Моніторинг важких металів у довкіллі та способи зниження їх надлишку в організмі тварин : Мониторинг тяжелых металлов в окружающей среде и способы снижения их избытке в организме животных

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Получил заказанную диссертацию очень быстро, качество на высоте. Рекомендую пользоваться их услугами. Отправлял деньги предоплатой.
Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!



  • Название:
  • Моніторинг важких металів у довкіллі та способи зниження їх надлишку в організмі тварин
  • Альтернативное название:
  • Мониторинг тяжелых металлов в окружающей среде и способы снижения их избытке в организме животных
  • Кол-во страниц:
  • 348
  • ВУЗ:
  • Н А Ц І О Н А Л Ь Н И Й А Г Р А Р Н И Й У Н І В Е Р С И Т Е Т
  • Год защиты:
  • 2000
  • Краткое описание:
  • Н А Ц І О Н А Л Ь Н И Й А Г Р А Р Н И Й У Н І В Е Р С И Т Е Т


    На правах рукопису

    ЗАСЄКІН
    Дмитро Адамович

    УДК 619:614/.9:546.3.034(477):615.246.2


    Моніторинг важких металів у довкіллі та способи зниження їх надлишку в організмі тварин

    16.00.06 гігієна тварин та ветеринарна санітарія

    Дисертація на здобуття наукового ступеня
    доктора ветеринарних наук


    Науковий консультант:
    Захаренко Микола Олександрович,
    доктор біологічних наук, професор



    КИЇВ 2002








    ЗМІСТ






    вСТУП....................


    6




    РОЗДІЛ 1 Огляд літератури....................................................................


    15




    1.1. Об’єкти навколишнього середовища як джерела накопичення важких металів в організмі тварин......................................................................


    15




    1.1.1. Санітарно-гігієнічне значення питної води у надходженні важких металів до організму тварин...................................................................


    17




    1.1.2. Санітарно-гігієнічне значення ґрунту в отруєнні тварин солями важких металів.......................................................................................................


    23




    1.1.3. Надходження важких металів в організм тварин з кормами...........


    37




    1.2. Вплив сполук міді, цинку, стронцію, кадмію та свинцю на організм тварин......................................................................................................................


    47




    1.2.1. Біологічна роль та вплив на організм тварин міді, цинку та стронцію стабільного............................................................................................


    48




    1.2.2. Біологічна роль та вплив на організм тварин кадмію і свинцю......


    52




    1.2.3. Вплив важких металів на ферментні системи різної локалізації....


    60




    1.2.4. Вплив важких металів на процеси травлення в кишечнику та їх комбінована дія на організм.................................................................................


    70




    1.3. Способи зниження токсичної дії важких металів в організмі тварин..


    74




    РОЗДІЛ 2 Основні напрямки, матеріали та методи досліджень.....................................................................................................


    86




    2.1. Схема дослідів та умови їх проведення..............................................


    86




    2.2. Матеріали та методи досліджень.............................................................


    93




    2.2.1. Визначення вмісту важких металів у біологічних зразках..............


    94




    2.2.1.1. Відбір та підготовка до аналізу зразків води...............................


    95




    2.2.1.2. Відбір та підготовка до аналізу зразків ґрунту............................


    96




    2.2.1.3. Відбір та підготовка до аналізу зразків кормів...........................


    96



    2.2.1.4. Відбір та підготовка до аналізу зразків тваринного походження............................................................................................................


    98




    2.2.2. Визначення клінічних та гематологічних показників у тварин......


    100




    2.2.3. Визначення показників кислотно-лужного стану крові тварин......


    100




    2.2.4. Визначення вмісту амінокислот у тканинах тварин.........................


    100




    2.2.5. Визначення вмісту метаболітів білкового, вуглеводного та ліпідного обмінів у крові тварин..........................................................................


    101




    РОЗДІЛ 3 результати досліджень та їх обговорення.........


    104




    3.1. Джерела надходження та накопичення важких металів в органах і тканинах тканин.....................................................................................................


    104




    3.1.1. Санітарно-гігієнічна оцінка джерел водопостачання тваринницьких об’єктів за вмістом важких металів..........................................


    104




    3.1.2. Ґрунт як джерело важких металів у ланцюзі живлення тварин......


    109




    3.1.3. Санітарно-гігієнічна оцінка кормів за вмістом важких металів......


    114




    3.1.4. Накопичення важких металів у тканинах організму корів..............


    127




    3.1.5. Вплив важких металів на клінічний стан та метаболічний статус організму корів та новонароджених телят..........................................................


    136




    3.2. Метаболічний статус організму лабораторних тварин при гострому отруєнні важкими металами.................................................................................


    151




    3.2.1. Стан кислотно-лужної рівноваги крові щурів..................................


    153




    3.2.2. Вплив важких металів на активність ферментів крові щурів..........


    155




    3.2.3. Рівень метаболітів білкового, вуглеводного, ліпідного та мінерального обмінів у крові отруєних щурів....................................................


    157




    3.2.4. Вплив важких металів на амінокислотний склад тканин організму щурів.....................................................................................................


    161




    3.3. Вплив сорбентів на вміст важких металів у тканинах та функціональний стан організму лабораторних тварин......................................


    168




    3.3.1. Зниження рівня важких металів у тканинах отруєних лабораторних тварин за допомогою сорбентів...................................................



    168




    3.3.2. Стан білкового, вуглеводного та ліпідного обмінів у щурів за умов застосування детоксикаційних засобів..............................................


    190




    3.4. Способи запобігання накопиченню важких металів у тканинах продуктивних тварин та тваринницькій продукції............................................


    210




    3.4.1. Динаміка вмісту важких металів у тканинах корів під час застосування сорбентів.........................................................................................


    210




    3.4.2. Гематологічні показники у корів при застосуванні сапонітового борошна та хумоліту.............................................................................................


    226




    3.4.3. Показники кислотно-лужної рівноваги крові корів при застосуванні сорбентів..........................................................................................


    229




    3.4.4. Показники метаболічного статусу організму корів при застосуванні сорбентів..........................................................................................


    231




    3.4.5. Динаміка вмісту важких металів у тканинах корів після припинення згодовування сорбентів...................................................................


    238




    РОЗДІЛ 4 Аналіз і узагальнення результатів досліджень.....................................................................................................


    241




    ВИСНОВКИ.................


    260




    РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ.....................


    264




    СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ........................


    266




    ДОДАТКИ.............................


    342







    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
    АлАТ аланінамінотрансфераза
    АЛК амінолевулинова кислота
    АсАТ аспартатамінотрансфераза
    ГДК гранично допустима концентрація
    Д-АЛК дегідрогеназа амінолевулинової кислоти
    КЛР кислотно-лужна рівновага
    КСП колективне сільськогосподарське підприємство
    КФ кисла фосфатаза
    ЛФ лужна фосфатаза
    МАО моноамінооксидаза
    МДР максимально допустимий рівень
    НДГ науково-дослідне господарство
    ПОЛ перекисне окислення ліпідів
    ХЕ холінестераза









    ВСТУП

    Стан проблеми. На даному етапі розвитку нашого суспільства досить гостро постає проблема зростання забруднення навколишнього середовища токсичними сполуками за рахунок інтенсивного розвитку хімічних, металургійних та інших галузей промисловості. Серед пріоритетних забруднювачів перше місце посідають важкі метали: мідь, цинк, кадмій, свинець, стронцій тощо. Надходження їх у підвищених кількостях в організм тварин ускладнює діагностику, профілактику та лікування ряду незаразних та інфекційних хвороб, а також викликає суттєві зміни в організмі, які важко діагностувати клінічно, а їх перебіг у більшості випадків є латентним. Вирішенню питань даної проблеми присвятили свої дослідження багато відомих учених та практиків із багатьох країн світу [7, 10, 290, 300, 386, 390-392, 428, 446-449, 455, 456, 504, 505, 572, 613, 652, 672]. Однак дослідження з вивчення впливу важких металів на організм проводили на рівні окремо взятих важких металів, не враховували зв’язки між ланцюгами міграції в природному середовищі. Це ускладнює розробку та проведення ефективних ветеринарно-санітарних заходів, спрямованих на попередження негативного пресингу важких металів на організм тварин та, в кінцевому результаті, на людину.
    Актуальність теми. Зростання антропогенного впливу на екосистеми призвело до забруднення навколишнього середовища токсичними сполуками, в тому числі важкими металами, що поставило перед ветеринарною медициною ряд важливих проблем щодо запобігання розповсюдженню, накопиченню та контролю за вмістом важких металів у ґрунтах, воді, кормах, тканинах сільськогосподарських тварин та продукції тваринництва.
    Накопичення важких металів, насамперед Cu, Zn, Pb, Cd, 88Sr та інших, у ґрунтах, воді та кормах сприяє надходженню їх в організм, негативно впливає на фізіологічні функції органів та тканин, клінічний стан тварин , порушує КЛР крові, змінює активність ферментів, інтенсивність ПОЛ, перенесення електронів дихальним ланцюгом мітохондрій, ускладнює перебіг хвороб тварин тощо. Вирішенню наукових та практичних питань, пов’язаних із моніторингом важких металів у довкіллі, накопиченню в кормах, воді, продукції тваринництва, розробці способів їх елімінації із організму, присвячені роботи ряду відомих вчених та практиків (Покаржевський А.Д., [371]; Алексєєв Ю.В., [7]; Добровольский В.В., [134]; Федоров В.М., [461]; Мельничук Д.О. та ін., [155, 161, 222]; Трахтенберг І.М. та ін., [449]; Янович Д.В., [504]; Євтушенко М.Ю., [137]; Вяйзенен Г.Н. та ін., [456]; Кравців Р.Й. та ін., [260]; Хмельницький Г.О., [311]; Новожицька Ю.М., [337]; Розпутній О.І., [391]; Захаренко М.О та ін., [176]; Кисіль В.І., [237]; Kapl D. еt ol., [590]; Tahvonch R., [647]; Rounce S.R. et ol., [633] та інші). Однак проведені дослідження щодо впливу різних важких металів на організм стосуються, в основному, вивчення механізмів дії окремих елементів на метаболічні процеси в тканинах, розробки способів запобігання їх накопичення та виведення з організму, контролю за вмістом важких металів у молоці, м’ясі, субпродуктах та іншій продукції тваринництва. Практично зовсім не досліджено сумісний вплив важких металів на клінічний стан, метаболічний статус тварин, якість продукції тваринництва в єдиному ланцюзі: грунт-вода-корми-тварина, розповсюдження важких металів у довкіллі та накопичення в організмі тварин різних біогеохімічних провінцій України, що передбачає контроль за вмістом важких металів у ґрунтах, воді та тканинах тварин, вказує на необхідність розробки ефективних способів запобігання негативного пресингу важких металів на організм з метою поліпшення якості молока, м’яса та іншої продукції тваринництва.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є частиною наукових досліджень теми Вивчити динаміку накопичення важких металів у кормах та тканинах тварин у господарствах центральних областей України”, номер держреєстрації 0193U025335, що виконували співробітники кафедри біохімії і біотехнології та лабораторії клінічної і екологічної біохімії факультету ветеринарної медицини на замовлення Департаменту ветеринарної медицини з головною держветінспекцією Міністерства агропромислового комплексу України протягом 1992-1995 років та теми Вивчити молекулярні механізми токсичної дії важких металів на обмін речовин в організмі тварин”, номер держреєстрації 0196U013075, що виконували співробітники кафедри гігієни тварин ім. А.К. Скороходька Національного аграрного університету на замовлення Кабінету Міністрів України впродовж 1996-2000 років.
    Мета та завдання досліджень. Вивчити розповсюдження важких металів (Cu, Zn, Pb, Cd, 88Sr) у ґрунтах, воді та кормах ряду територіальних зон України, встановити шляхи їх надходження та накопичення в тканинах сільськогосподарських тварин, дослідити сумісний вплив важких металів на клінічний стан та метаболічний статус організму тварин. Розробити ефективні способи зниження вмісту важких металів у тканинах великої рогатої худоби з метою покращення якості молока та яловичини, що виробляються у сільськогосподарських підприємствах, розташованих на територіях, що забруднені важкими металами.
    Для досягнення мети поставлено такі завдання:
    1. Провести моніторингові дослідження важких металів у довкіллі, встановити шляхи їх надходження, особливості накопичення у досліджуваних зразках ґрунтів, води та кормів, що використовуються для годівлі великої рогатої худоби, вивчити вплив важких металів на клінічні показники, функціональний стан і метаболічний статус лактуючих корів, якість молока, яловичини і субпродуктів.
    2. Розробити на лабораторних тваринах експериментальну модель з вивчення спільної токсичної дії комплексу солей важких металів на клінічний стан, функції органів та тканин, показники білкового, вуглеводного, ліпідного та мінерального обмінів в організмі.
    3. Вивчити сумісний вплив розчинів солей важких металів на вміст Cu, Zn, Pb, Cd, 88Sr у крові, печінці, нирках, селезінці, легенях, серці, м’язах лабораторних тварин та встановити кумулятивну дію досліджуваних елементів в органах та тканинах.
    4. Дослідити ефективність застосування природних (цеоліт, cапоніт, палігорскіт, хумоліт) та штучно синтезованих (полісорб-М, фітосорбент, енвет-1) сорбентів на вміст Cu, Zn, Pb, Cd, 88Sr у крові, печінці, нирках, селезінці, легенях, серці, м’язах, функціональний стан органів та показники білкового, вуглеводного, ліпідного і мінерального обмінів в організмі лабораторних тварин.
    5. Вивчити вплив сорбентів cапоніт та хумоліт на вміст Cu, Zn, Pb, Cd, 88Sr у крові, печінці, нирках, селезінці, легенях, серці та м’язах лактуючих корів в умовах геохімічної зони, забрудненої важкими металами.
    6. Вивчити вплив згодовування сапоніту та хумоліту лактуючим коровам на клінічний стан, функції органів та тканин, показники метаболічного стану КЛР крові, активність ферментів, рівень білків, глюкози, амінокислот, ліпідів, макроелементів у крові, печінці, нирках, селезінці, легенях, серці та м’язах тварин.
    7. На основі одержаних експериментальних даних розробити науково-практичні рекомендації щодо контролю вмісту важких металів у кормах і кормових добавках та способи запобігання накопиченню та виведення важких металів з організму лактуючих корів з метою одержати якісне молоко, яловичину та продукти їх переробки в регіонах України з підвищеним вмістом важких металів у довкіллі.
    Об’єкт дослідження: ґрунт, вода, корми, лабораторні тварини, лактуючі корови, новонароджені телята, продукція тваринництва.
    Предмет дослідження: важкі метали (Cu, Zn, Pb, Cd, 88Sr) у довкіллі та тканинах тварин, клінічні, гігієнічні, токсикологічні, фізіологічні та біохімічні показники, тканини лабораторних тварин та лактуючих корів, природні та штучно синтезовані сорбенти.
    При виконанні роботи використовувались клінічні, зоогігієнічні, зоотехнічні, біохімічні, аналітичні, спектрофотометричні, біометричні та інші сучасні методи досліджень.
    Наукова новизна одержаних результатів. Вперше теоретично обґрунтовано та експериментально доведено, що в основі механізму сумісної дії важких металів Cu, Zn, Pb, Cd, 88Sr лежить їх здатність проявляти кумулятивну дію, негативно впливати на клінічний стан тварин, функції органів та тканин, змінювати реакцію біологічних рідин в організмі, проявляти гальмівний вплив на ферментні системи, білоксинтезуючу функцію печінки, змінювати рівень та співвідношення білків, вільних замінних і незамінних амінокислот у тканинах.
    Вперше встановлено надлишок важких металів у ґрунтах, воді, кормах, тканинах сільськогосподарських тварин та продукції тваринництва у різних біогеохімічних зонах України (центральна і південно-східна).
    Експериментально доведено, що вміст Cu, Zn, Pb, Cd, 88Sr у тканинах лактуючих корів залежить від віку, структури раціону та типу годівлі тварин а також від вмісту та співвідношення важких металів у кормах та воді.
    Вперше вказано на залежність рівня важких металів у тканинах новонароджених телят від їх вмісту в тканинах корів.
    На лабораторних тваринах створено експериментальну модель, що дає можливість досліджувати вплив солей важких металів на клінічний статус, показники функціонального стану органів і тканин та обмін речовин, їх токсикокінетику, токсикодинаміку, етіологію та патогенез захворювань, що виникають в організмі тварин.
    На основі проведених досліджень вказано на здатність природних та синтетичних сорбентів, таких як cапоніт, хумоліт, палігорскіт, полісорб-М, фітосорбент та енвет-1, ефективно елімінувати надлишок Cu, Zn, Pb, Cd та 88Sr з крові, тканин печінки, нирок, селезінки, легень, серця, та м’язів лабораторних тварин та лактуючих корів.
    Теоретично обґрунтовано та експериментально встановлено оптимальні дози введення сорбентів хумоліту та сапоніту в раціони з метою зниження рівня важких металів у молоці та тканинах лактуючих корів.
    Дослідження вмісту важких металів (Cu, Zn, 88Sr, Pb, Cd) у природному ланцюзі грунт вода корми тканини тварин продукція тваринництва, проведених у різних природнокліматичних зонах, свідчать про погіршення екологічного стану значних територій центральних та північних областей України, вимагають постійного моніторингу вмісту важких металів у продукції тваринництва та вказують на необхідність розробки державної програми із зниження техногенного пресингу останніх на довкілля.
    Наукова новизна проведених досліджень захищена 3 патентами України.
    Практичне значення одержаних результатів. Завдяки широкоплановим дослідженням виявлено підвищені рівні Cu, Zn, 88Sr, Pb, Cd у ґрунтах, воді та кормових культурах, які досить часто перевищують МДР, встановлені для цих токсичних сполук, що свідчить про забруднення важкими металами значних територій центральної та північно-східної зон України і вказує на необхідність проведення постійного санітарно-гігієнічного контролю за їх вмістом у молоці та яловичині, які виробляють на цих територіях, розробки цілеспрямованих профілактичних заходів щодо попередження забруднення важкими металами продукції тваринництва.
    Ветеринарно-санітарна експертиза продуктів забою тварин та сировини, а також розробка профілактичних заходів та лікувальних засобів, пов’язаних із негативним впливом важких металів на печінку, нирки, легені, серце та інші органи у тварин, що вирощені та експлуатуються на територіях, забруднених важкими металами, повинна обов’язково включати дані з накопичення Cu, Zn, Pb, Cd та 88Sr в органах та тканинах тварин.
    Показано, що сумісна дія важких металів Cu, Zn, Pb, Cd та 88Sr пов’язана з їх значним накопиченням у печінці, нирках, серці, легенях і суттєвим впливом на клінічний стан, показники метаболічного статусу, якість молока, яловичини та субпродуктів, що є необхідною умовою для розробки санітарно-гігієнічних норм при оцінці якості продукції тваринництва.
    Виробничі випробування показали, що природні сорбенти cапоніт та хумоліт, які застосовували лактуючим коровам в дозі 0,5 г/кг маси тіла протягом 30 діб для елімінації важких металів, знижують рівень Pb та Cd у тканинах до значень ГДК при стабілізації показників клінічного стану та метаболічного статусу організму тварин.
    Одержаний експериментальний матеріал щодо вмісту та міграції важких металів у ґрунтах, воді, кормах та організмі тварин слід використовувати при вивченні екології, токсикології, фармакології, терапії, ветеринарної санітарії та гігієни тварин студентами факультетів ветеринарної медицини та зооінженерних факультетів аграрних навчальних закладів України.
    На основі проведених досліджень виробництву запропоновано 3 методичні розробки, що затверджені державним Департаментом ветеринарної медицини МінАПК України, в тому числі: Методичні рекомендації щодо вмісту деяких хімічних елементів у кормах та кормових добавках для сільськогосподарських тварин”, (реєстраційний № 15-14/124 від 7 травня 1998 р.), Максимально допустимий рівень (МДР) вмісту деяких хімічних елементів у кормах та кормових добавках для сільськогосподарських тварин”, (реєстраційний № 15-14/155 від 8 серпня 2000 р.) та Науково-практичні рекомендації по застосуванню природних адсорбентів у тваринництві в регіонах України з високим рівнем важких металів у довкіллі”, (реєстраційний № 15-14/6 від 31 січня 2001 р.).
    Особистий внесок здобувача. В дисертаційній роботі особисто дисертантом обґрунтовано напрямок досліджень, розроблено робочі програми, підібрано методики досліджень, проведено експерименти, проаналізовано і узагальнено одержані результати, підготовлено до друку матеріали, проведено їх апробацію, формулювання висновків і пропозицій виробництву. Із спільних з іншими співробітниками експериментальних досліджень і публікацій дисертант використав, за згодою зі співавторами, лише свою частку результатів.
    Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації доповідалися на секції ветеринарної медицини науково-технічної ради Мінагропрому України (1992-1995 рр.), на VI та VII Українських біохімічних з’їздах (м.Київ, 1992, 1997 р.), на міжнародних конференціях: Конкурентоспособное производство продукции животноводства в республике Беларусь” (м. Жодино, 1998), Діагностика, профілактика та лікування хвороб продуктивних тварин”, присвяченій 80-річчю факультету ветеринарної медицини НАУ (м. Київ, 2000), Проблеми виробництва екологічно чистої сільськогосподарської продукції на межі 3-го тисячоліття” (м. Житомир, 2000), Сучасні проблеми екології та гігієни виробництва продукції тваринництва” (м. Вінниця, 2000), Аграрна наука і практика на рубежі тисячоліть: досягнення, проблеми і задачі”, присвячені 150-річчю Харківського зооветеринарного інституту (м. Харків, 2001), на міжнародній конференції присвяченій 25-річному ювілею факультету ветеринарної медицини Дніпропетровського державного аграрного університету (м. Дніпропетровськ, 2001), ESVCN Conference European Society of Veterinary and Comparative Nutrition (Munchen, Germany, 1997), The 2-nd Parnas conference (Gdansk, Polska, 1998), на республіканській науково-практичній конференції Проблеми неінфекційної патології у ветеринарній медицині” (м. Біла Церква, 1995), на науковій конференції, присвяченій 75-річчю з дня народження члена-кореспондента НАН, АМН України, професора, доктора мед. наук Ю.С. Кагана Актуальні проблеми токсикології” (м.Київ,1999), на ІІ Всеукраїнській конференції Проблеми ветеринарної патології тварин в сучасних умовах” (м. Київ, 2001), на науково-практичній конференції Тверського сільськогосподарського інституту (м.Твер, Росія, 2001), на наукових конференціях професорсько-викладацького складу, наукових співробітників та аспірантів Національного аграрного університету (1992-2001).
    Публікації результатів досліджень. Основні положення і результати досліджень опубліковані у 56 наукових працях, у тому числі в 22 статтях (11 у наукових журналах, 11 у збірниках наукових праць), 28 у збірниках матеріалів з’їздів, конференцій, 3 методичних рекомендаціях та 3 патентах України.
    Структура та обсяг дисертаційної роботи. Дисертація складається із вступу, огляду літератури, загальної методики та основних методів досліджень, результатів досліджень та їх обговорення, узагальнення результатів досліджень, висновків та пропозицій виробництву, списку використаної літератури, додатків. Робота викладена на 354 сторінках комп’ютерного тексту, містить 44 таблиці, 27 рисунків, 12 додатків. Список літератури включає 680 найменувань, з них 175 зарубіжних авторів.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ


    Проведеними дослідженнями вперше теоретично обґрунтовано та експериментально доведено, що в основі механізму сумісної дії важких металів Cu, Zn, Pb, Cd, 88Sr лежить їх здатність проявляти кумулятивну дію, негативно впливати на клінічний стан тварин, функції органів та тканин, змінювати реакцію біологічних рідин в організмі, проявляти гальмувальний вплив на ферментні системи, білоксинтезуючу функцію печінки, змінювати рівень та співвідношення білків, вільних замінних і незамінних амінокислот у тканинах.

    1. Дослідження зразків води, ґрунту, насіння, кормів, тканин та органів тварин, продукції тваринництва на вміст важких металів (Cu, Zn, Pb, Cd та 88Sr), в господарствах 6 областей України, розташованих у різних екологічних зонах, свідчать про значне їх забруднення токсичними елементами, що вимагає вивчення механізму їх впливу на організм тварин, впровадження ефективних заходів по недопущенні подальшого забруднення довкілля, вдосконалення наявних способів ведення тваринництва на забруднених територіях, контролю за вмістом важких металів у продукції тваринництва при проведенні санітарно-гігієнічної оцінки її якості.
    2. Показано, що вода, яка використовується для напування сільськогосподарських тварин у різних екологічних зонах за вмістом Cu, Zn, Pb, Cd перевищує у 87, 93, 80 та 47% проведених досліджень відповідні ГДК.
    3. Встановлено, що зразки ґрунтів, відібраних у господарствах різних екологічних зон, які використовуються для вирощування кормових культур, містять надлишок Cu, Pb та Cd у 80-83% досліджень, 88Sr- у 100%, а за вмістом Zn - можуть бути віднесені до біогеохімічних провінцій цинкової недостатності.
    4. Вміст Zn та Pb у кормових культурах більшості господарств, ряду центральних та північних областей України перевищує МДР, а насіння окремих культур містить надлишкову кількість Cu, Cd та 88Sr. Насіння бобових культур накопичує важкі метали в значно вищих концентраціях, ніж злакових. У вегетаційний період зелена маса бобових культур максимально кумулює Cd, Pb та 88Sr, а злакових - Zn.
    5. Виявлено підвищений у 1,5-4 рази вміст Pb у м’язах і органах, а також Cd у молоці корів, що свідчить про високу кумулятивну здатність цих елементів. Рівень Cu, Zn та 88Sr у крові, молоці, м’язовій тканині та паренхіматозних органах корів з більшості господарств перебуває в межах норми.
    6. На лабораторних тваринах показано, що введення per os солей важких металів Cu, Zn, Pb, Cd та 88Sr збільшує їх рівень у паренхіматозних органах тварин у 2-365 рази і може бути експериментальною моделлю з вивчення сумісної дії важких металів на організм.
    7. Показано, що введення суміші солей важких металів викликає у лабораторних тварин розвиток субкомпенсованого метаболічного ацидозу, пригнічення активності АлАТ сироватки крові в 7 разів, АсАТ у 3, амілази в 100, креатинфосфокінази в 195, ЛДГ у 15, гама-глутамілтранспептидази в 3 рази.
    8. Встановлено, що у лабораторних тварин при сумісній дії важких металів виникає гіперглікемія, посилюється уреогенез, порушується білоксинтезуюча функція печінки, знижується концентрація та змінюється співвідношення кето- та глюкогенних, замінних і незамінних амінокислот.
    9. Згодовування лабораторним тваринам після навантаження їх організму сумішшю солей важких металів сорбентів цеоліт, cапоніт, хумоліт, палігорскіт, полісорб-М, фітосорбент, енвет-1 сприяє ефективній елімінації Cu, Zn, Pb, 88Sr із тканин та органів отруєних тварин. Показано, що для зниження в тканинах щурів Cd зазначені сорбенти необхідно згодовувати не менше ніж 30 діб.
    10. Застосовані сорбенти, сприяючи виведенню надлишку важких металів, не викликають змін клінічних показників, нормалізують процеси обміну білків, вуглеводів, ліпідів та макроелементів в організмі, що вказує на можливість широкого їх використання в якості детоксикуючих та профілактичних засобів.
    11. З’ясовано, що надлишок Pb, Cd та 88Sr у грубих, соковитих та концентрованих кормах негативно впливає на процеси обміну білків, вуглеводів, ліпідів в організмі лактуючих корів, викликаючи стан компенсованого метаболічного ацидозу, знижуючи насиченість крові киснем, підвищуючи вміст Pb, Cd, 88Sr у крові та молозиві. Плацента корів здатна вибірково сорбувати важкі метали, що сприяє їх переходу в тканини та органи новонароджених телят, викликаючи підвищення рівня Pb, Cd у крові.
    12. Застосування лактуючим коровам природного сорбенту хумоліт в дозі 0,5г маси тіла на добу протягом 1 місяця знижує вміст Cd у молоці, нирках та легенях, Pb у м’язах, печінці, нирках, серці та селезінці, 88Sr у м’язах, печінці, нирках, селезінці, Cu у печінці, нирках, серці; сорбенту cапоніт у дозі 0,5 г на добу протягом 1 місяця знижує вміст Cd в молоці та нирках, Pb у м’язах та субпродуктах, 88Sr у печінці, селезінці та м’язах до безпечних значень, що не перевищують ГДК.
    13. Сорбенти хумоліт та cапоніт при застосуванні в зазначених дозах не впливають на клінічні показники та рівень метаболітів вуглеводного, білкового, ліпідного та водно-сольового обмінів, сприяють нормалізації функціонального стану органів та тканин організму лактуючих корів, покращують якість молока, яловичини та субпродуктів.
    14. З метою одержання екологічно чистої тваринницької продукції сільськогосподарськими підприємствами, які розташовані на територіях з високим вмістом важких металів у ґрунтах, воді та кормах, необхідно застосовувати сорбенти лактуючим коровам з профілактичною метою двічі на рік з інтервалом у 6 місяців.





    Рекомендації виробництву


    1. Лабораторіям ветеринарної медицини, в зонах підвищеного вмісту важких металів у довкіллі на підставі результатів власних досліджень та даних гідрометеорологічної, агрономічної і медичної служб, необхідно проводити постійний моніторинг вмісту важких металів у об’єктах ветеринарного нагляду.
    2. В регіонах України з підвищеним рівнем важких металів у ґрунті, воді, рослинах, кормах і тканинах тварин Cu, Zn, Pb, Cd та 88Sr необхідно проводити постійний контроль за їх вмістом у молоці, яловичині, внутрішніх органах та продуктах їх переробки. Аналогічні дослідження на вміст важких металів у тканинах тварин рекомендується здійснювати також і при хронічних інтоксикаціях організму тварин з ознаками ураження печінки, шлунково-кишкового тракту, анемії, еритропенії тощо.
    3. При проведенні санітарно-гігієнічної оцінки та визначення якості молока, яловичини та субпродуктів визначення вмісту важких металів є обов’язковим для лабораторій ветеринарної медицини.
    4. Застосовувати корми з вмістом важких металів, що перевищує МДР лактуючим коровам, необхідно з певними обмеженнями та проводити їх часткову заміну чистими кормами з такого розрахунку, щоб загальний рівень вмісту токсичних елементів у кормах раціону не перевищував показники МДР. Корми, в яких виявлено важкі метали у кількостях, що перевищують МДР у 10 і більше разів, згодовувати тваринам забороняється. Питання про їх реалізацію вирішується в кожному конкретному випадку окремо, за узгодженням з органами охорони здоров’я.
    5. При виробництві молока та яловичини у господарствах, розміщених на територіях з підвищеним вмістом важких металів у довкіллі, з метою одержання безпечної та якісної продукції тваринництва рекомендується застосовувати природні сорбенти cапоніт та хумоліт з розрахунку 0,5г на 1кг маси тіла на добу, протягом 1 місяця, що дасть змогу знизити рівень важких металів у тканинах тварин до меж ГДК.






    СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ


    1. Аббас Д.А. Соединения тяжелых металлов в организме овец в промышленном и сельскохозяйственном регионах Ирака //Ветеринария. 1991. - № 8. С.58-61.
    2. Авакян А.Б., Широков В.М. Комплексное использование и охрана водных ресурсов.Минск: Университетское, 1990.240 с.
    3. Авцын А.П., Жаворонков А.А., Строчкова П.С. Микроэлементозы человека. М.: Медицина, 1991. 496 с.
    4. Агапов Ю.А. Кислотно-щелочной баланс. М.: Медицина, 1968. 197 с.
    5. Агафонов Е.В. Цинк, марганец и медь в мицеллярно-карбонатных черноземах //Почвоведение. 1991. -№ 4 .- С.171 174.
    6. Активность мышечной фосфатазы, аминотрансфераз сыворотки крови и печени крыс при хронической интоксикации пылью минеральной ваты из ферроникелевого шлака / Шевченко А.М., Хмелевский Ю.В., Задорина О.В. и др. Врач. дело 1992. - № 2. С. 64-66.
    7. Алексеев Ю.В. Тяжёлые металлы в почвах и растениях.Л.: Агропромиздат, 1987.142 с.
    8. Андреев А.И., Лапшин С.А., Тясин А.В. Динамика содержания меди в тканях и органах телок / Физиол. и биол. основы высокопродук. животных: Тр. Морд. гос. ун-та. Саранск, 1997. С.55 61.
    9. Андреев А.И., Лапшин С.А., Тясин А.В. Потребности ремонтных телок в меди //Зоотехния .- 1996.- № 10.- С.15-16.
    10. Андрианова Т.Г., Фофана Л.С. Диагностика заболеваний печени крупного рогатого скота при поступлении в организм соединений тяжелых металлов //Новое в диагностике, лечении и профилактике болезней животны.- М.: Наука. -1996.- С.41.
    11. Анненков Б.Н., Юдинцева Е.В. Основы сельскохозяйственной радиологии. М.: Агропромиздат, 1991. 287 с.
    12. Антонов Г.П., Иванович Е.Х. Изменение активности некоторых ферментов в надпочечниках крыс при комбинированном действии вибрации и свинца //Гигиена и санитария. 1993. -№ 4. С.55 57.
    13. Апостолов И., Запрянов З., Гылыбова В. Активность лизосомальных ферментов в сыворотке крови крыс при экспериментальной интоксикации свинцом //Бюл. эксперим. биологии и медицины.- 1976.- № 9.- С.1070 1071.
    14. Арчаков А.И. Микросомальное окисление. М.: Медицина, 1975.- С. 40-52.
    15. Асташева Н.П., Лазарев Н.М., Дрозденко В.П. Влияние добавок микроэлементов на некоторые показатели обмена веществ и продуктивности у крупного рогатого скота на территории с повышенным уровнем радиоактивного загрязнения //Проблемы с.-х. радиологии: Сб. науч. трудов.- Л., 1992.- Вып. 2.- С. 141-145.
    16. Аюшев А.М., Арилов Ю.А. Влияние уровня цинка на мясную продуктивность бычков красной степной породы / Повыш. эффектив. кормления и разведения с.-х. животных: Тр. Калмык. гос. ун-та. Элиста. 1996. С. 50 55.
    17. Бабенко Г.А., Непорадный Д.Д. Савицкая Л.Г. Влияние содержания в пищевом рационе цинка на антителообразование, активность некоторых ферментов и показатели хемилюминисценции //Фармакология и токсикология К..- 1988.-№ 23. - С. 63-68.
    18. Бабенко Г.О., Єрстенюк А.М. Вплив токсичних концентрацій кадмію на гемопоез //VII Укр. біохім.з’їзд. К.: Вид-во НАУ. 1997, Ч. ІІІ. С. 104-105.
    19. Бабинцева Р.Д.,. Ульяненко Т.В. Вплив Cd2+, Zn2+ та Pb2+ на суперпреципітацію та АТР-азну активність актоміозину гладенького м’язу матки //VII Укр. біохім. з’їзд. К.: Вид-во НАУ, 1997.- Ч. 1. С. 64-65.
    20. Бабич А.О. Кормові і білкові резерви світу .-К.: Аграрна наука, 1995. 298 с.
    21. Бабич А.О. Світові земельні, продовольчі і кормові ресурси.-К.: Аграрна наука, 1996. 570 с.
    22. Бабич М.Я., Стрілець Б.І. Водні ресурси України і проблеми їх використання та збереження.Київ -1996. С. 214.
    23. Байдина Н.Л. Инактивация тяжелых металлов гумусом и цеолитами в техногеннозагрязненной почве //Почвоведение. 1994. -№ 9. С. 121125.
    24. Балезин С.Л., Грищук А.И. Нарушение метаболизма свободных аминокислот и их производных в сыворотке крови при воздействии Мn //Гигиена и профзаб. в металург. пром./ Свердл. мед. науч. центр проф. и охраны здоровья рабочих на предпр.- Свердловск, 1991. С. 92-95.
    25. Бараннік Т.В. Вплив хлориду ртуті на активність d-амінолевулінат-синтази в печінці щурів різного віку //VII Укр. біохім. з’їзд.- К.: Вид-во НАУ, 1997.- Ч. 1.- С. 86- 87.
    26. Баранова Н.П. Биохимические изменения в организме рабочих, занятых в промышленном животноводстве //Гигиена труда и профзаболеваний 1986.-№ 2.- С. 51-53.
    27. Барановский М.В., Курак А.С., Иванов А.Т. К вопросу контроля качества молока //Зоотех. наука Беларуси. -1996. -Т.32. С. 284-286.
    28. Басманов А.Е., Куликов К.И. Дистанционное зондирование в оценке ландшафтов крайнего Севера //Аграрная наука . 1996 . -№.3. С.4143.
    29. Бауман В.К. Биохимия и физиология витамина Д. Рига: Знание, 1989. 480 с.
    30. Бегма Л., Бегма А., Гришина В. Ехіноцея не панацея, але//Ветеринарна медицина України. 1996. - № 7. - С. 34-35.
    31. Бездробко О.М., Макаренко Н.А. Оцінка нового виду азотних добрив-сульфат гумат амонію за агрономічними та екотоксикологічними показниками // Наук. вісник НАУ.-2000.-Вип.29.-С.160-164.
    32. Белицкий И.А., Панин Л.Е. Минерально-физико-химические свойства и биологическая активность цеолитосодержащих горных пород. В кн.: Физико-химические и иммунобиологические свойства природных цеолитов. Новосибирск, - 1990. 145 с.
    33. Белюченко И С., Дронов А.В. Влияние орошения на динамику содержания нитратного азота и тяжелых металлов в агрофитоценозе сеяного пастбища в западном Туркменистане //Агрохимия. 1989. -№ 1. С.98 104.
    34. Бердышев Г.Д. Вода и здоровье человека (о SOS-медицине) //Наш дім. 1998. - № 3. 45 с.
    35. Березов М.М., Коровкин Б.Ф. Биологическая химия. М.: Медицина, 1983. 752с.
    36. Бескровная Н.И., Варенко Н.И. Природные цеолиты в составе комбикормов как средство получения экологически чистой пищевой продукции карпа //Проблемы рационального использования биоресурсов водохранилищ / Матер. научн. конф., Киев, 6-8 сентября 1995 г. К., 1995. С. 163.
    37. Биба А.Д., Гончарук В.В., Бурлака В.А. Переработка цеолитовых и алунитовых руд Закарпатья на муку для животноводства, кормопроизводства, водоочистки и земледелия //Сообщ. Респ. научно-практ. конф.:«Использование природных цеолитов Сокирницкого месторождения в народном хозяйстве». г. Виноградово, 1991. С. 62-65.
    38. Биогеохимический мониторинг тяжелых металлов урбанизированных территорий Республики Башкортостан/Павлов О.В., Куралишина Н.Г., Куралишин Э.М. и др. //Геоэкология в Урало-Касп. регионе: Тез.докл.Межд.научн.-практ. конф., Уфа, сент., 1996. Уфа.- 1996.- Ч.1.- С.33- 36.
    39. Биохимический справ очник / Н.Е. Кучеренко, Р.П. Виноградова, А.Р. Литвиненко и др. К.: Вища школа, 1979. 304 с.
    40. Бігунець В. Застосування адсорбентів при лікуванні гнійних ран//Ветеринарна медицина України. 1999. - № 9. С. 30.
    41. Біологічна хімія з основами фізичної та колоїдної хімії/Мельничук Д.О., Усатюк П.В., Цвіліховський М.І. та ін. К. Вид. центр. НАУ, 1998 147с.
    42. Блохина Е.В. Некоторые данные к эколого-гигиенической оценке распределения металлов в зоне Украинского Полесья //Гигиена населенных мест . 1990 . С. 93 96.
    43. Бобонич Ф.М. Связь теплот адсорбции газов и паров Na-цеолитами с плотностью и составом их каркаса // Докл. АН Украины.- 1992.- № 2.- С.126-130.
    44. Бобровников Н.А. Защита окружающей среды на транспорте. М.:Транспорт, 1984 . 72 с.
    45. Бондарь П.Ф. Влияние почвенно-климатических условий на накопление Sr растениями из почвы и прогнозирование уровней загрязнения урожая //Агрохимия.- 1983.- № 7.- С. 69- 79.
    46. Брагинский Г.Я., Мырлян Н.Ф. Оценка потенциальной устойчивости почв Молдавской ССР к воздействию техногенной меди //Почвоведение. 1990. - № 1. С.109 116.
    47. Бреус И.П., Садриева Г.Р. Миграция тяжелых металлов с инфильтрационными водами в основных типах почв Среднего Поволжья // Агрохимия . 1997. - № 6 . С. 56 64.
    48. Брукс Р.Р. Загрязнение микроэлементами//В кн.; «Химия окружающей среды».-М.: Химия, 1982.- С.387- 413.
    49. Булавкіна Т. Важкі метали в кормах для свиней //Тваринництво України. 1998. - № 6. С. 24 25.
    50. Булдаков Л.А. Радиоактивные вещества и человек. М.: Энергоатомиздат, 1990. 154 с.
    51. Бурлака В.А. Цеолиты и алуниты в профилактике стрессов сельскохозяйственных животных//Сообщ. респ. научно-практ. конф.: Использование природных цеолитов Сокирницкого месторождения в народном хозяйстве”.- г. Виноградово, 1991.- С. 79-80.
    52. Важенин И.Г. Загрязнение почвенного покрова тяжелыми металлами в окрестностях горнообогатительного комбината //Бюл.Почвенного ин-та им. Докучаева . 1989. Вып. 49. С. 3 5.
    53. Васильева Е.А. Клиническая биохимия сельскохозяйственных животных. М.: Россельхозиздат, 1982. 253 с.
    54. Використання цеолітів при вирощуванні і відгодівлі молодняка великої рогатої худоби/Калачнюк Г.І., Грабовенський І.Й., Савка О.Г. та ін.//Методичні рекомендації з науково-практичним обгрунтуванням. Львів, 1991. 30 с.
    55. Вильямс Р. Дж. Молекулярные основы действия и торможения фементов - М.- 1962.- С. 160-180.
    56. Вирощування екологічно чистої продукції рослинництва/ За ред.Е.Г.Дегодюка. К.: Урожай, 1992. 318 с.
    57. Високос М., Грищук Г. Стимулююча дія гумінату і цеолітів при згодовуванні телятам за умов радіаційного забруднення //Ветеринарна медицина України . 1998 . - № 8 . С. 32.
    58. Вікторова Ю.П. Біогенна міграція сполук ртуті в системі грунт-вода-корми-організм овець: Автореф. дисканд. вет. наук: 16.00.06/ Одеський державний аграрний університет.-Київ, 2002.- 19 с.
    59. Вітязь М.В. Особливості динаміки вмісту окремих мікроелементів в різних органах і тканинах свиноматок та їх плодів: Автореф. дисканд. вет. наук / Полтавський ін-т свинарства УААН. Полтава, 1996. 22 с.
    60. Влияние кадмия на активность ферментов/Сорока В.Р., Скоробогатая Т.Г., Анисимова B.E. и др.//Тр. Донец. гос. мед. ин-та.-Донецк. 1991.- С. 11.
    61. Влияние нагрузки лизосом печени трилоном HR-1339 на раз­витие хронического токсического гепатита/Короленко Т.А., Титова В.Г. Добровольская С.Г. и др.//Бюлетень експ. биологии и медицины 1975.- № l.- C. 21.
    62. Влияние нитрата свинца на продукцию интерферона соматическими и лимфоидными клетками мышц / Жуматова Б.Х., Аспетов Р.Д., Калиева Н.А., Неменко Б.А. //Вопросы вирусологии. 1990. Т. 35, № 5. С. 419-420.
    63. Водниченска Ц. Влияние на хроничното вьздействие с мед. вьерх некои ензимии показатели при пость ивамето й в организма с питейпите водн. //Хиг и здравеопаз. в.- 1987.- 30, № 5.- Р. 51-58.
    64. Водолажченко С.А., Власов А.В. Сапонит в рационах бройлеров //Науч.- техн. бюл. УкрНИИ птицеводства.-1990.-№ 29.- С.26-32.
    65. Волкотруб Л.П., Яковлева В.В. Роль микроэлементов в этиологии и онтогенезе опухолевого роста //Вопрсы онкологии.- 1988.- № 4.- С. 400-404.
    66. Волошин Е.И. Загрязнение почвы тяжелыми металлами //Земледелие. 1998.- № 3 . С. 22 24.
    67. Волошин Е.И. Транслокация кадмия и свинца в почве и растениях //Химия в сельском хозяйстве . 1997. № 2. С. 34 35.
    68. Вороняк В.В. Зоогигиеническая оценка качества воды основных типов источников водоснабжения ферм и ее влияние на организм молодняка КРС : Автореф. дис канд. вет. наук: 06.00.16. / Беларус. НИИ животноводства. Жодино, 1992. 16 с.
    69. Вплив важких металів, комплексонів і антиоксидантів на активність ферментів енергетичного обміну і показники ПОЛ у субклітинних фракціях міокарду і регенеруючої тканини печінки/Сорока В.Р., Скоробогата Т.Г., Скоробогатова З.М. та ін. VІІ Укр. біохім. з’їзд. К.: Вид-во НАУ, 1997. Ч. 1. С. 72-73.
    70. Вплив концентрації вуглекислоти в крові на вміст кетокислот та окислювально-відновний стан нікотинамідних коферментів /Мельничук Д.О., Скорик Л.В., Шольц Х. та ін.//Укр. біохім. журн. 1977. 49, № 5. С. 86-93.
    71. Вплив підвищеного рівня токсичних сполук на обмін речовин у щурів / Калінін І.В., Засєкін Д.А., Мельничук Д.О., Шабельник М.М. //Матер. наук.-практ. конф. Неінфекційна патологія тварин”. Б. Церква, 1995. С. 201.
    72. Вредные химические вещества. Радиоактивные вещества. /Отв. редактор Филов В.Г. Л.: Химия, 1990. 464 с.
    73. Временное наставление по применению препарата хумолит” в качестве кормовой добавки для снижения поступления цезия-137 из рациона в молоко и мясо крупного рогатого скота на 1992-1993 гг., утв. нач. гл. упр. Ветеринарии Украины 15.07.1992 г.
    74. Временное наставление по применению природных цеолитов в кормлении сельскохозяйственных животных и птицы /Сафронов Г.В., Петункин Н.И., Кальницкий Б.Д. и др. Госагропром СССР, 1983. 10с.
    75. Высокос Н.П.,Солодкий С.Н., Савченко И.Г. Влияние сапонита на состояние радиоактивного загрязнения молока при скармливании лактирующим коровам. //Проблемы с.х. радиоэкологии десять лет спустя после аварии на Чернобыльской АЭС/Тез. докл. второй Междун. конф.,12-14 июня 1996г. Житомир: Госуд. агроэколог. академия Украины.- Житомир.-1996.-С.104-105.
    76. Вяйзенен Г.Н., Будяну И.В. Эффективность включения рапсового масла и цеолита в рационы коров //Зоотехния. 1995. - № 6. С. 10-12.
    77. Вяйзенен Г.Н., Савин В.А., Токарь А.И. Концентрация тяжелых металлов в силосе и сене при традиционных технологиях заготовки //Аграрная наука.- 1997.- № 5.- С. 23-24.
    78. Вяйзенен Г.Н., Токарь А.И. Влияние скармливания кормовых добавок на выведение тяжелых металлов из организма свиней //Зоотехния. 1997. - № 8. С. 31-32.
    79. Гадаскина И. Д. Вопросы гигиены и труда проф. заболеваний - Караганда. - 1972.- С. 89-94.
    80. Галиулин П.В., Пинский Д.Л. Действие свинца на дегидрогеназную активность сероземно-луговой почвы //Агрохимия .-1988.- №. 6.- С. 93-99.
    81. Гамко Л.А., Талызина Т.Л. Природный цеолит как адсорбент тяжелых металлов в организме свиней //Зоотехния. 1997. - № 2. С. 14-16.
    82. Гаращук М.І., Чумак В.О. Окремі ланки ліпідного обміну у молодняка свиней за дії оксигумату //Наук. вісник ЛДАВМ ім. С.З. Гжицького.- 1999.-Вип. 3.-Ч.1.-С.29 31.
    83. Гармаш Н.Ю. Влияние тяжелых металлов на содержание элементов питания в пшенице //Химия в сельском хозяйстве . 1987. Т. ХХV. - № 3. С.57 60.
    84. Георгиев Петър. Экспериментальная интоксикация овец медью и другими тяжелыми металлами //Животновъд. науки . 1995. 32, № 5-8. С. 84 86.
    85. Геохимия окружающей среды / Ю.Е.Сает, Б.А.Ревич, Е.П.Янин и др. - М.:Недра, 1990. 335 с.
    86. Гигиена сельскохозяйственных животных / Кузнецов А.Ф., Демчук М.В., Карелин А.И и др.- М.: ВО Агропромиздат”, 1994.- 399 с.
    87. Гигиеническая оценка влияния тяжелых металлов на экологическую ситуацию территорий, пострадавших в результате чернобыльской аварии / Шестопалов В.М., Набока М.В., Мельник И.В., Бобылев О.А. //Док. НАН Украини.- 1996.-№ 8.- С. 156-162.
    88. Гигиеническая оценка загрязнения почвы медью, никелем и цинком /Тонкопий Н.И., Григорьева Т.И., Перцовская А.Ф. и др. //Химия в сельском хозяйстве . 1987. Т. ХХУ. - № 2. С. 61 64.
    89. Гігієна тварин / Демчук М.В., Чорний М.В., Високос М.П., Павлюк Я.С.- К.: Урожай, 1996.- 384 с.
    90. Гігієна тварин: практикум / Демчук М.В., Андрусишин Й.В., Гаврелець Є.С. та ін.- К.: Сільгоспосвіта, 1994.- 325 с.
    91. Глобальное содержание 137Cs и 90Sr и дозы внешнего облучения на территории СССР / Болтнева Л.И., Израэль Ю.А., Ионов В.А., Назаров И.М. // Атомная энергия.- 1977.- Т.42.-Вып.5.- С.355.
    92. Гоголев А.И., Краснюк В.А. Содержание тяжелых металлов и некоторых редкоземельных элементов в орошаемых черноземах юго-западной части Украины //Вісник аграрної науки, 1998. - № 4. С. 58-62.
    93. Головина Л.П., Лысенко М.Н., Александрова А.М. Геохимический фон тяжелых металлов в почвах УССР //Химия в сельском хозяйстве. 1987. Т. ХХV. - № 2. С.52 54.
    94. Гончаренко В.М. Викторова Ю.П. Рекомендации по внедрению пектинсодержащего препарата для выведения соединений ртути из организма овец.- К.: 2002.- 11 с.
    95. Горбатов В.С. Устойчивость и трансформация оксидов тяжелых металлов (Zn, Pb, Cd ) в почвах //Почвоведение.- 1988 .- С. 35- 43.
    96. Горлов И.Ф., Мелихов В.В. Мониторинг токсичных веществ в биологической цепи: почва, растения, животные, продукция производства чистых мясных и молочных продуктов питания. Волгоград. 1996. С. 10 15.
    97. Городній М.М. Основні завдання агрохімічної науки у ХХ1 сторіччі //Вісник аграрної науки. 1998.- Спец. випуск, вересень.С. 19 23.
    98. Горячковский А.М. Справочное пособие по клинической биохимии. Одесса: Одесск. кн. фабр., 1994. 416 с.
    99. ГОСТ 13.586.3-83. Зерно. Правила приемки и методы отбора проб. М.: Изд-во стандартов, 1983. - 17 с.
    100. ГОСТ 17.4.3.01.-83 (ст. СЭВ 3847-82). Охрана природы. Почвы. Общие требования к отбору проб.- М.: Изд-во стандартов, 1983. 4 с.
    101. ГОСТ 17.4.4.02-84. Почвы. Методы отбора и подготовки проб для химического, бактериологического, гельминтологического анализа. М.: Изд-во стандартов, 1984. 11 с.
    102. ГОСТ 17.4.1.03.83. Охрана природы. Почвы. Классификация химических веществ для контроля загрязнения. М.: Изд-во стандартов, 1983.4 с.
    103. ГОСТ 24481 80. Вода питьевая. Отбор проб. М.: Изд-во стандартов, 1981. 5 с.
    104. ГОСТ 26929-86. Сырье и продукты пищевые. Подготовка проб. Минерализация для определения токсичных елементов. М.: Изд-во стандартов, 1984. 11 с.
    105. ГОС
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины


ПОСЛЕДНИЕ ДИССЕРТАЦИИ

Атюнина Ирина Валентиновна. Реактивность и ауторегуляция церебрального кровообращения при разных вариантах ортостатических гипотензивных реакций у больных артериальной гипертензией старших возрастных групп с цереброваскулярной патологией
Аксенов Игорь Игоревич. Совершенствование решетного стана зерноочистительной машины
Авдеева Елена Юрьевна. Фармакогностическое исследование растений рода Saussurea Dc. флоры Сибири и разработка на их основе новых остеогенных средств комплексной терапии остеомиелита
Абасс Ахмед Зкеар Абасс. Исследование режимов гибридных систем электроснабжения с использованием возобновляемых источников энергии (на примере Республики Ирак)
Юрлов Иван Александрович. Спектроскопия и особенности широкополосного «белого» излучения наноразмерных диэлектрических оксидных и фторидных частиц, легированных редкоземельными ионами Pr3+, Dy3+, Er3+, Yb3+