КУЛЬТУРАЛЬНІ, МОЛЕКУЛЯРНО-БІОЛОГІЧНІ ТА АНТИГЕННІ ВЛАСТИВОСТІ ВАКЦИННИХ ШТАМІВ ERYSIPELOTHRIX RHUSIOPATHIAE : Культуральные, молекулярно-биологические И антигенные свойства вакцинного штамма ERYSIPELOTHRIX RHUSIOPATHIAE

Краткое описание

Українська Академія аграрних наук
ІНСТИТУТ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ

На правах рукопису

ТАРАСОВ ОЛЕКСАНДР АНАТОЛІЙОВИЧ

УДК 619: 579.869.2:615.371

Культуральні, молекулярно-біологічні та антигенні властивості вакцинних штамів Erysipelothrix rhusiopathiae

16.00.03 - ветеринарна мікробіологія та вірусологія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата ветеринарних наук

Науковий керівник
Ображей Анатолій Федорович
кандидат ветеринарних наук,
член-кореспондент УААН

Київ - 2008

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ .....................................................

4

ВСТУП ..........................................................................................................

5

РОЗДІЛ 1

ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ ..............................................................................

12

1.1.

Характеристика збудника бешихи ............................................... ..

12

1.2.

Виділення E. rhusiopathіae...............................................................

15

1.3.

Епізоотологія, патогенез та клінічні прояви бешихи свиней........

17

1.4.

Фактори вірулентності бактерій бешихи.......................................

19

1.5.

Особливості імунітету при бешисі.................................................

23

1.6.

Вакцини та імунопрофілактика.......................................................

26

1.7.

Ад’юванти для вакцин проти бешихи............................................

30

1.8.

Висновки з огляду літератури та вибір напрямів досліджень .....

32

РОЗДІЛ 2

ЗАГАЛЬНА МЕТОДИКА ТА ОСНОВНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

34

РОЗДІЛ 3

РЕЗУЛЬТАТИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ...............

52

3.1.

Вивчення морфологічних та культурально-біохімічних
властивостей бактерій бешихи свиней ....................... ................

52

3.2.

Вивчення молекулярно-біологічних властивостей збудника
бешихи ....................... ....................... ....................... ................ ....

57

3.3.

Вивчення антигенної спорідненості бактерій бешихи різних штамів ............................................................................................

67

3.4.

Визначення вірулентності E. rhusiopathiae для лабораторних тварин ............. ............. ............. ............. ....................................

74

3.5.

Визначення заражаючої дози патогенних штамів бактерій
бешихи для білих мишей та свиней ........ ...............................

76

3.6.

Підбір живильних середовищ та оптимізація умов культивування бактерій бешихи .................... .................... ....... ....................

82

3.7.

Підбір методів інактивування бактерій бешихи виробничих
штамів ..

88

3.8.

Підбір ад’ювантів для інактивованої емульсин-вакцини проти бешихи ................................................

93

3.9

Виготовлення експериментальних серій інактивованих емульсин-вакцин проти бешихи свиней, дослідження на нешкідливість, реактогенність та імуногенність на мишах.....

95

3.9.1.

Дослідження імуногенності емульсин-вакцин проти бешихи свиней із антигену суміші штамів, виготовлених на основі різних ад’ювантів ......................................................

95

3.9.2.

Дослідження емульсин-вакцин проти бешихи свиней, виготовлених на основі окремих штамів E. rhusiopathiae ..

100

3.10.

Виготовлення та контроль якості експериментальної серії інактивованої емульсин-вакцини проти бешихи свиней

104

3.10.1.

Виготовлення експериментальної серії емульсин-
вакцини проти бешихи свиней.................. ........

104

3.10.2.

Контроль якості експериментальної серії вакцини......

107

3.11.

Вивчення нешкідливості та імуногенності експерименталь-
ної інактивованої емульсин-вакцини проти бешихи свиней у
дослідах на свинях............ ......

109

РОЗДІЛ 4

АНАЛІЗ І УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕНЬ ...........

114

ВИСНОВКИ ...................................................................................................

120

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ ................................................................

122

ДОДАТКИ.......................................................................................................

123

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...................................................

174

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

LD50 доза, яка викликає загибель 50% біологічних об’єктів
PBS фосфатний буферний розчин
λ довжина хвилі
ГОА гідроокис алюмінієва
ДНК дезоксирибонуклеїнова кислота
ДСН-ПААГ додецилсульфат натрію полiакриламiдний гель
ЕДТА етилендіамінтетраоцтова кислота
ЗФР забуферений фізіологічний розчин
ІФА імуноферментний аналіз
кДа кілодальтон
КУО колонієутворююча одиниця
м.к. мікробна клітина
мкл мікролітр
мкм мікрометр
МПА м’ясопептонний агар
МПАХ м’ясопептонний агар за Хотінгером
МПБ м’ясопептонний бульйон
МПБХ м’ясопептонний бульйон за Хотінгером
н.п. нуклеотидна пара
НД нормативна документація
нм нанометр
ОФД ортофенiлендiамiн
ПЛР полімеразна ланцюгова реакція
СФ середовище Фейста
СФМ модифіковане середовище Фейста
ТВЕ буфер, що містить трис-борат-ЕДТА
ТЕМЕД N, N’, N, N’-тетраметилетилендіамін
ТМВ 3,3’,5,5’-тетраметилбензидин

ВСТУП

Бешиха є однією з найбільш поширених хвороб свиней в усіх країнах світу, про що свідчать численні дані вітчизняних та закордонних дослідників [15, 16, 50, 66, 92, 93, 137, 210, 268].
Як свідчить статистика ветеринарної медицини, більш ніж 90% превентивних щеплень свиней припадає на долю бешихи, хвороби Ауескі, лептоспірозу, сальмонельозу, класичної чуми свиней та хвороби Тешена [10, 29, 31,33, 48].
Незважаючи на постійну профілактичну роботу, направлену на попередження виникнення цієї інфекції в Україні, лише за офіційними даними Державного департаменту ветеринарної медицини Мінсільгосппроду України, щорічно реєструється від 5 до 28 неблагополучних пунктів щодо бешихи.
Не дивлячись на планові щеплення свиней, застосування антибіо­тиків та проведення загальних ветеринарно-санітарних заходів, захворювання на бешиху свиней реєструють у багатьох регіонах України, країнах близького та далекого зарубіжжя [5, 31, 40, 51, 92, 93, 199, 218, 243, 245, 268, 269].
Бешиха свиней при виникненні в господарствах спричиняє значні економічні збитки з причини загибелі тварин, вимушеного забою, втрати продуктивності, вибракування племінного поголів’я та відносно великих витрат на лікування [15].
Дослідженнями, проведеними в Україні та інших країнах, встановлена етіологія бешихи свиней, досліджені особливості перебігу хвороби, розроблено методи діагностики, лікування та біопрепарати для специфічної профілактики [13, 25, 29, 43, 51, 53, 68, 100, 146, 158, 170, 172, 173, 218, 219, 241, 243, 255].
Однак, потребують додаткового вивчення питання щодо біології та структури збудника, особливостей патогенезу бешихи, формування специ-фічного імунітету та його напруженості.
До недостатньо опрацьованих питань можна також

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, що виявляється в проведених культурально-біохімічних, мікробіологічних, серологічних і молекулярно-біологічних дослідженнях, визначенні протективних властивостей підібраного та охарактеризованого штаму E. rhusiopathiae М-2 ВК для виготовлення інактивованої вакцини проти бешихи свиней, оптимізуванні складу живильного середовища та терміну культивування з метою отримання максимальної біомаси бактерій. Запропоновано метод та режим інактивування бактерій бешихи, експериментально обґрунтовано застосування для виробництва вакцини ад’юванта Montanide ISA 25”. Імуногенність штаму E. rhusiopathiae М-2 ВК, що мав інсерцію в гені spaA, підтверджено в дослідах на лабораторних тваринах і свинях.
2. Встановлено, що 11 штамів збудника бешихи свиней різних серотипів (1, 2а, 2в, N та нетиповані ізоляти) не відрізнялись між собою за ферментативними та культурально-морфологічними ознаками та мали однаковий розмір гена spaA 1880 нуклеотидних пар.
3. Уперше встановлено інсерцію в гені spaA ДНК E. rhusiopathiae М-2 ВК розміром 400 нуклеотидних пар.
4. Підтверджено, що штам E. rhusiopathiae М-2 ВК, поряд зі штамом 1933, в імуноферментному аналізі вирізнявся найвищою антигенною активністю відносно гіперімунних сироваток крові, отриманих на антигени бактерій бешихи штамів ВР-2 вар. ІВМ, 149, Ш та М-2 ВК.
5. Доведено, що вирощування бактерій вакцинного штаму М-2 ВК на модифікованому нами середовищі Фейста при температурі 37 ºС протягом 24 годин забезпечувало найбільше накопичення біомаси бактерій бешихи в культуральній рідині 9,02±0,04 х 109 КУО/см3 при оптимальному значенні рН (6,65±0,04) наприкінці культивування.
6. Встановлено, що повне інактивування бактерій бешихи із збереженням антигенних властивостей та структури клітин відбувається при додаванні формаліну (із вмістом формальдегіду не менше 37 %) в кількості 0,3 % та витримуванні за температури (19±1)°С протягом 96 годин.
7. У порівняльних дослідженнях з ад’ювантами на основі сумішей марколу з ланоліном, вазелінової олії з ланоліном та Montanide ISA 25 встановлено, що Montanide ISA 25 забезпечував утворення найбільш стійкої емульсії, яка мала консистенцію, придатну для введення тваринам без попереднього прогрівання.
8. Експериментально підтверджено достатню протективну активність антигену E. rhusiopathiae штаму М-2 ВК у дослідах на мишах та свинях. Експериментальна емульсин-вакцина, виготовлена нами на основі інакти-вованого антигену E. rhusiopathiae штаму М-2 ВК, через 14 діб після підшкірного введення в дозі 2×109 м.к. забезпечувала захист 92 % щеплених мишей від зараження патогенними бактеріями штаму E. rhusiopathiae 149 в дозі 100 LD50 та 75 % піддослідних свиней через шість місяців після одноразового внутрішньом’язового щеплення в дозі 8×109 м.к. від внутрішньошкірного зараження бактеріями контрольного штаму К збудника бешихи свиней в дозі 3×106 м.к.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Адлер Ю.П., Маркова Е.В., Грановский Ю.В. Планирование эксперимента при поиске оптимальных условий. М., 1976. С. 198219.
2. Аналіз поліморфізму гена білка spaA Erysipelothrix rhusiopathiae / А.Ф. Ображей, О.М. Дерябін, О.А. Тарасов та ін. // Ветеринарна медицина: Міжвід. темат. наук. зб. Харків, 2007. № 88. С. 161165.
3. Анисим И.А. Рожа // Патологическая диагностика инфекционных болезней свиней. Минск. 1980. 67 с.
4. Асонов Н.Р. Микробиология. М.: Колос, 2001. 351 с.
5. Астафьева Н. В. Эризипелоид // Руководство по зоонозам. Л., 1983. С. 234237.
6. Ашмарин И.П., Воробьев А.А. Статистические методы в микро­биологических исследованиях. Л., 1962. С. 3446.
7. Беличенко И.А. Бактерионосительство рожи свиней // Пр. УзниВИ. 1986, вып.8. С. 46.
8. Біопрепарат „Емульсин-вакцина проти бешихи свиней інактивована”: ТУУ 24.4 05510830-059: 2006. Чинний від 13.10.2006. Київ, 2006. 17 с.
9. Билетова Н.А., Корнелаева Р.П., Кострикина Л.Г. Возбудитель ро­жи свиней. // Справочная микробиология. М., 1980. С. 4044.
10. Бухвальдер Р. Иммунопрофилактика болезней живот­ных. М., 1981. 415 с.
11. Ветеринарні імунобіологічні препарати: Довідник / За заг. ред. П.І. Вербицького, А.М. Головка. К.: Реферат, 2004. С. 114118.
12. Вивчення антигенних властивостей Erysipelothrix rhusiopathiae різних штамів/ А.Ф. Ображей, О.А. Тарасов, О.М. Дерябін // Наук. вісник ЛНАВМ імені С.З. Гжицького, Львів, 2007. Том 9, № 1 (32). С. 114119.
13. Вивчення нешкідливості та протективності інактивованої емульсин-вакцини проти бешихи свиней / А.Ф. Ображей, О.А. Тарасов, І.І. Матяж // Ветеринарна медицина України. 2007. № 2. С. 3942.
14. Визначення оптимальної заражаючої дози збудника бешихи контрольного штаму, що викликає зараження свиней / В.Ф. Павлов, А.Ф. Ображей, М.Г. Остапець та ін. // Ветеринарна медицина України. 2000. № 8. С. 2627.
15. Воронин Е.С., Романова М.В. Рожа свиней: профилактика и меры борьбы. М.: ННИИТЭагропром, 1987. 44 с.
16. Геведзе В.И., Андросик Н.Н., Ленькова В.А. Рожа / Профилактика болезней свиней на комплексах. Минск, 1982. С. 3034.
17. Глуховцев Г.Д. Итоги применения гидроокисьалюминиевой формолвакцины против рожи свиней // Труды ВГНКИ ветеринарных препаратов.- М., 1968. Т. 15. С. 118121.
18. Горбань М.І. Специфічна профілактика інфекційних хвороб тварин. К.: Урожай, 1973. С. 8493.
19. ГОСТ 28085 89. Препараты биологические. Методы бактериологического контроля стерильности. Введ. 01.01.1990. М.: Изд-во стандартов, 1989. 11 с.
20. Деклараційний патент України на корисну модель 10833. Україна, МПК С12N1/20, А61К39/02. Штам бактерій Erysipelothrix rhusiopathiae М-2ВК для виготовлення інактивованої вакцини проти бешихи свиней / О.А. Тарасов, А.Ф. Ображей, О.М. Дерябін (Україна) / Інститут ветеринарної медицини УААН № u200507495; Заявл. 27.07.2005; Опубл. 15.11.2005, бюл.№ 11. 6 с.
21. Деклараційний патент України на корисну модель 10834. Україна, МПК G01N33/00. Спосіб виявлення бактерій роду Erysipelothrix виду Erysipelothrix rhusiopathiae у біоптатах або патологічному матеріалі або об’єктах зовнішнього середовища / О.А. Тарасов, А.Ф. Ображей, О.М. Дерябін, Д.М. Іродов, О.Г. Дерябіна (Україна) / Інститут ветеринарної медицини УААН № u200507497; Заявл. 27.07.2005; Опубл. 15.11.2005, бюл. № 11. 4с.
22. Денскевич А.С. Инфекционные болезни свиней. Алма-Ата, 1977. С. 2122.
23. Дослідження імуногенності емульсин-вакцин проти бешихи свиней на лабораторних тваринах / О.А. Тарасов, А.Ф. Ображей, М.Г. Остапець та ін. // Ветеринарна медицина: Міжвід. темат. наук. зб. Харків, 2005. Т. 2, № 85. С. 10631066.
24. Дремач Г.Э. Влияние иммуностимуляторов на имуногенные свойства депонированной вакцины против рожи свиней // Проблема сельскохозяйственного производства в изменяющихся экономических и экологических условиях: Материалы международной научно-практической конференции. Смоленск, 1999. Ч.4. С. 144146.
25. Душук Р.В. Производственное испытание пероральной иммунизации свиней против рожи // Актуальные проблемы эпизоотоло­гии. Казань, 1983. С. 117118.
26. Дъяконов О.Б. Иммуногенная активность различных компонентов культур штамма ВР-2 и матрикса рожи свиней Конева // Труды ВГНКИ ветеринарных препаратов. М., 1968. Т. 15. С. 161164.
27. Дъяконов О.Б., Подлесных Л.А. Изучение биологических свойств депонированной вакцины проти рожи в процессе ее хранения // Труды ВГНКИ ветеринарных препаратов. М, 1964. С. 218225.
28. Игнатов П.Е. Иммунитет и инфекция. М.: Время, 2002. С. 198219.
29. Ковалев Л.В., Загороднов М.В., Евдокимов С.М. Профилактика инфекционных болезней животных // Профилактика болезней в промышленном животноводстве. М., 1977. С. 208222.
30. Конев Д.Ф. Метод ослабления и приготовления вакцин рожи свиней и результаты их применения // Сборник трудов Харьковского ветеринарного института. 1908. Том 7. Вып.6. С. 54-58.
31. Конопаткин А.А. Материалы многолетних исследований по комплексной иммунизации свиней и ее эффективность // Комплексная вакцинация в интенсивном животноводстве и ее экономическая эффектив­ность. Кировобад, 1984. С. 84104.
32. Конопаткин А.А. Рожа свиней // Эпизоотология и инфекционные болезни сельскохозяйственных животных. М., 1984. С. 358363.
33. Котов В.Г., Шахов А.Г. О совершенствовании специфиче­ской профилактики важнейших инфекционных заболеваний свиней // Сб. науч. тр. ВИЭВ. 1973. Т. 41. С. 296.
34. Лабораторные инфекции в ветеринарии. Бактериальные инфекции: Справочник // Агропромиздат. 1986. С. 280.
35. Лебедев В.В. Клиника и лечение рожи: Пособие для врачей. Краснодар: Качество, 2003. 228 с.
36. Максимович В.В, Дремач Г.Э., Зайцев В.В. Усовершенствование депонированной вакцины против рожи свиней // Актуальные проблемы патологии сельскохозяйственных животных: Материалы международной научно-практической конференции. Минск, 2000. С. 301303.
37. Меркулов В.П., Эпштейн А.Б. Профилактика рожи свиней депонированной вакциной Днепропетровской биофабрики // Труды ВГНКИ ветеринарных препаратов. М, 1964, Т. 12. С. 114117.
38. Методические рекомендации к контролю питательных сред по параметрам роста микроорганизмов в процессе их культивирования // З.А. Исаева, И.А. Баснакьян, Л.Н. Запорожцев и др. М., 1980. 24 c.
39. Методы общей бактериологии в 3-х томах. Пер. с англ./ Под ред. Ф. Герхарда. М.: Мир, 1983. С. 442512.
40. Никаноров Б. А. Рожа свиней //Краевая эпизоотология Нечерноземной зоны РСФСР. М., 1980. С. 95105.
41. Ображей А.Ф. Вивчення виживання бактерій вакцинного штаму в живій сухій вакцині проти бешихи // Ветеринарна біотехнологія. 2006. № 8. С. 182186.
42. Ображей А.Ф. Вивчення придатності захисних середовищ для ліофілізації живої вакцини проти бешихи свиней зі штаму ВР-2 вар. ІВМ // Науково-технічний бюлетень Інституту біології тварин. Львів, 2006. Вип.7. № 12. С. 192195.
43. Определение естественной резистентности и обмена веществ у сельскохозяйственных животных / В.Е. Чумаченко, А.М. Высоцкий, Н.А. Сердюк и др. К.: Урожай, 1990. 136 с.
44. Основи виробництва та ефективність нової вакцини проти бешихи свиней живої сухої / А.Ф. Ображей, М.Г. Остапець, О.А. Тарасов та ін. // Науковий вісник Національного аграрного університету. Київ, 2001. № 36. С. 199205.
45. Панин А., Душук Р. Рожистая инфекция // Вет. изд. 1998. № 15. С. 4.
46. Панин А.Н., Душук Р.В. Рожа: итоги работы и задачи исследова­ния // Сб. науч. трудов ВГНКИ M., 2000. C. 4452.
47. Питательная среда для выращивания микроорганизмов / В.В. Зайцев, В.В. Максимович, Г.Э. Дремач и др. // Исследования молодых ученых в решении проблем животноводства. Материалы научно-практической конференции. Витебск, 2001. С. 8889.
48. Притулин П.И. Диагностика болезней свиней на комплек­сах. М., 1977. С. 6871.
49. Рахманов A.M., Яременко Н.А. Профилактика инфекционных болезней свиней в России // Международная научно-практическая конфе­ренция. Минск, 2003. С. 243.
50. Рогожин П.С. Рожа / Инфекционные и инвазионные болезни свиней в Узбекистане. Ташкент, 1985. С. 4451.
51. Рожко Г.К. Рожа // Справочник по болезням свиней. Киев, 1981. С. 6367.
52. Рягузов В.С. Эризипелоиды // Ветеринарная микробиология. М., 1982. С. 198203.
53. Серологічний контроль імунологічного і епізоо­тичного стану господарств щодо бешихи свиней / О.М. Цимбал, К.Е. Конаржевський, О.С. Андреєва та ін. // Ветеринарія. Киïв, 1983. № 57. С. 912.
54. Синицын В.А., Ображей А.Ф., Остапец Н.Г., Трясоруб О.Я. Сравнительная характеристика напряженности гуморального иммунитета у свиней, вакцинированных разными вакцинами против рожи свиней // Матер. межд. науч. конф. «Общая эпизоотология: иммунология, экология и методологические проблемы». Харьков, 1995. С. 534536.
55. Скалинский Е. И., Шахбанов А.А. Ультраструктура возбудителя рожи свиней // Доклады ВАСХНИЛ. 1970. № 8. С. 3637.
56. Сравнительная оценка различных адъювантов при конструировании ассоциированной вакцины / Ю.Г. Лях, Г.Е. Толяронок, Л.Д. Андросик // Актуальные проблемы патологии сельскохозяйственных животных: Материалы международной научно-практической конференции. Минск, 2000. С. 298300.
57. Сурков В.С, Тимофеева А.А., Сучкова В.Г. К воп­росу о природной очаговости эризипелоида на Сахалине // ЖМЭИ. 1972. № 7. С. 35.
58. Тарасенок Н. И. Изменчивость возбудителя рожи свиней // Доклады ВАСХНИЛ. 1974. № 10. С. 3940.
59. Тарасов О.А. Дослідження імуногенності експериментальних інактивованих моноштамних емульсин-вакцин проти бешихи свиней в дослідах на лабораторних тваринах // Ветеринарна біотехнологія. 2005. № 6. С. 197204.
60. Тарасов О.А. Оптимізація складу живильних середовищ для культивування збудника бешихи свиней // Ветеринарна біотехнологія. 2005. № 7. С. 164169.
61. Тарасов О.А. Порівняльна оцінка живильних середовищ для культивування Erysipelothrix rhusiopathiae // Наук. вісник ЛНАВМ імені С.З. Гжицького. Львів, 2007. Том 9, № 3 (34). С. 192198.
62. Тарасов О.А., Ображей А.Ф., Сапейко В.П. Чутливість польових та музейних штамів збудника бешихи свиней до антибіотичних речовин // Ветеринарна біотехнологія. 2004. № 5. С. 140143.
63. Тест-система „Бешиха ПЛР тест” для виявлення ДНК Erysipelothrix rhusiopathiae методом полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР).ТУ У 24.2 05510830- 067: 2006. Чинний від 13.10.2006. Київ, 2006. 22 с.
64. Тимофеева А. А. и др. Об эризипелоиде на островах Охот­ского моря (сообщение 1) // Источники и переносчики возбудителя эризипелоида / ЖМЭИ, 1975. № 9. С. 119125.
65. Томеску В., Гаврилэ Д. Рожа свиней // Зоонозы. М., 1982. С. 109113.
66. Урбан В. П. Практикум по эпизоотологии. М.: Колос, 1981. С. 188190.
67. Филоненко А., Чирков В. Рожа свиней // Фермер. 1992. № 6. С. 2628.
68. Цимбал О.М., Андреєва О.С., Конаржевський К.Е. Вивчення активності імунітету проти бешихи у поросят, одержаних від імунних свиноматок // Ветеринарія. Киïв, 1980. № 52. С. 815.
69. Черкасов В.А. Патогенез и диагностика рожистой инфекции. Воронеж, 1986. 158 с.
70. Adhesive surface proteins of Erysipelothrix rhusiopathiae bind to polystyrene, fibronectin, and type I and IV collagens / Y. Shimoji, Y. Ogawa, M. Osaki et al. // J. Bacteriology. 2003. Vol. 185, № 9. Р. 27392748.
71. Adjuvants-a balance between toxicity and adjuvanticity / R.K. Gupta, E. H. Relyveld, E. B. Lindblad et al. // Vaccine. 1993. Vol. 11, № 3. Р. 293306.
72. Allison A.C., Bayars N.E. Waters R.V. Immunologic adjuvants: efficacy and safety considerations / in: Nerving R.M. Advances in carriers and adjuvants for veterinary biologics. Iowa state Press, 1986. Р. 91121.
73. Allison A.C., Byars N.E. Immunological adjuvants: desirable properties and side effects // Mol. Immunol. 1991. Vol. 28, № 3. Р. 279284.
74. Alving C.R., Brand C.M., Edwards D.C., Heath T.D. Liposomes as vehicles for vaccines / New developments with Human and Veterinary Vaccines / ed. A. Mizrahi at al. New York, 1980. Р. 339355.
75. Anderson E.C., Masters R.C., Mowat G.N. Immune responses of pigs to inactivated foot-and-motth disease vaccines. Response to emulsion vaccines // Res. Vet.Sci. 1979. Vol. 12, № 4. Р. 342350.
76. Andreae M.C., Freed G.L, Katz S.L. Safety concerns regarding combination vaccines: the experience in Japan // Vaccine. 2004. Vol. 22, № 2930. Р. 39113916.
77. Antibiotic resistance of еrysipelothrix rhusiopathiae strains isolated from pigs with acute septicemic erysipelas / T.Takahashi, T. Sawada, M. Muramatsu et al. // Jpn. J. Vet. Sci. 1984. Vol. 46, № 6. Р. 921923.
78. Antimicrobial susceptibilities of Erysipelothrix rhusiopathiae / M. Venditti, V. Gelfusa, A. Tarasi et al. // Antimicrob. Agents Chemother. 1990. Vol.34, № 10. Р. 20382040.
79. Antimicrobial susceptibilities of Erysipelothrix rhusiopathiae isolated from pigs with swine erysipelas in Japan, 1988-1998 / K. Yamamoto, M. Kijima, H.Yoshimura et al. // J. Vet. Med. B. Infect. Dis. Vet. Public Health. 2001. Vol. 48, № 2. Р. 115126.
80. Aucouturier J., Dupuis L., Ganne V. Adjuvants designed for veterinary and human vaccines // Vaccine. 2001. Vol. 19, № 1719. Р. 2666&n