Біологічні особливості основних шкідників цукрових буряків та захист сходів від них в умовах Північного Степу України : Биологические особенности основных вредителей сахарной свеклы и защиту лестницы от них в условиях Северной Степи Украины

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!



  • Название:
  • Біологічні особливості основних шкідників цукрових буряків та захист сходів від них в умовах Північного Степу України
  • Альтернативное название:
  • Биологические особенности основных вредителей сахарной свеклы и защиту лестницы от них в условиях Северной Степи Украины
  • Кол-во страниц:
  • 172
  • ВУЗ:
  • УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК ІНСТИТУТ ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ
  • Год защиты:
  • 2003
  • Краткое описание:
  • УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК
    ІНСТИТУТ ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ

    На правах рукопису


    КАРАЖБЕЙ ГАЛИНА МИКОЛАЇВНА

    УДК 632.76:633.63[477.65]

    Біологічні особливості основних шкідників цукрових буряків та захист сходів від них в умовах Північного Степу України

    16.00.10 ентомологія

    Д И С Е Р Т А Ц І Я
    на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук


    Науковий керівник САБЛУК Василь Трохимович,
    доктор сільськогосподарських наук, професор



    Київ 2003











    ЗМІСТ








    ВСТУП


    6










    РОЗДІЛ 1


    СТАН ПРОБЛЕМИ (Огляд літератури)


    11










    РОЗДІЛ 2


    УМОВИ ТА МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ


    35










    РОЗДІЛ 3


    БІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ОСНОВНИХ ШКІДНИКІВ СХОДІВ ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ У ПІВНІЧНОМУ СТЕПУ УКРАЇНИ




    54










    3.1.


    Залежність щільності популяції сірого бурякового довгоносика від погодних умов


    55










    3.2.


    Біологічні особливості звичайного бурякового довгоносика


    60










    3.3.


    Видовий склад та біологічні особливості коваликів


    64










    3.4.


    Видовий склад та чисельність бурякових блішок


    68










    3.5.


    Чисельність та особливості розмноження піщаного мідляка



    73










    РОЗДІЛ 4


    ЕКОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЧОРНОГО БУРЯКОВОГО ДОВГОНОСИКА В УМОВАХ ПІВНІЧНОГО СТЕПУ УКРАЇНИ




    77










    4.1.


    Сезонна та добова активність


    77










    4.2.


    Стаціальний розподіл


    79










    4.3.


    Трофічні зв’язки


    81










    4.4.


    Плодючість самок
    РОЗДІЛ


    83







    РОЗДІЛ 5





    ПРОГНОЗУВАННЯ ЧИСЕЛЬНОСТІ ЧОРНОГО БУРЯКОВОГО ДОВГОНОСИКА ТА ПІЩАНОГО МІДЛЯКА В УМОВАХ ПІВНІЧНОГО СТЕПУ УКРАЇНИ





    87







    РОЗДІЛ 6



    ЕФЕКТИВНІСТЬ ДІЇ ІНСЕКТИЦИДІВ ТА ЇХ КОМПОЗИЦІЙ ПРОТИ ОСНОВНИХ ШКІДНИКІВ СХОДІВ




    90







    6.1.


    Тривалість токсичної дії нових інсектицидів та їх композицій проти чорного бурякового довгоносика



    92




    6.2.


    Ефективність дії сучасних інсектицидів та їх композицій проти сірого бурякового довгоносика



    95




    6.3.


    Ефективність дії нових інсектицидів та їх композицій проти звичайного бурякового довгоносика



    96




    6.4.


    Вплив токсикації сходів цукрових буряків сучасними препаратами та їх композиціями на пошкодження рослин буряковими блішками




    98




    6.5.


    Особливості захисту сходів цукрових буряків від личинок коваликів



    100




    6.6.



    Ефективність дії інсектицидів та їх композицій проти піщаного мідляка



    103




    6.7.


    Ефективність дії інсектициду Ті-350, 60% т.к.с. проти основних фітофагів сходів цукрових буряків



    104




    РОЗДІЛ 7


    ОСОБЛИВОСТІРОСТУ,розвиткуТАПРОДУКТИВ-НІСТЬЦУКРОВИБУРЯКІВПРИОБРОБЦІНАСІННЯ
    ІНСЕКТИЦИДАМИНОВОГОПОКОЛІННЯТАЇХ
    КОМПОЗИЦІЯМИ





    109




    7.1.


    Вплив інсектицидів на польову схожість насіння


    111




    7.2.


    Продуктивність цукрових буряків при застосуванні нових інсектицидів



    117




    РОЗДІЛ 8


    ЕКОНОМІЧНАЕФЕКТИВНІСТЬОбробкиНАСІННЯЦУКРОВИХБУРЯКІВІНСЕКТИЦИДАМИ



    127







    ВИСНОВКИ


    133







    Рекомендації виробництву


    135







    Список використаної ЛІТЕРАТУРи


    136







    Додатки


    158






    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
    ІЦБ - Інститут цукрових буряків УААН
    ДОП - Долинський опорний пункт Інституту цукрових буряків УААН
    п. о. - посівна одиниця
    д. р. - діюча речовина
    ф. - фірма
    з. п. - порошок, що змочується
    мк. с. - мікрокапсульована водна суспензія
    т. к. с. - текучий концентрат суспензії
    т. п. - текуча паста
    ДДД - допустима добова доза
    ЛД50 - летальна доза загибелі 50% особин
    ГДК - гранично допустима концентрація
    ГТК - гідрометеорологічний коефіцієнт










