Закономірності біогеохімічної міграції радіонуклідів у лісових екосистемах Українського Полісся

Краткое описание

ІНСТИТУТ ГЕОХІМІЇ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА
НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ НАУК ТА
МІНІСТЕРСТВА З НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ УКРАЇНИ

На правах рукопису

Тищенко Юрій Євгенович

Індекс УДК 504.062:574:621.039:674.815

Закономірності біогеохімічної міграції радіонуклідів
у лісових екосистемах Українського Полісся

21.06.01 екологічна безпека

дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата геологічних наук

Науковий керівник
Мельник Юрій Петрович
доктор геолого-мінералогічних наук,
член-кореспондент НАН України

Київ 2004

ЗМІСТ

ВСТУП
1 ВПЛИВ ПРИРОДНИХ УМОВ УКРАЇНСЬКОГО ПОЛІССЯ НА ПЕРЕРОЗПОДІЛ РАДІОНУКЛІДІВ У ЛІСОВИХ ЕКОСИСТЕМАХ
1.1 Фізико-географічна характеристика Українського Полісся
1.2 Характеристика ґрунтів Українського Полісся
1.2.1 Основні типи лісових ґрунтів Українського Полісся
1.2.2 Вплив умов формування ґрунтів Українського Полісся на їх геохімічні властивості
1.2.3 Форми знаходження радіонуклідів у ґрунтах
1.2.4 Розподіл радіоактивного забруднення у ґрунтових профілях
1.3 Особливості радіоактивного забруднення лісових угідь Українського Полісся
1.3.1 Поліські ландшафти на фоні радіоактивно забруднених територій України
1.3.2 Динаміка радіоактивного забруднення лісових екосистем Українського Полісся
1.3.3 Вплив зволоження на перерозподіл радіонуклідів у ґрунтовому профілі
1.3.4 Неоднорідності радіоактивного забруднення лісових біоценозів
1.4 Закономірності біогеохімічної міграції радіонуклідів у системі ґрунт-деревина”
1.4.1 Розподіл радіоактивного забруднення в структурних компонентах дерев
1.4.2 Особливості перерозподілу радіонуклідів під впливом біоценотичних умов
1.4.3 Вплив санітарного стану деревостанів на інтенсивність накопичення радіонуклідів
1.4.4 Акумуляція радіонуклідів лісовими насадженнями різного віку
1.4.5 Міграційні процеси радіонуклідів у різних типах умов місцезростання
Висновки до Розділу 1
2 РОЗПОДІЛ РАДІОНУКЛІДІВ У ЛІСОВИХ ЕКОСИСТЕМАХ УКРАЇНСЬКОГО ПОЛІССЯ
2.1 Закономірності розподілу радіоактивного забруднення у компонентах лісових екосистем
2.2 Дослідження балансу радіонуклідів в екосистемі свіжого соснового бору
2.2.1 Обґрунтування, мета та об’єкт польових досліджень
2.2.2 Обробка та аналіз емпіричних результатів. Розрахунок балансу вмісту радіонуклідів у компонентах екосистеми
2.2.3 Моделювання балансу вмісту радіонуклідів у компонентах досліджуваної екосистеми
2.2.4 Ретроспективне та прогнозне моделювання динаміки вмісту 137Cs в компонентах досліджуваної екосистеми
2.3 Експериментальні полігонні дослідження умов міграції 137Cs у листяних біоценозах та на непокритих лісом ділянках
Висновки до Розділу 2
3 ЗАКОНОМІРНОСТІ РОЗПОДІЛУ РАДІОНУКЛІДІВ У ДЕРЕВИНІ
3.1 Вплив іонізуючого опромінення на деревину
3.1.1 Вплив іонізуючого опромінення на фізико-хімічні властивості деревини та її компонентів
3.1.2 Вплив радіоактивного забруднення на біологічні властивості деревної рослинності
3.2 Лабораторні дослідження способів обробки радіоактивно забрудненої деревини для визначення їх впливу на зниження вмісту радіонуклідів та характер розподілу форм знаходження 137Cs та 90Sr
Висновки до Розділу 3
4 ОПТИМІЗАЦІЯ ВЕДЕННЯ ЛІСОВОГО ГОСПОДАРСТВА ТА ПЕРЕРОБКИ РАДІОАКТИВНО ЗАБРУДНЕНОЇ ДЕРЕВИНИ В УКРАЇНСЬКОМУ ПОЛІССІ
4.1 Оптимізація регламентів лісокористування на радіоактивно забруднених територіях
4.2 Оптимізація господарського використання лісових угідь Українського Полісся шляхом впровадження нових перспективних технологій лісовідновлення
4.3 Технологічна схема комплексної переробки радіоактивно забрудненої деревини
Висновки до Розділу 4
ВИСНОВКИ
Список використаних джерел

ВСТУП

Актуальність обраної теми обумовлена необхідністю: 1) підвищення рівнів екологічної безпеки при реабілітації та поверненні в господарський обіг радіоактивно забруднених лісових угідь; 2) оптимізації прогнозних оцінок міграції радіонуклідів в компонентах лісових екосистем; 3) наукового обґрунтування оптимальних шляхів раціонального використання радіоактивно забрудненої лісової продукції. В прикладному аспекті актуальність досліджень обумовлена необхідністю вирішення проблеми господарського використання радіоактивно забрудненої деревини та іншої лісової сировини в умовах коли лісові екосистеми акумулювали найбільше радіоактивне забруднення після Чорнобильської аварії.
Закономірності біогеохімічних процесів можуть бути описані за допомогою кількісних параметрів перерозподілу вмісту радіонуклідів у компонентах екосистем в часі. Цей перерозподіл залежить від водної міграції в усіх її формах та від міграції за участю біологічних об’єктів. Міграційні процеси тісно взаємодіють в складному комплексі кругообігу хімічних елементів в ландшафтно-екосистемних угрупуваннях різних рівнів. У лісових екосистемах Українського Полісся міграційні процеси відзначаються високою амплітудою кількісних параметрів завдяки значній неоднорідності місцевих природно-кліматичних та біоценотичних умов. Тому лише чіткі, емпірично підтверджені уявлення про загальні закономірності біогеохімічних процесів можуть служити надійною основою для оцінки реального стану радіоактивного забруднення екосистем та його прогнозних оцінок.
Багаторічна рослинність в умовах міграції радіоактивного забруднення ґрунту виконує роль своєрідного біологічного депо. З відмиранням та гуміфікацією органіки радіонукліди повертаються у верхній ґрунтовий горизонт. Роль деревини як трофічного джерела незначна. Тому в аспекті поширення радіоактивного забруднення за межі екосистем біогеохімічні процеси не актуальні. Але деревина важлива народногосподарська сировина. Повернення радіоактивно забруднених лісових угідь у користування питання часу. Крім того, для підтримки екологічної функції лісу, його нормального розвитку, необхідно провадити весь комплекс лісогосподарських заходів. Отже, раціональне лісокористування повинно спиратися на наукове бачення процесів перерозподілу радіонуклідів у екосистемах щоб, не лише їх враховувати і контролювати, але і, в міру можливості, на них впливати.
Міграція радіонуклідів чорнобильських викидів, як процес, що має чітку дату початку, пройшов стадію стабілізації динамічної рівноваги основних параметрів, проте, як кожен природний процес, продовжує розвиватись під впливом біотопних та біоценотичних умов. Розвиток міграційних процесів потребує подальшого дослідження.
Теоретичне осмислення значних обсягів накопичених емпіричних матеріалів не завершене. Потребує уточнення обґрунтованість оцінювання рівнів забрудненості деревини за кореляцією зі щільністю забруднення ґрунту, оскільки, без урахування конкретного комплексу природних умов, такий підхід може давати не коректні результати. Іншою важливою проблемою є дослідження форм знаходження радіонуклідів в органічних та неорганічних комплексах деревини, оскільки це дає можливість оптимізувати способи її технологічної переробки.
Головною науковою проблемою дослідження поведінки радіонуклідів у лісових екосистемах є визначення кількісних та якісних характеристик їх перерозподілу в системі ґрунт деревина”.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження, що описані в дисертаційній роботі, виконані у 1994-2000 рр. у рамках науково-дослідних та експертних робіт на виконання державних програм, присвячених ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи. Обрана тема знаходиться в контексті досліджень, що проводяться в Інституті геохімії навколишнього середовища (ІГНС) Національної Академії наук (НАН) та Міністерства з питань надзвичайних ситуацій (МНС) України та ряду інших академічних та галузевих наукових організацій.
Робота виконана в Інституті геохімії навколишнього середовища (ІГНС) НАН та МНС України (до 1996 р. відділення радіогеохімії навколишнього середовища Інституту геохімії, мінералогії та рудоутворення (ВРНС ІГМР) НАН України; в 1996-2000 рр. Державний науковий центр радіогеохімії навколишнього середовища НАН та МНС України). Основні результати відображених у дисертації досліджень знаходяться в контексті таких тем науково-дослідних робіт:
Вивчення наслідків Чорнобильської катастрофи та реабілітація радіаційно забруднених територій Полісся” (програма Полісся”) (1992-95 рр, № ДР. 0195U021159);
Розробка програми соціально-економічної реабілітації Поліського району” (1996-97 рр., № ДР 0196U011259);
Комплексні дослідження радіаційно забруднених лісів Поліського регіону України та розробка науково обґрунтованої системи заходів по зниженню накопичення радіонуклідів у продукції лісового господарства” (1996-98 рр., № ДР 0196U011259);
Провести комплексне радіоекологічне обстеження прилеглих територій та розробити рекомендації по їх подальшому використанню” (1997-99 рр. №№ ДР 0197U0118219 та 198U007976) та інших, у роботі над якими автор приймав безпосередню участь в якості відповідального виконавця.
При підготовці дисертації використано значну частину фактичних матеріалів та емпіричних даних, отриманих під час виконання зазначених робіт, розширено їх аналітичну обробку, поглиблено та узагальнено науковий бік досліджень
У 1998 році були опубліковані узгоджені з Національною академією наук і Державним комітетом лісового господарства України (Держкомлісгосп) та затверджені МНС "Рекомендації щодо зниження вмісту радіонуклідів у деревині при переробці її на тріску та целюлозу" розроблені авторським колективом зі співробітників ДНЦ РНС (Лисиченка Г.В., Шабаліна Б.Г., Тищенка Ю.Є.), Укр. НДІ целюлозно-паперової промисловості (Дюкарєва О.П.), Держкомлісгоспу (Калетника М.М., Ландіна В.П.) та МНС (Можара А.О., Вознюка В.М.). Дані рекомендації стали одним з результатів науково-дослідних робіт зазначеної тематики.
Мета і задачі дослідження.
Метою роботи є оцінка впливу на біогеохімічну міграцію радіонуклідів у компонентах лісових екосистем едафічних факторів та визначення на цій основі практичних засобів підвищення рівнів екологічної безпеки та оптимізації безпечного лісокористування на радіоактивно забруднених територіях Українського Полісся. Поставлена мета досягається вирішенням основних задач, що включають дослідження:
1) загальних закономірностей біогеохімічних процесів радіонуклідів в лісових екосистемах Полісся та їх залежності від особливостей біотопів і типів фітоценозів;
2) розподілу 137Cs та 90Sr в локальних лісових екосистемах, виділених за порівняльно-екологічною ординацією П.С.Поґребняка;
3) особливостей знаходження та розподілу радіонуклідів у деревині на речовинному рівні;
4) розробки та обґрунтування рекомендацій щодо практичних заходів з оптимізації лісокористування та деревопереробки і посилення екологічної безпеки в радіоактивно забруднених угіддях Українського Полісся.
Об’єкт дослідження забруднені внаслідок аварії на ЧАЕС радіонуклідами техногенного походження лісові екосистеми Українського Полісся на прикладі лісових угідь Поліського та Іванківського держлісгоспів у Київській області.
Предмет дослідження біогеохімічні процеси 137Cs та 90Sr в лісових екосистемах Українського Полісся.
Головним методом дослідження в даній роботі є системний аналіз структурних та просторових елементів екосистем та речовини. В роботі також застосовуються методи абстрагування ототожнення та ізолювання, всі основні варіанти наукової індукції методи подібності та розбіжності, супутніх змін, решт, а також метод моделювання. В емпіричних дослідженнях використано методи спостереження, вимірювання, порівняння та експериментальні.
Наукові положення, що захищаються:
1. Виявлені закономірності перерозподілу радіонуклідів 137Cs та 90Sr між головними компонентами лісових екосистем з урахуванням типу біоценозу, вологості біотопу і трофності ґрунту, які дозволили схематизувати лісові угіддя Українського Полісся на основі їх едафічних параметрів за сіткою Погребняка - Воробйова (згідно лісотипологічної класифікації).
2. Залежності між щільностями забруднення ґрунтів та питомими активностями деревини від інтенсивності біогеохімічного перерозподілу радіонуклідів проявляються в три етапи в межах едафотопів і відсутні в угіддях де поєднуються різні едафотопи.
3. Питомий вміст радіонуклідів у структурних компонентах деревини при поглинутих дозах до 5 Гр. стабільний при різних активностях деревини і залежить від породи дерева; при цьому, до 90% вмісту радіонуклідів концентрується в мобільних формах у розчиненому вигляді та в складі простих органічних сполук, які займають до 10% об’єму деревини.
4. Запропоновано технологічну схему екстракції радіонуклідів із забрудненої деревини при її переробці, використання якої дає можливість з достатньою точністю прогнозувати залишковий вміст радіонуклідів у кінцевому продукті.
Наукова новизна одержаних результатів.
1. У системі "ґрунт деревина" визначені кількісні параметри впливу вологи на біогеохімічні процеси та встановлена відмінність умов розвитку міграційних процесів у соснових, змішаних та листяних біоценозах. На основі едафічної сітки Погребняка-Воробйова запропоновано схему диференціації ландшафтно-екологічних систем Українського Полісся за ознакою сприятливості перерозподілу радіонуклідів між ґрунтовим покривом та багаторічною рослинністю.
2. Встановлено залежність зв’язку питомої активності деревини біологічних об’єктів зі щільністю забруднення ґрунтів від ландшафтного рангу екосистеми.
3. Апробовано метод прогнозу рівнів забруднення окремих структурних компонентів системи "ґрунт волога деревина" на основі зміни балансу вмісту радіонуклідів у цих компонентах при 3-етапній стадійності перерозподілу радіонуклідів.
4. Експериментально підтверджено стабільність питомого вмісту радіонуклідів у неорганічних та органічних компонентах деревини з лісових масивів Українського Полісся, забруднених внаслідок чорнобильського опромінення, при більшій кількості мобільних форм 137Cs та 90Sr для сосни у порівнянні з деревиною листяних порід.
Практичне застосування отриманих результатів сприятиме підвищенню загальних рівнів екологічної безпеки за рахунок:
1) підвищення достовірності непрямих методів оцінювання рівнів питомої активності деревини;
2) вдосконалення прогнозних оцінок радіоактивного забруднення компонентів екосистем та їх динаміки;
3) проведення попереднього експресного визначення цільової придатності радіоактивно забрудненої деревини для промислових чи господарських цілей;
4) підвищення ефективності використання радіоактивно забрудненої деревної сировини та прогнозування ступенів її можливої очистки при застосуванні оптимальної технологічної схеми її переробки;
5) оптимізації лісокористування на радіоактивно забруднених лісових угіддях за умови внесення часткових доповнень у рекомендації з ведення лісового господарства в умовах радіоактивного забруднення;
6) поліпшення радіоекологічної ситуації завдяки відтворенню та створенню нових лісових насаджень на радіоактивно забруднених територіях шляхом використання нових високоефективних технологій.
Обґрунтованість і достовірність отриманих результатів визначається чіткою постановкою завдань дослідження; вибором об’єктів та полігонів проб для польових досліджень; застосуванням різних методів вивчення речовини (ядерно-фізичні методи) і статистичного аналізу даних (методи математичної статистики). Сформульовані у дисертації наукові положення та висновки спираються на великий обсяг даних натурних радіологічних вимірювань (1100 проб мінеральної частини ґрунту, понад 200 проб підстилки, до 600 проб деревини, 40 проб однорічної рослинності, 40 інших проб на забруднених чорнобильськими випадіннями територіях Українського Полісся), а також експериментальних лабораторних даних; комплексним підходом до їх обробки з використанням сучасних аналітичних приладів та методик. Проведено 80 експериментальних дослідів по екстракції радіонуклідів з деревини з їх радіологічним контролем. Всього виконано понад 2100 гамма-спектрометричних аналізів в атестованих лабораторіях на багатоканальних аналізаторах АМА-02Ф1 та NUC (Угорщина) з використанням дифузно-дрейфових коаксіальних детекторів ДГДК-80 та ДГДК-100 (обладнання повірене і каліброване). Похибки вимірювань не перевищують 5% для ґрунту та підстилки і 15% для інших проб. Лабораторні вимірювання проводились за відповідними затвердженими відомчими методиками.
В дисертації використано фактичні матеріали досліджень, що проводились в період 1992-98 рр. в ІГНС із залученням УкрНДІ паперу, НВФ Либідь”, ДМП Екоінформ” та інших організацій. Також використано опубліковані матеріали у галузі досліджень наслідків Чорнобильської аварії та публікації присвячені проблемам екології, геохімії, лісівництва та ін.
Особистий внесок здобувача. Аналіз та теоретичне узагальнення емпіричних результатів виконані автором самостійно, як і значна частина польових та лабораторних досліджень. В роботі використано опубліковані результати досліджень В.П.Краснова, М.Д.Кучми, М.М.Калетника, М.П.Архипова, С.П.Іраклієнка, О.О.Орлова, Г.Н.Бондаренка та інших. В частині описання засобів лісовідновлення та заліснення радіоактивно забруднених територій використано результати досліджень О.Г.Мусич та П.Г.Дульнєва. Постановку експериментальних робіт щодо методів обробки радіоактивно забрудненої деревини та технологічну схему її переробки розроблено спільно з О.П.Дюкарєвим, Б.Г.Шабаліним та Г.В.Лисиченком.
Апробація результатів досліджень. В дисертації використано напрацювання, що відображені у затверджених "Рекомендаціях щодо зниження вмісту радіонуклідів у деревині при переробці її на тріску та целюлозу". Результати досліджень, що включені до дисертації, оприлюднені на:
- П’ятій міжнародній науково-технічній конференції: ЧОРНОБИЛЬ-96”, Підсумки 10 років робіт з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС”, Зелений мис, 1996 р.;
- Науково-практичній конференції: Наука. Чорнобиль 96.”, Київ, 1997 р.;
- Четвертому міжнародному симпозіумі: Застосування математичних методів і комп’ютерних технологій при вирішенні задач геохімії і охорони навколишнього середовища”, Київ, 1998 р.;
- Науковому семінарі Проблеми прикладної геохімії”, Київ, 1999 р.;
- Міжнародній конференції П’ятнадцять років Чорнобильської катастрофи. Досвід подолання”, Київ, 2001 р.;
- Міжнародній науково-практичній конференції Проблеми природокористування, сталого розвитку та техногенної безпеки”, Дніпропетровськ, 2001 р.;
- П'ятій Всеукраїнській науково-технічній конференції рятувальників "Зниження ризиків і мінімізація наслідків надзвичайних ситуацій. Організаційні заходи та проблеми технічного забезпечення", Київ, 2003 р.;
- VIII науково-практичній конференції Оцінка техногенного впливу на довкілля. Нові технології очистки промвикидів, зворотних вод, переробки відходів, Кременчук, 2003 р.
Публікації. Результати дисертації опубліковані у окремо виданих Рекомендаціях...”, п’яти статтях у наукових виданнях, п'ятьох збірках матеріалів і тез конференцій.
Автор висловлює велику подяку за підтримку та допомогу в роботі науковому керівникові ч.-к. НАН України д. геол.-мін. н. Ю.П.Мельнику та зав. відділом проблем екологічної безпеки ІГНС НАН України д. т. н. Г.В.Лисиченку. Автор також вдячний д. геол.-мін. н. А.Б.Ситникову, к. геол.-мін. н. В.В.Доліну, к. т. н. О.П.Дюкарєву, к. б. н. М.Д.Кучмі, к. б. н. О.Г.Мусич, к. б. н. В.М.Рязанову, С.П.Терлецькому, к. геол.-мін. н. Б.Г.Шабаліну та О.П.Шпенському за сприяння у поглибленні наукового змісту роботи, технічну підтримку та надані матеріали.

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. Розроблено нові теоретичні положення та практичні рекомендації щодо наукової проблеми визначення закономірностей перерозподілу радіонуклідів чорнобильського походження в лісових екосистемах зони Українського Полісся. Виконані дослідження пов’язані з питаннями ліквідації негативних екологічних наслідків аварії на ЧАЕС і стосуються підвищення достовірності оцінки та надійності прогнозування стану радіоактивного забруднення компонентів лісових екосистем та вдосконалення засобів раціонального природокористування на забруднених територіях.
2. Обґрунтовано положення про залежність інтенсивності біогеохімічної міграції радіонуклідів у системі ґрунт деревина” від комплексного впливу едафічних умов.
Встановлено кількісні параметри перерозподілу радіонуклідів з ґрунту в деревину в різних едафотопах: в соснових фітоценозах накопичення 137Cs відбувається з інтенсивністю в 3-4 разів більшою, ніж у листяних, при близьких умовах зволоження; у вологих соснових фітоценозах ці процеси в 2-3 рази інтенсивніші, ніж у сухих.
3. На основі едафічної сітки Погребняка-Воробйова розроблено схему класифікації ландшафтно-екологічних систем Українського Полісся за інтенсивністю біогеохімічних процесів радіонуклідів. Встановлено, що в Українському Поліссі 16% займають угіддя з сприятливими, 34% - з скоріше сприятливими, 31% - з скоріше несприятливими і 19% - з несприятливими умовами для міграції радіонуклідів з ґрунту в деревину.
4. Розвинуто теоретичні уявлення щодо характеру залежності між щільностями забруднення ґрунтів 137Cs та питомими активностями деревини: показано існування достовірної залежності для локальних геохімічних ландшафтів в однакових чи близьких едафічних умовах і її відсутність для геохімічних ландшафтів вищих рангів які об’єднують кілька різних едафотопів. Біогеохімічні процеси радіонуклідів проявляється тим чіткіше, чим кращі умови міграції радіонуклідів.
5.. На прикладі спостережень в умовах дослідного полігону виконано прогнозну та ретроспективну оцінки радіологічної ситуації. Показане існування стадійності розвитку міграційних процесів радіонуклідів при тому, що явність та тривалість таких стадій залежать від едафічного типу екосистеми.
6. Визначені кількісні параметри ефективності технологій обробки деревини та отримані експериментальні дані щодо питомого вмісту форм знаходження 137Cs і 90Sr в радіоактивно забрудненій деревині. Встановлено, що питомий вміст всіх форм 137Cs в деревині, при поглинутих внаслідок аварії на ЧАЕС дозах, досить стабільний і мало залежить від активності зразка, а основна активність радіонуклідів 137Cs і 90Sr зосереджена в незначному об’ємі тіла деревини, який займають у ній водні розчини. Експериментально показано, що деревина сосни звичайної відзначається більшою здатністю утримувати 137Cs у простих сполуках порівняно з дубовою на 8-20% і на 9-5% порівняно з березовою. 90Sr деревина сосни накопичує приблизно на 7% ефективніше, ніж дуба.
7. Емпірично доведена принципова можливість зниження питомого вмісту 137Cs та 90Sr в забрудненій деревині до нормативних рівнів шляхом екстракції радіонуклідів. Різна ефективність і собівартість способів обробки деревини дає можливість вибору необхідної технології при промисловому виробництві з наперед заданим результатом. Розроблена технологічна схема комплексної переробки радіоактивно забрудненої деревини замкнутого циклу, яка включає стадію регенерації екстракту та видалення радіоактивних відходів.
8. Розроблені практичні рекомендації щодо оптимізації лісокористування та деревопереробки на радіоактивно забруднених територіях Українського Полісся які передбачають підвищити ефективність робіт на стадіях заліснення площ та переробки стиглої деревини.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Алексахин P.M., Нарышкин М.А. Миграция радионуклидов в лесных биогеоценозах. - М.: Наука, 1977. 144 С.
2. Алексахин Р.М. Проблемы лесной радиоэкологии. М.: Лес.пром-сть, 1979.
3. Алексахин Р.М. Радиоэкологическое загрязнение почвы и растений. М.: Изд. АН СССР, 1963. 132 С.
4. Анненков Б.М, Юдинцева Э.В. Основы сельскохозяйственной радиологии. М.: Агропромиздат, 1991. 288 С.
5. Артур Дж. С. Реакции, индуцированные излучением высокой энергии. В кн.: Целлюлоза и ее производные: Пер. с англ. М.: Мир, 1974, т.2, С. 256-291.
6. Архипов A.M., Архипов М.П., Городецький Д.В., Долж В.В., Іванов Ю.О., Лопнова Л.С., Мелешин А.Ю., Озорнов А.Г. Стан грунтів зони відчуження // Бюллетень екологічного стану зони відчуження. - 1996. - № 1(6). - С. 17-21.
7. Архипов А.Н., Озорнов А.Г., Пяскевич С.А. Биологическая доступность 137Cs и 90Sr в почвах 30-км зоны ЧАЭС // "Чернобыль-94". Сборник докладов Междунар. научн. конфер. Т. 1. Чернобыль 1996. С.337-349.
8. Архипов М.П., Бунтова О.Г., Гайченко В.А., Гащак С.П., Коваль Г.М., Кучма М.Д., Стовбчатий В.М., Панов Г.М., Титар В.М. Наземні екосистеми // Бюлетень екологічного стану зони віддчуження. - 1996.- № 1. С. 45-49.
9. Атлас почв Украинской ССР / Под ред. Н. К. Крупского и Н. И. Полупана. - К.: Урожай, 1979. 160 С.
10. Бейнарт И.И., Точиловская Т.Н., Раяев Э.Л. Радиационно-химическое воздействие гамма-лучей на холоцеллюлозу березы. Химия древесины, 1980, №2, С. 82-84.
11. Болт Р., Кэррол Дж. Действие радиации на органические материалы: Пер. с англ. М.: Атомиздат, 1964. 500 С.
12. Бондаренко Г.Н., Кононенко Л.В., Долін В.В. та ін. Циклічність у біогеохімічних міграційних процесах 137Cs // Зб. тез Міжнар. Конф. "П‘ятнадцять років Чорнобильської катастрофи. Досвід подолання". Секція "Наслідки аварії для навколишнього середовища". К. 2001. С. 147.
13. Бондаренко Г.Н., Кононенко Л.В. Концепція формоутворення радіонуклідів в практичному прогнозуванні радіоекологічної обстановки // Зб. тез Міжнар. Конф. "П‘ятнадцять років Чорнобильської катастрофи. Досвід подолання". Секція "Наслідки аварії для навколишнього середовища". К. 2001. С. 146.
14. Бондаренко Г.Н., Кононенко Л.В. Распределение форм нахождения 90Sr и 137Cs по вертикальным почвенным разрезам зоны отчуждения АЭС // Проблеми Чорнобильської зони відчуження. - 1995. - Вип.2. - С. 176-185.
15. Бондарь Ю.И. Миграционная подвижность радионуклидов в почве как результат их взаимодействия с почвенной средой // Зб. тез Міжнар. Конф. "П‘ятнадцять років Чорнобильської катастрофи. Досвід подолання". Секція "Наслідки аварії для навколишнього середовища". К. 2001. С. 239.
16. Боровикова Н.М., Наговицына Л.И., Маленко Н.Д. и др. Формы нахождения 137Cs и 90Sr в почвах 30-километровой зоны ЧАЭС: Тез. докл. Радиобиолог. съезда. - 4.1. - Пущино, 1993. - С. 134.
17. Брадис Е.М., Бачурина А.Ф. Торфяные болота Украинского Полесья и пути их использования, - в сб. Природные условия и ресурсы Полесья, Изд-во АН СССР, 1959.
18. Булавик И.М. Содержание цезия-137 в почве и древесной растительности при различной плотности загрязнения территории радионуклидами // Экол. и соц. пробл. лес. х-ва Беларуси. - Минск: Бел. НИИ лесн. х-ва. - 1991. - С. 89-99.
19. Булавик И.М., Переволоцкий А.Н., Гайдуль А.З. Миграция и накопление 137Cs в лесных экосистемах // Чернобыль-96 "Итоги 10 лет работ по ликвидации последствий аварии на ЧАЭС": Тез. докл. пятой Междунар. науч.-техн. конф. - Зеленый мыс, 1996. - С. 263.
20. Булавик И.М., Переволоцкий А.Н., Гайдуль А.З. Особенности накопления 137Cs сосновыми насаждениями // Третий съезд по радиационным исследованиям. Радиобиология, радиоэкология, радиационная безопасность: 14-17 октября 1997 г.: Тез. докл. - Пущино. - 1997. - Т.2. - С. 343-344.
21. Булгаков А.А., Коноплев А.В., Попов В.Е., Бобовникова Ц.И., Сиверина А.А., Шкуратова И.Г. Механизмы вертикальной миграции долгоживущих радионуклидов в почвах 30-километровой зоны ЧАЭС // Почвоведение. - 1990. - № 10. - С. 14-19.
22. Вакулюк П.Г. Изменение лесистости Украины / Конспект лекций. - Пушкино, 1981. -48С.
23. Ведення сільського господарства в умовах радіоактивного забруднення території України внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС на період 1999-2002 рр. (Методичні рекомендації) / за ред. Б.С.Прістера, В.О.Кашпарова, П.П.Надточія та А.О.Можара - К., 1998. - 103 С.
24. Вернандер Н. Б., Годлин М. М., Самбур Г. Н., Скорина С. А. Почвы УССР / Под ред. М.М.Годлина.-К.: Наукова думка. 1951. - 319 С.
25. Глазовская М.А. Геохимия природных и техногенных ландшафтов СССР. - м.: Высш. шк., 1988. - 328 С.
26. Гольдин С.И., Шарпатый В.А, Маркевич С.В. Об образовании и превращении радикалов в высокополимерах глюкозы при гамма-радиолизе. ДАН, 1971, т. 201, №1, С. 133-136.
27. Гравитис Я.А., Эриньш П.П., Цините В.А. Деградация еловой и березовой древесины под действием гамма-излучения. Химия древесины, 1976, №4, С. 17-23.
28. Гребенщикова Н.В., Самусев Н.И., Новик А.А. Поведение радионуклидов Cs в дерново-подзолистых почвах Гомельской области // 3 Всесоюзн.конф. по с.-х. радиол. (Обнинск, 2-7 июля 1990).-Обнинск, 1990. - T.I. - С. 18-19.
29. Гудков І.М., Ткаченко Г.М. Основи сільськогосподарської радіобіології і радіоекології: Підручник. К.: Вища шк., 1993. - 261 С.
30. Давыдов Н.Н., Загребин А.Б., Калетник Н.Н., Подкур П.П. Поведение радионуклидов в лесных почвах зоны аварии на ЧАЭС и переход их в продукцию леса // Чернобыль-96 "Итоги 10 лет работ по ликвидации последствий аварии на ЧАЭС": Тез. докл. пятой Междунар. науч.-техн. конф. - Зеленый мыс, 1996. - С. 267.
31. Давыдчук B.C., Зарудная Р.Ф., Михели С.В. и др. Ландшафты Чернобыльской зоны и их оценка по условиям миграции радионуклидов - К.: Наукова думка, 1994. - 112 С.
32. Демьяненко С.А., Матухно Ю.Д., Михайличенко А.И. и др. Миграция и биологическое поглощение радиоцезия в лесных насаждениях // "Чернобыль-94". Сборник докладов Междунар. научн. конфер. Т. 1. Чернобыль 1996. С.478-484.
33. Дерега О.А., Дашук М.А. Ефективність застосування біопрепаратів на озимій пшениці і картоплі в умовах радіоактивного забруднення. Тез. науково-практичної конференції "Наука. Чорнобиль.", Київ, 1997, С. .48.
34. Жученко Ю.М. Закономерности распределения радионуклидов чернобыльского генезиса по различным типам ландшафтов // Тез. докл. Радиобиологического съезда, г.Киев, 20-25 сентября 1993 г. - Пушкино. - 1993. - 4.1. - С. 363.
35. Зибцев С.В., Худолий В.Н., Давыдов Н.Н., Кучма Н.Д. Типологические особенности распределения радионуклидов в лесных экосистемах зоны отчуждения // Чернобыль-96 "Итоги 10 лет работ по ликвидации последствий аварии на ЧАЭС": Тез. докл. пятой Между нар. науч.-техн. конф. - Зеленый мыс, 1996. - С. 268.
36. Зибцев С.В., Худолий В.Н., Давыдов Н.Н. и др. Накопление и распределение 137Cs в экосистеме соснового леса при различной плотности загрязнения почвы // "Чернобыль-94". Сборник докладов Междунар. научн. конфер. Т. 1. Чернобыль 1996. С. 485-492.
37. Израэль Ю.А., Петров В.Н., Авдюшин С.И. Радиоактивное загрязнение природной среды в зоне аварии на Чернобыльской АЭС // Метеорология и гидрология. - 1987. - № 2. - С. 5-18.
38. Ипатьев В.А., Булавик И.М., Багинский В.Ф. и др. Лес и Чернобыль. Лесные экосистемы после аварии на Чернобыльской АЭС 1986-1994 / Под ред. В.А.Ипатьева - Минск, 1994. - 252 С.
39. Ирклиенко С.П., Краснов В.П., Орлов А.А., Заворотнюк Г.А. Накопление 137Cs основными лесообразующими породами Полесья Украины // Чернобыль 94 "Итоги 8 лет работ по ликвидации последствий аварии на ЧАЭС": Тез. докл. 4 Междунар. науч.-практ. конф. -Зеленый мыс, 1994. - С. 168.
40. Іраклієнко С.П., Орлов О.О., Коломацька Т.Д., Ландін В.П. Динаміка вертикального перерозподілу ­­137­Cs у грунтах різної трофності та гідрологічного режиму в лісах Полісся України // Проблеми екології лісу і лісокористування на Поліссі України (Під ред. В.П.Краснова). - Вип.1 (7). - Житомир: Волинь, 2000. - С. 9-27.
41. Калетник М.М., Ландін В.П., Краснов В.П. Про стан радіоактивного забруднення лісів держлісгоспів // Лісове господарство, лісова, паперова i деревообробна промисловють. -1992. - № 3. - С. 9-12.
42. Калетник М.М., Ландін В.П., Пастернак П.С., Краснов В.П., Подкур П.П. Радіоекологічна обстановка в лicax Українського Полісся // Ойкумена. - 1991. - № 2. - С. 61-66.
43. Калетник Н.Н., Краснов В.П., Орлов А.А. и др. // О радиологическом контроле в лесном хозяйстве Украины. "Лесное хозяйство", 1994, №2, С. 38-40.
44. Калетник Н.Н., Ландин В.П., Краснов В.П., Матухно Ю.Д. Временные рекомендации по ведению заготовок пищевых продуктов леса и лекарственного сырья на территории лесхоззагов УССР, подвергшихся радиоактивному загрязнению // Сб. нормативных документов по ведению лесохозяйственного производства на территориях, подвергшихся радиоактивному загрязнению. - К.: Минлесхоз УССР, 1986. - 26 С.
45. Калниньш А.И., Крейцберг Э.Н., Сергеева В.Н. и др. Влияние ионизирующего облучения на химически обработанную древесину. Изв. АН ЛатвССР. Сер. хим., 1966, №6, С. 714-719.
46. Караваева Е.Н., Молчанова И.В., Куликов Н.В. Режим почвенного увлажнения и миграция радионуклидов в почвенно-растительном покрове // Радиоактивные изотопы в почвенно-растительном покрове. - Свердловск: УНЦ АН СССР, 1979. - С. 3-16.
47. Климентов А.С., Шаханова Р.К., Высоцкая И.Ф. и др. Исследование радиационно-разрушенной древесины. Константы скорости гидролиза легкогидролизуемых полисахаридов. Химия древесины, 1980, №3, С. 47-48.
48. Козубов Г.М., Таскаев А.И. Морфо-функциональные последствия радиационного воздействия на древесные растения // "Чернобыль-94". Сборник докладов Междунар. научн. конфер. Т. 1. Чернобыль 1996. С.440-452.
49. Козубов Г.М., Таскаев А.И. Чернобыльский лес // Природа. - 1991. - № 5. - С. 61-69.
50. Козубов Г.М., Таскаев А.И. Хвойные леса в послеаварийный период в районе ЧАЭС // Зб. тез Міжнар. Конф. "П‘ятнадцять років Чорнобильської катастрофи. Досвід подолання". Секція "Наслідки аварії для навколишнього середовища". К. 2001. С. 208.
51. Корчемкин Ф.И., Малинский Ю.М., Сухов Г.В. К вопросу о действии ионизирующих излучений на волокна древесной целлюлозы. Тр. Ленингр. лесотехн. академия, 1960, вып. 91, ч.1, С. 101-104.
52. Кочетков Н.К., Кудряшов Л.И., Членов М.А., Радиационная химия углеводов. М.: Наука, 1978. 288 C.
53. Краснов В.П., Ирклиенко С.П., Орлов А.А., Приступа Г.К. Миграция радиоцезия в сосновых насаждениях // Лесное хозяйство. - 1996. - № 5. - С. 28-29.
54. Краснов В.П., Орлов О.О., Іраклієнко С.П. та ін. Особливості накопичення цезію-137 лікарськими рослинами Vacciniaceae S.F. Gray та Ericaceae Juss. на Українському Поліссі // Укр.ботан. журн. - 1995. - Т.52, № 4. - С. 472-478.
55. Краснов В.П., Орлов О.О., Іраклієнко С.П., Мазепа М.Г., Приступа Г.К., Ландін В.П. Накопичення цезію-137 сосною звичайною // Лісівництво i агролісомеліорація.: Міжвідомчий темат. наук. збірник. - К.: Урожай, 1994. - Вип.88. - С. 19-24.
56. Краснов В.П., Орлов А.А., Ирклиенко С.П. и др. Загрязнение цезием-137 лекарственных растений лесов Украинского Полесья // Растительные ресурсы. - 1996. - Т.32, вып. 3. - С. 36-43.
57. Краснов В.П., Орлов А.А., Ирклиенко С.П. и др. Накопление цезия-137 основными лесообразующими породами Полесья Украины // Лесное х-во. - 1993. - № 6. - С. 36-37.
58. Краснов В.П. Радіоекологія лісів Полісся України. Житомир, 1998. 112 С.
59. Криволуцкий Д.А., Тихомиров Ф.А., Федоров Е.А. и др. Действие ионизирующей радиации на биогеоценоз. М.: Наука, 1988. 240 С.
60. Круглов С.В., Алексахин P.M., Васильева Н.А. и др. О формировании радионуклидного состава почв в зоне аварии Чернобыльской АЭС // Почвоведение. - 1990. - № 10. - С. 26-34.
61. Круглов С.В., Куринов А.Д., Архипов Н.П. Формы нахождения радионуклидов в почвах 30-км зоны ЧАЭС и их изменение со временем // "Чернобыль-94". Сборник докладов Междунар. научн. конфер. Т. 1. Чернобыль 1996. С.243-250.
62. Круглов С.В., Раев В.А. Параметры миграции радионуклидов церия, цезия, рутения и стронция в основных типах почв 30-км зоны ЧАЭС // Тез. докл. Радиобиолог. съезда (г.Киев, 20-25.09.1993). - Пущино, 1993. - 4.2. - С. 528-529.
63. Кучма Н.Д., Федотов И.С., Тихомиров Ф.А. и др. Радиоэкологические и лесоводственные посоледствия загрязнения лесных экосистем зоны отчуждения. / Отв. ред. Н.П.Архипов. Чернобыль 1994, 53 С.
64. Лашко Т.М., Лашко А.П. Зміна міграційної здатності 137Cs паливного компонента забруднення під впливом біотичних факторів // Зб. тез Міжнар. Конф. "П‘ятнадцять років Чорнобильської катастрофи. Досвід подолання". Секція "Наслідки аварії для навколишнього середовища". К. 2001. С. 140.
65. Лешенко А.Н., Благоев В.В., Шокодько И.В. и др. Миграция и подвижность радионуклидов чернобыльского выброса в дерново-подзолистой почве // Тез. докл. Радиолог. съезда. - Пущино, 1993. - 4.2. - С. 623.
66. Лісовий кодекс України. К., 1994. 51 С.
67. Лисиченко Г.В., Шабалін Б.Г., Дюкарєв О.П., Тищенко Ю.Є. та ін. Рекомендації щодо зниження вмісту радіонуклідів у деревині при переробці її на тріску та целюлозу. К., 1998. 29 С.
68. Малков Ю.А., Домницкий В.В., Стебунов О.Б., Куприянова И.А. Влияние гамма-облучения на процесс сульфатной варки целлюлозы. Химия древесины, 1979, №5, С. .42-46.
69. Мамихин С.В., Тихомиров Ф.А., Щеглов А.И. Цезий-137 в древесине деревьев, произрастающих на территории загрязненной в результате аварии на ЧАЭС // Проблемы экологического мониторинга: Материалы Российской радиобиологической научно-практической конф. 26-28 февраля 1991 г. - Брянск, 1991. - 4.2. - С. 34-36.
70. Марей А.Н. и др. Особенности поступления глобального цезия-137 и стронция-90 по пищевым цепям населению Полесья. - М.: Гигиена и санитария, 1970. - 310 С.
71. Маринич А.М., Геоморфология Южного Полесья, Изд-во Киевского ун-та, 1963.
72. Мартинович B.C., Будкевич Т.А., Ермакова О.О.., Кабашникова Г.И., Казей А.П., Кузьмич О.Т. Динамика поступления радионуклидов в древесные растения лесных фитоценозов в условиях радиоактивного загрязнения почв // Тез. докл. 1 Всес. радиол, съезда.- Пушкино, 1989.-Т.2, - С. 478-479.
73. Мартинович B.C., Глушко P.M., Власов В.К. Влияние биологических особенностей древесных растений на поглощение и накопление ими радионуклидов из почвы //Тез. докл. Радиобиологического съезда, г.Киев, 20-25 сентября 1993 г. - Пушкино, 1993. - 4.1. - С. 643-644.
74. Мартинович B.C., Сак М.М., Кузьмич О.Т., Казей А.П. Роль лесных фитоценозов в системе радиоэкологического мониторинга природно-растительных комплексов БССР // Проблемы экологического мониторинга: Материалы Российской радиобиологической науч.-практ. конф. - Брянск: Брянский центр НТИ, 1991. - Ч. 2. - С. 27-28.
75. Моисеенко И.Ф., Пискунов B.C., Савельев В.В. Миграция радионуклидов в древесине основных лесообразующих пород в районах, подвергшихся воздействию выбросов на ЧАЭС // Проблемы экологического мониторинга: Материалы Российской радиобиологической научно-практической конф. 26-28 февраля 1991 г. - Брянск, 1991. - 4.2. - С. 20-21.
76. Молчанов А.А., Федоров Е.А., Алексахин P.M. и др. Некоторые закономерности распределения радиоактивных продуктов деления, осевших в составе глобальных выпадений в лесной растительности. // Лесоведение. - 1963. - № 6.- С. 18-23.
77. Молчанова И.В. Экологические основы миграции, распределения и биологического действия радионуклидов в почвенно-растительном покрове: Автореф. дис. док. биол. наук. Свердловск, 1989. 32 С.
78. Молчанова И.В., Караваева Е.Н., Куликов Н.В. Радиоэкологическое изучение почвенно-растительного покрова сопряженных участков ландшафта в зоне Чернобыльской АЭС // Экология. - 1990. - № 3.- С. 30-35.
79. Молчанова И.В., Михайловская Л.Н., Караваева Е.Н. Подвижность радионуклидов в почвенно-растительном покрове аварийной зоны Чернобыльской АЭС // Экология. - 1991. - № 3. - С.89-91.
80. Мусич Е.Г. Регуляторы роста растений группы Ивин и экология, ФАВ, 1996 г., вып. 27, №6, С. 20-24.
81. Мусич Е.Г., Лисиченко Г.В., Дульнев П.Г. Иммуностимулирующие свойства препарата Эндофит L-1. М-лы науч.-практ. конф. "Новое в науке и технике для с/х", Ялта, 1997 г., С. 9-13.
82. Мусич Е.Г., Лисиченко Г.В., Дульнев П.Г. Разработка и применение новых биогенных регуляторов роста растений. М-лы науч.-практ. конф. "Наука н/х", Тирасполь, 1996 г., С.10-13.
83. Мусіч О.Г., Федоренко Ю.Г., Головко Н.В. Застосування бентоніту у якості мінеральної матриці біогеохімічних компонентів-меліорантів. Матер. 1 загал. Рес. Конф. "Каоліни та глини України", Київ, 1998 р. С.1.
84. Обухов А.И., Попова А.А. Сезонная динамика и пространственная вариабельность содержания тяжелых металлов в почвах и почвенно-грунтовых водах // Почвоведение. - 1992. -№ 9.- С. 42-51.
85. Одинцов А.А., Саженюк А.Д. Формы нахождения 137Cs, 90Sr, 239+240Pu и 241Am в почвах зоны отчуждения ЧАЭС // Зб. тез Міжнар. Конф. "П‘ятнадцять років Чорнобильської катастрофи. Досвід подолання". Секція "Наслідки аварії для навколишнього середовища". К. 2001. С. 141.
86. Ольховик Ю.А., Бондаренко Г.А. Регионально-геохимические оценки радионуклидных выбросов ЧАЭС, включая "горячие" частицы // Чернобыльская катастрофа / Под ред. В.Г.Барьяхтара. - Киев: Наукова думка, 1995. - С. 203-222.
87. Орлов А.Я., Кошельков С.П. Почвенная экология сосны. - М.: Наука. - 1971. - 324 С.
88. Орлов О.О. Геохімічна роль різних ярусів фітоценозів в утримуванні та біогенній міграції 137Cs у лісових екосистемах // Зб. тез Міжнар. Конф. "П‘ятнадцять років Чорнобильської катастрофи. Досвід подолання". Секція "Наслідки аварії для навколишнього середовища". К. 2001. С. 113.
89. Осипов В.Б., Круглов С.В., Просянников Е.В. Особенности поведения цезия-137 и стронция-90 в торфяных почвах низинных и верховых болот // Тез. докл. Радиобиолог, съезда (г.Киев, 20-25.09.1993). - Пущино, 1993. - 4.2. - С. 748-749.
90. Основи лісової радіоекології. Під ред. М.М.Калетника. Київ: Держкомлісгосп України, 1999. 252 С.
91. Павлоцкая Ф.И., Тюрюканова Э.Б. Миграция искусственных радионуклидов в природных биогеоценозах // Проблемы радиоэкологии и биологического действия малых доз ионизирующей радиации. - Сыктывкар, 1976. - С. 30-45.
92. Пастернак П.С., Молотков П.И., Кучма Н.Д. и др. Лесоводственноэкологические последствия загрязнения лесов аварийными выбросами // Тез. докл. 1 Всесоюз. н.-т. совеш. по итогам ликвидации последствий аварии на ЧАЭС. - Чернобыль, 1989. - Кн.3. - 4.2. - С. 36-60.
93. Пастернак П.С., Молотков П.И., Патлай И.Н. и др. Справочник лесовода / Под ред. П.С.Пастернака. - К.: Урожай, 1990. - 296 С.
94. Петряев Е.П., Овсянникова С.В., Любкина И.Я., Рубинчик С.Я. Формы нахождения радионуклидов в почвах загрязненных районов Белоруссии // Весці АН БССР. Сер. фіз.-енерг. н. 1992. - № 4. - С. 65-69.
95. Плюснин И.И., Голованов А.И. Мелиоративное почвоведение. / Под ред. А.И.Голованова. М.: Колос, 1983. 318 С.
96. Погодин Р.И., Сурикова Л.В. Динамика состояния Cs-137 в почвах // Экология. -1989. - № 4. - С. 80-82.
97. Погребняк П.С. Лісова екологія і типологія лісів, Вибрані праці. - К.: Наукова думка, 1993, 495 С.
98. Погребняк П.С. Про форми взаємодії між лісом і його середовищем. Друкується за вид.: Лесн. Хоз-во. 1940. - № 7. С. 7-19. В збірн.: П.С.Погребняк. Лісова екологія і типологія лісів. Київ: Наук. думка, 1993. С. 186-199.
99. Попов В.П., Агрометеорологічна характеристика Полісся УРСР, в кн. "Нариси про природу і сільське господарство Українського Полісся", Вид-во Київського університету, К., 1955.
100. Пристер B.C., Перепелятникова Л.В., Душнов В.И., Хомутинин Ю.В. Основные факторы, определяющие поведение радионуклидов в системе почва-растение // Проблемы сельхоз. радиологии. / Сб.научн.трудов. - Киев. - 1992. - Вып.2. - С. 108-117.
101. Прохоров В.М. Миграция радиоактивных загрязнений в почвах. Физико-химические механизмы и моделирование (Под ред. Р.М.Алексахина. М.: Энергоиздат, 1981. 98 С.
102. Пустовойт С.П., Гидрологическая характеристика Украинского Полесья, Труды научного совещания по природно-географическому районированию УССР, Изд-во Киевского ун-та, 1961.
103. Пушкарев А.В., Приймаченко В.М., Александрова Н.В. Обобщенная оценка распределений 137Cs в почвенном горизонте типовых ландшафтов Украинского Полесья // "Чернобыль-94". Сборник докладов Междунар. научн. конфер. Т. 1. Чернобыль 1996. С.279-285.
104. Регуляторы роста растений. // Под ред. Г.С.Муромцева. М.: Наука, - 1979. 241 С.
105. Рекомендації з ведення лісового господарства в умовах радіоактивного забруднення / Калетник М.М., Краснов В.П., Орлов О.О. та ін./ За ред. М.М.Калетника. К.: Держкомлісгосп, 1998. 66 С.
106. Рекомендации по ведению лесного хозяйства в условиях радиоактивного загрязнения / Краснов В.П., Орлов А.А., Ирклиенко С.П. и др. / Под ред. В.П.Краснова. - Киев: Аграрна наука, 1995. - 64 С.
107. Рекомендації по веденню сільського господарства в умовах радіоактивного забруднення території України в результаті аварії на Чорнобильській АЕС на період 1996-1998 рр. / за ред. Б.С.Прістера, С.О.Ляшенка - К.: Нива, 1996. - 56 С.
108. Роговин З.А., Гальбрайх Л.С. Химические превращения и модификация целлюлозы. М.: Химия, 1979, 208 С.
109. Роговин З.А., Химия целлюлозы. М.: Химия, 1972, 519 С.
110. Рост растений. Первичные механизмы. \ М.: Наука, - 1978, 278 С.
111. Сак М.М. Аккумуляция цезия-134,137 разновозрастными растениями сосны обыкновенной // Экологический статус загрязненных радионуклидами территорий: Тез. докл. Междунар. рабочего совещ. по Чернобыльской экологической исследовательской сети 19-20 апреля 1995 г. - Минск, 1995. - С. 113.
112. Санітарні правила в лісах України / Постанова Кабінету Міністрів України від 27 липня 1995 р. № 555 Київ: МЛГ України. 20 С.
113. Сельськохозяйственная радиоэкология / Алексахин P.M., Васильев А.В., Дикарев В.Г. и др.; Под ред. Алексахина P.M., Корнеева Н.А. - М.: Экология, 1992. - С. 102-103.
114. Семенютин A.M., Пристер Б.С., Перепелятникова Л.В. Особенности вертикального распределения цезия-137 в почвах зоны Чернобыльской АЭС // Тез. докл. Всесоюзн. совещ. "Принципы и методы ландшафтно-геохимических исследований миграции радионуклидов". - М., 1989. - С. 84.
115. Сергеева В.Н. Милютина С.В., Галкова Л.Н. Действие ионизирующей радиации на древесину и ее компоненты. - Изв. АН ЛатвССР. Сер. хим., 1968, №4, С. 481-487.
116. Сидоров В.П. Радиобиологические эффекты при облучении сосны обыкновенной в результате катастрофы на Чернобыльской АЭС // "Чернобыль-94". Сборник докладов Междунар. научн. конфер. Т. 1. Чернобыль 1996. С. 472-477.
117. Славов В.П., Зінченко В.О., Євтушок І.М. Вплив стимуляторів росту на накопичення 137Cs кормовими культурами в умовах радіоактивного забруднення. Тез. науково-практичної конференції "Наука. Чорнобиль.", Київ, 1997, С. 44-45.
118. Соботович Э.В. Некоторые актуальные проблемы преодоления последствий аварии на ЧАЭС/ Зб. наук. праць Геохімія та екологія” / Державний науковий центр радіогеохімії навколишнього середовища НАН та МНС України. К., 2000. Вип. 1. С. 5-25.
119. Сорокина Л.Ю., Давыдчук B.C., Давыдчук С.В. Оценка радиационного загрязнени