ОПТИМІЗАЦІЯ ВІДБОРУ ПРОБ ПРИ РАДІОЕКОЛОГІЧНОМУ МОНІТОРИНГУ ТЕРИТОРІЙ УКРАЇНСЬКОГО ПОЛІССЯ : ОПТИМИЗАЦИЯ отбора проб ПРИ радиоэкологическом МОНИТОРИНГЕ территорий УКРАИНСКОГО ПОЛЕСЬЕ

Краткое описание

Національна академія наук україни
міністерство україни з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків чорнобильської катастрофи

інститут геохімії навколишнього середовища

На правах рукопису

Жебровська Катерина Іванівна

удк 551.510:550.8:621.039.58

оптимізація відбору проб при радіоекологічному
моніторингу територій Українського Полісся

21.06.01 екологічна безпека

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата геологічних наук

Науковий керівник

Бондаренко Герман Миколайович
доктор геолого-мінералогічних наук

Київ-2002

Зміст

Вступ

6

Розділ 1

Сучасні підходи до оптимізації відбору проб при радіоекологічному моніторингу

14

1.1

Застосування методів математичної статистики в геологічних науках

16

1.2

Репрезентативність пробовідбору об’єктів радіоекологічного моніторингу як характеристика якості досліджень

19

1.2.1

Забруднення ґрунтів

23

1.2.2

Забруднення трофічних ланцюгів

25

1.3

Шляхи оптимізації радіоекологічного моніторингу

27

Розділ 2

геолого-геоморфологічні умови району дослідження

32

2.1

Четвертинні відклади

32

2.1.1

Ранньочетвертинні алювіальні відклади

33

2.1.2

Водно-льодовикові утворення

33

2.1.3

Алювіальні утворення

35

2.1.4

Еолові відклади

36

2.1.5

Грунти

36

2.2

Водоносний комплекс четвертинних відкладів

37

Розділ 3

Обґрунтування та проведення експериментальних робіт (методи та об’єкти дослідження)

38

3.1

Планування експериментальних спостережень і відбір проб

40

3.1.1

Вибір експериментальних ділянок для відбору проб ґрунту і рослин

40

3.1.2

Оптимальна глибина пробовідбору ґрунту для визначення щільності забруднення ґрунту 137Cs

45

3.1.3

Пробовідбірні інструменти і схема пробовідбору ґрунту і рослин

47

3.1.4

Схема пробовідбору молока корів у населених пунктах

48

3.2

Статистичні характеристики середньої щільності забруднення ґрунту 137Cs

49

3.3

Статистичні характеристики питомої активності 137Cs у рослинах

66

3.4

Статистичні і часові характеристики об’ємної активності 137Cs у молоці корів населених пунктів

71

Розділ 4

Оптимізація відбору проб ґрунту, рослин і молока при радіоекологічному моніторингу

82

4.1

Мінімально необхідне число проб для оцінки середньої щільності забруднення ґрунту 137Cs безградієнтних ділянок

85

4.2

Мінімально необхідне число проб для оцінки питомої активності 137Cs у рослинах на безградієнтних за забрудненням ділянках

89

4.3

Мінімально необхідне число проб для оцінки об’ємної активності 137Cs у молоці корів населених пунктів

91

4.4

Мінімально необхідна відстань між точками відбору проб на безградієнтних за забрудненням ділянках

93

4.4.1

Радіус впливу ґрунтових проб

96

4.4.2

Радіус впливу рослинних проб

99

4.5

Рекомендації щодо пробовідбору ґрунту при радіоекологічному моніторингу територій Українського Полісся

103

Висновки

106

Список літератури

110

додаток а

124

додаток Б

126

Вступ

Актуальність теми. За час ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС було розроблено і запропоновано ряд методик і рекомендацій для обстеження й оцінки радіоактивного забруднення навколишнього середовища [16]. Але незважаючи на накопичені в цій області знання, питання оптимізації і репрезентативності відбору проб ґрунту залишаються актуальними і на даний час, зокрема, при уточненні щільності забруднення радіонуклідами конкретних ділянок чи угідь.
При узагальненні моніторингової інформації і наступному прийнятті тих чи інших рішень виникає питання про достовірність отриманих результатів. Тому важливою частиною радіоекологічного моніторингу є:
- забезпечення відбору репрезентативної сукупності проб, що характеризують досліджуваний об'єкт;
- дотримання правильного режиму обробки проб перед вимірюванням (процес підготовки проб);
- забезпечення достовірності результатів вимірювання.
Для оцінки щільності забруднення ґрунту чи питомої активності радіонуклідів у рослинах, концентрації радіонуклідів у повітрі від репрезентативності відібраних для вимірювання проб (їх кількості, маси проби, площі, глибини і кроку відбору проб) залежить точність визначення вмісту радіонуклідів в досліджуваному об’єкті і можливість усереднення того чи іншого параметра. Наявність випадкових факторів, таких, як присутність у пробах гарячих” частинок (частинок аномально високої активності) може приводити до великих похибок при визначенні параметрів і при екстраполяції результатів вимірювання на досліджуваний об'єкт. Відібрані проби мають забезпечувати оцінку середніх рівнів забруднення з заданою відносною похибкою. Для забезпечення статистичної однорідності вибірок важливими поняттями є безградієнтні за забрудненням ділянки території (далі ділянки). За безградієнтні за забрудненням ділянки будемо приймати такі елементарні ділянки території (поля, угіддя), на яких зміна щільності забруднення, обумовлена градієнтом сліду радіоактивних випадінь, не перевищує локальну варіабельність, обумовлену випадковими для даної ділянки факторами. Більш докладно ці питання будуть розглянуті у відповідних розділах. Питання репрезентативного відбору проб особливо актуальне при проведенні комплексного радіоекологічного моніторингу, на основі якого розраховуються дози опромінення жителів населених пунктів, розташованих на територіях, забруднених радіоактивними випадіннями в результаті аварії на ЧАЕС [7].
Для проведення репрезентативного відбору проб об'єктів навколишнього середовища, продукції виробничої і сільськогосподарської діяльності, необхідно мати уявлення про джерело радіоактивного забруднення, фізико-хімічні властивості радіоактивних випадінь і особливості міграції радіонуклідів у навколишньому середовищі. Наявність паливних частинок (ПЧ) у початкових радіоактивних випадіннях і їхнє подальше розчинення з різною швидкістю в ґрунтах, навіть на невеликих ділянках, робить забруднення ґрунту радіонуклідами вкрай неоднорідним [811]. На нерівномірність забруднення радіонуклідами проб ґрунту, що відбираються, також істотно впливає неоднорідність мікрорельєфу, перерозподіл радіонуклідів під дією біогенних факторів життєдіяльності рослин, тварин, мікро- та мезофауни, діяльність людей, біомеханічні процеси.
Радіонукліди, що випали на поверхню ґрунту, мігрують у глибину. Інтенсивність міграції визначається хімічними властивостями елемента, фізико-хімічними властивостями випадінь, особливостями ландшафтних геосистем [12]. На орних землях радіонукліди рівномірно перемішуються в орному шарі ґрунту і з часом мігрують у підорний горизонт. Нехтування фактором вертикальної міграції може привести до серйозних помилок при оцінці щільності забруднення території радіонуклідами.
З огляду на значну трудомісткість робіт з відбору проб і високу вартість вимірювань, актуальним стає питання оптимізації об’єму відбируваних проб і проведених вимірювань для оцінки необхідних параметрів забруднення об'єктів навколишнього середовища з заданою похибкою при мінімальних витратах. Тому визначення мінімально необхідного числа відбируваних проб для оцінки з заданою похибкою контрольованих параметрів важливе завдання забезпечення якості радіоекологічного моніторингу.
Питання планування відбору проб ґрунту при радіоекологічному моніторингу найбільш близькі до відповідних проблем у геології та геохімії (опробування на стадії розвідки та експлуатації родовищ корисних копалин, особливо розсипних, геохімічна зйомка за вторинними ореолами розсіювання) [1320]. Наскільки важливе значення надається питанням репрезентативного пробовідбору і статистичної обробки отриманих результатів в геології, можна судити з того, що з даних питань у даній галузі розроблені галузеві стандарти та методичні рекомендації [2125].
В області охорони навколишнього природного середовища цим питанням також приділяється значна увага і загальні вимоги до відбору проб ґрунту стандартизовані [2628].
Зв’язок роботи з науковими програмами, темами. Дисертаційна робота виконувалась у зв’язку з бюджетною академічною темою Розробка моделей впливу факторів на формування геоекологічного ризику в зонах експлуатації АЕС” (№ держ.реєстрації 0199U004200, шифр теми 1.5.7.11, співвиконавець Жебровська К.І.) та науково-дослідними роботами Аналіз відповідності системи моніторингу в зоні ЧАЕС щодо вимог діючих нормативних документів та розробка пропозицій по його оптимізації” (№ держ.реєстрації 0199U002152, договір № 13/159н-99, відповідальний виконавець Жебровська К.І.), Наукове обґрунтування методології репрезентативності пробовідбору для проведення радіоекологічного моніторингу” (№ держ. реєстрації 0199U000858, №13/156н-99, співвиконавець Жебровська К.І.).
Мета даної роботи розробка методологічних підходів до оптимізації відбору проб ґрунту, рослин і молока в реальних умовах територій, забруднених у результаті аварії на ЧАЕС. Для досягнення мети були поставлені основні завдання:
1. Розробка методології дослідження статистичних характеристик техногенного радіоактивного забруднення об’єктів навколишнього середовища.
2. Створення мережі експериментальних ділянок для моніторингових спостережень за поведінкою радіонуклідів у навколишньому середовищі на реальних територіях Українського Полісся, забруднених внаслідок Чорнобильської аварії, що характеризуються широким діапазоном значень щільності забруднення ґрунту 137Cs, паливними та конденсаційними формами радіоактивних випадінь, різними особливостями ландшафтних геосистем.
3. Визначення параметрів закону розподілу щільності забруднення ґрунту 137Cs, питомої активності 137Cs у рослинах, об’ємної активності 137Cs у молоці корів населених пунктів на територіях Українського Полісся.
4. Дослідження залежності параметрів закону розподілу щільності забруднення ґрунту 137Cs, питомої активності 137Cs у рослинах від значення середньої щільності забруднення ґрунту 137Cs, форм радіоактивних випадінь, особливостей ландшафтних геосистем, параметрів пробовідбору.
5. Дослідження залежності параметрів закону розподілу об’ємної активності 137Cs у молоці корів населених пунктів від параметрів пробовідбору.
6. Розробка методичних підходів до визначення мінімально необхідної кількості проб для оцінки середньої щільності забруднення ґрунту 137Cs на безградієнтних ділянках, питомої активності 137Cs у рослинах, об’ємної активності 137Cs у молоці корів населених пунктів з заданою відносною похибкою для конкретних умов проведення радіоекологічного моніторингу на територіях Українського Полісся, забруднених чорнобильськими випадіннями.
Об’єкт дослідження забруднення навколишнього природного середовища чорнобильськими випадіннями на територіях Українського Полісся.
Предмет дослідження параметри закону розподілу щільності забруднення ґрунту 137Cs, питомої активності 137Cs у рослинах, об’ємної активності 137Cs у молоці корів населених пунктів на територіях Українського Полісся та оптимальні параметри відбору проб.
Наукова новизна отриманих результатів. Виконані дослідження, основані на системному і комплексному підході до проблеми репрезентативності відбору проб ґрунту, рослин та молока при проведенні радіоекологічного моніторингу, дозволили вперше оцінити і систематизувати статистичні характеристики забруднення 137Cs об’єктів моніторингу в різних ландшафтних умовах та розробити наукові методи планування оптимальних об’ємів проб. В результаті проведених досліджень:
- для реальних умов чорнобильських радіоактивних випадінь вперше оцінено та систематизовано параметри закону розподілу щільності забруднення ґрунту 137Cs та питомої активності 137Cs у рослинах на безградієнтних за забрудненням ділянках, а також об’ємної активності 137Cs у молоці корів населених пунктів протягом року;
- вперше досліджено та проаналізовано залежність параметрів закону розподілу щільності забруднення ґрунту 137Cs, питомої активності 137Cs у рослинах від значення середньої щільності забруднення ґрунту 137Cs, форм радіоактивних випадінь, особливостей ландшафтних геосистем, параметрів пробовідбору;
- виявлено сезонну залежність статистичних параметрів розподілу об’ємної активності 137Cs у молоці корів населених пунктів, що дозволяє коректно оцінювати точність перорального надходження 137Cs в організм людини протягом року;
- запропоновано наукові методи розрахунку мінімально необхідної кількості проб ґрунту, рослин та молока при радіоекологічному моніторингу, що гарантують задану відносну похибку оцінки середніх значень забруднення 137Cs досліджуваних об’єктів;
- побудовано номограми, що забезпечують практичне використання запропонованих методів.
Обґрунтованість і достовірність отриманих результатів. Обґрунтованість і достовірність отриманих результатів визначається чіткою постановкою завдань дослідження; вибором об’єктів та ділянок пробовідбору; застосуванням різних методів вивчення речовини (ядерно-геофізичні методи) і статистичного аналізу даних (методи математичної статистики, дисперсійний, регресивний аналіз, геостатистичні методи).
Мережа експериментальних ділянок визначена в репрезентативних для забрудненої території ландшафтних геосистемах. Для виконання дослідження було відібрано 2300 проб ґрунту, 400 проб рослинності, 1500 проб молока на територіях Українського Полісся, що забруднені чорнобильськими випадіннями. Визначення активності 137Cs у пробах ґрунту, рослинності, молока проводилось з використанням γ-спектрометричного комплексу на основі багатоканального аналізатора ADCAM300 з напівпровідниковим детектором з високочистого германію GEM30185(EG&G) з низькофоновим пасивним захистом фірми ”ORTEC”. Похибка вимірювань для проб ґрунту складає 2-4%, рослинності 5-16% на рівні (±s) залежно від активності проб, молока не перевищувала 15% на рівні (±2s). Лабораторні вимірювання проводилися за методиками, що затверджені відповідни-ми відомчими інструкціями, на обладнанні, атестованому відповідними органами.
Практичне значення отриманих результатів. Отримані в роботі результати дозволяють оптимізувати відбір проб при проведенні радіоекологічного моніторингу і, як наслідок скоротити витрати на його проведення. Запропоновані в роботі наукові методи використані при картографуванні території 30-кілометрової зони ЧАЕС за щільністю забруднення 90Sr і трансурановими елементами; закономірності і номограми використовуються в Українському науково-дослідному інституті сільськогосподарської радіології при розробці методик відбору проб ґрунту і продукції сільськогосподарського виробництва на забрудненій радіонуклідами території, а також впроваджено при плануванні науково-дослідних робіт у Зоні відчуження і зоні безумовного (обов’язкового) відселення (ЗВ і ЗБ(О)В). Методичні підходи до визначення оптимальної кількості проб, що необхідна для оцінки середніх значень забруднення ґрунту радіонуклідами з заданою відносною похибкою, викладені в роботі, рекомендовані [29] як посібник для планування пробовідбору на радіоактивно забруднених територіях.
Особистий внесок здобувача: безпосередня участь у постановці завдань у відповідності до поставленої мети; розробка плану виконання експериментальних робіт та проведення польових досліджень, а саме пробовідбір ґрунту та рослинності, підготовка проб до апаратурних вимірювань. Займалась статистичною обробкою експериментальних результатів і теоретичним аналізом та узагальненням отриманих даних. Авторка самостійно виконала огляд наукової літератури з досліджуваної проблематики, підготувала матеріали до публікації.
Апробація результатів дисертації. Результати досліджень доповідались на міжнародних конференціях, симпозіумах, семінарах: Гигиена населенных мест”. 2000, Київ, Україна; "П’ятнадцять років Чорнобильської катастрофи. Досвід подолання". 2001, Київ, Україна; ECORAD 2001”. 2001, Aix-Provans, France; Проблеми природокористування, сталого розвитку та техногенної безпеки”, 2001, Дніпропетровськ, Україна.
Публікації. Основні результати дослідження опубліковані в монографії, 7 статтях наукових журналів та збірників наукових праць, а також у 3 тезах доповідей наукових конференцій.
В роботі захищаються положення:
1. Щільність забруднення ґрунту 137Cs на безградієнтних ділянках, питома активність 137Cs у рослинах, об’ємна активність 137Cs у молоці корів населених пунктів на територіях Українського Полісся розподілені за логнормальним законом.
2. Середнє квадратичне відхилення логарифма щільності забруднення ґрунту 137Cs на безградієнтній ділянці не залежить від щільності забруднення ґрунту 137Cs, типу випадінь (конденсаційні, паливні), особливостей ландшафтної геосистеми при визначених параметрах пробовідбору.
3. Середнє квадратичне відхилення логарифма питомої активності 137Cs у рослинах на безградієнтній ділянці не залежить від щільності забруднення ґрунту 137Cs, типу випадінь (конденсаційні, паливні), виду рослин, особливостей ландшафтної геосистеми при визначених параметрах пробовідбору.
4. Оцінки параметрів розкиду об’ємної активності 137Cs у молоці корів населених пунктів мають чітко виражений сезонний характер (збільшуються у стійловий період) і не залежать від регіональних особливостей в межах досліджуваних територій Українського Полісся.
5. Методика визначення мінімально необхідної кількості проб для оцінки середньої щільності забруднення ґрунту 137Cs на безградієнтних ділянках, питомої активності 137Cs у рослинах, об’ємної активності 137Cs у молоці корів населених пунктів з заданою відносною похибкою для конкретних умов проведення радіоекологічного моніторингу на територіях Українського Полісся, забруднених чорнобильськими випадіннями.
Автор висловлює щиру подяку за консультації та цінні зауваження науковому керівнику д. г.-м. н. Бондаренку Г.М., директору ІГНС НАН та МНС України акад. НАНУ Соботовичу Е.В., зав.відділом проблем екологічної безпеки ч.-к. НАНУ Мельнику Ю.П. Авторка вдячна співробітникам ІГНС НАН та МНС України к. г.-м. н. Лисиченку Г.В., к. г.-м. н. Доліну В.В., н. сп. Приймаченку В.М., д. ф.-м. н. Литовченку А.С. за увагу та підтримку у процесі роботи. Особливу подяку автор висловює нач. науково-виробничого відділу Державного Департаменту АЗВ і ЗБ(О)В Проскурі М.І. та співробітникам УНДІСГР д. б. н. Кашпарову В.О. і к. т. н. Хомутініну Ю.В. за наукові та практичні консультації при виконанні досліджень.

Список литературы

висновки

Існуючий радіоекологічний моніторинг навколишнього середовища з метою оцінки екологічних наслідків техногенного втручання в довкілля (аварії на Чорнобильській АЕС) не повністю задовольняє вимогам репрезентативності пробовідбору.
З метою оптимізації відбору проб для радіоекологічного моніторингу було проведене дослідження закономірностей формування основних складових пробовідбору: взаємного розташування проб, їх кількості, глибини і площі відбору, періодичності їх відбору. Радіоекологічні дослідження, як і геологічні або геохімічні, базуються на вивченні особливостей розповсюдження (розсіювання, розподілу) техногенних радіонуклідів та параметрів розподілу радіонуклідів у об’єктах довкілля.
Принципово важливим показником статистичної оцінки досліджуваних величин є функції розподілу ймовірностей. Аналогічно до розподілу вмісту рідкісних та розсіяних елементів у гірських породах щільність забруднення ґрунту 137Cs, питома активність 137Cs в різній рослинності на безградієнтних за забрудненням ділянках підпорядковані логнормальному закону розподілу ймовірностей. Очевидно, в цьому проявляється природа розсіювання мікровмісту в окремо взятому масиві речовини. Логнормальним законом описується також об’ємна активність 137Cs у молоці корів населених пунктів у конкретний момент часу. Логарифмічне представлення ознак особливо важливе у тих випадках, коли значення ознак менші від нуля не мають змісту (наприклад, активність радіонуклідів у об’єктах навколишнього середовища). Знання закону розподілу дозволяє отримати більш коректні значення оцінок шуканих параметрів.
Викладені в роботі результати дозволяють удосконалити методологію та оптимізувати конкретні методичні прийоми і методики проведення експериментальних робіт щодо відбору репрезентативних проб і визначення в них активності радіонуклідів, у тому числі і з урахуванням забруднення об'єктів моніторингу гарячими” частинками. Основою такої оптимізації є розроблений нами методичний підхід до формування репрезентативних вибірок проб, що адекватно характеризують забруднення радіонуклідами того чи іншого об'єкта моніторингу, з урахуванням критеріїв необхідності і достатності. За оптимальний спосіб пробовідбору приймають такий спосіб відбору проб в досліджуваному об’єкті, за якого досягають заданої точності (яка необхідна для вирішення конкретної аналітичної задачі та прийняття обґрунтованих рішень щодо мінімізації наслідків аварії) при мінімальному об’ємі спостережень.
Для досягнення поставленої у роботі мети оцінено відповідні параметри розподілу ймовірностей, що характеризують розкид забруднення ґрунту, рослин і молока. Для вивчення варіабельності щільності забруднення ґрунту і її характеристики на безградієнтних за забрудненням ділянках за параметр розкиду щільності забруднення ґрунту 137Cs взято середнє квадратичне відхилення логарифма щільності забруднення ґрунту 137Cs. Аналогічні дослідження проведені і для забруднення рослинності і молока 137Cs у конкретний момент часу. На основі ймовірнісно-статистичного аналізу експериментальних даних визначені кількісні особливості розподілу радіонуклідів, виражені у відповідних статистичних параметрах і функціях, що є об’єктивною мірою фізико-хімічних закономірностей їх поведінки у навколишньому середовищі і можуть бути використані для вирішення наукових та прикладних, в тому числі і прогнозних, задач. Отже:
1. На основі великого масиву експериментальних даних розроблена методологія дослідження статистичних характеристик техногенного радіоактивного забруднення об’єктів навколишнього середовища.
2. Створена мережа експериментальних ділянок для моніторингових спостережень за поведінкою радіонуклідів у навколишньому середовищі на реальних територіях Українського Полісся, забруднених внаслідок Чорнобильської аварії, що характеризуються широким діапазоном значень щільності забруднення ґрунту 137Cs, паливними та конденсаційними формами радіоактивних випадінь, різними особливостями ландшафтних геосистем.
3. Установлено, що щільність забруднення ґрунту 137Cs на безградієнтних ділянках, питома активність 137Cs у рослинності, об’ємна активність 137Cs у молоці корів населених пунктів на територіях Українського Полісся розподілені за логнормальним законом. На основі численних експериментальних даних вперше визначені параметри закону розподілу контрольованих величин.
4. Вперше визначені параметри пробовідбору ґрунту, за яких середнє квадратичне відхилення логарифма щільності забруднення ґрунту 137Cs на безградієнтних ділянках не залежить від значення середньої щільності забруднення ґрунту 137Cs, форм радіоактивних випадінь, особливостей ландшафтних геосистем.
5. Вперше визначена сезонна залежність статистичних параметрів розподілу об’ємної активності 137Cs у молоці корів населених пунктів, що дозволяє коректно оцінювати точність перорального надходження 137Cs в організм людини протягом року.
6. На основі проведених досліджень розроблено методичні підходи для визначення мінімально необхідної кількості проб для оцінки середньої щільності забруднення ґрунту 137Cs на безградієнтних ділянках, питомої активності 137Cs у рослинах, об’ємної активності 137Cs у молоці корів населених пунктів з заданою відносною похибкою для конкретних умов проведення радіоекологічного моніторингу на територіях Українського Полісся, забруднених чорнобильськими випадіннями.
7. На основі експериментальних даних та їх статистичного аналізу побудовані номограми для практичного використання результатів роботи оптимізації пробовідбору при плануванні науково-виробничих досліджень.
8. Отримані в роботі геостатистичні характеристики можуть бути використані при картографуванні територій Українського Полісся, забруднених внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Радіоактивне забруднення об'єктів радіоекологічного моніторингу має статистичну природу. Тому вивчення статистичних характеристик радіоактивного забруднення різних об'єктів навколишнього середовища і, зокрема, ґрунту, рослинності, сільськогосподарської продукції є важливою і необхідною умовою правильного розуміння й описання джерел дозових навантажень на людину. Знання статистичних характеристик радіоактивного забруднення різних об'єктів навколишнього середовища дозволяє найбільш чітко планувати, організовувати і проводити радіоекологічний моніторинг.
Отримані статистичні висновки і їх узагальнення дозволяють дати рекомендації для пробовідбору ґрунту, рослин, молока на територіях Українського Полісся в зоні відчуження і на прилеглих територіях, забруднених чорнобильськими випадіннями, при проведенні радіоекологічного моніторингу і виконувати його з мінімально необхідними витратами, гарантуючи задану точність оцінок контрольованих величин.

Список літератури

1. Методические рекомендации по проведению комплексного радиологического мониторинга территорий расположения АЭС. О., 1986. 21 с.
2. Методические указания по проведению обследования сельхозугодий в хозяйствах загрязненной радионуклидами зоны в 1991-1992 гг. К., 1991. 11 с.
3. Методические рекомендации по оценке радиационной обстановки в населенных пунктах. М., 1990. 118 с.
4. Экспресс-методика оценки плотности загрязнения сельскохозяйственных угодий радиоактивными изотопами цезия по данным гамма-съемки местности с учетом радионуклидного состава и распределения радионуклидов по профилю почвы. К., 1989. 12 с.
5. Инструкция по отбору проб почв при радиационном обследовании загрязнения местности. М.: Межведомственная комиссия, 1987. 10 с.
6. Яковлев Е.А., Оставненко А.И., Бондарева Н.М и др. Временные методические рекомендации по проведению радиоэкологических исследований в зоне влияния АЭС. К. 1990. 98 с.
7. Тимчасові вимоги до проведення комплексного моніторингу та оцінки радіологічної якості забруднених територій в різних ландшафтно-геохімічніх зонах : Метод. рекомендації. К. 1996. 9 с.
8. Kinetics of fuel particle weathering and 90Sr mobility in the Chernobyl 30-km exclusion zone / Kashparov V.A., Oughton D.H., Zvarich S.I., Protsak V.P., Levchuk S.E. // Health Physics. 1999. Vol.76, N.3. P. 251-259.
9. Кашпаров В.А., Зварич С.И., ПроцакВ.П., Журба М.А. Кинетика растворения чернобыльских топливных частиц II. Растворение топливных частиц в естественных условиях в почве // Радиохимия. 2000. Т.42, № 6. С. 542-549.
10. Кинетика растворения чернобыльских топливных частиц и выщелачивания из них радионуклидов в почвах Зоны отчуждения / Кашпаров В.А., Иванов Ю.А., Зварич С.И., Процак В.П., Хомутинин Ю.В. //Проблеми Чорнобильскої зони відчуження. 1998. Вип.5. С. 18-24.
11. Dissolution kinetics of particles of irradiated Chernobyl nuclear fuel: influence of pH and oxidation state on the release of radionuclides in contaminated soil of Chernobyl / Kashparov V.A., Protsak V.P., Ahamdach N., Stammose D., Peres J.M., Yoschenko V.I., Zvarich S.I // Journal of Nuclear Materials. 2000a. V. 279. P. 225-233.
12. Прохоров В.М. Миграция радиоактивных загрязнений в почвах. Физико-химические механизмы и моделирование / Под ред. Р.М. Алексахина. М.: Энергоиздат, 1981. 98 с.
13. Коган Р.И. Интервальные оценки в геологических исследованиях: Справочное пособие. М.: Недра, 1986. 160 с.
14. Ткачев Ю.А., Юдович Я.Э. Статистическая обработка геохимических данных. Методы и проблемы. Л.: Наука, 1975. 233 с.
15. Усиков Ю.Т. Достоверность геологоразведочной информации. М.: Недра, 1988. 120 с.
16. Гавришин А.И. Оценка и контроль качества геохимической информации. М.: Недра, 1980. 287 с.
17. Альбов М.Н. Опробование месторождений полезных ископаемых. М.: Недра, 1975. 232 с.
18. Каждан А.Б. Поиски и разведка месторождений полезных ископаемых. М.: Недра, 1984. 285 с.
19. Четвериков Л.И. Теоретические основы разведки недр. М.: Недра, 1984. 156с.
20. Методические рекомендации по определению оптимальной сети для предварительной разведки пластообразных месторождений. М.: ВИЭМС, 1972. 20 с.
21. РД 41-06-125-90. Методические указания. Оценка достоверности данных ядерно-геофизических методов опробования, получаемых при разведке месторождений твердых полезных ископаемых / Мин. геологии СССР МНТК «ГЕОС»: Утв. Мин. геологии СССР 12 июля 1990 г. М.-Л., 1990 48 с.
22. Методика отбора проб и определения физико-механических свойств горных пород / Минуглепром СССР. Ин-т горного дела им. А.А. Скачинского. Минтопливэнергопром МНР. Науч.-исслед. и проект. ин-т топливо-энергетич. пром-сти. М., 1984. 73 с.
23. Методические рекомендации по механизированному отбору проб из керна твердых пород / Урал. произв. геол.. объед. Свердл. горн. ин-т им В.В Вахрушева. Свердл. террит. правл. НТО горн. Урал. геол.-съемочн. эксп.: Утв. 18.03.82. Свердловск, 1982. 14 с.
24. Методические рекомендации по обработке геологических проб золоторудных месторождений / М-во геологии СССР. Центр науч.-исслед. геологоразвед. ин-т цвет. и благородных металлов «ЦНИГРИ».- Одобр. 21.01.82 М., 1981. 16 с.
25. Методические рекомендации по оптимальному опробованию плиоцен-антропогеновых отложений при гидрогеолого-мелиоративных съемках в условиях Юга Укр-ны / М-во геологии УССР. Ин-т минеральных ресурсов. Симферополь, 1975. 24 с.
26. ГОСТ 17.4.3.0183. ОХРАНА ПРИРОДЫ. Почвы. Общие требования к отбору проб. М.: Изд-во стандартов, 1984. 4 с.
27. ГОСТ 2816789. Почвы. Отбор проб. М.: Изд-во стандартов, 1989. 7 с.
28. ГОСТ 17.4.4.0284. ОХРАНА ПРИРОДЫ. Почвы. Методы отбора и подготовки проб для химического бактериологического, гельминтологического анализа. М.: Изд-во стандартов, 1985. 11 с.
29. Методичні рекомендації для ведення спостережень за радіоактивним забрудненням навколишнього середовища / Під ред. Войцеховича О.В. та Канівця В.В. К.: УкрНДГМІ, 2001. 218 с.
30. Осуществление в СССР системы мониторинга загрязнения природной среды / Израэль Ю.А., Гасилина Н.К., Ровинский Ф.Я., Филипова Л.М. Л.: Гидрометеоиздат, 1978. 118 с.
31. Вернадский В.И. Живое вещество. М.: Наука, 1978. 358 с.
32. Вернадский В.И. Биосфера: Избр. труды по биогеохимии. М.: Мысль, 1967. 376 с.
33. Ферсман А.Е. Геохимия. Л.: 19331934. Т.1. 328 с.
34. Ферсман А.Е. Геохимические и минералогические методы поисков полезных ископаемых. М.-Л.: Изд-во АН СССР, 1940. 446 с.
35. Геохимия окружающей среды / Сает Ю.Е., Ревич Б.А., Янин Е.П. и др. М.: Недра, 1990. 335 с.
36. Григорян С.В., Сает Ю.Е. Геохимические методы при решении некоторых экологических задач // Советская геология. 1980. №11 С. 94-107.
37. Геохимия техногенеза / Соботович Э.В., Ольштынский С.П.; Отв. ред. Войткевич Г.В.; АН Украины; Ин-т геохимии и физики минералов. К.: Наук. думка, 1991. 226 с.
38. Радиогеохимия в зоне влияния Чернобыльской АЭС / Соботович Э.В., Бондаренко Г.Н., Ольховик Ю.А., Кононенко Л.В., Чебаненко С.И.; АН Украины. Ин-т геохимии и физики минералов. Отд-ние радиогеохимии окружающей среды. К.: Наук. думка, 1992. 143 с.
39. Соботович Э.В. Проблемы геохимии чернобыльских радионуклидов // Геол. журн. 1993. № 5. С. 11-15.
40. Принципы ландшафтно-геохимического и радиоэкологического картирования территории, загрязненной техногенными радионуклидами / Соботович Э.В., Шестопалов В.М., Пушкарев А.В., Бобылева О.А., Давыдчук В.С., Лищитович Л.И., Набоба М.В., Нагорский В.А., Николаенко Б.А., Попова Л.М., Почтаренко В.И., Скворцов В.В., Солуха Б.В., Францевич Л.И., Яковлев Е.А.//Докл. АН Украины. Математика, естествознане, техн. науки. 1993. № 1. С. 177-181.
41. Вистелиус А.Б. О некоторых ошибках в применении математических методов при анализе геохимических данных // Геохимия. 1970. №11. С. 1390-1392.
42. Богацкий В.В. О смысловой оценке результатов статистической обработки геологической информации // Геология и геофизика. 1971. №12. С. 143-144.
43. Матерон Ж. Основы прикладной геостатистики. М.: Мир, 1968. 408 с.
44. Вистелиус А.Б. Основы математической геологии (определение предмета, изложение аппарата). Л.: Наука, 1980. 389 с.
45. Ткачев Ю.А., Шеин А.А. Обработка проб полезных ископаемых. М.: Недра, 1987. 190 с.
46. Ткачев Ю.А., Кетрис М.П. Методика оптимизации структуры опробования при геолого-геохимических исследованиях и разведке месторождений (на примере залежей нефти) // Науч. рекомендации народному хозяйству. 1978. 52 с. (Серия препр. сообщений / Коми филиал АН СССР; 14).
47. Ткачев Ю.А. Теория и методы подсчета запасов полезных ископаемых. Л.: Наука, 1988. 224 с.
48. Хомутинин Ю.В., Кашпаров В.А., Жебровская Е.И. Оптимизация отбора и измерений проб при радиоэкологическом мониторинге: Монография. К.: Укрниисхр, 2001. 160 с.
49. Хомутінін Ю.В., Кашпаров В.О., Жебровська К.І. Оптимізація відбору і вимірювання проб при радіоекологічному моніторингу: Монографія. К.: УНДІСГР, 2002. 160 с.
50. Яковлев Е.А., Оставненко А.И. Методика радиоэкологического мониторинга геологической среды в районах АЭС // Разведка и охрана недр. 1988. №2. С. 43-50.
51. Жебровська К.І. Дослідно-методичні роботи при картуванні забруднення грунту // Зб. наук. пр. Держав. наук. центру радіогехімії навколиш. середовища. 2000. Вип.1. С. 302-312.
52. Хомутінін Ю.В., Кашпаров В.О., Жебровська К.І. Методологіїя репрезентативного пробовідбору грунту при радіоекологічному моніторингу // Сб. тез Міжнар. конф. «П’ятнадцять років Чорнобильської катастрофи. Досвід подолання». К.: Чорнобильінтерінформ, 2001 С. 178.
53. Четвериков Л.И. Методологические основы опробования пород и руд. Воронеж: Изд-во ВГУ, 1980. 124 с.
54. Uncertainty and sampling issues in tank characterization. Liebetrau A.M., Pulsipher B.A., Kashporenko D.M. and others / Pacific Northwest Lab., Richland. USDOE Office of Environmental Restoration and Waste Management.- Washington, DC (United States) / PNNL11529 Jun 1997. 54 p.
55. Толстой М.И. Основы геохимических методов поисков рудных месторождений. К.: Вища школа, 1976. 224 с.
56. Kist A.A., Zhuk L.I. Problems of 'good' samples in bioenvironmental studies /International Atomic Energy Agency. Harmonization of health related environmental measurements using nuclear and isotopic techniques. Proceedings of an international symposium. Hyderabad (India). 4-7 Nov 1996. Vienna (Austria). IAEA. Nov 1997. p. 321-330.
57. Dverstorp B., Andersson J. The SKI SITE-94 project approach to analyzing confidence in site-specific data / GEOVAL'94 Symposium. Paris (France). 11-14 Oct 1994. Nuclear Energy Agency, 75 Paris (France). Validation through model testing. Paris (France). Organisation for Economic Coоperation and Development. 1995. P. 405-420.
58. Uranium soils integrated demonstration: Soil characterization project report /Cunnane J.C., Gill V.R., Lee S.Y., Morris D.E., Nickelson M.D. and other // USDOE Washington, DC (United States). FEMPSUB058. Aug 1993. 74 p.
59. Гавришин А.И. Математико-статистические методы оценки и контроля качества геологической информации: Курс лекций. Новочеркасск: Новочеркас. политехн. ин-т, 1979. 56 с.
60. Груза В.В. Методологические проблемы геологии. Л.: Недра, 1977. 181 с.
61. Механизм накопления миграционных форм 137Cs и 90Sr в почвах ближней зоны ЧАЭС / Соботович Э.В., Долин В.В. // Пробл. Чорнобил. зони відчуження. 1994. Вип. 1. С. 55-60.
62. Ландшафтные основы комплексного мониторинга в 30 км зоне АЭС /Малышева Л.Л., Романчук С.П., Щур Ю.В. и др. Чернобыль, 1992. 21с. (Препр. / Минчернобыль Украины. НПО "Припять")
63. Методические рекомендации по проведению полевых и лабораторных исследований почв и растений при контроле загрязнения окружающей среды металлами / Под ред. Зырина Н.Г., Малахова С.Г. М.: Моск. отд-ние гидрометеоиздата, 1981. 23 с.
64. Глазовская М.А. Методологические основы оценки эколого-геохимической устойчивости почв к техногенным воздействиям: Метод. пособие. М.: Изд-во Моск. ун.-та 1997. 102 с.
65. Строение и состав твердофазных носителей активности в почвах Зоны отчуждения ЧАЭС / Бондаренко Г.Н., Долин В.В., Вальтер А.А. и др. // Проблеми Чорнобильської зони відчуження 1995. №2 С. 147-153.
66. Бондаренко Г.Н., Кононенко Л.В. Кинетика трансформации форм нахождения стронция-90 и цезия-137 в почвах // Минералогический журнал 1996. Том 18, №3. С. 48-57.
67. Информация об аварии на Чернобыльской АЭС и ее последствиях, подготовленная для МАГАТЭ // Атомная энергия. 1986. Том 61, №5. С. 301-320.
68. Итоги и задачи изучения изменений геологической среды в районах возведения атомных электростанций / Яковлев Е.Я., Лисиченко Г.В., Соботович Э.В., Графский В.В.; АН СССР; Отв. ред. Сергеев Е.М., Трофимов В.Т. // Проблемы рационального использования геологической среды: Сб. науч. тр. М.: Наука, 1988. С. 203 224.
69. Израэль Ю.А. Допустимые антропогенные нагрузки на окружающую среду // Всесторонний анализ окружающей природной среды. Л.: Гидрометеоиздат, 1976. С. 5-13.
70. Бондаренко Г. Н. Концепция формообразования в геохимии техногенных радионуклидов // Зб. наук. праць Держ. Наук. центру радіогехімії навколишнього середовища. К., 2000. Вип.1. С. 26-48.
71. Алексеенко В.А. Экологическая геохимия: Учебник. М.: Логос, 2000. 627 с.
72. Prognoserechnungen und Kontaminationsmessungen - Stufen zur Ermittlung der Strahlenexposition ueber den Ingestionspfad bei einem Ereignisfall /Bayer A., Bleher M., Hornung-Lauxmann L., Koenig K., Stapel R. // Kerntechnik. Bundesamt fuer Strahlenschutz, Oberschleissheim (Germany). Inst. fuer Strahlenhygiene 1987 (Nov 1998) V. 63(5-6) p. 286-293.
73. ДР-97. Допустимі рівні вмісту радіонуклідів цезій-137 і стронцій-90 у продуктах харчування та питній воді: Затв.гол. держ. сан. лікар України 25.06.97 / Мін-во охорони здоров’я України, Ком. з питань гігієнічного регламентування, Нац. ком. з радіац. захисту населення України. К., 1997. 6 с.
74. Ветров В.А. О некоторых принципах организации радиоэкологического мониторинга // I Всесоюзный радиобиологический съезд (Пущино, 2127 августа 1989 г.). М., 1989. Т. II. С. 420-421.
75. Каждан А.Б., Гуськов О.И. Математические методы в геологии. М.: Недра, 1990. 251 с.
76. Смирнов Н.В., Дунин-Барковский И.В. Курс теории вероятностей и математической статистики для технических приложений. М.: Наука, 1965. 511 с.
77. Кедал М., Стьюарт А. Статистические выводы и связи. М.: Наука, 1973. 899 с.
78. Экологические последствия радиоактивного загрязнения природных сред в районе аварии Чернобыльской АЭС / Израэль Ю.А., Соколовский В.Г., Соколов В.Е. и др.// Атомная энергия. 1988. Т.64, вып.1. С. 28-40.
79. Рекомендації населенню з ведення особистих підсобних господарств в умовах радіоактивного забруднення території внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС на період 2000-2005 р.р. / Перепелятніков Г.П., Лазарєв М.М., Шматок І.О. та ін.; Мінагропром України, МНС України К.: УНДІСГР, 2000. 42 с.
80. Четыркин Е.М., Калихан И.Л. Вероятность и статистика. М.:Финансы и статистика, 1982. 319 с.
81. Ноулер Л., Хауэлл Д., Голд Б., Коулмен Е., Моун О., Ноулер В. Статистические методы контроля качества продукции. М.: Изд.-во стандартов, 1984. 102 с.
82. Nowina-Konopka M. On the interpretation of results of a national survey of indoor radon concentration // Nukleonika. Warsaw (Poland). 1993. V. 38(4). p. 93-102.
83. Environmental Protection Agency, Soil Sampling Quality Assurance User’s Guide. EPA/600/8-89/046. 1989. 225 p.
84. Tschurlovits M., Optimization of sampling for environmental measurements / Winter M., Henrichs K., Doerfel H. (eds.), Radioactivity in man and environment. Pt. 2 Radioaktivitaet in Mensch und Umwelt. Bd. 2 Koeln (Germany) TueV Verlag 1998. p. 730-735.
85. ГОСТ 27.50283. Надежность в технике. Система сбора и обработки информации. Планирование наблюдений. М.: Изд-во стандартов, 1984. 23 с.
86. ОСТ 10-152-88. Методы исследования почв и сельскохозяйственных растений в географической сети опытов: Номенклатура показателей: Утв. и введ. в действие Госагропромом СССР: Утв. 17 июня 1988 г. Введ. 01.01.89 до 31.12.90. 11 с.
87. ОСТ 56-81-84. Полевые исследования почвы, порядок и способы проведения работ, основные требования к результатам: Утв. и введ. в действие приказом Госкомхоза ССС