ГІГІЄНІЧНА ОЦІНКА ТА ОБҐРУНТУВАННЯ ВИКОРИСТАННЯ ГЛІЦИНАТУ МАРГАНЦЮ ПРИ ВИРОЩУВАННІ КУРЧАТ-БРОЙЛЕРІВ

Краткое описание

НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

КРИЖАНІВСЬКА ОЛЬГА ПЕТРІВНА

удк 619:614.95:546.711:636.5

Гігієнічна оцінка та обґрунтування використання гліцинату марганцю при вирощуванні курчат-бройлерів

16.00.06 гігієна тварин та ветеринарна санітарія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата ветеринарних наук

Науковий керівник:
доктор біологічних наук, професор
Захаренко Микола Олександрович

Київ - 2007

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ.. 4
ВСТУП........................................................................ 5
РОЗДІЛ 1 ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ...11
1.1.Загальна характеристика комплексних сполук мікроелементів
та їхня роль у профілактиці хвороб тварин... 11
1.1.1.Одержання й властивості комплексних сполук
мікроелементів............ 11
1.1.2.Вплив комплексних сполук мікроелементів на клінічний
стан та обмін речовин у тканинах.......... 19
1.2.Гігієнічна оцінка сполук марганцю та особливості їхнього
застосування сільськогосподарським тваринам.................. 23
1.2.1.Характеристика джерел марганцю та його доступність
для тварин.... 23
1.2.2.Ефективність застосування сполук марганцю та його
метаболічна роль в організмі..... 25
РОЗДІЛ 2 МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ.. 40
2.1.Схема досліджень і умови їх проведення.... 40
2.2.Методи досліджень 47
2.2.1.Одержання гліцинату марганцю та вивчення його
властивостей.... 47
2.2.2.Визначення клініко-гематологічних показників.. 50
2.2.3.Дослідження показників обміну речовин у тварин.. 52
2.2.4.Вивчення росту і розвитку тварин. 57
2.2.5.Дослідження параметрів мікроклімату в приміщенні
для утримання тварин... 58
РОЗДІЛ 3 РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ. 59
3.1.Одержання та гігієнічна оцінка гліцинату марганцю. 59
3.2.Токсичність гліцинату марганцю для білих лабораторних
мишей... 69
3.3.Активність травних ферментів курчат-бройлерів за дії
гліцинату марганцю invitrо....... 70
3.4.Показники клінічного стану та метаболічного статусу
лабораторних щурів за дії гліцинату марганцю... 76
3.5.Показники клінічного стану, обміну речовин і продуктивність
курчат-бройлерів при згодовуванні їм гліцинату марганцю.. 89
РОЗДІЛ 4 АНАЛІЗ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ
ДОСЛІДЖЕНЬ....112
ВИСНОВКИ.... 132
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ....... 135
ДОДАТКИ... 162

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

АсАТ аспартатамінотрансфераза
АлАТ аланінамінотрансфераза
ГГТ γ-глутамілтранспептидаза
ІЧ інфрачервона(-і)
ЛД летальна доза
ЛД50середньолетальна доза токсичної речовини при однократному введенні її per os, підшкірно, внутрішньовенно, внутрішньочеревно або нашкірно, що викликає протягом двотижневих спостережень загибель 50% тварин, мг/кгмаси тіла
ЛФ лужна фосфатаза
ЦНС центральна нервова система
ЕДТА етилендіамінтетраоцтова кислота
HCl соляна кислота
рН водневий показник

ВСТУП

Збереження здоров’я сільськогосподарських тварин та птиці одне з основних завдань сучасної ветеринарної медицини. Головним у вирішенні цього питання є забезпечення тварин збалансованими за основними поживними речовинами кормами і біологічно активними сполуками вітамінами, макро- й мікроелементами, ферментними препаратами, антиоксидантами, стимуляторами росту тощо. Нестача або порушення співвідношення цих сполук у комбікормах знижує резистентність організму, порушує фізіологічні функції, впливає на ефективність використання поживних речовин кормів і обмін речовин, підвищує захворюваність та загибель тварин.
Головну роль у забезпеченні фізіологічних функцій і метаболічних процесів у тканинах відіграють мікроелементи, які тварини одержують із кормами й частково з водою [91, 162]. Але такі джерела не можуть задовольнити їхню потребу в зазначених речовинах, тому їх нестачу в кормах компенсують за рахунок використання преміксів, де вони знаходяться, як правило, в неорганічній формі у вигляді мінеральних солей [101, 122, 127, 162].
Засвоювання мікроелементів організмом тварин із такої форми низьке [41, 127, 161, 207], а збільшення їх кількості в комбікормах призводить до перевантаження організму та прояву їхньої токсичної дії. Цих негативних явищ можна уникнути застосуванням тваринам в якості джерела мікроелементів органічних (хелатних) сполук, у тому числі комплексів біогенних металів з амінокислотами. Зазначені речовини мають високу біологічну доступність для організму тварин [1, 6, 74, 78, 79, 90, 99, 104, 115], не піддаються дисоціації в шлунку, легко транспортуються до місць абсорбції у тонкому кишечнику, де засвоюються й перетворюються в метаболічно активні форми мікроелементів [96, 146]. Приймаючи активну участь у процесах обміну речовин в тканинах [35, 90], хелатні сполуки мікроелементів здатні вступати у складні бiохiмiчнi реакції й виступати стимуляторами, каталізаторами та регуляторами процесів обміну речовин, що дає змогу максимально забезпечити потребу організмув цих сполуках [2, 90, 162].
Актуальність теми досліджень. Останнім часом з метою профілактики мікроелементозів, підвищення продуктивності й відтворної здатності тварин, стимуляції метаболічних процесів у тканинах, все ширше використовують комплексні сполуки мікроелементів з амінокислотами та продуктами розщеплення вуглеводів [83, 84, 121, 124, 151, 200, 204].
Застосування таких комплексних сполук мікроелементів тваринам сприяє кращому їх засвоєнню організмом і підвищує ефективність використання [28, 289, 295].
Одним із життєво важливих мікроелементів для тварин, особливо для птиці, є марганець [40, 58, 62, 161, 172]. Він бере активну участь в окисно-відновних процесах у тканинах, впливає на формування кісток, ріст і розмноження тварин, а також на процеси кровотворення, регулює функцію ендокринних залоз, посилює дію вітамінів, входить до складу ряду ферментів та є їх активатором [3, 10, 11, 112, 136, 164, 192, 193, 210].
Птиця потребу у марганці задовольняє за рахунок неорганічних солей, а також природних мінералів сапонітів, синтетичних сполук, які додають до комбікормів [2, 101, 103, 122, 127, 143]. Ефективнішим джерелом марганцю для тварин є його комплекси з органічними сполуками, у вигляді яких він надходить в організм [78, 90].
Проте нині проведено ще недостатньо досліджень з гігієнічної та токсикологічної оцінки комплексних сполук марганцю з амінокислотами, їхкумулятивної здатності, впливу на клінічний стан, обмін речовин, продуктивність птиці, зокрема курчат-бройлерів, і якість продукції.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Матеріали дисертаційної роботи є частиною комплексних досліджень, що виконуються співробітниками кафедри гігієни тварин та екології тваринництва ім.А.К.Скороходька Національного аграрного університету за темою Вивчити вплив комплексоутворюючих речовин на організм тварин та розробити на їх основі нове покоління мінеральних преміксів” (номер державної реєстрації 0101U003212).
Мета та завдання досліджень. Мета роботи провести гігієнічну оцінку, вивчити кумулятивну здатність, токсичність гліцинату марганцю й обґрунтувати доцільність його використання при вирощуванні курчат-бройлерів.
Для досягнення мети ставилися такі завдання:
вдосконалити спосіб одержання гліцинату марганцю;
дати гігієнічну оцінку гліцинату марганцю на основі дослідження його фізико-хімічних властивостей;
встановити токсичність гліцинату марганцю для лабораторних тварин;
дослідити вплив гліцинату марганцю на активність травних ферментів invitro;
вивчити показники клінічного стану та обміну речовин у щурів за дії гліцинату марганцю;
обґрунтувати доцільність використання гліцинату марганцю при вирощуванні курчат-бройлерів.
Об’єкт досліджень гліцинат марганцю, лабораторні тварини, курчата-бройлери.
Предмет досліджень гігієнічна оцінка, клінічні показники, активність травних ферментів, токсичність, кумулятивна здатність гліцинату марганцю, обмін речовин, продуктивність і збереженість курчат-бройлерів.
Методи досліджень. Поставлені завдання вирішувалися з використанням фізико-хімічних (синтез гліцинату марганцю, розчинність, рН), спектрометричних (ІЧ-спектри), атомно-абсорбційних (вміст марганцю у кормах, печінці та посліді), токсикологічних(ЛД50), клінічних (частота дихання, температура тіла), гематологічних (кількість еритроцитів і лейкоцитів, концентрація гемоглобіну), біохімічних (показники білкового, ліпідного та вуглеводного обмінів), гігієнічних (температура повітря, відносна вологість і швидкість руху повітря), зоотехнічних (продуктивність, збереженість поголів’я, витрати корму) та статистичних методів досліджень.
Наукова новизна одержаних результатів. Удосконалено спосіб одержання гліцинату марганцю із сульфату марганцю та гліцину, що дало можливість підвищити вихід продукту реакції до 75%. Вперше доведено, що гліцинат марганцю є малотоксичною речовиною, ЛД50 якої для лабораторних мишей становить понад 5500мг/кг маси тіла.
На підставі результатів досліджень щодо вивчення впливу гліцинату марганцю на клініко-гематологічні показники, функціональний стан внутрішніх органів, продуктивність і збереження курчат-бройлерів, вперше встановлено його оптимальну дозу (380 мг/кг корму) в складі комбікормів для них.
В експерименті встановлено стимулюючий вплив гліцинату марганцю на активність пепсину шлункового соку за стабільних значень амілазної, ліпазної, лужнофосфатазної та γ-глутамілтранспептидазної активності слизової оболонки тонкого кишечнику курчат-бройлерів in vitro.
Показано, що введення per os лабораторним тваринам впродовж 42 діб гліцинату марганцю сприяло підвищенню амілазної та ліпазної активності підшлункової залози, лужнофосфатазної і γ-глутамілтранспептидазної активності слизової оболонки тонкого кишечнику і не впливало на клініко-гематологічні показники, вміст глюкози, загальних ліпідів, білків та активність ферментів плазми крові. Не відмічено накопичення марганцю у печінці тварин дослідних груп.
Експериментально доведено, що заміна у комбікормах сульфату марганцю на гліцинат і його згодовування впродовж 42 діб курчатам-бройлерам сприяє посиленню трансмембранних процесів у слизовій оболонці тонкого кишечнику, реакцій переамінування амінокислот у печінці, а також збільшенню маси тіла птиці, зменшенню витрат корму на одиницю продукції, забезпеченню високої ефективності використання марганцю за стабільних значень клініко-гематологічних показників та обміну речовин у тканинах.
Практичне значення одержаних результатів. Запропоновано удосконалений спосіб одержання комплексної сполуки марганцю з гліцином.
Гліцинат марганцю може бути рекомендований як джерело марганцю для введення у склад комбікормів для курчат-бройлерів, оскільки його згодовування забезпечує потребу птиці у цьому мікроелементі та сприяє збільшенню середньодобових приростів маси тіла, зменшує витрати корму на одиницю продукції, забезпечує високу збереженість поголів’я.
Одержанні результати досліджень увійшли до матеріалів на підставі яких розроблені та видані масовим тиражем Науково-практичні рекомендації щодо застосування гліцинатів марганцю, заліза та кобальту в годівлі курчат-бройлерів”, розглянуті і затверджені Державним департаментом ветеринарної медицини МАПУкраїни (наказ № 113 від 7грудня 2005 р.).
Матеріали дисертації можуть широко застосовуватися у ветеринарії, тваринництві, промисловому виробництві мінеральних преміксів, профілактичних та лікувальних препаратів для сільськогосподарської птиці, а також унавчальному процесі при викладанні дисциплін: Гігієна тварин”, Годівля”, Фармакологія”, Фізіологія тварин”, Птахівництво”.
Особистий внесок здобувача полягає у підборі та опрацюванні наукової літератури, проведенні експериментальних досліджень за темою дисертаційної роботи, статистичній обробці результатів досліджень, написанні дисертаційноїроботи. Формулювання основних положень і висновків досліджень зроблено разом із науковим керівником. Разом із співавторами підготовлено матеріали дляопублікування, внесок здобувача у спільних працях становить неменше80%.
Апробація результатів досліджень. Матеріали дисертаційної роботи доповідалися на: Міжнародному конгресі спеціалістів ветеринарної медицини(Київ, НАУ, жовтень 2005 р.); Міжнародній конференції Інноваційний розвиток сучасного аграрного виробництва” (Львів, жовтень 2005р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції Сучасні проблеми годівлі, утримання та розведення сільськогосподарських тварин” (Київ, НАУ, грудень2005р.).
Публікації. Основні положення дисертаційної роботи викладено в шестинаукових працях чотирьох статтях, три із них опубліковані у фахових виданнях, що входять до переліку ВАК України; науково-практичних рекомендаціях, виданих масовим тиражем; матеріалах наукової конференції.
Структура та об’єм дисертації. Дисертація викладена на 166 сторінках комп’ютерного тексту й складається із вступу, огляду літератури, матеріалів і методів досліджень, результатів досліджень, аналізу та узагальнень результатів досліджень, висновків, списку використаних джерел. Робота містить 29таблиць, 5рисунків та 3 додатки. Список використаних джерел включає 296джерел, утому числі 57 іноземних авторів.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі викладено теоретичне узагальнення і представлено новий підхід до вирішення наукового питання щодо забезпечення потреби курчат-бройлерів у марганці. На підставі гігієнічної оцінки, токсичності, активності травних ферментів, функціонального стану внутрішніх органів, вуглеводно-білкового обміну, клініко-гематологічних показників, продуктивності та збереженості поголів’я доведено можливість використання гліцинату марганцю як джерела цього мікроелемента при вирощуванні птиці.
1. Вдосконалено спосіб одержання комплексної сполуки марганцю з гліцином, що забезпечує підвищення виходу продукту реакції до 75%. Утворення комплексної сполуки гліцинату марганцю підтверджено інфрачервоною спектроскопією, а склад її молекули - термогравіметричним аналізом.
2. Гліцинат марганцю за звичайних умов порошок білого кольору, без запаху, солодкувато-гіркуватий на смак, має розчинність у воді 42 г/л та 71 г/л - у 0,1н розчині соляної кислоти при значеннях рН водного розчину 6,886,90.
3. Встановлено, що гліцинат марганцю за ЛД50 для мишей (при введенні per os) належить до IV групи токсичності, яка становить понад 5500мг/кг маси тіла.
4. В дослідах invitrо показано, що гліцинат марганцю підвищує на 24% активність пепсину шлункового соку за стабільних значень лужнофосфатазної та γ-глутамілтранспептидазної активності слизової оболонки тонкого кишечнику, а також амілазної та ліпазної активності підшлункової залози.
5. Введення щурам per os впродовж 42 діб гліцинату марганцю сприяє збільшенню кількості еритроцитів на 28% і не впливає на кількість лейкоцитів та концентрацію гемоглобіну крові, температуру тіла, частоту дихання, масу тіла, концентрацію глюкози в крові, а також концентрацію сечовини, загальних ліпідів, білка та активність АлАТ, АсАТ, ЛФ, ГГТ у плазмі крові.
6. Встановлено, що у щурів гліцинат марганцю сприяє підвищенню в 1,5рази лужнофосфатазної та у 2 рази γ-глутамілтранспептидазної активності слизової оболонки тонкого кишечнику, а також амілазної і ліпазної активності підшлункової залози на 28 і 32% відповідно. Марганець із його комплексної сполуки з гліцином не накопичується у печінці щурів.
7. Заміна в комбікормі для курчат-бройлерів сульфату марганцю на його гліцинат сприяє підвищенню γ-глутамілтранспептидазної активність слизової оболонки тонкого кишечнику на 41%, аланінамінотрансферазної та аспартатамінотрансферазної активність печінки на 30 і 24% відповідно і не позначається на лужнофосфатазній активності слизової оболонки дванадцятипалої кишки та печінки. Марганець із його комплексної сполуки з гліцином не накопичується в тканинах курчат-бройлерів при їх відгодівлі, а його надлишок виводиться з організму птиці з послідом.
8. Тривале згодовування курчатам-бройлерам із комбікормом гліцинату марганцю не впливає на кількість еритроцитів, лейкоцитів і концентрацію гемоглобіну та глюкози у крові, а також на рівень загального білка та його фракцій, активність АлАТ, АсАТ, ЛФ, ГГТ і α-амілази в плазмі крові. Це вказує на можливість використання гліцинату марганцю як джерела марганцю для забезпечення потреби організму курчат-бройлерів у цьому мікроелементі.
9. Встановлено, що введення до складу комбікорму курчат-бройлерів гліцинату марганцю замість його сульфату сприяє збільшенню маси тіла на 1130% і зменшенню на 721% витрат кормів на одиницю продукції. Економічна ефективність використання гліцинату марганцю курчатам-бройлерам на 12,96% вища порівняно з використанням сульфату марганцю.
ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ
Виробництву пропонується вдосконалений спосіб одержання комплексної сполуки марганцю з гліцином гліцинату марганцю, який забезпечує 75% виходу продукту реакції.
З метою підвищення ефективної дії марганцю, збільшення середньодобових приростів маси тіла, зменшення витрат кормів на одиницю продукції, забезпечення високої збереженості поголів’я рекомендується вводити до складу комбікорму для курчат-бройлерів гліцинат марганцю замість сульфату марганцю у кількості 380 мг/кг корму (згідно з науково-практичними рекомендаціями щодо застосування гліцинатів марганцю, заліза та кобальту в годівлі курчат-бройлерів, затвердженими Державним департаментом ветеринарної медицини МАПУкраїни, наказ № 113 від 7грудня 2005 р.).

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Азизов М.А. О комплексных соединениях некоторых микроэлементов с биоактивными веществами. Ташкент, 1969. 200 с.
2. Актуальные проблемы применения биологически активных веществ и производства премиксов/Т.М. Околелова, А.В. Кулаков, С.А.Молоскин, Д.М. Грачев. Сергиев Посад, 2002. 282 с.
3. Алейникова Т.А., Рубцова Г.В. Биохимия. - М.: Высш. шк., 1988. С. 130131.
4. Аминокислоты в медицине/В.И. Западнюк, Л.П. Купраш, М.У.Заика, И.С. Безверхая. К.: Здоровья, 1982. 198 c.
5. Андрианова Т.Г. Лечение и профилактика интоксикации цыплят-бройлеров соединениями свинца и кадмия // Ветеринария. 2005. № 8. С.5456.
6. Архипова О.Г., Зорина Л.А., Сорокина Н.С. Комплексоны в клинике профессиональных болезней. М.: Медицина, 1975. 326 с.
7. Бабенко Г.А. Визначення мікроелементів і металоферментів у клінічних лабораторіях. К.: Наук. думка, 1967. С. 312.
8. Бабенко Г.А. Микроэлементы в экспериментальной и клинической медицине. К., 1965. 184 с.
9. Бабенко Г.А. Об участии металлов в регуляции ферментативных реакций // Биохимия животных и человека. К.: Наук. думка, 1978. Вып.2. С. 1529.
10. Бабенко Г.А., Решеткина Л.П. Применение микроэлементов в медицине. К.: Здоровья, 1971. 220 с.
11. Бабин Я.А. Марганец, медь и кобальт активаторы тканевых ферментов // Материалы ІІ конф. по обмену опытом Микроэлементы.” Саратов, 1967. С. 119124.
12. Бабко А.К., Пятницкий И.В. Количественный анализ. М.: Высш. шк., 1968. 496 с.
13. Балуева Г.Р., Терехов И.А. Инфракрасны спектры твердых амінокислот // Применение молекулярной спектроскопии в химии. М.: Наука, 1966. С. 140145.
14. Батырова Х.Н., Мадина С.Ш. Влияние микроэлементов на костную ткань птиц // Предупреждение и ликвидация заболевания птиц на Северном Кавказе и Нижнем Поволжье. 1988. С. 124128.
15. Бахрамов С.М., Казакбаев Х.М., Бугланов А.А. Трансферин: роль в обмене железа и некоторые аспекты // Гематол. и транс. 1987. № 2. С.3942.
16. Бек М., Надьпал И. Исследование комплексообразования новейшими методами. М: Мир, 1989. 414 с.
17. Белами Л. Инфракрасные спектры сложных молекул. М.: Изд-во иностран. л-ры, 1963. 590 с.
18. Беленький М.Л. Элементы количественной оценки фармакологической эффективности. М.: Медицина, 1963. 154 с.
19. Бемоченко Р.С. Исследование роли марганца и цынка в кормлении бройлеров: Автореф. дис. канд. с.-х. наук: 551/ХЗВИ. Х., 1970. 22 с.
20. Березов Т.Т., Коровкин Б.Ф. Биологическая химия: Учеб. М.: Медицина, 1990. С. 115.
21. Беренштейн Ф.Я. О механизме воздействия микроэлементов на обмен веществ // Микроэлементы в сельском хозяйстве и медицине. К., 1962. С. 264.
22. Бингам Ф.Г., Коста М., Эйхенберг Э. Некоторые вопросы токсичности ионов металлов. М.: Медицина, 1993. 368 с.
23. Бинеев Р.Г., Идрисова К.Т. Влияние комплексов биогенных металлов с биоактивными органическими соединениями на имуногенез при некоторых инфекционных заболеваниях//Профилактика и лечение сельскохозяйственных животных. О., 1972. С. 645.
24. Биохимические и физиологические аспекты взаимодействия витаминов и биоэлементов / Ю.И. Микулец, А.Р. Цыганов, А.Н. Тишенков и др. Сергиев Посад, 2004. 192 с.
25. Біологічна хімія з основами фізичної та колоїдної хімії: лабораторно-практичні заняття / Метод. вказівки. К., 1998. 148 с.
26. Богданов В.Г. Биохимия продуктивности и резистентности животных. К.: Выща шк., 1987. 224 с.
27. Бойків Д.П., Свистун Ю.Д., Фартушок Н.В. Мікроелементи: досягнення і перспективи // Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія. 2001. №2 (14). С. 124127.
28. Болотников И.А. Физиолого-биохимические основы иммунитета сельскохозяйственной птицы. − Л.: Наука, 1987. − с. 168.
29. Браун Д., Флойд А., Сейнсбери М. Спектроскопия органических веществ. М.: Мир, 1992. 300 с.
30. Браунштейн А.Б. Активные центры и природа каталитического действия ферментов // Журн. всесоюз. химич. о-ва. 1963. №8. С. 81-94.
31. Бушов А.В., Липатова О.А., Денисова О.Ф. Эффективность хелатокомплексных препаратов меди и калия йодида при железодефицитной анемии поросят // Ветеринария. 2004. № 11. С. 4650.
32. Васильев В.П. Комплексоны и комплексонаты//Соросов. образоват. журн. 1996. № 4. С. 3944.
33. Венедиктов А.М., Локас А.А. Химические кормовые добавки в животноводстве. М.: Колос, 1979. 160 с.
34. Венчиков А.И. Биотики. М.: Медгиз, 1962. 234 с.
35. Ветеринарна клінічна біохімія/В.І.Левченко, В.В.Влізло, І.П.Кондрахін та ін. Біла Церква, 2002. 400с.
36. Ветеринарная экология/А.Н. Ахмадеев, И.М. Колесников, В.Ф.Лысов и др.; Под ред. Д.Н. Уразаева и В.И. Трухачева. М.: Колос, 2002. 240 с.
37. Вивчення ефективності застосування біометалу нового залізомідькобальтовмісного препарату для профілактики та лікування аліментарних анемій / В.Г. Герасименко, О.М. Мельниченко, В.С. Бітюцький, П.І. Веред // Вісн. Білоцерків. ДАУ. Біла Церква, 2001. Вип.19. С. 140143.
38. Високос М.П., Чорний М.В., Захаренко М.О. Практикум для лабораторно-практичних занять з гігієни тварин. Х.: Еспада, 2003. 216 с.
39. Войнар А.И. Микроэлементы в живой природе. Москва: Высш. шк., 1962. 94 с.
40. Войнар А.О. Биологическая роль микроэлементов в организме животных и человека. М.: Сов. наука, 1953. 494 с.
41. Вплив кобальту і марганцю на м’ясні якості та збереженість курчат-бройлерів / Р.Й. Кравців, В.Я. Бінкевич, В.З. Салата, Р.В. Біленчук // Наук. вісн. Львів. держ. акад. вет. медицини ім.С.З. Гжицького. 2000. Т. 2 (№ 2). Ч. 2. С. 140143.
42. Вплив комплексних сполук міді (метіонату, гліцинату та лізинату) на активність травних ферментів в умовах in vitro / М.О. Захаренко, Л.В.Шевченко, В.М. Михальська, Л.В. Малюга // Матеріали доп. ІІ конф. проф.-викл. складу і асп. Навч.-наук. ін-ту вет. медицини, якості і безпеки продукції АПК. К.: Наук. світ, 2003. С. 115116.
43. Вплив хелатних сполук цинку (метіонату, гліцинату та лізинату) на активність травних ферментів в умовах in vitro / М.О. Захаренко, Л.В.Шевченко, Л.В. Малюга, В.М. Михальська // Там же. С. 116117.
44. Гаврилюк М.В., Гаврилюк В.М. Вплив раціону, збагаченого мікроелементами (іонами міді, цинку, кобальту) на співвідношення білкових фракцій сироватки експериментальних тварин // VІІ укр. біохім з’їзд: Тези доп. К., 1997. Ч. ІІІ. С. 106107.
45. Гаркали Л.Х., Ивакина Е.Б., Уколова М.А. Адаптационные реакции и резистентность организма. Ростов н/Д: Изд-во Ростов. ун-та, 1990. 224 с.
46. Гарновский А.Д., Васильченко И.С., Гарновский Д.А. Современные аспекты синтеза металлокомплексов. Основные лиганды и методы. Ростов н/Д: ЛаПО, 2000. 354 с.
47. Георгиевский В.И. Минеральное питание сельскохозяйственной птицы. − М.: Колос, 1990. − с. 328.
48. Георгиевский В.И. Практическое руководство по физиологии сельскохозяйственных животных. М.: Высш. шк., 1976. 352 с.
49. Георгиевский В.И. Физиология сельскохозяйственных животных. М.: Агропромиздат, 1990. 512с.
50. Георгиевский В.И., Анненков Б.Н., Самохин В.Т. Минеральное питание животных. М.: Колос, 1979. 470 с.
51. Георгиевский В.И., Кальницкий Б.Д. Потребность крупного рогатого скота в минеральных веществах // С.-х. биология. 1983. № 12. С. 1521.
52. Георгиевский В.И., Полякова Е.П. Усвоение марганца цыплятами и несучками из различных рационов // Тез. докл. Х все союз. научн. конф.: Микроэлементы в биологии и их применение в медицине и сельском хозяйстве. Чебоксары, 1986. Т.3. С. 177179.
53. Герасимов Б.Л., Старик И.Л. Микроэлементы в кормлении телок // Реф. журн. Корма и кормление сельскохозяйственных животных. М., 1985. №1. С.21.
54. Гиззатуллина Р.А., Гутовская А.В., Журина Л.В. Изучение влияния хелатных форм медь-органических комплексов на некоторые биохимические показатели крови у экспериментальных животных // Материалы докл. II всесоюз. биохимич. съезда. Ташкент, 1969. С. 7892.
55. Годівля сільськогосподарських тварин: Довідник зооветспеціаліста / А.Т. Цвігун, М.Г. Повознікова, М.Н. Бахмат та ін. Кам’янець-Поділ.: Абетка, 2003. 96 с.
56. Голубец О.В. Природна резистентність при дефіциті мікроелементів // Вісн. Білоцерків. ДАУ. Біла Церква, 2000. Вип.13. Ч2. С. 58 63.
57. ГорбатенкоІ.Ю., ГильМ.І. Біологія продуктивності сільськогосподарських тварин. Миколаїв, 2006. 218 с.
58. Горбачев В.В., Горбачева В.Н. Витамины, макро- и микроэлементы: Справочник. Минск: Книжный Дом; Интерпрессервис, 2002. 544 с.
59. Горобец А.И. Биологическая эффективность хелатных соединений микроэлементов в питании цыплят-бройлеров: Дис. канд. биол. наук. Х., 1984. 162 с.
60. Горобец А.И. Накопление жирорастворимых витаминов в организме цыплят-бройлеров и их продуктивность при скармливании хелатов микроэлементов // С.-х. биология: Серия Биология животных”. 1991. № 6. С. 82-84.
61. Горобец А.І. Сполуки мікроелементів у птахівництві // Сучас. птахівництво. 2005. № 7. С. 4-7.
62. Горячковский А.М. Клиническая биохимия.О.: Астропринт, 1998. 608 с.
63. Грин М. Металлоорганические соединения переходных металлов. М.: Мир, 1972. 456 с.
64. Гринберг А.А. Введение в химию комплексных соединений. Л.: Химия, 1971. 632 с.
65. Гринберг А.А. Введение в химию комплексных соединений. Тамже. С. 506530.
66. Губин С.П., Шульгин Г.Б. Химия комплексов со связями металл-углерод. Новосибирск: Наука, 1984. 282 с.
67. Гутовская Ф.В., Журина Л.В. Влияние хелатной формы аминоацетата меди и полиненасыщенных жирных кислот на некоторые биохимические показатели крови экспериментальных животных: Тр. V Поволж. конф. физиологов, биохимиков и фармакологов. Ярославль. 1969. № 6. 310 с.
68. Девяткин А.И., Ткаченко Е.И. Рациональное использование кормов в промышленном животноводстве. − М.: Россельхозиздат, 1981. − 224с.
69. Дерев’янко І. Вплив мікроелементів на життєдіяльність сільськогосподарських тварин // Пропозиція. 2003. № 67. С. 6869, 79.
70. Дикерсон Р. Основные законы химии: В 2 т. М.: Мир, 1982. Т.2. 620 с.
71. Диксон М., Уэбб Э. Ферменты / Пер. с англ. М.: Мир, 1982. Т.1. С. 370375.
72. Досон Р., Эллиот Д., Джонс К. Справочник биохимика. М.: Мир, 1991. 544 с.
73. Дятлова Н.М., Криницкая Л.В., Матковская Т.А. Комплексоны в биологии и медицине. М.: Химия, 1986. 50 с.
74. Дятлова Н.М., Лаврова О.Ю., Телкина В.Я. Применение комплексонов в сельском хозяйстве. М., 1984. 30 с.
75. Дятлова Н.М., Темкина В.Я., Попов К.И. Комплексоны и комплексонаты металлов. М.: Химия, 1988. 544 с.
76. Ершов Ю.А., Плетенева Т.В. Механизмы токсического действия неорганических соединений. М.: Медицина, 1989. 272 с.
77. Ершова В.А. Биологическая эффективность применения хелатных соединений цинка в кормлении поросят раннего отъема // Бюл. всесоюз. науч.-ис. ин-та физиологии, биохимии и питания с.-х. животных. Боровск, 1982. Вып. 2 (66). С. 3133.
78. Жолнин А.В. Комплексные соединения. Челябинск: ЧГМА, 2000. 28 с. (http://medpulse.h1.ru/Medjourn/HTML/Kompl.htm ).
79. Жолнин А.В. Химия биогенных элементов: Конспект лекцийпообщей химии. Челябинск: ЧГМА, 2001. 54 с. (http://gvd2-studia.narod.ru/tablica/XBE.htm).
80. Заитов Р., Аберкулов М. Активность ACT и АЛТ сыворотки крови телок при добавке в рацион различных доз смеси микроэлементов: Тр. Узб. НИИЖ. Ташкент, 1981. Вып. 35. С. 55-57.
81. Застосування комплексних сполук міді та цинку в годівлі курчат-бройлерів: Метод. рек. / М.О. Захаренко, Д.А. Засєкін, Л.В.Шевченко та ін. К.: НАУ, 2005. 6 с.
82. Захаренко М.О., Шевченко Л.В., Михальська В.М. Токсичність комплексних сполук міді для лабораторних тварин // Наук. вісн. НАУ. К.: Вид-во НАУ, 2004. Т.72. С. 3235.
83. Захаренко М.О., Шевченко Л.В., Михальська В.М. Фізико-хімічні властивості комплексних сполук міді // Наук. вісн. НАУ. К.: Вид-во НАУ, 2004. Т.74. С. 171174.
84. Захаренко М.О., Шевченко Л.В., Малюга Л.В. Фізико-хімічні властивості хелатних сполук цинку // Там же. С. 133136.
85. Зеленин К.Н. Комплексоны в медицине//Соросов. образоват. журн. 2001. № 1. С. 4550.
86. Зеленин К.Н. Химия: Учеб. для мед. вузов. СПб.: Спец. л-ра, 1997. 688 с.
87. Имангулов Ш.А., Егоров И.А., Околелова Т.М. Рекомендации по кормлению сельскохозяйственной птицы. Сергиев Посад, 2003. 144 с.
88. К вопросу о биохимическом контроле в животноводстве / В.Л.Владимиров, В.Т. Самохин, П.А. Науменко и др. // Ефект. тваринництво, 2005. № 3 (3). С.3032.
89. Кабата-Пендиас А., Пендиас Х. Микроелементы в почвах и растениях. - М.: Мир, 1989. 440 с.
90. Калимуллин Ю.Н. Металлохелаты стимуляторы иммунодинами-ческих и репродуктивных функций сельскохозяйственных животных. Казан. вет. ин-т им. Н.Э. Баумана. Казань, 1984. 80 с.
91. Кальницкий Б.Д. Взаимосвязь минеральных веществ в процессе ихобмена//Минеральные вещества в кормлении животных. Л.: Агропромиздат, 1985. С. 17.
92. Кальницкий Б.Д. Минеральные вещества в кормлении животных. Л.: Агропромиздат. Ленингр. отд-ние, 1985. 207 с.
93. Камаров А.А., Васильев А.В., Титова Е.Г. Влияние продуктов окисления липидов кормов на биохимические показатели у цыплят// Ветеринария. 2004. № 1. С. 5659.
94. Камышников В.С. Справочник по клинико-биохимической лабораторной диагностике: В 2 т. Минск: Беларусь, 2000. 464 с.
95. Капетанаки К.Г. К методике определения активности трансаминаз (аминофераз) в сыворотке крови // Лаб. дело. 1962. №1. С.1923.
96. Каравашенко В.Ф. Кормление сельскохозяйственной птицы. К.: Урожай, 1986. 304 с.
97. Каравашенко В.Ф., Батюжевский Ю.Н., Жук Р.К. Рекомендації з нормування годівлі сільськогосподарської птиці. Борки, 1998. 110 с.
98. Каравашенко В.Ф., Попов А.А. Учебная книга оператора-птицевода. Производство мяса птицы. М.: Агропромиздат, 1987. 304 с.
99. Кебец А., Кебец Н. Влияние комплекса биометалов, витаминов и аминокислот на птицу // Птицеводство. 2003. №3. С. 8.
100. Кения М.В, Лукаш А.И., Гуськов Е.П. Роль низкомолекулярных антиоксидантов при окислительном стрессе // Успехи соврем. биологии. 1993. Т.113. Вып.4. С. 456470.
101. Кіщак І.Т. Виробництво і застосування преміксів. К.: Урожай, 1995. 272 с.
102. Клиническая лабораторная диагностика в ветеринарии/ Кондрахин И.П., Курилов Н.В., Малахов А.Г. и др. М.: Агропромиздат, 1985. 288 с.
103. Клиценко Г.Т. Минеральное питание сельскохозяйственных животных. К.: Урожай, 1980. 168 с.
104. Книжников В. А. Муравьев А. А., Тюрин Н. А. Микроэлементы // Б.М.Э. - 1981. - Т. 15. - С. 674-685.
105. Кокунин В.А. Статистическая обработка при малом числе опытов// Укр. биох. журн. 1975. №. 47. Вып. 6. С.776790.
106. Колесников Ю.П. О биологическом и терапевтическом действии марганца // Тр. Харьк. гос. мед. ин-та. 1958. Вып. 37. С.225.
107. Колішицький З.В. Активність ферментів крові молодняку великої рогатої худоби різних біогеохімічних зон західної України // Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. - ЛьвівОброшине. Ч. 2. Вип.43. 2001. С. 7478.
108. Колтун Є.М. Інтенсивність обміну речовин і продуктивність великої рогатої худоби за корекції протеїнового та мінерального живлення: Дис. ... д-ра. наук 03.00.13. фізіол. людини і тварин та 06.02.02. годівля тварин та технологія кормів Л., 1999. 320 с.
109. Конова Н.И., Летунова С.В. Марганец в биосфере. - М.: Наука. 1988. 124 с.
110. Кононенко В.К., Ібатуллін І.І., Патров В.С. Практикум з основ наукових досліджень у тваринництві. К.: Ірена, 2000. 96 с.
111. Кононова О.Н., Холмигоров А.Г. Методы исследования ионного обмена на комплексообразующих ионитах. Красноярск: Краснояр. гос. ун-т, 1993. С. 31.
112. Кононський О.І. Біохімія тварин: Підручник/Пер. з рос. Н.А.Серебрякова, М.Д. Михайлова. К.: Вища шк., 1994. 440 с.
113. Контроль якості кормових добавок і вітамінних препаратів/ М.Косенко, В. Величко, Т. Левицький та ін. // Наук.-техн. бюл. Ін-ту біології тварин. Л., 2001. Вип. 12. С.349352.
114. Координационная химия редкоземельных элементов / Под ред. В.И. Спицина, Л.И. Мартыненко. М.: Изд-во МГУ, 1979. 254 с.
115. Координационные соединения металлов в медицине / Е.Е. Крис, И.М. Волченскова, А.С. Григорьева и др. К.: Наук. думка, 1986. 216с.
116. Копил М.И., Береза В.И. Что дали микроэлементы// Животноводство Украины. 1979. №11. С. 4849.
117. Коренман И.М. Фотометрический анализ. Методы определения органических соединений. М.: Химия, 1975. 360 с.
118. Костромина Н.А., Кумок В.Н., Скорик Н.А. Химия координационных соединений. М.: Высш. шк., 1990. 432 с.
119. Кочетов Г.А. Практическое руководство по энзимологии. М., 1989. 146 с.
120. Кравцив Р.И. Физиологические обоснования оптимального уровня микроэлементов в рационе бычков на откорме // Вест. с.-х. науки. 1989. №3. С. 64-68.
121. Кравців Р.Й., Біленчук Р.В., Островський Я.Ю. Хелатні комплекси мікроелементів у раціонах корів//Наук. вісн. Львів. держ. акад. вет. медицини ім. С.З. Гжицького. 1999. Вип.2. С. 610.