ВМІСТ АЛІФАТИЧНИХ АМІНІВ У КОРМАХ ТА ЇХ ВПЛИВ НА МЕТАБОЛІЧНІ ПРОЦЕСИ І РЕЗИСТЕНТНІСТЬ ЛАКТУЮЧИХ КОРІВ

Краткое описание

кабінет міністрів УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

Поляковський Василь Михайлович

УДК 636.2.085.52.661.717.3:612.017.1

вміст аліфатичних амінів у кормах та їх вплив на метаболічні процеси і резистентність лактуючих корів

16.00.06 гігієна тварин та ветеринарна санітарія

Дисертація
на здобуття наукового ступеня кандидата
ветеринарних наук

Науковий керівник:
Захаренко Микола Олександрович
доктор біологічних наук, професор

Київ 2004

ЗМІСТ

Вступ......

5

Розділ 1. Огляд літератури..........................

12

1.1. Санітарно-гігієнічна оцінка силосованих кормів.............

12

1.2. Загальна характеристика небілкових азотовмісних сполук кормів та фактори, що впливають на їх перетворення..............

20

1.3. Вплив амінів на клінічний стан та метаболічні процеси в тканинах..........................................................................................

26

1.4. Способи зниження негативної дії амінів на організм тварин.

44

РОЗДІЛ 2. Матеріали ТА методи досліджень..................

51

2.1. Обґрунтування напрямів досліджень...............

51

2.2. Схема та умови проведення дослідів.......................

52

2.3. Визначення показників якості кормів..........................................

53

2.4. Визначення вільних амінокислот.................................................

54

2.5. Визначення концентрації органічних кислот...............................

54

2.6. Дослідження вмісту амінів у кормах............................................

54

2.7. Визначення параметрів мікроклімату...........................................

55

2.8. Визначення клінічних та гематологічних показників.................

56

2.9. Дослідження показників кислотно-лужної рівноваги крові та резистентності...............................................................................

56

2.10. Визначення показників вуглеводно-білкового обміну............

58

2.11. Визначення активності ферментів...............

60

2.12. Визначення показників якості молока..........................

60

РОЗДІЛ 3. Результати досліджень....................................................

61

3.1. Вміст небілкових азотовмісних сполук у кормах........................

61

3.2. Клінічні та гематологічні показники, стан КЛР крові та вуглеводно-білкового обміну у лактуючих корів.......................

79

3.3 Показники природної резистентності лактуючих корів та фізико-хімічні показники молока.................................................

85

3.4. Вплив хумоліту на клінічний стан, кислотно-лужну рівновагу крові та вуглеводно-білковий обмін у лактуючих корів...........

88

3.5. Резистентність та показники якості молока корів при застосуванні сорбенту хумоліт.....................................................

94

Розділ 4. Узагальнення результатів досліджень......................

99

Висновки.

109

рекомендації ВИРОБНИЦТВУ...

111

Список використаних джерел....

112

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ,
ОДИНИЦЬ, СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ

АлАТ аланінамінотрансфераза
АсАТ аспартатамінотрансфераза
АТФ аденазинтрифосфорна кислота
БАСК бактерицидна активність сироватки крові
ГГТ гама-глутамілтрансфераза
ГДК гранично допустима концентрація
клр кислотно-лужна рівновага
КФ кисла фосфатаза
ЛАСК лізоцимна активність сироватки крові
ЛФ лужна фосфатаза
МАО моноамінооксидаза
НАД+ нікотинамідаденіндинуклеотид (окислений)
НАДН нікотинамідаденіндинуклеотид (відновлений)
НБА напруженість бактерицидної активності
ФМН флавінмононуклеотид

ВСТУП

Сучасні технології виробництва молока, які все ширше поширюються в Україні, передбачають утримання лактуючих корів протягом досить тривалого періоду на малокомпонентних раціонах, основу яких складають силосовані, сінажовані та концентровані корми. Довготривале зберігання силосованих і сінажованих кормів, особливо в теплу пору року, викликає перетворення поживних речовин корму у найрізноманітніші низькомолекулярні органічні сполуки, проміжні або кінцеві продукти розпаду амінокислот, вуглеводів, більшість із яких є шкідливими для організму тварин.
Дослідженнями, проведеними вітчизняними [15, 19, 22, 27, 89, 92, 226] та зарубіжними [138, 243, 249, 265, 290, 328, 343] вченими встановлено, що в процесі порушення технології заготівлі та при тривалому, без належних умов, або при підвищених температурах, зберіганні силосованих та сінажованих кормів, погіршуються їх санітарно-гігієнічні показники в зв’язку із значним накопиченням та зміною співвідношення органічних кислот, у тому числі масляної, як продукту життєдіяльності мікроорганізмів Clostridium thyrobutyricum, Clostridium sporogenes [248 321, 328], амідів [25, 27], амонійного азоту [92, 279], що призводить до зниження їх поживності та викликає, при згодовуванні тваринам, найрізноманітніші хронічні захворювання, що перебігають на фоні зниження резистентності організму, відтворної здатності, скорочення терміну експлуатації корів, погіршення якості молока, збільшення захворюваності і зниження збереження новонароджених телят [8, 32, 92, 228].
Проблеми якості силосованих та сінажованих кормів і на сьогодні привертають увагу багатьох дослідників, у зв’язку з їх широким використанням у молочному скотарстві [1, 15, 22, 27, 54, 94, 163].
Заготівля силосу в усіх регіонах країни проводиться, головним чином, за рахунок зеленої маси кукурудзи, яка отримала масове розповсюдження [15, 23, 94, 130, 163]. З цією метою створено високоврожайні сорти кукурудзи, систему машин для посіву, збирання зеленої маси та заготівлі силосу. Лише незначна частина кукурудзяного силосу заготовляється не в траншеях, а з використанням поліетиленових рукавів, так зване, рулонне зберігання [249].
Застосування традиційного способу заготівлі та зберігання силосу в траншеях, вже на початку його використання тваринам веде до погіршення санітарної якості корму, що пов’язано із доступом кисню до силосної маси. Цей процес особливо активно проходить під дією мікроорганізмів у теплі вологі зими та у весняний період, що веде до утворення ряду небілкових азотовмісних сполук, в тому числі, амонійного азоту [97, 262, 304, 319, 340], вміст якого у силосі із кукурудзи у весняний період може досягти рівня 30 35%, а в сінажі із злаково-бобової суміші в окремих випадках до 55 60% від загального азоту корму [15, 22, 27, 33]. В цей період реєструється і найбільша кількість захворювань великої рогатої худоби, особливо новонароджених телят на гострі розлади травлення, спостерігається значна кількість затримок посліду у корів після отелення, знижується резистентність тварин, падає їх продуктивність та тривалість експлуатації, що наносить молочному скотарству значні економічні збитки [33, 92, 93, 155].
Актуальність теми. Тривале використання в годівлі лактуючих корів силосованих кормів (передбачене сучасними технологіями виробництва молока), нерідко спричиняє у тварин порушення травлення та метаболічних процесів у тканинах, розвиток ряду хронічних захворювань, зокрема, ацидозів, кетозів, остеодистрофій, що знижує продуктивність корів та період їх господарського використання.
Виявлено, що підвищений вміст і зміна співвідношення органічних кислот, неконтрольований розпад білків до аміаку й інших азотовмісних сполук у силосованих кормах, що особливо часто спостерігається у разі порушення технології їх заготівлі та тривалому зберіганні, призводять до накопичення цих речовин в організмі, що може бути основним фактором хронічних захворювань корів та новонароджених телят. Особливо шкідливими для тварин є масляна кислота й аміак, а також проміжні або кінцеві продукти життєдіяльності мікроорганізмів [12, 97, 327, 342].
При санітарно-гігієнічній оцінці силосованих кормів особливу увагу звертають на амонійний азот. Що ж до вмісту аліфатичних амінів продуктів перетворення амінокислот у кормах, то донедавна особливого значення цим сполукам не надавалось. Аміни органічні сполуки, виявлені в кормах [166, 167, 281], ґрунтах [96, 196], воді [137, 196] та повітрі [196, 197]. Їх рівень у кормах залежить від технології вирощування кормових культур і зростає за умов внесення у ґрунт мінеральних добрив, карбаматних пестицидів та гербіцидів [147, 196]. Аліфатичні аміни також здатні утворюватись у тканинах тварин в процесі обміну речовин [276, 277, 343], а їх вміст залежить від фізіологічного стану [18], виду корму [343], видових та індивідуальних особливостей тварини, а також від кількості амінів, що надходять в організм з кормами [343].
У лабораторних тварин аліфатичні аміни, що потрапили в організм з повітрям, кормами або водою, спричиняють порушення функції нервової та дихальної систем [35, 36, 57, 58], змінюють гематологічні показники [57, 74, 129] та активність ферментних систем [34, 129, 202], порушують кислотно-лужну рівновагу крові [190], активують перекисне окислення ліпідів у тканинах [53], знижують резистентність організму, призводять до дистрофічних змін внутрішніх паренхіматозних органів [35, 36, 58, 126, 202].
У практиці ветеринарної медицини вивченню впливу підвищеного рівня аліфатичних амінів у кормах на резистентність, клінічний стан, метаболічний статус тварин та якість продукції тваринництва практично не проводилось, зустрічаються лише окремі дослідження [128, 129]. На сьогодні практично не досліджено якісний склад та динаміку накопичення нижчих аліфатичних амінів в кормах. Маловивченими залишаються і питання впливу аліфатичних амінів, що надходять з кормами, на клінічні показники, резистентність, продуктивність лактуючих корів та якість молока тварин. Практично відсутні ефективні заходи по запобіганню негативного впливу аліфатичних амінів на організм тварин.
Вивчення вмісту амінів в кормах, їх видового складу та динаміки накопичення, зокрема, в силосованих кормах, в процесі їх тривалого зберігання, використання, в годівлі лактуючих корів, дослідження їх впливу на показники клінічного та фізіологічного стану, процеси обміну речовин в тканинах, на резистентність та продуктивність корів дає можливість запропонувати додаткові критерії санітарно-гігієнічної оцінки кормів, дослідити основні шляхи їх впливу на організм тварин, запропонувати ефективні методи профілактики негативної дії амінів на організм лактуючих корів.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота була частиною держбюджетної теми Вивчити особливості біохімічних процесів в силосованих і сінажованих кормах, розробити нові методи контролю їх якості та способи підвищення ефективності використання в практиці годівлі тварин”, номер держреєстрації 096U001916, що виконувалася співробітниками кафедри гігієни тварин ім. А.К. Скороходька Національного аграрного університету.
Головна мета роботи вивчити вміст та динаміку накопичення амінів у кормах, клінічний стан, резистентність, метаболічний статус і якість молока корів за умов хронічної дії амінів, запропонувати спосіб зниження їх токсичності в організмі тварин.
Для досягнення мети постали такі завдання:
- визначити показники якості та провести гігієнічну оцінку кормів у зимово-стійловий період утримання корів;
- вивчити динаміку накопичення небілкових азотовмісних сполук у кукурудзяному силосі;
- визначити загальний вміст, видовий склад та динаміку накопичення амінів у кукурудзяному силосі;
- проаналізувати показники клінічного стану, метаболічного статусу та резистентності лактуючих корів за умов хронічної дії амінів на їх організм;
- виявити показники клінічного стану, резистентності, метаболічного статусу лактуючих корів за умов застосування сорбенту хумоліт;
- вивчити якість молока корів за умов підвищеного рівня амінів у кормах та у разі згодовування хумоліту;
- на основі одержаних результатів запропонувати ефективний спосіб зниження токсичної дії амінів на організм корів.
Об’єкт дослідження. Корми, лактуючі корови, молоко, аміни, хумоліт.
Предмет дослідження. Якість силосованих кормів, клінічний стан, обмін речовин та резистентність корів за умов дії амінів та під час застосування хумоліту.
Методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань використано зоотехнічні (хімічний склад кормів, динаміка накопичення азотовмісних органічних сполук (аміак, амінокислоти, аміни), якісний склад та загальний вміст аліфатичних і ароматичних амінів у кукурудзяному силосі), фізіологічні та біохімічні (показники клінічного стану, гематологічні показники крові, показники кислотно-лужної рівноваги крові та резистентності), аналітичні (огляд літератури) та статистичні методи обробки результатів.
Наукова новизна одержаних результатів. Встановлено, що важливими чинниками, вперше виявленими у кукурудзяному силосі, які знижують якість кормів, є етил-, пропіл- та ізобутиламін. Загальний вміст цих речовин значно зростає в процесі зберігання корму, досягаючи рівня 0,2 г/кг корму. У лактуючих корів за умов згодовування кормів з підвищеним рівнем аліфатичних амінів до 5,42 мг/кг маси тіла спостерігається стан компенсованого метаболічного ацидозу, тканинна гіпоксія, посилення процесів уреогенезу, змінюються показники клінічного стану, співвідношення фракційного складу білків плазми крові та резистентності. Згодовування їм хумоліту сприяє нормалізації кислотно-лужної рівноваги крові, клінічного стану, резистентності та метаболічного статусу, покращує якість молока.
Практичне значення одержаних результатів. Експериментально доведено, що одним із додаткових критеріїв санітарно-гігієнічної оцінки силосованих та інших кормів є контроль вмісту аліфатичних амінів. З метою зниження їх негативного впливу на організм лактуючих корів рекомендується згодовувати сорбент хумоліт у дозі 100 г на голову за добу протягом перших 50 днів лактації. Розроблено методику визначення загального вмісту амінів у кормах.
Результати досліджень увійшли до науково-практичних рекомендацій По профілактиці порушень метаболічного статусу в організмі корів та лікування неонатальних діарей у телят”, які затверджені Державним департаментом ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики України (реєстраційний № 15 14/17, від 19.02.2001 р.).
Дослідження впливу нижчих аліфатичних амінів на організм лактуючих корів можуть бути використані для розробки нових ефективних методів зниження негативної дії небілкових азотовмісних сполук на організм тварин.
Особистий внесок здобувача полягає у проведенні експериментальних досліджень з теми дисертації, опрацюванні наукової літератури, статистичній обробці результатів досліджень, підготовці наукових статей, аналізі та інтерпретації одержаних результатів.
Апробація результатів досліджень. Матеріали дисертаційної роботи доповідались на Міжнародній ювілейній науково-практичній конференції Сучасний стан, досягнення та перспективи розвитку зоогігієнічної науки і практики”, присвяченій 115-й річниці з дня народження А.К. Скороходька (Київ, 1998); наукових конференціях професорсько-викладацького складу, наукових співробітників та аспірантів НАУ за підсумками науково-дослідних робіт 1998 2004 р. (Київ, 1999, 2000, 2001, 2002, 2003, 2004).
Публікації результатів досліджень. За результатами досліджень опубліковано 6 наукових робіт, з них 4 статті, 1 науково-практична рекомендація, 1 деклараційний патент.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація містить 145 сторінок машинописного тексту і складається із вступу, огляду літератури, матеріалу і методики досліджень, результатів досліджень, узагальнення результатів досліджень, висновків, рекомендацій виробництву та списку літератури, який включає 343 джерел, з них 109 іноземних. У дисертації міститься 19 таблиць та 3 рисунки.

Список литературы

Висновки

1. Встановлено, що важливим додатковим критерієм гігієнічної та ветеринарно-санітарної оцінки кормів є загальний вміст амінів та інших небілкових азотовмісних сполук, які негативно впливають на здоров’я тварин і погіршують якість продукції.
2. Показано, що загальний рівень амінів у кормах значно коливається і становить: у сінажі із різнотрав’я 37,18 мг/кг, пивній дробині 41,80, силосі із кукурудзи 57,16, жомі 61,27, сіні лучному 117,60, соломі озимої пшениці 85,05 та пшеничних висівках 111,32 мг/кг корму.
3. Вміст амінів при тривалому зберіганні кукурудзяного силосу з жовтня до квітня зростає у 20 разів, досягаючи значення 3,0 мг/кг сухої речовини корму, причому основними є нижчі аліфатичні аміни: метил-, етил- та ізобутиламін, вміст яких змінюється у межах 9,2 15,7 мг/кг сирого корму.
4. Тривале зберігання кукурудзяного силосу супроводжується зростанням у 3,3 3,6 раза рівня вільних амінокислот, у тому числі аспарагінової, глутамінової, треоніну, серину, аланіну, валіну, метіоніну, ізолейцину, лейцину, тирозину, фенілаланіну, гістидину, лізину, аргініну та орнітину, загальний вміст яких досягає значення 4,3 г на 1 кг сухої речовини корму.
5. Показано, що загальна кислотність кукурудзяного силосу у весняний період порівняно з аналогічними показниками корму восени зростала з 34 до 39ºТ, величина рН знижувалась з 4,17 до 3,66, а вміст органічних кислот збільшувався до 0,30±0,07 гекв/кг корму.
6. Згодовування кормів із підвищеним рівнем амінів (5,42 мг на 1 кг маси тіла) змінює клінічний стан лактуючих корів, що проявляється у напруженні дихальної системи та зниженні парціального тиску кисню крові при відносно стабільних гематологічних показниках.
7. У лактуючих корів при згодовуванні кормів із підвищеним вмістом аліфатичних амінів, виявлено стан компенсованого метаболічного ацидозу, викликаного зниженням рівня бікарбонатів і загальної вуглекислоти, парціального тиску вуглекислого газу та зсуву буферних основ крові у бік від’ємних значень.
8. За умов згодовування кормів з підвищеним вмістом аліфатичних амінів у крові лактуючих корів спостерігається високий рівень глюкози, сечовини та активності АлАТ, зміна фракційного складу білків плазми та величини А/Г коефіцієнта, збільшення рівня аміаку в молоці при сталих показниках загальної та активної кислотності.
9. Згодовування лактуючим коровам сорбенту хумоліт сприяло відновленню стану кислотно-лужної рівноваги крові за рахунок підвищення в ній вмісту бікарбонатів на 20%, загальної вуглекислоти на 22%, парціального тиску вуглекислого газу на 21% та кисню на 20%, зміщення показника зсуву буферних основ у бік позитивних значень на 4 одиниці.
10. При згодовуванні сорбенту хумоліт у лактуючих корів покращувався клінічний стан, нормалізувався метаболічний статус, резистентність, фракційний склад білків плазми крові, знизився рівень аміаку в молоці.

пропозиції виробництву

1. З метою контролю якості кормів, профілактики порушень метаболічного статусу тварин, розвитку захворювань, покращення якості молока, рекомендується визначати загальний вміст аліфатичних амінів у силосованих кормах протягом їх зберігання та використання в годівлі тварин.
2. Для зниження негативного впливу нижчих аліфатичних амінів на організм рекомендується згодовувати лактуючим коровам сорбент хумоліт у дозі 100 г на голову за добу протягом перших 50 днів лактації.
3. Результати досліджень вмісту нижчих аліфатичних амінів у кормах та їх впливу на організм лактуючих корів можуть бути використані при встановленні ГДК цих сполук у кормах та при розробці способів зниження негативної дії азотовмісних сполук на організм жуйних тварин.

Список використаних джерел

1. Авраменко П.С., Постовалова Л.М. Производство силосованых кормов. Минск.: Урожай, 1984. 110 c.
2. Андросов В.А., Шабаев Н.В. Влияние цеолитов на формирование естественной резистентности организма холостых и супоросных свиноматок // Сб. науч. тр. ВНИИ вет. сан., гигиены и экол. 1996. 100. С. 16 18.
3. Анохин Б.М. Возрастные изменения в организме телят, содержащихся на кормах с повышенным количеством нитратов // Ветеринария, 1991. № 8. С. 12 14.
4. Антонюк Л.И. Влияние длительного вскармливания повышенных доз карбамида на организм коров и качество их молока: Дис канд. сельх. наук: 1979. 357 с.
5. Аншпо Я.И., Реутов В.П., Каюшин Л.П., Сорокина Е.Г. Нитратная гипоксия: механизмы и следствие // Тез. докл. ІІ Всесоюзн. симпоз. по экологической онкологии. Образование канцерогенных N-нитрозосоединений в экосистемах”. К., 1990. С. 35 36.
6. Артемьева А.А., Добринский А.А. Об определении порогов резорбтивного действия диметиламина в хроническом эксперименте. // Гигиена профессиональных заболеваний. Сб. науч. трудов. Вып. 20. М.: 1972. С. 108 111.
7. Архипов Г.Н., Жукова Г.Ф., Пилипова В.В. Канцерогенные нитрозосоединения в пищевых продуктах // Вопросы питания. 1979. № 2. С. 12 21.
8. Ахаладзе Н.Г. Биологический возраст и хроническая патология в условиях химического производства // Проблемы старения и долголетия 1996. 6. № 34. С. 170 176.
9. Баженов С.В., Мазуркевич А.И., Хмельницкий Г.А., Вовк Д.М. Влияние токсических доз нитратов на изменение содержания пировиноградной к-ты в крови КРС // Научные труды. УСХА. Выпуск 167. К., 1977. С.22 23.
10. Баженов С.В., Хмельницкий Г.А., Вовк Д.М., Мазуркевич А.Й. Изменение обмена углеводов в организме животных при отравлении неорганическими нитратами и нитритами // Научные труды УСХА. Токсикозы и методы их устранения”. К., 1976. выпуск 174. С. 35 39.
11. Байматов В.Н., Галимуллин К.Н. Биохимические показатели и углеводная функция печени у овец при интоксикации нитратами. // Ветеринария. 1999. №3. С. 38 39.
12. Бакай С.М. Биотехнология обогащения кормов мицелиальным белком. К.: Урожай, 1987. С.133 135.
13. Баканов В.Н., Менькин В.К., Буряков Н.П. Азотистый обмен у бычков при различном уровне нитратов в рационе // Известия техт. М., 1982. №2. С. 139 144.
14. Бекенов А.М. Влияние скармливания цеолитового туфа и ферментного препарата на процессы ферментации в рубце бычков // Сиб. НИИ проект.-технол. ин-т животновод. Новосибирск. 1993. С. 9498.
15. Белянчик В.И. Из опыта заготовки силоса.// Кукуруза и сорго. 1991, № 5. С. 45 47.
16. Бельденков А.И., Венедиктова Т.Н. Физиологическое обоснование использования цеолитов для молодняка крупного рогатого скота // Бюл. Науч.работ ВНИИ животновод.. 1986. № 84. С.42 44.
17. Бертшнайдер К., Хорн К., Матц Й. Нитрозамины в атмосферном воздухе // Гигиена и санитария. 1977. № 7. С. 86 87.
18. Биттерзоль Г., Геберер Г. Значение выявления алифатических эндогенных и экзогенных аминов в человеческом организме // Здравоохранение. Бухарест. 1985. Т. 28. № 4. С. 297 306.
19. Благовещенский А.В. Биохимия обмена азотсодержащих веществ у растений. Изд. АН СССР. М.: 1958. 340 c.
20. Бледнов В.А. Откорм валушков с использованием цеолитов // Зоотехния. 1995. № 3. С. 25 26.
21. Блэкстер К.Л. Новое в физиологии сельскохозяйственных животных. Сельхозиздат, 1958. 254 с.
22. Богданов Г.А., Привало О.Е. Сенаж и силос. М.: Колос, 1983. 319 с.
23. Богомолов Н.А., Растунов Ю.И. Качество кукурузного силоса и технология заготовки. Достижения науки и техники. М., Агропромиздат, 1990. № 7. С. 25 26.
24. Боев В.А., Боева Т.М. Переваримость и использование телками клеверотемофеечной смеси, содержащей различное количество нитратов // Тез. докл. меж. респ. науч. техн. конф. Проблемы азотистого метаболизма”. Волгоград, 1990. С.16 17.
25. Бойко И.И., Мещерякова И.П. Сравнительная эффективность заготовки различных кормов. ВИЖ. Вопросы рациональной заготовки и использования кормов. Дубровицы, 1984. С. 44 46
26. Боярский Л. Г. Жариков Д.Е. Сравнительная оценка сенажа и силоса из кукурузы. Бюллетень научных работ / ВНИИ животноводства, Дубровицы, 1986. Вып. 83. С. 26 28.
27. Боярский Л.Г. Технология приготовления силоса. М.: Агропромиздат, 1988. с.13 20.
28. Браунштейн А.Е. Биохимия аминокислотного обмена. М.: Печатный Двор., 1949, 427 с.
29. Брей С.М. Азотный обмен в растениях / Пер. с англ. Э.Е. Хавкина. М.: Агропромиздат. 1986. 200 c.
30. Буряков Н.И. Азотистый обмен у бычков при различном уровне нитратов в рационе // Тез. докл. межреспубл. науч. техн. конф. Проблема азотистого метаболизма”. Волгоград, 1990. С.13 14.
31. Буряков Н.И., Маслов В.В. Биохимические показатели крови коров, получавших рационы с тиосульфатом натрия и нитратом калия // Республ. конф. Проблема нитратов в животноводстве и ветеринарии”. 1990. С. 44 45.
32. Буяров В.С. Влияние зоогигиенических факторов на некоторые физиологические показатели и продуктивность коров // Вопр. вет. биол.// Моск. вет. акад. М.: 1994. С. 91 94.
33. Бышевский А.Ш., Тарсенов О.А. Биохимия для врача. Екатеринбург. Уральский рабочий. 1994. 384 с.
34. Валиев А.Г. Влияние некоторых алифатических аминов на активность моноаминооксидазы крыс // Фармакология и токсикология. 1968. № 2. С. 238 240.
35. Васильева О.Г. К токсикологии диэтиламина // Вопросы промышленной токсикологии. Под ред. Н.С. Правдина. М.: 1960. С. 176207.
36. Васильева О.Г. О токсичности диэтиламина // Гигиена и санитария. 1955 № 4. С. 28 31.
37. Ветеринарное законодательство. Т. 4. Ветеринарный устав Союза ССР, положения, указания, инструкции, наставления, правила по ветеринарному делу / Под. Ред. А.Д. Третьякова. М.: Агропромиздат. 1988. С. 642 652.
38. Використання цеолітів при вирощуванні і відгодівлі молодняка великої рогатої худоби / Калачнюк Г.І., Грабовенський І.Й., Савка О.Г. та ін. // Методичні рекомендації з науково-практичним обгрунтуванням. Львів, 1991. 30 с.
39. Влияние природного цеолита на продуктивность и обмен веществ у сельскохозяйственных животных и птиц / Караджян А.М., Чиркинян А.Г., Геворкян Г.А., Аванесян Г.С. / Прир. цеолиты . Тр. 4-го Болг.-сов. симп., Бургас, София, 1986. С. 459 464.
40. Влияние природных цеолитов на процессы пищеварения в рубце животных /Базанова Н.У., Ташинов К.Т., Цицишвили Г.В. и др. / Изв. АН ГССР. Сер.биол. 1982. № 2. С. 88 93.
41. Влияние цеолита на супоросных свиноматок / Штоль И.Р., Гамалиев А.Д., Радчук И.Ф., Клепко З.С. / Примор. гос. с.-х. акад. Уссурийск, 1996. С. 74 75.
42. Влияние цеолитов на биохимические показатели крови и продуктивность свиней / Зухрабов М.Г., Папуниди К.Х., Иванов А.В., Папуниди Э.К. / Диагност., профилакт. и терапия незараз. болезней животных Казан. гос. акад. вет. мед. Казань, 1996. С. 3 7.
43. Вовк Д.М. Изучение токсического влияния нитратов на организм крупного рогатого скота: Автореф. канд. вет. наук. / Казанский вет ин-т. Казань, 1977. 25с.
44. Вовк Д.М., Панько Н.Ф., Духницкий В.П. Патогенотическая регуляция обменных процессов в организме жвачных при нагрузке рационов нитратами // Республ. конф. Проблема нитратов в животноводстве и ветеринарии”. 1990. С. 45 47.
45. Волкова Н.В., Деркачев Э.Ф. К вопросу о механизме действия нитритов и нитратов натрия. // Сб. науч. тр. Санитарная охрана внешней среды”. Ленинградский санитарно-медицинский ин-т. Л-д., 1974. Т. 105. С. 102 103.
46. Воронина М.В. Экосистемный подход к оценке токсичности нитратов и нитритов // Экологические проблемы фармакологии и токсикологии. Казань, 1990. С.18 19.
47. Вороніна Л.М. та ін. Біологічна хімія: Навчальний посібник. Харків, 2000. С. 246269.
48. Вракин В.Ф. Влияние нитритов на организм животных. М.: ВНИИТЭИСХ, 1984. С. 34 38.
49. Вредные вещества в промышленности. Справочник для химиков, инженеров и врачей. Изд. 7-е, пер. и доп. Т. 2. Органические вещества. Под ред. Н.В. Лазарева и Э.Н. Левиной. Л., Химия, 1976. С. 218 233.
50. Вяйзенен Г.Н., Будяну И.В. Эффективность включения рапсового масла и цеолита в рационы коров // Зоотехния. 1995. № 6. С. 10 12.
51. Гаджиев К.Ш. Интоксикация крупного рогатого скота вредными газами // Ветеринария. 1992. № 1. С. 20 21.
52. Гамко Л.Н., Талызина Т.Л. Природный цеолит как сорбент тяжелых металлов в организме. // Зоотехния. 1997. № 2. С. 14 16.
53. Гигиеническое нормирование третичного бутиламина в воде / Рудейко В.А., Куклина М.Н., Ромашов П.Г., Гайдамака В.В. / Гигиена и санитария. 1985. № 12. С. 70 71.
54. Гігієна тварин / М.В. Демчук, М.В. Чорний, М.П. Високос, Я.С. Павлюк; за ред М.В. Демчука. К.: Урожай, 1996. 384с.
55. Гігієна тварин: Практикум / М.В. Демчук, Й.В. Андрусишин, Є.С. Гаврилець та ін.; За ред. М.В. Демчука. К.: Вид-во Сільгоспосвіта, 1994. С. 5 58.
56. Голосницкий А.К. Профилактика отравлений животных растительными ядами. М.: Колос, 1979. 165 с.
57. Горбачев Е.М. К токсикологии некоторых алифатических аминов / Автореф. дискта мед. наук. Новосибирск. 1958. 17с.
58. Горбачев Е.М. К токсикологии некоторых алифатических аминов // Сб. науч. работ по вопросам гигиены труда и профпатологии. Под ред. З.И. Израэльсона, А.А. Ицковича, Н.В. Лазарева и др. Новосибирское книжное изво. 1957. Вып. ХII. С. 3 52.
59. Горлов И.Ф. Зависимость естественной резистентности крупного рогатого скота от условий содержания // Технол. прва и перераб. инт. мяс.молоч. скотовод. и перераб. продукции животновод. Волгоград. 1996. С. 133 135.
60. Грабовенский И.И., Калачнюк Г.И. Цеолиты и бентониты в животноводстве. Ужгород: Карпаты, 1984. 74с.
61. Грабовенський І.Й. Вплив згодовування молодняку великої рогатої худоби помірної і високої доз цеоліту клиноптилоліту Сокирницького родовища на продуктивність, обмін речовин та показники забою // Респ. міжвідомч. темат. наук. збірник Молочном’ясне скотарство”. К., Урожай. 1991. Вип. 79. С. 49 50.
62. Гребинский С. Биохимия растений. Изд. Львовского унта, 1967. С. 112 114.
63. Григорян Г.Ш. Влияние разного уровня сахара в рационе на азотистый обмен в рубце у овец // Материалы 2 Всесоюз. конф. по физиолог. и биох. основам повышения продуктивности. Боровск, 1963. С. 20 22.
64. Григорьева Т.Е., Иванов Г.И. Применение цеолитсодержащего трепела в животноводстве // Зоотехния. 1997. № 7. С. 14 15.
65. Грищук Г.П. Вплив гумінату і цеолітів на неспецифічну резистентність і імунологічну реактивність організму телят в умовах хронічного малоінтенсивного радіоактивного опромінення // Вісник БДАУ. Вип. 5. Ч. 1. 1998. С. 247 249.
66. Губський Ю.І. Біологічна хімія: Підручник. Київ Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. 508с.
67. Гугля В.Г., Еранов А.М. Замена концентратов диаммоний фосфатом и цеолитом при откорме бычков // Зоотехния. 1994. № 6. С. 1819.
68. Гулий М.Ф. Мельничук Д.О. Біохімія і продуктивність тваринництва. К.: Знання, 1972. С. 14 17.
69. Гулий М.Ф., Федорченко Е.Я., Печенова Т.Н. О путях активации аминокислот // Респуб. межведомственный сборник. Вопросы боисинтеза, структуры и функций биополимеров”. Киев: Наукова думка. 1967. С. 3 36.
70. Гунчак В.М., Хомик Г.И., Канюка А.И., и др. Интенсивность всасывания в тонком кишечнике телят в зависимости от состава его содержимого // Респ. конф. Проблема нитратов и нитритов в животноводстве и ветеринарии”. К., 1990. С. 24 29.
71. Гуфрий Д.Ф. Нитраты и активность ферментов // Доклад. науч. конф. Экологические проблемы фармакологии и токсикологии”. Казань. 1990. С. 25.
72. Гуфрий Д.Ф. Распределение нитратов в отдельных органах пищеварительного тракта после введения нитрата натрия в двенадцатиперстную кишку // Тезисы доклад. Республ. конф. Проблема нитратов в животноводстве и ветеринарии”. К., 1990. С. 27 28.
73. Гуфрий Д.Ф. Содержание нитратов и нитритов в химусе двенадцатиперстной кишки после введения бычкам нитрата натрия в разных дозах // Респ. конф. Проблема нитратов и нитритов в животноводстве и ветеринарии”. К., 1990. С. 28 29.
74. Дабаев Н.Ж. О гигиеническом нормировании монометиламина в атмосферном воздухе // Гигиена и санитария. 1981, № 5. С. 7 9.
75. Давлеткельдиев Ф. Повышение эффективности использования силосованного корма. / Вестник сх. науки. АлмаАта, 1985. № 11. С. 52.
76. Данілов В.Б. Обмін речовин між кров’ю і тканинами при гострому експериментальному отруєнні бугайців нітратами: Дис канд. вет. наук: 16.00.02. К., 1993. 174 с.
77. Данілов В.Б. Функция печени и связанный с ней липидный обмен при остром экспериментальном отравлении бычков нитратами // Актуальные проблемы медицины и биологии. К., 1992. Т.1, С. 291 294.
78. Джен С.Д. О применении природного цеолита Лютогского месторождения (о. Сахалин) в рационах коров голштинской породы // Природные цеолиты России: Тез. докл. Респ.совещ., Новосибирск. 1992. Т 2. С. 62 63.
79. Долецький С.П., КаримХашими С. Нарушение минерального обмена при нитратно нитритной интоксикации у молочных коров. // Рукопись деп. во. ВНИИТЭИ Агропром 04.03.1988. УСХА. Госагропром СССР. №137., ВС 88 Деп. К., 1987. 37 с.
80. Домрачева Г.И., Кононов Ю.В., Майданюк А.Э. Влияние пропионовокислых бактерий на качество силоса, рост и развитие молодняка животных // Научн. тр. Сиб. научно иссл. инта с.х. животных. Омск, 1970. №15. С.173 177.
81. Дондокова Д.О., Тарнуев Ю.А., Хогоев А.Х. Антиульцерогенное действие цеолита Холинского месторождения (Бурятия) // 4 Рос. нац. конгр. Человек и лекарство”/ Тез.докл. М.: 1997. С. 41.
82. Духницький В.Б. Посмертна діагностика гострих нітратонітритних токсикозів великої рогатої худоби // Матеріали науковопрактичної конференції. Неінфекційна патологія тварин”. Біла Церква, 1995. C.194 195.
83. Ефименко О.М., Наугольная Т.Н. Аммиак и летучие амины в растениях / Биохимия. Т. 5. 1940. С. 630 635.
84. Жеребцов П.И., Солнцев А.И., Вракин В.Ф. Влияние нитратов на организм жвачных животных. М.: Изд. Тимирязевской с.х академии. 1964. №6. С.148 155.
85. Жеребцов П.И., Солнцев А.И., Вракин В.Ф. Влияние нитратов на обмен веществ у жвачных животных // Химия в сельском хозяйстве. 1966. №1. С. 57 59.
86. Журавлёв В., Цапков М.М. Токсичность нитратов и нитритов. Гигиена и санитария. 1983. №1. С. 62 65.
87. Журавлев В.Ф. // Гигиена и санитария, 1983. № 1. С. 62 66.
88. Забалуев Г.И. Клиническое состояние и обмен веществ у быков на откорме // Нов. в диагност., лечении и профилакт. болезней животных: Моск. гос. акад. вет мед. и биотехнол. М.: 1996. С. 36 40.
89. Запорожец Н.Ф. Научное обоснование и разработка практических способов разрушения нитратов и нитритов в кормах: Дисдра биол. наук. 06.02.02., 03.00.04 Винницкий сельхоз. институт. Боровск 1992. С. 55.
90. Засєкін Д.А. Моніторинг важких металів у довкіллі та способи зниження їх надлишку в організмі тварин: Дис дра вет. наук. 16.00.06 Національний аграрний університет. Київ 2002. 354 c.
91. Застосування цеолітів для глибокотільних корів / Смалюк П.В., Сень Т.М., Сень Т.М. та ін. / ВБАУ. Вип 5. Ч 1. Біла Церква. 1998. С. 221222.
92. Захаренко Н.А. Механизмы нарушений обмена веществ и способы их корекции у новорожденных телят: Дис дра биол. наук. 03.00.04 Украинский гос. агр. университет. Киев 1993. 370 c.
93. Захаренко І.М. Цудзевич Б.О. Перекисне окислення ліпідів та ферментативна активність в тканинах щурів при дії аліфатичних амінів та селеніту натрію // Науковий вісник НАУ. 2000. № 21. С. 120125.
94. Зубрич О. Силосування кукурудзи з соєю та амарантом. // Тваринництво України, 1996. №8. С.26 27.
95. Игнатенко В.П. Деинтоксикационная терапия новорожденных при токсической диспепсии // Вісник БДАУ. Вип 5. Ч. 1. Біла Церква, 1998. С. 7273.
96. Изучение аминов почвы предшественников канцерогенных Nнитрозосоединений / Власенко Н.А., Журавлева И.Л., Теренина Н.Б. и др. /Гигиена и санитария. 1981. № 11. С. 1517.
97. Ильина К.А., Беседина С.Ф. Влияние Propionibacterium shermanii на состав органических кислот в силосе // Тр. Инта микр. и вирусол. АН Каз. ССР. 1966. Т. 9. С. 2935.
98. Иммуноморфологический и биохимические показатели у крыс при скармливании им хонгурина, пегасина, шивыртуина /Панин Л.Е., Третьякова Т.А., Гайдаш А.А. и др./ Природные цеолиты России: Медикобиолог. исслед. и примен. в сельском хозяйстве. Т 2. Тез. респуб. совещ. Природные цеолиты России”. Новосибирск / РАН. Сиб. отдние, объед. инт геологии, геофизики и минералогии. Новосибирск, 1992. С. 3335.
99. Исмагабетова Ж.М. Использование Раддевских цеолитов при доращивании и откорме бычков на мясо // Технол. прва молока и мяса на Дал. Вост. / Дальневост.гос.аграр.унт. Благовещенск, 1996. С. 5465.
100. Использование природных цеолитов в птицеводстве / Методические рекомендации ВИНИТИП. Загорск, 1990. 20 с.
101. Использование хонгурина в рационах первотелок // Черноградская Н.М., Алексеева П.Е., Петров Ф.Д., Павлова А.И. / Перспективы применения цеолитов. пород месторождения Хонгуруу / Ран СО. Якут. науч. центр. Якутск, 1993. С. 3134.
102. К вопросу о характере биологического действия малых концентраций смеси нитрозодиметиламина, диметиламина и двуокиси азота в эксперименте / Прусаков В.М., Бенеманский В.В., Лещенко М.Е., Катульский Ю.Н./ Гигиена и санитария. 1982. № 3. С. 8 11.
103. Каган Г.З. Сравнительная гигиеническая оценка диэтиламина и триэтиламина в связи с санитарной охраной водоемов // Гигиена и санитария. 1965. № 9. С. 28 32.
104. Калачнюк Г. Амонієгенез, токсичність аміаку і профілактичне живлення жуйних // Тваринництво України. 1998. № 2. С. 18 20.