ОДЕРЖАННЯ ТА ЗАСТОСУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНО БЕЗПЕЧНИХ ПІНОУТВОРЮВАЧІВ ДЛЯ ГАСІННЯ ПОЖЕЖ

Краткое описание

міністерство внутрішніх справ України
український науково-дослідний інститут пожежної безпеки

На правах рукопису

боровиков володимир олександрович

удк 614.842.615

одержання та застосування
екологічно безпечних піноутворювачів для гасіння пожеж

21.06.02 пожежна безпека

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата технічних наук

Науковий керівник
Антонов Анатолій Васильович,
кандидат технічних наук,
старший науковий співробітник

Київ 2002

ЗМІСТ

Перелік умовних позначень

6

Вступ

7

1

Аналіз стану питання розроблення і застосування піноутворювачів для гасіння пожеж

13

1.1

Аналіз застосування піноутворювачів для пожежогасіння

13

1.1.1

Застосування поверхнево-активних речовин для гасіння пожеж

13

1.1.2

Розвиток засобів пінного пожежогасіння та класифікація піноутворювачів для гасіння пожеж

17

1.1.3

Механізм припинення горіння пінами

22

1.1.4

Застосування піноутворювачів для гасіння пожеж в Україні

24

1.2

Аналіз технічної та нормативної літератури з питань розроблення і застосування піноутворювачів для гасіння пожеж

27

1.2.1

Аналіз технічної та нормативної літератури з питань розроблення і застосування піноутворювачів загального призначення для гасіння пожеж

27

1.2.2

Аналіз технічної та нормативної літератури з питань застосування плівкоутворювальних піноутворювачів для гасіння пожеж

30

1.2.3

Аналіз літературних даних про залежність вогнегасної ефективності піни від її кратності

32

1.3

Аналіз сировинної та виробничої баз України для організації виробництва піноутворювачів для гасіння пожеж

33

1.4

Мета і задачі досліджень

39

2

Дослідження з розроблення рецептур і технологій одержання піноутворювачів загального призначення для гасіння пожеж

40

2.1

Дослідження з розроблення рецептур і технологій одержання піноутворювачів загального призначення для гасіння пожеж на основі a-олефінсульфонатів натрію

53

2.1.1

Дослідження піноутворювальних властивостей композицій на основі a-олефінсульфонатів натрію, одержаних на пілотній установці дослідного заводу ВНДІПАР (Росія)

53

2.1.2

Дослідження властивостей a-олефінсульфонатів натрію виробництва Горлівського хімічного заводу і піноутворювачів на їх основі

55

2.1.3

Дослідження a-олефінсульфонатів фракції С14-С16 виробництва фірми Enaspol a. s.” (Чехія)

85

2.2

Дослідження з розроблення рецептур і технологій одержання піноутворювачів загального призначення на основі динатріймоноалкілсульфосукцинатів

87

2.2.1

Дослідження піноутворювальних властивостей водних розчинів динатріймоноалкілсульфосукцинатів, отриманих з індивідуальних первинних спиртів і технічних фракцій спиртів

87

2.2.2

Дослідження впливу модифікуючих добавок і визначення концентрацій компонентів, які необхідно включати до складу піноутворювача загального призначення на основі динатріймоноалкілсульфосукцинатів

93

2.2.3

Дослідження з визначення показників якості дослідного зразка піноутворювача на основі динатріймоноалкілсульфосукцинатів

98

Висновки за розділом 2

105

3

Дослідження з розроблення рецептур і технологій одержання піноутворювачів для гасіння пожеж, придатних до застосування з морською водою

107

3.1

Дослідження з розроблення рецептур піноутворювачів для застосування з морською водою на основі a-олефінсульфонатів натрію

107

3.1.1

Дослідження піноутворювальних і вогнегасних властивостей розчинів a-олефінсульфонатів у моделі морської води

108

3.1.2

Дослідження з визначення впливу модифікуючих добавок на показники якості дослідних зразків піноутворювачів на основі a-олефінсульфонатів натрію у разі використання моделі морської води

114

3.2

Дослідження з розроблення рецептури піноутворювача, придатного до застосування з морською водою, на основі динатріймоноалкілсульфосукцинатів

117

3.2.1

Дослідження з визначення можливості застосування динатріймоноалкілсульфосукцинатів з метою розроблення піноутворювачів для гасіння пожеж, придатних до застосування з морською водою

117

3.2.2

Дослідження впливу модифікуючих добавок і визначення концентрацій компонентів, які необхідно включати до складу піноутворювача для гасіння пожеж, придатного до застосування з морською водою, на основі динатріймоноалкілсульфосукцинатів

122

3.2.3

Дослідження з визначення показників якості дослідного зразка піноутворювача на основі динатріймоноалкілсульфосукцинатів

123

Висновки за розділом 3

127

4

Розроблення нормативних документів щодо порядку застосування та випробування піноутворювачів загального та спеціального призначення для гасіння пожеж

129

4.1

Визначення вогнегасної ефективності піноутворювача Пегас” у разі гасіння горючих рідин і деревини

132

4.2

Дослідження з визначення залежності вогнегасної ефективності піни від її кратності

135

4.3

Дослідження плівкоутворювальних піноутворювачів для гасіння пожеж

139

Висновки за розділом 4

154

Висновки

156

Список літератури

158

Додаток А

Експертний висновок про здатність ПАР та піноутворювачів до біологічного розкладання

173

Додаток Б

Рекомендації щодо вихідної сировини і технологічних режимів виробництва піноутворювача Пегас” на Горлівському хімічному заводі

174

Додаток В

Інструкція про порядок застосування і випробування піноутворювачів для пожежогасіння

182

Додаток Г

Тимчасові рекомендації щодо застосування піноутворювача загального призначення для гасіння пожеж Сніжок-1”

191

Додаток Д

Тимчасові рекомендації щодо застосування піноутворювача спеціального (цільового) призначення для гасіння пожеж плівкоутворювального ППЛВ-(Універсал)”

205

Додаток Е

Державний стандарт України ДСТУ 4041-2001 Піноутворювачі спеціального призначення, що використовуються для гасіння пожеж водонерозчинних і водорозчинних горючих рідин. Загальні технічні вимоги і методи випробувань

221

Додаток Ж

Акти впровадження результатів дисертаційної роботи

234

вступ
За останні десять років в Україні сталося понад 500 тисяч пожеж, на яких загинуло майже 23 тисячі людей, у тому числі 1572 дитини. Вогнем знищено 117 тисяч будівель, 13,6 тисячі одиниць техніки, 363 тисячі тон грубих кормів. Тільки у 2001 році зареєстровано 60743 пожежі.
Відомо, що ефективність боротьби з пожежами у значній мірі залежить від якості вогнегасних речовин та технологій їх застосування. Серед сучасних вогнегасних речовин (водні вогнегасні речовини, тонкорозпилені водні розчини, вогнегасні порошки, газові вогнегасні речовини тощо) одними з таких, що найчастіше застосовуються під час гасіння пожеж, є піноутворювачі.
До 1996 року Україна не мала власного виробництва піноутворювачів для гасіння пожеж, дослідження, спрямовані на їх розроблення, організацію виробництва, а також технологій застосування піноутворювачів, не проводились. Піноутворювачі для гасіння пожеж імпортувалися переважно з Росії та Естонії (ПО-6К”, ПО-1”, ПО-1Д” тощо), при цьому найбільше в Україну було поставлено біологічно жорсткого” піноутворювача загального призначення для гасіння пожеж ПО-6К”, основою якого є алкіларілсульфонати натрію. Основними недоліками цих піноутворювачів є їх екологічна небезпечність, яка полягає в тому, що вони мають низьку здатність до біологічного розкладання (менше 80%) і забруднюють довкілля, а також низька вогнегасна ефективність піни, що утворюється з їх робочих розчинів. Крім того, випадання кристалічного осаду з піноутворювача ПО-6К” під час його зберігання у технічних засобах пожежогасіння часто призводило до їх непрацездатності. Піноутворювачі ПО-6К”, ПО-1” і ПО-1Д” не відповідають вимогам чинного з 2000 року Державного стандарту України ДСТУ 3789 на піноутворювачі загального призначення для гасіння пожеж.
Необхідність забезпечення пожежної безпеки в державі, підвищення ефективності дій підрозділів пожежної охорони, ефективності функціонування систем протипожежного захисту з урахуванням сучасних вимог щодо охорони довкілля обумовили актуальність проведення досліджень, спрямованих на розроблення рецептур нових екологічно безпечних піноутворювачів як загального, так і спеціального призначення для гасіння пожеж з метою організації їх вітчизняного виробництва, а також розроблення нормативних документів, що регламентують технічні вимоги до них, методи випробувань та технології застосування у практиці пожежогасіння.
Дослідження проводилися в рамках виконання Державної програми забезпечення пожежної безпеки в 1995-2000 роках, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 03.04.1995 р. №238 під час виконання науково-дослідних робіт в УкрНДІПБ МВС України за такими темами:
- Провести дослідження по вдосконаленню рецептури піноутворювача загального призначення на основі альфа-олефінсульфонатів” (державний реєстраційний №0198U001875);
- Здійснити аналіз використання піноутворювачів для пожежогасіння, розробити інструкцію по застосуванню і випробуванню піноутворювачів для пожежогасіння” (державний реєстраційний №0198U001876);
- Розробити проект ДСТУ Піноутворювачі для низькократних пін, що використовуються для гасіння пожеж водонерозчинних і водорозчинних горючих рідин. Загальні технічні вимоги і методи випробувань” (державний реєстраційний №0101U002886).
Мета і задачі досліджень. Метою цієї дисертаційної роботи було розроблення рецептур і впровадження у виробництво екологічно безпечних піноутворювачів для гасіння пожеж, а також рекомендацій щодо технологій пожежогасіння з їх застосуванням.
Для досягнення поставленої мети задачі досліджень полягали:
- у здійсненні аналізу літературних даних з питань розроблення і застосування піноутворювачів загального і спеціального призначення для гасіння пожеж;
- у проведенні досліджень з розроблення рецептур піноутворювачів загального призначення та піноутворювачів, придатних до застосування з морською водою, визначенні показників їх якості;
- у проведенні досліджень з виявлення впливу умов застосування піноутворювачів загального та спеціального призначення на їх показники якості;
- у проведенні досліджень з визначення показників якості та ефективності плівкоутворювальних піноутворювачів вітчизняного та закордонного виробництва для гасіння пожеж;
- у розробленні нормативних документів, що регламентують технічні вимоги, методи випробувань та порядок застосування піноутворювачів для гасіння пожеж.
Об’єктом досліджень були піноутворювачі для гасіння пожеж та їх водні розчини, процеси припинення горіння твердих і рідких речовин, технології пожежогасіння з їх застосуванням.
Предметом досліджень був вплив на показники якості піноутворювачів для гасіння пожеж концентрацій і співвідношень їх компонентів, твердості води, температури робочих водних розчинів, а також процеси взаємодії повітряно-механічної піни та водних розчинів піноутворювачів з полум’ям горючих та легкозаймистих рідин (клас пожежі В, підклас В1 за ГОСТ 27331) та твердих горючих матеріалів (клас пожежі А за ГОСТ 27331).
Проводився літературний пошук з питань розроблення рецептур і застосування піноутворювачів загального та спеціального призначення для гасіння пожеж. Дослідження з визначення показників якості відомих піноутворювачів, а також розроблюваних рецептур проводили за стандартизованими методиками (ДСТУ 3789, ДСТУ 4041). Застосовувались такі фізико-хімічні методи досліджень як кріоскопія, потенціометрія, віскозиметрія, денситометрія. Усі показники якості піноутворювачів визначалися з використанням метрологічно атестованого випробувального обладнання. Результати досліджень оброблялися методами математичної статистики. Під час розроблення рецептур піноутворювачів проводили математичне планування експерименту (метод Бокса Уілсона), виводили рівняння регресій, що описують залежність показників якості піноутворювачів від їх компонентного складу.
Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що:
- вперше досліджено вплив довжини вуглецевого ланцюга молекул динатрієвих солей моноефірів сульфоянтарної кислоти і спиртів (октилового, нонілового, децилового, ундецилового, додецилового) на кратність і стійкість піни середньої кратності, генерованої ежекційними піногенераторами з 1,5% розчинів цих поверхнево-активних речовин (ПАР) як у дистильованій, так і у морській воді, і показано, що піна з найвищими показниками кратності і стійкості у разі використання дистильованої води утворюється з розчину ПАР, синтезованої з децилового (С10) спирту, а у разі використання морської води з розчину ПАР, синтезованої з нонілового (С9) спирту;
- обґрунтовано можливість використання у рецептурах піноутво­рюва­чів загального призначення та піноутворювачів, придатних до застосування з морською водою, неочищених від технологічних домішок a-олефінсу­ль­фонатів натрію фракції С12-С14, а також динатрієвих солей моноефірів сульфоянтарної кислоти і спиртів фракції С8-С10 (динатріймоноалкілсульфосукцинатів);
- вперше виявлено, що зміна твердості води від 0 до 30 мг-екв./дм3, а також заміна питної води на морську незначною мірою впливає на кратність пін низької та середньої кратності, що утворюються з робочих розчинів піноутворювача ППЛВ-(Універсал)” марок 103, 103М, 106, 106М, основою якого є вуглеводневі та фторвмісні ПАР, а підвищення температури його робочих розчинів призводить до збільшення кратності і зменшення стійкості піни.
Результати дисертаційної роботи впроваджено шляхом:
- розроблення технічних умов ТУ У 3.50-14310945.126-98, технологічного регламенту, налагодження виробництва піноутворювача загального призначення для гасіння пожеж на основі a-олефінсульфонатів натрію, розроблення Рекомендацій щодо вихідної сировини і технологічних режимів виробництва піноутворювача Пегас” на Горлівському казенному хімічному заводі”, розроблення Інструкції про порядок застосування і випробування піноутворювачів для пожежогасіння”, розроблення Тимчасових рекомендацій щодо застосування піноутворювача загального призначення Сніжок-1”, які затверджено ГУДПО МВС України, а також Тимчасових рекомендацій щодо застосування піноутворювача спеціального (цільового) призначення для гасіння пожеж ППЛВ-(Універсал)”, які узгоджено з ГУДПО МВС України;
- розроблення Державного стандарту України ДСТУ 4041-2001 Піноутворювачі спеціального призначення, що використовуються для гасіння пожеж водонерозчинних і водорозчинних горючих рідин. Загальні технічні вимоги і методи випробувань, придатного для цілей сертифікації;
- застосування в практиці пожежогасіння і протипожежного захисту об’єктів піноутворювачів Пегас” (понад 800 т), Сніжок-1” (понад 500 т), а також ППЛВ-(Універсал)” (понад 400 т).
Результати дисертаційної роботи можуть бути використані для налагодження виробництва піноутворювачів загального та спеціального призначення для гасіння пожеж на основі a-олефін­суль­фонатів натрію фракції С12-С14 або динатріймоноалкілсульфосукцинатів фракції С8-С10.
Особистий внесок здобувача:
- проведено експериментальні дослідження з визначення залежності кратності і стійкості піни середньої кратності, що утворюється з водних розчинів динатріймоноалкілсульфосукцинатів, від довжини їх вуглецевого ланцюга;
- проведено експериментальні дослідження з визначення залежності показників якості дослідних зразків піноутворювачів від якості та вмісту ПАР і модифікуючих добавок;
- проведено експериментальні дослідження з визначення показників якості піноутворювачів загального та спеціального призначення для гасіння пожеж, дослідження з визначення впливу концентрації піноутворювачів у водних розчинах, температури і твердості води та тиску перед піногенератором на піноутворювальну здатність водних розчинів піноутворювачів, а також дослідження з визначення залежності вогнегасної ефективності піни, що утворюється з робочих розчинів піноутворювачів загального призначення, від її кратності;
- проведено дослідження та випробування під час відпрацювання методик визначення показників якості піноутворювачів спеціального призначення для гасіння пожеж, які ввійшли складовою частиною до Державного стандарту ДСТУ 4041, і розроблено із співавторами рекомендації щодо застосування піноутворювачів загального та спеціального призначення для гасіння пожеж;
- здійснено тлумачення результатів досліджень та розроблення висновків спільно з керівником.
Основні результати дисертаційних досліджень доповідалися на ІV науково-практичній конференції Пожежна безпека - 99” (ЧІІПБ МВС України ім. Героїв Чорнобиля, м. Черкаси, 8-11 червня 1999 р.), міжнародній науково-практичній конференції Авиа-2000” (Київський міжнародний університет цивільної авіації, м. Київ, 4-6 жовтня 2000 р.), міжнародній науково-практичній конференції Чрезвычайные ситуации: Предупреждение и ликвидация” (Науково-дослідний інститут пожежної безпеки та проблем надзвичайних ситуацій МНС Білорусі, м. Мінськ, 22-24 травня 2001 р.), науково-практичній конференції Живучість корабля і безпека на морі” (Севастопольський військово-морський ордена Червоної Зірки інститут ім. П.С.Нахімова, м. Севастополь, 28-30 травня 2001 р.), науково-практичному семінарі Взрыво­по­жа­розащита резервуаров для хранения нефти и нефтепродуктов и НПС” (ВАТ Інститут транс­порту нафти”, м. Київ, 18-19 жовтня 2001 р.), міжнародній науково-практичній конференції Крупные пожары: Предупреждение и тушение” (ВНДІПО МВС Росії, м. Москва, 30-31 жовтня 2001 р.), V Міжнародній науково-практичній конференції Пожежна безпека - 2001” (Львівський інститут пожежної безпеки МВС України, м. Львів, 20-22 листопада 2001 р.).
За результатами досліджень опубліковано 5 наукових статей у виданнях, включених у перелік ВАК України, і 12 тез доповідей науково-практичних конференцій та семінарів.

Дисертаційна робота складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних літературних джерел з 155 посилань, 7 додатків. Зміст роботи викладено на 172 сторінках, що включає 31 ілюстрацію і 45 таблиць.

Список литературы

висновки
Дисертаційну роботу присвячено вирішенню проблеми підвищення рівня пожежної безпеки в Україні, а саме розробленню рецептур піноутворювачів загального та спеціального призначення для гасіння пожеж, впровадженню їх у виробництво, практику пожежогасіння та протипожежного захисту об’єктів різного призначення. Основні висновки за дисертацією такі:
1. Проведено дослідження з розроблення рецептур піноутворювачів загального призначення для гасіння пожеж на основі неочищених від технологічних домішок a-олефінсульфонатів натрію фракції С12-С14. Розроблено рецептуру піноутворювача Пегас”, виробництво якого налагоджено на Горлівському хімічному заводі. Розроблено Рекомендації щодо вихідної сировини і технологічних режимів виробництва піноутворювача Пегас” на Горлівському казенному хімічному заводі”.
2. Проведено дослідження з визначення тривалості гасіння і критичної інтенсивності подавання робочого розчину піноутворювача Пегас” у разі гасіння ряду горючих та легкозаймистих рідин піною середньої кратності і розраховано нормативну інтенсивність подавання робочого розчину. Встановлено, що додавання піноутворювача Пегас” до води у кількості 2% зменшує на 15% її витрату на гасіння деревини.
3. Проведено дослідження з визначення залежності кратності і стійкості піни середньої кратності, що утворюється з розчинів динатріймоноалкілсульфосукцинатів у дистильованій та морській воді, від довжини вуглецевого ланцюга молекули спирту, з якого отримано ПАР. Проведено дослідження з розроблення піноутворювачів загального призначення для гасіння пожеж на основі динатріймоноалкілсульфосукцинатів, синтезованих із спиртів фракцій С8-С10. Встановлено відповідність показників якості піноутворювача на їх основі вимогам ДСТУ 3789.
4. Проведено дослідження і встановлено придатність не очищених від технологічних домішок a-олефінсульфонатів натрію фракції С12-С14 та динатріймоноалкілсульфосукцинатів фракції С8-С10 для розроблення рецептур піноутворювачів для гасіння пожеж, придатних до застосування з морською водою. Запропоновано рецептури таких піноутворювачів.
5. Проведено дослідження з визначення впливу температури води і тиску перед піногенератором на піноутворювальну здатність робочих розчинів піноутворювачів на основі a-олефінсульфонатів фракції С12-С14 та динатріймоноалкілсульфосукцинатів фракції С8-С10 у питній та морській воді. Встановлено, що підвищення температури призводить до підвищення кратності піни середньої кратності, а піна з максимальною стійкістю утворюється з робочих розчинів, температура яких близька до 20°С. Визначено тиск перед піногенератором, за якого кратність і стійкість піни мають найвищі значення.
6. Проведено дослідження з визначення залежності тривалості гасіння і критичної інтенсивності подавання робочих розчинів піноутворювачів загального призначення для гасіння пожеж ПО-6К”, ТЭАС”, Пегас” та Сніжок-1” від кратності піни. Встановлено, що найвищу вогнегасну ефективність в усіх випадках має піна з кратністю 70-100.
7. Проведено дослідження з визначення показників якості 10 зразків плівкоутворювальних піноутворювачів вітчизняного та закордонного виробництва. Встановлено, що плівкоутворювальний піноутворювач спеціального призначення ППЛВ-(Універсал)” марок 103, 103М, 106, 106М за показниками якості не поступається плівкоутворювальним піноутворювачам закордонного виробництва. Проведено дослідження і виявлено умови ефективного застосування цього піноутворювача.
8. Розроблено Інструкцію про порядок застосування і випробування піноутворювачів для пожежогасіння”, Тимчасові рекомендації щодо застосування піноутворювача загального призначення Сніжок-1”, Тимчасові рекомендації щодо застосування піноутворювача спеціального (цільового) призначення для гасіння пожеж ППЛВ-(Універсал)”, Державний стандарт України ДСТУ 4041-2001 Піноутворювачі спеціального призначення, що використовуються для гасіння пожеж водонерозчинних і водорозчинних горючих рідин. Загальні технічні вимоги і методи випробувань.

Список літератури:
1. Воюцкий С.С. Курс коллоидной химии. М.: Химия, 1975. 512 с.
2. Тихомиров В.К. Пены. Теория и практика их получения и разрушения. М.: Химия, 1975. 264 с.
3. Казаков М.В., Петров И.И., Реутт В.Ч. Средства и способы тушения пламени горючих жидкостей. М.: Стройиздат, 1977. 112 с.
4. Казаков М.В. Применение поверхностно-активных веществ для тушения пожаров. М.: Стройиздат, 1977. 81 с.
5. Шароварников А.Ф. Противопожарные пены. Состав, свойства, применение. М.: Знак, 2000. 464 с.
6. Казаков М.В., Демидов П.Г. Применение смачивателей для тушения пожаров. М.: Стройиздат, 1964. 56 с.
7. Огнетушащие свойства воды с добавками высокомолекулярных и низкомолекулярных соединений / Билкун Д.Г., Дубков П.Ф., Моисеенко В.М., Пешков В.В. // Пожаротушение: Сб. науч. тр. / ВНИИПО МВД СССР М., 1983. С. 96-101.
8. Дяглева Л.К., Казаков М.В., Одинец М.В. К вопросу повышения огнегасительной эффективности воды // Процессы горения и проблемы тушения пожаров: Материалы III Всесоюзной научно-практической конференции: Ч. 2. М., 1973. С. 168-187.
9. Арцыбашев Е.С., Лорбербаум В.Г. Химические методы борьбы с лесными пожарами: Обзорная информация. (Обмен производственным опытом) М., 1972. 48 с.
10. Красавина Н.Н., Лорбербаум В.Г. Применение смачивателей при тушении лесных пожаров // Лесное хозяйство, 1961, №5. С. 45-48.
11. ДСТУ 3789-98 Піноутворювачі загального призначення для гасіння пожеж. Загальні технічні вимоги і методи випробувань; Введ. 01.01.2000. К.: Держстандарт України, 1999. 18 с.
12. Пешков В.В. Водопенные средства тушения // Юбилейный сборник трудов ВНИИПО / ВНИИПО МВД России. 1997. С. 362-372.
13. Звіт (Денисова).
14. А. с. 789121 СССР, МКИ A 62 D 1/00. Пенообразующий состав для пожаротушения / Шароварников А.Ф., Астапов А.Н., Теплов Г.С. (СССР). №2703517/23-26; Заяв. 28.12.78; Опубл. 23.12.80, Бюл. №47.
15. А. с. 899045 СССР, МКИ A 62 D 1/00. Пенный состав / Можейко Ф.Ф., Щуляковская О.В., Домовская Т.Г., Александрович Х.М. (СССР). №2946187/23-26; Заяв. 18.06.80; Опубл. 23.01.82, Бюл. №3.
16. А. с. 1375261 СССР, МКИ A 62 D 1/02. Пенообразователь для тушения горючих жидкостей / Шароварников А.Ф., Зеленкин В.М., Пучкова Г.М. и др. (СССР). №3765504/40-26; Заяв. 29.03.85; Опубл. 30.05.88, Бюл. №20.
17. А. с. 700147 СССР, МКИ А 62 D 1/00. Пенообразователь / Чистяков Б.Е., Жуков И.Н., Ремизов Ю.В. (СССР). №2354290/23-26; Заяв. 21.04.76; Опубл. 30.11.79, Бюл. №44.
18. А. с. 604559 СССР, МКИ А 62 D 1/00. Способ получения пенообразователя / Билкун Д.Г., Гаевой Г.М., Горкунеко В.М. и др. (СССР). №2407087/23-26; Заяв. 22.09.76; Опубл. 30.04.79, Бюл. №16.
19. А. с. 841629 СССР МКИ А 62 D 1/02, E 21 C 7/06, E21F5/00. Пенообразующий состав / Плетнев М.Ю., Власенко И.Г., Чистяков Б.Е. и др. (СССР). №2608707/23-26; Заяв. 25.04.78; Опубл. 30.06.81, Бюл. №24.
20. А. с. 865303 СССР МКИ A 62 D 1/02. Состав пенообразователя для тушения пожаров / Казаков М.В., Билкун Д.Г., Пешков В.В., Пузако М.В. (СССР). №2869044/23-26; Заяв. 16.01.80; Опубл. 23.09.81, Бюл. №35.
21. А. с. 882531 СССР МКИ A 62 D 1/02. Состав пенообразователя для тушения пожаров / Кураков Г.А., Абрамовская Н.Н., Истомин О.П. и др. (СССР). №2858469/23-26; Заяв. 13.11.79; Опубл. 23.11.81, Бюл. №43.
22. А. с. 944593 СССР МКИ А 62 D 1/02. Состав пенообразователя для тушения пожаров / Меркулов В.А., Мельникова Л.И., Жуков В.В. №33230292/23-26; Заяв. 05.01.81; Опубл. 23.07.82, Бюл. №27.
23. А. с. 1036333 СССР МКИ А 62 D 1/02. Пенообразователь для тушения пожаров / Кучер В.М., Гольдин Г.С., Меркулов В.А. и др. (СССР). №3404903/23-26; Заяв. 11.03.82; Опубл. 23.08.83, Бюл. №31.
24. А. с. 1095911 СССР МКИ А 62 D 1/02. Пенообразующий состав для тушения пожаров / Жукова Н.Е., Солоницын Е.М., Чарков В.П. и др. (СССР). №3247676/23-26; Заяв. 05.12.80; Опубл. 07.06.84, Бюл. №21.
25. А. с. 1106523 СССР МКИ А 62 D 1/02. Пенообразователь для тушения пожаров / Гришин В.В., Козлов В.А., Протасов Е.М. (СССР). №3504023/23-26; Заяв. 26.10.82; Опубл. 07.08.84, Бюл. №29.
26. А. с. 1576171 СССР МКИ А 62 D 1/02. Пенообразующий состав для тушения пожаров / Жукова Н.Е., Пашковский П.С., Кравец В.М., Шецер Г.М. (СССР). №449522/23-26; Заяв. 29.06.88; Опубл. 07.07.90, Бюл. №25.
27. А. с. 1321428 СССР МКИ А 62 D 1/02. Способ получения пенообразователя для тушения пожаров / Баженов С.В., Билкун Д.Г., Бобков А.С. и др. (СССР). №39595939/40-26; Заяв. 03.10.85; Опубл. 07.07.87, Бюл. №25.
28. Пат. 4306979 США МКИ A 62 D 1/04. Foam type fire extinguishing agent for hydrophilic combustible liquids / Toshihide T. (Япония). №67500; Заяв. 17.08.79; Приоритет 17.08.78, №53-99461 (Япония). Опубл. 22.12.81, т. 13, №4.
29. А. с. 505425 СССР МКИ А 62 D 1/00. Состав пенообразователя для тушения пожаров / Дяглева Л.К., Казаков М.В., Одинец М.В. (СССР). №1980893/23-26; Заяв. 28.12.73; Опубл. 05.03.76, Бюл. №9.
30. А. с. 569314 СССР МКИ А 62 D 1/00. Состав пенообразователя для тушения пожаров / Казаков М.В., Шароварников А.Ф., Одинец М.В. и др. (СССР). №2086638/26; Заяв. 23.12.74; Опубл. 25.08.77, Бюл. №31.
31. А. с. 581950 СССР МКИ А 62 D 1/00. Состав пенообразователя для тушения пожаров / Казаков М.В., Шароварников А.Ф., Дяглева Л.К., Одинец М.В. (СССР). №2306770/23-26; Заяв. 04.01.76; Опубл. 30.11.77, Бюл. №44.
32. А. с. 797707 СССР МКИ А 62 D 1/00. Пенообразующая композиция для тушения пожаров / Козлов П.И., Дружинин С.А., Канн К.Ю. и др. (СССР). №2757657/23-26; Заяв. 23.04.79; Опубл. 23.01.81, Бюл. №3.
33. Патент 4536298 США МКИ A 62 D 1/04, A 62 C 1/12. Aqueous foam fire extinguisher / Massayaki Kami., Tomio Endo, Yutaka Hashimoto (Япония). №480213; Заяв. 30.03.83; Опубл. 20.08.85, т. 1053, №3.
34. А. с. 850093 СССР МКИ А 62 D 1/02. Пенообразующий состав для тушения пожаров / Казаков М.В., Одинец М.В., Северный В.В. и др. (СССР). №2771531/23-26; Заяв. 23.02.80; Опубл. 30.07.81, Бюл. №28.
35. А. с. 850094 СССР МКИ А 62 D 1/02. Состав пенообразователя для тушения пожаров / Абрамовская Н.Н., Кураков Г.А., Истомин С.П. и др. №2842479/23-26; Заяв. 20.11.79; Опубл. 30.07.81, Бюл. №28.
36. А. с. 860784 СССР МКИ А 62 D 1/02. Состав пенообразователя для тушения пожаров / Казаков М.В., Одинец М.В., Сухова А.К. (СССР). №2860893/23-26; Заяв. 28.12.79; Опубл. 07.09.81, Бюл. №33.
37. А. с. 1119706 СССР МКИ А 62 D 1/00. Состав пенообразователя для тушения пожаров / Билкун Д.Г., Волошин В.С., Казаков М.В. и др. (СССР). №3548988/23-26; Заяв. 03.02.83; Опубл. 23.10.84, Бюл. №39.
38. Патент 61-20312 Япония МКИ A 62 D 1/00, C 07 C 87/02. Пенное жидкое пленкообразующее средство для огнетушителя / Нэосу К.К. (Япония). №52-99970; Заяв. 19.08.77; Опубл. 21.05.86, №1-508.
39. Заявка 61-54424 Япония МКИ A 62 D 1/04. Пенный огнетушительный состав на основе полярной органической жидкости / Дайкин когё К.К. (Япония). №53-49583; Заяв. 24.04.79; Опубл. 21.11.86, №1-1361.
40. Заявка 1566724 Великобритания МКИ A 62 D 1/00. Fire-fighting compositions / Minnesota Mining & MFG Co. (США). №13823/76; Заяв. 06.04.77; Опубл. 08.05.80, №4754.
41. Заявка 1601537 Великобритания МКИ A 62 D 1/04. Fire-fighting concentrate / Philadelphia Suburban Corporation (США). №22391/78; Заяв. 25.05.78; Опубл. 28.10.81, №4830.
42. Заявка 2056275 Великобритания МКИ A 62 C 5/02, A 62 D 1/02. Aqueous film-forming fire extinguisher / Minnesota Mining & MFG Co. (США). №8018683; Заяв. 06.05.80; Опубл. 18.03.81, №4804.
43. А. с. 1627195 СССР МКИ А 62 D 1/00. Пенообразующий состав для тушения пожаров/ Тайсумов Х.А., Астапов А.Н., Пучкова Н.М. и др. (СССР). №4396675/26; Заяв. 02.02.88; Опубл. 15.02.91, Бюл. №6.
44. А. с. 899046 СССР МКИ А 62 D 1/02. Состав пенообразователя для тушения пожаров/ Билкун Д.Г., Баженов С.В., Казаков М.В. (СССР). №2946187/23-26; Заяв. 30.06.80; Опубл. 23.01.82, Бюл. №3.
45. А. с. 929121 СССР МКИ А 62 D 1/02. Состав пенообразователя для тушения пожаров / Шароварников А.Ф., Зеленкин В.М., Пономаренко В.А. и др. (СССР). №2916891/23-26; Заяв. 28.03.80; Опубл. 23.05.82, Бюл. №19.
46. А. с. 929122 СССР МКИ А 62 D 1/02. Состав пенообразователя для тушения пожаров / Шароварников А.Ф., Казаков М.В., Дяглева Л.К. и др. (СССР). №2998232/23-26; Заяв. 28.10.80; Опубл. 23.05.82, Бюл. №19.
47. А. с. 929123 СССР МКИ А 62 D 1/02. Пенообразователь для тушения пожаров / Феоктистов А.Е., Шароварников А.Ф., Зеленкин В.М. и др. (СССР). №2999203/23-26; Заяв. 28.10.80; Опубл. 23.05.82, Бюл. №19.
48. А. с. 9029124 СССР МКИ A 62 D 1/02. Пенообразователь для тушения пожаров / Билкун Д.Г., Казаков М.В., Моисеенко В.М. и др. (СССР). №2999213/23-26; Заяв. 28.10.80; Опубл. 23.05.82, Бюл. №19.
49. А. с. 929125 СССР МКИ А 62 D 1/02. Пенообразователь для тушения пожаров / Зеленкин В.М., Шароварников А.Ф., Феоктистов А.Е. и др. (СССР). №2999334/23-26; Заяв. 28.10.80; Опубл. 23.05.82, Бюл. №19.
50. А. с. 965434 СССР МКИ А 62 D 1/02. Пенообразователь для тушения пожаров / Зеленкин В.М., Спицина М.И., Мусабеков К.Б. и др. (СССР). №3267289/23-26; Заяв. 31.03.81; Опубл. 15.10.82, Бюл. №38.
51. А. с. 965435 СССР МКИ А 62 D 1/02. Пенообразователь для тушения пожаров / Зеленкин В.М., Шароварников А.Ф., Рябинин Н.А. и др. (СССР). №3267412/23-26; Заяв. 31.03.81; Опубл. 15.10.82, Бюл. №38.
52. А. с. 1011136 СССР МКИ А 62 D 1/02. Пенообразователь для тушения пожаров / Моисеенко В.М., Казаков М.В., Билкун Д.Г. и др. (СССР). №3380310/23-26; Заяв. 11.01.82; Опубл. 15.04.83, Бюл. №14.
53. А. с. 1117066 СССР МКИ А 62 D 1/02. Пенообразователь для тушения полярных горючих жидкостей / Шароварников А.Ф., Дяглева Л.К., Пономаренко В.А. и др. (СССР). №3613039/23-26; Заяв. 30.06.83; Опубл. 07.10.84, Бюл. №37.
54. А. с. 1180015 СССР МКИ А 62 D 1/00. Пенообразователь для тушения пожаров / Билкун Д.Г., Казаков М.В., Моисеенко В.М. и др. (СССР). №3719069/23-26; Заяв. 15.02.84; Опубл. 23.09.85, Бюл. №35.
55. А. с. 1340766 СССР МКИ А 62 D 1/02. Состав пенообразователя для тушения пожаров / Кучер В.М., Гида В.М., Меркулов В.А. и др. (СССР). №4050764/40-26; Заяв. 28.02.86; Опубл. 30.09.87, Бюл. №36.
56. А. с. 1398880 СССР МКИ А 62 D 1/02. Пенообразователь для тушения пожаров горючих жидкостей / Шароварников А.Ф., Дяглева Л.К., Теплов Г.С., и др. (СССР). №3874723/40-26; Заяв. 29.03.85; Опубл. 30.05.88, Бюл. №20.
57. А. с. 1701329 СССР МКИ А 62 D 1/02. Состав пенообразователя для тушения пожаров / Кучер В.М., Гида В.М., Меркулов В.А. и др. (СССР). №4718067/26; Заяв. 25.05.89; Опубл. 30.12.91, Бюл. №48.
58. А. с. 700148 СССР МКИ А 62 D 1/00. Пенообразующий состав для тушения пожаров / Билкун Д.Г., Калабухова Т.С., Власенко И.Г. и др. (СССР). №2605237/23-26; Заяв. 14.04.78; Опубл. 30.11.79, Бюл. №44.
59. Казаков М.В., Горкуненко В.М., Карпов В.И. Исследование добавок избирательного действия на устойчивость пены // Пожарная техника: Сб. науч. тр. / ВНИИПО МВД СССР. 1972. Вып. 9. С. 3-12.
60. Казаков М.В., Карпов В.И., Горкуненко В.М. Исследование пен, стабилизированных алкиларилсульфонатами и алкилсульфатами // Там же. С. 93-104.
61. Исследование свойств первичных алкилсульфатов в смеси с добавками / Билкун Д.Г., Калабухова Т.С., Казаков М.В., Чистяков Б.Е., Борачук В.Ф. // Пожарная техника и тушение пожаров: Сб. науч. тр. / ВНИИПО МВД СССР. 1978. С. 136-142.
62. Казаков М.В., Билкун Д.Г. Синергетическое действие мочевины и высших жирных спиртов на огнетушащие свойства алкилсульфатов // Горючесть веществ и химические средства пожаротушения: Сб. тр. / ВНИИПО МВД СССР. 1979. Вып. 6. С. 111-114.
63. Зеленкин В.М., Шароварников А.Ф. Стабилизация пен эфирами целлюлозы // Там же С. 121-124.
64. Новые пенообразователи общего назначения на основе первичных алкилсульфатов / Билкун Д.Г., Пешков В.В., Троян М.Д., Дубков П.Ф. // Пожарная техника и тушение пожаров: Сб. тр. / ВНИИПО МВД СССР. 1981. С. 141-143.
65. Дяглева Л.К., Астапов А.Н. Исследование возможности создания морозоустойчивого пенообразователя // Пожарная техника и тушение пожаров: Сб. тр. / ВНИИПО МВД СССР. 1982. С. 102-103.
66. Билкун Д.Г. Исследование устойчивости и огнетушащей способности пен из растворов алкилсульфатов // Теоретические и экспериментальные вопросы пожаротушения: Сб. науч. тр. / ВНИИПО МВД СССР. 1982. С. 77-81.
67. Физико-химические свойства бинарных смесей фторированных и углеводородных ПАВ / Билкун Д.Г., Казаков М.В., Моисеенко В.М., Одинец М.В. // Пожаротушение: Сб. науч. тр. / ВНИИПО МВД СССР. 1983. С. 101-108.
68. Меркулов В.А. Влияние свойств пенообразователя на разрушение пены гидрофильными жидкостями // Пожаротушение: Сб. науч. тр. / ВНИИПО МВД СССР. 1984. С. 50-56.
69. Казаков М.В., Билкун Д.Г., Моисеенко В.М., Одинец М.В. Пленкообразующие пенообразователи на основе бинарных смесей поверхностно-активных веществ // Пожаротушение: Сб. науч. тр. / ВНИИПО МВД СССР. 1985. С. 81-86.
70. Билкун Д.Г., Пешков В.В. Неорганические соли в составе пенообразователей // Там же. С. 87-92.
71. Пешков В.В., Пузако М.В., Билкун Д.Г. Повышение огнетушащей эффективности пенообразователей с помощью полиэтиленполиаминов // Средства и способы пожаротушения: Сб. науч. тр. / ВНИИПО МВД СССР. 1988. С. 67-72.
72. Стабилизирующие добавки в составе пенообразователя / Казаков М.В., Пешков В.В., Билкун Д.Г., Ушанова Н.П. // Огнетушащие средства и автоматические установки пожаротушения: Сб. науч. тр. / ВНИИПО МВД СССР. 1989. С. 26-32.
73. Пешков В.В., Одинец М.В. Стабильность пенообразователей при хранении // Там же С. 32-39.
74. Шароварников А.Ф., Теплов Г.С. Разработка и испытания универсального пенообразователя для тушения пожаров // Теоретические и экспериментальные основы пожаротушения: Сб. науч. тр. / ВНИИПО МВД РФ. 1992. С. 63-74.
75. Билкун Д.Г. Пенообразующие свойства олефинсульфонатов, алкилсульфатов и разработка пенообразователей на их основе для пожаротушения и пылеподавления. Автореферат дис. канд. хим. наук. М., 1985. 24 с.
76. Звіт про науково-дослідну роботу за темою Провести дослідження по розробці піноутворювача загального призначення та взяти участь в освоєнні його виробництва в Україні”. Кер. Антонов А.В. К., УкрНДІПБ МВС України, 1996. 192 с. Інв. №750-О.
77. Звіт про науково-дослідну роботу за темою Провести пошукові дослідження по створенню піноутворювачів спеціального призначення (плівкоутворюючих, для використання морської води)”. Кер. Білошицький М.В. К., УкрНДІПБ МВС України, 1997. 237 с. Інв. №800-О.
78. Порядок применения, транспортирования, хранения и проверки качества пенообразователей для тушения пожаров (Инструкция). / ВНИИПО МВД СССР. 1989. 28 с.
79. Порядок применения пенообразователей для тушения пожаров: Инструкция / ВНИИПО МВД России. 1996. 28 с.
80. Применение пены для тушения пожаров органических жидкостей: Справочное пособие / ВНИИПО МВД России. 1995. 98 с.
81. Гилетич А. Новые способы тушения нефтепродуктов в практику // Пожарное дело. 1999. №5. С. 40-41.
82. Огнетушащая эффективность пены низкой кратности из пленкообразующего пенообразователя, подаваемой под слой продукта / Бычков А.И., Гришин В.В., Аксенов В.П., Росляков В.И. // Теоретические и экспериментальные вопросы автоматического пожаротушения: Сб. науч. тр. / ВНИИПО МВД СССР. 1987. С. 32-43.
83. Шароварников А.Ф., Теплов Г.С., Воевода С.С. Закономерности тушения при подаче пены под слой горючего и метод определения эффективности составов // Пожарная техника и средства пожаротушения: Сб. науч. тр. / ВНИИПО МВД СССР. 1991. С. 135-142.
84. Шароварников А., Молчанов В. Подслойное тушение // Пожарное дело. 1995. №1. С. 40-41.
85. Титков В. Что может Легкая вода” // Пожарное дело. 1998. №9. С. 40-41.
86. Шароварников А.Ф., Молчанов В.П., Воевода С.С. Система подслойного тушения пожаров нефти и нефтепродуктов в резервуарах: Общие сведения и основные требования // Пожаровзрывобезопасность. 2000. №4. С. 36-42.
87. Разработка и испытание отечественного варианта подслойного способа тушения пожаров нефтепродуктов в резервуарах низкократной пеной / Шароварников А.Ф., Коловатов В.П., Грашичев Н.К., Ефимов А.А., Воевода С.С., Фархутдинов Р.И. // Транспорт и хранение нефтепродуктов / ЦНИИТЭНефтехим. 1991. Вып. 4. С. 14-18.
88. Шароварников А.Ф. Новые средства и способы тушения пожаров нефтей и нефтепродуктов // Транспорт и хранение нефтепродуктов / ЦНИИТЭНефтехим. 1996. Вып. 8-9. С. 2-5.
89. Волков О.М. Оценка эффективности стационарной системы подслойного тушения пожара в резервуаре с понтоном и плавающей крышей // Транспорт и хранение нефтепродуктов / ЦНИИТЭНефтехим. 2000. Вып. 10. С. 9-13.
90. Пожары резервуаров с нефтью и нефтепродуктами / Сучков В.П., Безродный И.Ф., Вязниковцев А.В. и др. / ЦНИИТЭНефтехим. 1992. 100 с.
91. Тушение нефти и нефтепродуктов: Пособие / Безродный И.Ф., Гилетич А.Н., Меркулов В.А. и др. / ВНИИПО МВД России. 1996. 216 с.
92. Меркулов В.А., Понимасов В.Н. Огнетушащая способность пен низкой кратности // Пожаротушение: Сб. науч. тр. / ВНИИПО МВД СССР. 1983. С. 67-70.
93. Крылова Г.С., Пешков В.В. Пузако М.В. Применение синтетических пенообразователей для тушения авиационного топлива // Там же. С. 79-82.
94. Огнетушащие свойства пен низкой и средней кратности из пенообразователей различных типов / Билкун Д.Г., Казаков М.В., Моисеенко В.М., Пешков В.В. // Пожаротушение: Сб. науч. тр. / ВНИИПО МВД СССР. 1984. С. 10-15.
95. Кучер В.М., Меркулов В.А., Жуков В.В., Понимасов В.Н. Тушение нефтепродуктов низкократными пенами // Там же. С. 29-37.
96. Меркулов В.А., Кучер В.М. Влияние кратности и способа подачи пены на эффективность тушения // Пожаротушение: Сб. науч. тр. / ВНИИПО МВД СССР. 1985. С. 14-17.
97. Тушение стабильного конденсата пенами / Кучер В.М., Меркулов В.А., Галицкий М.А., Жуков В.В. // Там же. С. 102-109.
98. Кучер В.М., Меркулов В.А., Лебедев С.Ю., Погорелко А.М. Огнетушащая способность пен при тушении стабильного конденсата// Пожаротушение: Сб. науч. тр. / ВНИИПО МВД СССР. 1986. С. 79-87.
99. Применение пены для тушения пожаров растворителей в производстве минеральных масел / Меркулов В.А., Кучер В.М., Жуков В.В., Погорелко А.М. // Средства и способы пожаротушения: Сб. науч. тр. / ВНИИПО МВД СССР. 1988. С. 62-67.
100. Кучер В.М., Меркулов В.А., Жуков В.В. Влияние кратности воздушно-механической пены на ее эффективность // Горение и проблемы тушения пожаров: Тезисы VI Всесоюзной научно-практической конференции. М. 1979. С. 28-34.
101. Баженов С.В. Огнетушащая эффективность пен из растворов биологически мягких поверхностно-активных веществ / Исследование процессов водопенного тушения пожаров: Сб. науч. тр. / ВНИИПО МВД СССР. 1987. С. 47-51.
102. Иоффе Б.С., Бабаян Е.Я., Злотник Р.Е. Производство олефинсульфонатов. Обзорная информация. (Хлорная промышленность). НИИТЭХИМ. 1984. 27 с.
103. Серебряков Б.Г. и др. Высшие олефины / Серебряков Б.Г., Плаксунов Т.К., Аншелес Б.Р., Далин М.А.; Под ред. М.А.Далина. Л.: Химия, 1984. С. 41-91, 222-228.
104. Теддер Д., Нехватал А., Джубб А. Промышленная органическая химия. / Пер. с англ. М.: Мир, 1977. С. 217-224.
105. Джильберт Э.Е. Сульфирование органических соединений / Под ред. А.И.Гершеновича. М.: Химия, 1969. 416 с.
106. Рудой А.П., Coя А.В. Методика расчета состава продуктов при сульфировании альфа-олефинов газообразным триоксидом серы в пленочном реакторе // Свойства и перспективные направления использования поверхностно-активных веществ в народном хозяйстве: Сб. науч. тр. / ЦНИИТЭНефтехим. 1990. С. 42-46.
107. Исследование состава продуктов сульфирования тетрадецена-1 газообразным триоксидом серы / Сапельников В.М., Правдин В.Г., Рунов В.А., Манаков М.Н. // Тезисы докладов XVI конференции по химии и технологии органических соединений серы и сернистых нефтей. Рига, 1984. С. 388.
108. Сульфирование тетрадецена-1 газообразным триоксидом серы / Сапельников В.М., Правдин В.Г., Рунов В.А., Манаков М.Н. // Нефтехимия. т. 25. №1. С. 110-114.
109. Перистый В.А., Гаевой Г.М. Исследование процесса сульфирования альфа-олефинов и разработка технологии получения поверхностно-активных веществ на их основе // Тезисы докладов ІV Всесоюзной конференции по перспективам развития и совершенствования производства синтетических жирных кислот, высших жирных спиртов и поверхностно-активных веществ. Шебекино. 1972. С. 197-199.
110. Далин М.А., Письман В.И. Перспективы расширения производства высших альфа-олефинов в качестве сырья для поверхностноактивных веществ // Там же. С. 195-197.
111. Особенности пол