КОМПЛЕКСНЕ ОЦІНЮВАННЯ РИЗИКІВ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ НА ТЕРИТОРІЯХ ПІДВИЩЕНОЇ ХІМІЧНОЇ І ГЕОЛОГІЧНОЇ НЕБЕЗПЕКИ

Краткое описание

Інститут проблем національної безпеки при РНБО України

На правах рукопису

Іванюта Сергій Петрович

УДК 502.5+504.06

КОМПЛЕКСНЕ ОЦІНЮВАННЯ РИЗИКІВ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ НА ТЕРИТОРІЯХ ПІДВИЩЕНОЇ ХІМІЧНОЇ І ГЕОЛОГІЧНОЇ НЕБЕЗПЕКИ

21.06.01 Екологічна безпека

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата технічних наук

Науковий керівник
Рогожин Олексій Георгійович,
кандидат географічних наук,
головний науковий співробітник

Київ - 2007

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ, СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ..

5

ВСТУП........................

6

РОЗДІЛ 1.

ДОСЛІДЖЕННЯ ЗАКОНОМІРНОСТЕЙ ФОРМУВАННЯ РИЗИКІВ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ВІД АКТУАЛЬНИХ ПРИРОДНО-ТЕХНОГЕННИХ ЗАГРОЗ

13

1.1.

Огляд літератури.

14

1.2.

Вихідні поняття...

40

1.3.

Особливості формування ризиків ..

41

1.4.

Концепції і методи аналізу ризиків

44

1.5.

Кількісна оцінка ризиків .......................................

48

Висновки до розділу 1.

51

РОЗДІЛ 2.

РОЗРОБКА МЕТОДУ КОМПЛЕКСНОГО ОЦІНЮВАННЯ РИЗИКІВ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ В УМОВАХ МОЖЛИВИХ ХІМІЧНО-НЕБЕЗПЕЧНИХ АВАРІЙ.

53

2.1.

Структуризація негативних наслідків надзвичайних ситуацій..

54

2.2.

Удосконалення класифікації надзвичайних ситуацій.

60

2.3.

Критерії комплексного оцінювання ризиків

65

2.4.

Оцінка ризиків за даними соціологічних досліджень.

68

2.5.

Модельно-алгоритмічний базис

73

2.6.

Метод комплексного оцінювання ризиків життєдіяльності..

76

Висновки до розділу 2..

81

РОЗДІЛ 3.

ОЦІНКА РИЗИКІВ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ВІД ЕКЗОГЕННИХ ГЕОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ

83

3.1.

Вихідні передумови

83

3.2.

Структуризація інформаційної бази....

85

3.3.

Оцінка ризиків на території адміністративних областей

90

3.4.

Створення бази даних електронних карт..

96

3.5.

Аналіз результатів ..

104

Висновки до розділу 3

115

РОЗДІЛ 4.

ДОСЛІДЖЕННЯ ДИНАМІКИ ЗМІНЮВАННЯ РИЗИКІВ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

117

4.1.

Стан хімічної та інженерно геологічної небезпеки в Україні

118

4.2.

Практична реалізація методу на конкретних прикладах

120

4.3.

Моделювання наслідків хімічно-небезпечних аварій на території Запорізької та Херсонської областей .

127

4.4.

Дослідження динаміки змінювання ризиків життєдіяльності за результатами комплексного оцінювання ..

137

4.5.

Аналіз результатів...

140

Висновки до розділу 4

142

РОЗДІЛ 5.

РОЗРОБКА ПРОГРАМНИХ ЗАСОБІВ ОЦІНЮВАННЯ РИЗИКІВ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ З ДОПОМОГОЮ ГІС..

144

5.1.

Вихідні передумови

144

5.2.

Призначення та мета створення програмного модуля..

147

5.3.

Особливості функціонування програмного модуля ..

147

5.4.

Вимоги до програмного модуля.

154

5.5.

Техніко-економічні показники

161

Висновки до розділу 5

164

ВИСНОВКИ..

166

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

171

ДОДАТКИ.

182

Додаток А. Структуризація негативних наслідків техногенних надзвичайних ситуацій у кризовий та післякризовий період.

182

Додаток Б. Електронні карти ризиків життєдіяльності в зоні впливу зсувів в адміністративних областях України ..

185

Додаток В. Електронні карти ризиків життєдіяльності в зоні впливу просідання лесових ґрунтів в адміністративних областях України..

196

Додаток Д. Електронні карти ризиків життєдіяльності в зоні впливу підтоплення в адміністративних областях України

204

Додаток Е. Електронні карти ризиків життєдіяльності в зоні впливу карсту в адміністративних областях України........................................

217

Додаток Ж. Динаміка кількості аварій на хімічно небезпечних об’єктах України у період 1999-2004 рр.

228

ВСТУП
Промисловий розвиток в Україні у ХХ сторіччі призвів до значних антропогенних порушень і техногенної перевантаженості її території. В умовах перехідної економіки значно посилилося нераціональне використання всіх природних ресурсів, скоротилися темпи впровадження природоохоронних заходів. Натомість зростають темпи використання природних ресурсів, що посилює негативний дисбаланс в природних екосистемах і призводить до зростання ризиків виникнення надзвичайних ситуацій різного характеру.
Наявність численних об'єктів військово-промислового комплексу на території України призвела до накопичення великої кількості складів застарілих боєприпасів, що зберігаються в безпосередній близькості від населених пунктів та потенційно небезпечних об’єктів (ПНО) без дотримання необхідних вимог безпеки. Як засвідчили події останніх років, їхня небезпечність посилюються недостатніми заходами щодо попередження можливих НС на таких об’єктах. Ці природно-техногенні загрози значно посилюються внаслідок взаємодії з іншими чинниками, зокрема, активізацією небезпечних екзогенних геологічних процесів.
Внаслідок цього сучасний стан природно техногенної безпеки в Україні відзначається посиленням антропогенного навантаження на навколишнє середовище, збільшенням частки застарілих виробничих технологій на ПНО, скороченням витрат на модернізацію і оновлення технологічного устаткування, що спричиняє зростання ризиків виникнення техногенних НС.
Це обумовлює необхідність розробки та реалізації адекватних запобіжних заходів на основі результатів прогнозного оцінювання техногенних ризиків життєдіяльності для населення України.
Актуальність проблеми. Сучасний стан природно-техногенної безпеки хімічно-небезпечних об’єктів (ХНО) України характеризується не лише фізичним старінням основних фондів і недосконалістю застосовуваних технологій, а й погіршенням інженерно-геологічних умов промислових майданчиків унаслідок активізації небезпечних екзогенних геологічних процесів (НЕГП).
Аналіз даних МНС і Держбуду України свідчить, що в процесі експлуатації ХНО мають місце суттєві відхилення інженерних параметрів промислових майданчиків від початкових проектних, що обумовлює виникнення додаткових деформацій в технологічно важливих спорудах, системах водо і теплопостачання. Це суттєво підвищує негативний вплив НЕГП і збільшує ризик виникнення аварійних ситуацій у зонах дислокації ХНО, значна частина яких не включена в систему моніторингу навколишнього середовища.
Взаємозалежність природних і техногенних чинників виникнення можливих аварій на ХНО зумовлюють комплексний характер проблеми забезпечення безпеки життєдіяльності населення на територіях підвищеної хімічної і геологічної небезпеки. Ефективне вирішення цієї багатоаспектної проблеми, як показує світовий досвід, має базуватися на розробці управлінських рішень з упереджуючого реагування на небезпеку адекватними контрзаходами на основі результатів комплексного оцінювання ризиків життєдіяльності в умовах можливих аварій на ХНО з урахуванням взаємозв’язків природних та техногенних чинників.
Практичне вирішення цієї задачі можливе на основі використання сучасних методів математичного моделювання та засобів геоінформаційних систем і технологій (ГІС), які забезпечують комплексне відображення різнорідних і багатозв’язаних процесів формування і розвитку надзвичайних ситуацій (НС) різного походження, що неможливо досягти за умови використання традиційних технологій.
Виконання оціночних розрахунків і картографічна візуалізація результатів засобами ГІС дають можливість вчасно дослідити можливі варіанти рішень за ймовірними сценаріями розвитку аварій на ХНО і на цій основі відпрацьовувати адекватні захисні заходи. Таким чином практично забезпечується підвищення оперативності та обґрунтованості управлінських рішень, що надає можливості для упереджуючого реагування на небезпеку виникнення аварій, на відміну від традиційного реагування на наслідки їх прояву.
Вищенаведене зумовило вибір теми, визначило мету, задачі та структуру даного дисертаційного дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота по темі дисертації проводилася в рамках науково-дослідної тематики Інституту проблем національної безпеки (ІПНБ), яка виконувалася за замовленням Ради національної безпеки і оборони України у період з 2002 по 2006 рр., зокрема, „Регіональна оцінка природних та техногенних факторів формування ядерно-радіаційної безпеки на території України” (№ держреєстрації 1010U006639), „Системні дослідження проблем забезпечення інформаційної безпеки як інтегруючої складової національної безпеки України” (№ держреєстрації 0105V008435), а також в рамках роботи „Створення інформаційно-аналітичної підсистеми оцінки та прогнозування ризиків життєдіяльності і господарювання на територіях підвищеної природно-техногенної небезпеки” (ІАПОР) за договором з МНС України (№ державної реєстрації 0103U008873), в яких здобувач був відповідальним співвиконавцем.
Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є здійснення проблемно-орієнтованого дослідження, розробка і реалізація методів і засобів, спрямованих на вирішення задач комплексного оцінювання ризиків життєдіяльності на територіях підвищеної хімічної і геологічної небезпеки. Для досягнення цієї мети необхідно розв’язати такі задачі:
§ здійснити дослідження закономірностей формування ризиків життєдіяльності в умовах можливих природно-техногенних НС;
§ розробити метод комплексного оцінювання ризиків життєдіяльності в умовах можливих аварій на ХНО з урахуванням впливу НЕГП;
§ здійснити оцінку ризиків життєдіяльності в умовах небезпеки прояву НЕГП на території України;
§ дослідити динаміку змінювання ризиків життєдіяльності на території Запорізької області;
§ розробити програмні засоби автоматизованого оцінювання ризиків життєдіяльності в умовах можливих аварій на ХНО з допомогою ГІС-технологій.
Об’єктом дослідження є потенційно небезпечні об’єкти і території підвищеної хімічної і геологічної небезпеки.
Предметом дослідження є методи, засоби і технології комплексного оцінювання ризиків життєдіяльності на територіях підвищеної хімічної і геологічної небезпеки.
Методи дослідження. Наукове дослідження здійснено з використанням методів системного аналізу, математичного моделювання, експертних оцінок, статистичного аналізу тощо.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у комплексному дослідженні природних і техногенних факторів, які впливають на формування ризиків життєдіяльності на територіях підвищеної хімічної і геологічної небезпеки:
§ удосконалено класифікацію НС техногенного характеру за їх негативними наслідками у кризовий та післякризовий періоди;
§ здійснено оцінювання ризиків від НЕГП на території України і виконано ранжування адміністративних областей за їх рівнями;
§ розроблено метод комплексного оцінювання ризиків життєдіяльності в умовах можливих аварій на ХНО з урахуванням негативного впливу НЕГП;
§ розроблено програмні засоби для автоматизованого розрахунку ризиків життєдіяльності в умовах можливих аварій на ХНО для впровадження у підсистему ІАПОР;
§ визначено кількісні значення ризиків життєдіяльності в умовах можливих аварій на найбільш небезпечних ХНО Запорізької області;
§ досліджено динаміку змінювання ризиків життєдіяльності природного, техногенного та природно-техногенного характеру за результатами комплексного оцінювання.
Практичне значення одержаних результатів. Основні наукові результати дисертації одержано при створенні ІАПОР у складі Урядової інформаційно-аналітичної системи з питань надзвичайних ситуацій (УІАС НС). ІАПОР впроваджена в експлуатацію і використовується в МНС України для аналізу передумов, динаміки розвитку та оцінювання ризиків життєдіяльності і господарювання на територіях підвищеної природно-техногенної небезпеки з метою забезпечення необхідною інформацією процесів підготовки, прийняття та контролю виконання рішень, пов’язаних з упереджуючим реагуванням на небезпеку виникнення НС різного походження.
Розроблений метод комплексного оцінювання ризиків життєдіяльності в умовах НС з викидом токсичних речовин, що враховує вплив природних факторів, які проявляються у вигляді НЕГП, дозволяє оперативно здійснювати оцінювання ризиків та формувати комплексні довідково-аналітичні і прогнозні картограми за видами і рівнями природних і техногенних ризиків з урахуванням їх взаємовпливів. Це забезпечує більш обґрунтоване визначення пріоритетності, об’єму і послідовності реалізації заходів із запобігання та мінімізації негативних наслідків НС техногенного та природного характеру.
Відносно актуальних джерел природного ризику (підтоплення, просідання, зсуви, карст) розроблено електронні довідково аналітичні карти чисельності населення в зонах небезпеки прояву НЕГП, що були використані при підготовці Національної доповіді про стан техногенної та природної безпеки в Україні у 2004-2005 рр. Розроблені програмні засоби ГІС для оцінювання ризиків життєдіяльності в умовах можливих аварій на ХНО практично використані у програмному забезпеченні ІАПОР.
Дослідна експлуатація в робочому режимі у складі ІАПОР підтвердила працездатність та ефективність розроблених методів і засобів комплексної оцінки ризиків життєдіяльності на територіях підвищеної техногенно-екологічної небезпеки, що відображено в відповідних актах здачі приймання продукції.
Особистий внесок здобувача. Основні результати дисертаційної роботи отримані автором особисто. В публікаціях, написаних у співавторстві, здобувачеві належить: в роботі [32] - розробка методики оцінювання ризиків життєдіяльності в умовах можливих аварій на хімічно - небезпечних об'єктах з урахуванням впливу небезпечних екзогенних геологічних процесів, оцінка природно техногенних ризиків життєдіяльності на основі моделювання аварій з викидом хлору на заданих хімічно небезпечних об'єктах; в роботі [6] - дослідження динаміки змінювання ризиків життєдіяльності природного, техногенного та інтегрального характеру в умовах можливих хімічно небезпечних аварій в Запорізькій області; в роботі [4] - дослідження, опрацювання та реалізація програмних засобів формування електронних довідково аналітичних карт з медичної, демографічної та екологічної проблематики; в роботі [31] - розроблення принципів і методів застосування бібліотеки картографічних функцій MapX в середовище інших прикладних програм для візуалізації результатів розрахунків у вигляді тематичних карт в режимі автоматизованої побудови; в роботі [35] - факторний аналіз негативного впливу на здоров’я населення, що мешкає на радіаційно забрудненій внаслідок аварії на ЧАЕС території, опрацювання даних реальної радіаційної обстановки та результатів її самооцінки в рамках соціологічного дослідження; в роботі [33] - розробка методичних підходів до оцінки соціально-економічних та психологічних ризиків катастрофічних повеней у Карпатському регіоні, розрахунок поширеності негативних соціальних і психологічних наслідків повені серед ураженого населення в Закарпатській області.
Апробація результатів дисертації. Основні положення і наукові результати дисертаційної роботи доповідалися та обговорювалися на: 3-й Міжнародній науково-практичній конференції "Проблеми розробки і впровадження сучасних інформаційних технологій моніторингу навколишнього середовища та управління екологічною і інформаційною безпекою в регіонах" (Крим, с. Рибаче, 2004), Міжнародній конференції "Теоретичні та прикладні аспекти побудови програмних систем - TAAPSD'2004" (Київ, 2004), V Міжнародній науково-практичній конференції Інформація, аналіз, прогноз стратегічні важелі ефективного державного управління” (Київ, 2006), VIІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції рятувальників "Проблеми зниження ризику виникнення надзвичайних ситуацій в Україні" (Київ, 2006), на науково-виробничих нарадах МНС України, на засіданнях вченої ради ІПНБ при РНБОУ (2004 2006 рр.).
Публікації. За матеріалами дисертаційного дослідження опубліковано 8 друкованих робіт, в яких відображено основні результати роботи. Шість статей опубліковано у фахових виданнях.

Список литературы

ВИСНОВКИ
На основі узагальнення результатів аналітичних досліджень розв’язана задача комплексного оцінювання ризиків життєдіяльності в умовах можливих аварій на хімічно небезпечних об'єктах з урахуванням негативного впливу екзогенних геологічних процесів.
Основні наукові та практичні результати дисертаційної роботи:
1. Аналіз закономірностей формування ризиків життєдіяльності в умовах можливих природно-техногенних НС вказав на важливість більш повного врахування їх первинних та віддалених негативних наслідків для розв’язання задачі комплексного оцінювання ризиків життєдіяльності. З цією метою здійснено розширення класифікації НС техногенного характеру за їх первинними та віддаленими негативними наслідками для життєдіяльності населення на основі структуризації медичних (загибель від травм, захворюваність, скорочення тривалості життя), соціально економічних (втрата, пошкодження житла) і психологічних (стрес, шок) наслідків.
2. Розроблено метод комплексного оцінювання ризиків життєдіяльності в умовах можливих аварій на ХНО з урахуванням негативного впливу екзогенних геологічних процесів. Кінцевим результатом розрахунків за створеним методом є визначення числових значень природних, техногенних та природно-техногенних ризиків життєдіяльності на регіональному рівні. Результати розрахунків відображають вплив природних і техногенних факторів на формування ризиків життєдіяльності в умовах можливих аварій з викидом токсичних речовин.
3. Здійснено оцінку ризиків життєдіяльності в умовах можливого прояву екзогенних геологічних процесів на території України. На цій основі здійснено ранжування адміністративних областей України за комплексною небезпекою прояву НЕГП. За результатами проведеної оцінки створено електронні довідково-аналітичні карти поширеності ризиків життєдіяльності в адміністративних областях і районах України.
4. На характерних прикладах продемонстровано метод комплексного оцінювання ризиків життєдіяльності в умовах можливих аварій на найбільш потенційно небезпечних ХНО Запорізькій області. За результатами комплексного оцінювання досліджена динаміка змінювання ризиків життєдіяльності природного, техногенного та природно-техногенного характеру.
5. Здійснено програмну реалізацію методу комплексного оцінювання ризиків з допомогою ГІС-технологій. Розроблено програмний модуль автоматизованої оцінки ризиків життєдіяльності в умовах можливих аварій на ХНО з урахуванням просторово часових характеристик. Цей модуль дозволяє експерту формувати актуальні сценарії розвитку аварій та отримувати інформацію про можливі негативні наслідки для населення регіону. Модуль забезпечує формування картографічних, табличних і текстових даних для звітів щодо ризиків життєдіяльності на територіях підвищеної хімічної і геологічної небезпеки.
6. Розроблено базу даних електронних довідково аналітичних карт чисельності населення адміністративних областей і районів України на територіях прояву екзогенних геологічних процесів. База даних використана в МНС України для підготовки Національної доповіді про стан техногенної та природної безпеки в Україні у 2004-2005 рр.
7. Розроблені програмні засоби ГІС практично використані в підсистемі ІАПОР, що впроваджена в експлуатацію в МНС України. Досвід застосування у складі ІАПОР підтвердив ефективність і працездатність розроблених методів і засобів комплексного оцінювання ризиків життєдіяльності в умовах можливих аварій на ХНО.

Розроблені алгоритмічні методи і програмні засоби забезпечують комплексне оцінювання ризиків для життєдіяльності населення в умовах можливих аварій на ХНО і дозволяють підвищити ефективність упереджуючого реагування на небезпеку за рахунок оперативності, наочності та детальності оцінювання ризиків на потенційно небезпечних об’єктах і територіях. Вони дозволяють оперативно здійснювати оцінювання ризиків для життєдіяльності населення та формувати комплексні довідково-аналітичні і прогнозні електронні карти за видами і рівнями природних і техногенних ризиків з урахуванням їх взаємовпливів. Це забезпечує більш обґрунтоване визначення пріоритетності, об’єму і послідовності реалізації заходів із запобігання та мінімізації негативних наслідків НС техногенного та природного характеру, можливих на території України.
Практична реалізація розроблених програмних засобів оцінки ризиків життєдіяльності на конкретних прикладах підтвердила їх придатність для ефективного використання у складі УІАС НС і дозволила сформулювати висновки та рекомендації щодо наукового і практичного використання здобутих результатів дослідження:
1. В останні роки на території України поєднання факторів зростання техногенної та природної небезпеки значно збільшує ризики виникнення НС і посилює їх негативні наслідки. Для зменшення шкоди від ймовірних НС техногенного характеру необхідно виконувати прогнозне моделювання їх вірогідних негативних наслідків і на цій основі відпрацьовувати адекватні контрзаходи.
2. Аналіз змін просторово-часової структури техногенних і природних ризиків засвідчив стійке збільшення інженерно-геологічної складової ризику, відносно сталу циклічність у часі значень природно-техногенного ризику, а також подальше зростання впливу на екологічну безпеку ХНО спільної дії інженерно-геологічних факторів.
3. На основі аналізу актуальних методів оцінювання ризиків в умовах можливих НС удосконалено традиційний підхід до оцінювання ризиків життєдіяльності на регіональному рівні від можливих аварій на ХНО, що базується на результатах прогнозування імовірності аварійного викиду токсичних речовин та негативних наслідків аварії з урахуванням об’ємів викиду і актуальних метеорологічних умов. Удосконалення полягає у врахуванні впливу на підвищення ризиків життєдіяльності в умовах можливих аварій на ХНО: просторової ураженості території ХНО небезпечними екзогенними геологічними процесами (НЕГП); осереднених по сезонах кліматичних даних; частоти активізації НЕГП на територіях впливу ХНО.
4. Розроблено метод комплексного оцінювання ризиків життєдіяльності для умов можливих аварій на ХНО з урахуванням негативного впливу екзогенних геологічних процесів. Метод орієнтований на здійснення кількісної оцінки ризиків життєдіяльності від аварій на ХНО на основі визначення площ можливого природного (прояви НЕГП) та техногенного (аварія на ХНО) ураження, часу підходу токсичної хмари до населеного пункту, а також щільності і вікової структури населення в зонах прояву НЕГП і хімічного ураження.
5. На основі аналізу наявних методів і засобів встановлено, що найбільш адекватний інструментарій для цього надають сучасні ГІС технології, які дозволяють автоматизувати найбільш трудомісткі етапи аналізу і оцінювання ризиків в умовах можливих НС. Оперативність виконання оціночних розрахунків з використанням ГІС технологій і формування картограм розподілу ризиків життєдіяльності надають можливість дослідити варіанти рішень за актуальними сценаріями розвитку НС. Відкрита архітектура ГІС дозволяє інтегрувати математичні моделі оцінювання ризиків життєдіяльності в умовах можливих НС з допомогою проблемно орієнтованих засобів програмування (Visual Basic, Delphi) у вигляді програмних модулів, які реалізують функції з визначення глибини та площі зон можливого ураження, кутових розмірів сектору зони ураження, переліку населених пунктів, що потрапили в зону ураження та кількість населення в них. Це дозволяє реалізувати зазначені функції за різними варіантами розвитку НС і забезпечити формування картографічного оточення НС для відпрацювання ефективних управлінських рішень щодо запобігання негативним наслідкам НС.
6. На основі розробленого методу сформульовано алгоритм комплексного оцінювання ризиків життєдіяльності в умовах можливих аварій на ХНО, який адаптовано для застосування в автоматизованому режимі засобами ГІС. Алгоритм реалізується за наступними кроками: прогнозування наслідків аварії на заданих ХНО на основі моделювання аварійного викиду НХР; оцінювання ризику життєдіяльності за результатами моделювання наслідків аварії; ідентифікація джерел природної небезпеки і визначення природного ризику життєдіяльності від НЕГП; оцінювання природно-техногенного ризику, обумовленого комплексною дією небезпечних природних і техногенних чинників.
7. Практичне застосування і подальше удосконалення розроблених алгоритмічних і програмних засобів оцінювання ризиків життєдіяльності в підсистемі ІАПОР у складі УІАС НС дозволить:
§ вирішувати задачі комплексного оцінювання ризиків життєдіяльності з урахуванням взаємовпливу техногенних і природних джерел небезпеки;
§ підвищити ефективність взаємодії користувача з цією підсистемою за допомогою використання засобів геопросторового аналізу, зручного інтерфейсу і формування карт ризику;

§ забезпечити ефективну взаємодію ІАПОР з іншими підсистемами УІАС НС для підтримки управлінських рішень із запобігання і реагування на НС техногенного характеру.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Авакян А.А., Азарян С.Н., Агаларян Э. М. Геоинформационная система опасных геологических процессов «ГИСЕРЕВАН» // Тр. Междунар. конф. «Гражданская безопасность и развитие информационнообразовательных технологий». Москва: ВНИИ ГОЧС, 2002. С. 3 8.
2. Акимов В.А., Потапов Б.В., Радаєв Н.Н. Сравнительная оценка безопасности регионов по статистическим данным // Проблемы безопасности при чрезвычайных ситуациях. М.: ФГУП «ВИНИТИ», 1998. № 11. С. 7885.
3. Алымов В.Т., Тарасова Н.П. Техногенный риск: Анализ и оценка: Учебное пособие для ВУЗов. М.: ИКЦ ”Академкнига”, 2004. 188 с.
4. Барановський В. A., Іванюта С. П., Рогожин O. Г. Особливості тематичного картографування в Internet на прикладі медикодемографічних і екологічних карт // Екологія і Ресурси: Зб. наук. праць. Укр. Інт дослідж. навколиш. середовища і ресурсів. К.: УІНСіР РНБОУ, 2001. Вип.3 С. 208216.
5. Буравльов Є.П. Основи сучасної екологічної безпеки. К.: Вво ВАТ Інститут транспорту нафти”, 2000. 235 с.
6. Биченок М.М., Яковлєв Є.О., Іванюта С.П. Динаміка змін ризиків життєдіяльності у природно-техногенній сфері // Екологія і Ресурси: Зб. наук. праць Інституту проблем національної безпеки. К.: ІПНБ, 2006. - № 14. С. 23 29.
7. Биченок М.М. Про багаторівневе узгоджене управління ресурсами захисту у надзвичайних ситуаціях // Екологія і ресурси. К.: РНБОУ, 2002. №4. с.74 82.
8. Биченок М.М., Довгий С.О., Трофимчук О.М. Системні принципи інформатизації управління природнотехногенною безпекою // Екологія і ресурси. К.: РНБОУ, 2003. № 5. с.44 57.
9. Биченок М.М., Рогожин О.Г. До інтегральної оцінки соціальних ризиків виникнення надзвичайних ситуацій // Екологія і ресурси. К.: РНБОУ, 2003. № 6. С.108 124.
10. Биченок М.М., Рогожин О.Г., Яковлєв Є.О. Про оцінювання ризиків життєдіяльності і господарювання у природнотехногенній сфері // Экология и Ресурсы: Сб. науч. тр. Института проблем национальной безопасности. К.: ИПНБ, 2004. № 10. С. 6473.
11. Биченок М.М., Трофимчук О.М. Проблеми природнотехногенної безпеки в Україні. К.: РНБОУ, 2002. 153 с.
12. Быченок Н.Н. Принципы автоматизации управления Гражданской обороной республики // Мат. наук.практич. конф. по проблемам ГО. К.: Штаб ГО УССР, 1978. 5 с.
13. Биченок М.М. Основи інформатизації управління регіональною безпекою. К., РНБОУ, 2005. 196 с.
14. Быченок Н.Н. Об управлении защитой региона в чрезвычайных ситуациях. I,II // УСиМ. 1996. № 4/5. С. 47 57; № 6. С. 46 55.
15. Волошкіна О.С., Красовский Г.Я., Трофимчук О.М. Картографічна модель дифузних джерел забруднення водних об’єктів з використанням ДЗЗ і ГІС // Екологія і ресурси. К.: РНБОУ, 2002. № 4. С. 94 97.
16. Глушков В.М. Об одном методе научнотехнического прогнозирования // Кибернетика, 1969. № 2. С. 3 7.
17. Горбачук В.М., Тарасова.Л.Г. Аналіз критичних ситуацій техногенної природи, що призводять до аварій та катастроф у різних галузях господарської діяльності / Препр. АН Украины. Инт кибернетики им. В.М. Глушкова; 9322. К.: 1993. 28с.
18. Горелик В.А., Кононенко А.Ф. Теоретикоигровые модели принятия решений в экологоэкономических системах. М.: Радио и связь, 1982. 144с.
19. Греков Л.Д. Концептуальні підходи до проблем моніторингу навколишнього природного середовища та надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру // Екологія і ресурси. К.: РНБОУ, 2003. № 5. С. 57 64.
20. Данилишин Б.М. Природнотехногенні катастрофи: проблеми економічного аналізу та управління. К.: НІЧЛАВА, 2001. 260 с.
21. Дейнека В.С., Сергиенко И.В. Оптимальное управление неоднородными распределенными системами. К.: Наук. думка, 2003. 505 с.
22. Довгий С.А., Калинин В.М. Использование геоинформационных технологий в системах охраны окружающей среды и исследования природных ресурсов. К.: Вво ТИРАЖ, 1995. Т. 2. 409 с.
23. Дорогунцов С.І., Ральчук О.М. Управління техногенноекологічною безпекою у парадигмі сталого розвитку. К.: Наук. думка, 2001. 174 с.
24. Дорогунцов С.І., Федорищева А. М. Методологічні аспекти оцінки ризику та наслідків техногенно небезпечних подій // К.: Економіка України, 1994. № 2. С. 30 39.
25. Дырда В. И., Осипенко В.И. Устойчивое развитие и проблемы глобальной безопасности // Проблемы безопасности при чрезвычайных ситуациях . 1995. № 12. С. 3 22.
26. Евланов Л.Г., Кутузов В.А. Экспертные оценки в управлении. М.Экономика, 1978. 133с.
27. Загальні вимоги до розвитку і розміщення потенційно небезпечних виробництв з урахуванням ризику надзвичайних ситуацій техногенного походження. Наук. керівн.: С.І. Дорогунцов і В.Ф.Гречанінов. К.: РВПС України НАН України, 1995. 119 с.
28. Закон України «Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру» № 1809 ІІІ від 8 червня 2000 р.
29. Итоговые отчетные материалы. Результаты реализации Межгосударственной программы совместных научных исследований организаций государствучастников СНГ в области чрезвычайных ситуаций природного и техногенного характера на период до 2003 г., М.: МГС по ЧС, Исполком СНГ, Научный совет при МГС по ЧС, 2004 г.
30. Іванюта С.П. Щодо класифікації надзвичайних ситуацій техногенного характеру за їх медикосоціальними наслідками // Екологія і ресурси. К.: РНБОУ, 2003. №8. С. 45 52.
31. Іванюта С. П., Кодацький М. Б. Методичні підходи до автоматизації обробки і візуалізації медикоекологічних даних на основі використання картографічного компонента Active X MapInfo Map X // Екологія і Ресурси: Зб. наук. праць. Укр. Інт дослідж. навколиш. середовища і ресурсів. К.: УІНСіР РНБОУ, 2002. Вип. 4 С. 184 188.
32. Биченок М.М., Іванюта С.П., Яковлєв Є.О. Про вплив екзогенних геологічних процесів на рівень техногенних ризиків життєдіяльності // Збірник наукових праць УкрДГРІ. К.: УкрДГРІ, 2006. - № 1. С. 85-91.
33. Іванюта С.П., Рогожин О. Г. Підходи до оцінки соціальноекономічних та психологічних ризиків катастрофічних повеней в Карпатському регіоні // Экология и Ресурсы: Сб. науч. тр. Института проблем национальной безопасности. К.: ИПНБ. № 9. 2004. С. 8490.
34. Іванюта С.П. ГІС реалізація оцінки ризику життєдіяльності від аварій на хімічно небезпечних об’єктах. // Экология и Ресурсы: Сб. науч. тр. Института проблем национальной безопасности. К.: ІПНБ. № 11. 2005. С. 95 101.
35. Іванюта С.П., Рогожин О. Г. Самооцінка впливу радіаційної обстановки на здоров’я населення, постраждалого внаслідок аварії на ЧАЕС // Чорнобиль і соціум. Вип. 9 / Центр соціальних експертиз Ін-ту соціології НАНУ. - К.: ПЦ «Фоліант», 2003. С. 92 103.
36. Качинский А.Б. Екологічна безпека України: системний аналіз перспектив покращання. К.: НІСД, 2001. 312 с.
37. Качинский А.Б., Глуцький В.І., Сонкіна Г.Л. Аналіз ризику природної та техногенної безпеки регіонів України (станом на 2000 р.) // Стратег. панорама. К.: 2000. № 3/4. С. 95 100.
38. Кини Р.Л. Теория принятия решений // Исслед. операций, 1981. Т. 1. С.481 51.
39. Красовский Г.Я., Петросов В.А. Інформаційні технології космічного моніторингу водних екосистем і прогнозу водоспоживання міст. К.: Наук. думка, 2003. 223 с.
40. Луцько В.С. Економічні важелі забезпечення екологічної безпеки України. К.: Чорнобильінтерінформ, 2000. 127 с.
41. Малик Л. Природные и техногенные факторы разрушения гидротехнических сооружений // Проблемы безопасности при чрезвычайных ситуациях . 1997. № 11. С. 81 110.
42. Методика прогнозирования масштабов заражения сильнодействующими ядовитыми веществами при авариях (разрушениях) на химически опасных объектах и транспорте. М.: Госкомгидромет СССР, 1990. 27с.
43. Михалевич В.С., Волкович В.Л., Быченок Н.Н. Проблемы моделирования и управления защитой региона в чрезвычайных ситуациях // УСиМ. 1991. № 8. С.312.
44. Михалевич В.С., Кнопов П.С., Голодников А.Н. Математические модели и методы оценки риска на экологически опасных производствах // Кибернетика и сиcт. анализ. 1994. №2. С. 121139.
45. Михалевич М.В. Методы учета риска в задачах принятия решений./ Препр. АН УССР. Инт кибернетики им. В.М. Глушкова; 8937. К., 1989. 15с.
46. Мушик Э., Мюллер П. Методы принятия технических решений. М.: Мир, 1990. 206с.
47. Наказ Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи № 338 від 18 грудня 2000 р. "Про затвердження Положення про паспортизацію потенційно небезпечних об'єктів".
48. Наказ Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Міністерства аграрної політики, Міністерства економіки, Міністерства екології і природних ресурсів № 73/82/64/122 від 27 березня 2001 року "Про затвердження Методики прогнозування наслідків виливу (викиду) небезпечних хімічних речовин при аваріях на промислових об'єктах і транспорті".
49. Національна доповідь про стан техногенної та природної безпеки в Україні у 2003 р. К.: ДП «Чорнобильінтерінформ», 2004. 435 с.
50. Овезгельдыев А. О., Петров Э.Г., Петров К.Э. Синтез и идентификация моделей многофакторного оценивания и оптимизации / Под ред. Э.Г. Петрова. К.: Наук. думка, 2002. 164 с.
51. Оценка и управление природными рисками. Тематический том / Под. ред. А.Л. Рагозина. М.: Издательская фирма «КРУК», 2003. 320 с.
52. Перельмутер А.В. Избранные проблемы надежности и безопасности строительных конструкций. К.: Издво УкрНИИпроектстальконструкция, 2000. 216 с.
53. Підкамінний І.М. Світовий та український досвід управління техногенноприродною безпекою // регіональна економіка, 1999. № 3. С. 95 104.
54. Полищук С.З., Рябко А.И. Системное моделирование и управление изменением состояния окружающей среды при разработке стратегии устойчивого развития на региональном уровне // Екологія і природокористування . Дніпропетровськ: ІППЕ НАНУ, 2003. № 5. С. 69 76.
55. Порфирьев Б.Н. Организация управления в чрезвычайных ситуациях. М.: Знание, 1989. 64 с.
56. Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Програми запобігання та реагування на надзвичайні ситуації техногенного і природного характеру на 2000 2005 роки” № 1313 від 22 серпня 2000 р.
57. Постанова Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2001 р. № 122 "Про комплексні заходи, спрямовані на ефективну реалізацію державної політики у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, запобігання та оперативного реагування на них, на період до 2005 року”.
58. Постанова Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2002 р. № 175 "Про затвердження Методики оцінки збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру”.
59. Прогнозноаналитическая система поддержки принятия решений по региональной безопасности / Н.Н. Быченок, О.В. Гайдук, В.В. Мостовой, В.С. Терещенко, А.Д. Сенченко. К.: УСиМ, 2000. № 4. С.8895.
60. Проценко А.Н., Махутов Н.А., Артемьев А.Е. Безопасность населения и окружающей среды Москвы: Исследования и проблемы управления // Проблемы безопасности при чрезвычайных ситуациях. Вып 2. М.: ВИНИТИ, 1997.
61. Прусов В.А. До питання прогнозування надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру з різною завчасністю // Екологія і ресурси. К.: РНБОУ, 2001. С.79 96.
62. Рагозин А. Л. Прогнозные сценарии развития и алгоритмы рискоценки природных катастроф на региональном уровне // Матер. V Междунар. сем. "Фундаментальные и прикладные проблемы мониторинга и прогноза природных, техногенных и социальных катастроф" "СТИХИЯ2002". Севастополь: СНУЯЭиП, 2002.
63. Редько В.Н., Сергиенко И.В., Стукало А.С. Прикладные программные системы. Архитектура, построение, развитие. К.: Наук. думка, 1992. 319с.
64. Рекомендации по оценке геологического риска на территории г. Москвы. / Под ред. А.Л. Рагозина / Москомархитектуры, ГУ ГО ЧС г. Москвы. М.: Издво ГУП НИАЦ, 2002. 49 с.
65. Саати Т. Принятие решений. Метод анализа иерархий. М.: Радио и связь, 1993. 320 с.
66. Соловйов В. П. Безпечний розвиток людства. Проблеми моделювання і кількісних оцінок // Вісн. АН УРСР, 1991. № 4. С. 14 23.
67. Соціальні ризики та соціальна безпека в умовах природних і техногенних надзвичайних ситуацій та катастроф / Відп. ред.: В.В. Дурдинець, Ю.І. Саєнко, Ю.О. Привалов. К.: Стилос, 2001. 497 с.
68. Справочные данные о чрезвычайных ситуациях техногенного, природного и экологического происхождения. М.: ГО СССР, 1990. 232с.
69. Стан техногенної та природної безпеки в Україні в 2002 році К.: МНС України, НАНУ, 2003. 292 с.
70. Статюха Г.О., Бойко Т.В., Бендюг В.І. Розробка методики оцінки небезпечних видів діяльності промислових підприємств. I,II // Екологія і ресурси. К.: РНБОУ, 2003. № 7. С. 46 56; № 8. С. 22 32.
71. Створення інформаційноаналітичної підсистеми оцінки та прогнозування ризиків життєдіяльності і господарювання на територіях підвищеної природнотехногенної небезпеки. Етап 2 Вибір критеріїв, розробка та адаптація методик оцінки та прогнозування ризиків життєдіяльності та господарювання на територіях підвищеної природнотехногенної небезпеки. Формулювання алгоритмів оцінки та прогнозування означених ризиків із урахуванням просторовочасових характеристик природнотехногенних НС: Звіт про НДР (анотований). К.: ІПНБ при РНБОУ, 2004. 98 с.
72. Стихийные бедствия: изучение и методы борьбы. М.: Прогресс, 1978. 439с.
73. Технічний проект створення інформаційноаналітичної підсистеми оцінки і прогнозування ризиків життєдіяльності і господарювання на територіях підвищеної природнотехногенної небезпеки. К.: УІДНСіР при РНБОУ, 2003. 43 с.
74. Технічний проект Урядової інформаційноаналітичної системи з питань надзвичайних ситуацій / Гол. конструктор О.Г. Додонов. К.: ІПРІ НАНУ, 2000. 75 с.
75. Технический отчёт по Межгосударственной программе совместных научных исследований организаций государствучастников Содружества в области чрезвычайных ситуаций природного и техногенного характера на период до 2003 года. Ташкент: САНИГМИ, 2003. 49 с.
76. Трофимчук О.М., Кияшко Г.Я. Підвищення ефективності інформаційноаналітичного та консультаційнодорадчого забезпечення національної безпеки в ресурсноекологічній сфері: актуальні проблеми та шляхи їх подолання // Екологія і ресурси. К.: УІНСіР РНБОУ, 2001. С. 225233.
77. Трофимчук О.М., Яковлєв Є.О. Проблемні питання щодо зростання екологогеологічного ризику в процесі реструктуризації вугледобувної галузі Донбасу // Екологія і ресурси. К.: УІНСіР РНБОУ, 2003. № 5. С. 2634.
78. Трухаев Р.И. Модели принятия решений в условиях неопределенности. М.: Наука, 1981. 258с.
79. М.А. Харькина. Методологические подходы к оценке экологических последствий природных катастроф // Матер. V Междунар. сем. "Фундаментальные и прикладные проблемы мониторинга и прогноза природных, техногенных и социальных катастроф" "СТИХИЯ2002". Севастополь: СНУЯЭиП, 2002.
80. Черний В. Г. Імовірнісний підхід до прогнозування втрат через ушкодження капітальних об’єктів внаслідок геотехнічних прич