БІОЛОГІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ КОНТРОЛЮ ЧИСЕЛЬНОСТІ ОБМЕЖЕНО ПОШИРЕНИХ КАРАНТИННИХ ШКІДНИКІВ ПЛОДОВИХ НАСАДЖЕНЬ НА ПІВДНІ УКРАЇНИ : БИОЛОГИЧЕСКОЕ ОБОСНОВАНИЕ контроля численности Ограниченно распространён карантинными вредителями Плодовых насаждений НА ЮГЕ УКРАИНЫ

Краткое описание

УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК
ІНСТИТУТ ЗАХИСТУ РОСЛИН

На правах рукопису

КЛЕЧКОВСЬКИЙ ЮРІЙ ЕДУАРДОВИЧ

УДК 632. 913. 2 : 934 : 634

БІОЛОГІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ КОНТРОЛЮ ЧИСЕЛЬНОСТІ
ОБМЕЖЕНО ПОШИРЕНИХ КАРАНТИННИХ ШКІДНИКІВ
ПЛОДОВИХ НАСАДЖЕНЬ НА ПІВДНІ УКРАЇНИ

16.00.10 ентомологія

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
доктора сільськогосподарських наук

Науковий консультант
Трибель Станіслав Олександрович,
доктор сільськогосподарських
наук, професор

КИЇВ 2006

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ ................................................................... 5
ВСТУП ............................................................................................... 6
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ ................................. 9
РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ .................................................. 16
1.1. Історія розвитку і завдання Державної служби
карантину рослин ..................................................................... 16
1.2. Значення карантину рослин в сучасних умовах..................... 17
1.3. Обмежено поширені в Україні шкідники плодово-ягідних
культур та інших багаторічних насаджень ............................ 18
1.3.1. Поширеність в Україні ............................................................ 18
1.3.2. Трофічні зв’язки та шкідливість............................................... 23
1.3.3. Морфологія................................................................................. 28
1.3.4. Біологічні особливості............................................................... 31
1.3.4.1. Американський білий метелик .............................................. 31
1.3.4.2. Східна плодожерка ................................................................. 33
1.3.4.3. Каліфорнійська щитівка ......................................................... 35
1.3.4.4. Червчик Комстока.................................................................... 37
1.3.5. Фактори, що впливають на чисельність та поширення ........ 38
1.3.5.1. Тепловий режим ...................................................................... 40
1.3.5.2. Діапауза.................................................................................. 42
1.3.5.3. Ентомофаги ........................................................................... 47
1.3.5.4. Хвороби та використання мікробіологічних препаратів .. 58
1.3.5.5. Хімічний метод ..................................................................... 61
1.3.5.6. Стан розсадників і маточників ............................................ 70

РОЗДІЛ 2. УМОВИ ТА МЕТОДИКИ
ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ ...................................... 72
2.1. Грунтово-кліматичні умови зони проведення досліджень ... 72
2.2. Методи та методики досліджень .......................... 76
2.2.1 Система моніторингу карантинних та аборигенних
шкідників плодових культур .................................................. 79
2.2.2. Оцінка ефективності засобів захисту рослин........................ 99
2.2.3. Оцінка ефективності карантинних заходів ........................... 102
РОЗДІЛ 3. БІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ОБМЕЖЕНО
ПОШИРЕНИХ КАРАНТИННИХ ФІТОФАГІВ .......... 108
3.1. Зони поширення карантинних фітофагів в Україні ............... 108
3.1.1. Американський білий метелик ..... .......................................... 108
3.1.2. Східна плодожерка ................................................................... 114
3.1.3. Каліфорнійська щитівка ........................................................... 122
3.1.4. Червчик Комстока ..................................................................... 130
3.2. Фенологія розвитку .................................................................. 132
3.2.1. Американський білий метелик ..... .......................................... 132
3.2.2. Східна плодожерка ................................................................... 134
3.2.3. Каліфорнійська щитівка ........................................................... 136
3.2.4. Червчик Комстока ..................................................................... 139
3.3. Вплив якості корму на розвиток фітофагів .. ........................... 141
3.3.1. Американський білий метелик ..... .......................................... 141
3.3.2. Східна плодожерка ................................................................... 147
3.3.3. Каліфорнійська щитівка ........................................................... 154
3.4. Фактори, що впливають на сезонну та багаторічну
динаміку чисельності фітофагів ................................................ 158
3.4.1. Американський білий метелик ................................................. 158
3.4.2. Східна плодожерка .................................................................... 160
3.4.3. Каліфорнійська щитівка ........................................................... 163
3.4.4. Червчик Комстока ..................................................................... 166
3.5. Роль ентомофагів і патогенів ............... ...................................... 168
РОЗДІЛ 4. ПРОГНОЗУВАННЯ ДИНАМІКИ ЧИСЕЛЬНОСТІ....... 175
4.1. Американський білий метелик ... ............................................... 177
4.2. Східна плодожерка ....................................................................... 183
4.3. Каліфорнійська щитівка .............................................................. 189
4.4. Червчик Комстока ........................................................................ 192
РОЗДІЛ 5. ЛОКАЛІЗАЦІЯ І ЗНИЩЕННЯ ВОГНИЩ КАРАНТИННИХ
ШКІДНИКІВ В МАТОЧНО-ЖИВЦЕВИХ САДАХ
ТА ПЛОДОРОЗСАДНИКАХ........................................... 196
5.1. Виявлення вогнищ та спостереження за динамікою
розвитку і чисельності карантинних шкідників
за допомогою феромонних пасток ............................................ 196
5.1.1. Використання „самцевого вакууму” ....................................... 199
5.1.2. Резистентність східної плодожерки до фосфорорганічних
інсектицидів на прикладі діючої речовини малатіон ............ 202
5.2. Оцінка ефективності інсектицидів в маточно-живцевих
та промислових садах ................................................................... 205
5.2.1. Американський білий метелик ... ............................................. 205
5.2.2. Східна плодожерка .................................................................... 208
5.2.3. Каліфорнійська щитівка ............................................................ 211
5.3. Засоби захисту плодорозсадників .............................................. 219
5.3.1. Стан маточно-живцевих садів та плодових розсадників ....... 219
5.3.2. Заходи знезараження посадкового матеріалу
від карантинних шкідників ....................................................... 221
5.3.3. Знезараження живців плодових культур ................................. 223
5.3.4. Знезараження саджанців безпосередньо в
полях плодорозсадників .......................................................... 224
РОЗДІЛ 6. СИСТЕМА КОНТРОЛЮ ЧИСЕЛЬНОСТІ ОБМЕЖЕНО
ПОШИРЕНИХ КАРАНТИННИХ ШКІДНИКІВ
ПЛОДОВИХ НАСАДЖЕНЬ ......................................... 228
6.1. Вимоги до закладки маточників і розсадників........................ 229
6.2. Захист плодових насаджень в маточниках .............................. 230
6.2.1. Загальні заходи захисту плодових культур ........................... 230
6.2.2. Особливості захисту в зоні поширення
карантинних шкідників .......................................................... 232
6.2.2.1. Каліфорнійська щитівка ...................................................... 232
6.2.2.2. Східна плодожерка .............................................................. 233
6.2.2.3. Американський білий метелик .......................................... 235
6.2.2.4. Червчик Комстока ................................................................ 235
6.3. Захист плодових розсадників ................................................... 237
6.4. Знезараження посадкового матеріалу ...................................... 238
РОЗДІЛ 7. ГОСПОДАРСЬКА І ЕКОНОМІЧНА
ЕФЕКТИВНІСТЬ РІЗНИХ СХЕМ
ЗАСТОСУВАННЯ ІНСЕКТИЦИДІВ ........................... 240
РОЗДІЛ 8. ТЕОРЕТИЧНІ ТА ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ
ДОСЛІДЖЕНЬ ............................................................... 248
8.1. Теоретичні аспекти ..................................................................... 248
8.2. Практичні аспекти ...................................................................... 254
ВИСНОВКИ ........................................................................................ 258
РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ .................................................. 263
СПИСОК ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ .............................................. 266
ДОДАТКИ
А .................................................................................................... 303
Б1 ................................................................................................... 314
Б2 ................................................................................................... 317
В .................................................................................................... 319
Г .................................................................................................... 330
Д .................................................................................................... 366

ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ
АБМ американський білий метелик
АФР аналіз фітосанітарного ризику
БАР біологічно активні речовини
ВТО Всесвітня Торгова організація
ЄОЗР Європейська і середземноморська організація
із захисту рослин
ГТК гідротермічний коефіцієнт
КЩ каліфорнійська щитівка
СА сонячна активність
САТ сума активних температур
СЕТ сума ефективних температур
СП східна плодожерка
СРР сумарна річна радіація
ФАР фотосинтетична активна радіація
ФРП фотоперіодична реакція
ЧК червчик Комстока
Wn середньорічні числа Вольфа
ЕПШ економічний поріг шкодочинності
L1-7 личинки (гусениці) за віком
РРР регулятори росту рослин
ТТХ трифенілтетразол хлористий

В С Т У П
Перетворення України в незалежну демократичну державу, яка має надзвичайно вигідне географічне положення, розширило можливість міжнародної торгівлі, пожвавлення як імпорту, так і експорту сільськогосподарської продукції, туризму, бізнесових зв’язків. Окрім того, через територію нашої держави пролягають головні транспортні магістралі між Російською Федерацією і країнами Західної Європи. Усе це збільшило ризик завезення в Україну карантинних організмів, та посилило вимоги щодо дотримання правил карантину при експорті продукції.
Бажання України вступити в Європейський Союз вимагає невідкладної уніфікації наших законів і стандартів щодо захисту і карантину рослин із європейськими. Зокрема, стандартизації методів і методик виявлення, визначення карантинних організмів у вантажах, з визначення меж вогнищ обмежено поширених карантинних організмів їх локалізації і ліквідації. Посилюються вимоги до експортованої продукції в разі наявності на території нашої держави карантинних організмів, що погіршують якість урожаю та взагалі до якості, яка може бути втрачена в результаті шкодочинності навіть широко поширених фітофагів, збудників хвороб та бур’янів.
З метою обмеження темпів поширення карантинних організмів з вантажами слід дотримуватись таких фітосанітарних вимог [400]:
- включення виду в Перелік карантинних шкідливих організмів, що мають карантинне значення в Україні” автоматично вимагає огляду вантажів в країні експортері, з якими він може поширюватись і видачі на підставі цього фітосанітарного сертифікату, а також огляд імпортованих вантажів на прикордонних карантинних пунктах в Україні і видачі імпортно-карантинного дозволу на ввезення даного вантажу;
- введення заборони на імпорт в Україну ряду вантажів, з якими певний карантинний організм може потрапити на територію держави із країн чи районів його поширення;
- проведення знезаражування вантажів в країніекспортері;
- проведення в країніекспортері інших заходів, спрямованих на забезпечення безпечності вантажів для країниімпортера;
- проведення фумігації, рефрижерації чи інших обробок із знезараження на прикордонних карантинних пунктах при ввезенні вантажів в Україну;
- обмеження в періоді на ввезення вантажів (наприклад, заборона на ввезення в літній період);
- затримка вантажів на кордоні для проведення аналізів щодо виявлення чи ідентифікації організмів;
- карантинні заходи після ввезення вантажів на територію держави (наприклад, обмеження способів його використання).
На усі ці заходи необхідна витрата додаткових коштів. Окрім того, в разі внесення карантинних організмів в перелік обмежено поширених на території нашої держави до перерахованих заходів добавляються заходи із виявлення, локалізації і ліквідації вогнищ, спрямовані на обмеження поширеності, що вимагає обстеження потенційного ареалу організму за допомогою феромонних пасток, картування вогнищ, проведення радикальних заходів з їх ліквідації, інтродукцію біологічних агентів, їх розведення та застосування у вогнищах. Окрім того, за проникнення на територію нашої держави карантинного організму змінюється структура зайнятості населення та екологічні умови довкілля в разі широкомасштабного застосування засобів захисту рослин (приклади колорадський жук, каліфорнійська щитівка, східна плодожерка, американський білий метелик).
В основу Державної служби з карантину рослин покладено Перелік шкідливих організмів, що мають карантинне значення в Україні”.
В сучасних умовах ці „Переліки” періодично (через 5 років) переглядаються та змінюються у відповідності з підсумками офіційного аналізу фітосанітарного ризику. Включення організму в "Перелік..." є першим карантинним заходом, а технічному обґрунтуванню” цих заходів слугують добре документовані результати аналізу фітосанітарного ризику.
При вступі України до ВТО вона повинна буде за першими вимогами подати технічне обґрунтування” на включення кожного шкідливого організму в Перелік”. Така інформація необхідна для подання не тільки на нововключені карантинні види, але й на всі раніше включені до нього. При цьому може виникнути необхідність виключити окремі організми з Переліку”, оскільки їх присутність там виявиться необґрунтованою, і призводить до витрати великих коштів.
Отже, вивчення особливостей біології, удосконалення методів контролю чисельності адвентивних фітофагів є надзвичайно важливою державною проблемою.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В результаті реформування агропромислового виробництва та економічного стану держави в останнє десятиріччя минулого століття карантинний стан плодових, декоративних та лісопаркових насаджень в степовій та на більшій частині лісостепової зони є незадовільним. Сталі вогнища американського білого метелика (Hyphantria cunea Drury) виявлено на початок 2005 року в АР Крим і 18 областях. За даними Державної карантинної інспекції шкідником заселено 67,56 тис. га. Східна плодожерка (Grapholitha molesta Busck) виявлена в АР Крим та 12 областях степової та лісостепової зон на площі 43,4 тис. га. Найбільш небезпечний шкідник каліфорнійська щитівка (Quadraspidiotus perniciosus Comst.) поширена в АР Крим та 20 областях на площі 84,85 тис. га. Така поширеність карантинних шкідників вже унеможливлює локалізацію і ліквідацію вогнищ за допомогою карантинних заходів. В результаті масових розмножень цих шкідників в 1999 2004 роках пошкодженість садів в південних областях каліфорнійською щитівкою призвела до загибелі значної частини дерев та розкорчування насаджень. А інтенсивна дефоліація дерев АБМ в лісосмугах, паркових насадженнях та на присадибних ділянках призвела також до значної загибелі насаджень.
Основною причиною такого стану є відсутність методик виявлення, своєчасної оцінки ступеня загрози та вжиття радикальних заходів захисту з цими шкідниками. В промислових садах південних областей відмічається набуття резистентності каліфорнійської щитівки до препарату Бі-58 (діюча речовина диметоат), а східної плодожерки до Карбофосу та Фозалону в результаті їх незмінного застосування. Є гостра необхідність удосконалення систем захисту плодових насаджень від карантинних шкідників.
Отже, удосконалення обліку, визначення ступеня загрози для насаджень, розробка радикальних заходів їх захисту, зміна стратегії і тактики застосування інсектицидів, що ґрунтуються на знаннях біології та екології карантинних фітофагів є надзвичайно важливою народногосподарською проблемою в державі.
Зв’язок роботи з науковими програмами. Тема дисертаційної роботи є складовою частиною тематики Дослідної станції карантину винограду та плодових культур Інституту захисту рослин УААН на 1992 1996 рр. 07.04 Удосконалення ефективності біологічних, хімічних та інших методів захисту рослин для ліквідації карантинних об’єктів у вогнищах їх розвитку і удосконалення систем захисту рослин”, номер державної реєстрації 07ДРАО 1002938р., та на 19962000 рр. 06. «Удосконалення методів виявлення карантинних шкідників, хвороб рослин та бур’янів, системи спостережень за ними, способів локалізації та знищення”, номер державної реєстрації РК 01970012340, та на 2001 2005 рр. 06. Удосконалення методів виявлення, локалізації та ліквідації вогнищ карантинних шкідників, хвороб і бур’янів”, номер державної реєстрації ДР № 0101V003711.
Мета і завдання досліджень. Метою досліджень було обґрунтування контролю чисельності карантинних фітофагів плодових культур, лісопаркових та декоративних насаджень в Україні.
Для досягнення поставленої мети вирішували такі завдання:
· встановлення зон із різним рівнем шкідливості та темпів поширення карантинних фітофагів;
· уточнення екологічних особливостей карантинних фітофагів та факторів, що обмежують їх поширеність;
· удосконалення методів виявлення вогнищ, обліку чисельності карантинних шкідників та оцінки ефективності засобів боротьби;
· розробка алгоритмів прогнозування багаторічної, річної та сезонної динаміки чисельності;
· оцінка ефективності сучасних інсектицидів та обґрунтування їх застосування проти карантинних фітофагів у системах захисту плодових насаджень;
· удосконалення ефективних заходів із ліквідації вогнищ карантинних шкідників у нових зонах поширення;
· удосконалення вимог щодо вирощування садивного матеріалу в розсадниках, у зоні поширення карантинних фітофагів, удосконалення системи захисту від них, та знезараження садивного матеріалу;
· розробка зональних інтегрованих систем захисту плодових насаджень від карантинних фітофагів у зонах зі стабільним їх поширенням.
Об’єкти досліджень: американський білий метелик, східна плодожерка, каліфорнійська щитівка, червчик Комстока, плодові та декоративні багаторічні насадження.
Предмет досліджень: визначення зон з різним рівнем потенційної шкідливості, інтенсивності поширення, багаторічної і сезонної динаміки чисельності карантинних фітофагів, встановлення факторів, що обмежують їх розмноження; вдосконалення засобів із ліквідації вогнищ у нових зонах поширення та розробка інтегрованих систем захисту плодових насаджень у зонах зі сталим поширенням шкідників.
Методи досліджень: польові і лабораторні досліди, камеральна обробка та аналіз даних.
Польові досліди:
· маршрутні обстеження плодових насаджень на заселеність карантинними шкідниками;
· феромонний моніторинг сезонної фенології імаго та динаміки чисельності;
· обліки заселеності та пошкодженості різних порід і сортів рослин;
· оцінка ефективності різних засобів захисту рослин за показниками зниження чисельності фітофагів, пошкодженості рослин, стану дочірнього покоління, збереження урожаю, його товарної якості та рентабельності заходу.
Лабораторні досліди:
· формування та аналіз багаторічної бази даних про поширеність і чисельність карантинних фітофагів;
· порівняльний аналіз залежності динаміки чисельності від абіотичних і біотичних чинників;
· біохімічний аналіз кормових рослин.
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше проведено ретроспективний аналіз залежності темпів поширення карантинних фітофагів плодових насаджень від метеорологічних умов (за 30 років) по зонах України. Встановлено три підзони з різною частотою спалахів розмноження американського білого метелика, що узгоджуються з ізолініями річної сумарної радіації (Мдж/м2) та періодичною сонячною активністю. За розрахунками середніх багаторічних сум активних температур по областях встановлено, що для східної плодожерки в Степу створюються умови для розвитку 34 генерацій, у Лісостепу 23, на Поліссі 2, а найвищі темпи поширення цього фітофага в Степу (1080 га/рік) та значно менші в Карпатському гірському районі (372,7 га/рік) і в Лісостепу (3,8 га/рік). З урахуванням потреби тепла для розвитку, каліфорнійська щитівка може розвиватися в Степу в 3-х генераціях, у Лісостепу і Карпатському гірському районі в 2-х, на Поліссі 12-х, що зумовлює різний ступінь фітосанітарного ризику.
За багаторічним (10 років) моніторингом з використанням феромонних пасток встановлено середні строки появи на півдні України самців окремих генерацій: східної плодожерки, каліфорнійської щитівки, червчика Комстока та доведено, що відхилення від цих строків характеризує життєздатність популяцій. Зокрема, за появи самців у більш ранні строки забезпечується вища життєздатність, а за запізнення низька.
Вперше розроблено алгоритми та рівняння регресії для прогнозування чисельності карантинних фітофагів з використанням агрометеорологічних показників. Доведено можливість контролю формування резистентності східної плодожерки до фосфорорганічних інсектицидів (малатіону) за вмістом білка в гусеницях та підвищенням активності карбоксилестерази.
Вивчено ефективність сучасних засобів захисту плодових насаджень проти карантинних фітофагів та розроблено схеми комбінацій інсектицидів з різними механізмами дії, що забезпечують високий рівень ефективності та унеможливлюють формування резистентності східної плодожерки і каліфорнійської щитівки.
Удосконалено систему моніторингу виявлення вогнищ, обліку чисельності та оцінки стану популяцій американського білого метелика, каліфорнійської щитівки, східної плодожерки, червчика Комстока.
Розроблено ряд оригінальних способів для плодорозсадницьких господарств: знезараження саджанців методом занурення в робочі рідини інсектицидів; живців від КЩ обробка плівкоутворювачами; для отримання незаражених саджанців система обприскувань інсектицидами в період вегетації.
Розроблено зональні системи к

Список литературы

ВИСНОВКИ

Зміна форм господарювання з кінця минулого сторіччя призвела до переміщення галузі садівництва у приватний сектор, зокрема до бурхливого розвитку садівничих товариств та кооперативів, безконтрольного вирощування та реалізації садивного матеріалу, послаблення системи карантинних обстежень та розширення вогнищ карантинних шкідників плодових культур і лісопаркових насаджень.
1. Найбільш небезпечними карантинними фітофагами на півдні України є: каліфорнійська щитівка, американський білий метелик та східна плодожерка. Масові розмноження двох перших видів та пошкодження ними плодових і лісопаркових насаджень призводять до загибелі садів, пошкодження плодів персика та інших культур східною плодожеркою до значних економічних втрат.
2. Найбільш сприятливою за кліматичними умовами для цих шкідників є зона Степу, менш сприятливі кліматичні умови в Лісостепу та на Поліссі. Карантинні фітофаги плодових культур та лісопаркових насаджень невпинно поширюються із первинних вогнищ, переважно півдня України та Закарпаття, вглиб території країни. В зоні Лісостепу американський білий метелик відсутній лише у Сумський області, в зоні Полісся в усіх чотирьох областях: Волинській, Житомирській, Чернігівській та Рівненській, в Карпатському гірському районі — у Львівській області. Східна плодожерка відсутня в зоні Степу у Кіровоградській і Луганській областях, в Лісостепу у Київській, Полтавській, Сумській, Харківській і Чернівецькій, в зоні Полісся у Волинській, Житомирській, Чернігівській і Рівненській, в Карпатському гірському районі — в Івано-Франківській області. Каліфорнійської щитівки не виявлено в зоні Лісостепу у Сумській і Хмельницькій областях, в зоні Полісся у Волинській, Житомирській та Чернігівській областях. Проте вірогідність проникнення цих карантинних шкідників в області, де вони відсутні, досить висока, а кліматичні умови сприятливі для їх розвитку порівняно із зонами їх походження. Червчик Комстока зустрічається окремими вогнищами лише в АР Крим і п’яти областях зони Степу, що свідчить про відносно низькі темпи його розповсюдження.
3. Встановлено три підзони з різною частотою спалахів розмноження АБМ, що узгоджуються з ізолініями річної сумарної радіації (Мдж/м2) та періодичною сонячною активністю, в зоні Степу для СП створюються умови для розвитку 34 генерацій, у Лісостепу 23, на Поліссі 2, а найвищі темпи поширення цього фітофага в Степу (1080 га/рік) та значно менші в Карпатському гірському районі (372,7 га/рік) і Лісостепу (3,8 га/рік). З урахуванням потреби тепла для розвитку, КЩ може розвиватися в Степу в 3-х генераціях, у Лісостепу і Карпатському гірському районі 2, на Поліссі 12, що зумовлює різний ступінь фітосанітарного ризику.
4. Строки появи фаз карантинних фітофагів та тривалість періоду їх розвитку менш чітко узгоджуються з температурними градієнтами та зволоженістю, ніж аборигенних видів (наприклад, східної та яблуневої і сливової плодожерок). Тривалість розвитку кожної наступної генерації скорочується, що свідчить про значну залежність періоду розвитку від зміни якості корму.
5. Критичним у річному циклі розмноження карантинних фітофагів є зимовий період. Коефіцієнт виживання популяції за зимовий період в середньому за 19922001 рр. становив: АБМ 0,50, СП 0,17, КЩ 0,42, ЧК 0,57, тоді як коефіцієнти розмноження покоління, що перезимувало становлять: АБМ 1,98; СП 3,77; КЩ 2,32; ЧК 1,77.
6. У відповідності зі зміною вмісту цукрів та азоту в різні періоди вегетації в листі деяких плодових культур фітофаги віддають перевагу тим чи іншим породам та частинам рослин, що забезпечує їм оптимальні умови розвитку. Зокрема, в проаналізованих культурах сливі, черешні та абрикосі значно більше міститься цукрів ніж в персику та шовковиці, а тому перші більш інтенсивно заселяються американським білим метеликом. Проте східна плодожерка надає перевагу персику, що є найкращою культурою для розвитку фітофага.
7. Визначено, що найбільш помітне збільшення чисельності спостерігається в АБМ у роки максимальної сонячної активності, що дає змогу використання чисел Вольфа в алгоритмах прогнозування. Вперше розроблено модель прогнозування багаторічного розвитку та розмноження АБМ в Україні. Для СП, КЩ і ЧК запропоновано високоточний річний прогноз за результатами феромонного моніторингу імаго літніх поколінь та середніх коефіцієнтів виживання за зимовий період, чи використання наведених у дисертації рівнянь регресії. Алгоритми прогнозування та моніторинг сезонної динаміки розвитку карантинних шкідників значно полегшують завчасне передбачення очікуваної шкоди і є невід’ємною складовою зональних систем інтегрованого захисту рослин
8. Інтродукований паразит червчика Комстока Pseudaphуcus malinus Gah. акліматизувався на півдні України і утримує чисельність фітофага на господарському невідчутному рівні.
9. Доведена необхідність використання феромонних пасток для контролю строків появи імаго, чисельності та меж поширення вогнищ карантинних фітофагів. Окрім того, поєднання використання самцевого вакууму” із застосуванням інсектицидів проти східної плодожерки дає змогу утримувати чисельність шкідників на стабільно низькому рівні та розв’язувати антирезистентну проблему популяцій. Феромонні пастки є одним із методів оцінки ефективності дії як окремих інсектицидів, так і схем їх застосування для ліквідації вогнищ та післядії на дочірнє покоління популяцій.
10. Вивчено ефективність проти адвентивних фітофагів сучасних інсектицидів із різних класів хімічних сполук, що дає змогу підбирати різні схеми комбінацій препаратів, які забезпечують надійний захист насаджень не тільки від цих шкідників, але й аборигенних домінуючих чи супутніх видів.
11. Обґрунтовано систему методів контролю чисельності карантинних фітофагів плодових насаджень на підставі їх біологічних особливостей та поширення; вивчено ефективність дії сучасного асортименту пестицидів і феромонів; розроблено зональні системи контролю чисельності АБМ, СП, КЩ, ЧК, що ґрунтуються на прогнозі ступеня загрози, обліках чисельності та виявленні осередків в нових районах і передбачають диференційований підхід до боротьби з цими фітофагами.
12. Запропоновано знезараження садивного матеріалу (саджанців) від каліфорнійської щитівки та східної плодожерки вологим методом з використанням робочих рідин сучасних інсектицидів Моспілану, 20% р.п., Конфідору, 20% в.р.к., Політрину, 20% к.е. і Карате, 5% к.е. Метод забезпечує високу ефективність і майже у 2 рази збільшує приживання саджанців порівняно з фумігацією бромистим метилом. Застосування плівкоутворювача Пернікол сумісно з маслом Санспрей 6Е для знезараження живців від каліфорнійської щитівки шкідника забезпечує 99,4100% загибель та не знижує приживання вічок.
13. Запропоновано нову схему, що забезпечує вирощування непошкоджених та знезараджених саджанців плодових культур у зоні сталого поширення карантинних шкідників. Вона ґрунтується на застосуванні інсектицидів: обприскування ДНОК, 40% р.п. (15 кг/га) під час набрякання бруньок, в період виходу із зимової діапаузи личинок I віку каліфорнійської щитівки; Моспіланом, 20% р.п. (0,4 кг/га) на початку льоту метеликів східної плодожерки; Адміралом, 10% к.е. (0,8 л/га) на початку відродження гусениць східної плодожерки та льоту самців каліфорнійської щитівки; Моспіланом, 20% р.п. (0,4 кг/га) в період розвитку гусениць АБМ молодших віків та на початку льоту метеликів східної плодожерки II покоління.
14. Встановлено, що завдяки ефективності різних схем застосування засобів захисту яблуневого саду від каліфорнійської щитівки додатково збережено 64% плодів, а висока якість продукції дала змогу реалізувати її за вищою ціною. Рентабельність становила 286,8% за рентабельності в еталоні 184,8%. Високоефективним і рентабельним проти каліфорнійської щитівки є використання гормональних препаратів Інсегару, 25% з.п. (0,6 кг/га х 2 рази) та інгібітора синтезу хітину Номолту, 15% к.с. (0,5 л/га х 2 рази). Порівняно з контролем отримано рентабельність 333,3% і 396,27%, відповідно.
15. Застосування додатково феромонних пасток 20 шт/га на інсектицидному фоні (Карбофос, 50% к.е. 1 кг/га х 5 разів) у персиковому саду проти східної плодожерки дало змогу зберегти врожай плодів персика, при цьому рентабельність перевищувала 500%.
16. Запропоновано новий теоретичний підхід до проблеми контролю АБМ, СП, КЩ, що полягає в диференціюванні методів захисту рослинних ресурсів, залежно від зони розповсюдження шкідників. В зонах давньої і стабільної наявності адвентивних фітофагів слід проводити систему заходів з метою регулювання чисельності цих шкідників до економічно невідчутного рівня, а в зонах, вільних та часткової наявності систему карантинних заходів попереджуючого та винищувального характеру, згідно рекомендацій.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Мельничук О.С. Словник іншомовних слів /А.М. Шленсенов, Л.Й. Рубенчик, Г.В. Самсонов, В.Ф. Пересипкін та ін. За ред. О.С. Мельничука. Видання друге. К.: УРЕ, 1985. -968 с.
2. Карантинні шкідливі організма /Мовчан О.М., Устинов І.Д., Марков І.Л. та ін. К.: Світ, 2000.100 с.
3. Омелюта В.П. Карантинна служба та її функції //Довідник із захисту рослин за ред. М.П. Лісового. К.: Урожай, 1999. С. 8-12.
4. Кудина Ж.Д. Мероприятия по предотвращению расселения вредителей, имеющих локальное распространение // Вредители с.х. культур и лесных насаждений: в 3-х т./Под общ. ред. В.П. Васильева. К.: Урожай, 1989.Т.3. С.134-139.
5. Чураев И.В. Американская белая бабочка. М.: Сельхозиздат, 1962. 102 с.
6. Садомов Э.А. К вопросу акклиматизации американской белой бабочки на территории европейской части СССР// Тезисы докл. советск.участников VIII Междунар. конгресса по защите растений. Секция 1. М., 1975.С. 298299.
7. Сикура А.И. Роль биологических факторов в ограничении численности американской белой бабочки в Закарпатье //В кн. Биологический метод борьбы с вредителями растений. К., Изд-во УАСХН, 1959.С. 126140.
8. Омелюта В.П. Нарис біології східної плодожерки //Захист рослин: Зб-к н. праць. К.: Урожай, 1971. Вип. 13.С.1722.
9. Омелюта В.П., Чернишов О.В. Східна плодожерка в Україні //Захист рослин. 1996. № 4. С.14-15.
10. Омелюта В.П., Чернышов А.В. Восточная плодожорка в Украине //Защита и карантин растений. 1997.№ 9. С.30.
11. Желізко О.А. Поширення східної плодожерки //Захист рослин. 2001. № 2. С.24.
12. Данилевский А.С., Кузнецов В.И. Восточная плодожорка //Фауна СССР. Насекомые чешуекрылые. Л.: Наука, 1968. Т.5, вып. 1. С. 89-93; 323325.
13. Попова А.И. Калифорнийская щитовка. М.Л.: Изд-во с.х. лит. журналов и плакатов, 1960. 80 с.
14. Терезникова Е.М., Кокциды. Coccidae // Вредители с.х. культур и лесных насаждений. В 3-х т./Под общ.ред. В.П. Васильева. К.: Урожай, 1973. Т.1. С.321323.
15. Данциг Е.М. Подотряд CoccidaeЧервецы или кокциды //Насекомые и клещи. В кн. Вредители с.х. культур. Насекомые с неполным превращением, Л.: Наука, 1972. Т.1. С. 189221.
16. Смольяников В.В. Калифорнийская щитовка в южной части СССР //Труды XIII Междунар. энтомол конгресса. Л.: Наука, 1971. Т.II. С.391.
17. Ижевский С.О. Чужеземные вредители растений в СССР // Защита растений.1990.№ 8. С. 30-31.
18. Шкодочинні об”єкти. Ймовірність поширення в умовах нинішнього року /Мовчан О.М., Омелюта В.П., Устінов І.Д., Устінова А.Ф. //Захист рослин. 2001. № 4 С. 23-24.
19. Романченко А.А., Бельская Н.М. Червец Комстока в Одесской области //Защита растений, 1981. № 4. С.41.
20. Гримальский В.И. Американская белая бабочка как вредитель леса //Зоолог.журнал.1956. № 10. С. 1509-1513.
21. Омелюта В.П. Восточная плодожорка Grapholitha molesta Busck //Вредители с.х. культур и лесных насаждений. В 3-х томах / Под ред. В.П. Васильева. К.:Урожай, 1988. Т.2 С. 248250.
22. Терезникова Е.М. Кокциды или червецы и щитовки Coccidae //Вредители с.х. культур и лесных насаждений. В 3-х томах /Под общ ред. В.П. Васильева, К.: Урожай, 1984. Т.1. С. 259-279.
23. Васильев В.П., Лившиц И.В. Вредители плодовых культур. М.: Колос, 1984.399 с.
24. Злотин А.З., Головко В.А. Экология популяций и культур насекомых. Харьков: РИП Оригинал”, 1998. 231 с.
25. Баранников Ю.Н. Трофическая специализация чешуекрылых. Красноярск, 1987. 169 с.
26. Танский В.И. Оценка роли кормового режима в динамике численности насекомых с точки зрения общей теории системы //Журнал общей биологии. М., 1975. № 1. С. 66-74.
27. Krasnoff S.D., Dussourd D.E. Dihydropyrrolizine attractants for artiid moths that visit plants containing pyrrolizidine alkaloids //J. Chem. Ecol. 1989.V.15.P. 47-60.
28. Чураев И.В. К вопросу о кормовой специализации американской белой бабочки (Hyphantria cunea Drury) //Труды ВИЗР. Л., 1958.Вып.11. С.85-101.
29. Финаков В.К. Влияние вида кормовых растений на развитие гусеничной стадии американской белой бабочки (Hyphantria cunea Drury) //Экология насекомых и других наземных безпозвоночных Советских Карпат. Ужгород, 1964. С.94-96.
30. Бабий В.С., Старец В.А. О кормовой специализации американской белой бабочки (Hyphantria cunea) в Молдавии // Зоологический журнал.М., 1971. Т.50, вып.11. С.1750-1752.
31. Kitao Z. et all. Jn the food habit of Webworm Hyphantria cunea Drury sign.//Sericulture Sci Japan. 1963.V. 32, № 4, P. 262267.
32. Gremblatt I. et all. Larval feeding preferences and inducibility in the fall webworm // Ann. Entomol. Sос. America.1978.-V.71, № 4.-P. 605-606.
33. Jaenike J., Selander R. On the questions of host races in the fall webworm Hyphantria cunea. //Entomol. Exper. Appl.1980.-V.1. -P.31-37.
34. Большакова В.Н. Особенности развития американской белой бабочки // Защита и карантин растений. 1996.№ 8.С. 34-35.
35. Ярошенко В.А. Биология американской белой бабочки и меры борьбы с ней //Полезные и вредные животные Краснодарского края. Научн. тр. Кубанского госуниверситета. Краснодар, 1972. Вып. 151. С. 61-91.
36. Цимбалова А.А. Биологический основы имитационного моделирования динамики численности АББ Hyphantria cunea Drury (Lepidoptera, Artiidae): Автореф. дис. канд биол. наук. М.: МГУ им. И.В. Ломоносова, 1988. 19 с.
37. Tuncer Celal, Kansu Akif. Konukcu bitkilerin Hyphantria cunea Drury (Lepidoptera, Artiidae) ya etkileri uzer in le arastirmalar //Turk. Entomol. Derg.1994.-18. № 4. С.209-222.
38. Мельникова Р.Г., Пышкало Р.П. Борьба с американской белой бабочкой в Крыму // Защита растений. 1976. № 4. С. 49-50.
39. Моргун Р.Ю. Кормові рослини і розвиток та життєздатність американського білого метелика// Захист рослин. 2001. № 2. С.20.
40. Mukaijama F. et all. Effect of various protein contain in diets and of varying concentration of protein and sugar on the development and survival of the fall Webwoim Hyphantria cunea Drury //Sericulture sci. Japan. 1966. V.35, № 2.P. 103-109.
41. Дудченко Л.Г. Кравченко В.В. Плодовые и ягодные растения целители. К.: Наукова думка, 1987. 111 с.
42. Мезенцева Л.Л. Американская белая бабочка на виноградной лозе //Защита растений. 1989. № 12. С.40.
43. Старец В.А. Биология американской белой бабочки и меры борьбы с ней в Молдавии: Автореф. дис. канд. биол. наук. Кишинев, 1970. 20 с.
44. Карантин рослин в СССР /Л.Б. Воронкова, А.И. Сметник, М.Г. Шамонин и др. Сост. М.Г. Шамонин, А.И. Сметник. М.:Агропромиздат, 1986. 256 с.
45. Титова Л.Г., Клечковский Ю.Э. Трофический связи восточной плодожорки, как биологический фактор развития вредителя //Промышленные технологии производства и применение средств биологического земледелия. Мониторинг энтомофагов: Сб.н.тр.междунар. симпозиума ВПС МОББ. Одесса, 1999. С.204.
46. Соколова Д.В., Трикоз Н.Н. Восточная плодожорка в Крыму //Защита растений. 1985. № 6. С.27.
47. Попович В.В. Восточная плодожорка в Краснодарском крае //Защита и карантин растений. 1982. № 11. С. 40.
48. Гонтаренко А.В. О вредоносности восточной плодожорки на выходных полях плодовых питомников // Промышленные технологии производства и применение средств биологического земледелия. Мониторинг энтомофагов: Сб.н.тр.междунар. симпозиума ВПС МОББ. Одесса, 1999. С. 170.
49. Аракелян А.О., Никогосян Э.З. Восточная плодожорка в Армении //Материалы VII съезда ВЭО. Л., 1974. Ч. II. С. 13-14.
50. Чернишов О.В. Східна плодожерка в розсаднику //Захист рослин. 1999. № 8. С. 20-21.
51. Квачантирадзе М.С. К биологии восточной плодожорки в Грузии // Материалы VII съезда БЭО. Л., 1974. Ч. II. С. 77-78.
52. Омелюта В.П. Восточная плодожорка Grapholitha molesta Busck //Вредители с.х. культур и лесных насаждений / Под ред. В.П. Васильева. К.:Урожай, 1974. Т.II С. 306.
53. Калифорнийская щитовка /Филиппова В.М., Константинова Г.М., Мордкович Я.Б. //Сельское х-во за рубежом. 1967. № 9. С. 55-59 (обзор).
54. Bohn H., Tatigkeitsbericht, 19511955. Der Bundesanstal fur Pflanzenschutz. Wien, 1955.V. 5. S. 245-266.
55. Яснош В.А. Биологическая борьба с кокцидами в СССР //Биол. средства защ.растен. М.:Колос, 1974. С. 247-251.
56. Черней Л.Б., Клечковский Ю.Э. Особенности развития и вредоносности червеца Комстока в юго-западном регионе Украины // Сб.н.тр. междунар. симпоз. ВПРС МОББ. Одесса, 1999. С. 212.
57. Инструкция по борьбе с калифорнийской щитовкой /Т.П. Петропавловская, Г.М. Константинова, А.Й. Сикура и др. М.: Колос,1983. 32 с.
58. Старец В.А. Биология американской белой бабочки и меры борьбы с ней (обзор). Кишинев,1968. 39 с.
59. Morris M., Takeda S. Life cycle of Hyphantria cunea Drury (Lepidoptera: Arctiidae) іn Thububa //Appl. Entomol. Zool.1993.V.28.P.256258.
60. Ляшенко Л.И. Американская белая бабочка //Защита растений. 1986.№ 1. С. 57.
61. Старец В.А. Влияние температуры и относительной влажности воздуха на различные стадии американской белой бабочки //Защита растений от вредителей и болезней. Кишинев, 1975. С. 70-77.
62. Трибель С.Д., Моргун Р.Ю. Багаторічна динаміка чисельності АБМ //Захист рослин.2001.№ 6. С. 21-22.
63. Финаков В.К. Причины массовой загибели куколок американской белой бабочки (Hyphantria cunea Drury) в период зимней диапаузы // Экология насекомых и других наземных беспозвоночных Советских Карпат. Ужгород, 1964. С. 92-94.
64. Jasic J., Marсo V. Some results of experimental study of fall webworm (Hyphantria cunea Drury) ecology //Biol.Prase. Bratislava, 1968.V.7. № 9.Р. 128.
65. Романченко А.А. О суточном ритме активности американской белой бабочки в Молдавии //Поведение насекомых как основа для разработки мер борьбы с вред. сельского и лесного х-ва.К., 1975.С. 129-132.
66. Morris M., Takeda S. The adult eclosion rhythm in Hyphantria cunea (Lepidoptera: Arctiidae): Endogenous and exogenous Light effects//Biol. Rhythm.Res., 1994.V.25, N 4. P. 464-476.
67. Умнов М.П., Чураев И.А. Американская белая бабочка новый вредитель растений.Кишинев, 1955. 45 с.
68. Яшкин И.И. О новом способе выявления очагов и определения численности американской белой бабочки //Сб. работ по вопросам карантина растений.М., 1962.Вып. 12. С. 125-127.
69. Американская белая бабочка /Материалы из инструкции по борьбе с АББ //Защита растений. 1989. № 1. С. 36-40.
70. Некрутенко Ю.П. Семейство Медведицы Arctiidae //Вредители с.х.культур и лесных насаждений /Под ред. В.П. Васильева. К.:Урожай, 1974. Т. II. С.408-410.
71. Сікура О.А. Вплив посухи на смертність АБМ (Hyphantria cunea Drury) //Наук.вісн. Ужгород.ін-ту Сер. Біол. 1998. С. 146.
72. Райлян К.К. Американская белая бабочка в Молдавии //Защита растений. М., 1974. № 10. С.44-46.
73. Быковский В.А. Особенности развития американской белой бабочки//Защита и карантин растений. 1998.№ 8. С.35.
74. Иванчик Е.П. Периодичность индивидуального развития и критические периоды онтогенеза американской белой бабочки (Hyphantria cunea Drury) //Вопросы экологической физиологии безпозвоночных. М.:Наука, 1974.С. 82-112.
75. Жимеренкин В.Н. Американская белая бабочка //Защита растений. М., 1992. № 2. С. 29-31.
76. Warren L.O.,Tadic M. The fall warborm Hyphantria cunea (Drury) //Arg.Exp.Sta.Univ of Ark., Tayetteville,Bull. 1970.106 p.
77. Деревьянко Н.М. Микроклиматические условия гнезда американской белой бабочки (Hyphantria cunea Drury) //Материалы VII съезда ВЭО. Л., 1974. ч.II. С. 5455.
78. Сікура О.А. До вивчення закономірностей динаміки популяції американського білого метелика (Hyphantria cunea Drury) в Закарпатті //Респуб. ентомол. конф. присвячена 50-й річниці заснування УЕТ: Тез.доп. Ніжин:ТОВ Наука-сервіс, 2000. С. 118.
79. Андреев Р., Илиев В., Димитро Я. Компьютърна програма, прогнозираща развитието на източния плодов червей Grapholitha molesta Busck (Lepidoptera: Forticidae) //1.Нац.конф.по ентомол. София 28-30 окт., 1991. С.261-266.
80. Курбатов С.А., Цимбулова А.А., Приходько Л.А. Оптимизация сроков борьбы с восточной плодожоркой //Защита растений.1984. № 12. С. 36-37.
81. Курбатов С.А., Цимбулова А.А., Соколова Д.В. Влияние температуры на продолжительность жизни бабочек восточной плодожорки //Защита растений.1983.№ 1. С. 31.
82. Атанов Н.М., Гиммель Э.Р. Особенности биологии восточной плодожорки в Узбекистане //Защита растений.1987. № 7. С. 44-45.
83. Аракелян А.О., Никогосян Э.З. Восточная плодожорка и меры борьбы с ней в Армянской ССР //Восточная плодожорка. Тр. ФНТИКиЗР. М., 1980. С.98-103.
84. Кипиани А.А. Восточная плодожорка и меры борьбы с ней в Грузинской ССР //Тр. ФНТИКиЗР. М., 1980. С.104112.
85. Омелюта В.П. Биологические особенности восточной плодожорки на юге Украины и системы химической борьбы с ней: Автореф. дис.канд.биол.наук. К., 1972. 20 с.
86. Roеhrich R. Contribution a l”etude ecologique des populations dela Tordeuse du Pecher (Grapholitha molesta Busck) dans la region Aquitaine //Thes Present. Fac. Sc. Univ. Paris, 1961.V.1. P. 1-118.
87. Яновский Ю.П. Каліфорнійська щитівка. Особливості біології та шкодочинності в Центральному Лісостепу //Захист рослин.2000.№ 5. С. 26.
88. Константинова Г.М., Максимова В.И., Козар Ф. Интегрированная защита садов от калифорнийской щитовки //Защита растений. 1982. № 3. С. 24-25.
89. Доля М.М., Корнієнко О.А., Яновський Ю.П. Каліфорнійська щитівка //Захист рослин. 1999.№ 12. С. 23.
90. Корнієнко О.А. Каліфорнійська щитівка. Вплив низьких зимових температур повітря на виживання личинок //Захист рослин. 2001. № 2. С. 25.
91. Фрейман Т.Я. Калифорнийская щитовка в Приморском крае //Защита растений. 1998. № 9. С.39.
92. Bohm H. Tatigkeitsbericht, 1951-1955. Der Bundesanstalt fur Pflanzenschutz. Wien, 1955. V.5.S. 245-266.
93. Фрейман Т.Я. Червец Комстока в Приморье //Защита растений. 1984. № 9. С. 39.
94. Трибель С.А. Закономерности динамики численности вредителей сахарной свеклы //Защита растений. М., 1990. № 10. С. 33-37.
95. Трибель С.А. Методи довгострокового прогнозування шкідливих організмів сільськогосподарських культур //Системні дослідження та моделювання в землеробстві. Під ред. А.О. Шевченка. К.:Нива, 1998. С. 61-65.
96. Кириченко А.Н. Калифорнийская щитовка в условиях СССР //Калифорнийская щитовка в условиях СССР. Л.: Сельхозгиз, 1937. С. 222-258.
97. Lazarevic J. et all. Host plant effects on the genetic variation and cerelation in the individual performance of the Gypsy Moth //Funct.Ecol.1998.V.12, N 1. P. 141-148.
98. Schopf R., Hartl F.J. Der Wirtsbaum als Nahrung fur phytophage Inseckten: Vortr. Entomologetag. Beyreuth, 18-22 Marz, 1997 //Mitt. Dtsch. Ges. аllg und angew. Entomol.1997.11, N 16. S. 633-638.
99. Плугару И.Г., Мыйня Р.И. Влияние качества корма на жизнеспособность тутового шелкопряда//Материалы VII съезда ВЭО Л., 1974. Ч. 1. С. 105.
100. Генсицкий И.П. Гидролазы пищеварительной системы американской белой бабочки (Hyphantria cunea Drury) //Материалы VII съезда ВЭО. Л., 1974. Ч. II. С. 160.
101. Вилкова Н.А. Факторы, определяющие поведение насекомых при выборе растений для питания//Материалы VII съезда ВЭО. Л., 1974. Ч. I. С. 1819.
102. Власова В.А., Хардиков Ф.Ф. Агроклиматическое обоснование возможного ареала и зон вредоносности восточной плодожорки на территории СССР //Восточная плодожорка: Тр. ВНИТИКиЗР. М., 1980. С. 44-54.
103. Мельниченко О.І. Екстремальні фактори для розвитку каліфорнійської щитівки //Респуб. ентомол. конф., присвячена 50-ій річниці заснування УЕТ: Тез. доп. Ніжин: ТОВ Наука-сервіс”, 2000. С. 81.
104. Мельниченко О.І. До ролі кліматичних факторів у природному обмеженні наростання чисельності каліфорнійської щитівки //Інтегрований захист плодових культур і винограду: Зб.н.пр. Міжнародного симпозиума. Ужгород, 2000. С. 83-86.
105. Бей-Биенко Г.Я. Общая энтомология. М.: Высшая школа, 1966. С. 156-165.
106. Рукавишников Б.И. Диапауза насекомых и ее использование (Обзор литературы) //Защита растений. М., 1983. № 12. С. 52-53.
107. Ушатинская Р.С. Многообразие форм физиологического покоя у колорадского жука как одна из причин расширения его ареала //Экология и физиология диапаузы колорадского жука. -М.:Наука, 1966. С. 5-22.
108. Миндер И.Ф., Петрова Д.В. Повторная диапауза у колорадского жука в условиях Закарпатья // Экология и физиология диапаузы колорадского жука. М.: Наука, 1966. С. 203215.
109. Миндер И.Ф., Петрова Д.В. Экологические и физиологические особенности колорадского жука// Экология и физиология диапаузы колорадского жука. М.: Наука, 1966. С. 187200.
110. Захваткин Ю.З. Эмбриональное развитие колорадского жука и изменение скорости формообразовательных процессов в зависимости от температуры // Экология и физиология колорадского жука. М.:Наука, 1966. С. 222244.
111. Беляева Т.Г. Эндокринные железы колорадского жука на разных этапах их развития // Экология и физиология колорадского жука. М.:Наука, 1966. С. 245263.
112. Колорадский жук (Leptinotarsa decemlineata Say). Под ред. Р.С. Ушатинской М.: Наука, 1981. 106 с.
113. Ушатин