    ВСТУП

    Актуальність теми. Широке впровадження у виробництво інтенсивної технології вирощування цукрових буряків, яка грунтується на висіві насіння малими нормами і отриманні заданої густоти рослин, близької до кінцевої, значно загострило проблему захисту сходів від шкідників і хвороб. В Інституті цукрових буряків розроблено інтегровану систему захисту цієї культури від шкідливих організмів, в основу якої покладено інтоксикацію рослин інсектицидами системної дії способом нанесення їх на насіння. Завдяки цьому сходи цукрових буряків певний період захищені від шкідників, а інсектицидне навантаження на одиницю площі зменшується у 25 30 разів порівняно з іншими способами використання хімічних препаратів. Для обробки посівного матеріалу на насіннєвих заводах застосовують переважно інсектициди карбофуранової групи фурадан, адіфур, карбосан, хінуфур. Але тривале їх використання у виробництві виявило деякі негативні сторони такі, наприклад, як недостатньо тривалий термін токсичної дії та ін. Тому виникла потреба заміни цих препаратів новими, більш ефективними.
    В умовах степової зони бурякосіяння України в останні роки практично не проводилось вивчення особливостей біології шкідників сходів цукрових буряків та контролю їх чисельності. Захист сходів від них здійснювався за розробками для інших зон, що не в повній мірі відповідає вимогам виробництва. У Степовій зоні видовий склад фітофагів значно більший, а агрокліматичні умови істотно відрізняються від інших регіонів, тому уточнення біологічних особливостей шкідників сходів цукрових буряків, визначення шкодочинності та розробка заходів контролю у Степу України є актуальним.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалась в 2000 2002 рр. у лабораторії захисту цукрових буряків від шкідників та хвороб Інституту цукрових буряків УААН та Долинському опорному пункті Кіровоградської області згідно тематичного плану „Цукрові буряки.” Реєстраційний номер 0196U012876 на 1995-2000 рр. та 0101U001242 на 2001-2005 рр.
    Мета досліджень. Метою досліджень було уточнення видового складу шкідників сходів цукрових буряків та їх біологічних особливостей у зоні Північного Степу України. Окрім того, передбачалось вивчення ефективності дії нових інсектицидів та їх композицій проти цих шкідників, встановлення впливу токсикації рослин препаратами нового покоління на початковий ріст і розвиток рослин цукрових буряків.
    Завдання досліджень:
    - уточнення видового складу та біологічних особливостей основних фітофагів сходів цукрових буряків в умовах Північного Степу України;
    - визначення структури ентомокомплексу сходів цукрових буряків у зоні досліджень;
    - уточнення трофічних зв’язків та шкодочинності чорного бурякового довгоносика;
    - розробка математичної моделі короткострокового прогнозу чисельності чорного бурякового довгоносика та піщаного мідляка;
    - вивчення ефективності дії нових інсектицидів та їх композицій проти основних шкідників сходів цукрових буряків;
    - удосконалення системи захисту сходів цукрових буряків у степовій зоні бурякосіяння України від комплексу фітофагів з урахуванням видового складу та сезонної динаміки їх чисельності;
    - дослідження впливу токсикації рослин інсектицидами нового покоління та їх композиціями на початковий ріст і розвиток рослин цукрових буряків в умовах зони досліджень.
    Об’єкти дослідженя. Шкідники сходів цукрових буряків та нові інсектициди.
    Предмет дослідженя. Система захисту цукрових буряків від основних шкідників.
    Методи дослідженя:
    - лабораторний - вивчення плодючості чорного бурякового довгоносика залежно від виду кормових рослин;
    - польовий - визначення ефективності дії нових інсектицидів та їх композицій проти основних шкідників сходів цукрових буряків;
    - статистичний встановлення достовірності отриманих результатів на основі регресійного, дисперсійного, кореляційного методів функціональних залежностей між різними факторами і процесами.
    Наукова новизна одержаних результатів досліджень. В умовах Північного Степу України уточнено видовий склад шкідників сходів цукрових буряків, який включає звичайного бурякового довгоносика (27%), чорного бурякового довгоносика (28%), сірого бурякового довгоносика (24%), бурякові блішки (11%), піщаного мідляка (7%) та інших фітофагів (23%). Чисельність їх у 3,2 5,4 раза перевищує загальноприйняті економічні пороги шкодочинності. Уточнено трофічні зв’язки та шкодочинність чорного бурякового довгоносика. Найбільша плодючість самок цього фітофага відмічена при живленні осотом польовим, березкою польовою та цукровими буряками, яка складає відповідно 190, 131 та 120 яєць/самку. Найменша плодючість (61 яйце/самку) виявлена при живленні жуків бобовими травами. Розроблена математична модель короткострокового прогнозу чисельності чорного бурякового довгоносика та піщаного мідляка. Визначено ефективність дії нових інсектицидів та їх композицій проти шкідників сходів цукрових буряків. Встановлено, що найвищу ефективність дії забезпечували інсектициди гаучо, 70% з.п. (128 г/п.о) і круізер, 35 % т.к.с. (20 мл/п.о.) та композиції гаучо, 70% з.п. (64 г/п.о) з фураданом, 35% т.п. (25 мл/п.о) і круізер, 35 % т.к.с. (10 мл/п.о.) з фураданом, 35% т.п. (25 мл/п.о.) для обробки насіння цукрових буряків. При цьому жуки чорного бурякового довгоносика проявляють найбільшу стійкість до інсектицидів та їх композицій, про що свідчить найнижча ефективність їх дії проти даного виду фітофагу.
    Практичне значення одержаних результатів. Визначена структура ентомокомплексу цукрових буряків в умовах Північного Степу України; уточнені трофічні зв’язки та шкодочинність чорного бурякового довгоносика, піщаного мідляка та інших фітофагів і розроблені моделі короткострокового прогнозу їх чисельності; вивчена ефективність дії окремих інсектицидів та їх композицій для обробки насіння цукрових буряків проти основних фітофагів.
    Композиція фурадану, 35% т.п. з круізером, 35% т.к.с. у половинних нормах витрати від рекомендованих для обробки насіння цукрових буряків, показала її значну перевагу порівняно з використанням цих препаратів окремо. Так, за рахунок кращого захисту сходів цукрових буряків було забезпечено збільшення урожайності коренеплодів на 3,7 т/га. Додатковий продукт дав змогу одержати 541,8 грн./га прибутку, що дозволяє вести не тільки просте, але й розширене відтворення виробництва.
    Особистий внесок здобувача полягає у розробці програм та обгрунтуванні методології постановки і проведення досліджень, виконанні експериментальної частини досліджень, узагальнені одержаних результатів та їх інтерпретації, підготовці друкованих праць, наукових звітів. Дисертаційну роботу виконано автором самостійно.
    Апробація роботи. Результати досліджень доповідались на конференціях молодих вчених Інституту цукрових буряків УААН (2000 р.) та Донецького аграрного університету (2001 р.); на конференції з захисту цукрових буряків від шкідників та хвороб Білоцерківської дослідно-селекційної станції (2002 р.); координаційних нарадах спеціалістів із захисту рослин Інституту цукрових буряків УААН і мережі його дослідно-селекційних станцій у 2000-2003 рр.; на засіданні методичної ради Інституту цукрових буряків (у 2000-2003 рр.); вченої ради Верхняцької дослідно-селекційної станції (2001 р.); кафедрі загального землеробства Кіровоградського державного технічного університету (2001 р.); Міжнародній конференції молодих вчених в Інституті ім. В.Я. Юр’єва (м. Харків 2003 р.).

    Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 7 наукових працях, в тому числі чотири в фахових виданнях

    Допомогу у визначенні видового складу дротяників та блішок надавали кандидати біологічних наук Стовбчатий В.М. та Назаренко В.Ю. (ІнститутузоологіїНАНУ).
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ

    1. Основними шкідниками сходів цукрових буряків у зоні Північного Степу України є чорний, сірий і звичайний бурякові довгоносики, піщаний мідляк, личинки коваликів та бурякові блішки, чисельність яких щорічно у 3,2 5,4 раза і більше перевищує загальноприйняті економічні пороги їх шкодочинності.
    2. Основними кормовими рослинами для даного виду є осот польовий, цукрові буряки, березка польова, лобода біла, при живленні якими відмічається найбільша плодючість самок (від 55 до 111 шт. яєць/самку щорічно). При живленні жуків бобовими травами самки відкладають яєць у 3,5 раза менше ніж при живленні осотом польовим.
    3. Серед грунтоживучих шкідників найбільш шкодочинними є личинки чотирьох видів коваликів: Melanotus brunnipes Germ., Agriotes gurgistanus Fald., Agriotes sputator L., Selatosomus latus F. Найбільш поширеним з них є Melanotus brunnipes Germ., частка якого у фауні коваликів становить 63%.
    4. Із блішок сходи цукрових буряків у Північному Степу України пошкоджує південна бурякова блішка (Chaetocnema breviuscula Fald.) , яка займає 98% від загальної кількості цих комах, що зустрічаються на посівах даної культури.
    5. Розроблені моделі короткострокового прогнозу чисельності чорного бурякового довгоносика та піщаного мідляка, які визначаються наступними рівняннями регресії для чорного бурякового довгоносика та піщаного мідляка:
    У = 3,5 0,02Х1 0,003Х2 + 0,004Х3 0,08Х4; У= 12,4-0,6Х1 0,01Х2.
    6. Найбільш ефективними інсектицидами для обробки насіння цукрових буряків проти основних шкідників сходів у зоні Північного Степу України є гаучо, 70% з.п. і круізер, 35 % т.к.с. та їх композиції з фураданом, 35% т.п. у половинних нормах витрати від рекомендованих. Ефективність дії цих інсектицидів проти жуків чорного бурякового довгоносика становить 57,5 - 66,8%, звичайного бурякового довгоносика - 84,3 - 94,2%, піщаного мідляка - 74,5 - 84,2%. При цьому жуки чорного бурякового довгоносика проявляють найбільшу стійкість до інсектицидів та їх композицій, про що свідчить найнижча ефективність їх дії проти досліджуваного виду фітофага.
    7. Інсектициди гаучо, 70% з.п., круізер, 35% т.к.с. та їх композиції з фураданом, 35% т.п. для обробки насіння цукрових буряків забезпечували збільшення урожайності коренеплодів цукрових буряків на 2,4 4,2 т/га порівняно з контролем та на 0,9 2,7 т/га з еталоном.
    8. Економічна ефективність обробки насіння цукрових буряків композиції інсенктициду круізеру, 35% т.к.с. з фураданом, 35% т.п. у половинних нормах витрати становить 541,68 грн./га, а рівень рентабельності - 45,8%.





    РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

    Для забезпечення надійного захисту сходів цукрових буряків від комплексу шкідників у зоні Північного Степу України використовувати для сівби насіння оброблене інсектицидами гаучо, 70% з.п. чи круізером, 35% т.к.с. або їх композицією з фураданом, 35% т.п. у половинних нормах витрати від рекомендованих. Для короткострокового прогнозу чисельності чорного бурякового довгоносика та піщаного мідляка, лабораторіям сигналізації та прогнозу станцій захисту рослин використовувати моделі короткострокового прогнозу, які характеризуються наступними рівняннями регресії: для чорного бурякового довгоносика: У = 3,5 0,02Х1 0,003Х2 + 0,004Х3 0,08Х4 та піщаного мідляка: У= 12,4-0,6Х1 0,01Х2.








    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

    1. Федоренко В.П. Бурякові довгоносики: загроза триває // Захист рослин.- 2001.-№3. С. 18-20.
    2. Федоренко В.П. Ентомологічний комплекс на цукрових буряках Аграрна наука, -1998.- 225 с.
    3. Осмоловский Г.Е., Бондаренко Н.В. Энтомология. Л.: Колос, 1973.- 359 с.
    4. Зверезомб-Зубовский Е.В. Свекловодство. Т.3. ч.1. Вредители сахарной свеклы и меры борьбы с ними.- К.: Госсельхозиздат УССР, 1959.-С. 195-230.
    5. Зверезомб-Зубовский Е.В. Насекомые вредящие сахарной свекле.-К.: Изд. ССУ Сахаротреста, 1928. - 144 с.
    6. Васильев Е.М. Черный свекловичный долгоносик- Psаlidium maxillosum F в Подольской губернии на высадках. Вестник сахарной промышленности №23, 1912. - С. 824-826
    7. Телигульский В.М. Работы Первомайской селекционно-опытной станции по вредителям сахарной свеклы 1927-1928 г.г. Труды Первомайской зональной селекционно-опытной станции выпуск ІІ. - С. 202-204. Итоги работ станции 1926 1928 гг. Гост типография 1929 г.
    8. Кавказская-Цеге В.В., Медведев С.И. Черный свекловичный долгоносик (Psolidium maxillosum F.). Научные записки по сахарной промышленности Агрономический выпуск 1-2. 1940. Орган всесоюзного научно-исследовательского института сахарной промышленности (ВНИС) Государственное издательство колхозной и совхозной литературы. Киев. 1940.
    9. Карпенко П.Б. К первому пятилетию работ Первомайской зональной опытно-свекловичной станции. Труды Первомайского ЗОС к пятилетию существования станции. Итоги работ за 1925-30 г.г. Киев. 1932. - с 14
    10. Абдулагатов А.З. Черный свекловичный долгоносик на виноградниках //Защита растений.- 1986. -№4.-С. 33.
    11. Саблук В.Т. Шкідники цукрових буряків.- К.: Світ, 2002, - С.
    41-45.
    12 Трибель С.А. Писня И.В. Препараты против черного долгоносика //Защита растений. -1985. -№3.- С. 31.
    13. Богоявленская М.Г. Tanumecus palliatus F. // Миколого-энтомологическая станция Всеросийского общества сахарозаводчиков.- К., 1918. - С. 1-8.
    14. Кузьмін М.О. Еспарцетовий довгоносик (Tanumecus palliatus). (Розділ у сівозміні та боротьба з ним ) // Боротьба із шкідниками сільськогосподарських рослин: Зб. наук. праць.-К.: Держвидав колгосп. І радгосп. літератури УРСР, 1936.- №1. - С. 49-55.
    15. Богданов-Катьков Н.Н. Энтомологические екскурсии на овощные и бахчевые поля и огороды.-М.-Л.: Росиздат колхоз. и совхоз. литературы, 1933. - 688с.
    16. Васильев Е.М. Результати систематической борьбы с обыкновенным свекловичным долгоносиком (Cleonus punctiventris) // Вестник сахарной промышленности.-К., 1908.- №20 и №22. - 15с.
    17. Зверезомб-Зубовский Е.В. Вредители сахарной свеклы.- К:, Издательство АНУССР, 1956. - 276с.
    18. Лукьянович Ф.К. Практический определитель долгоносиков, встречаючихся на свекловичных плантациях.- К.: Союзсахар, 1930. - 48с.
    19. Коковихин А.И. Вредители сахарной свеклы (Coleoptera, Chrysomelidae-Halticinae, Cassidinae,Curculionidae) в Лесостепной и Степной зонах Западной Сибири: Автореф. дис. канд. биол. наук. К, 1969. - 28с.
    20. Шелудько А.Д. Отличительные признаки южного серого исерого свекловичного долгоносика // Защита растений.- 1973.- №3.- С. 35-36.
    21. Петруха О.И, Бутовський А.П. Серый свекловичный долгоносик.- М.: Пищепромиздат, 1947. - 68с.
    22. Чарковский М.П. Досліди боротьби з еспарцетовим довгоносиком // Боротьба з шкідниками сільськогосподарських рослин.- К.:Держвидав. колгосп. і радгосп. літератури УРСР, 1936.-№1.- С. 56- 59.
    23. Петруха О.Й., Лінденберг В.О. До біології сірого (еспарцетового) довгоносика // Боротьба з шкідниками сільськогосподарських рослин- 1927.-№5. - С. 24-29.
    24. Иванов С.П. Новые даные по биологии серого свекловичного долгоносика (Tanumecus palliatus F.) // Основные выводы научно-исследовательских работ ВНИС за 1936 год: Сб. науч. трудов.- К.: Держвидав колгосп. и радгосп. литературы УССР, 1937. - С. 129-130.
    25. Петруха О.Й. Биология серого свекловичного (эспарцетового долгоносика Tanumecus palliatus F.) и его кормовые отношения // Тез. докл. экологической конференции Масовые розмножения животных и их прогнозов”. К., 1940. - С. 70-72.
    26. Зверезомб-Зубовский Е.В. Вредители сахарной свеклы.- К.: Изд-во ССУ Сахаротреста, 1929. С. 144.
    27. Новицкая Л.Я. Зависимость плодовитости свекловичного долгоносика от кормовых растений // Борьба с вредителями сахарной свеклы при возделывании ее по индустриальной технологии. К.- 1984. - С. 51-57.
    28. Федоренко В.П., Новицкая Л.Я. Серый свекловичный долгоносик // Защита растений.- 1989.- №4. С. 45-48.
    29. Федоренко В.П. Защита посевов сахарной свеклы от серого свекловичного долгоносика // Информационный листок о передовом производственно-техническом опыте. УНИИНТИ.- К., 1985.- Вып. 3. - 3с.
    30. Федоренко В.П., Новицкая Л.Я., Прусская Н.Д. Защита сахарной свеклы от вредителей всходов // Информационный листок о передовом производственно-техническом опыте, УНИИНТИ,- К., 1987.- Вып. 4.-№743. -3с.
    31. Федоренко В.П., Юрченко С.Ф. Свекловичные долгоносики // Сахарная свекла.- 1997.- №2. - С. 11.
    32. Bogdanow W. Bothynoderes punctiventris Germ. Cr. I. Biologia i gospodarcze znaczenie w Bulgarii // Nakl. Uniwersyt. Marii- Sklodowskoj.-Lublin Polonia, 1959.- 13.- 3.- 83s.
    33. Житкевич Е.Н. Свекловодство. Т.3.Ч.1. Вредители сахарной и меры свеклы борьбы с ним. К.: Госсельхозиздат УССР, 1959.- С. 9-338.
    34. Мокржецкий С.А. Размеры потерь свекловичных плантаций от насекомых и необходимость систематической борьбы с ними // Записки Императорского общества сельского хозяйства Южной Росии.- Одесса, 1901.- №2.- С. 48-52.
    35. Горденин И.П. Образ жизни долгоносика в связи с свекловичной культурой // Вестник сахарной промышленности.- К., 1903.- №27-52.-С. 945-951.-983-989.-1026.-1017-1075.ї
    36. Мищенко А.С., Любомудров И.С. О системе мероприятий по борьбе со свекловичным долгоносиком // Сборник научно-исследовательских работ по борьбе со свекловичным долгоносиком.: Сб. науч. трудов.- К.-Х.: Госиздат колхоз. и совхоз. литературы, 1941.- С. 5-23.
    37. Петруха О.И., Бутовский А.П., Соболь Г.Е.Достижения по защите сахарной свеклы от вредителей // Актуальные проблемы развития свекловодства в СССР.: Науч. тр. ВНИС.- К., 1973. - С. 307-323.
    38. Бруннер Ю.Н. Долгоносики, повреждающие сахарную свеклу в Средней Азии и в Казахстане: Автореф. дис. канд. биол. наук.- Фрунзе, 1956. - 17с.
    39. Мельник Л.М. Обыкновенный свекловичный долгоносик в Западных областях УССР: Автореф. дис. канд. биол. наук. - Львов, 1971.-22с.
    40. Лукьянович Ф.К. К биологии, географическому распространению и систематике видов подрода Bothynoderes S. Str. (Coleoptera, Curculionidae) // Энтомологическое обозрение.- 1958.- т.37.- С. 105-123.
    41. Лукьянович Ф.К. Географическое расспространение и трудные очаги свекловичного долгоносика // Тез. докл. экологической конференции массовые розмножения животных и их прогноз”.-К., 1940. - С. 48-51.
    42. Петруха О.И. Развитие личинок свекловичного долгоносика в связи с условиями почвенной среды // Бюллетень научнотехнической информации ВНИС К., 1957.- Вып. 4-5.- С. 123-128.
    43. Иванов С.П. В кн.: Свекловодство. Т.3.Ч.1. Вредители сахарной свеклы и меры борьбы сними.- К,- Х.: Госиздат колхоз. и совхоз. литературыф УССР, 1938. - С. 6-198.
    44. Линдеман И.В., Кузьмин Н.А. Развитие и распространение долгоносиков вредящих свекле в 1933-34гг. на правобережье УССР // Труды Киевской (Мироновской) областной сельскохозяйственной опытной станции: К.-Х.: 1936.- Вып.1(6). - С. 3-51.
    45. Camprag D. Dinamika brojnosti Bothynoderes punctiventris Germ. U periodu od 1962 do 1973 godine, na poljima pod secernom repon u Backoj // Agron. glas.- 1973.-35.-№7.-8.- S. 385-394.
    46. Зражевский А.И. Влияние агротехнических свойств почвы на выживаемость свекловичного долгоносика // Сборник научно- исследовательских работ по борьбе с свекловичным долгоносиком: Сб. науч. трудов.- К.-Х.: Госиздат колхоз. и совхоз. литературы УССРЮ 1941.-С. 158-163.
    47. Зражевский А.И. Агротехнические мероприятия по борьбе с обыкновенным свекловичным долгоносиком.- К., 1950. - С. 22-46.
    48. Зражевский А.И. Условия развития свекловичного долгоносика в почве и меры борьбы с ним // Тез. докл. IV съезда ВЭО.- М.-Л., 1959,-т.2. - С. 34-36.
    49. Линдеман К.Э. Несколько слов по поводу насекомых уничтожающих всходы свекловицы в Киевской губернии весной 1869г. // Русское сельское хозяйство.- 1869. - С. 306-310.
    50. Кеппен Ф.П. Насекомые, вредящие в России свекловице // Сельское хозяйство и лесоводство.-С.-Петербург, 1880.-т.12. - С. 294-425.
    51. Кеппен Ф.П. Вредные насекомые.- С.-Петербург: Зем. и сель. Пром., 1882. - С. 112-148.
    52. Мокржецкий А.С. Размеры потерь свекловичных плантаций от насекомых и необходимость систематическрй борьбы с ними //Записки императорского общества сельского хозяйства Южной России.- Одесса, 1901.-№2. - С. 48-52.
    53. Васильев Е.М. Результаты систематической борьбы с обыкновенным свекловичным долгоносиком (Cleonus punctiventris) // Вестник сахарной промышленности.- К., 1908.- №20 и 22. - 15с.
    54. Поспелов В.П. Свекловичный долгоносик (Cleonus punctiventris Germ.) и меры борьбы сним.-К., 1906. - 112с.
    55. Линдеман И.В. Жизнь свекловичного долгоносика (Bothynoderes punctiventris Germ) и меры борьбы с ним.- К.: Изд. ССУ Сахаротреста, 1928. - 42с.
    56. Линдеман И.В. Закономерности распредиления свекловичного долгоносика на свеклянищах и методика обследования его численности //Тез. докл. экологической конференции Массовые размножения животных и их прогноз”.-К., 19412.- Ч.2. - С. 26-29.
    57. Петруха О.И., Жетвин Д.П. Свекловичный долгоносик.-М.: Госиздат с.-х. литературы, 1949. - 32с.
    58. Петруха О.И., Быстрова В.Л. Обыкновенный свекловичный долгоносик // Защита растений.- 1982.- №11.- С. 44-45.
    59. Житкевич О.Н., Петруха О.Й., Вереденко Б.Ф. та ін. Пам’ятка по боротьбі з буряковим довгоносиком.- К.: ВНІЦ, 1955. - 29с.
    60. Житкевич Е.Н. О размножении свекловичного долгоносика в 1956 году вне свекловичных полей // Бюллетень научно-технической информации ВНИС.- К., 1957а.- Вып. 3. - С. 77-80.
    61. Житкевич Е.Н. Динамика развития свекловичного долгоносика в почве при различных условиях температуры и влажности // Резервы повышения урожайности и улучшения качества сахарной свеклы: Сб. науч. тр. ВНИС.-К., 1964. - С. 173-177.
    62. Коковихин А.И., Петруха О.И. Долгоносики вредители сахарной свеклы в степной зоне Омской области // Тез. докл. научно-производственной конференции молодых ученых и агрономов-свекловодов.-К., 1965. - С. 158-160.
    63. Коковихин А.И. Обзор жуков долгоносиков (Coleoptera, Curculionidae) фауны Западной Сибири: Сб. науч. трудов.- Новосибирск: Наука, 1974а.- 115с.
    64. Триль О.Р., Щатровская Л.Д., Наливайко З.П. Некоторые особенности развития обыкновенного свекловичного долгоносика на Северном Кавказе // Защита растений сахарной свеклы и других культур от вредителей: Сб.науч. тр. ВНИС.- К., 1971. - С. 199-204.
    65. Трибель С.А., Смирных В.М. Свекловичные долгоносики // Защита растений 1988.-№4. - С. 29-31.
    66. Трибель С.О., Смірних В.М. Буряковідовгоносики // Захист рослин.- 1997.-№4. - С. 26-28.
    67. Жигаєв Г.Н. Вплив кормових рослин на розмноження бурякового довгоносика і бурякової попелиці // Шкідники сільськогосподарськихкультур: Зб. наук. пр. АУСГН.-К., 1960. - С. 46-51.
    68. Іванов С.П., Житкевич О.Н., Савченко Е.М. Розвиток й життя бурякового довгоносикаприрізних температурах і вологості // Боротьба з шкідниками сільськогосподарських рослин.- К.: Держвидав колгосп. і радгосп. літератури УРСР, 1937.-№5. - С. 17-20.
    69. Тарануха М.Д. Плодовитость и физиологическая характеристика свекловичного долгоносика в зависимости от питания // Свекловичный долгоносик и борьба сним.-К.: Изд-во АН УССР, 1956. - С. 195-207.
    70. Падун В.І. Газообмін у жуків бурякового довгоносика в різних горизонтах грунту // Шкідники сільськогосподарських культур: Зб. наук. праць УАСГН.- Київ, 1960.- Т.10. - С. 35-37.
    71. Иванов С.П., Житкевич Е.Н. Влияние различной температуры и влажности воздуха на плодовитость свекловичного долгоносика // Основные выводы научно-исследовательских работ ВНИС за 1937 год : Сб. науч. Трудов. М.- Л.: Пищепромиздат, 1939. С. 241-243.
    72. Каменский С.А., Пайкин Д.М. Причины многолетней спячки жуков свекловичного долгоносика // Вестник защиты растенийй ВИЗР.- 1939. №1. С. 3-28.
    73. Каменский С.А., Менде В.Н. Влияние температуры и влажности на развитие свекловичного долгоносика (Bothynoderes punctiventris Germ) // Защита растенийй .- М.- Л.: Сельхозгиз. 1939. Сб. 19. С. 3-28.
    74. Житкевич Е.Н. Динамика развития свекловичного долгоносикав ранневесенний период и обоснование мер борьбы сним // Труды по агротехнике, селекции, защите растенийсахарной свеклы и других культур.-К.: Госиздат с.-х. литературы, 1959а.-т.34. - С. 236-238.
    75. Житкевич Е.Н. Экологические особенности обыкновенного свекловичного долгоносика (Bothynoderes punctiventris Germ) и их значение в обосновании мероприятий по борьбе с ним: Автореф. дис. кан. биол. наук. К., 1959б- 18с.
    76. Житкевич О.Н. Про деякі особливості розвитку бурякового довгоносика в грунті // Проблеми ентомології на Україні.-К.: Вид-во АНУРСР, 1959. - С. 165-167.
    77. Орлачева К.А. Значение переплетов свекловичного долгоносика в связи с его размножением: Автореферат дис. канд. Биол. Наук. К.: 1952. 13с.
    78. Орлачева К.А. Фактори определяющие перелеты жуков свекловичного долгоносика и борьба с ним: Сб. научю тр. Института зкологии и фитопатологии АНУССР.- К., 1956.- Т. 7. С. 158-194.
    79. Саблук В.Т., Федоренко В.П., Смірних В.М. Звичайний буряковий довгоносик-що нас чекає завтра // Цукрові буряки.- 2001-№2. - С. 12-13.
    80. Давыдов Д.А. Краткое руководство к возделыванию свекловицы в России.-С.-Петербург, 1834.-144 с.
    81. Брамсон К.Л. Вредные насекомые и меры борьбы с ними. С. - Петербург, 1894. ч.І.- С. - 25-90.
    82. Оглоблин Д.А. Инструкция для обследования фауны земляных блох (Hafticini), повреждающих свеклу (с их определителем).-К.: Изд. Сахаротреста, 1927. - 16с.
    83. Бруннер Ю.Н. Свекловичные блошки и меры борьбы с ними-Фрунзе: Киргизгосиздат, 1947. - 60 с.
    84. Палий В.Ф. Смена питающих растений и земляных блошек (Halticinae, Chrysomelidae, Coleoptera) в разных географических условиях полеарктики //Тез. докл. третьей экологической конференции, Ч.І /Изд. КГУ-Киев, 1954. - С. 196-199.
    85. Палий В.Ф. О причинах различного обилия земляных блошек (Halticinae, Chrysomelidae, Coleoptera) в разных географических районах Памарктики //Тез. докл. третьей экологический конференции, Ч. І. /Изд. КГУ.-Киев, 1954 а.- С. 191-195.
    86. Палий В.Ф. Земляные блошки (Halticinae, Chrysomelidae, Coleoptera) Европейско-Сибирской части Памарктики, их биология и хозяйственное значение: Авторефер. дис д-ра биол. наук /ВСХИ.-Воронеж, 1954 б.-23 с.
    87. Палий В.Ф. Жуки листоеды //Свекловодство.-т.ІІІ.-Ч.І: Вредители сахарной свеклы и меры борьбы с ними /Киев: Госиздат с.-х. литературы УССР, 1959.- С. 155-168.
    88. Бровдий В.М. Жуки листоеды (Coleoptera, Chrysomelidae) фауны СССР перспективные агенты биологического контроля сорных растений //Тез. докл. ІІІ съезда УЭО, Канев, Сентябрь 1987 г.-Киев, 1987. - С. 31-32.
    89. Палий В.Ф. Свекловичные блохи и способы борьбы с ними.-Воронеж: Воронежская обл. Книгоиздат., 1950. - 16 с.
    90. Бровдий В.М. Семейство листоеды- Chrysomelidae //Вредные членистоногие, позвоночные.-Киев: Урожай, 1988. - т.2.-С. 27-61.
    91. Шапиро Д.С. Обзор фауны земляных блошек Украины //Тез. докл. ІV съезда ВЭО, Ч.І.-М.-Л., 1959. - С. 192-194.
    92. Палий В.Ф. Свекловичные блошки, как основной вредитель сахарной свеклы и их экология //Тез. докл. второй экологической конференции по проблеме «Массовые размножения животных и их прогнозы». Ч.3/Изд. КГУ.-1950.-Киев, 1951. - С. 173-181.
    93. Палий В.Ф. Фауна вредных земляных блошек ССР.-Фрунзе: АН Киргизской ССР, 1961.-100 с.
    94. Лунин Н.Н. Годичные и сезонные колебания численности свекловичных и других видов земляных блошек и причины их обуславливающие: Автореф. дис..канд. биол. наук /ХСХИ.-Харьков, 1975.-20 с.
    95. Лунин Н.Н., Слободянюк В.Я. Против свекловичных блошек сплошные обработки //Защита растений-1984.-№4.-С. 29-30.
    96. Лунин Н.Н., Слободянюк В.Я. Вредность блошек //Защита растений.-1980.-№5.-С. 28.
    97. Захарова В. Система фітофаг-ентомофаг. Вибірковість дій інсектицидів //Захист рослин.-988.-№2.-С. 20.
    98. Палий В.Ф. Вредные насекомые Центрально-Черноземных областей с элементами энтоморайонирования этой территории // Прикладная энтомология в Центрально-Черноземных областях /Тез. докл. на VІ энтомологическом съезде.-Воронеж, 1970. - С. 36-55.
    99. Палий В.Ф. Жуки-листоеды //Свекловодство. т.ІІІ.-Ч.1. Вредители сахарной свеклы и меры борьбы с ними, Киев: Госиздат с.-х. литературы УССР, 1959. - С. 155-168.
    100. Марков Ф.И. Итоги изучения и разработки мер борьбы сосвекловичными блошками и озимой совкой //Тр. Киргизской опытно-селекционной станции по сахарной свекле.- Вып. ІІІ /Сб. науч. тр. /Фрунзе: Киргизстан; 1968. - С. 258-279.
    101. Arja A., Tulisano U., Horpela S. Flea butles (Coleoptera. Chrysomelidae. Halticinae) an rappesed and higarbet in Finland // J. Agr. Sci. Finl. 1986. - №2 .- H. 69-82.
    102. Konecny J., Risma V/ Ochrana vzhorejici (Beta vulgaris subsi mi sp) // Rostl. Vyrola.- 1984.- 30.- №9. P. 981-986.
    103. Долин В.Г. Личинки щелкунов (Elataridae) Украинской ССРАвтореферат дис. кан. бионаук / УСХА.- Киев, 1961.-16с.
    104. Долин В.Г. К вопросу о трофических связях личинок жуков щелкунов (проволочников) // Материалы к изучению фауны и экологии насекомых центральных районов Лесостепи Украины.-Киев: Из-во КГУ, 1963.-С. 116-150.
    105. Долин В.Г. Семейство щелкунов- Elataridae // Вредители сельскохозяйственных культур и лесных насаждений в 3-х томах.- Киев: Урожай,- 1987.- т.1. С. 364-383.
    106. Долін В.Г. Жуки-ковалики агриппіни, негастріїни, диміни, атоїни, естодини. Том. 19, вип. 3. Київ: Наукова думка, 1982. - 286с.
    107. Знаменский А.В. Пособие для производства обследования энтомофауны почвы. ( Тр. Полтавской с.-х. опытной станции Энтомологич. Отд. ХІV, в. 51) ЦУПВСНХ СССР.- Киев: ССУ Правление сахаротреста, 1927. - 58с.
    108. Долин В.Г. Жуки-щелкуны-карзиофорины и элатерины, том 19, вып.4. Киев: Наукова думка,1988.- 202с.
    109. Долин В.Г. Проволочники // Защита растений.- 1970. - №9.
    С. 27-29.
    110. Черепанов А.И. Проволочники Западной Сибири. М.: Наука.- 1965.- 192с.
    111. Тупиков В. Материалы к изучению проволочного червя // Сельское хозяйство 1925.- №5, 6. С. 138-144.
    112. Черепанов А.И. Жуки щелкуны Западной Сибири.- Новосибирск. Книжное издательство.- 1957.-С. 18-21.
    113. Бобинская С.Г., Григорьева Т.Г., Персин С.А. Значение агротехнических мероприятий в борьбе с проволочниками // Проволочники и меры борьбы с ними. Л.: Колос, - 1965. - С. 117-143.
    114. Космачевский А.С. Вредные пчвенные насекомые и меры борьбы с ними.- Москва: Государственное из-во с.-х. литературы.- 1959. 68с.
    115. Радченко Ю.Д. К вопросу о вертикальной миграции проволочников // Динамика численности насекомых, повреждающих с.-х. культуры: Сб. науч. тр. Харьковского с.-х. культуры: Сб. науч. тр. Харьковского с.-х. ин-та Киев: Урожай, - 1966. С. 53-57.
    116. Федоренко В.П. Критерии вредности проволочников на всходах сахарной свеклы // Защита растений. 1992.- №10. С. 43-44.
    117. Трибель С.А., Цибулькин П.Д. Комплексная система против почвообитающих вредителей // Сахарная свекла. 1987.- №1.- С. 34-37.
    118. Подкопай И.В. Влияние экологических фактор на состтав и распредиление прповолочников в степных районах крайнего Юга // Тез. Докл. ІІІ экологической конференции.- К., 1956.- С. 212-217.
    119. Фирсов И.Т., Иващенко Т.Н. Видовой состав и размещение проволочников и биотипам в Гомельской области // Проблемы почвенной зоологии: Мат. ІІІ Всесоюз. совещ., казань, 1969. М.: Наука, 1969.
    С. 178-179.
    120. Космачевский А.С. роль антропогенного фактора в изминении численности щелкунов // Проблемы почвенной зоологии. Минск, 1978. С. 119-120.
    121. Мухомор А. Энтомофаги проволочников и других почвообитаючих вредителей и методы их использования в условиях Лесостепи УССР // Совершенстование технологии выращивание зерновых культур. К.: 1984. - С. 78-80.
    122. Nowakowski E. Influence of urbanization on the structure of wirewarm communities ( Coleoptera, Elateridae) // Anim. Urban Environ.: Proc. Symp. Occos. Goth Anniv. Inst. Zool. Pol. Acad. Sci., Warszawa, Sabfonna October 22-24, 1979.- Wroslaw, 1982. P. 79-90.
    123. Nowakowski E. Clik beetles ( Coleoptera, Elateridae) of meist meadovs on the Marovian Lowlang // Met. Zool.- 1989.- 43. P. 127-139.
    124. Drovenik B. Prispevek k poznavwanju pokolik (Coleoptera, Elateridae) Slovenije // Biol. Verstr. 1989 . 37. №2. P. 1-18.
    125. Penew L. Under die Resonderkeiten der Schnellkaifer auf der Russischen Ebene ( Coleoptera, Elateridae) // Тез. Докл. 12 Международного симпозиума по энтомофауне Средней Европы. К.: 1988.- С. 28-35.
    126. Бей-Биенко Г.Я. Общая энтомология. Изд-во Высшая школа М.:-1966. - 496 с.
    127. Добровольский Б.В. Вредные жуки Ростиздат-1951. - С. 276-278.
    128. Федоренко В.П., Новицкая Л.Я., Прусская Н.Д., Одреховский А.Ф. Влияние севооборота, обработки почвы и удобрений на численность вредных насекомых //Информ. листок о передов. производств.-технич. опыте, Укр. НИИНТИ.-Киев, 1988.-№056. - 3с.
    129. Антоненко О.А. Роль интенсивных севооборотов //Защита растений.-1983.-№8. - С. 22-23.
    130. Flint M.L., Roberts P.A . Using crop diversity to manage pest proplems: California Examples/ Am. J. Alternativ Agr.-1988-34.-Р. 163-167.
    131. Paoletti M.G.Soil tillage, soil predators dynamics, control of cultivated plant pests // «Почвенная фауна и почвенное плодородие.» Тр. 9. Междунар. коллок. по почв. зоол., Москва, 16-20 авг. 1985.-М.-1987. - С. 417-422.
    132. Wolf D. Vergleich der epigaischen Boden fauna bei wendender brm. nichtwendender Grundbodenbearbcitung.-Mitt. Bd. Bundesanst Land and Foestwirrt. Berlin-Dahlem.-1986.-№232-290s.
    133. Федоренко В.П. Агротехніка і шкодочинність комах //Захист рослин.-1997.-№10. - С. 14-16.
    134. Jones F. Pests, resistance and fertilizers, Fert use and Plant Heal th. Proc. 12-th Collg”. // Int. Potash. Inst., Izmir-1976.-Bern S.A. - Р. 233-258.
    135. Самерсов В.Ф. О причинах влияния минеральных удобрений на растительноядных насекомых и клещей // Вопр. энтомологии /Минск., 1974. - С. 138-147.
    136. Бойко Н.И. Промет 400 и Апрон против вредителей и болезней //Сахарная свекла. 1995.-№6.- С.16.
    137. Гарк К.А. Опыление // Химические средства защиты сельскохозяйственных культур.-М.: Россельхозиздат, 1978. - С.15-16.
    138. Головаш Л.І. Карбосан ефективний інсектицид проти шкідників сходів //Цукрові буряки.-1998. - №4. - С. 20.
    139. Соболь Г.Е. Разработка мер по борьбе с личинками свекловичного долгоносика путем внесения ГХЦТ в почву // Сб. науч. раб. БУОСС/ Госиздат с.-х. литературы УССР.-Киев, 1958. - С. 315-322.
    140. Трибель С.О. Применение гранулированных препаратов //Вредители с.-х. культур и лесных насаждений.-Киев: Урожай, 1975.-т.3. - С. 113-116.
    141. Трибель С.А., Пономаренко Л.И. Баковые смеси инсектицидов с другими химическими соединениями против вредных организмов на сахарной свекле //Эффективные меры борьбы с болезнями и вредителями при интенсивной технологии возделывания сахарной свеклы: Сб. науч. тр. /ВНИС.-Киев, 1990. - С. 107-116.
    142. Трибель С.А. Рациональное применение инсектицидов на сахарной свекле // Защита растений 1990 а-№5 - С. 34-37.
    143. Поліщук В.К. Після дія передпосівної обробки насіння цукрових буряків ГХУГ // Вісник АНУССР.-К.-1953.-№6. - С. 51-55.
    144. Бобінська С.Г. Токсичність рослин цукрових буряків для жуків бурякового довгоносика при різних способах застосування гексахлорану //Нові методи боротьби з буряковим довгоносиком.-К.-1955. - С. 46-48.
    145. Кітіцин Є.Н. Токсикація сходів цукрових буряків // Проблеми ентомології на Україні.-К.-1949. - С. 173-174.
    146. Radin Z. Mogucnost primene sistemicnich zemljisnih insekticicida u surbijanju repine pipe (Bothunoderes punctiventris Germ.)// Zastita Bilja.- 1986.- S. 117-129.
    147. Санин Е.В., Горбач Т.І. Гранулированные инсектициды //Защита растений.-1980. №10.-39 с.
    148. Болотный А.В., Лейка З.А., Наконечная Н.Г. Вопросы гигиены для применения пестицидов на сахарной свекле //Борьба с вредителями сахарной свеклы при возделывании ее по индустриальной технологии. Сб. науч. труд.-К.: ВНИС.-1984. - С. 151-155.
    149. Cox H. C., Lovely N.J. Control of the Europeen corn with granulated insecticides in 1955 //J. Econ. Entom. 1956. Vol. 49-№6. - р. 834.
    150. Didricsen B.A. Lilly S.H. Granulated insecticide formulation for wireworm control // J. Econ. Entom/ -1958. Vol. 51. №4. р. 463.
    151. Etheridge P., Graham Bryce I. G. Influence of soil moisture on the performance of granular systemie insecticides applied to soil // Ann. Appl. Biol. 1979/ - 1980. Vol. 65. H. 15 23.
    152. Furmidze C.J. General principles governing the behavior of granulanular formular formu
  • Стоимость доставки:
  • 70.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины