САНІТАРНО-ГІГІЄНІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ АДАПТАЦІЇ ІМПОРТОВАНОЇ ГОЛШТИНСЬКОЇ ХУДОБИ РІЗНОГО ПОХОДЖЕННЯ В УМОВАХ СТЕПОВОЇ ЗОНИ УКРАЇНИ



  • Название:
  • САНІТАРНО-ГІГІЄНІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ АДАПТАЦІЇ ІМПОРТОВАНОЇ ГОЛШТИНСЬКОЇ ХУДОБИ РІЗНОГО ПОХОДЖЕННЯ В УМОВАХ СТЕПОВОЇ ЗОНИ УКРАЇНИ
  • Альтернативное название:
  • САНИТАРНО-ГИГИЕНИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ АДАПТАЦИИ импортировано голштинской СКОТА различного происхождения В УСЛОВИЯХ СТЕПНОЙ ЗОНЫ УКРАИНЫ
  • Кол-во страниц:
  • 178
  • ВУЗ:
  • Дніпропетровський державний аграрний університет
  • Год защиты:
  • 2006
  • Краткое описание:
  • Міністерство аграрної політики України
    Дніпропетровський державний аграрний університет

    На правах рукопису


    Милостивий Роман Васильович

    УДК 619:636.22/.28.082.14:612.118

    САНІТАРНО-ГІГІЄНІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ АДАПТАЦІЇ ІМПОРТОВАНОЇ ГОЛШТИНСЬКОЇ ХУДОБИ РІЗНОГО ПОХОДЖЕННЯ В УМОВАХ СТЕПОВОЇ ЗОНИ УКРАЇНИ


    16.00.06 гігієна тварин та ветеринарна санітарія

    Дисертація на здобуття
    наукового ступеня
    кандидата ветеринарних наук

    Науковий керівник
    ВИСОКОС МИКОЛА ПЕТРОВИЧ
    доктор ветеринарних наук, професор,
    заслужений діяч науки і техніки України



    Дніпропетровськ 2006








    ЗМІСТ

    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ ...........................................................................4
    ВСТУП .............................................................................................................................5
    РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ ...............................................................................12
    1.1. Організм і зовнішнє середовище ...............................................................12
    1.2. Екологогігієнічні аспекти адаптації і акліматизації сільськогосподарських тварин ..........................................................................14
    1.2.1. Роль генотипу в адаптивній пластичності організму тварин ...............19
    1.2.2. Вплив абіотичних і біотичних факторів на саморегуляцію організму
    тварин ..................................................................................................................22
    1.3. Особливості прояву біологогенетичного потенціалу голштинської худоби при переміщенні її у нові еколого-господарські умови ....................30
    РОЗДІЛ 2. МАТЕРІАЛ, ЗАГАЛЬНА МЕТОДИКА ТА ОСНОВНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ ..................42
    РОЗДІЛ 3. ВЛАСНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ........................................................................53
    3.1. Зоогігієнічна оцінка біотехнологічних методів, спрямованих на підвищення продуктивних якостей корів АТЗТ Агро-Союз” ......................53
    3.2. Внутрішньопородна адаптаційна варіабельність імпортованих корів голштинської породи за умов інтенсивного їх використання .......................65
    3.2.1. Особливості резистентності організму корів за сезонами року в залежності від їх попереднього екогенезу .......................................................65
    3.2.2. Реактивність організму корів різного екогенетичного походження до дії спекотних погодних умов .............................................................................75
    3.2.3. Особливості прояву молочної продуктивності корів різного
    екогенетичного походження за умов їх адаптації до місцевих екологічних і господарських умов ...........................................................................................79
    3.2.4. Особливості прояву відтворювальної здатності у корів різного екогенетичного походження .............................................................................84
    3.2.5. Стійкість до захворювань та основні причини вибуття імпортованої голштинської худоби різного екогенетичного походження в процесі її адаптації до нових еколого-господарських умов ............................................89
    3.3. Адаптаційні особливості телят, отриманих від корів голштинської породи різного екогенетичного походження ...................................................94
    3.3.1. Порівняльна оцінка адаптаційної здатності телят, отриманих від корів голштинської породи різного екогенетичного походження за показниками фізіологічного статусу організму у віковому аспекті .....................................94
    3.3.2. Вплив сезону народження на резистентність телят імпортованої голштинської породи при інтенсивній технології вирощування ................100
    3.3.3.Особливості легеневого дихання і газоенергетичного обміну телят голштинської породи, народжених коровами різного екогенетичного походження .......................................................................................................105
    3.3.4. Особливості енергії росту телят, отриманих від корів голштинської породи різного екогенетичного походження .................................................108
    3.4. Економічне обґрунтування ефективності використання імпортованої голштинської худоби різного екогенетичного походження при інтенсивній технології виробництва продукції ..................................................................110
    РОЗДІЛ 4. АНАЛІЗ І УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕНЬ ...........113
    4.1. Особливості внутрішньопородної адаптаційної варіабельності імпортованих корів голштинської породи різного екогенетичного походження за умов інтенсивного їх використання .....................................113
    4.2. Адаптаційні особливості телят, отриманих від корів голштинської породи різного екогенетичного походження .................................................124
    ВИСНОВКИ ................................................................................................................133
    ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ ...............................................................................136
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ...................................................................137
    ДОДАТКИ ...................................................................................................................170









    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

    АЛТ аланінамінотрансфераза
    АСТ аспартатамінотрансфераза
    БАСК бактерицидна активність сироватки крові
    ЛАСК лізоцимна активність сироватки крові
    ФАН фагоцитарна активність нейтрофілів
    ФЧ фагоцитарне число
    M -середня арифметична генеральної сукупності
    m- статистична помилка середньої арифметичної








    ВСТУП

    Сучасний стан розвитку молочного скотарства спрямований на подальше підвищення продуктивності тварин при інтенсивному їх використанні в умовах індустріалізації цієї галузі. Прискорення процесу підвищення потенціалу молочної продуктивності у значній мірі пов’язане з більш ефективним використанням світових генетичних ресурсів [90, 111, 294].
    Прикладом позитивного генетичного впливу на підвищення молочної продуктивності є голштинська худоба, яка завдяки довготривалій селекції набула не тільки найвищого потенціалу молочної продуктивності, а й унікальної пристосованості до промислової технології. Увага до розведення цієї худоби викликана ще й тим, що вона високоефективно використовує кормові ресурси, пристосована до пасовищного утримання [128, 138, 298].
    На сучасному етапі голштинську породу великої рогатої худоби розводять майже у всіх природно-кліматичних зонах світу, використовуючи генофонд американської, канадської і європейської селекцій. Підтвердженням цьому є те, що у Японії до голштинської худоби відносять 97,9 %, Канаді 95, США 90, у Англії і Польщі біля 91 %. У Придніпровський регіон України, починаючи з 1995 року, було теж завезено більше п’яти тисяч голів голштинської худоби з Данії, Голландії, Німеччини та Угорщини [96, 72, 219].
    Проте необхідно зауважити, що голштини свої видатні якості проявляють лише за умов високої культури ведення молочного скотарства. Вони досить вибагливі до рівня, асортименту і якості кормів, умов утримання, догляду і технології доїння. Здебільшого однобічно відселекціонована на високі показники молочної продуктивності ця порода досить чутливо реагує на зовнішні подразники середовища, стає у незвичних для неї умовах занадто вразливою за станом здоров’я [224].
    Спостереженнями дослідників [3, 155, 196] доведено, що біологічний потенціал голштинської худоби проявляється неоднозначно як в різних країнах, так і у межах однієї з них, зокрема в Україні. Вважається, що основною причиною при цьому є невідповідні умови годівлі, догляду, утримання та експлуатації генетичним можливостям і біологічним особливостям організму цих тварин. Проте є й інші цікаві дослідження, які свідчать, що і при однаково оптимальних для всіх тварин умовах годівлі, догляду, утримання і експлуатації у стаді, виявляються особини з неоднозначною реалізацією свого генетичного потенціалу як за продуктивними ознаками, так і за станом здоров’я. Такий стан організму автори [89], пов’язують з характерним для цих тварин типом конституції (вузькотілим-щільним-грубим), внаслідок чого вони не витримували напруги на фоні акліматизаційних процесів, що проявлялося у зниженні репродуктивної функції і у передчасному вибутті зі стада.
    Актуальність теми. Інтенсифікація молочного тваринництва передбачає, перш за все, створення гуртів, які визначалися б високим рівнем продуктивності, ефективною оплатою корму продукцією та придатністю до промислової технології експлуатації. Успішному вирішенню цього питання сприяє використання генофонду кращих світових порід і, в першу чергу, генетичного потенціалу голштинської породи як для чистопородного розведення, так і для виведення на її основі нових молочних порід [90, 111].
    Проте спостереженнями дослідників [3, 155, 196] зазначається, що голштинська худоба, яка завозиться у нашу країну з багатьох країн-експортерів, у своїй адаптаційній пластичності не є однорідною, внаслідок чого її біологічний потенціал при цьому реалізується неоднозначно. Виділяються тварини з порівняно високим, середнім і низьким рівнем продуктивності та природної резистентності [89].
    Отже, виявляється помітна внутрішньопородна варіабельність щодо прояву адаптаційної пластичності серед масиву голштинської худоби, імпортованої в Україну, яка, на нашу думку, обумовлюється специфічністю умов її попереднього екогенезу. Тому виникає потреба у більш цілеспрямованому і науково обґрунтованому зосередженні селекційно-племінної роботи у напрямку формування племінного ядра з тих тварин, які мають за своїм попереднім екогенезом кращу адаптаційну пластичність (валентність) і більш повну реалізацію свого генетичного потенціалу за еколого-господарських умов степової зони України.
    Залишаються не висвітленими теоретичні та практичні питання адаптаційних можливостей корів голштинської породи різного походження в умовах степової зони України, що і обумовило актуальність, вибір та напрямок дисертаційного дослідження.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є складовою частиною тематичного плану кафедри технології переробки і контролю якості продукції тваринництва Дніпропетровського державного аграрного університету за темою Оцінка адаптаційної здатності голштинської худоби за умов центральної степової зони України” (номер державної реєстрації 0101U004234).
    Мета і завдання дослідження. Основною метою досліджень було вивчення особливостей адаптації імпортованої голштинської породи великої рогатої худоби різної за своїм екогенетичним походженням (Данія, Німеччина, Угорщина) до еколого-господарських умов степової зони України за показниками фізіологічного статусу, станом захворюваності, молочної продуктивності і відтворної здатності. Для досягнення мети були поставлені такі завдання:
    провести гігієнічну оцінку умов вирощування і утримання худоби за місцем імпортації промисловий комплекс АТЗТ Агро-Союз”;
    дослідити особливості фізіолого-імунологічного статусу організму імпортованих корів різного екогенетичного походження за сезонами року в умовах інтенсивної технології їх використання за морфологічним складом, біохімічними та імунологічними показниками крові;
    визначити вплив спекотних погодних умов (у літній період) на корів різного екогенетичного походження за клініко-фізіологічними показниками організму;
    у порівняльному аспекті проаналізувати показники молочної продуктивності (за надоєм молока, вмістом у ньому жиру та білка) корів різного екогенетичного походження за перші три лактації з часу їх завезення в Україну;
    проаналізувати відтворювальну здатність корів різного екогенетичного походження за перші три лактації з часу їх завезення в Україну (за результатом осіменіння, тривалістю сервіс-періоду);
    провести порівняльну оцінку захворюваності та вибуття зі стада імпортованих тварин різного екогенетичного походження протягом перших трьох лактацій перебування;
    дослідити вікові зміни природної резистентності телят за морфо-біохімічними і імунологічними показниками крові, енергією росту телят, народжених коровами різного екогенетичного походження;
    дослідити особливості легеневого дихання та газоенергетичного обміну у телят, отриманих від корів-матерів різного екогенетичного походження;
    вивчити вплив сезону народження на показники резистентності організму телят імпортованої голштинської породи за умов холодного способу їх вирощування;
    провести економічне обґрунтування ефективності використання корів імпортованої голштинської породи різного екогенетичного походження при інтенсивній технології в умовах регіону Придніпров’я.
    Об’єкт дослідження: стан природної резистентності і продуктивні якості імпортованих корів голштинської породи різного екогенетичного походження (завезених з Данії, Німеччини і Угорщини) та фізіологічний статус отриманих від них телят від народження до шести місяців.
    Предмет дослідження: параметри мікро- і макроклімату, морфо-біохімічні і імунологічні показники крові, молочна продуктивність, відтворювальна здатність, стан захворюваності і вибуття корів; показники системи крові, газоенергетичного обміну і росту телят.
    Методи дослідження: зоогігієнічні, клінічні, фізіологічні, морфо-біохімічні, імунологічні, зоотехнічні, статистичні.
    Наукова новизна одержаних результатів. Вперше на основі проведених комплексних досліджень корів імпортованої голштинської породи різного екогенетичного походження (Данія, Німеччина, Угорщина) у порівняльному аспекті встановлені адаптаційні особливості за фізіологічним статусом (морфо-біохімічні і імунологічні показники крові), продуктивністю (надій молока і вміст у ньому жиру та білка), відтворювальною здатністю (проявом охоти, заплідненістю, тривалістю сервіс-періоду), наявністю патологій і стійкості до захворювань в еколого-господарських умовах степової зони України. Виявлена внутрішньопородна неоднозначність щодо впливу спекотних погодних умов на клініко-фізіологічний стан корів залежно від їх походження. При цьому також доведена адаптаційна нерівнозначність отриманого від них приплоду (за морфо-біохімічними та імунологічними показниками крові, легеневим диханням і газоенергетичним обміном, характером росту) у віковому аспекті і за сезонами року народження.
    Практичне значення одержаних результатів. Результати проведених досліджень доповнюють дані про наявність адаптаційної варіабельності у тварин голштинської породи, імпортованої з різних країн-експортерів Західної Європи в еколого-господарські умови Придніпров’я. Цим підтверджується доцільність більш прагматичного підходу при їх закупівлі з-за кордону і необхідності в період адаптації проведення підтримуючої селекції у напрямку поліпшення не лише продуктивних ознак, але й природної стійкості організму, суворо виконуючи при цьому технологічні вимоги щодо створення оптимальних зоогігієнічних умов годівлі, догляду, утримання і експлуатації з урахуванням генетико-біологічних відмінностей, набутих ними в умовах попереднього екогенезу.
    Теоретичні і практичні напрацювання дисертаційної роботи можуть бути використанні у селекційно-племінній роботі з голштинською худобою на племзаводах, племрепродукторах і базових господарствах степового регіону України, а також при читанні лекцій з курсу Гігієни тварин”, Фізіології сільськогосподарських тварин”, Розведення сільськогосподарських тварин” студентам факультетів ветеринарної медицини і біотехнологічного. Для проведення тестування гуртів голштинської худоби за ознаками стійкості до конкретних захворювань і спекотних погодних умов розроблені і видані рекомендації, затверджені колегією ветеринарної медицини в Дніпропетровській області (протокол № 5 від 17.11.2005 року): Способи оцінки стійкості великої рогатої худоби до захворювань і екстремальних (спекотних) погодно-кліматичних умов” (Дніпропетровськ, 2006).
    Особистий внесок здобувача полягає у самостійному виконанні експериментальної частини роботи, проведенні лабораторних досліджень крові, статистичній обробці одержаних результатів, підборі і узагальненні літературних джерел. За участю наукового керівника проведені обґрунтування і інтерпретація отриманих результатів.
    Апробація результатів дисертації. Основні матеріали дисертаційної роботи доповідались і були схвалені на:
    щорічних підсумкових науково-практичних конференціях Дніпропетровського державного аграрного університету (2003-2005 рр.);
    ІX (XXIІ) Всеукраїнській науковопрактичній конференції Новітні технології в тваринництві” (м. Дніпропетровськ, 23 березня 2004 р.);
    міжнародній науковопрактичній конференції Біологічні основи продуктивності та здоров’я тварин” (м. Львів, 10-11 червня 2004 р.);
    міжнародній науковопрактичній конференції молодих вчених та спеціалістів Молоді вчені у вирішенні проблем аграрної науки і практики” (м. Львів, 17-18 червня 2004 р.);
    XII (XXIV) науковопрактичній конференції Проблеми відтворення великої рогатої худоби в сучасних умовах” (м. Дніпропетровськ, 23 липня 2004 р.);
    першій міжнародній науковопрактичній конференції Сучасні наукові проблеми фізіології тварин” (м. Київ, 27-30 жовтня 2004 р.);
    міжнародній науковопрактичній конференції Состояние и проблемы ветеринарной санитарии, гигиены и экологии в животноводстве” (м. Чебоксари, 7-9 жовтня 2004 р.);
    першій міжнародній науковопрактичній конференції Науковий потенціал світу 2004” (м. Дніпропетровськ, 1-15 листопада 2004 р.);
    міжнародній науковій конференції Актуальні проблеми розвитку тваринництва, ветеринарної медицини, харчової технології, економіки та освіти” (м. Львів, 25-26 листопада 2004 р.);
    міжнародній науковопрактичній конференції Актуальные проблемы ветеринарной медицины и зоотехнии” (м. Вітебськ, 4-5 листопада 2004 р.);
    міжнародній науковопрактичній конференції Проблеми становлення галузі тваринництва в сучасних умовах” (м. Вінниця, 23-25 травня 2005 р.);
    міжнародній науковопрактичній конференції Ветеринарна медицина 2005: сучасний стан та актуальні проблеми забезпечення ветеринарного благополуччя тваринництва” (м. Ялта, 30 травня 4 червня 2005 р.);
    XIIth ISAH Congress on Animal Hygiene (Warsaw, Poland, 4-8 September, 2005);
    міжнародній науковій конференції Проблеми екології ветеринарної медицини Житомирщини” (м. Житомир, 10-11 листопада 2005 р.);
    міжнародній науковопрактичній конференції Сучасні проблеми біохімії, фізіології та функціональної морфології продуктивних тварин” (м. Дніпропетровськ, 24-25 листопада 2005р.);
    Публікації. За темою дисертації опубліковано 15 наукових праць, в тому числі у наукових виданнях, що входять до складу фахових 9. Одноосібно опубліковано 7 наукових праць.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ

    У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нові підходи у вирішенні наукової задачі, що виявляється у з’ясуванні внутрішньопородної адаптаційної нерівнозначності імпортованих корів голштинської породи і отриманих від них телят за специфічних природно-кліматичних і господарських умов степової зони України. У межах породи встановлена значна варіабельність у пристосувальній пластичності тварин залежно від їх попереднього екогенезу (датського, німецького, угорського) за морфо-біохімічними і імунологічними показниками крові, станом захворюваності, рівнем молочної продуктивності, репродуктивної функції і за життєздатністю телят молочного віку, що має прикладне значення в прогнозуванні потенційної адаптаційної можливості тварин голштинської породи з урахування їх попереднього екогенезу.
    1. На сезонні коливання погодно-кліматичних умов, притаманних регіону Придніпров’я, організм імпортованих корів голштинської породи відчутно реагував змінами свого фізіологічного статусу. Більш комфортними для тварин виявились погодні умови перехідних сезонів року (осінь, весна), а дещо дискомфортними зимового і, особливо, спекотного літнього періодів. При цьому встановлено, що корови датського походження мали більш високі і вирівняні показники природної резистентності за всіма сезонами року, переважаючи своїх ровесників угорського і німецького походження: за бактерицидною активністю сироватки крові на 5,7 і 2,6 %, фагоцитарною активністю нейтрофілів на 5,8 і 11,9 % і за вмістом імуноглобулінів класу G на 7,8 і 9,8 % (Р<0,010,05). В спекотний період року корови датського походження виявилися також більш стресостійкими. Кількість еозинофілів у крові була нижчою за її показники як у тварин угорського так і німецького походження відповідно в 2,3 і 1,5 раза (Р<0,05).
    2. На спекотну дію денної температури у літній період (29,931,2 °С) тварини імпортованої голштинської породи у межах відрідь за походженням реагували підвищенням температури тіла на 0,491,01 °С зі збільшенням частоти дихання на 21,8 30,9%. Реакція корів датського походження при цьому була менш виразною. У них, порівняно з ровесниками угорського і німецького походження, коефіцієнт теплової чутливості був на 7,2 і 5,7 % нижчим, а індекс теплостійкості на 7,5 і 9,4% вищим.
    3. Значне передчасне вибракування імпортованих корів було обумовлене, насамперед, порушеннями репродуктивної функції і хворобами кінцівок (більше 50 % від усієї патології). Проте внутрішньопородна схильність до захворювань у тварин різного екогенетичного походження виявилась неоднозначною. За відсотковим відхиленням від середнього значення по стаду (+,−) в межах конкретної патології вона у тварин угорського, німецького і датського походження становила у такій послідовності: щодо порушення відтворювальної здатності − +3,91; -0,74; -1,88; за післяпологовими ускладненнями − +1,39; -0,52; +0,19; стосовно хвороб кінцівок − +4,09; -0,65; -1,94; за проявом маститів − +0,89; -0,04; -0,88; за хворобами органів травлення − -2,66; +0,72; +0,57.
    4. За надоєм молока, кількістю молочного жиру і білка дочки-первістки в умовах господарства переважали своїх матерів з країн-експортерів: датського походження на 15,8; 5,2; 15,2 % і угорського походження на 4,0; 4,9 та 4,5% (Р<0,001). Первістки німецького походження за величиною цих показників дещо поступалися своїм матерям відповідно на 6,5; 15,2 і 7,9%. В середньому за обсягом перших трьох лактацій ровесниці датської селекції мали перевагу над коровами угорської і німецької селекцій: за надоєм молока на 15,4 і 16,3 %; за кількістю молочного жиру на 12,6 і 12,4 %; за кількістю молочного білка на 13,3 і 15,4 % (P<0,001).
    5. За проявом репродуктивної функції імпортоване поголів’я голштинських корів мало певні труднощі, пов’язані, головним чином, зі значною тривалістю сервіс-періоду. З віком (за лактацією) вона дещо зменшувалась і становила після третьої лактації: у корів угорського походження 145,6 дня, німецького 176,7 і датського походження 250,2 дня. Проте у ровесниць датського походження заплідненість за першою охотою, порівняно з такою у тварин угорського і німецького походження, була вищою відповідно на 9,2 і 8,5 %.
    6. За вмістом гемоглобіну та кількістю еритроцитів телята, отримані від корів німецького і датського походження, в одномісячному віці переважали своїх аналогів, народжених коровами угорської селекції, на 25,3 і 26,8 % і на 4,6 і 28,1.% відповідно (Р<0,05). У нащадків, отриманих від корів датського походження, порівняно з такими від корів німецького і угорського походження, фагоцитарна активність нейтрофілів була вищою: у одномісячному віці на 18,2 і 30,4 %, у трьохмісячному на 30,8 і 38,6 % і у шестимісячному віці на 14,2 і 20,5 % відповідно (Р<0,01); вміст Ig G і Ig M у тримісячному віці переважав: на 9,0 і 16,3 та 8,5 і 20,0 % відповідно.
    7. Телята, народжені коровами різного походження, за показниками абсолютного і відносного приросту живої маси не мали суттєвих відмінностей. Проте нащадки, отримані від корів датського походження, відрізнялися більш швидким спадом росту та економнішим перебігом енергетичних процесів, що свідчить про їх вищу фізіологічну зрілість.
    8. Телята зимово-весняного сезону народження переважали своїх аналогів, народжених у літньо-осінній і осінньо-зимовий періоди року: за активністю аланінової і аспарагінової трансаміназ в 1,7 і 2,1 та в 1,5 і 1,6 раза, за вмістом гемоглобіну на 17,0 і 9,9%, за кількістю лейкоцитів на 9,7 і 12,8 %, за лізоцимною активністю сироватки крові на 11,7 і 9,7 %, бактерицидною дією на 8,4 і 14,3 % і за фагоцитарною активністю нейтрофілів на 25,3 і 24,1 % відповідно (Р<0,05).
    9. Найбільш вагомий економічний ефект за рівнем молочної продуктивності і станом здоров’я при інтенсивному використанні в природно-кліматичних умовах степу України за три перші лактації був отриманий від корів голштинської породи датського походження, який переважав такий у тварин німецького і угорського походження, у розрахунку на одну корову, на 1582,1 і 2309,2 грн відповідно.








    ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

    1. З урахуванням існуючої внутрішньопородної варіабельності генотипу голштинської породи, як за ознаками природної резистентності так і продуктивності, слід при імпортації цих тварин з країн Західної Європи (Данія, Німеччина, Угорщина) у регіон степової зони України більш прагматично звертати увагу на їх екогенетичне походження і при подальшій селекційно-господарській роботі з ними зосереджуватися на усуненні характерних вад, пов’язаних з особливостями раніше сформованого того чи іншого екогенетичного типу.
    2. Для покращення функціонування організму тварин імпортованої голштинської породи в регіональних умовах Придніпров’я доцільно запровадити в літню пору року табірно-пасовищне утримання з використанням сонцезахисних навісів, а з метою стимулювання статевої активності у високопродуктивних корів слід застосовувати примусовий моціон.
    3. Отримані результати досліджень пропонуються використовувати у навчальних програмах підвищення кваліфікації лікарів ветеринарної медицини і технологів виробництва, а також у навчальному процесі при викладанні дисциплін: Гігієни тварин”, Фізіології сільськогосподарських тварин”, Розведення сільськогосподарських тварин” для студентів вищих навчальних закладів ветеринарного і біотехнологічного профілю.








    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

    1. Абилов И.Р. Развитие животноводства в Азербайджане // Зоотехния. 1990. - № 5. - С. 7 9.
    2. Абовян Ю.Г. Влияние генотипических особенностей и паратипических факторов на формирования и проявление естественной резистентности у крупного рогатого скота // Науковий вісник НАУ. - К., 1998. - Вип. 12. С. 178 181.
    3. Акліматизація і продуктивність імпортної худоби на півдні України / Кононенко Н., Салій І., Буюклу М. та ін. // Тваринництво України. 1998. - № 3. С. 4 6.
    4. Акліматизація і продуктивність імпортованої худоби на півдні України / Кононенко Н.В., Салій І.І., Когут П.М., Буюклу М.І. // Мат. міжнародної н. пр. конф. доктора с. г. наук Яценка О.Ю. Харків. 1998. С. 50 52.
    5. Алексина Л.А. Дискуссионные вопросы понятия адаптации // Сб. науч. тр. "Морфофункциональные особенности адаптации организма". - Ленинград, 1988. С. 78 80.
    6. Анализ крови и мочи. Как его интерпретировать? Сборник. Сост. М.Р. Погосбекова. М.: Мир, 2001. 105с.: ил.
    7. Аналіз генеологічної структури в новій українській червоній молочній породі на півдні України / Салій І., Полупан Ю., Підпала Т., Іовенко Л. // Тваринництво України. 2003. - №1. С. 12 15.
    8. Анненкова Н., Галкина Л. Воспроизводительные качества голштинизированных коров-первотелок // Молочное и мясное скотоводство. 2000. - № 6. С. 31 34.
    9. Анохин П.К. Узловые вопросы теории функциональной системы. М.: Наука, 1980. 196 с.
    10. Антиоксидантний захист та вільнорадикальне окислення в органах травлення птиці / Цехмістренко С.І., Клименко О.Н., Кононський О.І. та ін. // Проблеми становлення галузі тваринництва в сучасних умовах: Зб. наук. праць. Вінницький державний аграрний університет. Вінниця. 2005. Вип. 22. С. 9 14.
    11. Арзумян Е.А. Скотоводство Венгрии // Зоотехния. 1991. - №1. С. 78.
    12. Артюхина И.Н., Гриненко О.А. Эффективность голштинизации чорно-пестрого скота. // Зоотехния. 2001. - №5. С. 4 6.
    13. Барабанщиков Н. Технические свойства молока чорно-пестрих коров различной кровности по голштинам // Молочное и мясное скотоводство. 2000. - № 2. - С. 29 31.
    14. Барабаш В.И., Геккиев А.Д. Экогенез и акклиматизация крупного рогатого скота // Новітні технології в тваринництві. Дніпропетровськ, 2004. С. 37 42.
    15. Барышев А.А. Оценка естественной резистентности высокопродуктивных коров // Селекция сельскохозяйственных животных на устойчивость к болезням и повышение резистентности в условиях промышленной технологии. / ВНИИплемдела. - М., 1992. Вып.9. С. 83 84.
    16. Бахмет К.А., Чайка М.П., Поманский Т.С. Влияние активного моциона на течение родов и живой вес телят при рождении // Научные труды Киевской опытной станции животноводства. Вып. 8. Киев. 1962. С. 58 66.
    17. Бащенко М. Основні напрямки селекційної роботи з молочною худобою на Черкащині // Тваринництво України. 1999. - № 5-6. С. 6 11.
    18. Бащенко М., Попова Г. Особливості годівлі молочної худоби інтенсивних типів // Тваринництво України. 1999. - №5-6. С. 5 6.
    19. Белова Л. Опыт венгерских скотоводов // Молочное и мясное скотоводство. 2002. - № 7. С. 36 40.
    20. Бельков Г.И., Нуриев Н.В., Сидорова В.П. Естественная резистентность животных в зависимости от сезона года // Резервы увеличения производства говядины: Тр. Оренбургского с. х. института. 1984. С. 42-45.
    21. Беляева Н.Б. Иммунологические показатели крови в связи с различной генетической принадлежностью животных // Особенности селекционной работы в животноводстве: Науч. тр. МВА. М., 1984. С. 32 36.
    22. Биостимуляция резистентности организма сельскохозяйственных животных / Медведский В.А., Соколов Г.А., Каштанова А.Н. и др. // Состояние и проблемы ветеринарной санитарии, гигиены и экологии в животноводстве: Сб. науч. трудов. Чебоксары. 2004. С. 150 153.
    23. Богданов Е.А. Избранные труды. М.: Колос, 1997. 393с.
    24. Бойко М. Влияние микроклимата коровников различных типов на физиологическое состояние коров // Ветеринария. 1977. - № 12. С. 63.
    25. Болдырев А.А. Дискриминация между апоптозом и некрозом нейронов под влиянием окислительного стресса // Биохимия. 2000. Т. 65, вып. 7. С. 981 990.
    26. Бородин З., Емкужев М. Пожизненная продуктивность и долголетие коров-дочерей быков черно-пестрой породы // Молочное и мясное скотоводство. 2000. - № 3. С. 21 22.
    27. Бражюнас К. Достижения животноводства Литвы // Зоотехния. 1989. - № 3. С. 57 58.
    28. Бузлама В.С. Общая резистентность у животных при стрессе и ее регуляция адаптогенами // Докл. Рос. акад. с. х. наук. 1996. - №1. С. 36 38.
    29. Буркат В.П. Концептуальні засади селекції у скотарстві // Вісник Сумського НАУ. Суми, 2001. Вип. 5. С. 3 9.
    30. Бутаев М.К., Незаметдинова К.А., Салимов Х.И. Сравнительное изучение показателей естественной резистентности здоровых и инфицированных вирусом лейкоза коров // Вестник с х. наук. 1991. - № 5. С. 83 86.
    31. Бухарин О.В., Васильев Н.В. Лизоцим и его роль в биологии и медицине. ТДМПк, 1984. 208 с.
    32. Буюклу Г., Салій В., Яловенко А. Перспективи відродження галузі молочного і м’ясного скотарства на Херсонщині // Тваринництво України. 2001. - №9-10. С. 7 8.
    33. Бычков Н.А. Скотоводство в Югославии // Зоотехния. 1991. - №2. С. 78 79.
    34. Вагонис В.И. Иммунологическая реактивность организма животных и ее зависимость от генетических и внешних факторов: Автореф. дисс д-ра биол. наук: 096. Вильнюс, 1968. 66с.
    35. Венгрин А.В. Природна резистентність, адаптаційна здатність та продуктивність у телиць чорної і червоно-рябої української та чорно-рябої і симентальської порід // Наук. вісник Львівської держ. академії вет. медицини. - Львів, 1997. Вип. 1. С. 72 75.
    36. Ветеринарна клінічна біохімія / В.І. Левченко, В.В. Влізло, І.П. Кондрахін та ін.; За ред. В.І. Левченка і В.Л. Галяса. Біла Церква, 2002. 400с.
    37. Використання результатів диспансеризації для корекції технологій утримання худоби і свиней в господарствах регіонів, забруднених радіонуклідами / Демчук М.В., Павлюк Я.С., Козенко О.В. та ін. // Сучасні проблеми екології та гігієни виробництва продукції тваринництва: Зб. наук. праць Вінницького державного аграрного університету. Вінниця, 2000. Вип. 8. Т. 1. С. 66 70.
    38. Високос М., Короленко Л., Милостивий Р. Вплив сезону народження на ріст і розвиток телят голштинської породи при інтенсивній технології вирощування в умовах степової зони України // Ветеринарна медицина України. 2006. - № 1. С. 13 14.
    39. Високос М.П. Екологічні аспекти ведення тваринництва в зоні радіаційного забруднення: Текст лекцій / Дніпропетровський державний аграрний університет. Дніпропетровськ, 2004. 24 с.
    40. Високос М.П., Чорний М.В., Захаренко М.О. Практикум для лабораторно-практичних занять з гігієни тварин. Харків: Еспада, 2003. 218 с.
    41. Високос М.П., Милостивий Р.В. Сезонні зміни морфо-біохімічних показників крові імпортованих корів голштинської породи при адаптації за еколого-господарських умов центральної степової зони України // Проблеми становлення галузі тваринництва в сучасних умовах / Зб. наук. праць Вінницького ДАУ. Вінниця, 2005. Вип. 22. С. 14 19.
    42. Волков С.С. Причини и механізми зниження заплідненості корів та її корекція // Автореф. дис... канд. вет. наук.: 16.00.07 Ветеринарне акушерство / ЛНАВМ ім. С.З. Гжицького Львів, 2002. 20 с.
    43. Воложин А.И., Субботин Ю.К. Адаптация и компенсация - универсальный биологический механизм приспособления. - М.: Медицина, 1987. - 176 с.
    44. Воспроизводительные качества голштинизированных первотелок разного генотипа / Чохатариди Г.Н., Чохатариди Т.А., Кокоева Л.П. и др. // Зоотехния. 2000. - №5. С. 29.
    45. Вплив сезону народження на резистентність телят імпортованої голштинської породи при інтенсивній технології вирощування за природно-кліматичних умов степової зони України / М.П. Високос, Р.В. Милостивий, Є.В. Чумак, А.О. Заярко // Проблеми екології ветеринарної медицини Житомирщини: Наукові статті міжнародної науково-виробничої конференції. Житомир: Полісся”, 2005. С. 3 6.
    46. Всяких А.С. Адаптация молочного скота в индустриальной технологии // С.-х. биология. - 1986. - №9. С. 120 121.
    47. Всяких А.С., Родионов Г.В., Котелина К.И. Эколого-генетические аспекты адаптации животных в условиях молочного комплекса // Вестник сельскохозяйственной науки. - 1989. - №12. С. 89 95.
    48. Высокос Н.П., Милостивый Р.В. Особенности молочной продуктивности голштинского скота импортированного в степную зону Украины с разных стран Европы // Состояние и проблемы ветеринарной санитарии, гигиены и экологии в животноводстве: Сб. науч. трудов. Чебоксары. 2004. С. 48 52.
    49. Гавриленко М. Селекція молочної худоби в Нідерландах // Пропозиція - 2000. - № 1. С. 58 61.
    50. Гавриленко М.С. Первістки різних генотипів. // Тваринництво України. 1986. - №11. С. 35.
    51. Гавриленко М.С., Буркат В.П., Бащенко М.І. Селекційна оцінка корів-первісток голштинської породи канадської селекції // Нові методи селекції і відтворення високопродуктивних порід і типів тварин. Матер. наук. виробн. конференції. К.: Асоціація Україна”, 1996. С. 43.
    52. Гавриленко Н., Шарап Г. Молочное животноводство в Нидерландах // Молочное и мясное скотоводство. - 1999. - № 4. - С. 32-35.
    53. Гаврилін П.М., Масюк Д.М., Криштофорова Б.В. Шляхи підвищення життєздатності новонароджених продуктивних тварин // Мат. Всеукраїнської н. п. конференції Новітні технології в тваринництві”. Дніпропетровськ. 2004. С. 229 232.
    54. Гараздюк Г. Поживність ґрунтів України та їх вплив на життєздатність тварин // Тваринництво України. 2002. - № 11. С. 24 25.
    55. Гараздюк Г.В. Відтворювальна функція телиць і корів в екологічно несприятливій гірській зоні Карпат // Автореф. дис. ...канд. вет. наук: 16.00.07 / Львів. акад. вет. мед. ім. Гжицького. Л., 1996. 22 с.
    56. Гаранович И.И. Морфофункциональные особенности защитных систем организма новых генотипов молочного скота в регионе Донбасса: Автореф. дис. ... канд. биол. наук: 03.00.13. - физиология человека и животных. - Симферополь, 1997. 24 с.
    57. Гаранович И.И. Особенности формирования иммунной системы голштинизированного красного степного скота // Вісник аграрної науки. - 1997. - №4. С. 78 81.
    58. Гаркави Л.Х., Квакина Е.Б., Уколова М.А. Адаптационные реакции и резистентность организма. - Ростов-на-Дону.: Наука, 1990. - 120 с.
    59. Генофонд як система, що забезпечує оптимальний стан популяції (породи, виду) тварин / Сірацький Й.З., Меркушин В.В., Костенко О.І. та ін. // Розведення і генетика тварин. 1998. Вип. 29. С. 17 24.
    60. Герасимчук А.В. Тесторне значення ознак неспецифічної резистентності для прогнозування молочної продуктивності, життєздатності та відтворних якостей великої рогатої худоби. Автореф. дис... д-ра с.-г. наук. Укр. держ. агр. університет: Київ, 1993. 54с.
    61. Голиков А.Н. Адаптационный синдром у коров в молочном комплексе // Новое в диагностике, лечении и профилактике болезней животных. М.: Наука. 1996. С. 48 50.
    62. Голиков А.Н. Адаптация сельскохозяйственных животных. М.: Агропромиздат, 1985. 215 с.
    63. Головач П.І. Фізіологічний статус і продуктивність великої рогатої худоби на різних етапах постнатального онтогенезу за впливу інсуліну // Автореф. дис. ... доктора ветеринарних наук: 03.00.13 фізіологія людини і тварини / ЛНАВМ. ім. С.З. Гжицького. Львів, 2004. - 40 с.
    64. Господарська оцінка молочних корів / Сірацький Й.З., Данилків Я.Н., Пахолок А.А. та ін. К.: Урожай, 1992. С. 5 12.
    65. Господарсько-корисні ознаки імпортованого голштинізованого поголів’я різної селекції на Львівщині / Хмара П.І., Федорович Є.І., Лабунський П.В. та ін. // Нові методи селекції і відтворення високопродуктивних порід і типів тварин. Матер. наук. виробн. конференції. К.: Асоціація Україна”, 1996. С. 168.
    66. Гофман Е. Л. Кисеньзалежний метаболізм, патогенетична профілактика і патогенетична терапія у машиністів локомотивів і осіб напруженої праці // Львів: Світ, 1998. 332 с.
    67. Грибан В.Г. Авторское свидетельство №1394106 на изобретение ‘‘Газоанализатор’’// Бюл. №17. 07.05.88.
    68. Грибан В.Г., Чумак В.О., Немировський В.І. Клінічна біохімія тварин. Дніпропетровськ. 2001. 160 с.
    69. Гриневич И.И. Молочное животноводство Дании // Зоотехния. - 1990. - № 2. С. 78 79.
    70. Грищенкова Е.М. Влияние моциона на рост и развитие нетелей холмогорской породы // Доклады Московской с. х. академии им. А.К. Тимирязева. Т. 4. Вып. 30. Москва. 1957. С. 171 177.
    71. Гуков А.И., Малашенко В.В., Петрова А.М. Адаптация голштинского скота в условиях Ставрополья // Зоотехния. 1993. - №6. С. 9 10.
    72. Данилевська О.С. Розміщення основних порід молочної худоби на Україні // Вісник аграрної науки. 2002. - № 3. С. 79 81.
    73. Данчук В., Микитин Ю., Данчук О. Оксидаційний стрес патологічний процес чи адаптація? // Тваринництво України 2004. - №4. С. 21 23.
    74. Данчук В.В. Цитологічні аспекти постнатального оксидаційного стресу у поросят // Наук. техн. бюл. Ін-ту біол. тварин. 2001. Вип. 1-2. С. 276 281.
    75. Демчук М., Гаврилець Є., Козенко О. Основні проблеми у скотарстві Волині // Тваринництво України. 1999. - № 3-4. С. 7.
    76. Демчук М.В. Повітряне середовище і його зоогігієнічне значення // Гігієна тварин. К.: Урожай, 1996. С. 11 52.
    77. Демчук М.В., Козенко О.В. Вплив парентерального введення тривітаміну і корекції раціону полісолями мікроелементів на показники еритроцитів системи крові бугаїв-плідників // Аграрна наука і освіта. 2003. Т. 4. (№3-4). С. 80 84.
    78. Денисенко В.Н., Емельяненко А.П., Тулупова Н.М. Бактерицидная активность сыворотки крови в онтогенезе // Ветеринария. 1976. - № 10. С.38.
    79. Джонг С. Влияние дополнительного освещения коровников на молочную продуктивность коров // Молочное и мясное скотоводство. 1985. - № 7. С. 115 116.
    80. Дмитриев А.Ф. Роль естественной резистентности при акклиматизации сельскохозяйственных животных // Тр. Целиноград. сельхоз. ин-та. Целиноград. 1970. Т.8. Вып. 10. С. 27 34.
    81. Домян И. Скотоводство в Израиле // Молочное и мясное скотоводство. 1991. - № 2. С. 29 32.
    82. Дубина В.В. Роль активных форм кислорода в качестве сигнальных молекул в метаболизме тканей при состояниях окислительного стресса // Вопросы медицинской химии. 2001. Т. 47, №6. С. 561 581.
    83. Дубінін А.М. Проблеми породи та перспективи розвитку скотарства в Україні // Теоретичні й практичні основи породоутворювального процесу у молочному та м’ясному скотарстві. К.: Ас. Україна, 1995. С. 50 51.
    84. Екогенез та термостійкість великої рогатої худоби в новому середовищі / Барабаш В.І., Тихонова Л.В., Петренко В.І. та ін. // Науков. вісник Львів. держ. акад. вет. мед. 2000. Т.2(№2), Ч. 4. С 6 8.
    85. Єфименко М.Я. Методи створення і перспективи селекції чорно-рябої породи // Наук. виробн. бюл. Селекція”. Київ, 1995. - №2. С. 60 63.
    86. Єфименко М.Я. Українська чорно ряба молочна порода // Племінні ресурси України. К.: Аграрна наука, 1998. С. 46 48.
    87. Жебровский Л.С., Комисаренко А.Д., Митько В.Е. Прогнозирование молочной продуктивности крупного рогатого скота. Л.: Колос, 1980. 142 с.
    88. Задорожна І.Ю., Рубан С.Ю., Шабля В.П. Оцінка різних систем утримання телят молочного періоду в залежності від сезонів року // Проблеми становлення галузі тваринництва в сучасних умовах: Зб. наук. праць. Вінницький державний аграрний університет. Вінниця. 2005. Ч. 2. С. 38 42.
    89. Здатність голштинської худоби до адаптації в умовах Придніпров’я / Барабаш В.І., Петренко В.І., Лоза А.А. та ін. // Науков. вісник Львів. держ. акад. вет. мед. 1999. Вип.3, Ч. 2. С. 152 155.
    90. Зубець М.В. Використання кращого світового генофонду // Тваринництво України. 1997. - №8. С. 14 15.
    91. Зубець М.В. Сучасний стан та перспективи генетико-селекційного біотехнологічного моніторингу в тваринництві України // Вісник Сумського НАУ. Суми, 2002. Вип. 6. С. 3 12.
    92. Зубець М.В., Буркат В.П. Основні концептуальні засади новітньої вітчизняної теорії породоутворення // Розведення і генетика тварин: Міжвідом. тем. наук. зб. К.: Науковий світ, 2002. Вип. 36. С. 3 10.
    93. Интервью с директором комплекса Сергеем Николовым // Новое сельское хозяйство. 2005. - № 6. С. 80.
    94. Исследование крови животных и клиническая интерпретация полученных результатов /В.И. Левченко, П.Ф. Шевчук, Н.П. Прудеус и др. Белая Церковь, 1987. 41с.
    95. Казначеев В.П. Современные аспекты адаптации. Новосибирск: Наука, 1980. 192 с.
    96. Карасик Ю.М., Буркат В.П. Селекция голштинов в США // Агропром Украины, - 1989. - № 4. С. 48 53.
    97. Карелин А.И., Маравин Б.Л. Зоогигиенические основы проектирования, строительства и эксплуатации животноводческих объектов. М.: Россельхозиздат, 1987.- 271 с.
    98. Кармолиев Р.Х. Участие белков крови в биохимической адаптации организма крупного рогатого скота к условиям жизни. // С.-х. биол. 1990. - №2. - С. 141 143.
    99. Каталог инструкций к диагностическим наборам производства. Днепропетровск, 2002. 68с.
    100. Каци Г.Д., Коюда Л.І., Рогова Н.В. Адаптаційні процеси великої рогатої худоби // Вісник аграрної науки. - 2003. - №6. С. 38 40.
    101. Кацы Г.Д. Адаптоморфоз у крупного рогатого скота при акклиматизации // Тез. докл. н. т. конф. Российской акад. с. х. наук, НПО Дон”. 1991. С. 39.
    102.
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины