Варавін Дмитро Володимирович Оцінка екологічної безпеки урбанізованого середовища в умовах пандемічних загроз на прикладі м. Києва : Варавин Дмитрий Владимирович Оценка экологической безопасности урбанизированной среды в условиях пандемических угроз на примере г.. Киева Varavin Dmytro Volodymyrovych Assessment of ecological safety of the urban environment in the conditions of pandemic threats on the example of Kyiv

Краткое описание

Варавін Дмитро Володимирович, керівник відділу екологічного будівництва ТОВ «ЕС ВІ ПІ ФО Ю». Назва дисертації: «Оцінка екологічної безпеки урбанізованого середовища в умовах пандемічних загроз на прикладі м. Києва». Шифр та назва спеціальності 21.06.01 екологічна безпека. Спецрада Д 26.056.05 Київського національного університету будівництва і архітектури

Київський національний університет будівництва і архітектури Міністерство освіти і науки України
Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису
Варавін Дмитро Володимирович
УДК 502/504:168:364.1
ДИСЕРТАЦІЯ ОЦІНКА ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ УРБАНІЗОВАНОГО СЕРЕДОВИЩА В УМОВАХ ПАНДЕМІЧНИХ ЗАГРОЗ НА ПРИКЛАДІ М. КИЄВА
21.06.1 - екологічна безпека
Подається на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей, результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело (JJX <-'/ " Д.В. Варавін
Науковий керівник:
Кривомаз Тетяна Іванівна доктор технічних наук, професор
Ідентичність всіх примірників дисертації ЗАСВІДЧУЮ:
Учений секретар спеціалізованої вченої ради М.В. Суханевич

Київ - 2021

ЗМІСТ
ВСТУП 18
РОЗДІЛ 1 Аналіз процесів трансформації екологічної безпеки
урбанізованого середовища під впливом пандемічних загроз 27
1.1. Аналіз впливу пандемічних загроз на розвиток урбанізованих територій у напрямку підвищення екологічної безпеки 27
1.2. Аналіз міжнародного досвіду трансформації побудованого середовища для зниження ризиків екологічної небезпеки в умовах пандемії COVID-19 30
1.2.1. Децентралізація мегаполісів 34
1.2.2. Нові моделі підвищення просторової функціональності міського середовища 36
1.2.3 Сталі транспортні стратегії та мікромобільність 38
1.2.4 Цифрова трансформація міст 43
1.2.5 Економічне відновлення за принципами зеленого
будівництва 45
1.3. Обґрунтування ефективності застосування стандартів зеленого будівництва для підвищення екологічної безпеки
урбанізованого середовища 49
Висновки до розділу 1 55
РОЗДІЛ 2 Методика та матеріали дослідження 57
2.1. Загальна характеристика матеріалів та території дослідження 57
2.2. Методи та схема дослідження 62
2.3. Характеристика критеріїв стану екобезпеки урбанізованих
територій 67
Висновки до розділу 2 78
РОЗДІЛ 3 Оцінка стану екобезпеки районів м. Києва та потенціалу їх
розвитку в умовах пандемії COVID-19 80

16
3.1. Оцінка стану екобезпеки м. Києва з використанням факторного аналізу 80
3.2. Формалізація потенціалу екобезпеки районів м. Києва 101
3.3. Взаємозв’язки параметрів екобезпеки з рівнем захворювання
COVID-19 у районах м. Києва 109
Висновки до розділу 3 115
РОЗДІЛ 4 Удосконалення системи підвищення рівня екологічної безпеки
урбанізованого середовища в умовах пандемії COVID-19 117
4.1. Рекомендації по підвищенню рівня екологічної безпеки урбанізованого середовища м. Києва для зниження ризиків пандемічних загроз 118
4.1.1 Розбудова міста і земельні відносини 121
4.1.2 Житлово-комунальне господарство 123
4.1.3 Громадський простір 126
4.1.4 Транспорт та міська мобільність 129
4.1.5 Охорона здоров'я та безпека життєдіяльності 132
4.1.6 Промисловість та розвиток підприємництва 133
4.2. Нові гігієнічні вимоги до якості та комфорту внутрішнього середовища приміщень 136
4.3. Розробка освітньо-інформаційної віртуальної платформи 148
Висновки до розділу 4 153
ВИСНОВКИ 155
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 158
Додаток А. Список публікацій здобувача 183
Додаток Б. Цифрові дані для визначення показників стану екологічної безпеки
районів м. Києва 185
Додаток В. Результати візуалізації стану екологічної безпеки районів м.Києва
з використанням програмного забезпечення Statistica та Python 205
Додаток Д. Акт впровадження результатів дослідження в учбовому процесі Київського національного університету будівництва і архітектури 216

17
Додаток Е. Акт впровадження результатів дослідження в учбовому процесі
Інституту телекомунікацій і глобального інформаційного простору 217
Додаток Ж. Акт впровадження результатів дослідження в діяльності
будівельної компанії ТОВ «КЕЙ Груп» (Україна, Київ, Львів) 218
Додаток К. Акт впровадження результатів дослідження в діяльності компанії
ОДО «ЭНЭКА» (Білорусія) 219
Додаток Л. Акт впровадження результатів дослідження в діяльності компанії
«KW Property Management and Consulting» (Флоріда, США) 220
Акредитація U.S. Green Building Council Leadership in Energy and Environmental Design acredited profesional with a Building Design & Construction 221

Список литературы

ВИСНОВКИ
1. Обґрунтовано необхідність підвищення рівня екологічної безпеки та внаслідок аналізу кращого міжнародного досвіду створено підґрунтя для формування нових стандартів урбанізованого середовища в критичній ситуації пандемічних загроз, які стимулюють «зелене відновлення» міст з покращенням якості та комфорту побудованого середовища для збереження здоров’я населення з мінімізацією впливу на довкілля, при цьому під час пандемії COVID- 19 найбільш вразливими до ризику зараження виявились густонаселені мегаполіси, тому трансформацію урбанізованих середовища доцільно починати із столиці з подальшим поширенням по всій території України за підтримки державних та місцевих органів влади у співробітництві з громадськістю, бізнесом, науковими установами та міжнародними організаціями.
2. Внаслідок обробки значного масиву статистичних даних по районам м. Києва з використанням програмного пакету Statistica виділено основні групи показників, серед яких шляхом встановлених суттєвих взаємних кореляцій визначено 48 ключових параметрів і на основі багатофакторного аналізу їх об’єднано у групи факторів: 1) демографічні характеристики населення та соціальне забезпечення; 2) житловий фонд; 3) некондиційні будівлі аварійного та ветхого типу; 4) площа районів та екологічні показники території; 5) забруднення від стаціонарних джерел, що прямо або опосередковано впливають на стан екологічної безпеки районів м. Києва, тому їх доцільно враховувати для оптимального планування розміщення об’єктів міської інфраструктури
3. Шляхом математичного моделювання з використанням мови програмування Python, кривих Андреуса, візуалізації у вигляді багатомірного масштабування, побудови проекцій на ортогональні системи функцій факторів, внаслідок визначення основних груп параметрів з суттєвими взаємними кореляціями та розрахунків їх вагових коефіцієнтів, формалізовано метод

156
розрахунку показників екологічної безпеки (ПЕБ) районів м. Києва: Дарницький
(20,984) , Голосіївський (20,646), Дніпровський (19,417), Шевченківський
(16,649) , Деснянський (16,275), Солом'янський (14,743), Оболонський (12,560), Святошинський (11,916), Подільський (5,420), Печерський (1,758), що створює підґрунтя для наукових методів комплексної оцінки та оптимальних форм управління екологічною безпекою урбанізованих територій на прикладі м. Києва
4. Встановлено первинні закономірності поширення пандемічних загроз за районами м. Києва, де інтенсивність інфікування COVID-19 носить виражений територіальний характер, а райони відповідно розбиваються на три кластери: 1) Деснянський, Дніпровський та Дарницький райони, в яких зареєстровано найбільша кількість випадків коронавірусної інфекції; 2) Оболонський, Подільський, Святошинський - відмічено середню кількість інфікованих; 3) Шевченківський, Голосіївський, Печерський - найменше захворілих на COVID- 19 у м. Києві, із загальної тенденції випадає Солом'янський район, який хоча і межує територіально з Святошинським, Шевченківським та Голосіївським районами, але за кількістю захворілих ближче до першого кластеру з високою частотою інфікування, при цьому відмічено відповідність із сумарною кількістю дитячих садків, шкіл, коледжів та вищих навчальних закладів у районах, що дозволяє внести відповідні корективи до розробки заходів стабілізації та створення умов надійної безпеки життя та діяльності людини, враховуючи критичні ситуації.
5. Запропоновано удосконалення Стратегії розвитку м. Києва із застосуванням передових інноваційних технологій зеленого будівництва для таких секторів міського розвитку, як розбудова міста, земельні відносини, житлово-комунальне господарство, транспорт та міська мобільність, публічний простір, енергозбереження, управління ресурсами та поводження з відходами, охорона довкілля та екополітика шляхом перепланування міського простору, децентралізації районів, підвищення просторової функціональності, збільшення зелених зон, зростання потенціалу мікромобільності, поширення енергоефективних технологій та ефективного ресурсовикористання, розрахунків

157
повного життєвого циклу матеріалів та товарів, рециклізації відходів та належної утилізації їх небезпечної складової, підвищення рівня екологічної безпеки для збереження здоров’я населення в умовах пандемічних загроз.
6. Розроблено рекомендації підвищення рівня екологічної безпеки побудованого середовища в умовах пандемічних загроз, що базуються на кращих міжнародних досягненнях і стандартах і передбачають покращення мікроклімату приміщень та їх переобладнання з урахуванням вимог соціальної дистанції, підвищення якості і комфорту внутрішнього середовища, збереження здоров’я та працездатності населення, посилення норм гігієни та дезінфекції приміщень, використання сучасних технологій автоматичного очищення, вбудованих в інтер’єри приладів для санітарного обприскування, дезінфікуючого освітлення та температурної обробки приміщень, безконтактних технологій управління будівлями, збільшення природного освітлення, поліпшення вентиляції та усунення з повітря небезпечних чинників, гігієнічний та біофільний дизайн приміщень, поширення сучасних цифрових технологій для підвищення безпеки та в узгодження з новими правилами взаємодії людей.