Мікрофлора секрету молочної залози та імунологічна реактивність організму корів, хворих на мастит : «Микрофлора секрета молочной железы и иммунологическая реактивность организма коров, больных маститом»



  • Название:
  • Мікрофлора секрету молочної залози та імунологічна реактивність організму корів, хворих на мастит
  • Альтернативное название:
  • «Микрофлора секрета молочной железы и иммунологическая реактивность организма коров, больных маститом»
  • Кол-во страниц:
  • 157
  • ВУЗ:
  • ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ ТА БІОТЕХНОЛОГІЙ ІМ. С.З. ГЖИЦЬКОГО
  • Год защиты:
  • 2008
  • Краткое описание:
  • МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
    ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ
    ТА БІОТЕХНОЛОГІЙ ІМ. С.З. ГЖИЦЬКОГО


    На правах рукопису


    Левківська Наталія Дмитрівна

    УДК 619:579:636.2:619:618:619:612.017


    «Мікрофлора секрету молочної залози та імунологічна реактивність організму корів, хворих на мастит»

    Спеціальність 16.00.03 ветеринарна мікробіологія та вірусологія

    Дисертація
    на здобуття наукового ступеня
    кандидата ветеринарних наук


    Науковий керівник:
    доктор сільськогосподарських наук,
    професор Захарів Орест Ярославович


    Львів - 2008









    ЗМІСТ
    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ 3
    Вступ 4
    Розділ 1. Огляд літератури 11
    1.1. Розповсюдження маститів корів 11
    1.2. Етіологія маститів у корів 15
    1.3. Патогенез маститів у корів 24
    1.4. Лікування корів, хворих маститом 30
    РОЗДІЛ 2. ВЛАСНІ ДОСЛІДЖЕННЯ 40
    2.1. Матеріал і методи дослідження 40
    2.1.1 Методи виділення та ідентифікації стафілококів 44
    2.1.2. Фаготипування стафілококів 44
    2.1.3. Виділення та ідентифікація стрептококів 46
    2.1.4. Виділення та ідентифікація ентеробактерій 46
    2.1.5. Методи вивчення імунологічної реактивності організму корів 46
    2.1.6. Метод визначення класів імуноглобулінів 47
    2.1.7. Методика визначення циркулюючих імунних комплексів 48
    2.1.8. Визначення бактерицидної активності сироватки крові 49
    2.1.9. Визначення лізоцимної активності сироватки крові 50
    2.1.10. Приготування і застосування емульсії прополісу 51
    2.1.11. Визначення бактерицидної активності спиртововодної емульсії прополісу 52
    РОЗДІЛ 3. РЕЗУЛЬТАТИ ВЛАСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ 53
    3.1. Поширення захворювання корів маститом 53
    3.2. Мікрофлора повітря корівників 60
    3.3. Біологічні властивості культур мікроорганізмів, виділених з секрету вим’я корів, хворих на мастит 63
    3.3.1. Біологічні властивості стафілококів 63
    3.3.2. Результати фаготипування культур Staph. aureus набором фагів великої рогатої худоби 65
    3.4. Біологічні властивості стрептококів, виділених із секрету вим’я корів, хворих на мастит 66
    3.5. Біологічні властивості E. coli, виділених із секрету вим’я корів, хворих на мастит 67
    3.6. Біологічні властивості Ps.aeruginosa, виділених із секрету вим’я корів, хворих маститом 68
    3.7. Визначення чутливості виділених культур мікроорганізмів до антибактеріальних препаратів 69
    3.8. Показники резистентності корів, хворих на мастит 71
    3.8.1. Клітинні показники резистентності корів, хворих на мастит 71
    3.9. Гуморальні фактори резистентності корів, хворих на мастит 77
    3.10. Терапевтична ефективність водної емульсії прополісу 82
    3.10.1. Показники бактеріологічних досліджень секрету із вим’я корів після лікування емульсією прополісу 84
    3.10.2. Клітинні фактори захисту корів після лікування водною емульсією прополісу 87
    3.10.3. Показники Т- і В- лімфоцитів крові корів після лікування 88
    3.10.4. Показники гуморального захисту корів організму після лікування емульсією прополісу 91
    3.10.5. Комісійна постановка науково-виробничого досліду з вивчення бактерицидної і терапевтичної ефективності 3 % емульсії прополісу 94
    3.11. Визначення економічної ефективності застосування емульсії прополісу при лікуванні корів, хворих на мастит 95
    РОЗДІЛ 4. АНАЛІЗ І УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕНЬ 98
    ВИСНОВКИ 109
    ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ 111
    ДОДАТКИ 112
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 129







    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ
    МПА ― м'ясо-пептонний агар
    БАСК ― бактерицидна активність сироватки крові
    ЛАСК ― лізоцимна активність сироватки крові
    В-лімф ― В-лімфоцити
    Т-лімф ― Т-лімфоцити
    ФА ― фагоцитарна активність
    ФІ ― індекс фагоцитозу
    ЦІК ― циркулюючі імунні комплекси
    КАМП ― початкові літери авторів які розробили цей тест Крісті, Аткінс, Мух, Персон
    АГВ ― живильне середовище для визначення чутливості мікроорганізмів до антибіотиків
    ТзОВ ― товариство з обмеженою відповідальністю
    ПЕГ 6000 ― поліетиленгліколь з молекулярною масою 6000 дальтон







    ВСТУП

    Основним шляхом збільшення виробництва молока є ріст поголів’я корів та підвищення їх продуктивності.
    Однією з основних причин, стримуючих розвиток молочної продуктивності корів, є значне розповсюдження захворювання їх на мастит.
    Хвороби молочної залози у корів становлять важливу господарсько-економічну проблему для багатьох країн світу. Вони завдають значних економічних збитків, які складаються із зниження надоїв, погіршення санітарної якості молока, передчасного вибракування корів, захворюваності і загибелі телят.
    Перебіг запальних процесів у молочній залозі корів залежить, перш за все, від стану захисних сил організму та ступеня і особливостей впливу, подразнюючих факторів, умов виникнення захворювання. На розвиток маститів суттєво впливають біологічні властивості мікрофлори, яка бере участь у запальному процесі.
    Актуальність теми. Основним завданням молочного скотарства є забезпечення населення країни високоякісним молоком, яке можна отримати лише від здорових корів. Проте цьому перешкоджають різні захворювання корів, і в першу чергу, на мастит.
    Більшість вітчизняних і зарубіжних вчених, які працюють над даною проблемою, вважають мастит захворюванням з повільним перебігом, з глибокими запальними процесами різної складності, наслідком яких є проникнення в молочну залозу патогенних мікроорганізмів [47,48].
    Мастити одна з найважливіших проблем молочного скотарства. За даними Міжнародної молочної асоціації, щорічно клінічною формою маститу хворіє 2 % , а субклінічною формою - до 50 % корів. Втрати від маститів складаються із зниження молочної продуктивності, санітарної якості молока, передчасного вибракування корів, зниження на 23 роки середньої тривалості продуктивного життя корови, недоотримання на 100 корів відповідно 23 телят, зростання захворюваності і загибелі новонароджених телят [1,8].
    Мастити корів негативно впливають на внутрішньоутробний розвиток плода, клініко-фізіологічний статус новонароджених. Молозиво із уражених четвертей вим’я позбавлене імунних комплексів, у ньому значно знижена кількість вітаміну А, немає інгібітора трипсину і, як наслідок, імуноглобуліни перетравлюються і не проникають у кров, телята позбавлені колострального імунітету, окрім того мастити затримують інволюцію і регенерацію паренхіми вимені [2, 4, 16].
    Молоко від корів, хворих маститом з субклінічним перебігом, надходить до молока, отриманого від здорових корів. Внаслідок цього погіршуються його технологічні властивості, знижується якість виготовлених з нього молочних продуктів. Тому молоко від корів, хворих на субклінічний мастит, становить небезпеку для людей, особливо дітей [2].
    Аналіз причин захворювання корів маститом свідчить про зниження у них рівня природної резистентності, яке викликається комплексом стрес-факторів. Ці чинники негативно впливають на фізіологічний стан корів і сприяють схильності тварин до захворювання [29]. З іншого боку, в етіопатогенезі маститів велику роль відіграє фактор інфікування молочної залози мікроорганізмами [38].
    Факторні інфекції характеризуються стаціонарністю і повсюдною ензоотією, що вказує на постійну наявність у місцях перебування корів неспецифічних факторів, чільне місце серед яких займає незабезпеченість кормами. 70 % кормів містять токсини біологічної природи, які спричиняють зміни в організмі, сприяють розвитку вторинної імунної недостачі. Носійство тваринами збудників у поєднанні з несприятливими умовами, які відіграють роль стресу, і є пусковим фактором у розвитку патологічного процесу [59].
    В етіології маститів корів важлива роль відводиться мікрофлорі, вони відомі своєю убіквітністю, яка впливає на організм корів на тлі зниження резистентності, що і визначає складність боротьби з цим захворюванням.
    Збудниками маститів у корів є переважно антибіотикорезистентна мікрофлора. Тому використання для лікування на мастит у корів антибіотиків не завжди дає позитивні результати [126].
    Більшість препаратів для лікування корів, хворих маститом, на основі антибіотиків має низьку терапевтичну ефективність. Внаслідок цього збільшується термін лікування, захворювання переходить у хронічну форму. Залишкова кількість антибіотиків виділяється з молоком протягом 25 діб [7].
    Окрім того, застосування антибіотиків для лікування корів, хворих на мастит, провокує реверсію Staphylococcus aureus із L-форми у вегетативну, що сприяє повторному спалаху запального процесу в молочній залозі [168]. Тому в останні роки ведуться наполегливі пошуки екологічно безпечних засобів для лікування корів, хворих маститом, здатних спричинити корекцію імунного статусу. Цього можна досягнути за допомогою імуномодуляторів, серед яких важливе значення мають продукти бджільництва. До таких препаратів належить природний препарат прополіс, він володіє вираженими антимікробними властивостями, протизапальною дією, стимулює захисні сили організму і не шкідливий для організму.
    Проблеми маститів корів в Україні досліджувались досить широко, але все ж таки у патогенезі лактаційних маститів у корів багато аспектів залишились не з’ясованими. Центральним ланцюгом патогенезу маститів є мікроорганізми, які спричинюють запальні процеси, ступінь вираженості яких у молочній залозі визначає клінічну картину і перебіг захворювання.
    Дискусійним є питання про значення мікроорганізмів і вторинної імунної недостатності в етіології маститів. Недостатнє обґрунтування патогенезу захворювання стримує розробку нових нетрадиційних методів і засобів лікування та профілактики маститів. У зв’язку з цим, перспективним напрямком в розробці патогенетичної терапії корів, хворих на мастит, є вивчення імунобіологічного стану корів при маститах та розробка нових, обґрунтованих, ефективних засобів, які б володіли широким спектром антимікробної та імуномодулюючої дії. Вирішення цього питання сприятиме підвищенню ефективності лікування і профілактики маститів у корів, що має важливе теоретичне і практичне значення.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційної роботи є фрагментом проблеми науково-дослідної роботи Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Гжицького «Обґрунтування етіопатогенезу та розробка комплексної програми профілактики акушерської патології та неплідності, хвороб молочної залози корів» (номер державної реєстрації 0102U001338).
    Мета і завдання дослідження. Метою наших досліджень було вивчити мікрофлору секрету молочної залози та імунологічну реактивність корів, хворих на субклінічні мастити, розробити й апробувати метод лікування водною емульсією прополісу.
    Для досягнення мети необхідно було вирішити наступні завдання:
    ― 1) з’ясувати причини захворювання корів маститом у господарствах з різними формами власності;
    ― 2) вивчити мікрофлору із проб секрету вимені корів, хворих на мастит з субклінічним перебігом, та її чутливість до антибіотиків до і після застосування емульсії прополісу;
    ― 3) вивчити динаміку показників імунного статусу корів, хворих маститом, до і після застосування емульсії прополісу:
    ― кількість лейкоцитів, лейкограму;
    ― абсолютну кількості Т- і В-лімфоцитів;
    ― показники опсонофагоцитарної реакції;
    ― показники БАСК і ЛАСК;
    ― циркулюючі імунні комплекси;
    ― динаміку показників Ig G, Ig М, Ig А в сироватці крові;
    ― за результатами вивчення імунореактивності корів після застосування емульсії прополісу розробити рекомендації для лікування корів, хворих на мастит, та профілактики захворювання.
    Об’єкт дослідження ― корови, хворі субклінічними маститами, методи діагностики, лікування і профілактики маститів у корів.
    Предмет дослідження ― секрет із вимені, мікроорганізми, їх чутливість до антибіотиків до і після застосування емульсії прополісу.
    Методи дослідження. Клінічні ― визначення клінічного статусу тварин; гематологічні кількість лейкоцитів, показники лейкограми; мікробіологічні вивчення морфологічних, культуральних, біохімічних та патогенних властивостей культур мікроорганізмів, виділених із секрету молочної залози корів, хворих маститом; епізоотологічне обстеження неблагополучних господарств ― з’ясування ступеня розповсюдження та джерела збудника інфекції; імунологічний ― вивчення показників абсолютної кількості Т- і В-лімфоцитів, класів імуноглобулінів, циркулюючих імунокомплексів, БАСК і ЛАСК; статистичний ― обробка експериментальних даних.
    Наукова новизна одержаних результатів
    Уперше застосовано 3 % водну емульсію прополісу для лікування корів, хворих на мастит. Вперше отримано дані про вплив водної емульсії прополісу на організм корів та запропоновані оптимальні його дози для лікування корів, хворих на мастит. Результатами досліджень доповнено наукову інформацію про бактеріальний спектр та біологічні властивості виділеної мікрофлори, яка відіграє етіологічну роль у виникненні маститів корів. Визначено імунологічний статус корів, хворих на мастит, до і після застосування водної емульсії прополісу. Отримано патент на корисну модель № 25104 «Спосіб лікування маститів та корекції імунного статусу у корів» від 25.07.2007р.


    Практичне значення одержаних результатів
    Теоретично обґрунтована та практично доведена можливість і доцільність застосування емульсії прополісу для лікування корів, хворих на мастит, та вплив її на відновлення імунного статусу, що сприяє збереженню молочної продуктивності тварини. Розроблені принципи її застосування як лікувального засобу. Отримано авторське свідоцтво № 27172 «Імуномодулюючий засіб для лікування корів хворих маститом» від 25 жовтня 2007р. Дані, отримані при вивченні імунобіологічної реактивності корів, дозволили розробити рекомендації з використання водної емульсії для лікування і профілактики субклінічних та клінічних маститів у корів без втрат молока.
    Результати досліджень, викладені у дисертаційній роботі, застосовуються при лікуванні корів у господарствах Львівської області. На їх основі видані «Рекомендації щодо застосування емульсії прополісу для лікування корів, хворих на мастит, та його профілактика», які затверджені вченою радою факультету ветеринарної медицини ЛНАВМ імені С. З. Гжицького, протокол № 6 від 27.02.2007 р., та колегією управління ветеринарної медицини Львівської області 07.06.2007 р.
    Особистий внесок здобувача. При виконанні роботи дисертантом самостійно отримані результати з вивчення розповсюдження маститів у корів, проведені бактеріологічні дослідження секрету молочної залози, вивчені біологічні властивості виділеної мікрофлори та показники резистентності організму корів, хворих маститом, до та після їх лікування. Розроблено методику лікування корів хворих маститом з використанням 3 % водної емульсії прополісу.
    Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації доповідались у річних звітах аспірантів ЛНАВМ імені С. З. Гжицького; на Міжнародній науково - практичній конференції: «Сучасність і майбутнє аграрної науки та виробництва», присвяченій 50-річчю від дня заснування факультету заочної освіти, м. Львів, 1920 жовтня 2006 р.; на Міжнародній науково практичній конференції «Аграрний форум 2007», м. Суми, 46 квітня 2007 р., на Міжнародній науково практичній конференції: «Молоді вчені у вирішенні проблем аграрної науки і практики», присвяченій 100-річчю від дня народження С. З. Гжицького, м. Львів, 1516 червня 2007 р.; на Науково практичній конференції, присвяченій 10-річчю заснування факультету ветеринарної медицини (19972007), м.Луганськ, 2628 вересня 2007р.
    Публікації. Матеріали дисертації опубліковані одноосібно в 5 наукових працях у фахових виданнях , отримано два патенти України.
    Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена на 111 сторінках комп’ютерного тексту і включає: вступ, огляд літератури, матеріал і методи досліджень, результати досліджень, аналіз і узагальнення отриманих результатів, висновки і пропозиції, список використаної літератури, додатки. Список використаної літератури включає 264 найменування, в тому числі 80 зарубіжних. Робота ілюстрована 22 таблицями та 23 рисунками.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ
    1. У дисертації представлено результати клінічних, морфологічних, мікробіологічних та імунологічних досліджень з вивчення етіології і патогенезу маститів корів. Обґрунтована роль мікроорганізмів у виникненні маститів у корів.
    Для лікування корів, хворих на мастит, запропоновано 3% водну емульсію прополісу, яка протизапально та згубно діє на мікрофлору вим’я і підвищує неспецифічну резистентність організму корів.
    2. Захворюваність корів субклінічною формою маститу в господарствах громадського сектора складає 36,9 %, фермерських господарствах ― 25,96%, у селянських ― 8,1%. У перший місяць після отелення виявляється 57,8% корів, хворих на мастит; у сухостійний період ― 15,2% і в період запуску ― 12%. За періодами року найбільша кількість корів, хворих на мастит, виявляється у весняний період ― 45%.
    3. При бактеріологічних дослідженнях секрету із вим’я корів із клінічною формою перебігу маститу виділяли Staph. aureus, Str. agalactiae і асоціації Staph. aureus і E. coli, та E. coli і Ps. аeruginosa; при субклінічному перебігу маститу із секрету виділяли Staph. epidermidis, E. coli, Str. agalactiae і Staph. aureus.
    4. Виділення з молока здорових корів патогенної мікрофлори, при відсутності субклінічного прояву маститу, вказує на високу природну резистентність корів.
    5. Виділені культури Staph. aureus із секрету вим’я корів, хворих на мастит, володіли патогенними властивостями: коагулювали плазму крові, гемолізували еритроцити, типувались набором фагів (78, 102, 107 та їх асоціацією); культури Str.agalactiae давали позитивний САМР-тест, гемолізували еритроцити; при субклінічній формі маститу було виділено 12 культур E. coli, при клінічній формі маститу 48 культур E. coli, які аглютинувалися О-колі аглютинуючими сироватками (О15, О20, О71, О101, О120).
    6. У крові корів, хворих на мастит, встановлено збільшення кількості лейкоцитів, абсолютної кількості еозинофілів. При субклінічній формі перебігу маститу була підвищена фагоцитарна активність нейтрофільних лейкоцитів, а при клінічному маститі пригнічена. У корів, хворих маститом, знижувалась абсолютна кількість Т- і В-лімфоцитів: при субклінічному перебігу Т-лімфоцитів ― на 173,8 на мкл крові, В-лімфоцитів ― на 72 на мкл крові, а при клінічній формі Т-лімфоцитів ― на 34,2, В-лімфоцитів ― на 125 мкл крові.
    7. У корів, хворих на мастит з субклінічним перебігом, встановлено підвищення вмісту в сироватці крові IgG на 2 мг/мл, а при клінічному на 4,1 мг/мл. Рівень ЦІК підвищувався при субклінічному маститі: середньомолекулярні на 668од., а дрібномолекулярні на 40 од., а при клінічній формі на 64 і 478 од., порівняно із здоровими коровами.
    8. При субклінічному перебігу маститу бактерицидна активність сироватки крові знижується на 13,2 %, лізоцимна активність сироватки крові ― на 10,8 %. При клінічному перебігу маститу бактерицидна активність сироватки крові знижується на 21,3 %, лізоцимна активність сироватки крові ― на 15 %.
    9. 3% емульсія прополісу володіє протизапальною і бактерицидною дією. Інтрацистернальне введення емульсії прополісу в уражену частку вим’я коровам, хворим на мастит, в дозі 7 мл з інтервалом 12 годин протягом 2х діб сприяє видужанню корів і не впливає на якість молока.
    10. 3% емульсія прополісу володіє імуномодулюючими властивостями: збільшує абсолютну кількість Т-лімфоцитів на 14,4 %, фагоцитарну активність на 5,2 %, підвищує функціональну активність Т- і В-лімфоцитів на 4,3 % і на 3,4 % відповідно, бактерицидну активність сироватки крові ― на 11,8 % і лізоцимну активність сироватки крові ― на 3,4 %.








    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

    1. Карташова В. М. Маститы коров / В. М. Карташова, А. И. Ивашура. ― М. : Агропромиздат, 1988. ― 248 с.
    2. Коган Г. Ф. Маститы и санитарное качество молока / Г. Ф. Коган, Л.П.Горинова. ― Минск : Ураджай, 1990. ― 134 с.
    3. Безух В. М. Властивості молозива корів у господарстві, неблагополучному по шлунково-кишкових хворобах телят / В. М. Безух, В. М. Івченко, В. І. Шевченко // Вісник Білоцерківськ. держ. аграр. ун-ту. ― Біла Церква, 1996. ― Вип. 1. ― С.5―7.
    4. Безух В. М. Бактеріостатична активність молозива корів і клінічний статус новонароджених телят / В. М. Безух, В. М. Івченко // Ветеринарна медицина України ― 1997. ― № 1. ― С. 28―29.
    5. Окремі аспекти патогенезу маститу в корів / С. Хомин, В. Стефаник, О.Дмитрів [та ін.] // Ветеринарна медицина України. ― 2005. ― № 10. ― С. 27―29.
    6. Бойко А. В. Маститы ― комплексный подход к лечению и профилактике / А. В. Бойко, М. Н. Волкова // Ветеринария. ― 2003. ― № 10. ― С. 4―6.
    7. Сидоркин В. А. Эффективность мастомицина при маститах у коров // В.А.Сидоркин, С. А. Староверов // Ветеринария. ― 2004. ― № 8. ― С. 11―13.
    8. Брылин А. П. Программа по борьбе с маститами и улучшение качества молока // А. П. Брылин, А. В. Бойко // Ветеринария. ― 2006. ― № 5. ― С. 9―12.
    9. Frick H. Economic Losses to New Vorks dairy sector due to mastitis / H. Frick, W. Zesser // Ithaca. ― 1989. ― Vol. 30./8. ― P. 403―416.
    10. Астафьева В. К. Диагностикум для индикации стрептококов в реакции коаглютинации : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. вет. наук : спец. 16.00.03 «Ветеринарная микробиология, вирусология, эпизоотология, микология и иммунология» / В. К. Астафьева. ― Москва. ― 1990. ― 19 с.
    11. Оксамитний М. К. Профілактика і лікування маститів у корів / М.К.Оксамитний, С. А. Векслер, С. М. Александров. ― К. : Урожай, 1988. ― 120 с.
    12. Кемпебелл Д. Р. Производство молока / Д. Р. Кемпебелл, Р. Т. Маршал. ― М. : Колос, 1980. ― 670 с.
    13. Балим Ю. П. Поширення субклінічного (прихованого) маститу у корів і його вплив на санітарну якість молока / Ю. П. Балим, В. М. Новіков // Ветеринарна медицина : Міжн. темат. наук. зб. ― 2000. ― № 78. ― С. 17―22.
    14. Вплив прихованого маститу на санітарні та харчові якості молока корів /
    В. Хоменко, П. Роговський, Г. Риженко та ін. // Ветеринарна медицина України. ― 1997. ― № 11. ― С. 42.
    15. Підопригора Г. І. Причини та лікування серозно-катарального маститу у корів в умовах індивідуальних та фермерських господарств / Г. І. Підопригора // Науковий вісник Львівської національної академії ветеринарної медицини ім. С.З.Гжицького. ― 2002. ― Том 4 (№ 5). ― С. 74―78.
    16. Манойленко С. Мастити дородового періоду у корів / С. Манойленко // Тваринництво України. ― 1997. ― № 11. ― С. 18―19.
    17. Самоделкин А. Г. Методы лечения мясных коров с патологией репродуктивных органов / А. Г. Самоделкин // Ветеринария. ― 1998. ― № 4. ― С.38.
    18. Васильев В. Г. Факторы обусловливающие возникновение мастита у коров / В. Г. Васильев // Ветеринария. ― 1996. ― № 6. ― С. 36―37.
    19. Копытин В. К. Мастит у коров / В. К. Копытин, О. Г. Новиков // Ветеринария. ― 1999. ― № 2. ― С. 12―14.
    20. Студенцов А. П. Болезни вымени коров / А. П. Студенцов. ― М. : Сельхозиздат, 1952. ― 150 с.
    21. Воскобойников В. М. Маститы коров / В. М. Воскобойников. ― Минск : Ураджай, 1981. ― 131 с.
    22. Полянцев Н. М. К вопросу классификации маститов / Н. М. Полянцев // Сб. работ VI Научн. метод. конф. по акушерству, гинекологии, искусст. осеменению и болезням молочной железы. ― Л., 1976. ― С. 28―30.
    23. Попов Л. К. Скрытая форма мастита и гинекологические болезни коров / Л. К. Попов // Ветеринария. ― 1998. ― № 4. ― С. 39―40.
    24. Vlip uncysich factoru nu dunamiku vyskytu mastitiol ve stade dojnic / J.Scarda, V. Hemrova-Sedinova, O. Scardova [et all.] // Zivocis Vyrova. ― 1989. ― Vol. 34, № 1. ― P. 25―38.
    25. Взаимосвязь причин, вызывающих нарушение лактации у коров / C.П.Булавин, Ф. К. Хон, П. А. Горбунов // Физиология продуктивных животных-решению Продовольственной программы СССР. ― Таллинн, 1990. ― С. 104―105.
    26. Бороздин Э. Устойчивость крупного рогатого скота к маститу / Э.Бороздин, К. Клееберг, Г. Зимин // ВНИИплем. ― М., 1993. ― № 1. ― С. 37―38.
    27. Карманова Е. П. Больная оценка мастита коров / Л. Н. Муравия, А.Е.Болгов // Зоотехния. ― 1997. ― № 11. ― С. 7―8.
    28. Холод В. И. Оценка иммунологического статуса новорожденных животных / В. И. Холод // Ветеринария. ― 1989. ― № 12. ― С. 32―33.
    29. Гончаров В. П. Профилактика и лечение маститов у животных / В.П.Гончаров, В. А. Карпов, И. Л. Якимчук. ― М. : Россельхозиздат, 1987. ― 207с.
    30. Зверева Г. В. Современное состояние диагностики, терапии и профилактики маститов у коров / Г. В. Зверева // Материалы Всес. научн. конф., посвященной 100-летию Казанского вет. ин-та. ― Казань, 1974. ― Т. 2. ― С. 8―10.
    31. Зверева Г. В. Борьба с маститами коров в промышленных животноводческих комплексах / Г. В. Зверева // Актуальные проблемы ветеринарии в промышленном животноводстве. ― М. ― 1983. ― С. 15―17.
    32. Логвинов Д. Д. Болезни вымени у коров / Д. Д. Логвинов, С.Б.Солодовинков, А. Н. Сидоренко. ― Киев : Урожай, 1979. ― 110 с.
    33. Логвинов Д. Д. Сравнительная еффективность лечения больных субклиническим маститом коров инъекциями в брюшину новокаина, целновокаина и тримекаина / Д. Д. Логвинов, Н. Д. Вольвач // Вопросы ветеринарной фармации и фармакотерапии. ― Рига, 1982. ― С. 102―104.
    34. Ивашура А. И. Маститы коров / А. И. Ивашура. ― М. : Колос, 1972. ― 186с.
    35. Ильин А. И. Болезни вымени / А. И. Ильин, А. И. Поспелов. ― М. : Сельхозиздат, 1961. ― 146 с.
    36. Ивченко В. М. О микрофлоре при маститах / В. М. Ивченко // Сельское хозяйство Молдавии. ― 1973. ― № 6. ― С. 43―44.
    37. Ивченко В. М. Субклинические маститы коров в условиях промышленных комплексов Молдавии ССР / В. М. Ивченко, Т. П. Малинина, Р. Д. Решетник // Ветеринарная наука ― производству. Сб. научн. тр. Кишиневского с.-х. ин-та. ― 1980. ― С. 78―84.
    38. Ивченко В. М. Стафилококковая инфекция вымени у коров причина энтероколитов новорожденных телят / В. М. Ивченко // Инфекционные болезни телят. ― Кишинев, 1988. ― С. 8―12.
    39. Мутовин В. И. Борьба с маститами коров / В. И. Мутовин. ― М., 1974. ― 240 с.
    40. Заячковский И. Ф Профилактика маститов у коров / И. Ф Заячковский // Животноводство. ― 1981. ― № 8. ― С. 11―12.
    41. Хомин С. П. Ефективність лікування корів за окремими схемами клінічного і субклінічного маститів / С. П. Хомин // Сільський господар. ― 2004. ― № 34. ― С. 21―23.
    42. Методические рекомендации по профилактике, диагностике и лечению маститов у коров / В. И. Хоменко, Н. К. Оксамытный, А. А. Степанков и др. ― К., 1990. ― 39 с.
    43. Слободяник В. И. Маститы и акушерская патология у коров / В.И.Слободяник, А. Г. Нежданов, В. Г. Зинкевич // Ветеринария. ― 1999. ― № 9. ― С. 32―34.
    44. Париков В. А. Защитные механизмы молочной желези коров и перспективы их усиления / В. А. Париков, Н. А. Сапожникова // Сельхозбиология. ― 1988. ― № 1. ― С. 120―129.
    45. Слободяник В. И. Локальные факторы молочной железы коров от инфекции / В. И. Слободяник // Ветеринария. ― 1998. ― № 11. ― С. 32―34.
    46. Sozdillo Z. M. Morphological study of chronic Staph.aureus mastitis in the lactation bovine mammary gland / Z. M. Sozdillo, M. Z Doymaz, S. P. Oliver // Res. In veter. Sc. ― 1989. ― Vol. 47, № 2. ― P. 247―252.
    47. Демидова Л. Д. Диагностика и профилактика мастита у коров / Л.Д.Демидова // Животновод. ― 1997. ― № 9. ― С. 16―17.
    48. Devriese A. Z. Asimple identification scheme for coagulase negative Staph. from bovine mastitis / А. Z. Devriese // Res in veter. Sc. ― 1994. ― V. 57, № 2. ― P.240―244.
    49. Юрков В. М. Антибиотики для лечения коров, больных маститом / В.М.Юрков, Л. Д. Демидова // Ветеринария. ― 1997. ― № 10. ― С. 30―32.
    50. Гулима В. М. Эффективный препарат для лечения мастита у коров в сухостойный период / В. М. Гулима // Актуальные проблемы вет.-сан. контроля сельхоз. продукции / Тр. ВНИИВСГЭ. ― М. ― 1997. ― С. 97.
    51. Basella R. Staphylococcus aureus capsule and slime as virulence factor in ruminant mastitis / R. Basella // Arevian Veter Microbiol. ― 1994. ― Vol. 39, № 3/4. ― P. 195―204.
    52. Васильев В. Г. Прогнозирование мастита у коров с учетом размера сосков вымени / В. Г. Васильев // Ветеринария. ― 1996. ― № 9. ― С. 43―44.
    53. Schukken V. H. Incidence of clinical mastitis on farms with low somatic cell counts in bulk milk / V. H. Schukken, F. J. Grommers, D. Van de Geer // Veter. Res. ― 1989. ― V. 125, № 3. ― P. 60―63.
    54. Zebret P. Diagnostic epidemiologique des mamare / P. Zebret, B. Benas // Rev. Мed.Vet. ― 1986. ― Vol. 137, № 3 ― P. 175―180.
    55. Ungureanu C. Agectianele glandei mamare La Vaci / C. Ungureanu, V.Minhcinna // Bucuresti, 1983. ― 138 c.
    56. Логвинов Д. Д. Маститы и качество молока / Д. Д. Логвинов // Молочное и мясное скотоводство. ― 1992. ― № 5. ― С. 5―7.
    57. Зверева Г. В. Профилактика мастита у коров в различные периоды функционального состояния вымени / Г. В. Зверева // Ветеринария. ― 1979. ― № 9. ― С. 49―51.
    58. Етіопатогенез маститів та засоби її терапії у корів / А. М. Головко, С.О.Гужвинська, В. Я. Вечтомов та ін. // Ветеринарна медицина України. ― 2001. ― № 1. ― С. 20―21.
    59. Шахов А. Г. Неотложные задачи профилактики маститов у коров / А.Г.Шахов, В. Д. Мисайлов, А. Г. Нежданов // Ветеринария. ― 2005. ― № 9. ― С.3―7.
    60. Хомин С. П. Роль мікробів в етіології маститів у корів / С. П. Хомин, О.Я.Дмитрів // Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С. З.Гжицького. ― 1989. ― Т. 1 (№ 4), ― С. 146―151.
    61. Париков В. И. Разработка и совершенствование методов диагностики, терапии и профилактики мастита у коров : автореф. дис. на соискание ученой степени д-ра вет. наук : спец. 16.00.07 «Ветеринарное акушерство» / В. И. Париков. ― Воронеж, 1990. ― 32 с.
    62. Филиппов В. Клинични и субклинични мастити крави на пьрла / В.Филиппов // Ветер. Сб. ― 1989. ― Р. 10.
    63. Fox Z. K. Functional activity of neutrophils from bovine mammary glands infected with Staph.aureus / Z. K. Fox, Y. S. Donald // Dairy Sc. ― 1988. ― Vol. 71, №12. ― P. 3521―3524.
    64. Harmon R. Y. Mastitis due to coagulacenegative, Staph.species / R. Y. Harmon, B. E. Zonglois // Agri.-Pract. ― 1989. ― V. 10, № 1. ― P. 29―34.
    65. Bacteria in milk of cows at freshening associated with subsequent risk of mastitis and culling / E. Bouchard, M. Thurmond, C. Franti [et all.] // Acta veter. scand. Suppl. ― 1988. ― V. 84. ― P. 180―182.
    66. Ивченко В. М. Изучение взаимосвязи ассоциативной стафилококковой и диарейной инфекции у коров и телят / В. М. Ивченко, П. А. Красочко // Современные аспекты профилактики инфекционных болезней молодняка. Сб. научн. тр. Кишиневского с.-х. ин-та. ― Кишинев, 1989. ― С. 4―9.
    67. Кузьмин Г. Н. Мастит кокковой этиологии у коров и рациональные способы его терапии и профилактики : автореф. дис. на соискание ученой степени д-ра вет. наук : спец. 16.00.03 «Ветеринарная микробиология, вирусология, эпизоотология, микология и иммунология» / Г. Н. Кузьмин. ― Воронеж, 1995. ― 40с.
    68. Ушкалов В. О. Фактори патогенності та їх значення при лабораторній діагностиці захворювань, спричинених умовно-патогенними бактеріями / В.О.Ушкалов // Міжвід. темат. наук. збірник «Ветеринарна медицина». ― Харків, 2001. ― Т. 2. ― Вип. 79. ― С. 160―169.
    69. Чернова О. Л. Особенности микрофлоры и содержание лизоцима в молоке при мастите коров / О. Л. Чернова // Ветеринария. ― 2001. ― № 4. ― С. 32―34.
    70. Werven T. Van den Flow cytometrie measurement of neutrofil alkaline phosphatase befor and during intiation of an induced Escherichia coli mastitis in cattle / T.Werven, K. Piens, Y. Broek // Veter. Immunol. Immunopathol. ― 1998. ― Vol. 62, №3. ― P. 235―244.
    71. Завірюха В. І. Післяродовий набряк вимені у корів ― ефективність новокаїнових блокад та стимулюючих засобів : Проблеми фізіології і патології відтворення тварин / В. І. Завірюха, І. М. Кудла, В. Г. Самсонюк // Науковий вісник Національного аграрного університету. ― 2000. ― С. 231―235.
    72. Раєвський А. Й. Ентерогель при субклінічному маститі у корів під час запуску /А. Й. Раєвський // Проблеми фізіології і патології відтворення тварин. ― Науковий вісник Національного аграрного університету. ― 2000. ― С. 245―248.
    73. Чаусовский Г. І. Експрес метод діагностики маститу у корів / Г.І.Чаусовский // Тваринництво України. ― 1995. ― С. 14.
    74. Рубцов В. И. Микрофлора при маститах и гинекологических заболеваниях у коров / В. И. Рубцов // Изв. Тимирязевской с.-х. академии. ― М., 1981. ― Вып. 4. ― С. 192―194.
    75. Таранова Л. А. Состав бактериальной микрофлоры молока и секрета вымени коров при различных формах мастита / Л. А. Таранова // Интенсификация молочного скотоводства и пути увеличения производства молока. ― М., 1986. ― С.10―11.
    76. Подберезный В. В. Превентивная терапия при послеродовых болезнях и мастите коров / В. В. Подберезный, В. А. Париков, Н. И. Полянцев // Ветеринария. ― 1996. ― № 2. ― С. 40―42.
    77. Карташова В. М. О диагностике мастита у коров / В. М. Карташова, А.А.Гинзбург // Ветеринария. ― 1984. ― № 5. ― С. 68―69.
    78. Савостин А. Н. Антимикробные препараты и мастит коров / А.Н.Савостин // Ветеринария. ― 1983. ― № 11. ― С. 52―53.
    79. Ratnakumar A. V. Treatment of subclinical mastitis in early lactation / A.V.Ratnakumar, P. A Hamza, P. C. Choudhuri // Indian Veterinary Journal. ― 1996. ― Vol. 9, № 14. ― P. 970―972.
    80. Przebieg ustepowania mastitis subclinica po iniekcji Lydium KLP / E.Malinowski, Klossowska, M. Szalbierz, J. Markiewicz, M. Sobolewski, S. Sobolewski // Zycie Veterinary Journal. ― 1993. ― Vol. 9, № 42. ― P. 304―306.
    81. Not antibiotic treatment for subclinical mastitis in cows / D. R. Kalorey, R.M.Kolte, V. M. Dhoot, N. P. Dakshinkar, S. D. Harte // Indian Journal of Veterinary Medicine. ― 1993. ― Vol. 1, № 3. ― P. 284―286.
    82. Zastosowanie Mastisanu PN w okresie zasuszaniu u krow / E. Malinowski, T.Biagala, H. Markiewiez, M. Szalbierz and all. // Medycyna Weterynaryjna. ― 1994. ― Vol. 4, № 20. ― P. 168―170.
    83. Saxena R. K. Drug susceptibility and treatment of bovine subclinical mastitis / R. K. Saxena, G. N. Dutta, J. Boragohain // Indian Veterinary Journal. ― 1993. ― Vol. 3, № 6. ― P. 201―203.
    84. Rumar A. V. Economic implications of treating subclinical mastitis / A.V.Rumar, P. A. Hamza, P. C. Choudhuri // Indian Journal of Dairy Science. ― 1996. ― Vol. 7, № 8. ― P. 459―641.
    85. Klastrum O. Therapy ― subclinical mastitis-pros and cons of treatment during lactation / О. Klastrum // Proceedings, Intentional Mastitis Symposium Canada. ― 1987. ― Vol. 3. ― P. 221―227.
    86. Оксамитний М. К. Профілактика і лікування маститів у корів / М.К.Оксамитний, С. А. Векслер, С. М. Александров. ― К. : Урожай, 1988. ― 120 с.
    87. Оксамитний М. К. Субклінічні мастити у корів / М. К. Оксамитний. ― К. : Урожай, 1973. ― 143 с.
    88. Орлова Э. П. Характеристика микрофлоры при маститах у коров молочных комплексов : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. вет. наук : спец. 16.00.03 «Ветеринарная микробиология, вирусология, эпизоотология, микология и иммунология» / Э.П.Орлова. ― Ленинград, 1987. ― 21 с.
    89. Варганов А. И. Биосан при мастите у коров / А. И. Варганов // Ветеринария ― 1994. ― № 12. ― С. 31―35.
    90. Мастити у корів / А. М. Головко, С. О. Гужвинська, В. Я. Вечтомов, В.Ф.Макеєв та ін. // Науковий вісник Ль
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины