, 1990. - Т.7. - С.3-154.
    Певзнер М.Е. и др. Экология горного производства. М.: Недра, 1990. 235с.
    Боронина А.В. Влияние плотностей стратификации подземных вод на процессы субвертикальной миграции рассолов // Ежегод. науч. конф. мол. ученых «Полезн. ископаемые России и их освоение» Санкт-Петербург, 23-24 апр.,1997: Тез. Докл.-СПб. - C.6.
    Бересневич П.В., Вілкун Ю.Г., Голишев О.М. та ін. Екологія гірничого виробництва: Навчальний посібник. - Кривий Ріг: Мінерал, 1998. - 152с.
    Калинко М.К. Техногеология: актуальность и приоритетные направления развития // Сов. геология. - 1989. - №11. - С.3-10.
    Экологические аспекты освоения минерально-сырьевых ресурсов // Ресурсосберегающие технологии: ЭИ ВИНИТИ. - 1993. - №24. - С.4-13.
    Мазур И.И. Экология строительства объектов нефтяной и газовой промышленности. М.: Недра, 1991. - 279с.
    Климентов П.П., Кононов В.М. Методика гидрогеологических исследований. - М.: Высш.шк., 1989. - 448с.
    Долгіх Л.В. Сучасні тенденції розвитку методів дослідження природних ресурсів та вирішення екологічних задач // Відомості Академії гірничих наук України. 1998. - №1. С.114-115.
    Малышев Ю.С., Полюшкин Ю.В. Оценка состояния экосистем ключевое звено экологического мониторинга // Геогр. и прир. ресурсы. - 1998. - №1.- C.35-42.
    Мелкий В.А. Теоретические основы и принципы построения единой системы мониторинга природной среды и техносферы // Изв.Высш.уч.завед.: Геодезия и аэрофотосъемка. - 2002. - №2. - C.89-97.
    Адаменко О.М. Принципи і методи статичного та динамічного екологічного моніторингу Карпатського регіону // Геоекологія України. Збірник наук.праць. -К.:БВ, 1993. - С.7-24.
    Моделирование экосистем: наука или технология // Гидрогеология, инженерная геология, охрана окружающей среды: ЭИ ГЕОИНФОРММАРК. - 1992. - №2. - С.22-31.
    Топчевский А.А., Киселев Г.Н., Пермяков Г.Н. Система «горное предприятие окружающая среда » // Безопасность труда в пром-сти. - 1992. - №5. - С.18-22.
    Ostrowski J. Uwagi na temat nazewnictwa I metodyki zagadnien ochrony terenow gorniczych // Miesiecznik WUG. - 2002. N2. - S.32-35.
    Харченко С.Г., Фомин Б.Б. Управление экологической безопасностью предприятий и территорий горнодобывающих районов // Междн. конферен. «Освоение недр и эколог. проб. взгляд в XXI век», Москва, 20-25 ноября 2000. М.: Изд-во ИПКОН РАН, 2000. - C.58-61.
    Воронов А.А. Геоэкоинформатика в системе экологических исследований // Вест. АН СССР. - 1988. - №11. - С.73-76.
    Богобоящий В.В., Курбанов К.Р., Палій П.Б., Шмандій В.М. Принципи моделювання та прогнозування в екології: Підручник. Київ: Центр навчальної літератури, 2004.- 216с.
    Соленый Н.И., Дусавицкий Я.С. Регион закрываемых шахт не должен превращаться в зону экологического бедствия // Уголь Украины. - 2000. - №7. C.42-43.
    Сысоев В.Н., Балашов В.В. Решение экологических проблем на горнодобывающих предприятиях // Горн. журнал. - 1991. - №11. - С.59-62.
    Вознесенський А.С., Набатов В.В., Набатов В.В. Оценка напряженно-деформированого состояния массива пород методом регистрации электромагнитного излучения // Известия вузов. Горный журнал. 2004. - №5. С.98-105.
    Pralat A., Wojtowicz S. Promieniowanie elektromagnetyczne skal. Mechanizacja i automatyzacia Gornictwa. - Katowice, 2002. - N1/373 - S.39-44.
    Воробьев А.А. Тектонические явления и возникновение естественного импульсного поля Земли ЕИЭМПЗ. Часть 3, деп. в ВИНИТИ. 1980. - №380-80 - 245 с.
    Саломатин В.Н., Мастов Ш.Р., Защинский Л.А., Кузнєцов И.В. Методические рекомендации по изучению напряженного состояния пород методом регистрации естественного импульсного электромагнитного поля Земли (ЕИЭМПЗ). Симферополь: КИПКС, Союз НИО Крыма, 1991. - 88с.
    Журков С.Н, Куксенко В.С., Петров В.А., и др. О прогнозировании разрушения горных пород // Изв. АН СССР, сер. Физика Зимли. 1977. - №6. - С.11-18.
    Справочник по математическим методам в геологии / Р.А.Родионов, Р.И.Коган, В.А.Голубева и др. М.: Недра, 1987. 335с.
    Кириченко М.Т., Кузьменко О.Х. Основи гірничого виробництва: Навч. посібник. Житомир: ЖДТУ,2003. 110с.
    Kulma R., Haladus A., Burchard L. Metodyka okreslania bezpiecznej miazszosci warstwy nadkladowe przykrywajacej niezlikwidowane otwory studzienne // Gosp.Sur. -1997. - T13, Z3. - S.331-340.
    Kruger B., Kadler A., Fischer M. The creation of post-mining landscapes of lignite mining in the new federal states (Germany). - 2002. - Vol.54, N 2. - P.161-169.
    Hela F. Interet faunistique et floristique des carriers desaffectees: biotopes de substitution en qualities pedagogique // Mines et carrieres. - 2001. - N83. - P.49-51.
    Troly G. L’industrie mineral confrontee a l’environnement: [Rapp.] Congr.SIM’98, Metz: Ind. Miner. Lorraine // Mines et carriers.-1998. - N9. - P.131-133.
    Waterman P. Environmental shakeout leaves US miners stunned // Austral.Mining. -1999. - N6. - P.50.
    Kam-Larque M., Barbier B. L’etanchement vegetalisation de terrils aux mines de potasse d’Alsase // Mines et carrires.- 1999.- V.81. P.63-67.
    Schults D. Recultivation of mining waste dumps in the Ruhn Area, Germany // Water, air and soil pollution. - 1996. - Vol.91, №1/2. - P.89-98.
    Devillers D. Code minier reglementations l’apres mine // Responsabilite & environnement. 1999. N8. P.44-50.
    Reamenagement des sites miniers en France // Les cahiers de COGEMAGAZINE. - fevrier 1998. 31p.
    Blachere A., Lefebvre O. Les etudes d’impact hydrogeologoque d’anciens travaux miniers // Memento des Mines et Carrieres. 1999. N5. P.245-258.
    Пат.62664. Метод ликвидации или консервации рудников и шахт. Калчев Иван Стефанов, Болгария, МПК Е21F 15100.№102517: Заяв. 05.06.1998; Опубл. 28.04.2000.
    Nieluowicz B. Mozliwosci skladowania szkodliwych odpadow dla srodowiska w zlozach soli w Polsce // Niekonwencjonalne wykorzystanie zloz soli. - Zakopane, 1992. - S.39-48.
    Des homes & leur terre. Les sites mimiers de la Compagnie Francaise de Mokta en Lozere // COGEMA . Branche Mines , octobre 1992. 26p.
    Hantush M.M., Marino M.A., Islam M.R. Models for leaching of pesticides in soils and groundwater // J. Hydrol. 2000. Vol.227. P.66-83.
    Zhang X., Bengough A.G., Crawford J.W., Young I.M. Efficient methods for solving water flow in variably saturated soils under prescribed flux infiltration // J. Hydrol. - 2002. - Vol.260, №1-4. - P.75-87.
    Aubertin M., Chapuis R.P. Considerations hydrogeotechniques pour l’entreposage de residus miniers dans le nord-ouest du Quebec // II Conf. Int. Reduction des Eaux de Drainages Acides. 1991. Vol.3. P.1-22.
    Nicholson R.V., Gillham R.W., Cherry J.A., Reardon E.J. Reduction of acid generation in mine tailings through the use of moisture-retaining cover layers as oxygen barriers // Can. Geotech. J. 1989. Vol.26, N1. P.1-8.
    Tailings Dams Design of drainage, Bulletin 97, International Commission on Large Dams, 1994. 120p.
    Tailings Dams and Seismicity: Review and Recommendations, Bulletin 98, International Commission on Large Dams, 1995. 60p.
    Tailings Dams. Transport, Placement, Decantation - Review and Recommendations, Bulletin 101, International Commission on Large Dams, 1995. 97p.
    Иванов И.П., Кирюхин В.А., Норватов Ю.А. Развитие и современные проблемы горнопромышленной гидрогеологии и инженерной геологии // Горный журнал.-1998. - №10. - С.18-20.
    Горлов В.Д. и др. Горное производство в новых экономических условиях // Изв.вузов Сев.-Кавк. регион. техн.н. - 1997. - №4. - С.92-94.
    Second Romanian spill // Mining J. - 2000. - Vol.334. P.207-208.
    Шестаков В.А., Посыльный И.Д. Экологические последствия горных работ и пути их снижения // Разработка научных основ и способов ресурсозберегающей и еколог. чистой технологи добычи полезных ископаемых. Матер. 49 научно-техн. конфер. ЮРГТУ(НГИ), НОК, Новочеркаськ, 2000. C.111-114.
    Stanienda K. Produkcja gornicza surowcow mineralnych w swiecie w roku 2000 // Wiadomosci Gornicze. 2002. N11. S.491-499.
    Stan srodowiska w Polsce / Red. Andrzejewski R.. Baranowski M. Warszawa: PIOS, Centrum Informacji o Srodowisku GRID, 1994. 105s.
    Sanak-Rydlewska S., Kuczynska I. Wplyw eksploatacji siarki na degradacje terenu // 2 Swiat. kongr. ochr. srod. terenach gor. WOMEC’97: Katowice, 1997. - S.719-727.
    Uberman R., Gorylewski E. Wybrane problemy rekultywacji I zagospodarowania wyrobisk I terenow poeksloatacyjnych w gornictwi siarki // Prz. gor. - 2000. - N9. - P.12-15.
    Kulma R., Haladus A., Kirejczyk J., Kania J. Wplyw projektowanego zbiornika wodnego w wyrobisku poeksploatacyjnym siarki w Machowie kolo Tarnobrzega na wody podziemne // Gosp.Sur.Miner. - 1997. - T13, Z2. - S.263-272.
    Galas A. Likwidacja wyrobiska Piaseczno i ksztaltowanie srodowiska na terenach zdegradowanych przez przemysl siarkowy // Prz.gor. - 1996. - V.44, N8.- S.793-796.
    Likwidacja kopaln odkrywkowych siarki / Sympozjum Naukowe. Tarnobrzeg: OBR PS Siarkopol”, 1995. - 41s.
    Гайдин А.М., Зозуля І.І. Яворівське озеро перлина Львівщини. Концепція освоєння берегової смуги майбутнього Яворівського озера. Львів: ЕКСІТЕП, 2003. - 20с.
    Klich J., Hajdo S., Motyka J. Wplyw rekultywacji I zaprzestania eksploatacji otworowej siarki na odbudowe stosunkow wodnych w obszarze likwidowanej kopalni w Grzybowie // Second World Mining Environment Congress. Katowice, 1997.
    Коміссарчук А.А. Техногенний вплив на стан навколишнього природного середовища Західного регіону України // Розвідка та розробка нафтових і газових родовищ. 2000. - №37. - С.61-66.
    Котлов Ф.В. Изменения геологической среды под влиянием деятельности человека. - М.: Недра, 1978. - 263 с.
    Голодковская Г.А., Елисеев Ю.Б. Геологическая среда промышленных регионов. М.: Недра, 1982. - 220с.
    Корінь С.С., Мосора Т.М. Калійна і кам’яна сіль та екологічна безпека // Розвідка та розробка нафтових і газових родовищ. 2000. - №37. - С.98-100.
    Екологічна ситуація на північно-східному макросхилі Українських Карпат / За ред. Голубця М.А.- Львів.: Поллі, 2001. 162с.
    Стан природно-техногенної безпеки Івано-Франківської області та основні напрямки підвищення її рівня / Ред. Смішко О.В. Івано-Франківськ: Факел, 2001. 68с.
    Горлов В.Д. Классификация техногенных нарушений природной среды при открытых работах // Горный журнал. - 1976. - № 2. - C.4 47.
    Гидрогеология и охрана недр при разработке соляных месторождений: Труды ВНИИГ. - Л.: Госхимиздат, 1976. - 119с.
    Охрана геологической среды на серных месторождениях. Обзорная информация. Серия Сера и серная промышленность”. - М.: НИИТЭХИМ, 1985. - 40с.
    Охрана окружающей среды калийных производств. - Мн.: Наука и техника, 1979. - 152с.
    Федорова Т.К. Изменения химического состава и агрессивности подземных вод в связи с разработкой месторождений серы // Формирование подземных вод как основа гидрогеологических прогнозов: Материалы 1 Всесоюзной гидрогеологической конференции. - М.: Наука, 1982. - Т. 2 - С.331 - 335.
    Бобко П.С., Кривоусов А.Я. Проблема открытых разработок калийных месторождений // Гидрогеология соляных месторождений и вопросы подземного выщелачивания соляных залежей. - М.: Недра, 1967. - С.99-112.
    Жигарев П.Ф., Туренков Н.И. и др. О влиянии дымовых отходов калийного производства на засоление почв и дренажей сельскохозяйственных культур // Охрана окружающей среды калийных производств. - Минск: Наука и техника, 1979. - С.100-107.
    Оноприенко В.И. Проблема построения теории геологических объектов изменяющихся во времени // Методология и т
  • Стоимость доставки:
  • 50.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины