МІКРОФЛОРА МОЛОКА ТА ПОКАЗНИКИ РЕЗИСТЕНТНОСТІ ЗДОРОВИХ І ХВОРИХ НА СУБКЛІНІЧНИЙ МАСТИТ КОРІВ ПРИ ЗАСТОСУВАННІ ПОЛТАВСЬКОГО БІШОФІТУ : МИКРОФЛОРА МОЛОКА И ПОКАЗАТЕЛИ РЕЗИСТЕНТНОСТИ ЗДОРОВЫХ И БОЛЬНЫХ субклинического мастита КОРОВ ПРИ ПРИМЕНЕНИИ Полтавский бишофит

Краткое описание

Міністерство аграрної політики України
Полтавська державна аграрна академія

На правах рукопису

Киричко Олена Борисівна

УДК 619:636.2:576.8:612.017:616.07:
616.15:618.19-002

МІКРОФЛОРА МОЛОКА ТА ПОКАЗНИКИ РЕЗИСТЕНТНОСТІ ЗДОРОВИХ І ХВОРИХ НА СУБКЛІНІЧНИЙ МАСТИТ КОРІВ ПРИ ЗАСТОСУВАННІ ПОЛТАВСЬКОГО БІШОФІТУ

Спеціальність 16.00.03 ветеринарна мікробіологія та вірусологія

Д и с е р т а ц і я
на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук

Науковий керівник доктор ветеринарних наук, професор В.П. Бердник

Полтава 2006

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ ..................................................................4
ВСТУП ................................................................................................................5
РОЗДІЛ 1. Огляд літератури ..10
1.1. Бактеріологія молока..10
1.1.1. Мікрофлора молока клінічно здорових корів .10
1.1.2. Мікрофлора молока хворих на субклінічний мастит корів ...12
1.2. Резистентність макроорганізму.14
1.2.1. Загальні дані 14
1.2.2. Неспецифічна резистентність ...16
1.2.3. Роль хімічних елементів у резистентності організму 21
1.2.4. Резистентність корів при субклінічному маститі ...24
РОЗДІЛ 2. Вибір напрямків досліджень, матеріал та
методи виконання роботи..29
РОЗДІЛ 3. Мікрофлора молока здорових та хворих на субклінічний мастит корів до та після застосу-вання РОЗЧИНУ ПОЛТАВСЬКОГО БІШОФІТУ (РПБ) ..........39
3.1. Клініко-епізоотологічні дослідження корів на субклінічний мастит .....39
3.2. Розробка загальної схеми бактеріологічного дослідження проб молока для діагностики субклінічного маститу корів ..39
3.3. Мікробний пейзаж молока здорових та хворих на субклінічний мастит корів ...............................................41
3.4. Визначення чутливості до антибіотиків бактерій, виділених із молока корів ...45
3.5. Порівняння частоти ізоляції різних видів бактерій із молока здорових тахворих на субклінічний мастит корів до та після застосування РПБ .49
3.6. Порівняння біологічних властивостей мікрофлори, виділеної із проб молока корів до та після застосування РПБ ......................................53
РОЗДІЛ 4. Показники природної резистентностіності
організму здорових та хворих на субклінічний мастит корів до та після застосування РПБ ..61
4.1. Клінічні дані ......61
4.2. Морфологічний склад крові .............................61
4.3. Біохімічні показники сироватки крові ....................................................73
4.4. Динаміка показників природної резистентності організму ......................79
РОЗДІЛ 5. Результати вивчення токсичності РПБ на білих мишах ...............91
5.1. Клінічні показники ...................................................................................91
5.2. Морфологічні, біохімічні та імунологічні показники периферійної крові білих мишей .....93
5.3. Морфологічний стан деяких внутрішніх органів білих мишей після застосування РПБ ....................105
РОЗДІЛ 6. Результати визначення економічної ефективності застосування рпб для лікування корів, хворих НА субклінічниЙ мастит ......116
РОЗДІЛ 7. Узагальнення та аналіз одержаних результатів.119
ВИСНОВКИ ....................................................................................................... 130
ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ .......................................................................133
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ..........................................................134
ДОДАТКИ...164

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

БАСК - бактерицидна активність сироватки крові
Г/л - х 109 в одиницях системи СІ
ГЦБ - гемоцитобласти
КАСК - компліментарна активність сироватки крові
ЛАСК - лізоцимна активність сироватки крові
ЛД50 - кількість речовини, що викликає загибель 50% тварин
(50%-ва летальна доза)
ЛД100 - кількість речовини, що викликає загибель 100% тварин
(100%-ва летальна доза)
МКЦ - мегакаріоцити
МПА - м’ясопептонний агар
МПБ - м’ясопептонний бульйон
РПБ - розчин полтавського бішофіту
СН’50 - гемолітичні одиниці (по 50%-му гемолізу)
ССВ - селянська спілка виробників
Т/л - х 1012 в одиницях СІ
ФАН - фагоцитарна активність нейтрофілів
ФІ - фагоцитарний індекс
ФЧ - фагоцитарне число
ШОЕ - швидкість осідання еритроцитів

ВСТУП

Актуальність теми. До числа невирішених проблем сучасного тварин­ництва відноситься зниження рівня природної стійкості тварин, викликаного різними факторами. На цьому фоні виникає ряд захворювань, найпоширенішим із яких у молочному скотарстві є субклінічний мастит корів. Він часто залишається непоміченим, оскільки супроводжується збільшенням у молоці кількості лейкоцитів, змінами біохімічних показників і наявністю вірулентних бактерій. Таке молоко, потрап­ляючи у загальний надій, може стати джерелом захворювань людей і молодняка тварин, спричинених переважно стрепто- і стафілококами.
Існує значна кількість препаратів, що діють на макроорганізм як імуномодулятори та імуностимулятори. Науковці та практики ветеринарної медицини постійно продовжують пошук ефективних екологічно чистих лікувально-профілактичних засобів, що спрямовані на підвищення активності захисних сил організму. Вони знаходять застосування в комплексному лікуванні тварин при інфекційній та неінфекційній патології. Вимогами до таких препаратів є профілактична та лікувальна ефективність, нетоксичність, екологічна чистота, низька вартість тощо. Названим вимогам задовольняє бішофіт. Він є екологічно чистою сумішшю солей сухим залишком вод колишнього Пермського моря, що утворився близько 270 млн. років на глибині 2500-2700 м. Звідти його добувають у вигляді розчину із загальною мінералізацією 350-450 г/л. Великі поклади цієї речовини виявили в Волгоградській області Росії та Полтавській, а в меншій кількості і Харківській та Чернігівській областей України.
Розчин бішофіту уже знайшов своє застосування при ряді захворювань людей та як стимулятор переважно м’ясної продуктивності тварин [1-83]. Лише в остані роки на нього звернули увагу науковці ветеринарної медицини [84-86]. В ньому виявили мінеральні речовини, з них переважають солі магнію, натрію, калію, кальцію, окрім того міститься понад 30 мікроелементів (мідь, марганець, залізо тощо), із яких 18 є необхідними для живих організмів. Про мінеральні речовини, як стимулятори захисних сил організму уже повідомлялось [87-107].
З іншого боку механізми позитивної дії препаратів такого плану, зокрема, бішофіту поки що залишаються переважно на рівні практичних спостережень. Тому наші дослідження були направлені на вивчення складу та властивостей мікрофлори, а також деяких факторів неспецифічної природної резистентності клінічно здорових і хворих корів до та після застосування розчину полтавського бішофіту. В підгострих дослідах на білих мишах вивчили здатність РПБ до кумулятивної та шкірно-резорбтивної дії.
Таким чином, в нашій роботі стояли питання, які недостатньо чи зовсім не вивчені ні науковцями, ні практиками ветеринарної медицини.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота вико­нувалася згідно з науково-дослідною тематикою кафедри „Мікрофлора молока та резистентність здорових і хворих на субклінічний мастит корів при застосуванні розсолу полтавського бішофіту”, державний реєстраційний номер 0105V001043.
Мета і завдання дослідження. Метою наших досліджень було вивчення мікрофлори молока та деяких показників неспецифічної резистентності організму здорових та хворих на субклінічний мастит корів при застосуванні розчину полтавського бішофіту (РПБ).
Для її досягнення перед нами стояли такі завдання:
з допомогою клінічних і лабораторних методів вивчити ситуацію щодо захво­рюваності корів на субклінічний мастит у двох господарствах Полтавської області;
сформувати групи дослідних тварин, хворих на субклінічний мастит, і застосувати їм РПБ;
виділити культури бактерій із проб молока здорових та хворих на субклінічний мастит корів до та після застосування РПБ, вивчити їх біологічні властивості й ідентифікувати;
вивчити динаміку показників неспецифічної резистентності здорових і хворих на субклінічний мастит корів до та після застосування РПБ;
вивчити рівень токсичності РПБ для білих мишей.
Об’єкт дослідження субклінічний мастит корів.
Предмет дослідження мікрофлора молока та резистентність здорових і хворих на субклінічний мастит корів при застосуванні РПБ.
Методи дослідження. У процесі виконання роботи користувалися клінічними, бактеріологічними, гематологічними, біохімічними, імунологічними, токсикологічними, патологоанатомічними та гістологічними методами досліджень.
Наукова новизна одержаних результатів. Проведені системні моніторингові клінічні та лабораторні дослідження на субклінічний мастит корів двох господарств Полтавської області та молока від клінічно здорових і хворих корів; визначений бактеріальний спектр та біологічні властивості ізольованих мікроорганізмів, що відіграють значну роль у етіології субклінічного маститу корів, до та після застосування РПБ. Вперше одержані дані щодо впливу різних доз РПБ на природні неспецифічні фактори захисту організму корів і білих мишей. Відпрацьована методика і підібрані дози для застосування РПБ із метою підвищення захисних сил організму, зокрема, при субклінічному маститі у корів. Вивчені токсикологічні параметри РПБ у підгострому досліді та його вплив на морфологію внутрішніх органів і деяких імунологічних показників білих мишей. Доведена наявність у РПБ шкірно-резорбтивної та кумулятивної дій, що необхідно враховувати при його застосуванні як фармакологічного препарату.
Практичне значення одержаних результатів. Теоретично обґрунтована та практично доведена можливість і необхідність застосування РПБ для підвищення факторів неспецифічної природної резистентності тварин. Розроблені принципи його дозування та методика застосування як лікувального препарату для тварин. Запропонований удосконалений лабораторний метод діагностики субклінічного маститу корів, що включає схему бактеріологічного дослідження проб молока при субклінічному маститі. Вона передбачає одно­часне виділення імовірних збудників, вивчення їх біологічних властивостей, у тому числі й для виявлення факторів патогенності. Субклінічний мастит легко диференціюється з допомогою запропонованого методу від уражень молочних залоз неінфекційної природи (подразнення вим’я), бактеріоносійства тощо. Зроблено висновок про роль ізольованих культур в етіології маститу.
Результати досліджень, викладені у дисертаційній роботі, застосовуються при лікуванні тварин у господарствах Полтавської області. На їх основі видані „Методичні рекомендації щодо діагностики, профілактики субклінічного маститу корів та боротьби з ним”, які затверджені вченою радою факультету ветеринарної медицини ПДАА та колегією Управління ветеринарної медицини Полтавської області. Одержані результати використовуються в навчальному процесі у Полтавській державній аграрній академії, Національному аграрному університеті та Сумському національному аграрному університеті.
Особистий внесок здобувача. Автором самостійно виконано ввесь обсяг експериментальних досліджень, проведено їх аналіз та узагальнення одержаних результатів.
Апробація результатів дисертації. Основні результати досліджень, які викладені у дисертації, повідомлялися й обговорювалися на Міжнародній науково-практичній конференції Полтавський бішофіт: набуте та перспективи” (Полтава, 1998), Міжнародній науково-практичній конференції Екологічні аспекти застосування природних розчинів та мінералів” (Полтава, 1999), Міжнародній науково-практичній конференції Екологічні проблеми регіону: суть і шляхи вирішення” (Полтава, 1999), Міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій десятиріччю факультету ветеринарної медицини ПДАА (Полтава, 2002) та щорічних наукових конференціях професорсько-викладацького складу ПДСГІ та ПДАА (1998-2005).
Публікації. Матеріали дисертації опубліковані в 8 наукових працях, із яких 6 статей (3 особистих) у фахових виданнях, затверджених ВАК України.

Список литературы

ВИСНОВКИ
1. У дисертації наведені результати дослідження дії розчину полтавського бішофіту (РПБ) на видовий склад та біологічні властивості мікрофлори молока, показники природної резистентності клінічно здорових і хворих на субклінічний мастит корів та розробки методів його застосування.
2. При обстеженні з допомогою епізоотологічного, клінічного і лабораторних методів стада із 130 корів одного господарства та 150 іншого виявили 20 (15,4%) та 46 (30,7%) корів, хворих на субклінічний мастит, і 3 (2,3%) та 4 (2,7%) серозно-катаральний, відповідно. Так, субклінічний мастит у цих стадах був поширений у 6,7 і 11,5 разів частіше від серозно-катарального.
3. У результаті бактеріологічних досліджень 80 проб молока хворих на субклінічний мастит корів першого господарства виділили 46 культур бактерій, в тому числі 28 (60,9%) Staph. aureus, 12 (26,1%) E. сoli та 6 (13,0%) Staph. epidermidis, а 184 проб іншого 158 культур, у тому числі 63 (39,9%) Str. аgalactiaе, 35 (22,1%) Staph. aureus, 39 (24,7%) Str. lactis, 12 (7,6%) Staph. epidermidis, 6 (3,8%) Str. faecalis та 3 (1,9%) E. сoli, відповідно. Із 64 проб молока здорових корів ізолювали 30 культур бактерій, із яких віднесли 22 (73,3%) до Str. lactis, 4 (13,3%) Staph. epidermidis, по 2 (по 6,7%) Staph. aureus та Str. faecalis. Таким чином, із молока хворих на субклінічний мастит корів виділили переважно культури Staph. aureus, Str. аgalactiaе і, рідше, E. сoli; а клінічно здорових Str. lactis та Staph. epidermidis.
4. Після нанесення на шкіру вимені і втирання протягом 5-7 хвилин РПБ у хворих корів зникали ознаки субклінічного маститу, а в їх молоці бактерії з вірулентними властивостями видів Staph. aureus та Str. аgalactiaе і залишалися переважно Str. lactis, Str. faecalis, Staph. epidermidis та інші, які нерідко знаходяться у молоці клінічно здорових тварин.
5. При втиранні РПБ коровам, хворим на субклінічний мастит, у шкіру вимені через 12 годин, 24, 48 і 60 годин до виліковування оптимальними були 12- та 24-годинний інтервали, при яких спостерігали зникнення ознак захворювання в найкоротший термін та бактерій у пробах молока, достовірне збільшення рівнів еритроцитів, гемоглобіну та опсоно-фагоцитарної реакції нейтрофілів у периферійній крові, а також бактерицидної, лізоцимної і комплементарної активності сироваток крові, альбумінів і g-глобулінів у них. Після застосування препарату з 48- та 60- годинними інтервалами динаміка названих показників була менш вираженою і мала варіації в достовірності.
6. Staph. aureus та Str. аgalactiaе, ізольовані від хворих на субклінічний мастит корів до та після застосування РПБ, значно відрізнялися біологічними властивостями. Культури Staph. аureus, виділені з молока до застосування РПБ, мали такі ознаки вірулентності, як наявність плазмокоагулази, термостійкої ендонуклеази, ферментів для розкладання манніту в аеробних і анаеробних умовах, здатність викликати α- чи β-гемоліз еритроцитів вівці та загибель білих мишей, а від вилікуваних при допомозі РПБ чи антибіотиків, як і клінічно здорових тварин, частину цих ознак: згортали плазму і розкладали манніт лише в аеробних умовах.
Із молока хворих корів виділили 65 культур Str. аgalactiaе, що мали в основному подібні біологічні властивості, описані в літературі, проте 49 (75,4%) із них були вірулентними для білих мишей і продукували β-гемолізин, а 16 (24,6%) цих властивостей не мали. Культури мікроорганізму не ізолювали із проб молока клінічно здорових корів та тих, які одужали від субклінічного маститу після застосування антибіотиків чи РПБ з інтервалом 12-24 години.
7. З урахуванням динаміки фізіологічних та імунологічних показників і гістологічної картини внутрішніх органів білих мишей, яким всередину застосовували РПБ, встановлено, що його однократною дозою є 130-200 мг сухого залишку з розрахунку на 1 кг живої маси тіла.
8. РПБ як фармакологічний препарат в одно- та двохкратній дозах не викликав отруєння та алергізації білих мишей, легко всмоктувався через шкіру, мав кумулятивну та стимулюючу на гемопоез дію; а в чотирьох- та десятикратній призводив до їх загибелі в 50 та 100% (LD50 та LD100, відповідно) з ознаками отруєння ( загальне пригнічення, зниження апетиту, ерозійний гастрит, білкова дистрофія ниркових канальців тощо).
9. Після застосування РПБ на шкіру чи всередину в одно- та двохкратній дозах у білих мишей спостерігали задовільний клінічний стан та достовірне (р<0,05-0,001) збільшення в крові кількості еритроцитів до 9,14±0,49 Т/л (контроль 5,90±0,14 Т/л), гемоглобіну до 158,00±3,00 г/л (контроль 112,50±2,50 г/л), показників опсоно-фагоцитарної реакції нейтрофілів (ФА 80,00±1,68 %, контроль 64,67±0,84 %; ФІ 8,24±0,39 од., контроль 5,61±0,60 од.; ФЧ 6,43±0,60 од., контроль 3,63±0,39 од.). На гістологічній картині у селезінці виявили збільшені в розмірах фолікули до 44,3±3,0 од. (контроль 33,0±2,68 од.) та їх росткові зони до 25,6±0,25 од. (контроль 8,8±2,16 од.), а в червоному кістковому мозку підвищення числа гемоцитобластів та мегакаріоцитів до 7,67±0,42 (контроль 3,67±0,42), що свідчить про стимуляцію гемопоезу. Гістологічна будова тканин серця, шлунку, печінки та нирок тварин була такою ж , як і в контролі.
10. РПБ є біологічно активною речовиною, яка в оптимальній дозі нашкірно чи всередину викликає у тварин стимуляцію гемопоезу та підвищення рівнів показників природної стійкості. У порівнянні з базовим методом, економія затрат при застосуванні РПБ з інтервалом 12-24 години до одужання від субклінічного маститу складає 32,52 гривні на одну корову.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ
1. „Методичні рекомендації щодо діагностики, профілактики субклінічного маститу корів та боротьби з ним”, схвалені вченою радою факультету ветеринарної медицини Полтавської державної аграрної академії (протокол № 2 від 15 лютого 2005 року), колегією Управління ветеринарної медицини Полтавської області (протокол № 6 від 6 червня 2005 року).
2. Розроблена схема бактеріологічного дослідження проб молока з метою діагностики субклінічного маститу корів, що передбачає одночасне виділення з однієї його проби найбільш імовірних збудників захворювання з родин стафілококів, стрептококів, ешеріхій та ін.
3. Запропоновано метод застосування РПБ як препарату для стимуляції неспецифічної резистентності організму тварин та лікування хворих на субклінічний мастит корів шляхом втирання РПБ у шкіру вимені, переважно ураженої запаленням частки, протягом 5-7 хвилин зразу після доїння з інтервалом 12-24 годин до зникнення ознак субклінічного маститу.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Головкін В.А., Зорін А.Н., Козаков Ю.М. та ін. Полтавський бішофіт в клінічній медицині (огляд 2-річних клінічних досліджень) // Матеріали науково-практичної конференції Полтавський бішофіт в клінічній медицині Полтава, 1996. С. 3 4.
2. Бажан К.В. Бішофіт природний лікувальний засіб // Матеріали науково-практичної конференції Полтавський бішофіт в клінічній медицині Полтава, 1996. С. 4 5.
3. Бажан Е.В. Состояние гемодинамики у больных пограничной артериальной гипертонией ликвидаторов аварии на ЧАЭС при лечении Полтавским бишофитом // Матеріали науково-практичної конференції Полтавський бішофіт в клінічній медицині Полтава, 1996. С. 5.
4. Гладишев В.В., Тонконог А.І., Головкін В.В. Вивчення реологічних властивостей супозиторів з бішофітом. // Матеріали науково-практичної конференції Полтавський бішофіт в клінічній медицині Полтава, 1996. С. 6.
5. Головкін В.О., Тонконог А.І., Зорін А.М. Значення фармацевтичних факторів для підвищення якості і ефективності м¢яких препаратів з бішофітом // Матеріали науково-практичної конференції Полтавський бішофіт в клінічній медицині Полтава, 1996 с. 6.
6. Дзяк Г.В., Зорін А.В., Головкін В.А. Применение Украинского бишофита в лечебных целях // Матеріали науково-практичної конференції Полтавський бішофіт в клінічній медицині Полтава, 1996 С. 7.
7. Зорина М.А. Повышеные эффективности пломбированных зубов с помощью бишофита // Матеріали науково-практичної конференції Полтавський бішофіт в клінічній медицині Полтава, 1996 С. 7 8.
8. Казаков Ю.М., Катюхин О.В., Немировский Г.И. Экономическая эффективность применения Полтавского бишофита в лечебной практике // Матеріали науково-практичної конференції Полтавський бішофіт в клінічній медицині Полтава, 1996. С. 8 9.
9. Кечин И.Л., Тонконог Л.И., Головкин Л.В. Экспериментальное изучение специфической активности суппозиториев с рассолом бишофита полтавского ( РПБ ) // Матеріали науково практичної конференції Полтавський бішофіт в клінічній медицині Полтава, 1996. С. 9 10.
10. Коваль Е.А., Дзяк Г.В., Зорин Л.Н. Результаты применения водного раствора Полтавского бишофита в комплексной терапии больных ИБС // Матеріали науково-практичної конференції Полтавський бішофіт в клінічній медицині Полтава, 1996 С. 10 11.
11. Колесникова Л.Д. Результаты лечения бишофитом сердечно-сосудистой патологии и заболеваний сосудов. // Матеріали науково-практичної конференції Полтавський бішофіт в клінічній медицині Полтава, 1996. С. 11 12.
12. Комин Ю.Н., Рефицкий В.И. Оценка эффективности локального применения бишофита в комплексной терапии деформирующего остеоартроза // Матеріали науково-практичної конференції Полтавський бішофіт в клінічній медицині Полтава, 1996. С. 12.
13. Помойницкий В.Г. Перспективы использования бишофита в стоматологи // Матеріали науково-практичної конференції Полтавський бішофіт в клінічній медицині Полтава, 1996. С. 12 13.
14. Чумак И.П. Влияние бишофитотерапии на перефирическую гемодинамику у ликвидаторов последствий аварии на ЧАЭС с нейроциркулярной дистонией // Матеріали науково-практичної конференції Полтавський бішофіт в клінічній медицині Полтава, 1996. С. 13.
15. Чумак И.П. Изменение психофизиологического состояния ликвидаторов последствий аварии на ЧАЭС под влиянием бишофитных ванн // Матеріали науково-практичної конференції Полтавський бішофіт в клінічній медицині Полтава, 1996 С. 1314.
16. Заключение о механизмах и результатах физиологического действия Полтавского бишофита // Матеріали науково-практичної конференції Полтавський бішофіт в клінічній медицині Полтава, 1996 С. 14.
17. Мамчур В.И., Кущинская А.И., Доронин А.Г. Сравнительная оценка острой токсичности бишофита Полтавы и Карабогазгола // Отчет о проделанной научной работе. Днепропетровск, 1992 15 с.
18. Дзяк Г.В., Дулина Н.Б. Оценка клинической эффективности препарата Рассол бишофита полтавского при деформирующем остеоартрозе // отчет 1997, 14 с.
19. Грибенников Н., Ермаков В. Бишофит: проблемы и перспективы // Техника и наука. 1982. № 4. С. 2 4.
20. Покрышкин В.И. Бишофит. Счастливая судьба ? // Здоровье. 1989. № 9. С. 14-15.
21. Киселев В.Б. Бишофит наложенным платежом // Здоровье. 1989. № 7 С. 17-18.
22. Головкін В.О., Тонконог А.І., Ліненко В.І. Розробка та дослідження м¢яких лікарських форм з українським бішофітом // Фармацевтичний журнал. 1997. № 4 С. 87 90.
23. Киселев В.Б. Бишофит как бальнеотерапевтический фактор // Вопросы курортологи, физиотерапии и лечебной физкультуры. 1998 №4 С. 64 66.
24. Катюхин О.В. Экономическая эффективность применения Полтавского бишофита в лечебной практике // Регіональні перспективи. 1999 № 2-3 ( 5-6 ) С. 132.
25. Казаков Ю.М., Катюхин О.В. Полтавский бишофит: перспективы в медицине и ветеринарии // Регіональні перспективи. 1999 № 2-3 (5-6) С. 130-131.
26. Колесникова Л.Д. Изменение центральной гемодинамики у гипертонических больных при лечении бишофитом // Вестник физиотерапии и курортологии. 1995. № 2. С. 22 23.
27. Шабан С.А. Применение Полтавского бишофита в лечении больных со стабильной формой ишемической болезни сердца с сопутствующими хроническими безкаменными холециститами // Вісник проблем біології і медицини. 1999. № 3 С. 45 47.
28. Боряк В.П. Бишофитотерапия в лечении легочно-сердечной недостаточности у больных хроническим обструктивным бронхитом // Фізіологія та патологія імунітету, гемостазу та перекисного окислення ліпідів: Зб. наук. праць Полтава, 1997. С. 32 34.
29. Самойлович В.А. Использование бишофита при заболевании пародонта в условиях курорта // Медицинские вести. 1998. № 3. С. 60 61.
30. Зборовский А.Б., Цыбулина Е.В., Мартемьянов В.Ф.и др. Бишофит в лечении больных деформирующем остеоартрозом // Клиническая медицина. 1991. Т.69, № 6. С. 92 94.
31. Спасов А.А., Родин А.Ю., Островский О.В., Шава С.Н., Темкин Е.С. Экспериментально-клиническое обоснование применения минерала бишофит в дерматологической практике // Вестник дерматологии и венерологии. 2001 № 1 С. 24 28.
32. Якименко Е.А., Дець В.В., Тбилели В.В. Использование низкочастотной магнитотерапии и элекрофореза бишофита в комплексном лечении системных нарушений минеральной плотности кости у больных ревматоидным артритом. // Медична реабілітація, курортологія, фізіотерапія. 2002. №3. С. 6 8.
33. Катюхин О.В., Мякинькова Л.А. Полтавский бишофит: свойства и возможности применения в физиотерапии и медицинской реабилитации. // Медична реабілітація, курортологія, фізіотерапія. 2002. №3. С. 34 36.
34. Дзяк Г.В., Коваль О.А., Зорін А.М. Результати вивчення імуномодулюючих властивостей волного розчину бішофіту в експерименті. // Медичні перспективи. 1997. №3. С.3 5.
35. Куликов В., Титова В., Водянников В. и др. Эффективность скармливания свиньям бишофита в сочетании с биологически активными компонентами // Свиноводство 2005. №1. С.16 19.
36. Довгопол В.Ф., Плугатырев В.П. Эффективность препaрата на основе бишофита при маститах у коров //
37. Бажан К.В. Природні фізичні чинники в лікуванні пацієнтів, що зазнали впливу екстремальних факторів // Автореф. дис. докт. мед. наук. Одесса, 1998. 31 с.
38. Колесникова Л.В. застосування бішофіту при лікуванні гіпертонічної хвороби // Автореф. дис. канд. мед. наук Одесса, 1996 16 с.
39. Киселев В.Б. Бишофитные компрессы // Медсестра. 1989. № 2. С. 35 37.
40. Федотов В.П., Кущинский М.Г. Экспериментальное изучение противокандидозной активности суппозиториев, содержащих мебетизол, нитроксолин и бишофит, в условиях моделированного вульвовагинального кандидоза // 2-й Національний з¢їзд фармакологів України Фармакологія 2001 крок у майбутнє . Дніпропетровськ, 2001. С. 255.
41. Бондаренко А.Н. Патент №98118210/14 (РФ). Способ лечения гнойных ран и ожогов. Заявл. 05.10.1998. Опубл. 20.07.2000. Изобретения. Полезные модели. 2000. № 11. С. 126.
42. Казаков Ю.М., Звягінцева Л.А., Бажан К.В., Чумак І.П., Катюхін О.В., Боряк В.П. Патент № 96062341 Україна. Спосіб лікування ішемічної хвороби серця. Подано 13.06.96. Затверджено 24.06.97. С.3.
43. Казаков Ю.М., Звягінцева Л.А., Бажан К.В., Чумак І.П., Кузьменко П.І., Шуть С.В. Патент № 96062342 Україна. Спосіб лікування нейроциркулярної дистонії. Подано 13.06.96. Затверджено 24.06.97. С.3.
44. Парфенов И.С. Патент № 213849 (РФ). Бальнеологическое средство и способ его получения. Заявл. 26.04.96. Опубл. 27.09.99. М.: ФИПС. Вип. № 27 (ІІ часть). С. 162.
45. Дзяк Г.В., Коваль О.А., Зорін А.М. та ін. Результати вивчення імуномодулюючих властивостей водного розчину бішофіту в експеременті.// Медичні перспективи. 1997. № 3. Т. ІІ. С. 3 5.
46. Калачев Г.П. Патент № 98107623/14 (РФ). Бишофитовый состав. Заявл. 21.04.98. Опубл. 10.09.99. М.: ФИПС. Вип. № 25 (ІІ часть). С.
47. Задорожний В.В. Бішофіт у комплексному хірургічному лікуванні гнійно-запальних захворювань шкіри і м’ягких тканин. // Галиценський лікарській вісник. 2002. № 3. С. 137 138.
48. Святенко Т.В., Федотов В.П. Оригінальні лікарські форми з бдішофітом у лікуванні бородавчатої форми червоного плескатого лишаю // 2-й Національний з¢їзд фармакологів України Фармакологія 2001 крок у майбутнє . Дніпропетровськ, 2001. С. 213.
49. Півняк А.Г. Використання ультразвукового капілярного ефекту, явища постперстпераційного проникнення шкірного покриву і бішофіту в ангіології // 2-й Національний з¢їзд фармакологів України Фармакологія 2001 крок у майбутнє . Дніпропетровськ, 2001. С. 194.
50. Кисельов Б.Ю. Застосування розсолу бішофіту полтавського для лікування діабетичних ангіопатій нижніх кінцівок // 2-й Національний з¢їзд фармакологів України Фармакологія 2001 крок у майбутнє ,Дніпропетровськ, 2001. С. 194.
51. Ульихина Л.И. Природный бишофит минеральная добавка для молодняка кроликов // Достижения науки и техники АПК. 1998. № 5. С. 26 27.
52. Куликов В., Саломатин В., Варакин А. Бишофит комплексная минеральная добавка // Комбикорма. 1999. № 4. С. 31 33.
53. Титова В.В. Использование бишофита, dl-метионина и лизина в рационах растущего и откармливаемого молодняка свиней // Автореф. дисс. канд. с.-х. наук. Дубровицы, 2000. 27 с.
54. Дискусаров В.Г. Эффективность использования тыквенного жмыха и бишофита в кормлении свиней ( откорм молодняка свиней ) // Автореф. дисс. канд. с.-х. Наук. Дубровицы, 1999. 20 с.
55. Куликов В., Саломатин В., Варакин А. Силосование зеленых кормов с использованием природного бишофита // Зоотехния. 1997. № 9. С. 9 12.
56. Куликов В., Саломатин В., Варакин А. Влияние природного бишофита на некоторые клинико физиологические показатели телят // Проблемы производства продуктов питания повышенной пищевой и биологической ценности на основе улучшения качества животноводческого сырья. Волгоград, 1998. С. 127 130.
57. Горлов И.Ф. Повышение ценности продуктов питания за счет улучшения качества животноводческого сырья // Проблемы производства продуктов питания повышенной пищевой и биологической ценности на основе улучшения качества животноводческого сырья. Волгоград, 1998. С. 15 21.
58. Горлов И.Ф., Варакин А.Т., Саломатин В.В. Технологические показатели молока в связи с использованием в рационах коров силоса разных способов заготовки // Проблемы производства продуктов питания повышенной пищевой и биологической ценности на основе улучшения качества животноводческого сырья. Волгоград, 1998. С. 73 76.
59. Куликов В., Саломатин В., Варакин А. Повышение продуктивности свиноматок при использовании в рационах природного бишофита // Проблемы увеличения производства конкурентоспособных пищевых продуктов за счет новых технологий и повышения качества с.-х. сырья. Волгоград, 1999. С. 109 111.
60. Куликов В., Саломатин В., Бойко Л.Я. Эффективность включения бишофита в рационы животных // Зоотехния. 2000. № 7. С. 11 12.
61. Куликов В., Саломатин В., Варакин А. Характеристика белкового обмена в организме телят по показателям крови в зависимости от обеспечения их рационов магнием // Совершенствование научного обеспечения с.-х. производства Волгоградской области. Волгоград, 1999. С. 111 115.
62. Волгоградский бишофит стимулятор продуктивности с.-х. животных / Куликов В.М., Николаев С.И., Чешева А.Г. и др. // Третья междунар. конф. Актуальные проблемы биологии в животноводстве”: Тезисы докл. Боровск, 2000. С. 315 317.
63. Варакин А.Т. Использование бишофита при силосовании зеленых кормов. // Автореф. дисс. канд. с.-х. наук. Дубровцы, 1995. 25 с.
64. Эзергайль К.В. эффективность использования бишофита в кормлении кур-несушек родительского стада яичного кроса. // Автореф. дисс. канд. с.-х. наук. Краснодар, 1993. 22 с.
65. Злепкин В.А. Продуктивность и физиологические показатели молодых свиней на откорме при использовании в рацион бишофита и премиксов. // Автореф. дисс. канд. биол. наук. Волгоград, 2001. с.
66. Титаренкова Н.Н. Мясной откорм свинейкрупной белой породы на рационах з бишофитом и фосфатидным концентратом. // Автореф. дисс. канд. с.-х. наук. Волгоград, 2001. 19 с.
67. Азаров С.В. Повышение эффективности молочного скотоводства при использовании в рационе силосов, приготовленых с консервантами. // Автореф. дисс. канд. с.-х. наук. Волгоград, 2002. 23 с.
68. Балакирев Н.А., Михайлова Р.И., Тинаева Н.Г. Бишофит в рационах норок // Кормопроизводсво и звероводство. 1993. № 5. С. 2.
69. Горлов И.Ф., Левахин В.И., Эзергайл К.В. Профилактика и коррекция транспортного стресса у КРС (Кормовая добавка на основе бишофита Бихас”) // Сб. науч. тр. Всероссийского НИИ мясного скотоводства, Оренбург. 2001. Вип. 54. С. 144 149.
70. Куликов В.М., Николаев С.И., Чешева А.Г. и др. Бишофит и фосфатный концентрат в рационах свиней при промышленном технологическом откорме // Проблемы и преспективы совершенствования производства пищевых продуктов с высокими потребительскими свойствами на основе улучшеного качества животноводческого сырья. Волгоград, 2002. Т. 1. С. 68 74.
71. Горлов И.Ф., Варакин А.Т., Плешанов В.И. и др. Продуктивность лактирующих коров при использовании в рационе силоса, приготовленого с природным бишофитом. // Проблемы и преспективы совершенствования производства пищевых продуктов с высокими потребительскими свойствами на основе улучшеного качества животноводческого сырья. Волгоград, 2002. Т. 1. С. 21 25.
72. Эзергайль К.В. Использование адаптогенов резерв сокращения потерь мясной продуктивности при технологических стрессах. // Проблемы и преспективы совершенствования производства пищевых продуктов с высокими потребительскими свойствами на основе улучшеного качества животноводческого сырья. Волгоград, 2002. Т. 2. С. 217 219.
73. Куликов В.М., Николаев С.И., Чешева А.Г. и др. снижение дйствия технологических стрессов с помощью бишофита в промышленом свиноводстве. // Проблемы и преспективы совершенствования производства пищевых продуктов с высокими потребительскими свойствами на основе улучшеного качества животноводческого сырья. Волгоград, 2002. Т. 2. С. 74 81.
74. Лабушина Л.Ф., Балакирева Н.А., Михайлова Р.И. и др. Ветеринарно- санитарная оценка кормовых смесей для норок, консервированых кислотами и бишофитом. // Морфологическая оценка влияния на организм животных кормовых добавок и совершенствование ветеринарно-санитарной экспертизы продуктов животноводства. Казань, 1991 (1992). С. 110 115.
75. Куликов В.М., Саломатин В.В., Варакин А.Т. и др. Волгоградский бишофит стимулятор продуктивности. // Комбикормовая промышленость. 1993. -- №. С. 34 36.
76. Куликов В.М., Саломатин В.В., Варакин А.Т. Стимулирующая рост добавка в корм. // Проблемы увеличения производства конкурентно способной пищевой продукции за счет новых технологий и повышения качества с.-х. сырья. Волгоград, 1999. С. 120 122.
77. Куликов В.М., Саломатин В.В., Варакин А.Т. Эффективность использования бишофита в кормлении свиней // Совершенствование ресурсозберегающих технологий производства продуктов животноводства. Волгоргад, 1995. С. 273 277.
78. Эзергайль К.В. Влияние бишофита в рационах кур родительского стада на количество скорлупы яиц. // Совершенствование ресурсозберегающих технологий производства продуктов животноводства. Волгоргад, 1995. С. 277 279.
79. Использование бишофита в кормлении кроликов.// Совершенствование ресурсозберегающих технологий производства продуктов животноводства. Волгоргад, 1995. С. 279 282.
80. Куликов В.М., Саломатин В.В., Варакин А.Т. Бишофит в кормлении свиней.// Совершенствование ресурсозберегающих технологий производства продуктов животноводства. Волгоргад, 1995. С. 8 15.
81. Куликов В.М., Саломатин В.В., Ермаков В.А. и др. Химическое состояние и качество силоса с добавкой бишофита, эффективность его использования в рационах бычков на откорме. // Совершенствование ресурсозберегающих технологий производства продуктов животноводства. Волгоград, 1995. С. 104 111.
82. Куликов В.М., Николаев С.И., Чешева А.Г. и др. Бишофит стимулятор продуктивности животных. // Актуальные проблемы биологии в животноводстве. Боровск, 2001. С. 254 262.
83. Куликов В.М., Соловьев В.Е., Саломатин В.В. и др. // Зоотехния. 1992. № 1. С. 30 34.
84. Бердник В.П. Проблеми та завдання ветеринарної медицини// Вісник Полтавського державного сільськогосподарського інституту. 1998. № 1. С.31 34.
85. Плугатирьов В.П., Довгопол В.Ф., Бердник В.П та ін. Застосування бішофіту полтавського для лікування корів хворих на мастит// Вісник Білоцерківського державного аграрного університету. 1998. № 5. С. 76 - 79.
86. Аранчій С.В., Недуєв Ю.М. Патент № Україна. Спосіб одержання фізіологічно-активного лікувального засобу Біпол” для ветеринарної медицини. Бюллетень, № 7. ІІ від 15.12.2002.
87.