РОЗРОБКА ТЕХНОЛОГІЇ ЛІКВІДАЦІЇ НАФТОВОГО ЗАБРУДНЕННЯ ДОВКІЛЛЯ ЗАСТОСУВАННЯМ БІОАКТИВНОГО ВУГЛЕЦЕВОГО СОРБЕНТУ КОМПЛЕКСНОЇ ДІЇ

Краткое описание

Інститут сорбції та проблем ендоекології НАН України

На правах рукопису

Хохлов
Андрій Вікторович

УДК 66.065:621.039

РОЗРОБКА ТЕХНОЛОГІЇ ЛІКВІДАЦІЇ НАФТОВОГО
ЗАБРУДНЕННЯ ДОВКІЛЛЯ ЗАСТОСУВАННЯМ БІОАКТИВНОГО ВУГЛЕЦЕВОГО СОРБЕНТУ КОМПЛЕКСНОЇ ДІЇ

Спеціальність 21.06.01- екологічна безпека

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук

Науковий керівник
Швець Дмитро Іванович
Кандидат хімічних наук

Київ 2005р.

ЗМІСТ

Перелік умовних скорочень, позначень, символів, одиниць і термінів______________________________________________________

4

Вступ_________________________________________________________

5

Розділ 1

Дослідження та застосування сучасних сорбуючих матеріалів та технологій при знешкодженні нафтового забруднення ____________

13

1.1. Аналіз застосування сорбуючих матеріалів для локалізації нафтового забруднення__________________________________________________

14

1.1.1. Мінеральні сорбенти ______________________________________

16

1.1.2. Тверді сорбенти рослинного походження_____________________

18

1.1.3. Тверді синтетичні полімерні сорбенти________________________

19

1.1.4. Пористо еластичні і волокнисті сорбенти____________________

19

1.1.5. Комбіновані поглиначі_____________________________________

22

1.1.6. Фізико хімічні мікробалони________________________________

22

1.1.7. Хімічні препарати збирачі нафти____________________________

23

1.2. Нетрадиційні методи ліквідації нафтового забруднення вод _______

25

1.3. Мікробіологічні методи очищення вод і грунтів від забруднення нафтою та нафтопродуктами_____________________________________

26

1.4. Біосорбенти сучасні препарати комплексної дії________________

32

Розділ 2

Об’єкти та методи дослідження_________________________________

44

2.1. Особливості та доцільність вибору об’єктів дослідження сорбційної та біодеструктивної дії біосорбенту_______________________________

44

2.2. Адаптація та удосконалення методик для дослідження впливу структури та поверхневих особливостей сорбенту на його сорбційну здатність______________________________________________________

45

2.3. Корегування методик вивчення змін групового складу нафти ______

48

2.4. Розробка комплексного методу вивчення деструктивних властивостей біоактивізованого сорбенту___________________________

50

Розділ 3

Дослідження фізико-хімічних закономірностей взаємодії комплексу сорбційна матриця нафтоокислююча біота______________________

54

3.1.Вивчення фізико-хімічних властивостей нафтопоглинальних матеріалів природного походження________________________________

54

3.2. Дослідження структурних та поверхневих властивостей вуглецевої сорбційної матриці_____________________________________________

57

3.3. Дослідження способу біоактиваціі поверхні вуглецевого матеріалу нафтоокислюючою біотою_______________________________________

67

3.3.1. Вивчення деструктивної активності нафтоокислюючої мікробіоти____________________________________________________

68

3.4. Дослідження особливостей іммобілізації мікроорганізмів на поверхні вуглецевого сорбенту-носія_______________________________________

71

Розділ 4

Вивчення деструктивної активності біосорбенту по відношенню до
нафтозабруднення різного типу _________________________________

80

4.1. Вивчення процесу біодеструкції нафтопродуктів на поверхні води___

80

4.2. Дослідження біодеструкції нафтового забруднення грунтів та твердих поверхонь_____________________________________________________

92

4.3. Особливості застосування біосорбенту для видалення тонких плівок нафти з поверхні води___________________________________________

97

4.4. Дослідження впливу умов зберігання біоактивних сорбентів на їх біодеструктивну здатність_______________________________________

101

Розділ 5

Розробка та відпрацювання технологічних та технічних принципів знешкодження нафтового забруднення__________________________

109

5.1. Обґрунтування оптимальних умов одержання біоактивізованого вуглецевого сорбенту в промислових умовах_______________________

109

5.2. Технологічні особливості застосування біосорбенту для знешкодження нафтового забруднення довкілля______________________

115

5.3. Промислові випробування біоактивного вуглецевого сорбенту по знешкодженню нафтових забруднень_____________________________

118

Висновки_____________________________________________________

125

Список використаних джерел___________________________________

128

Додатки

ВСТУП
Забруднення навколишнього середовища нафтою та нафтопродуктами з кожним роком набуває все більших розмірів. Широке розповсюдження одержало масштабне забруднення нафтою водних акваторій, прибережних зон, донних відкладень та грунтів в зв’язку із зростанням обсягів видобування, транспорту та переробки нафти.
Існуючі технології, які застосовуються для ліквідації наслідків нафтозабруднень, фактично не запобігають забрудненню навколишнього середовища, а обмежуються тільки видаленням нафтопродуктів з використанням різних сорбуючих матеріалів як природного походження, так і синтетичних. Практичний досвід доводить, що звичайні абсорбенти створюють великі ускладнення при їх застосуванні. Нафтопоглинаючі абсорбенти при збиранні шару нафти та нафтопродуктів утворюють багатокілограмові конгломерати нафта-абсорбент, які досить важко зібрати з поверхні води або грунту. Крім того, звичайні сорбенти, якщо вони повністю не видаляються, цілком можливо мають ряд негативних ефектів. Це - концентрація нафти в сорбенті, де вона існує більш тривалий час, ніж звичайно. Негативний ефект має місце і від самих сорбентів, основа яких іноді вносить в навколишнє середовище додаткове забруднення (поліуретан, целюлоза та інші). В залежності від ступеню забрудненості води та грунтів, застосовують сорбенти різної природи, які включають в комплексну схему очищення та подальшої біодеструкції нафтопродуктів з метою попередження забруднення навколишнього середовища використанням мікробних препаратів, здатних здійснювати біологічну деструкцію нафтопродуктів як в аеробних, так і в анаеробних умовах.
Всесвітній позитивний та негативний досвід боротьби з нафтозабрудненням обумовив розробку комплексних технологій з використанням нової групи препаратівбіосорбентів, які мають не тільки абсорбційну та фізико-хімічну активність відносно нафтопродуктів, а й біологічну, тобто здатність розкладати нафту завдяки біодеструкції.
Нові біосорбенти, побудовані на основі абсорбційного матеріалу з іммобілізованими нафтоокислюючими бактеріями, здатні локалізувати та руйнувати нафтопродукти. Руйнування нафти може здійснюватися до кінцевих стадій, коли залишаються тільки продукти розкладення нафти: вуглекислий газ, вода та асфальтени, екологічно інертні компоненти. Залишкова частина біосорбенту вихідна основа сорбційного матеріалу. Процес біодеструкції нафти має місце як на поверхні в аеробних умовах, так і в глибині, тобто в мікроаерофільних умовах. Цей ефект досягається введенням в склад біосорбентів аеробних та анаеробних нафтоокислюючих бактерій. Біосорбенти досить часто можуть бути єдиним засобом боротьби з аварійним нафтовим забрудненням. Застосування сорбентів такого типу дасть можливість швидко та ефективно локалізувати аварійні розливи нафти та нафтопродуктів та в подальшому забезпечити повний розклад залишків останніх.

Актуальність
Збереженню довкілля при розробці нафтових та газових родовищ надається все більше уваги в усьому світі. Вирішенням проблем, зв’язаних з запобіганням забруднення та збереженням природних екологічних систем, займаються різні нафтогазові компанії, наукові заклади, громадськість. Але не всі проблеми, які виникають, вирішуються до кінця.
Відомі способи очищення природного середовища від нафти потребують покращення їх експлуатаційних можливостей , спрямування їх на комплексне вирішення проблем знешкодження забруднення незалежно від умов середовища, забезпечення екологічної безпеки застосування. Актуальна розробка біоактивних сорбційних матеріалів на основі сировини природного походження, які мають широкий спектр дії та були б екологічно безпечними.
Створені нами вуглецеві сорбенти на основі рослинної сировини, біоактивізовані природними нафтоокислюючими мікроорганізмами, відповідають цим вимогам, ефективні для очистки екосистем від нафтозабруднення, не потребують видалення з місць застосування та утилізації.
Не з’ясовані фізико-хімічні аспекти одержання нафтопоглинаючих вуглецевих біосорбентів рослинного походження та особливості взаємодії мікроорганізмів-деструкторів нафти з ними.
Дослідження адсорбційних та деструктивних властивостей відносно зразків нафти різного походження біосорбційного нафтопоглинаючого біологічно активного вуглецевого матеріалу визначать напрямки практичного здійснення технології одержання та застосування ефективних екологічно чистих вуглецевих біосорбентів для локалізації нафтозабруднення та подальшої його деструкції.

Зв’язок з науковими програмами, планами, темами
Робота виконувалася у відповідності з вітчизняними та закордонними науковими програмами та темами, що виконувались в Інституті сорбції і проблем ендоекології НАНУ:
· 13 НТ „Синтез та адсорбційно-каталітичні властивості активованого вугілля на основі вторинної сировини та горючих копалин України” (2002-2003 рр., № держреєстрації 0102U002395).
· 18 НТ „Модифіковані сорбенти для вилучення та біодеструкції нафтопродуктів” (2004-2005 рр., № держреєстрації 0104U003109).
· Тематичний план НДР ВАТ „Український нафтогазовий інститут” разом з ІСПЕ НАНУ „Розробка технології знешкодження нафтового забруднення з застосуванням біоактивного сорбенту”, шифр теми 00.214.01/860.
· Договір ТОВ НВК „Техноекосорб” разом з ІСПЕ НАНУ „Применение биоактивного сорбента при ликвидации нефтяных разливов на месторождениях НГДУ «Барсуковнефть»”(Росія), №00-2ПН-01.

Мета і задачі дослідження
Метою роботи є: одержання сорбційної вуглецевої матриці-носія рослинного походження з оптимальними сорбційними властивостями, на поверхні якої іммобілізовані нафтоокислюючі бактерії;
· вивчення фізико-хімічних властивостей одержаного сорбційного вуглецевого носія та особливостей іммобілізації поверхні мікроорганізмами;
· вивчення експлуатаційних характеристик біоактивних вуглецевих нафтопоглинаючих сорбентів та промислові випробування на різних об’єктах довкілля;
Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити такі задачі:
· дослідити оптимальні параметри синтезу вуглецевого сорбенту-матриці з різних типів сировини та одержання мікробної біомаси з високою деструктивною активністю до вуглеводнів нафти;
· вивчити сорбційні властивості одержаних біоактивних сорбентів відносно нафти та нафтопродуктів різного хімічного складу та поверхневих характеристик;
· дослідити вплив різних факторів на сорбційну активність біосорбентів та здатність до біодеструкції;
· розробити технологічні аспекти та технічні прийоми при здійсненні біоремедіації нафтозабруднених об’єктів.

Об’єкти дослідження
· Сорбційна матриця-носій НОМ: піролізати різних порід деревини при певних функціональних режимах піролізу.
· Сира нафта різного хімічного складу, окислена вивітрена нафта з нафтошламонакопичувачів, нафтопродукти різних типів.
· Нафтоокислюючі культури мікроорганізмів, що виділені з нафтозабруднених об’єктів та адаптовані в широкому інтервалі температур до різних типів нафти та нафтопродуктів.

Предмет дослідження
Процеси сорбції та біодеструкції нафти та нафтопродуктів різного типу під дією вуглецевого сорбенту, активізованого нафтоокислюючою мікрофлорою.
Методи дослідження
Фізико-хімічні дослідження структурно-сорбційних властивостей сорбційної матриці-носія проводили методом ретгенофазового аналізу та ІЧ- спектроскопією. Питому поверхню носія та біосорбенту вивчали експрес-методом за тепловою десорбцією аргону на хроматографі „Цвет”.
Сорбційний об’єм пор зразків матриці-носія та біосорбенту визначали ексикаторним методом за сорбцією парів бензолу. Статистичну обмінну ємність (СОЄ) - обробкою зразка розчином NaOH.
Сорбційну ємність відносно нафти визначали ваговим методом по різниці ваги насиченого і вихідного зразка. Критерії ефективності нафтопоглинання оцінювали через екстракцію поглинутої нафти з поверхні з подальшим фотоколориметричним вимірюванням та розрахунками поглинутої загальної рідини, нафти та води.
Хімічний склад нафти та нафтопродуктів до та після деструкції визначали хроматографічним методом, УФ-спектроскопією, люмінесцентним аналізом.
Розвиток мікробного процесу, чисельності мікроорганізмів вивчали методом граничних розведень та визначенням оптичної щільності рідини (бактеріальна каламуть).

Наукова новизна одержаних результатів
Вперше одержано біоактивні вуглецеві сорбенти на основі піролізату деревинної сировини та адаптованих нафтоокислюючих мікроорганізмів, виділених з природних об’єктів. Проведено систематичне дослідження впливу фізико-хімічних та сорбційних властивостей вуглецевої матриці-носія та її здатності до взаємодії з мікроорганізмами-деструкторами нафти.
Показано, що сорбційний вуглецевий матеріал, одержаний в оптимальних умовах піролізу деревинної сировини шпильових порід, є перспективним носієм для іммобілізації адаптованих до нафтового забруднення високоактивних мікробних культур.
Вперше виділено та адаптовано оригінальний комплекс нафтоокислюючих мікроорганізмів, який стійкий у природних умовах та має високу деструктивну активність відносно вуглеводнів нафти в різних кліматичних умовах довкілля.
Розроблено метод іммобілізації поверхні вуглецевої сорбційної матриці НОМ обробкою носія мікробним субстратом. Показано, що при цьому має місце фізична та хімічна іммобілізація. Встановлено, що хімічний склад нафти та нафтопродуктів впливає на сорбційну та біодеструктивну здатність біосорбенту, визначає різновиди бактерій, які метаболізують різні фракції нафтопродуктів. Показано, що адаптація суміші НОМ до біоокислення певних нафтопродуктів підвищує ефективність дії біосорбенту. Наукова новизна розробки підтверджена 2 патентами України на винахід (Додатки А, Б).

Практичне значення одержаних результатів
Отримані в дисертації результати дослідження сорбційних та біодеструктивних властивостей біоактивного вуглецевого сорбенту використано при розробці технології виробництва біосорбенту в промислових умовах (ТУ У 24.6-30631594-001-2002). Розроблено та впроваджено технологію застосування біосорбенту для знешкодження нафтозабруднень різного типу. Основні положення застосування відображено в Інструкції по застосуванню біосорбенту.
Особистий внесок здобувача
Дисертантом виконаний весь обсяг експериментальної частини дисертації, підібрана та проаналізована наукова література, а також, за участю керівника та співавторів публікацій аналіз та інтерпретація одержаних результатів. Безпосередня участь дисертанта в розробці ТУ У 24.6-30631594-001-2002, одержанні дослідних партій біоактивного вуглецевого сорбенту „БАРС” в кількості 10т та проведенні промислових випробувань технології знешкодження на підприємствах нафтової галузі: Україна (Охтирське нафтогазовидобувне управляння); Північ Тюменської області (АО „Роснефть-Пурнефтегаз”); Одеський нафтопереробний завод (ВАТ „Лукойл-Україна”); ліквідація наслідків аварії на нафтопроводі „Дружба” (р. Латориця).
Здобувач висловлює подяку к.т.н. Вихристюку М.І. („МАСМА”) за допомогу в інтерпретації вихідних зразків нафтопродуктів та нафтових залишків; к.х.н. Баглей Н.Ф. (Інститут проблем матеріалознавства НАН України), за участь в дослідженні поверхні та структури сорбентів; к.х.н. Надєл Л.І. (Інститут колоїдної хімії та хімії води ім. А.В.Думанського НАН України) за допомогу в проведенні рентгенофазових досліджень; завідуючій бактеріологічною лабораторією Міської Санітарно-епідеміологічної станції Носенко Г.А. за допомогу в проведенні мікробіологічних досліджень.

Апробації результатів дисертації
Основні результати дисертаційної роботи були представлені:
· V Ukrainian Polish symposium Theoretical and experimental studies of interfacial phenomena and their technological applications” (Odessa, 2000)
· The International Seminar Endoecology 2000” (Kiev, 2000)
· Problemy naukowo-badawcze i rozwojowe poszukiwan i eksploatacji zloz gazu ziemnego i ropy naftowej” (Krakow, 2000)
· IX Международная конференция по теоретическим вопросам адсорбции и адсорбционной хроматографии (Москва, 2001)
· 2 Международный семинар „Углеродные адсорбенты” (Кемерово, 2000)
· Науково-практичний семінар „Реалізація Державної політики у сфері боротьби з забрудненням водних об’єктів” (Київ, 2004)
· 4- тий Міжнародний симпозіум „Екологічні проблеми Чорного моря” (Одеса, 2002)
· 6-тий Міжнародний симпозіум „Екологічні проблеми Чорного моря” (Одеса, 2004)

Публікації
За матеріалами дисертаційної роботи опубліковано 14 наукових праць: 4 наукові статті у провідних фахових виданнях, 2 натенти України на винахід, 8 тез доповідей на міжнародних та вітчизняних наукових конференціях та семінарах.

Структура та обсяг дисертації
Дисертація включає перелік умовних скорочень, вступ, 5 розділів, висновки, список використаних джерел (170 найменувань), 11 додатків. Робота викладена на 139 сторінках друкованого тексту, ілюстрована 19 таблицями та 34 рисунками.

Список литературы

ВИСНОВКИ
Проведення теоретичних та експериментальних досліджень дозволили зробити наступні висновки:
1. Запропоновано екологічно безпечний біоактивний вуглецевий сорбент комплексної дії на основі піролізату деревинної сировини з іммобілізованими на поверхні природними різновидами нафтоокислюючих мікроорганізмів широкого спектру дії, що дозволяє ефективно локалізувати нафтозабруднення та знешкодити його завдяки біодеструкції. Біосорбент не потребує видалення з місць застосування та утилізації, самоутилізується на протязі 3-6 місяців.
2. Обгрунтовано доцільність використання вуглецевого сорбційного матеріалу в якості матриці-носія НОМ при одержанні біосорбенту. По-перше, вуглецевий матеріал відповідає вимогам до нафтосорбентів екологічність, нафтоємність (8-12 г нафти на 1 г сорбенту), технологічність. По-друге, цей матеріал є біосумісним. Розмноження НОМ відбувається в 8 разів швидше в порівнянні з іншими порошкоподібними нафтосорбентами.
3. Проведені систематичні дослідження фізико-хімічних та сорбційних властивостей вихідної вуглецевої сорбційної матриці та біоактивованої. Показано, що в оптимальних умовах піролізу (температура 350-3800С, тривалість 5-15 хв.) подрібненої деревинної сировини шпильових порід (сосна, ялина, піхта) утворюється аморфний вуглець, остов якого просочений смолою. Ненасичені атоми вуглецю зв’язані з молекулами смолистих речовин. При цьому поверхня вуглецю стає гідрофобною, виявляє олеофільні властивості та принадлива для іммобілізації мікробних культур. Пориста структура та хімічна природа поверхні частково визначає нафтопоглинальну здатність матеріалу, але домінуючим фактором є взаємодія гідрофобної поверхні з вуглеводнями нафти за рахунок гідрофобних неполярних груп. Біоактивація матриці зменшує нафтоємність на 10-20%.
4. Одержано універсальний нафтоокислюючий мікробний комплекс, виділений з нафтозабруднених об’єктів, де присутні природні специфічні мікробоценози. Виділений та адаптований комплекс НОМ стійкий до температурних коливань (0-500С) та здатен разом з вуглецевим носієм розкладати нафтозабруднення різного типу та концентрації. Ступінь деструкції понад 95%.
5. Запропоновано метод іммобілізації НОМ на поверхні сорбенту-носія обробкою його мікробним субстратом. Проведені дослідження структури та поверхневих особливостей вихідного та біоактивованого сорбенту показали, що при іммобілізації має місце хімічна іммобілізація та фізична адсорбція. Достатня біоактивація поверхні біосорбенту 100-200х103-4 кл/г.
6. Проведено оцінку деструктивної активності запропонованого біосорбенту по відношенню до нафтопродуктів різного хімічного складу. Дослідження зразків нафтопродуктів (газорідинна хроматографія, ІЧ, УФ спектроскопія, фотоколориметрія) підтвердили протікання процесу біоокислення. Встановлено, що МО, іммобілізовані на біосорбенті, здатні розкладати практично всі вуглеводні нафти. Швидкість біоокислення знижується в ряду: дизпаливо сира нафта масло нафтошлам гудрон.
7. Розроблено технологічну схему виробництва біосорбенту та ТУ У 24.6 30631594 001 2002 „Сорбент вуглецевий біодеструктивного типу (БАРС) на основі рослинної сировини”. Підтверджено, що біосорбент екологічно безпечний. Одержано висновок санітарно-гігієнічної експертизи на технічні умови та на продукт. Міністерством екології та природних ресурсів України надано дозвіл на використання біосорбенту БАРС. Доцільний термін зберігання біосорбенту 1 рік.
8. Отримано дослідно-промислову партію біосорбенту в кількості 10 тонн. Проведено дослідно-промислові випробування біосорбенту „БАРС” в різних кліматичних зонах: Північ Західного Сибіру (ОАО „Роснефть-Пурнефтегаз”); Східна Україна (ВАТ „Укрнафта”, Охтирське нафтогазовидобувне підприємство); ВАТ „Лукойл-Україна” (Одеський нафтопереробний завод); Закарпаття (ліквідація наслідків аварії на нафтопроводі „Дружба”, р.Латориця). Випробування біосорбенту „БАРС” показали високу ефективність при знешкодженні нафтового забруднення довкілля, про що одержані акти споживача.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Панив Г.Е., Петряшин Л.Ф., Лысяный Г.Н. Охрана окружающей среды на предприятиях нефтяной и газовой промышленности. М.: Надра, -1986. -С.137-159.
2. Кесельман Г.С., Махмудбеков Э.А. Защита окружающей среды при добыче, транспорте и хранении нефти и газа. М.: Надра, -1981. -256 с.
3. Надеин А.Ф. Очистка воды и почвы от нефтезагрязнений // Экол. и пром-сть России. -2001. Ноябрь. С.24-26.
4. Мещеряков С.В., Широков В.А. Экологические проблемы при разработке и эксплуатации нефтяных и газовых месторождений // Нефть и газ. -1996, №10. С.14-16.
5. Белов И.С., Голубєва И.А., Низова С.А. Екология производства продуктов из углеводородов нефти и газа / Учебник для вузов. М.: Химия. -1991. -256с.
6. Минигазимов Н.С., Расветалов В.М., Зайнуллин Х.Н. Утилизация и обезвреживание нефтесодержащих отходов. Уф.: Изд-во Екология. -1999. -299с.
7. Зайнуллин Х.Н., Фердман В.М., Минигазимов Н.С. и др. Пути решения проблемы утилизации нефтесодержащих шламов в республике Башкортостан // Промышленные бытовые отходы. Проблемы и решения. Мат. конф. от 12-16 окт. 1996 г. Уфа. -1996. С. 153-158.
8. Барановский В.Д., Кесельман Г.С. и др. Охрана окружающей среды в нефтегазодобывающей промышленности / Обзорная информ. ВНИИОЭНГ. Сер. „Коррозия и защита в нефтегазовой промышленности”. М. -1985. -47 с.
9. Булатов А.И., Барановский В.Д., Шишов В.А. Актуальные проблемы охраны окружающей среды при строительстве скважин // Нефт. хоз-во. -1986, №3. С. 67-69.
10. Петряшин А.Ф., Лысяный Г.Н., Тарасов Б.Г. Охрана природы в нефтяной и газовой промышленности. Львов: „Вища школа”. -1984. -187 с.
11. Тронов В.И. Экологии нужны технологии // Нефть России. -1996. -№1 (16). -С.14-18.
12. Грищенко А.И., Акопова Г.С., Максимов В.М. Экология. Нефть и газ. М.: Наука. -1997. -598 с.
13. Ручкинова О.И., Вайсман Я.И. Экологическая безопасность предприятий нефтедобывающего комплекса // Инж. экол. -2003, №2. С. 15-26.
14. Орлова Д.С., Васильевская В.Д. Почвенно-экологический мониторинг и охрана почв. М.: МГУ, -1994. -272 с.
15. Предупреждение загрязнения окружающей среды в нефтяной промышленности зарубежных стран / Обзор зарубежной литературы. М.: ВНИИОЭНГ. -1985. -112 с.
16. Экологическая биотехнология / Под. ред. К.Ф.Форстера и Д.А.Вейза. Ленинград.: „Химия”. -1990. -383 с.
17. Аргунов В.А., Фетисов О.Г., Гендель Г.Л. Объемная очистка нефтезагрязненных почвогрунтов. Тезисы докладов межд. конф. „Новые технологии для очистки нефтезагрязненных вод, почв, переработка и утилизация нефтешламов, Москва, 10-11 дек. 2001. М.: Ноосфера. -2001. С.127-128.
18. Бурение морских нефтяных и газових скважин / Обзорная информация. ВНИИГазпром. -1985. в. 2. -53 с.
19. Гридин О.М. Нефтяные розливы и спасительные сорбенты // Нефть и бизнес. -1996, 5-6. -С.10-13.
20. Кельцев Н.В. Основы сорбционной техники. М.: Химия, - 1976. -512 с.
21. Швец Д.И., Хохловa Л.И., Кравченко О.В., Опенько Н.М., Хохлов А.В. Физико-химические аспекты поглощения нефти углеродными сорбентами на поверхности воды // Химия и технология воды.- 2002. т.24, №1. С. 22-31.
22. Мочалова О.И. и др. Способ ликвидации последствий аварийных и эксплуатационных розливов нефти. Нефтяник. -1992. №6. С.16-19.
23. Мочалова О.И. и др. Физико-химические способы борьбы с нефтяными разливами. Нефтяник. -1992. №12. С.24-27.
24. Безрудько О.В., Крупа А.А., Медведев М.И. и др. Применение гидрофобизованого перлита для очистки поверхности вод от нефти // Український хімічний журнал. -1980. Т.46, №1. С.51-54.
25. Сорбент нафтопоглинаючий перлітовий „Жемчуг” ТУ У 0029.43.054.-99.
26. Ропот В.М., Кердиваренко М.А., Тарасевич Ю.И. Природные сорбенты и их роль в решении проблемы охраны окружающей среды / Адсорбенты и адсорбционные процессы в решении проблемы охраны природы. Кишинев (Молдова). -1986. -С.17-24.
27. Галеева Р.Г., Шакирова Л.Х., Романова Г.Я. Адсорбция тяжелых углеводородов на глинах // Нефтепромысловое дело. -1980, №10. С.42-43.
28. Пат. 2036719 России, МКИ6 В 01J 20/24, C 02F 1/28, E 02B 15/04. Адсорбент для очистки поверхности воды и почвы от нефти и нефтепродуктов / Дмитриева З.Т., Соснина С.В., Зайцев А.В. Опубл. 09.06.95, Бюл. 16.
29. Бутырин Г.М. Высокопористые углеродные материалы. М.: Химия. -1976. -190с.
30. Мерц Р.Х., Косыгина К.Ф., Боксер В.Б. Плавающий углеродистый адсорбент для поглощения пленки нефтепродуктов на воде // Химия и технология воды. -1998, т.20, №3. С.301-304.
31. Патент України №53135. Сорбент для очищення поверхні водних середовищ від нафти та нафтопродуктів / Бедношея В.А., Смирнова Л.М., Бедношея М.О. Опубл. 15.01.2003.
32. Смоляр Р.И., Степанец Л.Г., Халилова М.Р. Интенсификация процесса очистки нефтесодержащих балластных вод танкеров / Транспорт и хранение нефти и нефтепродуктов. РНТС. ВНИИОЭНГ. -1983. -10. С.17-18.
33. Кесельман Г.С., Глаз И.А. Охрана окружающей среды при освоении нефтяных месторождений. Итоги науки и техники ВИНИТИ. Разработка нефтяных и газовых месторождений. -1983. -14. С.125-130.
34. Алексеева В.А., Перевалов В.Г. Очистка промысловой сточной воды фильтрацией // Нефтяное хозяйство. -1985. -№7. С.41-42.
35. Беляева З.И. Очистка сточных вод на предприятиях Госкомнефтепродукта РСФСР // Нефтяник. -1980. -№1. С.41-43.
36. Гафаров И.Г., Тимофеева В.С., Фокин А.П. Разработка технологии сорбента из растительного сырья для очистки гидросферы от нефтепродуктов. XVI Менделеевский съезд по общей и неорганической химии. М.: Мир. -1998, т.3. С.63-64.
37. Безрудько О.В., Забела К.А., Крупа А.А. / Обзор информ. Нефт. промышленность. Серия: Транспорт и хранение нефти и нефтепродуктов. М.: ВНИИОЭНГ. -1985, Вып. 5. 53 с.
38. Третинник В.Ю. Актуальные проблемы охраны окружающей среды в нефте- и газодобыче // Нефтяная и газовая промышленность. -1991. -№2. С.23-24.
39. Архипов В.С., Маслов С.Г., Меметова С.Б. Применение торфа для очистки промышленных сточных вод от нефтепродуктов и железа // Химия и технология воды. -1999. -21, №3. С.321-327.
40. Патент №2031860. РФ, МКИ6 С 02 F 3/34. Способ очистки воды от нефтяного загрязнения. -1995. Опубл. в Бюл. изобр. №9, 1995.
41. Тарасевич Ю.А. Природные сорбенты в процессах очистки воды. Киев: Наукова думка. -1981. -207с.
42. Терещенко Н.Н., Лушников С.В., Пышьева Е.В. Рекультивация нефтезагрязненных почв // Экология и промышленность России. -2002. -№10. С.17-30.
43. Алексеева Т.П., Бурмистрова Т.Н., Терещенко Н.Н. Перспективы использования торфа для очистки нефтезагрязненных почв // Биотехнология. -2000. -№1. С.46-52.
44. Сорбент на основі торфу гранульований ТУ У 13863151.001-2000.
45. Когановский А.М. Адсорбция и ионный обмен в процессах водоподготовки и очистки сточных вод. Киев: Наукова думка. -1983. 240 с.
46. Кулиева А.А. и др. Очистка нефтесодержащих сточных вод. Азербайдж. нефтяное хазяйство. -1991. №12. С.72-77.
47. Шефтель В.О. Полимерные материалы, токсические свойства. Л.: Химия. -1982. -23 с.
48. Ермоленко И.Н., Люблинер И.П., Гулько Н.В. Элементсодержащие материалы. М.: Наука и техника. -1982. -272 с.
49. Iomalka E., Kempo E., Rubka., Stud imater oceanol”, 1981, №35, p.291-302.
50. Mather J.D. // J. Inst. Solid Wasters Management. -1977. V.67. P. 362.
51. Хлесткин Р.Н. и др. Ликвидация разливов нефти при помощи синтетических органических сорбентов // Нефтяное хозяйство. -1999. -№2. С.46-49.
52. Мурашев И.А., Семенов Г.Н. Методика испытаний и оценка способности сорбции нефтепродуктов некоторыми материалами / В кн.: Топливоиспользование на морских судах и теплохимические исследования. Труды ЦНИИМФа. Л.: Транспорт. -1978. С.43-50.
53. Квасников Е.И., Клюшникова Т.М. Микроорганизмы деструкторы нефти в водных бассейнах. К.: Наукова думка. -1981. -132 с.
54. Бирхштехер Э. Нефтяная микробиология. Л. Гостоптехиздат. -1957. -295 с.
55. Балашова В.В., Веденина И.Л., Маркасян Г.Е. / Микробиология. -1974. т.43. -581с.
56. Штурм Л.Д. Исследования по ассимиляции углеводородов микроорганизмами. // Микробиология. -1958. XXVII. -№6. С.741-751.
57. Хохлова Л.И., Швец Д.И., Нарытник И.И., Хохлов А.В. К вопросу ликвидации нефтяного загрязнения применением биоактивного сорбента растительного происхождения // Междун. конф. „Geopetrol”, Польша, Краков, 2000. С. 777-780.
58. Birch J., Bachofen R. Complexing agents from microorganisms // Experimentia. -1988. V.6. P.6. P.401-433.
59. Хохлова Л.Й., Швець Д.І., Хохлов А.В., Опенько Н.М. Вивчення процесів біодеструкції нафтопродуктів консорціумом мікроорганізмів // Доповіді НАН України. -2001. -№4. С.197-200.
60. Розанова Е.П., Кузнецов С.И. Микрофлора нефтяных месторождений. М.: Наука. -1974. -198 с.
61. Капотина Л.Н., Морщакова Г.Н. Биологическая деструкция нефтепродуктов, загрязняющих почву и воду // Биотехнология. -1998. -№1. С.85-92.
62. Mathavan Н. and Viraraghavan Т. Use of peat in the treatment of oily waters // Water, Air and Solid pollution. -1989. -Vol.45, №1-2.P.17-26.
63. Хохлова Л.Й., Хохлов А.В., Акульшин О.О., Швець Д.І. Біоактивний вуглецевий сорбентефективний знешкоджував нафтового забруднення // Науково-практична конф. „Стан і перспективи розробки родовищ нафти і газу України. Івано-Франківськ, 19 жовтня 2003: Збірник наук. праць. С.11-12.
64. Восстановление нефтезагрязненных почвенных экосистем / Сб. научных трудов. М.: Наука. -1988. -254 с.
65. Иерусалимский Н.Д. Основы физиологии микробов. -М.: Из-во АН СССР. -1963. -242 с.
66. Ротмистров М.Н., Ставская С.С. Использование селекционированных культур бактерий и их копмлексов в новых биотехнологиях очистки промышленных сточных вод. / Конф. „Проблемы качества природных вод”. Черниголовка. -1987. С.178-185.
67. Киреева Н.А., Дубовик И.Е., Сайфулина Э.Н. Изучение возможностей ускорения деструкции нефти в почвах / Мониторинг нефти и нефтепродуктов в окружающей среде. Уфа. -1985. С.82-84.
68. Kierstan M., Bucke. // Biotechnol. Bioeng. -1977. V. 19. -387 p.
69. Engesser K., Reiser M., Plaggemeier T., Laemmerzahi O. Why introduce biofiltration in industrial practice. OESD Documents: Wider application and diffusion of bioremediation on technologies. Amsterdam: Workshop, -1995. P.115-122.
70. Звягинцев Д.Г. Методы почвенной микробиологии и биохимии. М.: МГУ. -1991. -304 с.
71. Guturik D., Minas W. Perspectives of microbial surfactants. / Bioch. Sic. Trans. -1987. -15 p.
72. Керстен Д.К. Отношение микробактерий, окисляющих углеводороды, к различным источникам углерода. // Микробиология. -1964. т.33, вып.1. С.31-37.
73. Лысак Л.В., Лапыгина С.В. Деструкция нефти монокультурами и природными ассоциациями почвенных бактерий // Вестник МГУ. Серия 17. -1994. -№1. С.58-62.
74. Востановление нефтезагрязненных почвенных экосистем / Сб. науч. трудов под ред. Глазовской М.А. М.: Наука. -1988. -254 с.
75. Георга-Копулос Л.А., Тархова Э.П., Степанец Л.Г. Биодеградация нефтяных остатков балластных вод // Коррозия и защита окружающей среды : ОИ. М. -1985. Вып. 4. С.15-18.
76. Звягинцев Д.Г. Микроорганизмы и охрана почв. М.: МГУ. -1989. -206 с.
77. Георга-Копулос Л.А. и др. Биологические аспекты нефтяного загрязнения / Под ред. Миронова О.Г Киев: Наукова думка.-1988.-246 с.
78. Калюжин В.А. Исследования эколого-географических проблем природопользования для обеспечения территориальной организации и устойчивости развития нефтегазовых регионов России: Теория, методы и практика / Материалы докладов Первой Всероссийской научно-практической конференции, посвященной 70-летию Ханты-Мансийского автономного округа, Нижневартовск, 14-16 нояб. 2000. Нижневартовск : Приобье. -2000. С.229-230.
79. Павленко Н.И., Изжеурова В.В., Бега З.Д. и др. Некоторые аспекты детоксикации ионов тяжелых металлов при очистке нефтесодержащих сточных вод // Химия и технология воды. -1991. -13, №4. С.371-374.
80. Звягинцев Д.Г. Почва и микроорганизмы. М.: Из-во Московского госуниверситета, -1987. -256 с.
81. Пономарева Л.Н., Крунчак В.Г., Торгованов В.А. Биоремедиация нефтезагрязненной почвы с использованием биопрепарата «БИОСЕТ» и пероксида кальция // Биотехнология. -1998. -№1. С.79-84.
82. Соловьев В.И., Пушкина В.А., Кожанова Г.А., Гудзенко Т.В. Медицинские аспекты и санитарно-гигиеническая оценка бактериальных препаратов, применяемых для борьбы с нефтяным загрязнением водоемов / Вода и здоровье -2001, Сб. научных ст. Одесса: ОЦНТЭИ. -2001. С.195-200.
83. Карасев С.Г., Гирич И.Е., Мельников Д.А. и др. Новые подходы к биоремедиации нефтезагрязненных почв и нефтешламов в условиях Юга России: Проблемы рекультивации нарушенных земель промышленностью 21 века / Материалы Межд. конф. РАН. Санкт-Петербург. -2002. С.21-23.
84. Хохлов А.В., Швец Д.И., Хохлова Л.И. Новые биоуглеродные материалы как эффективные сорбенты для очистки экосистем от нефти и нефтепродуктов / Екологічні проблеми Чорного моря: Зб. Матеріалів до 4-го Міжнарод. Симпозіуму, -2003. Одеса: ОЦНТЕІ. С.270-272.
85. Богданов В.Л., Шмелева И.В., Яковицкая А.П. Биоремедиация почвенного покрова, загрязненного нефтепродуктами. Материалы конференции «Научные исследования высшей школы по приорететным направлениям науки и техники», С.-Петербург, 15-16 ноября, 2001. Зап. С.-Петербург. горного ин-та. -2001. -149. С.248-250.
86. Андреюк Е.И. Методические аспекты изучения микробных сообществ почвы / Микробные сообщества и их функционирование в почве. Киев: Наукова думка, 1981. С.18-21.
87. Толстокорова Л.Е., Дяденко В.Н., Григорьева Г.Ф. Микробиологическое окисление нефтяной пленки на воде / Сб. научных трудов Зап. Сиб. пологоразвед. неф. НИИ. -1984. -№64. С.9-16.
88. Калачникова И.Г., Пиковский Ю.И., Трипольский В.И. и др. Биодеградация нефти почвенной микрофлорой в районах Урало-Западно-Сибирского региона / Микроорганизмы как компонент биоценоза. Сб. трудов. Алма-Ата. -1982. -251 с.
89. Ягофарова Г.Г., Мавлютов М.Р. Биологический способ утилизации нефтешламов и буровых отходов / -М.: Горн. Вестник. -1998. -№4. С.43-46.
90. Крунчак В.Г. и др. Биологическая рекультивация грунтов / Конф. «Интродукция микроорганизмов в окружающую среду» Тез. Докладов. М. -1994. С.55-56.
91. Вельков В.В. Стандартизация формата описаний промышленных технологий биоремедиации // Биотехнология. -2001. -№2. С.70-76.
92. Биотехнология. Принципы и применения / Под ред. И. Хигинса, Д. Беста, Дж. Джонса. М.: Мир, 1988. -479 с.
93. Самсонова А.С., Томсон А.Э., Алещенкова З.М. и др. Биосорбенты в очистке почвы от нефти / Микробиология и биотехнология на рубеже XXI столетия, Материалы международной конференции. Минск. -2000. С.205-207.
94. Хохлов А.В., Швец Д.И., Хохлова Л.И. Биоуглеродный сорбент деструктивного типа для очистки екосистем от нефти при пониженных температурах / Екологічні проблеми Чорного моря: Зб. Матеріалів 5-го Міжнарод. Симпозіуму. Одеса.-2004. С.514-517.
95. Zeikus I.G. Anaerobic Digestion / Stafford D.A., Wheatbey B.I.,Hudhes D.E. (eds.). London: Applied Science Publishers.-1980.-61 p.
96. Тен Хак Мун, Кириенко О.А., Имранова Е.Л. Влияние фотосинтезирующих бактерий и компоста на деградацию нефтепродуктов в почве // Прикладная биохимия и микробиология. -2004. -40, №2. С.214-219.
97. Андреев П.Ф., Богомолов А.И. и др. Превращения нефти в природе. Л. Гостоптехиздат. -1958. -416 с.
98. Иерусалимский Н.Д. О принципах и методах сохранения полезных свойств микроорганизмов при селекции / Тр. Всес. Конф. по направлению изменчивости и селекции микробов. Изд. АН СССР. -1952. С.42-47.
99. Колышкин Д.А., Михайлова К.К. Активные угли. Свойства и методы испытаний / Справочник. Л.: Химия. -1972. -58 с.
100. Тарковская И.А. Окисленный уголь. Киев: Наукова думка. -1981. -200 с.
101. Киселев А.В. Методы исследования структуры высокодисперсных и пористых тел. М.: Изд. АН СССР. -1953. -86 с.
102. Грег С., Синг К. Адсорбция. Удельная поверхность. Пористость. М.: Мир, -1984. -53 с.
103. Кельцев Н.В. Основы адсорбционной техники // М.: Химия, 1984. -592 с.
104. Флад Э. Межфазовая граница газ твердое тело: Пер. с англ. М.: Москва, 1970. - 434 с.
105. Васильев Е.К., Васильева Н.П. Рентгенографический определитель карбонатов. Новосибирск: Наука. Сиб.отд., -1980. -143 с.
106. Миркин Л.И. Справочник по рентгеноструктурному анализу поликристалов. М.: Гос. Изд-во физико-математической литературы. -1961. -863 с.
107. Боэм Х.П. Химическая идентификация поверхностных групп. В кн.: Катализ: Стереохимия и механизмы органических реакций. М.: Мир. -1968. -288 с.
108. ОСТ 38.01378-85. Охрана природы. Гидросфера. Определение содержания нефтепродуктов в сточных водах методом ИК-спектрофотометрии.
109. Глебовская Е.А. Применение инфракрасной спектроскопии в нефтяной геохимии. Л.: Недра. -1971. -141 с.
110. Смолина Т.А., Васильева Н.В., Куплетская Н.Б. Практические работы по органической химии. М.: Просвещение. -1986. -303 с.
111. Временные методические рекомендации по контролю загрязнения почв / Под. ред. Г.С.Малахова. Ч.2. М.: Гидрометеоиздат. -1984. -61 с.
112. Сониасси Р. Анализ обектов окружающей среды. Инструментальные методы. М.: Мир. -1993. -79 с.
113. Богомолов А.И., Темянко М.Б., Хотынцева Л.И. Современные методы исследования нефтей. Л.: Недра. -1984. -431 с.
114. Хроматографический анализ окружающей среды. Перевод с англ. / Под ред. В.Г.Березкина. М.: Мир. -1979. -606 с.
115. Петров С.И., Тюлягина Т.Н., Василенко П.А. Определение нефтепродуктов в объектах окружающей среды. // Заводская лаборатория. Диагностика материалов. -1999. Т.65. -№9. С.3-19.
116. Энциклопедия экометрия. Серия „Экометрия” / Под ред. Л.К.Исаева. С.-Петерб.: Крисмас +. -1998. -896 с.
117. Бетелев Н.П. Методы определения загрязнения грунтов углеводородами // Геохимия. -1998. -№1. С.120-124.
118. Карасева Э.В., Гирич Н.Е., Худокормов А.А., Алешина Н.Ю., Карасев С.Г. Биоремедиация черноземной почвы, загрязненной нефтью // Биотехнология. -2005. -№2. С.67-72.
119. Лурье Ю.Ю., Рыбникова А.И. Химический анализ производственных сточных вод. М.: Химия. -1974. -336 с.
120. Аникиев В.В., Лукомская К.А. Руководство к практическим занятиям по микробиологии. М.: Просвещение. -1983. -127 с.
121. РД 39-3-973-83. Методика контроля микробиологической зараженности нефтепромысловых вод и оценка защитного и бактерицидного действия. Уфа.: ВНИИСПТнефть. -1983. -37 с.
122. Теппер Э.З., Шильникова Б.К., Переверзева Г.И. Практикум по микробиологии.-М.: Агропромиздат. -1987. -239 с.
123. Домбург Г.Э., Киренбаум И.З., Сергеева В.Н. Химия древесины. -1969. -133 с.
124. Завьялов А.Н., Ефимов Л.М. и др. Структурные превращения древесного угля при термическом воздействии и последующем контакте с воздухом // Химия твердого топлива. -1975. №2. С.66-71.
125. Кузин И.А., Плаченов Т.Г., Таушканов В.П. Исследование углей, окисленных при низких температурах / Получение, структура и свойства сорбентов. Л.: Госхимиздат. -1959. С.86-93.
126. Левин Э.Д., Барабаш Н.Д. Механизм образования полукокса при скоростном пиролизе коры лиственницы сибирской // Химия древесины. -1971. Вып. 9. С.145-152.
127. Левин Э.Д., Барабаш Н.Д. Исследование механизма образования полукокса методом ЕПР // Химия древесины. -1971. -№7. С.73-77.
128. Блэквел Д. Влияние различных обработок на микроструктуру целлюлозы // Целлюлоза и ее производные. М.: Мир. -1974. С.43-54.
129. Тарковская И.А., Завьялов А.Н., Гоба В.Е. и др. Исследование свойств окисленных углей из древесины // Адсорбция и адсорбенты. -1976. Вып. 4. С.19-24.
130. Тарковская И.А. Окисленный уголь. К.: Наукова думка. -1989. -507с.
131. Ковалевский Н.Н., Гребенщикова Г.В., Авдеева Л.Ф. Пористая структура и характер превращения углеродных материалов // Химия твердого топлива. -1990. -№4. С.103-109.
132. Дубинин М.М. Адсорбция и пористость. М.: Изд