ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ РОЗВИТКУ І ФУНКЦІОНУВАННЯ ВОДНИХ І НАЗЕМНИХ ЕКОСИСТЕМ ШИРОКОЛУЖАНСЬКОГО МАСИВУ КАРПАТСЬКОГО БІОСФЕРНОГО ЗАПОВІДНИКА : ОБЕСПЕЧЕНИЕ ЭКОЛОГИЧЕСКОЙ БЕЗОПАСНОСТИ РАЗВИТИЯ И ФУНКЦИОНИРОВАНИЯ ВОДНЫХ И НАЗЕМНЫХ ЭКОСИСТЕМ Широколужанского МАССИВА Карпатского биосферного заповедника

Краткое описание

УКРАЇНСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ
ЕКОЛОГІЧНИХ ПРОБЛЕМ

На правах рукопису

УДК 504.064.3:574(502.72)

ЦАРЬКОВА ЮЛІЯ ВАСИЛІВНА

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ
РОЗВИТКУ І ФУНКЦІОНУВАННЯ ВОДНИХ І НАЗЕМНИХ ЕКОСИСТЕМ ШИРОКОЛУЖАНСЬКОГО МАСИВУ
КАРПАТСЬКОГО БІОСФЕРНОГО ЗАПОВІДНИКА

Спеціальність 21.06.01 - Екологічна безпека

дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата технічних наук

науковий керівник:
д.б.н., проф. Удод В.М.

Харків 2008

ЗМІСТ
Вступ 5
Розділ 1. Стан вивченості якості води річок басейну р.Тиси
в районі Карпатського біосферного заповідника 10
1.1 Загальні положення 10
1.2 Коротка гідрологічна характеристика Закарпаття 12
1.3 Гідрологічна характеристика ШМ КБЗ 14
1.4 Коротка гідрохімічна характеристика водних об’єктів басейну
Тиси в районі КБЗ 25
Висновки до першого розділу 28
Розділ 2. Матеріали і методи 29
2.1 Індекс забрудненості води 32
2.2 Екологічна оцінка якості поверхневих вод суші 34
2.3 Розрахунок іонної сили води 36
Висновки до другого розділу 38
Розділ 3. Екологічний моніторинг стану річок
Широколужанського масиву КБЗ як складова екологічної безпеки 39
3.1 Екологічний моніторинг як механізм забезпечення екологічної
безпеки та сталого розвитку 39
3.1.1 Основні проблеми системи екологічного моніторингу в Україні 43
3.2 Екологічний моніторинг водних об’єктів 44
3.3 Роль біосферних заповідників у забезпеченні екологічної безпеки
шляхом проведення екологічного моніторингу 47
3.4 Екологічний моніторинг та оцінка якості водних об’єктів
та території КБЗ (ШМ) 49
3.4.1 Розрахунок ІЗВ для річок Лужанка і Тересва 56
3.4.2 Розрахунок ЕІ 58
3.4.3 Визначення причин змін мінерального складу води 73
3.4.3.1 Дослідження взаємозв’язку між сумою головних
іонів та концентрацією домінуючих іонів в р. Лужанка 82
3.4.3.2 Дослідження взаємозв’язку між сумою головних
іонів та концентрацією домінуючих іонів в р. Тересва 90
3.4.3.3. Підтвердження домінуючої групи води у досліджуваних
водоймах 100
3.5 Розрахунок іонної сили 102
3.6 Поточне управління станом заповідних територій 110
Висновки до третього розділу 112
Розділ 4. Динамічний розвиток екосистем Широколужанського
масиву 114
4.1 Загальні питання 114
4.2 Взаємодія гідрохімічного складу води річок та
ландшафтів ШМ у період паводків та повеней 117
4.3 Стабілізація розвитку гірських екосистем (заповідних територій) 130
Висновки до четвертого розділу 132
Розділ 5. Довгострокове прогнозування змін хімічного складу води 133
5.1 Методи прогнозування 133
5.2 Довгострокове прогнозування змін хімічного складу води 135
5.3 Прогнозування хімічного складу води (мінералізації за
даними середньорічних концентрацій) за допомогою статистичних
методів 136
5.4 Інтервали довіри тренду та прогнозу 148
5.5 Уточнення прогнозних значень 149
5.6 Аналіз статистичних зв’язків між гідрохімічними показниками
та стоком річок Лужанка і Тересва 153
Висновки до п’ятого розділу 158
Висновки 159
Список використаних джерел 161
Додаток А 177
Додаток А1 178
Додаток А2 179
Додаток Б 180
Додаток В 185
Додаток Г 186
Додаток Д 187
Додаток Е 195

ВСТУП

Актуальність теми. Посилення за останні роки впливу природно-антропогенного фактору на функціонування водних і наземних екосистем створює екологічну небезпеку не лише їх розвитку, а й існуванню самої людини. Стихійні лиха, що охопили у 1998, 2001 рр. Закарпаття, засвідчили, що одним із напрямів їх попередження є подальша оптимізація природокористування на територіях природно-заповідного фонду з обмеженим режимом лісокористування на всіх територіях водозборів і басейнів основних річок області. Заповідні території це національне багатство держави і важливий природний ресурс. Як складова екологічної та національної безпеки України їх збереження та розвиток є актуальною стратегічною задачею природо- та ресурсокористування [1-4]. Тому екологічну оцінку цих територій можна вважати інтегральним критерієм чи мірою безпеки природних систем, що запобігає появі незворотних процесів, пов’язаних з дією природних або антропогенних факторів [5]. Одним із основних механізмів забезпечення екологічної безпеки заповідних територій є проведення екологічного моніторингу і шляхів його реалізації. Вирішенню даної проблеми присвячена дисертаційна робота, оскільки попередження негативних наслідків на території заповідного об’єкту (Карпатський біосферний заповідник) за рахунок покращення системи екологічного моніторингу сприятиме безпечному розвитку і функціонуванню водних і наземних екосистем.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами: Дисертаційна робота виконана у Державній службі заповідної справи Міністерства охорони навколишнього природного середовища України та Київському національному університеті будівництва і архітектури (КНУБА) Міністерства освіти і науки України.
Дисертаційна робота «Забезпечення екологічної безпеки розвитку і функціонування водних і наземних екосистем Широколужанського масиву (ШМ) Карпатського біосферного заповідника (КБЗ)» виконана безпосередньо автором у рамках Гранту Президента України для обдарованої молоді на тему: «Збереження ландшафтних і природних властивостей заповідних територій України на прикладі дослідження водних екосистем Карпатського біосферного заповідника» (відповідно до розпорядження Президента України від 12.01.2004 р. № 6/2004-рп).
Мета і задачі дослідження. Метою роботи є забезпечення екологічної безпеки розвитку водних (р. Лужанка і р. Тересва) і наземних (ШМ КБЗ) екосистем за рахунок вдосконалення системи проведення екологічного моніторингу.
Для досягнення поставленої мети сформульовані наступні задачі:
1) за екосистемним принципом зробити оцінку впливу природних і техногенних чинників за довгостроковий період (1963-2004 рр.) на якість води річок Лужанка і Тересва у процесі динамічного розвитку водних і наземних екосистем;
2) встановити причини і потенційно-можливі наслідки взаємообумовлених змін водних і наземних екосистем ШМ КБЗ;
3) встановити основні наукові закономірності динамічного розвитку водних і наземних екосистем;
4) подати пропозиції щодо покращення управління природокористуванням заповідними територіями (на прикладі КБЗ) для забезпечення їх екологічно-безпечного розвитку.
Об’єкт дослідження водні екосистеми (річки Лужанка і Тересва) та їх вплив на наземні екосистеми ШМ КБЗ.
Предмет дослідження вдосконалення екологічного моніторингу водних екосистем ШМ КБЗ з метою забезпечення екологічної безпеки їх розвитку.
Методи дослідження. Для оцінки впливу природних та антропогенних факторів на якість води досліджуваних річок застосовані методики щодо розрахунку індексу забрудненості води (ІЗВ); екологічної оцінки якості поверхневих вод суші України - екологічний індекс (ЕІ); визначення іонної сили (ІС) водних розчинів; математичне прогнозування за допомогою моделювання статистичними методами.
Наукова новизна дисертаційної роботи:
Вперше за екосистемним принципом зроблено оцінку якості води річок Лужанка і Тересва у процесі динамічного розвитку природних систем ШМ КБЗ (1963-2004 рр.). Встановлено, що під впливом гідрометеорологічних факторів відбулося якісне та кількісне виснаження досліджуваних річок.
На основі декомпозиційного аналізу системи матеріальних балансів різних категорій руслових поверхневих вод науково обґрунтовано причини і потенційно-можливі наслідки взаємообумовлених змін водних і наземних екосистем ШМ під впливом дії гідрометеорологічних факторів (вперше визначено ІЗВ, ЕІ і причини змін за довгостроковий період). На прикладі запропонованої системної моделі розглянуті наслідки цих впливів.
Встановлено особливості змін розвитку водних і наземних екосистем ШМ КБЗ і фактори, що призводять до порушення екологічно безпечного їх функціонування.
Показано, що екологічна безпека функціонування водних і наземних екосистем може бути забезпечена за рахунок вдосконалення системи екологічного моніторингу з комплексним визначенням ІЗВ, ЕІ та запропонованої методики «ІС». Використовуючи вдосконалену систему проведення екологічного моніторингу розроблена схема поточного управління природокористуванням.
Практичне значення отриманих результатів.
Для збереження водорегулюючих властивостей лісових насаджень ШМ КБЗ та прилеглих територій, забезпечення оптимальних ґрунтових умов, запобігання процесів вилугування, вторинного засолення, ерозії нами запропоновано і впроваджено технічні рішення (акт впровадження від 29.12.2006 № 980) в основі яких лежать заходи лісової біологічної рекультивації до складу якої входить комплекс заходів, які забезпечують створення сприятливого водно-повітряного та поживного режимів ґрунту для лісових культур. Використано два етапи меліоративних заходів, а саме: внесення мінеральних добрив (нітроамофос) та проведення природоохоронної фітомеліорації (з використанням природних рослинних бар’єрних зон).
Практичне значення дисертаційної роботи:
- впроваджено на регіональному рівні створену нами методику «іонної сили» та картографічну модель оцінки якості води р. Лужанка і р. Тересва для ШМ (акт впровадження від 05.12.2006 № 845) (дод. А, А1), заходи лісової біологічної рекультивації (акт впровадження від 29.12.2006 № 980) (дод. А2);
- запропоновано на державному рівні відкриття гідрометеопосту та гідрохімічного створу з проведенням спостережень на річці Лужанка (лист від 14.03.2006 р. № 154 до Держгідрометслужби МНС України) (дод. Б);
- впроваджено в учбовий процес методичні рекомендації «Біосферні центри культурно-екологічної мережі та здійснення екологічного моніторингу на їх території (на прикладі Карпатського біосферного заповідника)» для вивчення дисципліни «Заповідна справа».
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота виконана особисто здобувачем. В основу покладено узагальнення результатів спостережень за 1963-2004 рр., отриманих Держгідрометслужбою МНС України, наукових досліджень КБЗ та особистих досліджень.
Автором одноосібно розроблена і реалізована методична схема комплексних досліджень якості води річок Лужанка і Тересва, виявлено і проаналізовано закономірності формування хімічного складу води, рівня забрудненості води річок, запропонована екологічна оцінка стану досліджуваних річок, здійснено довгострокове прогнозування якості води річок Лужанка і Тересва. Особисто автором запропоновано заходи щодо покращення системи природокористуванням в КБЗ.
Аналіз причин і потенційно-можливих наслідків взаємообумовлених змін водних і наземних екосистем за екологічним принципом виконані автором самостійно під науковим керівництвом д.б.н., проф. Удод В.М. (КНУБА, кафедра охорони праці і навколишнього середовища).
Апробація результатів дисертації Головні положення дисертації доповідалися та обговорювалися на 4 наукових конференціях: 65-ій науково-практичній конференції КНУБА (Київ, 2004); 67-ій науково-практичній конференції КНУБА (Київ, 2006); І-ій міжнародній науково-практичній конференції «На шляху до сталого розвитку регіонів. Екологічні та соціально-економічні аспекти» (Полтава, 2004); ХІІІ міжнародній науково-практичній конференції «Экология и здоровье человека. Охрана воздушного и водного бассейнов. Утилизация отходов» (Харків, 2005). Результати досліджень доповідалися та обговорювалися на Науково-технічній раді КБЗ (дод. В).
Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 10 наукових праць: 6 статей у фахових виданнях ВАК України (у тому числі 4 одноосібні), 3 публікації у тезах і матеріалах конференцій, 1 методичні рекомендації.
Структура та обсяг роботи. Дисертаційна робота складається із вступу, 5 розділів, висновків, списку використаних джерел, що включають 179 найменувань (16 сторінок) та 6 додатків (21 сторінка). Повний об’єм дисертації - 197 сторінок, з яких основний текст - 125 сторінок. Робота містить 75 рисунків, 26 таблиць (з них 14 таблиць та 7 рисунків на 35 окремих сторінках).

Список литературы

ВИСНОВКИ
1. Встановлено, що здійснення екологічного моніторингу на заповідних територіях є невід’ємною складовою забезпечення екологічно-безпечного розвитку природних і природно-техногенних систем.
2. Вперше за екосистемним принципом зроблено оцінку якості води річок Лужанка і Тересва у процесі динамічного розвитку природних систем ШМ КБЗ. В результаті визначено ІЗВ, який становить для р. Лужанка 0,19-2,1, р. Тересва 0,42-2,86, а також ЕІ, який становить для р. Лужанка 1,42-2,7÷1,45-3,13, р. Тересва 1,79-2,7÷1,85-3,64. Клас для обох річок гідрокарбонатний, тип ІІ-ІІІ, група, в переважній більшості, кальцієва, яка в певні періоди переходить до натрієвої.
3. На основі декомпозиційного аналізу системи матеріальних балансів різних категорій руслових поверхневих вод науково обґрунтовано причини (гідрометеорологічні) і потенційно-можливі наслідки взаємообумовлених змін водних і наземних екосистем ШМ під впливом дії гідрометеорологічних факторів. На прикладі запропонованої автором системної моделі розглянуті наслідки цих впливів:
- при зміні якості води досліджуваних річок відбувається порушення динамічної рівноваги між головним іоном () і загальною мінералізацією (Σu), що призводить до переходу води з кальцієвої у натрієву групу, а це, в свою чергу, стає причиною вилугування ґрунтів;
- методом статистичного аналізу, встановлено, що натрієва група води є нетиповою для досліджуваних річок і в звичайних умовах розвитку річок повертається до кальцієвої групи;
- при переході води з кальцієвої у натрієву групу спостерігається зміна іонної сили;
- вперше для досліджуваних річок запропоновані рівняння залежності концентрації Σu та іону кальцію від різних витрат води.
4. Вперше для заповідних територій розкрито особливості змін розвитку водних (мінерального складу води з переходом її з кальцієвої у натрієву групу) і наземних екосистем ШМ КБЗ і фактори, що призводять до порушення екологічно безпечного їх функціонування. Для збереження водорегулюючих властивостей лісових насаджень ШМ КБЗ та прилеглих територій, забезпечення оптимальних ґрунтових умов, запобігання процесів вилугування, вторинного засолення, ерозії автором запропоновано і впроваджено технічні рішення (акт впровадження від 29.12.2006 № 980) в основі яких лежать заходи лісової біологічної рекультивації до складу якої входить комплекс заходів, які забезпечують створення сприятливого водно-повітряного та поживного режимів ґрунту для лісових культур. Зокрема, - внесення мінеральних добрив (запропоновано використання нітроамофосу) та проведення природоохоронної фітомеліорації (використання рослинних бар’єрних зон для закріплення берегових ґрунтів).
5. Показано, що екологічна безпека функціонування водних і наземних екосистем може бути забезпечена за рахунок вдосконалення системи проведення екологічного моніторингу. Використовуючи вдосконалену систему проведення екологічного моніторингу та запропонованих технічних рішень розроблена схема поточного управління природокористуванням, картографічна модель оцінки якості води р. Лужанка і р. Тересва для ШМ (акт впровадження від 05.12.2006 № 845) та подано рекомендації щодо відкриття гідрометеопосту й гідрохімічного створу з проведенням спостережень на річці Лужанка (лист від 14.03.2006 р. № 154).
6. Для річок Лужанка і Тересва визначено прогнозне рівняння, що виражає загальну тенденцію зміни концентрацій мінералізації в часі. Правильність вирахуваного рівняння та його довірчих меж підтверджено фактичною мінералізацією в р. Лужанка за 2005 р., яка відрізняється від вирахуваної аналітично на 7%. Знайдено гіперболічно-степеневу залежність для розрахунку концентрації мінералізації води залежно від витрат води в річках, яка має високу точність розрахунку.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Закон України „Про природно-заповідний фонд України” Відомості Верховної Ради України. - 1992. -№ 34. С. 502.
2. Карпати „Зелене серце” Європи: Карпатська конвенція. Український контекст. V Всеєвропейська конференція міністрів навколишнього середовища „Довкілля для Європи” //упоряд. Олешко А. К.: „КИТ”, 2003. С. 48
3. Рамкова конвенція про охорону довкілля та сталий розвиток Карпат //Зелені Карпати, №1-2 (17-18), 2003. С. 12-15.
4. Закон України „Про охорону навколишнього природного середовища” від 26.06.1991 № 1268-ХІІ Відомості Верховної Ради України, 1991. -№ 41. - С. 546.
5. Буравльов Є. П. Безпека навколишнього середовища. — К.: Інститут проблем національної безпеки, 2004. — 320 с.
6. Данилишин Б.М. Природно-техногенні катастрофи: проблеми економічного аналізу та управління. К.: «Нічлава», 2001. -260 с.
7. Акимова Т.А., Хаскин В.В. Экология. М.: ЮНИТИ, 2000. -566 с.
8. Брендлі У.-Б., Довганич Я. Праліси в центрі Європи. Путівник по лісах Карпатського біосферного заповідника. Бірменсдорф: Швейцарський федеральний інститут досліджень лісу, снігу і ландшафтів (WSL); -Рахів: Карпатський біосферний заповідник (КБЗ), 2003. - 192 с.
9. Природа Закарпатської області //під ред. К.І. Геренчука. Львів: Вища школа. Вид-во при Львів. ун-ті, 1981. 156 с.
10. Малі річки України. Довідник //за ред. Яцика А.В. К.: Урожай, 1991. -294 с.
11. Вишневський В.І., Косовець О.О. Гідрологічні характеристики річок. К.: Ніка-Центр, 2003. -324 с.
12. Вишневський В.І. Річки і водойми України. Стан і використання. К.: Віпол, 2000. -376 с.
13. Кубишкін Г.П. Характеристики стоку річок Закарпатської області УРСР //Збірник праць Інституту гідрології та гідротехніки, 1958.-К.: В-во Академії наук УРСР. -С. 21-59.
14. Кубышкин Г.П. Водные ресурсы рек Карпат (в пределах УССР) //Информационный бюллетень «Метеорология и гидрология». -1964. -№7. С. 156-161.
15. Пастернак П.С., Приходько М.М. Ліс і охорона вод від забруднення. Ужгород: Карпати, 1988. -96 с.
16. Ресурсы поверхностных вод СССР. Том 6, Украина и Молдавия, вып.1. - Л : Гидрометеоиздат, 1969. - 884 с.
17. Василевський Г.А. Електроенергетика Карпат. -Ужгород: Карпати, 1970. -136 с.
18. Мережко О.І., Хімко Р.В. Річки Карпат. К.: Представництво ООН в Україні, 1999. -123 с.
19. Фізична географія Української РСР //Маринич О.М, Ланько А.І., Щербань М.І., Тищенко П.Г. К.: Вища школа, 1982. -208 с.
20. Харченко Т.А., Ляшенко А.В., Овчаренко М.О., Кім Ю.В. Гідроекологічний стан басейну Тиси. К.: Видано за підтримки Представництва ООН в Україні, 1999. -152 с.
21. Перехрест В.С., Чекушкіна Т.А. Малим річкам чистоту і повноводність. К.: Урожай, 1984. -112 с.
22. Паламарчук М.М., Закорчевна Н.Б. Водний фонд України: Довідковий посібник. К.: Ніка-Центр, 2001. -392 с.
23. Бухин М.Н., Кафтан А.Н, Базилевич В.А. Основные типы русел рек Украинских Карпат //Мелиорация и водное хазяйство. К.: Урожай, 1974. Вып. 29. С.47-55.
24. Кирилюк М.І. Водний баланс і якісний стан водних ресурсів Українських Карпат. Чернівці: Рута, 2001. -246 с.
25. Киндюк Б.В. Гидрографическая сеть и ливневой сток рек Украинских Карпат. Одесса: „ТЭС”, 2003. -220 с.
26. Сливка Р. Особливості формування паводкового стоку на ріках Карпат /В кн. Україна та глобальні процеси: географічний вимір. В 3-х томах. Київ-Луцьк: Редакційно-видавничий відділ „Венса” Волинського університету ім. Л.Українки, 2000. т.2. С. 312-314.
27. Петровський А. Енергетичне самозабезпечення регіону (на прикладі Закарпатської області) //Зелені Карпати. Рахів: КБЗ, 2003. -№1-2. С.60-68.
28. Третяк П. Вплив змін рослинного покриву на активізацію небезпечних гідрологічних процесів у горах //Зелені Карпати. Рахів: КБЗ, 2003. -№1-2. С.54-56.
29. Проект організації території та охорони природних комплексів Карпатського біосферного заповідника. -Т.1. Пояснююча записка. - Ірпінь: Укрдержліспроект”, 2002. 577 с.
30. Андрійчук Н.Ф. Гідрологія //Літопис природи за 2004 р. -Рахів, 2005. -т. ХХVІІІ. -С. 112-113, 132-135.
31. Водний кодекс України: Офіційне видання. К.: Видавничий Дім „Ін Юре”, 2003. 132 ст.
32. Кудрич В.И., Романюк Е.И., Сухарюк Д.Д. Воды //Летопись природы, т. VІІ. Рахов, 1983. С. 41-54.
33. Дубіс Л.Ф., Ковальчук І.П. Гідрологічні особливості річок КБЗ //в кн. Біорізноманіття Карпатського біосферного заповідника. Київ, 1997. С. 67-70.
34. Чалов Р.С. О классификации речных русел //Геоморфология. 1980. -№1. С.3-17.
35. Географічна енциклопедія України, /Маринич О.М. та інші. В 3-х томах. К.: Укр. рад. енциклопедія” ім. М.П. Бажана, 1990. -Т.2: З-О. 480 с.
36. Ежегодные данные о режиме и ресурсах поверхностных вод суши 1988 г. Ч1. Реки и каналы. Т.2 УССР. Вып. 1 Бассейны Западного Буга, Дуная, Днестра, Южного Буга. Обнинск: ВНИИГМИ-МЦД, 1990. -326 с.
37. Юденич О.М. По рікам України. К.: Видавництво „Радянська школа”, 1968. -302 с.
38. Регіональна екологія і природні ресурси. /Адаменко О.М., Приходько М.М. -Івано-Франківськ: „Таля”, 2000. -278 с.
39. Дубіс Л.Ф. Структурна організація та функціонування річкових систем гірської частини басейну Тиси //Дисертація кандидата географічних наук: 11.00.11. ЛДУ ім. І. Франка. Львів, 1995. -329 с.
40. Географічна енциклопедія України, /Маринич О.М. та інші. В 3-х томах. К.: Укр. енциклопедія” ім. М.П. Бажана, 1993. Т.3: П-Я. 480 с.
41. Ободовський О., Лиманська І. Умови і чинники формування русел гірських річок (на прикладі р. Тересви) /В кн. Україна та глобальні процеси: географічний вимір. В 3-х томах. Київ-Луцьк: Редакційно-видавничий відділ „Венса” Волинського університету ім. Л.Українки, 2000. т.2. С. 285-289.
42. Грищенко В.Ф., Маслова Т.В., Сосєдко М.М., Лукянець О.І., Щербак А.В. Сельові явища на території Карпат //Екологічні та соціально-економічні аспекти катастрофічних стихійних явищ у Карпатському регіоні (повені, селі, зсуви). Рахів, 1999. С.104-110.
43. Щорічні дані про режим і ресурси поверхневих вод суші 2003 р. Ч1. Ріки і канали. Т.2 Україна. Вип. 1 Басейни Західного Бугу, Дунаю, Дністра, Південного Бугу. Київ, 2005. 372 с.
44. Горєв Л.М., Пелешенко В.І., Хільчевський В.К. Гідрохімія України: Підручник. К.: Вища школа, 1995. -307 с.
45. Заповідні екосистеми Карпат //Стойко С., Гадач Е, Шимон Т., Михалик С. Львів: Світ, 1991. -248 с.
46. Піпаш Л.І. Гідрохімічний режим водних об’єктів як показник стану природних екосистем Карпатського біосферного заповідника //Екологічні та соціально-економічні аспекти збереження етнокультурної та історичної спадщини Карпат. Матеріали науково-практичної конференції.(м. Рахів, 1-5 вересня 2005 р.) Рахів, 2005. -С.449-453.
47. Піпаш Л., Андрійчук Н. Там, де Чорна Тиса Білу доганяє Водотоки Карпатського біосферного заповідника //Зелені Карпати, -Рахів. 2005. -№1-2. С. 71-72.
48. Сніжко С.І. Розрахунок індексу забрудненості води //в кн. Оцінка та прогнозування якості природних вод. К.: «Ніка-Центр», 2001. С.146-148.
49. Кукурудза С.І. Комплексні методи оцінки екологічного стану вод /в кн. Гідроекологічні проблеми суходолу. Львів: Світ, 1999. С.101-113.
50. Методика екологічної оцінки якості поверхневих вод за відповідними категоріями /Романенко В.Д., Жулинський В.М та інш. К.: СИМВОЛ-Т, 1998. -28 с.
51. Екологічна оцінка якості поверхневих вод суші та естуаріїв України. К.: Мін природи України, 1994. -37 с.
52. Сніжко С.І. Екологічна оцінка якості поверхневих вод суші та естуаріїв України//в кн. Оцінка та прогнозування якості природних вод. К.:»Ніка-Центр», 2001. С.165-180.
53. Альтовский М.Е. Справочник гидролога. М.: Гос. Научно-техническое изд-во литературы по геологии и охране недр, 1962. -646 с.
54. Концепція Державної програми проведення моніторингу навколишнього природного середовища. Розпорядження КМУ від 31.12.2004 №992-р.
55. Послання Президента України до Верховної Ради України „Україна: поступ у ХХІ століття. Стратегія економічної і соціальної політики на 2000-2004 рр.” /Урядовий кур`єр. 28.01.2000 р. № 16.
56. Качинський А.Б. Державна політика у сфері забезпечення екологічної безпеки (пропедевтичний аспект): Наук.-метод. посібник. К.: Вид-во НА СБ України, 2005. -117 с.
57. Луцько В.С. Екологічна безпека водних ресурсів в Україні в умовах глобалізації./Екологія і ресурси: збірник наукових праць, -Київ: ІПНБ, 2003. -№ 6. - С.37-49.
58. Стійкий екологічно безпечний розвиток і Україна. /Вольвач Ф.В., Дробноход М.І., Дюканов В.Г. та інш. К.: МАУП, 2002. -104 с.
59. Царькова Ю.В. Шляхи вирішення нагальних проблем водних об’єктів Карпатського біосферного заповідника /Екологія і ресурси: збірник наукових праць, Київ: ІПНБ, 2005, № 11. -С. 147-152.
60. Андрієнко Т.Л. Стан мережі природно-заповідних територій як показник сталого розвитку держави. /Матеріали міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої 30-річчю Карпатського біосферного заповідника. Т.1. Рахів: КБЗ, 1998 р. -С. 3-5.
61. Голубець М.А. Наукова сутність і проблеми сталого розвитку. /Матеріали міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої 30-річчю Карпатського біосферного заповідника. Т.1. Рахів: КБЗ, 1998 р. - С. 54-58.
62. Постанова ВРУ «Про основні напрями державної політики України у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки» від 05.03.1998 №188/98-вр. ВВР, 1998. -№38-39.-С.248.
63. Запольський А.К., Салюк А.І. Основи екології. К.: Вища школа, 2001. -358 с.
64. Корабльова А.І. Екологія: взаємовідносини людини і середовища. Д.: Поліграфіст, 1999. -255 с.
65. Екологічне управління: Підручник. /Шевчук В.Я., Саталкін Ю.М., Білявський Г.О. та інш. К.: Либідь, 2004. - 432 с.
66. Яремчук І.Г. Економіка природокористування. -К.: Пошуково-видавниче агенство „Книга Памяті України”, Видавничий центр „Просвіта”, 2000. - 431 с.
67. Безопасность жизнедеятельности: Учебник /под ред. Арустамова Э.А. М.: Издательско-торговая корпорация „Дашков и К°”, 2002. -496 с.
68. Корсак К.В., Плахотнік О.В. Основи сучасної екології: Навчальний посібник. К.: МАУП, 2004. -340 с.
69. Кукурудза С.І., Гумницька Н.О., Нижник М.С. та інш. Моніторинг природних комплексів. Л.; 1995. -386 с.
70. Положення про державну систему моніторингу довкілля //затв. Постановою КМУ від 30.03.1998 №391. Офіційний вісник України, 2004. -№25. -С. 1650.
71. Головін В.В. Методологія побудови системи комплексного моніторингу навколишнього природного середовища на техногенно-навантажених територіях. /Автореферат дис. Х.., 2005. 20 с.
72. Косовець О.О. Сучасний стан моніторингу природних вод в національній гідрометслужбі України /Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія. 2002. Т.3. -С. 14-24.
73. Буравльов Е.П. Основи сучасної екологічної безпеки. К.: ВАТ «Інститут транспорту нафти», 1999. -239 с.
74. Постанова Верховної Ради України „Про Програму перспективного розвитку заповідної справи в Україні” від 22 вересня 1994 р. № 177/94-ВР
75. Програма моніторингу довкілля Запорізької області. /Головін В.В., Гаращук Н.І., Коба В.Т., Діковський М.В. /під ред. Головіна В.В. Запоріжжя: ЗМДКД „Дніпровський металург”, 2001. -181 с.
76. Приходько М.М., Марків П.Д. Особливості організації моніторингу в регіоні Українських Карпат //в зб. Екологічні основи оптимізації режиму охорони і використання природно-заповідного фонду (тези доповідей міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої 25-річчю КБЗ 11-15 жовтня 1993 р.) Рахів, 1993. С11.268-269.
77. Севільська стратегія біосферних резерватів /Національний комітет України з Програми ЮНЕСКО „Людина і біосфера”, Державна служба заповідної справи. К.:2001, 17 с.
78. The Biosphere Reserves. The Seville Strategy and the Statuory Framework of the World Network/.-UNESCO, Paris, 1996. -18 p.
79. Стойко С.М. Концепція біосферних резерватів (заповідників), їх мережа та завдання в Україні /в кн. Біорізноманіття Карпатського біосферного заповідника. К.; 1997. С. 43-53.
80. Національна доповідь України про гармонізацію життєдіяльності суспільства у навколишньому природному середовищі //спеціальне видання до 5-ї Все європейської конференції міністрів навколишнього середовища «Довкілля для Європи». К.:ТОВ «Новий друк», 2003. -128 с.
81. Положення про Карпатський біосферний заповідник від 03.08.2001 р. №294
82. Царькова Ю.В. Визначення оцінки якості та екологічного індексу для водних об’єктів Карпатського біосферного заповідника (КБЗ) //Екологія і ресурси, К.: Інститут проблем національної безпеки, 2004. Вип. 9. С.101-107.
83. Гамор Ф.Д. Карпатський біосферний заповідник, як модель сталого розвитку у гірських регіонах //Матеріали міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої 30-річчю КБЗ «Карпатський регіон і проблеми сталого розвитку». Рахів, 1998. т.2. С.23-26.
84. Водне господарство в Україні //за ред. А.В. Яцика, В.М. Хорєва К.: Ґенеза, 2000. -456 с.
85. Кудрич В.І., Лазуткін Г.Г. Води /Вивчення ходу природних процесів та взаємозв’язків в екосистемах заповідника. Літопис природи. Т. XII Рахів: Карпатський біосферний заповідник, 1999 р. -С. 82-95.
86. Удод В.М., Царькова Ю.В. Екологічний моніторинг якості деяких річок Карпатського біосферного заповідника (КБЗ) //Екологія і ресурси, -К.: ІПНБ, 2006. -№13. С. 81-85.
87. Царькова Ю.В. Екологічна безпека функціонування водних і наземних екосистем Карпатського біосферного заповідника (Широколужанський масив) //Екологія і ресурси, К.: ІПНБ, 2007. -№ 16. С.81-90.
88. Кукурудза С.І. Гідроекологічні проблеми суходолу. Львів: Світ, 1999. -232 с.
89. Кудрич В.І., Лазуткін Г.Г. Води /Вивчення ходу природних процесів та взаємозв’язків в екосистемах заповідника. Літопис природи. Т. XVI-XXIV Рахів: Карпатський біосферний заповідник, 1992-2001 рр. -С. 82-95.
90. Косовець О.О., Самойленко Н.А. Катастрофічні гідрологічні явища на зламі століть в Українських Карпатах //Праці Центральної геофізичної обсерваторії. -2006. Вип.. 2 (16). К.: Інтерпрес ЛТД. - С. 44-51.
91. Ніколайчук В.І. Екологічний стан Закарпаття. Проблеми і перспективи. Ужгород, 2004. -284 с.
92. Сосєдко М.М., Лук’янець О.І. Паводки в Карпатах причини їх виникнення та повторюваність //Матеріали міжнародної науково-практичної конференції «Екологічні та соціально-економічні аспекти катастрофічних стихійних явищ у Карпатському регіоні (повені, селі, зсуви)». 1999. Рахів: «Патент». С. 316-321.
93. Ромащенко М.І., Савчук Д.П. Водні стихії. Карпатські повені. Статистика, причини, регулювання. К.: Аграрна наука, 2002. -304 с.
94. Лук’янець О.І., Сосєдко М.М. Багаторічні коливання водності в Карпатах //Матеріали міжнародної науково-практичної конференції «Екологічні та соціально-економічні аспекти катастрофічних стихійних явищ у Карпатському регіоні (повені, селі, зсуви)». 1999. Рахів: «Патент». С. 195-200.
95. Ромащенко М.І., Савчук Д.П. Причини повеней //Екологічний вісник, -К.: Всеукраїнська екологічна ліга, 2002. -№9-10. С.8-12.
96. Брусак В.П. Клімат //в кн. Біорізноманіття Карпатського біосферного заповідника. Київ: ІНТЕРЕКОЦЕНТР, 1997. С. 70-79.
97. Адріанов М.С. Клімат //в кн. Природа Українських Карпат. Л.: Вид-во Львівського ун-ту, 1968. С.87-101.
98. Бучинський И.Е. Климат Украины в прошлом, настоящем и будущем. Киев: Госсельхозиздат УССР, 1963. -308 с.
99. Бучинський І.О. Волеваха М.М., Коржов В.О. Клімат Українських Карпат. Київ: Наукова думка, 1971. -172 с.
100. Природа Украинской ССР. Климат /Бабиченко В.Н., Барабаш М.Б., Логвинов К.Т. и др. Киев: Наукова думка, 1984. -232 с.
101. Проць Г.Л. Клімат //в кн. Природа Закарпатської області. Львів: Вища школа, 1981. С.62-74.
102. Тасенкевич Л.О., Стойко С.М., Третяк П.Р. Угольсько-Широколужанський масив. Природні умови //в кн. Флора і рослинність Карпатського заповідника. К.: Наукова думка, 1982. С.130-137.
103. Заставний Ф.Д. Фізична географія України. К.: «Форум», 2004. -239 с.
104. Позняк С.П., Кіт М.Г., Вишневський Й.Я., Папіш І.Я., Шубер П.М. Ґрунтовий покрив //в кн. Біорізноманіття Карпатського біосферного заповідника. Київ: ІНТЕРЕКОЦЕНТР, 1997. С.80-95.
105. Рижило Л.Є., Щербак І.С., Гербут Ф.Ф., Феннич В.С., Блистів В.І. Водорегулюючий та протипаводковий вплив лісів. Чинники, які перетворили повінь в катастрофу //Матеріали міжнародної науково-практичної конференції «Екологічні та соціально-економічні аспекти катастрофічних стихійних явищ у Карпатському регіоні (повені, селі, зсуви)». 1999. Рахів: «Патент». С. 284-289.
106. Парпан В.І. Вікова динаміка водорегулюючої ролі букових екосистем та її антропогенна порушеність //Матеріали міжнародної науково-практичної конференції «Екологічні та соціально-економічні аспекти катастрофічних стихійних явищ у Карпатському регіоні (повені, селі, зсуви)». 1999. Рахів: «Патент». С. 266-273.
107. Парпан В.І. Структура, динаміка і екологічні основи раціонального використання букових лісів Карпатського регіону України. Автореферат десерт. на здобуття наукового ступеня док. біол. наук, Дніпропетровськ, 1994. -42 с.
108. Синицын С.Г., Агеенко А.С., Гулисашвили В.З. Гидрологическая и почвозащитная роль горнах лесов //в кн. Горные леса. -М.: Лесная промышленность, 1979. С. 41-105.
109.&