ЕКОЛОГО-ДОЗИМЕТРИЧНІ МОДЕЛІ ОПРОМІНЮВАННЯ НАСЕЛЕННЯ У РАЗІ ГЛОБАЛЬНОЇ РАДІАЦІЙНОЇ АВАРІЇ (ЗА ДОСВІДОМ ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ КАТАСТРОФИ) : ЭКОЛОГО-дозиметрические МОДЕЛИ ОБЛУЧЕНИЯ НАСЕЛЕНИЯ ПРИ ГЛОБАЛЬНОЙ РАДИАЦИОННОЙ АВАРИИ (ИЗ ОПЫТА ЧЕРНОБЫЛЬСКОЙ КАТАСТРОФЫ)

Краткое описание

НАУКОВИЙ ЦЕНТР РАДІАЦІЙНОЇ МЕДИЦИНИ
АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

На правах рукопису

КОВГАН Леоніла Миколаївна

УДК 502.58:504.064.2/.3:614.3:621.039.586

еколого-дозиметричні моделі опромінювання населення у разі глобальної радіаційної аварії
(За досвідом Чорнобильської катастрофи)

21.06.01 Екологічна безпека

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора технічних наук

Науковий консультант
ЛІХТАРЬОВ Ілля Аронович
Професор, доктор фізико-математичних наук

КИЇВ - 2005

ЗМІСТ

Перелік умовних скорочень .....

10

Вступ.........

12

Розділ 1. Еколого-дозиметричні моделі і Чорнобильська аварія (короткий історико-аналітичний огляд) ..

25

1.1 Огляд еколого-дозиметричних моделей ...................

26

1.1.1 Загальна структура джерел та шляхів опромінення

26

1.1.2 Модель Публікації МКРЗ 29...

27

1.1.3 Структура ЕДМ Н.Г.Гусєва та В.А.Беляєва .

31

1.1.4 Моделі PATHWAY та ECOSYS

33

1.1.5 Моделі Публікації НКРЗ США №129 ..

37

1.1.6 Узагальнення радіоекологічних моделей В.Б.Георгієвського

37

1.1.7 Емпіричні та напівемпіричні моделі (регресійні співвідношення)

39

1.1.8 Застосування існуючих ЕДМ до Чорнобильської ситуації ..

40

1.2 Структура та особливості радіаційної ситуації, що склалися після Чорнобильської аварії в Україні ......

42

1.2.1 Основні випромінювачі радіоактивного викиду

42

1.2.2 Основні контингенти населення , що були опромінені внаслідок Чорнобильської аварії ..

45

1.2.3 Головні шляхи опромінювання населення радіоактивно-забруднених територій ....

49

1.2.4 Чорнобильська аварія радіаційна аварія сільського населення

50

1.2.5 Фази аварії: часові періоди формування доз опромінення населення..

51

1.3 Перебіг подій та обставин, що передували створенню Чорнобиль-орієнтованих ЕДМ та сприяли їх актуалізації

52

1.3.1 Особливості радіологічного захисту населення у 1986-1987 рр. .

53

1.3.2 1988-1990 рр.: спроби переходу до концепції "доза за життя" для прийняття рішень.

54

1.3.3 1991р.: ухвалення Концепції "річної дози НП" як критерію втручання на радіоактивно забруднених територіях

56

1.3.4 Єдині методичні вказівки по розрахунку сумарної річної дози опромінення 1991р. .

59

1.3.5 Початок Загальнодозиметричної паспортизації ...

60

1.4 Організація та види радіаційно-дозиметричного моніторингу на Україні після Чорнобильської аварії .

61

1.4.1 Основні задачі еколого-дозиметричного моніторингу ..

61

1.4.2 Масові дозиметричні вимірювання у 1986 р.

62

1.4.3 Два періоди еколого-дозиметричного моніторингу на середній та пізній фазах аварії...

64

Висновки до Розділу 1..

66

Розділ 2. Методологія та принципи побудови Чорнобиль-орієнтованого ЕДМ- комплексу .....

69

2.1 Загальні вимоги до ЕДМ-комплексу ....

70

2.2 Феноменологія та принципи побудови Чорнобиль-орієнтованого ЕДМ-комплексу

70

2.2.1 Населений пункт як мінімальна просторова структурна одиниця Чорнобиль-орієнтованих ЕДМ .

71

2.2.2 Принципи побудови комплексної Чорнобиль-орієнтованої ЕДМ

72

2.2.3 Принцип референтних параметрів та функцій (РФ) ..

