ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ПРОТИПОЖЕЖНОГО ЗАХИСТУ ОБ’ЄКТІВ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ ВОГНЕЗАХИЩЕНОЇ ДЕРЕВИНИ : ПОВЫШЕНИЕ ЭФФЕКТИВНОСТИ ПРОТИВОПОЖАРНОЙ ЗАЩИТЫ ОБЪЕКТОВ С ИСПОЛЬЗОВАНИЕМ огнезащитной ДРЕВЕСИНЫ

Краткое описание

Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій
та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи

Український науково-дослідний інститут пожежної безпеки

На правах рукопису

соколенко костянтин іванович

удк 614.842.615

Підвищення ефективності протипожежного захисту об’єктів із застосуванням вогнезахищеної деревини

Спеціальність 21.06.02 - пожежна безпека

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата технічних наук

Науковий керівник
Цапко Юрій Володимирович,
кандидат технічних наук,
старший науковий співробітник

Київ - 2006

ЗМІСТ

ВСТУП

..........................................................................................................

5

РОЗДІЛ 1

Аналіз сучасного стану забезпечення вогнезахисту деревини та дерев’яних конструкцій об’єктів..............................................

11

1.1

Процеси горіння матеріалів на основі деревини, умови та механізми їх уповільнення та припинення..................................

11

1.2

Просочування деревини водними розчинами антипіренів як спосіб її вогнезахисту....................................................................

20

1.3

Сучасна нормативна база щодо вогнезахисту деревини............

31

1.4

Мета і задачі наукових досліджень...............................................

44

РОЗДІЛ 2

Теоретичні дослідження процесів, що відбуваються при експлуатації вогнезахищеної деревини, обробленої просочувальними засобами...........................................................

45

2.1

Особливості утворення модифікованого шару коксу за рахунок присутності антипіренів в деревині...............................

45

2.2

Моделювання процесу висолювання вогнезахисних засобів з поверхні деревини..........................................................................

52

2.3

Висновки.........................................................................................

61

РОЗДІЛ 3

Експериментальні дослідження показників якості вогнезахищеної деревини..............................................................

62

3.1

Дослідження особливостей утворення горючих газів в процесі термодеструкції деревини.............................................................

62

3.2

Оптимізація вогнезахисної суміші під важкогорючу деревину..........................................................................................

79

3.3

Дослідження ефективності вогнезахисту деревини після її просочення вогнезахисними сумішами фосфатів та сульфатів амонію і полімерного антисептика...............

88

3.4

Дослідження токсичності продуктів горіння вогнезахищеної деревини..........................................................................................

98

3.5

Висновки ........................................................................................

106

РОЗДІЛ 4

Дослідження експлуатаційних показників якості вогнезахищеної деревини..............................................................

108

4.1

Особливості дослідження тривалості вогнезахисту деревини просочувальними засобами...........................................................

108

4.2

Корозійна дія вогнезахищеної деревини на кольорові метали..........................................................................................

115

4.3

Дослідження з визначення біостійкості вогнезахищених матеріалів з деревини.

127

4.4

Підвищення атмосферостійкості вогнезахищеної деревини поверхневим обробленням гідрофобізувальними сумішами.....

128

4.5

Розроблення рекомендацій щодо застосування сумішей сульфатів і фосфатів амонію та антисептика Гембар” (ДСА-2) та гідрофобізувальної суміші Сілол-АР” для поверхневого вогне- та біозахисту деревини на об’єктах з масовим перебуванням людей

133

4.6

Висновки .........................................................................................

142

Висновки ..........................................................................................................

143

Список використаних джерел .............................................................

146

ДОДАТКИ .............................................................................................................

163

Додаток А

Проект ДСТУ речовини вогнезахисні водорозчинні для деревини. Загальні технічні вимоги та методи випробовувань”..............................................................................

163

Додаток Б

Робочі методики визначення терміну вогнезахисної дії вогнезахисних просочувальних засобів нанесених на деревину та корозійної дії деревини, вогнезахищеної просочувальними засобами, на чорні та кольорові метали.......

178

Додаток В

Рекомендації щодо застосування сумішей сульфатів і фосфатів амонію та антисептика Гембар” (ДСА-2), а також із покриттям гідрофобізувальною сумішшю Сілол-АР” для поверхневого вогне- та біозахисту деревини для об’єктів з масовим перебуванням людей..

193

Додаток Д

Акти впровадження ......................................................................

203

ВСТУП

Забезпечення пожежної безпеки є невід’ємною частиною державної діяльності щодо охорони життя та здоров’я людей, національного багатства і навколишнього природного середовища [1].
Спектр використання матеріалів та конструкцій з деревини у будівництві дуже широкий. З огляду на той факт, що саме деревина є основним провідником поширення полум’я, практика висуває все більш високі вимоги до ефективності вогнезахисних засобів, а також до якості вогнезахищеної деревини. Не менше за 80 % від загальної кількості пожеж виникають у житловому секторі, громадських і виробничих будинках, де деревина є значним пожежним навантаженням.
Ці проблеми обумовили прийняття нормативного документа ДБН В.1.1-7, який вимагає матеріали та конструкції з деревини різноманітного призначення обробляти засобами вогнезахисту, що забезпечують І групу вогнезахисної ефективності згідно з ГОСТ 16363.
Сольові антипірени, що входять до складу вогнезахисних засобів (МС, ББ, БС та ін.) якими оброблюють дерев’яні елементи горищних покриттів (крокви, лати), під час експлуатації під впливом вологого повітря висолюються з деревини, а з дерев’яних поверхонь, які знаходяться зовні споруд, вимиваються і через деякий час просочена деревина стає горючою. До того ж вони містять у своєму складі високотоксичні речовини. Нові просочувальні засоби, зокрема суміш з сольового антипірену та полімерного антисептика (ДСА-1), не можуть використовуватися для оброблення зовнішніх дерев’яних поверхонь через їх здатність до вимивання, що призводить до обмеження терміну їх експлуатації. Крім того, недостатньо вивчено особливості процесу висолювання антипіренів, а кількість літературних джерел з цього питання обмежена.
Цим зумовлена актуальність наукових досліджень, спрямованих на вирішення комплексу вищезазначених питань щодо підвищення ефективності протипожежного захисту об’єктів різного призначення шляхом переведення застосованої в них деревини до групи важкогорючих матеріалів, підвищення терміну експлуатації вогнезахисних складів в умовах негативного атмосферного впливу, а також зниження рівня токсичності продуктів горіння обробленої ними деревини.
Дослідження проводилися в рамках виконання Державної програми забезпечення пожежної безпеки на період до 2010 року, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2002 р. №870, під час виконання науково-дослідних робіт в УкрНДІПБ МНС України за такими темами:
- Розробити проект Державного стандарту України Речовини вогнезахисні для деревини. Загальні технічні вимоги і методи випробувань” (державний реєстраційний № 0103U007969);
- Провести дослідження і розробити проект рекомендацій щодо вогнебіозахисту тканин і паперу (обгортувального і пакувального)” (державний реєстраційний № 0105U005090).
Мета і задачі досліджень. Метою цієї дисертаційної роботи було наукове обґрунтування та експериментальне підтвердження умов зменшення горючості деревини за рахунок розроблення ефективних екологічно безпечних та водостійких вогнезахисних сумішей для підвищення пожежної безпеки об’єктів.
Для виконання поставленої мети необхідно було виконати такі задачі:
- провести аналіз сучасного стану вогнезахисту деревини просочувальними розчинами;
- провести дослідження процесу утворення шару коксу на поверхні вогнезахищеної деревини під дією теплового потоку;
- провести дослідження процесу висолювання з деревини вогнебіозахисних речовин;
-провести комплекс експериментальних досліджень ефективності вогнезахисту та експлуатаційних властивостей вогнезахищеної деревини комбінованим просочувальним складом із антипірену, полімерного антисептика та гідрофобізатора;
- розрахувати оптимальну концентрацію компонентів у вогнезахисному шарі деревини;
- розробити рекомендації з вогнебіозахисту деревини на об’єктах різного призначення, в тому числі з масовим перебуванням людей.
Ідея роботи полягає в розробленні ефективних вогнезахисних композицій на основі сольового антипірену, полімерного антисептика та полімерної гідрофобізувальної суміші для деревини, яка застосовується на об’єктах різного призначення.
Об’єктом досліджень були процеси займання вогнезахищеної деревини, умови та механізми їх уповільнення; процеси, що відбуваються у вогнезахищеній деревині під час її експлуатації .
Предметом досліджень були вогнезахищена деревина, вогнезахисні просочувальні засоби для деревини та виробів із неї.
Для досягнення мети і вирішення поставлених задач у роботі використано комплексний метод досліджень, що включає теоретичні дослідження процесу утворення шару коксу на поверхні вогнезахищеної деревини, швидкості вигоряння та тепловиділення під час горіння зразків та динаміки процесу втрати вогнезахисних властивостей деревини в процесі експлуатації; експериментальні методи дослідження механізму вогнезахисної ефективності антипіренів на основі фосфатів та сульфатів амонію та тривалості ефективного захисту деревини від загоряння і біологічного руйнування; числові методи математичного аналізу; фізико-хімічні методи досліджень (хроматографія, оптична спектроскопія та гравіметричний аналіз) та методи лабораторних випробувань (оцінювання реагування матеріалів на дію теплового випромінювання, їх займистість та димоутворення), регламентовані діючими стандартами.
На захист були винесені основні наукові положення:
1. Теоретично встановлено та експериментально визначено, що за умови вогнезахисту деревини сумішшю фосфатів та сульфатів амонію з полімерним антисептиком Гембар”, під дією теплового потоку, товщина утвореного шару коксу на поверхні деревини зменшується більше, ніж в 1,6 рази з підвищенням ефекту вогнезахисту, масова швидкість вигоряння зменшується в 4,8 разів, а швидкість тепловиділення - в 5,3 рази. Експериментально виявлено вплив компонентів просочувальної суміші фосфатів та сульфатів амонію з полімерним антисептиком Гембар” на ефективність вогнебіозахисту. Встановлено факт зменшення кількості горючих газів в сумішах летких продуктів термодеструкції вогнезахищених зразків деревини: метануне виявлено, водню - в 4 рази, оксиду вуглецю - в 3-3,5 разів, разом з тим кількість азоту зросла більше, ніж на 80%.
2. Теоретично припущено та експериментально визначено, що за умови наявності полімерної плівки антисептика Гембар” на поверхні зразка уповільнюється процес висолювання антипіренів більше, ніж у 2,3 рази, а застосування полімерної гідрофобізувальної захисної суміші Сілол АР” зменшує поглинання води вогнезахищеною деревиною більше, ніж у 3,5 рази.
Експериментально встановлено, що застосування гідрофобізувальної суміші Сілол-АР” покращує вогнезахисну ефективність деревини, обробленої сумішшю ДСА-2 (за умови поглинання маси сухих солей - 46,9кг/м3) на 10 %, а за умови поглинання маси сухих солей - 29,6кг/м3 - забезпечується І групу вогнезахисної ефективності.
3. Визначено оптимальне співвідношення складу суміші для вогнезахисту та експериментально підтверджено, що залежно від кількості компонентів просочувальної суміші в деревині (антипірену не менше за 60,0 кг/м3, антисептика - 0,778 кг/м3) займисті матеріали з деревини переходять до груп за показниками пожежної небезпеки: помірної горючості, важкозаймистих, які не поширюють полум’я поверхнею, з помірною димоутворювальною здатністю, а за токсичністю продуктів горіння помірно небезпечними згідно з ДБН В.1.1-7, що дозволяє застосовувати будівельні конструкції з вогнезахищеної деревини на об’єктах різного призначення в тому числі з масовим перебуванням людей.
Наукова новизна отриманих результатів полягає у виявленні особливостей впливу комбінованої дії просочувальної суміші сольового антипірену, полімерного антисептика та полімерної гідрофобізувальної суміші на пожежонебезпечні властивості деревини, а також на ефективність її захисту від біологічного руйнування та обґрунтуванні можливості застосування екологічно безпечних вогнебіозахищених матеріалів з деревини для зниження пожежної небезпеки об’єктів, на яких вони застосовуються.
Практичне значення одержаних результатів полягало в тому, що вони використанні під час розроблення та впровадження нормативних документів, які регламентують загальні технічні вимоги до вогнезахисних речовин та виконання робіт з вогнебіозахисту матеріалів, які дозволяють отримувати вироби з деревини з високим ефектом вогнебіозахисту та з помірним ступенем токсичності, покращуючи їхні експлуатаційні показники. Використання таких матеріалів дозволяє знизити ризик виникнення і можливості розвитку пожежі на об’єктах різного призначення, а також збільшити тривалість експлуатації виробів з деревини. Розроблено нормативно-технічну документацію у вигляді проекту ДСТУ, а також рекомендацій з вогнебіозахисту деревини на об’єктах з масовим перебуванням людей.
Реалізація висновків і результатів роботи здійснена шляхом їхнього використання під час виконання робіт для поверхневого вогнебіозахисту деревини, що проводяться ТОВ Вогнебіозахист”, при розробленні проекту ДСТУ та рекомендацій з вогнебіозахисту деревини на об’єктах з масовим перебуванням людей (в театрах, готелях, ресторанах, на залізничному транспорті), а також при вогнезахисті будівельних конструкцій з деревини культових споруд. Зокрема, деревину, оброблену вогнебіозахисною сумішшю, використовують для виготовлення дерев’яних елементів пасажирських вагонів залізничного транспорту, а також для внутрішнього облаштування приміщень.
Особистий внесок здобувача:
- проведено аналіз літературних джерел щодо досліджень вогнезахисту деревини;
- виконано теоретичний розрахунок критичної товщини утвореного шару коксу на поверхні деревини та швидкості тепловиділення при горінні зразків деревини;
- експериментальними дослідженнями встановлено умови вогнебіозахисту деревини;
- здійснено лабораторні дослідження з визначення терміну збереження ефективності вогнебіозахисту деревини;
- визначено оптимальний склад компонентів просочувальної суміші для ефективного захисту деревини.
Основні результати дисертаційних досліджень доповідалися на:
- Міжнародній семінар-нараді Охорона праці та промислова безпека на підприємствах НАК Нафтогаз України” (м. Ялта, 2004);
- VІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції рятувальників Пожежна безпека та аварійно-рятувальна справа: стан, проблеми і перспективи” (м. Київ, 2005);
- науково-практичних заходах у рамках спеціалізованої виставки Пожежна та техногенна безпека України - 2005” (м. Київ, 2005);
- ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції Чрезвычайные ситуации: предупреждение и ликвидация” (м. Мінськ, 2005);
- ІІІ Міжнародній науково-технічній конференції Живучесть корабля и безопасность на море” (м. Севастополь, 2005).
За результатами досліджень опубліковано 10 робіт, з них 1 монографія, 4 наукових статті у виданнях, внесених до переліку ВАК України, тези 5 доповідей на науково-практичних конференціях та семінарах.
Дисертаційна робота складається зі вступу, чотирьох розділів і висновків, списку використаних літературних джерел із 164 найменувань, містить 206 сторінок друкованого тексту, 17 таблиць, 34 ілюстрацій і 4 додатків.

Список литературы

Висновки

У дисертаційній роботі подане нове рішення актуальної науково-технічної задачі підвищення ефективності пожежної безпеки об’єктів шляхом впровадження важкогорючих матеріалів, які отримані просоченням деревини сумішшю антипіренів сульфатів та фосфатів амонію і антисептиком Гембар” та наступним покриттям полімерною гідрофобізувальною сумішшю Сілол-АР”.
1. Одержано математичну залежність товщини модифікованого шару коксу та швидкості вигоряння матеріалу від показника інтенсивності сповільнення реакцій горіння за рахунок дії вогнезахисних речовин. Показано, що з підвищенням ефекту вогнезахисту, товщина утвореного шару коксу на поверхні деревини зменшується в 1,4 1,6 разів, масова швидкість вигоряння зменшується в 4,8 разів, а швидкість тепловиділення - в 5,3 рази.
2. Теоретично припущено та експериментально підтверджено, що за умови наявності полімерної плівки антисептика Гембар” (0,778 кг/м3) на поверхні зразка уповільнюється процес висолювання антипіренів більше, ніж в 2,3 рази, а застосування полімерної гідрофобізувальної захисної суміші Сілол АР” зменшує поглинання води вогнезахищеною деревиною більше, ніж у 3,5 рази, а також покращує вогнезахисну ефективність на 10%.
3. Експериментально виявлено вплив компонентів просочувальної суміші фосфатів та сульфатів амонію з полімерним антисептиком Гембар” на ефективність вогнебіозахисту, встановлено зменшення кількості горючих газів в сумішах летких продуктів термодеструкції вогнебіозахищених зразків деревини: водню - в 4 рази, оксиду вуглецю - в 3-3,5 разів, метану не виявлено, кількість азоту у продуктах піролізу при цьому збільшилась більше ніж на 80 %.
4. Експериментально встановлено, що за умови поглинання кількості сухих солей ДСА-2 - 46,9кг/м3 та БС-13 - 75,8кг/м3 деревиною відповідно, досягається І група вогнезахисної ефективності (ГОСТ 16363) та індекс поширення полум’я рівний 0 (ДСА-2) та 9,8 (БС-13). Показано, що застосування гідрофобізувальної суміші Сілол-АР” покращує вогнезахисну ефективність деревини, обробленої сумішшю ДСА-2 (за умови поглинання маси сухих солей - 46,9кг/м3) на 10 %, а при обробленні меншою кількістю антипіренів (за умови поглинання маси сухих солей - 29,6кг/м3) - забезпечує І групу вогнезахисної ефективності.
Виявлено, що під час дії теплового потоку з поверхневою густиною 20 кВт/м2 відбувалось займання необроблених зразків деревини, займання вогнезахищених зразків деревини при значенні поверхневої густини теплового потоку 35 кВт/м2 протягом 900 секунд не відбувалось.
Експериментально визначено зменшення в 15 разів коефіцієнта димоутворення (Dm, м2/кг) для оброблених зразків деревини та встановлено їх перехід з групи матеріалів з високою димоутворювальною здатністю (для необроблених зразків) до групи матеріалів з помірною димоутворювальною здатністю згідно з ГОСТ 12.1.044.
5. Визначено оптимальне співвідношення компонентів вогнезахисної суміші та експериментально підтверджено співідношення компонентів просочувальної суміші в деревині (антипірену не менше за 60,0 кг/м3, антисептика - 0,778 кг/м3), яке займисті матеріали з деревини переводять у стан помірної горючості, важкозаймистих, які не поширюють полум’я поверхнею, з помірною димоутворювальною здатністю, а за токсичністю продуктів горіння помірно небезпечні, що дозволяє застосовувати будівельні матеріали з вогнезахищеної деревини на об’єктах з масовим перебуванням людей згідно з ДБН В.1.1-7.
6. Експериментально підтверджено, що суміш яка містить антисептик Гембар” у кількості 0,778 кг/м3 для поверхневого вогнебіозахисту деревини забезпечує підвищення рівня біостійкості (згідно з ГОСТ 26603) для оброблених зразків деревини (порівняно з необробленими) в 19 разів за показником біоруйнування.
7. Розроблено рекомендації щодо застосування сумішей сульфатів і фосфатів амонію та антисептика Гембар” (ДСА-2), а також із покриттям гідрофобізувальною суміші „Сілол-АР” для поверхневого вогне- та біозахисту деревини для об’єктів з масовим перебуванням людей”. Отримані результати знайшли своє відображення у розробленні проекту ДСТУ речовини вогнезахисні водорозчинні для деревини. Загальні технічні вимоги та методи випробовувань”.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Про пожежну безпеку: Закон України від 17.12.93 // Відомості Верховної ради України - 1999. - № 20-21. - Ст. 190.
2. Баратов А.Н. Пожарная опасность строительных материалов. - М.: Стройиздат, 1988. - 381с.
3. Конев Э.В., Исаков Р.В. Термографическое исследование лесных горючих материалов //Вопросы лесной пирологии. - Красноярск, 1972. - С. 103-118.
4. Лыков А.В. Теория теплопроводности. - М.:Энергия, 1967. - 600 с.
5. Демидов П.Г., Шандыба В.А., Щеглов П.П. Горение и свойства горючих веществ. - М.: Изд-во Министерства коммунального хозяйства РСФСР, 1981. -272 с.
6. Таубкин С.И. Основы огнезащиты целюлозных материалов. - М.: Изд-во Министерства комунального хозяйства РСФСР, 1960. 346 с.
7.Иванов С.Н. Технология бумаги.М.: Лесная промышленность, 1970. - 696 с.
8. Драйздейл Д. Введение в динамику пожаров / Пер. с англ. К.Г.Бромштейна; Под ред. Ю.А.Кошмарова, В.Е.Макарова. - М.: Стройиздат, 1990. - 424 с.
9. Ксандопуло Г.И. Химия пламени. М.: Химия, 1980. - 256 с.
10. Гейдон А.Г., Вульфгард Х.Г. Пламя, его структура, излучение и температура / Пер. с англ.; Под ред. А.С.Соколика. - М.: Металлургия, 1959. - 333 с.
11. Химия горения / Пер. с англ.; Под ред. Гардинера У. - М.: Мир, 1988. - 461 с.
12. Льюис Б., Эльбе Г. Горение, пламя и взрывы в газах / Пер. с англ.; Под ред. Щелкина К.Н. и Борисова А.А. - М.: Мир, 1968. - 581 с.
13. Babrauskas V., Williamson R.B. The historical basis of fire resistance testing. Fire Technology, Part I. - 1980. - Р. 184-194.
14. Babrauskas V., Williamson R.B. The historical basis of fire resistance testing. Fire Technology, Part II. - 1981/1982. - Р. 304-316.
15. ГОСТ 30247.0-94. Конструкции строительные. Методы испытаний на огнестойкость. - Введен 01.01.96. - М.: МНТКС, 1996. - 11 с.
16. Красавина Н.Н. Огнезащитные и огнегасящие свойства водных растворов неорганических веществ в борьбе с лесными пожарами // Современные вопросы охраны лесов от пожаров и борьбы с ними. - М: Лесная промышленность, 1965. - С. 134-159.
17. Финаев Ю.А. Особенности горения натуральных твердых топлив с большим выходом летучих // Горение твердого топлива. - Новосибирск: Наука, 1969. - С. 234-239.
18. Абдурагимов И.М., Андросов А.С., Исаев Л.К., Крылов Е.В. Процессы горения. - М.: ВИПТШ МВД СССР, 1984. - 295 с.
19. Горшков В.И. Самовозгорание веществ и материалов. - М.: ВНИИПО МВД РФ, 2003. - 446 с.
20. Пат. 1628475, МКИ С 08 В 5/00, В 27 К 5/00. Способ обработки древесных материалов хвойных и лиственных пород. /Лунева Н.К., Трофимова И.В., Опутина А.Г., Ермоленко И.Н., Тычино Н.А., Воробьев В.К.- № 4460761/15; Заявл. 15.07.88; Опубл. 20.12.95 // Открытия. Изобретения. - 1995. - № 35.
21 Пат. 1831835 А3, МКИ В 27 К 3/00, С 09 К 21/00. Способ придания огнестойкости целлюлозосодержащему материалу. /Лунева Н.К., Трофимова И.В., Тычино Н.А., Воробьев В.К., Опутина А.Г., Ермоленко И.Н. - № 4751484/05(130427); Заявл. 23.10.89.
22. Пат. 1831836 А3, МКИ В 27 К 3/00, С 09 К 21/06. Способ обработки целлюлозосодержащих материалов. /Ермоленко И.Н., Лунева Н.К., Тычино Н.А., Воробьев В.К., Шаплыко В.И., Балыклов В.С., Васьков В.С., Кожин В.П.-№ 4751529/05(130108); Заявл. 23.10.89.
23. Пат. 1831897 А3, МКИ Д 06 М 13/292; 11/20; 1156// Д 06 М/01; 04, С 09 К 21/12. Композиция для придания огнезащищенности целлюлозным материалам. /Лунева Н.К., Трофимова И.В., Тычино Н.А., Воробьев В.К., Опутина А.Г., Шаплыко В.И., Балыклов В.С., Васьков В.С., Кожин В.П., Ермолеко И.Н. - № 4751486/05(130402); Заявл. 23.10.89.
24. Пат. 1831898 А3, МКИ Д 06 М 13/432; 11/155; 11/20; 11/56 //Д 06 М 101:04; С 09 К 21/12. Композиция для придания огнезащищенности целлюлозным материалам./ Ермоленко И.Н., Лунева Н.К., Трофимова И.В., Тычино Н.А., Воробьев В.К., Опутина А.Г., Балыклов В.С., Елец Ю.Р., Казачковский В.М., Кожин В.П.-№ 4752045/05(130606); Заявл. 23.10.89.
25. Пат. 2026310 Россия, МКИ (5) С 08 G 12,40, С 09 D 5/18 . Способ получения вспенивающегося полимерного антипирена / Грибов К.М., Пальцева Н.Г., Косилова О.И. - №4952127/05; Заявл. 28.06.91; Опубл. 10.01.95, Бюл. №1.
26. Пат. 4174223 США, МКИ СО9 К3/28. Flame retardant compositions and methods of preparing and using same / Donald M. Steen, Morrill. № 915, 156. jun. 13, 1978. Nov. 13, 1979. НКИ 106/1816.
27. Пат. 5108832 США, МКИ (5) В 32 В3/26, С 09 К 21/14 Flexible intumescent coating composition / Nugent R. M., Ward T.A., Greigger P.P., Seiner J.A.; PPG Ind., Inc.-N 589368; Заявл. 28.09.90; Опубл. 28.04.92; НКИ 428/304.4.
28. Пат. 5151225 США, МКИ (5) С 09 К 21/00 Flame retardant composition and method treating wood / Herndon J.F., Morgan D.J/; Hoover Treated Wood Produkts, Inc. N 588278; Заявл. 26.09.90; Опубл. 29.09.92; НКИ 252/607.
29. Пат. 5162394 США, МКИ (5) С 08 К 9/00 Fire retardant chemical composition / Trocino F.S., Amundson F.; 501 Chemco Inc. N584285; Заявл. 18.09.90; Опубл. 10.11.92; НКИ 523/208.
30. Воробьев В.К., Лунева Н.К., Рекашова Н.И., Дмитриченко А.С. Ингибиторы горения древесины на основе металлофосфатных комплексов // Материалы XIV Всероссийской научно-практической конференции. Информ. сб. - М.: ВНИИПО МВД РФ, 1997. - Ч.2. - С. 189190.
31. Скрипченко Т.Н., Домбург Г.Э. Сравнительная оценка огнезащитного действия фосфор- и бор содержащих соединений на сульфатной целлюлозе // Теоретические аспекты модифицирования древесины: Тезисы докладов Всесоюзной конференции. - Рига, 1983.
32. Лунева Н.А., Петушок И.А., Воробьев В.К., Дмитриченко А.С. Изучение действия фосфор-азотсодержащих антипиренов на процесс термоокислительного разложения и горения целлюлозосодержащих материалов // Пожарная безопасность: Материалы II Международной научно-практической конференции. Минск: РНПЦ ПБ МВД Беларуси, 1997. - С. 116-117.
33. Лунева Н.К., Опутина А.Г., Трофимова И.В., Ермоленко И.Н., Тычино Н.А., Воробьев В.К. Создание огнезащищенных целлюлозных материалов взаимодействием целлюлозы и полифосфорных кислот // Совершенствование огнезащиты древесины и целлюлозных материалов: Тезисы докладов 2-ой научно-технической конференции. - Киев, 1987. - С. 22-23.
34. Лунева Н.К., Трофимова И.В., Опутина А.Г., Воробьев В.К., Тычино Н.А. Способ придания устойчивой огне (био) защищенности целлюлозосодержащим материалам путем их химической модификации: Информ. листок. - Минск. Бел НИИНТИ, 1989. - № 220. - 2 с.
35. Исследование огнезащитной эффективности антипиренных составов и технологий пропитки древесины на основе фосфор- азотсодержащих соединений: Отчет о НИР (закл.) / РНПЦ ПБ ГУВПС МВД РБ; Рук. темы Н.А.Тычино. - № ГР 1995244. - Минск, 1994. - 138 с.
36. Продан Е.А., Продан Л.И., Ермоленко Н.Ф. Триполифосфаты и их применение. - Минск. Наука и техника, 1969. - С. 27-29.
37. Богданова В.В., Кобец Л.В. Разработка путей целенаправленного подбора антипиренов для полимеров различных классов // Пожарная безопасность: Материалы II Международной научно-практической конференции. - Минск: РНПЦ ПБ МВД Беларуси, 1997. - С. 119-120.
38. Киселев Я.С. Физические модели горения в системе предупреждения пожаров: Монография. - Санкт-Петербургский университет МВД России, 2000. - 263 с.
39. Максименко Н.А. Изыскание комплексных препаратов для защиты древесины от возгорания и биоразрушения применительно к старым ценным постройкам: Автореф. дисс. на соискание ученой степени канд. техн. наук: МЛТИ. - М., 1979. - 22с.
40. Тропинов А.Г., Жартовский В.М., Антонов А.В., Баратов А.Н. Взаимодействие смесей диаммонийфосфата и хлорида калия с активными радикалами пламен. Кинетика и катализ. - 1988. - №1. - С. 176-179.
41. Тропинов А.Г., Жартовский В.М. Взаимодействие углеводородных пламен с огнетушащими порошками // Огнетушащие порошковые средства: Сб. науч. тр. - М.: ВНИИПО СССР, 1985. - С.80-84.
42. Максименко Н.А. Новые огнезащитные и огнебиозащитные препараты для пропитки древесины // Эффективное использование древесины и древесных материалов в строительстве. Тезисы докладов Всесоюзного совещания (Архангельск, 18-20 июня 1980 г.). - Москва, 1980. - С. 384-386.
43. Борисов П.Ф. Повышение эффективности огнезащиты древесины путем последовательной пропитки антипирином и полимерным антисептиком: Автореф. дис. на здобуття наукового ступеня канд. техн. наук: ХІПБ. Харків, 2000. - 18 с.
44. ГОСТ 30219-95. Межгосударственный стандарт. Древесина огнезащищенная. Общие технические требования. Методы испытаний. Транспортирование и хранение. К., 1997. (Госстандарт Украины).
45. Романенков И.Г., Левитес Ф.А. Огнезащита строительных конструкций. - М.: Стройиздат, 1991.- 320с.
46. А.с. 1011365А СССР, МКИ В 27 К 5/04. Способ огнезащитной обработки древесины /Яковлев В.И. -№3305413/29-15; Заявл. 25.03.81// Открытия. Изобретения. -1983. - № 14.
47. А.с. 510368 СССР, МКИ В 27 К 3/10. Способ пропитки древесины /С.М.Горшин, Л.И.Рыкачев, В.И.Телятникова.-№ 202931615; Заявл. 03.06.74; -Опубл. 15.04.76. Бюл. №14 // Открытия. Изобретения. -1976. -№ 14.
48. А.с. 538889 СССР, МКИ В 27 К 3/10. Устройство для пропитки пиломатериалов /С.А.Черненко, Г.Ф.Черницкий, Н.Д.Масленников и др. -№ 2147610/15; Заявл. 20.06.75;Опубл. 15.12.76. Бюл. № 46. // Открытия. Изобретения. - 1976. -№ 46.
49. Аринкин С.М., Лунева Н.К. Промышленная технология и оборудование для огне-биозащитной пропитки древесных пиломатериалов // Пожарная безопасность: Материалы II Международной научно-практической конференции. Информ. сб. - Минск: РНПЦ ПБ, 1997. - С. 117.
50. Степовая Л.П., Шутов Г.М. Огнестойкая модифицированная древесина // Механическая технология древесины: Республиканский межведомственный сборник. Минск: Вышэйшая школа, 1980. - 165 с.
51. Тычино Н.А. Технологический процесс получения атмосфероустойчивых огне- и биозащищенных пиломатериалов. //Проблемы пожарной безопасности / Под ред. А.В.Антонова. - К.: МВД Украины, 1995. - С. 327-328.
52. Тычино Н.А. Технологический процесс получения атмосфероустойчивых огне- и биозащищенных пиломатериалов //Научно-техническое обеспечение противопожарных и аварийно-спасательных работ: Материалы всероссийской научно-практической конференции. - Москва: ВНИИПО МВД РФ, 1993. - С. 352-353.
53. Шутов Г.М. Повышение огнестойкости древесины и материалов из нее // Повишавание на огнеустойчивостта на дъревесината и дъревесните материали: Дървообраб. и мебел. пром. - 1990. - №3. - С. 24-30.
54. Шутов Г.М. Получение трудносгораемой атмосферостойкой древесины // Технология и оборудование заготовки и переработки древесины. - Минск, 1987. - №2. - С. 95-97.
55. Роценс К.А. Современные подходы к улучшению технических свойств древесины. // Комплексное использование древесного сырья. - Рига: 1984. - С. 132-156.
56. Костенко Г.И., Свист М.А. Новое в технологии переработки неметаллических материалов. - К.: УкрНИИТИ, 1976. 18 с.
57. Клар Г.В. Пьезоэлектрические свойства древесностружечных плит. Свойства древесины, ее защита и новые древесные материалы. - М.: Наука, 1966. - с. 90-93.
58. Жестянников В.М., Прусе-Жуковская И.Н. Электротехнология в деревообрабатывающей промышленности. - Л.: ЛТА, 1972. - 35 с.
59. Саенко А.И. Повышение огнезащиты древесины глубокой пропиткой антипиренами на основе электрогидравлического эффекта: Автореф. дисс. на соискание ученой степени канд. техн. наук. - Харьков, 1998. 20 с.
60. ГОСТ 16363-98 Межгосударственный стандарт. Средства огнезащитные для древесины. Методы определения огнезащитных свойств. К.: Изд-во стандартов, 2000.
61. Вологдин А.И. Влияние различных антисептиков на физико-механические свойства сосны // Свойства древесины, ее защита и новые древесные материалы. - М.: Наука, 1968. - с.71-76.
62. ГОСТ 20022.6-86. Пропитка способом прогрев - холодная ванна.-Взамен ГОСТ 20022.6-76 - [Введен 01.07.87].-М.: Изд-во стандартов, 1986. - 7 с.
63. ГОСТ 20022.9-76*. Древесина, консервирование. Капиллярная пропитка способом нанесения на поверхность. - Взамен ГОСТ 16416-70 -[Введен 01.01.78]. -М.: Изд-во стандартов, 1977. - 6 с.
64. O Gyamati B., a.o. Kombinalt Ratasufranyagvedelmi kompozicio. - Pat. VNR №167921, B 27 H 3/00.9.1.74.31.VIII.76.
65. Эрмуш Н.А., Короткая Т.Я., Калниньш А.Я. Применение препарата МБ-1 для защитной обработки деревянных конструкций // Проблемы модификации древесины, перспективы развития ее производства и применения в народном хозяйстве: Материалы Всесоюзн. научно-технической конференции. - Минск, 1979. - с. 220-222.
66. Advanced Fireeproofing Systems Ltd. Improvements of relating to fire proofing compositions. Brit. Pat. № 1570604, C09Д5/18, C 3 B, 4. III. 1977, 2. VII. 1980.
67. Zatielska J., a.o. Synteza i zastosowanie zywic Jostorowoaminowyct do zatezpieczenia drewna sosnowego pzzed dzialaniem ognia i gzzylow. - Pz. Inst technol. drew., 1979. - 26, № 1-2. - 179-194.
68. Vlatnovic J.J. Improwed fire and static resistant coating. Austral. Pat. № 474627. Д 06 M 11/08, C09 K 3/16. 11/14/73, 12 VIII. 1976.
69. Максименко Н.А. Изыскание комплексных препаратов для защиты древесины от возгорания и биоразрушения применительно к старым ценным постройкам. Автореф. дисс. на соискание ученой степени канд. техн. наук: МЛТИ. - М., 1979. - 22 с.
70. Максименко Н.А. Невымываемый огнезащитный препарат // Механическая обработка древесины: Экспресс-информ ВНИПИЭИЛеспром Защита древесины”, 1981.- Вып. 1С. - с. 5-6.
71. Максименко Н.А. Система биозащитных, огнезащитных и биогнезащитных средств для деревянных конструкций // Биоповреждения в строительстве / Ф.М. Иванов, С.Н.Горшин, Дж. Уэйт и др.; Под ред. Ф.М.Иванова, С.Н.Горшина. - М.: Стройиздат, 1984, -320с.
72. Горшин С.Н. Консервирование древесины. - М.: Лесн. пром-сть, 1977. 335 с.
73. Инструкция по огнезащитной обработке древесины и тканей. И-220-005-91. Утверждение президиумом правления ДПО Украины 28.12.1992г.
74. Бут В.П., Жартовський В.М., Білошицький М.В., Цапко Ю.В., Барило О.Г. особливості дослідження тривалості вогнезахисту деревини просочувальними засобами // Науковий вісник УкрНДІПБ. 2004. № 1(9). С. 2125.
75. Романков П.Г., Курочкина М.И. Экстрагирование из твердых материалов. - Л.: Химия, 1983. - 256 с.
76. Лыков А.В. Теория сушки. - М.: Госэнергоиздат, 1950. - 325 с.
77. Лыков А.В. Явления переноса в капиллярно-пористых средах. - М.: Гостехиздат, 1954. 444 с.
78. Ваrre R.М. The Structure and Propoties of Porous Materials. - London: Colston papers, 1958. - 170р.
79. Аксельруд Г.А. Массообмен в системе твердое тело-жидкость. - Львов: Из-во Львовского ун-та, 1970. - 186с.
80. Борисов П.Ф. Теоретические исследования процесса вымывания антипирина из огнебиозащищенной древесины // Коммунальное хозяйство городов. Сб. науч. тр. К.: Техника, 2000. - Вып. 29. - С. 263-266.
81. Аксельруд Г.А., Лысенский В.М. Экстрагирование (система твердое тело-жидкость). - Л.: Химия, 1974. 256 с.
82. Аксельруд Г.А., Молчанов А.Д. Растворение твердых веществ. - М.: Химия, 1977. - 268 с.
83. Fisher R.A.. The Design of Experiments. - London: Oliver and Boyd, 1960, (1 ed. 1935).
84. Crank J. The Mathematics of Diffusion. - Oxford: Claredon Press, 1956.- 348 p.
85. Flame retarding of paper and board. Pater, 1976 Р. 69-70.
86. Справочное руководство по древесине / Пер. с англ. М.: Лесная промышленность, 1979. - 544 с.
87. Левитес Ф.А., Гришина И.А., Гришина Е.Ф. Исследования по разработке и применению антипирена Фактор” // Пожаровзрывоопасность веществ и материалов. - М.: ВНИИПО, 1978. - Вып. 1. - С.17-21.
88. Защита древесины. Способы пропитки: ГОСТ 20022.61993 [Дата введения 1998-01-01]. К., 1997. 20 с. (Госстандарт Украины).
89. ДБН В.1.1-7-2002 Пожежна безпека об’єктів будівництва. К., 2003. (Держбуд України).
90. ДСТУ Б В.2.7-19-95 (ГОСТ 30244-94) Матеріали будівельні. Методи випробувань на горючість.
91. Матеріали будівельні. Метод випробування на займистість: ДСТУ Б В.1.1297 (ГОСТ 3040296) [Чинний від 19980101]. - К., 1997. - 28 с. (Укрархбудінформ).
92. Пожаровзрывоопасность веществ и материалов. Номенклатура показателей и методы их определения: ГОСТ 12.1.0441989 - [Дата введения 19910101]. - М.: Издательство стандартов, 1990. - 143 с.
93. ГОСТ 2140-81. Видимые пороки древесины. Классификация, термины и определения, способы измерения. - М.: Издательство стандартов, 1981.
94. Растворы водные защитных средств для древесины. Технические условия: ГОСТ 288151996 - [Дата введения в Украине 19990101]. - К., 1998. - 37 с. (Госстандарт Украины).
95. Максименко Н.А. Исследование токсичности огнебиозащитных препаратов // Вторая Всесоюзная конференция по биоповреждениям: Тезисы докладов 4 II. - Горький, 1981. - С. 144-145.
96. Baker J.M., a.o. Research in wood protection at the Princes Risborough Laboratory. 1975-1976 - Build. Res Establ. Curr. Pap., 1977 - № 37. 14р.
97. Becker G. Situation und Tendenzen der Holzschutzmittel Anwendung. Holz als Roh und Werkstoff. 1978. - 36, № 7. - S.255-260.
98. Dobbs A.J., Grant C. The volatilization of arsenic on burning of copper-chrome-arsenic (CCA) treated wood. Holzforschung. 1978 - 32, № 1. - S.32-35.
99. Krauses Chr., Englert N. Zur Gesundheitlichen Pentachlorphenolhaltiger Holzschutzmittel in Wohnrdumen. Holz als Roh und Werkstoff. 1980. - №11. - S. 429-432.
100. ГОСТ 12.1.007-76 ССБТ. Вредные вещества. Классификация и общие требования безопасности. К., 1995. (Госстандарт Украины).
101. Тычино Н.А. Особенности практического применения огне- и биозащитных средств для пропитки древесины // Пожаровзрывоопасность веществ и материалов. - М.: ВНИИПО МВД РФ, 2002. - Вып. 6. - с. 38-43.
102. ГОСТ 20022.2-80 Защита древесины. Классификация. М.: Из-во стандартов, 1986.
103. Способы и средства огнезащиты древесины. Руководство. / Утв. зам. нач. ВНИИПО МВД РФ д.т.н. проф. Корольченко А.Я. 30.09.1994г. М.: ВНИИПО МВД РФ, 1995г. - 18с.
104. ГОСТ 16713-71 Антисептики для древесины. Методы испытаний на устойчивость к вымыванию. - М.: Из-во стандартов, 1972.
105. Тычино Н.А. Высокоэффективные огнезащитные средства комбинированного действия для обработки древесины: Автореф. на соискание ученой степени д-ра тех. наук. М., 2005. - 42 с.
106. Сивенков А.Б., Серков Б.Б. Огнезащитные покрытия на основе модифицированных полисахаридов. Часть 3. Характеристики тепловыделения при пламенном горении и теплофизические свойства. // Пожаровзрывоопасность. М.: ВНИИПО МВД РФ, 2002. - Вып. 3.- с. 13-19.
107. Цапко Ю.В., Соколенко К.І., Гудович О.Д. Моделювання процесу утворення шару модифікованого коксу на поверхні вогнезахищеної деревини // Науковий вісник УкрНДІПБ. - 2005. - №2 (12). - С. 5-11.
108. Fire tests on building materials and structures. Surface spread of flame tests for materials: BS 476: Part 7 - 1971.
109. Standart Method of Test for surface flammability of Materials using a radiont neat energy source: ASTM E 162 - 1976.
110. Цапко Ю.В., Барило О.Г. Залежність швидкості вигорання зразків целюлозовмісних матеріалів від теплофізичних властивостей вогнезахисної композиції // Науковий вісник УкрНДІПБ. - 2005. - №1 (11). - С. 82-85.
111. Борисов П., Жартовский В., Харченко И. Направления совершенствования огнезащитной пропитки древесины // Бюллетень пожежної безпеки. Науково-технічні проблеми та рішення. К.: Пожінформтехніка, 2000. - Вип. 3. - С. 21-23.
112. Бут В.П., Жартовский В.М., Цапко Ю.В., Барило О.Г. Новые высокоэффективные огнезащитные композиции для древесины ДСА-1 и ДСА-2 // Пожаровзрывобезопасность. - 2004. - № 4. - с. 39-42.
113. Цапко Ю.В., Соколенко К.І. Оцінювання експлуатаційної надійності вогнезахищеної деревини // Пожежна та техногенна безпека України 2005: Матеріали науково-практичних заходів у рамках спеціалізованої виставки. Київ, 2005. С. 51.
114. Цапко Ю.В., Соколенко К.І. Аспекти моделювання процесу висолювання вогнезахисних композицій з деревини // Науковий вісник УкрНДІПБ. - 2005. - №1 (11). - С. 82-85.
115. Жартовський В.М., Цапко Ю.В., Соколенко К.І. Проблемні питання щодо експлуатації вогнезахищеної деревини // Живучесть корабля и безопасность на море: Тезисы докладов ІІІ Международной научно-технической конференции. - Севастополь, 2005.- С. 23-24.
116. Жартовський В.М., Цапко Ю.В., Соколенко К.І. Вимоги до експлуатаційних властивостей деревини просоченої вогнезахисними засобами // Зб. наук. пр. Севастопольського військово-морського інституту ім. П.С.Нахімова.- 2005. - Вип. 1(7). - С. 231-235.
117. Лыков А.В. Тепломассообмен. - М.: Энергия, 1972. - 556 с.
118. Седов Л.И. Механика сплошной среды. Изд. 4-е, в 2-х томах. - М: Наука, 1983 .
119. Владимиров В.С. Уравнения математической физики.- М.: Наука, 1976. - 528 с.
120. Кузьмин М.П. Электрическое моделирование нестационарных процессов теплообмена. - М.: Энергия, 1974. - 416 с.
121. Численные методы: Учеб. пособ. / Бахвалов Н.С., Жидков Н.П., Кобельков Г.М. - М.: Наука, 1987.- 600 с.
122. Тропінов О.Г., Носіченко О.І., Антонов А.В. Дослідження інгібіруючої здатності водних розчинів неорганічних солей. // Проблеми пожежної безпеки / Під ред. А.В.Антонова.- Київ.: МВС України, 1995. - С. 166-167.
123. Шварцман Н.А., Янтовский С.А., Порсов М.И. Эффективная энергия активации пламен ингибированных пропановоздушных смесей. // Ингибирование цепных газовых реакций: Материалы совещания по механизму ингибирования цепных газовых реакций. - Алма-Ата, 1971.- С. 90-101.
124. Янтовский С.А., Шварцман Н.А., Порсов М.И. Влияние ингибиторов на нормальную скорость и спектральные характеристики предварительно перемешанных пропано-воздушных пламен. // Проблемы горения и тушения. Часть ІІ. Пожарная техника и тушение пожаров: Материалы ІІ Всесоюзной научно-технической конференции. - М.: ВНИИПО СССР, 1974. - С. 19-32.
125. Откідач Д.М., Цапко Ю.В., Соколенко К.І. Флегматизування горючих газових середовищ. К.: Пожінформтехніка, 2005. - 196 с.
126. Цапко Ю.В., Орел В.П., Антонов А.В. Отримання газових сумішей продуктів піролізу органічних матеріалів та дослідження умов їх флегматизування газовими вогнегасними речовинами // Науковий вісник УкрНДІПБ. - 2001. - №4. - С. 59-65.
127. Огнезащита древесины и древесных материалов: Учеб. пособ. / Леонович А.А. СПб., 1994. - 148 с.
128. Жартовський В.М., Откідач Д.М., Цапко Ю.В., Соколенко К.І. Дослідження особливостей утворення горючих газів в процесі термодеструкції деревини та їх флегматизації азотом // Науковий вісник УкрНДІПБ. - 2005. №1 (11). С. 14-18.
129. Жартовський В.М., Откідач Д.М., Цапко Ю.В., Соколенко К.І. Дослідження умов горіння водню в суміші з горючими та негорючими газами // Живучесть корабля и безопасность на море: Тезисы докладов ІІІ Международной научно-технической конференции. Севастополь, 2005. С. 2427.
130. Жартовський В.М., Откідач Д.М., Цапко Ю.В., Соколенко К.І. Аспекти дослідження процесів горіння водню: Зб. наук. пр. Севастопольського військово-морського інституту ім. П.С.Нахімова.- 2005. - Вип. 1(7). - С. 235-238.
131. Тропинов А.Г.,Жартовский В.М., Антонов А.В., Краснянский М.Е. О совершенствовании методов исследования ингибирующей способности огнетушащих порошков. - Донецк, 1987.-8 с. - Рус. - Деп. В ЦНИИУГОЛЬ 15.01.88, № 4397-88.
132. ДСТУ 3958-2000 Газові вогнегасні речовини. Номенклатура показників якості, загальні технічні вимоги та методи випробувань. - К., 2000. (Держспоживстандарт).
133. Жартовський В.М., Цапко Ю.В., Соколенко К.І., Откідач Д.М. Визначення умов застосування мембранного” азоту для флегматизування горючих газових середовищ: Зб. наук. пр. - Львів: ЛІПБ, 2004. - Вип.5.- С. 17-21.
134. Сізіков О.О., Откідач Д.М., Цапко Ю.В., Куликівський В.С., Крисаєв В.І., Соколенко К.І. Дослідження ефективності застосування пересувної гвинтової мембранної азотної станції АМГП-0,25/0,7С У1 для ліквідації пожеж // Науковий Вісник УкрНДІПБ. - 2005. - № 1 (11). - С. 34-41.
135. Жартовський В.М., Откідач Д.М., Цапко Ю.В., Соколенко К.І. О возможностях применения мембранного” азота для флегматизации горючих сред // Черезвычайные ситуации: предупреждение и ликвидация: ІII Международная научно - практическая конференция. Минск, 2005. - Том 1. - С. 249-251.
136. Цапко Ю.В., Соколенко К.І., Ляшенко С.А., Откідач Д.М., Омелюта В.П. Застосування мембранного азоту для флегматизування горючих середовищ в процесі зберігання зерна // Пожежна безпека та аварійно-рятувальна справа: стан, проблеми і перспективи: Матеріали VІI Всеукраїнської науково-практичної конференції рятувальників.- Київ, 2005. - С. 136-138.
137. Рузинов Л.П. Статистические методы оптимизации химических процессов. М.: Химия, 1972. 200 с.
138. Бондарь А.Г., Статюха Г.А. Планирование эксперимента в химической технологии. К.: Высшая школа, 1976. 184 с.
139. Топливо твердое минеральное. Определение высшей теплоты сгорания и вычисление низшей теплоты сгорания: ГОСТ 1471995. М.: Изд-во стандартов, 1995.
140. ГОСТ12.1.004-91 ССБТ Пожарная безопасность. Общие требования.
141. Метрологическое обесп