ВИВЧЕННЯ ІМУНОБІОЛОГІЧНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ЗБУДНИКА ТА РОЗРОБКА ІНАКТИВОВАНОЇ ВАКЦИНИ ПРОТИ ВІРУСНОЇ ДІАРЕЇ ВЕЛИКОЇ РОГАТОЇ ХУДОБИ : ИЗУЧЕНИЕ иммунобиологические свойства возбудителя и РАЗРАБОТКА инактивированной вакцины против вирусного ДИАРЕИ КРУПНОГО РОГАТОГО СКОТА



  • Название:
  • ВИВЧЕННЯ ІМУНОБІОЛОГІЧНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ЗБУДНИКА ТА РОЗРОБКА ІНАКТИВОВАНОЇ ВАКЦИНИ ПРОТИ ВІРУСНОЇ ДІАРЕЇ ВЕЛИКОЇ РОГАТОЇ ХУДОБИ
  • Альтернативное название:
  • ИЗУЧЕНИЕ иммунобиологические свойства возбудителя и РАЗРАБОТКА инактивированной вакцины против вирусного ДИАРЕИ КРУПНОГО РОГАТОГО СКОТА
  • Кол-во страниц:
  • 170
  • ВУЗ:
  • ННЦ „ІНСТИТУТ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ І КЛІНІЧНОЇ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ”
  • Год защиты:
  • 2007
  • Краткое описание:
  • УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК
    ННЦ „ІНСТИТУТ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ І КЛІНІЧНОЇ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ”

    На правах рукопису

    Годовський Олексій Вячеславович
    УДК 619:616.98:578.833.3


    ВИВЧЕННЯ ІМУНОБІОЛОГІЧНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ЗБУДНИКА ТА РОЗРОБКА ІНАКТИВОВАНОЇ ВАКЦИНИ ПРОТИ ВІРУСНОЇ ДІАРЕЇ ВЕЛИКОЇ РОГАТОЇ ХУДОБИ

    16.00.03 ветеринарна мікробіологія та вірусологія

    ДИСЕРТАЦІЯ
    На здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук

    Науковий керівник:
    кандидат ветеринарних наук
    Стеценко В.І.


    Харків - 2007






    ЗМІСТ
    стор.
    ЗМІСТ 2
    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ, ОДИНИЦЬ,
    СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ 7
    ВСТУП 9
    РОЗДІЛ 1 ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ 16
    1.1 Загальні відомості про вірусну діарею великої рогатої худоби 16
    1.2 Методи боротьби з вірусною діареєю великої рогатої худоби 28
    1.3 Особливості технології виробництва вакцин проти вірусної діареї 33
    1.4 Заключення з огляду літератури 41
    РОЗДІЛ 2 МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
    2.1 Віруси 41
    2.2 Культури клітин 43
    2.3 Тварини 43
    2.4 Методика епізоотологічних досліджень 44
    2.5 Методи отримання сироваток 44
    2.6 Методика визначення інфекційної активності та
    цитопатичної дії штамів вірусу діареї великої рогатої худоби 45
    2.7 Підбір клітинної системи для культивування і накопичення
    вірусу діареї великої рогатої худоби 46
    2.8 Методика постановки реакції нейтралізації 46
    2.9 Метод полімеразної ланцюгової реакції 47
    2.10 Методика визначення антигенної спорідненості штамів
    вірусу діареї великої рогатої худоби 47
    2.10.1 Методика отримання на лабораторних тваринах
    штамоспецифічних до різних штамів вірусної діареї
    сироваток крові 48
    2.10.2 Вивчення у реакції нейтралізації спорідненості та відмінності
    різних штамів вірусу діарей великої рогатої худоби 49
    2.11 Отримання культуральної біомаси вірусу діареї великої
    рогатої худоби 50
    2.12 Інактивація вірусу діареї великої рогатої худоби 50
    2.13 Контроль вакцини інактивованої проти вірусної діареї
    великої рогатої худоби за показниками якості 51
    2.14 Імунологічні методи 52
    2.14.1 Методи дослідження реактогенних та антигенних
    властивостей дослідних зразків інактивованої
    вакцини проти вірусної діареї великої рогатої худоби 52
    2.14.2 Гематологічні методи дослідження 52
    2.14.3 Методика біохімічних досліджень стану гуморального
    імунітету у щеплених тварин 53
    2.14.4 Методика дослідження імуногормональної відповіді
    у лабораторних тварин на щеплення інактивованим
    вірусом діареї 54
    2.14.5 Метод дослідження антигенної активності інактивованої
    вакцини на глибокотільних коровах 55
    2.15 Статистичні методи 56
    РОЗДІЛ 3 РЕЗУЛЬТАТИ ВЛАСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ 57
    3.1 Епізоотологічний моніторинг вірусної діареї великої
    рогатої худоби 57
    3.2 Розробка технології виготовлення інактивованої вакцини
    проти вірусної діареї великої рогатої худоби 65
    3.2.1 Вивчення біологічних властивостей різних
    штамів вірусу діареї великої рогатої худоби 65
    3.2.1.1 Вивчення культуральних властивостей
    штамів вірусу діареї великої рогатої худоби 65
    3.2.1.2 Оптимізація умов та режиму культивування вірусу діареї,
    штам ВК 1 71
    3.2.1.3 Дослідження антигенної спорідненості та відмінностей штамів
    вірусу діареї великої рогатої худоби 72
    3.2.1.3.1 Отримання на лабораторних тваринах штамоспецифічних
    до різних штамів ВД сироваток крові 73
    3.2.1.3.2 Вивчення у реакції нейтралізації спорідненості та відмінності
    різних штамів вірусу діарей великої рогатої худоби 73
    3.2.2 Вивчення умов інактивації вірусу діареї великої рогатої худоби 76
    3.2.3 Дослідження імуногормональної відповіді на щеплення
    лабораторних тварин нативним та інактивованим вірусом „ВК-1”
    вірусу діареї 78
    3.2.4 Вибір ад’юванту для створення інактивованого
    вакцинного препарату 84
    3.2.4.1 Підбір ад’юванту на лабораторних тваринах 84
    3.2.4.2 Підбір ад’юванту для створення вакцини на
    великій рогатій худобі 89
    3.2.5 Визначення оптимального співвідношення антигену
    та адґюванту у складі вакцини інактивованої проти вірусної
    діареї великої рогатої худоби 90
    3.3 Вивчення властивостей вакцини інактивованої проти
    вірусної діареї великої рогатої худоби 93
    3.3.1 Визначення оптимальної імунізуючої дози вакцини та
    тривалості напруженого імунітету у тварин 93
    3.3.2 Результати біохімічних досліджень сироваток крові
    корів, які щеплені вакциною інактивованою проти
    вірусної діареї великої рогатої худоби 97
    3.4 Удосконалення мікрометоду титрування вірусу діареї
    та реакції нейтралізації для визначення антитіл
    до вірусу діареї рогатої худоби 100
    3.4.1 Відпрацювання режимів культивування культури клітин
    у мікропланшетах 101
    3.4.2 Відпрацювання мікрометоду титрування вірусу діареї великої
    рогатої худоби 102
    3.4.3 Мікромодифікація реакції нейтралізації для визначення
    антитіл до вірусу діареї 105
    3.5 Визначення терміну придатності вакцини інактивованої проти вірусної діареї великої рогатої худоби 107
    3.6 Визначення профілактичної ефективності вакцини проти
    вірусної діареї великої рогатої худоби 110

    3.7 Розробка технічної документації на вакцину інактивовану
    проти вірусної діареї великої рогатої худоби 111
    3.7.1 Визначення нешкідливості та антигенної активності 113

    РОЗДІЛ 4 ОБГОВОРЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕНЬ 118
    ВИСНОВКИ 129
    ПРАКТИЧНІ ПРОПОЗИЦІЇ 131
    СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 132
    ДОДАТКИ 160








    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ, ОДИНИЦЬ, СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ

    АГ - антиген;
    АКТГ - адренокортикотропний гормон;
    АТ - антитіло;
    ВД - вірусна діарея;
    ВНК-21 - перещеплювана лінія культури клітин нирки сірійського хом’яка;
    ВРХ - велика рогата худоба;
    ГГАКС - гіпоталамо-гіпофізарно-адренокортикальна система;
    ГОА - гідроокис алюмінію;
    ІЛ1 - інтерлейкін1;
    ІРТ - інфекційний ринотрахеїт;
    КРГ - кортикотропін-рілізінг-гормон;
    КЕ 10-01 - кремнієва емульсія 10-01;
    КСТ - перещеплювана лінія епітелію коронарних судин теляти;
    MDBK - перещеплювана культура клітин нирки великої рогатої худоби;
    МПА - м`ясо-пептонний агар;
    МПБ - м`ясо-пептонний бульйон;
    НВ - перещеплювана лінія клітин нирки вівці;
    НД - нейтралізуюча доза;
    НЕК - перещеплювана лінія клітин нирки ембріона корови;
    НТ - перещеплювана культура клітин нирки теляти;
    ПВЯ - паравентрикулярне ядро;
    РІФ - реакція імунофлуоресценції;
    РН - реакція нейтралізації;
    РНГА - реакція непрямої гемаглютинації;
    РНК - рибонуклеїнова кислота;
    РСІ - респіраторно-сінцитіальна інфекція;
    Т3 - трийодтиронін;
    Т4 - тироксин;
    ТТГ - тиреотропний гормон;
    ТТр - перещеплювана культура клітин телячої трахеї;
    ТУ - технічні умови;
    ТЦД 50/см3 - доза вірусу, яка викликає цитопатичний ефект у 50 % інфікованих культур клітин;
    ХС - хвороба слизових;
    ЦІК - циркулюючий імунний комплекс;
    ЦПД - цитопатична дія вірусу.









    ВСТУП

    Соціально-економічні процеси в Україні обумовили зміну технології господарювання та сприяли зростанню ролі приватного сектору в сільськогосподарському виробництві. У нових умовах особливого значення набули питання збереженості поголів’я великої рогатої худоби (ВРХ) та захисту тварин від інфекційних хвороб.
    Провідне місце в підвищенні якості сільськогосподарської продукції та зниженні її собівартості відіграють методи профілактики захворювань великої рогатої худоби вірусного походження. Одним із найбільш поширених серед великої рогатої худоби захворювань, які завдають великих економічних збитків, є вірусна діарея великої рогатої худоби (ВД) [113, 160, 175, 228, 239].
    Вірусна діарея є актуальною проблемою для галузі тваринництва багатьох економічно розвинених країн світу [145, 180, 184, 209, 241, 248 252].
    Незважаючи на те, що ця хвороба відома вже багато років, окремі питання особливостей епізоотології, клінічного прояву та боротьби з нею залишаються недостатньо вивченими. Найбільш актуальними проблемами боротьби з вірусною діареєю залишається розробка засобів її діагностики та специфічної профілактики. Одним з основних методів специфічної профілактики вірусної діареї є вакцинація [179, 206, 216, 242, 251, 258].
    Для розробки ефективних вакцин необхідно ретельне вивчення властивостей збудника інфекції та взаємодії його з організмом тварини.
    Актуальність теми. Провідну роль в етіології пневмоентеритів телят відіграють збудники вірусної природи: інфекційного ринотрахеїту, парагрипу-3, вірусної діареї, парвовірусної та аденовірусної інфекцій великої рогатої худоби (ВРХ). Вірусна діарея займає особливе місце в інфекційній патології молодняку великої рогатої худоби, а на думку окремих дослідників вона відіграє провідну роль [5, 6, 10, 12, 13, 14, 32, 113, 123, 134, 159, 180].
    Економічні збитки, які завдає вірусна діарея, обумовлені тривалою персистенцією збудника та його здатністю викликати імуносупресію, що сприяє розвитку інших інфекційних хвороб та змішаних інфекцій. У випадку ураження вірусом плоду можуть народжуватись імунотолерантні до вірусу діареї або персистентно інфіковані телята, які є стаціонарним резервуаром вірусу в стаді. Персистентна інфекція є причиною гострого перебігу хвороби слизових та загибелі тварин у випадку їх зараження цитопатогенним штамом вірусу діареї [89, 117, 133].
    Найбільш ефективним методом боротьби з вірусною діареєю залишається вакцинація сприйнятливого поголів’я тварин. На жаль, до останнього часу в Україні не існувало впроваджених у виробництво засобів специфічної профілактики цієї хвороби.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалась відповідно до плану науково-дослідних робіт ІЕКВМ УААН за завданнями:
    - 05. «Розробити та впровадити комплексну систему діагностики, терапії та профілактики інфекційних та незаразних хвороб жуйних тварин» (20012005 рр.), державна реєстрація № 0101U001610, та
    - 04. «Розробити на основі прогресивних технологій ефективну систему діагностики, терапії та профілактики хвороб, спільних для різних видів тварин» (20012005рр.), державна реєстрація № 0101U001616.
    Мета і завдання дослідження. Мета роботи вивчити імунобіологічні властивості збудника та розробити інактивовану вакцину проти вірусної діареї великої рогатої худоби.
    Основні завдання досліджень:
    - провести аналіз епізоотичної ситуації і вакцинопрофілактики щодо вірусної діареї в світі;
    - вивчити особливості репродукції трьох штамів вірусу діареї в перещеплюваних культурах клітин, підібрати штам-продуцент вірусного антигену та систему його накопичення;
    - відпрацювати мікрометод титрування вірусу діареї та методику постановки реакції нейтралізації мікрометодом;
    - відпрацювати параметри інактивації вірусу діареї формаліном;
    - оцінити вплив живого вірусу діареї та різних зразків інактивованої вакцини на імуногормональний статус тварин;
    - підібрати ад’ювант і визначити його оптимальне співвідношення з антигеном у вакцині;
    - розробити технологію виготовлення вакцини, вивчити її властивості на тваринах та визначити оптимальну дозу щеплення.
    Об’єкт дослідження: вірусна діарея великої рогатої худоби, специфічна профілактика вірусної діареї великої рогатої худоби.
    Предмет дослідження: епізоотична ситуація та поширення вірусної діареї в світі, біологічні властивості штамів вірусу діареї, клітинні системи для накопичення вірусу та режими його культивування, технологічні етапи виробництва та контролю на стерильність, імуногенність, нешкідливість, антигенну активність інактивованої вакцини проти вірусної діареї великої рогатої худоби.
    Методи досліджень: епізоотологічні, вірусологічні, серологічні, біотехнологічні, клінічні, біохімічні, імунологічні та статистичні.
    Наукова новизна одержаних результатів.
    Вперше в Україні:
    визначено тенденцію розвитку епізоотичного процесу щодо вірусної діареї ВРХ у світі;
    вивчено антигенну спорідненість та відмінності трьох штамів вірусу діареї, а також імуногормональну відповідь організму тварин на введення живого та інактивованого вірусу діареї;
    розроблено й впроваджено у виробництво інактивовану вакцину проти вірусної діареї великої рогатої худоби;
    вивчено реактогенні та імуногенні властивості вакцини, виготовленої на основі кремнійвміщуючого ад’юванту «КЕ 10-01» на лабораторних і сільськогосподарських тваринах;
    визначено дозу вакцини, яка забезпечує утворення і підтримку напруженого імунітету впродовж 6 місяців (термін спостереження).
    Новизна розробки підтверджена деклараційним патентом Украйни № 6072 на корисну модель «Вакцина інактивована проти вірусної діареї великої рогатої худоби», опубл. 15.08.2004 року. [додаток А].

    Теоретичне і практичне значення отриманих результатів. Розроблено та адаптовано до умов Сумської біологічної фабрики регламент виготовлення вакцини інактивованої проти вірусної діареї великої рогатої худоби із використанням перещеплюваної культури клітин КСТ, запропоновані оптимальні умови інактивації вірусу формаліном, застосування ад’юванту КЕ 10-01 та оптимальне співвідношення антигену та ад’юванту. Відпрацьовано мікрометод визначення інфекційної активності вірусу діареї, вивчена антигенна спорідненість та відмінності трьох штамів вірусу діареї, а також імуногормональна відповідь організму тварин на введення нативного та інактивованого вірусу діареї.
    Теоретичні положення наукових досліджень підтверджені експериментально в лабораторних та виробничих умовах.
    За результатами досліджень, розроблені та запропоновані для практичного використання:
    - „Інактивована вакцина проти вірусної діареї великої рогатої худоби” Реєстраційне посвідчення № 2511-04-0292-07, яке видано Держ. Департаментом вет. Медицини України „23” березня 2007 року [додаток Б];
    - Інструкція з виготовлення і контроля вакцини інактивованої проти вірусної діареї великої рогатої худоби, яка розглянута методичною радою та затверджена директором ННЦ „ІЕКВМ” [додаток В];
    - ТУ У 24.4-00497087-010:2006 на „Вакцину інактивовану проти вірусної діареї великої рогатої худоби”, затверджені Головним державним інспектором ветеринарної медицини України [додаток Г];
    - Настанова по застосуванню вакцини інактивованої проти віру
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ
    1. На підставі аналізу даних про поширення вірусної діареї в світі, вивчення основних імунобіологічних властивостей (інфекційних, антигенних та імуногенних) епізоотичних (ВК-1, 25) та еталонного (Oregon C24V) штамів вірусу діареї великої рогатої худоби, відпрацювання оптимальних параметрів інактивації вірусу та підбору ад’юванту розроблено, випробувано в комісійному досліді та впроваджено у виробництво вакцину інактивовану проти вірусної діареї великої рогатої
    худоби (ТУ У 24.4-00497087-010:2006, реєстраційне посвідчення
    № 2511-04-0292-07).
    2. Вірусна діарея великої рогатої худоби реєструється в усіх частинах світу. За даними МЕБ протягом 19962004 рр. цю хворобу встановлено у
    110 країнах. Найбільш неблагополучною є ситуація щодо цього захворювання в країнах Європейського континенту, де реєструється 32 % випадків вірусної діареї в світі. За період спостереження (9 років) кількість країн, де застосовують вакцинопрофілактику вірусної діареї, зросла в 1,5 рази, загальна кількість вакцинованих тварин - у 126 разів.
    3. При вивченні чутливості культур клітин НТ, ТрТ, КСТ, НВ до вірусу діареї встановлено їх різну чутливість до епізоотичних штамів ВК-1 і 25 та еталонного Oregon C 24 V. Найвищу інфекційність має вірус діареї штам ВК-1, який накопичується в культурі клітин КСТ у титрі
    (7,38±0,05) lg ТЦД50/см3 та ТТр у титрі 7,08±0,21 lg ТЦД50/см3.
    4. Вірус діареї штам ВК-1 антигенно споріднений з епізоотичним штамом 25 (на 87 %) та з еталонним Oregon C24V (на 83 %). Антигенна відмінність між цими штамами складає 4,9 % та 4,8 % ,відповідно.
    5. Доведено стимуляцію функціональної активності щитовидної залози тиреотропним гормоном гіпофізу у відповідь на щеплення тварин живим вірусом діареї, що свідчить про супресивну дію вірусу та відсутність супресорного впливу на імунокомпетентні клітини тварин після його інактивації.
    6. Концентрація формальдегіду 0,1 % є оптимальною для інактивації вірусу діареї штаму ВК-1 за температури 37 °С протягом 24 годин. Застосування ад’юванту КЕ 10-01 у вакцині інактивованій проти вірусної діареї забезпечує найбільш виражені імуностимулюючі та пролонгуючі властивості, про що свідчить приріст на 4 log2 противірусних антитіл в організмі щеплених вакциною тварин та їх збереження в организмі тварин впродовж 6 місяців (термін спостереження). Оптимальне співвідношення антигену та ад’юванту в вакцині складає 60 та 40 %, відповідно.
    7. Визначення титру вірусу та постановка реакції нейтралізації за мікрометодом скорочує витрати компонентів у 5 разів, а час на проведення дослідження у 8 разів. Доведено відсутність вірогідної різниці у результатах титрування вірусу та постановки реакції нейтралізації макро- та мікрометодами (Р > 0,05).
    8. Вакцина інактивована проти вірусної діареї при щепленні телят і корів у дозі 5 см3 забезпечує високий рівень специфічного противірусного імунітету впродовж 6 місяців (термін спостереження). Після застосування вакцини антитіла до вірусу діареї накопичуються в молозиві на рівні 6,8 log2 у день отелення і поступово зникають до 21 доби в молоці. Своєчасне випоювання молозива новонародженим телятам сприяє їх захисту від вірусної діареї та формуванню групового імунітету у стаді.
    9. Розроблена технологія виготовлення вакцини інактивованої проти вірусної діареї великої рогатої худоби дозволяє отримувати стерильний, нешкідливий та антигенно активний препарат. У разі дотримання стандартних умов зберігання вакцина залишається придатною до застосування протягом 12 місяців (термін спостереження) з моменту її виготовлення.

    ПРАКТИЧНІ ПРОПОЗИЦІЇ

    Розроблено та запропоновано для ветеринарної медицини (в співавторстві):
    Методичні вказівки по постановці реакції нейтралізації мікрометодом для визначення антитіл до вірусу діареїхвороби слизових ВРХ, затверджені науково-методичною радою Державного департаменту ветеринарної медицини МАП України (протокол № 1 від 12 грудня 2003 р.).
    «Вакцина інактивована проти ВД ВРХ» Реєстраційне посвідчення № № 2511-04-0292-07, яке видано Держ. Департаментом вет. Медицини України „23” березня 2007 року.
    Інструкція по виготовленню й контролю вакцини інактивованої проти ВД ВРХ, яка розглянута методичною радою та затверджена директором ННЦ „ІЕКВМ” 20 січня 2005 року;
    ТУ У 24.4-00497087-010:2006 на «Вакцину інактивовану проти ВД ВРХ», затверджені Головним державним інспектором ветеринарної медицини України 24 листопада 2006 року;
    Настанова по застосуванню вакцини інактивованої проти ВД ВРХ, затверджена Головним державним інспектором ветеринарної медицини України 24 листопада 2006 року.







    СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

    1. А. с. 1789219 СССР, A1, A61K39/118,39/12 Вакцина для профилактики респираторных болезней крупного рогатого скота / К.П. Юров, Ю.Д. Караваев, З.Ф. Зудилина и др. № 4804352/13; Заявл. 09.02.1990; Опубл. 23.01.1993, Бюл. №3. 7 с.
    2. Азарян С.Л. Реактогенность и иммуногенность противопастереллезных вакцин с различными адъювантами. М., 1991. 9 с.
    3. Андреева О.Н., Кадетов В.В., Жигалева О.Н. Контроль полноты инактивации вируса при изготовлении инактивированной культуральной эмульгированной вакцины против болезни Тешена // Вет. и мед. аспекты зооантропонозов. Покров, 2003. Ч. 2. С. 503 505.
    4. Асатиани В.С. Биохимическая фотометрия. М.: АН СССР, 1957. С. 473-474.
    5. Афонюшкин В.Н., Юрик С.А., Семенихин В.И. Исследование клинически здоровых животных, серопозитивных к вирусу ВД-БС // Ветеринария. 2004. №1. С. 12 13.
    6. Бабкін М.В., Стеценко О.В., Прохорятова О.В. Ізоляція пестивірусів при діареї диких жуйних // Проблеми ветеринарної медицини: Наук. вісник НАУ. К., 1998. №11. С.129 130.
    7. Бакулов И.А., Котляров В.М. Инфекционные болезни диких животных списка А, В и С в странах мира (2000 2002 г.г.) // Болезни диких животных: Тр. междунар. науч.-практ. конф., 28-30 сент. 2004 г. Покров, 2004. С. 4 12.
    8. Белова Н.Б. Эффективность ассоциированной вакцины против рота-корона-ВД-БС-вирусов крупного рогатого скота // Ветеринария. 2005. № 4. С. 18 20.
    9. Белоконь В.С. Выделение энтеровирусов при желудочно-кишечных заболеваниях новорожденных телят и „болезни слизистых” крупного рогатого скота и изучение их биологических свойств: Дис. ... канд. вет. наук. Х., 1969. 247 с.
    10. Белоконь В.С., Олейник Н.К. К вопросу эпизоотологии „болезни слизистых” крупного рогатого скота на Украине // Тезисы докладов научно-производственной конференции по профилактике и мерам борьбы с болезнями молодняка сельскохозяйственных животных, 25-26 ноября 1970 г., г.Минск. Минск, 1970. С. 48 50.
    11. Белявская Т.В. Бивалентная вакцина против инфекционного ринотрахеита и вирусной диареи крупного рогатого скота: Автореф. дис. канд. вет. наук / Белорус. науч.- исслед. ин-т эксперим. ветеринарии им. С.Н. Вышелесского. Минск, 1998. 17 с.
    12. Білокінь В.С. Експериментальне відтворення „хвороби слизових” великої рогатої худоби // Ветеринарія: Респуб. міжвід. темат. зб. К., 1971. Вип. 28. С. 34 38.
    13. Вирусное заболевание крупного рогатого скота с поражением слизистых оболочек / К.Н. Бунчев, Г.И. Лопатников, И.У. Увалив и др. // Вестник сельскохозяйственной науки. 1967. №7. С. 71 74.
    14. Вирусные болезни животных / В.Н. Сюрин, А.Я. Самуйленко, Б.В.Соловьев, Н.В. Фомина. М.: ВНИТИБП, 1998. 928 с.
    15. Возможность прижизненной диагностики классической чумы свиней и болезни слизистых оболочек крупного рогатого скота / В.И. Семенихин, С.И. Прудников, С.А. Юрик и др. // Науч. обеспечение вет. пробл. в животноводстве. Новосибирск, 2000. С. 183 186.
    16. Галактионов В.Г. Иммунология. М.: Изд-во МГУ, 1998. 480 с.
    17. Георгис М.М. Изучение антигенной активности инактивированных препаратов вируса диареи крупного рогатого скота (К вопросу получения инактивированных вакцин): Автореф. дис. ... канд. биол. наук / МВА. им. К.И. Скрябина. М., 1981. 17 с.
    18. Гизитдинов Н.Н., Валеева Ф.К., Бахтахунов Ю.Х. Смешанные вирусные заболевания молодняка крупного рогатого скота и меры их профилактики // Заразная и незаразная патология с.-х. животных. Алма-Ата, 1987. С. 39 46.
    19. Глик Б., Пастернак Д. Молекулярная биология / Под ред. Н.К. Янковского; Пер. с англ. М.: Мир, 2002. 589 с.
    20. Глотов А.Г., Глотова Т.И., Гоппе В.А. Свойства изолятов вируса вирусной диареи крупного рогатого скота // Ветеринария. 2005. № 5. С. 24 27.
    21. ГСТУ 46.024-2002 Препарати ветеринарні. Методи визначення нешкідливості/ Введ. 01.01.2003. К.:Мін. Аграрної політики України, 2002.- 19 с.
    22. Дженсен Р., Маккей Д. Болезни крупного рогатого скота при промышленном откорме. Пер. с англ. М.: Колос, 1977. 360 с.
    23. Динамика гуморального иммунитета телят, привитых живой вакциной против вирусной диареи крупного рогатого скота / Л.В. Коваленко, И.В. Чебанюк, С.А. Михайлова и др. // Вет. медицина: Міжвід. темат. наук. зб., присвячений науковопрактичній конференції «Ветеринарна медицина - 2004: Сучасні аспекти розробки, маркетингу і виробництва ветеринарних препаратів». Х.,2004. Вип. 84. С. 341 - 345.
    24. ДСТУ 4483:2005 Препарати ветеринарні імунобіологічні. Методи виявлення контамінації бактеріальною та грибковою мікрофлорою / Введ. 25.10.2005. К.:Держспоживстандарт України, 2006.
    25. ДСТУ 4613:2006 Препарати ветеринарні імунобіологічні. Методи виявлення контамінації мікоплазмами / Введ. 1.01.2007. К.:Держспоживстандарт України, 2007.
    26. Дьяконов Л.П., Ситькова В.И. Животная клетка в культуре: Методы и применение в биотехнологии. М.: Спутник, 2000. 398 с.
    27. Жданов В.М., Дзагуров С.Г., Салтыков Р.А. Вакцины // БМЭ. - 3-е изд. М., 1976. Т. 3. С. 574.
    28. Жестерев В.И., Закутский Н.И. Иммунобиологическая оценка образцов масляной и сорбированной инактивированной вакцины // Вирус. болезни с.-х. животных. Владимир, 1995. С. 124.
    29. Журавлев В.М., Белоконь В.С. Патоморфология при вирусной диарее крупного рогатого скота // Ветеринария. 1972. № 3. С. 49 51.
    30. Изучение динамики инактивации вируса ринопневмонии лошадей / Л.Я. Цибанова, Р.Т. Кадыкоев, С.Ж. Цибанов и др. // Науч.основы пр-ва вет. биол. препаратов. Щелково, 2000. С. 61 62.
    31. Иммунный ответ у животных на введение вакцины Тривак ВИЭВ (Поливалентная сухая ассоциированная вакцина против инфекционного ринотрахеита крупного рогатого скота, диареи - болезни слизистых и парагриппа-3 опыты на телятах) / Е.М. Ревякина, А.Ф. Шуляк, О.В. Майджи и др. // Ветеринария. 1998. № 6. С. 25 27.
    32. Иммуногенные свойства вирусов инфекционного ринотрахеита, вирусной диареи и парагриппа-3 в составе моно - и ассоциированных инактивированных вакцин [Опыты на мышах и кроликах] / Н.И. Закутский, В.И. Жестерев, Ю.Ф. Калантаенко и др. // Диагностика, профилактика и меры борьбы с особо опасными и экзотическими болезнями животных. Покров, 1998. С. 230 231.
    33. Иммунологическкая диагностика вирусных инфекций / Под ред. Т.В. Перадзе. М.: Медицина, 1985. С. 32 49.
    34. Инактивация вирусов различных таксономических групп сернокислой медью / Д.Г. Федоров, В.И. Балышева, В.И. Жестеров и др. // Биологические-экологические проблемы заразных болезней диких животных и их роль в патологии сельскохозяйственных животных и людей: Материалы. междунар. науч.-практ. конф., 16-18 апреля 2002 г., г.Покров. Покров, 2002. С. 329 331.
    35. Испытание инактивированной эмульсионной вакцины против болезни Ауески на норках / А.И. Дудников, Н.Е. Камалова, В.А. Мищенко и др. // Ветеринария. 1995. №7. С. 28 30.
    36. Калинина О.С. Влияние вакцинации стельных коров инактивированной вакциной против вирусной диареи крупного рогатого скота на уровень вируснейтрализующих антител в крови, молозиве и молоке // МВА. им. К.И.Скрябина. М., 1982. 282 с.
    37. Калинина О.С. Экспериментальные исследования антигенной и иммуногенной активности инактивированной вакцины против вирусной диареи крупного рогатого скота: Автореф. дис. ... канд. вет. наук / Моск. вет. акад. им. К. И. Скрябина. М., 1983. 18 с.
    38. Красников Г.А., Белоконь В.С. Изучение вируса, выделенного от крупного рогатого скота с признаками диареи // Ветеринария. 1970. № 4. С. 44.
    39. Красочко П.А., Амиров А.Х. Выявление противодиарейных антител в сыворотках крови методом иммуноферментного анализа // Биологическиеэкологические проблемы заразных болезней диких животных и их роль в патологии сельскохозяйственных животных и людей: Материалы междунар. науч. практ. конф., 16-18 апреля 2002 г., г. Покров. Покров, 2002. С. 333 334.
    40. Красочко П.А., Красочко И.А. Диагностика, профилактика и терапия респираторных и желудочно-кишечных заболеваний молодняка // Проблемы защиты, санитарии и гигиены в животноводстве: Науч. сб. материалов научно-практ. конф. Минск, 1998. С. 15-18.
    41. Красочко П.А., Красочко И.А. Наличие антител к вирусу диареи крупного рогатого скота у сельскохозяйственных и диких животных //Информ. бюл., 1994 г. / ИЭКВМ. Х., 1995. С. 36 37.
    42. Куликова И.Л., Дьяконов Л.П., Жидков С.А. Культивирование клеток сосудов сердца телёнка и чувствительность этой культуры к вирусу диареи крупного рогатого скота // Цитология. 1992. Т. 34, №.9. С.75.
    43. Кучерявенко А.А. Изыскание приципитирующих антигенов вирусов инфекционного ринотрахеита пустулезного вульвовагинита и вирусной диареи болезни слизистых крупного рогатого скота: Дис. ... канд. вет. наук. Х., 1978. 181 с.
    44. Кучерявенко В.В. Розробка та вивчення властивостей вакцини емульсійної інактивованої проти інфекційного ринотрахеїту та вірусної діареї великої рогатої худоби: Дис. ... канд. вет. наук. Х., 2005. 132 с.
    45. Лабораторные методы исследования в клинике: Справочник / В.В. Меньшиков, Л.Н. Делекторская, Р.П. Золотницкая и др.; Под ред. В.В. Меньшикова. М.: Медицина, 1987. С. 292.
    46. Лихолетов С.М. Современные аспекты разработки вакцин, адъювантов и иммуномодуляторов // Успехи соврем. биологии. 1988. Т. 105, № 1. С. 83 99.
    47. Мамков Н.С. Масляные адъюванты для противоящурных вакцин: Автореф. дис. ... д-ра вет. наук / Всерос. НИИ защиты животных. Владимир, 1999. 44 с.
    48. Медуницин Н.В. Вакцинология. М.: Триада-Х, 1999. 272 с.
    49. Международные рекомендации по проведению медико-биологических исследований с использованием животных // Ланималогия. 1993. №1. С. 29.
    50. Меншиков В.В. Лабораторные методические исследования в клинике. М.: Медицина, 1987. 90 с.
    51. Мертвецов Н.П., Беклемишев А.Б., Савич И.М. Современные подходы к конструированию молекулярных вакцин. Новосибирск, 1987. 210 с.
    52. МУК 4.1/4.2.588-96 Методы контроля медицинских иммунобиологии-ческих препаратов, вводимых людям: Методические указания. М.:Информационно-издательский центр Минздрава России, 1998. С.100-102.
    53. Мустафин М.К. Роль адъювантов в повышении иммуногенности неживых противобруцеллезных вакцин. Эпизоотология, диагностика и профилактика хронических инфекционных болезней животных // Всерос. науч.-исслед. ин-т бруцеллеза и туберкулеза животных, 2003. С. 281-284
    54. Никитин В.Н. Атлас клеток крови сельскохозяйственных и лабораторных животных. М.: Гос. изд-во с.-х. лит., 1949. 48 с.
    55. Обухов И.Л. Влияние инактиваторов на антигенную активность различных штаммов вируса трансмиссивного гастроэнтерита свиней // ВГНКИ ветпрепаратов. М.,1990. 9 с.
    56. Обухов И.Л. Изучение влияния различных инактиваторов и адъювантов на антигенные свойства вируса трансмиссивного гастроэнтерита свиней // ВГНКИ ветпрепаратов. М., 1990. 7 с.
    57. Огбу О. Изучение биологических свойств эмульгированной формолвакцины против ротавируса крупного рогатого скота. К., 1990. 22 с.
    58. Патент №4626 Україна, МПК А61К39/265. Бівалентна інактивована концентрат-вакцина проти інфекційного ринотрахеїту та вірусної діареї великої рогатої худоби / Б.Т. Стегній, В.С. Білокінь, В.В. Кучерявенко, Р.О. Кучерявенко, В.І. Стеценко; ІЕКВМ УААН. № 20040705252; Заявлено 01.07.2004; Опубл. 1.01.2005, Бюл. № 1. 2 с.
    59. Петров Р.В., Хаитов Р.М. Искусственные антигены и вакцины. М., 1988. 288 с.
    60. Петрова О.Г., Кушнир Н.И. Роль быков-производителей в эпизоотологии ВД-БС КРС // Проблемы вет. медицины в условиях реформирования с.-х. производства. Махачкала, 2003. С. 77 78.
    61. Получение различных видов культур клеток почек овцы и возможность применения их в биотехнологии / Л.Л. Миронова, О.И. Конюшко, В.Д. Попова и др. // Биотехнология. 1999. № 5. C. 19 29.
    62. Поляков А.А. Ветеринарная дезинфекция. - 3 изд. М., 1964.
    63. Поспишил З., Меншик Я. Вирусы инфекционного ринотрахеита и вирусной диареи КРС как причина повышенной смертности и заболеваемости телят в промышленном скотоводстве // Болезни жвачных: ХХI Всемир. вет. конгр.: Резюме докл. и сообщ. 1979. Т. 5. С. 152 153.
    64. Потатуркин В.А., Абасова М.И., Белоконь В.С. Вирусная диарея крупного рогатого скота // Ветеринария. 1970. №1. С. 55 56.
    65. Прискока В.А., Собко А.И., Манний К.В. Методические рекомендации по определению родства, различий и доминантности вирусов в серологических реакциях / Укр. Научно-исследоват. вет. инст-т. К., 1987. 19 с.
    66. Противовирусная активность различных препаратов in vitro в отношении вирусов инфекционного ринотрахеита и вирусной диареи крупного рогатого скота / А.Г. Глотов, Т.И. Глотова, А.А. Сергеев и др. // Вопросы вирусологии. 2004. №5. С. 43 46.
    67. Пушкина Н.Н. Биохимические методы исследования. М.: Медгиз, Ленинградское отделение, 1963. 394 с.
    68. Распространение вирусных респираторных болезней крупного рогатого скота / А.Г Глотов, О.Г. Петрова, Т.И Глотова и др. // Ветеринария. 2002. №3. С. 17 21.
    69. Распространение инфекционного ринотрахеита и вирусной диареи - болезни слизистых оболочек крупного рогатого скота в различных регионах России / К.П. Юров, А.Ф. Шуляк, О.Г. Петрова, О.В. Майджи // Тр. ВИЭВ. М., 2003. Т.73. С. 22 25.
    70. Рахімі С.К. Вивчення вірусного гастроентериту телят // Вісн. с.-г. науки. 1965. № 12. С. 98 101.
    71. Ревякина Е.М. Имуногенные и реактогенные свойства ассоциированной трехвалентной вакцины против инфекционного ринотрахеита, парагриппа 3, вирусной диареи болезни слизистых крупного рогатого скота: Автореф. дис. канд. вет. наук / ВИЭВ. М., 1998.
    23 с.
    72. Респираторные болезни сельскохозяйстванных животных / В.А. Атамась, Е.В. Андреев, Н.П. Чечеткина и др.; Под ред В.А. Атамася. К.: Урожай, 1986. 184 с.
    73. Респираторные болезни телят на Кубани (Заболевания инфекционной этиологии) / А.И. Высокопоясный, Н.Ю. Басова, А.Г. Шахов, А.Г. Шипицин // Ветеринария. 2000. № 12. С. 8 11.
    74. Розробка та впровадження в виробництво наборів ерітроцитарних антигенів і сироваток для діагностики вірусної діареї та інфекційного ринотрахеїту великої рогатої худоби в реакції непрямої гамаглютинації (РНГА) / В.І. Стеценко, П.А. Красочко, О.Ф. Блоцька та ін. // Вет. медицина: Міжвід. темат. наук. зб. Х., 2003. Вип. 82. С. 581 - 585.
    75. Ройт А. Основы иммунологии. М.: Мир, 1991. 327 с.
    76. Ройт А., Бростофф Дж., Мейл Д. Иммунология. М.: Мир, 2000.
    77. Рокицкий П.Ф. Биологическая статистика. Минск: Высшая школа, 1973. 320 с.
    78. Роль адъювантов в противоящурной вакцине для экстренной защиты / Д.В. Михалишин, Н.Д. Клюкина, Н.Н. Ходакова, Т.Н. Лезова // Вет.патология. 2006. № 4. С. 46-47.
    79. Сергеев В.А. Вирусные вакцины. К.: Урожай, 1993. 368 с.
    80. Сергеев В.А., Собко Ю.А. Культуры клеток в ветеринарии и биотехнологии. К.: Урожай, 1990. 152 с.
    81. Сидибе Ш. Э. Влияние типа культуры клеток и штамма вируса на антигенную активность инактивированной ассоциированной вакцины против инфекционного ринотрахеита и вирусной диареи крупного рогатого скота: Автореф. дис. ... канд. вет. наук /Моск. гос. акад. вет. медицины и биотехнологии им. К.И.Скрябина. М., 1995. 16 с.
    82. Состояние иммунитета при вакцинации телят бивалентной вакциной против инфекционного ринотрахеита и вирусной диареи / Н.А. Ковалев, П.А. Красочко, И.А. Красочко, Т.В. Белявская // Известия академии аграрних наук республіки Бєларусь. 1998. №2. С. 81 84.
    83. Спиер Р.Е., Гриффитс Д.Б. Биотехнология клеток животных / Пер. с англ.; под ред. Г.А. Сафонова. М.: Агропромиздат, 1989. Т. 2.
    516 с.
    84. Сравнительная оценка иммуногенной активности образцов инактивированной бивакцины против инфекционного ринотрахеита и вирусной диареи крупного рогатого скота, изготовленных на основе различных адъювантов / В.В. Кучерявенко, В.С. Белоконь, В.И. Стеценко и др. // Вет. медицина: Міжвід. темат. наук. зб. Х., 2004. Вип. 84. С. 409412.
    85. Стеценко А.В. Диагностика вирусной диареи крупного рогатого скота с помощью реакции непрямой гемагглютинации // Вет. медицина: Міжвід. темат. наук. зб. Х., 2004. Вип. 83. С. 242 - 245.
    86. Стеценко А.В., Бабкин М.В., Чечеткина Н.П. Диагностика вирусной диареи - болезни слизистых методами флюоресцирующих антител и иммуноферментного анализа // Вет. медицина: Міжвід. темат. наук. зб. Х., 1999. Вип.76. С. 1 5.
    87. Стеценко В.И. Вспышка вирусной диареи крупного рогатого скота на фоне отравления алколоидами чернокорня лекарственного// Вет.медицина: Мiжвiд.темат.наук.зб. Х., 2004. Вып.83. С.245-249.
    88. Стогова Л.С., Кузнецов П.П., Никитин Е.Е. Влияние различных методов инактивации на инфекционную активность фиксированного вируса бешенства // Труды Всесоюзного государственного научно-контрольного института ветеринарных препаратов МСХ СССР. М., 1975. Т. ХХІ. С. 23 30.
    89. Сюрин В.Н., Белоусова Р.В., Фомин В.П. Ветеринарная вирусология. М.: Колос, 1984. 375 с.
    90. Сюрин В.Н., Белоусова Р.В., Фомина Н.В. Диагностика вирусных болезней животных. М: Агропромиздат, 1991. С. 158 419.
    91. Сюрин В.Н., Васильєв А.В., Карелин В.П. Закономерности и особенности противовирусного иммунитета // Проблемы ветеринарной иммунологии / ВАСХНИЛ, Отделение ветеринарии. М., 1985.
    С. 28 31.
    92. Требования Международного комитета по науке по использованию в экспериментальных исследованиях лабораторных животных // Бюллетень ИКЛАС. 1978. № 24. С. 4-5.
    93. Фисенко С.А. Конструирование и испытание тест-системы ИФА для выявления моноспецифических антител к вирусу диареи КРС // Актуал. вопр. диагностики и борьбы с болезнями с.-х. животных. Ставрополь, 1999. С. 144 147.
    94. Фомин К.Ю., Халенев Г.А., Акбаева Л.М. РНГА для диагностики вирусной диареи крупного рогатого скота // Ветеринария. 1998. № 2. С. 23 25.
    95. Халенев Г.А., Калинина О.С. Антигенная активность инактивированной вакцины против вирусной диареи коров при различной стадии стельности // Проблемы ветеринарной иммунологии: Науч. тр. ВАСХНИЛ. М.: Агропромиздат, 1985. С. 157 159.
    96. Хитова А.Е. Оценка антигенной активности вирусных компонентов опытной серии вакцины „Комбивак-К” на лабораторных животных // Актуальные проблемы инфекционной патологи животных: Материалы междунар. науч. конф., посвящ. 45-летию ФГУ ВНИИЗЖ, 30-31 окт. 2003 г., г.Владимир. Владимир, 2003. С. 438 441.
    97. Хухоров И.Ю. Биотехнологические аспекты производства противовирусных вакцин // Биологические-экологические проблемы заразных болезней диких животных и их роль в патологии сельскохозяйственных животных и людей: Материалы междунар. науч.- практ. конф., 16 - 18 апреля 2002 г., г.Покров. Покров, 2002. С. 287 290.
    98. Чебанюк І.В. Випробування вакцини живої проти вірусної діареї великої рогатої худоби // Вет. медицина: Міжвід. темат. наук. зб., присвячений науково - практичній конференції: «Ветеринарна медицина - 2005: сучасний стан та актуальні проблеми забезпечення ветеринарного благополуччя тваринництва». Х., 2005. Т.2, Вип. 85. С. 1110 - 1113.
    99. Чебанюк І.В., Стеценко В.І., Тризна Л.П. Корекція імунітету ліпополісахаридами Bac. аlvei при застосуванні живої вакцини проти вірусної діареї великої рогатої худоби // Вет. медицина: Міжвід. темат. наук. зб. Х., 2004. Вип.83. С. 258 262.
    100. Чеботкевич В.Н., Лютинский С.И. Методы оценки состояния иммунной системы и факторов неспецифической резистентности в ветеринарии. СПб.: Гос. акад. вет. медицины, 1998. 29 с.
    101. Чечеткина Н.П., Кузнецов А.Г., Стеценко А.В. Носительство вирусов инфекционного ринотрахеита и вирусной диареи у крупного рогатого скота // Проблемы и перспективы паразитоценологии. Харьков, Луганск, 1997. С. 175 176.
    102. Чечоткина Н.П., Кучерявенко Р.О., Стеценко О.В. Результати комісійних випробувань наборів діагностикумів для реакції імунофлуоресценції при інфекційному ринотрахеїті та вірусній діареї великої рогатої худоби // Вісник Сумського державного аграрного університету. 1999. Вип. 4. С. 197 199.
    103. Чистяков И.А. Статистические методы в вирусологических исследованиях // Руководство по ветеринарной вирусологии. М.: Колос, 1966. С. 390 398.
    104. Шульпин М.И., Аянот П.К., Мищенко В.А. Индикация вируса диареи крупного рогатого скота, генотипирование и филогенетический анализ изолятов, выявленных на территории Российской Федерации // Вопросы вирусологии. 2003. №5. С 26.
    105. Шульпин М.И., Аянот П.К., Мищенко В.А. Распространение вируса диареи крупного рогатого скота в регионах российской федерации // Проблемы мониторинга и генодиагностики инфекционных болезней животных: Материалы международной научной конференции молодых ученых, 24-26 марта 2004 г. /ФГУ ВНИИЗЖ. Владимир, 2004.
    С. 5 8.
    106. Эффективность вакцины Тривак при вирусных респираторных инфекциях крупного рогатого скота / К.П. Юров, А.Ф. Шуляк, Е.В. Ярных и др. // Ветеринарна медицина: Міжвід. темат. наук. зб. Х., 2003. Вип. 82. С.668670.
    107. Ярных В.С. Применение аэрозолей в ветеринарии. М., 1962.
    108. Ястребов А.С., Гутковский А.А., Бычковский А.М. Об иммуногенной активности инактивированной вакцины против вирусных гастроэнтеритов и колибактериоза поросят // Вет. наука пр-ву: Науч.тр. Минск, 1993. Вып. 31. С. 22 23.
    592 с.
    109. A long term epidemiological study of bovine viral diarrhoea infection in a large herd of dairy cattle / A. Moerman, P.J. Straver, M.C.M. De Jong et al // Vet. Rec. 1993. № 132. P. 622 626.
    110. Alves D. Controlling the mysterious killer. 1994 Электрон.ресурс. Способ доступа: URL: http://dqacenter.org/university/moreinfo/rh57.htm.
    111. Ames T.R. The causative agent of BVD: its epidemiology and pathogenesis // Vet. Med. 1986. Vol. 81. Р. 848 869.
    112. Ames T.R., Baker J.C. Management practices and vaccination programs that help control BVD virus infections // Veterinary Medicine. 1990. P. 1140-1149.
    113. Baker J.C. Bovine viral diarrhea virus: Review // J. Vet. Med. Ass. 1987. Vol. 190. P. 1449 1458.
    114. Baker J.C. Clinical aspects of bovine virus diarrhoea virus infection // Rev. Sci. Tech. Off. Int. Epiz. 1990. Vol. 9. P. 25 41.
    115. Baker J.C. The clinical manifestations of bovine viral diarrhea infection // Vet. Clin. North. Am. 1995. Vol. 11. Р. 425 445.
    116. Baluer G. Infektionns prophulaxe in der Kдebermast // Tierдtatl. Umsch. 1988. Bd. 47, №1. S. 17-22.
    117. Barber D.M.L., Nettleton P.F., Herring J.A. Disease in a dairy herd associated with the introduction and spread of bovine virus diarrhoea virus // Vet. Rec. 1985. № 117. Р. 459 464.
    118. Barlov R.M., Dickinson A..C. On the pathology and histochematology of the central nervous system in border disease of cheep // Res. vet. Sci. 1965. № 6. P. 230 237.
    119. Baz T.I. Bovine virus diarrhoea-mucosal disease and border disease in Egypt // Rev. Sci. Tech. 1992. Vol. 11, №3. P. 867 872.
    120. Bitsch V., Hansen K.E., Ronsholt L. Experiences from the Danish programme for eradication of bovine virus diarrhoea (BVD) 1994-1998 with special reference to legislation and causes of infection // Vet. Microbiol. 2000. № 77(1-2). Р. 137 143.
    121. Biuk-Rudan N., Cvetnic S. Prevalence of antibodies to IBR and BVD viruses in dairy cows with reproductive disorders // Theriogenology. 1999. № 51(5). P. 875 881.
    122. Bolin S.R, Ridpath J., Black J. Survey of cell line in the American Tipe Culture Collection for bovine viral diarrhea virus // J. Virol. Methods. 1994. Vol. 48. P. 211.
    123. Bolin S.R. Control of bovine viral diarrhea infection by use of vaccination // Vet. Clin. North. Am. Food Anim. Pract. 1995. Vol. 11, №3. P. 615 625.
    124. Bolin S.R. Recept research on bovine viral diarrhea virus: relationship to vaccines and vaccination // Proc. Ann. Meet.Vaited States Anim. Ytalth Assn. Richmond. 1985. № 89. P. 115 - 118.
    125. Bolin S.R., Matthews P.J., Ridpath J. Methods for detection and frequency of contamination of fetal calf serum with bovine viral diarrhea virus and antibodies against bovine viral diarrhea virus // J. Vet. Diagn. Invest. 1991. № 3. P. 199 203.
    126. Bolin S.R., McClurkin A.W., Coria M.F. Frequency of persistent bovine viral diarrhea virus infection in selected cattle herds // Am. J. veter. Res. 1985. Vol. 46, № 11. P. 2385 2387.
    127. Bolin S.R., Ridpath J.F. Differences in virulence between two noncytopathic bovine viral diarrhea viruses in calves // Am. J. Vet. Res. 1992. Vol. 53. Р. 2157 2163.
    128. Bolin S.R., Ridpath J.F. Glycoprotein E2 of bovine viral diarrhea virus expreseed in insect cells provides calves protected from systemic infection and disease // Arch. Virol. 1996. Vol. 141, № 8. P. 1463 1477.
    129. Bovine immunization guidelines: AVMA Council Report // J. Am. Vet. Med. Assoc. 1993. Vol. 203. P.238-242.
    130. Bovine viral diarrhea virus induces apoptosis in blood mononuclear cells by a mechnism largely dependent on monocytes / M. Lambot, E. Hanon, C. Lecomte et al // J. Gen. Virol. 1998. № 79. P. 1745 1749.
    131. Bovine Virus Diarrhea (BVD). Agriculture, Food and Rural Revitalization Электрон.ресурс. Способ доступа: URL:http://agr.gov.sk.ca/docs/livestock/disease_surveillance/ bvd.asp.
    132. Bovine Virus diarrhoe - Mucosal-Disease: Eine okonomische Bewertung der Impfprophylaxe / C. Ring, A. Denzinger, A. Mayr et al // Dt. tierarztl. Wschr. 1985. Bd. 92, № 10. S. 400 402.
    133. Bovine Virus Diarrhoe Электрон.ресурс. Способ доступа: URL: http://www.vu-wien.ac.at/i123/spezvir/BVD1 .HTML.
    134. Bovine virus diarrhoea-mucosal disease virus-induced fetopathy in cattle: efficacy of prophylactic maternal pre-exposure / S.J. Duffell, M.W. Sharp, C.E. Winkler et al // Vet. Rec. 1984. Vol. 114. P. 558 561.
    135. Brodersen B.W., Kelling C.L. Alteration of leukocyte populations in calves concurrently infected with bovine respiratory syncytial virus and bovine viral diarrhea virus // Viral. Immunol. 1999. Vol. 12, № 4. P. 323 334.
    136. Brodersen B.W., Kelling C.L. Effect of concurrent experimentally induced bovine respiratory syncytial virus and bovine viral diarrhea virus infection on respiratory tract and enteric diseases in calves // Am. J. Vet. Res. 1998. Vol. 59. P. 1423 1430.
    137. Brownlie T. Clinical aspects of the bovine virus diarrhea mucosal disease comlex in cattle // In Practice. 1985. P. 195 202.
    138. Brownline J., Clarke M. Protection of the bovine fetus from bovine viraldiarrhoea virus by means of a new inactivated vaccine // Veter.Rec. 1995. Vol.137, № 3. P. 58-62.
    139. Bulgin M.S. Reactions to vaccination for bovine virus diarrhea in a beef herd // Mod. veter. Pract. 1985. Vol. 66, № 9. P. 609-610.
    140. Bulk milk testing for antibody seroprevalences to BVDV and BHV-1 in a rural region of Peru / K. Stahl, H. Rivera, I. Vagsholm et al // Prev. Vet. Med. 2002. Vol.56, № 3. P. 193 202.
    141. BVD/MD: Rindervirusdurchfall und Schleimhautkrankheit // Krankheit mit vielen Gesichtern Agrar Praxis. 1988. Bd. 1. S. 73 74.
    142. Classification end nomenclature of viruses. Filth report of the International Commettee on Taxonomy of Viruses. Flaviviridae / R.T.B. Francki, C.M. Fanquet, D.U. Knudson et al // Arch. virol. 1991. № 2. P. 223 233.
    143. Clinical consequences of a bovine virus diarrhoea virus infection in a dairy herd: a longitudinal study / A. Moerman, P.J. Straver, M.C.M. De Jong, et al // Vet. Quart. 1994. №16. Р. 115 119.
    144. Comparison of pneumopathogenicity of two strains of bovine viral diarrhea virus / L.N.D. Potgieter, M.D. McCracken, F.M. Hopkins et al // Am. J. Vet. Res. 1985. № 46. P. 151 153.
    145. Comparison of the prevalence and incidence of infection with bovine virus diarrhoea virus (BVDV) in Denmark and Michigan and association with possible risk factors [Сравнительное изучение распространения вируса диареи крупного рогатого скота и частоты встречаемости болезни в стадах скота в Дании и шт.Мичиган в связи с возможными факторами риска.(Дания.США)] / H. Houe, J.C. Baker, R.K. Maes et al // Acta veter.Scand. 1995. Vol.36, № 4. P. 521-531.
    146. Concurrent bovine viral diarrhoea virus and salmonella typhimurium DT104 infection in a group of pregnant dairy heifers / C.D. Penny, J.C. Low, P.F. Nettleton et al // Vet. Rec. 1996. № 138. P. 485 489.
    147. Corapi W.V., Donis R.O., Dubovi E.J. Monoclonal antibody analyses of cytopathic and noncytopathic viruses from fatal bovine viral diarrhea virus infections // J. Virol. 1988. № 62. P. 2823 2827.
    148. Deregt D., Loewen K.G. Bovine viral diarrea virus: biotypes and disease // Can. Vet. J. 1995. Vol. 36, № 6. P. 371 378.
    149. Detection and genotyping of bovine diarrhea virus by reverse transcription-polymerase chain amplification of the 5' untranslated region / C. Lettelier, P. Kerkhofs, G. Wellemans et al // Vet. Microbiol. 1999. № 64. P. 155 167.
    150. Disease outbreak in calves caused by a mixed infection with infectious bovine rhinotracheitis virus and bovine virus diarrhoea virus / A. Greig, I.R. Gibson, P.F. Nettleton et al // Vet. Rec. 1981. № 108. P. 480.
    151. Diversity among bovine pestiviruses / C. Hamers, P. Dehan, B. Couvreur et al // Vet. J. 2001. Vol.161, №2. P. 112 122.
    152. Dubovi E.J. Genetic diversity and BVD virus //Comp. Immunol. Microbiol. Infect. Dis. 1992. Vol.15, №3. P. 155 162.
    153. Dubovi E.J. Impact of bovine viral diarrhea virus on reproductive performance in cattle // Vet. Clin. North. Am. Food Anim. Pract. 1994.
    № 3. P. 503 514.
    154. Dufell S.J., Harkness J.V. Bovine virus diarrhea-mucosal disease infection in cattle // Vet. Rec. 1985. Vol. 117. P. 240 245.
    155. Duffel S.J., Sharp M.W., Bates D. Financial lose resultag from BVD-MD virus infection in a dairy herd // Vet. Rec. 1986. P. 38 39.
    156. Effect of infection with bovine virus diarrhoea virus on health and reproductive performance in 213 dairy herds in one county in Sweden / R. Niskanen, U. Emanuelson, J. Sundberg et al // Prev. Vet. Med. 1995.
    № 23. P. 229 237.
    157. Elazhary M.A., Silim A., Dea S. Prevalence of antibodies to bovine respiratory syncytial virus, bovine viral diarrhea virus, bovine herpesvirus-1, and bovine parainfluenza-3 virus in sheep and goats in Quebec // Am. J. veter. Res. 1984. Vol. 45, № 8. P. 1660 1662.
    158. Embryotransfer und BVD-Virusinfektion bei Rindern / B. Liess, H.-R. Frey, H. Grambow et al // Dt. tierarztl. Wschr. 1987. Bd. 94, № 9. S. 506 598.
    159. Epidemiologic herd-level assessment of causative agents and risk factors for winter dysentery in dairy cattle / D.R. Smith, P.J. Fedorka-Cray, R. Mohan et al // Am. J. Vet. Res. 1998. № 59. P. 994 1001.
    160. Ernst P.B., Baird J.D., Butler D.G. Bovine viral diarrhea: An update Compendium on continuing // Educat. practicing Veter. 1983. Vol. 5, № 11. P. 581 585.
    161. Evaluation of the quality and virological status of semen from bulls acutely infected with BVDV / D.J. Paton, R. Goodey, S. Brockman et al // Vet. Rec. 1989. № 124. Р. 63 64.
    162. Experimental production of bovine respiratory tract disease with bovine viral diarrhea virus / L.N.D. Potgieter, M.D. McCracken, F.M. Hopkins et al // Am. J. Vet. Res. 1984. № 45. P. 1582 1585.
    163. Fertility of cows challenged with a cytopathic strain of bovine virus diarrhoea virus during an outbreak of spontaneous infection with a noncytopathic strain / P. Virakul, M.L. Fahning, H.S. Joo et al // Theriogenology. 1988.
    Vol. 29. P. 441 449.
    164. Flaviviridae / E.G. Westaway, M.A. Brinton, S.V. Gridamovich et al // Intervirology. 1985. № 24. P. 183 192.
    165. Frey H.R., Eicken K. Untersuchungen ьber die Wirksamkeit einer inaktivierten BVD-Vakzine sur Erhцhung der Sicherheit einer BVD-Lebendvakzine // Tierarztl. Umsch. 1995. Bd. 50. S. 86 93.
    166. Fulton R. Feeder Improving BVD Vaccines // Journal of Animal Science.
    2002. № 80. P. 1970 1976.
    167. Genomic (5’UTR) and serological differences among German ВД field isolates / A. Wolfmeyer, G. Wolf, M. Beer et al // Arch. Virol. 1997. Vol.142. P. 2049 2057.
    168. Granzer N. Redurierung des wirtschaftlichen storfaktora krankkoit” in de Tierproduction durch Anvodung moderner leaunologischer methoden // Bayer Tb. 1986. Vol. 63, № 6. P. 643 648.
    169. Grotelueschen D.M. Persistent infections and immunological aspects of BVD virus in beef cattle Proc // Stillwater, Okla. 1988. P. 52 55.
    170. Grummer B, Bendfeldt S, Greiser-Wilke I. Apoptosis inhibitors delay the cytopathic effect of bovine viral diarrhoea virus (BVDV) // J. Vet. Med. B. Infect. Dis. Vet. Public. Health. 2002. Vol.49, № 6. P. 298 303.
    171. Gunn H.M. Role of fomites and flies in the transmission of bovine viral diarrhoea virus // Veter. Rec. 1993. Vol. 132, № 23. P. 584 585.
    172. Gupta R.K. Aluminum compounds as vaccine adjuvants // Adv Drug Deliv Rev. 1998. Vol.32, №3. P.155-172.
    173. Gutekunet D.E., Malmquist W.A. Complement fixing and centralizing antibody response to bovine viral diarrhea and hog cholera antigens // Can. J. comp. Med. Vet. Soi. 1964. № 28. P. 19 23.
    174. Hiatt C.N. Kineties of the inaktivation of viruses //Bakteriol. Rev. 1964.
    Vol. 28, № 2. P.150-162.
    175. Hibberd R.C., Turkington A., Brownlie J. Fatal bovine viral diarrhoea virus infection of adult cattle // Vet. Rec. 1993. № 132. P. 227 228.
    176. Hjerpe C.A. Bovine vaccines and herd vaccination programs vet. Clinics of North America // Food Animal Practice. 1990. №6. P.171-260.
    177. Horzinec M.C. The ctructure of togaviruses // Prog. med. kontrol. 1973. № 16. P. 109 156.
    178. Houe H. Epidemiological features and economical importance of bovine virus diarrhoea virus infections // Vet. Microbiol. 1999. № 64.
    P. 89 107.
    179. Houe H. Epidemiology and economical importance of BVDV infections Электрон.ресурс. Способ доступа: URL: http://wwwsrv.vu-wien.ac.at/i123/Epidemio/HOUE.html.
    180. Houe H. Epidemiology of bovine viral diarrhea virus // Vet. Clin. North. Am. Food. Anim. Pract. 1995. Vol. 11, № 3. P. 521 547.
    181. Houe H., Meyling A. Prevalence of Bovine Virus Diarrhea (BVD) in 19 Danish Dairy Herds and Estimation of Incidence of Infection in Early Pregnancy // Prev. Vet. Med. 1991. № 11. P. 9 16.
    182. Howard C.J., Clarke M.C., Brownlie J. Protection against respiratory infection wit
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины