підвищення ефективності ВОГНЕЗАХИСТу фанери ПРОСОЧУВАЛЬНими засобами : повышение эффективности Огнезащиты фанеры Пропиточными средствами



  • Название:
  • підвищення ефективності ВОГНЕЗАХИСТу фанери ПРОСОЧУВАЛЬНими засобами
  • Альтернативное название:
  • повышение эффективности Огнезащиты фанеры Пропиточными средствами
  • Кол-во страниц:
  • 187
  • ВУЗ:
  • академія пожежної безпеки ім. Героїв Чорнобиля МНС України
  • Год защиты:
  • 2007
  • Краткое описание:
  • Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій
    та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи

    академія пожежної безпеки
    ім. Героїв Чорнобиля МНС України


    На правах рукопису


    жартовський сергій володимирович


    удк 614.842.615



    підвищення ефективності ВОГНЕЗАХИСТу
    фанери ПРОСОЧУВАЛЬНими засобами

    21.06.02 пожежна безпека



    Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
    технічних наук










    Науковий керівник
    Цапко Юрій Володимирович,
    кандидат технічних наук,
    старший науковий співробітник










    Черкаси 2007







    ЗМІСТ




    ВСТУП


    ..........................................................................................................


    5




    РОЗДІЛ 1.


    Сучасний стан забезпечення вогнезахисту фанери..................



    11




    1.1.


    Загальні відомості про властивості фанери................................


    11




    1.2.


    Зміна фізико-хімічних властивостей фанери в умовах нагрівання....................................... ............................................



    15




    1.3.


    Методи та способи вогнезахисту фанери ........................


    26




    1.4.


    Мета і задачі наукових досліджень ..............................................


    34




    РОЗДІЛ 2.


    Теоретичнідослідженняпроцесіввогнезахисту фанери......................................................



    35




    2.1.


    Математичнамодельзайманняфанери залежно від параметрів її нагрівання ..............................................................



    36




    2.2.


    Модельвизначенняшвидкостіпоширенняполум’яповерхнею вогненезахищеної та вогнезахищеної фанери.....



    47




    2.3.


    Висновки до розділу 2................................................................


    54




    РОЗДІЛ 3.


    Експериментальні дослідження ефективності вогнезахисту фанери при оброблені їх просочувальною сумішшю на основі неорганічних і органічних речовин....................





    56




    3.1.
    3.2.


    Дослідження умов горіння вогненезахищеної фанери...........
    Розроблення способів виготовлення вогнезахищеної фанери...


    56
    60




    3.3.

    3.4.


    Визначення оптимальної кількості просочувальної суміші ДСА-2 для вогнебіозахисту фанери.............................................
    Дослідження ефективності вогнезахисту фанери після її просочення сумішшю фосфатів та сульфатів амонію і полімерного антисептика...............



    65


    76




    3.4.1.


    Екологічні, термічні й газохроматографічні дослідження ефективності вогнезахисту фанери...............................



    81




    3.4.2.


    Дослідження токсичності продуктів горіння вогнезахищеної фанери..................................................................................



    88




    3.5.


    Дослідженняфізико-механічниххарактеристиквогнезахищеної фанери...........................................



    95




    3.6.


    Висновки до розділу 3 ...............................................................


    98




    РОЗДІЛ 4.


    Розроблення нормативно-технічних основ для виробництва вогнезахищеної фанери і дослідження її придатності для використання на різних об’єктах................................





    100




    4.1.


    Розроблення технічних умов виробництва вогнезахищеної фанери.........



    100




    4.2.


    Розроблення технологічного регламенту виробництва вогнезахищеної фанери....................................................



    108




    4.3.


    Дослідження придатності вогнезахищеної фанери для використання на об’єктах масового перебування людей...



    116




    4.4


    Висновки до розділу 4....................................................................


    135




    Висновки ..........................................................................................................


    137




    Список використаних джерел .............................................................


    140




    ДОДАТКИ .............................................................................................................


    153




    Додаток А


    Технічні умови ТУ У 20.2-33741429-001:2006 зі зміною №1 Деталі фанерних плит вогнезахищені” .................................



    153




    Додаток Б


    Висновок державної санітарно-епідологічної експертизи
    МОЗ України..............................................................................



    167




    Додаток В


    Сертифікат відповідності з пожежної безпеки ДЦС МНС України



    170




    Додаток Д


    Дозвіл на застосування вогнезахищеної фанери при будівництві та ремонті пасажирського рухомого складу, дизель- і електропоїздів на об’єктах ДП Укрзалізниця”




    172




    Додаток Е


    Технологічний регламент виробництва вогнезахищеної фанери


    174




    Додаток Ж


    Акти впровадження


    184








    ВСТУП

    Забезпечення пожежної безпеки невід’ємна частина державної діяльності стосовно охорони життя, здоров’я людей, національного багатства і навколишнього природного середовища [1].
    Фанера, як і більшість целюлозовмісних матеріалів, горючий легкозаймистий матеріал. Статистика засвідчує постійне зростання випадків займання, коли пожежним навантаженням є фанера. Об’єктами пожеж є пасажирські вагони, електро- та дизельпотяги, житлові будинки тощо. Відтак збитки складають сотні мільйонів гривень. На пожежах трапляються і людські жертви, причиною яких переважно є токсичні продукти горіння.
    За пожежними і будівельними нормами та правилами [2, 3], залежно від функціонального призначення об’єктів, дозволяється застосування конструкцій із фанери з показниками низької горючості, важкозаймисті, що не поширюють полум’я поверхнею, з незначною димоутворювальною здатністю, а за токсичністю продуктів горіння малонебезпечні. Це свідчить про те, що фанера, як матеріал, повинна бути пожежобезпечна. Проблему можна вирішити через розв’язання низки наукових та практичних задач спрямованих на вирішення комплексу технічних питань щодо підвищення ефективності протипожежного захисту об’єктів різного призначення шляхом застосування в них фанери, яку відносять до групи важкогорючих матеріалів із пониженим рівнем токсичності продуктів горіння.
    Вогнезахист фанери зводиться до введення в масу матеріалу спеціальних вогнегасних речовин - антипіренів. За цих умов матеріали здатні протистояти полум’ю. Ефект від дії вогнезахисту визначається за проходженням фізичних процесів у захищеному матеріалі:
    -під впливом нагрівання складові засобу випаровуються або дисоціюють із поглинанням тепла, достатнім для попередження можливості підвищення температури захищеного матеріалу до температури загоряння;
    -негорючі гази, що виділяються при нагріванні, розбавляють горючі газоподібні продукти до незаймистого стану;
    -при температурі, нижчій за температуру горіння, складові вогнезахисних засобів плавляться, утворюючи повітронепроникний шар, який перешкоджає доступу повітря до поверхні матеріалу.
    Враховуючи вищенаведене, тема дисертаційної роботи Підвищення ефективності вогнезахисту фанери просочувальними засобами” є актуальною.
    Дослідження проводилися в рамках заходів щодо виконання Державної програми забезпечення пожежної безпеки на період до 2010 року, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2002 р. №870; Концепції наукової діяльності Черкаського інституту пожежної безпеки ім. Героїв Чорнобиля МНС України на 20052010 роки; науково-дослідної роботи в УкрНДІПБ МНС України за темою Розробити проект Державного стандарту України Речовини вогнезахисні для деревини. Загальні технічні вимоги і методи випробувань” (державний реєстраційний №0103U007969). Особистий внесок проведення аналітичних та експериментальних досліджень.
    Мета і задачі досліджень. Метою роботи є підвищення ефективності вогнезахисту фанери шляхом просочення її засобами на основі неорганічних і органічних речовин.
    Для виконання поставленої мети необхідно було розв’язати наступні задачі:
    провести аналіз сучасного стану вогнезахисту фанери;
    провести дослідження процесів займання вогненезахищеної та вогнезахищеної фанери;
    провести дослідження процесів поширення полум’я поверхнею вогненезахищеної та вогнезахищеної фанери;
    розробити засоби і способи вогнезахисту фанери просоченням композицією на основі неорганічних і органічних речовин;
    провести комплекс експериментальних досліджень ефективності вогнезахисту та експлуатаційних властивостей вогнезахищеної фанери;
    провести дослідження придатності вогнезахищеної фанери для використання її на об’єктах масового перебування людей.
    Ідея роботи полягає у використанні композиції сольових антипіренів, полімерного антисептика, кремнійорганічного полімерного гідрофобізатора та застосуванні прискорюючих фізико-хімічних процесів просочення фанери.
    Об’єкт досліджень процеси займання вогненезахищеної та вогнезахищеної фанери, умови й механізми їх уповільнення.
    Предмет досліджень вогненезахищена та вогнезахищена фанера, вогнезахисні просочувальні засоби.
    Для досягнення мети і вирішення поставлених завдань у роботі використано комплекс методів досліджень, що вміщує теоретичні дослідження процесів займання та поширення полум’я поверхнею вогненезахищеної та вогнезахищеної фанери; експериментальні методи дослідження ефективності вогнезахисту фанери; числові методи математичного аналізу; фізико-хімічні методи досліджень (газова хроматографія, оптична спектроскопія та термогравіметричний аналіз); методи лабораторних випробувань, регламентовані діючими стандартами.
    Наукова новизна отриманих результатів. Підвищення ефективності вогнезахисту фанери полягає у встановленні закономірностей взаємозв’язку процесів піролізу і горіння фанери із фізико-хімічними властивостями просочувального засобу з антипірена, полімерного антисептика, гідрофобізатора (флегматизуванням, інгібуванням та ізолюванням полум’я), а також у вдосконаленні моделей займання і визначення швидкості поширення полум’я поверхнею вогненезахищеної та вогнезахищеної фанери, а саме:
    1) теоретично встановлено й експериментально визначено зміни умов вогнезахисту фанери, які відображають взаємозв’язок процесу вогнезахисту фанери із властивостями просочувального засобу з антипірена, полімерного антисептика, гідрофобізатора під дією температури виділяти негорючі гази та знижувати константи швидкості реакцій окиснення в газовій фазі, що призводить до перетворення легкозаймистого матеріалу на важкогорючий із новими фізико-хімічними характеристиками, зокрема відсутністю температури займання та самозаймання.
    2) встановлені граничні умови переведення легкозаймистих виробів із фанери у важкозаймистий стан шляхом їх оброблення вогнезахисною сумішшю на основі неорганічних і органічних речовин, виявлено вплив компонентів просочувальної суміші фосфатів та сульфату амонію з полімерним антисептиком Гембар” на зменшення кількості горючих газів у сумішах летких продуктів термодеструкції вогнезахищених зразків фанери: метануу 4,6 рази, воднюу 5 разів, оксиду вуглецюу 3 рази, кількість азоту зросла більше, ніж у 30разів.
    3) визначено оптимальне співвідношення складу суміші для вогнезахисту та експериментально підтверджено, що, залежно від кількості компонентів просочувальної суміші у фанері (антипірену не менше за 45,0кг/м3, антисептика0,4кг/м3), займисті вироби із фанери переходять до груп за показниками пожежної небезпеки: важкогорючі та важкозаймисті, які не поширюють полум’я поверхнею, з помірною димоутворювальною здатністю, а за токсичністю продуктів горінняпомірно небезпечними згідно з ДБН В.1.1-7, що дозволяє застосовувати будівельні конструкції з вогнезахищеної фанери на об’єктах різного призначення.
    4) показано, що розроблена вогнезахищена фанера вміщує формальдегіду менше ніж у три рази, порівняно з вогненезахищеною.
    Практичне значення отриманих результатів полягає у розробленні засобів захисту фанери, які дозволяють отримати вироби з фанери із ефективнимим вогнебіозахистними властивостями та з помірною токсичністю, не погіршуючи експлуатаційні та естетичні показники. За умови дотримання необхідних вимог, продукція з вогнезахищеної фанери може використовуватися на об’єктах масового перебування людей, зокрема для виготовлення перегородок, настилів для підлоги, підвісних стель, обшивки даху. Використання таких матеріалів знижує ризик виникнення і можливості розвитку пожежі, а також збільшує тривалість експлуатації виробів із фанери. Отримано спеціальний дозвіл на застосування вогнезахищеної фанери для будівництва та ремонту (реконструкції) пасажирського рухомого складу, дизель- та еклектропотягів. Розроблено нормативно-технічну документацію у вигляді технічних умов, технологічного регламенту на виготовлення вогнезахищених виробів із фанери.
    Реалізація висновків і результатів роботи здійснена шляхом їхнього використання під час виконання робіт із виготовлення вогнезахищеної фанери, що проводяться ПП Вогнезахист-Фандеталь” та ЗАТ Фанплит”, при розробленні технологічного регламенту отримання важкогорючої фанери, а також при виготовленні будівельних конструкцій для внутрішнього облаштування об’єктів масового перебування людей (театри, готелі, ресторани, житлові та адміністративні будівлі). Зокрема фанеру, оброблену вогнебіозахисною сумішшю, використовують для виготовлення дерев’яних елементів пасажирських вагонів залізничного транспорту.
    Особистий внесок здобувача: проведено огляд і аналіз літературних джерел, які висвітлюють питання вогнезахисту фанери, виконано теоретичні дослідження щодо моделювання процесу займання поверхні фанери та швидкості поширення полум’я її поверхнею, експериментально встановлено умови вогнебіозахисту фанери і здійснено лабораторні дослідження з визначення її вогнезахисних властивостей, визначено оптимальний склад компонентів просочувальної суміші для ефективного захисту фанери.
    Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертаційних досліджень доповідалися на симпозіумі Проблеми вдосконалення транспортної медицини” (м. Одеса, 1011 травня 2007), науково-практичних заходах у рамках спеціалізованої виставки Пожежна та техногенна безпека України 2007” (м. Київ, 2526 квітня 2007), ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції Чрезвычайные ситуации: предупреждение и ликвидация” (м. Мінськ, 67 червня 2007).



    Публікації. За результатами досліджень опубліковано 11 робіт, з яких 6 наукові статті у виданнях, внесених до переліку ВАК України, тези 3 доповідей на науково-практичних конференціях та семінарах, 3 деклараційних патенти на корисну модель.
    Структура і обсяг роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних літературних джерел із 141 найменування; містить 190 сторінок друкованого тексту, 26 таблиць, 22 ілюстрації і 6 додатків.
  • Список литературы:
  • Висновки

    Дисертаційну роботу спрямовано на вирішення актуального науково-технічного завдання підвищення ефективності вогнезахисту фанери просочувальними засобами, яке впроваджено для підвищення протипожежного захисту об’єктів масового перебування людей. Основні наукові й практичні результати за дисертацією такі:
    1. Одержано математичну залежність часу займання та швидкості поширення полум’я поверхнею вогненезахищеної та вогнезахищеної фанери за рахунок дії просочувальних вогнезахисних речовин. Теоретично встановлено й експериментально визначено зміни умови вогнезахисту фанери, які відображають взаємозв’язок процесів піролізу і горіння фанери із фізико-хімічними властивостями просочувального засобу з антипірену, поліполімерного антисептика, гідрофобізатора (флегматизуванням, інгібуванням та ізолюванням теплопередачі), які спричиняють перетворення легкозаймистого матеріалу на важкогорючий із новими фізико-хімічними характеристиками, зокрема відсутністю температури займання та самозаймання, що визначає ефективність вогнезахисту матеріалу.
    2. Встановлено, що просочувальна композиція уповільнює термічний розклад матеріалу; переводить екзотермічні ефекти деструкції в область низьких температур; під дією теплового потоку утворюється ізолююча перешкода для виходу летких продуктів і переносу тепла до фронту піролізу фанери більше, ніж у 2 рази; час займання поверхні фанери, з підвищенням ефекту вогнезахисту, збільшується в 4,1 рази, а швидкість поширення полум’я поверхнею фанери зменшується в 4,3 рази.
    3. Експериментально виявлено вплив компонентів просочувальної суміші фосфатів та сульфату амонію з полімерним антисептиком Гембар” на ефективність вогнебіозахисту; встановлено зменшення кількості горючих газів у сумішах летких продуктів термодеструкції вогнебіозахищених зразків фанери: метануу 4,6 рази, водню в 5 разів, оксиду вуглецю в 3 рази, кількість азоту зросла більше, ніж у 30разів.
    4. Розроблено два способи виготовлення водотривкої та підвищеної водостійкості вогнезахищеної фанери, які, враховуючи специфічність побудови фанерних плит, застосовуючи прискорюючі фізико-хімічні процеси просочення, а також композиційність антипірену й антисептика, дозволяють виготовляти важкогорючу фанеру.
    5. Визначено оптимальне співвідношення вогнезахисної суміші ДСА-2, коли, залежно від товщини фанери (522 мм), витрата антипірену змінюється відповідно з 65 кг/м3 до 45 кг/м3, а антисептика з 1,6 кг/м3 до 0,36 кг/м3, займисті матеріали із фанери переходять у стан важкогорючості, важкозаймисті, які не поширюють полум’я поверхнею, з помірною димоутворювальною здатністю, а за токсичністю продуктів горіння помірно небезпечні, при цьому межа міцності під час сколювання по клеєному шару (2,54 Мпа, за норми не менше 1,5 МПа) та при статичному згинанні вдовж волокон (61,2 Мпа, за норми не менше 55 МПа) не зменшилися, що дозволяє застосовувати будівельні конструкції з вогнезахищеної фанери на об’єктах масового перебування людей згідно з ДБН В.1.1-7.
    6. Експериментально підтверджено, що суміш яка містить антисептик Гембар” у кількості 0,4 кг/м3 для поверхневого вогнебіозахисту фанери забезпечує підвищення рівня біостійкості (згідно з ГОСТ 26603) для оброблених зразків фанери (порівняно з необробленими) більш, ніж у 20 разів за показником біоруйнування. Сумішшю ДСА-2 під час просочення фанери можна зменшити кількість формальдегіду та перевести її з класу Е2 до Е1.
    7. Розроблено технічні умови ТУ У 20.2-33741429.001:2006 Деталі фанерних плит вогнезахищені” та технологічний регламент на їх виготовлення. Проведено сертифікаційні випробування та отримано сертифікат відповідності від Державного центру сертифікації виробів протипожежного призначення МНС України. Інститутом екогігієни і токсикології МОЗ України проведено випробування та отримано висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи на вогнезахищену фанеру, Головним санітарним лікарем залізничного транспорту України надано Дозвіл на застосування вогнезахищеної фанери для будівництва та ремонту пасажирського рухомого складу, дизель- і електропотягів. Встановлено придатність вогнезахищеної фанери для її використання на об’єктах масового перебування людей.






    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

    1. Про пожежну безпеку: Закон України від 17.12.93 // Відомості Верховної ради України. 1999.№ 2021.Ст. 190.
    2. ДБН В.1.1-7-2002 Пожежна безпека об’єктів будівництва. К., 2003. (Держбуд України). 112 с.
    3. Пожаровзрывоопасность веществ и материалов. Номенклатура показателей и методы их определения: ГОСТ 12.1.0441989.Введ. 01.01.91.М.: Изд- во стандартов, 1990.143 с.
    4. ГОСТ 16363-98 Межгосударственный стандарт. Средства огнезащитные для древесины. Методы определения огнезащитных свойств. Введ. 01.01.98.К.: Изд-во стандартов, 2000. 7 с.
    5. ГОСТ 3916.1-96 Межгосударственный стандарт. Фанера общего назначения с наружными слоями из шпона лиственных пород. Технические условия. Введ. 01.01.98.Минск: Изд-во стандартов, 1998. 17 с.
    6. ГОСТ 30427-96 Фанера общего назначения. Общие правила классификации по внешнему виду. Введ. 01.01.96.М.: Изд-во стандартов, 1997. 21 с.
    7. ГОСТ 11539-73 Фанера бакелизированная. Технические условия. Введ. 01.01.75.М.: Изд-во стандартов, 1975. 19 с.
    8. Куликов В.А. Производство фанеры. М. Лесная промышленность, 1976. 368 с.
    9. Науменко З.М. Применение клееной фанеры в строительсте // Фанера и плиты. М.: ВНИПИЭИЛеспром. Обзор. Информ. Плиты и фанера.1970.-20 с.
    10. Власов Г.Д., Куликов В.А., Родионов С.В. Технология деревообрабатывающих производств.М.: 1967.503 с.
    11. Справочник фанерщика. М.-1968.-829 с.
    12. Демидов П.Г. Основы горения веществ. М.: Изд-во М-ва коммун. хоз. РСФСР.296 с.
    13. Рожков А.П. Пожарная безопасность: Уч. Пос. для студентов выс. уч. заведений Украины.К.: Пожинформтехника, 1999.256 с.
    14. Таубкин С.И. Основы огнезащиты целюлозных материалов. М.: Изд. М-ва коммун. хоз. РСФСР, 1960.346 с.
    15. Жартовський В.М., Цапко Ю.В. Профілактика горіння целюлозовмісних матеріалів. Теорія та практика.Київ: УкрНДІПБ МНС України, 2006.248 с.
    16. Абдурагимов И.М., Андросов А.С., Исаев Л.К., Крылов Е.В. Процессы горения. М.: ВИПТШ МВД СССР, 1984.295 с.
    17. Горшков В.И. Самовозгорание веществ и материалов. М.: ВНИИПО, 2003.446 с.
    18. Драйздейл Д. Введение в динамику пожаров / Пер. с англ. К.Г.Бромштейна; Под ред. Ю.А.Кошмарова, В.Е.Макарова.М.: Стройиздат, 1990.424 с.
    19. Babrauskas V., Williamson R.B. The historical basis of fire resistance testing. Fire Technology. Part I.1980.Р. 184194.
    20. Babrauskas V., Williamson R.B. The historical basis of fire resistance testing. Fire Technology. Part II.1981/1982.Р. 304316.
    21. Конев Э.В., Исаков Р.В. Термографическое исследование лесных горючих материалов // Вопросы лесной пирологии.Красноярск, 1972.С. 103118.
    22. Демидов П.Г, Шандыба В.А., Щеглов П.П. Горение и свойства горючих веществ.2-е изд., перераб.М.: Химия, 1981.272 с., ил.
    23. ГОСТ 30247.0-94 Конструкции строительные. Методы испытаний на огнестойкость.Введ. 01.01.96.М.: МНТКС, 1996.11 с.
    24. Красавина Н.Н. Огнезащитные и огнегасящие свойства водных растворов неорганических веществ в борьбе с лесными пожарами // Совр. вопр. охраны лесов от пожаров и борьбы с ними.М: Лесная промышленность, 1965.С. 134159.
    25. Финаев Ю.А. Особенности горения натуральных твердых топлив с большим выходом летучих // Горение твердого топлива.Новосибирск: Наука, 1969.С. 234239.
    26. Башкирцев М.П., Бубырь Н.Ф., Минаев Н.А., Ончуков Д.Н. Основы пожарной теплофизики / Учеб. для пожарно-технических училищ. Под ред. М.П. Башкирцева.2-е изд. перераб. и доп.М.: Стройиздат.1978.200 с.: ил.
    27. Астапенко В.М., Кошмаров Ю.А., Молчадский И.С., Шевлчков А.Н. Термогазодинамика в помещениях / под ред. Ю.А. Кошмарова.М.: Стройиздат.1988.448 с.
    28. Кирилов А.Н., Бирюков В.Г., Мишков С.Н. Огнезащищенная фанера конструкционного назначения.М.: ВНИПИЭИлеспром.1986. 43 с.Обзор. Информ. Плиты и фанера: Вып. 5.
    29. Кирилов А.Н., Бирюков В.Г., Гусев В.И. Исследование физико-механических и огнезащитных свойств огнезащищенной декоративной фанеры. // Науч.-тех. прогрес в лесной и деревообрабатывающей промышленности. Тезисы докладов ХVІІІ науч.-тех. конф.К.1991.С. 170.
    30. Кирилов О.М., Бирюков В.Г., Гусев В.І. Дослідження деяких фізико-механічних властивостей вогнезахищеної декоративної фанери // Лісове господарство, лісова, паперова і деревообробна промисловість.1991.№4. С. 3638.
    31. Орлов А.В., Трофимова И.В., Чурикова Э.К., Томин Г.С., Самохвалов Е.П. Огнезащищенная фанерная плита для вагоностроения.М.: ВНИПИЭИлеспром, 1989.47 с.
    32. Семенова В.М., Леонович А.А. К вопросу об огнезащите древесины клееных конструкций // Лесной журнал.- ИВУЗ.1974.№ 6.С. 9499.
    33. Леонович А.А., Шалун Г.Б. Огнезащита древесных плит и слоистых пластиков.М.: Лесная промышленность.1974. 128 с.
    34. Niedzmilovera miezhicra Tereza Palhose niezotorych gatunrom dremna Badana roznimi metodami. Prezm. Drsem.” 1981/82.№ 14.С. 2436.
    35. Хунт М., Геррат А. Консервирование древесины / пер. с англ. под ред. С.Н. Горшина. М.; Ленинград: Гослесбумиздат.1961.463 с.
    36. Леонович А.А. Теоретические аспекты снижения горючости древесины // Межвуз. сб. науч. трудов. Химическая и механическая переработка древесины и древесных отходов.ЛТА им. Кирова.1980.вып. 6.С. 1822.
    37. Леонович А.А., Бронкина В.И. Удерживаемость огнезащитного состава в древесном волокне // Реф. инф. ВНИПИЭИлеспром Фанера и плиты”.1973. С. 78.
    38.КозловскиР.Производстводревесностружечныхтрудновоспламеня-емых плит // Полимэкс-ЦеКОП. Симпозиум.К., 1981.
    39. Леонович А.А. О механизме действия огнезащитного состава // Лесной журнал.1973. № 4.С. 112116.
    40. Леонович А.А. Современные способы изготовления огнезащищенных древесных плит (обзор).М.: ВНИПИЭИлеспром., 1976.35 с.
    41. Леонович А.А., Василевский П.В., Карипова Л.В. Огнезащищенная биостойкая фанера // Науч.-техн. реф. сб. Плиты и фанера”.М.ВНИПИЭИлеспром, 1981.С. 78.
    42. Тропинов А.Г., Жартовский В.М. Взаимодействие углеводородных пламен с огнетушащими порошками // Огнетушащие порошковые средства: Сб. науч. тр. М.: ВНИИПО СССР, 1985.С.8084.
    43. Растворы водные защитных средств для древесины. Технические условия: ГОСТ 288151996.Введ. 01.01.99.К., 1998.37 с. (Госстандарт Украины).
    44. Тропинов А.Г., Жартовский В.М., Антонов А.В., Баратов А.Н. Взаимодействие смесей диаммонийфосфата и хлорида калия с активными радикалами пламен // Кинетика и катализ.1988.№1.С. 176179
    45. Бут В.П., Жартовський В.М., Білошицький М.В., Цапко Ю.В., Барило О.Г. особливості дослідження тривалості вогнезахисту деревини просочувальними засобами // Науковий вісник УкрНДІПБ. 2004. № 1(9). С. 2125.
    46.Жартовський В.М., Бут В.П., Цапко Ю.В., Барило О.Г., Слуцька О.М. дослідження вогнезахисних та експлуатаційних властивостей деревини просоченої вогнезахисними засобами // Зб. наук. праць. Львів: ЛІПБ, 2004. Вип.4. С. 4145.
    47. Хрулев В.М., Рыков Р.И. Защита клееных конструкций от возгорания.- Восточно-сибирское книжное изд-во, 1972. 39 с.
    48. Леонович А.А., Ани Э.В. Огнезащита древесных материалов // Экспресс информация. М.: ВНИПИЭИлеспром. 1980. 20 с.
    49. Сергеев В.П., Румянцева О.М. Совершенствование технологии пропитки и сушки шпона в производстве древесноволокнистых пластиков. Труды ЦНИИФ. М.: Лесная промышленность 1972. С. 7279.
    50. Короткая Г.Я., Скрупский В.П., Эрмуш Н.А., Калниньш А.Я. Комплексная защитная обработка клеефанерных панелей покрытий // Достижения науки в области защитной обработки древесины. Матер. Всесоюз. науч.-тех. конф. М.- 1978. С. 3132.
    51. Бут В.П., Жартовский В.М., Цапко Ю.В., Барило О.Г. Новые высокоэффективные огнезащитные композиции для древесины ДСА-1 и ДСА-2 // Пожаровзрывобезопасность. 2004. № 4. с. 3942.
    52. ГОСТ 12.1.007-76 ССБТ. Вредные вещества. Классификация и общие требования безопасности. Введ. 01.01.78.К.: Изд-во стандартов, 2000. 10 с.
    53. Защита древесины. Способы пропитки: ГОСТ 20022.61993 Введ. 01.01.98. К., 1997. 20 с. (Госстандарт Украины).
    54. Плиты фанерные трудногорючие атмосферостойкие. Технические условия ТУ 5518-002-00273-235-96.
    55. Рыков Р.И. К антисептированию клееной древесины // Особенности строительства в условиях Восточной Сибири. Иркутск. 1974. С. 7078.
    56. Способ изготовления огнестойкой фанеры. Ятагути ГИИТИ (Кева Мокко К.К.). Яп. пат. Кл. 28 Д 19 (В27К 3/52), № 5136815, заяв. 19.05.75. № 5059942.
    57. Шуйская Г.С. Фанера и фанерные изделия в строительстве // В сб.: Повышение эффективности конструкционного использования древесины в строительстве. Материалы всесоюзного совещания. Ч. 11. М.- 1968. С. 123138.
    58. Покровская Е.Н., Никифорова Т.П., Сосин С.Л., Лепарский Л.О. Огнебиовлагозащитные состави // Реф. инфор. Механическая обработка древесины. М.: ВНИПИЭИлеспром. 1978. С. 1415.
    59. Хрулев Р.М., Зайвий В.А. Условия обеспечения долговечности клеефанерных строительных конструкций // Повышение эффективности конструкционного использования древесины в строительстве. Мат-лы Всесоюзного Совещания. Ч. 1. М. 1968. С. 5658.
    60. Патент США №4225637. Кл. 427/297/В05 Д 3/00, В 05 Д 3/12. Процесс пропитки древесины. Riehardson Neil Li. Process for wood tratmment ( Domtar Unc.).
    61. Патент США №39886881. Кл. 105-15 ГР С 09 Д 5/18. Состави для увеличения стойкости древесині. Cderice William J. Lom. Position for importing fire relardance to wood (Koppera CC. Ins).
    62. СобурьС.В. Огнезащита материалов и конструкций: Справочник / 2-е изд., доп. (с изм.). М.: Спецтехника, 2003. 240 с.
    63. ЛевитесФ.А., ГришинаИ.А., ГришинаЕ.Ф. Исследования по разработке и применению антипирена «Факкор» // Пожаровзрывоопасность веществ и материалов. М.: ВНИИПО, 1978. Вып. 1. С.1721.
    64. Беликов А.С. Применение жидко стекольных композиций в качестве огнезащитных покрытий // Вопросы химии и химической технологии. Днепропетровск: 2000. №1. С. 104107.
    65. Жартовський В.М., Жартовський С.В. Пожежна профілактика целюлозовмісних матеріалів // Зб. наук. Праць.- Львів: ЛДУ БЖД. 2006. Вип. 9. С. 7278.
    66. Тычино Н.А. Высокоэффективные огнезащитные средства комбинированного действия для обработки древесины: Автореф. на соискание ученой степени д-ра тех. наук. М., 2005. 42 с.
    67. Кольцов К.С., Попов Б.Г. Самовозгорание твердых веществ и материа­лов и его профилактика. М.: Химия, 1978. 160 с.
    68. Самовозгорание промышленных материалов/ В.С. Веселовский, Н.Д. Алексеева, Л.П. Виноградова и др. М.: Наука, 1964. 242 с.
    69. Сивенков А.Б., Серков Б.Б. Огнезащитные покрытия на основе модифицированных полисахаридов. Часть 3. Характеристики тепловыделения при пламенном горении и теплофизические свойства. // Пожаровзрывоопасность. М.: ВНИИПО МВД РФ, 2002. Вып. 3. с. 1319.
    70. Франк-Каменецкий Д.А. Диффузия и теплопередача в химической кинетике. Изд. 3-е, пер. и доп. М.: Наука, 1987. 502 с.
    71. Зельдович Я.Б., Баренблатт Г.И., Либрович В.Б., Махвиладзе Г.М. Математическая теория горения и взрыва. М.: Наука, 1980. 478 с.
    72. Жартовський В.М., Цапко Ю.В., Жартовський С.В., Соколенко К.І. Відповідність сучасних просочувальних засобів багатофакторному оцінюванню ефективності вогнезахисту деревини // Коммунальное хозяйство городов: Научно-техниче­ский сборник. Вып. 76. (Технические науки и архитектура). К.: Техніка, 2007. С. 402409.
    73. Соколенко К.І. Підвищення ефективності протипожежного захисту об’єктів із застосуванням вогнезахищеної деревини: Автореф. дис. к. т. н. УкрНДІПБ МНС України. К., 2005. 22 с.
    74. Цапко Ю.В., Соколенко К.І., Гудович О.Д. Моделювання процесу утворення шару модифікованого коксу на поверхні вогнезахищеної деревини // Науковий вісник УкрНДІПБ. 2005. №2 (12). С. 511.
    75. Цапко Ю.В., Жартовський С.В. Дослідження умов займання деревини в залежності від параметрів нагрівання // Зб. наук. праць. Львів: ЛДУ БЖД. 2007. Вип. 10. С. 144149.
    76. Основы практической теории горения: Учеб. пособ. для вузов / В.В. Померанцев, К.М. Арефьев, Д.Б. Ахмедов и др. Под ред. В.В. Померанцева. 2-е изд. перераб. и доп. Л.: Энергоатомиздат. Ленинградское отд-е, 1986. 312 с.
    77. Цапко Ю.В. Дослідження аспектів вогнезахисту деревини просочувальними засобами // Зб. наук. праць. Львів: ЛДУ БЖД. 2006. Вип.9. С. 159164.
    78. Жартовський В.М., Цапко Ю.В., Жартовський С.В. Дослідження механізму вогнезахисту целюлозовмісних матеріалів, які просочені антипіренами // Науковий журнал. Актуальні проблеми транспортної медицини, №4 (6). 2006. С. 4552.
    79. ТУ 6-4702-88 Жидкостные комплексные удобрения. Технические условия. Госстандарт СССР. 1988.
    80. Норми пожежної безпеки для пасажирських вагонів: НАПБ В. 03.0032000. Введ. 12.04.2000. К., 2000.30 с. (Міністерство транспорту України).
    81. Жартовський В.М., Жартовський С.В., Борисов П.Ф. Композиція для вогнебіозахисту деревини. Деклар. патент № 8963 В27К 3/50, Бюл. № 8, 2005.
    82. ТУ У 24.6-32528450-001-2003. Суміші просочувальні для поверхневої вогнебіозахисної обробки деревини.
    83. Жартовський В.М., Жартовський С.В., Грабовський О.В. Спосіб виготовлення вогнебіозахищеної фанери підвищеної водостійкості. Деклараційний патент на корисну модель № 8987 від 15.08 2005 р. Бюл. № 8.
    84. Жартовський В.М., Жартовський С.В., Грабовський О.В., Томін Г.С. Спосіб виготовлення вогнебіозахищеної водотривкої фанери. Деклараційний патент на корисну модель № 8988 від 15.08 2005 р. Бюл. № 8.
    85. Суміші ”Сілол (Сілол, Сілол АГ, Сілол АР, Сілол А, Сілол кольоровий). Технічні умови ТУ У В.2.7-24.1-31911658.001-2002 зі зміною № 1.
    86. ГОСТ 9.401-91 Покрытия лакокрасочные. Общие требования и методы ускоренных ипытаний на стойкость к воздействию климатических факторов. Госстандарт СССР.- 1992. 48 с.
    87. Рузинов Л.П. Статистические методы оптимизации химических процессов. М.: Химия, 1972. 200 с.
    88. Бондарь А.Г., Статюха Г.А. Планирование эксперимента в химической технологии. К.: Высшая школа, 1976. 184 с.
    89. Цапко Ю.В., Жартовський С.В., Грабовський О.В. Розроблення важкогорючих фанерних плит та дослідження їх вогнезахисних властивостей // Науковий вісник УкрНДІПБ. 2007. №1 (15). С. 6368. .
    90. Цапко Ю.В., Жартовський С.В. Визначення швидкості поширення полум’я поверхнею вогненезахищеної та вогнезахищеної фанери // Горноспасательное дело: Сб. науч. трудов. Донецк: НИИГД Респиратор”. 2007. С. 4553.
    91. МаксименкоН.А. Исследование токсичности огнебиозащитных препаратов // II Всесоюзная конф. по биоповреждениям: Тез. докл. Горький, 1981. С. 144145.
    92. BakerJ.M., a.o. Research in wood protection at the Princes Risborough Laboratory. 19751976 Build. Res Establ. Curr. Pap., 1977 №37. 14 р.
    93. BeckerG. Situation und Tendenzen der Holzschutzmittel Anwendung. Holz als Roh und Werkstoff. 1978. 36, № 7. S. 255260.
    94. DobbsA.J., GrantC. The volatilization of arsenic on burning of copper-chrome-arsenic (CCA) treated wood. Holzforschung. 1978 32, № 1. S. 3235.
    95. KrausesChr., EnglertN. Zur Gesundheitlichen Pentachlorphenolhaltiger Holzschutzmittel in Wohnrdumen. Holz als Roh und Werkstoff. 1980. № 11. S. 429432.
    96. ГОСТ12.1.004-91 ССБТ Пожарная безопасность. Общие требования. М.: Изд-во стандартов, 1992. 28 с.
    97. Метрологическое обеспечение безопасности труда: Измеряемые параметры физически опасных и вредных производственных факторов. Справочник / Под ред. И.Х.Солотяна. М.: Изд-во стандартов, 1989. Т.1. 174 с.
    98. Шафран Л.М., Цапко Ю.В., Соколенко К.И. Исследование токсикологических свойств продуктов сгорания древесины огнебиозащищенных пропиточными композициями ДСА-1 и ДСА-2 // Черезвычайные ситуации: предупреждение и ликвидация: Материалы ІII Международной научно- практической конференции. Минск, 2005. Том 3. С. 312314.
    99. Жартовський В.М., Цапко Ю.В., Гудович О.Д., Соколенко К.І. Дослідження токсичності продуктів горіння вогнезахищеної деревини // Коммунальное хозяйство городов: Сб. науч. тр. К.: Техніка, 2005. Вип. 63. С. 320326.
    100. ИличкинВ.С. Токсичность продуктов горения полимерных материалов. Принципы и методы определения. СПб.: Химия, 1993. 136 с.
    101. Руководство к практическим занятиям по гигиене труда / Под. ред. Шевченко А.М. К., 1986. 239 с.
    102. Деталі фанерних плит вогнезахищені. Технічні умови ТУ У 20.2-33741429.001:2006.
    103. ГОСТ 9624-93 Древесина слоистая клееная. Методы определения предела прочности при скалывании. М.: Издательство стандартов, 1995. 19 с.
    104. ГОСТ 9625-87 Древесина слоистая клееная. Методы определения предела прочности и модуля упругости при статистическом изгибе. М.: Издательство стандартов, 1989. 24 с.
    105. ГОСТ 27678-88 Плиты древесно-стружечные и фанера. Перфораторный метод определения содержания формальдегида. М.: Издательство стандартов, 1990. 36 с.
    106. Державна система стандартизації України. Порядок розроблення, побудови, викладу, оформлення, погодження, затвердження, позначення та реєстрації технічних умов: ДСТУ 1.31993. К., 1993. (Держстандарт України). 68 с.
    107. Типова побудова технічних умов. Методичні вказівки: КНД 500091993. К., 1993. (Держстандарт України). 18 с.
    108. Зміна № 1 ТУ У 20.2-33741429.001:2006. Деталі фанерних плит вогнезахищені.
    109. ГОСТ 10354-82 Пленка полиэтиленовая. Технические условия. М., 1983. (Госстандарт СССР). 26 с.
    110. ГОСТ 7625-86 Бумага этикеточная. Технические условия. М., 1989. (Госстандарт СССР). 22 с.
    111. ДСТУ 2296-93 Система сертифікації УкрСЕПРО. Знак відповідності. Форма, розміри, технічні вимоги та правила застосування. К., 1993. (Держстандарт України). 37 с.
    112. ДСТУ ISO 780-2001 Паковання. Графічне марковання, щодо поводження з товарами. К., 2001. (Держстандарт України). 28 с.
    113. ССБТ. Работы по защите древесины. Общие требования безопасности: ГОСТ 12.3.0341984 Введ. 01.01.86. М., 1984. 5 с. (Издательство стандартов).
    114. ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны: ГОСТ 12.1.0051988 Введ. 01.01.89. М., 1988. 7 с. (Издательство стандартов).
    115. Державні санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень: ДСН 3.3.6.0421999.
    116. ССБТ. Системы вентиляционные. Общие требования: ГОСТ 12.4.0211975. М., 1975. (Госстандарт СССР). К., 1993. (Держстандарт України). 27 с.
    117. ДБН В.2.5-28-2006 Природне і штучне освітлення.
    118. ГОСТ 2874-82 Вода питьевая. Гигиенические требования и контроль за качеством. М., 1982. (Госстандарт СССР). 19 с.
    119. СНиП 2.09.04-87 Административные и бытовые здания.
    120. ГОСТ 12.4.034-85 ССБТ. Средства индивидуальной защиты органов дыхания. Классификация и маркировка. М., 1985. (Госстандарт СССР). 26 с.
    121. ГОСТ 12.4.028-76 ССБТ. Респираторы ШБ-1 "Лепесток". Технические условия. М., 1977. (Госстандарт СССР). 35 с.
    122. ГОСТ 12.4.013-85 ССБТ. Очки защитные. Общие технические условия. М., 1985. (Госстандарт СССР). 29 с.
    123. ГОСТ 12.4.103-83 ССБТ. Одежда специальная защитная, средства индивидуальной защиты ног и рук. Классификация. М., 1985. (Госстандарт СССР). 27 с.
    124. НПАОП 0.00-4.12-05 Типове положення про навчання, інструктаж і перевірку знань робітників з питань охорони праці.
    125. ГОСТ 12.1.004-91 ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования. М., 1991. (Госстандарт СССР). 37 с.
    126. ГОСТ 24297-87 Входной контроль продукции. Основные положения. М., 1987. (Госстандарт СССР). 20 с.
    127. ДСТУ 3413-96 Система сертифікації УкрСЕПРО. Порядок проведення сертифікації продукції. К., 1996. (Держстандарт України). 31 с.
    128. ГОСТ 9620-94 Древесина слоистая клеенная. Отбор образцов и общие требования при испытании. М., 1995. (Госстандарт СССР). 17 с.
    129. ДСТУ 4179-2003 Рулетки металеві вимірювальні. Технічні умови. К., 2003. (Держстандарт України). 28 с.
    130. ГОСТ 11358-89 Толщиномеры и стенкомеры индикаторные с ценой деления 0,01 и 0,1 мм. Технические условия. М., 1990. (Госстандарт СССР). 26 с.
    131. ГОСТ 9621-72 Древесина слоистая клеенная. Методы определения физических свойств. М., 1975. (Госстандарт СССР). 28 с.
    132. ГОСТ 10637-78 Плиты древесно-стружечные. Метод определения удельного сопротивления выдергиванию гвоздей и шурупов. М., 1979. (Госстандарт СССР). 37 с.
    133. ГОСТ 30219-95. Межгосударственный стандарт. Древесина огнезащищенная. Общие технические требования. Методы испытаний. Транспортирование и хранение. К., 1997. (Госстандарт Украины). 16 с.
    134. ГОСТ 12.2.003-91 ССБТ. Оборудование производственное. Общие требования безопасности. М., 1991. (Госстандарт СССР). 21 с.
    135. ГОСТ 12.3.002-75 ССБТ. Процессы производственные. Общие требования безопасности. М., 1975. (Госстандарт СССР). 33 с.
    136. ДСТУ 4049-2001 Вагони пасажирські магістральні локомотивної тяги. К., 2002. (Держстандарт України). К., 2002. (Держстандарт України). 25 с.
    137. Жартовський С.В., Леонова Д.І. Взаємозв’язок між вогнезахисними і токсичними властивостями просочених антипіренами целюлозовмісних матеріалів // Науковий журнал. Актуальні проблеми транспортної медицини, №2 (8).- 2007. С. 79-84.
    138. Жартовський С.В., Цапко Ю.В. Пожежоекологічні аспекти виробництва важкогорючих фанерних плит // "Известия Донецкого горного института".- 2007.- №2, -С.131-136.
    139. ДСТУ Б В.2.7-19-95 (ГОСТ 30244-94) Матеріали будівельні. Методи випробувань на горючість. К., 1994. (Держстандарт України). 28 с.
    140. ДСТУ Б В.2.7-70-98 (ГОСТ 30444-97) Матеріали будівельні. Методи випробувань на поширення полум’я. К., 1999. (Держстандарт України). 23 с.

    141. ГОСТ 9.048-89 ЕСЗКС Изделия технические. Методы лабораторных испытаний на стойкость к воздействию плесневых грибов. Госком СССР по управлению качеством продукции и стандартам. М.: 1989. 28 с.
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины