ЗАХИСТ ВОДНИХ ОБ’ЄКТІВ ВІД БІОГЕННИХ ЕЛЕМЕНТІВ ТА ЗАВИСЛИХ РЕЧОВИН (НА ПРИКЛАДІ М. ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКА)

Краткое описание

український науково-дослідний іннститут
екологічних проблем

На правах рукопису

Корнієнко Ірина Михайлівна

УДК 526.36 : 556.18

ЗАХИСТ ВОДНИХ об’єктів ВІД БІОГЕННИХ ЕЛЕМЕНТІВ
ТА ЗАВИСЛИХ РЕЧОВИН
(На прикладі м. Дніпродзержинська)

Спеціальність 21.06.01 екологічна безпека

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата технічних наук

Науковий керівник:
Волошин Микола Дмитрович
доктор технічних наук, професор

Харків 2007

ЗМІСТ

ВСТУП

7

РОЗДІЛ 1 Оцінка впливу техногенного забруднення водного середовища ЗВОРОТНИМИ ВОДАМИ та сучасні методи екологічно ефективних технологій його відновлення .........................................................................................................

13

1.1. Антропогенна евтрофікація водних об’єктів та методи її попередження........

13

1.2. Техногенний вплив важких металів на навколишнє середовище та заходи його відновлення...........................................................................................................

17

1.3. Основні напрямки збереження та відновлення водного середовища шляхом створення нових екологічно ефективних технологій очистки стічної води.................................................................................................................................

24

1.4. Вибір напрямку дослідження...............................................................................

32

Висновки ......................................................................................................................

42

РОЗДІЛ 2 ОБ’ЄКТ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

43

2.1. Оцінка якості очищення стічної води (на прикладі очисних споруд м.Дніпродзержинська)..................................................................................................

43

2.2. Існуючі методи досліджень якісних показників стічної води...........................

52

2.2.1. Аналітичний контроль додержання нормативів шкідливих речовин стічної води....................................................................................................................

52

2.2.2. Методика визначення вмісту важких металів..................................................

54

2.3. Розробка методів дослідження біоценозу очисних споруд (на прикладі м. Дніпродзержинська) .....................................................................................................

54

2.3.1. Методика встановлення оптимальної дози активного мулу ........................

54

2.3.2. Методика дослідження видового складу біоценозу активного мулу.............

56

2.3.3. Методика встановлення максимальної кількості утилізованих живильних речовин гідробіонтами Herpobdella octoculata та Asellus aquaticus.........................

57

2.3.4. Методика дослідження ролі гідробіонтів Herpobdella octoculata і Asellus aquaticus у процесах нітрифікації та дефосфотації ..........................................

58

Висновки.......................................................................................................................

60

РОЗДІЛ 3 АНАЛІЗ проведених ДОСЛІДЖЕНь біоценозу (на прикладі очисних споруд м. Дніпродзержинська)...................

61

3.1. Вивчення й обґрунтування впливу іммобілізації на видовий склад біоценозу................................................................................................................

61

3.2. Морфологічна характеристика гідробіонтів Herpobdella octoculata та Asellus aquaticus вперше вилучених з очисних споруд м. Дніпродзержинська..................

65

3.3. Вплив процесу іммобілізації біоценозу на ступінь екологічної безпеки стічної води ................................................................................................................

69

3.4. Визначення впливу біоценозу очисних споруд на процес акумуляції важких металів...........................................................................................................................

73

3.4.1. Визначення точності результатів вимірювань важких металів на атомно- абсорбційному спектрофотометрі С 115 М 1

77

3.5. Вивчення процесу живлення Herpobdella octoculata, Asellus aquaticus та обґрунтування його подальшого використання в розробці екологічно ефективних заходів покращення стану зворотних вод.............................................

79

3.6. Встановлення ролі гідробіонтів Herpobdella octoculata та Asellus aquaticus в процесах нітрифікації і дефосфотації ...............................................

94

3.5. Підвищення рівня екологічної безпеки зворотних вод шляхом оптимізації дози активного мулу (на прикладі очисних споруд м. Дніпродзержинська)..........

98

Висновки ...........................................................

109

РОЗДІЛ 4 РОЗРОБКА НАУКОВО-ТЕХНІЧНИХ РЕКОМЕНДАЦІЙ ДЛЯ збереження екологічної рівноваги водного басейну Р. ДніпрО шляхом доведення шкідливих речовин зворотних вод до встановлених нормативів..............................

111

4.1. Розробка вдосконалених технологічних процесів очищення стічної води щодо мінімізації шкідливого впливу на довкілля екологічно небезпечних компонентів зворотних вод шляхом додержання їх нормативів.............................

111

4.2. Наукове обґрунтування і розробка технічних рішень щодо стабілізації та поліпшення стану р. Дніпро в місці скидання зворотних вод.................................

119

4.3. Розробка методологічних положень.................................................. .................

122

4.3.1. Обґрунтування методу збільшення дози активного мулу і біомаси Herpobdella octoculata та Asellus aquaticus в аеротенку на циліндричних завантаженнях ..

122

4.3.2. Визначення параметрів циліндричних завантажень до аеротенку....

124

4.3.3. Встановлення кількості іммобілізованих видів Herpobdella octoculata та Asellus aquaticus на завантаженнях в аеротенку................

126

4.3.4. Визначення знешкодженої маси відмерлих водоростей і відпрацьованого мулу іммобілізованими гідробіонтами Asellus aquaticus та Herpobdella octoculata ..

128

4.3.5. Підвищення рівня екологічної безпеки зворотних вод шляхом зниження вмісту важких металів іммобілізованим біоценозом аеротенка..........................

129

4.4. Зниження техногенного навантаження по завислим речовинам на басейн р. Дніпро у місці скидання зворотних вод методом іммобілізації біоценозу на розроблених завантаженнях для вторинного відстійника .

130

4.4.1. Розробка завантажень до вторинного відстійника..........................................

130

4.4.2. Визначення параметрів завантажень для вторинного відстійника...............

133

4.4.3. Визначення кількості іммобілізованих видів Herpobdella octoculata та Asellus aquaticus у вторинному відстійнику ..................

134

4.4.4. Встановлення знешкодженої маси водоростей і відпрацьованого мулу гідробіонтами Asellus aquaticus та Herpobdella octoculata......................................

135

4.4.5. Екологічний прогноз доочистки стічної води від важких металів у вторинному відстійнику іммобілізованим біоценозом на завантаженні у вигляді екрану ............................................................................................................

135

4.5. Визначення ймовірності заселення гідробіонтами Herpobdella octoculata та Asellus aquaticus завантажень в аеротенку .......

136

4.6. Визначення ймовірності заселення завантажень гідробіонтами Herpobdella octoculata та Asellus aquaticus у вторинному відстійнику....................................

139

Висновки ...............................................................................

141

РОЗДІЛ 5 ЕКОНОМІЧНА ОЦІНКА ефективності Впровадження технічних рішень екологічного захисту басейну Р. дніпро від антропогенної дії зворотних вод................................

143

5.1. Кошторис матеріалів для виготовлення завантажень до аеротенків та вторинного відстійника .............................................................................................

143

5.2. Розрахунок відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення екологічної безпеки басейну р. Дніпро в місці скиду зворотних вод

144

5.3. Калькуляція собівартості зворотних вод ...........................

146

5.4. Обґрунтування економічної доцільності впровадження технічних заходів захисту водного середовища шляхом додержання нормативів екологічно небезпечних речовин зворотних вод...........................................................................

150

5.4.1. Економічна оцінка технічних рішень направлених на зниження рівня техногенної дії токсичних інгредієнтів зворотних вод у порівнянні з виплатами за надмірне забруднення навколишнього природного середовища........................

150

5.4.2. Екологічне та економічне обґрунтування необхідності впровадження завантажень для доведення якості зворотних вод до встановлених норм ГДК.

152

Висновки ...

156

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ...........................................................................................

158

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...............................................................

160

ДОДАТОК А Качественная характеристика состава водных растений, обнаруженых в очистных сооружениях г. Днепродзержинска диссертантом Корниенко И. М..

181

ДОДАТОК Б Заключення про ідентифікацію гідробіонтів, вилучених з очисних споруд м. Дніпродзержинська дисертантом Корнієнко І. М.

183

ДОДАТОК В Акт випробування експериментальної насадки в промисловому аеротенку і вторинному відстійнику ........................................................................

184

ДОДАТОК Д Акт дослідження процесів біосорбції важких металів гідробіонтами Herpobdella octoculata, Asellus aquaticus та активним мулом зі стічних вод атомно-абсорбційним методом на спектрометрі С 115 М 1...........

185

ДОДАТОК Ж Акт випробування гідробіонтів Herpobdella octoculata, Asellus aquaticus, як захід попередження процесів забруднення стічних вод продуктами біоорганічного розкладу .............................................................................................

186

ДОДАТОК З Акт впровадження внутрішньої ерліфтної циркуляції активного мулу в промисловому аеротенку на очисних спорудах м. Дніпродзержинська.

187

ДОДАТОК К Акт впровадження перетвореної системи циркуляції активного мулу на очисних спорудах м. Дніпродзержинська...................................................

188

ДОДАТОК Л Акт випробування експериментального завантаження екрану у промисловому вторинному відстійнику.................................................................

189

ДОДАТОК М Розрахунок збору за забруднення навколишнього природнього середовища ..

190

ВСТУП
Актуальність теми. Збільшення об’ємів скидань промислових та господарчо-побутових стічних вод до водних об’єктів спричинює еколого-токсикологічну небезпеку для навколишнього природного середовища та населення України. Моніторинг якості поверхневих вод свідчить, що по деяких інгредієнтах (азоту амонійному, фосфатах та завислих речовинах) погіршено їх стан, зумовлений скиданням зворотних вод, склад яких не відповідає встановленим нормативам. Зростаючим процесом сучасного лімногенезу є інтенсивна евтрофікація поверхневих вод внаслідок біогенного навантаження, яка призводить до погіршення процесів самоочищення вод та мору риби через низьку якість очистки стічної води. Особливу занепокоєність викликає стан р. Дніпро, яка забезпечує питною водою 75 % населення України. Якість питної води залежить від стану поверхневих водойм основних джерел централізованого водопостачання. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, 25 % населення земної кулі ризикує захворіти хворобами, пов’язаними зі споживанням недоброякісної питної води.
В останні роки в містах України та країнах СНД спостерігається тенденція до скорочення об’ємів стічних вод, які надходять на міські очисні споруди, і підвищення вмісту в них азоту та фосфатів. Ця ситуація обумовлена тим, що населення та приватні підприємства встановлюють лічильники, які дозволяють скоротити витрати питної води при одночасному підвищенні концентрацій забруднюючих речовин у відведених водах. Очисні споруди м. Дніпродзержинська побудовані в 1979 р. і не відповідають сучасним умовам роботи. На прикладі досліджень очисних споруд м. Дніпродзержинська виявлено відхилення від встановлених норм ГДК таких інгредієнтів: азоту амонійного, фосфатів та завислих речовин. Низька якість очистки стічної води від біогенних елементів та завислих речовин призводить до погіршення екологічного стану навколишнього природного середовища, тому розробка науково обґрунтованих заходів щодо підвищення ступеня їх очистки до встановлених норм ГДК є однією з актуальних та найважливіших екологічних задач сучасності.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану Теоретичні та технологічні основи переробки осадів міських стічних вод” згідно з науково-технічною програмою Міністерства освіти України (номер державної реєстрації 0104U000811) та державними програмами: Законом України Про охорону навколишнього природного середовища” від 25.06.1991 р., № 1264 ХІІ; Постановою Верховної Ради України Про національну програму екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води” від 27.02.1997 р., № 123/97 ВР; Постановою Кабінету Міністрів України Про затвердження Правил охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами” від 25.03.1999 р., № 465; Постановою Кабінету Міністрів України Про порядок затвердження нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та перелік забруднюючих речовин, скидання яких нормується від 11.12.1996 р., № 1499; наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України Про затвердження методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів” від 18.05.199 р., № 37.
Мета і задачі дослідження. Мета роботи з’ясування екологічних наслідків забруднення р. Дніпро стічною водою та розробка технічних рішень щодо доведення якості зворотних вод
по вмісту азоту амонійного, фосфатів та завислих речовин до встановлених норм ГДК (на прикладі м. Дніпродзержинська).
Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити такі задачі:
- встановити оптимальну дозу активного мулу на очисних спорудах м. Дніпродзержинська для доведення якості зворотних вод до встановлених норм ГДК по азоту та фосфатах;
- розробити методику дослідження біоценозу аеротенка та вторинного відстійника з визначенням впливу процесу іммобілізації на якість очистки стічної води від екологічно небезпечних компонентів;
- встановити максимальну кількість утилізованих речовин відпрацьованого мулу і водоростей гідробіонтами Herpobdella octoculata та Asellus aquaticus, за якої концентрації біогенних елементів знижуються;
- дослідити роль Herpobdella octoculata і Asellus aquaticus у прискоренні процесів нітрифікації та дефосфотації у стічній воді для розв’язання екологічної проблеми евтрофікації р. Дніпро;
- розробити науково-технічні рішення для захисту водних об’єктів від антропогенного забруднення екологічно небезпечними компонентами зворотних вод;
- надати економічну оцінку впровадженню розроблених завантажень до аеротенків та вторинного відстійника при розв’язанні екологічних проблем.
Об’єкт дослідження захист водних об’єктів від забруднення зворотними водами (в районі м. Дніпродзержинська).
Предмет дослідження доведення якості зворотних вод до встановлених норм ГДК по біогенним елементам та завислим речовинам.
Методи дослідження. Оцінку якості очистки стічних вод по вмісту амонію сольового, нітритів, нітратів та фосфатів проводили фотоколориметричним методом з використанням акредитованих методик для лабораторії по контролю якості стічних вод. Визначення вмісту завислих речовин проводили гравіметричним методом. Хімічне споживання кисню аналізували титрометричним методом. Визначення акумуляції важких металів гідробіонтами Herpobdella octoculata, Asellus aquaticus та активним мулом проводили атомно-абсорбційним методом на спектрофотометрі С 115 М 1.
Експериментальні дослідження біоценозу проводили в умовах діючих очисних споруд шляхом занурення експериментальної насадки циліндричної форми з перфорованою поверхнею до аеротенка та вторинного відстійника.
Обробку здобутих даних проводили з використанням сучасних методів статистичної обробки за стандартними програмами.
Наукова новизна отриманих результатів:
- визначено максимальну кількість утилізованого відпрацьованого мулу та водоростей гідробіонтами Herpobdella octoculata і Asellus aquaticus, за якої концентрації азоту амонійного та фосфатів у стічній воді знижуються;
- вперше науково обґрунтовано та досліджено роль гідробіонтів Herpobdella octoculata і Asellus aquaticus у інтенсифікації процесу очистки стічної води від екологічно небезпечних компонентів азоту амонійного та фосфатів;
- встановлено і досліджено процес акумуляції важких металів свинцю, кадмію, марганцю, міді, кобальту, цинку та заліза гідробіонтами Herpobdella octoculata і Asellus aquaticus в умовах очисних споруд;
- встановлено оптимальні параметри і розроблено необхідні умови для доведення якості зворотних вод по вмісту азоту амонійного, фосфатів та завислих речовин до встановлених норм ГДК методом підвищення дози активного мулу і біомаси гідробіонтів Herpobdella octoculata, Asellus aquaticus із забезпеченням необхідного гідродинамічного режиму.
Практичне значення отриманих результатів. Розроблені технічні рішення та основні результати досліджень використані комунальним підприємством Дніпродзержинськводоканал” при реконструкції очисних споруд м. Дніпродзержинська та включені до регіональної програми екологічного захисту басейну р. Дніпро.
На очисних спорудах м. Дніпродзержинська впроваджено внутрішню циркуляцію активного мулу за допомогою ерліфта між регенератором і аеротенком, що дозволило знизити концентрацію азоту амонійного, фосфатів на 12 % та покращити якісний стан активного мулу.
Дніпродзержинськводоканал” реалізовано рекомендації щодо включення без матеріальних витрат мулоущільнювача в систему циркуляції активного мулу, завдяки чому вдалося підвищити ступінь очищення стічної води від екологічно небезпечних компонентів азоту амонійного та завислих речовин, вміст яких доведено до встановлених норм ГДК.
Запропоновано до впровадження технологію очистки стічної води зі збільшеною біомасою гідробіонтів Herpobdella octoculata, Asellus aquaticus та активного мулу на завантаженнях. Вдосконалена технологія водоочистки дозволить довести показники вмісту азоту амонійного, фосфатів та завислих речовин до значень нижчих встановлених норм ГДК.
Особистий внесок здобувача. Автором особисто сформульовано мету, ідею і науково-практичну задачу забезпечення екологічної безпеки водного середовища в районі скидання зворотних вод (на прикладі м. Дніпродзержинська); обґрунтовано методи теоретичних та експериментальних досліджень; викладено наукові положення, висновки, рекомендації щодо захисту водного середовища від антропогенних факторів; досліджено процеси очистки стічної води в умовах діючих очисних споруд та виявлено основні причини низької якості їх очищення по екологічно небезпечних показниках азоту амонійному, фосфатам та завислим речовинам; в умовах діючих очисних споруд автором досліджено біоценоз активного мулу; визначено вплив гідробіонтів Herpobdella octoculata, Asellus aquaticus та активного мулу на процес очистки стічної води; в лабораторних умовах для гідробіонтів Herpobdella octoculata, Asellus aquaticus встановлено максимальну кількість живильних речовин у вигляді відпрацьованого мулу, водоростей, за якої відбувається зниження концентрацій азоту і фосфатів у стічній воді; встановлено роль гідробіонтів у процесах нітрифікації та дефосфотації; визначено оптимальну дозу активного мулу. Для покращання стану р. Дніпро в місці скидання зворотних вод науково обґрунтовано та розроблено вдосконалену технологію водоочистки на прикладі очисних споруд м. Дніпродзержинська. Розроблено та захищено патентами нові пропозиції вакуумний фільтр, радіальний відстійник та зав

Список литературы

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
1. Забезпечення екологічної безпеки водних об’єктів у місці скидання зворотних вод шляхом доведення якості очистки стічної води до встановлених норм ГДК є однією з найважливіших актуальних задач. У дисертації поставлено та розв’язано проблему доведення якості зворотних вод по показниках вмісту біогенних елементів та завислих речовин до встановлених норм ГДК.
2. Визначено негативний вплив скидання зворотних вод на стан Дніпродзержинського водосховища. Встановлено відхилення від нормативів ГДК показників вмісту екологічно небезпечних компонентів зворотних вод азоту амонійного, фосфатів та завислих речовин у 2,8, 3,0 і 1,8 рази відповідно.
3. Визначено, що при співвідношенні маси відпрацьованого мулу 40 % та водоростей 50 % від біомаси гідробіонтів Herpobdella octoculata і Asellus aquaticus, відбувається зниження показників вмісту азоту амонійного та фосфатів у стічній воді.
4. Науково обґрунтовано та досліджено роль гідробіонтів Herpobdella octoculata і Asellus aquaticus на зниження вмісту екологічно небезпечних компонентів азоту амонійного і фосфатів у стічній воді на 68 та 27 % відповідно.
5. Встановлено і досліджено процес акумуляції важких металів зі стічної води свинцю, кадмію, марганцю, міді, кобальту, цинку та заліза гідробіонтами Herpobdella octoculata і Asellus aquaticus у кількості: 17 540; 121; 6 168; 4 183; 42 166 та 371 699 мг.
6. Розроблено технічні рішення та встановлено оптимальні параметри завантажень до аеротенків для доведення якості зворотних вод по показниках вмісту азоту амонійного, фосфатів та завислих речовин до встановлених норм ГДК методом підвищення дози активного мулу до 3 г/дм3 та збільшення біомаси Herpobdella octoculata, Asellus aquaticus у 8 11 разів.
7. Для покращання стану Дніпродзержинського водосховища р. Дніпро у місці скидання зворотних вод на очисних спорудах м. Дніпродзержинська впроваджено внутрішню циркуляцію активного мулу в системі регенератор аеротенк і нову систему циркуляції загальної біомаси мулу з мулоущільнювача до регенераторів, завдяки чому вміст екологічно небезпечних інгредієнтів азоту амонійного та завислих речовин доведено до норм ГДК, концентрацію фосфатів знижено на 12 %.
8. Для захисту басейну Дніпра від антропогенного забруднення зворотних вод рекомендовано впровадити вдосконалену технологічну схему очистки стічної води шляхом збільшення біомаси гідробіонтів Herpobdella octoculata, Asellus aquaticus і активного мулу на завантаженнях, яке забезпечить зниження обсягів скидань забруднюючих речовин у р. Дніпро до норм ГДК по азоту з 42,10 до 6,90 т/рік, по фосфатам з 62,90 до 14,48 т/рік з отриманням прибутку у розмірі 12 тис. грн. Доведено економічний ефект від відвертання збитків на 1 млн. грн. впровадженням завантажень на суму витрат 11 тис. грн.

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Материалы научно-технического совещания по изучению пуска и освоения установок очистки азотсодержащих стоков методом нитри-денитрификации. М.:Союзазот”, 1987. 152с.
2. Любченко О. А., Могилевич Н. Ф., Гвоздяк П. И. Микробная нитрификация и очистка воды // Химия и технология воды. 1996. № 1. С. 98 107.
3. Stewart W. D., Liberation of extracellular nitrogen by two nitrogen fixing algae // Natur. 1963. № 20. P. 1020 1022.
4. Барашков Г. К. Сравнительная биохимия водорослей. М.: Пищ. пром., 1972. 335с.
5.Сиренко Л. А., Кокыца П. Н. Суточная вертикальная миграция Microcytis Aeruginosa Kutz. Emend. Elenk и ее влияние на содержание азотистых компонентов в клетках // Гидробиологический журнал. 1981. № 2. С. 50 58.
6.Басс Я. И., Сипченко П. В. Поступление аллохтонных органических веществ и биогенных элементов в Днепровские водохранилища // Гидробиологический журнал. 1990. № 2. С. 79 83.
7.Смирнова Н. Н. Роль водных растений в круговороте органических веществ в водоеме // Гидробиологический журнал. 1981. № 1. С. 100 101.
8. Гончаров А. В., Калашникова Е. Г., Писарева М. И. Оценка Вазузского и Яузского водохранилищ по степени эвтрофирования // Водоснабжение и санитарная техника. 2005. № 1. С. 21 24.
9.Гусев М. В. Биология сине-зеленых водорослей. М.: МГУ, 1968. 203 с.
10. Сиренко А. А. Физиологические основы размножения сине-зеленых водорослей в водохранилищах. К.: Наук. думка, 1972. 203 с.
11. Сакевич А. И. Экзометаболиты пресноводных водорослей. К.: Наук. думка, 1985 199с.
12. Арендачук В. В. Индольные вещества в продуктах разложения некоторых видов сине-зеленых водорослей // Гидробиологический журнал. 1981. № 1. С.61 63.
13. Клоченко П. Д. О взаимосвязи фотосинтеза и накопления нитритов в культуральных средах водорослей // Гидробиологический журнал. 1991. № 2. С. 52 57.
14. Клоченко П. Д., Теренина М. Б., Журавлева И. Л., Головня Р. В. Образование летучих азотсодержащих оснований при разложении некоторых сине-зеленых водорослей // Гидробиологический журнал. 1991. № 2. С.42 49.
15. Кретович В. Л. Биохимия растений. М.: Высш. школа, 1980. 446 с.
16. Большакова М. О., Грубіянко В. В. Поглинання аміаку вищими водними рослинами та його екологічне значення // Екологія, охорона природи, екологічна освіта і виховання. Чернігів: Чернігівський держ. ун т., 1996. С. 47 59.
17. Кудеяров В. Н., Гоготов И. Н., Башкин В. Н. Экспериментальная экология. М.: Наука, 1991. 248 с.
18. Винберг Г. Г., Остапеня П. В., Сивко Т. Н. Биологические пруды в практике очистных сооружений. Минск.: Беларусь, 1976. 218 с.
19. Шаповалова Л.М., Ижицкая М.В., Бут Л.И. Биодеградация солевого амонийного азота в сооружениях с естественной аэрацией биопрудах: Зб. доп. міжнар. конгресу ЕТЕВК 2005. К: Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут міського господарства, 2005. С. 330 331.
20. Заварзин Г. А. Литотрофные микроорганизмы. М.: Наука, 1972. 323 с.
21. Яковлев С. В., Карюхина Т. А. Биохимические процессы в очистке сточных вод. М.: Стройиздат, 1980. 200 с.
22. Chandrava Thanan S., Murthy D. V. S. Studuis in nitrification of synthetic fertilizer wastewaterin on upflow biofilter // Indian J. chem. technol. 2001. № 1. Р. 62 67.
23.Швецов В. Н. Развитие биологических методов очистки производственных сточных вод // Водоснабжение и санитарная техника. 2004. № 2. С. 30 35.
24. Косторович В. Е., Коновалова Ю. В., Харин В. И. Технология очистки сточных вод коксохимического производства с подготовкой для использования в оборотном цикле // Кокс и химия. 2000. № 1. С. 34 36.
25. Пат. 6183642 США, МПК7 С 02F 3/30. Biological tretment of wastwater / Gromtmij Adwies J., Technick B. V., Heijnen josph Johamnes (США). № 09/237603; Заявл. 25.01. 1999; Опубл. 06. 01. 2001; НПК 210/605.
26. Lim Lum Xin, Van Groenestijn J. V. Optimum operation condition of nitrogen and phosphorus removal by a biofilm activated sluige systum // J. Environ. sci. 2003. № 1. Р. 25 30.
27. Научно-технические проблемы систем теплогазоснабжения, вентиляции и водоотведения: Зб. науч. тр. Воронеж: Воронежcкая государственная архитектурно-строительная академия, 2002. С. 80 83.
28. Huet Pascall. L’axote daus les affluents industries: son origine, ses inconvenients, ses traitements // Eau. ind., nuisances. 2002. № 253. Р. 51 56.
29. Юрченко В. А., Головко Г. П., Чернявская Т. И. Эффективность нитрифицирующих биоценозов // Биологическая очистка сточных вод. М.: ВНИИ ВОДГЕО, 1990. С. 90 94.
30. Загорная А. Г., Никовская Г. Н., Глоба Л. И. Адгезия водорослей на синтетических волокнах // Гидробиологический журнал. 1991. № 4. С. 4245.
31. Корабльова А. І., Чесанов Л. Г., Шапар А. Г. Вступ до екології, токсикології. Дніпропетровськ: Поліграфіст, 2001. 308 с.
32. Корабльова А. І. Екологія: взаємовідносисни людини і середовища. Дніпропетровськ: Поліграфіст, 1999. 253 с.
33. Мочалова И. А., Беренгартер М. Г., Чурмасова Л. А., Батурин А. К. Поступление токсикантов с пищевыми продуктами: оценка риска здоровью // Экология и промышленность России. 2002. февраль. С. 26 29.
34. РД 52. 24. 28 86. Методические указания по атомно-абсорбционному определению тяжелых металлов в природных и очищенных сточных водах.
35. Васюков А. Е., Свердлов Б. С., Стешенко С. А. Использование переменно-токовой полярографии для изучения распределения тяжелых металлов в водных экосистемах // Журнал аналитической химии. 1994. № 9. С. 997 1003.
36. Васюков А. Е., Миланич А. Ю. Распределение ионов кобальта между компонентами модельных водных экосистем // Гидробиологический журнал. 1996. № 4. С. 67 78.
37. Моор Н. В., Горбачев А. В. Определение тяжелых металлов в воде // Водоснабжение и санитарная техника. 2005. № 2. С. 30 34.
38. Белоконь В. Н., Нахшина Е. П. Формы нахождения тяжелых металлов в донных отложениях водохранилищ Днепра // Гидробиологический журнал. 1990. № 2. С. 83 90.
39. Щербак В. И., Емельянова Л. В. Биоразнообразие и структурно функциональная организация некоторых компонентов биоты Запорожского и Каховского водохранилищ в условиях антропогенного пресса // Гидробиологический журнал. 2002. № 5. С. 17 25.
40. Денисова А. И., Нахшина Е. П., Новиков Б. И. Донные отложения водохранилищ, их влияние на качество воды. К: Наук. думка, 1987. 162 с.
41. Линник П. Н. Тяжелые металлы в поверхностных водах Украины: содержание и формы миграции // Гидробиологический журнал. 1999. № 6. С. 23 41.
42. Линник П. Н. Донные отложения как потенциальный источник вторичного загрязнения водной среды соединениями тяжелых металлов // Гидробиологический журнал. 1999. № 2. С. 97 108.
43. Линник П. Н., Набиванец Б. И.Формы миграции металлов в пресных поверхностных водах. Л.: Гидрометиоиздат, 1986. 270 с.
44. Мур Дж., Рамамурти С. Тяжелые металлы в природных водах: контроль и оценка влияния. М.: Мир, 1987. 288 с.
45. Брагинский Л. П., Линник П. Н. К методике токсикологического эксперимента с тяжелыми металлами на гидробионтах // Гидробиологический журнал. 2003. № 2. С. 93 101.
46.Столяр О. Б., Курант В. З., Хоменчук В. А., Балабан Р. Б. Влияние сублетальных концентраций свинца на содержание тиоловых соединений и белков в организме карпа // Гидробиологический журнал. 1999. № 6. С. 59 67.
47.Benoit D. A. Choronic effects of copper on survival hrowth and reproduction of bluegill // Trans Am. fish. soc. 1975. № 104. P. 353 358.
48. Гандзюра В. П. Фосфорный баланс у рыб при действии тяжелых металлов (хром, никель), содержащиеся в водной среде // Гидробиологический журнал. 2003. № 4. С. 92 99.
49. Карташева Н. В., Лебедева Л. И. Структура и численность зоопланктона Рыбинского водохранилища в зависимости от концентрации соединений цинка и хрома // Гидробиологический журнал. 1981. № 2. С. 76 81.
50. Высушенко Д. А. Реагирование прудовика озерного (Lumnaea stagnalis l.) на воздействие сульфата меди и хлорида цинка // Гидробиологический журнал. 2003. № 4. С. 86 91.
51. Maltby Lorraine. Pollushion as a probe of life history adaptation in Asselus aquaticus // Oicos. 1991. № 1. Р. 11 18.
52. Naimo Teresa J., Walter Diane L. Heavy metals in the threeride mussel Amblema plicata in the Uper Mississippi River // J. freshwater ecol. 1992. № 2. Р. 209 217.
53. Burger Joanna, Cooper Keith, Saliva Jorge. Merqury bioaccumulation in organisms from three Puerto Rican estuaries // Environ. monit. and assess. 1992. № 3. P. 181 197.
54. Kumar Manish. Accumulation of Pb, Cd and Zn in aquatics snails from four freshwater sites in Steuben Country, Indiana // Bios {USA}. 1991. № 1 2. P. 2 8.
55. Watras Carl J., Bloom Nicolas S. Mercury and methymercury in individual zooplankton: Impications for bioaccumulation // Limnol. and oceanog. 1992. № 6. P. 1313 1318.
56. Фрумин Г. Т. Острая токсичность солей металлов на гидробионтов // Гигиена и санитария. 1992. № 7 8. С. 21 23.
57. Брень Н. В. Использование беспозвоночных для мониторинга загрязнения водных экосистем тяжелыми металлами (обзор) // Гидробиологический журнал. 1999. № 2. С. 75 88.
58. Jenner H. A., Hemelraad J., Marquenie J. M. Cadmium kinetics in freshwater clams unde field and laboratory conditions // Sci. total enveiron. 1991. № 108. P. 205 214.
59. Manly R., George W. O. The occurrence of some heavy metals in populations of the freshwater mussel Anodonta anatina from the river Themes // Envirion. pollut. 1977. № 14. P. 139 154.
60. Salanki J., Van balogh K. Uptake release of mercury and cadmium in varios organs of mussel // Symposia biologica hungarica. 1985. № 29. P. 325 340.
61. Theed H., Anderson I., Lehnberg W. Cadmium in Mytius edulis from German coastal water // Meeresforsch. rep. res. 1979. № 27. P. 147 155.
62.Van Balog K. Heavy metal pollution from a point source demonstrated by mussel at Lake Balaton, Hungary // Bull. envirion. contam. toxicol. 1988. № 41. P. 910 914.
63. Киричук Г. Є., Перешкод І. О. Особливості акумуляції іонів важких металів в організмі прісноводних молюсків // Гідроекологія. 2001. № 4 (15). С. 45 47.
64. Столяр О. Б., Грубинко В. В., Мищук Е. В. Влияние условий существования на связывание тяжелых металлов и окислительную деструкцию биомолекул в тканях пресноводного двустворчатого моллюска // Гидробиологический журнал. 2003. № 6. С. 73 79.
65. Шевченко В. С., Шевчнко А. П. Опыт борьбы со вспуханием активного ила // Водоснабжение и санитарная техника. 2005. № 2. С. 24 29.
66. Стельмашук В. В. Особенности сорбции ионов тяжелых металлов микроводорослями Chlorella Pyrenoidosa из водных сред // Химия и технология воды. 2002. № 6. С. 584 589.
67. Грузина Т. Г., Стельмашук Т. П., Чеховская З. Р. Сорбция тяжелых металлов из водных сред бактериями Bacillus Cerus B 4368 и Alcaligenes Eutrophus CH 34 // Химия и технология воды. 2002. № 3. С. 283 290.
68. Машукова Н. В., Миронов П. В., Лоскутов С. Р. Сорбция катионов цинка, меди и кобальта отработанной биомассой и полисахаридным комплексом клеточных стенок Рenicilum chrysogenum // Биотехнология. 2004. № 4. С. 60 64.
69. Mandi L., Darley J. Essains d’epuration des eaux usees de Marrakech par la jacinthe d’eau // Rev. sci. 1992. № 3. Р. 313 333.
70. Абрамов А. В., Маоков П. П. Гидроботаничесая доочистка сточных вод // Исследования в области механической и биологической очистки сточных вод. М.: ВНИИ ВОДГЕО, 1991. С. 29 34.
71. Васюков А. Е. Аккумуляция металлов макрофитами в водоемах зоны запорожской АЭС // Гидробологический журнал. 2003. № 3. С. 94 103.
72. Федорова Е. В., Одинцева Г. Я. Биоакумуляция металлов растительного происхождения в пределах малого аэротехногенного загрязненного водосбора // Экология. 2005 . № 1. С. 26 31.
73. Zang Manpin, Wan Juying, Bao Junbo. Study on the relationsship between speciation of hevy metals and their econtoxicity // Chin. J. jceanol. аnd limnol. 1992. № 3 . Р. 215 222.
74. Golab Z., Smith R. W., Jang Z. Manner of accumulation of lead by the green alga Chlorella vulgaris // Water rock Interact.: Proc. 7th int. Symp., Part Brookfield. 1992. P. 279 282.
75. Chon A. M. Y., Wong Y. S., Tom N. F. Y. Performence of different microalgal species in removing mickel and zinc from industrial wastqwater [ International meeting of environmental contamination toxicology and heacth // Chemosphere. 2000. № 2. Р. 251 257.
76. Клоченко П. Д., Медведь В. А. Влияние свинца на некоторые показатели жизнедеятельности зеленых и сине-зеленых водорослей // Гидробиологический журнал. 1999. № 6. С. 52 63.
77. Адель Ахмед Фахи, Хамдиа М. Абб Эль Самид, А. М. Эль Шахед. Взаимодействующие влияние хлорида натрия, кадмия и ртути на рост и пигменты фитопланктона р. Нил // Гидробиологический журнал. 1999. № 6. С. 69 71.
78. Радовенчик В. М., Отрок О. А. Видалення іонів заліза з водних розчинів сорбцією на частках магнетиту // Экотехнологии и ресурсосбережение. 2004. № 2. С. 42 45.
79. Яковлев С. В., Ласков Ю. М., Карелин Я. П. Комунальное водоотведение и очистка сточных вод. М.: Стройиздат, 1996. 591 с.
80. Ковалева Н. Г., Ковалев В. Г. Биохимическая очистка сточных вод предприятий химической промышленности. М.: Химия, 1987. 160 с.
81. Яковлев С. В., Воронов Ю. В. Водоотведение и очисткка сточных вод. М.: АСВ, 2002. 704 с.
82. Ставская С. С., Удод В. М., Таранова Л. А., Кривец И. А. Микробиологическая очистка воды от поверхностно активных веществ. К.: Наук. думка, 1988. 182 с.
83. Запольский А. К. Водопостачання, водовідведення та якість води. К.: Вища школа, 2005. 671 с.
84. Таваркиладзе И. М., Гарасюк Т. П., Доценко М. И. Очистные сооружения. К.: Будівельник, 1988. 254 с.
85. Яковлев С. В., Окирдов И. В. Процессы, аппараты и сооружения. М.: Стройиздат, 1985. 209с.
86. Василенко Ю. П., Таран А. Г., Лупан Л. В. Совершенствование практических решений с учетом проблем экологии. К.: Либідь, 1992. 128 с.
87. Ярошевская Н. В., Сотскова Т. З. Новые конструктивные элементы комплексного назначения для фильтров с зернистой загрузкой // Химия и технология воды. 1996. № 6. С. 591 595.
88. Яковлев С. В., Воронов Ю. В. Биологические фильтры. М.: Стройиздат, 1992. 120 с.
89. Мирзаева О. А. Конструкции устройств биологической очистки сточных вод с вращающейся загрузкой // Химия и технология воды. 1998. № 5. С. 546 549.
90. Огурцов А. П., Волошин М. Д. Сучасне довкілля та шляхи йього покращення. К.: НМЦ ВО, 2003. 547 с.
91. Гулер И. И. Очистные сооружения малой канализации. М.: Стройиздат, 1982. 120 с.
92. Биологическая очистка сточных вод и отходов сельского хозяйства. Динамические модели и оптимальное управление / Под ред. к. т. н. М. Ж. Кристансона. Рига.: Знание, 1991. 154 с.
93. Истомина Л. П., Литвин О. Н., Нетюхейло А. П., Ушакова Л. Н. Определение коэффициентов математической модели аэротенка для некоторых типов сточных вод // Научные исследования в области механической и биологической очистки сточных вод. М.: ВНИИ ВОДГЕО, 1979. С. 76 78.
94. Вавилов В. А. Время оборота биомассы и деструкция органического вещества в системах биологической очистки. М.: Наука, 1996. 143 с.
95. Воронов Ю. В., Соломеев К. П., Ивчатов А. Л., Жиров Е. Н., Трубников В. А. Реконструкция и интенсификация работы очистных сооружений. М.: Стройиздат, 1990. 222 с.
96. Герасимов Г. Н. Мембранный биологический реактор BRM // Водоснабжение санитарная техника. 2004. № 4. С. 43 47.
97. Заяв. 1156015 ЕПВ, МПК7 C 02 F 3/12. Verfahren and alage Zur filtrater Zuegung aus dem rucklaufschlamnunstroni / Schnull Dietmar (Германия); Va Tech Wabag Esmil. № 00110342.3; Заяв. 15. 05. 2000; Опубл. 21. 11. 2001.
98. Демидов О. В., Непаридзе Р. Ш., Дементьев А. К. Очистка сточных вод птицефабрик в аэротенках отстойниках // Развитие методов механической и биологической очистки сточных вод. М.: ВНИИ ВОДГЕО, 1982. С. 81 83.
99. Freund Martin, Grunebaumis Thomas, Kolisch Gerd, Koppetsch Jurgen, Plas Rainer, Sohu Peter. Eusats von lameelena bscheidern in belebungsbecken // Abwasser Abfal. 2003. № 1. Р. 82 88.
100. Wagner Martiu, Krause Stefan, Cornel Peter. Saurstoffeintrang and a werte in membran be lebungsanlagen // Ka Wasserwirt, Abwasser, Abfall. 2001. № 11. Р. 1573 1579.
101. Chang Shereg, Fane Anthony. Filtration of biomass with laboratory scale submerged hollow fibre modules effect of operationg condition and module configuration // J. Chem. technol and biotechnol. 2002. № 9. Р. 1030 1038.
102. Zhu Zhiyong, Wen Jiauping, Rao Guozhu, Zhou Weigi, Zhang Guangging. Huaxue fanying gong cgeng gu gouyi // Chem. React. eng. and technol. 2001. № 2. Р. 159 164.
103. Gug Yan, Zhou Qi, Li Chum Jie. Goungue gongshui yu feishui // Ind. water and wastewoter. 2002. № 1. Р. 24 26.
104. Mantravinos Dionissios, Lauer Erik, Sahibzada Mortaza. Assessneent of glucol wastewaters by wet air oxidation // Water Res. 2000. № 5. Р. 1620 1628.
105. Дмитриева А. П. Интенсификация биологической очистки сточных вод // Кокс и химия. 1987. № 1. С. 53 56.
106. Гвоздяк П. И., Дмитренко Г. Н., Куликов Н. И Очистка промышленных сточных вод прикрепленными микроорганизмами // Химия и технология воды. 1985. № 1. С. 64 68.
107. Корнилович Б. Ю., Гвоздяк П. И. Очистка урансодержащих вод с использованием иммобилизированных микроорганизмов // Химия и технология воды. 2001. № 5. С. 545 550.
108. Cкирдов И. В., Демидов О. В., Навикайте Д. П. Исследования аэротенков с загрузкой // Очистка сточных вод и обработка осадков замкнутых систем водного хозяйства промышленных предприятий. М.: ВНИИ ВОДГЕО, 1985. С. 41 46.
109. Биологическая очистка хромосодержащих сточных вод / Под ред. чл. кор. АН УССР Е. И. Квасникова. К.: Наук. думка, 1990. 145 с.
110. Гвоздяк М. Н., Ставская П. И. Микробиология очистки воды. М.: Наук. думка, 1978. 69 с.
111. Ya Lei, Xu De Giant, Zhang Ya Lei. Gougye yongshui gu feishui // Ind. water and wastewater. 2000. № 6. Р. 1 3.
112. Curham Brian. D, Balow Sue. A. One step metal remover for wastewater treatment // Metal finish. 2002. № 11 12. Р. 8 10.
113. Foberg C., Hagfstrom L. Control of cell adhesion and activity during continuous production of aceton and butanol with absorbed cells // Enzyme and microbial technol. 1984. № 5. Р. 230 234.
114. Никовская Г. Н. Адгезионная иммобилизация микроорганизмов в очистке воды // Химия и технология воды. 1989. № 2. С. 158 169.
115. Сагдеева Л. В., Куликов Н. И. Интенсификация биологической очистки сточных вод с применением иммобилизованных микроорганизмов // Химические волокна. 1988. № 5. С. 11 12.
116. Сенина Т. Д., Мороз С. И., Винников В. А. Очистка сточных вод на установке с синтетической волокнистой загрузкой // Промышленная энергетика. 1988. № 1. С. 25 27.
117. Звягинцев Д. Г. Взаимодействие микроорганизмов с твердыми носителями. М.: Моск. ун-т, 1973. 176 с.
118. Басова Т. А. Интенсификация биологической очистки сточных вод. К.: Наук. думка. 1988. 63 с.
119. Гребинчикова И. А., Ручай Н. С., Маркевич Р. Н., Гриц Н. В. Очистка сточных воды гидролизного производства в аноеробных биореакторах // Биотехнология. 2002. № 4. С. 70 79.
120. Юрченко В. А. Влияние процессов иммобилизации микробиоценозов на хемосинтез в системах водоотведения // Химия и технология воды. 2002. № 2. С. 191 196.
121. Liu Chu u fang. Shihua jishu yu yingyong // Petrochem. technol. and appl. 2003. № 1. Р. 67 72.
122. Гвоздяк П. И. Никоненко В. У., Чеховская Т. П, Федорик С. М. Биологическая очистка сточных вод анида ( найлона 66) // Химия и технология воды. 1990. № 8. С. 748 760.
123. Давніченко Л. О., Хусточкін В. М. Інтенсифікація біологічної очистки стічних вод // Ринок інсталяцій. 2001. № 12. С. 28 29.
124. Пат. 6221253 США, МПК7 С 02 Г 3/00. Sedimentation acceleration agent for activated sluudge and method for using the same / Kuria Waber, Fukase Tetsuro, Yasui Hidenari (США). № 091041336; Завл. 12. 04. 1998; Опубл. 24. 01. 2001; НПК 210/695.
125. Пат. 6355179 США, МПК7 С 02 F 1/72. Decomposition of residual hydroxy lamine by hydrogen peroxide treatment / Hendrix David (США); C. N. BASF Corp. 09/457725; Заявл. 10. 12. 1999; Опубл. 12. 03. 2002; НПК 210/759.
126. Гласко А. В., Леванова С. В., Печатников М. Г., Соколов А. Б. Дезаминирование как способ подготовки промышленных азотсодержащих стоков к биоочистке // Журнал прикладной химии. 2001. № 9. С. 1469 1472.
127. Zufluss durch Mermaum. Leistungssteigerung van nachklarbecken bci mischwasser // Ka Wasserwirt, Abwasser, Abfall. 2001. № 9. Р. 1221 1232.
128. Заяв. 1260486 ЕПВ, МПК7 С 02 F 3/12, C 02 F 3/34. 2. Method for treating organic wastewater / Katsu Yousei., Tanaka Toshihiro., Kobayashi Takuya, Arakawa Kigomi (Япония); Ebara corp. № 01906166; Заявл. 21. 01. 2001; Опубл. 27. 11. 2002.
129. Заяв. 19942184 Германия, МПК7 С 02 Г 3/26, С 02 F 1/78. Verfahrem zur behand lung von abwasser iu liner biologischen / Mermans monica, Brombach Anfa, Ried Achim, Peters Birgit (Германия); Messer griesheim GmbH, Wedeco Vmwelttechnologic GmbH. № 19942184.6; Заявл. 03. 09. 1999; Опубл. 15. 03. 2001.
130. Коган В. А. Л., Эльбаум С. И. Использование озона со вспуханием активных илов // Сооружения для очистки сточных вод и обработки осадков. М.: ВНИИ ВОДГЕО, 1987. С. 45 47.
131. Троян О. С., Шеломков А. С., Мельникова О. Г., Куликова И. В. Очистка сточных вод производства древесно волокнистых плит с ультразвуковой обработкой активного ила // Методы повышения эффективности работы очистных сооружений канализации. М.: ВНИИ ВОДГЕО, 1989. С. 121 125.
132. Бондарь О. А., Никитин Г. А. Исследования режимов микробиологической очистки нефтесодержащих сточных вод // Химия и технология воды. 1997. № 2. С. 207 211.
133. Иваненко Л. В., Негода Л. Л. Исследование возможности использования пиролизованного нефтешламма в процессе биохимической очистки сточных вод // Межвузовский сб. науч. тр. К.: Куйбышевский гос. ун-т. 1990. С. 120 122.
134. Пат. 6224769 США, МПК7 С 02 F 3/00. Shinko Pantec co / Katsura Kenji, Miura Masahiko (Япония). № 09/173224; Заяв. 15. 10. 1998; Опубл. 01. 05. 2001. Приорт. 05. 06. 1997. № 9 148143; НПК 210/606.
135. Третинник В. Ю. Природные дисперсные минералы Украины и их перспективы использования в технологиях водоочистки // Химия и технология воды. 1998. № 2. С. 183 188.
136. Gonen F., Aksu Z. A comparative adsorption biosorption of phenol to granular activated carbon and immobilized activated sludge in a continuous parked bed reactor // Chem/ Eng/ Comm. 2003. vol. 90. № 5 7. P. 763 778.
137. Balavoine Christel, Clauss Fredderic . Poudre aux yeus on additifs efficaces // Eau, ind., unisances. 2001. № 247. Р.49 52.
138. Вильсон Е. В., Никитина Ю. Е., Реснянская А. С. Использование природного сорбента для доочистки сточных вод // Материалы межд. науч-практ. конф.: Ростовский гос. строительный университет. 2002. С. 15 16.
139. Заяв. 11499804 ЕПВ, МПК7 С 02 F 3/10 C 03 F 3/30. Process for