Очищення стічних вод від іонів важких металів та радіоізотопів феритним методом

Краткое описание

Національний технічний університет України
КИївський політехнічний інститут”

На правах рукопису

Іваненко Олена Іванівна

УДК 628.16.065: 544

Очищення стічних вод від іонів важких металів та радіоізотопів феритним методом

Спеціальність 21.06.01 Екологічна безпека

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук

Науковий керівник:
кандидат технічних наук, доцент
В.М. Радовенчик

Київ 2003

зміст

Вступ______________________________________________________________5
розділ 1. Використання реагентного методу для очищення стічних вод від іонів важких металів та радіоізотопів____10
1.1. Реагентний метод в процесах очищення води від іонів важких
металів ___________________________________________________10
1.2. Магнітні сполуки заліза____________________________________­­­ 20
1.3. Феритний метод в процесах очищення води від іонів важких
металів___________________________________________________27
1.4. Використання реагентного та феритного методів для видалення радіоізотопів цезію-137______­­­­­­­________­­­­_______________________40
Висновки до розділу 1________________________________________________ 44
Розділ 2. Об’єкти та методи досліджень______________________46
2.1. Дослідження процесів нейтралізації та осадження з модельних
розчинів____________________________________________________47
2.2. Визначення фазового складу отриманих осадів­­­­­­­­­­_____________________48
2.3. Дослідження процесів рециркуляції магнетиту________________49
2.4. Дослідження процесів видалення радіоізотопів цезію-137______­_50
2.5. Визначення фізико-хімічних характеристик шламу___________­ 51
Розділ 3. Дослідження ефективності видалення іонів важких металів та радіоізотопів з водних розчинів феритним методом_________________________________________________________­­­53
3.1. Дослідження ефективності видалення іонів важких металів з
водних розчинів феритним методом_________________________ 53
3.1.1. Видалення іонів заліза з водних розчинів феритним методом___ 53
3.1.2. Видалення іонів хрому(VI) з водних розчинів феритним
методом_________________________________________________ 68
3.1.3. Видалення іонів міді(ІІ) з водних розчинів феритним методом_ 74
3.1.4. Видалення іонів нікелю з водних розчинів феритним методом__80

3.1.5. Дослідження ефективності видалення іонів цинку з водних
розчинів феритним методом________________________________88
3.1.6. Спільне видалення іонів важких металів з водних розчинів
феритним методом_______________________________________94
3.1.7. Дослідження фазового складу осадів, отриманих в
оптимальних умовах­­­­­­­­­_______________________________________100
3.1.8. Інтенсифікація процесів відокремлення осаду при очищенні води
феритним методом________________________________________104
3.1.9.Технологія очищення феритним методом стічних вод, що
містять іони важких металів______________________________ 109
3.1.9.1. Технологія обеззалізнення води при незначній концентрації іонів
заліза_____________________________________________________109
3.1.9.2. Технологія утилізації висококонцентрованих залізовмісних стічних
вод ______________________________________________________ 111
3.1.9.3. Технологія спільної утилізації залізо- та хроматвмісних розчинів111
3.1.9.4. Технологія спільної переробки залізо- та мідьвмісних розчинів__ 112
3.1.9.5. Технологія обробки нікельвмісних стічних вод________________ 112
3.1.9.6. Технологія обробки цинковмісних стічних вод_________________ 113
3.1.9.7. Технологія очищення стічних вод, що містять суміш іонів важких
металів_________________________________________________113
3.2. Дослідження ефективності видалення ізотопів цезію-137 з водних розчинів феритним методом­­­­­­_______________________________114
3.2.1. Видалення ізотопів цезію-137 феритним методом з додаванням
колектора________________________________________________114
3.2.2. Технологія очищення феритним методом стічних вод, що містять
радіоізотопи цезію-137___________________________________­__119
Висновки до розділу 3_______________________________________________ 122
Розділ 4. Утилізація шламів при очищенні стічних вод
феритним методом____________________________________________123
Висновки до розділу 4_______________________________________________131
розділ 5. Техніко-економічне порівняння застосування традиційної та феритної технології________________________132
5.1. Техніко-економічна оцінка застосування традиційної
технології________________________________________________ 132
5.2. Техніко-економічна оцінка застосування феритної технології__ 135
Висновки до розділу 5_______________________________________________140
ВИСНОВКИ_______________________________________________________ 142
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ_______________________________144
Додаток А ________________________________________________________ 160

Вступ

Актуальність теми. Виробничі стічні води, забруднені солями важких металів, утворюються при хімічній, електрохімічній, а також при окремих видах механічної обробки металів та їх сплавів. Виробництва, пов’язані тільки з хімічною та електрохімічною обробкою металів та їх сплавів, в тому числі гальванічні, діють в Україні більше як на 2000 підприємств машинобудівної, приладобудівної, металообробної, чорної та кольорової металургії та інших галузей промисловості [1]. Стічні води вказаних виробництв є одним з найбільш поширених видів промислових стічних вод як в нашій державі, так і за кордоном. В шламонакопичувачах підприємств України знаходяться мільйони тон рідких шламових відходів, в яких концентрація сполук важких металів значно перевищує їх вміст в природних рудах. Наприклад, тільки на металургійному комбінаті ім.Ілліча в Маріуполі міститься близько одного мільйона тон шламових відходів, які утворюються в процесах сірчанокислого травлення сталі [2]. Саме існування таких шламонакопичувачів становить для навколишнього середовища велику загрозу в зв’язку з токсичністю та агресивністю вмісту, не говорячи вже про величезні капітальні та експлуатаційні витрати. На сьогодні процеси переробки таких стічних вод не відпрацьовані, тому відходи накопичуються в біосфері, забруднюючи підземні води та поверхневі водоймища, перетворюючи промислово розвинені регіони України на зону екологічного лиха. Аварійні скиди таких вод в гідросферу мають катастрофічні наслідки для живих організмів. Якщо врахувати, що в середньому шламонакопичувач металургійного заводу містить 2-5 мільйонів тон шламу при річному надходженні 150-300 тисяч тон [3], то очевидно, що з кожним роком актуальність їх ефективної переробки буде зростати.
Не менш важливою проблемою для нашої країни є b- та g-випромінювання найбільш токсичних та довгоживучих ізотопів Cs-137, що потрапили в навколишнє середовище внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. Радіоактивний цезій з періодом напіврозпаду в 30 років [4], потрапляючи в організм людини, накопичується в печінці, селезінці, легенях, м’язах та шлунково-кишковому тракті і обумовлює їх постійне опромінення [5]. На екологічній карті нашої країни нанесені великі забруднені території, міграція радіоізотопів з яких в результаті фільтрації вод у підземні горизонти, при розливах річок, з дощовими водами відбувається досить інтенсивно. Тому досить актуальними для України є розробка та впровадження нових технологій видалення радіоізотопів з водних середовищ. Особливої гостроти це набуває в період інтенсивного розвитку атомної енергетики, коли додаткову загрозу забруднення навколишнього середовища радіоізотопами створюють значні об’єми низькоактивних стічних вод, що утворюються на АЕС, які на сьогодні виробляють близько 40 % електроенергії для України.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Окремі результати досліджень були отримані при виконанні науково-технічної програми Граніт”, яка виконувалась згідно з Указом Президента України № 53/95 від 17.01.95 р. Про систему прогнозування генетичного ризику впровадження нових технологій та забруднення навколишнього середовища”.
Мета і задачі дослідження. Мета роботи полягала в визначенні ефективності видалення іонів важких металів та радіоізотопів з водних розчинів феритним методом, створенні маловідходної технології очищення стічних вод та утилізації утворених шламів.
Для досягнення мети були поставлені такі задачі:
- дослідження ефективності та визначення оптимальних умов видалення іонів заліза, хрому, міді, нікелю та цинку з водних розчинів феритним методом окремо та в сукупності;
- дослідження можливості застосування феритного методу для видалення іонорозчинних ізотопів на прикладі цезію-137 з водних розчинів та визначення його ефективності;
- дослідження застосування оборотного осаду для підвищення ефективності очищення водних розчинів феритним методом;
- визначення можливих шляхів утилізації утворених шламів на основі їх фізико-хімічних характеристик.
Об’єкт дослідження модельні розчини, стічні води та відпрацьовані електроліти промислових підприємств, шлами від очищення стічних вод реагентним
та феритним методом.
Предмет дослідження очищення стічних вод від іонів важких металів та радіоізотопів феритним методом.
Методи дослідження. Для визначення концентрацій іонів заліза, хрому, міді, нікелю, цинку та дисперсності часток в досліджуваних розчинах використовували спектрофотометричні методи на фотоелектроколориметрі КФК-2.
Відносні магнітні властивості осадів вимірювали за методом приросту індуктивності котушки при внесенні в її робочий об’єм зразка суспензії фериту з допомогою мосту змінного струму Р 5010.
Фазовий склад осадів досліджувався методом рентгено-фазового аналізу на рентгенівському дифрактометрі ДРОНУМ1 з двома щілинами Солера з фільтрованим Сu Kα випромінюванням при швидкості зйомки 1˚/хв.
Для визначення питомої активності радіоізотопів цезію-137 у воді було застосовано метод сцинтиляційного детектування з використанням γ-радіометра РУГ-91 Адані”.
Вологість часток визначали ваговим методом.
Фізико-хімічні характеристики шламу вивчали за методиками, визначеними ДСТУ та ГОСТами.
Наукова новизна одержаних результатів.
- вперше досліджено вплив природи лужних реагентів на проходження процесів феритизації та визначено оптимальні умови (співвідношення іонів металів, рН, температура, початкова концентрація іонів металів) застосування феритного методу для очищення стічних вод від іонів важких металів, як ефективної технології вилучення важких металів із стічних вод;
- встановлено, що використання магнетиту в якості оборотного осаду покращує ефективність очищення води, зменшує загальний об’єм осаду, прискорює процеси феритизації;
- показана ефективність видалення іонорозчинного ізотопу цезію-137 феритним методом з використанням колектора фероціаніду нікелю та визначено оптимальні умови дезактивації води (рН, температура, співвідношення іонів заліза, початкова концентрація іонів заліза, концентрація фероціаніду нікелю, час перемішування);
- показана можливість ефективної утилізації феритного шламу в якості пігменту для фарб, що робить технологію маловідходною, екологічно безпечною та економічно доцільною.
Практичне значення одержаних результатів.
Розроблені високоефективні маловідходні технології очищення стічних вод від іонів важких металів та радіонуклідів дозволять значно знизити техногенне навантаження на навколишне середовище завдяки підвищенню якості очищеної води та різкому зменшенню кількості утворених шламів. Впроваджено феритну технологію очищення стічних вод в депо Оболонь” Київського метрополітену. Проведено натурні випробування процесів очищення відпрацьованих електролітів ВАТ Цукроавтомат” феритним методом.
Особистий внесок здобувача. Критичний аналіз стану проблеми і вибір напрямку досліджень практично повністю виконаний автором і погоджений з керівником дисертації. Основні експериментальні дані по процесах феритного очищення води та утилізації шламів, теоретичні узагальнення, приведені в роботі, отримані безпосередньо автором. Впровадження та випробування результатів роботи на виробництві виконані разом з науковим керівником доц. кафедри Е та ТРП, к.т.н. Радовенчиком В.М.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідались на конференціях:
- Екологія.Людина.Суспільство.”/ травень, 1998, Київ
- Екологія.Людина.Суспільство.”/ травень, 2000, Київ
- Проблеми збору, переробки та утилізації відходів” / березень, 2001, Одеса
- Чистая вода России - 2001” / апрель, 2001, Екатеринбург
- Екологія.Людина.Суспільство.”/ травень, 2001, Київ
- Environment. Development. Engineering.” / may, 2001, Cracow
- Новые технологии рециклинга вторичных ресурсов” / октябрь, 2001, Минск
- Вода: проблемы и решения” / октябрь, 2002, Днепропетровск
Публікації. За результатами дисертаційної роботи опубліковано 7 статей, 9 тез доповідей конференцій, отримано 3 патенти.

Структура і обсяг роботи. Дисертаційна робота викладена на 166 сторінках і вміщує вступ, 5 розділів, висновки, список використаних джерел, додатки, включаючи 35 таблиць, 51 рисунок, 3 додатки. Об’єм бібліографії - 174.

Список литературы

висновки

1. Вперше визначено оптимальні умови (початкова концентрація іонів металів, їх співвідношення, рН, температура) застосування феритного методу для очищення стічних вод від іонів Fe(II), Fe(III), Cr(VI), Cu(II), Ni(II), Zn(II) та вивчено вплив різних лужних реагентів на проходження процесу феритизації. В порівнянні з Са(ОН)2, NaOH забезпечує більш глибоке очищення стічної води та кращі магнітні властивості отриманого осаду, що інтенсифікує проведення технологічного процесу.
2. Встановлено, що при дотриманні оптимальних умов проведення процесу феритизації в маточному розчині забезпечується гранична норма на скид в каналізацію та очищені стічні води не потребують доочищення від вище вказаних іонів. Значне покращення якості очищеної води досягається при застосуванні 30% оборотного осаду.
3. На основі даних рентгено-фазового аналізу доведено, що при очищенні води методом феритизації відбувається утворення сполук магнетиту та подальша зміна його структури з утворенням ізоморфно-заміщених сполук типу феритів, що надає їм магнітних властивостей.
4. Запропоновано маловідходну технологічну схему очищення стічних вод від іонів важких металів, головною перевагою якої в порівнянні з традиційною є використання високопродуктивних магнітних фільтрів. При цьому, крім зниження капітальних затрат, спостерігається значне скорочення терміну обробки води. Визначено, що дана технологія може бути успішно впроваджена на вже існуючих очисних спорудах без суттєвої їх реконструкції.
5. Розроблено новий метод видалення ізотопів Cs-137 феритним методом з допомогою колектора фероціаніду нікелю та визначено оптимальні умови очищення води (рН, температура, співвідношення іонів заліза, початкова концентрація іонів заліза, концентрація фероціаніду нікелю, час перемішування). При дотриманні визначених умов ефективність видалення даних ізотопів сягає 99.3 %.
6. Запропоновано локальну систему видалення ізотопів Cs-137 з водних розчинів з надійним закріпленням їх в тілі твердих часток з магнітними властивостями.
7. Показано, що найбільш раціональним способом утилізації шламу є його використання в якості сорбенту при очищенні низькоконцентрованих стічних вод промислових підприємств. При цьому відбувається одночасне відмивання шламу від надлишку солей, що дозволяє в подальшому використовувати його як сировину для отримання залізного сурику.
8. Встановлено, що застосування маловідходної феритної технології забезпечує зниження загальних витрат на експлуатацію локальних очисних споруд заводу гальванічних покрить потужністю 15367.2 м3/рік стічних вод на 92818 грн на рік, а при врахуванні прибутку від утилізації утворених шламів на 97545 грн на рік.

9. Впроваджено феритну технологію очищення стічних вод в депо Оболонь” Київського метрополітену. Проведено натурні випробування процесів очищення відпрацьованих електролітів ВАТ Цукроавтомат” феритним методом.

Список використаних джерел

1. Зеленчук Т.І. Селективне вилучення кольорових металів механохімічним методом на прикладі вилучення міді з гальваношламів // Тези доп. ІІІ Всеукраїн. наук.-практ. конф. „Екологія. Людина. Суспільство.” (м. Київ, 11 12 трав. 2000 р.) К.: НТУУ „КПІ”, 2000. С. 97 98.
2. Промышленные и бытовые отходы г. Мариуполя / М.А. Поживанов, П.М. Семенченко, И.В. Буторина, М.Б. Коляда // Мариупольская экологическая конференция „Экология промышленного города.” Мариуполь, 1997. С.13 14.
3. Новая безотходная технология переработки шламов металлургического производства с получением высокосортного цинкового концентрата / А.М. Касимов, О.В. Сляднев, А.Г. Кривонос, В.И. Лысов // Мариупольская экологическая конференция "Экология промышленного города". Мариуполь, 1997. С. 83 84.
4. Вредные химические вещества. Радиоактивные вещества. Справ. - Л.: Химия, - 1990. 464 с.
5. Журавлев В.Ф. Токсикология радиоактивных веществ. М.: Энергоатомиздат. 1990. 256 с.
6. Правила приймання виробничих стічних вод в Київську міську каналізацію: Додаток до рішення Київради від 06.07.93 №12. К., 1993. 16 с.
7. Смирнов Д.Н., Генкин В.Е. Очистка сточных вод в процессах обработки металлов. М.: Металлургия, 1989. 224 с.
8. Запольский А.К., Образцов В.В. Комплексная переработка сточных вод гальванического производства. К.: Техніка, 1989. 199 с.
9. Гороновский И.Т., Назаренко Ю.П., Некряч Е.Ф. Краткий справочник химика. К.: Наук.думка, 1974. 987 с.
10. Baes G.F., Mesmer R.E. The Hydrolysis of Cations. A Willeyinterscience publication. London Sidney Toronto, 1976. 489 p.
11. Jones A.D., Hall A.C. Removal of Metal Ions from Aqueous Solution by Dissolved // J. Filtration and Separation. 1981. Vol. 18, № 15. P. 386 388.
12. Проскуряков В.А., Шмидт Л.И. Очистка сточных вод в химической промышленности. Л.: Химия, 1977. 464 с.
13. Vost R.I., Scar E.A. Factors affecting copper solubility in electroplating waste // J. Water Pollution Control Federation. 1979. Vol. 51, № 7. P. 1848 1896.
14. McIntyre G., Rodriques I.I., Thackston E.L. Copper Removal by an Adsorbing Colloid Foam Flotation Pilot Plant // Separation Science and Technology. 1982. Vol. 17, № 2. P. 359 367.
15. Campbell W., Hemming M.L. Treatment of inusial inorganic wastes // Effluent and Water Treat. J. 1982. Vol. 22, № 10. P. 403 406.
16. Pandey G.S., Seth P.S. Inhibited neutralization of galvanizing plant effluents by limestone // Chemical Era. 1983. Vol. 19, № 1. Р. 11 13.
17. А.с. 98812248 СССР, МКИ С 02 F 1/58. Способ очистки сточных вод от ионов тяжелых металлов / А.А. Бурба, В.П. Малкин, А.П. Шмелев и др.(СССР). Опубл. 15.12.82, Бюл. № 46.
18. А.с. 998373 СССР, МКИ С 02 F 1/46. Способ очистки сточных вод от ионов тяжелых металлов / В.А. Ниталина, П.Н. Чернобай (СССР). Опубл. 23.02.83, Бюл. № 7.
19. Плешаков В.Д., Серпокрылов Н.С., Жуков И.М. Исследование предварительной очистки природных и сточных вод от тяжелых металов гидроокисными шламами // Очистка природных и сточных вод. Ростов-н/Д.: Рост. инж. - строит. ин-т, 1981. С.80 - 85.
20. Eliminacion de metales pesados de aquas risiduales / O.A. Vian, A.E. Antolinez, C.F.I. Miroda, I.I. Rodriques // Ing. quim (Esp.). 1982. Bd. 14, № 160. S. 81 84.
21. Михнев А.Д., Симиков А.И. Реагентная очистка промстоков гальванических цехов // Водоснабжение и санитарная техника. 1982. № 1. С. 24 25.
22. Пат. 128919 ПНР, С 02 F 1/62. Kapiel do unieszkodliwienia ściekow zawierajacych zwiazki miedzi w neutralizatorze obróbribezpośredniej / Z. Duszkiewicz, A. Byner. Опубл. 31.05.86.
23. Ginocchio I.C. Metallionen und ihre Elimination // Chem. Rdsch (Schweiz.). 1982. Bd. 35, № 44. S. 1 2, 5.
24. Пат. 4419246 США МКИ С 02 F 1/52,1/72. Способ удаления ионов тяжелых металлов. Опубл. 12.06.83.
25. Shulte S. Zur Abtrennung von Sohwermetallen aus Wasser und Abwasser // Galvanotechnik. 1972. Bd. 63, № 7. S. 641 643.
26. Новиков Е.И., Жукова З.Ю. Кинетика осаждения цинка в сточных водах производства искусственного волокна при использовании коагулянтов. Новочеркасск, 1984. 5 с. Деп. ОНИИТЭХИМ, г.Черкассы, 17.04.84, № 338хп 84.
27. Пат. 51 7975 Япония, МКИ С 02 С 5/02. Способ удаления хрома из водных растворов. Опубл. 10.06.77.
28. Пат. 4260491 США, МКИ С 01 F 1/70. Chrome removal waste treatment process / John D. Cassidy, Lester Steinbrecher. Заявл. 15.11.78; Опубл. 7.05.81.
29. Wing R.E. Dissolved heavy metal removal by insoluble starch xantxate (ICX) // Environ. Progr. 1983. Vol 2, № 4, P. 269 272.
30. А.с. 1110754 СССР, МКИ3 C 02 F 1/46. Способ очистки сточных вод от ионов шестивалентного хрома / В.В. Образцов, Л.В. Панкрухина, Н.П. Никулина, А.С. Ситник. Заявл. 05.04.83; Опубл. 30.08.84, Бюл. № 32.
31. Игнатенко А.П. Интенсификация уплотнения гидроокисных осадков с использованием рециркуляции твердой фазы // Журн. прикл. химии. 1982. №10. С. 2262 2266.
32. Уплотнение осадков гидроксидов тяжелых металлов / И.А. Вайнштейн, А.И. Бабанина, Г.А. Куденко, Т.М. Шеметова // Химия и технология воды. 1988. 10, №5. С. 447 450.
33. Вайнштейн И.А. Очистка и использование сточных вод травильных отделений (переработка растворов солей железа). М.: Металлургия, 1986. 110 с.
34. Плотников Н.И. Некоторые вопросы очистки кислых сточных вод гальванических цехов // Тезисы докладов семинара „Защита окружающей среды и техника безопасности в гальваническом производстве”. М. 1982. С. 137 143.
35. А.с. 210811 ЧССР, МКИ3 С 02 F 11/10. Způsob likvidace kalů z galvanizoven a kalů vznikajicich při čištĕni odpadnich vod z povrchvých úprav kovů chemickou úprovou krĕmičitani a následujicim spálenim / Vladimir Ruml, Miloslav Sounup, Pavel Zoltán. Заявл. 30.06.81; Опубл. 15.09.83.
36. Некоторые вопросы токсичности ионов металлов: Пер. с англ. / Под ред. Х. Зигеля, А. Зигель. М.: Мир, 1993. 368 с.
37. Терновцев В.Е., Пухачев В.М. Очистка промышленных сточных вод. К.: Будівельник, 1986. 120 с.
38. Влияние солевого состава на кинетику образования магнетита, его магнитную восприимчивость и магнитное обезвоживание / И.А. Вайнштейн, В.И. Конвисар, Л.Д. Кленышева, Н.Ф.Хворост // Журнал прикладной химии. 1982. Т. 55, № 1. С. 133 138.
39. Журавлев Г.И. Химия и технология ферритов. Л.: Химия, 1970. 192 с.
40. Ситидзе Ю., Сато Х. Ферриты. М.: Мир, 1964. 408 с.
41. Ферриты / Под ред. Т. Такэси. М.: Металлургия, 1964. 194 с.
42. Чалый В.П., Роженко С.П. Рентгенографическое исследование бинарных систем гидроокисей металлов // Журн. неорг. химии. 1958. Т. 3, № 11. С. 2523 2531.
43. Воробьев Ю.П., Мень А.Н., Фетисов В.Б. Расчет и прогнозирование свойств оксидов. М.: Наука, 1983. 288 с.
44. Шутько А.П., Радовенчик В.М., Гомеля Н.Д. Получение магнитных частиц коллоидных размеров // Экотехнологии и ресурсозбережение. 1993. № 2. С. 10 17.
45. Еlmore W.C. Ferromagnetic Сolloid for Studying Magnetic Structures // J. Phys. Rev. 1938. Vol. 54, № 4. P. 309 310.
46. Петрова Г.Н. Идеальное намагничивание как одна из причин высокого остаточного намагничивания горных пород // Изв. АН СССР. Сер. географ. и геолог. 1948. Т. 12, № 5. С. 475 487.
47. А.с. 833545 СССР, МКИ3 С 01 G 49/08. Способ получения ферромагнитной жидкости / Н.П. Матусевич, В.К. Рахуба, В.Б. Самойлов. Опубл. 30.05.81, Бюл. № 20.
48. Берковский Б.М., Медведев В.Ф., Краков М.С. Магнитные жидкости. М.: Химия, 1989. 240 с.
49. А.с. 363665 СССР, МКИ С 01 G 49/08. Способ получения магнитной окиси железа / Н.И. Плотников. Опубл. 25.12.72, Бюл. № 4.
50. А.с. 1682317 СССР, МКИ5 С 01 G 49/08. Способ получения игольчатого оксида железа / В.В. Попов, М.В. Кирко, Е.Ф. Левина и др. Опубл. 07.10.91, Бюл. № 37.
51. Пат. 4025611 США, МКИ С 01 G 49/02. Способ получения сверхтонкого порошка магнетита / F. Montino, C. Montferrato, L. Colombo, G. Sironi. Опубл. 27.05.77.
52. Пат. 4024232 США, МКИ С 01 G 49/02. Способ получения магнетита с регулируемым размером частиц, исходя из растворов закисного сульфата железа / A. Garleri, A. Geddo, G.Z. Marziano, V. Viviani. Опубл. 17.05.77.
53. Чалый В.П., Лукачина Е.Н. Исследование образования ферритов никеля, меди и цинка из гидроокисей // Изв АН СССР. Неорганические материалы. 1968. Т. 4, № 2. С. 237 243.
54. Чалый В.П., Лукачина Е.Н. Изучение кинетики и механизма ферритообразования в системах гидроокиси металлов при старении // Материалы II межотраслевого совещания по методам получения и анализа ферритовых материалов и сырья для них. М., 1968. Ч.I. С. 153 160.
55. Снурников А.П., Пономарев В.Д. Об окислении двухвалентного железа соединениями меди в гидрометаллургии цинка // Цветные металлы. 1956. №8. С. 22 33.
56. Магнитная очистка сточных вод, содержащих ионы тяжелых металлов / И.Е. Манековская, П.Ф. Турчинин, Н.В. Яцков и др. // Деп. в УкрНИИНТИ 14.03.91. - № 349 Ук 91. 19 с.
57. Schuele W.Z., Deetscreek V.D. Preparation, Growth and Study of Ultrafine Ferrite Particles // Journal of Applied Physics. 1961. 32, № 3. P. 235 236s.
58. Беленький Е.Ф., Рискин И.В. Химия и технология пигментов. Л.: Химия, 1974. 656 с.
59. Николадзе Г.И. Обезжелезивание природных и оборотных вод. М.: Стройиздат, 1978. 160 с.
60. Кленышева Л.Д. Исследование процесса получения магнетита из железосодержащих сернокислотных растворов: Автореф.дис... к-та техн. наук. Харьков, 1982. 22 с.
61. Элик Э.Е., Ремпель С.И. К вопросу о кинетике и механизме образования магнетита в водной коллоидной среде // Труды Уральского лесотехнического института. 1972. Вып. 28. С. 163 173.
62. Очистка промышленных сточных вод методом ферритизации / Е.Г. Ризо, С.Н. Дмитриев, Г.Г. Рудзский, М.К. Негматов // Методы и сооружения для очистки и доочистки сточных вод и систем водопользования. Л.: ЛИСИ, 1988. С. 74 79.
63. Сугано Идзуру, Хаяси Сабуро. Извлечение тяжелых металлов из сточных вод ферритами // РРМ. 1976. Т. 7, № 2. С. 61 72.
64. Пат. 3927173 США, МКИ С 01 G 1/00. Treatment of acid waste waters to produce ferromagnetic sludges / Melzer Stephen F. (США). № 445315; Заявл. 22.02.74; Опубл. 16.12.75.
65. Пат. 53-36712 Япония, МКИ С 02 С 5/02. Удаление тяжелых металлов из жидких отходов / Канэмори Кацу, Канно Идзуру, Цудзи Тосиро (Япония). № 48-41172; Заявл. 10.04.73; Опубл. 4.10.78.
66. Заявка 54-41270 Япония, МКИ С 02 С 5/04. Обработка сточных вод, содержащих ионы тяжелых металов / Кондо Масаки, Хирасава Тэрутака, Накадзима Набуаки и др. (Япония). № 52-107566; Заявл. 7.09.77; Опубл. 2.04.79.
67. Пат. 3931007 США, МКИ С 02 В 1/20. Method of extracting heavy metals from industrial waste waters // Sugano Izuru, Tsuiji Toshiro, Kanamori Masaru (США). Заявл. 17.12.73; Опубл. 6.01.76.
68. А.с. 827416 СССР, МКИ3 C 02 F 1/64. Способ очистки кислых железосодержащих сточных вод / Ю.Ф. Будека (СССР); [ Белорус. политехн. ин-т]. № 2798106; Заявл. 17.07.79; Опубл. 07.05.81, Бюл. № 17.
69. Пат. 56-1147 Япония, МКИ В 09 В 3/00. Способ обработки сточных вод, содержащих тяжелые металлы / Гото Гайдзи, Исиугоки Сиро, Абэ Юдзи (Япония). № 51 3154; Заявл.16.01.76; Опубл. 12.01.81.
70. Заявка 56-5182 Япония, МКИ С 02 F 1/62, С 02 F 1/28. Способ удаления ионов тяжелых металов из сточных вод / Сано Масакацу, Накама Харуми (Япония). № 54-79825; Заявл. 25.06.79; Опубл. 20.01.81.
71. Заявка 1562589 Великобритания, МКИ3 С 25 D 21/16, 3/30. Electrotinning process and apparatus. Заявл. 23.05.77; Опубл. 22.05.78.
72. Пат. 3682592 США, МКИ С 01 В 7/08, С 01G 49/06. Treatment of waste HCl pickle liquor / Geza L. Kovacs, La Grange. Опубл. 20.07.70.
73. Кленышева Л.Д., Задорожняя А.Б., Бунтури И.Н. Методы интенсификации разделения суспензии гидроксидов железа // Экотехнологии и ресурсосбережение. 1994. № 5-6. С. 87 91.
74. Сысоева В.В., Доброхотов Г.Н., Строева И.А. Кинетика окисления ионов двухвалентного железа кислородом воздуха и хлором // Журнал прикладной химии. 1968. Т. 41, № 9. С. 1946 1950.
75. Горшков А.С., Рейбах М.С. Исследование кинетики окисления гидрата окиси железа // Журнал прикладной химии. 1974. Т. 47, № 3. С. 649 651.
76. Huffman R.E., Devidson N. Kinetics of the Ferrous Iron-Oxygen Reaction in Sulfuric Acid Solution // J. Amer. Chem. Soc. 1956. № 78. P. 4836 4842.
77. Давыдов Ю.П. Состояние радионуклидов в растворах. Мн.: Наука и техника, 1978. 224 с.
78. Авилов Г.В. Изготовление магнитных лент для кинематографии. М.: Искусство, 1973. 232 с.
79. Чалый В.П. Гидроокиси металлов. К.: Наукова думка, 1972. 158 с.
80. Kelly W.R., Olthof Meint. Iron Oxidation in Industrial Waste Stream // Proc. 37th Ind. Waste Conf., West Lafayette, Ind., 11-13 May 1982. Ann Arbor, Mich., 1983. P. 745 751.
81. Feitknecht W. Uber die Oxydation von festen Hydroxyverbindungen des Eisens in wabrigen Losungen // Zeitschrift Fur Elektrochemie. 1959. Bd. 63, № 1. S. 34 43.
82. Агладзе Р.И., Джинчарадзе М.В. Влияние величины рН среды на окисление ионов Fe2+ в хлористом электролите // Журнал прикладной химии. 1978. Т. 51, № 8. С. 1885 1887.
83. Уменьшение объема осадка при нейтрализации промывных вод травильного производства / Э.Е. Элик, С.И. Ремпель, И.А. Вайнштейн, Г.Э. Левин // Водоснабжение и сан. техника. 1971. № 1. С. 17 18.
84. Вайнштейн И.А., Кленышева Л.Д., Сумин Л.М. Исследование методов нейтрализации отработанных травильных растворов аммиаком // Очистка водного и воздушного бассейнов на предприятиях черной металлургии. М.:Металлургия, 1974. Вып. 2. С. 128 134.
85. Радовенчик В.М., Гомеля М.Д., Лук’яник С.І. Дослідження процесів утилізації залізомістких розчинів // Экотехнологии и ресурсозбережение. 1994. № 5 6. С. 79 83.
86. Пат. України 96030819, МПК7 С 01 G 49/08, МПК7 G 01 N 27/26. Спосіб контролю протікання реакції феритоутворення / В.М. Радовенчик (Україна). Заявл. 04.03.96; Опубл. 23.05.2001.
87. Радовенчик В.М., Гомеля М.Д., Лукяник С.И. Измерение окислительно-восстановительного потенциала при аэрации железосодержащих растворов // Химия и технология воды. 1997. Т. 19, № 4. С. 339 344.
88. Защита водоемов от загрязнения сточными водами предприятий черной металлургии / Г.М. Левин, Г.С. Пантелят, И.А. Вайнштейн, Ю.М. Супрун. М.: Металлургия, 1978. 216 с.

89. А.с. 394318 СССР, МКИ C 01 G 49/08. Способ переработки отработанных сернокислотных травильных растворов / И.А. Вайнштейн, Л.Д. Кленышева, Т.В. Онищенко (СССР). Опубл. 22.08.73, Бюл. № 34.
90. Астанина А.Н., Руденко А.П. Механизм окисления закисного железа молекулярным кислородом в водном растворе // Журнал физической химии. 1971. Т. 45, № 2. С. 352 356.
91. Кузьминых И.Н., Бабушкина М.Д. Окисление сульфата закиси железа в кислых водных растворах кислородом воздуха // Журнал прикладной химии. 1955. Т. 28, № 6. С. 565 572.
92. Черная С.С., Мациевский Б.П. О механизме купрокатализа реакции Fe (II)aq + O2 в водных хлоридных растворах // Изв. АН Латв. ССР. Сер. хим. 1980. № 4. С. 496 497.
93. Истомин И.А., Порубаев В.П. Интенсификация процесса очистки сточных вод от ионов железа, цветных и редких металлов // Цветная металлургия. 1982. № 11. С. 27 30.
94. Люлько В.В. Потенциометрическое исследование окисления хлористого железа кислородом // Изв. вузов. Химия и химическая технология. 1962. № 6. С. 911 915.
95. Пат. 49-26657 Япония, МКИ С 02 С 5/04. Окисление двухвалентного железа, содержащегося в кислых сточных водах / Сайто Исаму (Япония). Опубл. 11.07.74.
96. Вайнштейн И.А., Куденко Г.А., Майстренко Г.С. К вопросу о нейтрализации промывных вод совместно с травильными растворами // Очистка водного и воздушного бассейнов на предприятиях черной металлургии. М.: Металлургия, 1974. № 2. С. 124 127.
97. Пат. 1132979 Англия, МКИ C 01 C 03/14. A method of producing an ammonium salt and iron oxid from a solution of ferrous salt / Takata Shinya, Kishitaka Hisashi, Shimamura Yashihisa. Опубл. 06.11.68.
98. Пат. 670626 Швейцария, МКИ4 С 02 F 1/64, 1/72 // 1/52. Способ обработки вод, содержащих железо (ІІ). Опубл. 30.06.89.
99. Ковалев В.В. Интенсификация электрохимических процессов водоочистки. Кишинев: Штиинца, 1986. 136 с.
100. Удаление тяжелых металлов ферритным методом и характеристика образующихся осадков / Ким Буанг-Кван, Йошино Кунихико, Хасегава Хивоши, Ясуи Итару // Ниппон Кагаку Кайси. 1988. № 3. С. 351 356.
101. Духанин Б.С., Феофанов В.А., Жданович Л.П. Метод гальванокоагуляции для очистки хромсодержащих сточных вод // Цветная металлурги