Утилізація залізовмісних відходів виробництва пігментного Титану (IV) оксиду : Утилизация железосодержащих отходов производства пигментного Титана (IV) оксида

Краткое описание

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА”

На правах рукопису

Заречений володимир григорович

УДК 628.477:661.882.22-14

Утилізація залізовмісних відходів виробництва пігментного Титану (IV) оксиду

21.06.01 екологічна безпека

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата технічних наук

Науковий керівник -доктор
технічних наук, професор
Мальований М.С.

Львів -2005

З М І С Т

стор.
ВСТУП 6
1. ОГЛЯД ІНФОРМАЦІЇ ЩОДО СУТІ ДОСЛІДЖУВАНОЇ ПРОБЛЕМИ 11
1.1. Класифікація твердих промислових відходів 11
1.2. Попередження нагромадження відходів шляхом комплексного
використання сировини 14
1.3. Застосування відходів хімічної та гірничохімічної
промисловості в будівельній індустрії 17
1.4. Застосування відходів хімічної та гірничохімічної промисловості
для цілей рекультивації та у виробництві добрив 21
1.5.Перспективні шляхи утилізації залізовмісних виробничих відходів 24
1.6.Цілі та завдання досліджень 27
2. Об’єкти та методи досліджень 29
2.1. Технологічні аспекти утворення залізного купоросу
в технології виробництва титану (IV) оксиду 29
2.2. Моніторинг відходів заліза (ІІ) сульфату в Україні 38
2.3. Вибір перспективних шляхів утилізації залізовмісних відходів
виробництва пігментного титану (IV) оксиду 39
2.4. Характеристика об’єктів досліджень 42
2.4.1. Сировина для реалізації технології виробництва
комплексних мінеральних добрив 42
2.4.2. Сировина для реалізації технології виробництва
активної добавки для цементної промисловості 46

стор.

2.4.3. Сировина для реалізації технології виробництва
залізорудних окатишів 47
2.4.4. Сировина для технології виробництва
жовтого залізоокисного пігменту 47
2.5. Методики лабораторних досліджень 47
2.5.1.Методики лабораторних досліджень технології
виробництва мінеральних добрив 47
2.5.2.Методики лабораторних досліджень технології
виробництва активної добавки для цементу 49
2.5.3.Методики лабораторних досліджень технології
виробництва залізорудних окатишів 49
2.5.3.Методики лабораторних досліджень технології
виробництва жовтого залізоокисного пігменту 49
3. розроблення технології отримання добрив на основі
відходу виробництва пігментного титану (IV) оксиду 50
3.1. Перспективність утилізації відходів виробництва титану (IV) оксиду
шляхом виробництва мінеральних комплексних добрив та екологічні
аспекти вмісту в добривах небезпечних елементів та сполук 50
3.1.1.Обгрунтування складу мінеральних добрив 50
3.1.2. Аспекти екологічної безпеки добрив 52
3.2. Утилізація залізного купоросу шляхом його взаємодії з туніським
фосфоритом з подальшим змішуванням з аміаком 54
3.3. Утилізація залізного купоросу шляхом його взаємодії
з аміаком з подальшим змішуванням з туніським фосфоритом 58
3.3.1. Відпрацювання стадії нейтралізації одноводного
залізного купоросу аміачною водою 58

стор.

3.3.2. Відпрацювання стадії змішання нейтралізованого
залізного купоросу з фосфоритом 59
3.3.3.Стадія сушіння NP- пульпи 61
3.3.4.Стадія гранулювання пульпи 62
3.4. Промислові випробування технологій та агрономічні
дослідження дослідних зразків 65
3.5.Розроблення технічних умов на продукт 75
3.6.Розроблення технологічної схеми виробництва
залізовмісних комплексних мінеральних добрив 76
3.6.1. Стадія приготування фосфоритвмісної пульпи (стадія 1) 77
3.6.2. Стадія гранулювання та сушіння (2 стадія) 80
3.6.3. Організація очищення газу від пилу та аміаку (рис.3.8) 82
3.6.4. Стадія приготування розчину заліза (ІІ) сульфату (рис.3.10) 84
3.7.Узагальнення даних досліджень 85
4. викори стання відходів виробництва титану (IV) оксиду
для створення активної добавки для цементу 87
4.1.Створення активної добавки для цементу на основі композиції
Заліза сульфат шамотно-каоліновий пил 87
4.2.Створення активної добавки для цементу на основі
композиції заліза (ІІ) сульфату мелена крейда 94
4.3.Дослідження кінетики визрівання” композицій 97
4.4.Узагальнення отриманих результатів 101
5. розроблення технології виробництва окатишів 102
5.1.обґрунтування можливості утилізації відходів залізного купоросу
в технології виробництва залізорудних окатишів 102
5.2.Визначення основних технологічних параметрів переробки

стор.

відходів залізного купоросу 104
5.3. Технологія переробки свіжого одноводного залізного купоросу 113
5.4. Переробка одноводного залізного купоросу
з використанням відвальних відходів 122
5. Удосконалення технології одержання
жовтого залізоокисного пігменту 125
6.1.Аналіз існуючої схеми виробництва жовтого залізоокисного пігменту 125
6.2. Технологічні основи виробництва жовтого залізоокисного пігменту
з використанням як сировини відходів виробництва титану (IV) оксиду 127
6.3. Узагальнення даних досліджень 132
ВИСНОВКИ 134
ЛIТЕРАТУРА 136
ДОДАТКИ 150

ВСТУП
Актуальнiсть теми. Розвиток виробництва титану (IV) оксиду, який є цінним хімічним продуктом, що використовується не тільки в промисловості України, але й експортується в понад 50 країн світу, супроводжується наростанням об’ємів промислового відходу цього виробництва заліза (ІІ) сульфату. На сьогоднішній день цей продукт використовується тільки для виробництва неорганічних пігментів, які є низькосортними і не знайшли широкого застосування, в незначних об’ємах відхід знайшов застосування для виготовлення коагулянтів, дослідні партії використовуються в цементній промисловості. Проте такі незначні об’єми використання відходу далеко не в повній мірі вирішують проблеми його утилізації, тому основна його маса направляється на звалища виробничих відходів. На сьогоднішній день на ВАТ Сумихімпром” накопичено більше 1 млн.т. відходу, на ДАК Титан” (м.Армянськ, Крим) більше 2 млн.т. В м.Суми під звалище зайнято біля 1,2 га орної землі, в Криму половину ореолу звалища захоплює прибережний район затоки Сиваш і саму затоку. Слід зважити на те, що відхід містить значну кількість вільної сірчаної кислоти, яка з ґрунтовими водами та з водами затоки Сиваш розноситься на сотні гектарів земель, засолюючи їх, міняючи структуру ґрунтів, забруднюючи іонами титану та хрому, що міститься в відходах. Враховуючи, що в дисертаційній роботі вирішуються питання комплексної утилізації цих відходів шляхом впровадження цілої низки перспективних технологій, в результаті реалізації яких отримують цінні для народного господарства, конкурентноздатні на ринку продукти, то стає зрозумілим, що робота є актуальною та потрібною для України, оскільки в результаті її реалізації вдасться запобігти значній екологічній небезпеці, яку створювали відходи.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалась згідно з планом науково-дослідницької роботи кафедри Екологія та охорона навколишнього середовища” Національного університету Львівська політехніка” з проблеми Екологічно чиста енергетика та ресурсозберігаючі технології” згідно з науково-технічною програмою Міністерства освіти України, № державної реєстрації 0194 U 029586.
Мета і задачі дослідження: Мета роботи полягає в розробленні комплексної стратегії утилізації заліза (ІІ) сульфату - відходу виробництва титану (IV) оксиду та розроблення технологічних аспектів перспективних технологій цієї утилізації.
Для досягнення зазначеної мети необхідно було вирішити такі завдання:
Провести моніторинг відходів (заліза (ІІ) сульфату), дослідити технологічні аспекти його утворення та визначити перспективні технології утилізації.
Дослідити основні напрямки утилізації відходу у виробництві мінеральних добрив.
Дослідити технологічні аспекти можливих шляхів виробництва мінеральних добрив з використанням як сировини заліза (ІІ) сульфату, встановити оптимальні режими реалізації промислових процесів.
Провести апробацію технології виробництва мінеральних добрив в дослідно-промислових масштабах, випробувати добриво в сільському господарстві, розробити технічні умови на продукт та створити технологічну схему його промислового виробництва.
Встановити оптимальні умови реалізації технології виробництва активної добавки для цементу з використанням як сировини заліза (ІІ) сульфату з відходів.
Розробити технологію виробництва залізорудних окатишів із промислових відходів виробництва титану (IV) оксиду та встановити оптимальні умови її реалізації.
Удосконалити технологію виробництва жовтого залізоокисного пігменту із залученням як сировини заліза (ІІ) сульфату з відходів.
Об’єкт дослідження: заліза (ІІ) сульфат - багатотонажний відхід титану (IV) оксиду.
Предмет дослідження: процеси утилізації заліза (ІІ) сульфату в технологіях виробництва мінеральних добрив, активної добавки до цементу та залізорудних окатишів.
Методи досліджень: Для аналізу продуктів та сировини а також даних експериментальних досліджень використовували атомно - адсорбційний аналіз та хімічні методи аналізу за відомими методиками, адаптованими до умов експериментів. Теоретичні розрахунки та обробку експериментальних даних виконували за допомогою комп’ютерної техніки, що в сукупності із згаданими методами аналізу дало можливість обгрунтувати основні теоретичні положення та висновки.
Наукова новизна одержаних результатів. В результаті досліджень шляхів утилізації промислового відходу виробництва титану (IV) оксиду вперше отримано та сформульовано такі результати:
¨ проведений моніторинг відходів заліза (ІІ) сульфату та розроблено стратегію комплексної його утилізації через запровадження серії перспективних технологій;
¨ встановлені основні закономірності технології виробництва залізовмісних мінеральних добрив, дослідним шляхом визначені оптимальні режими реалізації технології;
¨ встановлені оптимальні технологічні параметри реалізації технології виробництва активної добавки до цементу з використанням як сировини заліза (ІІ) сульфату та шамотно-каолінового пилу або меленої крейди;
¨ розроблено технологію виробництва залізорудних окатишів із відходу виробництва титану (IV) оксиду заліза (ІІ) сульфату та встановлені оптимальні режими її реалізації.
¨ оптимізовано існуючу технологію виробництва неорганічних пігментів з використанням як сировини сульфату (ІІ) заліза.
Практичне значення одержаних результатів: Аналіз даних експериментальних та дослідно-промислових випробувань дозволив досягти таких практичних результатів:
à вперше розроблено, захищено патентом України та апробовано в дослідно-промислових умовах виробництво залізовмісного добрива Азофосфер”, яке успішно випробувано в сільському господарстві;
à розроблено принципову технологічну схему промислової установки для одержання добрива Азофосфер”, розроблено та зареєстровано технічні умови на цей продукт;
à впроваджено технологію виробництва активної добавки для цементу на базі промислових відходів виробництва титану (IV) оксиду. Технологію захищено патентом України;
à розроблено технологію виробництва залізорудних окатишів з використанням як сировини заліза (ІІ) сульфату відходу виробництва титану (IV) оксиду;
à апробовано та захищено патентом України технологію виробництва жовтого залізоокисного пігменту із залученням як сировини заліза (ІІ) сульфату з відходів.
Особистий внесок здобувача. Полягає в проведенні експериментальних досліджень, обробці отриманих результатів та їх аналізі; встановленні кінетичних залежностей та теоретичних засад технологій утилізації титану (IV) оксиду; впровадженні результатів роботи в виробництво; формулюванні основних положень та висновків. Постановка задач та їх обговорення проводились під керівництвом д.т.н., проф. Мальованого М.С. Особистий внесок здобувача в науковій роботі: розроблено теоретичні засади використання заліза (ІІ) сульфату для виробництва комплексних мінеральних добрив [123, 132, 133], проведений аналіз титановмісної сировини України та перспектив її комплексного використання [116]; розроблено методику проведення експериментів для визначення оптимальних параметрів синтезу амонію сульфату [121]; проведено аналіз фосфорновмісної сировини, яка може використовуватись для виробництва комплексних добрив [122]; проведений аналіз екологічних аспектів застосування різних типів фосфорновмісної сировини в добривах [125, 126]; встановлені варіантні схеми виробництва добрив із застосуванням як сировини заліза (ІІ) сульфату [124, 130]; запропоновано схему виробництва залізорудних окатишів із заліза (ІІ) сульфату [131], розглянуті аспекти комплексного використання відходу для виробництва активної добавки для цементу та залізорудних окатишів [135, 136], запропоновано застосування заліза (ІІ) сульфату для одержання жовтого залізоокисного пігменту [134].
Апробація результатів роботи. Матеріали дисертації обговорювались i одержали позитивні відгуки на конференціях: Науково-технічній конференції Проблемы сбора, переработки и утилизации отходов” (Одеса, 2000); Науково-технічній конференції Экология и здоровье человека. Охрана водного и воздушного бассейнов. Утилизация отходов” (Щелкино, 2001); Науково-технічній конференції Экология и здоровье человека. Охрана водного и воздушного бассейнов. Утилизация отходов” (Бердянськ, 2002); Науково-технічній конференції Экология и здоровье человека. Охрана водного и воздушного бассейнов. Утилизация отходов” (Щелкино, 2003); VIII Міжнародній науково - практичній конференції Проблеми управління якістю підготовки фахівців - екологів у світлі інтеграції освіти України в європейський простір та перспективні природоохоронні технології” (Львів, 2003), Науково-технічній конференції Экология и здоровье человека. Охрана водного и воздушного бассейнов. Утилизация отходов” (Алушта, 2005).
Публiкацiї. За матеріалами дисертації опубліковано 1 монографія, 4 статті у фахових виданнях, 6 тез доповідей на конференціях та 3 патенти України.
Структура та обсяг роботи. Дисертаційна робота складається з вступу, 6 розділів, висновків, списку використаної літератури та додатків. Матеріали дисертаційної роботи викладено на 165 стор. машинописного тексту, ілюстровано 30 рисунками, текст містить 24 таблиці, у бібліографії наведено 138 літературних джерела, дисертація містить 6 додатків.

Список литературы

ВИСНОВКИ
1. Розроблена комплексна стратегія утилізації заліза (ІІ) сульфату відходу виробництва титану (IV) оксиду та розроблені технологічні аспекти перспективних технологій цієї утилізації.
2. В результаті аналізу інформації щодо фізико-хімічного складу відходів та відомих технологій утилізації багатотонажних виробничих відходів встановлено, що перспективними технологіями утилізації заліза (ІІ) сульфату є виробництво мінеральних добрив, виробництво активної добавки для цементу, виробництво залізорудних окатишів та виробництво пігментів.
3. На основі аналізу даних лабораторних досліджень визначено, що виробництво мінеральних добрив доцільно реалізувати за 2 варіантами технологій:
¨ Змішання компонентів у послідовності: відходи → фосфорит → аміачна вода (1 варіант) - в добривах підвищений вміст водорозчинної форми Р2О5 та понижений вміст амонію сульфату ;
¨ Змішання компонентів у послідовності: відходи → аміачна вода → фосфорит (2 варіант) - в добривах підвищений вміст амонію сульфату та знижений вміст водорозчинної форми Р2О5.
4. На основі аналізу даних лабораторних досліджень встановлені оптимальні параметри технологій виробництва мінеральних добрив з використанням відходів:
Стадія розчинення залізного купоросу: температура - 293 К; витрата
заліза (ІІ) сульфату 70 кг/м3, тривалість стадії - 25-30 хвилин.
Стадія підкислення відходу: Feзаг:SO4 = 1 : (3,05-3,2).
Стадія змішання фосфориту з відходом: SO4 : Р2О5 = 1:2,01;
температура -323 328 К .
Стадія нейтралізації пульпи аміачною водою: рН = 8-9;.витрата аміачної води 460 л/т (1 варіант) та 740 л/т (2 варіант).
Стадія сушіння: температура 378 К.

5. Оптимальні технологічні параметри реалізації технології виробництва активної добавки до цементу складають:
¨ 1 варіант суміш одноводного залізного купоросу із семиводним у співвідношенні 2:1, нейтралізуюча добавка - шамотно-каоліновий пил, узятий у співвідношенні 6:1;
¨ 2 варіант суміш одноводного залізного купоросу із семиводним у співвідношенні 2:1, нейтралізуюча добавка - природна крейда, узята за стехіометрією.
6. Оптимальними параметрами технології виробництва залізорудних окатишів з використанням як сировини відходів є:
Стадія взаємодії відходу з аміачною водою: витрата - 1,54 кг NH4OH на 1 кг залізного купоросу; температура 323К 333 К; тривалість 20 30 хвилин.
Стадія продування пульпи повітрям: кількість обертів мішалки - 100 об/хв; температура 323К 333 К, витрата повітря 0,4 л/с на 1 кг FeSO4.
7. Доведена принципова можливість отримання якісного жовтого залізоокисного пігменту із використанням як сировини заліза (ІІ) сульфату відходу виробництва титану (IV) оксиду.

ЛІТЕРАТУРА
1. Пальгунов П.П., Сумароков М.В. Утилизация промышленных отходов//М.: Стройиздат, 1990.-352С.
2. Терещенко В.П., Алешин А.А., Сухарев Б.Г. Совершенствование организационно-методологической работы с промышленными отходами и вторичными ресурсами// Металлургическая и горнорудная промышленность, 2000, №6, С.94-96.
3. Губанова Е.Р. Экономико-экологическая мотивация освоения техногенных месторождений. // Сб. научн. ст. «Утилизация отходов, организация и контроль полигонов», Одесса ОЦНТЭИ, 1999 278 с. С.38-40.
4. Найдек В.Л., Поживанов М.А., Курпас В.И., Сычевский А.А. Технологические схемы утилизации сталеплавильного шлака в металлургических процесах. // Металлургическая и горнорудная промышленность, 2002, №1 С.13-16.
5. Sanay J.S., Nagpal O.P., Prasard S. Waste management of steel slag. // Steel Times International. 2002, №2 Р. 38-40, 43.
6. Буторина И.В. Пути решения экологических проблем горно-металлургической отрасли стран СНГ. // Металлургическая и горнорудная промышленность, 2003, №1, С.139-143.
7. Мищенко И.М., Мищенко А.И., Кольцов С.В., Клягин Г.С. Экологические проблемы черной металургии Донбасса. // Металлургическая и горнорудная промышленность, 2003, №3, С.136-140.
8. Носков В.А., Маймур Б.Н., Можеренко Н.М. Подготовка брикетированием мелкофракционных отходов горнометалургического и машиностроительного комплексов Украины к утилизации в металлургических агрегатах. // Металлургическая и горнорудная промышленность, 2002, №1, Ч.1 С.119-122.
9. Носков В.А., Маймур Б.Н., Можеренко Н.М. Подготовка брикетированием мелкофракционных отходов горнометалургического и машиностроительного комплексов Украины к утилизации в металлургических агрегатах. // Металлургическая и горнорудная промышленность, 2002, №2, Ч.2 С.99-104.
10. Дворкин Л.И., Дворкин О.Л. Эфективность цементов с минеральными добавками в бетонах // Цемент. 2002. - № 2. С. 41-43.
11. Дмитриев А.М., Тимашев В.В. Теоретические и экономические основы технологии многокомпонентных цементов // Цемент. 1981. - № 10. - С. 1-3.
12. Івасів І.С., Паламар З.С. Дослідження можливості використання гальванічних відходів у виробництві будівельних матеріалів // Будівельні матеріали та вироби. - 2003. - № 8. - С. 18.
13. Ивасив И.С., Шкарлинский О.Ф. Отходы гравитационного обогащения угля ЦОФ Червоноградская” // Будівельні матеріали та вироби. - 2003. - № 1. - С. 16-18.
14. Каушанский В.Е. Использование техногенных материалов для экономии энергосырьевых ресурсов в технологии цементов // ІІ Международное совещание по химии и технологи цемента. Том 2. М.: П-Центр”. - 2000. С.133-140.
15. Лагойда А.В., Королева Н.А. Введение добавок - путь к сокращению энергозатрат// Бетон и железобетон. - 1982. - № 3. - С. 13.
16. Овчаренко Г.И., Свиридов В.Л. Особенности использования цементов при производстве многокомпонентных цементов // VІІІ Всесоюзное научно-техническое совещание по химии и технологии цемента. - М. - 1991. - С. 130-133.
17. Файнер М.Ш. Ресурсосберегающая модификация бетона. - Черновцы: Изд-во Прут”, 1993. - 152 с.
18. Энтин З.Б., Юдович Б.Є. Специальные многокомпонентные цементы // ІІ Международное совещание по химии и технологии цемента. - Том 2. - М.: П-Центр”. - 2000. С. 91-103.
19. Mineral components to increase activity of the binding systems / Sobol Kh. S., Petrovska N. I., Petruk M. P., Luhowiak W., Kadri E. N. // Proc. II International conference. Kiev (Ukraine). - 1999. P. 366 - 370.
20. Петрук М.П. Портландцементи, активізовані полімінеральними та хімічними додатками: Автореф. дис. канд.техн.наук: 05.17.11 / ДУ ЛП”. - Львів, 1997. - 17с.
21. Ратинов В.Б., Розенберг Т.И. Добавки в бетон. - М.: Стройиздат, 1989. - 188 с.
22. Никифоров А.П. Добавки для бетона. Состояние и перспективы // Будівельні конструкції. Вип. 56 . - К.: НДІБК. - 2002. - С. 186-190.
23. Ушеров-Маршак А.В., Циак М. Химические и минеральные добавки в технологии цемента и бетона // Международная научно-практическая конференция. - Запорожье: Будиндустрия ЛТД. 2002. - С. 9-17.
24. Химия и технология специальных цементов / И.В. Кравченко, Т.В. Кузнецова, М.Т. Власова, Б.Э. Юдович. - М.: Стройиздат, 1979. - 207 с.
25. Афанасьев Н.Ф., Целуйко М.К. Добавки в бетоны и растворы. - К.: Будівельник, 1989. - 128 с.
26. Бабачев Г.Н. Золы и шлаки в производстве строительных материалов: Пер. с болг. - К.: Будівельник, 1987. - 136 с.
27. Верынски Б., Гергичны З. Влияние дисперсности буроугольной золы-уноса на прочность зольных цементов // Цемент. - 1988. - N 10. - С. 18-20.
28. Высоцкий С.А. Золосодержащие цементы и бетоны на их основе // Цемент. - 1989. - N 5. - С. 13-14.
29. Высоцкий С.А., Царик А.М. Оценка эффективности и классификация многокомпонентных цементов // Бетон и железобетон. - 1993.- № 1. - С.4‑8.
30. Дмитриев А.М., Каушанский В.Е. Проблемы использования техногенных материалов при производстве цемента // Цемент. - 1988. - № 9. - С. 2-3.
31. Удачкин И.Б., Сулименко Л.М. Смешанные цементы // Цемент. - 1993. - № 4. - С7.
32. Вплив активних мінеральних додатків на властивості композиційних цементів/Х.С. Соболь, Т.Є. Марків, М.А. Саницький, Г.В. Когуч // Вісник Національного університету Львівська політехніка”. Хімія, технологія речовин та їх застосування”. 2003. - № 488. - С. 274-278.
33. Глекель Ф.Л. Физико-химические основы применения добавок к минеральним вяжущим. - Ташкент: АН УзССР, 1975. - 200 с.
34. Дмитриев А.М., Кузнецова Т.В. Направленное регулирование свойств цементов химическими добавками // Бетон и железобетон. - 1981. - № 9. - С. 5-6.
35. Добролюбов Т.А., Ратинов В.Б., Розенберг Т.И. Прогнозирование долговечности бетона с добавками. - М.: Стройиздат, 1983. - 212 с.
36. Малооков Е.А., Щербинин А.В., Петровский М.Б. Зола-унос эффективная гидравлическая добавка // Цемент. 2000. - № 1. С. 33-35.
37. Dehuai W., Zhaouyan C. On Predicting Compressive Strength of Mortars with Ternary Blends of Cement, GGBFS and Fly Ash // Cement and Concrete Research. - V. 27. 1997. - P. 487-493.
38. Superplasticized Concretes with Slag-Fly Ash Portland Cement / Borsoi A., Collepardi S., Coppola L., Troli R., Collepardi M. // Proc. Sixth CANMET/ACI International Conference on Superplasticizers and Other Chemical Admixtures in Concrete. - Nice (France). - 2000. - P. 93 - 103.
39. Пащенко О.О., Сербін В.П., Старчевська О.О. В'яжучі матеріали. - К.: Вища школа, 1995. - 416 с.
40. Кайбичева М.Н., Гаркави М.С., Белых В.Т. Твердение смешанного вяжущего с использованием золы-уноса // Цемент. 1990. - № 8. С. 16-18.
41. Холодный А.Г. Микроскопия цементов с добавками // ІІ Международное совещание по химии и технологии цемента. - Том 2. - М.: П-Центр”. - 2000. С103-107.
42. Пащенко О.О., Сербін В.П., Старчевська О.О. В'яжучі матеріали. - К.: Вища школа, 1995. - 416 с.
43. Дворкин Л.И. Высокопрочные бетоны с активированным зольным наполнителем// Бетон и железобетон. - 1993. - № 6. - С. 4-6.
44. Дворкин Л.И., Дворкин О.Л., Корнейчук Л.И. Эффективные цементно-зольные бетоны. Ровно, 1998. - 196 с.
45. Родин А.Н., Чернякова С.М., Кожевников В.И. Использование зольных отходов в производстве строительных материалов // Комплекс. использ. минеральн. сырья. - 1991. - № 1. - С. 58-61.
46. Зоткин А.Г. Микронаполняющий эфект минеральных добавок в бетоне // Бетон и железобетон. - 1994. - N3. - C. 7-9.
47. Бабаев Ш.Т., Башлыков Н.Ф., Фаликман В.Р. Высокоэффективные бесцементные вяжущие из золошлаковых отходов ТЭС и бетоны на их основе // Строительные материалы. - 1991. - № 6. - С. 17-18.
48. Волженский А.В. Минеральные вяжущие вещества. - М.:Стройиздат, 1986. - 464с.
49. Гольдштейн Л.Я., Штейерт Н.П. Использование топливных зол и шлаков при производстве цемента. - М.: Стройиздат, 1977. - 152 с.
50. Цементные бетоны с минеральными наполнителями / Л.И. Дворкин, В.И. Соломатов, В.Н. Выровой, С.Н. Чудновский. - К.: Будивэльнык, 1991. - 136 с.
51. Influence of Unburnt Carbon in the Performance of Concrete Mixtures / Coppola L., Troli R., Zaffaroni P., Belz G., Collepardi M. // Proc. Sixth CANMET/ACI International Conference on Fly Ash, Silica Fume, Slag and Natural Pozzoland in Concrete”. - Bangkok (Thailand). - 1998. - P. 257-271.
52. Баженов А.А. Технология бетона. М.: Высш. шк., 1987. 415 с.
53. Grzeszczyk S., Lipowski G. Popioły lotne I ich wpływ na reologię I hydratację cementów. Opole: Politechnika Opolska, 2002. 61р.
54. Влияние функциональных добавок на структурообразование системы цемент-вода/Т.К. Султанбеков, Г.З. Шаяхметов, В.М. Бондарева, З.А. Естемесов // Цемент. 2000. - № 1. С. 23 - 25.
55. Гоц В.І. Бетони і будівельні розчини. К.: ТОВ УВПК ЕксОб”, 2003. 468 с.
56. Рояк С.М, Рояк Г.С. Специальные цементы. М.: Стройиздат, 1983. 279 с.
57. Сергеев А.М. Научные основы массового использования в строительстве отходов энергетической промышленности // Новые материалы и технологии в промышленном и дорожном строительстве. - К.: Вища школа, 1990. - С. 167-216.
58. Сулименко Л.М. Технология минеральных вяжущих материалов и изделий на их основе. - М.: Высш. шк., 2000. - 303 с.
59. Хаба П.М. Лужноактивовані композиційні малогіпсові золомісні цементи та бетони на їх основі: Автореф. дис канд. техн. наук: 05.23.05 / ДУ ЛП”. - Львів, 1998. - 16 с.
60. Sanitsky M., Melnyk M., Chaba P. High Early Strength Portland Cement Binders for Using at Low, Ambient and Elevated Temperatures // Proc. International Congress Concrete in the Service of Mankind” Theme 6: New Materials Technology / Edited R. Dhir and P. Hewlett. - E & FN SPON. - 1996. - P. 649-654.
61. Худякова Л.И., Нархинова Б.Л., Константинова К.К. Отходы ТЭЦ как активный компонент вяжущих для строительных материалов / Цемент и его применение. 2002. - № 5. С. 6.
62. Энтин З.Б., Шатохина Л.П., Лепешенкова Г.Г. Гидратация и твердение зольных цементов // Цемент. 1981. - № 10. С. 12-14.
63. Туманова Е.С., Цибизов А.Н., Блоха Н.Т. и др. Техногенные ресурсы минерального строительного сырья // М.: Недра, 1991 208 с.
64. Феськова Н.П. Получение и свойства заполнителей бетона из доменного шлака Западно-Сибирского металлургического комбината. // Сб. научн. трудов «Строительные материалы на основе местного сырья и вторичных продуктов» - Челябинск: УралНИИстромпроект, 1988, 176 с. С.22-27.
65. Буйко О.В. Быстротвердеющие бетоны с высокими эксплуатационными характеристиками: Автореф. дис... канд. техн. наук: 05.23.05 / Алтайский государственный технический университет. - Новосибирск, 2003. - 21 с.
66. Дворкин Л.И., Пашков И.А. Строительные материалы из отходов промышленности. - К.: Выща шк., 1989. - 208 с.
67. Колбасов В.М., Леонов И.И., Сулименко Л.М. Технология вяжучих материалов. М.: Стройиздат, 1987. 432 с.
68. Большаков В.І., Бондаренко Г.М., Головко А.І. та ін. Напрямки та перспективи використання відходів металургійної, гірничорудної та хімічної промисловості в будівництві. // Дніпропетровськ: Gaudeamus”, 2000, - 140 с.
69. Тейлор Х. Химия цемента. - М.: Мир, 1996. 560 с.
70. Кривенко П.В. Специальные шлакощелочные цементы. - К.: Будівельник, 1992. - 192 с.
71. Энергосберегающие и безотходные технологии получения вяжущих веществ / Пащенко А.А., Мясникова Е.А., Евсютин Ю.Р. и др. / Под ред. А. А. Пащенко. - К.: Вища шк., 1990. - 223 с.
72. Тaylor H.F.W. Cement Chemistry. Academic Press, 1990. 475 p.
73. Пащенко А.А., Саницкий М.А., Шевчук Г.Я. Особенности составов портландцементов с добавками солей щелочных металлов // Цемент. - 1990. - № 7. - С. 17-19.
74. Пащенко А.А., Саницкий М.А., Шевчук Г.Я. Структурные особенности гидратационного твердения силикатно-алюминатных систем со щелочными добавками // Доклады АН УССР. - Сер. Б. - 1989. - № 11. - С. 42-44.
75. Иванов В.Г. Утилизация отходов сульфата железа.-М.: Надра, 2002.-56с.
76. Большаков В.И., Штепа В.П., Мелашич В.В., Голубченко А.И. Проблемы переработки и использования производственных отходов. // Металлургическая и горнорудная промышленность, 2002, №3, С.127-130.
77. Солодкий С.Й., Русин Р.М. Факторний експеримент у технології дорожніх бетонів на основі композиційних модифікованих цементів. // Будівництво України, 2004, №3 С.8-12.
78. Шишкин А.А. Вяжущие на основе отходов горнорудной промышленности//Кривой Рог: «Минерал», 2001 67 С.
79. Долгорев А.В. Вторичные сырьевые ресурсы в производстве строительных материалов.Справочное пособие. // М.:Стройиздат, 1990 456 с.
80. Крупа О.А., Субота І.С., Городов В.С. Використання металургійних шлаків у складах мас будівельної кераміки. // Будівництво України, 2003, №4 С.45-47.
81. Гуревич Б.И., Добрынина Н.Г., Бобров Б.С., Дубровская Н.М. Свойства портландцемента с добавкой титаногипса. // Сб.научн.ст. Строительные и технические материалы из минерального сырья и промышленных отходов”. Л.: ”Надра”, 1980, 130 с. С. 24-31.
82. Аксеновских А.И., Ратинов В.Б, Иваницкий В.В. Влияние процесса нейтрализации на свойства вяжущих из гипсосодержащих попутных продуктов производства диоксида титана.// Сб. научн. трудов «Строительные материалы на основе местного сырья и вторичных продуктов» - Челябинск: УралНИИстромпроект, 1988, 176 с. С.138-144.
83. Вплив активних мінеральних додатків на властивості композиційних цементів / Х.С. Соболь, Т.Є. Марків, М.А. Саницький, Г.В. Когуч // Вісник Національного університету Львівська політехніка”. Хімія, технологія речовин та їх застосування”. 2003. - № 488. - С. 274-278.
84. Ефективність використання композиційних пластифікованих цементів в умовах агресивних середовищ / М.А. Саницький, Х.С. Соболь, Т.Є. Марків, Г.Я. Шевчук // Вісник Національного університету Львівська політехніка”. Теорія і практика будівництва”. - 2004. - № 495. - С. 173-177.
85. Золомісткі портландцементні композиції для будівельних розчинів / М.А. Саницький, Г.Я. Шевчук, П.М. Хаба, Т.Є. Марків // Матер. ХХХVI междунар. семин. по пробл. моделирования и оптимизации компонентов Компьютерное материаловедение и обеспечение качества”. - Одесса: АстроПринт”. - 1997. - С. 119.
86. Марків Т.Є. Оптимізація складів пластифікованих золомісних цементів // Вісник ДУ "ЛП". Хемія, технологія речовин та їх застосування”. - 1999 - № 374-С. 35-37.
87. Швидкотверднучі бетони на основі малогіпсових композиційних портландцементів з додатком золи-виносу / М.А. Саницький, П.М. Хаба, В.М. Мельник, Т.Є. Марків // Міжвідомчий наук.-техн. збірник Будівельні конструкції”. - Вип. 50. - К.: НДІБК. - 1999. - С. 370-371.
88. Шевчук Г.Я., Марків Т.Є., Марущак У.Д. Вплив золи-виносу на властивості пластифікованих композиційних цементів з механо-хімічною активацією // Вісник Національного університету Львівська політехніка”. Хімія, технологія речовин та їх застосування”. - 2000. - № 395. - С. 27-29.
89. Позняк О.Р. Багатокомпонентні цементи з механо-хімічною активацією для жаростійких матеріалів: Автореф. дис. канд. техн. наук: 05.17.11 / ДУ ЛП”. - Львів, 2002. - 19 с.
90. Танаков М.М. Физико-механические свойства мелкозернистого бетона с золой ТЭС// Сб. научн. трудов «Строительные материалы на основе местного сырья и вторичных продуктов» - Челябинск: УралНИИстромпроект, 1988, 176 с. С.4-6.
91. Манжелевская Н.В. Применение пенногазовой поризации смеси и химических добавок в технологии ячеистого золобетона. // Сб. научн. трудов «Строительные материалы на основе местного сырья и вторичных продуктов» - Челябинск: УралНИИстромпроект, 1988, 176 с. С.28-25.
92. Сторчак С.А., Щелканов В.А., Андреев Б.Н. Комплексный поход к предотвращению техногенних аварий и утилизации отходов в горнодобывающих регіонах. // Металлургическая и горнорудная промышленность, 2003, №2, С.115-117.
93. Мальований М.С., Ятчишин Ю.Й. Екологічні проблеми переробки полімінеральних руд на теренах західної України//Екологічний вісник, 2004, №5.-С.29-30.
94. Мальований М.С., Ятчишин Ю.Й., Мараховська С.Б. Метод виморожування. Застосування для виділення сульфату натрію із розсолів Стебниківського ДГХП «Полімінерал»//Хімічна промисловість України, 2004, №6.-С.11-14.
95. Козырев А.А., Ловчиков А.В., Пернатский С.И., Шершеневич В.А.. Сильнейшее техногенное землетрясение на руднике Умбозеро”: горнотехнические аспекты // Горный журнал, 2002. № 1.-С.12-13.
96. Юн Р.Б., Макаров А.Б., Зайцев О.Н.и др. Характер обрушений налегающей толщи при повторной разработке Жесканганского месторождения // Горный журнал, 1996. №11-12. С.60.
97. Мальований М.С., Панчук Н.Б. Перспективи утилізації багатотоннажних відходів шляхом закладки вироблених просторів калійних шахт// Труды научно-технической конференции Экология и здоровье человека. Охрана водного и воздушного бассейнов. Утилизация отходов”. Т.2.-Щелкино.- 2000.- С.361.
98. А.С. 316856 СССР, МКИ Е21f 15/00 C04b 8/14 Вяжущее для закладочного материала/Гертман Л.К., Миняев Б.К., Рубцов В.А. и др.-№1603543/22-3, заявл.23.12.70, опубл.7.10.71, Бюл.№30.
99. А.С. 585295 СССР, МКИ Е 21 F 15/00 Закладочная смесь/Атманских С.А., Скоробогатых П.Н., Миняев Б.К. и др.-№2022087/22-03, заявл.12.05.74, опубл.25.12.77, Бюл.№47.
100. Долгорев А.В. Вторичные сырьевые ресурсы в производстве строительных материалов.Справочное пособие. // М.:Стройиздат, 1990 456 с.
101. Астрелін І.М., Вишнівецька В.В., Клименко Н.А., Третинник В.Ю. Проблеми охорони довкілля у виробництві та використанні мінеральних добрив. Стан та шляхи вирішення // Хімічна промисловість України. - 1996. - №5. - С. 49-55.
102. Рагозина Т.А., Кельганов Б.А.Комплексные методы переработки фосфогипса. Сб. Научных трудов. ТашПИ, вып. 200. - Ташкент, 1977. - 67с.
103. Иткина Д.Я., Пастухова М.Г. Гипс и фосфогипс. Вып. 160. - М.: 1958. - с. 117.
104. Гладушко В.І., Астрелін І.М. Фосфорні добрива: екологічні аспкти виробництва і використання в Україні// Хімічна промисловість України. - 1996. - №6. - С. 37-42.
105. Пляцук Л.Д., Марченко Л.І. Оптимальні умови для перекристалізації напівгідрату сульфату кальцію у фосфогіпс// Хімічна промисловість України. - 2000. - №6. - С. 10-14.
106. Мальований М.С., Сеньків С.І., Якимечко Я.Б., Сеньків Л.С. Перспективні шляхи утилізації фосфогіпсу// Хімічна промисловість України. - 1998. - №1. - С. 18-19.
107. Пляцук Л.Д., Марченко Л.І. Одержання і використання екологічно чистого фосфогіпсу// Хімічна промисловість України. - 1998. - №1. - С. 17-18.
108. Марченко Л.І., Пляцук Л.Д., Мальований М.С., Мараховська С.Б. Вплив гідродинамічної обстановки на гранулометричні характеристики фосфогіпсу в процесі виробництва екстракційної фосфорної кислоти півгідратно-дигідратним методом// Хімічна промисловість України. - 1998. - №1. - С. 65-67.
109. Гумницький Я.М., Мальований М.С., Малик Ю.О., Волікова Н.М. Комплексна переробка фосфатної сировини України//Хімічна промисловість України. - 1998. - №1. - С. 8-9.
110. Малик Н.Ю., Мальований М.С., Малик Ю.О., Розчинення фосфогіпсу газоподібною вуглекислотою та водним аміаком. Технологічна схема та математична модель процесу//Хімічна промисловість України. - 2005. - №2. - С. 21-23.
111. Аргинбаев Д.К., Вернер В.Ф., Алтынбеков Ф.Е. Процес кристаллизации силикатных пігмент-наполнителей для композиционных материалов. // Химия и химическая технология, Изв. вузов, Иваново, 2002, т. 45, вып. 6 С.103-105.
112. Мотов Д.Л., Максимова. Г.К. СФЕН и его химическая переработка на титановые пигменты.-М.: Надра, 1997.-123с.
113. Иванов В.Г. Утилизация отходов сульфата железа.-М.: Надра, 2002.-56с.
114. Добровольский И.П. Химия и технология оксидных соединений титана// Свердловск:УрО АН СССР, 1988 172 с.
115. Пальгунов П.П., Сумароков М.В. Утилизация промышленных отходов. // М.:Стройиздат, 1990 352 с.
116. Заречений В.Г., Воробйова І.П., Чопова Л.Н. Про проблеми титановмісної сировини//Хімічна промисловість України, 2002, №1 С.7-9.
117. Гурьянова Т.П., Печенкин В.П., Рябчикова Н.Ф., Матвеев И.В. и др. Расширение рудной базы и направление технического развития производства титановых пигментов. // Металлургическая и горнорудная промышленность, 2001, №1 С.79-81.
118. Швайберов С.К., Металіді В.С., Приходько В.Л., Ликов Л.У., Мінерально-сировинна база фосфор-титанових руд півночі України// Наук. Вісник НГУ. Серія «Геологія», 2003, № 9. С.23-24.
119. Вакал С.В., Батов И.В., Золотарев А.Е., Сальник Н.М.Ильменитовый концентрат Носачевского месторождения. Производство пигментной двуокиси титана//Хімічна промисловість України, 2004, №6.-С.52-54.
120. Дробин Г.Ф., Гамалинский А.И., Гамалинский И.А., Губин Г.В., и др. Федоровское апатит-ильменитовое месторождение надежная сырьевая база развития промышленности Украины. // Металлургическая и горнорудная промышленность, 2003, №7, С.55-59.
121. Карпович Э.А., Терентьев А.М., Зареченный В.Г. Утилизация в промышленных масштабах гидролизной серной кислоты на сульфат аммония удобрительный шахт// Труды научно-технической конференции Проблемы сбора, переработки и утилизации отходов”.-Одесса.- 2000.- С.152-155.
122. Воробьева И.П., Зареченный В.Г., Вакал С.В. Перспективы развития фосфорных удобрений в Украине//Хімічна промисловість України, 2001, №2.- С.3-5.
123. Заречений В.Г., Вакал С.В., Попович О.Р. Отримання мінеральних добрив шляхом використання промислових відходів як сировини//Тези доповідей VIII міжн.науково-практ. Конф. Проблеми управління якістю підготовки фахівців-екологів у світлі інтеграції освіти України в європейський простір та перспективні прирнодоохоронні технології”.-Львів.-2003.-С.53.
124. Мальований М.С., Заречений В.Г., Вакал С.М., Попович О.Р. Застосування промислових відходів в технології отримання ефективних мінеральних добрив//Труды научно-технической конференции Экология и здоровье человека. Охрана водного и воздушного бассейнов. Утилизация отходов”. Т.3.-Бердянск.- 2003.- С.722-725.
125. Заречений В.Г., Вакал С.В. Кадмій у фосфоровмісних мінеральних добривах//Хімічна промисловість України, 2003, №6.-С.18-20.
126. Зареченный В.Г., Вакал С.В., Карпенко Т.В., Сидоренко В.Й. Сравнительный анализ фосфорсодержащих минеральных удобрений, производимых на химических предприятиях Украины и Белоруссии//Вісник Сумського державного університету. Серія Технічні науки, №9, 2002.-С.140-144.
127. Химия. Справочное руководство. Перевод с немецкого под редакцией Ф.Г.Гаврюченкова и др. «Химия», 1975, с.178-182.
128. Касаткин А.Г. Основные процессы и аппараты химической технологии. М.: Химия, 1972. 784с.
129. Павлов К.Ф., Романков П.Г., Носков А.А.. Примеры и задачи по курсу процессов и аппаратов химической технологии. Ленинград. «Химия». 1987. 575 с.
130. Карпович Є.А., Зареченный В.Г. Вовлечение в производство удобрений кислого железного купороса// Труды научно-технической конференции Экология и здоровье человека. Охрана водного и воздушного бассейнов. Утилизация отходов”. Т.2.-Щелкино.- 2001.- С.396-398.
131. Карпович Є.А., Зареченный В.Г. Разработка технологической схемы комплексной у