Обґрунтування параметрів захисного одягу для застосування під час проведення пожежно-рятувальних робіт : Обоснование параметров защитной одежды для применения во время проведения пожарно-спасательных работ

Краткое описание

Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій

Львівський інститут пожежної безпеки МНС України

Гаврилко Олександр Андрійович

УДК 614.8.086:614.895.5

Обґрунтування параметрів захисного одягу для застосування під час проведення пожежно-рятувальних робіт

Спеціальність 21.06.02 «Пожежна безпека»

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата технічних наук

Науковий керівник
Пашковський Петро Семенович,
доктор технічних наук,
професор

Київ 2004

ЗМІСТ

Перелік умовних позначень.

4

Вступ..

5

Розділ

1

Стан питання, мета і задачі досліджень..

11

1.1

Аналіз наслідків виникнення пожеж на об'єктах України.

11

1.2

Вплив ерготермічних навантажень на пожежних під час проведення аварійно-рятувальних робіт

17

1.3

Існуючі способи і засоби індивідуального захисту аварійно-рятувальних підрозділів під час роботи при ерготермічних навантаженнях.

24

1.4

Методи оцінки теплового стану людини і визначення нормативів тривалості роботи при високих теплових навантаженнях...

34

1.5

Мета і задачі досліджень.....

41

Розділ

2

Теоретичні дослідження теплообміну організму пожежного в різних типах захисного одягу..

43

2.1

Загальна методика й основні методи дослідження..

43

2.2

Обґрунтування оптимального холодоагенту і системи охолодження різних ділянок тіла пожежного

47

2.3

Математична модель нестаціонарного процесу переносу
теплоти в ізолюючому одязі із системою охолодження і
без неї

57

2.4

Дослідження гідродинамічних і теплових процесів у системах місцевого охолодження захисного одягу...

67

2.5

Моделювання динаміки температури в системах місцевого охолодження захисного одягу після попереднього заморожування циркулюючої в них води

77

2.6

Тепловий баланс організму пожежного при роботі в неізолюючому захисному одязі..

84

Висновки...

93

Розділ

3

Експериментальні дослідження по оптимізації параметрів захисного одягу пожежних.....

95

3.1

Методика проведення досліджень

95

3.2

Визначення енерговитрат і важкості робіт пожежних.....

106

3.3

Дослідження зміни температури під захисним ізолюючим одягом пожежних і визначення тривалості роботи в цьому одязі..

113

3.4

Перевірка адекватності результатів розрахунку теплового балансу організму пожежного в неізолюючому захисному одязі...

117

Висновки..

125

Розділ

4

Розрахунок і обґрунтування основних параметрів захисного одягу пожежних для виконання робіт в умовах високих ерготермічних навантажень..

127

4.1

Обґрунтування параметрів і розробка конструкції захисного одягу пожежних та технічне його забезпечення..

127

4.2

Алгоритм програми «Термоекстрем-1» розрахунку безпечної тривалості роботи пожежних в ізолюючому захисному одязі з системою охолодження і без неї ..

131

4.3

Алгоритм програми «Термоекстрем-2» розрахунку безпечної тривалості роботи пожежних у неізолюючому захисному одязі......

139

4.4

Розрахунок річного економічного ефекту від упровадження результатів роботи .....

145

Висновки...

148

Загальні висновки....

150

Список використаних джерел
Додаток А. Акт про впровадження результатів дисертаційної роботи .

153
163

ВСТУП

Актуальність теми. Аналіз статистичних даних про пожежі і їхні наслідки показує, що в Україні на 1 мільйон населення від диму, газів і температур щорічно гине понад 50 чоловік, причому цей показник має тенденцію до зростання.
У середньому щодобово за період з 1992 по 2001 роки виникало по 134 пожежі, на яких гинуло по 6 і одержувало травми по 4 людини. В ході їхнього гасіння підрозділами Державної пожежної охорони (ДПО) врятовано 45 тис. чоловік і тільки за останні три роки матеріальних цінностей на суму 956 млн. грн.
Професія пожежного є однією з найбільш ризикованих. Основний вид діяльності гасіння пожеж у шкідливих умовах праці: при високій температурі, вологості, задимленості атмосфери, найчастіше при тяжкій фізичній роботі, нервовій напрузі, тобто при високих ерготермічних і психоемоційних навантаженнях.
За останні десять років травмовано 967 пожежних, у тому числі 66 з летальним результатом, причому близько 47 % з них при гасінні пожеж. Поряд з позитивними прикладами гасіння пожеж допускалися тактичні помилки і прорахунки в організації пожежегасіння, що в першу чергу залежить від рівня оснащеності особового складу пожежної охорони захисним одягом і засобами індивідуального протитеплового захисту, наявності нормативної бази для ефективного і безпечного ведення пожежно-рятувальних робіт. Тому дослідження в області створення і удосконалювання захисного одягу пожежних, що надає безпеку особовому складу підрозділів в умовах високих ерготермічних навантажень, є актуальною задачею.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
У дисертаційну роботу ввійшли результати досліджень в області протитеплового захисту пожежних і гірничорятувальників, виконаних при особистій участі автора в рамках національної «Програми забезпечення пожежної безпеки на період до 2010 року», затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 01.07.2002 р. № 870”, та держбюджетних науково-дослідних робіт «Розробка й обґрунтування норм припустимого і граничного часу роботи гірничорятувальників і пожежних у зоні високої температури з урахуванням подиху в респіраторі»; «Розробити автономний протитепловий костюм для членів ДГК шахти, використовуваний при гасінні пожеж у початковій стадії розвитку» (НДР: № ДР 0193U009329, № ДР 0196U029184).
Мета і задачі досліджень.
Метою дисертаційної роботи є розкриття закономірностей нестаціонарних процесів теплообміну організму пожежних і обґрунтування на цій основі оптимальних параметрів захисного одягу, що забезпечує безпеку проведення пожежно-рятувальних робіт.
Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступні основні задачі:
1. Провести аналіз стану науково-технічних розробок в області забезпечення пожежних засобами протитеплового захисту при веденні робіт в екстремальних мікрокліматичних умовах.
2. Провести теоретичні дослідження процесів нестаціонарного теплообміну різних ділянок тіла пожежного в ізолюючому захисному одязі з активним теплозйомом і без нього при високих ерготермічних навантаженнях.
3. Обґрунтувати склад теплового балансу організму пожежного при ерготермічних навантаженнях у неізолюючому одязі та визначити його складові частини.
4. Виконати експериментальні дослідження енергетичних показників і теплового стану організму пожежних у захисному одязі.
5. Розробити алгоритм розрахунку і обґрунтувати основні параметри захисного одягу пожежних, що забезпечує безпеку проведення пожежно-рятувальних робіт.
Ідея роботи полягає у використанні закономірностей розподілу температури усередині ізолюючого захисного одягу пожежного із системою охолодження і без неї при високих ерготермічних навантаженнях з урахуванням кількості, розташування, теплофізичних властивостей окремих шарів і повітряних прошарків, а також теплообміну його організму в неізолюючому одязі для обґрунтування основних параметрів захисного одягу.
Об'єкт досліджень параметри захисного одягу пожежних, який застосовують в екстремальних мікрокліматичних умовах.
Предмет досліджень нестаціонарні процеси тепломасопереносу в захисному одязі при виконанні робіт в умовах високотемпературного впливу і підвищених навантажень на організм пожежних.
Методи дослідження.
При виконанні дисертаційної роботи використаний комплексний метод досліджень, що включає в себе аналіз і узагальнення науково-технічних досягнень в області протитеплового індивідуального захисту людини при різних екстремальних мікрокліматичних умовах і фізичному навантаженні; математичне моделювання нестаціонарних теплообмінних процесів у захисному одязі з використанням основних законів тепломасопереносу і гідродинаміки; експериментально-аналітичні методи для визначення енерговитрат пожежних при виконанні ними різних видів робіт і визначення категорії їхньої ваги; експериментальні методи для підтвердження результатів теоретичних досліджень.
Наукове значення роботи полягає у встановленні закономірностей нестаціонарних процесів тепломасопереносу в ізолюючому теплозахисному одязі пожежних з водольодяною системою охолодження і без неї з урахуванням фазового перетворення холодоагенту (льоду у воду) і подальшого його використання; процесів теплообміну в неізолюючому одязі з урахуванням кількості, розташування, теплофізичних властивостей окремих шарів і повітряних прошарків, що впливають на тепловий стан пожежних при ерготермічних навантаженнях.
Основні наукові положення, що виносяться на захист, їх новизна.
1. Удосконалена фізико-математична модель теплообміну організму пожежного при ерготермічних навантаженнях в ізолюючому одязі з водоледяными акумуляторами холоду, що враховує нестаціонарні процеси фазового переходу холодоагенту, теплові потоки з навколишнього середовища і тіла людини, а також конструктивні особливості теплоізолюючої оболонки. Це вперше дало можливість обґрунтувати оптимальні параметри захисного одягу і час безпечного перебування пожежних в умовах високих эрготермических навантажень.
2. Обґрунтовано новий комплексний критерій оцінки ізолюючих властивостей захисного одягу за рахунок визначення теплового стану пожежних, який базується на використанні значення температури в підкостюмному просторі. Це дозволило замінити три раніше використовувані фізичні параметри: частоту серцевих скорочень, ректальну і шкірні температури, визначення значень яких є досить трудомістким процесом, одним параметром температурою в підкостюмному просторі.
3. Уточнено складові частини теплового балансу у системі «навколишнє середовище захисний одяг людина» для реальних температурних умов, що включає величини теплових потоків за рахунок конвекції, радіації і випару поту пожежного. Це дозволило підвищити точність визначення основної характеристики захисного одягу припустимої тривалості роботи для температур навколишнього середовища 2735 оС на 2060 %. Уперше встановлено, що припустима тривалість роботи пожежних в захисному одязі із системою охолодження в п'ять разів вища, ніж без неї; при використанні льоду в системах місцевого охолодження кистей рук і стіп ніг у 1,4 рази; при збільшенні товщини повітряних прошарків на 2×10-3 м у порівнянні з попереднім її значенням у середньому на 15 %.
Обґрунтованість і вірогідність наукових положень, висновків і рекомендацій підтверджується застосуванням класичних основ і законів нестаціонарних процесів тепломасопереносу в багатошарових системах, фазового переходу (льоду у воду), гідродинаміки рідини при змішаному режимі течії, фізіології людини; використанням атестованого устаткування, вимірювальних приладів і методики випробування протитеплових індивідуальних засобів; задовільним збігом результатів теоретичних досліджень і даних експериментів при випробуванні захисного одягу (максимальна погрішність припустимої тривалості роботи пожежних в ізолюючому одязі із системою охолодження не перевищує 16 %, а в неізолюючому 12,4 %).
Практичне значення роботи полягає в обґрунтуванні оптимальних параметрів ізолюючого захисного одягу пожежних з водольодяною системою охолодження і без неї з урахуванням кількості, розташування шарів матеріалу і повітряних прошарків для різних ерготермічних навантажень і розробці програм розрахунку, що дозволяють визначити нормативи безпечної тривалості ведення пожежно-рятувальних робіт у засобах, що знаходяться на оснащенні підрозділів пожежної охорони і розробляти нові засоби мінімальної маси з максимально можливим часом захисної дії.
Особистий внесок здобувача полягає в формулюванні ідеї, цілі і задач досліджень, основних наукових положень і висновків, проведенні теоретичних та експериментальних досліджень. Дисертація написана здобувачем особисто. У роботах, які опубліковані у співавторстві, внесок дисертанта такий: у [74, 94] - постановка задач досліджень, розрахунки, аналіз результатів; [95, 96] - формулювання задач, розробка методики проведення досліджень, участь у випробуваннях, обробка результатів; [89, 90] - участь в експериментальних дослідженнях, розрахунки теплового балансу пожежника в захисному одязі при ерготермічних навантаженнях.
Реалізація результатів досліджень.
Результати досліджень нестаціонарних процесів теплообміну в підодяжному просторі з водоледяной системою охолодження і без неї використані при розробці двох варіантів захисного одягу костюмів ПТОК-1 і ПТОК-2, а також програм «Термоекстрем-1» і «Термоекстрем-2» для розрахунку безпечної тривалості роботи в захисному одязі, що передані в Головне Управління надзвичайних ситуацій Львівської обл. для дослідно-промислової експлуатації.
Апробація результатів дисертації.
Основні положення і результати дисертаційної роботи повідомлені і позитивно сприйняті на вітчизняних і Міжнародних науково-практичних і науково-технічних конференціях: «Проблеми пожежної безпеки. Ліквідація аварій і їхніх наслідків» (Донецьк, 2002), «Проблеми охорони праці і техніко-економічної безпеки» (Севастопіль, 2003), «Форум гірників 2003» (Дніпропетровськ 2003), «Проблеми пожежної безпеки» (Fireco-2003 Тренчін, Словакія), на секції вченої ради Науково-дослідного інституту гірничорятувальної справи і пожежної безпеки «Респіратор» (Донецьк, 2004), на вченій раді Інституту пожежної безпеки (Львів, 2004).
Публікації. По темі дисертації опубліковано 11 наукових праць, у тому числі у фахових виданнях 6, тез у матеріалах конференцій 3, патент 1.
Структура й обсяг дисертації.

Дисертація складається з вступу, чотирьох розділів, загальних висновків, списку використаних джерел з 105 найменувань. Загальний обсяг дисертації 163 сторінки, з них 141 сторінка основного тексту, 37 рисунків, 23 таблиці і 1 додаток.

Список литературы

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі, що є завершеною науково-дослідною роботою, поставлена і вирішена актуальна науково-практична задача створення захисного одягу пожежних для проведення пожежно-рятувальних робіт в екстремальних мікрокліматичних умовах, що полягає в удосконаленні математичної моделі теплообміну організму пожежного при високих ерготермічних навантаженнях в ізолюючому одязі; обґрунтуванні нового комплексного критерія оцінки ізолюючих властивостей захисного одягу і в уточненні складових частин теплового балансу організму пожежного у системі навколишнє середовище неізолюючий захисний одяг людина”, що включає конвекцію, радіацію і випар поту пожежного, що дозволило обґрунтувати основні параметри захисного одягу пожежних.
Основні наукові і практичні результати, висновки і рекомендації роботи полягають у наступному:
1. Високий рівень безпеки пожежників при веденні робіт в умовах високих ерготермічних навантажень (температури навколишнього середовища понад 60 оС, вологості повітря до 100 %, теплового променистого потоку понад 4,1 кВт/м2 і енерговитрат - 320 Вт) досягається за рахунок використання зовнішньої термостійкої тепловідбиваючої ізолюючої від зовнішнього середовища оболонки, розробленої підприємством «МРІЯ-ІНВЕСТ»; радіаційно-конвективної водольодяної системи охолодження - НДІГРС «Респіратор» із локально розташованими в області основної частини тіла охолоджуючими елементами ОЕ-2; місцевого кондуктивного охолодження за допомогою льоду в устілках стіп ніг у системі, аналогічній для гірничорятувальників, полуторних ОЕ-2, розміщених у рукавицях в області зовнішньої частини кистей рук.
2. Обґрунтовано новий комплексний критерій оцінки ізолюючих властивостей захисного одягу за рахунок визначення теплового стану пожежних, який базується на використанні значення температури в підкостюмному просторі. Це дозволило замінити три раніше використовувані фізичні параметри: частоту серцевих скорочень, ректальну і шкірні температури, визначення значень яких є досить трудомістким процесом, одним параметром температурою в підкостюмному просторі.
3. Адекватне урахування експериментальних значень теплових потоків за рахунок конвекції, випромінювання і випарювання поту в тепловому балансі системи «навколишнє середовище - одяг , що не ізолює - людина» дозволило підвищити точність (максимальна погрішність 12,4 %) визначення основної характеристики одягу - допустимої тривалості роботи для температур навколишнього середовища 27 35 оС приблизно в 1,6 -1,2 разу. Встановлено, що допустима тривалість роботи пожежників при 100 % вологості повітря і середній тяжкості робіт для температур 31 і 35 оС завищена відповідно в 1,5 і 1,2 разу, що може привести до перегрівання їхнього організму.
4. Встановлені емпіричні залежності однієї з основних складових теплового балансу системи «навколишнє середовище - захисний одяг - людина» - енерговитрат організму пожежників від виду й умов виконання пожежно-рятувальних робіт: маси переносимого спорядження і додаткового вантажу, швидкості пересування, висоти отвору ділянки, що подолується, кута нахилу і напрямку пересування (нагору або униз), а також від сумісної дії швидкості пересування і переносимого вантажу. При цьому енерговитрати пожежників перевищують значення 480 Вт при швидкості пересування 0,83 м/с і з постраждалим і 1,1 м/с і з вантажем 30 кг, при пересуванні з постраждалим під кутом понад 47о і без вантажу - 62о., відносяться до категорії «дуже важкої», що не враховувалася раніше при цих фізичних навантаженнях.
5. Результати розрахунку допустимої тривалості роботи пожежників в ізолюючому одязі задовільно узгоджуються з даними експериментальних досліджень, проведених у тепловій камері і при вогневих випробуваннях, максимальна погрішність яких для одягу із системою охолодження не перевищує 16 %, без неї 12,4 %, причому допустима тривалість роботи в першому випадку в п'ять разів вище, ніж у другому, використання льоду в системах місцевого охолодження стіп ніг і кистей рук збільшує час захисної дії в 1,4 разу , збільшення товщини повітряних прошарків оболонки , що теплоізолює, на 2 мм при фіксованому значенні 3 мм - у середньому на 15 %.
6. Розроблено алгоритми і програми «Термоекстрем-1» і «Термоэкстрем-2» розрахунку параметрів ізолюючого одягу з водольодяною системою охолодження, без неї і захисного одягу , що не ізолює, а також зразки термостійких протитеплових костюмів для пожежників ПТОК-1 із системою охолодження, аналогічною для костюмів гірничорятувальників, і ПТОК-2 із використанням льоду в устілках ніг і полуторних ОЕ-2 у рукавицях, що переважають по технічних характеристиках костюм гірничорятувальний, призначений для гасіння пожеж, ПТК-300: у 1,6 разу менші по масі та вищі по тривалості роботи при температурі навколишнього середовища 300 оС відповідно в 1,6 і 2,2 разу.
7. Для технічного забезпечення костюмів доцільно використовувати морозильні камери, що серійно випускаються, з температурою повітря мінус 13...15 оС; для збереження і доставки заморожених ОЕ-2 до місця ведення аварійно-рятувальних робіт - термоізолюючі контейнери К-2, які застосовуються гірничорятувальниками; для захисту органів дихання - респіратор РС, розроблений НДІГРС «Респіратор».
8. Методи розрахунку параметрів захисного одягу і костюми для пожежників із системою охолодження, що передані для дослідної експлуатації в Головне Управління надзвичайних ситуацій Львівської обл., можуть бути використані ДВГРС Мінпаливенерго та аварійно-рятувальними підрозділами інших галузей народного господарства України.
9. Очікуваний річний економічний ефект від упровадження костюмів і технічного їхнього забезпечення, зниження витрат на проведення експериментальних досліджень і випробувань дорівнює 292220 грн.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Купчик М.П., Гандзюк М.П., Степанець І.Ф., Вендиганський В.И., Литвиненко А.М., Іваненко О.В. Основи охорони праці. Київ.: Основа, 2000 416 с.
2. Перепечаев В.Д., Береза В.Ю. Газодымозащитная служба пожарной охраны. Чернигов: Деснянская правда, 2000 468 с.
3. Пожежна статистика в країнах членах КТІФ і в Україні: довідковий материал під керівництвом В.А.Доманського (ГУДПО МВС України).Львів: Атлас. 2002. 100 с.
4. Козяр М.М., Білінський Б.О. Статистичний аналіз причин та наслідків службового травматизму в підрозділах пожежної охорони МВС України // Науковий вісник УкрНДІПБ /. 2001, № 4. С.131 135.
5. Оппл Л, Йокл М. Методика измерения микроклиматических условий в гигиенической практике М.: Медгиз, 1962. 118 с.
6. Драйзден Д. Введение в динамику пожаров // Перевод с английского К.Г. Бамштейна, под редакцией Ю.Л. Кошмарова /. М.: Стройиздат, 1990. 424 с.
7. Инструкция по применению в подразделениях пожарной охраны изолирующих дыхательных аппаратов на сжатом воздухе. М.: ВНИИПО, 1979. 50 с.
8. Наставления по применению кислородных изолирующих противогазов (КИПов) в пожарной охране. М.: МВД СССР, 1964. 65 с.
9. Стандарт ИСО. 2801 73. Одежда тепло- и огнезащитная. Общие рекомендации для потребителя. М.; 1975. 5 с.
10. Стандарт ИСО. Общие рекомендации потребителям теплозащитной одежды. М., 1978. 38 с.
11. Макухин Д.В. и др. Нормирование микроклимата и продолжительности работы при использовании средств индивидуальной защиты. Гигиена и санитария. 1982, № 12, С. 65 68.
12. Нормативы допустимой продолжительности работы пожарных в средствах индивидуальной защиты на пожарах. М. : ВНИИПО, 1985. 8 с.

13. Устав ГВГСС по организации и ведению горноспасательных работ ДНАОП 1. 1. 30 4. 01 97: Утв. 6.06.97. Киев, 1997. 454 с.
14. Диденко Н.С., Коган Э.С., Данилевский М.Т., Кулешова Т.Ю. Изолирующий регенеративный респиратор Р 34. // Горноспасательная техника и противоаварийная защита шахт / ВНИИГД. Донецк, 1988. С. 44—47.
15. Диденко Н.С. Регенеративные респираторы для горноспасательных работ. М.: Недра, 1990. 160 с.
16. Диденко Н.С. Перспективные направления создания регенеративных респираторов. // Горноспасательное дело: Сб. науч. трудов / НИИГД.—Донецк, 1993. С. 54 57.
17. Средства индивидуальной защиты : Справочное издание. / Каминский С.Л., Смирнов К.М., Жуков В.И., Краснощеков Н.А. Л.: Химия, 1989. 400 с.
18. Карпекин В.В. Разработка и использование газотеплозащитного скафандра на жидком воздухе. Техника безопасности, охрана труда и горноспасательное дело: Реф. сб. М. : Недра, 1967. № 6. С. 54 57.
19. Карпекин В.В., Рыбалко А.П. Разработка и исследование газотеплозащитного костюма «Прометей» // Горноспасательное дело: Сб. науч. трудов/ ВНИИГД. Донецк, 1974. С. 22 27.
20. Диденко Н.С., Загребенко П.П., Трухан А.П., Соколов Ю.В., Карпекин В.В., Косаковский А.О. Полуавтономный газотеплозащитный костюм с кондуктивным охлаждением. // Вопросы предупреждения и ликвидации аварий на угольных шахтах / ВНИИГД. «Техника», Киев, 1970. С. 67 69.
21. Соболев Г.Г. Горноспасательное дело. М.: Недра, 1972. 360 с.
22. Соболев Г.Г. Горноспасательное дело. Изд. 2 перераб. и доп. М. Нед-ра, 1979. 432 с.
23. Рыбалко А.П., Степановский Е.Л., Голдынский Г.Г., Волохов И.И. Контейнер с хладагентом системы охлаждения теплозащитного костюма. ВНИИГД. А. С. СССР SU № 1304202 А, МКИ А 62 В 17/00. Приоритет 25.03.85.
24. Временное руководство по ведению горноспасательных работ в условиях высоких температур рудничной атмосферы. // ВНИИГД /. Донецк, 1983. 104 с.
25. Землянский И.Я., Землянский В.И. Противотепловой костюм КР 150 // Горноспасательное дело: Сб. науч. трудов / НИИГД. Донецк, 2000. С. 191 197.
26. Алексеев С.М., Уманский С.П. Высотные и космические скафандры // М.: «Машиностроение», 1973. 280 с.
27. Разработать и внедрить проивотепловую куртку с капюшоном и водоледяными охлаждающими элементами: Отчет о НИР (заключительный) / ВНИИГД; Руководитель И.Я.Землянский. 1926005000; № ГР 01850035863; Инв. № 028870003506. Донецк, 1986. 112 с.
28. Карпекин В.В., Марийчук И.Ф., Клименко Ю.В. Определение параметров водоледяного аккумулятора холода для противотепловой одежды горноспасателей // Науковий вісник ПГА України /. Дніпропетровськ, 2002. № 5. С. 82 86.
29. Разработать для горноспасателей два типа противотепловых костюмов: ПТК-80 для температур до 110 оС и ТК-60М облегченный с повышенными сроками защитного действия: Отчет о НИР (заключительный) / НИИГД; Руководитель И.Я. Землянский. 19290155; №ГР 01900036039. Донецк, 1992. 63 с.
30. Разработать автономный противотепловой костюм для членов ВГК шахты, используемый при тушении пожаров в начальной стадии развития: Отчет о НИР (заключительный) / НИИГД; Руководитель И.Ф. Марийчук. 1919503030; № ГР 01980029184. Донецк, 1997. 57 с.
31. Создать и внедрить мобильный комплекс противотепловых средств (МКПС «ЗимаА») с азотным морозильником: Отчет о НИР (заключительный)/ / ВНИИГД; Руководитель И.Я. Землянский. 1910603000; № ГР 01825010640. Донецк, 1983. 71 с.
32. Воздушная установка для замораживания охлаждающих элементов к противотепловым средствам ГВГСС / Марийчук И.Ф., Синельников Б.Я., Полшков Н.Я., Булатникова Н.Т. // Горноспасательное дело; Сб. науч. трудов / НИИГД. Донецк, 1993. С. 44 49.
33. Параметры вихревых труб установки для замораживания охлаждающих элементов / Синельников Б.Я., Вольский В.А., Засевский В.В., Булатникова Н.Т. // Горноспасательное дело; Сб. науч. трудов / НИИГД. Донецк, 1995. С.79 84.
34. Self contained cooling sjstem. Патент США с приоритетом 02.02.66. Бюл.2 (2) т. 834, 10.01.67.
35. Pasternak A. Neue Wege bei Grubenwehreinsatzen // Dragerheft № 339. Lubek. S. 2 6.
36. Plan fur das Grubenrettungswesen. Hauptstelle fur Grubenrettungswessen // Qluckauf Verlag GmbH. Essen. 1989. 32 s.
37. Кок Ф-Й., дипл. инж., Горноспасательная служба и борьба с подземными пожарами в горной промышленности ФРГ // Глюкауф, Эссен. 1985. № 1. 13 22 с.
38. Einsatzdauer der Grubenwerk in Grubenbauen mit feuchtwarmen Wettern : Technischer Slussbericht / Forschungsinstitut der Steinkohlenbergbauvereins. Essen, 1989. 80 s.
39. Городинский С.М., Кузнец Е.И., Малкиман И.И. и др. Физиологические критерии оценки теплового состояния человека в условиях нагревающего микроклимата // Медико-технические проблемы индивидуальной защиты человека. Сборник научных работ. Выпуск 10. М.: Медицина, 1972. С. 3 9.
40. Физиолого-гигиенические требования к изолирующим средствам индивидуальной защиты: Утв. Минздравом СССР 23.06.80/ М., 1981. 28 с.
41. Шеррер Ж. Физиология труда: Перевод с франц. М.: Медицина, 1973. 496 с.
42. Метц Б, Температурные условия окружающей среды// Шеррер Ж. Физиологияя труда (эргономия). Перевод с фр. М.: Медицина, 1973. С. 390 436.
43. Norme experimentale X35 204. Ambiances chaudes. Determination analytique de la contrainte thermique. L’Association francaise le normalisation (AFNOR), 1982. 26 p.
44. ISO 7933. Norme internationale chaudes Determination analitique et interpretation de la contrainte thermique fondees sur le calcul de la sudation requise. Premiere edition.—1989 07 15. 19 p.
45. Функемайер М., Стоклосса Й. Подготовка горноспасательных команд к работе в неблагоприятных климатических условиях// Глюкауф. Эссен, - № 18. С. 26 34.
46. Plan fur das Grubenrettungswesen. Hauptstelle fur Gsubenrettungswessen// Hauptstelle fur das Grubenrettungswessen// Gluckauf Verlag GmbH
47. Bresser G., Funkemejer M. Bestimmung der Einsatzdauer der Grubenwehr// Gluckauf -Forschungshefte. BRD. 1990. N4. 51. S. 157 163.
48. Einsatzdauer der Grubenbauen mit feuchtwarmen Wettern:Technischer Slussbericht/ Forschungsinstitut des Steinkohlenbergbauvereins. Essen, 1989. 80 S.
49. Plan fur das Grubenrettungswesen. Hauptstelle fur Grubenrettungswesen. Hauptstelle fur das Grubenrettungswesen// Gluckauf Verlag GmbH.- Essen.- 1989. 32 S.
50. Физиология терморегуляции. Л.: Наука, 1984. 470 с.
51. Боевой устав военизированных горноспасательных частей Западугля: Утв. Упр. ВГСЧ: 28.10.48/ Углетехиздат. М., 1948. 200 с.
52. Боевой устав военизированных горноспасательных частей (ВГСЧ): Утв. Госгортехнадзором УССР: 04.07.60/ Госгортехиздат. М., 1961. 164 с.
53. Устав ВГСЧ по организации и ведению горноспасательных работ: Утв. Упр, ВГСЧ Минуглепрома СССР: 15.08.69/ Недра. М., 1970. 200 с.
54. Устав ВГСЧ по организации и ведению горноспасательных работ: Утв.: 22.06.83/ М., Недра, 1986. 256 с.
55. Устав военизированной горноспасательной части (ВГСЧ) по организации и ведению горноспасательных работ на предприятиях угольной и сланцевой промышленности. Утв. 27.06.97. Госгортехнадзором России / М., Самарский дом печати, 1997. 197 с.
56. Исследовать и разработать методы оперативного определения допустимого и предельного времени работы горноспасателей в экстремальных микрокли
матических условиях: Отчет о НИР/ВНИИ горноспасательного дела. № ГР 01860072719; Инв. № 02880075445. Донецк, 1988. 143 с.
57. Исследовать влияние нагревающего микроклимата шахт на горноспасателей, эффективность тепловой адаптации при стажировке и периодических тренировках в респираторах и разработать рекомендации о профилактике перегреваний: Отчет о НИР/ВНИИ горноспасательного дела. № ГР 01860072694; Донецк, 1988. 123 с.
58. Бартон А., Эдхолм О. Человек в условиях холода. М.: Иностр.литер., 1957. С. 61.
59. Клименко Ю.В. Теоретические основы тепловых расчетов противотепловой одежды для горноспасателей// Науковий вісник НГА України. Дніпропетровськ, 2001. № 3. С. 70 73.
60. Клименко Ю.В., Землянский И.Я. Водоледяная система охлаждения ступней//Горноспасательное дело: Сб. науч. тр. НИИГД. Донецк, 2002. С.199 125.
61. Землянский И.Я., Вольский В.А., Полшков Н.Я. Приближенный метод расчета параметров движения жидкости в трубе под действием гидростатического давления// Уголь Украины. 2003. - № 2. С. 40 41.
62. ГОСТ 12.4. 061 88. ССБТ. Метод определения работоспособности человека в средствах индивидуальной защиты.
63. Гаврилко А.А. Защита пожарных при эрготермических нагрузках//Проблемы пожарной безопасности. Ликвидация аварий и их последствий: Тезисы докладов международной научно-практической конференции. Донецк, 2002. С. 37 38.
64. Справочник холодильщика. М.: Машгиз, 1962. 420 с.
65. Распределение охлаждающих поверхностей в противотепловых костюмах с кондуктивным теплосъемом /Карпекин В.В.// Горноспасательное дело: Сб. науч. трудов / НИИГД. Донецк, 1975. С. 27 31.
66. Клименко Ю.В. Разработка технических средств индивидуальной противотепловой защиты и метода подготовки горноспасателей для работы в экстре
мальных микроклиматических условиях. Диссертация на соискание ученой степени канд. техн. наук. Донецк, 2003. 189 с.
67. Лыков А.В. Теория теплопроводности. М.: Высшая школа, 1967. 600 с.
68. Мачник Г.Ф., Рубашов И.Б. Методы теории теплопроводности. М.: Высшая школа, 1970. 288 с.
69. Лыков А.В. Тепломассообмен. Справочник.М.: Энергия,1972. 560 с.
70. Гаврилко О.А. Математичне моделювання нестаціонарного переносу тепла в захисному одязі пожежних і гірничорятувальників з водольодяною сис-
темою охолодження// Пожежна безпека: Зб. наук. праць, ЛІПБ; УкрНДІПБ МНС України. Львів, 2002. № 3. С. 76-82.
71. Перельман В.И. Краткий справочник химика. М.: Госхимиздат, 1963. 624 с.
72. Рабинович Е.З. Гидравлика. М.: Недра, 1980. 278 с.
73. Лойцянский Л.Г. Механика жидкости и газа. М.: Недра, 1970. 904 с.
74. Гаврилко А.А., Марийчук И.Ф., Ревякин А.В.Теоретические исследования динамики расхода жидкости в системе охлаждения ног пожарного //Науковий вісник УкрНДІПБ/. -2002, № 2. С. 217 222.
75. Березин И.С., Жидков Н.П. Методы вычислений. М.: Физматгиз, 1962. 640 с.
76. Дмитриев А.П., Гончаров С.А. Термодинамические процессы в горных породах. М.: Недра. 1983. 312 с.
77. Теплотехника: Учебник для вузов/ А.П. Баскаков, О.К. Витт и др.; Под ред. А.П. Баскакова. М.: Энергиздат, 1982. 264 с.
78. Шорин С.И. Теплопередача. М.: Высшая школа, 1964. 481 с.
79. Роуч П. Вычислительная гидродинамика. М.: Мир, 1980. 616 с.
80. Патанкар С. Численные методы решения задач теплообмена и динамики жидкостей. М.: Энергоатомиздат, 1993. 150 с.
81. Диденко Н.С., Карпекин В.В., Юрьев А.П., Костюкова В.И. Нормирование безопасной продолжительности работы горноспасателей в экстремальных микроклиматических условиях //Горноспасательное дело/ НИИГД. Донецк, 1995. С. 84 89.
82. Kamon E., Ryan C. Effective heat strain index using pocket computer//American Industrial hjgiene Association Journal. -1981. V. 42. N8. p. 611 615.
83. Wild V. Lambiances termigues// Revue de la securite. 1983, April, - v.19. N200: p. 21 27.
84. Wild M. Lambiances termigues// Revue de la securite. 1983, Mai. v. 19. N21. p.211 26.
85. Aubertin M.G. Le travail industriel en ambiance chaude. 1 La contrainte thermigue: ses composantes et ses effets sur l’ homme. Paris, canier de notes documentaires N83, 2 trimestre 1976.
86. Диденко Н.С., Овчаров В.К. Методика расчета допустимого времени работы горноспасателя в экстремальных условиях по пяти эрготермическим факторам //Горноспасательное дело: Сб. науч. трудов/ НИИГД. Донецк, 1992. С. 37 41.
87. Разработка и обоснование норм допустимого времени работы горноспасателей в зоне высокой температуры с учетом дыхания в респираторе: Отчет о НИР (промежуточный)/ НИИ горноспасательного дела; Руководитель Н.С. Диденко. № ГР063U009329. Донецк, 1993. 48 с.
88. Разработка методики и программного обеспечения для определения безопасной продолжительности ведения аварийно-спасательных работ в шахтах при переменных эрготермических параметрах: Отчет о НИР (промежуточный)/ НИИ горноспасательного дела; Руководитель Н.С. Диденко. № ГР 0196U018662, - Донецк. 1997. 48 с.
89. Гаврилко А.А., Болибрух Б.В., Карпекин В.В. Допустимая продолжительность работы при эрготермических нагрузках// Пожежна безпека: Зб. наук. праць, ЛІПБ; УкрНДІПБ МНС України. - Львів, 2003. № 3. С. 101 106.
90. Гаврилко А.А., Карпекин В.В. Безопасная продолжительность работы аварийно-спасательных подразделений: Форум горняков: Тезисы докл. 8-й международной научн.-техн. конф.// Сб. науч. тр. НГУ. Днепропетровск, 2003. т.2, С. 391 395.
91. Козлюк А.И. К вопросу о скорости передвижения горноспасателей при аварии в шахте// Материалы к конструированию и испытанию защитных дыхательных приборов. М.: Недра, 1965. С. 152 156.
92. Козлюк А.И. Исследование влияния горно-геологических условий шахты на передвижение горноспасателей, включенных в изолирующие дыхательные аппараты: Автореферат диссертации на соискание ученой степени канд. техн. наук: Донецкий политехнический институт. Донецк, 1965. 20 с.
93. ТУ 64-13891-85. Весы медицинские РН 12Ц13.
94. ГОСТ 6651-94 Термопреобразователи сопротивления. Общие технические требования и методы испытаний.
95. ГОСТ 8.157-75 ГСИ. Шкалы температурные практические.
96. КД 12.08.09.001 2000. Определение работоспособности горноспасателей. Руководство. Утв. 18.12.2000 ЦШГВГСС / Донецк, 2000. 41 с.
97. Бурлачук Л.Ф., Морозов С.М. Словарь-справочник по психологической диагностике. Киев: Наукова думка, 1989. С. 61 62.
98. ГОСТ 8.207-76 ГСИ. Прямые измерения с многократными наблюдениями. Методы обработки результатов наблюдений. Основные положения.
99. Юдицкий Б.Д. Величины потребления кислорода при основных видах горноспасательных работ как расчетные параметры для конструирования респираторов// Материалы к конструированию и испытанию защитных дыхательных приборов. М.: Недра, 1965. С. 33 42.
100. Карпекин В.В., Гаврилко А.А. Определение зависимости энергозатрат человека от массы груза// Уголь Украины. 2003. № 11 . С. 14 15.
101. Вольский В.А., Гаврилко А.А., Марийчук И.Ф. Энергетические показатели пожарных при передвижении в аварийной обстановке//Горноспасательное дело: Сб. науч. тр./ НИИГД «Респиратор». Донецк, 2003. С. 51 55.
102. Вольский В.А., Гаврилко А.А., Энергозатраты пожарных при ведении работ в условиях нагревающего микроклимата // Проблемы охраны труда и технико-экономической безопасности: Тезисы докладов 8-й международной научно-практической конференции. Севастополь, 2003. С. 15 16.
103. Пашковский П.С., Гаврилко А.А., Вольский В.А. Средства для экстренного охлаждения пожарных при перегревании // Снижение риска гибели людей: Тезисы ХVIII научно-практической конференции по вопросам борьбы с пожарами. М., 2003. С. 27 28.
104. Пат. 56623 А Україна, МПК 7 Gа № 33/36. Спосіб оцінки горючості матеріалів/ Б.В.Болібрух, В.В.Ковалишин, О.М.Сарана, О.С.Засорнов, В.О.Хлотніков, А.А.Мичко, О.А.Гаврилко Опубл. 15.05.2003, Бюл. № 5.
105. Методика определения экономической эффективности в угольной промышленности новой техники, изобретений и рационализаторских предложений. М. ЦНИИЭИуголь, 1979. 120 с.