КЛІНІКО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ЗАСТОСУВАННЯ ГЛІЦИНАТІВ ЗАЛІЗА ТА КОБАЛЬТУ КУРЧАТАМ-БРОЙЛЕРАМ : Клинико-экспериментальное обоснование применения глицинаат ЖЕЛЕЗА И КОБАЛЬТА Цыплятам-бройлерам

Краткое описание

Національний аграрний університет

На правах рукопису

СОЛОМОН В’ЯЧЕСЛАВ ВІТАЛІЙОВИЧ

УДК 619: 614: 637: 636.087.7: 546.72./.73

КЛІНІКО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ЗАСТОСУВАННЯ ГЛІЦИНАТІВ ЗАЛІЗА ТА КОБАЛЬТу
КУРЧАТАМ-БРОЙЛЕРАМ

16.00.06 ─ гігієна тварин та ветеринарна санітарія

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата ветеринарних наук

Науковий керівник:
Засєкін Дмитро Адамович
доктор ветеринарних наук, професор

Київ ─ 2007

ЗМІСТ

Список умовних позначень...
ВСТУП.................................................................................................................

4
5

розділ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ....................................................................

10

1.1. Характеристика комплексних сполук мікроелементів та їх роль в організмі тварин

10

1.1.1.Способи отримання, структура та властивості комплексонатів

13

1.1.2. Біологічна роль мікроелементів та амінокислот в організмі
тварин....

15

1.2. Безпечність застосування комплексних сполук мікроелементів з амінокислотами при вирощуванні курчат-бройлерів

21

1.3.Біодоступність та вплив комплексонів на обмін речовин у тварин....

24

розділ 2. МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

36

2.1. Схема досліджень та умови їх проведення.

36

2.2. Одержання гліцинатів заліза та кобальту...

43

2.3. Вивчення фізико-хімічних властивостей гліцинатів заліза та кобальту

44

2.4. Визначення показників мікроклімату в приміщеннях для тварин

45

2.5. Визначення клінічних та гематологічних показників...

45

2.6.Дослідження показників обміну речовин та активності ферментів..

46

2.7. Вивчення гострої токсичності гліцинату заліза та кобальту на організм тварин.....................................................................
2.8. Вивчення показників продуктивності курчат-бройлерів...
2.9.Хіміко-спектральне визначення вмісту заліза та кобальту у зразках корму та біологічної тканин...

51
53

54

розділ 3. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ..

56

3.1. Одержання комплексу гліцину з залізом (III)....

56

3.2.Хімічний (якісний) склад комплексу гліцину з залізом (III)

57

3.3. Одержання комплексу гліцину з кобальтом (II)
3.4.Хімічний (якісний) склад комплексу гліцину з кобальтом (II)

63

64

3.5. Токсичність гліцинатів заліза та кобальту для лабораторних тварин........

70

3.6. Дія хелатних сполук гліцинатів заліза та кобальту на активність травних ферментів in vitro

73

3.7. Вплив гліцинатів заліза та кобальту на фізіологічний стан, показники вуглеводного, ліпідного та білкового обмінів в організмі щурів

76

3.8. Картина крові та показники обміну речовин в організмі курчат-бройлерів при згодовуванні гліцинатів заліза та кобальту.

86

3.9.Продуктивність курчат-бройлерів за дії добавок гліцинатів заліза та кобальту.

97

3.10.Вміст заліза та кобальту в тканинах та органах курчат- бройлерів при згодовуванні гліцинатів заліза та кобальту..
3.11. Економічна ефективність використання гліцинатів заліза та кобальту в годівлі курчат-бройлерів..

102

106

розділ 4. УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕНЬ.....................

110

ВИСНОВКИ........................................................................................................

125

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ.......................................................................

127

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ..........
ДОДАТКИ...

128
151

ВСТУП

Актуальність теми досліджень. Прискорений розвиток птахівничої галузі в Україні, нові кроси птиці м’ясного напрямку продуктивності, високі добові прирости маси тіла значно залежать від умов їх догляду та годівлі. Суттєво зростають вимоги до складання раціонів, особливу увагу приділяють профілактиці захворювань, зумовлених порушенням обміну речовин, особливо мінерального [75, 80, 118, 134]. За таких умов виникла необхідність всебічного вивчення закономірностей мінерального живлення, розробки та апробації нового покоління добавок мікроелементів у годівлі сільськогосподарських тварин [4347, 61, 64, 65, 90, 92, 94, 95, 107, 113, 135, 136, 169].
Важливою умовою функціонування організму птиці м’ясних порід є забезпечення їх раціону біометалами, зокрема залізом та кобальтом. Саме ці хімічні елементи необхідні організму з одного боку, як активатори багатьох ферментативних процесів, з іншого для забезпечення загального метаболізму. При цьому залізо в тканинах можна розглядати як метаболічний модулятор, який має надзвичайно важливу роль у регуляції обміну речовин, процесах транспортування кисню, тканинному диханні, активації ферментів тощо [810, 24, 27, 9698, 112, 126128]. Кобальт, активуючи дію одних ферментів і гальмуючи дію інших, регулює білковий, жировий, вуглеводний та мінеральний обміни, входить до складу вітаміну В12 і є важливим фактором кровотворення, сприяє утворенню еритроцитів і синтезу гемоглобіну [108].
Таким чином, подальше цілеспрямоване вивчення ролі зазначених мікроелементів в організмі курчат-бройлерів за умов використання їх органічних сполук є актуальним питанням сьогодення, що сприятиме отриманню промисловими підприємствами додаткових приростів маси тіла та безпечної птахівничої продукції.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є фрагментом досліджень за темою Вивчити вплив комплексоутворюючих речовин на організм тварин та розробити на їх основі нове покоління мінеральних преміксів” (номер державної реєстрації 0101U003212), що виконувались на базі кафедри гігієни тварин та екології тваринництва ім. А.К. Скороходька Національного аграрного університету.
Мета та задачі досліджень. Мета роботи − вивчити ефективність використання гліцинатів заліза та кобальту при вирощуванні курчат-бройлерів кросу Кобб-500.
Для досягнення цієї мети необхідно було вирішити такі задачі:
− вдосконалити умови синтезу та отримати комплексні солі гліцинатів заліза та кобальту;
− встановити токсичність отриманих комплексонів для організму лабораторних тварин;
− вивчити вплив гліцинатів заліза та кобальту на активність травних ферментів курчат-бройлерів в умовах in vitro;
− вивчити клінічний стан, ряд показників обміну речовин в організмі лабораторних тварин за дії гліцинатів заліза та кобальту;
− визначити дози гліцинатів заліза та кобальту, що забезпечують оптимальну їх асиміляцію в організмі курчат-бройлерів;
− встановити вплив гліцинатів заліза та кобальту на клінічний стан, метаболічний статус, продуктивність та збереженість курчат-бройлерів;
− вивчити можливість кумуляції досліджуваних мікроелементів у тканинах та органах курчат-бройлерів;
− вивчити економічну ефективність використання комплексних сполук заліза та кобальту з гліцином у птахівництві порівняно з їх мінеральними аналогами;
− на основі одержаних експериментальних даних, розробити науково-практичні рекомендації щодо застосування гліцинатів заліза та кобальту в годівлі курчат-бройлерів.
Об’єкт дослідження комплексні сполуки заліза та кобальту з гліцином, лабораторні тварини, курчата-бройлери.
Предмет дослідження фізичні і хімічні властивості гліцинатів заліза та кобальту, їх токсичність, гігієнічна оцінка, вплив на фізіологічний стан, показники обміну речовин, продуктивність та збереженість курчат-бройлерів.
Методи дослідження. Фізико-хімічні, токсикологічні, клінічні, гематологічні, гігієнічні, зоотехнічні, біохімічні та статистичні.
Наукова новизна одержаних результатів. Оптимізовано способи одержання хелатних сполук заліза та кобальту з гліцином, що зводяться до підвищення ефективності та технологічності способу і базуються на збільшенні виходу чистого продукту реакції синтезу. Вперше доведено, що гліцинат заліза належить до малотоксичних сполук, а гліцинат кобальту до помірно токсичних згідно з класифікацією отруйних речовин за ступенем небезпечності (ГОСТ 12.1.007.76). LD50 гліцинату кобальту для організму лабораторних мишей становить 1060, а гліцинату заліза − >5000 мг/кг маси тіла. Вперше експериментально встановлені оптимальні дози введення хелатних сполук заліза та кобальту в комбікорми для курчат-бройлерів.
Експериментально підтверджено позитивний вплив хелатних сполук на клінічний стан та обмін речовин в організмі лабораторних тварин і птиці. При згодовуванні гліцинати заліза та кобальту не викликають надмірного накопичення металів у тканинах та органах курчат-бройлерів. Оптимальними дозами застосування досліджуваних комплексних сполук у складі комбікорму для бройлерів є: для гліцинату заліза − 260, для гліцинату кобальту − 2,1 мг/кг корму.
В експерименті встановлено, що заміна в раціоні традиційних мінеральних добавок у вигляді Fe2(SO4)3 та СоSO4 на їх органічні сполуки, гліцинати заліза та кобальту, протягом 42 діб відгодівлі курчат-бройлерів сприяє зростанню активності ферментів печінки, підшлункової залози та слизової оболонки тонкого кишечнику, що підвищує перетравлення та засвоєння поживних речовин комбікормів при вірогідному зростанні маси тіла і менших затратах корму на одиницю продукції, забезпечуючи при цьому високу збереженість птахопоголів’я.
Наукова новизна одержаних експериментальних даних за темою дисертаційної роботи підтверджена двома деклараційними патентами України на винахід.
Практичне значення одержаних результатів. На підставі результатів проведених досліджень підприємствам з виготовлення кормових добавок запропоновані удосконалені способи одержання гліцинатів заліза та кобальту, як високоефективних органічних добавок мікроелементів для годівлі курчат-бройлерів. Птахівничій галузі тваринництва доцільно вводити до складу комбікормів для курчат-бройлерів хелати заліза та кобальту, що позитивно впливає на клінічний стан, гематологічні та біохімічні показники, прирости маси тіла, засвоюваність корму та збереженість курчат.
Експериментальний матеріал дисертаційної роботи увійшов до розроблених та виданих масовим накладом науково-практичних рекомендацій Щодо застосування гліцинатів марганцю, заліза та кобальту в годівлі курчат-бройлерів”, які затверджені для впровадження Департаментом ветеринарної медицини України (грудень, 2005). Матеріали наукової роботи можуть бути використані при створенні нового покоління преміксів на основі органічних сполук мікроелементів, при читанні лекцій з курсу Зоогігієна”, Фармакологія”, Годівля сільськогосподарських тварин” студентам факультетів ветеринарної медицини та факультетам біотехнологічного спрямування.
Особистий внесок здобувача. Представлена дисертаційна робота є самостійною роботою автора. Відповідно до поставленої мети і завдань здобувачем самостійно здійснено підбір і аналіз фахової літератури, за темою проведено експерименти, статистично оброблено та проаналізовано одержані результати, сформульовано основні положення і висновки досліджень. Разом із співавторами підготовлено рукописи опублікованих статей, внесок автора у спільних працях становить не менше 80 %.
Апробація результатів досліджень. Матеріали дисертаційної роботи доповідались на: наукових конференціях професорсько-викладацького складу і аспірантів навчально-наукового інституту ветеринарної медицини та якості і безпеки продукції тваринництва (м. Київ, НАУ, 2004−2007 рр.); ІІІ Міжнародному конгресі спеціалістів ветеринарної медицини (4−7 жовтня 2005 р., НАУ, Київ); Міжнародній науковій конференції Інноваційний розвиток сучасного аграрного виробництва” (20−21 жовтня 2005 р., м. Львів); Міжнародній науково-практичній конференції Молоді вчені у вирішенні проблем аграрної науки і практики” (15−16 червня 2006 р., м. Львів); Всеукраїнській науково-практичній конференції „Сучасні проблеми годівлі, утримання та розведення сільськогосподарських тварин” (грудень 2005 р., м. Київ, НАУ).
Публікації. Основні положення дисертаційної роботи викладено у 10 наукових працях з яких: 4 статті, 3 із них надруковані у фахових виданнях, що входять до переліку ВАК України, 2 деклараційні патенти України, науково-практичні рекомендації, які випущені масовим накладом та 3 тези доповідей на наукових конференціях.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена на 150 сторінках комп’ютерного тексту і складається із вступу, огляду літератури, матеріалів та методів досліджень, результатів досліджень, узагальнення результатів досліджень, висновків, пропозицій виробництву, списку використаних джерел та додатків. Робота містить 35 таблиць та 12 рисунків. Список використаних джерел включає 246 джерел, з яких 58 зарубіжних авторів.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі щодо застосування хелатів заліза та кобальту в раціонах курчат-бройлерів. Встановлено їх позитивний вплив на клінічний стан, показники обміну речовин, продуктивність, збереженість та безпечність продукції порівняно з використанням мінеральних солей заліза та кобальту в годівлі птиці.
1. Вдосконалено спосіб одержання хелатних сполук заліза та кобальту з гліцином, що сприяє збільшенню виходу чистого продукту реакції синтезу: для гліцинату заліза − 80 %, гліцинату кобальту − 85 %.
2. Органічні хелати біометалів є аморфними речовинами. Гліцинат заліза − порошок світло-коричневого кольору, з легким фруктовим запахом, специфічний на смак, добре розчиняється у воді − 180 г/л при температурі +20 0С і 435 г/л − при +40 0С, а в 0,1 н розчині соляної кислоти його розчинність становить 250 г/л при +20 0С та 640 г/л − при +40 0С.
Гліцинат кобальту − порошок рожевого кольору без запаху, злегка солонуватий на смак, добре розчиняється у воді та в 0,1 н розчині соляної кислоти. Його розчинність при температурі +40 0С у воді чи 0,1 н розчині соляної кислоти становить понад 1000 г/л.
3. Одержані комплекси належать до мало- (гліцинат заліза) та помірнотоксичних (гліцинат кобальту) сполук. За умов експерименту на мишах LD50 для гліцинату заліза перевищує 5000 мг/кг, для гліцинату кобальту − становить 1060 мг/кг маси тіла.
4. Застосування досліджуваних органічних комплексонів лабораторним білим щурам вірогідно не змінює клінічні, гематологічні та біохімічні показники в організмі тварин дослідних груп порівняно з контролем. Кумулювання надлишку заліза та кобальту в печінці щурів не встановлено.
5. Оптимальною дозою гліцинату заліза при введенні його в комбікорми для птиці є 260 мг/кг, для гліцинату кобальту − 2,1 мг/кг корму.
6. Гліцинати заліза та кобальту при згодовуванні їх курчатам-бройлерам активізують еритроцитопоез, що підтвержується зростанням вмісту гемоглобіну на 15 % та кількості еритроцитів на 9 % порівняно з контролем.
7. Зростання концентрації глюкози (на 5−27 %), як і інших біохімічних показників у крові курчат, є свідченням того, що досліджувані хелатні сполуки сприяють кращій засвоюваності органічних сполук корму в шлунково-кишковому каналі дослідних курчат порівняно з контролем.
8. Згодовування з кормом комплексів заліза та кобальту помірно впливало на активність більшості досліджуваних ферментів у крові курчат-бройлерів з дослідної групи 2 (Н) та 3 (2Н), порівняно з контролем, що є свідченням стабільного фунціонального стану печінки та підшлункової залози в їх організмі.
9. Заміна мінеральних солей заліза та кобальту на органічні (гліцинати) в раціонах птиці м’ясних порід позитивно впливає на приріст маси тіла, економічні показники та збереженість курчат-бройлерів.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. Вдосконалено способи одержання гліцинату заліза та гліцинату кобальту, які можуть бути використані у вітчизняному промисловому виробництві нового покоління преміксів для сільськогосподарських тварин.
2. Для промислових виробників птахівничої продукції розроблені та видані масовим тиражем ”Науково-практичні рекомендації щодо застосування гліцинатів марганцю, заліза та кобальту в годівлі курчат-бройлерів”, затверджені Державним департаментом ветеринарної медицини України (наказ № 113 від 7 грудня 2005р.) (Дод. Д).
3. Результати отриманих досліджень доцільно використовувати у навчальних закладах сільськогосподарського профілю при викладанні дисциплін: „Гігієна тварин”, „Годівля сільськогосподарських тварин”, „Фармакологія”, „Фізіологія сільськогосподарських тварин ”, „Ветеринарна санітарія та гігієна продукції тваринництва” (Дод. Е, Ж, З).

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Авцын А.П., Жаворонков А.А., Строчкова П.С. Микроелементозы человека. М.: Медицина, 1991. 496 с.
2. Азизов М.А. О комплексных соединениях некоторых микроелементов с биоактивными веществами. − УзССР, Ташкент: Медицина, 1969. − 200 с.
3. Актуальные вопросы птицеводства в условиях многоукладной экономики республики Казахстан: Науч. труды 2001. 56 с.
4. Аль Аззаун Баштарю. Использование минеральных добавок в кормлении кур-несучек: Автореф. дис. канд. с.-х. наук 16.00.06. / Одесский с.-х. институт. Одесса, 1994. 19 с.
5. Аминокислоты в медицине: Монография / Западнюк В.И., Купраш Л.П., Заика М.У., Безверхая И.С. − Киев: Здоров,я, 1982. − 198 с.
6. Архипова О. Г. Комплексоны в клинике проффесиональных болезней. Академия меднаук СССР. М.: Медицина, 1975. 160 с.
7. Ахмадиева А.Х. Влияние комплексных кобальтсодержащих соединений на течение лучевой болезни: Автореф. дис канд. биол. наук. − Ташкент, 1962. 20 с.
8. Бабенко Г.А. Об участии металлов в регуляции ферментативных реакций // Биохимия животных и человека. К.: Наук. думка. 1978. Вып. 2 С. 1529.
9. Бабенко Г.А., Решеткина Л.П. Применение микроэлементов в медицине. К.: Здоров’я. 1971. 220 с.
10. Бабко А.К., Пятницкий И.В. Количественный анализ. М.: Высш. Шк., 1968. 196 с.
11. Балуева Г.Р., Терехов И.А. Инфракрасные спектры твердых аминокислот// В сборнике: Применение молекулярной спектроскопии в химии. М.: Наука, 1966. С. 140145.
12. Батечко С.А., Деревяненко Н.А. Программа оздоровления аминокислотными комплексами. Одесса: Астропринт, 2004. С. 3243.
13. Белами Л. Инфракрасные спектры сложных молекул. М.: Изд-во иностранной литературы, 1983. 340 с.
14. Беленький М.Л. Элементы количественной оценки фармакологической эффективности. М.: Медицина, 1963. 153 с.
15. Бессарабова Р. Корма и кормление с.-х. птицы. М.: Колос, 1992. С. 8788, 117124.
16. Бесулин В., Соболев А. Рост и развитие ремонтных индюшат и обмен микроэлементов в зависимости от уровня марганца в рационе: Технология производства продуктов животноводства / Сб. труд. Киев, 1999. С. 9094.
17. Биохимия в схемах и формулах: Учебно-методическое пособие для студентов биолого-химических специальностей педагогических вузов / Сост.: А.Н. Вернигора, М.Т. Генгин (Президентский государственный педагогический университет им. В.Г. Белинского). Пенза, 2001. 46 с.
18. Биохимия: Учебник / Н.Е. Кучеренко, Ю.Д. Бабеток, А.Н. Васильева и др. К.: Вища шк., 1988. 432 с.
19. Бінкевич В. Я. Вплив марганцю і кобальту та їх хелатів на фізіологічні процеси, продуктивність та мясні якості курчат-бройлерів. 1986. 63 с.
20. Біологічна хімія з основами фізичної та колоїдної хімії: лабораторно-практичні заняття / Методичні вказівки. К.: Вища шк., 1998. 147 с.
21. Браун Д., Флойд А., Сейнбери М. Спектроскония органических веществ. М.: Мир, 1992. 300 с.
22. Брюшинин Н.В. Применение экономически безопасных препаратов для стимуляции эмбрионального и постэмбрионального развития бройлеров их резистенции и продуктивности: Автореф. дис. канд. вет. наук. Москва, 2004. 17 с.
23. Бурлаков С.С. Влияние микродоз биологически активных соединений на эмбриональное и постэмбриональное розвитие бройлеров: Автореф. дис. канд. с.-н. наук. Балашиха (Моск. Обл.), 2001. 17 с.
24. Бучко О.М., Іскра Р.Я. Роль заліза в життєдіяльності тварин // Біологія тварин. 2000. Т.2, №1. С. 2634.
25. Васильев В.П., Картовцева А.В., Горелов И.П, Тукумова Н.В. // Неорганическая химия. 1996. Т. 41. № 8. С. 1320.
26. Васильев В.П., Картовцева А.В., Шорохова В.И., Щесняк И.А. // Неорганическая химия. 1998. Т. 43. № 5. С. 808.
27. Васерук Н.Я., Кравців Р.Й. Вміст глутатіону в крові бугайців за корекції мінерально-вітамінного живлення при підвищеному кадмієвому навантаженні // Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького. 2001. Т.З, №4. Вип. 3. С. 1319.
28. Ветеринарна клінічна біохімія / Левченко В.І, Влізло В.В., Кондрахін І.П. та ін. Біла Церква, 2002. 400 с.
29. Видоборець С.В. Трансферин: клінічне значення та лабораторна діагностика порушень // Лаб. діагностика. 2000. № 2. С. 3033.
30. Видоборець С.В. Феритин: клінічне значення та лабораторна діагностика порушень // Лаб. діагностика. 2000. № 1. С. 1619.
31. Виноградов А.П. Микроэлементы в жизни растений и животных. − М., 1952. − С. 720.
32. Влияние микроэлементов на хозяйственно-биологические показатели крупного рогатого скота и овец в условиях Таджикистана / Жарков Р.Ш., Жуков П.Н., Кадиров Ф.Г., Кузьмин С.А. // Микроэлементы в Таджикистане: В сб. АН Тадж. ССР. Пробл. сов. Микроэлементы в биол. и с.-х. Душанбе, 1991. С. 130136.
33. Влияние тяжелых металлов на старение / И.М. Трахтенберг, Н.А. Утко, Т.К. Короленко, Х.К. Мурадян // Токсикологический весник 2003. №3. С. 914.
34. Войнар А.И. Микроэлементы в живой природе. М.: Высш. Шк., 1962. 94с.
35. Войнар О.А. Биологическая роль микроэлементов в организме животных и человека. − М., 1953. − 493 с.
36. Воробьова Л.А., Рудакова Т.А. О возможности прогноза состояния некоторых химических элементов в природных водах и растворах по диаграммах растворимости // Вестник МГУ: Сер 17; Почвоведение. 1981. №4. С. 312.
37. Гаврилова Л.Н. Микроэлементы как фактор увеличение производства продуктов животноводства // Сб. труд. Волгоград, 1990. С. 104112.
38. Геворксян О.К. Влияние кобальта, йода, марганца, меди на обмен веществ и яйценосность клеточных кур-несучек в условиях алтайского края: Автореф. дис. канд. с.-х. наук. Ереван, 1972. 20 с.
39. Гельфман М.И. Химия координационных соединений: Учеб. пособие. Кемерово, 2005 112 с.
40. Георгиевский В.И. Минеральное питание сельскохозяйственной птицы. М.: Колос, 1970. 327с.
41. Георгиевский В.И., Анненков В.Н., Самохин В.Т. Минеральное питание животных. − М.: Колос, 1979. − 470 с.
42. Глинка Ф.Б., Ключников Н.Г. Химия комплексных соединений. − 3-е изд. − М.: Просвещение, 1982. − 160 с.
43. Горобец А.И. Биологическая еффективность использования хелатных соединений микроэлементов в питании цыплят-бройлеров: Автореф. дис. канд. биол. Наук: 03.00.04 / Боровск, 1984. − 25 с.
44. Горобец А.И. Биологическая еффективность хелатных соединений микроелементов в рационах бройлеров // Птицеводство. 1982. №5. − С. 3334.
45. Горобец А.И. Накопление жирорастворимых витаминов в организме цыплят-бройлеров и их продуктивность при скармливании хелатов микроэлементов // Сельскохозяйственная биология. 1991. №6. С. 8284.
46. Горобец А.И., Водолажненко С.А. Ростостимулирующее действие соединений меди в рационах бройлеров // Наук. тех. бюл. Укр. НИИП, Харьков, 1988. Т. 23. С. 4042.
47. Горобец А.И., Жедяк М.С. Синтез і біологічна активність хелатів мікроелементів: Республіканський міжвідомчий тематичний наук. зб. / Птахівництво. К.: Урожай, 1982. Вип. 33. №6. С. 812.
48. Горобец Н.І. Вітамінний та мікроелементний статус дітей перших чотирьох років життя з латентним дефіцитом заліза та залізодефіцитними анеміями // Перинатологія та педіатрія. 2000. № 1. С. 2832.
49. Горячковский А.М. Справочное пособие по клинической биохимии. Одесса, 1994. 416 с.
50. Гринберг А.А. Введение в химию комплексных соединений. − Л.: Химия, 1971. − С. 506530.
51. Гусаков К., Синковец А. Минеральная добавка // Птицеводство. − 1998. − №6. − С. 2728.
52. Гусева Н.Ю. Железодефицитные анемии. Лечение и профилактика железодефицитной анемии в амбулаторной практике // Терапевтический архив. 1998. № 4. С. 205208.
53. Девеча И.А. Влияние селена на содержание нуклеиновых кислот и продуктивность цыплят-бройлеров // Микроэлементы в биологии и их применение в медицине и сельском хозяйстве. Тезисы докладов Всес. науч. конференции. М.: 1986. Т. III. С. 164165.
54. Довідник по застосуванню біологічно активних речовин у тваринництві / В.Ю. Чумаченко, С.В. Стояновський, П.З. Лагодюк та ін. К.: Урожай, 1989. С. 69113.
55. Досон Р., Эллиот Д., Эллиот У. Справочник биохимика. − М.: Мир, 1991. − 544 с.
56. Дятлова Н.М., Темкина В.Я., Попов К.И. Комплексоны и комплексонаты металлов. − М.: Химия, 1988. −544 с.
57. Елпатъевский П.В., Луценко Т.Н. Формы закрепления микроэлементов в природно- и техногенно-аномальных почвах // Тезисы докл. съезда Всесоюз. об-ва почвоведов. Тбилиси: Мецниереба, 1981. Т.2. С. 100101.
58. Eршов Ю.А., Плетнева Т.В. Механизмы токсического действия неорганических соединений. − М.: Медицина, 1989. − С. 164170.
59. Євтушенко А.Ф., Радіонов М.Т. Організація та економіка ветеринарної справи. Підручник для вищих навчальних закладів. К.: Арістей. 2004. 284 с.
60. Жаровський Ф.Г., Пилипенко А.Т., П’ятницький І.В. Аналітична хімія. К.: Вища шк. 1982. 544 с.
61. Загальна та біонеорганічна хімія: Підручник для студентів сільськогосподарських спеціальностей вищих аграрних навчальних закладів / О.І. Карнаухов, Д.О. Мельничук, К.О. Чеботько, В.А. Копилєвич. − К.: Фенікс, 2001. − 578 с.
62. Захаренко М.О., Шевченко Л.В., Малюга Л.В. Фізико-хімічні властивості хелатних сполук цинку // Науковий вісник НАУ. 2004. № 74. С. 133136.
63. Захаренко М.О., Шевченко Л.В., Малюга Л.В. Фізіологічний стан та ферментативна активність крові курчат-бройлерів при введенні до раціону комплексних сполук цинку // Науковий вісник Львівської національної академії ветеринарної медицини ім. Гжицького, Львів. ─ 2004. Т. 6. № 2. С. 9398.
64. Захаренко М.О., Шевченко Л.В., Михальська В.М. Роль мікроелементів у життєдіяльності тварин // Ветеринарна медицина України. ─ 2004. № 2. С. 1316.
65. Захаренко М.О., Шевченко Л.В., Михальська В.М. Токсичність комплексних сполук міді для лабораторних тварин // Науковий вісник НАУ. 2004. № 72. С. 3235.
66. Захаренко М.О., Шевченко Л.В., Михальська В.М., Фізико-хімічні властивості хелатних сполук міді // Науковий вісник НАУ. 2004. № 74. С. 187190.
67. Зигель Х. Ионы металлов в биологических системах: Пер. с анг. М.: Химия, 1982. 306 с.
68. Злобина И.Е. Ретенция микроэлементов у цеолитов в организме птицы и влияние пегасина на мясные качества цыплят-бройлеров // Науч.-тех. биол. Сиб. Науч.-ислед. и проект. технол. ин-т ж-ва. 1990. № 2. С. 2830.
69. Иванова В.С. Фармакологическая активность динатриймонокобальт-Глутамината (ДНМКГ): Автореф. дис. канд. мед. наук. − Ярославль, 1983. − 18 с.
70. Иванова Ф.И. Химия координационных соединений: конспект лекций. Чебоксары, 2001 61 с.
71. Кабата-Пендиас А., Пендиас Х. Микроэлементы в почвах и растениях. М.: Мир, 1989. 439 с.
72. Казакова Е.И. Оптимизация микроэлементов в составе белково-витаминно-минеральных добавок для растущих свиней: Автореф. дис. канд. с.-х. наук. Морд. Гос. ун-т. Саранск, 2004. 20 с.
73. Какунин В.А. Статистическая обработка при малом числе опытов // Украинский биохимический журнал. 1975. №47. Вип. 6. С. 776790.
74. Кальницкий Б.Д. Биологическая доступность минеральных веществ и обеспечение ими животных // Сельское хозяйство за рубежем. 1979. №7. С. 3236.
75. Кальницкий Б.Д. Максимально допустимые и токсичные уровни незаменимых микроэлементов в рационах животных // Сельское хозяйство за рубежем. 1979. №11. С. 3744.
76. Камышников В.С. Справочник по клинико-биологической лабораторной диагностике: в 2 т. Минск: Беларусь, 2000. 463 с.
77. Канюка А.И. Биохимические показатели крови при экспериментальном отравлении животных кобальтом и лечебная эффективность антидотов: Автореф. дис. канд. ветеринарных наук / Львовский зооветеринарный институт. Львов, 1970. 19 с.
78. Капетанаки К.Г. К методике определения активности трансаминаз (аминофероз) в сыворотке крови // Лаб. дело. 1962. №1. С. 1923.
79. Клиническая лаборатория диагностики в ветеринарии / Кондрахин И.П., Курилов Н.В., Малахов А.Г. и др. М.: Агропромиздат, 1985. 287 с.
80. Клиценко Г.Т. Минеральное питание сельскохозяйственных животных. К.: Урожай, 1980. 168 с.
81. Кнорре Д.Г., Мызина С.Д. Биологическая химия. ─ М.: Высш. шк., 2003. 479 с.
82. Коваленко В.М., Стефанов О.В., Максимов І.М. Експериментальне вивчення токсичної дії потенційних лікарських засобів / Метод. рекомендації. К., 2000. 43 с.
83. Коваленко Ю.Е. Физико-химические свойства комплексов кобальта с макроциклическими и полихелатными лигандами, содержащими связь Со-С: Автореф. дис. канд. хим.наук: 02.00.01 / АН УССР. ─ Киев, 1991. 14 с.
84. Ковальский В.В. Проблема микроэлементов в животноводстве и пути его решения / В сб.науч.тр.: Вопросы химизации животноводства. М.: Наука, 1964. С. 188206.
85. Ковальский В.И. Применение микроэлементов в кормлении сельскохозяйственных животных. . М.: Колос, 1964. 21 с.
86. Комплексообразование в неводных растворах: Сборник статей / Ред. кол.: Т. Н. Сумаровой. − Алма-Ата, 1983. − 213 с.
87. Кононатов Ю., Линин Ф., Федоров Б. Кобальт в рационе бройлеров // Птицеводство. − М.: 1991. № 11. С. 1415.
88. Кононский О.И. Биохимия животных. − К.: Вища шк., 1980. − С. 196−219.
89. Кононский О.І. Біохімія тварин. − К.: Вища шк., 1994. − 439 с.
90. Конопатов Ю.В. Влияние хлористого кобальта на некоторые биохимические показатели крови и печени у цыплят и кур: Автореф. дис. канд. биол. Наук: 0.3.03.04. / Ленинград, 1971. 15 с.
91. Коренман И.М. Фотометрический анализ. − М.: Химия, − 1975. − 236 с.
92. Кормление птицы / Фгеев В.Н., Егоров Н.А., Околелова Т.М. и др. М.: Агропромиздат, 1984. 191 с.
93. Костромина Н.А., Кумок В.Н., Скорик Н.А. Химия координационных соединений: Учеб. пособие для хим.-технол. спец. вузов. М., 1990. 432 с.
94. Кравців Р.Й., Кмочковська М.В. Білковий обмін при корекції мікро елементного живлення. // Тези XIV Українського фізіологічного товариства ім. І.П. Павлова: − Київ, 1994. С. 246249.
95. Кравців Р.Й., Паска М.З. До методики синтезу хелатних сполук мікроелементів з метою використання у тваринництві // Науковий вісник Львівської державної академії вет. Медицини ім. С.З. Гжицького. Львів, 2001. Т.3, № 4. В.3. С. 5357.
96. Кузнецов С. Г. Активность некоторых металоєнзимов и распределение меди и железа в организме кур при разном уровне меди в рационе: Автореф. дис. канд. биол. наук. 03.00.04 / Боровск, 1974. 18с.
97. Кузнецов С.Г. Биологическая доступность минеральных веществ для животного из корма, добавок и химических соединений // С.-х. биол. сер. Биол. животных. 1991. № 6. С. 150160.
98. Кузнецов С.Г. Биохимические критерии обеспечености животных минеральными веществами // С.-х. биология. 1991. №2 С. 1633.
99. Кулаченко В.П. Критерии оценки метаболизма микроэлементов у сельськохозяйственых животных // С.-х. биология. 1984. №4. С. 118121.
100. Курніна С. В. Міграція важких металів у біотехнологічній системі з виробництва м’яса курчат-бройлерів: Автореф. дис.... канд. с.-г. наук: 03.00.20. / Біла Церква, 2002. 24 с.
101. Кустова Т.П. Биологическая химия и молекулярная биология: конспект лекций. Иваново, 2004. 150 с.
102. Левина Э.Н., Лойт А.О. Сравнительная токсичность окислов кобальта // Гигиена и санитария. − 1961. − №10.
103. Левко Т.И. Комплексные соединения в практике кормления животных. Ветеринарно-санитарные основы использования нетрадиционных кормов. Одесса, 1986. 63 с.
104. Ленинджер А. Биохимия. − М.: Мир, 1976. − 957 с.
105. Ленинджер Ф. Основы биохимии: В 3-х т. Т 1. М.: Мир, 1985. 367 с.
106. Ленинджер Ф. Основы биохимии: В 3-х т. Т 2. М.: Мир, 1985. 368 с.
107. Литвяк И.Г., Воробъева Э.М., Сумарокова Т.Н. Координационная химия. − М.: Мир, 1979. С. 626631.
108. Личук М. Г. Рання діагностика, профілактика лікування мікроелементозів (Se і Co) телят: Автореф. дис.... канд. наук: 16.00.01 / Білоцерківський державний аграрний університет. Біла Церква, 2002. 18 с.
109. Магрунов А.И., Пулатов Р.П., Калитов И.К. К гистологии органов животных с экспериментальной анемией, леченых препаратами комплексных соединений // Тр. Ташкент. фарм. ин-та. − Ташкент, 1966. − Т. 4. − С. 575581.
110. Малинин О.А., Хмельницкий Г.А., Куцан А.Т. // Ветеринарная токсикология. − Корсунь-Шевченковский : ЧП Майдаченко, 2002. − 464 с.
111. Малюга Л.В. Вплив комплексних сполук цинку на показники фізіологічного стану та ферментативну активність тканин щурів // Аграрна наука та освіта. 2004. Т. 5, №3−4. − С. 105−110.
112. Малюга Л.В.: Особливості фізіологічного стану, метаболічного статусу та продуктивність курчат-бройлерів при згодовуванні хелатних сполук цинку: Автореф. дис. канд. с.-г. наук: 16.00.06 / НАУ. − Київ, 2005. 20 с.
113. Мельниченко О. М. Конструювання біологічно активних металоорганічних препаратів і їх використання для профілактики аліментарних анемій поросят: Автореф. дис. канд. вет. наук. 16.00.12 / Білоцерківський держ. аграрний ун-т. − Біла-Церква, 1996. − 17с.
114. Мельничук Д.О., Томчук В.А., Калінін І.В. Клінічна біохімія: Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт. К.: Видавничий центр НАУ, 1999. 64 с.
115. Методы биохимических исследований / Под. ред. проф. М.И. Прохоровой. Л., 1982. − С. 210−212.
116. Михальська В.М. Гематологічні показники та вуглеводно-білковий обмін у тканинах щурів за дії комплексних сполук міді // Аграрна наука та освіта. − 2004. − №3 (4). − С. 84−89.
117. Михальська В.М. Клінічний стан та метаболічний статус курчат-бройлерів при застосуванні комплексних сполук міді: Автореф. дис. канд. вет. наук: 16.00.06 / НАУ. − Київ, 2005. 20 с.
118. Мікроелементози сільськогосподарських тварин / М.О. Судаков, В.І.Береза, І.Г. Погурський та ін. / За ред. М.О. Судакова. 2-е вид. Перероб. і доп. К.: Урожай, 1991. 144 с.
119. Мінеральне живлення тварин. / За ред. Г.Т. Кліценка, М.Ф. Кулика, М.В. Косенка, В.Т. Лісовенка. − К.: Світ, 2001. − 576 с.
120. Можаев Е.В., Литвинов А.Н. Биомониторинг металлов. // Гигиена и санитария. 1988. − №7. С. 53−56.
121. Молчанов И.А. Обогащение мяса цыплят-бройлеров микроэлементами: Автореф. дис.... канд. М.: 1975. 35 с.
122. Москалев Ю.Г. Минеральный обмен. М.: Медицина, 1985. 288 с.
123. Мыкулец Ю.И. Влияние витамина А в рационе цыплят на фоне повышения уровня железа // Зоотехния. 2004. № 9. С. 56−57.
124. Найденский М.С., Нестеров В.В., Брюшинин Н.В. Применение естественных метаболитов при обработке инкубационных яиц // Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького. 2005. Т. 7. Ч. 2. № 3. С. 139−140.
125. Никитина Т.С., Гурович Т.Ц. Влияние гексаметилентетраминкобальта на систему гемокоаг