Моделювання міграції радіонуклідів у типових схилових та гірських екосистемах України




  • скачать файл:
  • Название:
  • Моделювання міграції радіонуклідів у типових схилових та гірських екосистемах України
  • Альтернативное название:
  • Моделирование миграции радионуклидов в типичных склоновых и горных экосистемах Украины
  • Кол-во страниц:
  • 136
  • ВУЗ:
  • НАЦІОНАЛЬНИЙ АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
  • Год защиты:
  • 2009
  • Краткое описание:
  • НАЦІОНАЛЬНИЙ АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ



    На правах рукопису





    Петрусенко Валентина Павлівна


    УДК 004.942:504.064.3(477)(042.3)



    Моделювання міграції радіонуклідів у типових схилових та гірських екосистемах України




    26.06.01 екологічна безпека



    Дисертація на здобуття наукового ступеня
    кандидата технічних наук



    Науковий керівник
    Кутлахмедов Юрій Олексійович
    Доктор біологічних наук, професор

    Київ 2009








    Зміст
    ВСТУП....4
    РОЗДІЛ 1. ЕКОЛОГІЧНІ РИЗИКИ ТА КАМЕРНІ МОДЕЛІ В РАДІОЕКОЛОГІЇ.13
    1.1. Атомна енергія і радіаційна небезпека.13
    1.1.1. Атомна енергетика і проблема охорони навколишнього середовища. Аварія на ЧАЕС...13
    1.1.2. Аналіз факторів негативного впливу АЕС на людину та навколишнє середовище.17
    1.2. Екологічні ризики...........22
    1.2.1. Поняття ризику . Екологічний ризик.........22
    1.2.2. Загальні принципи радіаційного захисту та критеріїв допустимого ризику.25
    1.3. Моделювання динаміки накопичення радіонуклідів у екосистемах.....29
    1.3.1. Надходження радіонуклідів у екосистему........29
    1.3.2. Коефіцієнти накопичення і переходу радіонуклідів. Метод камерних моделей в радіоекології............32
    1.3.3. Моделювання як засіб та метод дослідження радіоекологічних процесів в екосистемах36
    Висновки до розділу 1.37

    РОЗДІЛ 2. МОДЕЛЮВАННЯ РОЗПОДІЛУ РАДІОНУКЛІДА У РІЗНИХ ТИПАХ ЛАНДШАФТІВ УКРАЇНИ У ВИПАДКУ АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЙ........................................................................................................................39
    2.1. Характеристика фізико-географічних умов Полісся та моделювання розподілу радіонукліда і дози у типовій для України екосистемі схилів..39
    2.2. Характеристика фізико-географічних умов Карпат та моделювання радіоекологічних процесів у гірських екосистемах, характерних для України...............64
    2.3. Моделювання міграції радіонукліда у прибережних зонах України81
    2.4. Аналіз стійкості динамічної моделі схилової екосистеми щодо міграції радіонуклідів..86
    Висновки до розділу 295

    РОЗДІЛ 3. МОДЕЛЮВАННЯ ТА ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ КОНТРЗАХОДІВ В УМОВАХ РАДІОЕКОЛОГІЧНОЇ АНОМАЛІЇ...96
    3.1. Аналіз ефективності контрзаходів для захисту екосистем на схилових ландшафтах методом камерних моделей..101
    3.1.1. Контрзахід підпірна стінка104
    3.1.2. Контрзахід побудова дороги.107
    3.1.3. Контрзахід підпірна стінка і дорога.111
    Висновки до розділу 3..113

    РОЗДІЛ 4. ЗАСТОСУВАННЯ СТРАХОВОГО ЗАХИСТУ ПРИ РАДІАЦІЙНОМУ ЗАБРУДНЕННІ ЕКОСИСТЕМ ЯК ЕФЕКТИВНОГО КОНТРЗАХОДУ ПРИ УПРАВЛІННІ ЕКОЛОГІЧНИМИ РИЗИКАМИ...114
    4.1. Екологічне страхування як стимул до підвищення безпеки виробництва.115
    4.2. Застосування методу страхового захисту населення при радіаційному забрудненні на прикладі схилових екосистем.119
    4.3. Приклади розрахунку очікуваної колективної дози та ризиків для різних типів екосистем..125
    4.4. Страхування у сфері природокористування як приорітетний напрямок державної політики....129
    4.5. Перспективи застосування отриманих результатів...........130
    Висновки до розділу 4...133
    ВИСНОВКИ.135
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ137








    ВСТУП

    Проблема радіаційної безпеки населення й охорони навколишнього середовища від забруднень радіоактивними речовинами є ключовою при реалізації програми розвитку, заснованої на використанні атомної енергії. Це стало більше очевидним після аварії на Чорнобильської АЕС. Крім того, у багатьох галузях практичної діяльності людини використовуються джерела іонізуючих випромінювань. Безупинно поширюється їхнє застосування в промисловості, сільському господарстві, медицині, наукових дослідженнях. Зростає кількість осіб, професійно пов'язаних з полями іонізуючих випромінювань.
    Жодна катастрофа XX століття не мала таких важких екологічних наслідків, як Чорнобильська. У результаті цієї катастрофи радіоактивного забруднення зазнали 2,3 тисячі населених пунктів у 12 областях України загальною площею 50 тисяч квадратних кілометрів. Сьогодні загальна площа зони відчуження і зони безумовного (обов'язкового) відселення становить близько 2600 квадратних кілометрів.
    Для України чорнобильська трагедія стала лихом, яке з нею назавжди, бо саме на її території залишився ядерний монстр зруйнований четвертий блок, який і нині, через 22 роки після аварії, продовжує загрожувати світу.
    Найбільшу небезпеку, пов'язану з аварією, становило те, що руйнування реакторної зони викликало викид в атмосферу і на територію ЧАЕС великої кількості радіоактивних деталей, графіту, ядерного палива.
    Поле радіоактивного забруднення на етапі первинного випадіння радіонуклідів чорнобильського походження формувалося під впливом таких ландшафтних чинників, як рельєф поверхні, рослинний покрив, гідрографічна мережа та способи господарського використання території.
    Надходячи у навколишнє середовище, техногенні радіонукліди залучаються до природних процесів масоенергообміну, які мають комплексний характер, охоплюючи всі природні компоненти, зокрема водний, повітряний та біогенний перенос. Через це характер геохімічних умов, інтенсивність та динаміка міграційних процесів залежать від структури ландшафтів забрудненої території.
    Українське Полісся є регіоном, що найбільше постраждав унаслідок Чорнобильської катастрофи. Тому для цієї зони, яка переважно вкрита хвойно-широколистяними лісами, дослідження міграції радіонуклідів є актуальним завданням, що вимагає невідкладного вирішення.
    Радіоактивне забруднення українського Полісся особливо небезпечне з огляду на те, що радіонукліди 137Сs та 90Sr мають великий період напіврозпаду. Це зумовлює їх тривалу циркуляцію в природних екосистемах і подальше повторне забруднення екосистем. Небезпека також криється в тому, що лісові екосистеми є джерелом різноманітної продукції, в тому числі харчової.
    Великомасштабне забруднення природних екосистем викликало цілий ряд проблем, які необхідно вирішити для розробки заходів з подолання віддалених наслідків Чорнобильської катастрофи.
    Частково ці проблеми вирішуються моніторинговими службами, які досліджують стан забрудненості, тобто стежать за середовищем, оцінюють його фактичний стан. Моніторинг охоплює спостереження за фізичними, хімічними та біологічними показниками та реакцію біологічних систем на антропогенний вплив. Ці наслідки в першу чергу стосуються аграрних екосистем. Цими проблемами активно займаються І.М. Гудков, Б.С. Пристер, Р.М. Алексахін. Активно спостерігається та досліджується поведінка радіонуклідів у водних екосистемах (Г.Г. Полікарпов, М.І. Кузьменко, О.В. Войцехович). Велика роль приділяється лісовим екосистемам як депо накопичення та утримання радіонуклідів чорнобильського походження (О.І. Щеглов, М.Д. Кучма, Ф.А. Тихомиров).
    Але дуже важливим є опрацювання проблеми поводження радіонуклідів у ландшафтних екосистемах, які включають всі складові. Спряження аграрних, лісових, водних екосистем формує окрему проблему поводження радіонуклідів у складних ландшафтах. Тому це є предметом нашого дослідження. Мова йде про те, що важливо знати і розуміти закономірності розподілу і перерозподілу радіонуклідів, що в кінцевому результаті і визначає стан і динаміку радіонуклідного забруднення великих екосистем. Особливо виразні ці процеси у схилових та гірських екосистемах.
    Однак для комплексного вивчення природних екосистем недостатньо визначати лише інтегральні характеристики забруднення, необхідно також проводити дослідження, які виходять за межі елементарних операцій аналізу і потребують застосування системного аналізу для дослідження міграції полютантів у навколишньому середовищі.
    Такий підхід дозволяє за допомогою математичного моделювання дослідити основні закономірності міграції радіонуклідів і, крім отримання функціональних залежностей, які на сьогоднішній день ще уточнюються, дозволяє побудувати довготривалий прогноз динаміки міграції радіонуклідів у природних екосистемах.
    Можна стверджувати, що характер поводження радіонуклідів, що утворилися при ядерних вибухах та аваріях, включилися в харчові ланцюги, визначається не тільки тим, скільки їх випало з повітря, але також і структурою екосистеми та особливостями біогеохімічних циклів, адже завдяки обмінним реакціям відбувається перерозподіл радіонуклідів між складовими екосистеми.
    Актуальність теми дослідження. Природні та техногенні катаклізми, які мають місце в Україні повені в Карпатах, віддалені наслідки аварії на Чорнобильській АЕС, реальність проектних та позапроектних аварій унаслідок застосування небезпечних технологій, масоване хімічне та радіонуклідне забруднення значних територій тощо виводять на перший план проблему оцінки і прогнозу стійкості та надійності екосистем. У зв’язку з цим необхідно обґрунтувати та розробити систему екологічних нормативів на припустимі рівні забруднення, що дозволить приймати оперативні рішення щодо безпеки біоти типових екосистем України і рекомендувати ефективні профілактичні та терапевтичні контрзаходи із захисту біоти та населення, яке використовує такі екосистеми для виробництва, проживання й рекреації. Саме цим обумовлюється актуальність напрямку, пов’язаного з розробкою наукових основ дослідження та оцінки екологічної ємності та радіоємності екосистем, а екологічна ємність та радіоємність екосистеми визначається лімітом надходження полютантів, зокрема радіонуклідів, без завдання та (або) загибелі біоти екосистеми.
    Особливо актуальні дослідження на схилових та гірських екосистемах. Актуальність теми дослідження полягає у необхідності глибокого та детального вивчення природних умов і ресурсів Українських Карпат та кримських гір, можливостей усебічного раціонального використання в нових суспільно-економічних умовах, збереження та охорони ландшафтних комплексів з огляду на перспективи розвитку Карпатського регіону. Належність частини гірської споруди до території України надає державі міжнародної значущості у співробітництві з сусідніми країнами, зокрема в межах програм розвитку Єврорегіонів. Унікальні, надзвичайно різноманітні ландшафтно-кліматичні умови гірських, передгірних районів Українських Карпат гарантують виняткові можливості для розвитку рекреації та туризму, курортного господарства, заповідної справи. Умови проживання та господарювання в горах суттєво відрізняються від рівнинних: через специфіку гірських ландшафтів та гірського клімату; розвитком та перебігом природних процесів, явищ, невластивих для рівнин, не завжди передбачуваних вчасно та прогнозованих; частотою небезпечних гідрометеорологічних ситуацій з катастрофічними наслідками, значними матеріальними і моральними збитками.
    У силу цих обставин дуже важливими і актуальними є оцінка й прогнозування доз радіоактивного опромінення людини для подальшого вивчення та оцінки ризиків, пов’язаних з аваріями на радіаційно-небезпечних виробництвах.
    Важливо правильно оцінити і спрогнозувати дози від викидів радіоактивних речовин. При оцінюванні радіоекологічної небезпеки основним (але не єдиним) критерієм є доза для населення за нею можна прогнозувати ризик наслідків опромінення.
    В умовах існування можливості радіонуклідних викидів і скидань від ядерних підприємств та установок прийнято розробляти і вживати спеціальні контрзаходи для захисту населення і навколишнього середовища від потрапляння радіонуклідів і впливу радіонуклідного забруднення, особливо у схилових та гірських екосистемах. Контрзаходи можуть бути локального характеру (у місці забруднення) і загального (впливають на всю забруднену радіонуклідами територію).
    В усіх випадках розроблення, планування і реалізації контрзаходів прийнято оцінювати і прогнозувати їх ефективність. Критеріями для оцінки ефективності контрзаходів є ступінь зменшення середньої індивідуальної дози для персоналу і (або) зменшення колективної дози опромінення для населення.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалася в межах теми: Оцінка граничної радіоємності та екологічної ємності типових екосистем України по відношенню до різних антропогенних навантажень” (№ ДР 0103U005694), а також теми Наукове обґрунтування технології стабілізації радіоємності екосистем і захисту рослин від природного ультрафіолетового проміння” за програмою „Новітні медико-біологічні проблеми та оточуюче середовище людини” (№ ДР 0104И007170).
    Мета та завдання дослідження. Мета роботи встановлення і дослідження параметрів та особливостей процесу міграції радіонуклідів у типових екосистемах України та математичне моделювання даного явища. Це дасть змогу мати методи і підхід для контролю, прогнозу та управління радіоекологічної безпекою для критичних «вразливих» екосистем України.
    У зв’язку з цим були сформульовані наступні завдання:
    1. Побудувати блок-схеми для камерних моделей вибраних екосистем схилового та гірського типу, прибережних зон України, визначити необхідні критичні та базові параметри переносу радіонуклідів в обраних екосистемах.
    2. На базі експериментальних та літературних даних встановити і обрахувати величини і діапазон варіації числових параметрів швидкостей переносу радіонуклідів камерними моделями для типових схилових, гірських екосистем та прибережних зон України.
    3. Побудувати та дослідити цикл камерних моделей для схилових, гірських та прибережних екосистем. Встановити основні шляхи, динаміку та розробити прогноз формування дозових навантажень для населення, що може використовувати вибрані типи екосистем .
    4. Побудувати та дослідити цикл камерних моделей для схилових екосистем за умов використання захисних контрзаходів для зниження екологічної небезпеки населення та довкілля.
    5. Дослідити можливість страхового захисту населення регіонів, що постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС.
    6. Дослідити математичну модель схилової екосистеми на стійкість. Провести аналіз впливу зміни параметрів системи диференціальних рівнянь, що описують цю модель, на рівень радіаційного забруднення компонент екосистеми.
    Об’єкт дослідження математичні моделі динаміки процесу перерозподілу та міграції радіонукліда Cs137 (як трасера стану екосистеми) компонентами ландшафтів схилових та гірських екосистем.
    Предмет дослідження особливості розподілу та перерозподілу радіонуклідів у типових схилових та гірських екосистемах, прибережних зонах України, забруднених у результаті аварії на Чорнобильській АЕС або в результаті інших радіаційних аварій.
    Методи дослідження. У роботі були використані результати та дані натурних досліджень перерозподілу у схилових та гірських екосистемах, типових для території України, літературний аналіз поведінки даного поллютанта у схилових екосистемах. Було використано модифікований нами метод камерних моделей для моделювання радіоекологічних процесів у схилових та гірських екосистемах.
    Наукова новизна отриманих результатів. Уперше розроблено і реалізовано метод оцінки та розрахунку параметрів камерних моделей схилових та гірських екосистем, прибережних зон України за даними моніторингу та за літературними даними.
    Розроблена та побудована математична модель схилових та гірських екосистем, прибережних зон України з оцінкою формування дозових навантажень для населення на довгостроковий період. Така модель придатна для моделювання практично будь-якого типу екосистем, характерних для території України. Показано стійкість моделі за Ляпуновим.
    Уперше показано за розрахунками на моделях, що в залежності від параметрів камерних моделей схилових та гірських екосистем формування дозових навантажень у населення може бути помітним, що потребує контролю та прогнозу з метою забезпечення екологічної безпеки та розробки необхідних контрзаходів.
    Важливим науково-технічним досягненням роботи є розробка методу оцінки ефективності контрзаходів через параметри моделювання та конкретний аналіз ефективності вибраних контрзаходів, які можна застосовувати у екосистемах для управління потоками радіонуклідів.
    Практичне значення отриманих результатів. Розроблений у дисертації підхід дозволяє за даними моніторингу встановлювати базові характеристики та параметри камерних моделей схилових та гірських екосистем, прибережних зон України.
    Розроблені математичні моделі схилових та гірських екосистем показують свою евристичність, можливість верифікації за даними моніторингу та довгострокового прогнозу радіоекологічної безпеки у досліджуваних типових екосистемах України.
    Розроблені та використані в дослідженнях, математичні моделі мають універсальний характер і після прив`язки до конкретних натурних умов інших типових схилових та гірських екосистем, можуть бути корисні для оцінки, контролю і прогнозу їх екологічної безпеки, як для радіонуклідного забруднення так і для других полютантів. Такі моделі дозволять розробити систему страхового захисту населення в зоні природокористування схилових та гірських екосистем України.
    Особистий внесок здобувача. Здобувачем особисто проаналізовано наукову літературу, написано статті за темою роботи; самостійно виконано аналіз та пошук необхідних для моделювання даних моніторингу; проведено розробку теоретичних моделей для опису явища розподілу радіонуклідів у схилових та гірських екосистемах, прибережних зонах України; підготовлено матеріали для публікацій; проведено апробацію досліджень на наукових конференціях; проведено статистичну обробку та аналіз результатів. У роботах, опублікованих у співавторстві, авторові дисертаційної роботи належить: [74] розробка моделі екосистеми схилів, аналіз результатів моделювання міграції радіонукліда у вибраній екосистемі, [75] розробка моделювання контрзаходів у екосистемі схилів, аналіз та вибір оптимальної системи контрзаходів, [76] розробка моделі гірської екосистеми, аналіз результатів моделювання міграції радіонукліда у вибраній екосистемі,, [77]­ аналіз стійкості математичної моделі схилової екосистеми.
    Апробація результатів дисертації. Під час дисертаційного дослідження проводилась апробація проміжних і остаточних результатів роботи шляхом оприлюднення на наступних науково-практичних конференціях:
    1. VIII Всеукраїнська наукова конференція студентів, магістрантів і аспірантів «Екологічні проблеми регіонів України» (м.Одеса,19-20 квітня 2006);
    2. VII Міжнародна науково-технічна конференція «Авіа-2006» (м. Київ, 25-27 вересня 2006);
    3. Міжнародна науково-практична конференція «I Всеукраїнський з’їзд екологів» (м. Вінниця , 4-7 жовтня 2006);
    4. III Міжнародна конференція молодих вчених «Розмаїття живого. Екологія. Адаптація. Еволюція», присвячена 100-річчю з дня народження видатного українського ліхенолога М.Ф. Макаревич (м. Одеса, 15-18 травня 2007);
    5. Міжнародна науково-практична конференція «Екологічна безпека техногенно перевантажених регіонів та раціональне використання надр» (м. Коктебель, 4-8 червня 2007);
    6. VII Міжнародна наукова конференція студентів та молодих учених «Політ-2007» (м. Київ, 12-13 квітня 2007);
    7. VII Міжнародні новорічні біологічні читання (м. Миколаїв, 21-23 грудня 2007);
    8. V юбилейная региональная научная конференция «Техногенные системы и экологический риск», Обнинский государственный технический университет атомной энергетики, (г. Обнинск, Калужская область, Россия, 25-26 апреля 2008);
    9. Міжнародна-науково практична конференція «Екологічні проблеми техногенно навантажених регіонів» (м. Дніпропетровськ, 14-16 травня 2008);
    10. III Науково-практична конференція «Моніторинг навколишнього природного середовища: науково-методичне, нормативне, технічне, програмне забезпечення» (АР Крим, м. Коктебель, 22-26 вересня 2008);
    11. IV Науково-практична конференція «Екологічна безпека техногенно перевантажених регіонів. Оцінка і прогноз екологічних ризиків» (АР Крим, м. Гурзуф, 29 вересня 3 жовтня 2008).
    Публікації. За темою дисертації надруковано 16 наукових праць, із них 4 статті у фахових виданнях, 12 тез доповідей у збірках матеріалів вітчизняних та міжнародних конгресів, з’їздів, конференцій.
    Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел (117 найменувань), додатків. Робота має 136 сторінок машинописного тексту, 51 рисунків, 29 таблиць.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ

    1. В даній роботі був реалізований новий перспективний напрямок радіоекології розробка циклу камерних моделей щодо міграції радіонуклідів у типових екосистемах України з використанням інтегральних оцінок частки радіонуклідів, що переходять з камери до камери. Реалізація цього підходу дозволила встановити взаємозв’язок між основними вхідними та вихідними швидкостями, що описують взаємозв’язок між компонентами екосистеми, кількісно оцінити параметри моделі та скласти прогноз міграції радіонуклідів для різних швидкостей переходу радіонуклідів із камери в камеру.
    2. Вперше проведено моделювання міграції радіонуклідів для найбільш типових екосистем України схилових, гірських та прибережних зон України. Результати моделювання показали, що такі екосистеми характеризуються досить високими швидкостями розподілу і перерозподілу радіонуклідів, тому складають високу екологічну небезпеку регіонів України. Це дозволило обчислити величини прогнозованих колективних та індивідуальних доз опромінення населення, що використовують дані екосистеми. Сама величина колективної дози найбільш адекватно характеризує ступінь екологічної небезпеки території.
    3. Для обраних типових екосистем України побудовано відповідні блок-схеми, вибрані параметри взаємозв’язку між камерами, за допомогою яких встановлені характер і динаміка розподілу радіонуклідів елементами екосистеми. Розглянуті різні варіанти швидкостей переходу радіонуклідів із камери в камеру. Це дозволило підрахувати значення персональних радіаційних ризиків населення в залежності від зміни швидкостей параметрів моделі екосистем.
    4. Результати моделювання міграції радіонуклідів вперше показали суттєву різницю між розподілом радіоактивних речовин у різних типах екосистем, характерних для України. Схилові екосистеми мають помітну динаміку перерозподілу радіонуклідів від 11 до 33% від запасу радіонуклідів у екосистемі.
    5. Вперше показано, що вибір оптимальної стратегії проведення захисних заходів (контрзаходів) для мінімізації радіаційних ризиків повинен ґрунтуватися на аналізі та прогнозі радіаційної ситуації в різних типах екосистем та визначення тенденції в її зміні. Це зумовлює визначення прогнозованих оцінок вмісту, кількості радіонуклідів в основних структурних одиницях екосистем та оцінки ефективності контрзаходів. Отримані результати показують, що динамічні моделі, які описують основні особливості дії контрзаходів, можуть бути зручним та ефективним інструментом для оцінки необхідності проведення контрзаходів та обґрунтування оптимальних стратегій їх застосування.
    6. Результати моделювання радіоекологічних процесів методом камерних моделей у екосистемах схилів надають можливість вибору ефективної системи контрзаходів. Проведені дослідження вперше показали, що найбільш ефективним із запропонованих контрзаходів на пізніх строках аварії є облаштування, зокрема, підпірної стінки та дороги між узліссям та лукою типової схилової екосистеми.
    7. Дослідження моделей типових схилових, гірських екосистем України показали стійкість цих екосистем за Ляпуновим з достатнім запасом стійкості. Це дозволяє застосовувати метод камерних моделей для опису і міграції радіонуклідів будь-якими екосистемами України.
    8. Вперше розглянуто можливість застосування методу страхового захисту як ефективного засобу управління екологічними ризиками в екосистемах. Для ефективного застосування страхового захисту населення потрібна чітка реконструкція доз опромінення населення постраждалих регіонів України. Моделювання радіоекологічних процесів методом камерних моделей дозволяє отримати набір таких моделей для прогнозу та динаміки формування доз і ризиків для населення.








    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

    1. Алгоритм прогнозування та оптимізації потоків радіонуклідів у біоландшафтах зони впливу чорнобильської катастрофи // Віддалені радіобіологічні та радіоекологічні наслідки Чорнобильської аварії / Під ред. Д.М. Гродзинського, В.П. Зотова. К. : Медекол, 1996. С. 60102.
    2. Алексахин Р.М. Ядерная энергия и биосфера / Р.М. Алексахин. М. : Энергоиздат, 1982. 215 с.
    3. Андриенко Т.Л. Растительный мир Украинского Полесья в аспекте его охраны / Т.Л. Андриенко, Ю.Р. Шеляг-Сосонко. К. : Наук. думка, 1983. 216 с.
    4. Бадяев В.В. Охрана окружающей среды при эксплуатации АЭС / В.В. Бадяев, Ю.А. Егоров, С.В. Казаков. М. : Энергоатомиздат, 1990. 224 с.
    5. Бакка Н.Т. Радиоэкология: Монография / Н.Т. Бакка, О.Н. Барабаш. Житомир : ЖІТІ, 2001. 314 с.
    6. Барбашин Е.А. Введение в теорию устойчивости / Е.А. Барбашин. Москва : Наука, 1967. 224 с.
    7. Бельський Г. Рівне: проблеми атомної енергії / Г. Бельський // Рідна природа. 1994. № 23. С. 4447.
    8. Бужиевская Т.И. О генетических последствиях аварии на ЧАЄС / Т.И. Бужиевская, Т.Л. Чайковская // Доклады АН Украины. 1994. № 1. С. 7781.
    9. Бузунов В. Зростання соматичних захворювань / В. Бузунов // Ваше здоров’я. 1994. № 17, 2329 квітня. С. 4.
    10. Быков А.А. Методы анализа влияния промышленных объектов на здоровье населения (на примере атомных станций) / А.А. Быков, Т.М. Ушмаева. М. : Изд-во ВЗПИ, 1994. 117 с.
    11. Ваганов П.А. Ядерный риск: Учеб. пособие / П.А. Ваганов. СПб. : Изд-во С.-Петерб. ун-та, 1997. 112 с.
    12. Влияние природных и социальных факторов на радиоэкологические процессы и формирование дозовых нагрузок у населения Волынской области Украины: тезисы докладов Международной конференции [«Радиоактивность при ядерных взрывах и авариях»]. Москва., 2000. С. 324-325.
    13. Вопросы дозиметрии и радиационная безопасность на АЭС / Под ред. А.В. Носовского. Славутич : Укратомиздат, 1998. 389 с.
    14. Георгиевский В.Б. Моделирование радиоэкологических процессов в экосистемах / В.Б. Георгиевский. К. : Наукова думка, 1993. 234 с.
    15. Георгиевский В.Б. Экологические и дозовые модели при радиационных авариях / В.Б. Георгиевский. К. : Наукова думка, 1994. 235 с.
    16. Гиляров М.С. Действие ионизирующей радиации на биогеоценоз / М.С.Гиляров, Р.М. Алексахин. М.: Наука, 1988. 240с.
    17. Гофман Джон. Чернобыльская авария: радиационные последствия для настоящего и будущих поколений / Джон Гофман. Минск : Вышейшея школа, 1994. 574 с.
    18. Гродзинский Д.М. Надежность растительных экосистем / Д.М. Гродзинский. К. : Наукова думка, 1983. 367 с.
    19. Гродзинський Д.М. Методи управління радіоємністю екосистем / Д.М. Гродзинський, Ю.О. Кутлахмедов, О.М. Михєєв. Київ. : Фітосоціоцентр, 2006. 172 с.
    20. Гусев Н.Г. Радиоактивные выбросы в биосфере / Н.Г. Гусев, С.Т. Беляев. М. : Энергоатомиздат, 1989. 196 с.
    21. Джефферс Дж. Введение в системный анализ: применение в экологии / Пер. с англ. Д.О. Логофета. Под ред. Ю.М. Свирижева. М. : Мир, 1981. 256 с.
    22. Деменев В. Остановить реактор это еще полдела / В. Деменев // Эхо Чернобыля. 1993. № 58. С. 89.
    23. Демидович Б.П. Лекции по математической теории устойчивости / Б.П. Демидович М. : Наука, 1967. 471 с.
    24. Дерябина Г.М. Радиация и человек: научно-попул. сб. / Г.М. Дерябина. Маріуполь : ЗАО «Приазовський рабочий», 2001. 256 с.
    25. Допустимі рівні вмісту радіонуклідів та у продуктах харчування та питній воді (ДР 97). К., 1997.
    26. Дуплянко П.Ю. Порушення мнестичного функціонування у потерпілих внаслідок аварії на ЧАЕС / П.Ю. Дуплянко // Доклады АН Украины . 1994. № 1. С. 102104.
    27. Екологічна та радіаційна безпека: [Довідник] / [О.Г. Ольгінський, С.В. Мінка, О.В. Третьяков та ін.]. Х. : Вид-во НУА, 2003. 320 с.
    28. Заславский Б.Г. Управление экологическими системами / Б.Г. Заславский, Р.А. Полуэктов. М. : Наука, Гл. ред. физ.-мат. лит., 1998. 296 с.
    29. Зимон А.Д. Дезактивация / А.Д. Зимон, В.К. Пикалов. М. : ИздАТ, 1994. 336 с.
    30. Израэль Ю.А. Радиоактивное загрязнение природных сред в зоне аварии на Чернобыльской АЭС / Ю.А. Израэль, В.А. Петров, С.И. Авдюшин // Метрология и гидрология. 1987. №2. С. 518.
    31. Израэль Ю.А. Экологические последствия загрязнения природных сред в районе аварии Чернобыльской АЭС / Ю.А. Израэль, В.Г. Соколовский, В.Е. Соколов // Атомная энергия. 1988. Т. 64, вып. 2. С. 2840.
    32. Ильин Л.А., Кириллов В.Ф., Коренков И.П. Радиационная гигиена: учебник / Л.А. Ильин, В.Ф. Кириллов, И.П. Коренков. М. : Медицина, 1999. 384 с.
    33. Информация об аварии на Чернобыльской АЭС и ее последствиях, подготовленная для МАГАТЭ // Атомная энергия. 1988. Т. 64, вып. 5. С. 301320.
    34. Итоги изучения и опыт ликвидации последствий аварийного загрязнения территории продуктами деления урана / Под ред. А.И. Бурназяна. М. : Энергоатомиздат, 1990. 145с.
    35. Источники, эффекты и опасность ионизирующей радиации // Доклад научного комитета ООН по действию атомной радиации на Генеральной Ассамблее за 1988 год, с приложениями. М. : Мир, 1992. Т. 1. 552 с.
    36. Качинський А.Б. Методологія математичного моделювання ризиків загроз екологічній безпеці України: дис. доктора техн. наук : 05.13.02 / Качинський Анатолій Броніславович. К., 1995. 265 с.
    37. Кини Р. Размещение энергетических объектов: выбор решений / Р. Кини. М.: Энергоатомиздат, 1983. 320 с.
    38. Козлов В.Ф. Справочник по радиационной безопасности / В.Ф. Козлов М. : Энергоатомиздат, 1991. 352 с.
    39. Корзун В.Н. Радіація захист населення / В.Н. Корзун, С.І. Недоуров. К. : Наукова думка, 1995. 112 с.
    40. Корогодин В.И. Принципы оценки радиационной опасности / В.И. Корогодин // Природа. 1990. № 8. С. 3438.
    41. Кузин А.М. Природный радиоактивный фон и его значение для биосферы Земли / А.М. Кузин. М. : Наука, 1991. 116 с.
    42. Куликов Н.В. Континентальная радиоэкология (почвеннные и пресноводные системы) / Н.В. Куликов, И.В. Молчанова. М. : Наука, 1975. 183 с.
    43. Кутлахмедов Ю.О. Перспективи реабілітації забруднених радіонуклідами територій України / Ю.О. Кутлахмедов, В.С. Давидчук // Радіаційна безпека в Україні (бюлетень НКРЗУ). 2001. № 14, березень. С.4153.
    44. Кутлахмедов Ю.А. Проблемы загрязненных радионуклидами больших территорий / Ю.А. Кутлахмедов, В.И. Корогодин // Мед. Радиология, 1994. Т. 38, № 8. С. 511.
    45. Кутлахмедов Ю.О. Основи радіоекології / Ю.О. Кутлахмедов, В.І. Корогодін, В.К. Кольтовер. Київ : Вища школа, 2003. 319 с.
    46. Кутлахмедов Ю.А. Проблемы радиоемкости больших экосистем / Ю.А. Кутлахмедов, В.И. Корогодин // Радиоэкология. Успехи и перспективы: сборник. Севастополь, 1994. С. 293296.
    47. Кутлахмедов Ю.А. Радиоэкология и проблемы радиоемкости наземных экосистем / Ю.А. Кутлахмедов, В.И. Корогодин, В.Ю. Кутлахмедова-Вишнякова // Проблемы экологии лесов и лесопользования в Полесье Украины: сборник. Житомир, 1997. С. 4456.
    48. Ландшафты Чернобыльской зоны и их оценка по условиям миграции радионуклидов / Под ред. А.М. Маринича. К. : Наукова думка, 1994. 112 с.
    49. Максимов М.Т. Радиоактивные загрязнения и их измерение / М.Т. Максимов, Г.О. Оджагов. М. : Энергоатомиздат, 1989. 304с.
    50. Маргулис У.Я. Атомная энергия и радиационная безопасность / У.Я. Маргулис. 2-е изд., перераб. и доп. М. : Энергоатомиздат, 1988. 224 с.
    51. Маринич А.М. Геоморфология Южного Полесья / А.М. Мари-нич. К. : Изд-во Киев. ун-та, 1963. 252 с.
    52. Маринич О.М. Українське Полісся / О.М. Маринич. К.: Рад. шк., 1962. 163 с.
    53. Маринич О.М. Фізична географія України: підруч. / О.М. Ма-ринич, П.Г. Шищенко . К. : Т-во «Знання», КОО, 2003. 479с.
    54. Маршалл В. Основные опасности химических производств / В. Маршалл. М. : Мир, 1989. 672 с.
    55. Машкевич В.П. Основы радиационной безопасности / В.П. Маш-кевич, А.М. Панченко. М. : Энергоатомиздат, 1990. 176 с.
    56. Мащенко М.П. Радіаційна гігієна / М.П. Мащенко, Д.С. Мечов, В.О. Мурашко. Харків : Інститут монокристалів, 1999. 392 с.
    57. Медико-биологические последствия Чернобыльской катастрофы: Отдаленные радиоэкологические и радиобиологические проблемы и анализ эффективности контрмер по защите био- и экосистем от последствий Чернобыльской катастрофы: в 2-х ч. / Под ред. Ю.А.Кутлахмедова, В.П.Зотова. К. : МЕДЭКОЛ, 2000. 293 с.
    58. Мельник А.В. Основи регіонального еколого-ландшафтного аналізу / А.В. Мельник. Львів: Літопис, 1997. 229 с.
    59. Мельник А.В. Українські Карпати: еколого-ландшафтне дослідження / А.В. Мельник. Львів : Літопис, 1999. 286 с.
    60. Метереологические условия дальнего переноса радиоактивных продуктов аварии на Чернобыльской атомной электростанции / В.А. Бор-зилов, Н.В. Клепикова, А.А. Костриков [и др.] // Метеорология и гидроло-гия. 1989. № 11. С. 511.
    61. Методология и методы исследования радионуклидов и других техногенных загрязнителей в наземных и водных экосистемах / [Кутлахмедов Ю.А., Корогодин В.И., Поликарпов Г.Г. и др.] К. : Медэкол, УкрРНПФ «Медицина-Экология», 1997. 44 с.
    62. Методология систематизации и адаптации моделирующей прогнозно-аналитической системы для создания мер по снижению негативных эффектов для экосистем и населения / Под общ. ред. д.б.н., проф. В.П.Зотова и д.б.н., проф. Ю.А.Кутлахмедова. Киев : Медэкол-МНИЦ Био-Экосистем, 2003. 216 с.
    63. Методи управління радіоємністю екосистем / [Д.М. Грод-зинський, Ю.О. Кутлахмедов, О.М. Михєєв та ін.]; під ред. Д.М. Грод-зинського. Київ : Фітосоціоцентр, 2006. 172 с.
    64. Меркин Д.Р. Введение в теорию устойчивости движения / Д.Р. Меркин. М. : Наука, 1976. 320 с.
    65. Моделювання радіоекологічних процесів методом камерних моделей на прикладі села у Волинській області / І.В. Матвєєва, В.Р. Заїтов, Ю.О. Кутлахмедов [та ін.] // Вісник НАУ. 2005. № 3. С. 173176.
    66. Моисеев А.А. Цезий-137 в биосфере / А.А. Моисеев, П.В. Рам-заев. М. : Атомиздат, 1975. 182 с.
    67. Моисеев А.А. Справочник по дозиметрии и радиационной гигиене / А.А. Моисеев, В.И. Иванов. М.: Энергоатомиздат, 1990. 251 с.
    68. Молчанова И.В., Караваева Е.Н. Эколого-геохимические аспекты миграции радионуклидов в почвенно-растительном покрове / И.В. Мол-чанова, Е.Н. Караваева. Екатеринбург. : РАН, Институт экологии растений и животных, 2001. 163 с.
    69. Мушик Э., Мюллер П. Методы принятия технических решений / Э. Мушик, П. Мюллер. М. : Мир, 1990. 206 с.
    70. Назаренко І.І. Ґрунтознавство / І.І. Назаренко, С.М. Польчина, В.А. Нікорич. Чернівці : Книги-XXI, 2004. 400с.
    71. Норми радіаційної безпеки України (НРБУ97). Державні гігієнічні нормативи. К. : Відділ поліграфії Українського центру держсанепіднагляду України, 1997. 121 с.
    72. Норми радіаційної безпеки України. Доповнення: радіаційний захист від джерел потенційного опромінення (НРБУ97/Д2000). К., 2000. 80 с.
    73. Пат. 31886 Україна, МПК G 06 Q 50/00. Спосіб визначення параметрів стану екологічної безпеки екосистеми: Пат. 31886 Україна, МПК G 06 Q 50/00 Кутлахмедов Ю.О., Криворотько В.М., Родіна В.В., Матвєєва І.В., Петрусенко В.П., Галяткіна Т.М., Тихенко О.М. (Україна); Національний авіаційний університет; Інститут міського господарства. № u 2007 14048; Завл. 14.12.2007; Опубл. 25.04.2008, Бюлетень № 8 (2008). 2 с.
    74. Петрусенко В.П. Оцінка і прогноз розподілу радіонуклідів у типовій екосистемі схилів для ландшафтів України / В.П. Петрусенко, Ю.О. Кутлахмедов // Вісник НАУ. 2006. № 2. С. 134136.
    75. Петрусенко В.П. Аналіз ефективності контрзаходів для захисту екосистем на схилових ландшафтах методом камерних моделей / В.П. Пет-русенко, Ю.О. Кутлахмедов // Вісник НАУ. 2006. № 4. С. 163165.
    76. Петрусенко В.П. Моделювання радіоекологічних процесів у гірських екосистемах, характерних для України / В.П. Петрусенко, Ю.О. Кут-лахмедов // Вісник НАУ. 2007. № 1. С. 14 17.
    77. Петрусенко В.П. Аналіз стійкості динамічної моделі екосистеми щодо міграції радіонуклідів / В.П. Петрусенко, І.П. Шмаков, Ю.О. Кут-лахмедов // Ядерна фізика та енергетика. Інститут ядерних досліджень. Київ. 2008. № 2. С. 73-77.
    78. Поликарпов Г.Г., Цыцугина В.Г. Гидробионты в зоне влияния аварии на Кыштыме и в Чернобыле / Г.Г. Поликарпов, В.Г. Цыцугина // Ра-диационная биология. Радиоэкология. 1995. Т. 35, № 4. С. 536548.
    79. Порівняння радіоекологічних процесів на прикладі сіл, забруднених Cs-137 та Sr-90, оцінених за методом камерних моделей / МатвєєваІ.В., Кутлахмедов Ю.О., Ісаєнко В.М. [та ін.] // Ядерна фізика та енергетика. Національна Академія Наук України, Інститут ядерних досліджень. Київ. 2006. ­ № 2(18) С. 9398.
    80. Преображенська Н.Ю. Чорнобильська катастрофа. Медичні аспекти / Н.Ю. Преображенська // Зелений світ. 1994. № 6. С. 2.
    81. Принципи моделювання та прогнозування в екології: [підруч.] / В.В. Богобоящий, К.Р. Чурбанов, П.Б. Палій, В.М. Шмандій. Київ: Центр навчальної літератури, 2004. 216 с.
    82. Прищепа К. Мирный атом в мире / К. Прищепа // Дело. 2006. № 68(120), 17 апреля, С. 2.
    83. Прохоров В.М. Миграция радиоактивных загрязнений в почвах / В.М. Прохоров. М. : Энергоиздат, 1981. 232 с.
    84. Радиация. Дозы, эффекты, риск. Пер. с англ. Ю.А. Банникова. М. : Мир, 1988. 80 с.
    85. Радиоактивное и химическое загрязнение Днепра и его водохранилищ после аварии на Чернобыльской АЭС / Под ред. Д.М. Грод-зинського. К. : Наукова думка, 1992. 196 с.
    86. Радіоекологія: Навчальний посібник / [В.В. Горбунов, Л.Л. То-важнянський, Н.М. Омельченко та ін.]. Чернівці : Зелена Буковина, 2005. 200 с.
    87. Радиоэкология орошаемого земледелия. / Под ред. Р.М. Алек-сахина. М. : Энергоатомиздат, 1985. 223 с.
    88. Радиоэкологические последствия Чернобыльской аварии. / Под ред. И.И. Крышева. М. : ИЕЭ, 1991. 199 c.
    89. Рогозин Ф.Л. Оценка и картографирование опасности и риска от природных и техногенных процессов (теория и методология) / Ф.Л. Рогозин // Проблемы безопасности при чрезвычайных ситуациях. М.: ВИНИТИ, 1993. № 5. С. 1641.
    90. Семененко Б.А. По следам Чернобыльской катастрофы: социально-экономические и экологические аспекты / Б.А. Семененко, И.В. Белова. Суммы: Инициатива, 1997. 125 с.
    91. Сердюк А.М. Радіаційно-гігієнічні аспекти поводження з радіоактивними відходами в Україні / А.М. Сердюк, І.І. Карачов, Л.С. Гронська // Довкілля та здоров’я. 2002. № 4(23). С. 2428.
    92. Состояние систем иммунитета и гомеостаза у жителей Киева через шесть лет после Чернобыльской аварии / А.Ю. Бабенко, В.В. Мельник, К.С. Терновой [та ін.] // Доклады АН Украины. 1994. № 1. С.7277.
    93. Сравнительный анализ эффективности контрмер на примере региона Волынской области Украины: тезисы докладов Международной конференции [«Радиоактивность при ядерних взрывах и авариях»]. Москва, 2000. С. 381382.
    94. Сынзыныс Б.И. Экологический риск: учебное пособие для вузов / Б.И. Сынзыныс, Е.Н. Тянтова, О.П. Мелехова / Под ред. Г.В. Козьмина. М. : Логос, 2005. 168 с.
    95. Тихомиров Ф.А. Действие радиации на экологические системы / Ф.А. Тихомиров. М. : Атомиздат, 1972. 176 с.
    96. Хамьянов Л.П. Какой риск допустим? / Л.П. Хамьянов // Энергия. 1992. № 10. С. 1921.
    97. Химмельблау Д. Анализ процессов статистическими методами / Д. Химмельблау. М. : Мир, 1973. 959 с.
    98. Чернов Б.О. Фізична географія України / Б.О. Чернов. К. : Освіта, 2002. 254 с.
    99. Шапиро Л.Н. Когда АЭС «уходит на пенсию» / Л.Н. Шапиро // Энергия. 1987. № 9. С. 3639.
    100. Шищенко П.Г. Фізична географія України / П.Г. Шищенко, Н.В. Мунич. К. : Зодіак-Еко, 2005. 256 с.
    101. Шубина О.А. Моделирование миграции в агроэкосистемах в условиях проведения защитных и реабилитационных мероприятий / О.А. Шубина, С.В. Фесенко // Радиационная биология. Радиоэкология. 2004. Т. 44, № 5. С. 591602.
    102. Шульц В. Радиоэкологические методы / В. Шульц, Ф. Уикер. М. : Мир, 1985. 312 с.
    103. Ядерне законодавство: Зб. Нормативно-правових актів (станом на 10 червня 1999 р.) / Г.І. Балюк та ін. (уклад.); Ю.С. Шемшученко (заг. ред.). 2-ге вид., перероб. та доп. К. : Ін Юре, 1999. 647 с.
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины


ПОСЛЕДНИЕ СТАТЬИ И АВТОРЕФЕРАТЫ

Ржевский Валентин Сергеевич Комплексное применение низкочастотного переменного электростатического поля и широкополосной электромагнитной терапии в реабилитации больных с гнойно-воспалительными заболеваниями челюстно-лицевой области
Орехов Генрих Васильевич НАУЧНОЕ ОБОСНОВАНИЕ И ТЕХНИЧЕСКОЕ ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ЭФФЕКТА ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ КОАКСИАЛЬНЫХ ЦИРКУЛЯЦИОННЫХ ТЕЧЕНИЙ
СОЛЯНИК Анатолий Иванович МЕТОДОЛОГИЯ И ПРИНЦИПЫ УПРАВЛЕНИЯ ПРОЦЕССАМИ САНАТОРНО-КУРОРТНОЙ РЕАБИЛИТАЦИИ НА ОСНОВЕ СИСТЕМЫ МЕНЕДЖМЕНТА КАЧЕСТВА
Антонова Александра Сергеевна СОРБЦИОННЫЕ И КООРДИНАЦИОННЫЕ ПРОЦЕССЫ ОБРАЗОВАНИЯ КОМПЛЕКСОНАТОВ ДВУХЗАРЯДНЫХ ИОНОВ МЕТАЛЛОВ В РАСТВОРЕ И НА ПОВЕРХНОСТИ ГИДРОКСИДОВ ЖЕЛЕЗА(Ш), АЛЮМИНИЯ(Ш) И МАРГАНЦА(ІУ)
БАЗИЛЕНКО АНАСТАСІЯ КОСТЯНТИНІВНА ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ (на прикладі студентського самоврядування)