73

2.2.4 Базовий радіонуклід чорнобильських випадінь (БРН) ..

74

2.2.5 Базові радіологічні характеристики НП (БРХ-НП)

76

2.3 Основні складові ЕДМ-комплексу ...

77

2.3.1 Референтна ЕДМ зовнішнього опромінення для ранньої та початку середньої фази (1986 р.): .

77

2.3.2 Референтна ЕДМ зовнішнього опромінення на середній та пізній фазах аварії:

78

2.3.3 Референтна ЕДМ внутрішнього опромінення у 1986 році:

79

2.3.4 Референтна ЕДМ внутрішнього опромінення на середній та пізній фазах аварії: ....

80

2.3.5 Референтні ЕДМ, призначені для загально дозиметричної паспортизації НП: .....

83

2.3.6 ЕДМ реконструкції поглинутих доз опромінення ЩЗ: ..

84

Висновки до Розділу 2.

87

Розділ 3 Референтна ЕДМ зовнішнього опромінення ....

88

3.1. Основні співвідношення ...

88

3.1.1. Середня по території НП щільність забруднення 137Cs, як БРХ-НП,

89

3.1.2. Референтна функція ППД, нормована на одиницю випадінь 137Cs на ґрунті: ...

90

3.1.3. Функції послаблення ППД та параметри ..

90

3.1.4. Феноменологія моделі референтного коефіцієнту поведінки

91

3.2. Параметризація РФ джерела .

92

3.2.1. Математична форма та процедури визначення факторів послаблення AF

93

3.2.2. Просторово-часовий розподіл результатів вимірів „вертикальних профілів”

94

3.2.3. Визначення „референтного профілю відносної активності” .

96

3.2.4. Вплив на величину AF відстані та напрямку від ЧАЕС

99

3.2.5. Вплив на величину AF фактора „перемішування” ...

100

3.2.6. Параметризація функції ...

101

3.3. Параметризація референтної матриці ..

103

3.3.1. Інформаційні масиви, що використовувалися для встановлення референтної матриці .

104

3.3.2. Оцінка за результатами прямих гама-спектрометричних вимірювань концентрації різних радіонуклідів у зразках ґрунту

105

3.3.3. Оцінка за результати вимірювань ППД на стандартних метео-майданчиках у 1986 р. ....

109

3.3.4. Результати оцінки компонент матриці у вітчизняних і міжнародних публікаціях ...

109

3.4.Річні референтні поглинуті дози у повітрі та відносні вклади різних радіонуклідів ..

116

3.5.Параметризація референтних коефіцієнтів поведінки .

118

3.5.1. Загальні визначення

118

3.5.2. Узагальнені групи населення, що розрізняються умовами зовнішнього опромінювання

118

3.5.3. Фактори локалізації .

120

3.5.4. Часовий фактор для сільських жителів .....

122

3.5.5. Модельне значення .

124

3.5.6. ТЛД вимірювання індивідуальних доз зовнішнього опромінення

124

3.5.7. Оцінка „фонової” компоненти дози зовнішнього опромінення за результатами ТЛД-вимірювань .

125

3.5.8. Оцінка коефіцієнтів поведінки за даними ТЛД-вимірювань ..

126

3.5.9. Порівняння емпіричних та модельних оцінок коефіцієнтів поведінки. Референтні коефіцієнти ..

129

3.5.10.Коефіцієнт режиму поведінки жителів смт та міст .

129

3.6.Коефіцієнт переходу від ППД до ефективної дози

130

Висновки до Розділу 3.

131

Розділ 4 Референтна ЕДМ внутрішнього опромінення у 1986р. ..

133

4.1.Дозовозначущі нукліди .

133

4.2.Референтна функція забрудненості рослинності: .....

133

4.3.Референтна функція забруднення молока: .....

135

4.3.1. Біокінетика радіонуклідів у організмі корови та часова динаміка концентрації радіонуклідів у коров'ячому молоці ..

135

4.3.2. Референтна функція радіоактивного забруднення молока у період випасу корів на пасовищі, ...

139

4.3.3. Функція радіоактивного забруднення молока у період стійлового утримання корів: ..

139

4.4. Параметри функцій та

140

4.5. Абсолютні та відносні вклади різних радіонуклідів у аварійне радіоактивне забруднення молока та рослинності у 1986р. ...

142

4.6. Модифікатори та ...

143

4.7. Порівняння модельних і прямих (за результатами ЛВЛ-вимірювань) оцінок вмісту радіоцезію в організмі у 1986р. ...

144

4.7.1.Функція вмісту радіоцезію у організмі людини, .

145

4.7.2.Зіставлення модельних та ЛВЛ-оцінок ...

146

4.7.3.Оцінка коефіцієнту самообмеження споживання у 1986р. ...

147

4.8. Референтні нормовані дози внутрішнього опромінення від різних радіонуклідів у 1986 р. ....

150

Висновки до Розділу 4.....

153

Розділ 5 Референтна ЕДМ внутрішнього опромінення на середній та пізній фазах Чорнобильської аварії (1987-2000 рр.)

154

5.1.Основні співвідношення та функції ......

154

Список литературы

Висновки
1. Аналіз структури, формального апарату та наборів параметрів існуючих світових еколого-дозиметричних моделей (ЕДМ), що були розвинені з метою оцінки доз опромінення населення у разі виникнення аварійного радіоактивного забруднення довкілля, показав їх непридатність для оцінки ретроспективно-прогнозних і поточних доз опромінення усього населення України в умовах, що реально склалися після Чорнобильської аварії. З урахуванням результатів цього аналізу сформульовані основні вимоги до подібних ЕДМ з урахуванням радіоекологічних умов територій, особливостей життєдіяльності населення, а також державних протирадіаційних заходів та масштабного радіоекологічного моніторингу, що проводилися в України після Чорнобильської аварії.
2. Розроблена та реалізована система єдиних принципів та формалізмів побудови ЕДМ, що описують процеси формування доз населення від джерел зовнішнього та внутрішнього опроміненя на різних фазах глобальної аварії. Реалізована єдина формалізована структура окремих ЕДМ, що включає функції джерела, які описують поведінку радіонуклідів у довкіллі та модифікуючій вплив на них антропогенних факторів. Модифікатори джерела враховують вплив на функції джерела факторів, що пов’язані з поведінкою суб’єкта опромінювання людини. Обґрунтовано, що у якості мінімальної просторово-популяційної одиниці усіх ЕДМ доцільно використовувати окремий НП та його мешканців.
3. Встановлено, що необхідним і достатнім для умов глобальної комунальної радіаційної аварії є шестикомпонентний ЕДМ-комплекс, що описує динаміку дозоутворення на різних фазах аварії і складається з наступних окремих ЕДМ:
- ЕДМ зовнішнього опромінення на ранній та початку середньої фаз аварії (1986 р): ;
- ЕДМ зовнішнього опромінення на середній та пізній фазах: ;
- ЕДМ внутрішнього (перорального) опромінення на ранній та початку середньої фаз аварії (1986 р): ;
- ЕДМ внутрішнього (перорального) опромінення на середній та пізній фазах аварії: .;
- ЕДМ загальнодозиметричної паспортизації;
- ЕДМ реконструкції поглинутих доз опромінення щитовидної залози: .
4. Розроблені ЕДМ зовнішнього опромінення населення (та ), що відтворюють розгорнуті у просторі і часі процеси дозоутворення за рахунок випадінь на ґрунті гама-випромінювачів. Встановлені та параметризовані єдині як для усієї забрудненої території, так і для окремих регіонів напівемпіричні референтні функції джерела: матриця співвідношень основних гама-випромінювачів у радіоактивних випадіннях на ґрунті та функція часової динаміки послаблення потужності поглинутої дози у повітрі за рахунок процесів вертикальної міграції 137Cs у ґрунті. Обґрунтовані, формалізовані та параметризовані модифікатори функції джерела у та : референтні «коефіцієнти поведінки», , що є інтегрованими характеристиками життєдіяльності населення і характеризують відношення реально отриманої та максимально можливої дози зовнішнього опромінення для кожної з п’яти основних професійо-вікових груп населення.
5. Встановлено, що основний вклад у дозу зовнішнього опромінення 1986р. вносили такі короткоживучі гама-випромінювачі, як: 95Zr, 95Nb, 103Ru, 140La, радіоізотопи йоду. Вклад радіоізотопів 134Cs та 137Cs становив приблизно 21%. У 1987р. радіоізотопи цезію формували приблизно 78% річної дози, і з часом цей відсоток поступово досяг 100%, при постійному зменшенні внеску 134Cs і зростанні внеску 137Cs. Доза зовнішнього опромінення знижується з часом, досягаючи у 1988р 20% від дози 1986р. і 10% від цієї дози у 1991 р. Зниження дози за рахунок вертикальної міграції складає 26% у 1988р. і 40% у 1991р. Зниження дози зовнішнього опромінення за рахунок коефіцієнту поведінки найбільше для дітей дошкільного віку (їх доза складає 11-15% від дози у повітрі залежно від сезону). Для працівників сільського господарства середньорічні дози зовнішнього опромінення складають 33-43% від поглинутої дози у повітрі.
6. Розроблена ЕДМ внутрішнього опромінення , що відтворює процеси дозоутворення від різних радіонуклідів за рахунок перорального їх надходження (в першу чергу за рахунок забруднення молока) на ранній та початку середньої фаз аварії, а також реконструює середні та колективні дози внутрішнього опромінення від усіх дозовозначущих радіонуклідів чорнобильських випадінь у 1986 р. Показано, що основним дозовозначущим радіонуклідом внутрішнього опромінення у квітні-червні 1986 р. були радіоізотопи йоду, а вже з липня 1986 р. - радіоізотопи цезію.
7. Розроблена ЕДМ внутрішнього опромінення населення на середній та пізній фазах комунальної аварії , яка формалізувала процеси дозоутворення у цей період і відтворює дозові оціник двох типів: референтно-екологічних () та референтно-інструментальних (). Перший, більш консервативний тип доз, застосовується при прийнятті рішень про втручання, а другий - для відображення реальних дозових навантажень.
8. Введено та параметризовано спільну для та референтну „молочну” функцію що описує єдину для усієї радіоактивно-забрудненої території часову динаміку концентрації 137Cs у молоці, нормовану на референтну щільність випадінь 137Cs на ґрунті () та референтний коефіцієнт переходу 137Cs „грунти-молоко” (). Встановлено періоди напівзниження концентрації у молоці, що складають 2.9 та 15 років.
9. Розроблені феноменологічні моделі та параметризовані модифікатори джерела у та , у якості яких виступають, відповідно, референтний () та реальний () молочні еквіваленти раціону. Це дозволило обґрунтувати мінімально необхідну (для дозових оцінок) кількість об’єктів радіоекологічного моніторингу. Отримано та обґрунтовано оцінку «референтного молочного еквіваленту раціону» (), яка для сільського населення України складає 0.97 л·добу-1. Встановлено математичну форму та здійснено параметризацію залежної від часу функції „реального молочного еквіваленту” . Показано, що для періоду 1987-1997рр. функція має «хвилеподібну» (логістичну) математичну форму, що пов’язано з впливом таких, змінюваних у часі, соціальних чинників, як доступність та можливість придбання населенням „чистих” продуктів харчування, рівень самообмежень, пов’язаних з індивідуальним відношенням до радіаційного чинника. Значення коливалося від 0.48 л·добу-1 у 1987р., знижуючись до 0.28 л·добу-1 у 1991р. і зростаючи до 0.62 л·добу-1 у 1997р.
10. Розроблена , що забезпечує трирівневу систему реконструкції поглинутих доз опромінення щитовидної залози. Різні рівні реконструкції відрізняються ступенем індивідуалізації доз, що відновлюються. Перший рівень, що має найвищий ступінь індивідуалізації, включає оцінки інструментально-індивідуалізованих доз для осіб, у яких були проведені вимірювання активності радіойоду у травні-червні 1986р. Другий рівень забезпечує оцінки середньогрупових інструментальних гендерно-вікових доз для мешканців тих НП, у яких хоча б у частини жителів були виконані вимірювання активності радіойоду у ЩЗ в травні-липні 1986р. Третій рівень реконструкції включає процедури для оцінки середньогрупових гендерно-вікових доз опромінення ЩЗ для мешканців НП, які взагалі не були охоплені прямими вимірюваннями вмісту 131I у ЩЗ у 1986 р. Кожний з рівнів реконструкції у включає оцінку доз двох типів: (1) референтно-екологічні , що ґрунтуються на екологічних моделях переносу радіойоду по ланках харчового ланцюжка та (2) референтно-інструментальні, що ґрунтуються на результатах та узагальненому аналізі прямих вимірювань активності ЩЗ, виконаних у травні-червні 1986р. Для кожного рівня реконструкції встановлені кількісні значення чинників, що пов’язують ці два типи дозових оцінок: індивідуалізовані масштабуючі чинники першого рівня реконструкції; селищний та районний масштабуючі чинники другого рівня реконструкції, та масштабуючий чинник , що застосовується при реконструкції доз третього рівня. Значення оцінені для ≈130000, мешканців з прямими вимірюваннями. Значення чинників (що розраховуються із застосуванням значень для 748 НП з прямими вимірами), оцінені для 14 районів Київської, Житомирської та Чернігівської областей, коливаються від 0.9 для Чернігівського району Чернігівської області до 6.9 для Бородянського району Київської області. Встановлений математичний зв’язок фактору зі щільністю випадінь 137Cs на ґрунті тих НП, де вимірювання у 1986р. не проводилися.
11. Розроблена модель та виконана параметризація відносної міжвікової інтегральної активності 131I у ЩЗ, , що займає центральне місце у реконструкції доз другого та третього рівнів. Доведена можливість використання для усього населення шести функцій , що відповідають двом генедерним групам у сільській, міській місцевості та для евакуйованих жителів. Показано, що у межах окремого НП інтегральна активність 131I у ЩЗ у молодших вікових групах (1-2 роки) на 20-50% нижча, а у старших групах (17-18 років) на 1-12% вища за цей показник у представників референтної вікової групи 12-14 років.
12. Створений та впроваджений Центральний Еколого-Дозметричний Регістр (ЦЕДР), що складається з п’яти великих інформаційних блоків, які включають більш ніж 50 локальних баз даних, і виконує функції: збору, уніфікації, обробки, збереження та узагальнення результатів державного еколого-дозиметричного моніторингу з метою інформаційного забезпечення ЕДМ-комплексу та отримання всіх видів ретроспективно-проспективних дозових оцінок для населення, що потрапило під вплив Чорнобильської катастрофи, включаючи загально-дозиметричну та тиреодозиметричну паспортизацію.
