УДОСКОНАЛЕННЯ АЕРОЗОЛЕВОЇ ВОГНЕГАСНОЇ РЕЧОВИНИ НА ОСНОВІ СОЛЕЙ КАЛІЮ ТА ОБГРУНТУВАННЯ УМОВ ЇЇ ЗАСТОСУВАННЯ : СОВЕРШЕНСТВОВАНИЕ АЕРОЗОЛЕВОГО огнетушащего вещества на основе солей калия и ОБОСНОВАНИЕ УСЛОВИЙ ЕЕ ПРИМЕНЕНИЯ



  • Название:
  • УДОСКОНАЛЕННЯ АЕРОЗОЛЕВОЇ ВОГНЕГАСНОЇ РЕЧОВИНИ НА ОСНОВІ СОЛЕЙ КАЛІЮ ТА ОБГРУНТУВАННЯ УМОВ ЇЇ ЗАСТОСУВАННЯ
  • Альтернативное название:
  • СОВЕРШЕНСТВОВАНИЕ АЕРОЗОЛЕВОГО огнетушащего вещества на основе солей калия и ОБОСНОВАНИЕ УСЛОВИЙ ЕЕ ПРИМЕНЕНИЯ
  • Кол-во страниц:
  • 172
  • ВУЗ:
  • ЛЬВІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ
  • Год защиты:
  • 2006
  • Краткое описание:
  • МІНІСТЕРСТВО УКРАЇНИ З ПИТАНЬ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ
    ТА У СПРАВАХ ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ ВІД НАСЛІДКІВ
    ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ КАТАСТРОФИ

    ЛЬВІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

    На правах рукопису

    БАЛАНЮК ВОЛОДИМИР МІРЧОВИЧ

    УДК 614.842, 654.924


    УДОСКОНАЛЕННЯ АЕРОЗОЛЕВОЇ ВОГНЕГАСНОЇ РЕЧОВИНИ НА ОСНОВІ СОЛЕЙ КАЛІЮ ТА ОБГРУНТУВАННЯ УМОВ ЇЇ ЗАСТОСУВАННЯ

    Спеціальність 21.06.02 пожежна безпека

    Дисертація на здобуття наукового ступеня
    кандидата технічних наук


    Науковий керівник:
    доктор хімічних наук,
    професор С.С. Левуш


    Ідентичність всіх примірників
    ЗАСВІДЧУЮ:
    Вчений секретар спеціалізованої
    вченої ради ________/В.В. Ковалишин/




    Львів-2006








    ВСТУП..


    5












    РОЗДІЛ 1. АНАЛІЗ СУЧАСНОГО СТАНУ РОЗРОБЛЕННЯ ТА ЗАСТОСУВАННЯ АЕРОЗОЛЬНИХ ЗАСОБІВ ПОЖЕЖОГАСІННЯ.



    12




    1.1. Особливості пожежогасіння об’ємним способом


    12




    1.2. Особливості пожежогасіння аерозолевими вогнегасними речовинами..



    14




    1.3. Аналіз рецептур аерозольоутворювальних сполук та процесів їх горіння



    23




    1.4. Види окислювачів для аерозольоутворювальних сполук...


    25




    1.5. Види палива в аерозольоутворювальних сполуках ............


    27




    1.6. Способи охолодження аерозолів, згенерованих з аерозольоутворювальних сполук
    1.7. Можливі шляхи удосконалення аерозолевих вогнегасних речовин та аерозольоутворювальних сполук..



    31

    33




    1.8. Мета і задачі досліджень


    34




    РОЗДІЛ 2. ТЕОРЕТИЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ УДОСКОНАЛЕНИХ РЕЦЕПТУР АЕРОЗОЛЬОУТВОРЮВАЛЬНИХ СПОЛУК.............



    36




    2.1. Пошук рецептур ефективних аерозольоутворювальних сполук


    36




    2.2. Розрахунки теплових ефектів та продуктів згоряння аерозольоутворювальних сполук. .



    41




    2.3. Висновки за розділом.


    47












    РОЗДІЛ 3. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОЦЕСІВ ВЗАЄМОДІЇ АЕРОЗОЛЕВИХ ВОГНЕГАСНИХ РЕЧОВИН З ПОЛУМ’ЯМ.




    48




    3.1. Розроблення методики визначення вогнегасної концентрації аерозолю.



    48




    3.2. Експериментальне дослідження вогнегасної ефективності аерозолів, генерованих при згорянні аерозольоутворювальних сполук різного складу.




    53




    3.3. Обґрунтування рецептури аерозольоутворювальної сполуки, з якої генерується ефективна аерозолева вогнегасна речовина .



    69




    3.3.1. Оптимізація трикомпонентної рецептури аерозольоутворювальної сполуки..
    3.3.2. Розрахунок оптимального складу трикомпонентної аерозольоутворювальної сполуки...



    69

    84




    3.3.3. Вплив четвертого компонента на вогнегасну ефективність аерозольоутворювальної сполуки на основі сахарози, нітрату та перхлорату калію




    86




    3.4. Дослідження інгібувальних здатностей аерозолевих вогнегасних речовин...



    93




    3.5. Визначення мінімальної вогнегасної концентрації розробленої аерозольоутворювальної сполуки..



    97




    3.7. Висновки за розділом....................


    101












    РОЗДІЛ 4. ПРАКТИЧНА РЕАЛІЗАЦІЯ РЕЗУЛЬТАТІВ РОБОТИ


    104




    4.1. Розробка генератора вогнегасного аерозолю.......


    104




    4.2. Полігонні випробування генераторів вогнегасного аерозолю при гасінні макетних вогнищ класу А, В.



    106




    4.3. Особливості забезпечення умов підвищення вогнегасної ефективності аерозолю



    107




    4.4. Розроблення технічної документації на генератор
    вогнегасногоаерозолю ................



    112




    4.5. Правила особистої безпеки під час роботи з генераторами вогнегасного аерозолю.....



    119




    4.6. Техніко-економічний розрахунок впровадження результатів роботи.


    119




    4.7. Розрахунок основних параметрів автоматичної установки аерозольного пожежогасіння.



    121




    4.8. Висновки за розділом


    124




    ВИСНОВКИ..


    125












    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...


    127












    ДодатокАПроекттехнологічногорегламентувиготовленнягенератора вогнегасного аерозолю



    141




    Додаток Б Проект технічних умов на генератор вогнегасного аерозолю


    148




    ДодатокВ Акти впровадження, виготовлення ГВА, випробувань, методика визначення МВК, патенти.....



    158




    ДодатокД Фізико-хімічні показники природного газу, який використовувався при визначенні мінімальних вогнегасних концентрацій аерозолевих вогнегасних речовин.




    172







    ВСТУП
    Актуальність теми. Проблема забезпечення пожежної безпеки на об’єктах приватної та державної власності є важливим державним завданням, а її актуальність обумовлена застосуванням все більш широкого спектра різноманітних пожежовибухонебезпечних речовин на фоні загального росту інтенсифікації та обсягів виробництва.
    Згідно із статистичними даними [1], в Україні найбільша кількість пожеж (~70%) це пожежі в закритому об’ємі: в квартирах, приватних будинках, у виробничих приміщеннях, складах матеріальних цінностей та в інших будівлях. Такі пожежі характеризуються великим пожежним навантаженням, максимальною швидкістю розповсюдження горіння [2], високими показниками тепломасообміну та температури вже в перші хвилини пожежі.
    Для попередження виникнення пожежовибухонебезпечних ситуацій необхідне безумовне виконання профілактичних заходів, які ґрунтуються на державних нормативних документах та правилах. Однак, не дивлячись на виконання таких заходів, кількість пожеж на об’єктах приватної та державної власності в Україні, на жаль, не знижується. Виходячи з цього, слід зробити висновок, що поряд з виконанням профілактичних заходів на об’єктах потрібно забезпечувати достатній рівень захисту від пожежі на ранніх стадіях її виникнення, адже час прибуття пожежно-рятувальних підрозділів на пожежу становить, як правило, понад 5 хвилин і на цей момент часу від початку пожежі починається так звана стадія об’ємної пожежі, коли полум’я заповнює весь об’єм приміщення, а процес поширення полум’я проходить надзвичайно активно. Відбувається руйнування віконного скла, полум’я виривається за межі приміщення [2]. Відомо, що найбільш інтенсивно пожежа розвивається в перші хвилини, це призводить до вагомих збитків. Тому важливо забезпечити умови максимального протипожежного захисту приміщення на початковій стадії пожежі, а саме припинити чи обмежити поширення полум’яного горіння. Цим умовам найбільш повно відповідають
    засоби пожежогасіння об’ємним способом, оскільки вони забезпечують швидке та надійне припинення горіння в будь-якій точці захищуваного об’єму. Крім того, цей спосіб економічно найбільш доцільний, бо він легко піддається автоматизації.
    На теперішній час для пожежогасіння об’ємним способом широко використовуються традиційні гази-флегматизатори (СО2, N2, Аr, та їх суміші) H2O пара, інгібітори горіння - галони (хладони), піна середньої та високої кратності, а також порошкові вогнегасні засоби. Однак такі вогнегасні речовини мають ряд недоліків.
    Так, системи газового та пінного пожежогасіння є досить складними, оскільки передбачають велику кількість резервуарів з вогнегасною речовиною, що працюють під тиском, та приміщень для їх зберігання, розгалуженої мережі трубопроводів, складних систем автоматизованого запуску і дозування вогнегасних речовин, тобто потребують значних капітальних та експлуатаційних затрат. До основних недоліків вогнегасних порошків слід віднести обмежений проміжок часу (3-5 с) протягом якого підтримується необхідна вогнегасна об’ємна концентрація.
    Останнім часом все більш широко застосовуються такі вогнегасні аерозолеві речовини, які одержують спалюванням твердопаливних аерозольоутворювальних пропелантних складів [3-5] у спеціальних пристроях генераторах. Утворений аерозоль проявляє унікальні вогнегасні властивості та має ряд переваг над іншими вогнегасними засобами. Властивості АУС у порівнянні з іншими засобами пожежогасіння об’ємним способом , наведені в таблиці 1.1, взяті нами з [4]. Однак, вогнегасні аерозолі також мають ряд недоліків - утворення форсу полум’я при згорянні АУС, що може бути джереломзапалювання горючого середовища на захищуваному об’єкті, застосування блоків охолодження, які призводять до суттєвого зменшення вогнегасної ефективності АВР, а також відносно висока їх вартість в Україні.
    Таблиця 1.1
    Порівняльні властивості аерозольних вогнегасних засобів з іншими вогнегасними засобами за [4]





    Показник


    Аерозольні засоби пожежогасіння


    Хладон 13В1


    СО2


    Вогнегасні порошки




    Вогнегасна концентрація, кг/м3


    0,06 0,07


    0,3 0,6


    0,4


    0,25




    Клас небезпечності за ГОСТ 12.1.007


    4


    3


    3


    4




    Озоноруйнівна дія


    відсутня


    сильна


    відсутня


    відсутня




    Вартість захисту в доларах США


    7 5


    20


    25


    10






    Порівняння характеристик найбільш поширених засобів об’ємним способом пожежогасіння з аерозольними вогнегасними засобами (табл. 1.1) показує їх перевагу через низьку вартість, високу вогнегасну ефективність, відсутність озоноруйнівної дії, низьку токсичність.
    Питаннями розроблення автоматичних установок аерозольного пожежогасіння(АУАП), генераторів вогнегасних аерозолей (ГВА), АУС, механізму вогнегасної дії АВР, визначення ефективності і об’єктів застосування АУАП займалися Агафонов В.В., Баратов А.М., Копилов М.П., Корольченко Д.О., Жартовський В.М., Булгаков Ю.Ф., Тарахно О. В., Радченко С. О., Сізіков О.О., Колосов І.С., Антонов А.В., Тропінов О.Г., Апанович В.М. та інші, що призвело до практичного застосування відповідної номенклатури цих засобів пожежогасіння, але слід визначити, що власного виробництва АУС в Україні не створено.
    Більшості зразків ГВА іноземного виробництва, які імпортуються в Україну, притаманно ряд недоліків утворення форсу полум’я при згорянні АУС, що може бути джереломзапалювання горючого середовища на захищуваному об’єкті, застосування блоків охолодження, які призводять до суттєвого зменшення вогнегасної ефективності АВР, а також відносно висока їх вартість.
    Актуальним є питання створення нових рецептур АУС без перелічених недоліків, і які б забезпечили вітчизняний ринок продукцією власного виробництва з вищими показниками технічного рівня та дешевшими, ніж іноземні зразки. Це обумовлює актуальність проведення досліджень, спрямованих на розкриття процесів утворення продуктів згоряння АУС, визначення впливу виду та співвідношення їх компонентів на інгібувальну та вогнегасну ефективності АВР, обґрунтуванню умов застосування їх удосконалених зразків.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Роботу виконано у рамках реалізації «Програми забезпечення пожежної безпеки на період до 2010 року», затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 01 липня 2002 року № 870, за перспективним планом науково-дослідних робіт Львівського державного університету безпеки життєдіяльності МНС України, замовлених Державним департаментом пожежної безпеки МНС України.
    Мета і задачі дослідження. Метою роботи було підвищення ефективності забезпечення пожежної безпеки об’єктів з наявністю електрообладнання і можливістю виникнення на них пожеж класів А, В, С шляхом застосування удосконаленої аерозолевої вогнегасної речовини на основі солей калію та обґрунтування умов її застосування.
    Об’єктом досліджень є процеси генерування аерозолевих вогнегасних речовин з аерозольоутворювальних сполук та процеси їх взаємодії з полум’ям.
    Предметом дослідження є аерозолеві вогнегасні речовини, аерозольоутворювальні сполуки, ефективність їх застосування при гасінні об’ємним способом.
    Методи досліджень. Під час визначення шляхів підвищення ефективності аерозолевих вогнегасних речовин та формулювання мети і задач досліджень застосовано аналіз літературних джерел. Дослідження процесів генерування аерозолевих вогнегасних речовин проводились термохімічними розрахунками. Вогнегасну ефективність аерозолевих вогнегасних речовин за їх мінімальними вогнегасними концентраціями визначали як на розробленій установці, так і на метрологічно атестованій стандартній, а також у випробувальному приміщенні об’ємом 64,8 м3 з наявністю макетних вогнищ класів А та В. Інгібувальну властивість аерозолевих вогнегасних речовин та змінення температури полум’я під час їх взаємодії визначали методом оптичної спектроскопії. При розробленні методики визначення мінімальних вогнегасних концентрацій аерозолевих вогнегасних речовин застосовано метод газової хроматографії визначення вмісту кисню у газовому середовищі. Оптимізацію рецептури аерозольоутворювальної сполуки проводили із застосуванням кореляційного аналізу. Відносні похибки результатів експериментальних досліджень не перевищували значень ± 5%.
    Наукова новизна одержаних результатів:
    - вперше теоретично обґрунтовано та експериментально підтверджено удосконалену рецептуру аерозольоутворювальної сполуки з вмістом нітрату та перхлорату калію, сахарози, а також диціандіаміду у співвідношенні 57,0:9,5:28,5:5,0 % мас., з якої генерується аерозолева вогнегасна речовина, ефективніша у 1,9-2,9 разів, ніж відомий серійний зразок «Dynamit Nobel - СОЮЗ»;
    - вперше встановлено, що при взаємодії аерозолевої вогнегасної речовини, згенерованої з удосконаленої рецептури аерозольоутворювальної сполуки, з полум’ями парів горючих речовин (бензин А-80, нефрас, ацетон, етанол, н-гептан) їх температури підвищуються на 65 133 °С, це пояснено хімічними реакціями рекомбінації активних радикалів полум’я, відповідальних за розгалуження ланцюгової реакції горіння;
    - вперше встановлено ряд ефективності щодо інгібувальних властивостей аерозолевих вогнегасних речовин, згенерованих при згорянні аерозольоутворювальних сполук на основі солей калію, який у напрямку підвищення має вигляд: K2SO4 < KClO4 < KCl < K2CrO4 < порох мисливський (KNO3) < АУС виробництва Dynamit Nobel - СОЮЗ»” < АУС БАГР-1. Найбільшу ефективність розробленого зразка БАГР -1 пояснено синергізмом бінарної суміші нітрату та перхлорату калію компонентів розробленого зразка БАГР-1.

    Практичне значення одержаних результатів полягає у розробленні економічно привабливої аерозольоутворювальної сполуки, при згорянні якої утворюється у 1,9-2,9 рази більш ефективна аерозолева вогнегасна речовина порівняно з аналогічним серійним зразком іноземного виробництва, а також генераторів з її застосуванням, що є підґрунтям впровадження в Україні АУАП з використанням в них складових вітчизняного виробництва.
    Розроблено відповідні документи, виготовлено дослідно-промислові партії розробленої за результатами досліджень аерозольоутворювальної сполуки і генераторів аерозолевої вогнегасної речовини, які застосовано в АУАП на об’єкті підприємства «Поліпласт» м. Львів з захищуваним приміщенням об’ємом 550 м3 і можливістю виникнення в ньому пожеж класів А, В, С та електрообладнання.
    Розроблену установку та методику визначення мінімальної вогнегасної концентрації аерозолевої вогнегасної речовини «методом камери» впроваджено у навчальний процес Львівського державного університету безпеки життєдіяльності і використовуються при викладанні дисципліни Теорія розвитку та припинення горіння”.
    Особистий внесок здобувача полягає в проведенні аналізу відомих методів визначення вогнегасної здатності аерозолів та розробки ефективної аерозолевої вогнегасної речовини, моделі генератора вогнегасного аерозолю та рекомендацій щодо застосування аерозолевих засобів пожежогасіння в різних умовах.
    Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертаційної роботи доповідались на 5 наукових конференціях: на 5Міжнародній конференції Fireco 2003” Fire Protection (Тренчин (Словакія), 2003), III науково-технічній конференції Поступ у нафтогазопереробній та нафтохімічній промисловості” (Львів, 2004), міжнародній конференції Pozarni ochrana 2005” (Острава (Чехія), 2005), VII всеукраїнській науково-практичній конференції рятувальників Пожежна безпека та аварійно-рятувальна справа: стан проблеми перспективи” (Київ, 2005) та VIII всеукраїнській науково-практичній конференції рятувальників Проблеми зниження ризику виникнення надзвичайних ситуацій в Україні” (Київ, 2006).
    Публікації. За результатами дисертаційної роботи опубліковано 7 наукових статей у виданнях включених до переліку ВАК України як фахові, а також у матеріалах 5 доповідей на наукових конференціях, отримано деклараційний патент України на корисну модельі патент України на винахід.
    Структура та обсяг роботи. Дисертація складається з вступу, чотирьох розділів, висновків, переліку використаних літературних джерел і додатків. Матеріали дисертації викладено на 172 сторінках друкованого тексту, що містить 30 таблиць, 17 рисунків, 4 додатки та 130 посилань на використану літературу.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ
    На підставі проведених досліджень розв’язано науковотехнічну задачу підвищення ефективності забезпечення пожежної безпеки об’єктів з наявністю електрообладнання і можливістю виникнення на них пожеж класів А, В, С за рахунок застосування удосконаленої аерозолевої вогнегасної речовини на основі солей калію з обґрунтованими умовами її застосування.
    Основні висновки дисертаційної роботи викладено нижче.
    1. За результатами аналізу сучасного стану розроблення та застосування аерозольних засобів пожежогасіння зроблено припущення, що шляхами їх удосконалення є, насамперед, зменшення тепловиділення, масової частки компонентів, що не впливають негативно або знижують вогнегасну здатність аерозолевих вогнегасних речовин, підвищення об’ємної частки газів-розріджувачів, які генеруються під час згоряння АУС, а також застосування ефекту синергетичної дії інгібіторів горіння.
    2. Термохімічними розрахунками показано, що ступень перетворення аерозольоутворювальної сполуки, яка містить паливо та нітрат калію у стехіометричному співвідношенні, на аерозолеву вогнегасну речовину нижче, ніж у разі наявності у складі АУС водночас нітрату та перхлорату калію. Розрахунково обґрунтовано доцільність застосування у складі аерозольоутворювальної сполуки нітрату та перхлорату калію як окисників та вуглеводів у якості палива.
    3. Розроблено лабораторно-дослідницьку установку і методику, проведено експериментальне дослідження впливу виду і співвідношень горючих компонентів, окисників, неорганічних солей інгібіторів та речовин-газифікаторів на вогнегасну ефективність аерозолевих вогнегасних речовин, рецептури яких визначено розрахунками.
    4. На підставі розрахунків та експериментальних досліджень теоретично обґрунтовано та експериментально підтверджено удосконалену рецептуру аерозольоутворювальної сполуки з вмістом нітрату та перхлорату калію, сахарози, а також диціандіаміду у співвідношенні 57,0:9,5:28,5:5,0 % мас., з якої генерується аерозолева вогнегасна речовина, ефективніша у 1,9-2,9 разів, ніж відомий серійний зразок «Dynamit Nobel - СОЮЗ».
    5. Визначено інгібувальні властивості та вогнегасну ефективність аерозолевих вогнегасних речовин на основі солей калію. Встановлено ряд ефективності щодо інгібувальних властивостей аерозолевих вогнегасних речовин, згенерованих при згорянні аерозольоутворювальних сполук на основі солей калію, який у напрямку підвищення має вигляд: K2SO4 < KClO4 < KCl < K2CrO4 < порох мисливський (KNO3) < АУС виробництва Dynamit Nobel - СОЮЗ»” < АУС БАГР-1 Найвищу ефективність розробленого зразка БАГР -1 пояснено синергізмом бінарної суміші нітрату та перхлорату калію.
    6. Встановлено, що при взаємодії аерозолевої вогнегасної речовини, згенерованої з удосконаленої рецептури аерозольоутворювальної сполуки, з полум’ями парів горючих речовин (бензин А-80, нефрас, ацетон, етанол, н-гептан) їх температури підвищуються на 65 133 °С, це пояснено хімічними реакціями рекомбінації активних радикалів полум’я, відповідальних за розгалуження ланцюгової реакції горіння.

    7. Розроблено відповідні документи, які обумовлюють підвищення рівня забезпечення протипожежного захисту об’єкта підприємства «Поліпласт» м. Львів із захищуваним об’ємом приміщення 550м3 і можливістю виникнення в ньому пожеж класів А,В,С та електрообладнання шляхом застосування автоматичної установки аерозольного пожежогасіння з визначеними умовами генерування розробленої удосконаленої аерозолевої вогнегасної речовини.







    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
    1. WWW. MNS.GO.UA.
    2. Абдурагимов И.М., Говоров В.Ю., Макаров В.Е. Физико-химические основы развития и тушения пожаров. M.: ВПТШ МВД СССР, 1980. 255с.
    3. Баратов А.Н. Физические и химические аспекты пожаротушения экономически эффективными системами основанными на сжигании пропеллантов // Пожаровзрывоопасность. М., 2001. №6. C.26-32.
    4. Тарадайко В. Особенности аэрозольного пожаротушения К.: Бюлетень пожежної безпеки. 1999. №1. С.24-30.
    5. Агафонов В.В., Копилов Н.П. Установки аэрозольного пожаротушения. Элементы и характеристики, проектирование, монтаж и эксплуатация. М.: ВНИИПО, 1999. 229с.
    6. Котов А.Г., Андрейченко П.А. Газовые огнетушащие составы. Практическое пособие по применению. К.: Изд. дом Репро-Графіка”, 2004. 215с.
    7. Котов А.Г. Пожаротушение и системы безопасности. К.: Изд. дом Репро-Графіка”, 2003. 67с.
    8. Баратов А.Н., Иванов Е.Н., Корольченко А.Я. Пожарная безопасность. Взрывобезопасность. Справочн. изд. М.: Химия, 1987. 269с.
    9. Антонов А.В. Проблема заміни озоноруйнівних хладонів на екологічнобезпечні альтернативні вогнегасні речовини // Пожежна безпека. Київ, 2003. №3. С.912.
    10. Антонов А.В., Боровиков В.О., ОрелВ.П. та ін. Вогнегасні речовини: Посібник К.: Пожінформтехніка, 2004. 176с.
    11. Исавнин Н.В. Средства порошкового пожаротушения. М.: Стройиздат, 1983. 154с.
    12. Антонов А.В., Турчин А.І. Експериментальні дослідження властивостей та вогнегасної здатності тонкорозпилених водних розчинів неорганічних солей // Пожежна безпека. Київ, 2001. С.237238.
    13. Баратов А.Н., Мышак Ю.А., Радченко С.А. Исследование огнетушащей способности аэрозольных составов // Материалы 11 Всесоюзной конференции. М.: ВНИИПО, 1991. С.5657.
    14. Баланюк В.М., Грималюк Б.Т., Левуш С.С. Вогнегасні аерозольні суміші // Вісник НУ Львівська політехніка”. 2002. №461. С.221224.
    15. Агафонов В.В., Копылов Н.П. Установки аэрозольного пожаротушения. Основные характеристики: Учебно-методическое пособие. М.: ВНИИПО, 2001. 91с.
    16. Тищенко О.М. Визначення особливостей зміни вогнегасної ефективності порошків при гасінні полум’я газоповітряного середовища з перемінним вмістом кисню: Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук: 21.06.02 пожежна безпека / Харківський інститут пожежної безпеки. Харків, 2000. 22с.
    17. Корольченко Д.А. Тушение пожаров аэрозольными составами: Автореферат диссертации на соискание ученой степени кандидата технических наук: 05.26.03 пожарная безопасность / Московский институт пожарной безопасности МВД Росии. М., 1998. 24с.
    18. Шрайбер Г., Порст П. Огнетушащие вещества: Пер. с герм. М.: Стройиздат, 1975. 237с.
    19. Балин В.А., Шорин С.Н., Ермолаев О.М. Исследование нормальной скорости распространения пламени в запыленных газовых потоках // Теплоэнергетика. М., 1969. №4 С. 7577.
    20. Шорин С.Н., Балин В.А. Влияние инертной пыли на нормальную скорость распространения пламени в горючих газовых смесях // Вопросы теории горения. Труды общемосковского семинара по теории горения: Сб. науч. тр. М.: Наука, 1970. С.93100.
    21. Баланюк В.М., Левуш С.С., Грималюк Б.Т. Особливості пожежогасіння аерозольними сумішами, переваги та недоліки методу // Пожежна безпека. Львів: 2002. №2. С5961.
    22. Гоголь Л.А., Кононенко К.М., Однорог Д.С., Колесников Б.Я. и др. Ингибирование горение пропана аэрозолями солей металлов // Ингибирование цепных газовых реакций: Материалы совещания по механизму ингибирования цепных газовых реакций. Алма-Ата: 1971. С.205213.
    23. Баратов А.Н., Вогман Л.П. Огнетушащие порошковые составы. М.: Стройиздат, 1982. 72с.
    24. Dewitte M., Vrebosh J., Van Tiggelen A. Inhibition and Extinction of Premixed Flames by Dust Particles // Combust. and Flame. 1984. Vol. 8, №4. P.257266.
    25. Азатян В.В., Баратов А.Н., Вогман Л.П. и др. Исследование механизма гасящего действия аэровзвесей солей // Химическая физика процессов горения и взрыва. Кинетика химических реакций. Черноголовка: ОИХФ АН СССР, 1977. С.110113.
    26. Баратов А.Н. Горение-Пожар-Взрыв-Безопасность. М.: Химия, 2003. 363с.
    27. Bulewich E.M., Padley P.J. Catalytic Effect of Metal Additives on Free Radical Recombination Rates // Chem. Phys. lett. 1971. Vol. 9, №5. P.467468.
    28. Mc Hale E.T. Flame Inhibition by Potassium Compounds // Combust and Flame. 1975. Vol. 24, №2. P.277-279.
    29. James W. Fleming, Bradley A. Wiiams and Ronald S. Sheinson.,. Suppresision efektiveeness of aerosols: the effect of size and flame type. // Proceedings of HOTWC 2002 12th Halon Options Technical Working Conference. Albuquerque, NM, April 30 May 2, 2002. P. 112.
    30. Mitani T., Niioka T. Comparison of Experiment and Theory on Heterogeneous Flame Suppressants // Nineteenth Symposium on Combustion: The Comb. Inst. 1982. P.869-875.
    31. Dodding R.A., Simmons R.F. The Extinction of Methane Air Diffusion Flames by Sodium Bicarbonate Powers // Combust. and Flame. 1970. Vol. 15, №3. P313315.
    32. Добриков В.В., Баратов А.Н., Федотов А.П. Расчет испарения частиц огнетушащих порошков в пламени и механизм их огнетушащего действия // Материалы I Всесоюзного симпозиума по макроскопической кинетике и химической газодинамике. Черноголовка: ОИХФ АН СССР, 1984. Т.1. Ч.2. С. 6364.
    33. Баратов А.Н., Копылов Н.П. Об ингибировании пламени аэрозолями получаемыми сжиганием пропеллaнтов. Проблемы горения и тушения пожаров на рубеже веков // Материалы XV научно-практической конференции. Москва:, 1999. Часть 1. С.235236.
    34. Баратов А.Н., Иванов Е.Н. Пожаротушение на предприятиях химической и нефтеперерабатывающей промышленности. М.: Химия, 1979. 366с.
    35. Wilne T.A., Green C.L., Benson D.K. The use of the Counter flow Diffusion Flame in studies of inhibition effectiveness of gaseous and powdered agent // Combust and Flame. 1970. Vol. 15, №3. P.253255.
    36. Добриков В.В., Баратов А.Н. Исследование разогрева твердой частицы во фронте пламени // Горение и проблемы тушения пожаров // Материалы V Всесоюзной научно-практической конференции. М.: ВНИИПО, 1997. С.2326.
    37. Баратов А.Н. Применение ингибиторов для пожаротушения // Журнал ВХО им. Д.И. Менделеева. 1985. Т.30. №1. С.13-20.
    38. Кощеев Г.Г. Демиденко А.Г., Краснянский М.Е. Тонкодисперсные порошковые составы. В сб.тр.: Горючесть веществ и химические средства пожаротушения. М.: ВНИИПО, 1979. С. 142145.
    39. Стрижевский И.И., Заказнов В.Ф. Промышленные огнепреградители. М.: Химия, 1974. 261с.
    40. Водяник В.И., Проничева Н.М. Механизм воздействия огнегасящих составов на пламя. М.: НИИТЭХИМ, 1981. (Техника безопасности в хим. промышленности. Экспресс инф. №10). 12 с.
    41. Агафонов В.В. Оценка огнетушащей эффективности твердообразных аэрозолей индивидуальных химических соединений щелочных металлов // Материалы XIV Всероссийской научно-практической конференции Проблемы горения и тушения пожаров на рубеже веков”. М.: ВНИИПО МВД РФ, 1997. Ч.2. С.300302.
    42. Агафонов В.В., Копылов Н.П. О механизме огнетушащего действия АОС на основе кислотосодержащих солей калия // Материалы XIV Всероссийской научно-практической конференции Проблемы горения и тушения пожаров на рубеже веков”. М.: ВНИИПО МВД РФ, 1997. Ч.1. С.241246.
    43. Агафонов В.В., Копылов Н.П. Обоснование механизма подавления газофазного горения аэрозолями АОС и пути повышения их огнетушащей способности // Материалы 16 Всероссийской научно-технической конференции. М., 2001. С.9196.
    44. Тарахно Е.В., Рябова И.Б., Тригуб В.В. К вопросу о механизме огнетушащего действия АОС // Проблемы пожарной безопасности. 2001. Выпуск8. С.199201.
    45. Ксандуполо Г.И., Дубинин В.В. Химия газофазного горения. М.: Химия, 1987. 240с.
    46. Тарахно Е.В., Михайлюк А.П., Рябова И.Б. Аэрозольное ингибирование пламенного горения // Проблемы пожарной безопасности. 2000. Выпуск7. С.201204.
    47. Тищенко А.М. Комбинированное пожаротушение инертными газами с одновременным ингибированием очагов горения порошковыми смесями // Проблемы пожарной безопасности. 1999. Выпуск 6. С.159162.
    48. Коростильов В.Г. Аэрозольгенерирующие пожаротушащие составы. Основные типы составов и оптимальные условия их применения // Пожаровзрывобезопасность, Ч. 1. М., 2002. №1. С.6166.
    49. Баланюк В.М., Грималюк Б.Т., Кіт Ю.В., Левуш С.С. Влив газової фази на ефективність вогнегасних аерозолів // Вісник НУ Львівська політехніка”. 2004. №497. С102104.
    50. Баланюк В.М., Грималюк Б.Т. Дослідження впливу інертних розріджувачів на ефективність вогнегасних аерозолів // Пожежна безпека. 2005. №5. С.113116.
    51. Жартовський В.М., Откідач М.Я., Цапко Ю.В., Тропінов О.Г. Дослідження з визначення вогнегасної ефективності сумішей інгібіторів горіння та інертних розріджувачів // Науковий вісник. 2003. №2. С.510.
    52. Тищенко О.М. Лабораторні дослідження вогнегасної здатності порошків в умовах гасіння газоповітряного полум’я з різною концентрацією кисню // Матеріали ІV науково-практичної конференції «Пожежна безпека». Науковий збірник. Частина 1. Черкаси: ЧІПБ МВС України. 1999. С. 182184.
    53. Монахов В.Т. Методы исследования пожарной опасности веществ. М.: Химия, 1979. 424 с.
    54. Пат. 2107524 С1 Россия, МПК6 А62D1/00, Аэрозольный безпламенный огнетушащий состав / Сергиенко А.Д., Стариков С.Н., Лавров В.С., Заявл. 28.03.1996, №96103983/25; Опубл. 27.03.1998. 3с.
    55. Горст А.Г. Пороха и взрывчатые вещества. М.: Машиностроение, 1972. 165с.
    56. Пат. 2089250 С1 Россия, МПК6 А62D1/00, Аэрозольобразующий огнетушащий состав / Баратов А.Н. Веретинский П.Г. и др., Заявл. 01.11.1995, №95112559/25; Опубл. 10.09.1997. 6с.
    57. Шкарабура М.Г., Журбинський Д.А., Дяченко О.І. Залежність аерозольутворюючої і вогнегасної здатності аерозольутворюючих систем від їх компонентного складу // Проблемы пожарной безопасности. 2003. Выпуск 14. С.224229.
    58. Пат. 2121857 С1 Россия, МПК6 А62D1/00,1/02. Аэрозольный огнетушащий состав / Раев В.И. Заявл. 28.10.1996, №96120967/25; Опубл. 20.11.1998. 5с.
    59. Бахман Н.Н., Беляев А.Ф. Горение гетерогенных конденсированных систем. М.: Наука, 1967. 226с.
    60. Шидловський А.А. Основы пиротехники. М.: Машиностроение, 1964. 324с.
    61. Пат. 2214848 С1 Россия, МПК7 А62D1/06. Аэрозольгенерирующий энергетический полимерный композит для систем объемного пожаротушения / Плишкин Н.А., Коростелев В.Г., Жегров Е.Ф., Алдошин С.М., МихайловЮ.М.Заявл. 24.07.2002, №2002119683/15; Опубл. 24.07.2002. 8с.
    62. Демидов А.Н. Введение в пиротехнику (пиротехнические составы). М.: Государственное военное издательство наркомата обороны союза, 1959. 100 с.
    63. Позин М.Е. Технология минеральных солей: 2 изд. Л., 1961. С.125.
    64. ШидловскийА.А. Основы пиротехники: 4изд. М.: Машиностроение, 1973. 210 с
    65. Пат. 2050877 С1 Россия, МПК6 A62D1/00. Аэрозолеобразующий состав для тушения пожаров / Щетинин В.Г. Заявл. 02.07.1993, №93034839/26; Опубл. 27.12.1995. 3с.
    66. Пат 2193429 С2 Россия, МПК7 A62D1/06. Экологически чистые малопламенные и беспламенные аэрозольгенерирующие составы для тушения пожаров / Перепеченко Б.П., Соловьев В.А. и др. Заявл. 04.11.2000, №2000127759/12; Опубл. 27.11.2002. 13с.
    67. Радченко С.О. Розробка методів і пристроїв підвищення ефективності систем аерозольного гасіння пожеж: Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук: 05.26.02 / ХІПБ. Харків., 1997. 23с.
    68. Пат. 2157271 С1 Россия, МПК7 А62D1/00,1/06, A62C13/22. Аэрозолеобразующий огнетушащий состав / Степанов А.Е., Каменских А.П., Старкова А.А., Аликин В.Н., Федченко Н.Н., Кузьмицкий Г.Э. Заявл. 12.11.1999, №99125225/12; Опубл. 10.10.2000. 5с.
    69. Филимонов С.Г., Газогенерирующий состав для шахтных порошковых огнетушителей. // Горноспасательное дело. 2004. №41. С. 104110.
    70. Пат. 2114657 С1 Россия, МПК6 А62С3/00. Аэрозольный генератор для тушения пожаров / Дубрава О.Л., Логинов С.В., Романьков А.В. Заявл. 23.10.1996, №96120949/12; Опубл. 10.07.1998. 12с.
    71. Пат. 2142835 C1 Россия, МПК6 А62С3/00, 35/02. Способ объемного пожаротушения и устройство для его осуществления / ООО АРТЕХ-2000”. Заявл. 13.11.1998, №98120263/12; Опубл. 20.12.1999. 8с.
    72. Пат. 2116090 С1 Россия, МПК6 А62С3/00. Устройство для тушения пожаров / Дубрава О.Л., Логинов С.В., Романьков А.В. Заявл. 23.10.1996, №96121008/12; Опубл. 27.07.1998. 7с.
    73. Пат. 197 Україна, A62C39/00; А62С37/36. Засіб аерозольного пожежегасіння / Котов А.Г., Білкун Д.Г., Солодкий М.М. Завл. 05.07.1995, №95073154; Опубл. 31.08.1998, Бюл.№4. 2с.
    74. Пат. 2118191 С1 Россия, МПК6 А62С3/00, 13/22. Устройство для объемного тушения пожаров / Тягунов Г.И., Плескач А.Н., Гусев И.П., Бабурин Г.С. Заявл. 27.06.1997, №97111057/12; Опубл. 27.08.1998. 8с.
    75. Серебренников С.Ю., Аварийные системы с газогенераторами и двигателями на твердом топливе. Екатеринбург: УрО РАН, 2002. 266 с.
    76. Пат. 2075984 С1 Россия, МПК6 A62D1/00. Аэрозолеобразующий огнетушащий состав / Карташов Ю.И., Захаренко В.Г., Григорьев Г.А. и др. Заявл. 26.05.1994, №94019392/26; Опубл. 27.03.1997. 6с.
    77. Патент RU 2 091106 C1 Россия МПК6 А62D 1/00-Аерозольобразующий огнетушащий состав / Жегров Е.Ф., Дороничев А.И., Михайлова М.И., Чуй Г.Н., Заявл. 26.04.1996, №96108730/25, Опубл. 27.09.1997 3с.
    78. Патент 2150310 C1 Россия, МПК7 A62D1/06. Аэрозольобразующая композиция для объемного тушения пожаров / Емельянов В.Н., Дубрава О.Л. Заявл. 31.03.1999, №99105855/12; Опубл. 10.06.2006. 5с.
    79. Агафонов В.В., Александров С.В., Цариченко С.Г. Эффективность и особенности аэрозольного пожаротушения на энергетических объектах. Опыт применения // Снижение риска гибели людей при пожарах. Материалы 18 научно-практической конференции. М., 2003. С.4043.
    80. Иличкин В.С., Копылов Н.П., Потанин Б.В. Токсическая опасность огнетушащих аэрозолей: исследования и оценки // Пожарная безопасность. 2003. №5. С.4354.
    81. Хзмалян Д.М., Каган Я.А. Теория горения и топочные устройства. М.: Энергия, 1976. 486 с.
    82. Розловский А.Н. Основы техники взрывобезопасности при работе с горючими газами и парами. М.: Химия, 1980. 375с.
    83. Арсеев А.В. Сжигание природного газа. М.: Металлургиздат, 1963. 407c.
    84. Хитрин А.Н. Физика горения и взрыва. М.: Изд-во Московского Университета, Москва, 1957. 442c.
    85. Агафонов В.В., Большаков В.С., Голубчиков В.Б., Поляков Д.В. Влияние начальных температур среды и аэрозолей АОС на эффективность объемного аэрозольного пожаротушения // Материалы 16 всероссийской научно-технической конференции. Москва, 2001. С.8791.
    86. Тищенко О.М. Визначення особливостей зміни вогнегасної ефективності порошків при гасінні полум’я газоповітряного середовища з перемінним вмістом кисню. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук: 21.06.02 . Харків, 2000. 17 с.
    87. Грин Х., Лейн В., Аэрозоли пыли, дымы и туманы: Пер. с англ. под редакцией д-ра хим. наук Н.А.Фукса. Л. 1969. 427 с.
    88. Баланюк В.М., Щербина О.М., Грималюк Б.Т., Кіт Ю.В. Дослідження вогнегасної дії аерозолів одержаних спалюванням твердопаливних композицій різного складу // Пожежна безпека. Львів: ЛІПБ, 2004. №4. С.5658.
    89. Баланюк В.М., Грималюк Б.Т. Метод пошуку ефективних вогнегасних аерозольутворюючих складів // Пожежна безпека. Львів: ЛІПБ, 2005. №6. С.113116.
    90. Карапетьянц М.Х., Карапетьянц М.Л. Основные термодинамические константы неорганических веществ. М.: Химия, 1968. 470с.
    91. Гороновский И.Т., Назаренко Ю.П., Некряч Е.Ф. Краткий справочник по химии. Киев: Издательство академии наук Украинской ССР ма 1962. 659 с.
    92. Жартовский В.М., Тищенко А.М., Огнетушащая эффективность порошков при подавлении углеводородного пламени с переменным содержанием кислорода. // Материалы научно-практической конференции «Современные проблемы тушения пожаров». Москва: МИПБ МВД России, 1999. С. 3840.
    93. Hirst R., Booth R. Measurement of flame-extinguishing concentration // Fire technology. 1974. Vol. 13, №4. Р296315.
    94. Монахов В.Т. Методы исследования пожарной опасности веществ. М.: Химия, 1972. 413с.
    95. Нестеров В.К., Федотов Г.Н., Михайлов В.Г., Бородин Н.М. Экспериментально-расчетный способ определения минимальных огнетушащих концентраций объемных средств тушения // Пожарная опасность веществ и материалов в промышленности: Сб. научн. трудов. М.: ВНИИПО МВД СССР, 1987. С7881.
    96. Методика визначення мінімальних вогнегасних концентрацій засобів газового пожежогасіння методом «циліндра». (Затверджена першим заступником начальника УкрНДІПБ МВС України). Київ, 1997. ??? с.
    97. Журбинский Д.А. Розробка методики і установки для вивчення вогнегасної ефективності аерозольгенеруючих складів // Пожежна безпека. 2001. С.302305.
    98. Кузьменко К.П., Калинкин В.И., Блинов Л.А. Тушение полимерных материалов газовыми огнетушащими веществами // Вопросы горения и тушения полимерных материалов: Сб. научн. трудов. М.: ВНИИПО МВД СССР, 1989. С.7483.
    99. Фукс Н.А., Механика аэрозолей, М. Л.: 1955. 453 с.
    100. Копич І.М., Сороківський В.М.. Елементи теорії ймовірностей і математичної статистики: Теорія та практикум. Львів: ЛКА, 2001. 336с.
    101. Налимов В.В. Применение математической статистики при анализе вещества. М.: Гос. изд-во физ.-мат. литературы, 1968. 430с.
    102. Васильева Л.В. Анализ результатов многокритериальной оптимизации параметров технологических процессов // Вимірювальна та обчислювальна техніка в технологічних процесах: Зб. наук. праць. Хмельницький: ТУП, 2001. С.491493.
    103. Шуп Т. Решение инженерных задач на ЭВМ: практическое руководство / Пер. с англ. М.: Мир, 1982. 238с.
    104. Иванов В.В. Методы вычислений на ЭВМ. Справочное пособие. К.: Наук. думка, 1982. 584с.
    105. Дудзяний І.М. Сучасні засоби розробки інформаційних систем. DELPHI як середовище для розробки інформаційних систем. Львів: ЛДУ ім. І. Франка, 1998. 148с.
    106. Налимов В.В., Чернова Н.А. Статисти
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины