ВИЛУЧЕННЯ U(VI) ТА Co(ІІ) З ВИКОРИСТАННЯМ ПОЛІЕТИЛЕНІМІНУ ТА ЕТИЛЕНДИАМІНТЕТРАОЦТОВОЇ КИСЛОТИ З ОБ’ЄКТІВ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА : ИСКЛЮЧЕНИЕ U(VI) И Co(ІІ) С использованием ПОЛИЕТИЛЕНИМИНУ И ЕТИЛЕНДИАМИНТЕТРАОЦТОВОЙ КИСЛОТЫ Из ОБЪЕКТОВ ОКРУЖАЮЩЕЙ СРЕДЫ

Краткое описание

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ КОЛОЇДНОЇ ХІМІЇ ТА ХІМІЇ ВОДИ
ім. А.В.ДУМАНСЬКОГО

На правах рукопису

Боголєпов Андрій Анатолійович

УДК: (628.161.2+624.152.2):(546.791.6+546.73)

ВИЛУЧЕННЯ U(VI) ТА Co(ІІ)
З ВИКОРИСТАННЯМ ПОЛІЕТИЛЕНІМІНУ ТА ЕТИЛЕНДИАМІНТЕТРАОЦТОВОЇ КИСЛОТИ
З ОБ’ЄКТІВ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

21.06.01 екологічна безпека

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата хімічних наук

Науковий керівник
Корнілович Борис Юрійович,
член-кореспондент НАН України,
доктор хімічних наук, професор

Київ 2007

Зміст

перелік Умовних позначень

5

вступ

7

Розділ 1. Очищення об’єктів навколишнього середовища від сполук урану(VI) та кобальту(ІІ) та їх поведінка в природних умовах
1.1. Вплив фізико-хімічних факторів на стан урану та кобальту в об’єктах навколишнього середовища
1.2. Особливості комплексоутворення U(VI) та Со(ІІ) з техногенними комплексоутворюючими лігандами, що використовуються в баромембранній очистці
1.3. Взаємодія урану(VI) та кобальту(ІІ) з природними мінералами
1.4. Взаємодія урану(VI) та кобальту(ІІ) з природними органічними речовинами
1.5. Вплив органічних речовин на сорбцію радіонуклідів та важких металів мінералами
1.6. Десорбція радіонуклідів та важких металів в процесах очищення об’єктів навколишнього середовища

13

13

19
24

32

36

40

Розділ 2. ОБ’ЄКТИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Об’єкти дослідження
2.1.1. Реагенти, використані в роботі
2.1.2. Підготовка зразків мінералів для дослідження процесів сорбції-десорбції
2.2. Методи дослідження
2.2.1. Методи визначення концентрацій урану(VI) та кобальту(ІІ)
2.2.2. Методи дослідження комплексоутворення U(VI) та Co(ІІ) з ПЕІ та ЕДА
2.2.3. Методика дослідження кислотно-основних властивостей монтморилоніту
2.2.4. Методи дослідження процесів сорбції урану(VI) та кобальту(ІІ)
2.2.5. Підходи до моделювання процесів сорбції металів глинистими мінералами
2.2.6. Методи дослідження процесів десорбції урану(VI) та кобальту(ІІ)
2.2.7. Оцінка достовірності результатів експериментів

47
47
47

50
54
54

56

57

57

58

64
65

Розділ 3. Взаємодія урану(VI) та кобальту(ІІ) з природними та техногенними комплексоутворюючими лігандами
3.1. Форми знаходження урану(VI) та кобальту(ІІ) в розчині в присутності комплексоутворюючих лігандів
3.2. Дослідження комплексоутворення металів з ПЕІ спектрофотометричним методом
3.2.1. Дослідження комплексоутворення урану(VI) з ПЕІ
3.2.2. Дослідження комплексоутворення кобальту(ІI) із ПЕІ
3.3. Дослідження комплексоутворення металів з ПЕІ методом рН-потенціометрії
3.3.1. Дослідження кислотно-основних властивостей ПЕІ
3.3.2. Дослідження комплексоутворення урану(VI) з ПЕІ
3.3.3. Дослідження комплексоутворення кобальту(ІI) з ПЕІ
3.4. Форми знаходження урану(VI) та кобальту(ІІ) в присутності ПЕІ

66

66

73
73
76

79
80
84
95

100

Розділ 4. Вплив комплексоутворюючих регентів на процеси сорбції урану(VI) та кобальту(ІІ)
4.1. Вплив комплексоутворюючих реагентів на сорбцію урану(VI) зразками монтморилоніту з різним вмістом ГК
4.2. Вплив комплексоутворюючих реагентів на сорбцію кобальту(ІI) зразками монтморилоніту з різним вмістом ГК
4.3. Вплив комплексоутворюючих реагентів на сорбцію урану(VI) на глауконіті
4.4. Моделювання сорбції урану(VI) та кобальту(ІІ) на монтморилоніті та глауконіті
4.4.1. Визначення кислотно-основних властивостей черкаського монтморилоніту методом математичного моделювання
4.4.2. Моделювання сорбції урану(VI) на монтморилоніті
4.4.3. Моделювання сорбції кобальту(ІI) на монтморилоніті
4.4.4. Моделювання сорбції урану(VI) на глауконіті

103

103

116

121

125

125
136
143
147

Розділ 5. Вплив комплексоутворюючих лігандів на процеси десорбції урану(VI) та кобальту(ІІ)
5.1. Форми знаходження урану(VI) та кобальту(ІІ) в модельних забруднених зразках
5.2. Вилуговування урану(VI) зі зразків природного монтморилоніту та монтморилоніту з сорбованими ГК, в статичних умовах
5.3. Вилуговування кобальту(ІI) зі зразків природного монтморилоніту та монтморилоніту з сорбованими ГК, в статичних умовах
5.4. Вилуговування урану(VI) з глауконіту в динамічних умовах
5.5. Вилуговування урану(VI) з ґрунту в динамічних умовах
5.6. Прогноз міграційної поведінки урану(VI) в природних умовах та в процесах очищення об’єктів навколишнього середовища
5.6.1. Розрахунок форм знаходження урану(VI) в реальних умовах навколишнього середовища
5.6.2. Розрахунок ступеню зв’язування урану(VI) та кобальту(ІІ) в полімерні комплекси з ПЕІ
5.6.3. Прогнозування поведінки урану(VI) при дезактивації ґрунтів та глиновмісних шламів з використанням ЕДТА

154

154

156

164
167
169

172

172

176

179

Висновки

182

ДОДАТКИ

184

Додаток А

184

Додаток Б

186

Додаток В

188

Список використаних джерел

190

Вступ

Актуальність теми. В зв’язку з розвитком ядерної енергетики підвищена увага фахівців в усьому світі приділяється довгостроковому прогнозуванню радіаційної обстановки, захисту та реабілітації об’єктів довкілля, зокрема водних середовищ та ґрунтів. Надзвичайно актуальною ця проблема постає для регіонів, в яких розташовані гірничозбагачувальні комбінати, підприємства з переробки ядерного палива, атомні електростанції та ін., оскільки навіть в мікрокількостях радіонукліди з великим періодом напіврозпаду викликають токсичну дію на живі організми, не підлягають біоруйнуванню, а з часом тільки накопичуються в екосистемах.
При створенні ефективних технологій дезактивації важливим є науковий підхід, оснований на використанні інформації про форми знаходження, закономірності міграції та вплив різних факторів на поведінку радіонуклідів. В об’єктах навколишнього середовища, в тому числі у воді, ґрунтах та ін. радіонукліди можуть знаходитись у вигляді різних співіснуючих між собою форм, які значно відрізняються за міграційною здатністю, токсичною дією та поведінкою в процесах очищення. Співвідношення цих форм визначається конкретними фізико-хімічними особливостями води, мінералогічним складом ґрунтів, здатністю радіонуклідів до гідролізу, сорбції, колоїдо- та комплексоутворення з органічними та неорганічними лігандами.
Серед об’єктів навколишнього середовища найбільшому впливу забруднюючих речовин підлягають водні середовища та ґрунти. Для очищення води від радіонуклідів та важких металів використовують різні методи: коагуляційні, сорбційні, біологічні, іонний обмін і т.д. Відносно новим і достатньо перспективним в цьому напрямку є застосування мембранних методів, основаних на ситовому ефекті, які поєднують високу ефективність з невеликими енерговитратами. При очищенні вод від актиноїдів та інших металів з високими комплексоутворюючими властивостями особливо доцільним є метод з використанням спеціальних полімерних реагентів метод комплексоутворення-ультрафільтрації (КУУФ). Для його ефективного використання необхідним є визначення оптимальних умов зв’язування радіонуклідів в полімерні комплекси (область рН, концентрація реагенту). Проведення баромембранних експериментів з визначення цих умов є досить тривалим та трудомістким процесом. Більш раціонально визначати ці умови можна на основі термодинамічних констант стійкості комплексних сполук. Саме ці питання і розглянуті в даній роботі.
Комплексоутворюючі реагенти (НАс, ЕДТА, НТА та ін.) знайшли широке використання і при очищенні ґрунтів через ефективність та простоту процесів дезактивації. Реагентний метод забезпечує вилучення радіонуклідних компонентів із непростих за складом шламів та ґрунтів за рахунок утворення розчинних комплексних форм.
З іншого боку, комплексоутворюючі ліганди природного (ГР) та техногенного (НТА, ЕДТА та ін.) походження можуть також і негативно впливати на процеси очищення води від радіонуклідів, наприклад, сорбційними методами із застосуванням природних алюмосилікатів та ін. катіонообмінників, в результаті утворення аніонних форм металів, не здатних до сорбції.
Саме тому дослідження особливостей вилучення радіонуклідів та важких металів з об’єктів навколишнього середовища з використанням комплексоутворюючих реагентів є актуальним та необхідним для оптимізації умов проведення (рН, природа та концентрація лігандів) процесів їх очищення. На основі отриманих даних обґрунтовано науковий підхід до розробки і вибору методів при створенні ефективних технологій дезактивації об’єктів навколишнього середовища, які були б доцільними як з економічної, так і екологічної точок зору.
В роботах останніх років показана перспективність застосування комплексоутворюючих лігандів в процесах очищення водних середовищ та ґрунтів. Опубліковані роботи по впливу комплексоутворюючих лігандів носять здебільшого прикладний характер. Однак систематичних досліджень в цій області практично не проводилось, і аспекти, що стосуються особливостей застосування комплексоутворюючих реагентів для вилучення урану(VI) та кобальту(ІІ), зокрема впливу стійкості комплексів, форм знаходження металів при різних рН та концентраціях лігандів, при проведенні процесів очищення об’єктів довкілля майже не розглядались. Необхідність проведення таких досліджень продиктована нагальною потребою вирішення проблем захисту навколишнього середовища.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалась у відповідності до плану науково-дослідних робіт Інституту колоїдної хімії та хімії води ім. А.В.Думанського НАН України за темами: відомча тема НАН України Фізико-хімічні закономірності процесів комплексо- та колоїдоутворення в уранвмісних водних системах” (20042007 рр., № держреєстрації 0104U000701); конкурсні теми «Фізико-хімічні принципи управління хімічними реакціями в водних середовищах» (20012006 рр., № держреєстрації 0102U000940) в рамках цільової наукової програми відділення хімії НАН України «Фундаментальні основи створення нових речовин і матеріалів та фізико-хімічні принципи управління хімічними реакціями»; Отримання води питної кондиції із забруднених радіонуклідами вод методом ультра- та нанофільтрації” (20042006 рр., № держреєстрації 0104U007038) в рамках програми прикладних досліджень зділ на тематика _____________________________________________________________________________________________________________НАН України „Новітні медико-біологічні проблеми та навколишнє середовище людини”; «Оптимізація технології очищення шахтних вод уранового виробництва» (2006 2007 рр., № держреєстрації 0106U005615) в рамках програми Міністерства палива та енергетики України «Наукове, конструкторсько-технологічне супроводження ядерно-паливного циклу, у т.ч. НДР, ДКР, ПВР, створення наукових центрів, технічне переозброєння науково-дослідних і проектних установ, інформаційне забезпечення», проект УНТЦ № 2426 «Електрохімічне відновлення радіоактивно забруднених вод, шламів та ґрунтів» (20042007 рр.).
Мета і завдання дослідження. Метою роботи було встановлення особливостей вилучення сполук урану(VI) та кобальту(ІІ) з водних середовищ та ґрунтів з використанням полімерних (поліетиленімінів) та мономерних (солей етилендиамінтетраоцтової кислоти) комплексоутворюючих реагентів.
Для досягнення мети необхідно було вирішити такі наукові та практичні завдання:
ü дослідити процеси сорбції урану(VI) та кобальту(ІІ) на поверхні природних алюмосилікатів в присутності різних комплексоутворюючих лігандів та кількісно охарактеризувати реакції іммобілізації цих металів глинистими мінералами з використанням методів математичного моделювання з метою прогнозування міграційної поведінки металів в об’єктах навколишнього середовища;
ü визначити термодинамічні характеристики комплексоутворення урану(VI) та кобальту(ІІ) з ПЕІ для оптимізації процесів дезактивації ґрунтів та вилучення даних металів з водних середовищ;
ü встановити оптимальні умови використання ефективних комплексоутворюючих реагентів для очищення ґрунтів та шламів, забруднених сполуками урану(VI) та кобальту(ІІ), та провести дослідно-виробничі випробування.
Об’єкт дослідження процеси очищення водних середовищ, ґрунтів та шламів від сполук U(VI) та Со(ІІ) з використанням ПЕІ, ЕДТА та інших комплексоутворюючих лігандів: нітрилотриоцтової кислоти (НТА), оцтової кислоти (НАс), карбонату натрію, гумінових (ГК) та фульвокислот (ФК).
Предмет дослідження забруднені сполуками урану(VI) та кобальту(ІІ) водні середовища, природні силікати (монтморилоніт та глауконіт), ґрунти та шлами уранопереробного виробництва.
Методи дослідження: спектрофотометричний, атомно-абсорбційний, рН-потенціометричний, рентгенографічний, сорбційний в статичних та динамічних умовах, математичне моделювання.
Наукова новизна одержаних результатів. Поглиблені уявлення щодо механізму взаємодії урану(VI) та кобальту(ІІ) з природними алюмосилікатами та комплексоутворюючими лігандами природного та техногенного походження. Показано, що останні суттєво впливають на процеси сорбції цих металів. Встановлена залежність між вмістом гумусових компонентів в ґрунтах та величиною сорбції металів. Вперше визначено константи утворення поверхневих комплексів урану та кобальту з функціональними групами мінералів та розчинних комплексів з ПЕІ. Встановлено, що структура і молекулярна маса ПЕІ не впливають на стійкість комплексів. Показано зв’язок між формами знаходження металів в розчині в присутності комплексоутворюючих лігандів та процесами сорбції, що протікають на поверхні мінералів. Це дозволило передбачити міграційну поведінку металів на основі встановлення форм їх існування в реальних умовах в залежності від значення рН, наявності та концентрації природних та техногенних комплексоутворювачів і обґрунтувати вибір найбільш ефективних реагентів та умов проведення процесів дезактивації забруднених ураном(VI) та кобальтом(ІІ) об’єктів довкілля.
Практичне значення одержаних результатів. На основі визначених в роботі констант утворення комплексних сполук урану(VI) та кобальту(ІІ) з комплексоутворюючими реагентами та активними центрами поверхні мінералів встановлено оптимальні умови проведення процесів очищення ґрунтів та шламів від сполук цих елементів. Запропонована формула розрахунку коефіцієнтів затримання іонів металів при використанні баромембранних методів очищення стічних вод, що утворюються при реагентному очищенні ґрунтів. Проведена оптимізація процесів дезактивації ґрунтів та шламів від сполук досліджених металів; для глиновмісних ґрунтів та шламів запропоновано новий ефективний дезактиваційний реагент ди(три)амонійну сіль ЕДТА, використання якого дозволяє досягнути ступеня очищення на рівні 95-99,9 %. Запропонований спосіб очищення пройшов експериментальну апробацію на гідрометалургійному заводі Східного гірничо-збагачувального комбінату (м. Жовті Води, Дніпропетровська обл.).
Особистий внесок здобувача. Аналіз літератури, основний обсяг експериментальної роботи, обробка та аналіз отриманих даних проведені особисто здобувачем. Постановка загальної задачі досліджень, трактування та узагальнення експериментальних результатів, обговорення висновків дисертації проводились спільно з науковим керівником чл.-кор. НАН України, д.х.н., проф. Корніловичем Б.Ю. та к.х.н., ст.н.сп. Г.М.Пшинко. Експерименти з сорбції(десорбції) металів на мінерально-органічних комплексах проведені разом з інж. Саприкіною М.М., що відображено в спільній публікації.
Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації доповідалися та обговорювалися на: наукових конференціях молодих вчених ІКХХВ ім. А.В. Думанського НАН України «Проблеми відновлення якості питної води» (Київ, Україна, 2003 р.), Охорона водного басейну та контроль якості води” (Київ, Україна, 2004 р.) та «Колоїдно-хімічні проблеми охорони довкілля» (Київ, Україна, 2005 р.); VII ПольськоУкраїнському та Х Українсько-Польському симпозіумах «Theoretical and experimental studies of interfaсial phenomena and their technological applications» (Люблін, Польща, 2003 р. та Львів-Узлісся, Україна, 2006 р.); міжнародному семінарі «Мікродомішки у воді» (Київ, Україна, 2003 р.); 3-ій міжнародній конференції «Ecological Chemistry 2005» (Кишинеу, Республіка Молдова, 2005 р.); міжнародній конференції «Nanomaterials in chemistry, biology and medicine» (Київ, Україна, 2005 р.); І Всеукраїнській науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих вчених (Київ, Україна, 2006 р.).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 12 робіт: 4 статті, з них 3 у наукових фахових виданнях, та тези 8 доповідей.

Список литературы

Висновки

У дисертації розглянуто шляхи вирішення задачі вилучення сполук U(VI) та Co(II) з водних середовищ та грунтів з використанням комплексоутворюючих лігандів, які виявляються в визначенні впливу реакцій комплексоутворення металів з лігандами при оптимізації процесів дезактивації об’єктів навколишнього середовища. Проведені дослідження дозволяють зробити наступні висновки:
1. Для оптимізації технології дезактивації ґрунтів та шламів в присутності різних комплексоутворюючих лігандів (оцтової кислоти НАс, фульвокислот ФК, етилендиамінтетраоцтової та нітрилотриоцтової кислот ЕДТА та НТА, карбонат-іонів) визначено форми знаходження урану(VI) та кобальту(ІІ) в розчині для різних значень рН, що дало змогу встановити зв'язок між ними та процесами, що відбуваються на поверхні мінералів.
2. Вивчено особливості процесів сорбції урану(VI) та кобальту(ІІ) на мінерально-органічних комплексах монтморилоніту з гуміновими кислотами. Встановлено, що гумінові кислоти, зв’язані з поверхнею мінералу, підвищують величину сорбції даних металів в кислій області рН.
3. Показано, що сорбція металів на алюмосилікатах в присутності мономерних полідентатних комплексоутворюючих лігандів знижується внаслідок утворення аніонних комплексів.
4. За допомогою методів математичного моделювання проведено опис процесів сорбції та визначено константи утворення поверхневих комплексів металів з функціональними групами поверхні мінералів. Показана можливість уточнення міграційної поведінки урану(VI) та кобальту(ІІ) в реальних умовах на основі аналізу форм їх існування, які визначаються значенням рН, наявністю та концентрацією природних і техногенних комплексоутворюючих лігандів та дисперсних мінеральних компонентів.
5. Встановлено ряд ефективності використання дезактивуючих реагентів за їх десорбційною здатністю: H2O<НАс<Na2CO3<HNO3<НТА<ЕДТА. Показано, що підвищення вмісту гумінових кислот в мінерально-органічних комплексах зменшує ступінь десорбції U(VI) та практично не впливає на десорбцію Co(ІІ).
6. З метою оптимізації процесів очищення стічних вод, що утворюються при дезактивації ґрунтів та шламів реагентним методом від сполук урану(VI) та кобальту(ІІ), запропоновано використання методу комплексоутворення-ультрафільтрації, для якого методами спектрофотометрії та рН-потенціометрії визначено константи стійкості комплексних сполук металів з поліетиленіміном. Виявлено, що кобальт(ІІ) в присутності повітря в комплексах з поліетиленіміном окислюється до кобальту(ІІІ), комплекси якого стійкіші. Показано, що структура поліетиленіміну, як і його молекулярна маса, практично не впливають на стійкість відповідних комплексів.
7. На основі отриманих в роботі даних запропоновано формулу для розрахунку коефіцієнтів мембранного затримання металів в методі комплексоутворення-ультрафільтрації з врахуванням ступеня дисоціації полімеру. Показана відповідність розрахованих теоретичних коефіцієнтів з експериментальними даними, описаними в літературі.
8. Запропоновано новий реагент для дезактивації ґрунтів від сполук урану(VI) та кобальту(ІІ) амонійні солі ЕДТА, які є не тільки високоефективними, а і нетоксичними для довкілля. При проведенні дослідно-виробничої перевірки очищення уранвмісних ґрунтів та шламів (відвалів та хвостосховищ) гідрометалургійного заводу Східного гірничо-збагачувального комбінату (м. Жовті Води, Дніпропетровська обл.) з використанням амонійних солей ЕДТА досягнуто ступеню очищення грунтів на рівні 95-99,9 %.

Опубліковані праці за темою дисертації:
1. Боголепов А.А., Пшинко Г.Н., Корнилович Б.Ю. Взаимодействие урана и кобальта с полиэтиленимином при очистке вод методом комплексообразования-ультрафильтрации // Химия и технология воды. 2005. т.27, № 4. с.343-356.
2. Корнилович Б.Ю., Пшинко Г.Н., Боголепов А.А. Влияние ЭДТА и НТА на сорбцию U(VI) глинистыми компонентами почв // Радиохимия. 2006. т.48, № 6. с.525-528.
3. А.А.Боголепов, Г.Н.Пшинко, Б.Ю.Корнилович. Влияние комплексообразователей на процессы сорбционной очистки урансодержащих вод // Химия и технология воды. 2007. т.29, № 1. с. 18-26.
4. Пшинко Г.Н., Боголепов А.А., Корнилович Б.Ю. Взаимодействие уранил-ионов с линейным и разветвлённым полиэтилениминами в водных растворах // Ядерні та радіаційні технології. 2005. т.5, № 3-4. с.12-20.
5. Pshinko G.N., Timoshenko T.G., Bogolepov A.A., Kornilovich B.Yu. Physico-chemical aspects of coagulant and water-soluble polymer application for water purification // Program and proceedings of the 7th PolishUkrainian Symposium «Theoretical and experimental studies of interfaсial phenomena and their technological applications». Lublin, Poland, 15-18 September 2003. Lublin, 2003. Р.185-187.
6. Боголепов А.А., Пшинко Г.Н., Корнилович Б.Ю. Комплексообразование микроколичеств U(VI) и Co(II) с синтетическими полиэлектролитами в водных растворах // Праці міжнародного семінару «Мікродомішки у воді». Київ, Україна, 10-11 листопада 2003 р. Київ, 2003. С.10-11.
7. Боголєпов А.А., Корнілович Є.Ю. Дослідження комплексоутворення UO22+ та Co2+ з поліетиленіміном // Праці наукової конференції молодих учених «Охорона водного басейну та контроль якості води». Київ, Україна, 23 квітня 2004 р. Київ, 2004. С.5-8.
8. Боголепов А., Пшинко Г., Корнилович Б. Процессы сорбции десорбции в системе уран(VI)монтмориллонит в присутствии комплексообразователей // Abstracts of the Third International Conference Ecological Chemistry 2005”. Chisinau, Moldova, 20-21 May 2005. Chisinau, 2005. P.79-80.
9. Bogolepov А., Pshinko G., Kornilovich B. Sorption-desorption in the system U(VI) humified montmorillonite // Abstracts of International Conference Nanomaterials in chemistry, biology and medicine”. Kyiv, Ukraine, 14-17 September 2005. Kyiv, 2005. Р.92.
10. Боголепов А.А. Дезактивация территорий, загрязнённых U(VI), комплексообразующими реагентами // Тези І Всеукраїнської науково-практичної конференції студентів, аспірантів та молодих вчених. Київ, Україна, 27-29 квітня 2006 р. Київ, 2006. С.114.
11. Bogolepov A.A., Pshinko G.N., Kornilovich B.Yu. Modeling the adsorption of U(VI) and Co(II) onto montmorillonite // Proceedings of the 10th UkrainianPolish Symposium «Theoretical and experimental studies of interfaсial phenomena and their technological applications». Lviv - Uzlissia, Ukraine, 26-30 September 2006. Lviv, 2006. Part 1. Р.27-29.
12. Saprykina M.M., Bogolepov A.A., Kornilovich B.Yu. Effect of complexants on adsorption-desorption processes of U(VI) and Co(II) by montmorillonites with different degree of humification// Proceedings of the 10th UkrainianPolish Symposium «Theoretical and experimental studies of interfaсial phenomena and their technological applications». L'viv - Uzlissia, Ukraine, 26-30 September 2006. Lviv, 2006. Part 2. Р.81-82.

Список використаних джерел

1. Корнилович Б.Ю. Некоторые аспекты развития прикладной радиохимии и радиоэкологии // УХЖ. 2006. Т.72, №5. C.310.
2. Lieser K.H., Hill R., Mühlenweg U., Singh R.N., Shu-De T., Steinkopff T. Actinides in the environment // J. of Radioanal. and Nucl. Chem. 1991. Vol.147, №1. P.117131.
3. Artinger R., Rabung T., Kim J.I., Sachs S., Schmeide K., Heise K.H., Bernhard G., Nitsche H. Humic colloid-borne migration of uranium in sand columns // J. of Contaminant Hydrology. 2002. Vol.58, №1-2. P.112.
4. Hunter D.B., Bertsch P.M. In situ examination of uranium contaminated soil particles by micro-X-ray absorption and micro-fluorescence spectroscopies // J. of Radioanal. and Nucl. Chem. 1998. Vol.234, №1-2. P.237242.
5. McKinley J.P., Zachara J.M., Liu C., Heald S.C., Prenitzer B.I., Kempshall B.W. Microscale controls on the fate of contaminant uranium in the vadoze zone, Hanford Site, Washington // Geochim. et Cosmochim. Acta. 2006. Vol.70, №8. P.18731887.
6. Duff M.C., Morris D.E., Hunter D.B., Bertsch P.M. Spectroscopic characterization of uranium in evaporation basin sediments // Geochim. et Cosmochim. Acta. 2000. Vol.64, №9. P.15351550.
7. Morris D.E., Allen P.G., Berg J.M., Chisholm-Brause C.J., Conradson S.D., Donohoe R.J., Hess N.J., Musgrave J.A., Tait C.D. Speciation of uranium in Fernald soils by molecular spectroscopic methods: characterization of untreated soils // Env. Sci. & Technol. 1996. Vol.30, №7. P.23222331.
8. Tokunaga T.K., Wan J., Pena J., Sutton S.R., Newville M. Hexavalent uranium diffusion into soils from concentrated acidic and alkaline solutions // Env. Sci. & Technol. 2004. Vol.38, №11. P.30563062.
9. Grenthe I. Chemical thermodynamics of uranium. Paris: OECD publications, 2003. 715 p.
10. Froideval A., Del Nero M., Barillon R., Hommet J., Mignot G. pH dependence of uranyl retention in a quartz/solution system: an XPS study // J. of Colloid & Interface Sci. 2003. Vol.266, №1. P.221235.
11. Назаренко В.А., Антонович В.П., Невская Е.М. Гидролиз ионов металлов в водных растворах. М.: Атомиздат, 1979. 192 с.
12. Brown P.L. The hydrolysis of uranium(VI) // Radiochim. Acta. 2002. Vol.90, №9-11. P.589.
13. Maya L., Begun G.M. А Raman spectroscopy study of hydroxo- and carbonato- species of uranyl (VI) ion // Radiochim. Acta. 1981. Vol.43, №11. P.28272832.
14. Химия актиноидов: В 3 т. // Под ред. Дж. Каца, Г. Сиборга, Л. Морсса. М.: Мир, 1991. Т.1. 525 с.
15. Vilks P., Bachinski D.B. Characterization of organics in whiteshell research area groundwater and the implications for radionuclide transport // Appl. Geochem. 1996. Vol.11, №3. P.403408.
16. Bernhard G. Speciation of uranium in environmental relevant compartments II // Landbauforschung Volkenrode. 2005. Vol.55. P.139148.
17. Abdelouas A., Lutze W., Nuttall E. Chemical reactions of uranium in ground water at a mill tailing site // J. of Contaminant Hydrology. 1998. Vol.34, №4. P.343361.
18. Olsen C.R., Lowry P.D., Lee S.Y., Larsen I.L., Cutshall N.H. Geochemical and environmental processes affecting radionuclide migration from a formerly used seepage trench // Geochim. et Cosmochim. Acta. 1986. Vol.50. P.593607.
19. Kohler M., Curtis G.P., Kent D.B., Davis J.A. Experimental investigation and modeling of uranium(VI) transport under variable chemical conditions // Water Resources Research. 1996. Vol.32, №12. P.35393551.
20. Read D., Ross D., Sims R.J. The migration of uranium through Clashach Sandstone: the role of low molecular weight organics in enhancing radionuclide transport // J. of Contaminant Hydrology. 1998. Vol.35, №1-3. P.235248.
21. Инцеди Я. Применение комплексов в аналитической химии. М.: Мир, 1979. 376 с.
22. R. Krämer. Stability constants database MinQuery version N 4.06/4.045. Universität Heidelberg: Academic Software and K.J. Powell, 1992 2000.
23. Glaus M.A., Hummel M., Van Loon L.R. Trace metal humate interactions. I. Experimental determination of conditional stability constants // Appl. Geochem. 2000. Vol.15. P.953973.
24. Rao L., Zanonato P.L., Bernardo P.D. Interaction of actinides with carboxylates in solution: complexation of U(VI), Th(IV) and Nd(III) with acetate at variable temperatures // J. of Nucl. and Radiochem. Sci. 2005. Vol.6, №1. P.3137.
25. Sachs, S.; Schmeide, K.; Artinger, R.; Heise, K.-H.; Bernhard, G. Einfluß von Huminstoffen auf das Wechselwirkungs-verhalten von Uran(VI) unter naturnahen Bedingungen // GK-Kolloquium für Geoumweltforschung, Kontamination aus der Nutzung von Ressourcen: Probleme und Lösungen, TU Bergakademie Freiberg, 07.12.2001.
26. McCarthy J.F., Zachara J.M. Subsurface transport of contaminants // Env. Sci. & Technol. 1989. Vol.23, №5. P.496502.
27. Unsworth E.R., Jones P., Cook J.M., Hill S.J. Uranium speciation in moorland river water samples: a comparison of experimental results and computer model predictions // J. of Environ. Monitoring. 2005. Vol.7, №6. P.559567.
28. Jackson B.P., Ranville J.F., Bertsch P.M., Sowder A.G. Characterization of colloidal and humic-bound Ni and U in the dissolved” fraction of contaminated sediment extracts // Env. Sci. & Technol. 2005. Vol.39, №8. P.24782485.
29. Porcelli D., Andersson P.S., Wasserburg G.J., Ingri J., Baskaran M. The importance of colloids and mires for the transport of uranium isotopes through the Kalix river watershed and Baltic sea // Geochim. et Cosmochim. Acta. 1997. Vol.61, №19. P.40954113.
30. Andersson P.S., Porcelli D., Gustafsson ö., Ingri G., Wasserburg G.J. The importance of colloids for the behaviour of uranium isotopes in the low-salinity zone of a stable estuary // Geochim. et Cosmochim. Acta. 2001. Vol.65, №1. P.1325.
31. Chen J.P., Yiacoumi S. Modeling of depleted uranium transport in subsurface systems // Water, Air & Soil Pollution. 2002. Vol.140, №1-4. P.173201.
32. Gu B., Brooks S.C., Roh Y., Jardine P.M. Geochemical reactions and dynamics during titration of a contaminated groundwater with high uranium, aluminium and calcium // Geochim. et Cosmochim. Acta. 2003. Vol.67, №15. P.27492761.
33. Bostick B.C., Fendorf S., Barnett M.O., Jardine P.M., Brooks S.C. Uranyl surface complexes formed on subsurface media from DOE facilities // Soil Sci. Society of America Journal. 2002. Vol.66. P.99108.
34. Read D., Lawless T.A., Sims R.J., Butter K.R. Uranium migration through intact sandstone cores // J. of Contaminant Hydrology. 1993. Vol.13, №1-4. P.277289.
35. Bird G.A., Evenden W.G. Effect of sediment type, temperature and colloids on the transfer of radionuclides from water to sediment // J. of Environ. Radioactivity. 1994. Vol.22, №3. P.219242.
36. Plater A.J., Ivanovich M., Dugdale R.E. Uranium series disequilibrium in river sediments and waters: the significance of anomalous activity ratios // Appl. Geochem. 1992. Vol.7, №2. P.101110.
37. Moulin V., Moulin C. Radionuclide speciation in the environment: a review // Radiochim. Acta. 2001. Vol.89. P.773778.
38. Crancon P., van der Lee J. Speciation and mobility of uranium(VI) in humic-containing soils // Radiochim. Acta. 2003. Vol.91, №11. P.673679.
39. Filguerias A.V., Lavilla I., Bendicho C. Chemical sequential extraction for metal partitioning in environmental solid samples // J. of Environ. Monitoring. 2002. Vol.4. P.823857.
40. del Nero M., Salah S., Miura T., Clement A., Gautier-Lafaye F. Sorption/desorption processes of uranium in clayey samples of the Bangombe natural reactor zone, Gabon // Radiochim. Acta. 1999. Vol.87, №3. P.135.
41. Dowdall M., O’Dea J. Speciation of 226Ra, 238U and 228Ra in an upland organic soil overlying a uraniferous granite // Radiochim. Acta. 1999. Vol.87, №3. P.109.
42. Sowder A.G., Bertsch P.M., Morris P.J. Partitioning and availability of uranium and nickel in contaminated riparian sediments // J. of Environ. Quality. 2003. Vol.32. P.885898.
43. Nagao S., Nakashima S. Possible complexation of uranium with dissolved humic substances in pore water of marine sediments // Sci. of the Total Environ. 1992. Vol.117-118. P.439447.
44. Batson V.L., Bertsch P.M., Herbert B.E. Transport of anthropogenic uranium from sediments to surface waters during episodic storm events // J. of Environ. Quality. 1996. Vol.25, №5. P.11291137.
45. Tyler G., Olsson T. Concentration of 60 elements in the soil solution as related to the soil acidity // Eur. J. of Soil Sci. 2001. Vol.52, №1. P.151.
46. Liu C., Zachara J.M., Qafoku O., McKinley J.P., Heald S.M., Wang Z. Dissolution of uranyl microprecipitates in subsurface sediments at Hanford Site, USA // Geochim. et Cosmochim. Acta. 2004. Vol.68, №22. P.45194537.
47. Buck E.C., Brown N.R., Dietz N.L. Contaminant uranium phases and leaching at the Fernald site in Ohio // Env. Sci. & Technol. 1996. Vol.30, v1. P.8188.
48. Catalano J.G., Heald S.M., Zachara J.M., Brown G.E. Jr. Spectroscopic and diffraction study of uranium speciation in contaminated vadoze zone sediments from the Hanford Site, Washington State // Env. Sci. & Technol. 2004. Vol.38, №10. P.28222828.
49. Худяков И.Ф., Тихонов А.И., Деев В.И. Металлургия меди, никеля и кобальта: 2 т./М.: Металлургия, 1977. т.2: Металлургия никеля и кобальта. 263 с.
50. Борбат В.Ф., Лещ Ю.И. Новые процессы в металлургии никеля и кобальта. М.: Металлургия, 1976. 359 с.
51. Синицын В.И. Радиоактивный кобальт 60Со. М.: Атомиздат, 1967. 111 с.
52. Состояние радиационной безопасности и радиационной защиты на АЭС ГП НАЭК «Энергоатом» в 2006 г. К.: Министерство топлива и энергетики Украины, ГП НАЭК «Энергоатом», 2006. 83 с.
53. Пятницкий И.В. Аналитическая химия кобальта. М.: Наука, 1965. 560 с.
54. Лурье Ю.Ю. Справочник по аналитической химии. М.: Госхимиздат, 1962. 288 с.
55. Turner D.R., Whitfield M., Dickson A.G. The equilibrium speciation of dissolved components in fresh water and seawater at 25° C and 1 atm pressure // Geochim. et Cosmochim. Acta. 1981. Vol.45, №6. P.855881.
56. Линник П.Н., Набиванец Б.И. Формы миграции металлов в пресных поверхностных водах. Л.: Гидрометеоиздат, 1986. 269 с.
57. Bürgisser C.S., Stone A.T., Determination of EDTA, NTA and other aminocarboxylic acids and their complexes Co(II) and Co(III) in capillary electrophoresis // Env. Sci. & Technol. 1997. Vol.31, №9. P.26562664.
58. IUPAC CHEMICAL DATA SERIES - № 21. Stability constants of Metal Ion Complexes. Part A: Inorganic Ligands. / Complied by Högfeldt E. Oxford-New York-Toronto-Sydney-Paris-Frankfurt: Pergamon Press, 1982. 310 p.
59. Girvin D.C., Gassman P.L., Bolton H. Jr. Adsorption of aqueous cobalt ethylendiaminetetraacetate by δ-Al2O3 // Soil Sci. Society of America Journal. 1993. Vol.57, №1. P.4757.
60. Girvin D.C., Gassman P.L., Bolton H. Jr. Adsorption of nitrilotriacetate (NTA), Co and CoNTA by gibbsite // Clays & Clay Minerals. 1996. Vol.44, №6. P.757768.
61. Owens G., Ferguson V.K., McLaughlin M.J., Singleton I., Reid R.J., Smith F.A. Determination of NTA and EDTA and speciation of their metal complexes in aqueous solution by capillary electrophoresis // Env. Sci. & Technol. 2000. Vol.34, №5. P.885891.
62. IUPAC CHEMICAL DATA SERIES - № 22. Stability constants of Metal Ion Complexes. Part B: Organic Ligands. / Complied by Perrin D.D. Oxford-New York-Toronto-Sydney-Paris-Frankfurt: Pergamon Press, 1979. 1263 p.
63. Qian J., Xue H.B., Sigg L., Albrecht A. Complexation of cobalt by natural ligands in freshwater // Env. Sci. & Technol. 2002. Vol.36, №3. P.468476.
64. Killey R.W.D., McHugh J.O., Champ D.R., Cooper E.L., Young J.L. Subsurface cobalt-60 migration from a low-level waste disposal site // Env. Sci. & Technol. 1984. Vol.18, №3. P.148157.
65. Bryan N.D., Barlow J., Warwick P., Stephens S., Higgo J.J.W., Griffin D. The simultaneous modelling of metal ion and humic substance transport in column experiments // J. of Environ. Monitoring. 2005. Vol.7. P.196202.
66. Liu C., Wang R., Wang Z., Zhang Y., Luo S., Li S., Guo Z., Jiang L. Migration of radionuclides 85Sr, 134Cs and 60Co in unsaturated Chinese loess - an in situ test program // Radiochim. Acta. 1999. Vol.85, №3. P.131.
67. Liu C., Zhang Y., Luo S., Ni S., Jiang L., Wang Z., Li S., Zhao Y. Migration of radionuclides 85Sr, 134Cs and 60Co in unsaturated Chinese loess a laboratory simulation experiment // Radiochim. Acta. 1999. Vol.84, №2. P.101.
68. Anderson P.R., Christinsen T.H. Distribution coefficients of Cd, Co, Ni and Zn in soils // Eur. J. of Soil Sci. 1988. Vol.39, №1. P.15.
69. Bradl H.B. Adsorption of heavy metal ions on soils and soils constituents // J. of Colloid and Interface Sci. 2004. Vol.277, №1. P.118.
70. Evans L.J. Chemistry of metal retention by soils // Env. Sci. & Technol. 1989. Vol.23, №9. P.10461056.
71. Brusseau M.L., Zachara J.M. Transport of Co2+ in a physically and chemically heterogeneous porous medium // Env. Sci. & Technol. 1993. Vol.27, №9. P.19371939.
72. Bartl U., Czurda K.A. Migration and retention phenomena of radionuclides in clay-barrier systems // Appl. Clay Sci. 1991. Vol.6, №3. P.195214.
73. Catalano J.G., Warner J.A., Brown G.E. Jr. Sorption and precipitation of Co(II) in Hanford sediments and alkaline aluminate solutions // Appl. Geochem. 2005. Vol.20, №1. P.193205.
74. Navas A., Machin J., Soto J. Mobility of natural radionuclides and selected major and trace elements along a soil toposequence in the Central Spanish Pyrenees // Soil Sci. 2005. Vol.170, №9. P.743757.
75. El Bilali L., Rasmussen P.E., Hall G.E.M., Fortin D. Role of sediment composition in trace metal distribution in lake sediments // Appl. Geochem. 2002. Vol.17, №9. P.11711181.
76. Брык М.Т., Кочкодан В.М. Реагентные баромембранные процессы // Химия и Технология Воды. 1997. Т.19, №1. С.1946.
77. Volchek K., Krentsel E., Zhilin Yu., Shtereva G., Dytnersky Yu. Polymer binding/ultrafiltration as a method for concentration and separation of metals // J. of Membr. Sci. 1993. Vol.79. P.253272.
78. Geckeler K.E., Volchek K. Removal of hazardous substances from water using ultrafiltration in conjunction with soluble polymers // Env. Sci. & Technol. 1996. Vol.30, №3. P.725734.
79. Корнилович Б.Ю., Ковальчук И.А., Пшинко Г.Н., Цапюк Е.А., Криворучко А.П. Очистка воды от урана методом ультрафильтрации // Химия и Технология Воды. 2000. Т.22, №1. С.6673.
80. Kryvoruchko A.P., Yurlova L.Yu., Atamanenko I.D., Kornilovich B.Yu. Ultrafiltration removal of U(VI) from contaminated water // Desalination. 2004. Vol.162. P.229236.
81. Пат.63631 Україна, МПК7 С 02 F 1/44, 1/58, B 01 D 61/14, G 21 F 9/00. Спосіб очистки води від урану / Л.Ю. Юрлова, А.П. Криворучко, Б.Ю. Корнілович. - № 2003054386; Заявл. 15.05.03; Опубл. 16.05.05, Бюл. № 5. 3 с.
82. Azhgozhinova G.S., Güven O., Pekel N., Dubolazov A.V., Mun G.A., Nurkeeva Z.S. Complex formation of linear poly(methacrylic acid) with uranyl ions in aqueous solutions // J. of Colloid and Interface Sci. 2004. Vol.278, №1. P.155159.
83. Dubolazov A.V., Güven O., Pekel N., Azhgozhinova G.S., Mun G.A., Nurkeeva Z.S. Electrochemical, spectroscopic and thermal studies on interactions of linear poly(acrylic acid) with uranyl ions in aqueous solutions // J. of Polym. Sci. B: Polym. Physics. 2004. Vol.42, №9. P.16101618.
84. Leroy D., Martinot L., Jerôme C., Jerôme R. Determination of the stability constants of uranyl/polymer complexes by differential pulse polarography // Polymer. 2001. Vol.42, №10. P.45894596.
85. Nishide H., Oki N., Tsushida E. Complexation interactions of poly(acrylic acid)s with uranyl ions // Eur. Polym. J. 1982. Vol.18, №9. P.799802.
86. Yamashoji Y., Matsushita T., Shono T. Enrichment of uranium and transition metal ions on polyethyleneimine and its methylphosphonic acid derivative using a membrane ultrafiltration system // Technol. Reports of Osaka University. 1985. Vol.35, №1818. P.331337.
87. Bayer E., Eberhardt H., Grathwohl P.-A., Geckeler K. Soluble polychelatogenes for separation of actinide ions by membrane filtration // Isr. J. of Chem. 1985. v.26. p.4047.
88. Петроченкова Е.В., Дытнерский Ю.И., Волчек К.А., Токарева Г.И., Топчиев Д.А. Концентрирование урана из океанской воды ультрафильтрацией в сочетании с комплексообразованием // Химия и Технология Воды. 1990. Т.12, №2. С.171173.
89. Rivas B.L., Maturana H.A., Perich I.M., Angne U. Polyethyleneimine supports for resins with retention properties for heavy metals. Part 1 // Polym. Bull. 1985. Vol.14. P.239245.
90. Rivas B.L., Maturana H.A., Perich I.M., Angne U. Linear polyethyleneimine supports for resins with retention properties for heavy metals. Part 2 // Polym. Bull. 1986. Vol.15. P.121125.
91. Rivas B.L., Maturana H.A., Bartulin J., Catalan R.E., Perich I.M. Polyethyleneimine supports for resins with retention properties for heavy metals. Part 3 // Polym. Bull. 1986. Vol.15. P.299303.
92. Rivas B.L., Maturana H.A., Angne U., Catalan R.E., Perich I.M. Resins with retention properties for heavy metals. Part 4 // Polym. Bull. 1986. Vol.16. P.305309.
93. Rivas B.L., Maturana H.A., Catalan R.E., Perich I.M., Angne U. Weak and strong basic resins for uranium recovery. Part 6 // Polym. Bull. 1988. Vol.19. P.609613.
94. Rivas B.L., Klattenhoff D., Perich I.M. Kinetics of uranium sorption from acidic sulfate solutions onto crosslinked polyethyleneimine based resins. Part 10 // Polym. Bull. 1990. Vol.23. P.219223.
95. Rivas B.L., Klattenhoff D., Perich I.M. Kinetics of uranium sorption from acidic sulfate solutions onto crosslinked polyethyleneimine based resins. Part 10 // Polym. Bull. 1990. Vol.23. P.315321.
96. Bartulin J., Rivas B.L., Ramos M.L. Synthesis of basic resins for uranium and copper recovery (Part IV) // Polym. Bull. 1984. Vol.12. P.393397.
97. Rivas B.L., Maturana H.A., Perich I.M. Crosslinking effect on sorption and thermal stability by crosslinked poly(ethyleneimine) // Polym. Bull. 1992. Vol.28. P.601606.
98. Дытнерский Ю.И., Жилин Ю.Н., Волчек К.А., Березин Г.И., Микиртычев В.Я. Концентрирование переходных металлов в многокомпонентных растворах комплексообразованием-ультрафильтрацией // Химия и Технология Воды. 1984. Т.6, №5. С.401404.
99. Kryvoruchko A.P., Yurlova L.Yu., Kornilovich B.Yu. Purification of water containing heavy metals by helating-enhanced ultrafiltration // Desalination. 2002. Vol.144. P.243248.
100. Делалио А., Гончарук В.В., Корнилович Б.Ю., Криворучко А.П., Юрлова Л.Ю., Пшинко Г.Н. Очистка сточных вод от тяжёлых металлов методом комплексообразование/ ультрафильтрация // Химия и Технология Воды. 2003. T.25, №6. C.564573.
101. Atamanenko I.D., Kryvoruchko A.P., Yurlova L.Yu., Kornilovich B.Yu. Concentration of heavy metal by pressure-driven membrane methods // Desalination. 2003. Vol.158. P.151156.
102. Mandel M., Leyte J.C. Interaction of poly(methacrylic acid) and bivalent counterions. I // J. of Polym. Sci. A: Polym. Chem. 1964. Vol.2. P.28832899.
103. Travers C., Marinsky J.A. The complexing of Ca(II), Co(II), and Zn(II) by polymethacrylic and polyacrylic acids // J. of Polym. Sci.: Symp. No. 47. 1974. P.285297.
104. Roma-Luciow R., Sarraf L., Morcellet M. Complexes of poly(acrylic acid) with some divalent, trivalent and tetravalent metal ions // Eur. Polym. J. 2001. Vol.37, №9. P.17411745.
105. Dzherayan T.G., Shkinev V.M., Shpigun L.K., Kamilova P.M., Geckeler K.E. Water-soluble polymers for spectrophotometric and flow injection determination of cobalt with nitroso-R-salt // Talanta. 2002. Vol.57, №1. P.713.
106. Beatty S.T., Fischer R.J., Hagers D.L., Rosenberg E. A comparative study of the removal of heavy metal ions from water using a silica-polyamine composite and a polystyrene chelator resin // Ind. Eng. Chem. Res. 1999. Vol.38, №11. P.44024408.
107. Kislenko V.N., Oliynyk L.P. Complex formation of polyethyleneimine with copper(II), nickel(II) and cobalt(II) ions // J. of Polym. Sci. A: Polym. Chem. 2002. Vol.40, №7. P.914922.
108. Zhu Q., Shentu B., Liu Q., Weng Z. Swelling behavior of polyethyleneimine-cobalt complex in water // Eur. Polym. J. 2006. Vol.42. P.14171422.
109. Гембицкий П.А., Жук Д.С., Каргин В.А. Полиэтиленимин. М.: Наука, 1971. 203 с.
110. Пшежецкий В.С., Полинский А.С. Особенности комплексообразования в системе Со2+-полиэтиленимин // ВMC. 1981. T.XXIII. C.246254.
111. Jarvis N.V., Wagener J.M. Mechanistic studies of metal ion binding to water-soluble polymers using potentiometry // Talanta. 1995. Vol.42, №2. Р.219226.
112. Volchek K., Krentsel E., Zhilin Yu., Shtereva G., Dytnersky Yu. Polymer binding/ultrafiltration as a method for concentration and separation of metals // J. of Membr. Sci. 1993. Vol.79. P.253272.
113. Bayer E., Spivakov B.Ya., Geckeler K. Poly(ethyleneimine) as complexing agent for separation of metal ions using membrane filtration // Polym.