13. Встановлено, що середні дози зовнішнього опромінення, для територій України з різними рівнями радіоактивних випадінь лежать у інтервалі 0.24-16.1 мЗв для 1986 р., 0.6-40.5 мЗв для перших 15 років після аварії, та 0.89-60.5 мЗв для усього 70-ти річного післяаварійного періоду. Відсоток жителів Київської, Житомирської та Рвненської областей з референтно-інструментальними дозами внутрішнього опромінення від радіоцезію , що складають 5-20 мЗв найвищий для Рівненської області (27%); для Київської області цей відсоток жителів оцінено, як 0.4%, а для Житомирської як 11%. Дози , що перевищують 20 мЗв за 15 років оцінені для 6.2% населення трьох областей.
14. Найвищі середні ефективні дози як зовнішнього так і внутрішнього опромінення у 1986 р. серед жителів районів, охоплених Загальнодозиметричною паспортизацією отримали жителі Народницького та Поліського районів, що обумовлено високими рівнями випадінь 137Cs на грунт у цих районах. У період 1987-2000 рр. найвищі середні дози зовнішнього опромінення оцінені для північних районів Київської (Поліський район), Житомирської (Народицький район), а також Рівненської областей. При цьому для більшості районів Вінницької, Київської та Черкаської областей та у ряді районів Житомирської області, де переважають чорноземи і пісчані ґрунти, вклад дози зовнішнього опромінення у періоди 1987-1990 та 1991-2000 рр. перевищував 70% і навіть 95%. В той же час в усіх трьох районах загальнодозиметричної паспортизації Волинської області та в усіх шести паспортизуємих районах Рівненської області навпаки, - вклад дози внутрішнього опромінення за рахунок споживання радіоактивно-забруднених продуктів харчування складав від 70% до 90%. На території цих районів переважними є торф’яно-болотні ґрунти.
15. Середні по областях (зважені за чисельністю жителів кожного НП) сумарні дози зовнішнього та внутрішнього опромінення за 1986 р. змінються від 0.4-0.5 мЗв (Херсонська, Львівська та Закарпатська області) до 2.1 мЗв (Житомирська та Київська області). Найвищі середні дози для періоду 1987-2000рр. оцінені для Рівненської (4.1 мЗв), Житомирської (3.4), Волинської (2.6 мЗв) та Київської (2.5 мЗв) областей. Для цих же областей найбільші середні дози (відповідно, 5.7, 5.5, 4.6 та 3.5 мЗв) оцінені також для усього періоду 1986-2000рр.
16. Інструментально-індивідуалізовані поглинуті дози опромінення ЩЗ реконструйовано для 130000 жителів Київської, Житомирської та Чернігівської областей (перший рівень реконструкції). Найвищі індивідуальні дози (що сягають 27 Гр) отримали діти молодших віковіх груп 1-4 роки, зі збільшенням віку, величина дози знижується. Середня доза для усього дитячого та підліткового населення з прямими вимірами активності ЩЗ склала 300 мГр. Оцінки середньогрупових інструментальних гендерно-вікових доз опромінення ЩЗ, виконані для 748 НП півночі Київської, Житомирської та Чернігівської областей (другий рівень реконструкції). Для референтної вікової групи дітей (12-14 років) ці дози не перевищують 100 мГр у 518 НП, тоді як для 29 НП ці оцінки вищі за 1000 мГр. Середньогрупові оцінки доз для дітей віком 1-4 роки приблизно у 3.5 рази вищі за дози, оцінені у дітей віком 16-18 років (в одному і тому ж НП). Оцінки доз опромінення ЩЗ для дітей та підлітків таких великих міст, як Київ, Житомир та Чернігів були нижчі за дозові оцінки для сільського населення і склали (для референтної вікової групи) відповідно, 19, 49 та 12 мГр. Середні дози опромінення ЩЗ для різних областей України (третій рівень реконструкції) лежать в інтервалі від 3 мГр (Закарпатська область) до 87 мГр (Житомирська область). Найбільші середні дози оцінені для Житомирської (29-176 мГр), Київської (28-172 мГр), Чернігівської (20-121 мГр), Рівненської (23-149 мГр) та Черкаської (18-117 мГр) областей.
17. Розроблено та впроваджено Інструктивно-Методичні Вказівки „Радіаційно-Дозиметрична паспортизація населених пунктів території України, що зазнали радіоактивного забруднення у наслідок Чорнобильської аварії, включаючи тиреодозиметричну паспортизацію” („Методика-96”), як офіційний інструмент отримання „паспортних” доз, а також Інструктивно-методичні Вказівки Реконструкція і прогноз доз опромінення населення, що проживає на територіях України, які зазнали радіоактивного забруднення у результаті аварії ЧАЕС” („Методика-97”). В основу цих документів покладено розроблений чорнобиль-орієнтований ЕДМ-комплекс, а головним результатом їх застосування стали десять щорічних (1991-2005) Збірок Загальнодозиметричної паспортизації НП та окрема Збірка ретроспективно-проспективних доз опромінення жителів НП. Як Методика-96 і Методика-97, так і Збірки паспортних та ретроспективно-проспективних доз затверджені Міністерством Охорони Здоров’я, Держкомгідрометом та НКРЗ України.

Список використаних джерел

1. Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97). Державні гігієнічні нормативи. ДГН 6.6.1.-6.5.001-98. Київ: УЦГСЭН, 1998. 135 с.
2. Радіаційно-дозиметрична паспортизація населених пунктів території України, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок аварії ЧАЕС, включаючи тиреодозиметричну паспортизацію. Інструктивно-методичні вказівки: «Методика-96» / І.А. Ліхтарьов, Л.М. Ковган, Л.Я. Табачний, и др. // Мінздрав Украины, МинЧАЭС Украины, НЦРМ АМНУ, ИРЗ АТНУ. Киев, 1996.74 с.
3. Реконструкция и прогноз доз облучения населения, проживающего на территориях Украины, подвергшихся радиоактивному загрязнению в результате аварии ЧАЭС. Инструктивно-методические указания: «Методика-97» / И.А. Лихтарев, В.Б. Берковский, Л.Н. Ковган, Л.Я. Табачный // Мінздрав Украины, МинЧАЭС Украины, НЦРМ АМНУ, ИРЗ АТНУ. Киев, 1998.-76 с.
4. Руководство по дезактивации населенных пунктов в отдаленный период после радиоактивного загрязнения долгоживущими радионуклидами-гамма-излучателями / А.Н. Барковский, В.Ю. Голиков, Л.Н. Ковган и др. // МАГАТЭ, Вена-Минск, Октябрь, 200050c.
5. Допустимі рівні вмісту радіонуклідів Cs-137 і Sr-90 у продуктах харчування та питній воді (ДР-97). Державні гігієнічні нормативи / І.П.Лось, О.О. Насит, І.А. Ліхтарьов та інші. - Затвер. наказом МОЗ України від 14.07.97 р. № 255 . - Київ, 1997. - 10 c.
6. Система контроля радиационного качества продуктов питания и сельскохозяйственной продукции в случае крупной радиационной аварии (восстановительный период): Межведомственные метод. указания / Утверждены МЗ Украины 1993 г. - 15 c.
7.`Медицинские аспекты аварии на Чернобыльской атомной электростанции: М