ОБҐРУНТУВАННЯ УМОВ ЗАСТОСУВАННЯ ВОГНЕГАСНИХ РЕЧОВИН В СИСТЕМАХ ПРОТИПОЖЕЖНОГО ЗАХИСТУ ГАЗОКОМПРЕСОРНИХ СТАНЦІЙ : ОБОСНОВАНИЕ УСЛОВИЙ ПРИМЕНЕНИЯ огнетушащего вещества в системы противопожарной защиты газокомпрессорных СТАНЦИЙ

Краткое описание

Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків чорнобильської катастрофи Український науково-дослідний інститут пожежної безпеки

На правах рукопису

Деревинський Денис Миколайович

УДК 614.842.61

Обґрунтування умов застосування вогнегасних речовин в системах протипожежного захисту газокомпресорних станцій

Спеціальність 21.06.02 пожежна безпека

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата технічних наук

Науковий керівник
Шкарабура Микола Григорович,
кандидат технічних наук, доцент

Київ 2005

ЗМІСТ
стор.
Перелік умовних скорочень. 5
Вступ.. 6
Розділ 1 Аналіз пожежної небезпеки газокомпресорних станцій та систем їх протипожежного захисту.. 15
1.1. Пожежна небезпека газокомпресорних станцій магістральних газопроводів. 16
1.2. Системи протипожежного захисту газокомпресорних станцій. 18
1.3. Особливості пожежної небезпеки газокомпресорних станцій з газоперекачувальними агрегатами із газотурбінним приводом та систем їх протипожежного захисту. 35
1.4. Нормативна база забезпечення пожежної безпеки газокомпресорних станцій. 39
1.5. Шляхи удосконалення протипожежного захисту газокомпресорних станцій. 44
1.6. Мета і задачі досліджень. 46
Розділ 2 ДОСЛІДЖЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВОГНЕГАСНИХ РЕЧОВИН, УМОВ ТА ТЕХНОЛОГІЙ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ ПІД ЧАС ПРИПИНЕННЯ ГОРІННЯ турбінної оливи ТП-22. 48
2.1. Теоретичне та експериментальне дослідження інгібувальної, вогнегасної та флегматизувальної здатностей пентафторетану, діоксиду вуглецю та їх бінарних сумішей 48
2.2. Дослідження з визначення ефективності гасіння горизонтальної поверхні розлитої турбінної оливи вогнегасними порошками. 59
2.3. Дослідження впливу кратності піни, генерованої з розчинів біологічно „м’яких” піноутворювачів на ефективність гасіння пожеж класу В1. 61
2.4. Дослідження з визначення ефективності застосування піноутворювачів при гасінні турбінної оливи ТП-22. 67
2.5. Дослідження процесів припинення горіння пожеж класів А та В1 при застосуванні технічних засобів пожежогасіння. 69
2.6. Теоретичні розрахунки пожежної небезпеки газоперекачувального агрегату та його укриття методом Гретенера. 86
Висновки за розділом. 95
Розділ 3 ТЕОРЕТИЧНІ та експериментальні Дослідження пожежонебезпечних властивостей системи „турбінна олива ТП-22 - пари оливи - повітря” та визначення ефективних умов її флегматизування діоксидом вуглецю... 97
3.1. Теоретичні аспекти визначення пожежонебезпечних властивостей горючого середовища з наявністю турбінної оливи, її парів та повітря. 97
3.2. Експериментальне визначення динаміки зростання температур всередині контейнера газотурбінного приводу діючого газоперекачувального агрегату від початку його роботи та змінення в ньому концентрації діоксиду вуглецю під час спрацювання автоматичної установки газового пожежогасіння. 100
3.3. Експериментальне дослідження процесів, які відбуваються у системі "турбінна олива ТП-22 пари оливи повітря" під час зростання температури. 118
3.4. Експериментальні дослідження впливу концентрації діоксиду вуглецю на ефективність флегматизування горючого газового середовища в замкненій системі з наявністю турбінної оливи ТП-22, її парів, повітря, нагрітих поверхонь та діоксиду вуглецю.. 126
Висновки за розділом. 133
Розділ 4 Розроблення основних науково-технічних положень та принципів спрямованих на удосконалення протипожежного захисту газокомпресорних станцій.. 135
4.1. Розроблення вихідних умов для проектування автоматичної системи газового пожежогасіння. 135
4.2. Концептуальні аспекти забезпечення протипожежного захисту укриттів газоперекачувальних агрегатів компресорних станцій ДК „Укртрансгаз” та їх укриттів 143
4.3. Пропозиції щодо внесення змін та доповнень в існуючу нормативну базу стосовно протипожежного захисту об’єктів транспорту газу. 153
Висновки за розділом. 154
висновки.. 156
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.. 160
ДОДАТКИ.. 177
Додаток А Техніко-економічні розрахунки щодо обґрунтування доцільності застосування технології протипожежного захисту ГПА з газотурбінним приводом із використанням діоксиду вуглецю низького тиску. 178
Додаток Б Лист Науково-виробничого комплексу газотурбобудування „ЗОРЯ-МАШПРОЕКТ” щодо протипожежного захисту та пожежонебезпечних характеристик газотурбінного двигуна. 184
Додаток В Лист Науково-виробничого комплексу газотурбобудування „ЗОРЯ-МАШПРОЕКТ” щодо тривалості інертизації газотурбінного двигуна. 185
Додаток Д Сучасний стан та пропозиції щодо коригування чинних та розроблення нових нормативних документів, що регламентують забезпечення пожежної безпеки газоперекачувальних агрегатів компресорних станцій. 186
Додаток Е Акт впровадження результатів дисертаційної роботи в ДК „Укртрансгаз” 190
Додаток Ж Акт впровадження результатів дисертаційної роботи в проектній організації 191

Вступ

Газокомпресорні станції (КС) є найбільш небезпечними серед широкої номенклатури об’єктів підвищеної пожежо- та вибухонебезпеки, що входять до інфраструктури підприємств транспорту газу. Пожежі на таких об’єктах характеризуються швидкоплинним характером, лавиноподібним розвитком та значними збитками. Вартість тільки одного газоперекачувального агрегату (ГПА) перевищує 10 млн. грн., а побічні втрати від пожежі внаслідок порушення режиму роботи газокомпресорної станції, можуть сягати набагато більших розмірів.
Відомості про пожежі та аварії на об’єктах транспорту газу обмежені внаслідок того, що ці об’єкти мають стратегічне значення і інформація такого характеру обмежена для розповсюдження, проте відомо, що тільки на магістральних трубопроводах у Російській Федерації з 1992 по 2001 роки відбулося 545 аварій. Середньорічний рівень аварійності у цій країні складає 50-60 аварій на рік. Технічні бази газового комплексу України та Росії, що сформовані майже одночасно, дуже схожі і мають однакові проблеми з питань забезпечення їх протипожежного захисту. Ефективність попередження пожеж, а також боротьби з ними значною мірою обумовлена ефективністю застосування вогнегасних речовин у системах протипожежного захисту об’єктів.
Серед вогнегасників, якими забезпечено КС, переважну більшість складають переносні та пересувні порошкові вогнегасники, споряджені вогнегасними ВС-порошками, які не придатні для гасіння пожеж класів А за ГОСТ

Список литературы

висновки

Дисертаційну роботу присвячено вирішенню актуальної науково-технічної задачі обґрунтування вибору виду, технологій та умов застосування вогнегасних речовин, які відповідають сучасним екологічним вимогам, для удосконалення систем протипожежного захисту газокомпресорних станцій магістральних газопроводів. Основні висновки за дисертацією такі:
Розкрито особливості пожежної небезпеки системи "турбінна олива - пари турбінної оливи - повітря" в інтервалі температур від 20 до 500 °С, визначено умови флегматизування діоксидом вуглецю газоповітряного середовища в замкненому просторі з наявністю такої системи, а також обґрунтовано технології та умови застосування вогнегасних речовин у системах протипожежного захисту газокомпресорних станцій на заміну речовинам, які не відповідають сучасним екологічним вимогам. При цьому:
- вперше експериментально встановлено, що за відсутності джерела запалювання в замкненому просторі горючого газового середовища з вмістом оливи ТП-22, її парів та повітря температура 298 °С, яка дорівнює 80 % від температури самозаймання оливи ТП-22 (372°С), визначеної за ГОСТ 12.1.004-91, не є гранично припустимою безпечною температурою. За температури 230235 °С в цій системі відбувається різке прискорення екзотермічної реакції та збільшення швидкості втрати маси оливи, що пояснено її займанням за таких умов. Гранично необхідною температурою охолодження технологічних поверхонь для такої системи запропоновано вважати 184 °С, як 80% від температури початку екзотермічної реакції. Отримані результати дозволяють більш реально характеризувати пожежну небезпеку об’єктів з наявністю нагрітої турбінної оливи ТП-22, її парів та повітря, а також уникати помилок при виборі технічних рішень щодо їх протипожежного захисту;
- вперше експериментально підтверджено висунуте теоретичне припущення про зниження температури самозаймання оливи ТП-22 під час її експлуатації в системах змащення та охолодження ГПА на величину понад 100 °С внаслідок випаровування легких фракцій оливи та зміни її структурно-групового складу;
- вперше встановлено граничні умови перетворення горючого газового середовища, що утворюється в замкненому просторі системи „турбінна олива ТП-22 пари оливи повітря”, на негорюче, а саме: при перевищенні в ньому концентрації діоксиду вуглецю вище значень 65% забезпечується його флегматизування у діапазоні температур від 20 °С до 500 °С. Це дозволяє проектувати більш ефективні автоматичні установки пожежогасіння для об’єктів з наявністю такої системи;
- теоретично і експериментально визначено інгібувальні, вогнегасні та флегматизувальні властивості озононеруйнівного хладону R-125, а також його бінарних сумішей з діоксидом вуглецю, встановлено відсутність неадитивних ефектів для таких сумішей. Виявлено, що залежність значень мінімальних вогнегасних концентрацій при гасінні турбінної оливи ТП-22 від вмісту хладону R-125 у його сумішах з діоксидом вуглецю має експоненційний характер. Доведено переваги застосування діоксиду вуглецю (зокрема, низького тиску) порівняно з хладоном R-125 та їх сумішами, а також озоноруйнівними хладонами 1301 і 2402;
- експериментальними дослідженнями обґрунтовано і підтверджено доцільність застосування однієї автоматичної установки газового пожежогасіння для протипожежного захисту декількох ГПА з газотурбінним приводом та їх укриттів, яка забезпечує подавання діоксиду вуглецю об’ємним способом на гасіння і флегматизування горючого газового середовища із однієї ізотермічної ємності з основним і резервним запасом цієї вогнегасної речовини за напрямком, в якому виникла пожежа; основними умовами ефективного застосування діоксиду вуглецю є створення його 34% вогнегасної концентрації протягом проміжку часу не більше 60 с в об’ємі, де виникла пожежа, та вентилювання об’єму, що флегматизується, газовою сумішшю із вмістом не менше 65% діоксиду вуглецю протягом часу, необхідного для охолодження нагрітих технологічних поверхонь до температури не вище 184 °С;
- експериментально визначено, що найкраща піноутворювальна здатність біологічно м’яких” піноутворювачів загального призначення Пегас”, Сніжок-1”, ТЕАС” реалізується за значень тисків перед піногенераторами середньої кратності у діапазоні від 0,4 до 0,6 МПа. Виявлено, що значення критичної інтенсивності подавання при гасінні осередків пожежі класу В піною середньої кратності зменшується у 1,5-2,5 рази із зростанням кратності від 25 до 100, значення критичної інтенсивності подавання піни з кратністю 100 у 1,5-1,7 разів нижче, ніж у піни низької кратності з кратністю 6-7. Біологічно "м’які" піноутворювачі типу Сніжок-1” та "ПО-6ОСТ" при гасінні турбінної оливи ТП-22 піною середньої кратності за значенням критичної інтенсивності подавання у 2,5 рази, а за показником вогнегасної здатності майже у 3 рази більш ефективний, ніж біологічно "жорсткий" піноутворювач ПО-6К; піноутворювачі спеціального призначення типу "ППЛВ-(Універсал)" та "AFFF-106" за значенням критичної інтенсивності подавання піни низької кратності при гасінні турбінної оливи ТП-22 майже у 4 рази більш ефективні, ніж піноутворювач ПО-6К;
- експериментально встановлено, що за вогнегасною здатністю при гасінні турбінної оливи ТП-22 та бензину А-76 вогнегасні порошки типу "Gloria" та П-2АПМ між собою практично не відрізняються, але вогнегасний порошок П-2АПМ придатний до гасіння пожеж класу А, на відміну від порошку типу "Gloria"; встановлено відсутність переваг застосування установки комбінованого гасіння пожеж „ПУРГА-5” порівняно із генераторами піни середньої кратності (ГПС-600) та низької кратності (СПП), які наявні в системах забезпечення пожежної безпеки КС, а також непридатність застосування ствола S2 Pyrocool Rambo Jet” із використанням розпиленого водного розчину сухого змочувальника Pyrocool” для гасіння пожеж класу В та відсутність переваг у разі гасіння ним модельного вогнища пожежі класу А порівняно із застосуванням тільки води.
Результати дисертаційних досліджень знайшли відображення у розроблених за участю дисертанта Пропозиціях щодо застосування в укритті ГПА сучасних ефективних екологічно безпечних технологій пожежогасіння, в яких обґрунтовано технології та умови застосування діоксиду вуглецю низького тиску, вогнегасних АВС-порошків та ефективних піноутворювачів, що забезпечить належний рівень протипожежного захисту таких об’єктів з дотриманням сучасних вимог пожежної безпеки і охорони довкілля; Концепції забезпечення протипожежного захисту укриттів газоперекачувальних агрегатів компресорних станцій ДК "Укртрансгаз"; Правилах технічного утримування автоматичних установок газового об’ємного пожежогасіння, які знаходяться в експлуатації понад 15 років та застосовуються для захисту газоперекачувальних агрегатів та їх укриттів та проекті „Тимчасової інструкції з відбирання проб та порядку перевірки якості озоноруйнівних вогнегасних речовин (галон 1301 та хладон 2402), які використовуються в установках газового пожежогасіння компресорних станцій ДК „Укртрансгаз”.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. ГОСТ 27331-87 (СТ СЭВ 5637-86) Пожарная техника. Классификация пожаров. - Введ. 01.01.88. М.: Изд-во стандартов, 1987. 7 с.
2. ДСТУ 3789-98 Піноутворювачі загального призначення для гасіння пожеж. Загальні технічні вимоги і методи випробувань. - Введ. 25.09.98. К.: Держстандарт України, 1999. 18 с.
3. ГОСТ 12.1.004-91 ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования. - Введ. 01.07.92. М.: Изд-во стандартов, 1992. 78 с.
4. Бойко А.М. Компрессорные станции Газпрома. Эксплуатация и техническое обслуживание // Газотурбинные технологии. 2001. № 2. С. 27-28.
5. Бандалетов В., Чернышев В., Щербаков Г. Статистика надежности газотурбинных газоперекачивающих агрегатов ОАО «Газпром» // Газотурбинные технологии. 2002. № 1. С. 26-29.
6. Жартовський В.М., Откідач М.Я., Цапко Ю.В. Техніко-економічні аспекти заміни хладонів 114В2 та 13В1 в автоматичних установках пожежогасіння // Науковий вісник УкрНДІПБ. 2002. № 2(6). С. 31-37.
7. Цапко Ю.В., Антонов А.В., Орел В.П. Оцінка ефективності застосування діоксиду вуглецю в системах протипожежного захисту газоперекачувальних агрегатів // Науковий вісник УкрНДІПБ. 2002. № 2(6). С. 102-108.
8. Руководство по международным договорам в области охраны озонового слоя. Венская конвенция (1985 год). Монреальский протокол (1987 год). Пятое издание. 2000. 439 с.
9. Цапко Ю.В., Орел В.П., Антонов А.В. Визначення умов флегматизування азотом горючого газового середовища у фіксованому об’ємі залежно від параметрів надходження компонентів // Науковий вісник УкрНДІПБ. 2002. № 2(6). С. 97-101.
10. Постанова Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 1996 р. № 1274 „Про Програму припинення в Україні виробництва та використання озоноруйнуючих речовин”.
11. Антонов А.В., Гамера А.В., Нехаєв В.В., Сушко В.О. Концепція зменшення залежності України від використання озоноруйнівних речовин групи галонів у сфері пожежної безпеки // Науковий вісник УкрНДІПБ. 2001. № 3. С. 27-30.
12. Постанова Кабінету Міністрів України від 4 березня 2004 р. № 256 „Про затвердження Програми припинення виробництва та використання озоноруйнівних речовин на 2004-2030 роки”.
13. Пустынников С.С. Противопожарная защита компрессорных станций магистральных газопроводов // Обзорная информация. Серия: Техника безопасности и охрана труда. Выпуск 4. М.: ВНИИЭгазпром, 1985. 36 с.
14. Тагиев Р.М. Основные аспекты единой технической политики в области противопожарной защиты объектов ОАО «Газпром» // Средства спасения. Противопожарная защита. Каталог. - М., 2004. С. 26-29.
15. ГОСТ 12.1.011-78 ССБТ. Смеси взрывоопасные. Классификация и методы испытания. Переизд. Окт. 1982 с изм 1; Введ. 01.07.79 до 01.07.84. М.: Изд-во стандартов, 1983. 7 с.
16. ДНАОП 0.00-1.32-01 Правила будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок. - Затв. Мінпраці та соціальної політики України 21.06.01.
17. Технические требования по реконструкции установок пожаротушения для газоперекачивающих агрегатов, размещенных в индивидуальных укрытиях емк. от 3000 до 7000 м3 .Утв. Нач. ВНИИПО МВД РФ 06.07.2000. М., 2000. 20 с.
18. Противопожарная защита газоперекачивающих агрегатов компрессорных станций магистральных газопроводов: Обобщенные рекомендации. - М.: ВНИИПО, 1986. 43 с.
19. Сумм Б.Д., Горюнов Ю.В. Физико-химические основы смачивания и растекания. М.: Химия, 1976. 232 с.
20. Зимон А.Д. Адгезия жидкости и смачивание. М.: Химия, 1974. 476 с.
21. Казаков М.В. Применение поверхностно-активных веществ для тушения пожаров. М.: Стройиздат, 1977. 81 с.
22. Моисеенко М.В., Дубков П.Ф. Влияние добавок высокомолекулярных соединений на огнетушащие и огнезащитные свойства воды // Теоретические и экспериментальные вопросы пожаротушения: Сб. науч. тр. М.: ВНИИПО, 1982. С. 106-113.
23. Тагер А.А. Физикохимия полимеров. М.: Химия, 1978. 370 с.
24. Билкун Д.Г., Дубков П.Ф., Моисеенко В.М., Пешков В.В. Огнетушащие свойства воды с добавками высокомолекулярных и низкомолекулярных соединений // Пожаротушение: Сб. науч. тр. М.: ВНИИПО, 1983. С. 96-101.
25. Дяглева Л.К., Казаков М.В., Одинец М.В. К вопросу повышения огнегасительной эффективности воды // Процессы горения и проблемы тушения пожаров: Материалы ІІІ Всесоюзной научно-технической конференции. Ч.2. М.: ВНИИПО, 1973. С. 168-187.
26. Лебедев М.Н. Влияние характеристической вязкости полиакриламида на пороговый эффект при снижении гидравлического сопротивления // Пожарная техника и тушение пожаров: Сб. науч. тр. М., ВНИИПО, 1980. С. 85-87.
27. Билкун Д.Г., Казаков М.В., Пешков В.В., Пузако М.В. Тушение древесины водой с низкомолекулярными добавками // Теоретические и экспериментальные вопросы пожаротушения: Сб. науч. тр. М.: ВНИИПО, 1982. С. 99-105.
28. Ерёмин В.И., Подкользин Г.П., и др. Водные огнетушители: новые возможности // Пожаровзрывобезопасность. 1995. №1. С. 33-36.
29. Mawhinney J. R., Dlygogorski B.Z., Kim A.K. A closer look at the fire extinguishing properties of water mist // Fire Saf Sci. Proc. 4 th Jnt. Symp. 1994. P. 47-60.
30. Tuomisaari M. Palontorjuntateknikka 1994. Vol. 24, №1. P. 6-8.
31. Procede de protection d’une zone notamment contre l’incendie et appareilage pour sa mise en oeuvre; заявка 0514610 ЕПВ, МКИ5 А 62 С 3/02. Kaidonis A., Issartel E., Zeus Chemin Des Bastidonnes. - № 914013313, Заявл. 23.5.91; Опубл. 25.11.92.
32. Revolution ... Quantersprung bein Loshmittel Wasser. Brand... 1995. Vol. 49, № 8. P. 534-537.
33. Smith D.R. Water mist fire suppression systems // Safety Eng. 1995. Vol. 2, № 2. - Р. 10-15.
34. Аксёнов В.П., Ройко В.М., Гришин В.В. Экспериментальные исследования тушения пламени горючих жидкостей распыленной водой // Горение и проблемы тушения пожаров: Тезисы VI Всесоюзной науч.-практ. конф. М.: ВНИИПО, 1979. С. 240-245.
35. А.с.792645 (СССР). Способ тушения пожаров и устройство для его осуществления / Е.Н. Бурштейн, А.В. Щербино, И.И. Черкашин ДСП.
36. Дымов С.М., Цариченко С.Г., Лотоцкий Н.А. Перспективы использования мелкораспыленной воды при тушении пожаров.// Пожарная безопасность - история, состояние, перспективы: Материалы XIV Всероссийской научно-практической конференции. Ч. 2. М.: ВНИИПО, 1997. С. 23-27.
37. Мацукова В. Исследование способа защиты от пламени пожаров при помощи водяного тумана // Себо качаку консюсе. 1974. № 11. С. 16-24.
38. Чижиков В.П., Кулев Д.Х. Физико-химические способы борьбы с задымленностью при пожарах. М.: ГИЦ, 1989. Вып. 6/89. 59 с.
39. Томас Г.О. Применение, механизмы и эффективность использования распыленной воды для взрывозащиты объектов большого объема // Пожаровзрывозащита веществ и взрывозащита объектов: Материалы международного семинара. М.: ВНИИПО, 1995. С. 44-45.
40. Smith D.R. Water mist fire suppression systems // Fire Safety Eng. 1995. Vоl. 2, №2. P. 10-15.
41. McKay R.S. Fine Water Spray - a Halon Replacement Option // Fire Surveyor. 1992. Vol. 22, №.3 Р.16-20.
42. Wighus R. Extinguishment of enclostd gas fires with water spray // Fire Safety Prog. 3rl Jnt. Symp. 1991. P. 997-1006.
43. Ramsen N. Watermist a status update // Fire Prev. 1996. № 287. P. 16-20.
44. NFPA 750. Standard on Water Mіst Fіre Protectіon Systems.
45. Борович А.М., Кореневский А.Н., Шариков А.В. Выбор оптимальных параметров распыленной воды для тушения горючих водонерастворимых жидкостей // Пожаротушение на объектах нефтеперерабатывающей и нефтехимической промышленности: Сб. науч. трудов. М.: ВНИИПО, 1991. С. 58-63.
46. Егоров А.В., Прима А.Н. Перспективы тушения подземных пожаров импульсными струями // Проблеми пожежної безпеки. К.: 1995. С. 98-99.
47. Баранцев П.Г. Аэрозольный распыл воды для целей пожаротушения // Экология и прогресс технологии в строительстве для условий Сибири и Севера: Материалы республиканской научно-техничнеской конференции с международным участием Горный Алтай - 93”. Барнаул, 1993. С. 137-139.
48. Вайсман М.Н., Еремин В.И. Поиск альтернативы хладонам в пожаротушении // Проблемы безопасности при чрезвычайных ситуациях. М.: ВИНИТИ, 1992. Вып.1 С. 73-99.
49. Антипов Е.К., Богданов В.И., Тернигорьев В.С. Влияние добавок ПАВ и минеральных солей на концентрацию тумана в защищаемом объеме // Предупреждение пожаров на судах: Сб. научн. тр. М.: ВНИИПО МВД СССР, 1990. С. 89-94.
50. Маухинни Дж.Р. Проектирование систем пожаротушения на тонкораспыленной воде для применения на кораблях // Протокол международной конференции по системам пожаротушения на тонкораспыленной воде. Борас, Швеция, 1993.
51. Джоунс А., Нелан П.Ф. Дискуссии по вопросам использования тонкораспыленной воды или тумана // Loss Prev. Process ind. 1995. Vol.8, № 1. Р.17-22,.
52. Hydrospray Extingnishers // Fire Surv. 1993. - Vol.22, № 5. P. 29.
53. Тихомиров В.К. Пены. Теория и практика их получения и разрушения. М.: Химия, 1975. 264 с.
54. Казаков М.В., Петров И.И., Реутт В.Ч. Средства и способы тушения пламени горючих жидкостей. М.: Стройиздат, 1977. 112 с.
55. Шароварников А.Ф. Противопожарные пены. Состав, свойства, применение. М.: Знак, 2000. 464 с.
56. Казаков М.В., Демидов П.Г. Применение смачивателей для тушения пожаров. М.: Стройиздат, 1964. 56 с.
57. Арцыбашев Е.С., Лорбербаум В.Г. Химические методы борьбы с лесными пожарами: Обзорная информация. (Обмен производственным опытом) М., 1972. 48 с.
58. Красавина Н.Н., Лорбербаум В.Г. Применение смачивателей при тушении лесных пожаров // Лесное хозяйство, 1961, №5. С. 45-48.
59. ДСТУ 4041-2001 Піноутворювачі спеціального призначення, що використовуються для гасіння пожеж водонерозчинних і водорозчинних горючих рідин. Загальні технічні вимоги і методи випробувань. Введ. 01.10.2001. К.: Держстандарт України. 2001. 22 с.
60. Тропинов А.Г., Жартовский В.М., Антонов А.В., Баратов А.Н. Взаимодействие смесей диаммонийфосфата и хлориада клия с активными радикалами пламени гептана // Кинетика и катализ. 1988. Т. 3. С. 524-527.
61. Тропинов А.Г., Жартовский В.М., Антонов А.В. Ингибирующая способность огнетушащих порошков // Средства порошкового тушения: Сб. науч. тр. М.: ВНИИПО МВД СССР, 1989. С. 3-6.
62. Зозуля И.И., Антонов А.В., Жартовский В.М. Огнетушащие порошковые составы // Научно-технический прогресс в пожарной охране: Сб. науч. тр. - М.: Стройиздат, 1987. С. 137-147.
63. Ксандопуло Г.И. Химия пламени. М.: Химия, 1980. 256 с.
64. Апанович В.Н., Жартовский В.М., Баратов А.Н. Влияние соотношения компонентов на прамяподавляющие свойства огнетушащих порошков многоцелевого назначения // Проблемы обеспечения пожарной безопасности объектов народного хозяйства: Тезисы докладов IX Всесоюзной научно-практической конференции М.: ВНИИПО МВД СССР, 1989. С. 20-21.
65. Апанович В.Н., Антонов А.В., Жартовский В.М. Подавление углеводородных пламен бинарными порошковыми смесями // Средства порошкового пожаротушения: Сб. науч. тр. М.: ВНИИПО МВД СССР, 1989. С. 13-19.
66. Харченко И.А., Шабанова С.В., Жартовский В.М. Теплофизические исследования некоторых термически неустойчивых компонентов огнетушащих порошков // Математическое моделирование процессов тепломассопереноса. Днепропетровск: Днепропетровский Государственный университет, 1988. С. 51-55.
67. ДСТУ 3105-95 (ГОСТ 26952-95) Порошки вогнегасні. Загальні технічні вимоги і методи випробувань. Введ. 26.09.1997. - [Чинний від 1999 -01-01] К.: Держстандарт України. 1998. 9 с.
68. Цапко Ю.В. Дослідження умов флегматизування горючих газових середовищ озононеруйнівними газовими вогнегасними речовинами: Дис. ... канд. техн. наук: 21.06.02. К, 2003. 202 с.
69. Промышленные фторорганические продукты: Справ. изд. // Б.Н. Максимов, В.Г. Барабанов, И.Л. Серушкин и др.- СПб: Химия, 1996. 544 с.
70. НПБ 51-96. Составы газовые огнетушащие. Общие технические требования пожарной безопасности и методы испытаний. Введ. 31.03.96. - М.: ГУГПС МВД России, 1996. 11 с.
71. NFPA 2001-92. Standard on clean agent fire extinguishing systems.
72. ISO 14520-2000. Gaseous fire extinguishing systems. Physical properties and system design.
73. Методические рекомендации по порядку осуществления замены озоноразрушающих огнетушащих веществ в установках пожаротушения особо важных объектов. М.: ВНИИПО МВД России, 1998. 35 с.
74. Копылов Н.П. Проблемы газового пожаротушения в свете требований Монреальського протокола по хлорфторуглеродам // Проблемы предотвращения и тушения пожаров на объектах народного хозяйства: Материалы ІІ научной конференции. - М.: ВНИИПО РФ, 1992. С. 16-24.
75. Антонов А.В., Цапко Ю.В., Кот А.П. Використання газових вогнегасних речовин для пожежогасіння та флегматизування горючих середовищ // Пожежна безпека 2001: Збірник наукових праць. Львів: Сполом. 2001. С. 242-244.
76. Антонов А.В., Цапко Ю.В., Кот А.П. Сучасний стан та перспективи використання газових вогнегасних речовин для пожежогасіння та флегматизування горючих середовищ // Підвищення бойової ефективності, обґрунтування тактичних та технічних характеристик систем озброєння та техніки військово-морських сил України: Збірник наукових праць. Вип. 2. „Живучість корабля і безпека на морі”. Севастополь: Севастопольський військово-морський ордена Червоної зірки інститут ім. П.С. Нахімова. 2001. С. 34-37.
77. Антонов А.В., Орел В.П., Цапко Ю.В. Флегматизування горючих середовищ інертними розріджувачами, інгібіторами та їх сумішами // Збірник наукових праць. Севастополь: Севастопольський ВМІ ім. П.С. Нахімова, 2002. Вип. 1. С. 148-149.
78. Гамильтон Д. СО2 заменитель хладона // Пожарная охрана: РЖ. 1992. - № 3. Ref.op.: CO2 the real” alternative to Halon // MEr: Mar Eng Rew. 1991. P. 18-19.
79. Сиамра К. Установки тушения углекислым газом под низким давлением // Пожарная охрана: РЖ. 1991. - № 2. - Ref.op.: L’impiano di spegnimento incendi a CO2 a bassa pressione con serbotoio di stoccaggio // Autom nav. 1990. - № 6. Р. 99-101.
80. Пожаротушение без фреона // Пожарная охрана: РЖ. 1993. - № 6. - Ref.op.: Schweiz Feuerwehr-Ztg. 1992. - № 9 Р. 548-550.
81. ДСТУ 3958-2000 Газові вогнегасні речовини. Номенклатура показників якості, загальні технічні вимоги та методи випробувань. На заміну ГОСТ 4.106-83; Введ. 06.04.2000. К.: Держстандарт України, 2000. 26 с.
82. Агафонов В.В., Копылов Н.П. Установки аэрозольного пожаротушения. Элементы и характеристики, проектирование, монтаж и эксплуатация. М. ВНИИПО, 1999. 232 с.
83. ДСТУ 2273-93 Пожежна техніка. Терміни та визначення. Введ. 12.11.1993. - [Чинний від 1995 -01-01] К.: Держстандарт України. 1993. 44 с.
84. ГОСТ 12.3.046-91. ССБТ. Установки пожаротушения автоматические. Общие технические требования. Введ. 01.01.1993. М.: Изд-во стандартов, 1992. 6 с.
85. ДБНВ.2.5-13-98 Інженерне обладнання будинків і споруд. Пожежна автоматика будинків і споруд. К.: Укрархбудінформ, 1999. 77с.
86. НАПБ Б.06.004-97 Перелік однотипних за призначенням об’єктів, які підлягають обладнанню автоматичними установками пожежогасіння та пожежної сигналізації. // Пожежна безпека: Нормативні акти та інші документи. К.: „Основа”, 1997. Т. 3. С. 55-76.
87. НАПБ Б.07.005-86 Определение категорий помещений и зданий по взрывопожарной и пожарной опасности. (ОНТП 24-86) // Пожежна безпека: Нормативні акти. Протипожежні вимоги в галузі проектування та будівництва. К.: Пожінформтехніка, 2001. Т. 7. С. 161-177.
88. НПБ 110-99. Перечень зданий, сооружений, помещений и оборудования, подлежащих защите автома